приховати рекламу

Обов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є видом соціального страхування і передбачає:
забезпечення соціального захисту застрахованих і економічної зацікавленості суб'єктів страхування в зниженні професійного ризику;
відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю застрахованого при виконанні ним обов'язків за трудовим договором (контрактом) та в інших встановлених справжнім Федеральним законом випадках, шляхом надання застрахованому в повному обсязі всіх необхідних видів забезпечення по страхуванню, у тому числі витрати на оплату витрат на медичну, соціальну та професійну реабілітацію;
забезпечення запобіжних заходів зі скорочення виробничого травматизму і професійних захворювань.
Федеральний закон [1] не обмежує права застрахованих на відшкодування шкоди, що здійснюється у відповідності до законодавства Російської Федерації, в частині, що перевищує забезпечення по страхуванню, що здійснюється відповідно до цього Закону.
Органи державної влади суб'єктів Російської Федерації, органи місцевого самоврядування, а також організації та громадяни, які наймають працівників, вправі крім обов'язкового соціального страхування, передбаченого цим Законом, здійснювати за рахунок власних коштів інші види страхування працівників, передбачені законодавством Російської Федерації.
Законодавство Російської Федерації про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань грунтується на Конституції України і складається з цього Закону, прийнятих відповідно до нього федеральних законів та інших нормативних правових актів Російської Федерації.
Якщо міжнародним договором Російської Федерації встановлені інші правила, ніж передбачені цим законом, то застосовуються правила міжнародного договору Російської Федерації.
У соціальному страхуванні згідно Закону використовуються наступні основні поняття:
об'єкт обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - майнові інтереси фізичних осіб, пов'язані з втратою цими фізичними особами здоров'я, професійної працездатності або їх смертю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
суб'єкти страхування - застрахований, страхувальник, страховик;
застрахований:
фізична особа, яка підлягає обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до положень пункту 1 статті 5 цього Закону;
фізична особа, яка отримала ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, підтверджене в установленому порядку і спричинило втрату професійної працездатності;
страхувальник - юридична особа будь-якої організаційно-правової форми (у тому числі іноземна організація, що здійснює свою діяльність на території Російської Федерації і наймає громадян Російської Федерації) або фізична особа, наймає осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до пункту 1 статті 5 цього Закону;
страховик - Фонд соціального страхування Російської Федерації;
страховий випадок - підтверджений в установленому порядку факт пошкодження здоров'я застрахованого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що спричиняє виникнення зобов'язання страховика здійснювати забезпечення по страхуванню;
нещасний випадок на виробництві - подія, в результаті якого застрахований отримав каліцтво або інше ушкодження здоров'я при виконанні ним обов'язків за трудовим договором (контрактом) та в інших встановлених справжнім Федеральним законом випадках як на території страхувальника, так і за її межами або під час прямування до місцем роботи або повернення з місця роботи на транспорті, наданому страхувальником, і яке спричинило необхідність переведення застрахованої на іншу роботу, тимчасову або стійку втрату ним професійної працездатності або його смерть;
професійне захворювання - хронічне або гостре захворювання застрахованого, що є результатом впливу на нього шкідливого (шкідливих) виробничого (виробничих) чинника (чинників) і спричинило тимчасову або стійку втрату ним професійної працездатності;
страховий внесок - обов'язковий платіж з обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, розрахований виходячи зі страхового тарифу, знижки (надбавки) до страхового тарифу, який страхувальник зобов'язаний внести страховику;
страховий тариф - ставка страхового внеску з нарахованої оплати праці по всіх підставах (доходу) застрахованих;
забезпечення по страхуванню - страхове відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок настання страхового випадку життю і здоров'ю застрахованого, у вигляді грошових сум, виплачуваних або компенсуються страховиком застрахованому чи особам, які мають на це право відповідно до цього Закону;
професійний ризик - ймовірність пошкодження (втрати) здоров'я або смерті застрахованого, пов'язана з виконанням ним обов'язків за трудовим договором (контрактом) та в інших встановлених справжнім Федеральним законом випадках;
клас професійного ризику - рівень виробничого травматизму, професійної захворюваності і витрат на забезпечення по страхуванню, що склався за видами економічної діяльності страхувальників;
(В ред. Федерального закону від 01.12.2004 N 152-ФЗ)
професійна працездатність - здатність людини до виконання роботи певної кваліфікації, обсягу та якості;
ступінь втрати професійної працездатності - виражене у відсотках стійке зниження здатності застрахованої здійснювати професійну діяльність до настання страхового випадку.
Основними принципами обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є:
гарантованість права застрахованих на забезпечення по страхуванню;
економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і підвищення безпеки праці, зниження виробничого травматизму та професійної захворюваності;
обов'язковість реєстрації як страхувальників всіх осіб, що наймають (залучають до праці) працівників, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
обов'язковість сплати страхувальниками страхових внесків;
диференційованість страхових тарифів залежно від класу професійного ризику.
Обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань підлягають:
фізичні особи, які виконують роботу на підставі трудового договору (контракту), укладеного зі страхувальником;
фізичні особи, засуджені до позбавлення волі і привертаються до праці страхувальником.
Фізичні особи, які виконують роботу на підставі цивільно-правового договору, підлягають обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, якщо відповідно до зазначеного договором страхувальник зобов'язаний сплачувати страховикові страхові внески.
Дія цього закону поширюється на громадян Російської Федерації, іноземних громадян та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено федеральними законами чи міжнародними договорами Російської Федерації.
Реєстрація страхувальників здійснюється у виконавчих органах страховика:
страхувальників - юридичних осіб у п'ятиденний термін з моменту подання у виконавчі органи страховика федеральним органом виконавчої влади, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, відомостей, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та подаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
страхувальників - юридичних осіб за місцем знаходження їх відокремлених підрозділів, що мають окремий баланс, розрахунковий рахунок і нараховують виплати та інші винагороди на користь фізичних осіб, на підставі заяви про реєстрацію в якості страхувальника, репрезентованої в строк не пізніше 30 днів з дня створення такого відокремленого підрозділу ;
страхувальників - фізичних осіб, які уклали трудовий договір з працівником, на підставі заяви про реєстрацію в якості страхувальника, репрезентованої в строк не пізніше 10 днів з дня укладення трудового договору з першим із найманих працівників;
страхувальників - фізичних осіб, зобов'язаних сплачувати страхові внески у зв'язку з укладенням цивільно-правового договору, на підставі заяви про реєстрацію в якості страхувальника, репрезентованої в строк не пізніше 10 днів з дня укладення зазначеного договору.
Порядок реєстрації страхувальників, зазначених у абзацах третьому, четвертому та п'ятому частини першої цієї статті, встановлюється страховиком.
Право застрахованих на забезпечення по страхуванню виникає з дня настання страхового випадку.
Право на отримання страхових виплат у разі смерті застрахованого в результаті настання страхового випадку мають:
непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання;
дитина померлого, яка народилася після його смерті;
один з батьків, чоловік (дружина) або інший член сім'ї незалежно від його працездатності, який не працює і зайнятий доглядом за перебували на утриманні померлого дітей, онуками, братами і сестрами, які не досягли віку 14 років або хоч і досягли вказаного віку, але за висновком установи державної служби медико-соціальної експертизи (далі - установа медико-соціальної експертизи) або лікувально-профілактичних установ державної системи охорони здоров'я визнаними потребують за станом здоров'я в сторонньому догляді;
особи, що перебували на утриманні померлого, які стали непрацездатними протягом п'яти років з дня його смерті.
У разі смерті застрахованої один з батьків, чоловік (дружина) або інший член сім'ї, непрацюючий і зайнятий доглядом за дітьми, онуками, братами і сестрами померлого і став непрацездатним під час здійснення догляду, зберігає право на отримання страхових виплат після закінчення догляду за цими особами . Іждівенство неповнолітніх дітей передбачається і не вимагає доказів.
Страхові виплати у разі смерті застрахованої виплачуються:
неповнолітнім - до досягнення ними 18 років;
учням старше 18 років - до закінчення навчання у навчальних закладах за очною формою навчання, але не більше ніж до 23 років;
жінкам, які досягли віку 55 років, і чоловікам, які досягли віку 60 років, - довічно;
інвалідам - ​​на строк інвалідності;
одному з батьків, дружину (чоловіка) або іншому члену сім'ї, непрацюючому і зайнятому відходом за які були на утриманні померлого дітей, онуками, братами і сестрами, - до досягнення ними віку 14 років або зміни стану здоров'я.
Право на отримання страхових виплат у разі смерті застрахованого в результаті настання страхового випадку може бути надано за рішенням суду непрацездатним особам, які за життя застрахованого мали заробіток, в тому випадку, коли частину заробітку застрахованої була їх постійним і основним джерелом засобів до існування.
Особи, чиє право на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено відповідно до законодавства СРСР або законодавством Російської Федерації про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаними з виконанням ними трудових обов'язків, отримують право на забезпечення по страхуванню від дня набрання чинності цього Закону.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІЗ СТРАХУВАННЯ
Забезпечення по страхуванню здійснюється:
1) у вигляді допомоги з тимчасової непрацездатності, що призначається в зв'язку зі страховим випадком і виплачується за рахунок коштів на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
2) у вигляді страхових виплат:
одноразової страхової виплати застрахованій або особам, які мають право на отримання такої виплати у разі його смерті;
щомісячних страхових виплат застрахованій або особам, які мають право на отримання таких виплат у разі його смерті;
3) у вигляді оплати додаткових витрат, пов'язаних з медичної, соціальної та професійної реабілітацією застрахованого при наявності прямих наслідків страхового випадку, на:
лікування застрахованого, що здійснюється на території Російської Федерації безпосередньо після події важкого нещасного випадку на виробництві до відновлення працездатності або встановлення стійкої втрати професійної працездатності;
придбання ліків, виробів медичного призначення та індивідуального догляду;
сторонній (спеціальний медичний і побутовий) догляд за застрахованою, в тому числі здійснюваний членами його сім'ї;
проїзд застрахованої, а в необхідних випадках і на проїзд супроводжуючої його особи для отримання окремих видів медичної та соціальної реабілітації (лікування безпосередньо після події важкого нещасного випадку на виробництві, медичної реабілітації в організаціях, що надають санаторно-курортні послуги, отримання спеціального транспортного засобу, замовлення, примірки, одержання, ремонту, заміни протезів, протезно-ортопедичних виробів, ортезів, технічних засобів реабілітації) і при напрямку його страховиком у заклад медико-соціальної експертизи та в заклад, що здійснює експертизу зв'язку захворювання з професією;
медичну реабілітацію в організаціях, що надають санаторно-курортні послуги, в тому числі по путівці, включаючи оплату лікування, проживання та харчування застрахованого, а в необхідних випадках оплату проїзду, проживання та харчування супроводжуючої його особи, оплату відпустки застрахованого (понад щорічної оплачуваної відпустки, встановленого законодавством Російської Федерації) на весь період його лікування та проїзду до місця лікування і назад;
виготовлення та ремонт протезів, протезно-ортопедичних виробів та ортезів;
забезпечення технічними засобами реабілітації та їх ремонт;
забезпечення транспортними засобами за наявності відповідних медичних показань і відсутності протипоказань до водіння, їх поточний та капітальний ремонт та оплату витрат на паливно-мастильні матеріали;
(В ред. Федерального закону від 23.10.2003 N 132-ФЗ)
професійне навчання (перенавчання).
(Пп. 3 в ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 118-ФЗ)
Оплата додаткових витрат, передбачених підпунктом 3 пункту 1 цієї статті, за винятком оплати витрат на лікування застрахованого безпосередньо після події важкого нещасного випадку на виробництві, проводиться страховиком, якщо установою медико-соціальної експертизи встановлено, що застрахований потребує відповідно до програми реабілітації потерпілого в результаті нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у зазначених видах допомоги, забезпечення чи догляду. Умови, розміри і порядок оплати таких витрат визначаються Кабінетом Міністрів України.
(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 118-ФЗ)
Якщо застрахований одночасно має право на безкоштовне або пільгове отримання одних і тих же видів допомоги, забезпечення чи догляду відповідно до цього Закону та іншими федеральними законами, нормативними правовими актами Російської Федерації, йому надається право вибору відповідного виду допомоги, забезпечення чи догляду за одним основи.
Відшкодування застрахованій втраченого заробітку в частині оплати праці за цивільно-правовим договором, відповідно до якого не передбачено обов'язку сплати роботодавцем страхових внесків страховику, а також у частині виплати авторського гонорару, на який не нараховані страхові внески, здійснюється заподіювача шкоди.
Відшкодування застрахованій моральної шкоди, заподіяної у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, здійснюється заподіювача шкоди.
Федеральним законом від 08.02.2003 N 25-ФЗ встановлено мінімальний розмір допомоги з тимчасової непрацездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням.
Допомога з тимчасової непрацездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням виплачується за весь період тимчасової непрацездатності застрахованого до його одужання чи встановлення стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 100 відсотків його середнього заробітку, обчисленого відповідно до законодавства Російської Федерації про допомоги по тимчасовій непрацездатності .
Одноразові страхові виплати і щомісячні страхові виплати призначаються і виплачуються:
застрахованій - якщо за висновком медико-соціальної експертизи результатом настання страхового випадку стала втрата ним професійної працездатності;
особам, які мають право на їх отримання, - якщо результатом настання страхового випадку стала смерть застрахованого.
Одноразові страхові виплати виплачуються застрахованим не пізніше одного календарного місяця з дня призначення зазначених виплат, а в разі смерті застрахованого - особам, які мають право на їх отримання, у дводенний строк з дня подання страхувальником страховикові всіх документів, необхідних для призначення таких виплат.
Щомісячні страхові виплати виплачуються застрахованим протягом всього періоду стійкої втрати ним професійної працездатності, а в разі смерті застрахованої особам, які мають право на їх отримання, у періоди, встановлені пунктом 3 статті 7 цього Закону.
З питання, що стосується виплати щомісячних страхових виплат, призначених потерпілому, але недоотриманих ним у зв'язку зі смертю, див. лист ФСС РФ від 18.05.2000 N 02-18/07-3341.
При обчисленні страхових виплат не ваблять зменшення їх розміру всі пенсії, допомоги та інші подібні виплати, призначені застрахованій як до, так і після настання страхового випадку. У рахунок страхових виплат не зараховується також заробіток, отриманий застрахованою після настання страхового випадку.
Федеральним законом від 22.12.2005 N 180-ФЗ встановлено, що в 2006 році розмір одноразової страхової виплати за обов'язковим соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності застрахованої особи виходячи з максимальної суми 46 900 рублів.
Дія пункту 1 цієї статті припинено в 2005 році в частині визначення розміру одноразової страхової виплати за обов'язковим соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Федеральним законом від 29.12.2004 N 202-ФЗ.
Федеральним законом від 29.12.2004 N 202-ФЗ встановлено, що у 2005 році розмір одноразової страхової виплати за обов'язковим соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності застрахованого виходячи із суми 43,2 тис. рублів .
Федеральним законом від 08.12.2003 N 166-ФЗ встановлено, що у 2004 році розмір одноразової страхової виплати за обов'язковим соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності застрахованого виходячи з суми 30 тисяч рублів.
Федеральним законом від 08.02.2003 N 25-ФЗ встановлено, що в 2003 році розмір одноразової страхової виплати за обов'язковим соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності застрахованого виходячи із суми 27 тис. рублів.
Розмір одноразової страхової виплати визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності застрахованим виходячи з шестідесятікратного мінімального розміру оплати праці, встановленого федеральним законом на день такої виплати.
У разі смерті застрахованої одноразова страхова виплата встановлюється в розмірі, рівному шестідесятікратному мінімального розміру оплати праці, встановленому федеральним законом на день такої виплати.
У місцевостях, де встановлені районні коефіцієнти, процентні надбавки до заробітної плати, розмір одноразової страхової виплати визначається з урахуванням цих коефіцієнтів і надбавок.
Ступінь втрати застрахованим професійної працездатності встановлюється установою медико-соціальної експертизи.
Порядок встановлення ступеня втрати професійної працездатності в результаті нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань визначається Урядом Російської Федерації.
У 2005 році розмір щомісячної страхової виплати, обчислений відповідно до цієї статті, не може перевищувати 33 тис. рублів. Встановлене обмеження застосовується при призначенні чи збільшенні щомісячних страхових виплат після 1 січня 2005 року. Розміри щомісячних страхових виплат, що перевищують на 1 січня 2005 року суму 33 тис. рублів, не змінюються (стаття 14 Федерального закону від 29.12.2004 N 202-ФЗ).
Розмір щомісячної страхової виплати визначається як частка середнього місячного заробітку застрахованого, обчислена відповідно до ступеня втрати ним професійної працездатності.
(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 118-ФЗ)
При розрахунку розміру втраченого застрахованим у результаті настання страхового випадку заробітку враховуються всі види оплати його праці як за місцем його основної роботи, так і за сумісництвом, на які нараховуються страхові внески на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Суми винагород за цивільно-правовими договорами та суми авторських гонорарів враховуються, якщо з них передбачалася сплата страхових внесків страховику. За період тимчасової непрацездатності або відпустки по вагітності та пологах враховуються виплачені на зазначених підставах допомоги.
Всі види заробітку враховуються в сумах, нарахованих до утримання податків, сплати зборів та інших обов'язкових платежів.
У місцевостях, де встановлені районні коефіцієнти, процентні надбавки до заробітної плати, розмір щомісячної страхової виплати визначається з урахуванням цих коефіцієнтів і надбавок.
При обчисленні середньомісячного заробітку застрахованої, спрямованого страхувальником для роботи за межі території Російської Федерації, враховується заробітна плата за основним місцем роботи та заробітна плата, нарахована в іноземній валюті (якщо на неї нараховувалися страхові внески на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань ), яка перераховується в рублі за курсом Центрального банку Російської Федерації, встановленому на день призначення щомісячної страхової виплати.
Середньомісячний заробіток застрахованої обчислюється шляхом ділення загальної суми його заробітку (з урахуванням премій, нарахованих у розрахунковому періоді) за 12 місяців призвела ушкодження здоров'я роботи, що передували місяцю, в якому з ним стався нещасний випадок на виробництві, встановлено діагноз професійного захворювання або (за вибором застрахованої ) встановлена ​​втрата (зниження) його професійної працездатності, на 12.
(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 118-ФЗ)
Якщо спричинила пошкодження здоров'я робота тривала менше 12 місяців, середньомісячний заробіток застрахованої обчислюється шляхом ділення загальної суми його заробітку за фактично відпрацьований їм число місяців, що передували місяцю, в якому з ним стався нещасний випадок на виробництві, встановлено діагноз професійного захворювання або (за вибором застрахованої) встановлена ​​втрата (зниження) його професійної працездатності, на кількість цих місяців. У випадках, якщо період спричинила пошкодження здоров'я роботи склав менше одного повного календарного місяця, щомісячна страхова виплата обчислюється виходячи з умовного місячного заробітку, який визначається наступним чином: сума заробітку за відпрацьований час ділиться на число опрацьованих днів і отримана сума множиться на число робочих днів у місяці , обчислена в середньому за рік. При підрахунку середньомісячного заробітку не повністю опрацьовані застрахованим місяці замінюються попередніми повністю проробленими місяцями або виключаються у разі неможливості їх заміни.
(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 118-ФЗ)
За бажанням застрахованої при настанні страхового випадку через отримання ним професійного захворювання середній місячний заробіток може бути підрахований за останні 12 місяців роботи, що передували припинення роботи, що спричинила таке захворювання.
Щомісячні страхові виплати застрахованому, яка не досягла на момент призначення забезпечення по страхуванню віку 18 років, обчислюються з його середнього заробітку, але не менше встановленої відповідно до закону величини прожиткового мінімуму працездатного населення в цілому по Російській Федерації.
(П. 4 в ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 118-ФЗ)
Якщо страховий випадок настав після закінчення строку дії трудового договору (контракту), за бажанням застрахованої враховується його заробіток до закінчення терміну дії зазначеного договору (контракту) або звичайний розмір винагороди працівника його кваліфікації у цій місцевості, але не менше встановленої відповідно до закону величини прожиткового мінімуму працездатного населення в цілому по Російській Федерації.
Якщо в заробітку застрахованого до настання страхового випадку відбулися стійкі зміни, що покращують його майновий стан (підвищена заробітна плата по займаній посаді, він переведений на більш високооплачувану роботу, влаштувався на роботу після закінчення навчального закладу за очною формою навчання та в інших випадках, коли доведено стійкість зміни або можливості зміни оплати праці застрахованого), при підрахунку його середнього місячного заробітку враховується лише заробіток, який він одержав або повинен був отримати після відповідної зміни.
При неможливості отримання документа про розмір заробітку застрахованої сума щомісячної страхової виплати обчислюється виходячи з тарифної ставки (посадового окладу), встановленої (встановленого) в галузі (підгалузі) для даної професії, і подібних умов праці на час звернення за страховими виплатами.
Після подання документа про розмір заробітку сума щомісячної страхової виплати перераховується з місяця, наступного за місяцем, в якому були надані відповідні документи.
(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 118-ФЗ)
Дані про розміри тарифних ставок (посадових окладів) працівників надаються органами з праці суб'єктів Російської Федерації.
(Абзац запроваджено Федеральним законом від 07.07.2003 N 118-ФЗ)
Особам, які мають право на отримання страхових виплат у разі смерті застрахованої, розмір щомісячної страхової виплати обчислюється виходячи з його середнього місячного заробітку за вирахуванням часткою, що припадають на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають право на отримання страхових виплат. Для визначення розміру щомісячних страхових виплат кожній особі, яка має право на їх отримання, загальний розмір зазначених виплат ділиться на кількість осіб, які мають право на отримання страхових виплат у разі смерті застрахованого.
(В ред. Федеральних законів від 25.10.2001 N 141-ФЗ, від 07.07.2003 N 118-ФЗ)
Обчислена і призначена щомісячна страхова виплата в подальшому перерахунку не підлягає, за винятком випадків зміни ступеня втрати професійної працездатності, зміни кола осіб, які мають право на отримання страхових виплат у разі смерті застрахованого, а також випадків індексації щомісячної страхової виплати.
У зв'язку з підвищенням вартості життя суми заробітку, з якого обчислюється щомісячна страхова виплата, збільшуються в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.
Розмір щомісячної страхової виплати індексується з урахуванням рівня інфляції в межах коштів, передбачених на ці цілі у бюджеті Фонду соціального страхування Російської Федерації на відповідний фінансовий рік. При цьому коефіцієнт індексації та її періодичність визначаються Урядом Російської Федерації. Постановою Уряду РФ від 18 квітня 2005 р. N 230 "Про встановлення коефіцієнта індексації розміру щомісячної страхової виплати по обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань" з 1 січня 2005 р. коефіцієнт індексації розміру щомісячних страхових виплат з обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, призначених до 1 січня 2005 р., становить 1,094. [2]

Література
ЗАКОН від 24.07.1998 N 125-ФЗ
(Ред. від 01.12.2004, із змінами. Від 22.12.2005)
"Про обов'язкове соціальне страхування ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ"
(Прийнято ДД ФС РФ 02.07.1998)
(З ізм. І доп., Що вступають в силу з 01.01.2005)

<ЛИСТ> ФСС РФ від 29.01.2003 N 02-18/07-576
"Про порядок обчислення СТРАХОВИХ ВИПЛАТ"

ЗАКОН від 26.11.2002 N 152-ФЗ
"ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ЗДІЙСНЕННЯМ ОБОВ'ЯЗКОВОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ"
(Прийнято ДД ФС РФ 30.10.2002)

"Коментар до Федеральному Закону ВІД 24 ЛИПНЯ 1998 Р. N 125-ФЗ" Про обов'язкове соціальне страхування ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ "
(Постатейний)
(С. М. Братановський, А. А. Рождествіна)
(Підготовлено для Системи КонсультантПлюс, 2006)

"Коментар до Трудовому кодексу РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ"
(Постатейний)
(Видання друге, виправлене і доповнене)
(Під ред. Ю. П. Орловського)
(Юридична фірма "Контракт", Видавничий Дім "ИНФРА-М", 2004)

"На запитання читачів відповідає АДВОКАТ ОЛЬГА ПЛИКІНА"
(О. Пликіна)
("Юридичний світ", 2005, N 10)

"МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ ПРАВ ПОТЕРПІЛИХ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ У чинному законодавстві"
(Є. В. Чупрова)
("Адвокат", 2005, N 3)

"ДОВІДНИК ПО ТРУДОВОМУ ПРАВУ"
(Є. А. Ісайчева)
(Підготовлено для Системи КонсультантПлюс, 2005)



[1] ЗАКОН від 24.07.1998 N 125-ФЗ
(Ред. від 01.12.2004, із змінами. Від 22.12.2005)
"Про обов'язкове соціальне страхування ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ"
(Прийнято ДД ФС РФ 02.07.1998)
(З ізм. І доп., Що вступають в силу з 01.01.2005)
[2] На 27.10.2006 зміна коефіцієнта не відбувалося.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Реферат
60.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Страхування від нещасних випадків
Страхування від нещасних випадків на виробництві
Страхування на випадок смерті від нещасних випадків
Страхування на випадок смерті від нещасних випадків 2
Специфічні особливості страхування від нещасних випадків
Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
Добровільне страхування водіїв та пасажирів від нещасних випадків
Облік операцій зі страхування від нещасних випадків на виробництві
Тарифне обгрунтування в обов`язковому соціальному страхуванні від нещасних випадків на виробництві
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru