додати матеріал


Облік руху матеріалів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

Облік руху матеріалів: варіанти обліку, резерви, вибуття матеріалів за різними підставами

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Нормативні документи з обліку:

  • Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів», затверджено Наказом Мінфіну РФ від 09.06.2009 № 44н

  • Методичні рекомендації з обліку МПЗ, наказ Мінфіну від 19.03.2003 № 119н

  • Методичні рекомендації з обліку спецінструмент,

спец, спецобладнання від 26.12.2002 № 135н

Для виготовлення продукції використовується сировина, матеріали, паливо та інші предмети праці. У процесі виробництва вони піддаються технологічній обробці, повністю споживаються і їх вартість за один виробничий цикл повністю переноситься на готовий продукт. Тому предмети праці відносять до оборотних засобів (їх вартість швидко обертається). У собівартості готової продукції матеріальні витрати складають велику питому вагу. У деяких галузях виробництва він складає до 90% всіх витрат на виробництво.

Крім предметів праці в якості матеріалів враховуються засоби виробництва, що служать менше 1 року. Їх доводиться купувати часто і в значних кількостях і в силу їх недовгого використання їх вартість також досить швидко переноситься на готову продукцію.

Сучасне підприємство використовує багато видів різних матеріалів. Тому для їх обліку необхідна угруповання за певними ознаками. Всі матеріали класифікуються в обліку за призначенням і у процесі виробництва, а також за технічними властивостями.

За призначенням і у виробництві розрізняють наступні види матеріалів.

  • Сировина і матеріали. До сировини відносять продукти видобувної промисловості та сільського господарства, які у переробку (руда, бавовна, молоко). Матеріалами вважають продукти, що пройшли попередню промислову обробку (метал, тканини). Матеріали поділяються на основні, що утворюють фізичну основу виготовленої продукції (метал - для машин, дошки - для меблів) і допоміжні, які надають продукції особливі якості (фарби), споживаються засобами праці (мастильні, охолоджуючі), використовуються для утримання приміщення в чистоті, а також на канцелярські мети.

  • Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби, конструкції, деталі. Вони вимагають обробки чи складання.

  • Паливо - це матеріали, призначені для вироблення енергії, опалення будинків, експлуатації транспортних засобів (вугілля, дрова, нафтопродукти, газ).

  • Тара і тарні матеріали (для виготовлення тари та її ремонту).

  • Запасні частини - деталі, виготовлені або придбані підприємством для заміни зношених частин та ремонту основних засобів.

  • Інші матеріали - відходи виробництва (обрубки, обрізки, стружка, клапоть), відходи від утилізації невиправного браку, матеріальні цінності, отримані від списання основних засобів (металобрухт).

  • Будівельні матеріали (для будівельних і монтажних робіт).

  • Інвентар та господарські речі

  • Спеціальне оснащення та спеціальний на складі

  • Спеціальне оснащення та спеціальний в експлуатації

Ця класифікація використовується для організації бухгалтерського обліку матеріальних ресурсів: на кожну групу відкривається окремий субрахунок рахунку 10 «Матеріали».

Облік руху матеріалів: варіанти обліку, резерви, вибуття матеріалів за різними підставами

Процес руху матеріалів складається з трьох основних стадій: надходження матеріалів в організацію, витрачання матеріалів в організації, вибуття матеріалів з ​​організації. На першій стадії виробляється прийняття матеріалів до обліку на підставі первинних облікових документів та їх вартісна оцінка. Матеріали надходять в організацію шляхом:

придбання за плату;

виготовлення самої організацією;

надходження в рахунок внеску до статутного капіталу;

безоплатного отримання;

надходження в обмін на інше майно;

надходження в результаті ліквідації основних засобів і іншого майна.

На другій стадії відбувається витрачання матеріалів - їх відпуск на виробництво продукції, виправлення браку, обслуговування виробництва для управлінських потреб організації. На третій стадії здійснюється облік матеріалів, які вибувають з організації внаслідок різних причин:

списання матеріалів (морально застарілих; прийшли в непридатність після закінчення строків зберігання; при виявленні нестач, крадіжок, псування, у тому числі внаслідок аварій, пожеж, стихійних лих та інших надзвичайних обставин);

продажу (реалізації) матеріалів;

передачі матеріалів в рахунок внеску до статутного капіталу інших організацій;

безоплатної передачі матеріалів іншим організаціям та особам;

передачі матеріалів в обмін на інше майно;

передачі матеріалів в рахунок вкладу за договором простого товариства (спільної діяльності). При обліку матеріалів на всіх стадіях їх руху слід керуватися Методичними вказівками з бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів, затверджених наказом Мінфіну Росії від 28.12.01 р. № 119н.

Для оформлення та обліку господарських операцій по руху матеріалів передбачені такі уніфіковані форми первинної учетнойдокументаціі, представлені в табл. 5.2



Вступники в організацію матеріали (придбані за плату або за договором міни, отримані безоплатно або як внеску до статутного капіталу, виготовлені в самій організації, отримані в результаті ліквідації основних засобів тощо), як правило, направляються на склад організації. Відпустка їх безпосередньо на виробництво або на господарські потреби, минаючи склад, не рекомендується.

На матеріали, що надходять за договорами купівлі-продажу, іншими аналогічними договорами, організація повинна отримувати від постачальника (вантажовідправника) розрахункові та супровідні документи.

Розрахункові документи (платіжні доручення, рахунки-фактури тощо) на матеріали, що надходять з прикладеними до них супровідними документами (специфікації, сертифікати, якісні посвідчення та ін) передаються відповідному підрозділу організації (відділу матеріально-технічного постачання, складу), як підстава для приймання та прийняття до бухгалтерського обліку матеріалів.

При прийманні матеріалів необхідно:

зареєструвати документи в журналі обліку вступників вантажів;

перевірити відповідність даних цих документів договорами поставки - за асортиментом, цінами і кількістю матеріалів, способу і строків відвантаження та інших умов поставки, передбаченим договором;

перевірити правильність розрахунків у розрахункових документах;

оплатити розрахункові документи повністю або частково або мотивовано відмовитися від оплати;

визначити фактичні розміри відповідальності у випадку порушення умов договору;

передати документи до підрозділів організації (бухгалтерію, фінансовий відділ тощо) у строки, передбачені правилами документообігу в організації.

Для одержання матеріалів зі складу постачальника або від організації уповноваженій особі видаються відповідні документи і доручення на отримання матеріалів.

Оформлення довіреностей провадиться в порядку, встановленому чинним законодавством за формами № М-2 або № М-2а. Форму № М-2а застосовують організації, у яких отримання матеріалів за дорученням носить масовий характер. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом його керівника чи іншої особи, уповноваженої на це установчими документами, з прикладенням печатки організації. Довіреність в одному примірнику оформляє бухгалтерія організації та видає під розписку одержувачу. Видачу довіреностей реєструють у заздалегідь пронумерованому і прошнурованому журналі обліку виданих довіреностей. Видача довіреностей особам, які не працюють в організації, не допускається. Довіреність повинна бути повністю заповнена, містити дату її видачі та зразок підпису особи, на ім'я якого виписана. Довіреність видається зазвичай терміном на 15 днів.

При прийманні матеріали піддаються ретельній перевірці на відповідність асортименту, кількості і якості. Порядок і терміни приймання матеріалів за кількістю і якістю встановлюються спеціальними нормативними документами.

Приймання та оприбуткування надходять матеріалів і тари (під матеріали) оформляється відповідними складами, як правило, шляхом складання прибуткових ордерів форми № М-4 при відсутності розбіжностей між даними постачальника і фактичними даними (за кількістю і якістю). Прибутковий ордер форми № М-4 в одному примірнику складає матеріально відповідальна особа в день надходження матеріалів на склад. Прибутковий ордер має виписуватися на фактично прийняте кількість матеріалів.

Замість прибуткового ордера приймання та оприбуткування матеріалів може оформлятися проставленням на документі постачальника (рахунок, накладна) штампа, у відтиску якого містяться ті ж реквізити, що і в прибутковому ордері. У цьому випадку заповнюються реквізити зазначеного штампа і ставиться черговий номер прибуткового ордера. Такий штамп прирівнюється до прибуткового ордеру. При перевезенні вантажів автотранспортом приймання надходять матеріалів здійснюється на основі товарно-транспортної накладної, одержуваної від вантажовідправника (при відсутності розбіжностей між накладної та фактичними даними).

У разі невідповідності матеріалів, що надійшли асортименту, кількості і якості, зазначеним у документах постачальника, приймання здійснює приймальна комісія, яка оформляє акт про приймання матеріалів за формою № М-7 у двох примірниках з обов'язковою участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації.

Акт про приймання матеріалів служить підставою для пред'явлення претензій та позовів до постачальника і / або транспортної організації. Після приймання матеріалів акти з додатком документів (транспортних накладних і т.д.) передають: один примірник - в бухгалтерію організації для обліку руху матеріалів, другий - відділу постачання або бухгалтерії для направлення претензійного листа постачальнику. У разі складання приймального акта форми № М-7 прибутковий ордер (форма № М-4) не оформляється. Матеріали повинні оприбутковуватися у відповідних одиницях виміру (вагових, об'ємних, лінійних, в штуках). За цим же одиницях виміру встановлюється облікова ціна. Якщо у розрахункових та супровідних документах постачальника вказана більша (або менша) одиниця виміру, ніж прийнято в організації, то матеріали оприбутковуються в тій одиниці виміру, яка прийнята в організації. Надійшли матеріали повинні бути своєчасно оприбутковані. Прийомні акти і прибуткові ордери мають, як правило, складатися в день надходження відповідних матеріалів на склад.

Матеріали, придбані через підзвітну особу, також підлягають здачі на склад. Оприбуткування матеріалів проводиться у загальновстановленому порядку на підставі виправдувальних документів, що підтверджують купівлю (рахунки і чеки магазинів, квитанція до прибуткового касового ордеру при купівлі у іншої організації за готівковий розрахунок), які прикладається до авансового звіту підзвітної особи.

Здача підрозділами на склад матеріалів оформляється накладними на внутрішнє переміщення матеріалів у випадках, коли:

продукція, виготовлена ​​підрозділами організації, використовується для внутрішнього споживання в організації або для подальшої переробки;

здійснюється повернення підрозділами організації на склад або цехову комору;

проводиться здача відходів, що утворюються в процесі виробництва продукції, а також здача шлюбу; • здійснюється здача матеріалів, отриманих від ліквідації (розбирання) основних засобів.

Для прийняття до обліку матеріалів, що залишилися від ліквідації основних засобів і іншого майна, використовується акт про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні і демонтажі будівель і споруд (форма № М-35). Матеріали, отримані від інших організацій (в тому числі безоплатно) і виготовлені в організації, також підлягають прийняттю на відповідні склади організації. У первинних облікових документах, що відображають надходження матеріалів, повинні міститися дані про їх кількість та вартість. Якщо документ не містить відомостей, необхідних для достовірного обліку матеріалів, що надійшли, не відповідає вимогам, що пред'являються до первинних облікових документів, то у бухгалтера немає достатніх підстав для прийняття даних матеріалів до обліку.

Відходи, які утворюються в підрозділах організації, збираються у встановленому порядку і здаються на склади по здавальних накладних із зазначенням їх найменування та кількості. При перевезенні вантажів автотранспортом оформляється товарно-транспортна накладна.

Списані матеріали, використання яких можливе в господарських цілях (матеріали зі зниженими якісними характеристиками), або які підлягають здачі у вигляді відходів (лом, ганчір'я тощо) оприбутковуються на склад (у комору) організації на підставі акта на списання та накладної на внутрішнє переміщення матеріальних цінностей. Списання матеріалів, переданих за договором дарування або безоплатно, здійснюється на підставі первинних документів на відпуск матеріалів (товарно - транспортних накладних, заяв на відпустку матеріалів набік, наказів на відпустку та ін.)

Усі первинні облікові документи по руху матеріалів на складах організації повинні здаватися в бухгалтерську службу у встановлені організацією терміни. Отримані зі складів первинні документи піддаються в бухгалтерії контролю по суті і законності здійснених операцій, а також правильності їх оформлення. У випадках виявлення операцій, що не відповідають законодавству Російської Федерації і правил бухгалтерського обліку, працівник бухгалтерії, який здійснює облік матеріалів, повідомляє про це головному бухгалтеру.

Після перевірки первинні документи таксую, тобто визначається сума (грошова оцінка) операцій шляхом множення кількості матеріалів на облікову ціну.

В даний час застосовуються різні варіанти обліку матеріалів в бухгалтерській службі.

Так, аналітичний облік матеріалів (кількісний і сумовий облік) може вестися на основі використання оборотних відомостей або сальдовий метод.

Аналітичний облік ведеться в розрізі кожного складу, підрозділи по місцях зберігання матеріалів, а всередині них - у розрізі кожного найменування (номенклатурного номера), груп матеріалів, субрахунків і синтетичних рахунків бухгалтерського обліку.

Як правило, застосовуються два варіанти обліку матеріалів з ​​використанням оборотних відомостей:

1) у бухгалтерській службі ведуться картки кількісно - сумового обліку матеріалів, які відкриваються на кожне найменування (номенклатурний номер) матеріалів. У картках бухгалтер відображає рух матеріалів (прихід, витрата) на підставі первинних облікових документів (прибуткових, видаткових, на внутрішні переміщення), що здаються в бухгалтерську службу складами і підрозділами.
Таким чином, у бухгалтерській службі дублюється складський облік з тією лише різницею, що в бухгалтерській службі ведеться кількісно - сумовий облік, а на складах і в підрозділах - тільки кількісний облік. У цих картках щомісяця виводяться обороти за місяць і залишки на початок наступного місяця. Використовуючи дані цих карток, бухгалтерська служба щомісячно становить оборотні відомості матеріалів окремо по кожному складу і підрозділу.

У оборотних відомостях зазначаються:

номенклатурний номер матеріалу (у разі її наявності);

найменування матеріалу із зазначенням відмітних ознак (сорт, артикул, розмір, марка тощо);

одиниця виміру;

ціна;

залишок на початок місяця - кількість і сума;

прихід за місяць - кількість і сума;

витрати за місяць - кількість і сума;

залишок на кінець місяця - кількість і сума.

У кожній оборотної відомості виводяться підсумки сум по кожній сторінці, за групами матеріалів, за субрахунками, синтетичними рахунками і загальний підсумок по складу.

На основі зазначених оборотних відомостей складається зведена оборотна відомість, в яку переносяться підсумки оборотних відомостей складів і підрозділів по групах, субрахунках, синтетичними рахунками, по складах і підрозділам в цілому. Окремо враховується рух (освіта та розподіл) і залишки транспортно-заготівельних витрат.

Зведені оборотні відомості звіряються з даними синтетичного обліку матеріалів.

Крім того, щомісячно проводиться звірка даних в картках, які ведуться в бухгалтерській службі, з даними в картках складів і підрозділів;

картки аналітичного обліку бухгалтерською службою не ведуться. Всі прибуткові та видаткові документи групуються за номенклатурними номерами, по них підраховуються підсумкові дані за місяць по приходу і окремо по витраті, які записуються в оборотну відомість.

Оборотні відомості та зведені оборотні відомості складаються так само, як у першому варіанті. Залишки в оборотних відомостях звіряються з залишками, виведеними в картках складів і підрозділів.

При використанні другого варіанта робота з обліку матеріалів є менш трудомісткою, так як в даному випадку не потрібно ведення карток аналітичного обліку. Незважаючи на цю обставину, облік матеріалів з ​​використанням оборотних відомостей все одно потребує великих витрат часу і праці. Більш доцільним у практиці обліку матеріалів вважається використання сальдового методу.

Сальдовий метод обліку матеріалів полягає в тому, що в бухгалтерії організації не ведеться кількісний і сумовий облік руху (приходу і витрати) матеріалів в розрізі їх номенклатури і не складаються оборотні відомості по номенклатурі матеріалів. Облік руху матеріалів ведеться в розрізі груп, субрахунків і синтетичних рахунків матеріалів бухгалтерською службою тільки в грошовому вираженні, виходячи з облікових цін. Окремо враховуються рух (освіта та розподіл) і залишки транспортно-заготівельних витрат.

Матеріально відповідальні особи складів (підрозділів) ведуть кількісний облік матеріалів у картках чи книгах складського обліку, а в деяких випадках і сумовий облік. Співробітник, провідний бухгалтерський облік матеріалів з ​​даного складу (підрозділу), приймає первинні облікові документи від матеріально відповідальних осіб, перевіряє їх, звіряє з документами кожний запис у картках (книгах) складського обліку, підтверджує це своїм підписом безпосередньо на картках. Одночасно перевіряється правильність виведення залишків. Кількісні залишки матеріалів на 1 - е число кожного місяця на підставі вивірених карток (книг) складського обліку по кожному номенклатурному номеру переносяться в сальдову відомість або сальдову книгу співробітником бухгалтерської служби або завідувачем складом.

Аналітичний облік матеріалів на складах організації здійснюється по кожному сорту, виду і розміру, відповідно до порядку зберігання матеріалів, який визначається як умовами виробничого споживання матеріалів, так і вимогами організації складського господарства.

Кількісний облік руху матеріалів на складах ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами (завідувачами складами, комірниками та ін.)

Прийом, зберігання, відпуск та облік матеріалів по кожному складу покладаються на відповідних посадових осіб (завідувача складом, комірника та ін), які несуть відповідальність за правильну відпустку, облік і збереження ввірених їм матеріалів, а також за правильне і своєчасне оформлення операцій з приймання та відпуску. З даними посадовими особами укладаються договори про повну матеріальну відповідальність відповідно до законодавства Російської Федерації.

Облік матеріалів, що знаходяться на зберіганні в складах, ведеться на картках складського обліку.

На складах ведеться кількісний сортовий облік матеріалів у встановлених одиницях виміру, з зазначенням ціни та кількості.

Картки складського обліку реєструються бухгалтерською службою організації в спеціальному реєстрі (книзі), а при механізованому обробці - на відповідному машинному носії. При реєстрації на картці ставиться номер картки і віза працівника бухгалтерської служби.

Картки видаються завідувачу складу під розписку в реєстрі.

В отриманих картках складського обліку завідуючий складом (комірник) заповнює реквізити, що характеризують місця зберігання матеріальних цінностей (стелаж, полиця, осередок і т.п.)

Облікові ціни матеріалів, що зберігаються на складах (у коморах) організації та підрозділів, проставляються на картках складського обліку організації. У випадках зміни облікових цін на картках робляться додаткові записи про це, тобто вказується нова ціна і з якого часу вона діє. Якщо в бухгалтерській службі облік матеріалів ведеться по сальдовому методу, картки заповнюються за формою оборотної відомості, із зазначенням по кожній операції по приходу і витраті ціни, кількості і суми, залишки виводяться відповідно за кількістю і сумою. Облік руху матеріалів (прихід, витрата, залишок) на складі ведеться безпосередньо матеріально відповідальною особою.

У картках вказуються дата здійснення операції, найменування і номер документа та короткий зміст операції (від кого отримано, кому відпущено, для якої мети). У картках кожна операція, відображена в тому чи іншому первинному документі, записується окремо. При вчиненні в один день кількох однакових (однорідних) операцій (по декількох документах) може бути зроблена один запис з відображенням загальної кількості по цих документах. У цьому випадку у змісті такого запису перелічують номери всіх таких документів або складається їх реєстр.

Записи в картках складського обліку робляться в день здійснення операцій, і щодня виводяться залишки (за наявності операцій).

Рознесення з лімітно-забірних карт в картки складського обліку даних про відпустку матеріалів може проводитись у міру закриття карт, але не пізніше останнього числа місяця. В кінці місяця в картках виводяться підсумки оборотів по приходу, витраті і залишок.

При веденні бухгалтерією обліку матеріалів сальдовий метод працівник бухгалтерської служби звіряє всі записи в картках складського обліку з первинними документами і підтверджує своїм підписом правильність виведення залишків у картках. Періодично у терміни, встановлені графіком документообігу, завідувачі складами зобов'язані здавати, а працівники бухгалтерської служби приймати від них всі первинні облікові документи. Прийом-здача первинних облікових документів оформляється складанням реєстру, в якому працівник бухгалтерії розписується в отриманні документів.

На складах (у коморах) замість карток складського обліку допускається ведення книг складського обліку.

У книгах складського обліку на кожен номенклатурний номер відкривається особовий рахунок. Особові рахунки нумеруються в тому ж порядку, що і картки. Для кожного особового рахунку виділяється сторінка (лист) або необхідну кількість аркушів. Книги складського обліку повинні бути пронумеровані і прошнуровані, кількість аркушів у книзі завіряється підписом головного бухгалтера. При невеликій номенклатурі матеріалів і невеликих обертах дозволяється на всіх або на окремих складах (коморах) організації замість карток (книг) складського обліку вести місячні матеріальні звіти.

У місячному матеріальному звіті відображаються дані, які є в картках складського обліку, залишок матеріалів на початок місяця, прихід і витрата за місяць і залишок на кінець місяця.

У місячних матеріальних звітах зазвичай відображають матеріали, за якими було рух (прихід або витрати) у даному місяці. У цьому випадку на початок кожного кварталу складається сальдова відомість по всій номенклатурі матеріалів даного складу (комори).

У матеріальних звітах вказується також сума по приходу, витраті і залишкам матеріалів. Сума може заповнюватися бухгалтерською службою організації або завідувачем складу (комірником).

Матеріальні звіти з додатком всіх первинних документів подаються в бухгалтерську службу організації у встановлені організацією терміни. Перелік складів (комор), на яких складаються місячні матеріальні звіти, форма звіту, порядок його складання, подання та перевірки визначаються рішенням керівника організації за поданням головного бухгалтера.

Вибуття матеріалів

Матеріали можуть бути відпущені у виробництво, передані у використання для власних потреб, реалізовані на сторону або ліквідовані в результаті надзвичайних обставин.

Відпуск матеріалів у виробництво оформляється Лімітно-забірної карткою (форма № М-8) якщо встановлені норми (ліміти) витрати матеріалів, або Вимогою-накладної (форма № М-11), якщо норми не встановлені. При продажу або іншому вибутті матеріалів оформляють Накладну на відпуск матеріалів на сторону (форма № М-15).

При відпуску запасів у виробництво та іншому вибутті їх оцінка здійснюється одним із способів, який застосовується по кожній групі (виду) матеріально - виробничих запасів протягом звітного року.

Способи оцінки МПЗ при їх вибутті

  1. За собівартістю кожної одиниці: метод використовується на підприємствах виконують індивідуальні замовлення або використовують у виробництві матеріали які не можуть замінити один одного (індивідуально-житлове будівництво, підприємства сфери послуг, хім. Промисловість). Метод вимагає детально-аналітичного вивчення при їх надходженні

  2. За середньої собівартості (котлової) - традиційний метод для Російського бухгалтерського обліку, так як бере історію з СРСР. Розрахунок середньої собівартості, має свої основи, розрахунок показника середнє арифметичне

  3. Спосіб ФІФO (за собівартістю перших за часом придбання матеріально - виробничих запасів);

Характерний для Американського бухгалтерського обліку. Прийшов у Росію звідти, означає, що матеріали поступово списуються за вартістю більш ранніх закупівель, потім за більш пізнім.

  1. Спосіб ЛІФО (за собівартістю останніх за часом придбання матеріально - виробничих запасів)

Підприємство самостійно вибирає спосіб списання матеріалів, і фіксує це в наказі облікової політики

Грамотне застосування одного із способів дозволяє:

  • мінімізувати оцінку запасів та прибутку (метод ЛІФО в умовах зростання цін і ФІФО - в умовах зниження), що у свою чергу зменшує оподатковувані бази,

  • максимально оцінити запаси і фінансову стійкість (метод ФІФО в умовах зростання цін і ЛІФО - в умовах зниження).

Таким чином, для бухгалтерського обліку оптимальний метод ФІФО оцінки запасів, що в умовах зростання цін максимально підвищить значення показників фінансового стану, а для податкового обліку - ЛІФО дозволить отримати максимально можливі податкові економії.

Вибуття матеріалів відображається на рахунках наступним чином:

Д 20 (23, 29) До 10 - відпущені матеріали у виробництво

Д 08 К 10 - відпущені матеріали на будівництво власними силами

Д 91 К 10 - списані матеріали при реалізації (в т.ч. передано безоплатно)

Висновок

Матеріали - предмети, строк корисного використання яких менше 1 року, що відносяться до предметів праці та необхідні для виробництва продукції, робіт, послуг, для господарських потреб організації.

Матеріали є оборотними активами, споживаються в процесі виробництва, переносять свою вартість на готову продукцію.

Фізичне і вартісне відмінність матеріалів:

Фізичне рух здійснюється на складі і означає вибуття матеріалу по різних підставах

Відпуск матеріалів на потреби виробництва здійснюється комірником на підставі одного з двох документів:

1. Вимога - накладна М-11 складається на переміщення матеріалів між виробничим підрозділом всередині одного підприємства застосовується для обліку руху матеріальних цінностей всередині організації між структурними підрозділами або матеріально відповідальними особами.

2. Лімітно-заробітна карта, М-8 застосоване на підприємстві де є строго нормований відпуск матеріалів

Вибуття матеріалів відображається на рахунках наступним чином:

Д 20 (23, 29) До 10 - відпущені матеріали у виробництво

Д 08 К 10 - відпущені матеріали на будівництво власними силами

Д 91 К 10 - списані матеріали при реалізації (в т.ч. передано безоплатно)

Список використаної літератури

1. Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів», затверджено Наказом Мінфіну РФ від 09.06.2009 № 44н

2. Кондаков М.П. Бухгалтерський облік: навч. Посібник / Н.П. Кондаков. - Вид. 5-е, перероб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 717 с.

3. Теорія бухгалтерського обліку. (Вид: 4); Бабаєв Ю.А., Проспект; 2009.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Реферат
87.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік руху матеріалів на виробництві
Порівняльний аналіз селянського руху в 1920-1921 рр. на основі матеріалів Саратовської
Облік та оформлення операцій з формування статутного капіталу Облік операцій по руху основних
Облік матеріалів 2
Облік матеріалів
Облік матеріалів 2
Податковий облік матеріалів
Облік матеріалів для будівництва
Бухгалтерський облік витрат матеріалів
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru