додати матеріал


Оборотні кошти

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні основи забезпеченості фірми оборотними засобами
1.1. Поняття і роль обігових коштів підприємства
1.2. Склад оборотних коштів
1.3. Методика розрахунку використання оборотних коштів
Глава 2. Аналіз ефективності використання оборотних коштів у ТОВ «Бебелево»
2.1.Організаціонно-економічна та фінансова характеристика діяльності підприємства
2.2 Аналіз розміру, складу і динаміки оборотних коштів у ТОВ «Бебелево»
2.3. Аналіз ефективності використання оборотних коштів у ТОВ «Бебелево»
Глава 3. Основні напрями підвищення ефективності
використання оборотних коштів
3.1. Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів
3.2. Оцінка ефективності пропозицій щодо прискорення оборотності оборотних коштів
Висновки і пропозиції.
Список літератури

ВСТУП
Для забезпечення безперебійного процесу виробництва поряд з основними виробничими фондами необхідні предмети праці, матеріальні ресурси.
Предмети праці разом із засобами праці беруть участь у створенні продукту праці, його вартості та освіті вартості. Оборот речових елементів оборотних виробничих фондів (предметів праці) органічно пов'язаний з процесом праці та основними виробничими фондами.
У даній роботі розглядаються поняття, сутність, призначення і склад оборотних коштів підприємства. Оборотні фонди - обов'язковий елемент процесу виробництва, основна частина собівартості продукції. Чим менше витрата сировини, матеріалів, палива і енергії на одиницю продукції, тим економніше витрачається праця, що витрачаються на їх видобуток і виробництво, тим дешевше продукт. Наявність у підприємства достатніх оборотних коштів є необхідною передумовою для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки.
Мета роботи - проаналізувати забезпечення фірми оборотними засобами.
Виходячи з поставленої мети, можна виявити наступні завдання:
- Вивчення теоретичних основ забезпеченості фірми оборотними засобами;
- Коротка характеристика діяльності ТОВ «Бебелево»;
- Аналіз використання оборотних засобів у господарстві;
- Аналіз ефективності використання оборотних коштів в господарстві;
- Знаходження методів підвищення ефективності використання оборотних коштів;
- Оцінка запропонованих заходів.
Об'єктом дослідження є ТОВ «Бебелево» Ферзіковского району Калузької області.
У процесі написання курсової роботи використовувалися наступні методи: діалектичний, монографічний, порівняльний, статистичний і т.д.
Джерелами даних послужили: підручники, навчально-методична, довідкова та нормативна література, дані бухгалтерської звітності за 2005 - 2007 роки.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЕСПЕЧЕННОЧТІ ФІРМИ ОБОРОТНИМ СРЕДСТИВАМІ
1.1. ПОНЯТТЯ І РОЛЬ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА
Оборотний капітал (оборотні кошти) відноситься до мобільних активів підприємства, які є грошовими коштами або можуть бути звернені до них протягом виробничого процесу. За економічним змістом (сфер обороту) мобільні фонди діляться на оборотні виробничі фонди і фонди обігу.
До оборотних виробничих фондів належать предмети праці, які цілком споживаються протягом одного виробничого циклу і повністю переносять свою вартість на собівартість готової продукції. Це виробничі запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, паливо, енергія, тара, запасні частини, незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів.
Залежно від ролі, яку відіграють виробничі запаси, в процесі виробництва вони поділяються на такі групи: сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, відходи (поворотні), паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети.
Сировина і основні матеріали - це предмети праці, з яких виготовляють продукт (вони становлять матеріальну основу продукту). При цьому сировиною називають продукцію сільського господарства та добувної промисловості (зерно, бавовна, молоко і т. п.), а матеріалами - продукти обробній промисловості (цукор, тканини і т. п.).
Допоміжними називають матеріали, які використовують для впливу на сировину і матеріали для додання продукту певних споживчих властивостей або для догляду за знаряддями праці і полегшення процесу виробництва (цибуля, перець та інші спеції в ковбасному виробництві, мастильні матеріали і т. п.).
Всі ці положення дозволяють більш глибоко вивчити склад і структуру оборотних засобів (фондів) і визначити шляхи їх оптимізації.
Грошові кошти, призначені для утворення запасів готової продукції, а також чеки і векселі до отримання, заборгованість акціонерів, різна дебіторська заборгованість, кошти на розрахункових рахунках у банках та касах (тимчасово вільні грошові кошти) є фонди обігу.
Основними факторами, що визначають величину оборотних коштів, зайнятих у виробництві (оборотні виробничі фонди), є тривалість виробничого циклу виготовлення продукції, рівень організації праці та розвитку техніки і досконалість технології. У свою чергу сума засобів обігу залежить в основному від умов реалізації
продукції, рівня організації системи постачання і збуту продукції.
Сукупність грошових коштів, авансованих в мобільні (перебувають у постійному русі) фонди, утворює оборотні кошти підприємства.
З наведених положень можна зробити висновок, що оборотні кошти використовуються для:
• придбання сировини, комплектуючих виробів і всіх інших компонентів, необхідних для організації виробництва;
• оплати ресурсів, що споживаються в процесі виробництва у вигляді електроенергії, палива і т. п.;
• виплати заробітної плати на момент створення підприємства;
• оплати обов'язкових податків і платежів. Оборотні кошти у грошовій формі накопичуються на розрахунковому рахунку підприємства у вигляді готівки. Ці суми повинні бути достатніми для оперативного використання на зазначені цілі. У цьому й полягає завдання з ефективного управління фінансами господарюючих суб'єктів. На практиці необхідно балансувати і не можна допускати браку оборотних коштів та їх надлишків.
При характеристиці оборотного капіталу і оборотних коштів є різниця в їх тлумаченні. Оборотний капітал (сировина, матеріали, робоча сила) - це вартість, яка повністю включається в ціну виробництва товару.
Оборотні кошти - це сума, необхідна і достатня для нормальної організації виробництва. Їх величина для оперативного використання в цілях забезпечення нормальних виробничих умов розраховується на основі певної методики (обгрунтування нормативу оборотних коштів підприємства).
Оборотні кошти поділяються за методом планування на нормовані і ненормовані і за джерелами формування - на власні і позикові.
Власні оборотні кошти постійно знаходяться в розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів (прибуток і ін) або прирівняних до них стійких пасивів у вигляді коштів, авансованих на оплату праці, але тимчасово вільних і т. п.
Позикові кошти представлені кредитами банків, кредиторською заборгованістю та іншими пасивами.
За ролі в освіті прибутку оборотні кошти є ключовим елементом активів виробництва прибутку. До них відносяться засоби виробництва, вкладені в: виробничі запаси; малоцінні та швидкозношувані предмети виробничого процесу; незавершене виробництво; готову, але нереалізовану продукцію, а також аванси, видані постачальникам (передоплата).
Активи виробництва прибули є кошти, спрямовані в матеріальне та фінансове забезпечення виробничого процесу, результатом якого є прибуток підприємства.
Ключове значення активів виробництва прибутку полягає в тому, що це - та частина оборотних засобів (фондів), яка «робить гроші».
Перша частина оборотних фондів поза активів виробництва прибутку становить собою засоби, які відвернуті, «лежать», «подорожують» і т. д., але в даний момент не працюють.
Особливість неплатоспроможних підприємств полягає в тому, що для них характерний нестримне зростання оборотних коштів щодо маси активів виробництва прибутку.
Власний капітал платоспроможних підприємств майже повністю покривав активи виробництва прибутку. Однак вони поступово втрачають свій капітал і покриття має тенденцію до зменшення.
Неплатоспроможні підприємства втратили здатність покриття власним капіталом активів виробництва прибутку (здатні лише на 10-25%). Основною причиною іммобілізації власних коштів є переклад оборотних фондів в основні. Вони багато будують, у тому числі за рахунок оборотних фондів, і активно користуються засобами банків. Обслуговуючи неплатоспроможні підприємства, банки працюють у зоні підвищеного ризику і також стикаються з неплатежами, в тому числі з безповоротними. Основним джерелом формування обігових коштів неплатоспроможних підприємств є ресурси інших підприємств. Причому вони поглинають в 3 рази більше коштів, ніж їм необхідно для покриття власних активів виробництва прибутку. Вони здійснюють транзит ресурсів до іншого користувача.
При такому положенні справ головною функцією оборотних коштів стає не виробництво прибутку, а зміст дебіторів або тих, кому без передоплати підприємство відвантажує продукцію або надає послуги. Частина чужих коштів осідає на валютних рахунках підприємств і спрямовується на утримання активів виробництва прибутку. Аналіз свідчить, що кілька десятків підприємств країни вплинули на розвиток неплатоспроможності так, що вона стала розповсюдженою нормою економічної поведінки. За внутрішніми мотивами неплатоспроможність є наслідок інтересу керівників (менеджерів) підприємств в побічних вигоди, крім результатів виробництва.
Вище дана характеристика не тільки суті, але і складу оборотних засобів. Співвідношення між окремими елементами оборотних коштів (у відсотках) або складовими частинами характеризує їх структуру. Так, підприємства розраховують частку оборотних виробничих фондів у сукупній величині оборотних коштів, питома вага сировини та основних матеріалів, частку активів виробництва прибутку та ін
Економіка оборотних коштів (матеріальних ресурсів) впливає на поліпшення всіх основних показників діяльності підприємства: збільшення обсягів випуску продукції, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції (на частку матеріальних витрат припадає більше 70% всіх витрат виробництва в галузях з випуску товарів) і т. п.
1.2. СКЛАД ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ
Майном підприємства є також обігові кошти, активи, які представляють собою сукупність оборотних фондів і фондів обігу у вартісній формі. Це грошові кошти, необхідні підприємству для створення виробничих на складах і у виробництві, для розрахунків з постачальниками, бюджетом, для виплати заробітної плати і т.п.
Під складом оборотних коштів розуміють сукупність елементів, що утворюють оборотні кошти. Розподіл оборотних коштів на оборотні виробничі фонди і фонди обігу визначається особливостями їх використання та розподілу в сферах виробництва продукції та її реалізації.
Для забезпечення безперебійного процесу виробництва поряд з основними виробничими фондами необхідні предмети праці, матеріальні ресурси. Предмети праці разом із засобами праці беруть участь у створенні продукту праці, його вартості та освіті вартості. Оборот речових елементів оборотних виробничих фондів (предметів праці) органічно пов'язаний з процесом праці та основними виробничими фондами.
Розглянемо поняття, сутність, призначення і склад оборотних фондів і оборотних коштів підприємства. Поняття ці не тотожні. Оборотні фонди - обов'язковий елемент процесу виробництва, основна частина собівартості продукції. Чим менше витрата сировини, матеріалів, палива і енергії на одиницю продукції, тим економніше витрачається праця, що витрачаються на їх видобуток і виробництво, тим дешевше продукт. Наявність у підприємства достатніх оборотних коштів є необхідною передумовою для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки.
Найголовніше, що необхідно засвоїти, - це що дає підприємству ефективне використання оборотних фондів і оборотних коштів і які заходи можуть сприяти зниженню матеріалоємності продукції і прискоренню оборотності оборотних коштів.
До оборотних виробничих фондів промислових підприємств відноситься частина засобів виробництва (виробничих фондів), речові елементи яких у процесі праці, на відміну від основних виробничих фондів, витрачаються в кожному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт праці цілком і відразу. Речові елементи оборотних фондів у процесі праці перетерплюють зміни своєї натуральної форми і фізико-хімічних засобів. Вони втрачають свою споживчу вартість у міру їх виробничого споживання. Нова споживна вартість виникає у вигляді виробленої з них продукції. Оборотні виробничі фонди підприємств складаються трьох частин:
- Виробничі запаси;
- Незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення;
- Витрати майбутніх періодів.
Виробничі запаси - це предмети праці, підготовлені для запуску у виробничий процес; складаються вони із сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, пального, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, тари і тарних матеріалів, запасних частин для поточного ремонту основних фондів.
Незавершене виробництво і напівфабрикати власне виготовлення - це предмети праці, що вступили у виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, що знаходяться в процесі обробки чи зборки, а також напівфабрикати власного виготовлення, не закінчені повністю виробництвом в одних цехах підприємства і підлягають подальшій обробці в інших цехах того ж підприємства.
Витрати майбутніх періодів - це нематеріальні елементи оборотних фондів, що включають витрати на підготовку і освоєння нової продукції, які виробляються в даному періоді (квартал, рік), але відносяться на продукцію майбутнього періоду (наприклад, витрати на конструювання і розробку технології нових видів виробів, на перестановку устаткування і ін)
Оборотні виробничі фонди в своєму русі також пов'язані з фондами обігу, що обслуговують сферу обігу. Вони включають готову продукцію на складах, товари в дорозі, грошові кошти і кошти в розрахунках із споживачами готової продукції, зокрема, дебіторську заборгованість. Сукупність грошових коштів підприємства, призначених для утворення оборотних коштів і фондів обігу, становить оборотні кошти підприємства.
Одна з головних завдань в умовах переходу до ринкової економіки - інтенсифікація виробництва при неухильному дотриманні принципу ресурсозбереження.
У загальній системі заходів щодо забезпечення режиму економії основне місце займає економія предметів праці, під якою прийнято розуміти зменшення витрат сировини, матеріалів, палива на одиницю продукції, зрозуміло, без якого б то було збитку для якості, надійності і довговічності виробу.
Економічне значення економії оборотних фондів у сучасних умовах виявляється у наступному:
· Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно перш за все дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.
· Економія матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво нових, більш економічних матеріалів сприяють встановленню в процесі відтворення більш прогресивних пропорцій між окремими галузями, досягненню більш досконалої галузевої структури промислового виробництва.
· Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки і вдосконалення технологічних процесів.
· Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці. Вже саме по собі зменшення питомих витрат минулого, уречевленої праці означає зростання продуктивності суспільної праці. Але справа не тільки в цьому - економія матеріальних ресурсів тягне за собою економію витрат також і живої праці: скорочується відносний витрата робочої сили на транспортування матеріалів, їх відвантаження і вивантаження, на їх зберігання.
· Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Вже в даний час на частку матеріальних витрат припадає 3 / 4 всіх витрат виробництва. Надалі, із зростанням технічного рівня виробництва, частка уречевленої праці в загальних витратах з виробництва продукції буде продовжувати підвищуватися, і, отже, поліпшення використання предметів праці і засобів праці буде основним напрямком економії суспільних витрат виробництва.
· Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.
Таким чином, значення економічної ефективності поліпшення використання та економії оборотних фондів досить великий, оскільки вони надають позитивний вплив на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.
1.3. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ
Оборотні кошти послідовно переходять з однієї стадії кругообігу в іншу. Чим швидше здійснюється цей рух, тим менше підприємству потрібно оборотних коштів. Таким чином, ефективність використання оборотних засобів впливає на фінансові результати будь-якого виробництва.
Найважливішими показниками ефективності використання оборотних коштів сільськогосподарськими підприємствами є наступні: коефіцієнт оборотності, тривалість одного обороту, коефіцієнт завантаження (закріплення) оборотних коштів.
Коефіцієнт оборотності (К), який характеризує число оборотів оборотних коштів за певний період часу або обсяг виручки, отриманий на 1 руб. оборотних коштів. Він розраховується за формулою:
К = Вр / Вср
де Вр - виручка від реалізації продукції, робіт, послуг за певний період часу, руб.;
Вср - середній залишок оборотних коштів за той же період, руб.
Тривалість одного обороту (Г) показує, за який період господарству повертаються його оборотні кошти у вигляді виручки від реалізації продукції:
Т = Д / К
де Д - число днів в періоді, за який обчислюється оборотність (90, 180, 360 днів).
Оборотність коштів у сільському господарстві найчастіше обчислюється за рік, тобто за повний цикл виробництва.
Коефіцієнт завантаження (закріплення) оборотних коштів (Кз)-величина, зворотна коефіцієнту оборотності, що характеризує фондомісткість обороту. Цей показник характерізуетзатрати оборотних коштів на отримання 1 руб. виручки від реалізації продукції.
Кз = 1 / К = Вср / Вр
Вихід валової продукції на 1 руб. оборотних коштів:
Оот = Вп / Вср
де Вп - вартість валової продукції сільського господарства, тис. руб.
Прискорення оборотності оборотних коштів визначаються показниками абсолютного і відносного вивільнення. Абсолютне вивільнення показує зниження суми оборотних коштів у поточному році в порівнянні з попереднім при тому ж обсязі реалізації продукції. Відносне вивільнення має місце, коли темпи зростання обсягу продажів випереджають темпи росту оборотних коштів.
Зміна розміру оборотних коштів (ОСТ) за рахунок прискорення (уповільнення) оборотності:
Ост = ВРО * (Те - Тб) / Д
де ВРО - виручка, отримана у звітному періоді;
Те і Тб - тривалість одного обороту в днях в звітний і базисний періоди; Д - число днів в періоді, за який обчислюється оборотність (зазвичай 360 днів).
Позитивний результат (результат зі знаком «+») свідчить про те, що господарство зазнає збитків від уповільнення швидкості обороту і потрібно залучення додаткових коштів в оборот.
Норма прибутку (рентабельність фондів, основних і оборотних):
Нп = Пр / ФСР + Вср * 100%.
Де Вср - середньорічна вартість нормованих оборотних коштів;
ФСР - середньорічна балансова (або відновна 0 вартість основних фондів.
Можуть також розраховуватися і приватні показники оборотності за тими ж формулами, що й загальні, але середньорічна величина оборотних коштів береться за окремими елементами.
Необхідно також розрахувати матеріаломісткість і матеріаловіддача, які знаходяться за наступними формулами:
o Матеріаломісткість:
Ме = МОЗ / ВП,
де МЗ - матеріальні витрати виробництва продукції, тис. грн.
ВП - вартість валової продукції за рік, тис. грн.
o Матеріаловіддача - показник, зворотний матеріаломісткості.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ У ТОВ «БЕБЕЛЕВО»
2.1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА І ФІНАНСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бебелево» засновано на підставі рішення Загальних зборів членів СПК «Бебелево» від «01» листопада 2006 р . шляхом реорганізації у формі перетворення Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Бебелево» в Товариство з обмеженою відповідальністю «Бебелево», з передачею Товариству всіх прав і обов'язків реорганізованого СВК «Бебелево» відповідно до Передавальним актом, затвердженим Загальними зборами членів СПК «Бебелево».
Засновниками Товариства є члени реорганізованого Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Бебелево».
Товариство створене з метою: отримання прибутку, виробництва науково-технічної продукції і товарів народного споживання, розширення сфери обслуговування, а також здійснення іншої діяльності відповідно до Статуту Товариства.
Основними видами діяльності є:
- Розведення і збут великої рогатої худоби, овець і кіз;
- Виробництво, заготівля, переробка і реалізація сільськогосподарської, тваринницької, звероводческой продукції;
- Виробництво м'яса сільськогосподарської птиці та кролів;
- Переробка молока та виробництво сиру;
- Виробництво м'яса;
- Вирощування кормових культур, заготівля рослинних кормів;
- Ветеринарна лікувально - профілактична і діагностична діяльність;
- Надання послуг в галузі рослинництва і тваринництва;
- Проведення та участь в організації виставок, експозицій, демонстрації продукції, проведення конкурсів, конференцій в Росії і за кордоном;
- Створення і розвиток підсобних промислів і виробництва з випуску продукції, товарів народного споживання і здійснення їх реалізації;
- Лісопильне та стругальне виробництво; просочування деревини;
- Надання посередницьких послуг при купівлі, продажу та оренди нежитлового нерухомого майна;
- Діяльність їдалень при підприємствах та установах та постачання продукції громадського харчування;
- Будь-які інші види господарської діяльності, не заборонені законодавчими актами Російської Федерації.
Статутний капітал Товариства на момент установи оголошується в розмірі 1138500 (один мільйон сто тридцять вісім тисяч п'ятсот) грн.
Статутний капітал формується: - з внесків Засновників (Учасників) в Статутний капітал;
- За рахунок Статутного капіталу, реорганізується у формі перетворення СПК «Бебелево»;
- Доходів від здійснення статутної діяльності;
- Відрахувань від прибутків підприємств (господарських товариств і товариств), створених Товариством самостійно, або за участю інших юридичних та (або) фізичних осіб;
- Добровільних пожертвувань юридичних і (або) фізичних осіб;
- Інших джерел, використання яких не заборонено чинним законодавством.
Вищим органом Товариства є Загальні збори учасників.
Одноосібним виконавчим органом суспільства є Виконавчий директор, який обирається загальними зборами учасників на термін до 5 (п'яти) років.
ТОВ «Бебелево» розташоване в центральній частині Ферзіковского району Калузької області. Центральна садиба ТОВ д.Бебелево-розташована в 20 км на захід від районного центру пос.Ферзіково і в 25 км від обласного центру м. Калуга, найближча залізнична станція-Желябужского розташована в 7 км від центральної садиби. М'ясо господарство здає в м. Калуга (вибракування на Калузький м'ясокомбінат), молоко - в Тарусі (Тарусского молокозавод «Молоко») і Калузі (збут на калузькому ринку).
Зв'язок центральної садиби ТОВ з районним та обласним центром, а також із залізничною станцією здійснюється по шосейній дорозі, а між населеними пунктами по грунтових дорогах.
Виробничі центри розміщуються в селах Болдасовка, Бебелево, Нова Село.
Поголів'я ВРХ в пасовищний період міститься в літніх таборах по всьому землекористування.
СПК «Бебелево» має тваринницький напрям, м'ясо - молочна спеціалізація. У ТОВ функціонує цехова структура управління виробництвом з цехами рослинництва, тваринництва, цех будівництва, механізації і молокоприймальний пункт. За цехами рослинництва закріплені всі орні землі та кормові угіддя.
За кліматичними умовами землекористування розташоване в зоні помірно-континентального клімату і характеризується помірно жарким вологим літом і помірно холодною зимою.
Середня кількість опадів на рік становить 620 мм . Запаси вологи в грунті достатні для обробітку с / г культур.
Рельєф території господарства являє собою розрізнені морено-ерозійну рівнину. Розчленованість межиріч яружно-балочної мережею середня. Вододільні простору мають плоско - опуклу форму. Яри ​​середньої глибини з великими схилами і вузькими, іноді заболоченими днищами. Діючих ярів, вимоїн в господарстві немає.
Гідрографічна мережа господарства представлена ​​двома великими річками: р.Окі і Калузької, так само р. Пельно, Некрасівка.
Територія господарства розташована в межах лісової зони в підзоні широколистяних лісів. На територіях господарства поширені в основному дерново-слабопідзолисті грунти. Невеликий відсоток займають світло-сірі лісові та сірі лісові грунти і трохи більший відсоток займають темно-сірі лісові грунти.
Природні кормові угіддя представлені суходільними сіножатями та пасовищами. Сінокоси в основному займають невеликі ділянки серед лісу, по схилах і днищ балок і являють собою різнотравні луки з строкатим видовим складом трав: тимофіївка, тонконіг, костриця, їжака збірна і ін Пасовища розташовані в основному по заплавах річок і по схилах ярів. Травостій пасовищ малопродуктивний.
Загальну структуру ТОВ "Бебелево" складають 4 цехи (рослинництво, тваринництво, механізації, будівельний), 1 організація з управління підприємством, молокоприймальний пункт, 4 ферми, їдальня. Виробничу структуру господарства становлять: 2 цехи - рослинництва (виробництво кормів), тваринництва (виробництво молока), цех тваринництва включає в себе 4 ферми з виробництва молока - болдасовская, новодеревенская, дві центральні.
Виробничі процеси в господарстві можна охарактеризувати наступним чином. У цеху рослинництва процес виробництва кормів включає в себе: підготовку грунту, посів зернових (навесні ярих, в кінці серпня - озимих), кукурудзи, однорічних трав, багаторічних трав; збирання врожаю, заготівля силосу, сінажу.
У цеху тваринництва: на фермах при прив'язному утриманні доїння здійснюється доїльними установками, молоко через молокопровід надходить у холодильник, де охолоджується до необхідної температури; в літньому таборі худоба знаходиться на вигульному змісті, доїння здійснюється доїльними установками в спеціально обладнаних приміщеннях, доїння дворазова. Годування механізовано.
Для того щоб визначити спеціалізацію радгоспу і її рівень, використовують такі показники як розмір і структура товарної продукції (табл. 2.1).
Порівнюючи показники розвитку підприємства за 2005-2007рр. за різними напрямками, можна зробити наступні висновки:
- Основну частку в структурі грошової виручки займає виручка від реалізації продукції тваринництва, вона складає більше 90% протягом всього періоду;
- Основну частину грошової виручки тваринництва складає виручка від реалізації продукції скотарства (близько 90%). З них на молоко припадає від 60 до 70% загального обсягу виручки, що говорить про поглиблену спеціалізації на виробництві молока;
- Відбувається скорочення грошової виручки від реалізації продукції рослинництва, в т.ч. зерновиробництва, тому що на реалізацію йде тільки озима пшениця і картопля, а всі інші види продукції тваринництва виробляються для задоволення потреб самого господарства, в основному, на корм худобі;
- Крім рослинництва і тваринництва в господарстві має місце бути переробка с / г продукції та реалізація меду, виручка від його реалізації незначна в порівнянні з іншими галузями, але ці напрями також входять в структуру грошової виручки.

Таблиця 2.1 .- Розмір і структура товарної сільськогосподарської продукції (у цінах фактичної реалізації)
Галузі та види продукції
Розмір грошової виручки, тис.руб.
Структура грошової виручки у% до підсумку
Зміни (+ \ -) ​​у структурі звітного року до
2005
2006
2007
2005
2006
2007
2005
2006
Рослинництво - всього
847
719
1120
4,1
3,3
4,9
0,8
1,6
з них зерновиробництво
571
284
242
2,7
1,3
1,1
-1,6
-0,2
картопля
250
167
160
1,2
0,8
0,7
-0,5
-0,1
інша продукція рослинництва
26
268
718
0,1
1,2
3,2
3,1
2,0
Тваринництво - всього
19025
21112
21622
91,1
96,7
95,1
4,0
-1,6
з них скотарство - всього
18681
20768
21351
89,4
95,1
93,9
4,5
-1,2
в т.ч.молоко
14671
15071
14782
70,2
69,0
65,0
-5,2
-4,0
продаж худоби на м'ясо
4010
5697
6569
19,2
26,1
28,9
9,7
2,8
свинарство - всього
184
188
283
0,9
0,9
1,2
0,3
0,3
інша продукція тваринництва
11
13
10
0,1
0,1
0,04
-0,06
-0,06
Переробка
301
296
232
1,4
1,4
1,0
-0,4
-0,4
Мед
32
35
29
0,2
0,2
0,1
-0,1
-0,1
Інша реалізація продуції, робіт, послуг
1013
4,9
У цілому по с / г виробництва
20885
21831
22742
100,0
100,0
100,0
Для більш повної оцінки застосовують коефіцієнт спеціалізації виробництва. Спеціалізація показує виробничий напрям того чи іншого господарства.
На основі даних таблиці 2.1 можна визначити його для ряду років. Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:
Кс = 100 / SUM Ут (2 Н - 1), де
Ут - питома вага окремих видів продукції в структурі товарної продукції;
Н - порядковий номер окремої галузі за питомою вагою кожного виду продукції в ранжированном ряду.
Розрахуємо коефіцієнт спеціалізації для трьох років:
Кс (05) = 100 / (89,4 (2 * 1 - 1) + 4,9 (2 * 2 - 1) + 2,7 (2 * 3 - 1) + 1,4 (2 * 4 - 1 ) + 1,2 (2 * 5 - 1)) + 0,9 (2 * 6 - 1) + 0,2 (2 * 7 - 1) + 0,1 (2 * 8-1) + 0,1 (2 * 9-1) = = 0,6
Аналогічно, Кс (2006) = 0,74
Кс (2007) = 0,74
Коефіцієнт спеціалізації в межах більше 0,6 свідчить про поглиблену спеціалізації господарства.
Т.о.формой організації виробництва у ТОВ «Бебелево» є господарська спеціалізація - виробництво молока.
Розглянемо основні показники, що характеризують сільськогосподарське виробництво в даній організації (табл. 2.2)
Галузь рослинництва в структурі від всієї товарної виручки займає 28% і представлено зерном і картоплею. На частку зернових припадає 19,9% від всієї структури товарної продукції, отже, галузь скотарства є головною, а галузь рослинництва-допоміжної і служить для задоволення внутрішньогосподарських потреб.

Таблиця 2.2. - Розмір сільськогосподарського виробництва
Показники
2005р.
2006р.
2007р.
2007р. У% до
2005р.
2006р.
вартість ВП с \ г, тис.руб.
49829,1
37333,3
42002,8
84,3
112,5
вироблено, ц
молока
26507
22929
21342
80,5
93,1
м'яса ВРХ
1357
1524
1341
98,8
88
зерна
12282
9804
8346
68
85,1
картоплі
3042
4371
3465
113,9
79,3
середньорічна вартість ОЗ основної діяльності, тис. грн.
71262
54785
60808
85,3
111
середньорічна чисельність працівників у с \ г виробництві, чол.
207
177
146
70
82
площа с \ г угідь-всього, га
5211
5211
5073
97,4
97,4
в т.ч.пашня
4125
4125
3988
96,7
96,7
середньорічне поголів'я тварин
ВРХ-всього
1913
1808
1653
86,4
91,4
в т.ч. корів
1000
867
800
80
92,3
Таким чином, підприємство має м'ясомолочний напрямок, більшою мірою молочне, і розраховані показники повністю відповідають його виробничого напряму. Розрахований коефіцієнт спеціалізації не змінюється в динаміці років і становить у середньому 0,7, що характеризує напрям поглибленої спеціалізації.
Також з таблиці видно, що вартість товарної продукції в 2007р. в порівнянні з 2006р. збільшилася на 12,5%, але скоротилася в порівнянні з 2005р. на 15,7%. Скоротилася чисельність працівників при практично незмінній площі ріллі. Скоротилося виробництво всіх видів продукції - молока, м'яса, зерна, картоплі, скоротилася кількість корів.
Повна економічна характеристика неможлива без визначення фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість підприємства є одним з основних елементів фінансового стану підприємства, який відображає формування фінансових ресурсів та їх розподіл.
Відобразимо фінансову стійкість підприємства в наступному ряді таблиць.
Таблиця 2.3. - Фінансова стійкість підприємства (за абсолютними показниками.)
Показники
Роки
Зміни 2007р. у% до
2005
2006
2007
2005
2006
1.Істочнікі формування СОС
43267
39848,5
42742,5
98,8
107,3
2.Внеоборотние активи
42295
41107
58352
138,0
142,0
3.Налічіе СОС
972
-1258,5
-15609,5
-1605,9
1240,3
4.Долгосрочние кредити і позики
4394
4248,5
33803
769,3
795,6
5.Наличие власних і позикових коштів (СД)
5366
2990
18193,5
339,1
608,5
6.Краткосрочние позикові кошти (КЗС)
9063,5
13384,5
10385
114,6
77,6
7.Общая величина джерел формування запасів і витрат (ОІ)
14429,5
16374,5
28578,5
198,1
174,5
8.Загальна величина запасів
13942
16236
19439,5
139,4
119,7
9.ΔСОС
-12970
-17494,5
-35049
-
-
10.ΔСД
-8576
-13246
-1246
-
-
11.ΔОІ
487,5
138,5
9139
-
-
12.S
001
001
001
-
-
13.Тіп стійкості
нестійке
нестійке
нестійке
-
-
Аналіз фінансової стійкості підприємства за абсолютними показниками показав, що протягом досліджуваного періоду підприємство знаходиться в нестійкому фінансовому стані, що характеризується порушенням кредитоспроможності та платоспроможності.
У 2007р. наявність власних оборотних коштів сильно скоротилася в порівнянні з 2005р. через збільшення необоротних активів на 38%, тільки витрати на незавершене будівництво збільшилися до кінця року в 20 разів. У порівнянні з 2006р. наявність власних оборотних коштів знизилося на 1340% також через сильний збільшення необоротних активів.
Наявність власних і позикових коштів у 2007р. в порівнянні з 2005р. збільшилася на 239% внаслідок збільшення довгострокових кредитів і позик на 669%, які були взяті на купівлю нової техніки та обладнання і на будівництво нових будинків, і зниження кількості власних оборотних коштів. Аналогічна ситуація і в порівнянні з 2006р., Збільшення відбулося на 509%.
Загальна величина формування джерел запасів і витрат збільшилася на 98% і 74,5% в порівнянні з 2005 і 2006р. відповідно. У порівнянні з 2005р. збільшилися короткострокові позикові кошти на 14%, а порівняно з 2006р. скоротилися на 23%. При незначній зміні в обидві сторони суми короткострокових позикових коштів відбулося значне збільшення довгострокових, що і вплинуло на збільшення загальної величини формування джерел запасів і витрат.
Загальна величина запасів збільшилася на 39% і 20% в порівнянні з 2005 та 2006рр. відповідно, але не настільки, як довгострокові позики і кредити. Через це фінансовий стан організації можна охарактеризувати як нестійке.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
164.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Оборотні кошти підприємства 2
Оборотні кошти підприємства
Оборотні кошти підприємства
Оборотні кошти на підприємстві
Оборотні кошти 2 Поняття і
Оборотні кошти туристичної фірми
Оборотні кошти та оподаткування підприємства
Оборотні кошти та їх організація на підприємстві
Оборотні кошти комерційного підприємства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru