Облік виробничих матеріальних запасів на складі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти Російської Федерації
Професійне училище № 69
Письмові екзаменаційні роботи
з бухгалтерського обліку по темі:
Облік виробничих матеріальних запасів на складі
2007

Зміст
Введення
1 Коротка характеристика підприємства
2 Матеріально - виробничі запаси, їх класифікація,
оцінка, завдання обліку
3 Документальне оформлення надходження і витрат виробничих
запасів
4 Облік виробничих запасів на складах
Висновок
Список літератури
Програми

Введення
Одним з необхідних елементів виробничого процесу будь-якого промислового підприємства виступають предмети праці, що представляють собою готові природні або попередньо оброблені матеріальні ресурси: сировина і матеріали, напівфабрикати, паливо, запасні частини та ін У процесі виробництва на них впливає людина за допомогою засобів праці для створення продукту споживання.
На відміну від основних засобів матеріальні ресурси в процесі виробництва беруть участь одноразово і переносять свою вартість на вироблену продукт повністю. Тому після кожного процесу виробництва їх доводиться відновлювати.
Основними завданнями бухгалтерського обліку матеріальних запасів є:
· Правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху матеріальних ресурсів;
· Контроль за збереженням матеріальних ресурсів у місцях їхнього зберігання та на всіх стадіях руху;
· Своєчасне виявлення надлишків матеріальних ресурсів, що підлягають реалізації іншим підприємствам.

Об'єктом дослідження є Кусакскій пивоварний завод ТОВ «Александркрон».


1 Коротка характеристика підприємства

У даній роботі расcмотрім Кусакскій пивоварний завод ТОВ «Александркрон». Пивоварний завод заснований в 1989 році. Побудований в 1993 р . Тоді це була власність СХАПз (колгоспу) ім. Енгельса. За тими мірками це була стабільна організація, що приносить прибуток.
У жовтні 2001 року пивзавод був перетворений в окрему організацію ТОВ «Александркрон». Повна назва: товариство з обмеженою відповідальністю «Александркрон». З обмеженою відповідальністю - з лімітованої відповідальністю - мається на увазі, що той, хто підписує боргове зобов'язання або інший аналогічний документ, включає певний пункт, лімітуючий його відповідальність.
Це підприємство спеціалізується на виробництві безалкогольного напою і пива «Александркрон».
Підприємство може також випускати безалкогольні ароматичні напої.
Після відділення пивзаводу в окрему організацію на підприємстві почалися реконструкція та ремонтно - монтажні роботи. Їх мета: заміна обладнання на більш якісне імпортне та ремонт будівлі.
У зв'язку з цим продукція виробляється в малій кількості, є збиток, тому що величезні витрати на робочий персонал, сировину та інші витрати перевищують доходи.
2 Матеріально - виробничі запаси,
їх класифікація, оцінка, завдання обліку
У бухгалтерському обліку як матеріально - виробничих запасів приймаються активи:
· Використовувані при виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг), призначеної для продажу (сировина і основні матеріали, покупні напівфабрикати і ін);
· Призначені для продажу (готова продукція і товари);
· Використовувані для управлінських потреб організації (допоміжні матеріали, паливо, запасні частини та ін.)
Основна частина матеріально - виробничих запасів використовується в якості предметів праці і виробничому процесі. Вони цілком споживаються в кожному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції.
Основними завданнями обліку матеріально - виробничих запасів є контроль за збереженням матеріальних ресурсів, відповідністю складських запасів нормативам, за виконанням планів постачання матеріалами; виявлення фактичних витрат, пов'язаних із заготівлею матеріалів; контроль за дотриманням норм виробничого споживання; правильний розподіл вартості витрачених у виробництві матеріалів по об'єктах калькуляції; раціональна оцінка виробничих запасів.
Для правильної організації обліку матеріалів важливе значення мають їх класифікацію, оцінка та вибір одиниць обліку.
Класифікація матеріалів. Залежно від ролі, яку відіграє різноманітні виробничі запаси в процесі виробничі запаси в процесі виробництва, їх поділяють на такі групи: сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, відходи (поворотні), паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини, інвентар та господарські речі.
Сировина і основні матеріали - предмети праці, з яких виготовляють продукт і які утворюють матеріальну (речовинну) основу продукту. Сировиною називають продукцію сільськогосподарського господарства та добувної промисловості (зерно, бавовна, худоба) а матеріалами - продукцію обробної промисловості (борошно, тканина, цукор та ін.)
Допоміжні матеріали використовують для впливу на сировину і основні матеріали, додання продукту певних споживчих властивостей або ж для обслуговування і догляд за знаряддями праці і полегшення процесу виробництва (спеції в ковбасному виробництві, мастильні, обтиральні матеріали та ін.) Слід мати на увазі, що поділ матеріалів на основні та допоміжні носить умовний характер і нерідко залежить лише кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видів продукції.
Покупні напівфабрикати - сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але не є ще готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто становлять їх матеріальну основу.
Зворотні відходи виробництва - залишки сировини і матеріалів, які утворюються їх переробки в готову продукцію, повністю або частково втратили споживчі властивості вихідної сировини і матеріалів (тирса, стружка тощо).
З групи допоміжних матеріалів окремо виділяють у зв'язку з особливістю їх використання палива, тару і тарні матеріали, запасні частини.
Паливо поділяють на технологічне (для технологічних цілей), рухове (пальне) і господарське (на опалення).
Тара і тарні матеріали - предмети, використовувані для упаковки, транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції (мішки, ящики, коробки). Запасні частини використовують для ремонту і заміни зношених деталей машин і устаткування.
Інвентар та господарські речі - це частина матеріально - виробничих запасів організації, яка у ролі коштів праці протягом не більше 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців (інвентар, інструменти та ін.)
Крім того, матеріали класифікують за технічними властивостями і ділять на групи: чорні і кольорові метали, прокат, труби та ін
Зазначені класифікації виробничих запасів використовують для побудови синтетичного та аналітичного обліку, а також складання статистичного звіту про залишки, надходження і витрати сировини та матеріалів у виробничо - експлуатаційної діяльності.
Для обліку матеріально - виробничих запасів застосовують такі синтетичні рахунки:
10 «Матеріали»;
11 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;
15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей»;
16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей»;
41 «Товари»;
43 «Готова продукція»;
позабалансові рахунки 002 «Товарно - матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання», 003 «Матеріали, прийняті в переробку», 004 «Товари, прийняті на комісію".
До рахунку 10 «Матеріали» можуть бути відкриті такі субрахунки:
1 «Сировина і матеріали»;
2 «Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі»;
3 «Паливо»;
4 «Тара і тарні матеріали»;
5 «Запасні частини»;
6 «Інші матеріали»;
7 «Матеріали, передані в переробку на сторону»;
8 «Будівельні матеріали»;
9 «Інвентар і господарські речі» та ін
На малих підприємствах всі виробничі запаси можна обліковувати на одному синтетичному рахунку 10 «Матеріали».
Всередині кожної з перерахованих груп матеріальні цінності поділяються на види, сорти, марки, типорозміри. Кожному найменуванню, сорту, розміру присвоюють короткий числове позначення (номенклатурний номер) і записують їх до спеціального реєстру, який називають номенклатурою-цінником. У номенклатурі - ціннику вказують також тверду облікову ціну і одиницю виміру матеріалів.
При використанні в обліку ЕОМ зміст номенклатури-цінника можна істотно розширити, вводячи в нього показники норми запасу, номерів синтетичних рахунків і субрахунків і деякі інші постійні ознаки.
Кодування номенклатури-цінника зазвичай здійснюють за змішаною порядкової - серійної системі, використовуючи семи - восьмизначні коди. Перші два знаки вказують синтетичний рахунок, третій визначає субрахунок, один або два наступні знаки означають групу матеріалів, решта - різні ознаки, характеристики матеріалу.
Інформація, що міститься в номенклатурі-цінниках, відносяться до умовно - постійною. Вона записується на машинні носії і багаторазово використовується для отримання необхідних вихідних даних.
Оцінка матеріально-виробничих запасів. Матеріально-виробничі запаси приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю.
Фактична собівартістю матеріально-виробничих запасів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на придбання, за винятком ПДВ і інших відшкодовуваних податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації)
Не включаються до фактичні витрати на придбання матеріально-виробничих запасів загальногосподарські та інші аналогічні витрати, крім випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з придбанням матеріально-виробничих запасів.
Витрати з доведення матеріально-виробничих запасів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях, включають витрати організації з доопрацювання і поліпшення технічних характеристик отриманих запасів, не пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг.
3 Документальне оформлення надходження і витрати
виробничих матеріальних запасів
Сировина і матеріали надходять від постачальників, підзвітних осіб, закупили матеріали в порядку готівкового розрахунку, від списання які прийшли в непридатність основних засобів і власного виробництва.
Вступники в організацію матеріали оформляють бухгалтерськими документами в наступному порядку.
Разом з відвантаженням продукції постачальник висилає покупцю розрахункові та інші супровідні документи: платіжне вимога (у двох примірниках: один безпосередньо покупцю, інший - через банк), товарно-транспортні накладні, квитанцію до залізничної накладної та ін Розрахункові та інші документи, пов'язані з надходженням матеріалів, надходять до бухгалтерії, де перевіряється правильність їх оформлення, після чого їх передають відповідальному виконавцю з постачання.
У відділі постачання за вступникам документами перевіряють відповідність обсягу, асортименту, термінів поставки, цін, якості матеріалів та ін договірними умовами. У результаті такої перевірки на самому розрахунковому або іншому документі роблять відмітку про повний або частковий акцепт (згоду на оплату). Крім того, відділ постачання здійснює контроль за надходженням вантажів і їх розшук. З цією метою у відділі постачання ведуть Журнал обліку поступаю щих вантажів, в якому вказують реєстраційний номер, дату запису, найменування постачальника, дату і номер транспортного документа, номер, дату і суму рахунку, рід вантажу, номер і дату прибуткового ордера або акта про приймання запиту про розшук вантажу. У примітках роблять відмітку про оплату рахунка або відмову від акцепту.
Перевірені платіжні вимоги з відділу постачання передають до бухгалтерії, а квитанції транспортних організацій - експедитору для отримання і доставки матеріалів.
Експедитор приймає на станції прибули матеріали за кількістю місць і масі. При виявленні їм ознак, що викликають сумнів у схоронності вантажу, він може вимагати від транспортної організації перевірки вантажу. У разі виявлення недостачі місць або маси, пошкодження тари, псування матеріалів складається комерційний акт, який служить підставою для пред'явлення претензій до транспортної організації або постачальника.
Для одержання матеріалів зі складу іногородніх постачальників експедитору видають наряд і довіреність, в яких вказують перелік матеріалів, які підлягають отриманню. При прийманні матеріалів експедитор виробляє не тільки кількісну, але і якісну прийомку.
Прийняті вантажі експедитор доставляє на склад підприємства і здає завідувачу складу, який перевіряє відповідність кількості і якості матеріалу даними рахунка постачальника. Прийняті комірником матеріали оформляють прибутковими ордерами. Прибутковий ордер підписують завідувач складом і експедитор.
Матеріальні цінності прибуткують у відповідних одиницях виміру (вагових, об'ємних, лінійних, числових). Якщо матеріали надходять в одній одиниці, а витрачаються в іншій, то вони враховуються одночасно в двох одиницях виміру.
За відсутності розбіжностей між даними постачальника і фактичними даними дозволяється здійснювати оприбуткування матеріалів без виписки прибуткового ордера. У цьому випадку на документі постачальника проставляють штамп, у відбитках якого містяться основні реквізити прибуткового ордера. Кількість первинних документів при цьому скорочується.
У тих випадках, коли кількість і якість прибули на склад матеріалів не відповідають даним рахунку постачальника, приймання матеріалів проводить комісія і оформляє акт про приймання матері алів, який служить підставою для пред'явлення претензії постачальнику. У складі комісії повинен бути представник постачальника або представник незацікавленої організації. Акт складають також при прийманні матеріалів, що надійшли на підприємство без рахунку постачальника (невідфактуровані поставки).
Якщо перевезення матеріалів здійснюють автотранспортом, то в якості первинного документа застосовують товарно-транспорт ву накладну, яку складає вантажовідправник у чотирьох примірниках: перший з них служить підставою для списання матеріалів у вантажовідправника, другий - для оприбуткування матеріалів одержувачем; третій - для розрахунків з автотранспортної організацією і є додатком до рахунку на оплату за перевезення цінностей; четвертий є підставою для обліку транспортної роботи і додається до подорожнього листа. Товарно-транспортну накладну застосовують як прибуткового документа у покупця у разі відсутності розбіжності кількості вантажів, що надійшли з даними накладної. При наявності такої розбіжності приймання матеріалів оформляють актом про приймання матеріалів.
Надходження на склад матеріалів власного виготовлення, відходів виробництва та ін оформляють одно-або багаторядковими тре гами-накладними, які виписують цехи-здавачі у двох примірниках: перший є підставою для списання матеріалів з ​​цеху-здавальника, другий надсилається на склад і використовується в якості прибуткового документа. Матеріали, отримані від розбирання і демонтажу будівель і споруд, оприбутковуються на підставі акта про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні і демонтажі будівель і споруд.
Підзвітні особи набувають матеріали в організаціях торгівлі, в інших організацій і кооперативів, на колгоспному ринку або у населення за готівку. Документом, що підтверджує вартість придбаних матеріалів, є товарний рахунок або акт (довідка), складений підзвітною особою, в якому він викладає зміст господарської операції із зазначенням дати, місця покупки, найменування та кількості матеріалів і ціни, а також даних паспорта продавця товару. Акт (довідку) докладають до авансового звіту підзвітної особи.
Матеріали відпускають зі складу організації на виробниче споживання, господарські потреби, на сторону, для переробки і в порядку реалізації зайвих і неліквідних запасів. Важливою умовою контролю за раціональним використанням матеріалів є їх нормування і відпустка на основі встановлених лімітів. Ліміти розраховуються відділами постачання на основі даних планового відділу про обсяг випуску продукції і норм витрати матеріалів на одиницю продукції.
Всі служби підприємства повинні мати список посадових осіб, яким надано право підписувати документи на отримання та відпуск зі складу матеріалів, а також видавати дозвіл на вивіз їх з підприємства. Відпускаються матеріали повинні бути точно зважені, виміряні та підраховані.
Порядок документального оформлення відпустки матеріалів залежить насамперед від організації виробництва, напрями витрат та періодичності їх відпустки.
Витрата матеріалів, що відпускаються у виробництво і на інші потреби щодня, оформляють лімітно - забірними картами. Вони виписуються в двох або трьох примірниках на один або кілька видів матеріалів і, як правило, строком на один місяць. Можуть застосовуватися квартальні лімітно - забірні карти з відривними місячними талонами на фактичний відпустку. У них вказують вид операцій, номер складу, відпускається матеріали, цех-одержувач, шифр витрат, номенклатурний номер та найменування відпускаються матеріалів, одиницю виміру і ліміт місячного витрати матеріалів, який обчислюють у відповідності з виробничою програмою на місяць і діючих норм витрат.
Один примірник лімітно - забірної карти вручають цеху-одержувачу, інший - складу. Комірник записує кількість відпущеного матеріалу і залишок ліміту в обох примірниках картки і розписується в карті цеху-одержувача. Представник цеху розписується в отриманні матеріалів в карті, що знаходиться на складі.
Лімітно - забірна картка може виписуватися в одному примірнику. У цьому випадку одержувач розписується в отриманні матеріалів безпосередньо в карті складського обліку, а в лімітно - забірної карті розписується особа, відповідальна за відпустку матеріалів зі складу.
Відпуск матеріалів зі складів роблять у межах встановленого ліміту. Понадлімітний відпустку матеріалів і заміну одного матеріалу іншим (за відсутності матеріалу на складі) оформляють випискою окремої вимоги-накладної на заміну (додатковий відпуск матеріалів). При заміні в лімітно - забірної карті замінного матеріалу роблять запис «Заміна, дивись вимога № ____» і зменшують залишок ліміту. Не використані у виробництві і повернуті на склад матеріали записують у лімітно - забірну карту без складання будь-яких додаткових документів.
Застосування лімітно - забірних карток значно скорочує кількість разових документів. Розрахунки лімітів та виписка лімітно - забірних карт на сучасних обчислювальних машинах дозволяє підвищити обгрунтованість обчислюваних лімітів та зменшити трудомісткість складання карт.
Якщо матеріали з складу відпускаються нечасто, то їх відпустку оформляють одно-або багаторядковими вимогами-накладними на відпуск матеріалів, які виписуються цехом-одержувачем у двох примірниках: перший, з розпискою комірника, залишається в цеху, другий, з розпискою одержувача - у комірника.
Для обліку руху матеріалів всередині підприємства застосовують однорядкові чи багаторядкові вимоги-накладні. Накладні складають матеріально відповідальні особи ділянки, відпускається цінності, у двох примірниках, один з яких залишається на місці з розпискою одержувача, а другий з розпискою особи, відпускається цінності, передається одержувачу цінностей .
Відпуск матеріалів стороннім організаціям або господарствам своєї організації, розташованим за її межами, оформляють наклад ними на відпуск матеріалів на сторону, які виписує відділ постачання, як правило, в трьох примірниках на підставі нарядів, договорів та інших документів: перший примірник залишається на складі і є підставою для аналітичного і синтетичного обліку матеріалів, другий передається одержувачу матеріалів, а третій - в бухгалтерію. Якщо матеріали відпускаються з подальшою оплатою, то перший екземпляр служить також для виписки бухгалтерією розрахунково-платіжних документів.
При перевезенні матеріалів автотранспортом замість накладної застосовують товарно-транспортну накладну.
Списання матеріалів оформляють актом на списання матеріалів, який складається спеціально створеною комісією, за участю матеріально відповідальної особи.
Замість первинних документів по витраті матеріалу можна використовувати картки обліку матеріалів. З цією метою представники цехів-одержувачів розписуються в одержанні матеріалів у самих картках, які стають у зв'язку з цим виправдувальними документами. При цьому в картках проставляють шифр виробничих витрат з метою подальшої групування записів за об'єктами калькуляції та статтями витрат. Таке поєднання видаткових документів і карток обліку матеріалів зменшує обсяг облікової роботи і посилює контроль за дотриманням норм складських запасів.
На фактично витрачені матеріали підрозділ-одержувач матеріалів складає акт витрати, в якому зазначаються найменування, кількість, облікова ціна і сума по кожному найменуванню, шифр замовлення, на виконання якого витрачені матеріали, нормативний і фактичний витрата матеріалів із зазначенням виявлених відхилень і їх причин. У необхідних випадках в акті вказують кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт. Крім того, підрозділи організації щомісяця складають звіти про наявність та рух матеріальних ценнос тей і передають їх до бухгалтерії.
У невеликих організаціях відпустку матеріалів на виробництво продукції і надання послуг здійснюється без оформлення спеціальними документами. Фактично витрачені матеріали за їх видами відображаються в актах або звітах про випуск та реалізації готової продукції. Акти складаються, як правило, подекадно працівником підприємства, відповідальним за приймання, зберігання і реалізацію продукції. Після затвердження керівником організації акт є підставою для списання відповідних матеріалів.
У встановлені дні документи по приходу і витраті матеріалів здають в бухгалтерію організації за реєстром приймання-здачі документів, складеним у двох примірниках: перший здається в бухгалтерію під розписку бухгалтера на другому примірнику, а другий залишається на складі.
4 Облік виробничих запасів на складах
Для забезпечення виробничої програми відповідними матеріальними ресурсами на підприємствах створюються спеціалізовані склади для зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин та інших матеріалів. Крім центральних заводських складів у різних структурних підрозділах організації можуть бути комори, які виконують функції проміжних складів. Кожному складу наказом по підприємству присвоюється постійний номер, який згодом вказується на всіх документах, що належать до операцій даного складу. Склади повинні бути забезпечені справними вагами, вимірювальними приладами та мірною тарою.
На складах (коморах) матеріальні цінності розміщують по секціях, а всередині них - по групах, типо-та сорторазмера в штабелях, ящиках, контейнерах, на стелажах, полицях, осередках, піддонах, що забезпечує швидку їх приймання, відпуск та контроль за відповідністю фактичного наявності встановленим нормам запасу (ліміту).
Облік матеріалів на складі здійснює завідуючий складом (комірник), що є матеріально відповідальною особою, якого приймають на роботу, як правило, за погодженням з головним бухгалтером підприємства. З комірником укладається типовий договір за встановленою формою про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Якщо в штатному розкладі організації відсутня посада завідуючого складом, то його обов'язки можуть бути покладені на будь-якого працівника організації за його згодою і з обов'язковим укладанням договору про індивідуальну матеріальну відповідальність. Від займаної посади комірник може бути звільнений тільки після суцільної інвентаризації товарно - матеріальних цінностей і передачі їх за актом, затвердженим керівником підприємства.
На кожен номенклатурний номер матеріалів комірник заповнює матеріал ярлик і прикріплює його до місця зберігання матеріалів. В ярлику вказують найменування матеріалів, номенклатурний номер, одиницю виміру, ціну та ліміт наявності матеріалів.
Облік руху та залишків матеріалів здійснюють у картках обліку матеріалів. На кожен номенклатурний номер відкривають окрему картку, тому облік називають сортовим обліком і здійснюють його тільки в натуральному вираженні.
Картки відкривають у бухгалтерії або обчислювальній установці і записують в ній номер складу, найменування матеріалу, марку, сорт, профіль, розмір, одиницю виміру, номенклатурний номер, облікову ціну і термін придатності. Після цього картки передають на склад, і комірник заповнює колонки приходу, витрат і залишку матеріалів.
Запис в картках комірник робить на підставі первинних документів (прибуткових ордерів, вимог - накладних та ін) на день здійснення операцій. Після кожного запису виводять залишок матеріалів. Завдяки цьому склад своєму розпорядженні оперативними відомостями про стан запасів матеріалів. Якщо залишок матеріалів вище або нижче встановленої норми запасів, то завідувач складом зобов'язаний повідомити про це у відділ постачання.
Ведення обліку матеріалів допускається також у книзі обліку матеріалів, яка містить ті ж реквізити, що і картки обліку матеріалів.
В умовах функціонування АСУП та автоматизованого складського господарства замість карток обліку застосовують систематично складаються машинограми - відомості руху і залишків матеріалів. У них на підставі первинних документів відображають ті ж дані, що і в картках складського обліку, проте на відміну від них машинограми - відомості становлять лише по складах і матеріально відповідальним особам. Машинограми використовуються для контролю за рухом і станом матеріалів на складі і оперативного управління виробництвом.
Первинні документи після запису їх даних в картки обліку передають до бухгалтерії; сюди ж передають лімітно - забірні карти в міру використання ліміту, але не пізніше 1 - го числа наступного місяця. Здачу документів оформляють реєстром, в якому вказують найменування і номери документів, що здаються.
У цехах, що мають комори, а також у підзвітних організаціях (пункти, відділення, заводи) матеріально відповідальні особи (завідуючі пунктами і відділеннями, майстри заводів) складають місячні звіти про залишки і рух матеріалів в підзвіті та надають їх у бухгалтерію. У звітах міститися відомості про залишки матеріалів на початок місяця, їх надходження, витраті і залишку на кінець місяця. У звітах майстрів заводів поряд з фактичною витратою матеріалів вказують їх витрата за нормою. Нормативні витрати матеріалів обчислюють у бухгалтерії, де виробляється, крім того, і таксировки звіту.
При використанні матеріальних звітів відпадає необхідність у складанні інших документів на витрату матеріалів і спрощується облік матеріалів у підзвіті, оскільки в якості регістрів аналітичного обліку використовуються звіти матеріально відповідальних осіб.

Висновок
Підіб'ємо підсумок. Всі операції, пов'язані з рухом матеріалів, в першу чергу відбиваються в складському обліку. Цей облік зазвичай називають оперативними, і він має важливе значення для всього бухгалтерського обліку на підприємстві. Тому працівники бухгалтерії повинні здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним документуванням руху матеріалів на складі і записами в регістрах складського обліку матеріалів, за відповідністю фактичних залишків матеріалів даними поточного бухгалтерського обліку, проводити фактичні перевірки наявності цінностей, а також здійснювати звірку складського обліку з бухгалтерським.
На виробничих підприємствах для зберігання матеріалів можуть створюватися як спеціалізовані загальнозаводські склади, так і комори, які виконують функції проміжних складів. Кожному складу наказом по підприємству присвоюється постійний номер, який надалі зазначається на всіх документах, що належать до операцій даного складу.
Облік матеріалів на складах здійснюють завідуючі складами (комірники), з якими укладається типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. На дрібних підприємствах обов'язки завідуючого складом (комірника) можуть бути покладені на завідувача виробництвом.
Для ефективного ведення складського обліку матеріальні цінності доцільно розміщувати по секціях, а всередині них - по партіях, групами, підгрупами і сортами в штабелях, контейнерах, ящиках, на стелажах, полицях, осередках і піддонах. Крім того, на кожен номенклатурний номер матеріалів матеріально відповідальні особи повинні заповнювати матеріал ярлик і прикріплювати його до місця зберігання матеріалів. У ньому необхідно вказати найменування матеріалів, номенклатурний номер, одиницю виміру, ціну та ліміт наявності матеріалів. Така організація складського обліку забезпечить оперативність і швидкість прийому та відпуску матеріалів, а також контроль за відповідністю фактичного їх наявності встановленим нормам запасу (ліміту).

Список літератури
1. Бородін В. А. Бухгалтерський облік: Підручник для вузів. - 3 - е вид., Перераб. І доп. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2004. - 528 с.
2. Бухгалтерський облік: Підручник / За ред. П. С. Безруких. - 4 - е вид., Перераб. І доп. - М.: Бухгалтерський облік, 2002. - 312 с.
3. Керімов В. Е. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. - М.: Видавничо - торгова корпорація «Дашков і К о», 2005. - 724 с.
4. Кондраков Н. П. Бухгалтерський облік: Підручник. - М.: ИНФРА - М, 2004. - 592 с.
5. Краснова Л. П., Шалашова М. Т., Ярцева Н. М. Бухгалтерський облік: Підручник. - М.: МАУП, 2001. - 257 с.
6. Нідлз Б., Андерсон Х., Колдуел. Принципи бухгалтерського обліку: Пер. з англ. / Под ред. Я. В. Соколова. - М.: Фінанси і статистика, 1993. - 243 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
61.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік товарно-матеріальних запасів
Облік матеріальних запасів у комерційному банку
Облік і аудит товарно матеріальних запасів на прикладі Управління дош
Облік виробничих запасів
Облік виробничих запасів 2
Облік виробничих запасів 6
Облік і аудит товарно-матеріальних запасів на прикладі Управління дошкільних та позашкільних установ
Облік матеріально-виробничих запасів
Облік виробничих запасів підприємства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru