додати матеріал


Організація і нормування праці 3

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

Розділ 1. Теоретико-методична частина

Розділ 2. Аналітична частина

Розділ 3.Проектно-розрахункова частина

Розділ 4. Впровадження проекту

Розділ 5. Визначення ефективності проекту

Висновок

Список використаної літератури


Введення

Проектування трудових процесів тісно пов'язане з прогресивною технологією і організацією виробництва і повинно базуватися на використанні наукового аналізу та економічної оцінки розроблюваних варіантів, для чого слід розробити на єдиних методологічних принципах наукові основи розчленування та взаємоузгодження технологічних і трудових процесів.
Вибір оптимальних трудових процесів повинен передбачати метод аналітичної розробки і регламентації виконуваних дій, встановлення їх послідовності і способів здійснення, координацію у просторі і в часі всіх взаємопов'язаних між собою елементів процесів праці і виробництва. Правильне проектування трудових процесів буде служити основою встановлення норм праці на їх виконання.
У цій роботі ми розглянемо не тільки теоретичні аспекти зміни норм і проектування нових внутрішніх нормативів, але і розглянемо це завдання з практичної точки зору (розробимо новий метод праці і визначимо його ефективність).
Робота складається з вступу, 5-ти розділів, висновків, списку використаної літератури.

Розділ 1. Теоретико-методична частина

Раціональний розподіл праці за технологічними ознаками може слугувати базою для науково обгрунтованого розчленування виконуваних операцій на окремі трудові елементи і прийоми. Сучасні виробничі процеси на вітчизняних підприємствах розчленовуються на безліч простих елементарних трудових і технологічних процесів.
Як правило, кожен виробничий процес складається з основних, допоміжних і обслуговуючих процесів. Основний процес, наприклад машинобудівного виробництва, у свою чергу, може складатися з численних часткових процесів, що мають різну структуру, форму організації і своєрідний характер виконання.
Так, наприклад, виготовлення складової частини будь-якого виробу є простим технологічний процес. Збірка різних вузлів і машин утворює складний виробничий процес, який розчленовується на ряд простих процесів, які складаються з послідовно виконуваних технологічних операцій, в результаті яких з окремих деталей збирається вузол, а з вузлів - готова машина. Отже, найважливішим складовим елементом будь-якого виробничого процесу є технологічна операція, що представляє собою закінчену частину технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці.
Технологічна операція повинна визначати методи обробки предмета праці, необхідне устаткування і оснащення, необхідну кваліфікацію робітника і інші організаційні та технічні чинники процесу праці. Саме тому правильно спроектована технологічна операція служить не тільки надійною основою наукового поділу праці, а й об'єктом раціональної організації праці і планування виробництва. Так, в машинобудуванні в залежності від ступеня технологічного оснащення виробничого процесу необхідно розрізняти такі технологічні операції: ручні, машинно-ручні, машинні, автоматичні, апаратурні. У відповідності з Єдиною системою технологічної підготовки виробництва кожну операцію необхідно поділяти на процеси, переходи, позиції й інші складові елементи, що визначають структуру і зміст трудових процесів.
Під процесом розуміють частину технологічної операції, виконувану при незмінному закріпленні оброблюваних заготовок чи стягуються вузлів. Межі процесу визначаються звичайно моментами закріплення і зняття деталі. Якщо вся робота виконується при одній установці деталі, то поняття «процес» збігається з поняттям «операція».
Технологічний перехід являє собою закінчену частину операції, яка характеризується постійністю застосовуваного інструмента і поверхонь, утворених обробкою або об'єднуються при складанні. Будь-яке зміна одного із зазначених факторів визначає появу нового переходу у цій операції. Якщо обробка поверхні ведеться кількома інструментами, то такий перехід прийнято називати складним.
Кожен технологічний перехід може мати кілька робочих ходів. Робочий хід характеризує закінчену частину технологічного переходу, що складається з одноразового переміщення інструменту вздовж заготовки, супроводжуваного зміною форми, розмірів, чистоти поверхні або властивостей заготовки. Прикладом робочого ходу може служити зняття з допомогою різця одного шару металу з оброблюваної поверхні.
Допоміжний перехід є закінченою частиною технологічної операції, що складається з дій робітника і устаткування, які не супроводжуються змінами форми, розмірів і чистоти поверхонь, але необхідні для виконання технологічного переходу. Прикладами допоміжного переходу можуть служити такі трудові елементи, як установка заготовок, зміна інструменту, зняття деталі і т.д. Як правило, подібні допоміжні переходи виконуються вручну і є головною складовою частиною трудових операцій.
Позиція - фіксоване положення, займане незмінно закріпленою заготовкою спільно з пристосуванням щодо інструмента чи нерухомої частини устаткування. Одна установка заготовки може включати кілька позицій.
Так, наприклад, якщо на багатошпиндельних верстатів в першому положенні прутка проводиться підрізання торця, у другому - свердління отвору, а в третьому - відрізання, то виготовлення вироби ведеться в один процес у трьох позиціях. У даному випадку операція включає три технологічних переходу. Якщо в процесі є всього одна позиція, то дані елементи технологічної операції збігаються за своїм призначенням.
При проектуванні нових робіт і технологічних процесів, що виконуються на металорізальних верстатах, ступінь розчленування кожної технологічної операції на процеси, переходи та інші елементи в більшості випадків повинна визначатися типом виробництва, детальністю розробки технологічного процесу, застосовуваними моделями верстатів, конструкцією інструмента, обраними режимами різання та іншими технічними та організаційними чинниками, які зазвичай піддаються точному обліку і служать основою для проектування технологічних процесів.
У сучасному виробництві всі трудові процеси прийнято підрозділяти на рухи, дії і прийоми. Трудовий рух характеризує одноразове цілеспрямоване переміщення робочих органів людини - рук і ніг - до взаємодіючим в процесі праці предметів.
Межею трудового руху є моменти початку і закінчення переміщення рук або ніг робітника до різних предметів. Трудовий рух може супроводжуватися поворотом голови або корпусу. Саме тому слід розрізняти основні та допоміжні трудові руху. Основні - це переміщення рук або ніг, допоміжні - це рухи очей, голови або корпусу, супутні основним робочим рухам.
За змістом трудові рухи можуть бути простими або складними. Будь-яке трудовий рух бере початок з вихідної позиції і завершується дотиком рук або ніг до предметів праці. Всі допоміжні рухи в більшості своїй перекриваються основними трудовими рухами. Трудові руху за характером виконання можуть бути пріноровітельнимі і рішучими. Пріноровітельние рухи виконуються в повільному темпі, при наявності того або іншого контролю, наприклад візуального, а рішучі - автоматично, з високою швидкістю і точністю.
Трудовий рух є вихідним універсальним елементом, що характеризує переміщення рук, ніг або корпусу робітника при виконанні трудового процесу в різних виробничих умовах.
Трудове дія являє собою сукупність трудових рухів робітника і переміщень предметів, що характеризуються певним цільовим призначенням і сталістю взаємодіють у процесі праці факторів системи «робітник - заготівля - пристосування - інструмент - верстат - деталь». Зміна цільової установки або одного з перерахованих факторів веде до появи нового трудового дії: взяти предмет, перемістити, повернути і т.д.
У процесі праці дотримується певна послідовність у переході від трудових дій одного призначення до трудових дій іншого призначення.
Так, наприклад, при установці заготовок в пристосування дію «взяти предмет» переходить в дію «перемістити предмет», потім слідують дії «встановити предмет у патроні», «закріпити предмет» і т.д.
Трудовий прийом об'єднує закінчену частину технологічного або допоміжного переходу, що складається із сукупності трудових рухів і дій робітника і що характеризується єдністю цільового призначення, безперервністю виконання і незмінністю взаємодіючих об'єктів. Трудові прийоми можуть бути основними та допоміжними, простими і складними. Сукупність трудових прийомів утворює їх групу або комплекс, наприклад «встановити і зняти деталь», в який входять трудові прийоми «встановити заготовку» перед обробкою і «зняти деталь» після обробки.
Таким чином, пропонована структура та характеристика основних елементів трудової операції дозволяють використовувати єдині принципи розчленування трудового процесу на складові частини, дають можливість встановити межі окремих трудових, технологічних і виробничих процесів.
Відповідно до діючих рекомендацій при проектуванні трудових процесів слід враховувати обмеження по допустимих форм поєднання рухів, їх траєкторії, швидкості, темпу, витрат енергії та ін При заданих обмеженнях по інтенсивності праці критерієм оптимальності трудових процесів є мінімум витрат робочого часу tp (X) на виконання трудових прийомів:
t (X) = tp (X) ^> m \ n.
Якщо при проектуванні трудових процесів визначаються не тільки склад трудових рухів та дій, їх темп і швидкість, але і найбільш ефективне технологічне оснащення робочого місця, то варіанти (X) повинні зіставлятися за критерієм мінімальних приведених витрат або мінімальної вартості машино-хвилини роботи верстата.
Проектування оптимальних трудових процесів на виконання найрізноманітніших робіт грунтується на обов'язковому дотриманні загальних принципів і закономірностей трудової діяльності людини, а також обліку особливостей техніки, технології та організації робочого місця та інших виробничих чинників.
До загальних принципів проектування раціональних трудових процесів належать такі:
• економія рухів, що вимагає застосування тільки необхідних, найбільш коротких і найменш обтяжливих трудових рухів, усунення зайвих, помилкових і поправочних трудових дій;
• безперервність рухів, що передбачає виконання трудових процесів без перерв і простоїв, з мінімальними мікропаузах у здійсненні взаємопов'язаних трудових рухів і дій;
• суміщення рухів, яка передбачає одночасне участь різних органів робочого - рук, ніг і корпусу - у виконанні трудових дій;
• природність рухів, заснована на найбільш повному врахуванні найважливіших антропометричних даних людини і біомеханіки рухів;
• стабільність рухів, що означає необхідність доведення трудових рухів до рівня автоматизму виконання роботи;
• нормалізація інтенсивності рухів, що характеризує відповідність витрат у межах суспільно нормального рівня інтенсивності праці та допустимого темпу роботи;
• висока працездатність людини, яка полягає в досягненні високої продуктивності праці протягом тривалого періоду роботи.
До основних особливостей проектування трудових процесів можна віднести такі, як принцип обліку робочої пози оператора, маси переміщуваних предметів, траєкторії трудових рухів і т.п.
Як загальні принципи, так і специфічні вимоги повинні найбільш повно враховуватися при проектуванні трудового процесу стосовно конкретних технічних, організаційних та інших умов виробництва. Отже, при аналізі і проектуванні всякого трудового процесу і особливо його ручних елементів необхідно враховувати їх специфіку, розрізняти риси і призначення кожного елемента і в кожному випадку застосовувати оптимальні прийоми виконання роботи.

Розділ 2. Аналітична частина

Вихідні дані представлені в таблицях 1-5.
Таблиця 1
Коротка характеристика об'єкта проектування
Найменування показників
Значення показників
1.Тип виробництва
Крупносерійним
2.Наіменованіе ділянки
Ділянка зборки
3.Наіменованіе робочого місця
Робоче місце слюсаря-складальника
4.Наіменованіе виробничої операції
Збірка вузла вироби
5.Колічество операцій, що виконуються за рік, шт
92000
6.Действующая змінна норма виробітку (прийняти умовно), шт
500
7.Разряд роботи
3
8.Продолжітельность зміни, час
8
9.Коеффіціент зайнятості робочого основними функціями протягом зміни - До О.Ф.
0,8
10.Коеффіціент витрат робочого на підготовчо-заключні роботи, обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби - До д.ф.
1,25
Таблиця 2
Характеристика технологічного обладнання і технологічної оснастки
Найменування
Позначення (модель)
Габарити, мм
Стіл
2000 * 800 * 850
Електрогайковерти
200 * 50

Таблиця 3
Характеристика організаційної оснащення
Найменування
Призначення
Кількість
Габарити (довжина, ширина, висота), мм
Контейнер
Для гайок
1
200 * 200 * 200
Контейнер
Для шестерень
1
500 * 200 * 200
Контейнер
Для підшипників
1
500 * 200 * 200
Контейнер
Для фланців муфти
1
600 * 300 * 200
Контейнер
Для валів
1
1000 * 300 * 300
Контейнер
Для контейнерів
2
600 * 400 * 700
Таблиця 4
Характеристика виконавця
ПІБ
Професія
Стаж роботи за професією, років
Розряд робочого
Виконання норм,%
Петров А.А.
Слюсар-складальник
5
3
120
Таблиця 5
Характеристика предметів праці
1.Вал:
діаметр
довжина
маса
2.Шестерня:
діаметр
ширина
маса
3.Подшіпнік:
діаметр
ширина
маса
4.Фланец муфти:
діаметр
ширина
Маса
5.Гайка:
діаметр
маса
38
400
3,5
62
58
0,84
80
16
0,18
114
17
1,4
27
0,05
Проведемо аналіз існуючої планування робочого місця
При виконанні робіт в положенні стоячи робоче місце повинно задовольняти вимогам ГОСТ 12.2.033-78, що і буде для нас орієнтиром при аналізі планування робочого.
Робоче місце має стіл, на якому вільно розташовуються всі необхідні для роботи предмети і засоби праці.
Контейнери з деталями розташовані по обидві сторони від робітника, що дає можливість розподілити навантаження на обидві руки однаково.
Габарити робочого столу відповідають вимогам ергономіки.
Якщо умовно вважати нашого працівника «правшею», і оскільки найважчий предмет, з усіх перерахованих - це Електрогайковерти, доцільно дійсно розташовувати його з правого боку (брати правою рукою); це найбільш часто використовуваний предмет.
Із значних мінусів планування робочого місця відзначимо той факт, що робочому регулярно доводиться повертати корпус на 180 градусів, щоб взяти вал з контейнера (знаходиться прямо за спиною робочого), це свідомо призводить до втрат робочого часу та недотримання принципів економії рухів.
Проведемо аналіз існуючого методу праці.
Таблиця 6
Характер рухів
Кількість рухів, що залежать від параметрів елементів трудового процесу
Предмети праці
Обладнання
Технологічна оснастка
Організаційна оснащення
1.Двіженія рук:
- В оптимальній зоні досяжності
8
3
- В зоні легкої досяжності
2
1
- У зоні максимальної досяжності
6
- За межами зони максимальної досяжності
1
2.Перекладиваніе предмета праці з руки в руку
3
3.Поддержаніе предметів на вазі
8
4
4.Холостие руху
9
1
5.Наклони корпусу
1
6.Пріседанія
7.Повороти корпусу:
- До 90 °
2
- До 180 °
1
2
8.Переходи:
- До 1 м
1
1
- До 2 м
- Понад 2 м
За даними вищенаведеної таблиці ми робимо висновок про те, що основна частина «зайвих» рухів відбувається через поворотів корпусу (про які говорилося вже вище).
Проведемо кодифікацію мікроелементів існуючого трудового процесу. Результати оформляємо в таблиці 7.
Таблиця 7
Карта дослідження і проектування трудового процесу
Існуючий метод виконання операції
№ п / п
Зміст трудового процесу за прийомами
№ п / п
Ліва рука
Права рука, тулуб, ноги
Найменування мікроелемента (МЕ)
Код МЕ і його факто-ри
Витрати часу, тис.дол хв
Витрати часу, тис.дол хв
Код МЕ і його чинники
Наіменова-ня мікроелемен-ту (МЕ)
1.
Принести вал до місця збірки
1
28,0
ПТ (μ 180)
Повернути тулуб
2
13,2
Х (S 0,8)
Ходити
3
Простягнути руку
ПР (S 100) (К2)
3,9 [0,787]
15,0
НП
Нагнутися до підлоги
4
Взяти вал
В (Р 3,5; l 400 мм ) (К2)
4,5
17,0
ВНП
Випрямитися
5
Переміст-тить вал
П (Р 3,5; l 400; S 750, Р 3,5) (К2)
20,7 [16,56]
28,0
ПТ (μ 180)
Повернути тулуб
6
13,2
Х (S 0,8)
Ходити
7
Перемістити вал
П (S 150, Р 3,5, l 400) (К3)
9,6
8
Покласти вал
УП (Р 3,5, l 400)
4,2
9
Відпустити
От2
1,2 [0]
4,7
ПР (S = 150) (К2)
Простягнути руку
2.
Взяти вал в праву руку
10
4,5
В (Р 3,5, l 400) (К2)
Взяти вал
11
3.
Встановити шестерню на вал
12
Простягнути руку
ПР (S 400) (К2)
7,5
13
Взяти шестерню
В (Р 0,84, l 62) (К2)
2,6
14
Перемістити шестерню
П (S 500, Р 0,84, l 62) (К3)
9,3
15
Встановити на вал
УО (L 110 мм , F, Р 0,84, l 62) (П3)
13,5
3,5
ВП
Перехопити вал
16
Відпустити
От2
4.
Встановити підшипник на вал
17
Простягнути руку
ПР (S 500) (К2)
8,3
ПТ (μ 45)
Повернути тулуб
18
Взяти підшипник
В (Р 0,18, l 80) (К2)
2,6
19
Перемістити підшипник
П (S 700 мм , Р 0,18, l 80) (К3)
11,3
ПТ (μ 45)
Повернути тулуб
20
Встановити на вал
УО (L 65, F , Р 0,18, l 80) (П3)
11,1
3,5
ВП
Перехопити вал
5.
Встановити фланець муфти на вал
21
Повернути вал на поверхні у горизонтальній площині
ПОГ (μ 180, l 80, Р 0,18)
4,4 [1,76]
4,4
ПОГ (μ 180, l 75, Р 0,17)
Повернути вал на поверхні у горизонтальній площині
22
Відпустити
От2
1,2 [0]
1,2
От2
Відпустити
23
Простягнути руку
ПР (S 100) (К2)
3,9
24
Взяти вал
В (Р 3,5, l 400) (К2)
4,5
25
7,5
ПР (S 400) (К2)
Простягнути руку
26
3,1
В (Р 1,4, l 114) (К2)
Взяти фланець муфти
27
17,1
П (S 600, Р 1,4, l 114) (К2)
Перемістити фланець
28
Перехопити вал
ВП
3,5
14,8
УО (Р 1,4, L 114) (П3)
Встановити фланець на вал
29
1,2
От2
Відпустити
6.
Встановити гайку на вал
30
8,3
ПР (S 500) (К2)
Простягнути руку
31
1,9
В (Р 0,05, l 27)
Взяти гайку
32
7,7
П (S 500, P 0,05, l 27) (К3)
Перемістити гайку
33
Перехопити вал
ВП
3,5
3,9
УО (P 0,05, l 27)
Встановити гайку
34
11,9
ВРР
Обертати рукою на 1 повний оборот
35
1,2
От2
Відпустити
7.
Загорнути гайку
36
6,2
ПР (S 250) (К2)
Простягнути руку
37
3,7
В ((Р 0,95, l 200)
Взяти Електрогайковерти
38
6,0
П (L 150) (К3)
Перемістити до гайки
39
Перехопити вал
ВП
3,5
3,6
УО (F, Р 0,05)
Встановити на гайку
40
3,0
НР
Натиснути рукою кнопку
41
Маш.руч.работа
Обертання гайки
42
9,0
НРУ
Натиснути рукою із зусиллям
43
1,2
От2
Відпустити кнопку
44
2,6
Р
Роз'єднати
45
6,0
П (L 150) (К3)
Перемістити Електрогайковерти
46
1,2
От2
Відпустити
8.
Перемістити подсобрать вал
47
Перемістити по поверхні
ПП (S 600, Р 5,97)
14,1
48
Відпустити
От2
1,2
Разом
150,1
257,3
Витрати часу виконання чинного трудового процесу ми визначали за допомогою нормативним карт БСМ-1.
Розрахунок пеперекривається частини меншого мікроелемента
t нп = t мм * (1-К з),
де t мм - час виконання меншого мікроелемента, тис.дол хв.
К с - коефіцієнт для обліку суміщення мікроелементів.
1) T нп (елементи № 3) = 3,9 * (1-0,8) = 0,78 тис.дол хв.
2) T нп (елементи № 5) = 20,7 * (1-0,2) = 16,56 тис.дол хв.
3) T нп (елементи № 9) = 1,2 * (1-1) = 0 тис.дол хв.
4) T нп (елементи № 21) = 4,4 * (1-0,6) = 1,76 тис.дол хв
Визначимо витрати часу в цілому на операцію (t оп).
T оп = Σ t i * К Т + t м
де К Т - поправочний коефіцієнт на тип виробництва (приймається рівним 1,1 для великосерійного типу виробництва).
Т оп = (150,1 + 257,3) * 1,1 +2 = 409,4 тис.дол хв.
За результатами проведеного аналізу ми можемо говорити про те, що в існуючому методі праці присутні недоліки і їх необхідно усувати. Ми виявили можливість поєднання декількох елементів.

Розділ 3.Проектно-розрахункова частина

Раціональна оснащення робочого місця слюсаря-складальника, на нашу думку, повинна виглядати таким чином.
Технологічна оснастка (додаємо наступні елементи)
- Гачок для Електрогайковерти;
Організаційна оснащення:
- Підставка для контейнера з валами.
За новою проектної плануванні ми переносимо контейнер з валами в більш комфортну зону досяжності, а також для зменшення «зайвих» рухів, пов'язаних з поворотами корпуса назад.
Далі розробимо нову карту дослідження і проектування трудового процесу на проектований метод виконання операції.
Визначимо витрати часу в цілому на операцію (t оп) по проектованому варіанту.
T оп = Σ t i * К Т + t м = (121,26 + 113,9) * 1,1 + 2 =
= 260,68 тис.дол хв

Таблиця 8
Проектована карта дослідження і проектування трудового процесу
Проектований метод виконання операції
№ п / п
Зміст трудового процесу за прийомами
№ п / п
Ліва рука
Права рука, тулуб, ноги
Найменування мікроелемента
Код МЕ і його чинники
Витрати часу, тис.дол хв.
Витрати часу, тис.дол хв.
Код МЕ і його чинники
Найменування мікроелемента (МЕ)
1.
Взяти вал
1
2
Простягнути руку
ПР (S 100) (К2)
3,9
3
Взяти вал
В (Р 3,5; l 400 мм ) (К2)
4,5
4
Перемістити вал
П (Р 3,5; l 400; S 750, Р 3,5) (К2)
16,56
5
3,5
ВП
Перехопити вал
2
Встановити шестерню на вал
6
Простягнути руку
ПР (S 400) (К2)
7,5
продовження таблиці 8
7
Взяти шестерню
В (Р 0,86, l 62) (К2)
2,8
8
Перемістити шестерню
П (S 500, Р 0,86, l 62) (К3)
9,3
9
Встановити на вал
УО (L 110, F понад 1 кг, Р 0,86, l 62) (П3)
13,5
10
Відпустити
От2
1,2
3
Встановити підшипник на вал
11
Простягнути руку
ПР (S 500) (К2)
8,3
ПТ (μ 45)
Повернути тулуб
12
Взяти підшипник
В (Р 0,17 г, l 75) (К2)
2,8
13
Перемістити підшипник
П (S 700, Р 0,17, l 75) (К3)
11,3
ПТ (μ 45)
Повернути тулуб
14
Встановити на вал
УО (L 65, F понад 1 кг, Р 0,17, l 75) (П3)
11,1
4
Встановити фланець муфти на вал
15
Повернути вал на поверхні у горизонтальній площині
ПОГ (μ 180, l 75, Р 0,17)
4,4
ПОГ (μ 180, l 75, Р 0,17)
Повернути вал на поверхні у горизонтальній площині
16
Відпустити
От2
1,2
От2
Відпустити
17
Простягнути руку
ПР (S 100) (К2)
3,9
18
Взяти вал
В (Р 3,05, l 390)
3,4
19
7,5
ПР (S 400) (К2)
Простягнути руку
20
2,6
В (Р 1,3, l 110)
Взяти фланець муфти
21
12,8
П (L 600, Р 1,3, l 110) (К2)
Перемістити фланець
22
14,8
УО (Р 1,3, l 110) (П3)
Встановити фланець на вал
23
1,2
От2
Відпустити
5
Встановити гайку на вал
24
8,3
ПР (S 500) (К2)
Простягнути руку
25
1,9
В (Р 0,95, l 27)
Взяти гайку
26
9,3
П (S 500, P 0,95, l 27) (К3)
Перемістити гайку
27
3,9
УО (P 0,95, l 27)
Встановити гайку
28
Маш.ручн.работа
Обертати рукою на 1 повний оборот
29
1,2
От2
Відпустити
6
Загорнути гайку
30
6,2
ПР (S 250) (К2)
Простягнути руку
31
3,7
У
Взяти Електрогайковерти
32
6,0
П (L 150) (К3)
Перемістити до гайки
33
3,6
УО (F до 1 кгс, Р 0,05)
Встановити на гайку Електрогайковерти
34
3,0
НР
Натиснути рукою на кнопку
35
Маш.ручн.работа
Обертання гайки
36
9,0
НРУ
Натиснути рукою із зусиллям
37
От1
Відпустити кнопку
38
2,6
Р
Роз'єднати
39
6,0
П (L 150) (К3)
Перемістити Електрогайковерти
40
1,2
От2
Відпустити
7
Перемістити подсобрать вал
41
Перемістити по поверхні
ПП (L 600, Р 5,43)
18,8
ПП (L 600, Р 5,43)
Перемістити по поверхні
42
Відпустити
От2
1,2
1,2
От2
Відпустити
Разом
121,26
113,9

Нормативи на відпочинок і особисті потреби складають (Т отл) = 30 хвилин протягом зміни, надається 2 перерви по 15 хвилин.
Підготовчо-заключний час (Т пз) = 24 хвилини.
Час обслуговування робочого місця складає 8 хвилин для слюсаря-складальника (підготовка і прибирання робочого місця до і після робочої зміни).
У цілому на операцію зі складання елементів вал (подсобрать вал) повинно йти часу не більше ніж 235,16 тис.дол хв, або 3,9 хвилини.

Розділ 4. Впровадження проекту

Етапи впровадження проекту
1 етап. Проведення хронометражних досліджень.
Ці заходи в будь-якому випадку необхідні для точного дослідження методу і прийомів праці.
2. Розробка нового планування робочого місця у відповідності з правилами економії трудових рухів.
3. Проектування нового змісту та послідовності виконання операції за допомогою картки (см.предидущій розділ).
4. Оцінка спроектованого методу праці на нововведені операції відповідно до нормативів.
Термін впровадження проекту - 1 місяць. Впровадження починається після проведення вищевказаних заходів.
На навчання співробітників дається час рівне 3-м робочим тижням.

Розділ 5. Визначення ефективності проекту

1. Визначимо зниження трудомісткості операції від нормування за мікроелементів БСМ чинного трудового процесу за формулою:

Δ t н = t 1 - t 2,
де t1 - оперативний час виконання операції, встановлене розрахунковим способом на базовий варіант трудового процесу, хв;
t2 - оперативний час виконання операції, розрахована за БСМ, хв (по «Карті дослідження і проектування трудового процесу» існуючого методу виконання операції).
t 1 = Пмм * До оф / Нв
де ПВМ - тривалість зміни за умовою завдання, хв;
До оф - коефіцієнт зайнятості робочого основними функціями за умовою завдання;
Нв - норма виробітку за умовою завдання, шт
Отримуємо, за умовою завдання t1 = 480 * 0,8 / 500 = 0,768 хв
Зниження трудомісткості по операції = 0,768 - 0,007 = 0,761 хв
2. Зниження трудомісткості операції від нормування її по мікроелементів БСМ і раціоналізації структури та послідовності виконання операції:
Δ t р = t 1 - t 3,
де t3 - оперативний час виконання операції, розрахована за БСМ, хв (по «Карті дослідження і проектування трудового процесу» проектованого методу виконання операції).
Зниження трудомісткості по операції = 0,768 - 0,004 = 0,764 хв
3. Відносне зниження трудомісткості одиниці продукції визначаємо за формулою:
а = (Т1-Т2) / Т1 * 100%,
де Т1 - діюча норма часу на операцію, хв;
Т2 - норма часу на операцію для проектованого (нового) трудового процесу, розрахована за БСМ, хв.
Т1 = Пмм / Нв,
де ПВМ - тривалість зміни, год (за умовою завдання);
Нв - норма виробітку, шт (за умовою завдання)
Т2 = t 3 * До ДФ,
де t3 - оперативний час виконання операції, розрахована за БСМ, хв (по «Карті дослідження і проектування трудового процесу» проектованого методу виконання операції);
До ДФ - коефіцієнт додаткового часу на підготовчо-заключні роботи, роботу з обслуговування робочого місця, на відпочинок та особисті потреби робітника (за умовою завдання).
Т1 = 8 / 500 = 0,96 хв
Т2 = 3,9 тис.дол хв * 1,25 = 0,8 хв
а = (0,96-0,8) / 0,96 * 100% = 16,6%
4. Економія часу за рік у годинах (Е t):
Е t = (Т1-Т2) / 60 * N г,

де Nг - кількість операцій, що виконуються за рік, шт.
Еt = (0,96 - 0,8) / 60 * 92 000 шт = 245,33 годин
5. Можливе підвищення продуктивності праці в результаті зниження трудомісткості одиниці продукції:
в = (100% * а) / (100%-а),
де а - відсоток зниження трудомісткості одиниці продукції в результаті впровадження проекту.
в = (100% * 16,6) / (100% - 16,6) = 19,9%.
6. Відносна економія (вивільнення) чисельності працівників від зниження трудомісткості операції:
ЕЧ = Е t / (Ф1 * До вн),
де Ф1 - корисний річний фонд робочого часу одного робітника, год (прийняти в розмірі 1750 год);
До вн - коефіцієнт виконання норм часу (за умови завдання).
ЕЧ = 245,33 / (1750 * 1,2) = 3 чол.
7. Економія з основної заробітної плати на одну операцію:
Е зп = ТС годину / 60 * Δ t р,
де ТС годину - годинна тарифна ставка розряду роботи, руб. (Прийняти рівною 30 руб.),
60 - кількість хвилин у годині.
Езп = 30 / 60 * 0,764 = 0,382 рублів.
8. Економія по собівартості продукції на задану програму:
Ес = Езп * N г * До дз * Ко,
де К дз - коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату (прийняти рівним 1,2);
Ко - коефіцієнт, що враховує відрахування до соціального фондів (прийняти рівним 1,262).
Ес = 0,382 * 92000 * 1,2 * 1,262 = 53222,07 рублів.
9. Річний економічний ефект впровадження проекту:
ЕГ = Ес-Зед * Ен,
де Зед - одноразові витрати грошових коштів (капітальні вкладення), грн.;
Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (прийняти рівним 0,5).
ЕГ = 53222,07 - 50000 * 0,5 = 28222 рублів.
Отримали, загальний річний ефект у розмірі 28222 рублів.

Висновок

У цій роботі ми провели роботу з впровадження проекту нового методу праці з новими трудовитратами, в результаті якого отримали річну економію в розмірі майже 30 тис.рублей.
- Зниження трудомісткості по одній операції отримали в розмірі 0,764 хв.;
- Економія часу склала 245,33 години за рік;
- Можливе підвищення продуктивності праці майже на 20%;
- Економія по заробітній платі на рік більше 35 тисяч рублів;
- Зниження собівартості на задану програму - більш ніж на 53 тисячі рублів.

Список використаної літератури

1. Бичіне В.Б., Малінін С.В. Нормування праці. - М.: Іспит, 2005.
2. Зубкова А.Ф., Слезінгер Г.Е. Організація нормування праці на підприємствах. - М.: Економіка, 2005.
3. Зудина Л.М. Організація управлінської праці. М., 1997.
4. Методичні основи нормування праці робітників у народному господарстві. - М.: Економіка, 2006.
5. Довідник з нормування праці / Під ред. А. А. Прігарін. - М.: Машинобудування, 1993.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Курсова
357.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Організація нормування праці 2
Організація нормування праці
Організація і нормування праці
Організація і нормування праці 2
Організація нормування і оплата праці 3
Організація нормування і оплата праці
Організація нормування і оплата праці 2
Організація та нормування праці в операційному менеджменті
Організація нормування та оплата праці в свинарстві
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru