додати матеріал


Облік необоротних активів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Облік необоротних активів

Для здійснення своєї діяльності підприємства повинні мати необхідні засоби праці і матеріальні умови. Вони є найважливішим елементом продуктивних сил і визначають їх розвиток. У бухгалтерському обліку засоби праці виділено в окремий об'єкт обліку, іменований основними засобами підприємства.

Основним законодавчим і нормативним документом з обліку основних засобів є проект національного П (С) БО 7 «Основні засоби», який повністю відповідає МСБО 16.

Основні засоби - це матеріальні активи, які утримуються підприємством для використання в процесі виробництва або поставки товарів та надання послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей, очікуваний термін використання яких більше одного року.

Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство буде отримувати в майбутньому економічні вигоди від його використання, і його оцінка може бути достовірно визначена.

Об'єкт основних засобів не визнається як актив, якщо він знаходиться в оперативному або довірчому управлінні.

У постановці правильного обліку основних засобів важливою є їх науково-обгрунтована класифікація (групування) по найважливіших економічних і технічними ознаками (див. табл. 1).

Відповідно до національних стандартів однакові за технічними характеристиками, призначенням та способом використання основні засоби групуються в класи.

Планом рахунків передбачені до рахунку «Основні засоби» 9 субрахунків, назва і зміст яких наближені до міжнародної практики, але, в той же час, зберігають національні традиції, тобто, можна сказати, що в бухгалтерському обліку основні засоби поділяються на 9 груп :

  1. земельні ділянки;

  2. капітальні витрати на поліпшення земель;

  3. будівлі та споруди;

  4. машини та обладнання;

  5. транспортні засоби;

  6. інструменти, прилади та інвентар;

  7. робітник і продуктивна худоба;

  8. багаторічні насадження;

  9. інші основні засоби.

Таблиця 1. Класифікація основних засобів залежно від різних ознак

За функціональним призначенням

  • виробничі

  • невиробничі

По приналежності

  • власні

  • орендовані

За ступенем використання

  • діючі

  • перебувають у запасі

  • недіючі

Для цілей бухгалтерського обліку

(Відповідно до Плану рахунків та П (С) БО)

  • земельні ділянки

  • капітальні витрати на поліпшення земель

  • будівлі та споруди

  • машини та обладнання

  • транспортні засоби

  • інструменти, прилади та інвентар

  • робітник і продуктивна худоба

  • багаторічні насадження

  • інші основні засоби

У податковому обліку для цілей оподаткування

(Нарахування амортизації)

Групи:

  1. будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в т. ч. житлові будинки та їх частини;

  2. автомобільний транспорт та вузли (запасні чисти) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інформаційні системи, ЕОМ, телефони, мікрофони, рації та ін

  3. машини та обладнання (силове, робочий, і ін) та інші основні фонди, які не ввійшли у гр. 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження.

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій.

Для організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному інвентарному об'єкту, незалежно від того, знаходиться він в експлуатації чи в запасі, присвоюється відповідний інвентарний номер, який зберігається за об'єктом на весь період його знаходження на даному підприємстві.

Аналітичний пооб'єктний облік основних засобів ведеться на інвентарних картках. Відкривається інвентарна картка на кожний інвентарний об'єкт. У ній дається коротка характеристика об'єкта та окремих його конструктивних елементів, а також відбиваються індивідуальні особливості об'єкту.

При придбанні основних засобів між постачальником і покупцем повинен бути укладений договір купівлі-продажу.

При отриманні основних засобів покупець надає постачальнику довіреність, оформлену відповідно до інструкції з обліку довіреностей. Постачальник виписує покупцю накладну на відпуск основних засобів і податкову накладну, яка підтверджує право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість (ПДВ).

Прийняття в експлуатацію основних засобів здійснюється комісією, призначеною для цієї мети наказом чи розпорядженням керівника підприємства. На кожен об'єкт основних засобів комісія оформляє «Акт приймання-передачі основних засобів» (форма № ОЗ-1) в одному примірнику. Складання загального акта на кілька прийнятих об'єктів основних засобів допускається лише для господарського інвентарю, інструментів, обладнання, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість, приймаються одночасно до одного документа і під відповідальність однієї й тієї ж особи.

Для списання які прийшли в непридатність основних засобів, як і для приймання, створюється спеціальна комісія, яка на кожен, пред'явлений до списання об'єкт, становить «Акт на списання основних засобів» (форма № ОЗ-3). В акті зазначаються найменування об'єкта, його інвентарний номер, дата введення в експлуатацію, первісна вартість, сума нарахованого зносу, обгрунтування для списання з балансу, а також визначаються витрати з ліквідації об'єкта та вартість матеріалів, які повинні бути оприбутковані після здійснення операції, проводиться розрахунок результатів від ліквідації.

При обліку основних засобів необхідно особливу увагу звернути на наступні чотири моменти:

  1. Сума, за якою основні засоби необхідно враховувати під час вступу.

  2. Як змінюється вартість основних засобів після придбання (включаючи збільшення або зменшення вартості внаслідок знецінення).

  3. Коефіцієнт, згідно з яким суму, за якою підлягають обліку активи, слід розподіляти між майбутніми періодами.

  4. Вибуття активів.

Первісна оцінка основних засобів здійснюється за їх собівартістю. Всі витрати, понесені у зв'язку з приведенням активу в робочий стан, слід враховувати як частина собівартості цього активу.

Компонентами собівартості згідно з П (С) БО «Основні засоби» є:

  • ціна придбання за вирахуванням будь-яких знижок;

  • мито;

  • інші податки, які не відшкодовуються підприємству;

  • витрати, безпосередньо пов'язані з приведенням активу в робочий стан.

Собівартість основних засобів, вироблених власними силами, визначається як сума прямих і накладних витрат, пов'язаних з їх виготовленням. При цьому, їх вартість не повинна перевищувати ринкової або справедливої ​​вартості аналогічних активів на дату складання балансу. Справедлива вартість визначається при проведенні оціночної експертизи професійними оцінювачами.

Адміністративні витрати та інші накладні витрати не є компонентом собівартості основних засобів.

До складу собівартості основного засобу, виробленого власними силами, не повинні включатися:

Основні засоби можна оцінювати за відновної вартості.

Справедлива вартість об'єкта основних засобів - це його ринкова вартість при тривалому використанні. Ця вартість визначається при проведенні оціночної експертизи, яку, найчастіше, проводять оцінювачі, які мають професійну кваліфікацію.

Частота переоцінок залежить від коливань справедливої ​​вартості основних засобів, які підлягають переоцінці. Коли справедлива вартість вже переоціненого активу суттєво відрізняється від його балансової вартості, необхідно проводити таку переоцінку. Справедлива вартість деяких об'єктів основних засобів може значно і постійно коливатися, що викликає необхідність проводити щорічну індексацію. Крім того, враховуючи інфляційні процеси й особливості розвитку економічних і ринкових відносин на Україні, необхідність проведення індексації основних засобів не викликає сумнівів.

При проведенні переоцінки об'єкта основних засобів, необхідно переоцінювати весь клас основних засобів, до якого належить даний об'єкт.

Таким чином, відновна вартість - це сума грошових коштів та їх еквівалентів, або іншої форми компенсації, яка необхідна для придбання або спорудження основного засобу на дату складання балансу в існуючих умовах.

У процесі експлуатації основні засоби втрачають свої первісні якості, тобто фізично і морально зношуються.

Відповідно, їх фактична вартість у міру зносу зменшується на його величину. Оцінка основних засобів за залишковою вартістю і являє собою різницю між первісною вартістю і нарахованим зносом. Співвідношення між сумою зносу і первісною вартістю показує ступінь зношеності основних засобів.

У балансі підприємства (форма № 1) у статті «Основні засоби» наводяться окремо первісна вартість, залишкова вартість основних засобів, а також сума нарахованого зносу.

Вартість основних засобів також може змінюватися при лізингових операціях.

Лізингова (орендна) операція - це господарська операція фізичної або юридичної особи (орендодавця), яка передбачає передачу основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) під відсоток і на певний термін.

Лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного і фінансового лізингу (оренди).

Оперативний лізинг передбачає передачу орендодавцем орендарю права користування основними засобами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації з обов'язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення терміну дії орендного договору. Право власності на ці основні засоби залишається в орендодавця протягом усього терміну оренди. Такі основні засоби залишаються у складі основних засобів орендодавця, тобто балансова вартість основних засобів не змінюється.

Фінансовий лізинг передбачає передачу орендодавцем основних засобів у користування орендарю на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковою наступною передачею права власності на такі основні фонди орендарю. З моменту передачі основних фондів у фінансовий лізинг вони одразу включаються до складу основних фондів орендаря. Тобто, при фінансовому лізингу балансова вартість основних засобів у орендодавця зменшується, а в орендаря збільшується на вартість таких фондів.

Для підтримання основних засобів у робочому стані та забезпечення їх функціонування протягом певного часу необхідно здійснювати їх технічне обслуговування, ремонти, проводити реконструкцію.

Згідно з проектом П (С) БО 7 «Основні засоби», витрати на проведення ремонтів та іншого поліпшення основних засобів слід вважати наступними витратами.

Наступні витрати - це витрати, пов'язані з проведенням різних видів ремонтів, модернізації, реконструкції та іншого удосконалення основних засобів. Вони мають велике значення в оцінці основних коштів.

У відповідності до МСБО 16 і проектом П (С) БО 7 «Основні засоби», якщо очікується, що витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів, приведуть до збільшення спочатку оцінених майбутніх економічних вигод від використання цього активу в результаті збільшення їхньої продуктивності, то ці витрати необхідно капіталізації зировать, тобто приєднати до балансової вартості основних засобів.

Якщо збільшення економічних вигод не передбачається, то, незалежно від величини цих витрат, їх необхідно визнати в звіті про фінансові результати як звіти періоду в тому, періоді, коли вони були здійснені. Тобто, такі витрати здійснюються підприємством для того, щоб підтримати надходження майбутніх економічних вигод від використання основних засобів на спочатку певному рівні.

Прикладами поліпшень, які ведуть до збільшення майбутніх економічних вигод, можуть бути:

  • модифікація об'єкта основних засобів з метою продовження терміну його корисної експлуатації;

  • поновлення частин машин і устаткування, з метою досягти значного підвищення якості виробленої продукції;

  • впровадження нових технологічних виробничих процесів, які дозволяють значно зменшити спочатку оцінені операційні витрати.

У процесі господарської діяльності всі основні засоби зношуються, що відбивається у вигляді нарахованої амортизації, що включається у витрати на виробництво продукції, тобто, її собівартість.

Згідно з МСБО 16 і проекту П (С) БО 7 «Основні засоби», амортизація - це систематичний розподіл вартості активу, яка амортизується протягом строку корисної експлуатації цього активу.

Амортизується, - це первісна вартість або інша сума, яка замінює собівартість активу у фінансовій звітності, за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - це сума грошових коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації або ліквідації об'єкта основних засобів за вирахуванням витрат на ліквідацію після закінчення терміну його корисного використання.

Ліквідаційна вартість оцінюється при придбанні основного засобу і після цього не змінюється внаслідок зміни цін.

Суму об'єкта основних засобів, яка амортизується, слід розподілити на систематичній основі протягом строку його корисної експлуатації.

Термін корисної експлуатації - це:

  • очікуваний період часу, протягом якого підприємство передбачає використовувати актив, або

  • кількість одиниць продукції, яку підприємство очікує отримати від використання активу.

Термін корисної експлуатації підприємством надалі може переглядатися у випадках зміни очікуваних економічних вигод від використання основних засобів.

У вітчизняній обліковій практиці поняття «ліквідаційна вартість» не розглядається і фактично прирівнюється до нуля, а термін корисної експлуатації до цього часу замінений нормативним терміном використання основного засобу. У цьому полягає суттєва відмінність у підходах до амортизації основних засобів, які використовуються у вітчизняній практиці та викладених в МСБО.

Застосовуваний метод нарахування амортизації, згідно з П (С) БО 7, повинен відображати характер отримання підприємством економічних вигод від даного активу. Вибір методу амортизації підприємство здійснює самостійно, застосовуючи до кожного об'єкта (або групі однорідних об'єктів) основних засобів відповідний найбільш підходящий метод нарахування амортизації.

Вибрані методи нарахування амортизації є елементами облікової політики підприємства.

Амортизація основних засобів для бухгалтерського обліку нараховується з 1-го числа місяця, наступного за місяцем надходження, і припиняється з 1-го числа місяця, наступного за місяцем вибуття основного засобу.

Згідно з П (С) БО 7 підприємствам дозволяється на свій розсуд використовувати такі методи нарахування амортизації:

  • прямолінійний метод;

  • метод зменшення залишкової вартості;

  • метод прискореного зменшення залишкової вартості;

  • кумулятивний метод;

  • виробничий метод.

Розглянемо коротко кожний з цих методів.

1. Прямолінійний метод, як правило, застосовується по тих основних засобів, отримання економічних вигод від використання яких рівномірно розподіляється в часі. Важливе значення при використанні цього методу має правильність визначення терміну корисної експлуатації основного засобу виходячи з інтенсивності та інших умов використання цього активу.

Річна сума амортизаційних відрахувань визначається діленням вартості, яка амортизується на очікуваний термін використання основних засобів:

Амортизаційні відрахування

=

Первісна вартість

-

Ліквідаційна вартість



Термін корисної експлуатації

Амортизаційні відрахування за місяць

=

Річна сума амортизації



12

При застосуванні цього методу:

2. Метод зменшення залишкової вартості -

щорічна сума амортизації визначається множенням залишкової вартості на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації:

А рік = Б а * N


N = (1 -

До ліквідаційна вартість

) * 100%


первісна вартість


де Б а - залишкова вартість на початок звітного року;

N - норма амортизації,%;

К - кількість років корисного використання.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості -

річна сума амортизації дорівнює добутку залишкової вартості об'єкта на початок звітного року і подвоєною річної норми амортизації. Річна норма амортизації визначається діленням 100 на кількість років корисного використання.

А рік = Б а * 2 * N

N рік = 100 / К

А міс = ( А рік) / 12

4. Кумулятивний метод.

Річна сума амортизації при цьому методі визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Річна сума амортизації

=

Амортизується

х

Кумулятивний коефіцієнт

Кумулятивний коефіцієнт

=

Кількість років до кінця корисного використання



Сума числа років використання

5. Виробничий метод застосовується за тими основними засобами, використання яких розраховується на первинно оцінений обсяг виробництва, робіт чи послуг (наприклад, для літаків визначається максимальна кількість льотних годин, або устаткування, використовуваного у видобувних галузях і призначеного для певного обсягу видобутку корисних копалин, та ін.)

При цьому методі спочатку оцінюється первісна вартість, ліквідаційна вартість і очікуваний обсяг виробництва. Далі визначається амортизація на одиницю обсягу діяльності.

Щорічна сума амортизаційних відрахувань визначається діленням вартості, яка амортизується суми на розрахунковий обсяг виробництва і множенням на обсяг фактично випущеної продукції за формулою:

Амортизаційні відрахування

=

Фактичний обсяг виробництва в звітному періоді

х

Первоначаль-ва вартість

-

Ліквідаційна вартість





Загальний розрахунковий обсяг виробництва

Зміна методу нарахування амортизації слід розглядати як зміну в обліковій політиці підприємства і цю інформацію необхідно розкривати в примітках до фінансової звітності. Суми амортизаційних відрахувань за поточний та майбутні періоди повинні бути відкоректовані.

На підприємствах відбувається постійний рух основних засобів.

Основні засоби можуть надходити на підприємство в результаті їх придбання за плату у інших юридичних і фізичних осіб, в результаті їх будівництва, спорудження, безоплатного отримання, як внесок до статутного капіталу, добудови та дообладнання, виявленні необлікованих основних засобів при інвентаризації.

Вибувають основні засоби з підприємства в результаті часткової або повної ліквідації, безоплатної передачі іншим підприємствам, реалізації, нестач, виявлених під час інвентаризації.

Для синтетичного обліку основних засобів у Плані рахунків передбачено активний інвентарний синтетичний рахунок 10 «Основні засоби», який призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів та орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів (див. схему рахунку 10 «Основні засоби»). Рахунок 10 має 9 субрахунків.

Структура рахунку 10 «Основні засоби»

Кредит

кореспондуючих рахунків

Рахунок 10 «Основні засоби»

Дебет

кореспондуючих рахунків


Дебет

Кредит



З-до

Н.М.:

Первісна

ст-сть власних основних засобів



151

152




424



46


151



423



  1. надходження о.с. в результаті придбання, будівництва, спорудження, у сумі фактичних витрат;

  2. безоплатне отримання основних засобів за справедливою вартістю;

  3. надходження о.с. в рахунок внеску до статутного капіталу;

  4. віднесення витрат після завершення реконструкції-ції, модернізації та ін;

  5. збільшення вартості о.с. в результаті дооцінки;

  1. списання суми зносу по ліквідованим, реалі-ванним, безоплатно пере-даних, якої бракує і переданим в УФ ін припускає-ріятій основним ср-вам;

  1. списання залишкової вартості ліквідованих о.с.;

  2. списання залишкової ст-ти реалізованих о.с.;

  3. списання залишкової вартості безоплатно переданих о.с.;

  4. списання залишкової вартості переданих до СФ інших підприємств о.с.;

  5. списання залишкової вартості відсутніх о.с.

  6. відображення суми уцінки накопиченої амортизації;

  7. відображення суми уцінки балансової вартості о.с.;

131






976



972


977



14



977


131


975




Об.д.:

Збільшення первісної вартості о.с.

Об.К.:

Зменшення первісної вартості



З-до

к.м.

Наявність осн. коштів на кінець м-ца за первісною (відновлювальною) вартістю



Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені П (С) БО 7 «Основні засоби».

Згідно з П (С) БО 7 при оприбуткуванні основних засобів всі витрати на придбання (створення) основних засобів повинні відображатися на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», який призначений для обліку витрат на придбання та створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Рахунок 13 «Знос необоротних активів» призначений для узагальнення інформації про нараховану амортизації та індексації зносу необоротних матеріальних і нематеріальних активів. За кредитом рахунка 13 відображається нарахування амортизації та індексації зносу необоротних активів, а за дебетом - зменшення суми зносу.

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху основних засобів

1. Придбання основних засобів за грошові кошти

Д-т

152

К-т

63,685,

651

- На суму фактичних витрат, пов'язаних з придбанням основних засобів (без ПДВ)

Д-т

10

К-т

152

- Зарахування основних засобів на баланс

2. Спорудження основних засобів власними силами

Д-т

152

К-т

205,661,

651,652,

653,63

- На вартість фактичних витрат на спорудження основних засобів (без ПДВ)

Д-т

10

К-т

152

- Зарахування основних засобів на баланс

3. Безоплатне отримання основних засобів

Д-т

10

К-т

424

- Зарахування до складу основних засобів за справедливою вартістю

Д-т

831

К-т

131

- Відображення суми зносу (з використанням рахунків класу 8)

або Д-т

23,91,

92,93,

941,949


К-т


131


- Відображення суми зносу (без використання рахунків класу 8)

4. Отримання основних засобів як внеску до статутного капіталу

Д-т

46

К-т

40

- Відображення розміру статутного капіталу, оголошеного в установчих документах

Д-т

10

К-т

46

- Відображення отримання від учасника об'єкта основних засобів

5. Витрати на поліпшення та утримання основних засобів

Відображення витрат на ремонт, у результаті якого планується

відновити первісний ресурс основних засобів

Д-т

205

К-т

63

-Придбані запчастини для ремонту (без ПДВ)

Д-т

80

К-т


205,207,

661 і ін

- Списання витрат на ремонт на витрати звітного періоду (з використанням рахунків кл. 8)

Д-т

91-93,

941,949

К-т

205,207,

661 і ін

- Списання витрат на ремонт на витрати звітного періоду (без використання рахунків кл. 8)

6. Відображення витрат на модернізацію та інші види поліпшення о.с.,

в результаті здійснення яких очікується зростання економічних

вигод від його використання в результаті збільшення продуктивності

Д-т

15

К-т

63,20,

661,65

- У сумі фактичних витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію та ін (без ПДВ)

Д-т

10

К-т

15

- Віднесення суми фактичних витрат на збільшення первісної вартості о.с.

7. Амортизація основних засобів

Д-т

83

К-т

131

- Нарахування амортизації тими підприємствами, які використовують рахунки класу 8

Д-т

23,91-93

941,949

К-т

131

- Нарахування амортизації тими підприємствами, які не використовують рахунки класу 8

8. Дооцінка основних засобів

Д-т

10

К-т

423

- Відображення суми дооцінки первісної вартості основних засобів

Д-т

423

К-т

131

- Відображення суми дооцінки накопиченої амортизації

9. Уцінка основних засобів

Д-т

131

К-т

10

- Відображення суми уцінки накопиченої амортизації

Д-т

975

К-т

10

- Відображення суми уцінки балансової вартості об'єкта основних засобів

10. Реалізація основних засобів

Д-т

377

К-т

742

- Відвантажені основні засоби та відображено дохід від їх реалізації

Д-т

742

К-т

641

- Відбиті податкові зобов'язання з ПДВ

Д-т

131

К-т

10

- Списана сума зносу реалізованих основних засобів

Д-т

972

К-т

10

- Списана залишкова вартість реалізованих основних засобів

Сформовано фінансовий результат:

Д-т

742

К-т

793

- Списано дохід від реалізації

Д-т

793

К-т

972

- Списана залишкова вартість реалізованих основних засобів

Д-т

31

К-т

377

- Отримані грошові кошти

11. Ліквідація основних засобів

Д-т

131

К-т

10

- Списано знос ліквідованих о.с.

Д-т

976

К-т

10

- Списана залишкова вартість ліквідованих о.с.

Д-т

976

К-т

66

- Відбиті витрати на ліквідацію о.с.

Д-т

20

К-т

746

- Відображені доходи від ліквідації о.с.

Д-т

976

К-т

641

- Відбиті податкові зобов'язання з ПДВ

Сформовано фінансовий результат:

Д-т

793

К-т

976

- Списані витрати, пов'язані з ліквідацією, і залишкова вартість ліквідованих о.с.

Д-т

746

К-т

793

- Списано дохід від ліквідації (вартість опріхо-ладнаних придатних виробничих запасів)

12. Безоплатна передача основних засобів

Д-т

131

К-т

10

- Списано знос переданих основних засобів

Д-т

977

К-т

10

- Списана залишкова вартість переданих о.с.

Д-т

977

К-т

641

- Відбиті податкові зобов'язання з ПДВ

Д-т

793

К-т

977

- Залишкова ст-сть безоплатно переданих о.с. і сума нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ списані на фінансові результати

13. Передача основних засобів як внеску до СФ іншого підприємства

Д-т

131

К-т

10

- Списано знос по переданим о.с.

Д-т

14

К-т

10

- Списана залишкова ст-сть переданих о.с.

Д-т

14

К-т

746

- Відображення різниці між залишковою вартістю переданих о.с. і справедливою вартістю інвестицій

Інвентаризація нерухомих об'єктів основних засобів має проводитися один раз на три роки, бібліотечних фондів - один раз на п'ять років.

При інвентаризації основних засобів:

  1. здійснюється перевірка правильності їх включення до складу основних засобів згідно з регулюючими та нормативними документами - П (С) БО 7 «Основні засоби»;

  2. здійснюється перевірка правильності застосування норм амортизації та її нарахування;

  3. здійснюється перевірка правильності переоцінки (індексації) основних засобів;

  4. встановлюється наявність основних засобів, не придатних до експлуатації і не підлягають відновленню. Включаються такі основні засоби в окрему інвентаризаційний опис для подальшого списання.

Згідно Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116 (з доповненнями) збиток розраховується за формулою:

Рз = [(Бв - А) х Іінф. + ПДВ + Азб] х 2,

де Рз - розмір збитків;

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту

розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних

нностей (на момент прийняття Порядку під

балансовою вартістю малася на увазі первоначаль-

ва вартість);

А - амортизаційні відрахування;

Іінф. - Загальний індекс інфляції, який розраховується на

підставі щомісячно визначених Міністерством

статистики індексів;

ПДВ - податок на додану вартість;

Азб - акцизний збір.

Згідно з пунктом 2 Порядку балансова вартість цінностей за вирахуванням амортизаційних відрахувань не повинна бути нижче 50% початкової вартості на момент встановлення факту нестачі, псування, розкрадання з урахуванням індексу інфляції.

Порядок визнання, складу, оцінки та відображення нематеріальних активів в обліку і звітності регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П (С) БО 8 «Нематеріальні активи».

Згідно цим нормативним документам, нематеріальними активами визнаються немонетарні активи (тобто всі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості в певній сумі грошей), не мають матеріальної форми, які можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більш одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, продажу, в адміністративних цілях чи для надання в оренду іншим об'єктам господарювання.

Критерії визнання активів повною мірою стосуються і нематеріальних активів.

Стандарт 8 висуває додаткові вимоги щодо визнання активу нематеріальним у разі його придбання або отримання, а саме, - вартість його може бути достовірно визначена.

Якщо НМА не відповідає вимогам, встановленим стандартом, то витрати, пов'язані з його придбанням або створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю в активі балансу в розділі 1 «Необоротні активи». До підсумку балансу включається залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів (визначається як різниця між первісною вартістю і нарахованою сумою зносу).

Якщо нематеріальний актив надійшов в результаті обміну на інший актив, то його собівартість визначається за справедливою вартістю отриманого активу, яка дорівнює справедливій вартості переданого активу з урахуванням будь-яких грошових доплат, здійснених за обмінної операції.

Справедлива вартість НМА - це сума, за якою актив може бути обміняний чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

Якщо НМА був безоплатно отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює ринковій вартості на дату отримання цього активу.

Собівартість НМА, створеного підприємством, включає всі витрати, прямо пов'язані з його створенням і приведенням у стан, придатний для використання за призначенням (прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати тощо).

Подальша оцінка балансової вартості НМА може відрізнятися від його собівартості, якщо були здійснені додаткові витрати, у результаті яких очікується збільшення притоку майбутніх економічних вигод на підприємство.

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих НМА, щодо яких існує активний ринок.

Активний ринок - ринок, якому властиві такі умови:

  • предмети, які продаються і купуються на цьому ринку, є однорідними;

  • в будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

  • інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

У разі переоцінки окремого об'єкта НМА слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей НМА. Сума дооцінки об'єкта НМА відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат періоду.

Витрати на придбання або створення НМА капіталізуються і в подальшому підлягають розподілу в часі протягом строку його корисного використання, тобто підлягають амортизації. Амортизація НМА здійснюється на систематичній основі протягом строку його корисного використання, який не повинен перевищувати 20 років.

Метод амортизації НМА обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

При розрахунку вартості, яка амортизується ліквідаційна вартість нематеріального активу прирівнюється до нуля, крім випадків, коли:

  • існує безвідмовне зобов'язання третьої сторони щодо придбання цього об'єкта до кінця терміну його корисного використання;

  • ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок буде існувати до кінця строку корисного

використання такого об'єкта.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому НМА став придатним для використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття НМА.

НМА списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів НМА визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.

Для синтетичного обліку та узагальнення інформації про наявність та рух НМА призначений активний інвентарний рахунок 12 «Нематеріальні активи».

За дебетом цього рахунку відображається придбання або отримання в результаті розробки НМА, обліковуються за первісною вартістю, та суми дооцінки, а по кредиту - вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та суми уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» має 7 субрахунків, назва яких відповідає групам, за якими ведеться облік НМА.

Знос НМА враховується на рахунку 13 «Знос необоротних активів» на субрахунку 133 «Знос нематеріальних активів».

На субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів" відображаються витрати підприємства на придбання або створення власними силами активів, облік яких ведеться на рахунку 12 «Нема-теріальні активи».

Відображення операцій руху НМА аналогічно синтетичному обліку основних засобів з використанням відповідних субрахунків.

У складі необоротних активів на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні активи" відображається вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема, спеціальні інструменти і пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів.

Згідно з П (С) БО 7 «Основні засоби» амортизація інших необоротних матеріальних активів обчислюється за тими ж методами, які застосовуються і за основними засобами. Додатково, амортизація малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів може обчислюватися в першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується, у місяці їх вибуття з активів (списання з балансу) з причини невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості.

У бухгалтерському обліку нарахування зносу на МШП за рахунком 112 відбивається на пасивному балансовому рахунку 132 «Знос інших необоротних активів».

При нарахуванні зносу по МШП за елементами витрат планом рахунків передбачено рах. 832 "Амортизація інших необоротних матеріальних активів»:

Д-т рах. 832 К-т рах. 132

Рахунок 832 закривається в кореспонденції з рахунками виробничих та інших витрат у залежності від місця їх виникнення:

Д-т рах. 23, 91, 92, 93 К-т рах. 832

Методи нарахування амортизації і зносу кожне підприємство вибирає самостійно і відображає їх в обліковій політиці.

Література

  1. Національні стандарти бухгалтерського обліку (все в одному номері) / Все про бухгалтерський облік. - 2009. - № 14 (802) (спецвипуск 94). - 13 лютого. - 80 с.

  2. Порядок подання фінансової звітності. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2009 р. № 419. / Баланс. -2000. - № 10. - С. 5.

  3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій / Наказ Мінфіну України від 30.11.2009 р. № 291.

  4. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства фінансів України від 30.10.09 р. 7 № 90.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Бухгалтерія | Реферат
    137.4кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Облік та амортизація необоротних активів
    Аналіз та облік необоротних активів
    Облік і аналіз необоротних активів МУП Верхнепечорскій хлібокомбінат
    Облік інших необоротних активів Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
    Облік інших необоротних активів на прикладі Рівненський завод тракторних агрегатів
    Економічна сутність необоротних матеріальних активів
    Автоматизація обліку зносу амортизації необоротних активів
    Автоматизація обліку зносу амортизації необоротних активів
    Уч т і аналіз необоротних активів МУП Верхнепечорскій хлебокомбіна
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru