приховати рекламу

Обгрунтування раціональної виробничої структури сільськогосподарського підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство сільського господарства Російської Федерації

Федеральне державне освітній заклад

вищої професійної освіти

Смоленська державна сільськогосподарська академія

Спеціальність 060800 «Економіка і управління на підприємствах АПК»

Кафедра економіки та організації виробництва

Курсова робота

на тему:

Обгрунтування раціональної виробничої структури сільськогосподарського підприємства

Смоленськ 2006

Зміст

Введення

Глава 1. Аналіз організації та господарської діяльності сільськогосподарського підприємства

1.1 Загальні відомості про підприємство

1.2 Виробничий напрямок і спеціалізація підприємства

1.3 Розміри виробництва підприємства

1.4 Економічна оцінка ситуації, виробничої структури

Глава 2. Обгрунтування нормативів і обсягів робіт на перспективу

2.1 Планування врожайності сільськогосподарських культур і їх собівартість

2.2 Обгрунтування виходу продукції тваринництва

2.3 Розрахунок потреби в кормах

2.4 Обгрунтування посівних площ сільськогосподарських культур

2.5 Економічна оцінка варіантів поєднання галузей тваринництва

Список використаної літератури

Введення

Обгрунтування раціональних обсягів виробництва сільськогосподарської продукції на перспективу один з найважливіших і складних питань перспективного планування в сільськогосподарському підприємстві.

Під раціональною структурою підприємства розуміється закономірний зв'язок і оптимальне співвідношення всіх галузей і елементів виробництва (техніки, технології, організації).

Обгрунтування раціональної виробничої структури господарства має бути побудовано на всілякому підвищення технічного, технологічного та організаційного рівня виробництва. У курсовому проекті необхідно передбачити загальне підвищення використання передового досвіду. В основу розрахунків повинні бути покладені прогресивні нормативи використання землі, техніки, праці, високі якості показників - рівня врожайності, продуктивності тварин.

Головна мета проекту - забезпечити виробництво найбільшої кількості необхідної господарству високоякісної продукції при найменших витратах трудових і матеріальних ресурсів, при високій продуктивності праці.

Глава 1. Аналіз організації та господарської діяльності сільськогосподарського підприємства

    1. Загальні відомості про підприємство

У 2002 році на базі ТОВ "Молькова" виник СПК "Молькова". Кооператив створений у відповідності з федеральним законом "Про сільськогосподарську кооперацію". Є юридичною особою. З моменту утворення кооперативу можна сказати, що кооператив функціонує відповідно до принципів централізованої адміністративної системи.

Місцезнаходження кооперативу: 214010, Смоленська область, Кардимовскій район, д. Кардимово, вул., Буд.

Таблиця 1

Перелік пунктів

здачі

Назва

Відстань, км

Дороги

Обласний центр

Смоленськ

25

Асфальтована

Місце реалізації:




а) молоко

Молокозавод ВАТ "Роса"

35

Асфальтована

б) худоби

Смоленський м'ясокомбінат ВАТ "Смолмясо"

28

Асфальтована

Реалізація сільськогосподарської продукції споживачам і закупівля необхідної продукції у постачальників здійснюється за допомогою складання договорів купівлі-продажу. Зв'язок центральної садиби з обласним центром та пунктами здачі сільськогосподарської продукції здійснюється по асфальтованій дорозі. Тобто, завдяки вигідному розташуванню господарство має широкий ринок збуту своєї продукції.

При розміщенні будь-якого господарства велике значення має облік природно-кліматичних та економічних умов, які впливають на господарську діяльність, наприклад, клімат, природні ресурси, місце розташування господарства, доступ до нього, зв'язок з ринком споживачів та інші.

Господарство СПК "Молькова" розташоване на території Смоленської області, тому й кліматичні умови відповідають області.

Господарство знаходиться в зоні помірно-континентального клімату. Сума середньодобових температур повітря за період активної вегетації рослин становить 1850 - 1950 ° С. Тривалість безморозного періоду триватиме в середньому 130 - 140 днів. За вологозабезпеченості район відноситься до зони достатнього зволоження. Гідротермічний коефіцієнт дорівнює 1,5 - 1,6. Кількість опадів за рік коливається від 600 - 650 мм, а за вегетаційний період (травень - вересень) 350 - 380 мм. Кліматичні умови сприятливі для обробітку озимих та ярих культур, льону, картоплі та ін

Основними видами грунтів є дерново-середньо і сильнопідзолисті. Механічний склад грунтів ріллі двох видів: легкосуглинкові і супіщані. Потужність орного горизонту від 15 до 25 см. Грунти недостатньо забезпечені легкорозчинні форми фосфору і містять мало калію. Для підвищення родючості грунтів необхідно вапнування і внесення підвищених доз органічних добрив, суворе дотримання агротехніки.

При внесенні необхідної органіки і мінеральних добрив господарство підвищує родючість грунту, що, у свою чергу, сприяє підвищенню врожайності вирощуваних культур.

Рельєф переважно рівнинний, подекуди спостерігаються височини. На території господарства є ставки і водойми, загальна площа яких складає 2 га, вони використовуються в літню пору для потреб господарства, наприклад, напування тварин.

Рослинний світ на території господарства СВК "Молькова" представлений лісовими масивами, сіножатями та пасовищами, які переважають у господарстві. У лісах велика кількість мілколистної дерев, типу - береза, осика, а також хвойних - ялина. Лугова рослинність типова для нечорноземної зони.

    1. Виробничий напрямок і спеціалізація підприємства

Виробничий напрямок - це загальне поняття і характеризується воно розвитком головних галузей у підприємстві.

Ефективність виробництва багато в чому залежить від спеціалізації виробництва. Під спеціалізацією розуміють зосередження діяльності підприємства на виробництві певного виду продукції (або обмеженого їх кола). На сільськогосподарському підприємстві вона звичайно пов'язана з розширенням однієї або декількох галузей при відповідному скороченні інших. Розширення одних галузей за рахунок скорочення інших може здійснюватися до тих пір, поки подальше їх зростання вже не приносить економічного зиску.

Сутність спеціалізації полягає у суспільному поділі праці, яке відбувається поступово і проявляється в різних формах.

Мета спеціалізації сільськогосподарського підприємстві - створення умов для збільшення прибутку, досягнення більш високої продуктивності праці, збільшення виробництва продукції, підвищення її якості.

Розглянемо обсяг продажу сільськогосподарської продукції (таблиця 2).

Таблиця 2

Продаж сільськогосподарської продукції, ц

Види продукції

2003р.

2004р.

2005р.

Зернові - всього:

303

1181

934

з них: жито


690


овес

84

363

934

Молоко

3249

3426

3323

М'ясо (у перерахунку на живу масу) - всього:

64

48

26

в тому числі: яловичина

64

48

26

З даних таблиці видно, що провідне місце займає виробництво молока. Хоча і спостерігається зниження обсягів продажів молока в 2005 році в порівнянні з 2004 роком. Зерно реалізовували кожен рік. Рослинництво на сьогоднішній день існує тільки в рамках кормовиробництва. В останні роки вирощуються зернові та багаторічні та однорічні трави на зелений корм.

Для вирішення багатьох питань організації виробництва, цілей науково-обгрунтованого планування, матеріально-технічного забезпечення та матеріального стимулювання працівників велике значення має правильне визначення спеціалізації сільськогосподарського підприємства.

Для визначення спеціалізації необхідно використовувати певні показники та критерії. Основним економічним показником, що характеризує спеціалізацію, є структура товарної продукції сільського господарства, і, перш за все питома вага продукції головної галузі, що відображає рівень спеціалізації.

Таблиця 3

Виробничий напрямок і спеціалізація підприємства

Галузі та види продукції

Вартість товарної продукції, тис. руб.

Структура товарної продукції,% до підсумку


2003р.

2004р.

2005р.

в середньому за 3 роки

2003р.

2004р.

2005р.

в середньому за 3 роки

1. Рослинництво всього

95

406

255

252,0

4,1

13,1

7,9

8,4

Овес

12

67

251

110,0

0,5

2,2

7,7

3,5

Інші зернові і зернобобові

30

40

-

-

1,3

1,3

-

-

2. Тваринництво

2237

2696

2991

2641,3

96,0

87,0

92,1

91,7

ВРХ

656

982

1081

906,3

28,1

31,7

33,3

31,0

Молоко цільне

1525

1621

1851

1665,6

65,4

52,3

57,0

58,2

РАЗОМ

2332

3102

3246

2893,3

100

100

100

100

Для найбільш повної характеристики господарської спеціалізації використовують коефіцієнт спеціалізації (К ).

K = , Де

100 - сума питомих ваг окремих видів товарної продукції;

D - питома вага одного виду продукції в структурі товарної продукції,%;

n - порядковий номер виду товарної продукції по займаному їй питомій вазі, починаючи з найвищого.

Розрахуємо коефіцієнт спеціалізації підприємства за трьома роками:

K == 0,66, K = 0,59, K = 0,51.

За структурою товарної продукції (таблиця 3) визначили, що молоко-головна товарна продукція. Коефіцієнт спеціалізації в 2003, 2004 і 2005 роках склав відповідно 0,66, 0,59 і 0,51, тобто поглиблена спеціалізація підприємства. СПК «Молькова» спеціалізується на виробництві молока виробничий напрям у нього скотарське. Господарство використовує культури в основному як корм худобі. Але в 2003 і 2004 роках реалізовували зерно на насіння. Спеціалізація підприємства відповідає природно-економічних умов. Ще більше поглибити спеціалізацію можна шляхом скорочення кількості галузей.

    1. Розміри виробництва підприємства

Відомо, що найкращі результати досягаються в тому випадку, якщо підприємство має оптимальний розмір. Оптимальний розмір підприємства, як і виробництва, - поняття відносне і залежить від безлічі факторів. Одним з показників розміру підприємства є розміри земельних угідь. Поділяються вони на дві групи, сільськогосподарські угіддя та угіддя, безпосередньо не використовуються для виробництва землеробської продукції.

Таблиця 4

Земельні угіддя за станом на 2005р.

Види угідь

Всього, га

1. Ріллі - всього

2993

в тому числі посівів

2145

2. Сіножатей - всього

155

в тому числі суходільних

155

3. Пасовищ - всього

333

в тому числі суходільних

333

РАЗОМ сільськогосподарських угідь

3503

4. Лісів і чагарників


5. Лісові масиви

1577

6. Боліт


7. Ставків тощо водойм

2

8. Доріг і скотопрогонів


9. Інших земель


Загальна земельна площа

6084

На даному підприємстві сільськогосподарські угіддя становлять 57,9% загальної земельної площі, причому найбільшу питому вагу займає рілля - 85,4%. Крім земельних угідь, розміри виробництва визначають такі показники, як вартість валової продукції сільського господарства, вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення рослинництва і тваринництва, чисельність середньорічних працівників в основному виробництві, поголів'я тварин.

Таблиця 5

Розміри виробництва підприємства

Показники

2003р.

2004р.

2005р.

У середньому по господарству

Вартість валової с.г. продукції в діючих цінах, тис. крб.

5475

5268

5092

5278,3

Вартість основних виробничих фондів с.г. призначення, тис. руб.

27023

27396

27398

27272,3

Чисельність середньорічних працівників в основному виробництві, чол.

65

58

50

59

Площа сільськогосподарських угідь, га

3503

3503

3503

3503

в т.ч. ріллі

2993

2993

2993

2993

Поголів'я тварин на кінець року, гол.:





Великої рогатої худоби - всього

472

463

461

465,3

в т.ч. корів

240

220

216

225,3

Протягом усього досліджуваного періоду часу, тобто за 2003, 2004 і 2005 року, склад, розмір і структура земельних угідь не зазнали змін. У складі загальної земельної площі відбувається рівномірний розподіл сільськогосподарських угідь. Поголів'я великої рогатої худоби в 2005 році скоротилося на 2,4% в порівнянні з 2003 роком. Поголів'я корів скоротилося на 24 голови в порівнянні з 2003 роком. Причини зниження поголів'я великої рогатої худоби пов'язані з вимушеним забоєм худоби і з його продажем для погашення збитків.

Достатня забезпеченість сільськогосподарських підприємств необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягу виробництва продукції і підвищення ефективності її виробництва. Зокрема, від забезпеченості господарства трудовими ресурсами та ефективності їх використання залежить обсяг і своєчасне виконання сільськогосподарських робіт, ефективність використання техніки і як результат - обсяг виробництва, собівартість продукції, прибуток і ряд інших економічних показників.

Розглянемо забезпеченість підприємства робочою силою.

Таблиця 6

Забезпеченість підприємства робочою силою

Показники

2003р.

2004р.

2005р.

Чисельність середньорічних працівників, чол.

69

60

52

В основному виробництві у розрахунку на 100 га с.г. угідь, чол.

1,86

1,66

1,43

Доводиться с.г. угідь на середньорічного працівника, га:




в основному виробництві

53,89

60,4

70,06

в цілому по господарству

50,77

58,38

67,37

на тракториста-машиніста

318,45

350,3

318,45

Отже, збільшується чисельність і навантаження на одного середньорічного працівника, а також великі площі сільськогосподарських угідь припадають на трактористів-машиністів. Причому навантаження на трактористів-машиністів з кожним роком збільшується.

Головним завданням у сфері праці є більш ефективне використання робочого часу, при цьому має бути забезпечений рівномірний його використання протягом року. Основною причиною, що впливає на ефективність використання робочого часу, є сезонність сільськогосподарського виробництва. Сезонність виробництва призводить до нерівномірного витраті праці та оплати протягом року. Розглянемо використання робочого часу в СВК «Молькова».

Таблиця 7

Використання робочого часу

Показники

2003р.

2004р.

2005р.

Відпрацьовано 1 працівником за рік, днів:




в середньому по господарству

246,4

310,3

300,0

трактористом-машиністом

159,1

195,8

117,4

шофером

246

252

212

робочим тваринництва




в т.ч. скотарства

132,4

182,7

125,0

Рівень використання можливого річного фонду робочого часу,%




в середньому по господарству

67,5

85,0

82,2

трактористом-машиністом

43,6

53,6

32,2

шофером

67,4

69,0

58,1

робочим тваринництва




в т.ч. скотарства

76,1

75,6

74,2

З таблиці 7 видно, що число днів відпрацьованих одним працівником за рік, як в цілому по господарству, так і по окремих видах робіт, в 2005 році скорочується по рівнянню з 2003 роком (хоча в 2004 році спостерігається збільшення кількості днів відпрацьованих одним працівником за рік ). Отже, рівень використання можливого річного фонду робочого часу в 2005 році значно скорочується в порівнянні з 2003 роком.

Відомо, що рівень і темпи зростання сільськогосподарської продукції, підвищення економічної ефективності виробництва в сільському господарстві в певній мірі залежить і від забезпеченості галузі основними засобами.

Таблиця 8

Забезпеченість та озброєність основними фондами

Показники

2003р.

2004р.

2005р.

1. Фондообеспеченность, тис. руб. на 100 га с.г. угідь




Основні виробничі фонду с.г. призначення

771,4

782,1

782,1

в т.ч. у тваринництві

415,5

446,6

446,6

в рослинництві

208,6

213,9

213,9

трактори і с.г. машини

84,4

88,3

88,3

2. Фондоозброєність, руб. на 1 середньорічного працівника в основному виробництві




Основні виробничі фонди с.г. призначення

415738,5

472344,8

547960

в т.ч. у тваринництві

223922,5

269731,0

312888,0

в рослинництві

112419,4

129188,2

149858,4

трактори і с.г. машини

45485,1

53330,2

61863,0

3. Фондовіддача (на 100 руб. Фондів), грн.




в цілому по с.г. виробництва

20,3

19,2

18,6

в рослинництві

20,3

19,2

18,6

у тваринництві

20,3

19,2

18,6

4. Рентабельність використання фондів,%




в цілому по с.г. виробництва

-3,6

-3,0

0,02

в рослинництві

-0,8


0,2

-1,2

у тваринництві

-5,1

-0,2

2,7

Фондообеспеченность в динаміці збільшується, але незначно. Це пов'язано з тим, що основні виробничі засоби сільськогосподарського призначення поступово вибувають з обороту внаслідок морального і фізичного зносу. У цілому, наявне в господарстві обладнання та техніка досить старі. Всі приміщення потребують ремонту. Практично всі кошти були придбані ще до 90-х років.

Чисельність працівників з кожним роком зменшується, отже, фондоозброєність збільшується.

Ступінь використання основних виробничих засобів підприємства встановлюється за рівнем фондовіддачі. У СПК «Молькова» цей показник у 2005 році склав 18,6 рублів, що нижче у порівнянні з 2003 роком на 8,4%. Це викликано зниженням вартості валової продукції на 7%.

Підприємство в цілому є нерентабельним.

Розглянемо собівартість і затрати праці на виробництво продукції.

Таблиця 9

Собівартість продукції і затрати праці

Показники

Собівартість 1 ц,

руб.

Витрати праці на 1 ц,

люд.-год.

Оплата праці за 1 ц,

руб.


2003

2004

2005

в порівн. за 3 роки

2003р.

2004

2005р.

в порівн. за 3 рік

2003

2004р.

2005

в порівн. за 3 роки

1. Зернові та зернобобові

405,9

317,5

445,4

389,6

2,25

2,02

4,7

2,99

129,3

111,5

140,3

127,0

2. Однорічні трави на зелений корм

36,21

14,19

16,80

22,4

0,39

0,43

0,8

0,54

2,4

3,2

5,2

3,6

3. Багаторічні трави на сіно

33,91

26,47

27,54

29,3

1,3

1,47

1,41

1,39

7,4

9,3

9,9

8,9

на зелений корм

8,43

6,61

6,97

7,3

0,37

0,26

0,24

0,29

7,8

6,2

6,3

6,8

4. Молоко

508,8

312,9

429,7

417,1

8,2

7,5

7,7

7,8

143,9

94,5

172,9

137,1

5. Приріст живої маси великої рогатої худоби

5073,1

4588,0

4237,8

3059,5

79,7

19,0

43,2

47,3

631,2

398,4

667,6

565,7

За даними таблиці 9, можна простежити зменшення собівартості 1ц за всіма видами продукції у 2005 році в порівнянні з 2003 роком: збільшення по зернових і зернобобових 9,7 на%, по однорічних трав на зелений корм зменшення - на 53,6%, за багаторічними травам на сіно та на зелений корм - на 17,4%, по молоку - на 15,5%, за приростом живої маси великої - на 16,5%. Також спостерігається і зростання витрат праці на 1ц по деяких видах продукції.

Необхідно удосконалити обладнання, що застосовується на підприємстві. Для скорочення витрат на основні виробничі фонди, скорочення собівартості реалізованої продукції треба користуватися новими видами фінансових послуг, таких як лізинг або проста оренда.

    1. Економічна оцінка ситуації, виробничої структури

В основі економічного прогресу будь-якого суспільства лежить підвищення ефективності суспільного виробництва. Специфічне зміст ефективності виробництва в кожній системі господарства визначається суспільною формою виробництва, цільовою спрямованістю виробництва, своєрідністю притаманних даній системі факторів і результатів виробництва. Вищим критерієм ефективності є повне задоволення суспільних і особистих потреб при найбільш раціональному використанні наявних ресурсів.

Ефективність сільськогосподарського виробництва - складна економічна категорія. У ній відбивається одна з важливих сторін суспільного виробництва - результативність. У сільському господарстві критерієм ефективності є збільшення чистої продукції (валового доходу) при мінімальних витратах живої та уречевленої праці. Досягається це за рахунок раціонального використання всіх ресурсів. Економічна ефективність використання трудових ресурсів характеризується показниками продуктивності праці: виходом валової продукції на одного середньорічного працівника, на один людино-годину.

Для визначення ефективності діяльності СПК «Молькова» проведемо економічну оцінку ситуації, виробничої структури підприємства.

Таблиця 10

Економічна оцінка ситуації, виробничої структури

Показники

2003р.

2004р.

2005р.

1. Зростання виробництва




Валова с.г. продукція в порівнянних цінах, тис. крб.

5475

5268

5092

Товарна с.г. продукція в цінах фактичної реалізації, тис. крб.

2469

3510

3246

Основні виробничі фонди с.г. призначення на кінець року, тис. руб.

27023

27396

27398

Виробництво продукції на 100 га ріллі, ц




зерна

115,7

74,2

49,5

багаторічні трави: - на сіно

383,2

340,8

355,5

- На зелений корм

364,7

515,5

560,9

однорічні трави на зелений корм

346,9

310,7

167,1

Виробництво на 100 га с.г. угідь, ц




молока

105,0

113,6

104,2

м'яса

8,6

10,5

10,6

2. Продуктивність і оплата праці




Валова с.г. продукція на 1 люд.-год., руб.

322,1

292,7

339,5

Оплата 1 люд.-год., Руб.

53,5

60,9

81,9

3. Фінансові результати




Прибуток від реалізації с.г. продукції всього, тис. руб.

-980

-820

5

на 100 га с.г. угідь, руб.

-27976

-23408,5

142,7

на 1 люд.-год., руб.

-57,6

-45,0

0,3

Рівень рентабельності,%

18,7

24,6

15,7

Норма рентабельності,%

-3,6

-3,0

0,02

Фондовіддача на 100 рублів фондів, руб.

20,3

19,2

18,6

Економічна оцінка ситуації, виробничої структури така: вартість валової продукції у 2005 році збільшилася на 45,4% в порівнянні з 2003 роком, що викликано зростанням обсягу виробництва молока (на 27,8%) і динамікою цін на вироблену продукцію. Відповідно зросла виручка підприємства. Серед основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення спостерігається невелике збільшення їх вартості в 2005 році порівняно з 2003 роком.

Виробництво зерна на 100 га ріллі збільшилася в 2005 році в порівнянні з 2003 роком. Господарство використовує культури в основному як корм худобі. Виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь також збільшується з кожним роком, виробництва м'яса, навпаки, з кожним роком знижується.

Валова сільськогосподарська продукція на 1 люд.-год. і оплата праці з кожним роком збільшується - в ​​основному за рахунок скорочення витрат праці.

Зробивши аналіз фінансових результатів діяльності підприємства, можна сказати, що в 2005 році рентабельність збільшилася в порівнянні з 2003 роком, а в порівнянні з 2004 роком спостерігається її зниження, але незначне. Основними шляхами підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є зростання валової продукції, поліпшення якості продукції, зниження витрат на її виробництво, вдосконалення каналів реалізації. На кінцеві результати виробництва істотно впливає розмір матеріально-грошових витрат на виробництво і реалізацію продукції. Скорочення виробничих витрат багато в чому визначається ефективним використанням земельних, трудових і матеріальних ресурсів підприємства. У структурі витрат на виробництво продукції велику питому вагу мають насіння, оплата праці, а в тваринництві - корми і амортизація основних фондів. У зв'язку з цим впровадження комплексної механізації вирощування і збирання культур буде сприяти скороченню витрат живої праці і, як наслідок цього, розміру оплати праці в загальному обсязі матеріально-грошових витрат.

Особлива роль у системі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва відводиться вибору каналів реалізації продукції. В умовах ринку розширилися можливості підприємств з продажу сільськогосподарської продукції за найбільш ефективним напрямками, що сприяє одержанню додаткового розміру доходу від господарської діяльності.

Глава 2. Обгрунтування нормативів і обсягів робіт на перспективу

2.1 Планування врожайності сільськогосподарських культур і собівартість

Планування обсягів виробництва починають з проектування площі сільськогосподарських угідь шляхом трансформації земельних угідь, зміни в їх складі протягом планованого періоду. Загальний напрямок трансформації земельних угідь - всебічне розширення площі сільськогосподарських угідь та інтенсифікація використання землі. У господарстві має бути передбачено корінне і поверхневе поліпшення наявних природних і кормових угідь. При вирішенні питань про трансформацію земельних угідь потрібно враховувати реальну можливість проведення намічених меліоративних робіт протягом планованого періоду. На підприємстві СПК «Молькова» не планується зміна земельних угідь, так як необхідно направити зусилля на підвищення родючості грунтів наявних, таким чином, склад і розміри земельних угідь на планований період будемо вважати без змін, як і на 2005 рік.

Тепер перейдемо до планування врожайності сільськогосподарських культур. Рівень врожайності залежить від організаційно-економічних, агротехнічних і природно-кліматичних факторів. При плануванні врожайності використовують різні методи: збільшень, з виносу поживних речовин, найменших квадратів, похідних функцій. Ми будемо використовувати метод з виносу поживних речовин культурою при формуванні 1ц продукції. Метод передбачає, що критичним чинником є наявність поживних речовин у грунті, а інші умови є достатніми. Даним методом розрахуємо докладно врожайність двох культур: озимого жита та багаторічних трав (на сіно).

Агрохімічна лабораторія показала, що в грунті, що переважає на території СВК «Молькова», міститься 8,0 мг азоту, 17 мг фосфору і 10 мг калію. Кислотність 5,03. Для переведення цих величин в кг / га використовуємо коефіцієнт 30.

Дослідженнями встановлено, що з усього доступного кількості поживних речовин із грунту буде використано житом 20% азоту, 5% фосфору, 10% калію. Для визначення можливого рівня врожаю культури треба встановити винос поживних речовин однією центнер продукції. З довідника виписали винос поживних речовин 1ц жита і 1ц багаторічних трав. Внесення добрив плануємо на рівні нормативного з урахуванням досягнутої врожайності.

Врахуємо також, що в одному центнері внесених добрив міститься відповідно 34 кг азоту, 28,5 кг фосфору, 35 кг фосфору. Коефіцієнти використання поживних речовин з мінеральних добрив беремо з довідника.

Потім знаходимо, скільки буде використано поживних речовин всього (досягнутий запас речовин у грунті складаємо з досягнутим кількістю речовин, що вносяться з добривами), ділимо на винос поживних речовин, отримуємо планову врожайність сухої речовини. Коригуємо на нормальну вологість і отримуємо планову врожайність жита ().

Таблиця 11

Планування врожайності озимого жита

Показники

N

P O

K O

1. Міститься в орному шарі:




а) мг/100г грунту

8,0

10

12

б) кг / га

240

300

360

2. Коефіцієнт використання поживних речовин із грунту,%

20

5

10

3. Буде використано поживних речовин із грунту, кг

48

15

36

4. Буде внесено з мінеральними добривами, кг д. у.

34

28,5

35

5. Коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних добрив,%

53

25

70

6. Буде використано поживних речовин з мінеральних добрив, кг

18,02

7,1

24,5

7. Буде використано поживних речовин всього, кг

66,02

22,1

60,5

8. Винесення поживних речовин культурою, кг

3,1

1,02

1,5

9. Можливий урожай сухої речовини, ц / га

21,3

21,7

40,3

10. Можливий урожай на стандартну вологість, ц / га

24,8

25,2

46,9

Алгоритм розрахунку врожайності багаторічних трав на сіно виробляємо аналогічно.

Таблиця 12

Планування врожайності багаторічних трав (на сіно)

Показники

N

P O

K O

1. Міститься в орному шарі:




а) мг/100г грунту

8,0

10

12

б) кг / га

240

300

360

2. Коефіцієнт використання поживних речовин із грунту,%

20

5

10

3. Буде використано поживних речовин із грунту, кг

48

15

36

4. Буде внесено з мінеральними добривами, кг д. у.

85

32,5

56,3

5. Коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних добрив,%

50

20

70

6. Буде використано поживних речовин з мінеральних добрив, кг

42,5

6,5

39,4

7. Буде використано поживних речовин всього, кг

90,5

21,5

75,4

8. Винесення поживних речовин культурою, кг

1,97

0,56

1,5

9. Можливий урожай сухої речовини, ц / га

45,9

38,4

50,3

10. Можливий урожай на стандартну вологість, ц / га

53,4

44,7

58,5

З отриманих врожайність виберемо для кожної культури найменшу. Для озимого жита вона складе 24,8 ц / га, для багаторічних трав на сіно - 44,7 ц / га. Аналогічно розраховується врожайність по всіх культурах.

Таблиця 13

Урожайність сільськогосподарських культур, центнерів з 1 гектара

Культури і види угідь

Врожайність у середньому за останні 3 роки

Проектна врожайність


в підприємстві

на найближчому госсортучастке

в бункерній масі

у масі після доробки

1. Жито озиме:





зерно

8,3

12,0

24,8

22,3

солома

8,3

12,0

24,8


2. Овес:





зерно

12,2

17,3

20,3

18,3

солома

9,8

13,8

16,2


3. Пшениця озима





зерно


17,7

23,5

21,2

солома


17,7

23,5


4. Ячмінь ярий





зерно


15,6

21,1

19,0

солома


12,5

16,9


5. Багаторічні трави:





сіно

21,5

19,1

44,7


зелена маса

143,8

180,5

250


6. Однорічні трави:





зелена маса

87,1

81,2

200


У даній таблиці враховували, що маса після доопрацювання зернових культур становить 90% від бункерної. По виходу соломи брали співвідношення для озимого жита 1ц зерна в бункерній масі до 1ц соломи, для ярих культур відповідно 1:0,8.

Для визначення матеріально-грошових витрат на 1га посіву необхідно мати перспективні технологічні карти, які враховували б перспективну технологію, вдосконалення всієї організації виробництва. У випадку, якщо підприємство не має перспективні технологічні карти, можна скористатися зразковими зональними технологічними картами, нормативів витрат або укрупненими нормативами.

Таблиця 14

Розрахунок витрат на 1 га сільськогосподарських культур

Статті витрат

Жито озиме

Овес

Пшениця озима

Ячмінь ярий

Однорічні трави на зелений корм

Багаторічні трави на сіно

Багаторічні трави на зелений корм

1. Урожайність, ц / га

22,3

18,3

21,2

19,0

200

44,7

250

2. Витрати праці, чол.-год.

10,2

12,6

8,0

9,3

10,3

8,8

10,4

в т.ч. механізаторів

8,2

10,1

6,4

7,4

8,2

7,0

8,3

3. Оплата праці з нарахуванням, руб.

111,6

139,8,3

121,4

140,4

145,7

98,4

138,6

4. Усього витрат, руб.

2312,7

3167,0

2415,8

3256,9

2567,4

1142,0

2015,7

На підставі витрат, розрахованих на 1 га сільськогосподарських угідь, визначається собівартість 1ц продукції по всіх сільськогосподарських культур, які можуть оброблятися на перспективу (таблиця 15).

Таблиця 15

Розрахунок собівартості зернових культур

Показники

Жито озиме

Овес ярої

Пшениця яра

Ячмінь ярий

1. Збір зерна з 1 га, ц





в бункерній масі

24,8

20,3

23,5

21,1

у масі після доробки

22,3

18,3

21,2

19,0

в т.ч. повноцінного

20,1

16,5

19,1

17,1

Відходів

2,2

1,8

2,1

1,9

2. Відсоток вмісту повноцінного зерна у відходах

35

40

40

40

3. Збір соломи з 1 га, ц

24,8

16,2

23,5

16,9

4. Вихід продукції (у перерахунку на повноцінне зерно), з 1 га, ц

20,9

17,2

19,9

17,9

в т.ч. зерна

20,1

16,5

19,1

17,1

зерновідходів

0,8

0,7

0,8

0,8

5. Витрати праці і коштів, грн.





на 1 га - всього

2312,7

3167,0

2415,8

3256,9

в т.ч. зерна

2001,8

2734,3

2086,8

2800,2

зерновідходів

79,6

116,0

87,4

131,0

соломи

231,3

316,7

241,6

325,7

на 1ц, в натурі

25,1

23,6

23,9

21,4

У т.ч. зерна

99,6

165,7

109,3

163,8

зерновідходів

36,2

64,4

41,6

68,9

соломи

9,3

19,5

10,3

19,3

При розрахунку собівартості зернових культур враховуємо, що маса зерна після доробки становить 90% від бункерної маси. Зернові відходи після доопрацювання складають за озимим 10%, по яровим зерновим - 10%. У зерновідходи міститься 40% повноцінного зерна. Витрати праці і коштів на зерно і солому розподіляються у співвідношенні 90% на зерно і 10% на солому. Після цього витрати на зерно діляться на витрати на повноцінне зерно за співвідношенням до виходу продукції з 1 га у перерахунку на повноцінне зерно і на зерновідходи за співвідношенням зерновідходів і виходу продукції в перерахунку на повноцінне зерно.

Собівартість 1ц продукції по кормових культур (таблиця 16), які використовуються для приготування силосу, сінажу, трав'яного борошна, розраховується як по зеленій масі, так і по готовій продукції. При цьому приймається, що корисний вихід силосу становить 75%, сінажу 55 - 60%, трав'яного борошна 20% від зеленої маси. Витрати праці і коштів на 1 га для силосу та сінажу не записується, а приймається рівними цим показником для зеленої маси.

Таблиця 16

Розрахунок собівартості сільськогосподарських культур (крім зернових)

Культури і призначення

Урожайність, ц / га

Витрати праці і коштів, грн.


вихідної маси

готової продукції

на 1 га

на 1 ц

Багаторічні трави - ​​всього

250




на зелений корм

250

250

2015,7

8,06

на сіно

44,7

44,7

1142,0

25,55

Однорічні трави

(Зелена маса)

200

200

2567,4

12,84

Для розрахунку витрат на 1ц продукції необхідно поділити цей показник на кількість отриманої продукції з 1 га готової продукції. Трав'яне борошно ми не плануємо, тому що в господарстві немає відповідного обладнання.

2.2 Обгрунтування виходу продукції тваринництва

При плануванні рівня продуктивності тварин зазвичай знаходять його граничний і можливий рівень. Граничний рівень обумовлюється граничними можливостями даної породи тварин при оптимальній техніці, технології та організації виробництва. Цей рівень звичайно визначається в дослідних, передових, племінних господарствах. Велику роль у підвищенні продуктивності тварин відіграє створення умов для максимального генетичного потенціалу.

Для скотарства це ліквідація яловості маточного поголів'я, що досягається шляхом підвищення рівня годівлі тварин при збалансованості раціонів за вмістом поживних речовин, контроль за своєчасним заплідненням і запуском корів, підготовкою їх до отелу, активного моціону.

Розвиток свинарства і його рентабельність багато в чому залежать від організації відтворення стада, яка включає формування маточного поголів'я, визначення термінів случек і опоросів, обгрунтування структури й обороту стада годування і зміст різних груп тварин.

Можлива продуктивність у конкретних господарствах визначається, з одного боку, породність, якістю та структурою стада, а з іншого - ступенем наближення рівня годівлі, системи утримання та інших факторів у господарстві до оптимальних умов, тобто умов виробництва передових господарств.

Таблиця 17

Планування продуктивності худоби та птиці

Показники

Фактично в середньому за 3 роки

Можлива (даної породи)

Проект

Приріст продуктивності

Надій молока на фуражну корову, кг

1672,4

6000

2500

827,6

Діловий приплід за рік:




телят на 100 корів і нетелей

68

90

90

22

поросят:





на основну матку


24

22

22

на проверяемую матку


16

12

12

Кількість опоросів на основну свиноматку за рік


2,2

2

2

Середньодобовий приріст ваги, гр.:





телят до 1 року

370,1

700

500

129,9

телят старше 1 року

620,1

850

700

79,1

свиней старше 2 місяців


500

350

350

Вік реалізації сверхремонтного молодняку, міс.:





великої рогатої худоби


18

18

18

свиней


9

9

9

Відомо, що на темпи відтворення стада, вихід продукції, її собівартість впливає структура стада (таблиця 18). Вона залежить від напрямку галузі, умов утримання і віку реалізації молодняку, темпів зростання поголів'я та інших умов. Структура стада визначається при плануванні обороту стада з урахуванням раціонального використання всіх статево-вікових груп тварин протягом року. Для великої рогатої худоби з довідкової літератури беремо приблизну структуру для стада, в якому питома вага корів становить 40%.

Таблиця 18

Поголів'я худоби і структура стада на кінець року

Види і групи тварин

Фактично

На рік освоєння,%


голів

у% до підсумку


Велика рогата худоба:




Корови

216

46,9

40

Нетелі

44

9,5

6

Телиці старше 1 року

86

18,7

14

Бички-кастрати старше 1 року

-

-

-

Молодняк до року

115

24,9

40

Доросла худоба на відгодівлі

-

-

-

РАЗОМ великої рогатої худоби

461

100

100

Свині:




Кнури



0,8

Матки основні



8,2

Матки перевіряються і разові



-

Поросята до 2 місяців



20,8

Поросята від 2 до 4 місяців



26,7

Ремонтний молодняк старше 4 місяців



16,5

Свині на відгодівлі



27

РАЗОМ свиней



100

Коні

2

100

100

Тепер ми можемо визначити середню живу масу однієї голови худоби, що підлягає реалізації для здійснення обороту стада та виконання плану по реалізації продукції тваринництва. Для великої рогатої худоби масу при народженні беремо на рівні фактичному в середньому за 3 роки, вона становить 30 кг, для свиней беремо з довідника - 0,9 кг. При розрахунку живої маси худоби беремо середню тривалість одного місяця рівною 30,5 днів.

Розрахунок по великій рогатій худобі:

1. Розрахуємо живу масу однієї голови молодняку ​​до року: телички: 30кг + 0,5 кг * 30,5 днів * 12міс. = 213кг

2. Рассчітае6м живу масу однієї голови молодняку ​​по групі молодняк старше 1 року:

телиці старше 1 року: 213 кг + (0,7 кг * 30,5 дн .* 6міс.) = 341,1

бички-кастрати старше 1 року: 213 + (0,45 * 30,5 * 3) + (0,8 * 30,5 * 3) = 327,4

3. Розрахуємо живу масу однієї голови нетелі: 341,1 кг + 0,375 кг * 30,5 дн .* 7мес. = 379,0 кг

4. Знаючи вагу нетелі, ми можемо знайти живу масу корови: 379,0 кг + 0,3 кг * 30,5 дн .* 5мес. = 424,8 кг

5. Жива маса дорослої худоби на відгодівлі: 424,8 кг + 0,4 кг * 30,5 дн. * 2 міс. = 449,2 кг

Тепер зробимо розрахунок по свиням: 1. Розрахуємо вага молодняку ​​при реалізації на м'ясо: 0,9 кг + 0,350 кг * 30,5 дн .* 9міс. = 97 кг

Середню живу масу однієї голови беремо з довідника. Вага однієї голови кнура - 180 кг, основний свиноматки - 170 кг, що перевіряється свиноматки - 140 кг.

2. Жива маса свиноматки:

основний: 170кг + 0,25 кг * 30,5 дн .* 2міс. = 185,3 кг

перевіряється: 140кг + 0,25 кг * 30,5 дн .* 2міс. = 155,3 кг

Занесемо отримані результати в таблицю 19

Таблиця 19

Середня жива вага однієї голови худоби при реалізації

Види і групи


Проект живої маси однієї голови, кг


2005



голів

загальна жива маса, ц

середня жива маса 1 голови, кг


1. Велика рогата худоба:

481

1445,4

300,5

Корови

216

840,2

389

424,8

Нетелі

44

149,6

340

379,0

Бички-кастрати старше 1 року

-

-

-

327,4

Телиці старше 1 року

86

262,1

304,8

341,1

Молодняк до 1 року

115

193,5

168,3

213

Доросла худоба на відгодівлі

-

-

-

449,2

2. Свині після відгодівлі:





Свиноматки основні

-

-

-

185,3

Свиноматки перевіряються

-

-

-

155,3

Молодняк

-

-

-

97,0

Кнури

-

-

-

195,3

2.3 Розрахунок потреби в кормах

Потреба худоби в кормах визначається виходячи з планового середньорічного поголів'я або кількості продукції тваринництва і прийнятих норм витрат кормів на одну голову худоби або на виробництво одиниці тваринницької продукції, що забезпечують повноцінне годування тварин і намічену їх продуктивність. У практиці планування застосовується декілька варіантів розрахунку потреби в кормах. Ми скористаємося наступним: виходячи з норм витрат кормових одиниць на виробництво одиниці продукції та плану виробництва продукції, визначається загальна потреба в кормах на виробництво молока і приросту живої маси. Потім з урахуванням структури кормів на виробництво того чи іншого виду продукції визначається необхідна кількість кормів за видами в кормопротеінових одиницях, які переводяться в натуру шляхом поділу на кількість кормових одиниць, що містяться в 1 кг корму.

Внаслідок того, що ми будемо розраховувати різні варіанти поєднання галузей тваринництва при незмінній кормової площі, будемо розраховувати вихід продукції і потреба в кормах на 1000 структурних голів, які легко перетворюються на фактичне поголів'я з коефіцієнтом 0,001.

Використовуючи структуру стада за планом і планову масу однієї голови худоби при реалізації, ми можемо зробити розрахунок укрупненого нормативу виходу приросту ваги на 1000 голів худоби. При цьому має виконуватися рівність вхідного і вихідного поголів'я тварин.

Тепер необхідно визначити вихід приросту ваги по стаду свиней, для чого розрахуємо оборот стада на 1000 структурних голів. Вище ми визначили структуру стада, вона буде однаковою на початок і на кінець року. При складанні обороту стада свиней плануємо оновлення стада основних маток на 30% (25 голів) і кнурів - на 35% (3 голови).

По групі поросят до 2 місяців відзначається відмінок 7%, що складе 168 голів, значить, у старшу групу перейде 2236 голів (2404 - 168), де відмінок становить 4%, всього 89 голів.

При перекладі поросят у старшу групу намічаємо розбивку на ремонтний молодняк (165 голів, частина з яких піде на ремонт основного стада, а частина - на відгодівлю) та на молодняк на відгодівлі (1982 голови). Всього в групі молодняк на відгодівлі буде 2094 (1982 + 112), які ми повністю реалізуємо. 53 голови ремонтного молодняку ​​підуть в основне стадо: 3 голови на заміну кнурів-виробників, 50 - у групу перевірених маток, після першого опоросу яких, 50 голів - у групу відгодівлі дорослих свиней. У цю ж групу потраплять вибракувані 25 голів основних свиноматок і 2 кнура. Загальну масу реалізації визначаємо множенням кількості планованих голів на живу масу однієї голови. По групі відгодівлі дорослих свиней підсумовуємо масу кнурів, основних маток і перевіряються. Масу однієї голови при реалізації беремо з таблиці 19.

Таблиця 20

Розрахунок укрупненого нормативу виходу м'яса (приросту) на 1000 голів по великій рогатій худобі

Статево-вікові групи великої рогатої худоби

Вхідний поголів'я

Діловий приплід і надходження з молодших груп

Витрата

Вихідна поголів'я




переклад в старшу групу

реалізація






голів

жива маса 1 гол., кг

загальна жива маса, ц


Корови

400

60

60

-

424,8

-

400

Нетелі

60

60

60

-

379,0

-

60

Телиці старше 1 року

140

200

60

140

341,1

477,5

140

Бички старше 1 року

-

200

-

200

327,4

654,8

-

Молодняк до року

400

414

400

14

213,0

29,8

400

Доросла худоба на відгодівлі

-

60

-

60

449,2

269,5

-

РАЗОМ

1000

994

580

414

-

1431,3

1000

Таблиця 21

Розрахунок укрупненого нормативу виходу м'яса (приросту) на 1000 голів по свиням

Статево-вікові групи великої рогатої худоби

Вхідний поголів'я

Діловий приплід і надходження з молодших груп

Витрата

Вихідна поголів'я




переклад в старшу групу

реалізація

відмінок






голів

жива маса 1 голови, кг

загальна жива маса, ц



Кнури

8

3

3





8

Основні матки

82

25

25





82

Перевіряються і разові матки

-

50

50





-

Поросята до 2-х місяців

208

2404

2236




168

208

Поросята від 2-х до 4-х місяців

267

2236

2147




89

267

Ремонтний молодняк

165

165

165





165

Молодняк на відгодівлі

270

2094

-

2094

97

2031,18


270

Дорослі свині на відгодівлі

-

53

-

53


91,02


-

РАЗОМ

100

7030

4626

2147

-

2122,2

257

1000

Для розрахунку таблиці 22 в довідковій літературі знаходимо кількість кормопротеінових одиниць на 1 голову худоби, необхідних для отримання планової продуктивності. Для розрахунку витрат на всю продукцію необхідно перемножити витрати корму на 1ц продукції на відповідний вихід продукції.

Таблиця 22

Розрахунок потреби в кормах на 1000 структурних голів

Види тварин

Найменування продукції

Поголів'я

Вихід продукції

Витрати кормопротеінових одиниць, ц




на 1 голову, кг

всього, ц

на 1ц продукції

всього

Велика рогата худоба

молоко

400

2500

10000

1,18

11800


приріст

1000

143,13

1431,3

7,6

10878

Свині

приріст

1000

212,22

2122,2

6,8

14431

Коні робочі

дорослі

1000

-

-

33,3

33300

У довідковій літературі знаходимо структуру кормів для кожного виду тварин з урахуванням того, яку продукцію ми отримуємо. Так на виробництва молока потрібно 16520 кормопротеінових одиниць, з них 23% отримають з концентратів, 11% - з сіна, 32% - з сінажу, 34% - із зеленого корму.

Потім розподіляємо необхідні кормопротеіновие одиниці за відсотками по кожному виду кормів. Після цього треба скласти відповідні кормові одиниці по кожному корму по великій рогатій худобі (для приросту ваги і для молока) і до кожної сумі по 1 виду корму додати відсоток страхового фонду. Він становить 8% у концентрованих кормів, 28% - по сіна, 30% - за сенажу. Аналогічно робиться розподіл і розрахунок по стаду свиней і коней (таблиця 23).

Таблиця 23

Потреба в кормах за групами кормів на 1000 структурних голів (у кормопротеінових одиницях)

Види худоби та продукції

Одиниця виміру

Всього кормів

Концентрати

Грубі

Зелені корми

Відвійки





сіно

сінаж



Велика рогата худоба








Молоко

ц

11800

2714

1298

3776

4012

-


%

100

23

11

32

34

-

Приріст

ц

10878

2175,6

1631,7

3481

3045,8

543,9


%

100

20

15

32

28

5

Разом

ц

22678

4889,6

2929,7

7257

7057,8

543,9


%

100

21,7

12,7

32

31,4

2,2

Страховий фонд

%


8

28

30



Всього із страховим фондом

ц

26066,6

5280,8

3750

9434,1

7057,8

543,9

Свині








Приріст

ц

14431

11400,5



2309

721,5


%

100

79



16

5

Страховий фонд

%


30



30


Всього із страховим фондом

ц

18543,9

14820,7



3001,7

721,5

Коні








Приріст

ц

33300

9990

10989

3296,7

8658

366,3


%

100

30

33

9,9

26

1,1

Страховий фонд

%


12

15

30

45


Всього із страховим фондом

ц

41032,3

11188,8

12637,4

4285,7

12554,1

366,3

Разом

ц

85642,8

31290,3

16387

13719,8

22613,6

1631,7


%

100

36,5

19,1

16,0

26,5

1,9

2.4 Обгрунтування посівних площ сільськогосподарських культур

З метою полегшення балансової ув'язки галузей рослинництва і тваринництва та уточнення подальших розрахунків при розподілі продукції рослинництва необхідно визначити чисту врожайність сільськогосподарських культур.

Чистий врожайність - це урожайність за вирахуванням норми висіву, всіх страхових фондів та витрат (таблиця 24). Втрати рослинницької продукції бувають при заготівлі, транспортування, обробки, зберігання і витратах. Приблизну суму для всіх культур візьмемо за 15% від норми висіву. Первісна врожайність зернових береться рівній збору зерна з 1ц після доробки (таблиця 13).

Таблиця 24

Розрахунок чистої врожайності сільськогосподарських культур ц з 1 га

Культури

Врожайність

Норма висіву

Страховий фонд насіння

Чистий врожайність

Пшениця озима

21,2

2,6

0,39

18,2

Жито озиме

22,3

3,0

0,45

18,9

Ячмінь ярий

19,0

2,5

0,375

16,1

Овес ярої

18,3

2,8

0,42

15,1

Для розрахунку кормових площ (таблиця 25) необхідно знати, вихід кормів з 1 га в кормопротеінових одиницях. Для цього треба знайти співвідношення площ за групами кормових одиниць. В якості вихідної інформації з довідкової літератури випишемо вміст кормових одиниць і перетравного протеїну за кожним видом корму і, перемноживши кожен показник на врожайність готової продукції, отримаємо вихід з 1 га відповідно кормових одиниць і перетравного протеїну. Для знаходження виходу перетравного протеїну на 1 кормову одиницю необхідно розділити вихід перетравного протеїну на вихід кормових одиниць (якщо в групі кормів тільки один вид корму). Якщо кілька видів корму в групі, то показник розраховується шляхом ділення суми перетравного протеїну по кожному корму, з урахуванням його питомої ваги в групі, на суму кормових одиниць, розраховану таким же чином.

Далі необхідно зробити перевірку, чи підходить склалася структура площ по кормовим культурам планованої потреби в кормах. Для цього треба перемножити виходи перетравного протеїну на 1 кормову одиницю по кожній групі кормів на відповідний відсоток за рядком разом у таблиці 23.Затем отриману суму ділимо на суму відсотків всіх кормів (крім відвійок). Проведемо розрахунок:

82,0 * 36,5% +113,6 * 26,5% +141,2 * 19,1% +100 * 16,0% = 10300,3

10019,08 / 98,1% = 105,0%

У результаті отримали 105,0%, що показує відповідність наявної структури площ потреби в кормах, значить, цю структуру заносимо в проект.

Для визначення виходу продукції з проектною площі у відсотку - центнерах кормових одиниць треба помножити вихід кормових одиниць на відповідний відсоток у структурі площ. Після чого визначаємо вихід відсотка - центнерів за групами кормів і знаходимо, скільки їх містить кожний вид корму в групі.

Тепер необхідно розрахувати потребу в кормовій площі на 1000 структурних голів (таблиця 26). Для визначення виходу кормів з 1 га в кормопротеінових одиницях треба виписати суми виходу продукції% - ц, ділені на 100, за відповідними групами кормів. З таблиці 23 знаходимо потреба в кормах за групами тварин окремо, поділивши показник - усього зі страховим фондом на вихід кормів з 1 га. Отримаємо структуру і склад кормових угідь на 1000 структурних голів кожного виду.

Таблиця 26

Розрахунок потреби в кормовій площі на 1000 структурних голів

Види кормів

Вихід кормів з 1 га, КПЕ

Велика рогата худоба

Свині

Коні



га

у% до підсумку

га

у% до підсумку

га

у% до підсумку

Зернофураж

17,31

305,1

38,3

856,2

92,5

646,4

42,5

Сіно

25,00

150

18,8



505,5

33,2

Сінаж

52,50

179,7

24,8



81,6

5,4

Зелений корм

43,45

162,4

20,4

69,1

7,5

288,9

19,0

РАЗОМ

139,93

797,2

100

925,3

100

1522,4

100

в т.ч. без зерна

121,65

492,1

61,7

69,1

7,5

876

57,5

Зробимо розрахунок кормової площі.

Кормова площа = площа ріллі + площа сіножатей та пасовищ - площа пари (10% від площі ріллі).

Кормова площа = 2993 + (155 +333) -299,3 = 3181,7 га.

Після визначення кормової площі і знаючи її розмір у розрахунку на 1 голову худоби, припустимо 4 варіанти поєднання галузей тваринництва (таблиця 27).

Таблиця 27

Проектування поголів'я і поєднання тваринницьких галузей

Види худоби та птиці

Варіанти поєднання галузей


1

2

3

4


голів

кормова площа, га

голів

кормова площа, га

голів

кормова площа, га

голів

кормова площа, га

1. Велика рогата худоба

540

430,5

790

629,8

1040

829,1

1290

1028,4

в т.ч. корови

216

172,2

316

251,9

416

331,6

516

411,4

2. Свині

2965

2743,6

2750

2544,5

2534,3

2345

2319

2145,7

в т.ч. основні свиноматки

243

224,8

226

209,1

208

192,5

190

175,8

3. Коні

5

7,6

5

7,6

5

7,6

5

7,6

РАЗОМ


3181,7


3181,7


3181,7


3181,7

Виділено площ


3181,7


3181,7


3181,7


3181,7

2.5 Економічна оцінка варіантів поєднання галузей тваринництва

Для проведення економічної оцінки варіантів поєднання галузей тваринництва скористаємося ринковими цінами на сільськогосподарську продукцію за 1ц:

молоко - 724 руб.,

м'ясо великої рогатої худоби - 4132 руб., свиней - 5500 руб.,

зернові - 345 руб.

З таблиці 9 впишемо середню собівартість і затрати праці на виробництво одиниці кожного переліченого виду продукції і приймемо їх як планових.

У таблиці було знайдено кількість продукції, одержуваної від голови худоби, і шляхом перемноження його на поголів'я по кожному варіанту поєднання одержимо вихід товарної продукції тваринництва за відповідним варіантом. Крім того запланована випоювання молока телятам і поросятам. Виходячи з потреби в молочних продуктах і поживності молока:

на 1 теляти = 2Ц,

на 1 порося = 0,8 ц.

Для економічної оцінки ефективності варіантів поєднання галузей необхідно розрахувати індекс ефективності:

* *

Таблиця 28

Економічна оцінка поєднання тваринницьких галузей

Варіант I

Види продукції

Витрати праці на 1ц, люд.-год.

Планова собівартість

імость 1ц, руб.

Товарна продукція

Прибуток, тис. руб.

Витрати праці, тис. люд.-год.




Кількість, ц

Вартість, тис. руб.

Собівартість, тис. руб.



Молоко

7,7

429,7

5400

3909,6

2320,4

1589,2

41,6

М'ясо ВРХ

43,2

4237,8

772,9

3193,6

3275,4

-81,4

33,4

М'ясо свиней

30,6

5948,7

6292,3

34607,7

37431,0

-2823,3

192,5

Разом




41710,9

43026,8

-1315,5

267,5

Норма рентабельності






-3,1


Індекс ефективності






1870,8


Варіант II

Види продукції

Витрати праці на 1ц, люд.-год.

Планова собівартість

імость 1ц, руб.

Товарна продукція

Прибуток, тис. руб.

Витрати праці, тис. люд.-год.




Кількість, ц

Вартість, тис. руб.

Собівартість, тис. руб.



Молоко

7,7

429,7

7900

5719,6

3394,6

2325

60,8

М'ясо ВРХ

43,2

4237,8

1130,7

4672,1

4791,7

-119,6

48,8

М'ясо свиней

30,6

5948,7

5836,1

32098,6

34717,2

-2618,6

186,8

Разом




42490,3

42903,5

-413,2

296,4

Норма рентабельності






-1,0


Індекс ефективності






2015,9


Варіант III

Види продукції

Витрати праці на 1ц, люд.-год.

Планова собівартість

імость 1ц, руб.

Товарна продукція

Прибуток, тис. руб.

Витрати праці, тис. люд.-год.




Кількість, ц

Вартість, тис. руб.

Собівартість, тис. руб.



Молоко

7,7

429,7

10400

7529,6

4468,9

3060,7

80,1

М'ясо ВРХ

43,2

4237,8

1488,6

6150,9

6308,4

-157,5

64,3

М'ясо свиней

30,6

5948,7

5378,3

29580,7

31993,9

-2513,2

172,1

Разом




43261,2

42771,2

490

316,5

Норма рентабельності






1,1


Індекс ефективності






1946,7


Варіант IV

Види продукції

Витрати праці на 1ц, люд.-год.

Планова собівартість

імость 1ц, руб.

Товарна продукція

Прибуток, тис. руб.

Витрати праці, тис. люд.-год.




Кількість, ц

Вартість, тис. руб.

Собівартість, тис. руб.



Молоко

7,7

429,7

32250

23349

13857,8

9491,2

248,3

М'ясо ВРХ

43,2

4237,8

1846,4

7629,3

7824,7

-195,4

79,8

М'ясо свиней

30,6

5948,7

4921,4

27067,9

29275,9

-2208

150,6

Разом




58046,2

50958,4

7087,8

478,7

Норма рентабельності






13,9


Індекс ефективності






3059,2


Розрахувавши 4 варіанти ми бачимо, що найвищий індекс ефективності в четвертому варіанті. Отже цей варіант найбільш оптимальний.

Список використаної літератури

  1. Коваленко Н.Я. Економіка сільського господарства з основами аграрних ринків. Курс лекцій. - М.: Асоціація авторів і іздателей. / Тандем: Ізд.Екмос, 1999. - 448с, 45сД29с, 344с.

  2. Методичні вказівки щодо складання виробничої структури сільськогосподарського підприємства, 1981. - 109с.

  3. Організація сільськогосподарського виробництва. Ф.К. Шакіров, В.А. Удалов, С.І. Грядов и др. - М.: Колос, 2000. - 504с, 234 - 236с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Сільське, лісове господарство та землекористування | Курсова
342.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Обгрунтування раціональної виробничої структури сільськогосподарського підприємства на прикладі
Обгрунтування раціональної виробничої структури сільськогосподарського підприємства Організаційна структура
Організаційно-економічне обгрунтування раціональної виробничої структури ЗАТ Істра-Сенежское
Розробка економіко-математичної моделі оптимізації виробничої структури сільськогосподарського
Розробка раціональної структури капіталу підприємства
Обгрунтування виробничої програми підприємства
Розробка виробничої структури підприємства
Оптимізація виробничо галузевої структури сільськогосподарського підприємства 2
Оптимізація виробничо галузевої структури сільськогосподарського підприємства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru