додати матеріал

приховати рекламу

Орієнтування на місцевості 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.































Реферат на тему:

«ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ»







Роботу виконав

учень 10М класу

Самірханов Раніс

Зміст

  1. СУТНІСТЬ ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ

  2. Найпростіший спосіб визначення сторін горизонту

  3. СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМКІВ НА ПРЕДМЕТ

  4. ВИМІР ВІДСТАНІ НА МІСЦЕВОСТІ

  5. РУХ по азимуту

ЛІТЕРАТУРА

1. СУТНІСТЬ ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ

Сутність орієнтування складається з 4 основних моментів:

визначення сторін горизонту;

визначити своє місце розташування відносно оточуючих місцевих предметів;

пошук потрібного напрямку руху;

витримати обраний напрямок в дорозі.

Орієнтуватися на місцевості можна за допомогою топографічної карти і без неї. Наявність топокарти полегшує орієнтування і дозволяє розібратися в обстановці на порівняно великій ділянці місцевості. При відсутності карти орієнтуються за допомогою компаса, по небесним світилам та іншими найпростішими способами.

Топографічне орієнтування проводиться в такій послідовності: визначаються напрями на сторони горизонту і на цих напрямках помічаються добре видимі місцеві предмети (орієнтири). Місцеві предмети, форми і деталі рельєфу, щодо яких визначають своє місце розташування, називаються орієнтирами.

Визначаються щодо сторін горизонту направлення на кілька місцевих предметів, вказуються назви цих предметів і визначаються відстані до них.

Вибрані орієнтири нумеруються справа наліво. Кожному орієнтиру для зручності запам'ятовування крім номера дається умовна назва (орієнтир 1 - нафтова вишка, орієнтир 2 - зелений гай).

Для вказівки свого місця розташування (точки стояння) щодо відомих орієнтирів треба назвати їх і повідомити, в якому напрямку від них знаходиться точка стояння. Наприклад: "Перебуваю на висоті 450 м на південь від нафтової вишки. Вліво 500 м" зелений гай ", вправо 300 м-яр".

2. Найпростіший спосіб визначення сторін горизонту

Сторони горизонту при орієнтуванні зазвичай визначають:

по магнітному компасу;

по небесним світилам;

за ознаками деяких місцевих предметів.

Рис. 1

На малюнку 1 показано взаємне розташування сторін горизонту і проміжних напрямків, укладених між ними. Поглянувши на малюнок, легко зрозуміти, що для визначення напрямків на всі сторони горизонту достатньо знати лише одне. Проміжні напряму використовуються для уточнення орієнтування, якщо направлення на предмет не збігається строго з направленням на одну зі сторін горизонту.

Визначення сторін горизонту за компасом.

За допомогою компаса можна визначити напрямок на сторони горизонту в будь-який час доби і в будь-яку погоду.

Спочатку наголошую, що при орієнтуванні на місцевості широко застосовується компас Адріанова. Потім розповідаю за допомогою компаса його пристрій.

Правила поводження. Щоб переконатися у справності компаса, треба перевірити чутливість його стрілки. Для цього компас встановлюють нерухомо в горизонтальне положення, до нього підносять якийсь металевий предмет, а потім прибирають. Якщо після кожного зміщення стрілка буде встановлюватися на колишньому відліку, компас справний і придатний до роботи.

Для визначення сторін горизонту за компасом треба відпустити гальмо стрілки і встановити компас горизонтально. Потім повернути його так, щоб північний кінець магнітної стрілки співпав з нульовим діленням шкали. При такому положенні компаса підписи на шкалі С, Ю, В, 3 будуть відповідно звернені на північ, південь, схід, і захід.

Визначення сторін горизонту за небесним світилам

За положенням Сонця. У таблицях наводиться час доби, в яке в північній півкулі Землі Сонце знаходиться на сході, півдні, заході в різні періоди року.

квітень, серпень, вересень, жовтень, травень, червень, липень, січень

на сході

о 7.00

о 9.00

не видно не видно

на півдні

о 13.00

о 14.00

о 13.00 в 13.00

на заході

в19.00

о 19.00

За Сонцем та годинником. При наявності механічних годин сторони горизонту в безхмарну погоду за Сонцем можна визначити в будь-який час дня. Для цього необхідно встановити годинник горизонтально і повернути їх так, щоб годинна стрілка була спрямована на Сонці (див. малюнок); кут між годинною стрілкою і напрямком з центру циферблату на цифру "1" розділити навпіл. Лінія, що поділяє цей кут навпіл і буде вказувати напрямок на південь. Знаючи напряму на південь, легко визначити й інші напрями.

За Полярної зірки. Вночі при безхмарному небі боку горизонту можна визначити за Полярною зіркою, яка завжди знаходиться на півночі. Якщо стати до Полярної зірки особою, то попереду буде північ, звідси можна знайти й інші сторони горизонту. Положення Полярної зірки можна знайти за сузір'ям Великої Ведмедиці, яка має вигляд ковша і складається із семи яскравих зірок. Якщо провести подумки пряму лінію через дві крайні зірки Великої Ведмедиці, відкласти на ній п'ять відрізків, рівних відстані між цими зірками, то в кінці п'ятого відрізка буде знаходиться Полярна зірка.

За Місяцем. Якщо через хмарність Полярної зірки не видно, але в той же час видно Місяць, нею можна скористатися для визначення сторін горизонту. Так, знаючи місце розташування Місяця в різних фазах і час, можна наближено вказати напрями на сторони горизонту.



За ознаками місцевих предметів.

При відпрацюванні цього навчального питання учням роздаю картки-завдання з малюнками місцевих предметів. Учні визначають ознак місцевих предметів, за допомогою яких можна визначити напрямки на сторони горизонту. Їх переконую в тому, що цей спосіб менш надійний, ніж викладені вище. Однак у певній обстановці він може виявитися корисним, а іноді єдино можливим.

З довголітніх спостережень встановлено, що:

кора дерев з північної сторони звичайно грубіше і темніше, ніж з південної;

мох і лишайник покривають стовбури дерев, камені, скелі з північної сторони;

мурашники розташовуються з південного боку дерев, пнів, кущів; їх південна сторона більш полога, ніж північна;

на хвойних деревах смола накопичується з південного боку;

ягоди і фрукти в період дозрівання набувають зрілу забарвлення з південного боку;

гілки дерева, як правило, більш розвинені, густіше і довше з південного боку;

близько окремо стоять дерев, стовпів, великих каменів трава росте гущі з південного боку;

просіки у великих лісових масивах, як правило, прорубують строго по лінії

північ-південь, захід-схід;

на торцях стовпів нумерації кварталів лісових масивів із заходу на схід;

вівтарі і каплиці православних церков звернені на схід, дзвіниці - на захід;

нижня перекладина хреста на церкві піднята на північ;

на схилах, звернених на південь, навесні сніг тане швидше, ніж на схилах, звернених на північ; увігнута сторона місяця, на мінареті мусульманських мечетей, звернена на південь.



3. СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМКІВ НА ПРЕДМЕТ



При орієнтуванні на місцевості величина горизонтального кута визначається наближено на-віч або за допомогою підручних засобів.

Частіше за все при орієнтуванні на місцевості користуються магнітним азимутом, так як напрям магнітного меридіана і величину магнітного азимута можна легко і швидко визначити за допомогою компаса. При необхідності встановити величину кута спочатку треба знайти початковий напрям. Це буде магнітний меридіан.

Магнітним меридіаном називається напрям (уявна лінія), що визначене магнітною стрілкою і проходить через точку стояння.

Магнітним азимутом називається горизонтальний кут, відрахований від північного напрямку магнітного меридіану за ходом годинникової стрілки до напряму на предмет. Магнітний азимут (Ам) має значення від 00 до 3600.

Як визначити магнітних азимутів на предмет?

Для того, щоб визначити магнітний азимут на предмет за допомогою компаса треба стати обличчям до цього предмета і зорієнтувати компас. Утримуючи компас в орієнтованому положенні, встановити візирне пристосування так, щоб візирна лінія проріз-мушка збіглася з напрямом на місцевий предмет.

У цьому положенні відлік на лімбі проти покажчика біля мушки покаже величину магнітного (прямого) азимута (направлення) на предмет.



4. ВИМІР ВІДСТАНІ НА МІСЦЕВОСТІ



При виконанні різних завдань в розвідці, при спостереженні за полем бою, при пошуку цілі й орієнтуванні на місцевості і т.д. виникає необхідність швидко визначати відстані до орієнтирів, місцевих предметів, цілей і об'єктів.

Існують різні способи і прилади для визначення відстані.

Ось більш прості способи вимірів.

Окомір. Основні прийоми глазомерно визначення-по відрізкам місцевості, за ступенем видимості предмета.

За відрізкам місцевості полягає в здатності подумки представляти на місцевості звичне відстань, наприклад 50,100,200 м. При цьому треба враховувати, що зі збільшенням відстані здається величина відрізка постійно скорочується.

За ступенем видимості. Для визначення відстаней за ступенем видимості і удаваний величина предметів рекомендується таблиця.

Назва об'єктів (предметів) та їх частин (деталей)

Відстань з якої об'єкти стають видимими, м

Окремі будинки

5000

Труби на дахах, окремі дерева

3000

Вікна в будинках, стовбури дерев

1000

Рух ніг і рук людини, що йде

700

Палітурки рам у вікнах

500

Визначення відстані за кутовими розмірами.

Якщо відомий розмір (висота, ширина чи довжина), можна визначити за формулою тисячної,

Де дальність до предмета дорівнює висоті (ширині, довжині) предмета в метрах помножена на 1000 і поділена на кут, під яким видно предмет у тисячних.

Кутові величини цілей вимірюються у тисячних за допомогою польового бінокля, а також підручних засобів. (Див. рис. 2)

Рис. 2



Формула "тисячна" широко застосовуються при орієнтуванні на місцевості та в вогневому справі. З їх допомогою швидко і просто вирішуються багато завдань, наприклад:

1. Людина, середній зріст якого 1,7 м. видно під кутом 0-07. Визначити відстань до людини. Рішення Д = В * 1000 / У = 1.7 * 1000 / 7 = 243м

2. Танк противника, висота 2.4м, видно під кутом 0-02.

Визначити дальність до танка.

Рішення. Д = В * 1000 / У = 2.4 * 1000 / 2 = 1200м.

Вимірювання відстаней кроками. При вимірі відстаней кроки вважають парами. Після кожної сотні пар кроків рахунок починається знову. Щоб не збитися в підрахунку, рекомендується кожну пройдену сотню пар кроків відзначати на папері або яким-небудь іншим способом. Щоб виміряний кроками відстань перевести в метри, треба знати довжину кроку. Якщо пройдена відстань досить визначити приблизно, то приймають, що відстань в метрах дорівнює числу пар кроків, збільшеному в півтора рази, так як пара кроків в середньому дорівнює 1,5 м.

Наприклад, людина пройшла 450 пар кроків. Пройдена відстань приблизно дорівнює 450 * 1.5 = 675м.

Для автоматичного відліку кількості пройдених кроків може бути використаний спеціальний прилад-крокомір.

5. РУХ по азимуту



Сутність руху по азимутах полягає в умінні знайти і витримати з допомогою компаса потрібне чи заданий напрямок руху і точно вийти до наміченого пункту, тобто треба знати дані для руху - магнітні азимути з одного орієнтира на інший і відстань між ними. Ці дані готують і оформляють у вигляді схеми маршруту руху або таблиці.

Схема для руху по азимутах

Номер та найменування орієнтира

Магнітний азимут

Відстань до азимутів, м

Пари кроків

1-окреме хвойне дерево

20

900

600

2-вигин дороги

90

600

400

3-кущ

155

1050

700

4-курган

70

450

300

5-водонапірна башта

30

1350

900

При русі по азимутах користуються проміжними (допоміжними) орієнтирами. На відкритій місцевості без орієнтирів напрямок руху витримується по створу. Для контролю періодично перевіряють напрямок руху по зворотному азимуту і по небесним світилам.

Для обходу перешкод помічають орієнтир у напрямку руху на протилежній стороні перешкоди, визначають відстань до нього і додають цю величину до довжини пройденого шляху, обходять перешкоду і продовжують рух, визначивши за компасом напрям перерваного шляху.

Література



1. http://docs.google.com

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Спорт і туризм | Реферат | 45,8кб. | скачати

Схожі роботи:
Технічні прийоми орієнтування на місцевості
Основи техніки орієнтування на місцевості
Оздоровче значення туризму Способи орієнтування на місцевості
Орієнтування на місцевості план і карта у методиці викладання географії в допоміжній школі
Використання GPS навігаторів для орієнтування
Орієнтування в ситуації та людях
Використання GPS-навігаторів для орієнтування
Професійне орієнтування в молодіжному середовищі
Сутність орієнтування в просторі в дошкільному віці
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru