Організація обліку оборотних матеріальних активів оцінка ефективності їх використання

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати


Білкоопспілки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ

«БІЛОРУСЬКИЙ ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ »

Кафедра бухгалтерського обліку

ДИПЛОМНА РОБОТА

На тему

«Організація обліку оборотних матеріальних активів, оцінка ефективності їх використання»

Гомель 2006р.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ І ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

1.1 ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ОБ'ЄКТИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

1.2 МЕТА, ЗАВДАННЯ І ПРИНЦИПИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

1.3 КОРОТКА ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧУП «Людський ПМК Гродненська ОПС»

2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ, ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

2.1 ОЦІНКА ОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ, МЕТОДИЧНІ І ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ ЇХ ОБЛІКУ В ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ

2.2 МЕТОДИКА ОБЛІКУ МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

2.3 МЕТОДИКА ОБЛІКУ незавершених робіт І виконання етапів робіт

2.4 АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

3. АНАЛІЗ СТАНУ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ОРГАНІЗАЦІЇ І ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

3.1 ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА АНАЛІЗУ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

3.2 АНАЛІЗ СТРУКТУРИ, ДИНАМІКИ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ТА ДЖЕРЕЛ ЇХ ФОРМУВАННЯ

3.3 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

3.4 АНАЛІЗ ВПЛИВУ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ НА РЕЗУЛЬТАТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Введення

Розвиток ринкової соціально орієнтованої економіки супроводжується подальшим зростанням ролі бухгалтерської інформації в управлінні, контролі, аналізі та аудиті діяльності організації, оскільки працюючи в нових умовах, організації, щоб уникнути поразки в конкурентній боротьбі, банкрутства, а потім і ліквідації, змушені раціонально використовувати матеріальні, трудові і фінансові ресурси і отримувати прибуток.

В умовах переходу до ринкової економіки важливого значення набуває поліпшення якісних показників використання виробничих запасів (зниження питомих витрат матеріалів у собівартості продукції, всебічна економія і т. д.). Це завдання можна вирішити шляхом застосування більш прогресивних конструкційних матеріалів, металічних порошків і пластмас, заміни дорогих матеріалів більш дешевими, синтетичними без зниження якості продукції, скорочення відходів і втрат у виробництві, комплексного використання природних і матеріальних ресурсів, максимального усунення втрат і непродуктивних витрат, широкого залучення в господарський оборот вторинних ресурсів і попутних продуктів.

Поліпшенню ресурсозбереження сприяє упорядкування первинної документації, широке впровадження типових уніфікованих форм обліку, підвищення рівня механізації і автоматизації обліково-обчислювальних робіт, забезпечення строгого порядку приймання, зберігання та витрачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива тощо, обмеження числа посадових осіб , що мають право підпису документів на видачу особливо дефіцитних і дорогих матеріалів. Для забезпечення збереження виробничих запасів, правильної приймання, зберігання та відпуску цінностей важливе значення має наявність в організації достатньої кількості складських приміщень, оснащених ваговими і вимірювальними приладами, мірною тарою та іншими пристосуваннями. Необхідно також впроваджувати ефективні форми попереднього і поточного контролю за дотриманням норм запасів і їх витрачанням, приділяти більше уваги підвищенню достовірності оперативного обліку руху напівфабрикатів, комплектуючих виробів, деталей і вузлів у виробництві.

Дані бухгалтерського обліку повинні містити інформацію для вишукування резервів зниження собівартості продукції в частині раціонального використання матеріалів, зниження норм їх витрати, забезпечення належного зберігання та збереження.

Економічний аналіз є інформаційною основою управління оборотними засобами суб'єкта господарювання та джерелами їх формування. За допомогою аналізу виявляються резерви збільшення обсягів господарської діяльності та прибутку, поліпшення фінансового стану організації. Роль економічного аналізу помітно зросла в умовах переходу до ринкових відносин, коли всю відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності несуть безпосередньо суб'єкти господарювання.

Оборотні активи безпосередньо є джерелами виробничого процесу організації. Цим пояснюється прагнення суб'єкта господарювання до збільшення суми оборотних активів. Однак при вирішенні цього завдання виникає ситуація зі збільшенням у виробників прихованої частини виробничого капіталу (що чекає обробки запаси сировини тощо). З іншого боку необхідно постійно приводити оборотні активи у відповідність з джерелами їх формування, тобто досягати такого стану організації, коли сума доходів від використання активів дозволить покрити витрати організації і отримувати прибуток, необхідну для розширення її діяльності. Управлінські рішення, спрямовані на вирішення вищезазначених завдань, приймаються на підставі даних обліку і аналізу. Цим і обумовлюється актуальність теми даної дипломної роботи.

Метою дипломної роботи є вивчення методик обліку та аналізу оборотних матеріальних активів та розробка напрямків підвищення ефективності їх використання.

Завдання дипломної роботи:

  • вивчити економічну сутність, класифікацію, об'єкти обліку та аналізу оборотних матеріальних активів;

  • визначити мету, завдання та принципи бухгалтерського обліку та аналізу оборотних матеріальних активів;

  • проаналізувати показники фінансово-господарської діяльності досліджуваного суб'єкта господарювання і дати оцінку його фінансового стану;

  • вивчити способи оцінки оборотних матеріальних активів у бухгалтерському обліку та звітності, методичні та організаційно-технічні аспекти їх обліку в обліковій політиці організації;

  • дослідити методику обліку матеріально-виробничих запасів і напрямки її вдосконалення;

  • дослідити методику обліку незавершених робіт і виконаних етапів робіт та напрями її вдосконалення;

  • дослідити аналітичний облік матеріальних оборотних активів;

  • дослідити методику аналізу оборотних активів та джерела його інформаційного забезпечення;

  • проаналізувати наявність, структуру і динаміку оборотних активів досліджуваного суб'єкта господарювання і джерел їх формування;

  • проаналізувати ефективність використання оборотних активів досліджуваного суб'єкта господарювання;

  • дослідити вплив оборотних активів та ефективності їх використання на результати господарської діяльності організації;

  • розробити шляхи підвищення ефективності використання оборотних активів досліджуваного суб'єкта господарювання.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є господарська діяльність ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005 роки.

Предметом дослідження дипломної роботи є організація обліку та аналізу оборотних матеріальних активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005 роки.

Для написання даної дипломної роботи були використані навчальні посібники з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності та інших предметів, нормативні документи та статті періодичної преси. Зокрема, за основу були взяті навчальні посібники наступних авторів Н.П. Дробишевського «Бухгалтерський облік в будівництві», Н.І. Ладутько «Бухгалтерський облік у промисловості», Л.Л. Єрмолович «Аналіз господарської діяльності підприємства», М. А. Русак і В. А. Русак «Фінансовий аналіз суб'єкта господарювання», Г.В. Савицької «Економічний аналіз», а також статті періодичних видань, таких як «Бухгалтерський облік і аналіз», «Бухгалтерський облік», «Вісник Міністерства з податків і зборів РБ», «Національний бухгалтерський облік», «Головний бухгалтер» та інші.

При написанні дипломної роботи застосовувалися такі методи, прийоми та способи: дедукція, індукція, вибірка, групування, систематизація, деталізація (ціле розбивається на складові частини, наприклад, структура оборотних активів); порівняння-у дипломній роботі порівнюються дані двох років; прийоми скоригованих показників , пайової участі, абсолютних різниць, інтегральний прийом при проведенні факторного аналізу оборотних активів; узагальнення-це означає, що після всіх розрахунків були зроблені висновки. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 45 найменувань, 17 додатків, містить 24 таблиці, 6 рисунків. Обсяг роботи становить 99 сторінок друкованого тексту.

1. Економічна сутність і організація обліку та аналізу оборотних матеріальних активів

1.1 Економічна сутність, класифікація, об'єкти обліку та аналізу оборотних матеріальних активів

Оборотні засоби - одна з найбільш складних і суперечливих економічних категорій. Протягом багатьох десятиліть серед вітчизняних економістів не вщухали суперечки з приводу теоретичної трактування економічної сутності оборотних коштів.

На початку трактування сутності оборотних коштів була спрощеною: це - облікова категорія, фінансовий ресурс для здійснення розрахунків і платежів.

В кінці 40-х років у країні було ініційовано змагання за прискорення оборотності оборотних коштів, що послужило поштовхом до розвитку теорії питання. Для того періоду часу характерні три типи визначень оборотних коштів:

  • як великого кола товарно-матеріальних цінностей;

  • як вартості оборотних фондів і фондів обігу;

  • як авансованої вартості, що функціонує у формі оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Перше визначення не отримало скільки-небудь широкого поширення, тому що воно було дуже спрощеним. При такому визначенні оборотні кошти по суті заперечуються, оскільки вони зводяться до переліку товарно-матеріальних і грошових цінностей.

Друге визначення, навпаки, досить довго вважалося загальновизнаним. Слабким місцем було те, що воно не давало відповіді на питання, чи включають оборотні кошти повну вартість фондів або їх собівартість (авансовану вартість).

Справа в тому, що ще в середині 50-х років було відмічено, що вартість оборотних виробничих фондів і фондів обігу не збігається з сумою оборотних коштів. У результаті було запропоновано визначення оборотних коштів «як коштів підприємств, вкладених в оборотні виробничі фонди і фонди обігу». Тут вже розкривається сутність оборотних коштів як вартісної категорії, а їх межі обмежуються вартістю. Потім було висунуто пропозицію обмежувати оборотні кошти собівартістю, але воно не отримало скільки-небудь значної підтримки. Зате досить широке поширення одержало визначення, в якому термін «засоби» замінено термінами «сукупність грошових коштів» або просто «грошові кошти».

Третє визначення оборотних коштів (як авансованої вартості) тимчасово було забуте, але до кінця 50-х років воно отримало досить широке визнання у більш чіткій інтерпретації. Дане визначення точніше попередніх, так як підкреслює акт авансування коштів або вартості. І це правильно, оскільки оборотні кошти, якщо виходити з їхньої участі в кругообігу, не споживаються, не витрачаються, не затрачуються, а авансуються.

Як зазначав К. Маркс: «Гроші авансуються як капітал спочатку на елементи виробництва, елементи виробництва перетворюються на товарний продукт, а цей товарний продукт знову перетворюється в гроші».

Вживані в різних визначеннях терміни «авансовані» і «вкладені» не можна вважати синонімами. Вкладення - це витрати взагалі, тобто без будь-яких умови про повернення, отриманні ефекту відразу або через деякий час. Авансування ж - конкретний випадок, який передбачає вкладення коштів з наступним їх поверненням у вигляді виручки від реалізації продукції, що включає додатковий продукт. Тому стосовно до оборотних засобів слід використовувати саме термін «авансування».

У ході економічної реформи (1965р.), коли оцінка діяльності суб'єктів господарювання проводилася за двома показниками - обсягом реалізації та прибутку або рівню рентабельності, з'явилися нові визначення оборотних коштів, такі як «фонд оборотних коштів», «кошти, що знаходяться в обігу», « грошові джерела утворення запасів швидкозношуваних матеріальних цінностей »,« коштів, авансованих підприємствами у вигляді власних і позикових коштів і оборотні виробничі фонди і фонди обігу ».

Природа оборотних коштів зумовлена ​​подвійним характером процесу обміну і подвійністю товару як вартості і споживної цінності. Тому всі джерела або ресурси, фонди як джерела коштів, за рахунок яких формуються оборотні кошти, цілком правомірно розглядати як якийсь фонд - фонд оборотних коштів, хоча у фінансовому обліку такий фонд і не передбачений. Однак при цьому кількісно «оборотні кошти» і «фонд обігових коштів» повинні збігатися.

До середини 80-х років був досягнуть свого роду «консенсус» щодо теоретичної трактування сутності оборотних коштів. У всякому разі в той час вже практично ніхто не ототожнював обігові кошти з сукупністю матеріальних і грошових цінностей (оборотних виробничих фондів і фондів обігу); вони отримали статус вартісної, а не натуральної категорії. Це знайшло відображення і в «Фінансово-кредитному словнику», у другому томі якого дано визначення: «Оборотні кошти - сукупність грошових коштів, авансованих соціалістичним об'єднанням, підприємствам, організаціям для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують планомірний і безперервний процес виробництва і реалізації продукції ».

Дане визначення не є ідеальним, але в ньому чітко і зрозуміло продекларовані основні риси оборотних коштів (авансування коштів для формування запасів, мета авансування тощо) і немає навіть натяку на натуралістичний характер категорії.

Надалі, вже в 90-ті роки, багато авторів почали дуже вільно поводитися з усталеною термінологією. Мабуть з метою спрощення стали ототожнювати обігові кошти з оборотними активами.

З'явився новий термін «матеріальні оборотні кошти», оборотні кошти ототожнюються з оборотним капіталом, а разом вони ототожнюються з майном організації і т.д.

Навряд чи можна відносити «оборотні кошти» та «власні оборотні кошти» до різних економічних категорій хоча б тому, що «власні оборотні кошти» є частиною цілого (категорії «оборотні кошти»). Тим більше не можна вважати одну категорію («оборотні кошти») натуральній, а іншу («власні оборотні кошти») - вартісної.

Оборотні активи, особливо запаси сировини, матеріалів, палива, споживаються і витрачаються в процесі виробництва, а «оборотні кошти як найбільш ліквідних ресурсів не витрачаються і не споживаються».

Не додає ясності і новий «фінансово-кредитний енциклопедичний словник», де оборотні кошти ототожнюються з поточними активами. Активи в тому ж Фінансово-кредитному словнику на стор 23 трактуються як «сукупність майнових засобів господарюючих суб'єктів», з чим важко не погодитися.

Чому оборотні кошти не можна ототожнювати із сукупністю товарно-матеріальних цінностей? Щоб відповісти на це питання, представимо виробничу організацію, у якої склади забиті готовою продукцією, а його фінансові служби скаржаться на брак оборотних коштів. Або типова картина з недавнього минулого, коли в умовах тотального дефіциту суб'єкти господарювання нерідко створювали у себе значні наднормативні запаси сировини, матеріалів, палива і, незважаючи на це, постійно скаржилися на поганий фінансовий стан через брак оборотних коштів.

Який парадокс можна легко пояснити: організації «заморозили» свої оборотні кошти в наднормативних запасах і тепер їх не вистачає для того, щоб своєчасно і повно виконувати свої фінансові зобов'язання. Якщо позбутися від наднормативних запасів, то відбудеться вивільнення вкладених в них оборотних коштів, і фінансовий стан суб'єктів господарювання покращиться.

Оборотні кошти, на відміну від товарно-матеріальних цінностей (поточних активів), не витрачаються і не споживаються. Якби оборотні кошти споживалися і витрачалися, то після кожного циклу кругообігу діючої організації доводилося б поповнювати оборотні кошти як мінімум на всю величину використаних у процесі виробництва і реалізації продукції оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Насправді цього не тільки не відбувається, навпаки, після кожного циклу кругообігу нормальна, рентабельно працює організація виходить з надбавкою до авансованої в обіг сумі.

Оборотні засоби, залежно від конкретних умов господарсько-фінансової діяльності, можуть змінювати свій об'єм, але ніколи повністю не залишають організацію. Не випадково в економічній літературі колишніх років оборотні кошти нерідко уподібнювалися крові в живому організмі. Подібно кровообігу, в результаті якого відбувається безперервний обмін речовин, оборотні кошти циркулюють по всім підрозділам суб'єкта господарювання, створюючи фінансові умови для безперервного процесу виробництва.

Отже, на підставі вищевикладеного випливає, що оборотні кошти це вартість, авансована у вигляді власних, позикових і залучених коштів для формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу з метою забезпечення безперервності кругообігу в процесі розширеного відтворення.

У цьому визначенні, на думку автора, підкреслені найбільш характерні риси оборотних коштів і, насамперед, те, що оборотні кошти єдині, незалежно від джерел формування та галузі господарської діяльності.

Необхідною умовою виконання планів по виробництву продукції, зниження її собівартості, зростанню прибутку, рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами необхідного асортименту і якості.

Зростання потреби організації в матеріальних ресурсах може бути задоволений екстенсивним шляхом (придбанням або виготовленням більшої кількості матеріалів і енергії) або інтенсивним (більш економним використанням наявних запасів в процесі виробництва продукції).

Перший шлях веде до зростання питомих матеріальних витрат на одиницю продукції, хоча собівартість її може при цьому і знизитися за рахунок збільшення обсягу виробництва та зменшення частки постійних витрат. Другий шлях забезпечує скорочення питомих матеріальних витрат і зниження собівартості одиниці продукції. Економне використання сировини, матеріалів та енергії рівнозначно збільшенню їх виробництва.

До виробничих запасів відносять предмети праці, які призначені для забезпечення безперервності процесу будівельного виробництва, але ще не включені у виробничий процес. До них відносять: основні матеріали; деталі й конструкції; допоміжні матеріали; паливо; інвентар та господарські речі. Вони відносяться до оборотних коштів будівельної організації. Характерною їх особливістю є те, що вони споживаються відповідно до встановлених норм витрати, повністю переносять свою вартість на собівартість будівельно-монтажних робіт і готову будівельну продукцію, складаючи її матеріальну основу. Виробничі запаси в будівельному виробництві використовуються по-різному. Одні з них повністю споживаються у будівельному виробництві (матеріали, конструкції і деталі та ін), інші змінюють тільки свою форму (змащувальні матеріали, лаки, фарби), треті входять у вироби без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті тільки сприяють виготовлення виробів і не включаються до їх масу чи хімічний склад (інвентар та господарські речі).

У будівельному виробництві споживається велика кількість різноманітних видів матеріалів: сталі; прокату; лісових матеріалів; скла; труб; цементу; електротехнічних матеріалів та інших. Питома вага їх у собівартості будівельно-монтажних робіт становить понад 60%. У цих умовах важливого значення надається економного та раціонального використання всіх видів матеріальних цінностей, так як від цього залежить зростання обсягів будівельно-монтажних робіт, зниження їх собівартості і збільшення прибутку.

Облік придбання, зберігання і використання матеріалів становить один з найбільш важливих ділянок бухгалтерської роботи на будівельному організації. Для правильної організації обліку матеріалів повинні бути створені необхідні умови, до яких слід віднести: наявність складських приміщень, оснащених ваговими і вимірювальними приладами, мірною тарою та іншими пристосуваннями; закріплення зберігання цінностей за конкретними матеріально відповідальними особами та оформлення їх матеріальної відповідальності; норми витрат матеріалів і інші фактори, які забезпечують їх зберігання і економне використання.

Для правильної організації обліку виробничих запасів велике значення мають їх класифікація, оцінка та вибір одиниці обліку. Залежно від ролі, яку відіграють різноманітні виробничі запаси в процесі будівельного виробництва, їх поділяють на такі групи: основні будівельні матеріали; конструкції, вироби і деталі; допоміжні матеріали; інвентар та господарські речі.

Кожен вид матеріалів ділиться на групи. Усередині кожної групи матеріали поділяються на види, марки, сорту, яким присвоюється певний код (номенклатурний номер).

Основними будівельними матеріалами вважаються ті матеріали, які безпосередньо використовуються в процесі виробництва будівельно-монтажних робіт, а також для виготовлення конструкцій, деталей на будівельних майданчиках. До їх складу входять: цемент, пісок, щебінь, ліс, метал, металовироби (цвяхи, болти, гайки, залізні вироби тощо), санітарно-технічні матеріали (крани, муфти, фланці тощо), покрівельні матеріали (руберойд , толь, покрівельне залізо і т.д.) та інші матеріали.

До конструкцій, виробів і деталей відносяться закінчені складові елементи, з яких монтуються будівлі і споруди, а саме: ферми, колони, стінові панелі, сходові марші та площадки, дверні та віконні коробки, дверні полотна та інші.

Допоміжні матеріали безпосередньо не входять до складу об'єктів, що будуються. Їх використовують для обслуговування виробничих процесів будівництва. До них відносять матеріали, які використовуються в процесі експлуатації будівельної техніки та обладнання (мастильні, обтиральні матеріали та ін) або обслуговують процес виробництва робіт (наприклад, вибухові речовини) та інші. З групи допоміжних матеріалів окремо виділяють у зв'язку з особливістю використання паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини.

У спеціальну групу виділяють інвентар та господарські речі.

Матеріали також класифікують за технічними властивостями: на силікатні (цемент, пісок, цегла); електротехнічні (кабель, лампи, патрони); будівельний метал (куточки, швелери, прутки); металовироби (цвяхи, гайки, болти) і т.д.

Зазначені класифікації виробничих запасів використовують для побудови синтетичного та аналітичного обліку, складання статистичної звітності про залишки, надходження і витрати матеріалів.

Відповідно до Типового плану рахунків бухгалтерського обліку та робочим планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації для обліку матеріалів призначений рахунок 10 «Матеріали» з розподілом на субрахунки відповідно до класифікації. Організації-забудовники матеріали, що використовуються безпосередньо в процесі будівництва і монтажних робіт, для виготовлення та оздоблення конструкцій і частин будівель і споруд, будівельні конструкції та деталі, а також інші матеріальні цінності, необхідні для потреб будівництва, враховують на окремому субрахунку 8 «Будівельні матеріали» рахунки 10. Крім того, матеріали, які не належать даної організації, виділяються в окремі групи і обліковуються на позабалансових рахунках 002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання», 003 «Матеріали, прийняті в переробку».

Для правильної організації обліку матеріалів відповідно до їх класифікації розробляється номенклатура-цінник. До нього включаються всі найменування матеріалів, що використовуються будівельною організацією. Кожному найменуванню матеріалу присвоюється номенклатурний номер - числове позначення, що заміняє повну характеристику матеріалу. Номенклатурні номери звичайно бувають семи-, восьмизначні. Перші два знаки - номер синтетичного рахунку; третій - субрахунок, один або два наступних - група матеріалів, решта - порядковий номер у групі, різні характеристики матеріалів. Якщо в номенклатурі проставлена ​​ціна кожного виду матеріалів, то вона називається номенклатура-цінник. Номенклатура цінник є основою обліку виробничих запасів, в ньому поряд з номенклатурним номером вказується найменування за ГОСТом, характеристику, одиниця виміру і облікова ціна матеріалу. На ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» номенклатура-цінник має такий вигляд (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Номенклатура-цінник ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС»

Номенклатурний номер

Найменування матеріалів

Марка, сорт

ГОСТ, ОСТ, ТУ

Одиниця виміру

Код одиниці виміру

Облікова ціна за одиницю

Зміна ціни








дата

ціна

дата

ціна

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

03002

Емаль біла

-

-

кг

2

3500





На підставі номенклатури-цінника матеріалів при виписці документа по руху матеріалів поряд з його назвою вказується номенклатурний номер.

Наявність облікової номенклатури матеріалів є обов'язковою умовою здійснення обліку із застосуванням комп'ютера.

Номенклатурами-цінниками повинні бути забезпечені всі працівники, які безпосередньо пов'язані з оформленням первинних документів по приходу і витраті матеріальних цінностей.

Об'єктом обліку оборотних матеріальних активів є споруджуваний будинок, включене в титульний список і забезпечене проектно-кошторисною документацією.

Об'єкти аналізу ефективності використання оборотних коштів представимо у вигляді рис. 1.1.




Рис.1.1 Об'єкти аналізу ефективності використання оборотних активів

1.2 Мета, завдання та принципи бухгалтерського обліку та аналізу оборотних матеріальних активів

Метою бухгалтерського обліку оборотних матеріальних активів є отримання інформації, необхідної для контролю за витратами на їх придбання та використання, за введенням об'єктів в дію, а також для прийняття управлінських рішень.

Від стану розрахунків із замовниками та субпідрядними організаціями багато в чому залежить платоспроможність організації, своєчасність виплати заробітної плати її персоналу, платежів до бюджету з податків і зборів та ін У цих умовах необхідний контроль за дотриманням розрахункової дисципліни, який здійснюється за допомогою бухгалтерського обліку працівниками бухгалтерії.

Основними завданнями обліку оборотних матеріальних активів є:

  • правильне і своєчасне документальне відображення всіх операцій по заготівлі, надходження та відпуску виробничих запасів, виявлення і відображення витрат, пов'язаних з їх придбанням;

  • контроль за їх збереженням у місцях зберігання і на всіх стадіях руху;

  • систематичний контроль за використанням матеріалів у будівельному виробництві на базі обгрунтованих норм їх витрачання;

  • своєчасне отримання точної інформації про величину економії або перевитрати матеріальних ресурсів у порівнянні з виробничими нормами;

  • своєчасне здійснення розрахунків з постачальниками та замовниками за надійшли матеріали;

  • контроль за визначенням обсягу виконаних за звітний період будівельно-монтажних робіт по об'єктах будівництва;

  • правильний облік витрат на виробництво будівельної продукції та визначення фінансових результатів від реалізації будівельно-монтажних робіт і готової будівельної продукції;

  • отримання достовірної інформації про стан розрахунків із замовниками та субпідрядними організаціями і своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку пред'явлених до оплати замовником рахунків за виконані і здані обсяги будівельно-монтажних робіт;

  • правильний облік незавершеного будівельного виробництва і його оцінка;

  • зіставлення обсягу виконуваних робіт з первинною документацією зі списання матеріальних цінностей і нарядів на заробітну плату з метою недопущення приписок в обсягах виконаних робіт та контролю за списанням матеріальних цінностей;

  • забезпечення керівництва будівельної організації об'єктивної і своєчасною інформацією про обсяги виконаних і зданих робіт і розрахунках за них для прийняття управлінських рішень [9, с. 163-164, 401].

Для виконання цих завдань необхідно забезпечити: належну організацію матеріально-технічного постачання в організації; відповідний стан складського і ваговимірювального господарства; наявність прогресивних норм витрат сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, деталей, палива та інших цінностей на одиницю продукції.

З метою підвищення ролі обліку і контролю в цій справі треба в кожній організації мати науково розроблену номенклатуру-цінник, встановити чіткий документообіг, своєчасно проводити контрольні перевірки та інвентаризації цінностей, не допускати значних відхилень від норм запасів матеріальних цінностей, механізувати й автоматизувати обліково-обчислювальні роботи , своєчасно укладати договори про матеріальну відповідальність з працівниками складів і комор. Усі служби організації слід забезпечити списком посадових осіб, які мають право підписувати документи на отримання та відпуск зі складів товарно-матеріальних цінностей, а також видавати дозволи (перепустки) на їх вивезення з організації.

В організації бухгалтерського обліку оборотних матеріальних активів дотримуються наступних принципів:

1. Єдність оцінки матеріальних цінностей при їх оприбуткуванні, вибуття та списання.

2. Відповідність відображених в обліку операцій з руху матеріальних цінностей звітного періоду.

3. Організація матеріальної відповідальності за матеріальні цінності та звітності про їх наявність та рух.

Крім того, до бухгалтерського обліку матеріалів пред'являються наступні вимоги:

  • суцільне, безперервне і повне відображення руху (приходу, витрати, переміщення) та наявності матеріалів;

  • облік кількості та оцінка матеріалів;

  • оперативність (своєчасність);

  • достовірність;

  • відповідність синтетичного обліку даними аналітичного обліку на початок кожного місяця (по оборотах і залишках);

  • відповідність даних складського обліку та оперативного обліку матеріалів у підрозділах організації даним бухгалтерського обліку.

Завданнями аналізу оборотних активів є:

  • визначення середніх залишків сировини, матеріалів та інших аналогічних цінностей, незавершеного виробництва тощо;

  • вивчення динаміки зміни величини середніх залишків оборотних активів;

  • визначення показників оборотності та тривалості одного обороту, їх динаміки та зміни в динаміці;

  • обгрунтування і кількісне зміна факторів зміни показника оборотності та тривалості одного обороту;

  • розрахунок вивільнення (додаткової потреби) оборотних коштів за рахунок прискорення оборотності (скорочення тривалості одного обороту);

  • обгрунтування і розрахунок резервів прискорення оборотності оборотних активів.

1.3 Коротка економічна характеристика ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС»

У 1967 році був створений госпрозрахунковий виконроба ділянку, на базі якого 1 квітня 1969 створено Лідському будівельне управління. Відповідно до Постанови Правління Гродненського облспоживспілки від 1 березня 1973 Лідському будівельне управління було перейменоване в «Людський ПМК» ОПВ. 2 грудня 2003 Лідська ПМК ОПВ перейменована в приватне унітарне підприємство «Лідська пересувна механізована колона Гродненського облспоживспілки».

Суб'єкт господарювання є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в Лідському відділенні ВАТ Білагропромбанку. Вищестоящою організацією є Гродненський облспоживспілка, органом управління Білкоопспілки. Форма власності - приватна. Місцезнаходження підприємства: м. Ліда вул. Транспортна 7.

Головною метою організації є діяльність організації з проектування та будівництва будівель та споруд 1 та 2 рівнів відповідальності та проведення інженерних вишукувань для цих цілей, спрямована на отримання прибутку.

Структуру ЧУП «Лідська ПМК» представимо на рис. 1.2.











Рис. 1.2 Структурні підрозділи ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС»

ЧУП «Лідська ПМК» займає 2,4 га упорядкованій, освітленій, огородженій залізобетонними плитами території. На даній території знаходиться адміністративний корпус з головним корпусом і бетонним вузлом, будівля цегляна 3-х поверховий, загальною площею 2300м ².

Механічні майстерні з гаражем і побутівкою для ремонту великогабаритних автомобілів та будівельної техніки, засобів малої механізації, займають площу 1280 м ². Для зберігання будівельних матеріалів є допоміжний блок матеріалів з ​​навісом, склад сипучих матеріалів. Для розпилювання лісу є пилорама продуктивністю 1,6 м ³ на годину.

ЧУП «Лідська ПМК» протягом 36 років є підрядником зі зведення об'єктів торгівлі, громадського харчування, зберігання та переробки сільгосппродуктів, промисловості та житлово-цивільного призначення.

Сучасні торгові центри, побудовані ЧУП «Лідська ПМК» в селах Ваверка, Городники, Міхалішках, Бердовка, Торнова, Іодко, Голдово, спеціалізовані магазини в селах Цибори, Беняконе, Негневічі, Бастун, Жірмуни, Астровля, універмаги в містах і міських селищах Дятлово, Кореличі, Воронове, Юратішкі органічно вписалися в архітектурні ансамблі, суспільно-культурні центри. Дня працівників споживчої кооперації побудовані 20-ти квартирні житлові будинки в містах Ліда, Воронове, Островець, Новогрудок, Новоельня, 40 і 55-ти квартирні будинки в місті Ліда.

Побудовані великі міжрайонні торговельні бази в містах Сморгонь, Новоельня. Побудовано та введено в дію холодильники, сховища для картоплі, овочів, фруктів. Реконструйовано хлібопекарні в г.п. Воронове, г.п. Світ. Виконувались роботи з підготовки та облаштування об'єктів центральної частини в г.п. Світ, м. Волковиську. Реконструйовано магазини «Ян», «Колосок» до 600-річчя м. Сморгонь. І це далеко не повний перелік побудованих і зданих об'єктів.

Облікової політикою ЧУП «Лідська ПМК» прийнята книжково-журнальна форма обліку. Автоматизований облік по рахунках: 01, 02, 04, 05, 50, 51, 60, 62, 70, 71, 76, 97 за допомогою програми «1С: Бухгалтерія 7.7». Вартість основних фондів і нематеріальних активів погашається лінійним способом по всіх видах і групах основних засобів в організації відповідно до Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів від 23.11.2001 р. № 187/110/96/18. Визначення виручки від реалізації будівельно-монтажних робіт проводиться у міру здачі будівельно-монтажних робіт; визначення виручки за відпущені матеріали, роботи, послуги встановлюється з відвантаження .. Інвентаризація на підприємстві проводиться відповідно до Закону Республіки Білорусь (стаття 29), Методичними вказівками Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 05.12.1995г. № 54 «За інвентаризації майна і фінансових зобов'язань», «Інструкцією про порядок проведення інвентаризації майна і фінансових зобов'язань в організаціях, підприємствах і установах споживчої кооперації, затвердженої Білкоопспілки 23.11.1996года. Проведення інвентаризації є обов'язковим: перед складанням річної звітності; при зміні керівника організації; при зміні матеріально-відповідальної особи; при встановленні фактів розкрадання, псування або інших причин (пожежа, стихійне лихо); за рішенням контролюючих органів.

Розглянемо показники фінансово-господарської діяльності ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2005 рік (табл. 1.2)

Таблиця 1.2 Показники діяльності ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005рр

Показники

2004р

2005р

Відхилення, (+,-)

Темп зміни,%

1. Обсяг виконаних будівельно-монтажних робіт:





1.1. У діючих цінах, млн р..

372

437

65

117,5

1.2. У порівнянних цінах, млн р..

372

398

26

107,0

2. Виручка-нетто від виконаних будівельно-монтажних робіт:





2.1. У діючих цінах, млн р..

381

503

122

132,0

2.2. У порівнянних цінах, млн р..

381

458

77

120,2

3. Собівартість виконаних будівельно-монтажних робіт:





3.1. У сумі, млн р..

375

502

127

133,9

3.2. У відсотках до виручки від виконаних будівельно-монтажних робіт

98,43

99,80

1,38

х

4. Прибуток (збиток) від реалізації виконаних будівельно-монтажних робіт:





4.1. У сумі, млн р..

6

1

-5

У 17 разів

4.2. У відсотках до виручки від виконаних будівельно-монтажних робіт

1,57

0,20

-1,38

х

5. Прибуток (збиток) від операційних доходів і витрат, млн р..

25

34

9

136,0

6. Прибуток (збиток) від позареалізаційних доходів і витрат, млн р..

0

1

1

х

7. Прибуток (збиток) за звітний період, млн р..

31

36

5

116,1

8. Податки і збори, платежі та витрати, вироблені з прибутку, млн р..

17

18

1

105,9

Показники

2004р

2005р

Відхилення, (+,-)

Темп зміни,%

9. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток), млн р..

14

18

4

128,6

10. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, млн р..

857,5

920

62,5

107,3

11. Фондовіддача (стор. 1.1: стор. 10), р.

0,434

0,475

0,041

109,5

12. Середньооблікова чисельність працівників, чол.

34

33

-1

97,1

13. Продуктивність праці (стор. 1.2: стор. 12), млн р..

10,9

12,1

1,1

110,3

14. Середня заробітна плата на 1 працівника, р.

303922

358586

54664

118,0

З даних табл. 1.2 випливає, об'ємні показники, такі як обсяг виконаних будівельно-монтажних робіт і виручка від їх реалізації збільшилися як у діючих, так і в порівнянних цінах. Це означає, що на зростання даних показників вплинули як інфляційні чинники, а й зростання обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт. Зокрема, за рахунок зростання обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт виручка від реалізації збільшилася на 77 млн р.., А за рахунок зростання цін - на 45 млн р.. (503-458). Негативним моментом є зростання рівня собівартості будівельно-монтажних робіт на 1,38% і, отже, зниження прибутку від реалізації на 5 млн р. або в 17 разів у порівнянні з минулим періодом. Основний вплив на прибуток звітного періоду справила значна сума прибутку від операційних доходів і витрат. Позареалізаційні доходи і витрати були у організації тільки на 01.01.2005р., Що говорить про дотримання ним розрахунково-платіжної дисципліни.

Позитивним слід вважати зростання показників ефективності, зокрема, фондовіддачі на 0,041 р. та продуктивності праці на 1,1 млн р.. на 01.01.2006р., що свідчить про раціональне використання засобів праці і трудових ресурсів. Слід відзначити досить високі показники середньорічної заробітної плати, що підвищує зацікавленість працівників у праці і відсутність, з цієї причини, плинності кадрів в організації. За балансом організації проаналізуємо формування і структуру майна ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2005 рік (табл. 1.3-1.6).

Таблиця 1.3 Структура і динаміка активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2005р

Показники

На 01.01.05г.

На 01.01.06р.

Відхилення, (+,-)

Темп зміни,%


сума, млн р..

уд. вага,%

сума, млн р..

уд. вага,%

сума, млн р..

уд. вага,%


1. Необоротні активи

965

91,82

917

82,54

-48

-9,28

95,0

2. Оборотні активи, всього

86

8,18

194

17,46

108

9,28

225,6

У тому числі:








2.1. Запаси і витрати

16

18,60

28

14,43

12

-4,17

175,0

2.2. Дебіторська заборгованість

67

77,91

158

81,44

91

3,53

235,8

2.3. Фінансові вкладення

2

2,33

2

1,03

0

-1,3

100,0

2.4. Грошові кошти

1

1,16

6

3,10

5

1,94

600,0

Разом

1051

100

1111

100

60

-

105,7

З розрахунків, зроблених у табл. 1.3 слід, в структурі активів досліджуваної організації відбулися зміни у бік зниження частки необоротних активів на 9,28% і, відповідно, зростання частки оборотних активів. Це означає, що збільшилася більш мобільна частина активів організації, що позитивно впливає на ліквідність її коштів. Зростання оборотних активів відбулося за рахунок збільшення частки дебіторської заборгованості на 3,53%, що негативно впливає на платоспроможність та ділову активність організації, так як в дебіторській заборгованості «заморожені» власні оборотні кошти організації. Таким чином, організації слід проаналізувати розрахунки зі своїми замовниками і з менш відповідальними і платоспроможними з них розрахунки здійснювати за передоплатою або використовуючи акредитив.

Розрахунки, зроблені в табл. 1.4 показують, що ЧУП «Лідська ПМК» не дивлячись на зниження частки власних засобів на 4,22% на 01.01.2006р. і відповідно збільшенням частки позикових коштів, власні коштів складають 93,97%, а позикові - 6,03%, які представлені тільки кредиторською заборгованістю. Дана ситуація означає збільшення залежності організації від зовнішніх кредиторів.

Таблиця 1.4 Структура і динаміка джерел формування активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2005р

Показники

На 01.01.05г.

На 01.01.06р.

Відхилення, (+,-)

Темп зміни,%


сума, млн р..

уд. вага,%

сума, млн р..

уд. вага,%

сума, млн р..

уд. вага,%


1. Власні джерела фінансування

1032

98,19

1044

93,97

12

-4,22

101,2

2. Розрахунки, всього

19

1,81

67

6,03

48

4,22

352,6

У тому числі:








2.1. Кредиторська заборгованість

19

1,81

67

6,03

48

4,22

352,6

Разом

1051

100

1111

100

60

-

105,7

Таблиця 1.5 Структура і динаміка джерел формування оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2005р

Показники

На 01.01.05г.

На 01.01.06р.

Відхилення, (+,-)

Темп зміни,%


сума, млн р..

уд. вага,%

сума, млн р..

уд. вага,%

сума, млн р..

уд. вага,%


1. Оборотні активи, всього (стор. 290 форми 1)

86

100

194

100

108

-

225,6

У тому числі сформовані за рахунок наступних джерел:








1.1. Кредиторської заборгованості й інших видів зобов'язань (стор. 730 + стор 740 форми 1)

19

22,09

67

34,54

48

12,45

352,6

1.1. Власних джерел (стор. 1 - стр.1.1 - стр.1.2)

67

77,91

127

65,46

60

-12,45

189,6

На підставі даних табл. 1.5 зробимо висновок, що оборотні активи в аналізованому періоді формувалися більшою мірою за рахунок власних коштів, а саме, на 77,91% на 01.01.2005р. і на 65,46% на 01.01.2006р., що свідчить про використання в поточній діяльності організації власних оборотних коштів. Частка позикових коштів, зокрема, кредиторської заборгованості в формуванні оборотних активів в аналізованому періоді збільшилася на 12,45%, що збільшує його залежність від зовнішніх кредиторів.

Таблиця 1.6 Дані про дебіторську та кредиторську заборгованість ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2005р

Показники

На 01.01.05г.

На 01.01.06р.

Відхилення (+,-) або темп змін,%

1. Дебіторська заборгованість, всього (стор. 110 форми 5), млн р..

67

158

235,8

2. Прострочена дебіторська заборгованість (стор. 140 форми 5), млн р..

35

27

77,1

3. Частка простроченої дебіторської заборгованості в загальній сумі заборгованості,%

52,2

17,1

32,7

4. Кредиторська заборгованість, усього (стр. 150 форми 5), млн р..

19

67

352,6

5. Прострочена кредиторська заборгованість (стор. 210форми 5), млн р..

2

0

х

6. Частка простроченої кредиторської заборгованості в загальній сумі заборгованості,%

10,5

0

х

Дані табл. 1.6 свідчать про збільшення в аналізованому періоді у ЧУП «Лідська ПМК» дебіторської заборгованості в 2 рази і кредиторської заборгованості в 3,5 рази. Слід зазначити, що на 01.01.06р. дебіторська заборгованість на 91 млн.р. (158-67) перевищує кредиторську заборгованість. Така ситуація тягне за собою погіршення фінансового положення, так як покупці та замовники ЧУП «Лідська ПМК» використовує його кошти як комерційний кредит, а в цей час у організації спостерігається зниження власних оборотних коштів. Крім того, відзначимо наявність в організації простроченої дебіторської заборгованості і, як позитивний момент, зниження її частки в загальній сумі дебіторської заборгованості на 67,3% (100-32,7) і відсутність простроченої кредиторської заборгованості на 01.01.2006р. У даній ситуації організації слід порекомендувати приділяти більше уваги дотриманню розрахунково-платіжної дисципліни і, по можливості, використовувати у своїх розрахунках із замовником передоплату.

На підставі даних балансу ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2005 рік проаналізуємо показники його ліквідності і платіжної спроможності в табл. 1.7.

Таблиця 1.7 Відомості про ліквідність і платіжної здатності ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2005р

Показники

На 01.01.05г.

На 01.01.06р.

Відхилення (+,-) або темп змін,%

1. Оборотні активи (стор. 290 форми 1), млн р..

86

194

225,6

2. Грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення (стор. 270 форми 1 + сума рядків 730, 740, 750, 760 форми 5), млн р..

3

8

266,7

3. Короткострокова дебіторська заборгованість (стор. 110 форми 5), млн р..

67

158

235,8

4. Короткострокові зобов'язання (стор. 710 + стор 730 + р. 740 форми 1), млн р..

19

67

352,6

5. Прострочена кредиторська заборгованість (стор. 210 форми 5), млн р..

2

0

х

6. Власні оборотні кошти (стор. 1 - стор 4), млн р..

67

127

189,6

7. Показники ліквідності:




7.1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (стор. 2: стор 4)

0,158

0,119

-0,038

7.2. Коефіцієнт проміжної ліквідності [(р. 2 + р. 3): стор 4]

3,684

2,478

-1,207

7.3. Коефіцієнт поточної ліквідності (стор. 1: стор 4)

4,526

2,896

-1,631

7.4. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами (стор. 6: стор. 1)

0,779

0,655

-0,124

7.5. Коефіцієнт покриття простроченої кредиторської заборгованості грошовими коштами (стор. 5: стор 2)

0,667

0

-0,667

Дані табл. 1.7 показують, що незважаючи на зниження коефіцієнтів ліквідності вони залишаються досить високими, це означає, що кошти організації ліквідні, а сама організація платоспроможна і фінансово стійка. Коефіцієнт поточної ліквідності вище свого нормативного значення більш, ніж у 2 рази (норматив по будівництву 1,2 згідно з Інструкцією з аналізу та контролю за фінансовим станом і платоспроможністю суб'єктів підприємницької діяльності № 81/128/65 від 14.05.2004г.). Це означає, що при необхідності організація може погасити свої короткострокові зобов'язання за рахунок реалізації оборотних коштів, а точніше їх меншою половини.

За балансом ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» проаналізуємо показники його фінансової стійкості і незалежності за 2005рік (табл. 1.8).

Таблиця 1.8 Відомості про динаміку показників фінансової незалежності ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2005р

Показники

На 01.01.05г.

На 01.01.06р.

Відхилення (+,-) або темп змін,%

1. Сукупні активи, млн р..

1051

1111

105,7

2. Власні джерела фінансування, млн р..

1032

1044

101,2

3. Джерела позикових і залучених коштів, млн р..

19

67

352,6

4. Власні оборотні кошти, млн р..

67

127

189,6

5. Прострочена кредиторська заборгованість, млн р..

2

0

х

6. Показники фінансової незалежності:




6.1. Коефіцієнт автономії

(Стор. 2: стор 1)

0,982

0,940

-0,042

6.2. Коефіцієнт фінансової залежності (стор. 3: стор. 1)

0,018

0,060

0,042

6.3. Коефіцієнт фінансового левериджу (стор. 3: стор 2)

0,018

0,064

0,046

6.4. Коефіцієнт маневреності власних коштів (стор. 4: стор 2)

0,065

0,122

0,057

6.5. Коефіцієнт забезпеченості прострочених зобов'язань активами (стор. 5: стор. 1)

0,002

0

-0,002

З розрахунків, зроблених у табл. 1.8 випливає, що коефіцієнт автономії знизився на 0,042 і відповідно збільшилися коефіцієнти фінансової залежності та фінансового левериджу. Це означає що збільшилася залежність організації від зовнішніх джерел фінансування. Позитивним вважаю зростання коефіцієнта маневреності власних коштів, що означає збільшення в поточній діяльності організації використання власних оборотних коштів на 5,7% (0,057 х 100), а також відсутність на 01.01.2006р. простроченої кредиторської заборгованості.

По балансу і звіту про прибутки та збитки проаналізуємо показники ділової активності та рентабельності ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005 роки (табл. 1.9, 1.10).

Таблиця 1.9 Відомості про динаміку показників ділової активності ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005рр

Показники

2004р.

2005р.

Відхилення (+,-) або темп змін,%

1. Середня вартість оборотних активів, млн р..

101,0

140,0

138,6

У тому числі




1.1. Матеріальні оборотні активи, млн р..

60,5

22,0

36,4

1.2. Дебіторська заборгованість, млн р..

37,5

112,5

300,0

2. Середня величина кредиторської заборгованості, млн р..

39,5

43,0

108,9

3. Виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг (р. 030 форми 2), млн р..

381

503

132,0

4. Собівартість реалізованих товарів, продукції, робіт, послуг (ряд. 040 форми 2), млн р..

375

502

133,9

5. Оборотність в днях:




5.1. Оборотних активів (стор. 1 х 360: стор 3)

95

100

5

5.2. Матеріальних оборотних активів (стор. 1,1 х 360: стор 4)

58

16

-42

5.3. Дебіторської заборгованості (стор. 1.2 360: стор 3)

35

81

45

5.4. Кредиторської заборгованості (стор. 2 360: стор 4)

38

31

-7

Дані табл. 1.9 показують, що ділову активність організації не можна оцінити однозначно, оскільки оборотність матеріальних оборотних активів і кредиторської заборгованості прискорилася, а оборотних активів та дебіторської заборгованості сповільнилася. Дана ситуація зумовлена ​​зростанням на 01.01.2006р. дебіторської заборгованості та наявністю на 01.01.2004р. такої складової оборотних матеріальних активів (при розрахунку їхньої середньої величини) як «Товари відвантажені, виконані роботи, надані послуги» та відсутність даної статті балансу на 01.01.2005р і на 01.01.2006р. Таким чином, по окремих статтях відбулося вивільнення коштів, а по окремих - виникла додаткова потреба в них. Тут же відзначимо, що уповільнення оборотності відбулося в основному за рахунок збільшення дебіторської заборгованості.

Таблиця 1.10 Відомості про динаміку рентабельності ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005рр

Показники

2004р.

2005р.

Відхилення (+,-) або темп змін,%

1. Прибуток (збиток) від реалізації виконаних будівельно-монтажних робіт (ряд. 070 форма 2), млн р..

6

1

У 17 разів

2. Прибуток (збиток) за звітний період, (ряд. 200 форма 2), млн р..

31

36

116,1

3. Виручка від виконаних будівельно-монтажних робіт (р. 030 форми 2), млн р..

381

503

132,0

4. Собівартість виконаних будівельно-монтажних робіт (стор. 040 форми 2), млн р..

375

502

133,9

5. Середньорічна вартість активів, млн р..

998,5

1081,0

108,3

6. Показники рентабельності (збитковості),%




6.1. Рентабельність (збитковість) продажів (стор. 1: стор 3 х 100)

1,57

0,20

-1,38

6.2. Рентабельність (збитковість) витрат (стор. 1: стор 4 х 100)

1,60

0,20

-1,40

6.3. Рентабельність (збитковість) активів (стор. 2: стор 5 х 100)

3,10

3,33

0,23

На підставі даних табл. 1.10 зробимо висновок, що показники рентабельності, розраховані по відношенню до прибутку від реалізації, такі як рентабельність продажів і рентабельність витрат знизилися на 1,38% і 1,40% відповідно. Дані зміни пов'язані зі зниженням прибутку від реалізації на 01.01.2006р. на 5 млн р. або в 16 разів. З цього випливає, що ефективність господарювання ЧУП «Лідська ПМК» за досліджуваний період знизилася. Рентабельність активів зросла на 0,23% і пов'язана із зростанням прибутку звітного періоду на 5 млн р. або на 16,1%. Таким чином, зробимо висновок, що якість прибутку оргнаізаціі знизилося в 2005 році, так як прибуток звітного періоду була сформована в основному за рахунок прибутку від операційних доходів і витрат, а не від основної діяльності.

Отже, дуже пильну увагу організація повинна приділити контролю за своїми витратами. Тільки ефективний контроль і коригування витрат у бік зменшення дозволять організації створити необхідний запас фінансової міцності. Однак для цього потрібен комплексний підхід. Як правило, високий рівень витрат обумовлено виплатами відсотків за кредитом (у прогнозі собівартості на 2006 рік запланована ця стаття, отже організація змушена звернеться до кредитів банку) і витратами на тепло, газ і електроенергію. Відсотки за користування кредитними ресурсами слід скоротити за рахунок користування комерційним кредитом. Даний вид кредиту для організації найбільш вигідний економічно, тому що дозволяє не тільки скоротити витрати, але і створити базу для нарощування власних оборотних коштів. Обов'язковою умовою є наявність жорсткого контролю за витрачання тепло та енергоресурсів, що повинне понизити витрати цієї статті витрат.

Велику увагу слід приділяти підвищенню ефективності праці кожного працівника, що передбачає подальше поліпшення трудової дисципліни і стимулювання праці. Керівництву організації слід проводити заходи щодо активізації пропозицій з боку кожного відповідального за свою ділянку працівника, спрямований на оптимізацію своєї роботи. Сюди входить і організація бухгалтерського обліку в організації, і контроль за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності, роботи зі своєчасного складання заявок, замовлень, договорів, контроль за надходження матеріалів від постачальників за термінами, якістю, кількості і асортименту відповідно до умов договору та ін

2. бухгалтерський облік оборотних матеріальних активів, шляхи його вдосконалення

2.1. Оцінка оборотних матеріальних активів у бухгалтерському обліку та звітності, методичні та організаційно-технічні аспекти їх обліку в обліковій політиці організації

Одним з найважливіших моментів правильної організації обліку матеріальних цінностей є їх оцінка. В обліку можна застосовувати різні способи оцінки матеріалів. У поточному обліку матеріали можна оцінювати за фактичною собівартістю їх придбання і заготовляння. У цій оцінці вони показуються в балансі і включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт. Фактична собівартість матеріалів включає всі витрати на їх придбання і заготовляння. У неї входять:

  • суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);

  • суми, сплачувані організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням матеріальних цінностей;

  • митні збори та інші платежі;

  • невозмещаемие податки, що сплачуються у зв'язку з придбанням матеріальних цінностей;

  • винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбані матеріальні цінності;

  • витрати з виплати відсотків по кредитах постачальників (комерційний кредит та ін);

  • інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням матеріальних цінностей;

  • витрати по заготівлі та доставці матеріальних цінностей до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню. До них відносяться: оплата тарифів (фрахту) за перевезення вантажів всіма видами транспорту до приоб'єктного складу з усіма видами додаткових зборів, а при лінійному будівництві - і за розвезення матеріалів по трасі;

  • витрати на вантажно-розвантажувальні роботи;

  • витрати по комплектації матеріалів, здійснювані управліннями виробничо-технологічної комплектації.

У фактичну собівартість будівельних матеріалів включаються також заготівельно-складські витрати. До них відносяться:

  • зміст заготівельного апарату, матеріальних складів і комор на будівництві;

  • охорона матеріалів;

  • оплата зборів за повідомлення про прибуття матеріалів і за зважування вантажів;

  • втрати від недостачі матеріалів у дорозі та на складах межах встановлених норм природних втрат.

Не включаються до фактичні витрати на придбання матеріальних цінностей:

  • податок на додану вартість та інші відшкодовуються податки;

  • загальногосподарські та інші аналогічні витрати, які не пов'язані безпосередньо з придбанням матеріальних цінностей;

  • витрати по доведенню матеріальних цінностей до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях, що включають в себе витрати організації з доопрацювання і поліпшення технічних характеристик отриманих запасів, не пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг.

При оцінці матеріалів в поточному обліку за фактичною собівартістю їх списання на виробництво будівельно-монтажних робіт і на інші цілі проводиться за середньозваженими цінами по кожному їх виду. При цьому методі матеріальні цінності одного найменування обліковуються в аналітичному обліку однією позицією. Облік по партіях не ведеться. Поступив в організацію матеріал усереднюється з тим, який є в наявності. У результаті в момент передачі матеріалу у виробництво є хіба що одна партія за однією обліковою ціною - визначається діленням загальної вартості матеріалу на загальну кількість.

Така оцінка матеріалів у поточному обліку може застосовуватися на будівельних суб'єктах господарювання з обмеженою номенклатурою використовуваних матеріалів, так як при великій кількості матеріалів і отриманні їх від багатьох постачальників це затримує оцінку їх в поточній обліковій роботі, обробку облікових документів і запису в облікових регістрах.

Іншим способом оцінки матеріалів у поточному обліку є їх оцінка за обліковими цінами з урахуванням відхилень від їх фактичної вартості. Такий облікової ціною може бути купівельна ціна (середні покупні ціни). Однак в умовах ринкової економіки покупна ціна часто змінюється. Планом рахунків бухгалтерського обліку рекомендується використовувати в якості твердої оцінки матеріалів їх планово-розрахункову собівартість. Вона визначається будівельною організацією на квартал чи рік і складається з передбачуваної покупної вартості матеріалів і передбачуваних витрат на їх підготовка та доставку. За цією ціною будівельна організація і оцінює матеріали по мірі їх надходження у первинних документах та облікових регістрах. Виникаючі різниці між обліковими цінами і фактичною собівартістю враховуються на рахунку 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей». Вони враховуються не по кожному номенклатурному номеру матеріалів, а по групам цінностей з приблизно однаковим рівнем цих відхилень.

Для списання відхилень на відповідні рахунки робиться розрахунок. Він здійснюється у відомості № 10-З «Рух матеріалів в грошовому вираженні». Відхилення у вартості матеріалів розраховуються за формулами 2.1 і 2.2:

(2.1)

де:% вимк - відсоток відхилень; Про нм - відхилення фактичної вартості матеріалів від їх вартості за обліковими цінами на початок місяця; О м - відхилення фактичної вартості матеріалів, придбаних за місяць, від їх вартості за обліковими цінами; М нм - вартість матеріалів по обліковими цінами на початок місяця; М м - вартість матеріалів за обліковими цінами, що надійшли за звітний місяць.

(2.2)

де: О р - сума відхилень, що відноситься до витрачених за звітний місяць матеріалами; М р - вартість матеріалів за обліковими цінами, витрачених за звітний місяць;% вимк - відсоток відхилень.

У міру витрачання матеріальних цінностей відхилення списуються на рахунок 20 «Основне виробництво», рахунок 23 «Допоміжні виробництва», рахунок 91 «Інші доходи і витрати». Причому на рахунок 23 відхилення списуються у відсотку, зазначеному у відомості № 10-С за минулий місяць.

У кінці звітного періоду сальдо рахунку 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей» у балансі приєднується до вартості виробничих запасів.

При відпуску матеріальних цінностей у виробництво та іншому вибутті їх оцінка може здійснюватися за цінами останнього придбання (метод ЛІФО). Сутність цього методу полягає в наступному: першими списуються у виробництво будівельно-монтажних робіт і на інші цілі матеріали, які надійшли на склад (комору) підприємства останніми. При використанні цього методу оцінка матеріальних цінностей, що знаходяться на складі (коморі) на кінець звітного періоду, провадиться за фактичною собівартістю раніше надійшли матеріалів (закупівель), а в собівартості будівельно-монтажних робіт (продукції) враховується вартість пізніх за часом закупівель.

Оцінку виробничих запасів, витрачених на виробництво, допускається здійснювати за вказаною методом без партійного обліку, застосовуючи балансовий прийом оцінки витрачених матеріалів за формулою 2.3:

(2.3)

де: Р - вартість витрачених матеріалів; Н і К - вартість початкового і кінцевого залишку матеріалів; П - вартість матеріалів, що надійшли.

Цей метод виправданий в умовах великої інфляції, тому що вартість списаного матеріалу на виробництво будівельно-монтажних робіт та інші цілі максимально наближена до поточних ринкових цін: у першу чергу списується матеріал, куплений останнім, і його облікова ціна ближче до ринкових цін, ніж ціни першу партій.

Організація самостійно обирає один з наведених методів оцінки вартості виробничих запасів при визначенні фактичної собівартості виконаних будівельно-монтажних робіт і обумовлює його в наказі про облікову політику.

У міжнародній практиці бухгалтерського обліку застосовується також метод ФІФО. За цим методом витрачені матеріали оцінюють спочатку за собівартістю першого закупленої партії, потім - за собівартістю другій партії і т.д. незалежно від того, з якої партії витрачені матеріали. Цей метод виправданий в умовах, коли знову надходить партія матеріалу надходить за нижчою ціною, ніж попередня, а також при низькій інфляції.

Застосування методів ФІФО і ЛІФО вимагає організації обліку придбання матеріалів за партіями, з відображенням часу приходу і списання, що досить складно і не завжди себе виправдовує.

Згідно облікову політику ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» на 2004-2005 роки виробничі запаси (сировина, матеріали) оцінюються в бухгалтерському обліку за фактичною собівартістю, що включає витрати на виробництво, зберігання, транспортування та інші витрати.

На рахунку 10 / 8 «Будівельні матеріали» сировину і матеріали враховуються в натурально-вартісному вираженні без податку на додану вартість по матеріально-відповідальним особам.

На рахунку 10 / 3 «Паливо» враховуються види палива, використовуваного для роботи автомобілів, тракторів, автокранів.

Відпуск пального оформляється відомістю на видачу паливно-мастильних матеріалів по кожному водієві.

Списання паливно-мастильних матеріалів проводиться згідно затверджених норм витрат паливно-мастильних матеріалів на 100 км пробігу.

За перевитрату палива понад встановлених норм з вини водіїв провадиться відрахування в установленому порядку за повною вартістю витраченого палива.

На рахунку 10 / 5 «Запчастини» ведеться облік запчастин за кількістю і сумою.

На кожне найменування на складі заведена картка.

Матеріально-відповідальна особа щоденно виробляє записи в картках на підставі прибуткових і витратних документів і виводить залишки. Бухгалтер за матеріалами періодично перевіряє своєчасність і правильність записів у картках. Перевірку записів по всіх матеріалах бухгалтер підтверджує своїм підписом у відповідному рядку картки складського обліку.

Витрата запчастин зі складу проводиться за дефектними відомостями по кожному водієві.

Контроль за правильністю застосування норм і ефективністю використання ресурсів здійснюють:

  • пально-мастильних матеріалів - касир Мамуля А.В.;

  • сировини і матеріалів на виробництво продукції, будівельних матеріалів на ремонт основних засобів - інженер ПТО Лукашун Л.Р.;

  • запасних частин на ремонт автомобілів - механік Машею В.А.

2.2 Методика обліку матеріально-виробничих запасів

Будівельні організації отримують матеріали від постачальників, від підзвітних осіб, що купують їх за готівковий розрахунок, замовників, від своїх підсобних і допоміжних виробництв, від списання основних засобів (металобрухт, запасні частини, будівельні матеріали) та інших джерел. Як правило, матеріали надходять на склади, будівельні майданчики, приоб'єктні комори. Їх приймають матеріально відповідальні особи. Потім матеріали відпускаються на виробництво будівельно-монтажних робіт, на господарські цілі, на сторону (реалізація) іншим організаціям та на інші цілі. Рух матеріалів оформляється первинними документами, які мають належним чином оформлятися.

Відповідно до статті 9 Закону Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік та звітності» первинні облікові документи приймаються до обліку, якщо вони складені за формою, що міститься в альбомах уніфікованих форм первинної облікової документації. Первинні облікові документи, форма яких не передбачена в цих альбомах, повинні містити такі обов'язкові реквізити: найменування, номер документа, дату і місце його складання; зміст і підстава здійснення господарської операції, її вимірювання та оцінку в натуральних, кількісних та грошових показниках; посади осіб , відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, їх прізвища, ініціали та особисті підписи. Залежно від характеру господарських операцій та системи обробки даних у первинні облікові документи можуть включатися додаткові реквізити.

Надходження матеріалів від постачальників проводиться на підставі, договорів поставки. Постачання продукції здійснюється постачальником: іногороднім покупцям (будівельною організацією) - шляхом відвантаження залізничним або водним, автомобільним транспортом; одногородним одержувачам, як правило, автомобільним транспортом.

На відвантажені матеріали постачальники виписують платіжні вимоги або рахунки-фактури із прикладеними до них відвантажувальними документами (товарно-транспортні накладні (додаток П), залізничні накладні тощо) і висилають їх покупцям.

Розрахункові документи (платіжні вимоги, рахунки-фактури тощо) на матеріали, що надходять по залізниці, водним транспортом та іншим направляються до відділу постачання підприємства, працівники якого зобов'язані:

  • зареєструвати документи в журналі обліку вступників вантажів за формою № М-1;

  • перевірити відповідність даних цих документів договору поставки, зокрема, найменування матеріалу, кількість, ціна, строки поставки та ін;

  • зробити в картках або книзі оперативного обліку відповідні записи про виконання договору поставки;

  • акцептувати (тобто дати згоду на оплату) розрахункові документи постачальника або відмовитися від акцепту;

  • передати документи в бухгалтерію.

У міру надходження матеріальних цінностей на склади організації в журналі робиться відмітка про номери прибуткових ордерів (або актів про приймання) і дати надходження або запитах, пов'язаних з розшуком непоступівшіх вантажів.

Працівник, який реєструє документи на отримання вантажів, зобов'язаний періодично на перше число кожного місяця звіряти з бухгалтерією організації дані про матеріали в дорозі.

Для оформлення права особи виступати в якості довіреної особи організації в отриманні вантажу безпосередньо зі складу постачальника або залізниці, що відпускається їм за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою, бухгалтерія видає в одному примірнику під розписку одержувачу довіреність за формою № М-2.

Якщо матеріали зі складів постачальників будівельні організації отримують регулярно, то в цьому випадку видається довіреність за формою № М-2а. Видачу цих доручень реєструють у журналі обліку виданих довіреностей за формою № М-3.

Видача довіреностей особам, які не працюють в організації, не допускається. Довіреність повинна бути повністю заповнена і мати зразок підпису особи, на ім'я якого виписана. Термін дії довіреності - не більше 15 днів.

Надійшли на склад матеріальні цінності повинні бути своєчасно оприбутковані і відображені на рахунках бухгалтерського обліку. Матеріали, що надходять на склади, повинні прийматися за рахунком, вагою, обсягом та якістю і оприбутковуватися у відповідних одиницях виміру.

Якщо матеріали надходять в одній одиниці виміру (за вагою), а оприбутковуються в інший одиниці (по рахунку), в цьому випадку їх рух має відображатися в аналітичному обліку в двох одиницях виміру за вагою та рахунку. Залізобетонні дерев'яні конструкції та вироби враховуються у штуках за марками, метрах квадратних, кубічних і т.д. Якщо матеріал надходить у тоннах, а витрачається в кілограмах, його приходуют в кілограмах.

На надійшли на склад матеріали комірники виписують прибуткові ордери за формою № М-4. На підставі їх зав. складами (комірники) роблять записи в картках складського обліку матеріалів за формою № М-12. Якщо надходження матеріалів незначне, прибуткові ордери за формою № М-4 можна не виписувати, а записи в складську картотеку робляться на підставі документів постачальників.

Якщо матеріали надійшли з пошкодженою упаковкою, невідповідної якості або мають кількісну розбіжність (нестачі) або розбіжність по асортименту з даними супровідних документів постачальника, а також при надходженні матеріалів без документів їх приймання проводиться комісією, яка складає акт про приймання матеріалів за формою № М-7 .

Він складається у двох примірниках членами приймальної комісії з обов'язковою участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації.

Після приймання цінностей акти з додатком документів (транспортних накладних і т.д.) передають: один примірник - в бухгалтерію організації для обліку руху матеріальних цінностей, інший - бухгалтерії для направлення претензії постачальнику. При наявності прийомного акта за формою № М-7 прибутковий ордер не виписується.

Матеріали, виготовлені в підсобних і допоміжних виробництвах будівельних організацій, оприбутковуються на склади на підставі накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11. Вони застосовуються для обліку руху матеріальних цінностей всередині підприємства між структурними підрозділами або матеріально відповідальними особами.

Матеріали можуть також надходити на склади від підзвітних осіб, що купують їх за готівковий розрахунок. Підзвітні особи повинні представляти в бухгалтерію організації документи, що підтверджують факт оплати отриманих матеріальних цінностей з зазначенням вартості покупки (квитанції до прибуткових ордерів, чеки контрольно-касових апаратів тощо), а також документи, що підтверджують факт отримання матеріальних цінностей.

При закупівлі матеріальних цінностей у фізичної особи в акті закупівлі повинні бути наведені відомості про продавця, такі як адресу його постійного місця проживання та паспортні дані.

Повторно використовувані підрядником конструкції, деталі та матеріали, отримані від розбирання будівель та споруд, підлягають оприбуткуванню за цінами їх можливого використання за вирахуванням вартості переробки, необхідної для застосування їх у справу за актами форми № М-35.

Для обліку руху товарно-матеріальних цінностей, якщо їх переміщення здійснюється за участю автомобільного транспорту, а також для розрахунків за їх перевезення та обліку виконаної транспортної роботи призначена товарно-транспортна накладна форма № ТТН-1 (додаток П).

Вона служить підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного і бухгалтерського обліку. Товарно-матеріальні цінності, які надходять з-за меж Республіки Білорусь, оприбутковуються на підставі документів, виписаних вантажовідправником.

Матеріальні цінності відпускаються зі складів і приоб'єктних комор на виробництво будівельно-монтажних робіт, на потреби допоміжних і підсобних виробництв, на господарські та інші цілі тільки матеріально відповідальним особам. Список осіб, яким надано право одержувати зі складів матеріали, зразки їх підписів та іменні штампики передаються на склади.

Матеріальні цінності відпускаються на виробництво будівельно-монтажних робіт і на інші цілі за вагою, об'ємом або рахунку відповідно до норм витрати. Відповідно до норм встановлюється ліміт відпуску матеріалів.

Для оформлення відпуску матеріалів, які багаторазово використовуються на потреби виробництва, призначені лімітно-забірні карти за формами № М-8, М-28, М-28а. Вони виписуються виробничим або плановим відділом у двох примірниках. Один примірник до початку місяця передається структурному підрозділу - споживачеві матеріалів, другий - складу.

При відпуску матеріалів зі складу комірник розписується в лімітно-забірної карті структурного підрозділу, а в лімітно-забірної карті складу - представник структурного підрозділу. Після використання ліміту і по закінченні місяця лімітно-забірні карти здаються в бухгалтерію.

Для відпустки і приймання товарно-матеріальних цінностей, якщо їх переміщення здійснюється без участі автомобільних транспортних засобів (поштою або нарочним), призначена товарна накладна на відпустку і опріходиваніе товарно-матеріальних цінностей форми № ТН-2.

Матеріали, споживані нерегулярно, на господарські та інші потреби, відпускаються вимогами. Ними також оформляється відпуск матеріалів на заміну, понадлімітний відпустку. Для оформлення понадлімітного відпустки застосовуються вимоги, що мають певний відмітний ознака, наприклад кольорову діагональну смужку, кольоровий знак в кутку документа і т.д. Вимоги на понадлімітний відпуск виписуються тільки з дозволу осіб, уповноваженого вирішувати таку витрату матеріалів.

Вимоги виписуються у двох примірниках, з яких перший з розпискою одержувача залишається на складі, а другий з підписом завідуючого складом видається на руки одержувачу.

Облік матеріалів у бухгалтерії ЧУП «Лідська ПМК» організований вручну по книжково-журнальній формі на відповідних регістрах бухгалтерського обліку. Облік руху матеріалів у бухгалтерії ведеться тільки в грошовій оцінці. Протягом місяця матеріально відповідальні особи (зав. складами, комірники, виконроби, майстри та інші особи) здають до бухгалтерії первинні документи по приходу і витраті матеріалів. Прийняті від матеріально відповідальних осіб первинні документи піддаються в бухгалтерії перевірці по суті операцій (законність операції) та правильності їх оформлення (наявність необхідних реквізитів, у тому числі повноти проставлення у документах кодів). Перевірені і прийняті документи піддаються таксуванні (кількість множиться на ціну), і визначаються суми приходу і витрати матеріалів. Таксування здійснюється по кожному рядку документа, а в лімітно-забірних картках таксує підсумок по кожному номенклатурному номеру матеріалів.

При обробці первинних документів на перших примірниках бухгалтерією проставляються облікові коди видів операції, постачальника та ін, а потім ці документи групуються за видами операцій, джерел надходження чи напрямів відпустки (витрат) матеріалів по рахунках споживачам. Після цього первинні документи передаються відповідним виконавцям: прибуткові документи з прикладеними до них рахунками-фактурами, платіжними вимогами і т.п. - Для обліку придбання і заготовляння виробничих запасів, а видаткові документи - для обліку витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт і на інші цілі.

На підставі первинних документів по складах і скарбницями ведуть накопичувальні відомості. Їх відкривають на кожен місяць і ведуть їх у розрізі матеріально відповідальних осіб. У прибуткову частину накопичувальної відомості переносять залишки на початок місяця по кожній облікової групи матеріальних цінностей з накопичувальної відомості за минулий місяць. Потім в накопичувальну відомість записують дані про що надійшли і вибули матеріалах на підставі прийнятих реєстрів форми № М-13. В кінці місяця окремо по приходу і витраті підраховують обороти і виводять залишки.

Залишки матеріалів за їх обліковими групами та матеріально відповідальним особам, зазначені в накопичувальних відомостях, звіряються із залишками, отриманими в книзі (відомості) залишків на складі (форма № М-14). Ці залишки повинні збігатися, тому що записи в зазначені регістри аналітичного обліку проводяться на підставі одних і тих самих документів.

Після закінчення місяця у бухгалтерію надходять також від начальників ділянок, виконробів (майстрів) матеріальні звіти форми № М-19 з доданими до них первинними документами, які піддаються перевірці та обробці.

Синтетичний облік руху матеріалів ведеться бухгалтерією в грошовому вираженні на відповідних синтетичних рахунках, субрахунках, а всередині них - по складах або скарбницями (за матеріально відповідальними особами) і групами матеріалів.

Відповідно до Плану рахунків вся інформація про наявність та рух матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, запасних частин, тари тощо цінностей), що належать будівельної організації по праву власності, відображається на рахунку 10 «Матеріали». Цей рахунок активний. За дебетом цього рахунку відображаються суми матеріальних цінностей, що надійшли на склади (комори), а за кредитом - їх вибуття.

Матеріали враховуються на рахунку 10 за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі).

До рахунку 10 «Матеріали» можуть бути відкриті такі субрахунки:

10-1 «Сировина і матеріали» - враховується наявність і рух: сировини й основних будівельних матеріалів; допоміжних матеріалів, які беруть участь у виробництві продукції або споживаються для господарських потреб, технічних цілей, сприяння виробничому процесу;

10-2 «Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі» - враховується наявність і рух покупних будівельних конструкцій і деталей (напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів), придбаних для комплектації будівництва, які вимагають витрат з їх обробці або складанні;

10-3 «Паливо» - враховується наявність і рух нафтопродуктів (нафта, дизельне паливо, гас, бензин тощо) і мастильних матеріалів, призначених для експлуатації транспортних засобів, технологічних потреб виробництва, вироблення енергії та опалення, твердого (вугілля, торф, дрова тощо) і газоподібного палива. При використанні кредитних карт на нафтопродукти облік їх ведеться також на субрахунку 10-3 «Паливо»;

10-4 «Тара і тарні матеріали» - враховується наявність і рух усіх видів тари (крім використовується як господарський інвентар), а також матеріалів і деталей, призначених для виготовлення тари та її ремонту (деталі для складання ящиків, бочкова клепка, залізо обручное і ін);

10-5 «Запасні частини» - враховується наявність і рух придбаних або виготовлених для потреб основної діяльності запасних частин, призначених для виробництва, ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів тощо, а також рух обмінного фонду повнокомплектних машин , устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, створюваного в ремонтних підрозділах організацій, на технічних обмінних пунктах та ремонтних заводах, автомобільних шин в обороті. Автомобільні шини (покришка, камера і ободная стрічка), що є на колесах та в запасі при транспортному засобі, що включаються до його первісної вартості, враховуються в складі основних засобів;

10-6 «Інші матеріали» - враховується наявність відходів виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо); невиправного браку; матеріальних цінностей, отриманих від вибуття основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини в даної організації (металобрухт, брухт); зношених шин і утильний гуми і т.п. відходи виробництва та вторинні матеріальні цінності, що використовуються як тверде паливо, враховуються ні субрахунку 10-3 «Паливо»;

10-7 «Матеріали, передані в переробку на сторону» враховується рух матеріалів, переданих в переробку на сторону, вартість яких у подальшому включається у витрати на виробництво отриманих з них виробів. Витрати з переробки матеріалів, сплачені стороннім організаціям та особам, відносяться безпосередньо в дебет рахунків, на яких обліковуються вироби, отримані з переробки;

10-8 «Будівельні матеріали» - використовується організаціями-забудовниками. На ньому враховується наявність і рух матеріалів, використовуваних безпосередньо в процесі виконання будівельно-монтажних робіт, для виготовлення будівельних деталей, для зведення і обробки конструкцій і частин будівель і споруд, будівельні конструкції та деталі також інші матеріальні цінності, необхідні для потреб будівництва (вибухові речовини і т.д.);

10-9 «Інвентар і господарські речі» - враховується наявність і рух інвентарю, інструментів, господарського приладдя та інших засобів праці, які включаються до складу коштів в обігу.

На субрахунку 10-10 «Спеціальна оснащення та спеціальний на складі» враховується надходження, наявність і рух спеціального інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу, що знаходиться на складах організації або в інших місцях зберігання.

На субрахунку 10-11 «Спеціальна оснащення та спеціальний в експлуатації» враховується надходження та наявність спеціального інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу в експлуатацію (при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, для управлінських потреб організації). За кредитом цього субрахунку відображається погашення (перенесення) вартості спеціального інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу на собівартість продукції (робіт, послуг) у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат і списання залишкової вартості об'єктів при їх дострокове вибуття у кореспонденції з дебетом рахунка 91 «Операційні доходи і витрати».

На ЧУП «Лідська ПМК» для обліку будівельних матеріалів використовується субрахунок 10 / 8 «Будівельні матеріали».

Облік матеріалів на ЧУП «Лідська ПМК» розрізняється залежно від умов договору, укладеного із замовником. Зокрема, від того, хто купує матеріали - підрядчик або замовник. Розглянемо кореспонденцію рахунків обох варіантів у табл. 2.1 та 2.2.

1. Матеріали набуває підрядник

У цьому випадку придбані будівельні матеріали підрядник відображає у себе на рахунку 10 / 8 «Будівельні матеріали». Потім їх вартість списується на витрати з виконання договору із замовником (рис. 2.1).







Рис. 2.1 Поставка будівельних матеріалів підрядником

Таблиця 2.1 Кореспонденція рахунків з обліку матеріалів ЧУП «Лідська ПМК» (придбання матеріалів підрядником)

Зміст операції

Кореспонденція рахунків


дебет

кредит

Придбання будівельних матеріалів

10 / 8

60

Відображення ПДВ по придбаних будівельних матеріалів

18/3.1


Оплата придбаних матеріалів

60

51

Відображення сплаченого ПДВ по придбаних будівельних матеріалів

18/3.2

18/3.1

Залік сплаченого ПДВ за будівельними матеріалами

68 / 2

18/3.2

Списання матеріалів на витрати по виконанню договору із замовником

20

10 / 8

Відображення витрат з виконання будівельних робіт


02, 68, 69, 70 і ін

Зміст операції

Кореспонденція рахунків


дебет

кредит

Відображення виручки від виконання будівельних робіт

62

90 / 7

Нарахування ПДВ по виконаних будівельних робіт

90 / 7

68 / 2

Списання собівартості будівельних робіт, зданих замовнику

90 / 7

20

Отримання оплати за роботи від замовника

51

62

2. Матеріали та обладнання набуває замовник

Умовами договору може бути передбачено забезпечення будівництва матеріалами замовником (рис. 2.2).





Рис. 2.2 Поставка будівельних матеріалів замовником при підрядному способі будівництва

Таблиця 2.2 Кореспонденція рахунків з обліку матеріалів ЧУП «Лідська ПМК» (придбання матеріалів замовником)

Зміст операції

Кореспонденція рахунків


дебет

кредит

Відображення будматеріалів, отриманих від замовника, за цінами передбаченим у договорі

003


Списання матеріалів на витрати по виконанню договору із замовником


003

Відображення витрат з виконання будівельних робіт

20

02, 26, 68, 69, 70 і ін

Зміст операції

Кореспонденція рахунків


дебет

кредит

Відображення виручки від виконання будівельних робіт

62

90 / 7

Нарахування ПДВ по виконаних будівельних робіт

90 / 7

68 / 2

Списання собівартості будівельних робіт, зданих замовнику

90 / 7

20

Отримання оплати за роботи від замовника

51

62

На окремі види будівельних матеріалів (цемент, гравій, щебінь, пісок будівельний, лакофарбові матеріали і ряд інших матеріалів) встановлені норми природного убутку.

Природний спад - це зменшення маси товару, що є наслідком фізико-хімічних властивостей матеріалів, впливу метеорологічних факторів і недосконалості застосовуваних засобів захисту матеріалів від втрат при транспортуванні та зберіганні. Вона відбувається з причин: осушити-ки, вивітрювання, розпилення, витоку; розливу при перекачуванні і відпустці рідких матеріалів. До природних втрат відносяться втрати, викликані порушенням вимог стандартів, технічних умов, правил перевезення вантажів.

Деякі види будівельних матеріалів при їх транспортуванні залізничним, водним та автомобільним транспортом, а також при їх зберіганні піддаються бою і лому через нетривкою транспортної тари, поганого стану автомобільних доріг, низького рівня механізації вантажно-розвантажувальних робіт тощо

Втрати матеріалів з ​​причини природних втрат списуються за встановленими нормами тільки при наявності їх недостачі, виявленої в процесі проведення інвентаризації і на підставі належно оформлених документів.

Норми природного убутку не встановлюються на матеріали: обліковуються в одиницях, що відрізняються від маси; транспортуються або зберігаються в герметичній тарі; легко поглинають вологу при перевезенні водним транспортом; приймаються і відпускаються організацією в тарі або упаковці першого продавця без зважування; мають виробничі дефекти, зазначені в нормативно-технічної документації (ГОСТи, ОСТи, РТУ і ТУ). Норми бою (втрат) будівельних матеріалів при транспортуванні встановлені у відсотках від маси, диференційовані від виду транспорту.

Порядок виявлення, документального оформлення та списання втрат у межах норм природного убутку та норм бою, лому, псування товарів при транспортуванні визначається Положенням про приймання товарів за кількістю і якістю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 26 квітня 1996 р. № 285, та договором поставки.

На деякі види матеріалів норми природного убутку встановлені при розвантаженні їх з транспортних засобів, при операціях на складі протягом року.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності будівельні організації зобов'язані проводити інвентаризацію матеріальних цінностей, в ході якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Роботу з проведення інвентаризації здійснює інвентаризаційна комісія, що складається з компетентних осіб, що призначається наказом керівника організації. До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальна особа зобов'язана зробити всі записи в картках складського обліку матеріалів, здати в бухгалтерію всі документи по приходу і витраті і дати розписку про це в інвентаризаційному описі.

У процесі інвентаризації всі матеріальні цінності перераховуються, перемірювати, зважуються і записуються до інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей за формою № інв.-3. Вони складаються за місцями зберігання та матеріально відповідальним особам. Описи підписуються всіма членами комісії та матеріально відповідальними особами і передаються в бухгалтерії. На виявлені розбіжності в залишках складаються порівняльні відомості за формою № інв.-19. При виявленні нестач або надлишків матеріально відповідальні особи повинні дати їм відповідні пояснення. Комісія встановлює характер, причини виявлених розбіжностей або псування матеріалів і визначає порядок регулювання різниць та відшкодування втрат. Прийняті рішення затверджуються керівником організації та відображаються в бухгалтерському обліку. Результати інвентаризації підлягають відображенню в обліку і звітності того місяця, в якому вона була закінчена, а по річної інвентаризації - в річному бухгалтерському звіті.

Виявлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку відображаються на рахунках бухгалтерського обліку в наступному порядку:

  • надлишок матеріальних цінностей у відповідність з рішенням керівника оприбутковується за ринковою вартістю на дату проведення інвентаризації, а відповідна грошова сума відноситься на фінансові результати організації;

Д-т рахунку 10 / 8 "Будівельні матеріали"

К-т рахунка 92 "Позареалізаційні доходи і витрати".

Нестачі матеріальних цінностей за результатами інвентаризації відображаються записом:

Д-т рахунка 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

К-т рахунку 10 / 8 "Будівельні матеріали".

Недостача матеріальних цінностей та їх псування в межах норм природних втрат відповідно до рішення керівника організації списується на собівартість продукції (робіт, послуг):

Д-т рахунка 20 "Основне виробництво"

К-т рахунка 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

Недостача матеріальних цінностей, що відбулася понад норми природного убутку, відповідно до рішення керівника організації відноситься за рахунок винних осіб. Якщо винні особи не встановлені або суд відмовив у стягненні з них, збитки від недостачі матеріальних цінностей та їх псування відповідно до рішення керівника організації списуються на фінансові результати.

Підставою для віднесення на фінансові результати виявлених нестач майна та псування понад норми природного убутку можуть служити:

  • рішення слідчих чи судових органів, що підтверджують відсутність винних осіб або відмову на стягнення збитків з винних осіб;

  • укладення відділу технічного контролю організації або відповідних спеціалізованих організацій про псування цінностей не з вини суб'єкта господарювання.

При відшкодуванні недостач матеріальних цінностей за рахунок коштів встановленого винної особи, а при його відсутності - за рахунок коштів організації сума відшкодування включається до об'єкта обкладення податком на додану вартість і проводиться нарахування податку з відображенням в обліку:

Д-т рахунку 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями"

К-т рахунку 68 "Розрахунки по податках і зборах",

К-т рахунка 98 "Доходи майбутніх періодів" (субрахунок "Різниця між сумою, що підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю щодо недостач цінностей»).

При внесенні суми нестачі в касу або на рахунку в банку і при утриманні вартості недостач із заробітної плати винних осіб роблять такі записи:

Д-т рахунку 50 "Каса",

Д-т рахунку 51 "Розрахунковий рахунок",

Д-т рахунка 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці",

К-т рахунку 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" і одночасно на відповідну частку різниці між сумою, що стягується і її фактичною вартістю;

Д-т рахунка 98 "Доходи майбутніх періодів" (субрахунок "Різниця між сумою, що підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю щодо недостач цінностей»)

К-т рахунка 92 "Позареалізаційні доходи і витрати".

При наявності надлишків і нестач матеріальних цінностей будівельна організація може зробити взаємний їх залік (як пересортицю), якщо такі надлишки і нестачі виникли з одного і того ж найменування матеріалів (наприклад, цвяхи будівельні), за один і той же інвентаризаційний період і у однієї і того ж матеріально відповідальної особи. У цьому випадку недостача цвяхів будівельних одного розміру може бути списана за рахунок надлишку цвяхів будівельних іншого розміру. У тому випадку, коли при заліку нестач надлишками з пересортиці вартість саме ті цінностей вище вартості цінностей, що опинилися у надлишку, ця різниця відноситься на винних осіб.

Переоцінка матеріальних цінностей проводиться, як правило, за рішеннями Ради Міністрів Республіки Білорусь у зв'язку зі зміною цін і тарифів. Залишки матеріальних цінностей, що підлягають переоцінці, піддаються інвентаризації.

Для відображення сум різниць від переоцінки товарно-матеріальних цінностей в бухгалтерському обліку використовується рахунок 83 «Додатковий фонд». За дебетом цього рахунка відображають нарахування сум уцінки, а по кредиту - нарахування сум дооцінки.

На суму дооцінки в бухгалтерському обліку роблять такі записи:

Д-т рахунку 10 / 8 "Будівельні матеріали"

К-т рахунку 83 "Додатковий фонд".

Підприємства усіх форм власності мають право на свій розсуд проводити дооцінку матеріальних цінностей, проте результати переоцінки відносяться на фінансові результати (рахунок 92 «Позареалізаційні доходи і витрати») [9, с. 171-189, с. 194-202, с. 240-250].

Слід зазначити, що в даний час нормативного документа, що регулює порядок бухгалтерського обліку будівельних матеріалів, придбаних замовником, підрядником, генпідрядником, субпідрядником, немає. На думку Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь, «якщо матеріали для будівництва набуває сам замовник, то в цьому випадку матеріали залишаються власністю замовника. Будівельні матеріали, передані замовником підряднику для виконання робіт, є власністю замовника (в даному випадку мається на увазі замовник об'єкта будівництва) і включаються замовником в обсяг капітальних вкладень (у вартість споруджуваного об'єкта) на підставі актів виконаних робіт підрядника. Підрядник отримані від замовника матеріали враховує на позабалансовому рахунку і, відповідно, не включає в обсяг виконаних робіт для оподаткування (вартість цих матеріалів включається підрядником в обсяг виконаних робіт лише для статистичної звітності). Дане роз'яснення поширюється тільки при передачі будівельних матеріалів замовником об'єкта будівництва підряднику ».

«Передача генпідрядником субпідряднику будівельних матеріалів, придбаних самостійно, є для генпідрядника доходом і відображається відповідно до Типового плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією щодо застосування Типового плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженими постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 30 травня 2003 року № 89, на рахунку 91 «Операційні доходи і витрати». Дохід, отриманий генпідрядником, підлягає оподаткуванню у встановленому законодавством порядку. Субпідрядник отримані матеріали оприбутковує на балансових рахунках обліку матеріальних цінностей, включає в акт виконаних робіт у загальновстановленому порядку та списує на собівартість будівельно-монтажних робіт, виконаних власними силами ».

Якщо слідувати рекомендаціям, наведеним у Роз'ясненні № 04-1-16/517, то придбані будівельні матеріали генеральний підрядник повинен відображати як покупної товар на рахунку «Товари». Але реалізацію покупного товару відображають на рахунку «Реалізація», а не на рахунку «Операційні доходи і витрати». Крім того, такий підхід є не зовсім коректним, оскільки не враховує вимог пункту 8 Правил укладення та виконання договорів (контрактів) будівельного підряду, затверджених постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 15.09.1998г. № 1450: виконання обов'язків замовника по роботах, на які генеральним підрядником укладено договір субпідряду, покладається на генерального підрядника, а обов'язків підрядчика - на субпідрядника.

На додаток до вищесказаного зазначимо, що в якості суттєвої умови в договорі підряду повинна вказуватися мета (цілі) придбання товару: для власного виробництва і (або) споживання, вивезення з Республіки Білорусь, оптової і (або) роздрібної торгівлі, переробки на давальницьких умовах, поставки для державних потреб або за встановленими Радою Міністрів Республіки Білорусь квотами.

Передавши матеріали субпідрядникам, генпідрядник повинен враховувати їх у себе на балансі на рахунку 10 / 8 «Будівельні матеріали». Такий підхід при відображенні будівельних матеріалів, придбаних генпідрядником, передбачено в Російській Федерації.

Більшість рахунків бухгалтерського обліку на ЧУП «Лідська ПМК» Гродненського ОПВ автоматизовані, зокрема, 01, 02, 08, 50, 60, 62, 70, 71, 76, 97 за допомогою програми «1С: Бухгалтерія 7.7». Слід зазначити, що автоматизація обліку в організації розпочата в лютому 2005 року і триває у поточний час. Також, за допомогою програми «1С: Бухгалтерія 7.7» можна організувати ефективний складський облік.

Комплекс завдань з обліку матеріальних цінностей є об'ємним як за кількістю використовуваних вхідних документів, так і за обсягом вихідної інформації. При організації АРМ на складському рівні з'являється можливість оперативної обробки інформації. Так при оприбуткуванні матеріальних цінностей на склад комірник, використовуючи довідник номенклатури-цінника матеріалів автоматично розносить дані про прихід за картками складського обліку (номер документа, код основного рахунку, номер складу, код матеріалу, ціна, кількість, сума) і формує прибутковий ордер. При відпуску матеріалів зі складу у виробництво в картках складського обліку комірник відзначає витрата і формує відповідний документ (лімітно-забірну карту, накладну-вимогу на відпуск). Одночасно в бухгалтерії на АРМ з обліку матеріальних цінностей з'являється інформація про зміни в наявності матеріалів.

Рух по рахунку 10 «Матеріали» є значним, отже, організації потрібно зробити його автоматизацію в найближчому майбутньому, що значно полегшить працю облікових працівників, підвищить його оперативність, а також контроль за рухом матеріалів.

2.3 Методика обліку незавершених робіт і виконаних етапів робіт

До незавершеного будівельного виробництва відносять роботи, виконані підрядною організацією і не здані замовникам. Склад незавершеного будівельного виробництва залежить від прийнятого порядку розрахунків із забудовниками-замовниками. У генерального підрядчика незавершене виробництво складається з витрат на виробництво будівельних робіт, виконаних власними силами, а також вартості робіт субпідрядних організацій, прийнятих і оплачених генпідрядниками за період з початку виконання договорів на будівництво.

При розрахунках із забудовниками-замовниками в міру виконання окремих етапів робіт до незавершеного будівельного виробництва належать роботи по етапах до повного їх завершення і здачі.

У субпідрядних організаціях роботи, що виконуються за договорами з генеральними підрядними організаціями, враховуються в незавершеному виробництві до здачі їм закінченого комплексу робіт.

Виконані субпідрядними організаціями, прийняті і оплачені генеральним підрядником комплекси спеціальних будівельних робіт враховуються генеральним підрядником до їх здачі замовникові за договірною вартістю на рахунку 20 «Основне виробництво» у складі незавершеного будівельного виробництва на окремому субрахунку як виконані субпідрядними організаціями і не включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт. Незавершене будівельне виробництво обліковується на рахунку 20 «Основне виробництво» за фактичними витратами. У зв'язку з тим що у витратах генерального підрядника є роботи, сплачені ним субпідрядникам за договірною вартістю, незавершене будівельне виробництво генпідрядника числиться в змішаних оцінках: по роботах, виконаних власними силами, - за фактичною собівартістю, а по роботах, прийнятим від субпідрядників, - за договірної вартості.

Виконані обсяги будівельно-монтажних робіт відображаються за кошторисної вартості. Така оцінка необхідна для розрахунків із замовниками та субпідрядниками, відображення у звітності виконаних обсягів будівельно-монтажних робіт та для визначення фінансового результату від реалізації робіт. Крім цього, дані про виконані обсяги будівельно-монтажних робіт по кошторисної вартості необхідні наймачеві також для визначення планової чисельності працівників, фонду заробітної плати, середньої вироблення та інших показників роботи будівельної організації. З цією метою після їх виконання здійснюється документальне оформлення цих робіт.

Для визначення кількості виконаних обсягів будівельно-монтажних робіт на кожному об'єкті будівництва ведеться журнал обліку виконаних робіт за формою № КС-6. Журнал обліку виконаних робіт за формою № КС-6 веде виконавець робіт (виконроб, майстер). Він відкривається виробничо-технічним (плановим) відділом будівельної організації і передається виконавцю робіт. Виконані обсяги робіт враховуються в цьому журналі виконавцями робіт на підставі вимірів у натурі конструктивних елементів або видів робіт.

Дані цього журналу використовуються для визначення виконаного обсягу будівельно-монтажних робіт, кошторисної вартості незавершеного будівельного виробництва, нормативних витрат матеріалів при їх списання за допомогою матеріальних звітів за формою № М-19 і для здійснення контролю за правильністю обсягів робіт, зазначених в нарядах на заробітну плату .

На підставі журналу обліку виконаних робіт за формою № КС-6 щомісяця складається довідка про кошторисну вартість виконаних робіт і витрат. Вона складається за кожним об'єктом будівництва окремо. Виконані роботи і витрати в довідці відображаються виходячи з договірної вартості.

Порядок розрахунків за виконані будівельні роботи визначається умовами підрядних торгів або угодою сторін і встановлюється договором підряду. За звітний період може бути прийнятий місяць або період часу, необхідний для будівництва об'єкта або виконання будівельних робіт, або виконаний етап (комплекс) будівельних робіт. Розрахунки проводяться на підставі підписаних замовником довідок про кошторисну вартість виконаних робіт і витрат. Будівельні організації, які виконують роботи довгострокового характеру і здійснюють розрахунки з замовниками по закінчених етапами або комплексам, які мають самостійне значення, для цих цілей можуть використовувати рахунок 46 «Виконані етапи по незавершених роботах».

За дебетом рахунка 46 «Виконані етапи по незавершених роботах» враховують вартість оплачених замовником закінчених організацією етапів робіт, прийнятих у встановленому порядку. У бухгалтерському обліку ЧУП «Лідська ПМК» робиться такий запис:

Д-т рахунку 46 "Виконані етапи по незавершених роботах"

К-т рахунку 90 / 7 "Реалізація робіт і послуг в інших виробництвах і господарствах".

Одночасно сума витрат по закінчених та прийнятим етапів робіт списуються наступної записом:

Д-т рахунку 90 / 7 "Реалізація робіт і послуг в інших виробництвах і господарствах"

К-т рахунка 20 "Основне виробництво".

Суми що надійшли від замовників засобів в оплату закінчених і прийнятих етапів відображають наступної записом:

Д-т рахунку 51 "Розрахунковий рахунок"

К-т рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Після закінчення всієї роботи в цілому оплачена замовником вартість етапів, врахована на рахунку 46 «Виконані етапи по незавершених роботах», відображається наступним записом:

Д-т рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

К-т рахунку 46 "Виконані етапи по незавершених роботах".

Вартість повністю закінчених робіт, врахована на рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», списується на суму раніше отриманих авансів і сум, отриманих від замовника в остаточний розрахунок у кореспонденції з дебетом рахунків обліку грошових коштів.

Будівельні організації для обліку розрахунків з замовниками за виконані будівельно-монтажні роботи крім рахунку 46 «Виконані етапи по незавершених роботах» використовують рахунок 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками». За дебетом цього рахунка відображають належні з замовників суми за виконані роботи та надані послуги, а по кредиту - отримані суми сплачених рахунків. На рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» враховуються також суми отриманих авансів і попередньої оплати за поставлену продукцію (роботи, послуги), а також виникаючі сумові і курсові різниці.

Суми отриманих авансів і попередньої оплати відображають в обліку наступними записами:

Д-т рахунку 51 "Розрахунковий рахунок"

К-т рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

При цьому суми отриманих авансів і попередньої оплати враховують на рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» відокремлено.

2.4 Аналітичний облік оборотних матеріальних активів

Аналітичний облік по рахунку 10 «Матеріали» ведеться по місцях зберігання матеріалів. Для забезпечення збереження матеріальних цінностей будівельні підприємства мають центральні склади, на будівельних майданчиках приоб'єктні склади і склади. Приміщення складів повинні бути ізольовані, обладнані сигналізацією, необхідною кількістю стелажів, засобами механізації та ваговимірювальними приладами.

На складах (коморах) матеріальні цінності розміщуються за секціями, а всередині них за групами, на стелажах і полицях для того, щоб забезпечити швидку приймання, відпустку і перевірку наявності. На кожен номенклатурний номер матеріалу виписується матеріал ярлик, який прикріплюється до місць зберігання матеріалів. У ньому вказується найменування матеріалу, номенклатурний номер, марка, сорт, розмір, одиниця виміру, ціна, ліміт наявності матеріалу.

Збереження матеріальних цінностей на складах забезпечують завідувачі складами (комірники), з якими укладаються договори про повну матеріальну відповідальність.

Завідувачі складами (комірники) повинні мати список матеріально відповідальних осіб, яким дозволяється отримання матеріальних цінностей зі складів. Вони ведуть сортовий кількісний облік руху матеріальних цінностей, тобто облік в натуральному вираженні. Порядок обліку матеріалів на складах залежить від застосовуваного методу.

Облік матеріалів на складах ЧУП «Лідська ПМК" ведеться за допомогою матеріальних звітів за формою № М-19 (додаток Ш).

На виробництві будівельно-монтажних робіт основними матеріально відповідальними особами є виконроби і майстри, які після закінчення звітного місяця подають до бухгалтерії у строки, встановлені графіком, матеріальні звіти за формою № М-19. які є регістрами аналітичного обліку всіх матеріалів, наявних на балансі будівельного підприємства. Вони представляють собою регістр аналітичного обліку у формі комбінованої оборотної відомості, в якій відображається рух матеріалів в натуральних і грошових вимірниках. У звітах відображаються матеріали, наявні в приоб'єктному комори, незалежно від того, було чи ні за ним рух у звітному місяці. При здачі звіту в бухгалтерію до нього додаються виправдувальні документи (по приходу і витраті).

Матеріальні звіти за формою № М-19 можуть вестися і на складах, однак на відміну від звітів будівельних ділянок вони складаються тільки за номенклатурою тих матеріалів, за якими у звітному місяці був рух. Він складається щомісяця матеріально відповідальною особою окремо по кожному об'єкту будівництва в натуральному вимірі. Ведення аналітичного обліку матеріалів в цілому по організації в одному регістрі неприпустимо, оскільки це суперечить вимогам Закону Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік і звітності», зокрема ст. 12 «Інвентаризація майна і зобов'язань». Проведення інвентаризації в будівництві саме по собі є дуже складним і трудомістким процесом через величезну номенклатури будівельних матеріалів, конструкцій, деталей тощо, а також складності способів обміру фактично наявних у залишках і покладених справу матеріалів. У разі обліку матеріалів, розташованих на різних об'єктах будівництва, в одному регістрі проведення інвентаризації стає просто неможливим, що створює передумови для розкрадань, і іншого непродуктивного використання матеріальних цінностей.

Звіт за формою М-19 являє собою оборотну відомість, де відображаються: найменування матеріалів та їх номенклатурний номер; одиниця виміру і ціна; залишок матеріалів на початок місяця; прихід за місяць з центрального складу, від постачальників, у порядку внутрішнього переміщення, надходження з інших джерел, разом по приходу; витрата матеріалів на об'єкти будівництва, в порядку внутрішнього переміщення, реалізація на сторону, відпустку допоміжним виробництвам та інші, всього по витраті; залишок матеріалів на кінець місяця. Вся інформація про залишки і рух матеріалів формується в натуральних і грошових вимірниках.

Витрата матеріалів на будівельні об'єкти відповідно до виробничих нормами на фактичний обсяг виконаних робіт відображається в матеріальному звіті за формою М-19 без попереднього оформлення витрати матеріалів первинними документами. Дані про кількість витраченого матеріалу беруться з графи «Списати на собівартість» форми М-29.

Після закінчення місяця матеріальний звіт за формою М-19 разом з доданими до нього первинними документами (товарно-транспортними накладними, накладними-вимогами, актами тощо) передаються матеріально відповідальною особою в бухгалтерію.

Після перевірки правильності даних про рух матеріалів в натуральних одиницях виміру бухгалтер розцінює матеріальний звіт, підраховує підсумки по кожній графі та рядку і переносить їх до книги К-39.

На відміну від обліку матеріалів на ЧУП «Лідська ПМК» з використанням матеріального звіту за формою М-19, найбільш прогресивним і раціональним методом обліку матеріальних засобів на складах є оперативно-бухгалтерський (сальдовий).

Основні принципи оперативно-бухгалтерського (сальдового) методу обліку матеріалів наступні:

  • оперативність і достовірність кількісного обліку на складах, який ведуть завідувачі складами (комірники) на картках складського обліку;

  • постійний контроль працівників бухгалтерії безпосередньо на складах (коморах) за правильним веденням карток складського обліку;

  • здійснення бухгалтерією обліку матеріальних цінностей у грошовому вираженні за обліковими цінами в розрізі синтетичних рахунків, субрахунків, місць зберігання - складів (комор), матеріально відповідальних осіб та груп матеріалів;

  • систематична взаємозвірки даних складського та бухгалтерського обліку шляхом зіставлення залишків матеріалів за даними складського обліку, оцінених за прийнятими обліковими цінами, з залишками матеріалів за даними бухгалтерського обліку.

При цьому методі сортовий кількісний облік матеріалів ведуть завідувачі складами (комірники) в картках складського обліку матеріалів за формою № М-12. Картки відкриваються бухгалтерією, в них записують номер складу, найменування матеріалу та інші дані і потім під розписку передаються завідувачу складом (комірнику). Для цих цілей ведеться реєстр видачі карток за довільною формою.

Картки зберігаються на складах в спеціальних картотечних ящиках, в розрізі груп і підгруп матеріалів, а всередині їх - за номенклатурними номерами. Після закінчення календарного року всі картки складського обліку здаються в бухгалтерію для зберігання в архіві, про це робиться відмітка в реєстрі. Запис в картках комірник робить на підставі первинних документів (прибуткових ордерів, вимог, накладних тощо) у день здійснення операцій. Після кожного запису виводять залишок матеріалів.

При відпуску матеріалів по лімітно-забірними картками такі записи робляться в них. Протягом місяця лімітно-забірні карти зберігаються разом з картками складського обліку, а в кінці місяця підсумкові дані з цих карт переносяться у картки складського обліку матеріалів за формою № М-12 (додаток Ч).

Після закінчення робочого дня завідувачі складами (комірники) на підставі первинних документів, записаних в картки складського обліку матеріалів за формою № М-12, складають в одному примірнику реєстру здачі документів за формою № М-13, окремо по приходу і витраті матеріалів. У нього записується кількість здаваних первинних документів, також їх номери із зазначенням загальної кількості документів, що здаються по кожній групі матеріалів і в цілому за реєстром.

Працівник бухгалтерії щодня або через визначенні час (через п'ять днів, тижнів) безпосередньо на складі перевіряє правильність записів у картках форми № М-12, точність виведеного залишку, а потім в спеціальній графі картки розписується і вказує дату перевірки, приймає реєстри форми № М- 13 з доданими документами і передає їх для подальшої обробки в бухгалтерію. Для взаємної зв'язку кількісного складського обліку з даними бухгалтерського обліку по кожному складу в бухгалтерії ведеться відомість обліку залишків матеріалів на складі за формою № М-14, яка на практиці отримала назву сальдової книги.

Протягом місяця сальдова книга зберігається в бухгалтерії і використовується для довідкових цілей. Після закінчення місяця завідуючий складом (комірник) забирає її в бухгалтерії і переносить з карток форми № М-12 кількісні залишки матеріалів на кінець місяця і передає її в бухгалтерію. У бухгалтерії кількісні залишки таксує і підраховують підсумки за групами (підгрупами) матеріалів і в цілому за рахунком. Загальна вартість залишків матеріалів за відомістю форми № М-14 на перше число місяця повинна дорівнювати сумі по відомості форми № 10-С по кожному складу (місця зберігання). Цей метод обліку матеріалів значно зменшує обсяг облікової роботи, підвищує її якість, дозволяє оперативно і систематично контролювати запаси і збереження матеріальних цінностей на складі.

Аналітичний облік незавершеного будівельного виробництва ведеться у книзі К-39 в розрізі об'єктів будівництва.

Аналітичний облік за рахунком 46 «Виконані етапи по незавершених роботах» ведеться за видами робіт у книзі К-39.

Аналітичний облік за рахунком 62 ведуть за кожним пред'явленим покупцем або замовником рахунку, а при розрахунках у порядку планових платежів - за кожним покупцем або замовнику. Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити отримання даних: за покупцям і замовникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав; покупцям і замовникам по не сплаченим в строк розрахунковим документам; авансами одержаними; векселями, термін надходження грошових коштів по яких не настав; векселями дисконтованих ( врахованим) у банках; векселі, за якими грошові кошти не надійшли вчасно.

Аналітичний облік розрахунків із замовниками ведеться в книзі К-16 «Розрахунки із замовниками (генпідрядниками) за виконані роботи». Записи в книзі К-16 виробляються в хронологічному порядку, за кожним пред'явленим і акцептованим у звітному місяці рахунку за виконані роботи із зазначенням найменування замовника, номери і дати пред'явленого рахунку, номера платіжного документа. Надходження коштів від замовника наголошується в книзі позиційним способом за кожним пред'явленим замовнику рахунку, тобто за тією ж рядку, за якою був записаний пред'явлений рахунок.

Слід зазначити, що облік за рахунком 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» на ЧУП «Лідська ПМК» автоматизований за допомогою програми «1С: Підприємство 7.7» і формує за рахунком журнал, оборотно-сальдову відомість.

За даними аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками бухгалтер узагальнює виникла на кінець місяця дебіторську заборгованість і контролює її погашення в наступному місяці.

3. Аналіз стану оборотних активів організації та ефективності їх використання

3.1 Інформаційне забезпечення та загальна методика аналізу стану та ефективності використання оборотних активів

Основним джерелом для аналізу оборотних активів є бухгалтерський баланс (ф. № 1) (додатки А і Г) і більшою мірою його другий розділ, де вказані оборотні активи у розрізі їх статей, а також розділи пасиву балансу, як джерела формування оборотних активів. Бухгалтерський баланс - одна з форм бухгалтерської (фінансової) звітності, що відбиває в узагальненому вигляді його кошти за складом і напрямами використання (актив) та джерелами їх фінансування (пасив) у грошовій оцінці на певну дату. Він характеризує фінансове становище суб'єкта господарювання на звітну дату, відбиваючи наявне у нього майно, власний капітал та зобов'язання. Форма балансу не має розходжень по галузях і формам власності. Актив відбиває склад, розміщення і використання коштів організації, а пасив показує ті ж кошти, але за джерелами їх формування і цільовим призначенням. Тому однією з обов'язкових вимог, що висуваються до бухгалтерського балансу, є рівність підсумку активу підсумку пасиву.

Для оцінки ефективності оборотних коштів необхідний звіт про прибутки і збитки (ф. № 2) (додатки Б і Д), який містить порівняння суми всіх доходів організації від продажу товарів, робіт, послуг або інших статей доходів і надходжень із сумою всіх витрат, понесених організацією для підтримки її діяльності за період з початку року. Результатом даного порівняння є прибуток або збитки за період.

Для розгляду одного з основних елементів оборотних активів необхідно додаток до бухгалтерського балансу (ф. № 5) (додаток В), в якому узагальнюється і розшифровується інформація про окремі об'єкти бухгалтерського обліку. Наведена у ньому інформація групується у відповідності до розділів: рух позикових коштів; дебіторська і кредиторська заборгованість; амортизується майно; рух коштів фінансування довгострокових інвестицій та фінансових вкладень; фінансові вкладення; довідка про платежі в бюджет і позабюджетні фонди (останні два розділи мають місце бути тільки у організацій споживчої кооперації, як внутрішньовідомче рішення).

При аналізі оборотних активів в дипломній роботі використовувалися дані розділу 2 «Дебіторська та кредиторська заборгованість", який містить інформацію про короткострокову і довгострокової дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі і простроченою.

Також для аналізу оборотних активів, зокрема грошових коштів використовується звіт про рух грошових коштів (ф. № 4), який в останні десятиліття став одним з основних елементів бухгалтерської (фінансової) звітності у світовій практиці. Він доповнює бухгалтерський баланс і звіт про прибутки та збитки. Даний звіт пояснює зміни, що пройшли з одним з компонентів фінансової звітності - грошовими коштами, - від однієї дати складання бухгалтерського балансу до іншої. Дані звіту про рух грошових коштів дозволяють оцінити відповідність надходження грошових коштів необхідного рівня ліквідності організації, проаналізувати і дати оцінку ефективності руху грошових потоків організації.

Для розгляду джерел формування оборотних активів використовується звіт про рух джерел власних коштів (ф. № 3) в якому відображається наявність і рух усіх видів джерел власних коштів організації: статутного, додаткового, резервного фондів.

До цього звіту додається довідка (рядок 130), на підставі якої визначаються чисті активи. Даний показник на рахунках бухгалтерського обліку не формується, але він має виключно важливе значення для оцінки фінансового стану суб'єкта господарювання, так як характеризує ступінь ліквідності балансу. Чисті активи - це різниця між сумами активів організації, що приймаються до розрахунку, і її зобов'язаннями, прийнятих до розрахунку. Активи, що беруть участь у розрахунку, являють собою грошове і не грошове майно суб'єкта господарювання, до складу якого за балансовою вартістю включаються основні засоби та нематеріальні активи, що використовуються безпосередньо в основній діяльності і приносять дохід. Крім того, другий розділ звіту містить довідку про цільове використання бюджетного і позабюджетного фінансування, де відображається сума отриманих коштів на фінансування капітальних вкладень, науково-дослідних робіт, відшкодування збитків і т.п.

Також для аналізу оборотних активів можуть використовуватися різні форми статистичної звітності, дані бухгалтерського обліку, пояснювальна записка до бухгалтерського балансу, дані первинних документів, нормативно-довідкова інформація, додаткова інформація, і т.п.

Проводячи аналіз оборотних активів, необхідно їх розрізняти за ролі у створенні продукту - оборотні кошти у сфері обігу та оборотні кошти у сфері виробництва. До оборотних засобів у сфері обігу відносяться активи, що обслуговують процес реалізації: готова продукція, товари, грошові кошти, товари відвантажені, дебітори. Оборотні кошти, що належать до сфери виробництва, включають виробничі запаси матеріальних цінностей і незавершене виробництво.

Оборотні засоби займають велику питому вагу в загальній сумі коштів, якими володіє організація. Від раціональності їх розміщення та ефективності використання в більшій мірі залежить успішний результат роботи суб'єкта господарювання. Тому в процесі аналізу вивчається структура оборотних активів, а також і окремі їх групи, які надають найбільш істотний вплив на платоспроможність і фінансову стійкість організації.

Для стабільної добре налагодженого виробництва і реалізації продукції характерна і стабільна структура оборотних активів. Істотні її зміни небажані, а якщо вони мають місце, то означають перерозподіл вкладених коштів між окремими видами оборотних активів. Однією з причин такого положення можуть бути і інфляційні процеси. Інфляція діє як податок. Це набагато більш спустошливий податок, ніж будь-який інший, що вводиться законодавцями. Він веде до зниження реальної вартості оборотних активів, прибутку, попиту на капітал. В умовах інфляції зростають невизначеність і ризик, яким схильна діяльність будь-якого суб'єкта господарювання. Це збільшує його залежність від зовнішніх джерел фінансування. Наслідки зміни цін на фінансове становище суб'єкта господарювання залежать як від темпів інфляції, так і від складу активів і пасивів. Тому аналітику треба враховувати наступне: з інфляційним зміною цін пов'язана оборотність оборотних фондів: чим повільніше їх оборотність, тим більше буде завищена прибуток, якщо для оцінки оборотних активів не застосовується метод ЛІФО; важливим у період інфляції є розподіл активів і пасивів на грошові і негрошові, так як вкладення в грошові активи будуть вести до втрати купівельної спроможності, а до її підвищення буде вести зростання грошових пасивів, так як вигідно позичати гроші під час інфляції; важливе значення мають і способи фінансування - чим більше боргу під фіксовані відсотки і чим більше термін, тим краще захист від втрат купівельної спроможності і більше можливість отримання вигод від приросту подібних боргів.

Причини і наслідки зміни структури за окремими статтями оборотних активів різні. Так, збільшення питомої ваги виробничих запасів може означати їх накопичення внаслідок наявності неліквідів, свідомого накопичення у зв'язку з перебоями у постачанні та інфляційними процесами та з інших причин. Наслідки втрата споживчих властивостей продукції з-за неякісної сировини, зниження ціни, збитки.

Зменшення питомої ваги вкладень коштів у виробничі запаси і незавершене виробництво може призводити до дефіциту окремих видів сировини і перебоїв у процесі виробництва, до недовантаження виробничих потужностей, падіння обсягів виробництва і реалізації, збитків.

Фінансовий стан, ліквідність і платоспроможність організації більшою мірою залежать від рівня ділової активності, оптимальності використання оборотних коштів, оцінки їх величини і структури. У зв'язку з тим, що обігові кошти формують основну частку ліквідних активів фірми, їх величина повинна бути достатньою для забезпечення ритмічної і рівномірної роботи організації і - як наслідок - отримання прибутку. Використання оборотних коштів у господарській діяльності має здійснюватися на рівні, що мінімізує час і максимізує швидкість обігу оборотних коштів і перетворення їх у реальну грошову масу для подальшого фінансування та придбання нових оборотних коштів. Потреба у фінансуванні пропорційно залежить від швидкості обігу активів.

Чим нижче оборотність оборотних коштів, тим більша потреба в залученні додаткових джерел фінансування, так як у організації відсутні свої грошові кошти для здійснення господарської діяльності. Таким чином, показники оборотності оборотних коштів тісно пов'язані з платоспроможністю і ліквідністю структури бухгалтерського балансу.

У практиці аналізу для оцінки оборотних активів застосовують різноманітні коефіцієнти оборотності, які можуть бути визначені як по всіх оборотних коштах фірми в цілому, так і за окремими складовими цих коштів елементів або їх групам.

Наявність і ефективність оборотних активів визначаються і аналізуються безпосередньо за даними бухгалтерського балансу. Зміна залишків оборотних активів в цілому і по їх окремим групам і елементам є наслідком безперервності виробничого циклу, в процесі якого запаси споживаються, а їх відновлення та поповнення можливе тільки в результаті продажу продукції (робіт, послуг) і отримання грошових коштів.

У результаті прискорення обороту вивільняються речові елементи оборотних коштів, менше потрібно запасів сировини, матеріалів, палива, заділів незавершеного виробництва, а, отже, вивільняються і грошові ресурси, раніше вкладені в ці запаси і заділи. Вивільнені грошові ресурси відкладаються на розрахунковому рахунку організацій, в результаті чого поліпшується їх фінансовий стан, зміцнюється платоспроможність.

Загальні і приватні показники, що характеризують ефективність використання оборотних активів та ділової активності організації представлені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Коефіцієнти ефективності використання оборотних активів

Найменування показника

Розрахункова формула

Економічний зміст показника

Коефіцієнт оборотності оборотних активів, в оборотах (разах), (Коа)





Характеризує кількість оборотів у рік, скоєних кожним рублем, вкладеним в оборотні активи. Збільшення Коа оцінюється як позитивна тенденція, що свідчить про ефективність використання оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів у днях, (Коад)


Характеризує тривалість обороту в днях. Виробнича стратегія організації повинна грунтуватися на скороченні тривалості одного обороту в днях і збільшенні оборотності оборотних коштів в оборотах.

Коефіцієнт забезпеченості оборотними засобами (Кос)







Характеризує обсяг оборотних активів, виражений в сумі виручки від продажу. Оцінює швидкість обігу коштів, вкладених в оборотні активи. Цей показник можна інтерпретувати і як суму оборотних коштів, що припадають на один карбованець виручки від реалізації. Зростання цього показника є позитивним факторів за умови збільшення швидкості обороту активів та оптимальності величини поповнення запасів.

Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів, в оборотах (разах) (Ком)




Характеризує частку матеріальних оборотних коштів, що припадає на один карбованець виручки від реалізації або показує число оборотів, які здійснюють матеріальні оборотні активи. Цей показник відображає оборотність матеріально-виробничих запасів організації.

Найменування показника

Розрахункова формула

Економічний зміст показника

Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів у днях (комдив)


Вказує тривалість (в днях) одного обороту коштів, вкладених в матеріальні оборотні активи.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, в оборотах (разах), (КДЗ)


Характеризує кількість оборотів, які здійснює дебіторська заборгованість. Збільшення числа обертів свідчить про прискорення оборотності дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності в днях дебіторської заборгованості, (ОДЗ)


Вказує тривалість (в днях) одного обороту коштів, вкладених у дебіторську заборгованість.

Коефіцієнт оборотності грошових коштів у днях, (КДС)







Є одним з суттєвих показників, що відображають платоспроможність організації. Характеризує швидкість обігу грошових коштів, витрачених на придбання додаткових активів. Збільшенням значення цього показника є негативною тенденцією, що свідчить про уповільнення оборотності грошових коштів і виникненні проблем з їх інвестуванням у виробничий процес.

Коефіцієнт рентабельності оборотних активів, (Кроа)


Показує суму прибутку звітного періоду припадає на один карбованець оборотних коштів.

Сума економії (перевитрати) оборотних коштів, тис. р.. (D Е)


Якщо «+»-це додаткова потреба в оборотних коштах.

Якщо «-«-це означає економію оборотних коштів.

Аналіз оборотних активів проводиться не тільки для оцінки змін у майновому положенні організації, але і ліквідності балансу. Для проведення аналізу ліквідності балансу розраховуються коефіцієнти ліквідності, методика розрахунку яких представлена ​​в таблиці 3.2. Коефіцієнт поточної ліквідності розраховуємо відповідно до рекомендацій Інструкції з аналізу та контролю за фінансовим станом і платоспроможністю суб'єктів підприємницької діяльності від 14.05.2004 року № 81/128/65.

Таблиця 3.2 Показники оцінки ліквідності організації

Найменування показника

Розрахункова формула

Економічний зміст показника

Рекомендований критерій

Коефіцієнт абсолютної ліквідності


Є найбільш жорстким критерієм ліквідності організації: показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно

0,15-0,20

Коефіцієнт проміжної ліквідності


Даний коефіцієнт визначає можливість організації розрахуватися з короткостроковими зобов'язаннями грошовими коштами, короткостроковими вкладеннями і коштами в розрахунках

Більше 0,5

Коефіцієнт поточної ліквідності


Даний показник характеризує загальну забезпеченість організації оборотними коштами для ведення господарської діяльності і своєчасного погашення своїх термінових зобов'язань.

1,2 (для будівництва)

Для оцінки впливу оборотних активів на ліквідність організації слід розрахувати їх вплив через коефіцієнт поточної ліквідності. Фактори зміни коефіцієнта поточної ліквідності представимо у вигляді рис. 3.2.

Розрахунок факторів першого порядку (оборотних активів і короткострокових зобов'язань) визначається способом скоригованих показників, а факторів другого і т.д. порядку (запасів і витрат, готової продукції і товарів, у тому числі податків по придбаних цінностей, товарів відвантажених, виконаних робіт, наданих послуг, дебіторської заборгованості, грошових коштів і фінансових вкладень, короткострокових кредитів і позик, кредиторської заборгованості) прийомом пайової участі.

Важливим напрямком аналізу є вивчення джерел фінансування оборотних активів. Це необхідно для отримання відповіді на питання про раціональність фінансування цих активів, так як воно надає пряму.

















Рис. 3.2. Структурно-логічна модель факторної системи коефіцієнта поточної ліквідності вплив на поточне фінансове становище

Проводячи аналіз джерел активів, слід мати на увазі, що джерелами довгострокових активів є довгострокові кредити банку і позики, власні джерела, а джерелами оборотних активів, переважно короткострокові кредити банку, позики, кредиторська заборгованість. Однак, слід зазначити, що практично можливі випадки фінансування довгострокових активів і за рахунок інших джерел, наприклад, короткострокових кредитів банку, позик і ін

Розподіл оборотних активів на власні і позикові вказує на джерела їх формування, розглянуті вище. Власні оборотні активи формуються за рахунок власного капіталу організації. Для нормальної забезпеченості господарської величина власних оборотних активів встановлюється в межах 1 / 3 від величини власного капіталу. Джерела формування оборотних активів у процесі їх кругообігу не виділяються. У ході виробництва інформація про те, за рахунок яких коштів набували споживане сировину, матеріали, паливо та інших не грає ролі. Однак система формування оборотних коштів впливає на ліквідність і оборотність, уповільнюючи або прискорюючи їх. Раціональне формування оборотних активів впливає на хід виробництва, на фінансові результати і платоспроможність суб'єкта господарювання.

3.2 Аналіз структури, динаміки оборотних активів та джерел їх формування

Проведемо загальну оцінку змін в наявності і структурі оборотних активів з найважливіших їх групам в табл. 3.3 і подамо на рис. 3.3.

На підставі даних табл. 3.3 можна зробити висновок, що сума оборотних активів в аналізованому періоді збільшилася більш, ніж у 2 рази або на 108 млн р.. Даний зростання відбулося за рахунок збільшення за статтею «Дебіторська заборгованість» або збільшився обсяг виконаних, але неоплачених будівельних робіт, що означає відволікання коштів організації з її поточної діяльності. Збільшилася частка грошових коштів у загальній сумі оборотних активів, а саме, на 1,93%, що означає збільшення найбільш мобільної частини оборотних активів і позитивно впливає на ліквідність оборотних коштів. Отже, зростання оборотних коштів можна характеризувати як розширення діяльності підприємства, зростання наданих будівельних робіт, але з іншого боку, ці виконані роботи не оплачені замовником і реальних грошей у організації менше, ніж могло б бути, а це вже негативний момент. Щоб уникнути подібної ситуації в майбутньому, організації можна порекомендувати виконувати роботи по передоплаті, застосовувати акредитивну форму розрахунків або мати справу тільки з платоспроможними і відповідальними замовниками.

Матеріальні оборотні засоби організації представлені тільки статтею «Сировина, матеріали та інші цінності», частка яких на 01.01.2006р. знизилася на 4,17%. Якщо врахувати, що сума матеріальних оборотних активів збільшилася на 12 млн р.. або на 75%, то зниження їх частки в загальній сумі оборотних активів відбулося за рахунок змін по інших статтях оборотних активів.

Таблиця 3.3 Наявність, склад і структура оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» в 2005 р

Статті оборотних активів

На 01.01.2005 р.

На 01.01.2006 р.

Зміна, (+,-)

Темп зміни,%


сума, млн. р..

питома вага,%

сума, млн. р..

Питома вага,%

сума, млн. р.

питома вага,%


А

1

2

3

4

5

6

7

Оборотні активи, всього,

86

100

194

100

108

-

225,6

в тому числі








Запаси і витрати, всього

16

18,60

28

14,43

12

-4,17

175,0

в тому числі:








сировину, матеріали та інші цінності

16

18,60

28

14,43

12

-4,17

175,0

тварини на вирощуванні та відгодівлі

-

-

-

-

-

-

-

незавершене виробництво (витрати обігу)

-

-

-

-

-

-

-

Податки з придбаним цінностям

-

-

-

-

-

-

-

Готова продукція і товари

-

-

-

-

-

-

-

Товари відвантажені, виконані роботи, надані послуги

-

-

-

-

-

-

-

Разом матеріальні оборотні кошти

16

18,60

28

14,43

12

-4,17

175,0

Грошові кошти

1

1,16

6

3,09

5

+1,93

600,0

Фінансові вкладення

2

2,33

2

1,03

-

-1,30

100,0

Разом грошові кошти та фінансові вкладення

3

3,49

8

4,12

5

+0,63

266,7

Дебіторська заборгованість, всього

67

77,91

158

81,44

91

+3,53

235,8

У тому числі








покупці і замовники

67

77,91

158

81,44

91

+3,53

235,8

різні дебітори і кредитори

-

-

-

-

-

-

-

інші дебітори

-

-

-

-

-

-

-

Інші оборотні активи

-

-

-

-

-

-

-

Рис. 3.3 Структура оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» в 2005р

Велика увага при аналізі оборотних активів має бути приділена дебіторської заборгованості, так за даними табл. 3.3 саме її збільшення зумовило значне зростання оборотних коштів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС». При наявності конкуренції і складностей збуту продукції, робіт, послуг організації продають її, використовуючи форми подальшої оплати. Тому дебіторська заборгованість є важливою частиною оборотних засобів.

Проведемо вивчення складу і структури дебіторської заборгованості за даними другого розділу бухгалтерського балансу (ф. № 1), другого розділу додатку до бухгалтерського балансу (ф. № 5) і звіту про заборгованість (ф. № 6-ф) склавши табл. 3.4.

Таблиця 3.4 Склад і структура дебіторської заборгованості ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» в 2005р

Найменування показника

На 01.01.2005р.

На 01.01.2006р.

Зміна, (+,-)


сума, млн. р..

уд. вага,%

сума, млн. р..

уд. вага,%

сума, млн. р..

уд. вага,%

А

1

2

3

4

5

6

Дебіторська заборгованість, всього

67

100

158

100

91

0

в тому числі:







короткострокова:

67

100

158

100

91

0

у тому числі прострочена

35

52,24

27

17,09

-8

-35,15

довгострокова

0

0

0

0

0

0

Дані табл. 3.3 та 3.4 свідчать про суттєві зміни в абсолютній сумі дебіторської заборгованості. Як позитивний момент можна відзначити наявність у організації тільки короткострокової дебіторської заборгованості, що дозволяє припустити, що дана заборгованість буде погашена до того як відбудеться її значного знецінення. Структура дебіторської заборгованості представлена ​​в аналізованому періоді тільки розрахунками з покупцями і замовниками. Відзначимо наявність простроченої дебіторської заборгованості в організації, що значно збільшує ризик не оплати і негативно впливає на платоспроможність організації і як позитивний момент - зниження її частки на 01.01.2006р. на 35,15%.

Після загального ознайомлення зі складом і структурою дебіторської заборгованості необхідно порівняти суми дебіторської та кредиторської заборгованості. Дані табл. 3.4 свідчать про збільшення в аналізованому періоді у ЧУП «Лідська ПМК» дебіторської заборгованості в 2 рази, а кредиторська заборгованість збільшилася в 3,5 рази. Слід зазначити, що на 01.01.06р. дебіторська заборгованість на 91 млн р.. (158-67) перевищує кредиторську заборгованість. Така ситуація тягне за собою погіршення фінансового положення, так як покупці та замовники ЧУП «Лідська ПМК» використовує його кошти як комерційний кредит, а в цей час у організації спостерігається зниження власних оборотних коштів і планується скористатися кредитом банку. У даній ситуації організації слід порекомендувати приділяти більше уваги дотриманню розрахунково-платіжної дисципліни і, по можливості, використовувати у своїх розрахунках із замовниками передоплату.

Використовуючи дані бухгалтерського балансу (ф. № 1), проаналізуємо джерела формування оборотних активів, склавши табл. 3.5.

Дані табл. 3.5 показують, що за рахунок власних коштів на 01.01.2005р. покривалося 77,91% оборотних активів, а на 01.01.2006р. цей показник склав 65,46%, що на 12,44% менше. Досить висока частка власних коштів у покритті оборотних активів пояснюється прибутковістю організації та відсутністю необхідності в кредитах банку і позиках. Але слід зазначити, що в 2005 році підприємство отримало незначний прибуток від реалізації, що відразу ж вплинуло на частку власних коштів у формуванні оборотних активів.

Як відсутніх джерел організацією була залучена кредиторська заборгованість (в основному постачальникам і підрядникам). З одного боку, заборгованість постачальникам по суті являє собою комерційний кредит, по якому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний. З іншого боку, частка позикових коштів, зокрема, кредиторської заборгованості в формуванні оборотних активів в аналізованому періоді зросла на 12,44%, що збільшує його залежність від зовнішніх кредиторів.

Таблиця 3.5

Джерела формування оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» у 2005р., Млн. р.

Оборотні активи

На 01.01.2005р

На 01.01.2006р

Зміна, (+,-)

Джерела покриття оборотних активів

На 01.01.2005р

На 01.01.2006р

Зміна, (+,-)

1. Запаси і витрати

16

28

12

1. Власні засоби, всього

1032

1044

12

1.1.Сирье, матеріали та інші аналогічні цінності

16

28

12

1.1. Використовувані на покриття необоротних активів

965

917

-48

1.2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі

0

0

0

1.2.Іспользуемие на покриття оборотних активів (1-1.1)

67

127

60

1.3. Незавершене виробництво (витрати обігу)

0

0

0

2. Короткострокові кредити банків та позики

0

0

0

2. Податки з придбаним цінностям

0

0

0

3. Кредиторська заборгованість та інші пасиви

19

67

48

3. Готова продукція і товари

0

0

0

4. Всього (с.1.2 +2 +3)

86

194

108

4. Товари відвантажені, виконані роботи, надані послуги

0

0

0

Частка власних джерел у покритті оборотних активів,%

77,91

65,46

-12,44

5. Грошові кошти

1

6

5





6.Фінансовие вкладення

2

2

0

Частка короткострокових кредитів і позик в покритті оборотних активів,%

0

0

0

7.Дебіторская заборгованість

67

158

91





8. Інші оборотні активи

0

0

0

Частка кредиторської заборгованості в покритті оборотних активів,%

22,09

34,54

12,44

9. Всього рядків 1-8)

86

194

108





3.3 Аналіз ефективності використання оборотних активів

Фінансове становище організації багато в чому залежить від ефективності використання оборотних коштів. Чим швидше оборотні кошти пройдуть кругообіг, тим більше продукції отримає і реалізує організація при наявності однієї і тієї ж суми оборотних активів. Затримка оборотності вимагає додаткових вкладень і може викликати значне погіршення економіки організації.

На підставі даних бухгалтерського балансу (ф. № 1), звіту про прибутки і збитки (ф. № 2), додатку до бухгалтерського балансу (ф. № 5) ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005роки в табл. 3.6 розрахуємо загальні та приватні показники оборотності оборотних активів.

Таблиця 3.6 Коефіцієнти ефективності використання оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005рр.

Показники

2004р

2005р

Зміна, (+,-)

Середня величина оборотних активів, млн р..

101

140

39

Середня величина матеріальних оборотних активів, млн р..

60,5

22

-38,5

Середня величина дебіторської заборгованості, млн р.

37,5

112,5

75

Середня величина грошових коштів, млн р..

3

5,5

2,5

Виручка від реалізації, млн р..

381

503

122

Прибуток (збиток) звітного періоду, млн р..

31

36

5

Коефіцієнт оборотності оборотних активів, в оборотах (разах), (Коа)

3,8

3,6

-0,2

Коефіцієнт оборотності оборотних активів у днях, (Коад)

95

100

5

Коефіцієнт забезпеченості оборотними засобами (Кос)

0,23

0,17

-0,05

Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів, в оборотах (разах) (Ком)

6,3

22,9

16,6

Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів у днях (комдив)

57

16

-41

Показники

2004р

2005р

Зміна, (+,-)

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, в оборотах (разах), (КДЗ)

10,2

4,5

-5,7

Коефіцієнт оборотності в днях дебіторської заборгованості, (ОДЗ)

35

81

45

Коефіцієнт оборотності грошових коштів і фінансових вкладень у днях, (КДС)

3

4

1

Коефіцієнт рентабельності оборотних активів, (Кроа)

0,307

0,257

-0,05

Сума економії (перевитрати) оборотних коштів, млн. р.. (D Е)

-

6,66

-

На підставі даних табл. 3.6 можна зробити висновок, що ефективність використання оборотних активів в 2005 році знизилася, про це свідчить уповільнення оборотності всіх оборотних коштів, дебіторської заборгованості, грошових коштів і фінансових вкладень. Уповільнення оборотності означає, що вкладені в оборотні активи гроші стали «готівковими» на 0,2 рази менше, а на один оборот стало припадати на 5 днів більше. Уповільнення оборотності оборотних активів вимагає додаткового залучення коштів у сумі 6660 тисяч р.

Як позитивний момент відзначимо прискорення оборотності матеріальних оборотних активів. Це обумовлено тим, що в 2004 році в матеріальні оборотні активи крім сировини і матеріалів включалася стаття «Товари відвантажені, виконані роботи, надані послуги». Отже, ефективність використання матеріальних оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК» у 2005 році зросла.

У табл. 3.7 проведемо аналіз факторів 1 (виручки від реалізації та середньої величини оборотних активів) і 2 порядку (середніх залишків матеріальних оборотних активів) на оборотність оборотних активів в разах. Для цього визначимо скориговану оборотність оборотних активів: 381/140 = 2,7 обороту.

На підставі даних табл. 3.7 можна зробити висновок, що зростання середньої величини оборотних активів привів до уповільнення оборотності оборотних активів на 1,1 оборотів. Зміна матеріальних оборотних активів вплинуло в бік прискорення оборотності оборотних активів. Зростання суми виручки від реалізації зумовив прискорення оборотності оборотних активів на 0,9 рази.

Таблиця 3.7 Розрахунок впливу факторів на коефіцієнт оборотності оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005рр

Фактори

Розрахунок

Рівень впливу факторів

1. Зміна середньої величини оборотних активів

2,7 - 3,8

-1,1

1.1.Матеріальних оборотних активів

-38,5 / 39 х (1,1)

+1,1

2. Зміна виручки від реалізації

3,6 - 2,7

+0,9

Разом

0,9-1,1

-0,2

Основними факторами, що впливають на уповільнення або прискорення оборотності оборотних активів організації, є: масштаб її діяльності (малий бізнес, середній, великий); характер бізнесу або діяльності, тобто галузева належність суб'єкта господарювання (торгівля, промисловість, будівництво тощо); тривалість виробничого циклу (кількість і тривалість технологічних операцій по виробництву продукції, надання послуг, виконання робіт); кількість і різноманітність споживаних видів ресурсів; географія споживачів продукції, постачальників і суміжників; система розрахунків за товари, роботи, послуги; платоспроможність клієнтів; якість банківського обслуговування; темпи зростання виробництва і реалізації продукції; частка доданої вартості в ціні продукту; облікова політика організації; кваліфікація менеджерів; інфляція.

Однією з головних цілей будь-якого суб'єкта господарювання на нашу думку є прагнення до підвищення ефективності використання його оборотних активів. Поліпшення використання оборотних активів дозволяє без додаткових фінансових ресурсів збільшити обсяг господарської діяльності, а вивільняються кошти спрямувати на розширення своєї поточної діяльності. Більш ефективне використання оборотних активів сприяє скороченню витрат на їх кругообороту, зокрема за статтями витрат (собівартості), що є важливим фактором підвищення рентабельності. Найважливіший фактор підвищення ефективності використання оборотних активів - прискорення їх оборотності. Прискорення оборотності оборотних активів веде не тільки до зменшення, потреби в них, а й сприяє зміцненню фінансового стану організацій, своєчасному і навіть дострокового накопичення грошових резервів для погашення платежів, зниження витрат і, у кінцевому рахунку - підвищенню рентабельності господарства. Резерви та шляхи прискорення оборотності оборотних активів організацій залежать від двох факторів: обсягу обороту і розміру самих оборотних активів. Чим більше оборот при даній сумі оборотних активів і чим менше сума оборотних активів при даному обсязі обороту, тим вище оборотність оборотних активів суб'єктів господарювання.

Основними напрямами прискорення оборотності оборотних активів організацій є: скорочення тривалості виробничого циклу; правильна організація роботи з матеріально-технічного забезпечення; недопущення утворення зайвих і непотрібних запасів; вивчення платоспроможності покупців і своєчасні заходи по стягненню дебіторської заборгованості; поліпшення претензійної роботи, застосування встановлених законом або обумовлених договором економічних санкцій до неакуратним платникам; скорочення термінів оборотності по всіх фазах кругообігу засобів; запобігання використання власних оборотних коштів на позапланові цілі.

На кожній організації є конкретні резерви підвищення ефективності використання оборотних активів, прискорення їх оборотності. Проведений аналіз показав, що уповільнення оборотності оборотних активів досліджуваної організації пов'язано зі зростанням в 2005 році суми дебіторської заборгованості, тобто організації можна рекомендувати виконувати будівельні роботи по передоплаті, віддавати перевагу платоспроможним замовникам і замовникам, які зарекомендували себе як відповідальні платники.

3.4 аналіз впливу оборотних активів та ефективності їх використання на результати господарської діяльності організації

На підставі даних бухгалтерського балансу (ф. № 1) ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005 роки розрахуємо показники ліквідності організації в табл. 3.8.

Таблиця 3.8 Показники ліквідності ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» в 2005р

Показники

На 01.01.2005р

На 01.01.2006р

Зміна, (+,-)

Сума оборотних коштів, млн р..

86

194

108

Сума грошових коштів, млн р..

1

6

5

Сума дебіторської заборгованості, млн р.

67

158

91

Сума фінансових вкладень, млн р..

2

2

0

Сума короткострокових зобов'язань за мінусом довгострокових кредитів і позик, млн р..

19

67

48

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,158

0,119

-0,038

Коефіцієнт проміжної ліквідності

3,684

2,478

-1,207

Коефіцієнт поточної ліквідності

4,526

2,896

-1,631

Дані табл. 3.8 показують, що незважаючи на зниження коефіцієнтів ліквідності вони залишаються досить високими, це означає, що кошти організації ліквідні, а сама організація платоспроможна і фінансово стійка. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на 01.01.2006р. знизився на 0,038. Це означать, що до 01.01.2006р. організація своїми коштами і фінансовими вкладеннями зможе погасити 11,9% короткострокових зобов'язань при рекомендованому значенні в 15-20%. Коефіцієнт проміжної ліквідності знизився на 1,207, але все одно залишився вище свого рекомендованого значення більш ніж у три рази (0,7-0,9). Коефіцієнт поточної ліквідності вище свого нормативного значення більш ніж в 2 рази (норматив по будівництву 1,2). Це означає, що при необхідності організація може погасити свої короткострокові зобов'язання за рахунок реалізації оборотних коштів, а точніше їх меншою половини.

У табл. 3.9 розрахуємо вплив факторів першого (оборотних активів і короткострокових зобов'язань) і другого (елементи оборотних активів і короткострокових зобов'язань) порядку на коефіцієнт поточної ліквідності за допомогою способу скоригованих показників та дольової участі. Скоригований показник коефіцієнта поточної ліквідності виходить від розподілу суми оборотних активів на 01.01.2005р. на суму короткострокових зобов'язань на 01.01.2006р і дорівнює 1,284 (86/67).

Таблиця 3.9 Розрахунок впливу факторів на коефіцієнт поточної ліквідності ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005рр

Фактори

Розрахунок

Рівень впливу факторів

1. Зміна оборотних активів:

2,896-1,284

+1,612

1.1.Матеріальних оборотних активів

(Σстр.210, 220, 230, 240), млн р..

12/108 х 1,612

0,179

1.2. Дебіторської заборгованості, млн р..

91/108 х 1,612

1,358

1.3. Грошових коштів і фінансових вкладень, млн р..

5 / 108 х 1,612

0,075

2. Зміна короткострокових зобов'язань (кредиторської заборгованості)

1,284-4,526

-3,242

Разом

1,612-3,242

-1,631

Розрахунок впливу факторів на коефіцієнт поточної ліквідності, вироблений в табл. 3.9 показав, що на зниження даного коефіцієнта позитивний вплив справила зміна оборотних активів, особливо зростання дебіторської заборгованості та негативне - зростання суми короткострокових зобов'язань, представлених кредиторською заборгованістю.

Ефективність використання оборотних коштів полягає не тільки в прискоренні їх оборотності, але і в зниженні собівартості продукції за рахунок економії натурально-речових елементів оборотних коштів (запасів і витрат). Оскільки узагальнюючими показниками ефективності роботи організацій служать величина прибутку і рівень загальної рентабельності, слід визначити вплив використання оборотних коштів на ці показники (табл. 3.10, 3.11, 3.12).

У табл. 3.10 розрахуємо вплив факторів (прибутку звітного періоду і середньої величини оборотних активів) на коефіцієнт рентабельності оборотних активів, використовуючи прийом скоригованих показників.

Таблиця 3.10 Розрахунок впливу факторів на коефіцієнт рентабельності оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005рр

Показники

2004р

2005р

Зміна, (+,-)

Скоригований показник

Розрахунок

Сума впливу

1. Прибуток (збиток) звітного періоду, млн р..

31

36

5

31

0,257-0,221

+0,036

2. Середня величина оборотних активів, млн р..

101

140

39

140

0,221-0,307

-0,086

3. Коефіцієнт рентабельності оборотних активів, коеф.

0,307

0,257

-0,05

0,221

0,036-0,086

-0,05

Дані табл. 3.10 показують, що рентабельність оборотних коштів у 2005 році зменшилася на 5%. Зміна суми оборотних активів у 2005 році зробило негативний вплив на рентабельність оборотних активів, а саме на 8,6%. Зростання прибутку звітного періоду на 5 млн р. дозволив вирости рентабельності оборотних активів на 3,6%.

У табл. 3.11 розрахуємо вплив факторів (рентабельності продажів і оборотності оборотних активів в разах) на коефіцієнт рентабельності оборотних активів за допомогою інтегрального прийому. Слід зазначити, що для порівнянності даних рентабельність продажу в табл. 3.11 розрахована по відношенню до прибутку звітного періоду.

Таблиця 3.11 Розрахунок впливу факторів на коефіцієнт рентабельності оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005рр

Показники

2004р

2005р

Зміна, (+,-)

Розрахунок

Сума впливу

1.Коеффіціент рентабельності продажів, коеф.

0,081

0,072

-0,009

-0,009 / 2 (3,8 +3,6)

-0,034

2. Коефіцієнт оборотності оборотних активів в разах

3,8

3,6

-0,2

-0,2 / 2 (0,081 +0,072)

-0,016

3. Коефіцієнт рентабельності оборотних активів, коеф.

0,307

0,257

-0,05

-0,034-0,016

-0,05

З вироблених в табл. 3.11 розрахунків зробимо висновок, що негативний вплив на рентабельність оборотних активів зробило зниження рентабельності продажів на 3,4% і уповільнення оборотності на 1,6%.

У табл. 3.12 розрахуємо вплив факторів (оборотних активів та їх рентабельності) на прибуток звітного періоду за допомогою способу абсолютних різниць.

Таблиця 3.12 Розрахунок впливу факторів на прибуток звітного періоду ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005рр

Показники

2004р

2005р

Зміна, (+,-)

Розрахунок

Сума впливу

1. Середня величина оборотних активів, млн р..

101

140

39

39 х 0,307

+12

2.Коеффіціент рентабельності оборотних активів,%

0,307

0,257

-0,05

-0,05 Х 140

-7

3. Прибуток (збиток) звітного періоду, млн р..

31

36

5

12-7

5

Дані табл. 3.12 показують, що основний вплив на прибуток звітного періоду зробило зростання середньої величини оборотних активів і негативний вплив - зниження рентабельності оборотних активів.

Отже, для підвищення ефективності використання оборотних активів організації слід підвищувати свій прибуток, знижуючи собівартість. Необхідною умовою зниження собівартості продукції, зростання прибутку і рентабельності є ефективне управління матеріальними ресурсами, оскільки вони, як правило, займають значну питому вагу в собівартості продукції.

Ефективне управління матеріальними ресурсами передбачає вирішення наступних завдань: оптимізація загального розміру й структури матеріальних ресурсів; мінімізація витрат, пов'язаних з їх доставкою, зберіганням та обслуговуванням, забезпечення ефективного контролю за їх збереженням і рухом.

Від оптимальної частки запасів у структурі активів у значній мірі залежать кінцеві результати діяльності організації. Ефективне управління запасами дозволяє прискорити оборотність капіталу і підвищити його прибутковість, скоротити витрати на зберігання, вивільнити з обороту частину капіталу.

Висновок

Дані бухгалтерського обліку матеріальних оборотних активів повинні містити інформацію для вишукування резервів зниження собівартості продукції в частині раціонального використання матеріалів, зниження норм їх витрати, забезпечення належного зберігання та збереження. Аналіз оборотних коштів суб'єкта господарювання є складовою частиною аналізу фінансового стану, а підвищення ефективності їх використання дозволяє отримати більше прибутку з наявних у організації ресурсів. Таким чином, дипломна робота написана на актуальну тему і складається з вступу, трьох розділів і висновку.

Дипломна робота написана на практичних даних ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС». Головною метою ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» є діяльність з проектування та будівництва будівель та споруд 1 та 2 рівнів відповідальності та проведення інженерних вишукувань для цих цілей, спрямована на отримання прибутку. ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» є приватною власністю Гродненського ОПВ, який наділив організацію статутним фондом у розмірі 825000рублей. Всі права та обов'язки підприємства, а також види його діяльності визначені і регламентовані статутом.

Проведений аналіз показав, що об'ємні показники, такі як обсяг виконаних будівельно-монтажних робіт і виручка від їх реалізації збільшилися як у діючих, так і в порівнянних цінах. Це означає, що на зростання даних показників вплинули як інфляційні чинники, а й зростання обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт.

Негативним моментом є зростання рівня собівартості будівельно-монтажних робіт на 1,38% і, отже, зниження прибутку від реалізації на 5 млн р. або в 17 разів у порівнянні з минулим періодом. Основний вплив на прибуток звітного періоду справила значна сума прибутку від операційних доходів і витрат. Позареалізаційні доходи та витрати були у підприємства тільки на 01.01.2005р., Що говорить про дотримання ним розрахунково-платіжної дисципліни.

Позитивним слід вважати зростання фондовіддачі на 0,041 р. та продуктивності праці на 1,1 млн р.. на 01.01.2006р., що свідчить про раціональне використання засобів праці і трудових ресурсів.

У структурі активів досліджуваної організації відбулися зміни у бік зниження частки необоротних активів на 9,28% і, відповідно, зростання частки необоротних активів. Це означає, що збільшилася більш мобільна частина активів організації, що позитивно впливає на ліквідність її коштів. Зростання оборотних активів відбулося за рахунок збільшення частки дебіторської заборгованості на 7,85%, що негативно впливає на платоспроможність та ділову активність організації, так як в дебіторській заборгованості «заморожені» власні оборотні кошти організації.

Як негативний момент відзначимо зниження коефіцієнта автономії на 0,042 і відповідно зростання коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового левериджу. Це означає що збільшилася залежність організації від зовнішніх джерел фінансування. Позитивним вважаю зростання коефіцієнта маневреності власних коштів, що означає збільшення в поточній діяльності організації використання власних оборотних коштів на 5,7%, а також відсутність на 01.01.2006р. простроченої кредиторської заборгованості.

Згідно облікову політику ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» на 2004-2005 роки виробничі запаси (сировина, матеріали) оцінюються в бухгалтерському обліку за фактичною собівартістю, що включає витрати на виробництво, зберігання, транспортування та інші витрати.

Облік будівельних матеріалів ЧУП «Лідська ПМК" ведеться на рахунку 10 / 8 «Будівельні матеріали». Сировина і матеріали враховуються в натурально-вартісному вираженні без податку на додану вартість по матеріально-відповідальним особам. На кожне найменування на складі заведена картка. Матеріально-відповідальна особа щоденно виробляє записи в картках на підставі прибуткових і витратних документів і виводить залишки. Бухгалтер за матеріалами періодично перевіряє своєчасність і правильність записів у картках. Перевірку записів по всіх матеріалах бухгалтер підтверджує своїм підписом у відповідному рядку картки складського обліку.

Як напрями вдосконалення обліку матеріалів та договору підряду розглядається російський досвід. Зокрема, розглядається оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку матеріальних засобів на складі, який є більш прогресивним і раціональним в порівнянні з урахуванням за допомогою матеріального звіту М-19, який практикується на досліджуваній організації.

Слід зазначити, що більшість рахунків бухгалтерського обліку на ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» автоматизовані, зокрема, 01, 02, 08, 50, 60, 62, 70, 71, 76, 97 за допомогою програми «1С: Бухгалтерія 7.7». Автоматизація обліку в організації розпочата в лютому 2005 року і триває у поточний час. Рух по рахунку 10 «Матеріали» є значним, отже, організації потрібно зробити його автоматизацію в найближчому майбутньому, що значно полегшить працю облікових працівників, підвищить його оперативність, а також контроль за рухом матеріалів.

Аналіз оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК» показав, що сума оборотних активів в аналізованому періоді збільшилася більш, ніж у 2 рази або на 108 млн р.. Даний зростання відбулося за рахунок збільшення за статтею «Дебіторська заборгованість» або збільшився обсяг виконаних, але неоплачених будівельних робіт, що означає відволікання коштів організації з її поточної діяльності. Збільшилася частка грошових коштів у загальній сумі оборотних активів, а саме, на 1,93%, що означає збільшення найбільш мобільної частини оборотних активів і позитивно впливає на ліквідність оборотних коштів. Матеріальні оборотні засоби організації представлені тільки статтею «Сировина, матеріали та інші цінності», частка яких на 01.01.2006р. знизилася на 4,17%.

Як позитивний момент можна відзначити наявність у організації тільки короткострокової дебіторської заборгованості, що дозволяє припустити, що дана заборгованість буде погашена до того як відбудеться її значного знецінення. Структура дебіторської заборгованості представлена ​​в аналізованому періоді тільки розрахунками з покупцями і замовниками. Відзначимо наявність простроченої дебіторської заборгованості в організації, що значно збільшує ризик не оплати і негативно впливає на платоспроможність підприємства і як позитивний момент - зниження її частки на 01.01.2006р. на 35,15%.

За рахунок власних коштів на 01.01.2005р. покривалося 77,91% оборотних активів, а на 01.01.2006р. цей показник склав 65,46%, що на 12,44% менше. Досить висока частка власних коштів у покритті оборотних активів пояснюється прибутковістю організації та відсутністю необхідності в кредитах банку і позиках. Але слід зазначити, що в 2005 році організація отримало незначний прибуток від реалізації, що відразу ж вплинуло на частку власних коштів у формуванні оборотних активів.

Ефективність використання оборотних коштів у 2005 році знизилася. Про це свідчить уповільнення оборотності всіх оборотних коштів, дебіторської заборгованості, грошових коштів і фінансових вкладень. Уповільнення оборотності означає, що вкладені в оборотні активи гроші стали «готівковими» на 0,2 рази менше, а на один оборот стало припадати на 5 днів більше. Уповільнення оборотності оборотних активів вимагає додаткового залучення коштів у сумі 6660 тисяч р.

Як позитивний момент відзначимо прискорення оборотності матеріальних оборотних активів. Це обумовлено тим, що в 2004 році в матеріальні оборотні активи крім сировини і матеріалів включалася стаття «Товари відвантажені, виконані роботи, надані послуги». Отже, ефективність використання матеріальних оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК» у 2005 році зросла.

На підставі проведеного вище аналізу випливає, що основна увага організація повинна приділятися вибору оптимальної структури оборотних активів та забезпечення максимальної ефективності їх використання, зокрема, підвищення оборотності оборотних активів.

Значні резерви є у організації в частині підвищення ефективності використання запасів і затрат, грошових коштів, дебіторської заборгованості.

Головний важіль прискорення оборотності запасів і витрат (на його частку припадає 60-70% вартості оборотних активів) - застосування дієвих нормативів як орієнтир раціонального використання ресурсів. На жаль, навіть на передових організаціях з прогресивними нормативами витрачання ресурсів охоплено не більше 30% їх обсягу, використовуваного у виробництві. Нормативне ж господарство має бути постійно розвиваються, досконалішим організмом, а його застосування слід заохочувати матеріально.

Широкі можливості є у організації і в прискоренні оборотності дебіторської заборгованості: своєчасний перегляд умов і термінів платежів, а в необхідних випадках і договорів на постачання, застосування факторингових операцій, тобто тристоронніх відносин за участю банків по відношенню до партнерів з проблематичною платоспроможністю, акредитивних розрахунків, «запуск» процедури продажу через біржу боргів третім особам, порушення позовів про неспроможність по відношенню до хронічних дебіторам і т.д.

Сьогодні є проблеми не тільки при формуванні та використанні оборотних активів, але і по що залучаються для поповнення оборотних коштів фінансовим ресурсам. Так, дооцінка товарно-матеріальних цінностей, практично вільне збільшення облікових цін, які в умовах зниження рентабельності є головним джерелом власних коштів, що спрямовуються на поповнення оборотних, в ряді випадків, навпаки, призводить до уповільнення оборотності і зниження платоспроможності. А відсотки по кредитах і позиках часто непорівнянні зі складаним ефективністю виробництва.

Таким чином, усунення недоліків і застосування вище висновків і рекомендацій призведе до більш успішному функціонуванню організації в умовах реформування економіки Республіки Білорусь.

Список використаних джерел

  1. Інструкція з аналізу та контролю за фінансовим станом і платоспроможністю суб'єктів підприємницької діяльності: Затв. постановою М-ва фінансів Респ. Білорусь, М-ва економіки Респ. Білорусь і М-ва статистики та аналізу Респ. Білорусь від 14 травня 2004р., № 81/128/65 / / НЕГ. - 2004. - № 50. - С. 8-17.

  2. Інструкція про порядок формування показників бухгалтерської звітності: Затв. постановою М-ва фінансів Респ. Білорусь 17 берез. 2004р., № 16 / / Фінанси. Облік. Аудит. - 2004. - № 3. - С. 32-60.

  3. Аналіз господарської діяльності в промисловості / За заг. ред. В.І. Стражева.-6-е вид., Испр. і доп.-Мн. Обчислюємо. шк., 2005. - 480с.

  4. Аналіз господарської діяльності підприємства / Л.Л. Єрмолович [и др.]. - Мн. : Інтерпрессервіс; Екоперспектіва, 2001. - 576с.

  5. Власенко, Є. Оборотні активи організації та їх аналіз / Є. Власенко / / Фінанси. Облік. Аудит. - 2002. - № 9 (вип.2). - С. 4-9.

  6. Воскресенська, Л. Особливості нового Плану рахунків: облік матеріалів / Л. Воскресенська / / Портфель бухгалтера. - 2003. - С. 75-80; № 4. - С. 69-71; № 5. - С. 76-77.

  1. Воскресенська, Л. Організація обліку матеріалів при списанні їх у виробництво методом ЛІФО / Л. Воскресенська / / Національний бухгалтерський облік. - 2005. - № 9. - С. 10-20.

  2. Горбачова, Л. Відображення на рахунках бухгалтерського обліку витрат матеріалів на виробництво / Л. Горбачова / / Консультант. - 2005. - № 18. - С. 36-42.

  3. Дробишевський, Н.П. Бухгалтерський облік в будівництві: учеб.-практ. посібник / Н.П. Дробишевський. - Мн. : ТОВ «ФУА-інформ». - 2004. - 648с.

  4. Дробишевський, Н. Облік тимчасових (нетитульних) Спорудження, пристосувань і пристроїв / Н. Дробишевський / / Національний бухгалтерський облік. - 2005. - № 6. -С. 6-22.

  5. Єзерська, Т.А. Облік матеріальних ресурсів: стан, проблеми, рішення / / Бухгалтерський облік і аналіз.-2003 .- № 3.-С. 6-10.

  6. Єщенко, С. Основи бухгалтерського обліку будівництва, що здійснюється на умовах пайової участі інвесторів, Типового плану рахунків / С. Єщенко / / Гол. бухгалтер. Будівництво. - 2004. - № 3. - С. 51-54.

  7. Єщенко, С. Рекомендації про порядок заповнення уніфікованих форм первинної облікової документації в будівництві / С. Єщенко / / Гол. бухгалтер. Бюджетні організації. - 2005. - № 4. - С. 44-47.

  8. Жоровін, С. Аналіз фінансового стану на основі бухгалтерської звітності / С. Жаровін / / Консультант бухгалтера (РБ). - 2002. - № 4. -С. 5

  9. Кравченко, Л.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі / Л.І. Кравченко. - М.: Нове знання, 2004.-544с.

  10. Коротаєв, С. Новий План рахунків бухгалтерського облік: резерви під зниження вартості матеріальних цінностей / С. Коротаєв / / Фінанси, облік, аудит. - 2004. - № 9. - С. 46-52.

  11. Кожарский, В. Ліквідність і кредити: аналіз джерел формування оборотних активів підприємства / В. Кожарский / / Гермес. - 2004. - № 8. -С. 41-46.

  12. Кобринський, Г. Оборотний капітал і фінансова стійкість / Г. Кобринський / / Фінанси, облік, аудит. - 2004. - № 9. - С. 8-11.

  13. Коковкіна, Т. Документальне оформлення та бухгалтерський облік тимчасових нетитульних будівель і споруд / Т. Коковкіна / / Гол. бухгалтер. Будівництво. - 2005 .- № 3. - С. 68-72.

  14. Ладутько, Н.І. Бухгалтерський облік у промисловості: навч. посібник / Н.І. Ладутько.-Мн. : Книжковий Дім, 2005. -688с.

  15. Ладутько, Н.І. Облік, контроль і аналіз матеріальних ресурсів / Н.І. Ладутько. - Мн. : «Беларуская навука», 1997.-215с.

  16. Ладутько, Н. Облік майна, що відноситься до окремих предметів у складі оборотних засобів / Н. Ладутько, Є. Ладутько / / Фінанси, облік, аудит. - 2004. - № 10. - С. 45-47.

  17. Левкович, О. Облік надходження виробничих запасів / О. Левкович, І. Бурцева / / норматив. док. з фінансів, податків і бух. обліку. - 2004. - № 36. -С. 34-49.

  18. Левкович, О. Облік вибуття матеріалів / О. Левкович / / Національний бухгалтерський облік. - 2004 .- № 21. - С. 6-20.

  19. Лемеш, В. Проблемні питання обліку будівельних матеріалів / В. Лемеш / / Національний бухгалтерський облік. - 2004. - № 11. - С. 19-30.

  20. Литнева, Н.А. Облік руху матеріалів в організації / Н.А. Литнева / / Бухгалтерський облік. - 2005. - № 2. - С. 34-39.

  21. Михалкевич, А.П. Перспективи та проблеми використання міжнародних стандартів фінансової звітності в бухгалтерській облік суб'єктів господарювання Білорусі / А.П. Михалкевич / / Бухгалтерський облік і аналіз. - 2002. - № 2. - С. 3-5.

  22. Ничипорович, С.П. Методика оцінки та аналізу фінансового стану організації / С.П. Ничипорович / / Вісник Міністерства з податків і зборів РБ. - 2003. - № 8. - С. 45-69.

  23. Ничипорович, С.П. Аналіз і контроль за фінансовим станом суб'єктів підприємницької діяльності / С.П. Ничипорович / / Вісник Міністерства з податків і зборів РБ. - 2004. - № 29. - С.60-62; № 30. -С. 67-70; № 32. - С. 61-62.

  24. Парушіна, Н.В. Аналіз необоротних і оборотних активів у бухгалтерській звітності / Н.В. Парушіна / / Бухгалтерський облік. - 2002. - № 2. -С. 52-58.

  25. Парушіна, Н.В. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості / Н.В. Парушіна / / Бухгалтерський облік. - 2002. - № 4. - С. 46-52.

  26. Попов, Є.М. Фінанси і кредит в споживчій кооперації / О.М. Попов. - Мн. : ТОВ «Місанта», 2001 .- 384с.

  27. Русак, Н.А. Фінансовий аналіз суб'єкта господарювання / Н.А. Русак, В.А. Русак.-Мн. : Виш.шк., 1997 .- 309с.

  28. Савицька, Г.В. Економічний аналіз / Г.В. Савицька. - М.: Нове знання, 2003. - 640с.

  29. Соколов, П.А. Облік у будівельних організаціях при здійсненні окремих видів робіт і послуг / / Бухгалтерський облік. - 2004. - № 9. - С. 43

  30. Солодкий, Д.Т. Удосконалення бухгалтерського обліку в будівельних організаціях Республіки Білорусь / Д.Т. Солодкий / / Бухгалтерський облік і аналіз. - 2005. - № 5. - С. 13-16.

  31. Солодкий, Д.Т. Удосконалення обліку окремих витрат, що впливають на формування фінансових результатів будівельної організації / Д.Т. Солодкий / / Бухгалтерський облік і аналіз. - 2005. - № 12. С.19-21.

  32. Сузанскій, В. Порядок обліку товарів і матеріалів / В. Сузанскій / / Головний бухгалтер. - 2005. - № 21. - С. 56-64.

  33. Тихонов, Е. Управління оборотними засобами підприємства / Є. Тихонов / / Директор. - 2002. - № 12. - С. 46-50.

  34. Тарловський, І. Облік і оцінка матеріалів в будівельних організаціях І. Тарловський / / Національний бухгалтерський облік. - 2004. - № 9. - С. 16-25.

  35. Тарловський, І. Актуальні питання формування облікової політики підрядними будівельними організаціями / І. Тарловський / / Гол. бухгалтер. Будівництво. - 2005. - № 1. - С. 38-41.

  36. Фінансово-кредитний словник: У 3-х томах, т. II / Гол. ред. В.Ф. Гарбузов. - М.: Фінанси і статистика, 1986 .- 636с.

  37. Фінансово-кредитний енциклопедичний словник / Колл. авторів; За заг. ред. А.Г. Грязнова. - М.: Фінанси і статистика, 2002.-1168с.

  38. Чорба, П.М. До питання про трактування сутності оборотних коштів / П.М. Чорба / / Фінанси. - 2004. - № 7. - С. 53-54.

  39. Шеремет, А.Д. Методика фінансового аналізу / А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулін, Є.В. Негашев. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 208с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Бухгалтерія | Диплом
    506.2кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Організація обліку оборотних активів
    Аналіз оборотності оборотних активів і виявлення резервів ефективності їх використання
    Аналіз ефективності використання матеріальних активів підприємтсва на прикладі готелю Домус готель
    Оцінка і аналіз ефективності використання нематеріальних активів
    Аналіз майнового стану підприємства та оцінка ефективності використання його активів
    Фінансовий аналіз ефективності оборотних активів
    Ефективність використання оборотних активів
    Економічна сутність оборотних активів як об`єктів бухгалтерського обліку
    Аналіз складу структури динаміки оборотних активів та оцінка їх оборотності
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru