Організація планування і система управління інноваційною діяльністю підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки
кафедра менеджменту
РЕФЕРАТ
на тему:
«ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ І СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ»
МІНСЬК, 2008

Планування роботи підприємств, як одна з найважливіших функцій управління, має охоплювати всі аспекти їх діяльності. Це в першу чергу відноситься до інноваційної діяльності. В даний час її планування здійснюється при розробці бізнес-планів роботи підприємств. Галузевими рекомендаціями по розробці бізнес-планів організацій Міністерства промисловості Республіки Білорусь [1] передбачено виділення в них наступних напрямків (у вигляді розділів або підрозділів) інноваційної діяльності: імпортозаміщення; управління якістю продукції; прогнозування науково-технічного розвитку; реструктуризація; інвестиційний план.
Не заперечуючи важливості та актуальності планування інновацій за цими напрямками слід зазначити, що це лише окремі аспекти інновацій. Основні параметри за ним задані в основному понад, носять директивний характер. Галузевими рекомендаціями не передбачений також механізм узгодження результатів здійснення інновацій з плануванням інших параметрів роботи підприємства. Це зумовлено рядом причин. На рівні підприємства до їх числа відноситься відсутність системного підходу до організації планування розробки та впровадження інновацій.
Розглянемо можливі шляхи вирішення цього питання. Для цього, перш за все, необхідно визначити, що повинно бути предметом планування інноваційної діяльності. Планування в широкому сенсі цього слова - це завдання цілей будь-якій системі або підсистемі. Метою функціонування підприємства в умовах ринкових відносин є, як відомо, отримання прибутку. Планування будь-якого з аспектів діяльності підприємства має бути спрямована на досягнення цієї мети. Тому планування інноваційної діяльності підприємства не може і не повинно зводитися до виконання директивних установок з цього питання, а повинна бути спрямована, перш за все, на вирішення конкретних завдань загальної і функціональних стратегій підприємства в плановому періоді для забезпечення інших параметрів його розвитку. Оскільки діяльність будь-якого підприємства багатопланова, то предметом планування інновацій мають бути різні аспекти його діяльності з єдиною цільовою орієнтацією. Конкретне ж зміст плану інновацій на підприємствах буде різним у залежності від прийнятих стратегій розвитку, наявних резервів і фінансових можливостей. Разом з тим можна виділити типову структуру плану інноваційної діяльності підприємств. До її основних розділів можна віднести:
1. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
2. Створення та освоєння виробництва нових видів продукції (товарів, робіт, послуг), підвищення її якості;
3. Впровадження нового обладнання, прогресивних технологій; механізація і автоматизація виробництва;
4. Заходи з економії матеріалів, палива, енергії;
5. Удосконалення організації виробництва;
6. Удосконалення організації праці;
7. Удосконалення управління підприємством;
8. Заходи щодо екологічної безпеки.
9. Техніко-економічні результати впровадження планованих заходів.
Ефективне інноваційний розвиток підприємств припускає також участь у цьому процесі держави. Його органи можуть і повинні, використовуючи різні (перш за все економічні) методи, управляти інноваційною діяльністю підприємств. Можливо, особливо на стадії становлення і розвитку ринкових відносин, доведення до підприємств директивних завдань з інноваційної діяльності. Для здійснення контролю за їх виконанням вони можуть бути виділені у вигляді додаткових розділів або підрозділів у наведеній вище структурі плану інноваційної діяльності. Наприклад, до числа таких напрямків інноваційного розвитку в даний час можна віднести імпортозаміщення, підвищення якості продукції, що випускається, енергозбереження, реструктуризацію та ін Тобто представлену вище структуру плану інноваційної діяльності слід розглядати як рекомендації. Кожне підприємство може самостійно здійснювати угруповання напрямів інноваційної діяльності виходячи з прийнятої стратегії розвитку і конкретних завдань для її реалізації в плановому періоді, але при цьому повинні бути враховані вимоги статистичної звітності та можливості контролю за параметрами, що носять директивний характер.
Не менш важливим питанням планування інноваційної діяльності підприємств є організація розробки планів. Найбільш ефективною представляється наступна організація планування інноваційної діяльності. Для розробки плану в рамках прийнятої на підприємстві структури управління створюються Загальнозаводська комісія і комісії в структурних підрозділах. Загальнозаводські комісію очолює головний інженер (оскільки інноваційні заходи в переважній частині носять технічний характер), а роботою комісій структурних підрозділів керують начальники цехів і відділів.
Загальнозаводська комісія складається з начальників функціональних служб підприємства, начальників цехів, представників громадських організацій. Її основними функціями є:
- Загальне методичне керівництво розробкою плану інноваційної діяльності по підприємству в цілому;
- Визначення переліку найважливіших технічних і організаційних завдань, які повинні бути вирішені в плановому періоді;
- Встановлення контрольних цифр для виробничих підрозділів (цехів) і функціональних технічних служб (відділів) по зниженню собівартості, матеріаломісткості, трудомісткості, енергоємності і т.д.;
- Розробка заходів загальнозаводського характеру.
Вихідною інформацією для розробки переліку найважливіших завдань, які повинні бути вирішені в плановому періоді і встановлення контрольних цифр для цехів і відділів, є:
- Прийняті загальна і функціональні стратегії (при цьому не має значення чи оформлені вони документально чи ні), і результати аналізу їх виконання у попередніх періодах;
- Директивні завдання за окремими напрямами інноваційної діяльності;
- Результати закінчених НДР та ДКР, придбані ліцензії, патенти і т.д.;
- Інвестиційний план на поточний рік;
- Дані вивчення кон'юнктури ринку, вимоги споживачів до якості продукції, що випускається, цінами;
- Дані аналізу використання науково-технічного потенціалу підприємства.
Комісії структурних підрозділів, до складу яких входить в цехах заступники начальника цеху, начальники ділянок (ст. майстри), керівники цехових функціональних служб, а у відділах - заступники начальника відділу, начальники бюро (секторів), провідні фахівці, а також як у цехах, так і у відділах - представники громадськості, керують розробкою планів інноваційної діяльності своїх підрозділів.
Спочатку цехи і відділи розробляють проекти планів. Для їх розробки вони отримують, як зазначалося вище, контрольні цифри щодо зниження собівартості, матеріаломісткості, трудомісткості, енергоємності і т.д. Ці завдання слід розглядати як мінімальну величину ефекту від впровадження запланованих нововведень, яка повинна забезпечити виконання інших параметрів бізнес-плану роботи підприємства. У проект плану кожного цеху включаються заходи, які впливають на показники його роботи, в тому числі розроблені як самим цехом, так і функціональними технічними службами (відділами), але мають впроваджуватися в даному цеху. Заходи, що роблять вплив на показники роботи кількох цехів чи всього підприємства, а також заходи, які потребують значних одноразових витрат розглядає Загальнозаводська комісія і включає їх до проекту плану інновацій загальнозаводського характеру.
Для вибору найбільш ефективних всі заходи, включені до плану інновацій, повинні бути економічно обгрунтовані. Вибір найбільш ефективних рішень по заходах, включеним в інвестиційний план, здійснюється при розробці їх інвестиційних проектів. Оскільки в плановому році в більшості випадків за цим заходам будуть здійснюватися лише окремі етапи проектів, то й витрати на їх здійснення, а також результати також знайдуть лише часткове відображення в плані інноваційної діяльності. Значна ж частина заходів інноваційного плану буде носити поточний характер, здійснюватися протягом планового періоду. Вибір найбільш ефективних з них здійснюється за загальноприйнятою методикою оцінки ефективності виробничої діяльності підприємств.
Кожен захід, включене до проекту плану має бути конкретизовано, тобто поряд з його змістом повинні бути зазначені місце впровадження, виконавці, терміни розробки та впровадження, витрати на впровадження, джерела фінансування, результати впровадження.
Проекти планів структурних підрозділів представляються в загальнозаводських комісію для контролю виконання доведених завдань. У разі невиконання окремими цехами або відділами доведених завдань проекти їх планів повертаються на доопрацювання. Далі проекти планів структурних підрозділів разом з проектом плану загальнозаводських заходів розглядаються загальнозаводського комісією.
У залежності від виробничої структури і прийнятої організаційної структури управління підприємством складу комісій (за рівнями управління), а також їх функції можуть бути дещо іншими.
Остаточний варіант плану інноваційної діяльності, схвалений загальнозаводського комісією затверджується головним інженером підприємства і є обов'язковим для виконання.
Одним з найважливіших умов успішного виконання плану інноваційної діяльності є облік, контроль і аналіз результатів впровадження включених до нього заходів. Контроль за впровадженням заходів здійснюється в структурних підрозділах і на рівні підприємства. Впровадження кожного заходу оформляється актом за підписами відповідальних виконавців та відповідних посадових осіб. В акті вказується зміст виконаних робіт, отримана економія від зниження собівартості, економія по видах ресурсів, витрати на впровадження та ін Це дозволяє проводити аналіз виконання плану по кількості заходів, за напрямами, за економічними показниками (зниження собівартості, економії тих чи інших ресурсів і т.д.). Дані аналізу потім використовуються для оперативного управління інноваційною діяльністю підприємства.
Формування задуму, підготовка і поступове здійснення інноваційних змін називається інноваційним процесом. Інноваційний процес - більше широке поняття, ніж інноваційна діяльність. Він може бути розглянуто з різних позицій і різним ступенем деталізації:
- По-перше, його можна розглядати як паралельно-послідовне здійснення науково-дослідної, науково-технічної, виробничої діяльності та інновацій;
- По-друге, його можна розглядати як тимчасові етапи життєвого циклу інновації від виникнення ідеї до її розробки та впровадження.
У загальному вигляді, інноваційний процес - це послідовний ланцюг подій, в ході яких нововведення реалізується від ідеї до конкретного продукту, технології або послуги і поширюється в господарській практиці. Основою інноваційного процесу є процес створення та освоєння нововведень, який починається з фундаментальних досліджень, цілеспрямованих на отримання нових наукових знань і виявлення найбільш загальних закономірностей, необхідних для створення інновацій. Інноваційний процес може містити ту чи іншу сукупність стадій наукового процесу, аж до наукових досліджень фундаментального характеру, але неодмінно націлених на отримання результатів, придатних для практичного використання при створенні інновацій [1, с. 102 - 103].
Інноваційний процес не закінчується розробкою і впровадженням інновації - першою появою на ринку нового продукту, послуги або доведенням до проектної потужності нової технології. Цей процес не переривається і після впровадження, бо в міру поширення нововведення вдосконалюється, робиться більш ефективним, набуває нові споживчі властивості, що відкриває для нього нові сфери застосування, нові ринки, а отже, і нових споживачів, які можуть сприймати даний продукт, технологію або послугу як нові саме для себе. Таким чином, інноваційний процес охоплює цикл відпрацювання науково-технічної ідеї до її реалізації замовнику або на комерційній основі на ринку, бо інновації орієнтовані на ринок, на конкретного споживача або потребу.
Отже, інноваційний процес визначається як комплекс послідовних робіт від отримання цілеспрямованих нових знань до використання нововведення, створеного на основі цих нових знань, споживачем.
На розвиток інноваційних процесів впливають різні групи факторів: економічні, технологічні, політичні, правові, організаційно-управлінські, соціально-психологічні, культурні. Одні фактори сприяють інноваційної діяльності, інші - перешкоджають. Наприклад, у групі економічних і технологічних факторів позитивний вплив на інноваційну діяльність підприємства надають наявність необхідних фінансових ресурсів, матеріально-технічних засобів, прогресивних технологій, господарської та науково-технічної інфраструктури. У цій же групі факторів перешкоджають інноваційної діяльності відсутність або нестачу коштів для інвестицій, слабкість матеріальної і науково-технічної бази, переважання інтересів поточного виробництва. У таблиці 1 наведені фактори, що впливають на розвиток інноваційних процесів.
Таблиця 1 - Фактори, що впливають на розвиток інноваційних процесів
Група факторів
Фактори, що перешкоджають інноваційній діяльності
Фактори, що сприяють інноваційної діяльності
Економічні, технологічні
· Брак коштів для фінансування інноваційних проектів;
· Слабкість матеріально-і науково-технічної бази і застаріла технологія, відсутність резервних потужностей;
· Домінування інтересів поточного виробництва.
· Наявність резерву фінансових, матеріально-технічних засобів, прогресивних технологій;
· Наявність необхідної господарської та науково-технічної інфраструктури;
матеріальне заохочення за інноваційну діяльність.
Політичні, правові
· Обмеження з боку антимонопольного, податкового, амортизаційного, патентно-ліцензійного законодавства
· Законодавчі заходи (особливо пільги), що заохочують інноваційну діяльність;
державна підтримка інновацій.
Організаційно-управлінські
· Усталена оргструктура, надмірна централізація, авторитарний стиль управління, переважання вертикальних потоків інформації;
· Відомча замкнутість, труднощі міжгалузевих і міжорганізаційних взаємодій;
· Жорсткість у плануванні;
· Орієнтація на сформовані ринки;
· Орієнтація на короткострокову окупність;
складність узгодження інтересів учасників інноваційних процесів.
· Гнучкість оргструктури, демократичний стиль управління, переважання горизонтальних потоків інформації, самопланування, допущення коректувань;
· Децентралізація, автономія, формування цільових проблемних груп.
Соціально-психологічні, культурні
· Опір змінам, які можуть викликати такі наслідки, як зміна статусу, необхідність пошуку нової роботи, перебудова усталених способів діяльності, порушення стереотипів поведінки, традицій, що склалися;
· Боязнь невизначеності, побоювання покарань за невдачу;
· Опір всьому новому, що надходить ззовні.
· Моральне заохочення, громадське визнання
· Забезпечення можливостей самореалізації, звільнення творчої праці;
· Нормальний психологічний клімат у трудовому колективі.
Слід зазначити, що у великих підприємствах управління інноваційним процесом приділяють постійну увагу. Даний процес представлений на малюнку 1.
Комітет з утвердження планів науково-дослідних робіт (НДР) і дослідно-конструкторських робіт (ДКР)
Координаційна комісія
Служба збуту
Науково-технічний центр
Відділ базисних досліджень
Обчислювач-
ний центр
Відділ прогнозів
Експеремен-тальне цехи
Відділ прикладних досліджень


Рисунок 1 - Управління інноваційним процесом на підприємстві

Література
1. Галузеві рекомендації з розробки бізнес-планів організацій Міністерства промисловості Республіки Білорусь. Утв. наказом Міністерства промисловості Республіки Білорусь 2 жовтня 2002 р . № 372. Мн., ГИПП «Промпечать» 2002.
2. Тітов, А.Б. Маркетинг та управління інноваціями. - СПб.: Питер, 2001. - 240 с.
3. Тріфілов, А.А. Управління інноваційним розвитком підприємства. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 343 с.
4. Ясніков, Г.Є. Інноваційне управління. Академія управління при Президенті. - Мн. 2001. - 193 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Маркетинг, реклама и торгівля | Реферат
40.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз управління інноваційною діяльністю підприємства на прикладі ВАТ Гродномебель
Зміст і організаційні форми управління інноваційною діяльністю
Розробка концепції управління інноваційною діяльністю в Полтавській області
Підвищення ефективності управління інноваційною діяльністю на підприємстві за рахунок впровадження CALS
Організація системи планування діяльності підприємства в умовах антикризового управління
Організаційна система управління зовнішньоекономічною діяльністю
Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
Управління фінансовою діяльністю підприємства
Аналіз управління фінансовою діяльністю підприємства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru