Органи місцевого управління

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. ПОНЯТТЯ МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ ТА САМОВРЯДУВАННЯ 4
2. МІСЦЕВІ ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТА САМОВРЯДУВАННЯ 6
3. ЕКОНОМІЧНА ОСОБЛИВІСТЬ МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ ТА САМОВРЯДУВАННЯ 12
4. ЗАВДАННЯ 13
ВИСНОВОК 15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 16

ВСТУП
Питання про сутність місцевого самоврядування найтіснішим чином пов'язаний з політико-правовою природою цього веління. Вперше теорія, що пояснює сутність місцевого самоврядування, виникла в середині XIX століття в Бельгії та Франції. Це теорія вільної (природною) громади. Її представники вважали, що право громади на завідування своїми справами є таким же природним і невідчужуваним, як права людини, що громада є первинною по відношенню до держави, тому остання повинна поважати свободу общинного управління. Громада має право на самостійність і незалежність від центральної влади за самою своєю природою, причому держава не створює громаду, а лише визнає її. Цю теорію змінила господарська теорія. Її представники (Р. Моль, А. Васильчиков) зробили упор не тільки на визнання самоврядної громади як самостійного суб'єкта права, а й на утримання комунальної діяльності. Місцеве самоврядування вважалося чужим політиці, але які мають свою особливу сферу господарської діяльності. Одночасно з'явилася державна теорія самоврядування, основні положення якої були сформульовані Л. Штейном, Р. Гнейста. Прихильники цієї теорії розглядали місцеве самоврядування як частину держави. В даний час практика, показала, що природа місцевого управління і самоврядування не може бути однозначно визначена, важко чітко виділити власне місцеві справи, відмінні від загальнодержавних; функції місцевого самоврядування відображають не тільки приватно, але і публічний характер. Місцеве самоврядування одночасно містить в собі елементи як державного, так і суспільної освіти, що знайшло своє відображення у сучасному трактуванні цього поняття.
Тема контрольної роботи: «Органи місцевого управління та самоврядування».

1. ПОНЯТТЯ МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ ТА САМОВРЯДУВАННЯ
У сучасних країнах централізоване управління справами держави поєднується з місцевим управлінням і самоврядуванням.
Найбільш повно поняття і принципи місцевого самоврядування викладено в Європейській хартії про місцеве самоврядування, проходження якої є однією з умов вступу до Ради Європи.
Відповідно до Хартії під місцевим самоврядуванням розуміється право і спроможність органів місцевого самоврядування регламентувати значну частину державних справ і управляти ними, діючи в рамках закону, під свою відповідальність і в інтересах місцевого населення [7. с. 26].
У юридичній літературі під місцевим управлінням прийнято розуміти управлінську діяльність в місцевій територіальній одиниці, здійснювану центральною владою або адміністрацією вищестоящого територіального рівня управління. Згідно зі ст. 2 Закону "Про місцеве управлінні і самоврядування в Республіці Білорусь" місцеве самоврядування в Республіці Білорусь - форма організації і діяльності громадян для самостійного вирішення безпосередньо або через обрані ними органи соціальних, економічних, політичних і культурних питань місцевого значення виходячи з інтересів населення та особливостей розвитку адміністративно -територіальних одиниць на основі власної матеріально-фінансової бази і залучених коштів [4. с. 3].
Таким чином, місцеве управління зазвичай реалізується через органи, які призначаються вищестоящими владними структурами. У деяких державах призначення окремих посадових осіб, які здійснюють місцеве управління, проводиться президентом або урядом.
На відміну від місцевого управління місцеве самоврядування являє собою діяльність населення місцевої адміністративної одиниці для самостійного рішення як безпосередньо, так і через обрані ним органи питань місцевого значення (ст. 1 Закону про місцеве управління і самоврядування). Висловлюються різні точки зору щодо поняття місцевого самоврядування: одні автори стверджують, що воно є частиною діяльності держави, інші вважають, що це громадська діяльність громадян в рамках тієї чи іншої території.
Вважаю, що органи місцевого самоврядування часто поєднують в собі функції державного керівництва і громадського самоврядування. Це підтверджується, зокрема, наділенням органів місцевого самоврядування великими владними повноваженнями, підкріплювані силою державного примусу.
Місцеве самоврядування є найважливішим елементом існування і розвитку держави, в якому забезпечується реальне народовладдя. Розвиток місцевого самоврядування сприяє вирішенню соціальних, економічних, політичних і культурних питань місцевого значення виходячи з інтересів населення даної адміністративно-територіальної одиниці.
У силу того, що місцеве самоврядування є формою організації громадян для вирішення поставлених перед ним завдань, воно сприяє наближенню влади до населення з урахуванням існуючих місцевих умов і особливостей. Можна стверджувати, що місцеве самоврядування є владою, створюваної населенням.

2. МІСЦЕВІ ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТА САМОВРЯДУВАННЯ
Конституція, Закон про місцеве управління і самоврядування, деякі інші нормативні акти визначають систему місцевого самоврядування та управління. Згідно зі ст. 117 Конституції місцеве управління і самоврядування здійснюється громадянами через місцеві Ради депутатів, виконавчі і розпорядчі органи, органи територіального громадського самоврядування, місцеві референдуми, збори і інші форми прямої участі у державних та громадських справах.
Місцеве самоврядування здійснюється в межах адміністративно-територіальних одиниць: сільради, селища, міста, району, області. Основною ланкою місцевого самоврядування є місцеві Ради депутатів - представницькі органи державної влади на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Місцеві Ради покликані забезпечувати узгоджену діяльність органів територіального громадського самоврядування [6. с. 328].
Єдину систему місцевих Рад депутатів в Республіці Білорусь становлять сільські, селищні, районні у містах (в даний час скасовані), міські, районні, обласні Ради депутатів. Єдність системи місцевих Рад забезпечується спільністю правових засад, принципів утворення та діяльності, а також завдань, які вони покликані вирішувати в інтересах населення, соціального та економічного розвитку відповідної території. У нашій республіці встановлено три територіальних рівня місцевих Рад: первинна, базова і обласний. Класифікація Рад за рівнями дозволяє в законодавстві більш чітко визначати повноваження Рад, що мають різне назву. До первинного територіальному рівню відносяться сільські, селищні, міські (міст районного підпорядкування) Рад; до базового - міські (міст обласного підпорядкування), районні Ради; до обласного - обласні Ради. Мінський міська Рада має права базового та обласної Ради. Відповідно до ст. 118 Конституції місцеві Ради депутатів обираються громадянами відповідних адміністративно-територіальних одиниць строком на чотири роки. На практиці виникали суперечки про те, чи в усіх адміністративно-територіальних одиницях повинні обиратися місцеві Ради депутатів. Особливо ця суперечка загострилася у зв'язку з виданням Президентом Республіки Білорусь 19 вересня 1995 Указу "Про проведення реформи органів місцевого управління та самоврядування", яким, зокрема, були скасовані районні в містах Ради депутатів та їх органи. Натомість цих Рад на території районів у містах були утворені місцеві адміністрації з правами юридичної особи. Одні автори стверджували, що норми ст. 118 Конституції зобов'язують мати місцеві Ради у всіх адміністративно-територіальних одиницях, інші вважали, що це питання може бути деталізований у законі. Даний спір був предметом розгляду в Конституційному Суді, який визнав норми Указу Президента Республіки Білорусь від 29 вересня 1995 р. № 383 про створення на території районів у містах місцевих адміністрацій та оголошення їх правонаступниками виконавчих комітетів районних у містах Рад депутатів не відповідають Конституції і законам. У зв'язку з цим хотілося б зазначити наступне. Місцеве самоврядування не може зводитися лише до обрання і діяльності представницьких органів - місцевих Рад депутатів. Воно значно ширше і має включати місцеві референдуми, збори, роботу органів територіального громадського самоврядування та інші форми прямої участі у державних та громадських справах. Зарубіжний досвід свідчить, що не завжди представницькі органи формуються в усіх адміністративно-територіальних одиницях. Стаття 118 Конституції також до цього не зобов'язує. Одним з головних аргументів на користь збереження Рад у районах міст та неприпустимість їх скасування було те, що в ст. 118 Конституції йдеться про обрання Рад громадянами "відповідних адміністративно-територіальних одиниць".
Проте "відповідні" одиниці, де обираються Поради, могли бути визначені в законі. На мій погляд, всі сумніви повністю знімаються з прийняттям 5 травня 1998 Закону "Про адміністративно-територіальному поділі та порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Республіки Білорусь". Відповідно до закону адміністративно-територіальними одиницями Республіки Білорусь є області, райони, сільради, а також міста та селища міського типу, в яких створені місцеві Ради депутатів, виконавчі і розпорядчі органи. Таким чином, серед адміністративно-територіальних одиниць не названі райони в містах. Законом встановлено, що території міст з метою оптимальної організації виконання рішень, пов'язаних із задоволенням соціально-культурних і побутових потреб громадян, охороною правопорядку і дотриманням законності, при необхідності діляться на райони, які не є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. Слід також мати на увазі, що згідно з названим Законом не всі селища міського типу та міста районного підпорядкування є адміністративно-територіальними одиницями. Ті з них, де місцеві Ради депутатів відповідно до законодавства не створюються, є територіальними одиницями. Таким чином, Ради депутатів можуть створюватися в галузях, гір. Мінську, районах, містах обласного підпорядкування, сільських, деяких селищах міського типу та містах районного підпорядкування. У територіальних одиницях - районах у містах, деяких селищах міського типу і деяких містах районного підпорядкування - місцеві Ради депутатів не створюються. Поради самостійно утворюють свої органи, визначають їх структуру та повноваження, встановлюють витрати на їх утримання у відповідності з Законом та іншими актами законодавства Республіки Білорусь. В обласних (Мінському міському), районному, міському (міста обласного підпорядкування) Радах створюються президії. Роботу міського (міста районного підпорядкування), селищного та сільського Рад організовує голова відповідної Ради.
До складу президії Ради входить голова Ради, його заступник (заступники), голови постійних комісій Ради. За рішенням Ради до складу президії можуть входити інші депутати Ради. Голови постійних комісій, що входять до складу президії, виконують свої обов'язки, не пориваючи з основною службової або виробничою діяльністю. Основною формою діяльності президії Ради є засідання.
Голова Ради обирається з числа депутатів на сесії відповідної Ради шляхом таємного голосування і виконує свої обов'язки до відкриття першої сесії Ради нового скликання організовує роботу по скликанню сесій Ради, повідомляє депутатам. Голова сільської, селищної, міської (міста районного підпорядкування) Ради одночасно за посадою є головою відповідного виконавчого комітету. Кандидатури на посади голів обласних (Мінського міського) Рад вносяться депутатами відповідних Рад, а на посади голів інших Рад - депутатами відповідних Рад та головами відповідних вищестоящих Рад. У тому ж порядку вносяться пропозиції про звільнення голів Рад від займаних посад [10. с. 110].
Виконавчим і розпорядчим органом на території області, району, міста, селища, сільради є виконавчий комітет, що володіє правами юридичної особи. Натомість скасованих районних у містах Рад депутатів та їх органів Указом Президента Республіки Білорусь від 19 вересня 1995 р. № 383 утворені місцеві адміністрації, які є правонаступниками виконавчих комітетів районних у містах Рад депутатів. Відповідно до ст. 9 Закону про місцеве управління і самоврядування виконавчі комітети первинного, базової і обласного рівнів входять до системи органів виконавчої влади, є органами місцевого управління. До складу виконавчого комітету, крім його голови, входять заступники (заступник) голови виконкому, керуючий справами (у сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування), районних у містах виконавчих комітетів - секретар) та члени виконавчого комітету. Відмітною ознакою організації управлінської влади на місцях є відсутність паралельних структур (представників центральної влади і органів управління, що формуються на місцевому рівні).
Дві гілки влади беруть участь у формуванні виконавчих комітетів. Так, голова обласного виконавчого комітету призначається Президентом Республіки Білорусь і затверджується обласною Радою (ст. 10 Закону про місцеве управління і самоврядування). Кандидатура на цю посаду вважається затвердженою, якщо за неї проголосувало більшість депутатів від числа обраних. У разі якщо Рада депутатів не затвердила кандидатуру, Президент Республіки Білорусь в тому ж порядку вносить іншу кандидатуру. При повторній відмові обласної, Київської міської Ради депутатів затвердити кандидатуру, призначену на посаду голови виконавчого комітету, рішення Президента Республіки Білорусь, прийняте за цієї чи іншої кандидатури, є остаточним. Законодавством передбачаються підстави для звільнення голови виконавчого комітету від посади. Призначення голови виконавчого комітету на посаду та звільнення його з посади оформляється указом Президента Республіки Білорусь.
Обласні (Мінський міський) виконавчі комітети підзвітні та підконтрольні Президенту Республіки Білорусь та Ради Міністрів Республіки Білорусь з питань, що входять до компетенції Уряду Республіки Білорусь; виконавчі комітети первинного і базового рівнів - Президентові Республіки Білорусь і вищестоящим виконавчим і розпорядчим органам. Виконавчий комітет є відповідальним перед відповідною Радою з питань, віднесених до компетенції Ради. Виконавчий комітет в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються простою більшістю голосів від встановленого складу виконавчого комітету, підписуються головою виконавчого комітету та керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету. Засідання виконавчого комітету скликаються головою виконавчого комітету в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць і вважаються правомочними, якщо в них бере участь не менше двох третин членів від встановленого складу виконавчого комітету. Виконавчий комітет в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік доповідає про свою діяльність Раді, а також інформує громадян на зборах трудових колективів і за місцем проживання.
Виконавчим і розпорядчим органом на території району в місті є місцева адміністрація з правами юридичної особи. Місцеві адміністрації входять у систему органів виконавчої влади та є органами місцевого управління. До складу місцевої адміністрації входять голова місцевої адміністрації, його заступники і члени місцевої адміністрації. Голова місцевої адміністрації призначається на посаду і звільняється з посади Президентом Республіки Білорусь або у встановленому ним порядку. Заступник (заступники) голови місцевої адміністрації призначається на посаду і звільняється з посади головою міського виконавчого комітету. Інші члени місцевої адміністрації, а також співробітники місцевої адміністрації призначаються на посаду і звільняються з посади головою місцевої адміністрації. Засідання місцевої адміністрації проводяться її головою в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць і вважаються правомочними, якщо в них бере участь не менше двох третин членів від встановленого складу місцевої адміністрації.
Рішення місцевої адміністрації приймаються простою більшістю голосів від встановленого складу місцевої адміністрації.
Структура і штатна чисельність місцевої адміністрації затверджуються міським виконавчим комітетом.
Місцева адміністрація: забезпечує на відповідній території додержання Конституції Республіки Білорусь, законів Республіки Білорусь, актів Президента Республіки Білорусь і виконання рішень вищестоящих виконавчих комітетів і рад, прийнятих у межах їх компетенції; розробляє і вносить на розгляд міського виконавчого комітету схему управління територією та її розвитку, пропозиції про структуру і штатну чисельність місцевої адміністрації; розпоряджається комунальною власністю міста в межах повноважень, наданих відповідним міською Радою; організовує отримання бюджетних та інших доходів і здійснює контроль за їх цільовим використанням; кооперує за згодою власників кошти підприємств, організацій, установ та об'єднань, організовує їхня пайова участь в соціальному і економічному розвитку території; вносить на розгляд Рад та їх органів, виконавчих комітетів пропозиції з усіх питань місцевого значення та бере участь у їх розгляді; організовує в порядку, встановленому законодавством Республіки Білорусь, контроль за охороною атмосферного повітря, вод, лісів , надр, рослинного і тваринного світу, а також за використанням комунальної власності; організовує роботу органів територіального громадського самоврядування, скликає збори, у тому числі зборів уповноважених представників громадян відповідної території (далі - збори уповноважених), забезпечує виконання їх рішень; розглядає звернення громадян; 10) вирішує інші питання відповідно до законодавства.
Особливе значення у розвитку місцевого самоврядування мають такі форми безпосередньої демократії, як місцеві референдуми.
Шляхом місцевого референдуму можуть вирішуватися найбільш важливі питання місцевого значення, що зачіпають інтереси населення. Участь у референдумах грунтується на демократичних принципах виборчого права: вони повинні проводитися шляхом загального, вільного, рівного і таємного голосування. На місцевий референдум можуть виноситися питання, які знаходяться у віданні відповідної місцевої Ради депутатів. Порядок проведення місцевих референдумів визначається Виборчим кодексом Республіки Білорусь [2. с. 45].
Територіальне громадське самоврядування - самоорганізація громадян на добровільній основі за місцем їх проживання на частині території адміністративно-територіальної одиниці (територій мікрорайонів, житлових комплексів, кварталів, вулиць, дворів, селищ, сіл і т.п.) для самостійного та під свою відповідальність здійснення власних ініціатив у питаннях місцевого значення безпосередньо населенням або через створювані їм органи територіального громадського самоврядування (одноосібні або у формах рад, комітетів та інших формах). На відповідній частині адміністративно-територіальної одиниці може бути створений лише один орган територіального громадського самоврядування.

3. ЕКОНОМІЧНА ОСОБЛИВІСТЬ МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ ТА САМОВРЯДУВАННЯ
Невід'ємною ознакою місцевого самоврядування та управління є закріплення законодавством за органу ми місцевого самоврядування та управління самостійних повноважень. Основні правомочності органів місцевого самоврядування та управління закріплені в Конституції і Законі Республіки Білорусь про місцеве управління і самоврядування. Вони володіють широкими правами і обов'язками у сфері економічних, соціальних відносин, бюджету, фінансів, охорони громадського порядку та ін
Найважливішими повноваженнями органів місцевого самоврядування (в даному випадку місцевих Рад депутатів) є затвердження програми економічного і соціального розвитку (ст. 121 Конституції). З урахуванням особливостей компетенції місцевих Рад, різних рівнів (первинного, базового, обласного) вони також вправі стверджувати програми житлового будівництва, благоустрою, дорожнього будівництва, комунально-побутового і соціально-культурного обслуговування населення, охорони природи (ст. 161, 17, 18 Закону про місцеве управління і самоврядування). На них покладається також організація, контроль та затвердження звітів про виконання цих програм.
У галузі бюджету і фінансів місцевих Рад депутатів затверджують і виконують бюджети, затверджують звіти про їх виконання; встановлюють відповідно до закону місцеві податки і збори.
Місцеві Ради депутатів визначають у межах, встановлених законом, порядок управління і розпорядження комунальною власністю. Вони визначають правовий режим майна, що входить у комунальну власність відповідного адміністративного територіального утворення. До компетенції Рад депутатів базового рівня відноситься: дача згоди на розміщення і розвиток на території Ради підприємств, господарських організацій та установ, які не перебувають у комунальній власності відповідної адміністративно-територіального утворення; розглядають плани і програми розміщення, розвитку і спеціалізації підприємств (об'єднань) і соціально -культурних установ різних форм власності, дача у них висновків і в необхідних випадках внесення пропозицій до відповідних органів управління та ін В області земельних відносин, використання природних ресурсів місцеві Ради депутатів здійснюють розпорядження і контроль за використанням земель, їх надр, вод, лісів, мисливських і рибальських угідь, інших природних ресурсів, що знаходяться у віданні Рад.

4. ЗАВДАННЯ
Ухвалою судді від 28 липня Ржальніков за неявку в судове засідання був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного арешту на 15 діб. Згідно довідки поштового відділення судові повістки на ім'я Ржальнікова за його місцем проживання 14 і 28 липня не доставлялися. Яке у даній справі мають значення ознаки суб'єктивної сторони проступку. Назвіть складові елементи складу адміністративного правопорушення і дайте їм характеристику.
РІШЕННЯ ЗАДАЧІ
Стаття 24.1 «Неповага до суду» Кодексу України про адміністративні правопорушення.
«Неповага до суду, що виразилося в ухиленні від явки в суд, тобто неявка за викликом без поважної причини, або в непокорі розпорядженням головуючого, або в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення інших дій, що свідчать про явну зневагу до суду, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від восьми до п'ятдесяти базових величин або адміністративний арешт ».
Наказ Міністерства юстиції Республіки Білорусь від 18 жовтня 2001 р. № 311 «Про затвердження інструкції з діловодства в районному (міському) суді Республіки Білорусь»
Додаток 37-2
до Інструкції з діловодства
в районному (міському) суді
Республіки Білорусь
СУДОВА ПОРЯДОК
по адміністративній справі № _____________
Місце для марки
Суд _______________________________
______________________________________________________________________вызывает Вас в якості ___________
до ___ годинах "__" _____________ 20___ р.
Куди ________________________________
__________________________________________________________________________
у справі ___________________________
___________________________________
за адресою (тел.) __________________
___________________________________
Кому ________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________
Друга сторінка. Свідкові, експертові, спеціалісту, перекладачу і сприйнятим відшкодовуються витрати, понесені ними у зв'язку з участю в адміністративному процесі. Порядок виплати і розміри сум, що підлягають виплаті, встановлюються Радою Міністрів Республіки Білорусь. Наслідки неявки за викликом. У разі неявки за викликом без поважної причини свідок, може бути, підданий приводу за постановою судді (стаття 8.12 Процесуально-виконавчого кодексу Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення). Ухилення від явки в суд свідка тягне за собою застосування заходів адміністративної відповідальності, передбачених статтею 24.1 Кодексу Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення.
Третя сторінка. Підлягає поверненню до суду.
РОЗПИСКА
Повістку на ім'я _________________________________________ про явку в районний міський
_______________________________ Суду на "__" _____________ 20__ р.
в якості ____________________ отримав "__" _____________ 20__ р.
1. Особисто _____________________________________________________
(Підпис адресата)
2. Для передачі _______________________________________________
(Підпис одержувача із зазначенням відношення до адресата)
Підпис одержувача засвідчую:
листоноша ___________________________
3. Порядок не вручена внаслідок ______________________________
Листоноша ___________________________
Четверта сторінка
Повідомлення про отримання повістки
Куди ________________________________________________________
(Адреса суду)
Кому ________________________________________________________
(Найменування суду)
Правила вручення. 1. Повістка вручається адресату особисто під розписку на другій половині повістки, що підлягає поверненню до суду. 2. Якщо особа, що доставляє повістку, не застане адресата за місцем його проживання чи роботи, то повістка вручається під розписку для передачі йому дорослим членам сім'ї, а за їх відсутності - працівникам житлово-експлуатаційної служби, виконавчого комітету сільради або адміністрації за місцем його роботи. Особа, яка прийняла повістку, зобов'язана при першій можливості вручити її адресату. 3. Юридична особа, яка бере участь в адміністративному процесі, про виклик його представника до суду, орган, що веде адміністративний процес, сповіщається повісткою, яка направляється за місцем знаходження юридичної особи. 4. При тимчасовій відсутності адресата особа, що доставляє повістку, відзначає на другій половині повістки, куди вибув адресат та коли очікується його повернення. 5. При відмові адресата прийняти порядок доставляє її особа робить відповідну відмітку на повістці, яка повертається до суду ».
На підставі викладеного можна сказати, що, Ржаннікова притягнули до адміністративної відповідальності незаконно.

ВИСНОВОК
Місцеве управління - форма організації та діяльності місцевих виконавчих і розпорядчих органів для вирішення питань місцевого значення виходячи із загальнодержавних інтересів та інтересів населення, що проживає на відповідній території. Місцеве самоврядування в Республіці Білорусь - форма організації і діяльності громадян для самостійного вирішення безпосередньо або через обрані ними органи соціальних, економічних, політичних і культурних питань місцевого значення виходячи з інтересів населення та особливостей розвитку адміністративно-територіальних одиниць на основі власної матеріально-фінансової бази і залучених коштів.
Виконавчим і розпорядчим органом на території області, району, міста, селища, сільради є виконавчий комітет, що володіє правами юридичної особи. Слід зазначити, що голова обласного виконавчого комітету призначається Президентом Республіки Білорусь і затверджується обласною Радою. Кандидатура на цю посаду вважається затвердженою, якщо за неї проголосувало більшість депутатів від числа обраних. У разі якщо Рада депутатів не затвердила кандидатуру, Президент Республіки Білорусь в тому ж порядку вносить іншу кандидатуру. При повторній відмові обласної, Київської міської Ради депутатів затвердити кандидатуру, призначену на посаду голови виконавчого комітету, рішення Президента Республіки Білорусь, прийняте за цієї чи іншої кандидатури, є остаточним. Законодавством передбачаються підстави для звільнення голови виконавчого комітету від посади. Призначення голови виконавчого комітету на посаду та звільнення його з посади оформляється указом Президента Республіки Білорусь.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1) Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року. Мінськ «Білорусь» 1997р.
2) Указ Президента Республіки Білорусь від 18 березня 1996 р. № 105 «Про затвердження положення про голову районної, міської виконавчого комітету».
3) Виборчий кодекс Республіки Білорусь. (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2000 р., № 25, 2 / 145) зі змінами і доповненнями, внесеними Законом Республіки Білорусь від 4 липня 2000 року (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2000 р., № 64, 2 / 181).
4) Закон Республіки Білорусь від 20 лютого 1991 року «Про місцеве управлінні і самоврядування в Республіці Білорусь» (Ведамасцi Вярхоўнага Савета беларускай РСР, 1991р., № 11).
5) Закон Республіки Білорусь від 12 липня 2000 р. № 411-з. Прийнятий палатою представників 22 червня 2000 року. Схвалений Радою республіки 30 червня 2000 року «Про республіканських і місцевих зборах» (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 21.07.2000 № 67, реєстр. № 2 / 186 від 13.07.2000).
6) Василевич Г. А. Конституційне право Республіки Білорусь: Підручник. - Мн.: Книжковий будинок; Інтерпрессервіс, 2003. - 882с.
7) Конституційне право Росії. Збірник конституційно-правових актів / Відп. ред. акад. О.Е. Кутафін; сост. Проф. Н.А. Міхалеева. М., 1998.
8) Конституційне право зарубіжних країн. Під загальною ред. члена - кор. РАН, професора, М. В. Баглая, доктора юридичних наук, професора Ю. І. Лейбо і доктора юридичних наук, професора Л. М. Ентіна. М., «Норма», 2000.
9) Конституційне (державне) право зарубіжних країн. Загальна частина. Відповідальний редактор Б. А. Страшун М., Бек, 2000.
10) К.Н. Кунців «Конституційне право Республіки Білорусь» Мінськ, Амалфея. - 2000р.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Курсова
64.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Органи місцевого управління та самоврядування
Місцеві органи місцевого управління та самоврядування
Органи місцевого управління та самоврядування в Республіці Білорусь
Органи місцевого самоврядування
Органи місцевого самоврядування 3
Органи місцевого самоврядування 2
Представницькі органи місцевого самоврядування 2
Органи місцевого самоврядування України
Органи місцевого самоврядування в Росії
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru