Обгрунтування витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
Державна освітня установа вищої НАУКИ
Тюменського державного нафтогазового УНІВЕРСИТЕТ
Інститут менеджменту і бізнесу
Кафедра менеджменту в галузях паливно-енергетичного комплексу
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до дипломного проекту на тему:
Обгрунтування витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж
Дипломник _____________________ / /
Керівник ___________________ / /
Консультанти ___________________/ /
Нормоконтроль __________________/ /
ПРОЕКТ допущена до захисту В ДАК
Зав. кафедрою ______________________ /
м. Тюмень, 2009 р.

АНОТАЦІЯ
Актуальність теми дипломного проекту полягає в тому, що ефективність роботи підприємства електричних мереж визначається безвідмовною роботою енергообладнання, а також безперебійністю постачання споживачів енергією в потрібній кількості, належної якості, з максимальною економічністю. Тому необхідні постійний контроль та підтримку необхідних показників його надійності, що неможливо без належної організації робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту при найменших витратах на їх здійснення.
У проекті зроблено аналіз ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж філії ВАТ «Тюменьенерго» «Сургутські електричні мережі». На основі виявлених резервів визначено комплекс заходів з підвищення їх ефективності; розраховані планові виробничі показники та рівень витрат; дана економічна оцінка проектних пропозицій.
Реалізація запропонованих заходів сприяє скороченню матеріальних витрат, послуг виробничого характеру і як наслідок зниження середньої вартості поточного ремонту та технічного обслуговування одиниці електричних мереж, зниження матеріаломісткості, що свідчить про підвищення ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж.



ЗМІСТ
Введення
1. Аналіз ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж
1.1 Характеристика величини і структури витрат
1.2 Аналіз впливу факторів, що формують витрати
1.3 Оцінка резервів підвищення ефективності витрат
2. Обгрунтування напрямків підвищення ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж
2.1 Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності витрат
2.2 Планування виробничої програми
2.3 Вибір методики обгрунтування планового рівня витрат
3. Обгрунтування витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж
3.1 Визначення планового рівня витрат
3.2 Економічна оцінка проектних пропозицій щодо підвищення ефективності витрат
Висновок
Список літератури
Програми

ВСТУП
Поточний ремонт і технічне обслуговування є допоміжним, але дуже важливим елементом виробничо-господарської діяльності в енергетиці. Ефективність роботи підприємства електричних мереж визначається безвідмовною роботою енергообладнання, а також безперебійністю постачання споживачів енергією в потрібній кількості, належної якості, з максимальною економічністю. Тому необхідні постійний контроль та підтримку необхідних показників його надійності, що неможливо без належної організації робіт з технічного обслуговування і ремонту.
Тим часом різні витрати тут великі. Однак триваюче науково-технічний прогрес і курс на його прискорення вимагають критичного підходу до прийомів і методів управління промисловими підприємствами, зокрема, їх допоміжними, ремонтними службами, де є великі резерви економії трудових і матеріальних ресурсів. Разом з тим залишається нагальним питання раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, їх економії, боротьби з втратами в результаті аварій, незадовільною експлуатації та ремонту устаткування і техніки.
Об'єктом дослідження дипломного проекту є філія ВАТ «Тюменьенерго» «Сургутські електричні мережі», предметом витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж.
Мета дипломного проектування - обгрунтувати плановий рівень витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж на основі розробки заходів щодо підвищення їх ефективності.
У відповідності з поставленою метою необхідно вирішити ряд завдань:
1. Охарактеризувати величину і структуру витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж;
2. Дати аналіз чинників, що формують витрати та оцінити резерви підвищення ефективності витрат;
3. Розробити пропозиції щодо підвищення ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж;
4. Спланувати виробничу програму;
5. Визначити плановий рівень витрат;
6. Дати економічну оцінку проектним пропозиціям щодо підвищення ефективності витрат.
Філія ВАТ «Тюменьенерго» «Сургутські електричні мережі», створений суспільством і діє відповідно до вимог Цивільного кодексу Російської Федерації, Федерального закону «Про акціонерні товариства» та інших федеральних законів, статуту товариства, а також положення. Повне найменування - філія відкритого акціонерного товариства енергетики й електрифікації «Тюменьенерго» «Сургутські електричні мережі». Скорочене найменування - «Сургутські електричні мережі» «ВАТ« Тюменьенерго ». Місцезнаходження: 628403, Тюменська обл., Ханти-Мансійський автономний округ - Югра, м. Сургут, вул. 30 років Перемоги, 34.
СурЕС, одне з найстаріших підприємств енергосистеми «Тюменьенерго», головним завданням якого є розподіл і відпуск електричної енергії споживачам Середнього Приобья Тюменської області по повітряних лініях електропередач. Основними споживачами є підприємства западносибирского паливно-енергетичного комплексу. Саме ними видобувається 90% російського газу, 70% нафти. Ці обсяги багато в чому визначають стратегічне значення ВАТ «Тюменьенерго» для економіки країни.
СурЕС - це 1936км (по трасі) ліній електропередач, 59 підстанції напругою 35-110 кВ, 650 співробітників, складне енергетичне обладнання.
Електричні мережі, що діють в даний час на території Російської Федерації, в основному, забезпечують електропостачання споживачів, видачу потужності електростанцій, перетікання потужності і енергії між окремими об'єднаннями.

1 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИТРАТ НА ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ І ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
1.1 Характеристика величини і структури витрат
Від справності енергетичного обладнання та мереж залежить безперебійність постачання споживачів електроенергією в потрібній кількості, тому повинна бути ретельно продумана система профілактичного контролю і ремонтів енергетичного обладнання.
При експлуатації електричних мереж повинні здійснюватися технічне обслуговування і поточний ремонт технічне обслуговування складається з комплексу заходів з підтримки працездатності і справності ліній електропередачі і підстанцій. Поточний ремонт складається з комплексу заходів з відновлення справності та працездатності, відновленню ресурсу об'єктів електричної мережі та їх елементів.
Комплекси робіт, спрямовані на забезпечення надійності електричних мереж проводяться з визначеною періодичністю, при оптимальних трудових і матеріальних витратах.
Ремонт і технічне обслуговування обладнання філії ВАТ «Тюменьенерго» «Сургутских електричних мереж» здійснюється як підрядними організаціями на основі конкурсу, так і господарським способом.
Планові технічні обслуговування (ТО) як самостійні операції призначаються лише для окремих видів енергетичного обладнання та мереж з відносно більшою трудомісткістю робіт. У ході планового технічного обслуговування перевіряються технічний стан обладнання, проводиться очищення, змащування, продування, добавка або зміна ізоляційних матеріалів, виявляються дефекти експлуатації та порушення правил безпеки, уточнюють склади і обсяги ремонтних робіт, що підлягають виконанню при черговому капітального чи поточного ремонту.
При технічному обслуговуванні ПЛ-110 кВ виконується наступний перелік робіт:
1. Підсилення фундаментів і ремонт фундаментів.
2. Установка спіральних затискачів на провід.
3. Установка спіральних затискачів на р / трос.
4. Зварювання шлейфів.
5. Заміна гасителів на проводах.
6. Заміна гасителів вібрації на тросі.
7. Підрізування крон дерев у межах міста.
8. Ремонт контурів заземлення.
9. Відкопування вузлів кріплення опор до фундаментів.
10. Ремонт обрешітки, усунення дефектів опор.
11. Виправка опор.
12. Раскерновка болтів на металевих опорах на висоту до 4 м.
Поточний ремонт (ТР) - різновид планового ремонту, здійснюваного в процесі експлуатації для забезпечення справності і працездатності обладнання до чергового ремонту і який перебуває в заміні або відновленні зношених деталей, вузлів, регулюванню механізмів, проведення профілактичних заходів, усунення окремих несправностей.
Ремонт обладнання здійснюється власними силами підприємства, що експлуатують обладнання, спеціалізованими ремонтними підприємствами, а також заводами-виробниками обладнання. Оптимальний питома вага кожної з організаційних форм ремонту залежить від багатьох чинників: розвиненість власної ремонтної бази, її оснащеності, віддаленості від підприємств-виробників обладнання, спеціалізованих ремонтних організацій та фінансових можливостях підприємства.
До складу робіт з поточного ремонту, що виконується власними силами входить наступне енергоустаткування:
1. Вимикачі на 110 кВ.
2. Секційні вимикачі на 110 кВ.
3. Вимикачі на 10 кВ.
4. Трансформатори напруги НКФ-110.
5. Трансформатори струму ТФЗМ-110.
6. Трансформаторні роз'єднувачі на 10 кВ ДГК.
7. Роз'єднувачі на 110 кВ.
8. Трансформаторні роз'єднувачі на 110 кВ.
Витрати на проведення ТО і ТР включаються до складу витрат із забезпечення послуг з передачі електричної енергії в «Сургутских електричних мереж» і враховуються в матеріальних витратах кошторису. Безпосередньо самі витрати формуються відповідно до кошторисної проектною документацією.
До складу кошторисної проектної документації входять відомості обсягів робіт, додаткові відомості дефектів, матеріалів, запасних частин, комплектуючих виробів, технологічного оснащення, а також кошториси та калькуляцій на роботи та послуги по об'єктах «Сургутских електричних мереж», запланованих до ремонту.
Кошториси витрат на технічне обслуговування та ремонт електрообладнання складаються щорічно на основі планованого обсягу робіт з електропостачання та ремонту електроустаткування. При формування витрат у філії ВАТ «Тюменьенерго» «Сургутські електричні мережі» застосовується наступна номенклатура елементів витрат:
1. Матеріали.
2. Заробітна плата.
3. ЕСН.
4. Паливо.
5. Електроенергія.
6. Послуги виробничого характеру.
7. Амортизація.
8. Інші витрати.
Оцінити результативність виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту можна, застосувавши методику вертикального і горизонтального аналізу. Показники зіставляються з уже відомими з метою визначення загальних рис або розходжень між ними. За допомогою порівняння визначимо загальне і специфічне в економічній діяльності підприємства. Зіставляючи планові і фактичні показники можна систематично контролювати і всебічно оцінювати діяльність підприємства по виконанню виробничого та економічного плану розвитку підприємства. Цим обумовлена ​​необхідність порівняння фактичних даних з плановими. Ця методика порівняння дозволяє визначити ступінь виконання плану за рік.
У табл. 1.1 представлені обсяги робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту електричних мереж у 2007 р. і 2008 р.
Таблиця 1.1
Обсяг робіт по поточному ремонту й технічному обслуговуванню електричних мереж, у. од.
Електричні мережі
Поточний ремонт
Технічне обслуговування
Поточний ремонт
Технічне обслуговування
2007р.
2008р.
2007р.
2008р.
Зміна,%
План
Факт
План
Факт
Факт до плану
2008р. до 2007р.
Факт до плану
2008р.
до 2007р.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
ПЛ на з / б опорах
-
-
-
410
452
458
-
-
101
112
ТДТН-25000/110
-
-
-
46
56
56
-
-
100
122
ВМТ-110Б-1250/25
23
19
25
55
59
59
132
109
100
107
З-35М-630-10А-У3
32
24
27
18
10
10
113
84
100
56
НКФ-110
21
16
18
-
-
-
113
86
-
-
ТФЗМ-110
27
33
33
-
-
-
100
122
-
-
РНДЗ-35 \ 1000-УХЛ1
9
13
13
10
15
15
100
144
100
150
ЛР-110 кВ
10
7
8
39
40
40
114
80
100
103
ШР-110 кВ
15
13
15
47
53
53
115
100
100
113
РНДЗ-110 \ 1000-УХЛ1
27
23
23
9
18
18
100
85
100
200
Виконання планово-попереджувального технічного обслуговування за 2008 рік порівняно з 2007 роком по деяких видах робіт збільшилася, по інших зменшилося це видно з даних в табл. 1.1, що обумовлено періодичністю проведення ППР обслуговується електрообладнання та високовольтних ліній згідно РД-39-0148311-601-88.
Планові роботи технічного обслуговування виконані в повному обсязі, тільки обсяг робіт з обслуговування високовольтних ліній збільшився на 1%.
Поточних ремонтів за 2008 рік порівняно з 2007 збільшилася на 2, 2, 6, 4 у.ед. вимикачів на 110 кВ, секційних вимикачів на 110 кВ, трансформаторів струму ТФМЗ-110 і трансформаторної роз'єднувача ДГК відповідно, що обумовлено періодичністю проведення ППР обслуговується електрообладнання згідно РД-39-0148311-601-88.
Фактичний обсяг робіт щодо плану збільшився на вимикачі масні 110 кВ, 35 кВ і роз'єднувачі на 32%, 13%, 14% і 15% відповідно.
Основною причиною збільшення обсягу ТР є виконання ремонтів деяких одиниць обладнання господарським способом, а не підрядним.
При аналізі собівартості поточного ремонту та технічного обслуговування електрично мереж необхідно розглянути розмір і структуру витрат всього обсягу робіт.
Динаміка витрат за економічними елементами представлена ​​в табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Динаміка витрат за економічними елементами у звітному періоді, тис. руб.
Стаття витрат
2007р.
2008р.
Відхилення від плану
Відхилення від 2007 р.
План
Факт
+ / -
%
+ / -
%
Матеріали
1135,13
1288,20
1548,66
260,46
120,22
413,53
136,43
Заробітна плата
3682,01
3923,33
4098,00
174,67
104,45
415,99
111,30
ЄСП
957,32
1020,07
1065,48
45,41
104,45
108,16
111,30
Паливо
578,86
599,49
635,42
35,93
105,99
56,56
109,77
Електроенергія
322,87
349,35
371,27
21,92
106,27
48,40
114,99
Послуги виробничого характеру
854,24
896,84
944,13
47,29
105,27
89,89
110,52
Амортизація
457,65
564,44
564,44
0,00
100,00
106,79
123,33
Інші
584,85
595,74
613,23
17,49
102,94
28,38
104,85
Всього
8572,92
9237,45
9840,63
603,17
106,53
1267,71
114,79
З даної таблиці видно, що у звітному періоді план витрат перевиконано на 6,53% (603,17 тис. руб.). Збільшення видатків відбувається за всіма статтями, що, перш за все, обумовлено збільшенням обсягів робіт. За статтею «Матеріали» спостерігається найбільший приріст 20,22%, хоча планувалося тільки 16,21%, на це вплинув ріст цін витратних матеріалів, необхідних для ТО і ТР.
Заробітна плата, яка займає основну питому вагу в структурі збільшилася щодо плану на 4,45% або на 174,67 тис. руб., Відносно минулого року - на 11,3% або 415,99 тис.руб. Відповідно зарплати збільшилися відрахування на соціальні потреби - на 45,41 тис.руб.
Витрати на паливо відносно 2007 року зросли на 56,56 тис. руб., Щодо плану спостерігається також зростання на 35,93 тис. руб.
Витрати на електроенергію перевищили план на 21,92 тис. руб. або на 6,27%, в порівнянні з минулим роком зросли на 48,4 тис. руб. Зростання енергетичних витрат пов'язане зі збільшенням обсягів робіт та підвищення тарифів.
У звітному періоді витрати на транспорт послуги збільшилися щодо плану на 47,29 тис. руб. або 5,27%, відносно минулого року зміна склала 89,89 тис. руб. або 10,52%.
За інших витрат стався перевитрата в сумі 17,47 тис. руб., Відносно минулого року 28,38 тис.руб. або 4,85%.
Динаміка структури витрат за економічними елементами представлена ​​в табл. 1.3.
Таблиця 1.3
Динаміка структури витрат за економічними елементами,%
Стаття витрат
2007
2008
Відхилення від плану
Відхилення від 2007 р.
План
Факт
Матеріали
13,24
13,95
15,74
1,79
2,50
Заробітна плата
42,95
42,47
41,64
-0,83
-1,31
ЄСП
11,17
11,04
10,83
-0,22
-0,34
Паливо
6,75
6,49
6,46
-0,03
-0,30
Електроенергія
3,77
3,78
3,77
-0,01
0,01
Послуги виробничого характеру
9,96
9,71
9,59
-0,11
-0,37
Амортизація
5,34
6,11
5,74
-0,37
0,40
Інші
6,82
6,45
6,23
-0,22
-0,59
Всього
100
100
100
-
-
За результатами табл.1.3 можна зробити висновок про те, що основну частку витрат займає заробітна плата (41,64%) і матеріали (15,74%), тобто виробництво є трудомістким і матеріаломістким.
У 2008 р. в порівнянні з планом збільшилася питома вага матеріальних витрат - на 1,79%, скорочення всіх інших статей знижується.
У порівнянні з минулим роком збільшилася питома вага матеріальних витрат на 2,5% та амортизації на 0,4%.
Скорочення питомої ваги спостерігається по витратах на заробітну плату на 1,31%, на відрахування на соціальні потреби на 0,34% і інших витрат на 0,59%.
Найбільш яскраво структуру витрат в 2008 р. можна розглянути, проілюструвавши її в графічному вигляді (рис.1.1.).

Рис. 1.1. Структуру витрат в 2008 р.
У структурі витрат на поточний ремонт і технічного обслуговування електричних мереж найбільшу питому вагу займає заробітна плата 41,64%, на другому місці матеріали 15,74%, на третьому ЕСН і на четвертому транспортні послуги.
Це зайвий раз підтверджує, що виробництво є трудомістким і матеріаломістким.
Динаміка витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування однієї у. од. електричних мереж представлена ​​в табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Динаміка витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування однієї у. од., тис. руб.
Стаття витрат
2007р.
2008р.
Відхилення від плану
Відхилення від 2007 р.
План
Факт
+ / -
%
+ / -
%
Матеріали
3,98
4,06
4,88
0,82
120,25
0,90
122,69
Заробітна плата
8,01
8,01
8,06
0,05
100,61
0,06
100,70
ЄСП
2,08
2,08
2,10
0,01
100,58
0,01
100,67
Амортизація
2,92
2,95
2,92
-0,03
99,12
0,01
100,31
Паливо
2,06
2,14
2,19
0,05
102,48
0,13
106,46
Електроенергія
1,16
1,30
1,32
0,02
101,69
0,16
113,87
Послуги виробничого характеру
2,89
3,04
3,32
0,27
108,97
0,43
114,86
Інші
4,10
4,37
4,39
0,01
100,30
0,29
107,00
Всього
27,19
27,96
29,18
1,22
104,36
1,99
107,33
Таким чином, резерви необхідно шукати з матеріальних витрат і транспорту послуг, тому що найбільший темп росту спостерігається по цих статтях.
Подальший аналіз витрат повинен бути спрямований на аналіз факторів, що впливають на рівень витрат і пошук нераціональних витрат і можливості їх скорочення.

1.2 Аналіз впливу факторів, що формують витрати
Для більш детального вивчення змін витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж доцільно провести факторний аналіз відхилень витрат філії ВАТ «Тюменьенерго» «Сургутські електричні мережі» по роках.
Щоб зробити факторний аналіз витрат, необхідно визначити число факторів, що впливають на витрати. Відомо, що кожен фактор впливає на витрати по-своєму, одні з факторів впливають безпосередньо, а інші побічно, але кожне явище можна розглядати як причину і наслідок. Звідси важливим питанням в аналізі господарської діяльності є вивчення та вимірювання впливу факторів на величину досліджуваних економічних показників. Без глибокого і всебічного вивчення факторів не можна зробити обгрунтовані висновки про результати діяльності, виявити резерви виробництва, обгрунтувати плани й управлінські рішення.
Під факторним аналізом розуміється методика комплексного і системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.
Для проведення аналізу факторів, що впливають на формування та зміну витрат, статті витрат групуються в однорідні за економічним змістом і методикою аналізу групи: прямі матеріальні, прямі трудові, комплексні.
Досліджувані фактори можуть класифікуватися за різними ознаками, що дозволяє точніше оцінити місце і роль кожного фактора у формуванні величини результативних показників. Класифікація факторів являє собою їх розподіл за групами в залежності від загальних ознак.
За ступенем впливу на результати господарської діяльності фактори діляться на основні та другорядні. До основних відносять чинники, які мають вирішальний вплив на результативний показник. Другорядними вважають ті, які не надають вирішального впливу на результати господарської діяльності в умовах, що склалися.
За ступенем поширеності фактори поділяються на загальні, що діють у всіх галузях економіки, і специфічні, дія яких проявляється в умовах окремої галузі економіки або підприємства. Так само за тривалістю впливу на результати діяльності розрізняють фактори постійні, які надають безперервне вплив на досліджуване явище, і змінні, вплив яких проявляється періодично.
До прямих матеріальних факторів належать витрати на матеріали, паливо і енергію на технологічні цілі.
До прямих трудових витрат належить оплата праці виробничих робітників з відрахуваннями на соціальні потреби. Комплексні (накладні) витрати - це багатоелементні статті. Сюди відносяться загальновиробничі, загальногосподарські та інші витрати.
Зміна прямих матеріальних витрат формується під впливом чинників чотириразової періодичності підпорядкування. Фактори зміни прямих матеріальних витрат характеризує структурно-логічна модель факторної системи рис. 1.2.

Зміна прямих матеріальних витрат
Зміна обсягу поточного ремонту та технічного обслуговування
Зміна рівня окремих статей витрат
Зміна норм витрати матеріалів
Зміна цін матеріалів
Підвищення технічного рівня поточного ремонту та технічного обслуговування
Зміна купівельних цін
Зміна структури матеріалів
Поліпшення використання матеріалів


Рис.1.2. Структурно-логічна модель факторного аналізу прямих матеріальних витрат
Чинники першого порядку - зміна обсягу виробництва і рівня витрат на окремі види робіт. Фактор зміни обсягу виробництва - це одноелементні фактор і далі не деталізується.
Зміна рівня витрат по окремих статтях - це складний чинник, який деталізується у свою чергу на чинники другого і третього порядків (рис. 1.2.). Фактори третього і четвертого порядків характеризують зміну матеріальних витрат у результаті заходів науково-технічного прогресу.
Причинами зміни цін на матеріали є: зміна цін на ринку; прорахунки з пошуку найбільш сприятливих постачальників; погане управління запасами, що викликає необхідність термінових закупівель; більш високі ціни постачальників за терміновість виконання замовлення.
Можливі причини зміни норм витрати матеріалів можуть бути заміна одного виду матеріалів іншим, порушення стандартів, що поставляються, перевитрата, викликаний псуванням.
Зміна прямих трудових витрат формується під впливом чинників чотириразового підпорядкування. Чинники першого порядку - зміна обсягу виробництва і зміна рівня окремих видів витрат.
Фактори, що впливають на зміну прямих трудових витрат, характеризує структурно-логічна модель факторної системи (рис. 1.3.).

Зміна прямих трудових витрат

Зміна обсягу поточного ремонту та технічного обслуговування

Зміна рівня витрат

Зміна трудомісткості виконуваних робіт
Зміна середньогодинної оплати виробничих робітників


Рис.1.3. Структурно-логічна модель факторного аналізу прямих трудових витрат
Можливі причини відхилень заробітної плати виникають при підвищенні ставки оплати праці; невідповідність розряду роботи та розряду робітника, який виконує цю роботу; перевищення рівня премій; різного роду доплати, викликані відхиленнями від технологічного процесу, недоліками організації виробництва і управління.
Зміна трудомісткості виконуваних робіт, а також зміна продуктивності праці може бути обумовлено низькою якістю матеріалу, різної складності робіт; введенням нового обладнання та ін
Комплексні статті витрат аналізують за їхньою поведінкою щодо обсягу виробництва, використання виробничої потужності.
Другий фактор, у свою чергу, деталізується в залежності від елементів витрат, які входять до складу комплексних статей.
Фактори другого порядку, відображені в факторної системі комплексних статей витрат роблять вплив як на умовно-постійні, так і на умовно-змінні витрати.
Можливими причинами зміни обсягу виробництва можуть бути недоліки в плануванні, організації виробництва.
Для проведення аналізу впливу різних груп факторів на зміну витрат спочатку за даними розрахунків підприємства визначаються відхилення фактичних витрат від планових по укрупнених статтях.
Проводиться розрахунок відхилень витрат від плану (перевитрата або економія) за статтями: прямі матеріальні, прямі трудові, комплексні статті витрат і за загальною сумою витрат. Потім необхідно виявлення та вивчення причин та факторів, що вплинули на виникнення цих відхилень, потрібно провести кількісну оцінку цих факторів і аналіз їх впливу на формування витрат.
Для розрахунку факторів зміни прямих матеріальних витрат першого порядку застосовуються формули 1.1 та 1.2:
, (1.1)
де - Зміна прямих матеріальних витрат за рахунок обсягу робіт;
- Прямі матеріальні витрати за планом;
- Прямі матеріальні витрати за плановими нормами при фактичний обсяг виробництва.
, (1.2)
де - Зміна прямих матеріальних витрат за рахунок рівень прямих матеріальних витрат;
- Фактичні прямі матеріальні витрати;
- Прямі матеріальні витрати за планом при фактичний обсяг виробництва.
Вищевикладені формули дозволяють розрахувати чинники першого порядку, що вплинули на виникнення відхилень фактичних матеріальних витрат від планових - обсяг виробництва і рівень прямих матеріальних витрат.
Методика розрахунку факторів першого порядку, що впливають на зміну прямих трудових витрат, аналогічна викладеної за прямими матеріальними витратами, тільки замість останніх, у розрахунках беруться відповідні прямі трудові витрати.
Для проведення аналізу факторів першого порядку на величину прямих матеріальних витрат визначаються відхилення фактичних витрат від планових і зміни, в результаті яких ці відхилення відбулися (зміна обсягу виробництва або зміна рівня витрат).
Результати впливу факторів першого порядку на величину прямих матеріальних і трудових витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт у звітному році представлені в табл.1.5.

Таблиця 1.5

Вплив факторів першого порядку на величину прямих матеріальних і трудових витрат у звітному році, тис. руб.

Витрати
План
План при фактичному обсязі робіт
Факт
Відхилення від плану
Всього
У т.ч. в результаті змін
Обсягу робіт
Рівня витрат
Поточний ремонт
Прямі матеріальні витрати
1203,13
1306,47
1436,16
233,04
103,34
129,70
Прямі трудові витрати
575,60
625,04
639,68
64,07
49,44
14,63
Технічне обслуговування
Прямі матеріальні витрати
1930,75
1955,77
2063,31
132,57
25,02
107,54
Прямі трудові витрати
4367,79
4424,40
4404,62
36,83
56,61
-19,78
За результатами аналізу факторів першого порядку, представленим в табл. 1.5, можна сказати, що відхилення від плану відбувається як з матеріальних витрат, так і за трудовим затратам на поточний ремонт і технічне обслуговування.
На величину матеріальних витрат впливає більшою мірою рівень витрат у поточному ремонті він склав 129,7 тис. руб. від 233,04 тис. руб., а на технічне обслуговування склав 107,54 тис. руб. від 132,57 тис. руб. Збільшення обсягу виробництва теж справила вплив на виникнення відхилень матеріальних витрат від плану на поточний ремонт відхилення склало 103,34 тис. руб., На технічне обслуговування 25,02 тис. руб., Але не в такій мірі як зростання рівня матеріальних витрат.
Рівень прямих трудових витрат у результаті збільшення обсягу робіт підвищився на 49,44 тис. руб. і 56,61 тис. руб. на поточний ремонт і технічне обслуговування відповідно. Зміни в структурі робіт на менш трудомісткі прямі трудові витрати знизили на 19,78 тис. руб.
У разі відхилення витрат у результаті зміни рівня окремих видів витрат, встановлюється, під впливом яких чинників (зміна норм витрати або зміна цін) відбулося це зміна рівня витрат.
Для аналізу впливу факторів на трудові витрати встановлюються причини їх відхилень і за рахунок яких чинників ці відхилення відбуваються.
Розрахунок факторів другого порядку проводиться за такими формулами:
, (1.3)
де - Норми витрати;
- Витрата матеріалів на фактичний обсяг виробництва за фактичними плановим нормам і плановим цінами;
- Витрата матеріалів на фактичний обсяг виробництва по плановим нормам і плановим цінами.
, (1.4)
де - Зміна за рахунок ціни;
- Витрата матеріалів на фактичний обсяг виробництва за фактичними нормам і цінами;
- Витрата матеріалів на фактичний обсяг виробництва за фактичними нормам і плановим цінами.
Розрахунок змін норм витрат матеріалів (формула 1.3) та змін цін на матеріали (формула 1.4) дозволить встановити причини відхилень рівня матеріальних витрат від запланованого.
Аналіз структури витрат і факторів їх зміни дозволяє вивчати використання виробничих ресурсів, виявляти дефіцитні ресурси, які стримують використання потенційних можливостей виробництва, а також виявляти ті ресурси, споживання яких викликає зростання витрат на виробництво, що перевищує запланований їхній рівень і своєчасно реагувати на відхилення нормальних параметрів виробничого процесу.
Зміна рівня витрат можна деталізувати далі. Необхідно з'ясувати, які причини вплинули на цю зміну рівня витрат. Вплив факторів другого порядку на матеріальні витрати розраховано в табл.1.6.
Таблиця 1.6
Вплив факторів другого порядку на величину прямих матеріальних витрат на ТО і ТР, тис. руб.
Види матеріальних витрат
План
За фактичними нормам, плановим цінами
Факт
Відхилення від плану
Всього
У т.ч. в результаті змін
Норм
Цін
Поточний ремонт
Матеріали
453,93
548,45
566,45
112,52
94,52
18,00
Паливо
261,74
264,51
271,84
10,10
2,77
7,33
Енергія
163,64
165,13
167,72
4,08
1,49
2,59
Транспортні послуги
427,16
428,93
430,16
3,00
1,77
1,23
Технічне обслуговування
Матеріали
881,45
951,68
982,21
100,76
70,23
30,53
Паливо
363,10
363,13
363,58
0,48
0,03
0,45
Енергія
201,22
201,91
203,55
2,33
0,69
1,64
Транспортні послуги
510,00
510,91
513,97
3,97
0,91
3,06
Відхилення від плану відбувається за всіма видами матеріальних витрат поточного ремонту та технічного обслуговування, але більшою мірою прямі матеріальні витрати зросли, за рахунок збільшення витрат на матеріали на поточний ремонт вони склали 94,52 тис. руб., А на технічне обслуговування 70,23 тис. руб. На це збільшення в основному вплинув перевитрата матеріалів.
На паливо і енергію в більшій мірі вплинуло зростання ціни. Відхилення від плану матеріальних витрат на поточний ремонт за рахунок зростання цін на матеріали, тарифів на електроенергію та вартості транспортних послуг склало 18 тис. руб., 7,33 тис. руб. і 1,23 відповідно.
Оскільки ціни на матеріали, паливо і енергію не залежать від діяльності підприємства, то далі вони не деталізуються.
Трудові витрати можуть бути деталізовані далі (табл. 1.7).
Таблиця 1.7
Вплив факторів другого порядку на величину прямих трудових витрат на ТО і ТР, тис. руб.
Вид витрат
План
За фактичної трудомісткості, плановому рівні оплати
Факт
Відхилення від плану
Всього
У т.ч. в результаті змін
Трудомісткості
Рівня оплати
Заробітна плата за ТР
625,04
635,14
639,68
14,63
10,10
4,54
Заробітна плата за ТО
4424,40
4403,91
4404,62
-19,78
-20,49
0,71
Фактори другого порядку збільшують заробітну плату робітникам за ТР і складають 14,68 тис. руб., А чинники впливають на заробітну плату робітників за ТО знижують її на 19,78 тис. руб. Трудомісткість поточних ремонтів збільшилася через наявність більшої кількості трудомістких ремонтів і меншою кількістю легких ремонтів, в результаті зростання витрат щодо плану склав 10,10 тис. руб., А в технічному обслуговуванні навпаки і витрати знизилися на 20,49 тис. руб. Рівень оплати праці у звітному періоді збільшився в результаті проведення індексації заробітної плати, за рахунок даного чинника зростання витрат склав 4,54 тис. руб. на текшіе ремонт і 0,71 тис. руб. на технічне обслуговування електричних мереж.
Сума амортизації залежить від середньорічної вартості ОПФ і норм амортизації. Факторний аналіз амортизаційних відрахувань представлений в табл. 1.8.
Таблиця 1.8

Вплив факторів на зміну комплексних статей витрат у звітному році, тис. руб.

Фактор
Вплив на зміну щодо 2007
Введення нових ОПФ
113,91
Вибуття ОПФ
7,12
Норма амортизації
0
Загальна зміна амортизації
106,79
Амортизація та інші витрати не залежить від обсягу поточного ремонту та технічного обслуговування. Збільшення суми витрат на амортизацію могло статися під впливом двох факторів - зміни норм амортизації або зміни вартості ОПФ.
Але оскільки застосовуються постійні норми амортизації, то на зміну рівня амортизаційних витрат вплинуло, збільшення вартості основних фондів, за рахунок прийомом нових ОПФ.
Узагальнені результати факторного аналізу фактичного рівня витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж представлені в табл. 1.9.
Таблиця 1.9
Результати факторного аналізу фактичного рівня витрат на ТО і ТР електричних мереж
Показник
Значення, тис.руб.
Уд.вес,%
1
2
3
Збільшення рівня прямих матеріальних витрат, всього
365,60
63,77
в тому числі:
- За рахунок зміни обсягів робіт
128,36
22,39
- За рахунок зміни норм витрат сировини, матеріалів і паливно-енергетичних ресурсів
172,42
30,07
- За рахунок зміни ціни сировини, матеріалів і паливно-енергетичних ресурсів
64,83
11,31
Збільшення рівня прямих трудових витрат, всього:
100,91
17,60
в тому числі:
- За рахунок зміни обсягів робіт
106,05
18,50
- За рахунок зміни трудомісткості робіт
-10,39
-1,81
- За рахунок зміни середньорічної заробітної плати
5,25
0,92
Збільшення рівня амортизації, всього:
106,79
18,63
в тому числі:
- За рахунок введення нових ОПФ
113,91
19,87
- За рахунок вибуття ОПФ
7,12
1,24
- За рахунок зміни норми амортизації
-
-
Разом
573,30
100
На основі факторного аналізу відхилень фактичних витрат від планового рівня можна виявити резерви підвищення ефективності витрат.
1.3 Оцінка резервів підвищення ефективності витрат
Виявити резерви підвищення ефективності витрат на ТО і ТР можна тільки за результатами комплексного аналізу ефективності, який був проведений в підрозділах 1.1 та 1.2. Останнім етапом аналізу собівартості продукції є узагальнення виявлених резервів та розробка конкретних пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва.
Під резервами розуміються невикористані можливості зниження витрат матеріальних, трудових, фінансових ресурсів при даному рівні розвитку виробництва. Усунення всякого роду втрат і нераціональних витрат - це один шлях використання резервів. Інший шлях пов'язаний з великими можливостями прискорення науково-технічного прогресу. Таким чином, резерви можна виміряти розривом між досягнутим рівнем використання ресурсів і можливим рівнем виходячи з накопиченого виробничого потенціалу підприємства.
Основою виявлення резервів, що впливають на ефективність робіт з технічного та ремонтному обслуговуванню є класифікація факторів.
Науково-технічний рівень виробництва містить у собі резерви підвищення прогресивності застосовуваної техніки, ступеня механізації й автоматизації виробництва, прискорення впровадження нової техніки і заходів науково-технічного розвитку.
Структура та організація виробництва і праці включає такі резерви, як скорочення простоїв виробництва, підвищення кваліфікації робочої сили та її відповідності технічному рівню виробництва. Підвищення рівня управління означає удосконалення виробничої структури підприємства, структури органів управління ним і т.д.
В даний час при аналізі фактичної собівартості продукції, що випускається, виявленні резервів і економічного ефекту від її зниження використовується розрахунок по економічних факторах. Економічні чинники найповніше охоплюють всі елементи процесу виробництва засоби, предмети праці і сама праця. Вони відображають основні напрями роботи колективів підприємств по зниженню собівартості: підвищення продуктивності праці, впровадження передової техніки і технології, краще використання устаткування, здешевлення заготівлі і краще використання предметів праці, скорочення адміністративно-управлінських і інших накладних витрат, скорочення браку і ліквідація непродуктивних витрат і втрат .
По-перше це підвищення технічного рівня виробництва. Це впровадження нової, прогресивної технології, механізація і автоматизація виробничих процесів; поліпшення використання та застосування нових видів сировини і матеріалів; зміна конструкції і технічних характеристик виробів; інші чинники, що підвищують технічний рівень виробництва.
По даній групі аналізується вплив на собівартість науково-технічних досягнень і передового досвіду. По кожному заходу розраховується економічний ефект, який виражається в зниженні витрат на виробництво.
Зниження собівартості може відбутися при створенні автоматизованих систем управління, використання комп'ютерів, вдосконалення і модернізації існуючої техніки і технології. Зменшуються витрати й у результаті комплексного використання сировини, застосування економічних замінників, повного використання відходів у виробництві. Великий резерв таїть у собі і вдосконалення продукції, зниження її матеріаломісткості і трудомісткості, зниження ваги машин і устаткування, зменшення габаритних розмірів та ін
По-друге, вдосконалення організації виробництва і праці.
Зниження собівартості продукції забезпечується, насамперед, за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивності праці скорочуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості.
Зниження собівартості вирішує, перш за все, зростання продуктивності праці робітників, що забезпечує в певних умовах економію на заробітній платі. Розглянемо, в яких умовах при зростанні продуктивності праці на підприємствах знижуються витрати на заробітну плату робітників.
Збільшення вироблення продукції на одного робітника може бути досягнуте за рахунок здійснення організаційно-технічних заходів, завдяки чому змінюються, як правило, норми виробітку і відповідно їм розцінки за виконувані роботи. Збільшення вироблення може про ізойті і за рахунок перевиконання встановлених норм виробітку без проведення організаційно-технічних заходів. Норми виробітку і розцінки в цих умовах, як правило, не змінюються.
У першому випадку, коли змінюються норми виробітку і розцінки, підприємство отримує економію на заробітній платі робітників. Пояснюється це тим, що у зв'язку зі зниженням розцінок частка заробітної плати в собівартості одиниці продукції зменшується. Однак це не при водить до зниження середньої заробітної плати робітників, так як наведені організаційно-технічні заходи дають можливість робітникам з тими ж витратами праці виробити більше продукції.
Таким чином, про ведення організаційно-технічних заходів з відповідним переглядом норм виробітку дозволяє знижувати собівартість продукції за рахунок зменшення частки заробітної плати в одиниці продукції одночасно зі зростанням середньої заробітної плати робітників.
У другому випадку, коли встановлені норми виробітку і розцінки не змінюються, величина витрат на заробітну плату робітників у собівартості одиниці продукції не зменшується. Але із зростанням продуктивності праці збільшується обсяг виробництва, що призводить до економії по інших статтях видатків, зокрема скорочуються витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню. Відбувається це тому, що в цехових витратах значна частина витрат (а в загальнозаводських майже повністю) - умовно-постійні витрати (амортизація обладнання, утримання будівель, зміст цехового і загальнозаводського апарату та інші витрати), які не залежать від ступеня виконання плану виробництва. Це означає, що їх загальна сума не змінюється або майже не змінюється в залежності від виконання плану виробництва. Звідси випливає, що, чим більше випуск продукції, тим менше частка цехових і загальнозаводських витрат у її собівартості.
Важливим етапом підвищення ефективності діяльності підприємства і зниження витрат є підтримка та розширення заходів у рамках соціальної програми, а також програми з підготовки та розвитку персоналу. Дана діяльність дозволить підвищити мотивацію персоналу, яка в свою чергу потягне за собою зростання продуктивності праці.
Зниження витрат забезпечується за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивності праці скорочуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості.
Зниження кількості відділів і окремих посад, які були необхідні в умовах централізованої економіки, дозволило б скоротити витрати на оплату праці і пов'язані з ними відрахування на соціальні потреби. Притому було б доцільно підвищити кваліфікацію і компетентність решти управлінського персоналу, з метою підвищення ефективності їх роботи.
Зниження собівартості так само може відбутися в результаті зміни в організації виробництва, формах і методах праці при розвитку спеціалізації виробництва; вдосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; поліпшення використання основних фондів; поліпшення матеріально-технічного постачання; скорочення транспортних витрат; інших факторів, що підвищують рівень організації виробництва.
При одночасному вдосконаленні техніки та організації виробництва необхідно встановити економію по кожному фактору окремо і включити у відповідні групи. Якщо такий поділ зробити важко, то економія може бути розрахована виходячи з цільового характеру заходів або по групах факторів.
Особливу увагу необхідно приділяти виявленню непродуктивних (нераціональних) витрат, а зокрема: заробітної плати і відрахувань на соціальні потреби за час простою; доплат за цей час у зв'язку з використанням робітників на роботах, що вимагають застосування менш кваліфікованої праці; вартості енергії і палива, спожитих за час простою. Непродуктивними витратами також слід вважати недостачі і псування матеріалів.
Резерви зниження витрат вишукуються шляхом виявлення та усунення зайвих витрат, які були закладені в недосконалості технології та організації виробництва. Основна увага тут приділяється виявленню неекономічних технологічних рішень, недоіспользуемих ресурсів, відхилень від нормальних умов, передбачених організацією виробництва.
При розгляді витрат на ремонт у порівнянні з планом слід висновок, що в цілому по підприємству має місце збільшення витрат на ремонт.
Необхідно відзначити, що за тими статтями, по яких відбувся значний перевитрата, можна виявити резерви для подальшого зниження витрат з метою підвищення їх ефективності.
Величина резервів може бути визначена за формулою:
, (1.5)
де РС - резерв зниження собівартості,
Зв, Зф - відповідно можливий і фактичний рівні собівартості виробу.
Резерви скорочення витрат встановлюються по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів, які будуть сприяти економії заробітної плати, матеріалів, послуг, амортизації і т.д.
Певні резерви зниження собівартості закладені в усуненні або скороченні витрат, які не є необхідними при нормальній організації виробничого процесу (наднормативний витрата сировини, матеріалів, палива, енергії, доплати робітникам за відступ від нормальних умов праці і понаднормові роботи, платежі за регресивним позовами і т. п.). Виявлення цих зайвих витрат вимагає особливих методів і уваги колективу підприємства. Їх можна виявити проведенням спеціальних обстежень і одночасного урахування, при аналізі даних нормативного обліку витрат на виробництві, ретельному аналізі планових і фактичних витрат на виробництво.
Так само це зміна обсягу і структури продукції, які можуть призвести до відносного зменшення умовно-постійних витрат (крім амортизації), відносного зменшенню амортизаційних відрахувань, зміні номенклатури й асортименту продукції, підвищення її якості.
Умовно-постійні витрати не залежать безпосередньо від кількості продукції, що випускається. Зі збільшенням обсягу виробництва їх кількість на одиницю продукції зменшується, що призводить до зниження її собівартості.
Найважливіше значення в боротьбі за зниження собівартості продукції має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скорочення витрат на обслуговування виробництва та управління, у ліквідації втрат від браку й інших непродуктивних витрат.
Матеріальні витрати, як відомо, в більшості галузей промисловості займають велику питому вагу в структурі собівартості продукції, тому навіть незначне заощадження сировини, матеріалів, палива і енергії при виробництві кожної одиниці продукції в цілому по підприємству дає великий ефект.
Підприємство має можливість впливати на величину витрат матеріальних ресурсів, починаючи з їх заготівлі. Сировина і матеріали входять у собівартість за ціною їх при набуття з урахуванням витрат на перевезення, тому правильний вибір постачальників матеріалів впливає на собівартість продукції. Важливо забезпечити надходження матеріалів від таких постачальників, які знаходяться на невеликій відстані від підприємства, а також перевозити вантажі найбільш дешевим видом транспорту. При укладанні договорів на постачання матеріальних ресурсів необхідно замовляти такі матеріали, які за своїми розмірами та якістю точно відповідають планової специфікації на матеріали, прагнути використовувати більш дешеві матеріали, не знижуючи в той же час якості продукції.
За проведеним аналізом можна зробити висновок, що резерви потрібно виявляти за статтею матеріали та транспортні послуги. Значить, розглянувши всі складові цих статей, можна виявити резерв зниження собівартості продукції.
В даний час в «Сургутских електричних мережах» ВАТ «Тюменьенерго» є ряд можливостей підвищення ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування, одними з яких є зменшення нераціональних (неефективних) витрат і застосування засобів науково-технічного прогресу.
Витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування можна знизити за рахунок скорочення витрат матеріалів, в результаті аналізу було виявлено, що фактичний витрата більш ніж плановий і основною причиною цього є відхилення від норм в результаті нераціонального використання матеріалів.
РЗМ = РУРм × Цм × Крем, (1.6)
де РУРм - резерв зниження втрат і нераціонального витрати матеріалів;
Цм - ціна матеріалу фактична, руб.;
Крем - обсяг робіт з ремонту за фактом, рем.
Резерв зниження матеріальних витрат на виконання запланованого обсягу ремонтних робіт за рахунок використання більш якісних ресурсів, повторного використання можна визначити наступним чином:
РЗМ = РУРм × Цм × Крем, (1.7)
де РУРм - резерв зниження втрат і нераціонального витрати матеріалів;
Цм - ціна матеріалу фактична, руб.;
Крем - обсяг робіт з ремонту за фактом, рем.
Резерв зниження витрат на транспортні послуги за рахунок скорочення вартості одного маш.-години:
РЗтр = РКМ-год × Пм-год, (1.8)
де РК1м-год - резерв скорочення вартості одного маш.-години, тис.руб;
Пм-год - пробіг транспорту, маш.-год.
Оцінка резервів скорочення витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж представлена ​​в табл. 1.9.
Таблиця 1.9
Оцінка резервів підвищення ефективності витрат на ТО і ТР електричних мереж, тис. руб.
Резерв
Сума
Організаційний:
- Контроль за витрачанням на основі використання норм
- Вибір раціонального виду транспортного засобу
165
318
Техніко-технологічний:
- Повторне використання матеріалів
295
Всього
679
Зниження рівня витрат прямих витрат за рахунок ліквідації нераціональних (неефективних) витрат становить 165 тис. руб.
Повторне використання матеріалів дозволить скоротити витрати на 295 тис. руб. Скорочення вартості одного маш.-години дозволить скоротити витрати на транспортні послуги на 320 тис.руб.
Таким чином, підприємство має резерви зниження витрат через реалізацію наступних рекомендацій:
- Впровадження системи управління матеріальними витратами за центрами відповідальності та місцями виникнення витрат;
- Створення оптимальної логістичної системи використання транспорту;
- Впровадження технології повторного використання матеріальних ресурсів.
Використання виявлених резервів скорочення витрат має знайти відображення в формованої на плановий період програмі підвищення ефективності діяльності підприємства.

2 Обгрунтування напрямків підвищення ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж
2.1 Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності витрат
Механізм господарювання підприємства в цілому визначається ступенем керованості витратами. Система управління витратами складається з взаємопов'язаних між собою процесів прогнозування, планування, нормування витрат, обліку витрат на виробництво, калькулювання, економічного аналізу витрат, регулювання та контролю витрат.
Процес регулювання витрат дозволяє, за результатами економічного аналізу витрат, своєчасно реагувати на негативні моменти зростання витрат.
Для підвищення ефективності витрат необхідно розробити відповідні організаційні, управлінські та технічні пропозиції, які посприяють підвищенню ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж і приведуть до зниження витрат.
Для зниження витрат на виробництво ремонтних робіт на підприємстві розробляються заходи щодо підвищення ефективності витрат, які щорічно коригуються з урахуванням зміни обставин на підприємстві. Ці заходи носять комплексний характер і враховують всі фактори, що впливають на зниження витрат.
Комплекс заходів щодо зниження витрат виробництва залежить від специфіки підприємства, поточного стану і перспективи його розвитку.
Сучасний рівень розвитку визначає необхідність проведення комплексу заходів щодо вдосконалення організації ремонтних робіт, який досягається рішенням часткових завдань.

SHAPE \ * MERGEFORMAT
Заходи підвищення ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж
Поліпшення використання матеріальних ресурсів
Поліпшення використання транспортних послуг
Повторне використання трансформаторних масел після регенереціі
Впровадження системи «стандарт-костс»
Оптимізація вантажопасажирських перевезень для технічного обслуговування високовольтних ліній електропередачі

Рис.2.1. Основні напрями та заходи підвищення ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж

Трансформаторні масла використовуються в якості рідкої ізоляції і тепловідводної середовища в електротехнічній апаратурі, наприклад, у трансформаторах, масляних вимикачах, конденсаторах високої напруги, силових кабелях. У масляних вимикачах масла виконують функцію дугогасильний середовища. В даний час на підприємстві трансформаторне масло замінюється на нове, але впровадження установок регенерації масел дозволить повторно використовувати його і скоротити витрати на матеріали.
Процес регенерації масла та очищення від бруду відбувається на місці (можливо в баку трансформатора). Масло відкачується з нижньої частини бака, нагрівається, фільтрується, дегазується і зневоднюється перед тим, як вона повернеться наверх трансформатора через розширювальний бак. Процес продовжується до тих пір, поки масло не буде відповідати стандарту або іншим специфікаціям. Методика відновлення масла використовує метод нагрівання, адсорбції та вакуумування (виділення води і дегазація). Всі виявлені витоку повинні бути усунені перед обробкою масла.
Різниця між регенерацією і очищенням полягає в тому, що очищення не може видаляти такі речовини як: кислоти, альдегіди, кетони і т.д., розчинені в олії. Таким чином, очищення не може змінювати світ масла від бурштинового до жовтого світла. У той час як, регенерація включає в себе також очищення фільтрацію, і зневоднення.
Універсальні установки регенерації мінеральних і синтетичних масел типу «Майстер Ойл» призначені для регенерації, глибокої осушки, фільтрації і нагрівання трансформаторного, турбінного, гідравлічного, компресорного, гартувального, технічного та інших видів мінеральних і синтетичних масел.
Використання установок виробництва компанії «Майстер Ойл» дозволяє проводити регенерацію трансформаторного масла з собівартістю 30 руб. за літр (вартість витратних матеріалів). Термін використання ізоляційного масла можна продовжити на необмежений термін, так само можливість використання устаткування для регенерації ізоляційної системи трансформатора, що дозволить продовжити життя трансформаторному парку підприємства від 40 до 60 років. Виробляти регенерацію мастил можна як у ємностях, так і безпосередньо в баку трансформатора.
Так як витрати на матеріали мають найбільшу частку в собівартості поточного ремонту та технічного обслуговування електричних мереж, то виникає потреба в обліку і контролі за ними, що створює ідеальну основу для впровадження обліку за центрами відповідальності з використанням діючих норм і нормативів.
Система «стандарт-костс» дає можливість детально і своєчасно враховувати (виявляти) відхилення для кожного центру відповідальності, вказує на виниклі відхилення з метою прийняття необхідних управлінських впливів, що регулюють рівень витрат. На рис. 2.2 представлена ​​схема нормативного обліку і регулювання витрат.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Фактичні витрати
Зіставлення нормативних і фактичних витрат по кожному центру відповідальності
Аналіз відхилень і прийняття рішень
Регулювання рівня витрат

Рис. 2.2. Схема нормативного обліку і регулювання витрат
Новизна сучасного підходу полягає в органічному взаємозв'язку обліку витрат за місцями виникнення витрат і об'єктами калькулювання, що дозволяє регулюючих рівень витрат функції за рахунок відокремлення витрат за місцями їх виникнення. Практично організувати диференційований облік витрат, що охоплює як можна більше число місць їх виникнення вдається лише в умовах автоматизованого збору та переробки інформації.
Основне призначення нормативного обліку витрат полягає у наступному:
- Служити підмогою в складанні кошторису й оцінці ефективності управління;
- Виявляти відхилення, їх значимість і природу, сприяти виробленню регулюючих впливів;
- Давати прогноз виконання нормативу витрат;
- Спрощувати облік витрат на кінцевий продукт виробництва;
- Розкривати якість нормативів (стандартів) і намічати шляхи їх вдосконалення;
- Встановлювати (коректувати) цілі, яких необхідно досягти.
Досвід управлінського контролю за центрами відповідальності на підприємстві відсутня і за витратами на матеріали зокрема. Але для організації контролю на основі нормативного обліку витрат, пов'язаних з використанням матеріалів при поточному ремонті і технічному обслуговуванні електричних мереж є основа, а саме:
1. Підприємство має нормативи використання матеріалів для робіт.
2. Обсяги поточного ремонту та технічного обслуговування щорічно плануються на основі планово-попереджувального системи.
3. Витрати на матеріали є прямими витратами.
4. Центри відповідальності та місця виникнення витрат виділені в організаційній структурі.
Нормативний метод передбачає роздільний облік фактичних витрат, що відповідають нормам і відхиляються від норм. Залежно від рівня управління періодичність обліку повинна становити від доби (облік в реальному масштабі часу) до місяця та року (наростаючим підсумком), що дозволить своєчасно запобігати перевитрата, підвищити рівень технологічної, організаційної та планової дисципліни.
Головна мета обліку, класифікації та аналізу змін норм і відхилень від них полягає в тому, щоб визначити, як впливає на рівень кожної статті витрат зміна норм і нормативів в ході виробництва і відхилень від них фактичних витрат. Всі види змін і відхилень групують по причинах, центрам витрат і центрам відповідальності з зазначенням частоти, періодичності та розміру зміни або відхилення за абсолютною величиною (рис.2.3.).
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Зміна (відхилення) витрат на матеріали
ПС 1
ПС 2
ПС 3
ПС 4
ПС i
...
СурРЕС
ФедРЕС
ЛянтРЕС
РВВС
Причина відхилень
Причина відхилень
Причина відхилень
Причина відхилень
ПС 5

Рис. 2.3. Ієрархічне дерево цілей обліку витрат і аналізу зміни витрат на матеріали
На підставі аналізу інформації про зміни і відхилення визначають основні чинники, причини і райони, що впливають на зміну рівня витрат. Виробляють оперативні заходи впливу з метою усунення (зменшення) відхилення або перерахунку нормативу.
Результати аналізу служать також вихідним матеріалом для вдосконалення конструкції, технології, рівня організації виробництва та нормування, планування, обліку, стимулювання, прогнозування виконання плану за витратами і собівартістю продукції.
Технічний кількісний облік матеріалів, що витрачається на ТР і ТО, зосереджений у виробничо-технічній службі підприємства. Оперативний вартісний облік практично відсутній. У бухгалтерії підприємства вартісний облік витрат на ТР і ТО електричних мереж здійснюється щомісячно з використанням даних виробничо-технічного обліку і ціни на 1 кг, м, і т.д. матеріалу, в якості якої, як правило, використовується середня фактична ціна. Має сенс зосередити оперативний вартісний облік скороченою собівартості в планово-економічному відділі. Методика розрахунку відхилень від норм витрат матеріалів при системі «стандарт-костс» представлена ​​на рис.2.4.
Ціна матеріалу:
- Планова ціна (p пл);
- Фактична ціна (p ф).
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Обсяг робіт:
- Фактичний обсяг (Q ф);
- Виробнича програма (Q пл).
З пл = Q пл * p пл * q пл
З ф = Q ф * p ф * q ф
Порівняння нормативних і планових витрат за центрами відповідальності

Аналіз відхилень і прийняття рішень
По виду відхилення
Зміна ціни використовуваних матеріалів
Зміна витрати матеріалів
Зміна обсягів робіт
За винуватцям
За місцями виникнення витрат
За центрами відповідальності
По підприємству
Витрата матеріалу:
- Нормативні витрати (q пл);
- Фактичні витрати (q ф).

Рис. 2.4. Порядок розрахунку відхилень від норм витрат матеріалів при системі «стандарт-костс»
У результаті система «стандарт-костс» забезпечує вирішення цілого ряду завдань:
- Створення системи діючих прогресивних норм і нормативів і на їх основі визначення раціонального (обгрунтованого) нормативного рівня витрат матеріалів на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж;
- Отримання інформації про витрати за нормами на окремі види робіт;
- Реєстрація та облік в оперативному порядку змін норм і нормативів, відхилень від норм по місцях і причин їх виникнення, а також по відповідальним службам;
- Контроль та узагальнення даних про фактичні втрати і непродуктивних витрат;
- Обчислення фактичної собівартості ремонту на основі попередньо розрахованих нормативних витрат (калькуляції);
- Створення звітної бази для нормування та планування витрат;
- Постійне підвищення достовірності, точності і оперативності обліку витрат;
- Оцінка результатів роботи виробничих підрозділів і підприємства в цілому.
Запропонована методика розрахунку відхилень від норм витрат матеріалів при системі «стандарт-костс» дозволяє реалізувати зазначені функції по всій ієрархії центрів відповідальності та оперативно визначати причини економії чи перевитрати матеріальних ресурсів, що в свою чергу дозволяє забезпечити своєчасне керуючий вплив на виробниче споживання даного ресурсу на відповідному рівні контролю. Економічний ефект від впровадження системи «стандарт-костс» порахувати складно.
На вартість транспортних послуг підприємство вплинути не може, але можна організувати доставку обладнання, матеріалів та ремонтних робітників з меншими витратами. Для цього необхідно вибрати такий транспортний засіб, яке могло б все це поєднати.
В даний час доставка ремонтного персоналу на технічне обслуговування високовольтних ліній електропередачі здійснюється маркою автотранспорту ПАЗ-3205, в цей же час на ЗІЛ-45085 доставляється необхідні матеріали та обладнання. У часі і просторі ці операції збігаються, тому можна перевезення поєднати. УРАЛ-42113 відповідає цим вимоги в кузові машини можна розмістити той же обсяг матеріалів і устаткування, а в кабіні робітників, при цьому техніка безпеки не буде порушена.
2.2 Планування виробничої програми
Виробнича програма ремонтних робіт встановлюється в грошовому виразі та в натуральному вираженні за видами робіт (числу технічного обслуговування та поточних ремонтів за видами основних засобів).
Основним завданням планування економічного розвитку підприємства є визначення його виробничої програми. Виробнича програма підприємства передбачає завдання по обсягу виробництва робіт у певній номенклатурі і асортименті та певної якості.
Основними документами з планування ремонту енергетичного обладнання є:
а) титульний список капітального ремонту основних фондів;
б) річний план-графік ремонту обладнання;
в) місячний план-графік-звіт поточного ремонту та технічного обслуговування.
Титульний список капітального ремонту основних фондів підприємства складається виробничо-технічним відділом на основі проекту титульних списків капітального ремонту обладнання, що надійшли з мережевих районів і служб підприємства.
У річні графіки ремонту включається все основне устаткування підприємства, а також (в обов'язковому порядку) устаткування, що підлягає капремонту в планованому році.
Місячні графіки ремонту складають на основі річних графіків ремонту устаткування.
Планування поточного ремонту в цехах підприємства передбачає також складання відомостей дефектів, які є підставою для визначення необхідної кількості та номенклатури запасних частин і витратних матеріалів та обсягу ремонтних робіт. Відомість дефектів складається, як правило, на ремонт основного обладнання.
Для організації системи ППР необхідно всю технічну систему підприємства, що складається з основних і допоміжних підрозділів, об'єднаних в одному технологічному процесі, розділити на окремі складові елементи, колективні за технологічними і функціональними ознаками (підстанції, повітряні та кабельні лінії електропередачі, будівлі і споруди, пристрої релейного захисту та автоматики і т.д.).
При цьому важливо, щоб ні один елемент основний технологічного ланцюжка передачі і розподілу електричної енергії не залишився не включеним у систему планово-попереджувальних ремонтів, так як він може залишитися безконтрольним і призвести до порушення виробничого процесу і роботи електричних мереж в цілому.
З урахуванням досвіду експлуатації та відповідно до розроблених нормативів обслуговування встановлюється чисельність персоналу, який забезпечує планово-попереджувальний ремонт. У залежності від видів і кількості обладнання, а також прийнятої системи періодичності обслуговування на підприємстві електричних мереж на підприємствах створюються спеціалізовані ремонтно-експлуатаційні бригади.
Оптимальне поєднання прогресивних форм ремонтно-експлуатаційного обслуговування електричних мереж можливо при прийнятті до уваги ряду конкретних факторів: технічні характеристики та обсяги устаткування, що обслуговується, географічні та кліматичні умови, розташування мереж на території, що обслуговується, наявність зв'язку, транспортних комунікацій, структури адміністративного поділу. Відповідно до вищевикладеного визначається оптимальний варіант планово-попереджувальних ремонтів.
Основою підвищення продуктивності праці при проведенні планово-попереджувальних ремонтів є комплексна механізація всіх робіт, які входять до циклу ППР. У зв'язку з тим, що обслуговування мереж носить сезонний характер і включає в себе велику номенклатуру різнотипних за складом і трудомісткості робіт, повне виключення ручної праці і комплексна механізація основних і допоміжних операцій в даний час не представляється можливим. Напрямки в подальшої механізації трудових процесів полягають у максимальному використанні машин, механізмів інструментів і пристосувань.
Персонал мереж виконує ремонтні та експлуатаційні роботи безпосередньо на місці розташування основного обладнання та передавальних пристроїв (на підстанціях, розподільчих пунктах, ПЛ), а також в майстернях і на майданчиках ремонтно-виробничих баз і тому всі трудомісткі процеси в масштабах підприємства потрібно механізувати.
Планово-попереджувальний ремонт проводиться відповідно до заздалегідь складених графіків, що передбачають кількість і чергування періодичних ремонтів протягом усього ремонтного циклу. Обсяг ППР визначається в результаті огляду обладнання (при плануванні обсяг робіт приймається за нормативами).
Зміна деталей, вузлів і механізмів проводиться відповідно до їх фізичним станом, а не в примусовому порядку. Така форма планово-попереджувального ремонту дозволяє попереджати раптовий вихід обладнання з ладу, завчасно проводити підготовку до ремонту.
При стандартній формі ремонту всі види ремонтів здійснюються у чітко встановлені терміни, їх зміст та обсяг заздалегідь передбачені, зміна деталей і вузлів проводиться примусово, незалежно від їх фізичного стану. Витрати на ремонт при цьому зростають, однак забезпечується висока надійність роботи обладнання.
Система ремонтів відповідно до технічним станом передбачає в процесі роботи обладнання найбільшу увагу приділяти його діагностиці і виміру його основних технічних параметрів, а висновок обладнання в ремонт здійснювати не за жорстко фіксованим графіком - плану ППР (що значно збільшує витрати на ремонт), а тільки тоді , коли технічні характеристики електрообладнання вийшли за нормально допустимі межі. При цьому система ремонтів відповідно з технічним станом, звичайно ж, накладає додаткові вимоги щодо технічного оснащення експлуатаційних служб підприємств сучасними системами технічної діагностики роботи електрообладнання.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Формування плану-графіка на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж
Огляд первинного підстанційного обладнання та ліній електропередачі
Аналіз результатів огляду (складання відомості дефектів)
Визначення обладнання підлягає до поточного ремонту технічного обслуговування
Аналіз періодичності проведення ТО і ТР
Організація проведення конкурсу з вибору підрядної організації
Розробка виробничої програми для ТО і ТР, що виконується власними силами

Рис. 2.4. Алгоритм формування виробничої програми проведення ТО і ТР електричних мереж
На рис. 2.4. наведено порядок формування виробничої програми проведення поточного ремонту і технічного обслуговування електричних мереж. На основне енергетичне устаткування, що знаходиться в експлуатації, необхідно мати креслення та інструкції заводів-виготовлювачів, а при їх відсутності - розроблені силами підрозділів підприємства.
Проведення ППР енергетичного обладнання бажано поєднувати з частковою або комплексною його модернізацією, що забезпечує хороші технічні та експлуатаційні параметри устаткування. Часткова модернізація обладнання зазвичай передбачається в планах організаційно-технічних заходів і здійснюється спільно з капітальним ремонтом за рахунок амортизаційних відрахувань.
Для проведення ремонтних робіт по кожному типу основного енергетичного обладнання повинна бути підготовлена ​​наступна технічна документація: технічні умови на ремонт, відомість дефектів, паспорт обладнання, креслення, схеми, протоколи експрес випробувань, специфікації підшипників, креслення деталей, що виготовляються, специфікації і норми витрат запасних частин і матеріалів.
Для модернізації енергетичного обладнання повинні бути також підготовлені креслення і схеми майбутньої модернізації. Технологічна документація на капітальний ремонт обладнання, що виконується силами самого підприємства, готується не пізніше ніж за місяць до початку ремонту, а для зупинного ремонту - за три місяці.
Основне призначення ремонту полягає у відновленні працездатності та ресурсу енергетичного обладнання та мереж, усунення відмов і несправностей, що виникають у процесі роботи або виявлених при технічному обслуговуванні. Ремонт може бути плановим і неплановим. У плановому порядку виконуються поточний і капітальний ремонти, в неплановому - аварійний і ремонт, який здійснюється без попереднього призначення терміну виконання.
Поточний ремонт - різновид планового ремонту, здійснюваного в процесі експлуатації для забезпечення справності і працездатності обладнання (мереж) до чергового ремонту і який перебуває в заміні або відновленні зношених деталей, вузлів (ділянок мережі), регулюванню механізмів, проведення профілактичних заходів, усунення окремих несправностей.
На підприємствах для кожного виду ремонту (капітального та поточного) обладнання розробляються технологічні карти (маршрутні карти) із зазначенням часу на виконання технологічних операцій, необхідного інструменту та оснащення, розряду ремонтних робітників. З цією метою в нормативній частині довідників наведена типова номенклатура ремонтних робіт за видами енергетичного обладнання.
Річний план ремонту обладнання та мереж підприємства складається на підставі нормативної документації системи ППР та Правил експлуатації електроустановок споживачів. Кожен район підприємства складає план-графік ППР на обладнання свого електрогосподарства, а в цілому по електрогосподарство підприємства складається зведений план-графік фахівцями виробничо-технічного відділу. Також підставою для визначення обсягів робіт є нормативи періодичності проведення ремонтів і технічного обслуговування електричних мереж (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Нормативи періодичності і трудомісткості ремонту електричних мереж
Електричні мережі
Періодичність ремонту, рік
Трудомісткість одного ремонту, люд.-год
ТР
ТО
ТР
ТО
ПЛ на з / б опорах
2
0,5
28
13
ТДТН-25000/110
1
1
55
35,5
ВМТ-110Б-1250/25
1,5
1
13,6
9,1
З-35М-630-10А-У3
1,5
1
4,5
2,3
НКФ-110
2
1
3,7
2,1
ТФЗМ-110
2
1
4
3,1
РНДЗ-35 \ 1000-УХЛ1
2
0,5
2
1,13
ЛР-110 кВ
1
0,5
8,3
4,15
ШР-110 кВ
1
0,5
8,3
4,15
РНДЗ-110 \ 1000-УХЛ1
2
0,5
8,3
4,15
Типова номенклатура ремонтних робіт включає характерні роботи з ремонту окремих вузлів і агрегатів енергообладнання і служить: для планування ремонтних робіт, визначення їх обсягу, складання кошторисно-технічної документації та організації підготовчих робіт до ремонту; визначення потреби в матеріалах, інструментах, запасних частинах; підбору ремонтного персоналу та здійснення контролю за правильним витрачанням коштів на ремонтні роботи.
Номенклатура ремонтних робіт за видами ремонту енергообладнання на підприємствах уточнюється з урахуванням накопиченого досвіду та технічного стану обладнання.
До числа основних ремонтних нормативів, необхідних для планування та проведення ремонтів енергетичного обладнання відносяться: періодичність, тривалість і трудомісткість поточного ремонту.
Якщо фактична тривалість ремонту менше, ніж передбачено нормативами, ремонтні роботи повинні плануватися за досягнутими показниками. При цьому не повинно допускатися зниження якості ремонту або виконання ремонтних робіт в неповному обсязі.
На основі представленої вище методикою розрахунку виробничих параметрів розрахована виробнича програма поточного ремонту та технічного обслуговування електричних мереж (табл.2.2)
Періодичність ремонту - інтервал напрацювання енергоустаткування в годинах між закінченням даного виду ремонту і початком наступного такого ж ремонту або іншого більшою (меншою) складності.
Напрацювання енергетичного обладнання вимірюється кількістю відпрацьованих годин (машино-годин). Облік роботи в годинах на підприємстві ведеться тільки за основним обладнання. Напрацювання не основного обладнання враховується з напрацювання основного обладнання, роботу якого він забезпечує.
Періодичність зупинок обладнання на поточний і капітальний ремонт прийнята, виходячи з надійності обладнання, і визначається енергетичними службами та технічним станом агрегатів і вузлів устаткування.
Тривалість ремонту - регламентований інтервал часу (в годинах) від моменту виведення енергетичного обладнання з експлуатації для проведення планового ремонту до моменту його введення в експлуатацію в нормальному режимі.
Тривалість простою обладнання в ремонті включає в себе час на підготовку устаткування до ремонту, на власне ремонт, на пуск і випробування відремонтованого устаткування.
Тривалість ремонту для енергетичного обладнання розрахована, виходячи з максимально можливої ​​кількості ремонтників, одночасно задіяних на ремонті одиниці енергоустаткування.
Початком ремонту енергообладнання вважається час відключення його від енергетичних мереж або виведення його в ремонт з резерву після дозволу керівництва енергетичної служби підприємства.
Закінченням ремонту вважається включення устаткування під навантаження для нормальної експлуатації (або виведення його в резерв) після випробування під навантаженням протягом 24 годин.
Розрахунок потреби в персоналі для виконання всього обсягу ремонтно-профілактичних робіт може проводитися за схемою з неминучими спрощеннями.
По всіх цехах підприємства складаються повні переліки закріпленого за ними обладнання і в кожному з цехів проводиться групування устаткування за принципом його приналежності до однієї нормативно-ремонтної групи.
Обов'язковою умовою є однаковість для всіх вхідних в цю групу одиниць обладнання термінів служби, структури ремонтного циклу, періодичності і трудомісткості всіх видів ремонту. Проводиться розрахунок ремонтного персоналу для проведення робіт з капітального та поточного ремонту обладнання за формулою, в якій використовуються тільки ремонтні складові:
, (2.1)
де Ф - річний фонд робочого часу одного ремонтника, год;
n-кількість нормативно-ремонтних груп енергетичного обладнання на підприємстві;
mi-кількість одиниць енергообладнання в i-й групі;
rкрi, rтрi - відповідно трудомісткість одного капітального і поточного ремонтів одиниці обладнання групи;
D-нормативний термін служби устаткування, що увійшов до i-ї групи;
Aкрi, Aтрi - відповідно трудомісткість одного капітального і поточного ремонтів одиниці обладнання i-ї групи.
Розрахунок потреби в ремонтно-експлуатаційному персоналі розраховуються за нормативною трудомісткості виконуваних робіт (за відповідною довідкової літератури).
Потреба підприємств у запасних частинах (агрегатах, вузлах і деталях) і обладнанні забезпечується за рахунок:
а) придбання їх у заводів-виготовлювачів, спеціалізованих машинобудівних підприємств, а також через збутові організації (основне джерело);
б) виготовлення нових та відновлення колишніх у вживанні деталей, вузлів, агрегатів на спеціалізованих ремонтно-механічних заводах або в ремонтно-механічних (енергоремонтних) цехах підприємства (додаткове джерело).
У табл. 2.2 наведено необхідне технічне оснащення працівників для проведення поточних ремонтів і технічного обслуговування.
Таблиця 2.2
Необхідне технічне оснащення для ТО і ТР
Тип і марка техніки (обладнання)
Кількість, шт
1
2
ВАЗ-21043
3
УАЗ-22153
3
Газ-3110
2
Ваз-2329
3
ГАЗ 3110
2
ЛТЗ-60
1
ПАЗ-3205
1
ЗІЛ-45085
1
Верстат для врізки
2
Машинка МРТ
2
Шліфувальна машинка
2
Прилади для визначення та компенсації намагніченості обладнання
2
Зварювальний випрямляч
4
Пристосування для обробки корпусу обладнання
2
Ізолювальні машинка
1
Всього
31
Забезпечення поточного ремонту та технічного обслуговування енергетичного обладнання запасними частинами і матеріалами повинно проводитися за нормами витрат, які наведені у відповідних розділах довідників.
Виробнича програма наведена в додатку 1, табл. Д.1.1.
Для виробничої програми повинні бути визначені ресурси для її виконання: чисельність ремонтного персоналу, необхідне обладнання, машини, матеріали і ін
У табл. 2.3 узагальнена ресурсомісткість виробничої програми.
Таблиця. 2.3
Ресурси виробничої програми
Показник
Значення
Кількість поточних ремонтів, у.ед.
157
Кількість технічних обслуговувань, у.ед.
677
Трудомісткість програми, чол-год
10196,18
Чисельність ремонтно-оперативного персоналу, чол,
в тому числі:
31
Електромонтажники, чол.
13
Електрослюсарі, чол.
18
Обладнання, од.
31
Матеріали, тис. руб.
1575,35
Недоліки прийнятої системи технічного обслуговування і ремонту - деякі принципи мають негативний вплив на її ефективність і мають зазнати змін - це жорстке регламентування структури і тривалості ремонтного циклу, планування і розрахунок показників і нормативів на основі ремонтних одиниць та ін
2.3 Коригування нормативної бази розробки програми діяльності
При плануванні витрат необхідно визначити склад витрат та їх кількісну оцінку. При плануванні вирішуються такі задачі як розрахунок вартості ресурсів, необхідних для проведення ремонтних робіт і визначення загального обсягу витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування, виходячи з запланованій структури та обсягу робіт, а також обчислення собівартості робіт.
Планування витрат на організацію ремонтних робіт за економічними елементами і статтями витрат здійснюється після складання виробничої програми. Для планових розрахунків необхідна наступна інформаційна база:
- Перелік матеріалів, необхідних для усунення дефектів відповідним методом;
- Перелік використовуваної техніки;
- План по праці та заробітної плати;
- Штатний розклад;
- Чисельний склад працівників, у тому числі за професіями, графіки роботи;
- Перелік використовуваної техніки, механізмів та обладнання.
Ці завдання здійснюються за допомогою певних методів. Методи планування - це конкретні способи і прийоми розрахунків показників. При плануванні можуть застосовуватися наступні методи: нормативний, розрахунково-аналітичний, балансовий, метод оптимізації планових рішень, економіко-математичне моделювання.
Сутність нормативного методу розрахунку планових показників полягає в тому, що на основі заздалегідь встановлених норм і техніко-економічних нормативів розраховується потреба підприємства у фінансових ресурсах. Такими нормативами є ставки податків, норми амортизаційних відрахувань, нормативи потреби в матеріально-технічних ресурсах, ставки тарифних внесків на державне соціальне страхування та інші. Нормативний метод планування є найпростішим методом. Знаючи норматив і об'ємний показник, можна легко розрахувати плановий показник.
Нормативною базою для розрахунків показників програми діяльності підприємства є спеціалізована довідкова література, регламентована документація системи ППР, Правила експлуатації електроустановок споживачів.
Сутність розрахунково-аналітичного методу полягає в тому, що на основі аналізу досягнутої величини показника, прийнятого за базу, та індексів його зміни у плановому періоді, розраховується планова величина цього показника. В основі цього методу лежить експертна оцінка.
Високі кінцеві результати виробництва повинні забезпечуватися на всіх етапах діяльності підприємства, пов'язаних між собою єдиною системою планів і норм. Нормативи повинні відображати оптимальні та ефективні умови розвитку виробництва і передові методи виконання роботи. Вони служать свого роду мірилом, з яким порівнюються планові і дійсні витрати. Відповідно до цього нормативи повинні забезпечувати високу або досягнуту ступінь ефективності виробництва, як правило не нижче встановленого ринком нормального або необхідного рівня перевищення результатів над витратами. Будь-який норматив як єдина планова величина може бути застосований на рівні підприємства, галузі, і на більш високому рівні господарювання.
З практичних позицій всякі нормативи і норми є вихідними величинами і показниками, що застосовуються при плануванні оцінці різних видів діяльності, виконуваних робіт і послуг.
Нормативи - це загальна міра споживання і використання різних економічних (виробничих) ресурсів. З їх допомогою встановлюються і регламентуються найважливіші показники планової, організаційної та управлінської діяльності всіх підприємств і організацій, визначається хід виробничих процесів, їх тривалість і повторюваність. Вони служать мірилом ефективності роботи підприємства, свого роду стандартом розвитку техніки, технології та організації виробництва, рівнем якості і конкурентоспроможності продукції, критерієм оптимальності економічної діяльності. Усі нормативи формуються до початку процесів планування та організації виробництва, їх чисельна величина повинна бути науково обгрунтованою, висловлювати усереднений суспільно нормальний або економічно доцільний для певних виробничих умов рівень витрат планованих ресурсів незалежно від галузевої приналежності підприємств і форм їх власності. Нормативи є уніфікованою, міжгалузевий або загальної величиною тривалого застосування і повинні забезпечувати повну відповідність розвитку планованих об'єктів з урахуванням мінливих на майбутній період як внутрішніх, так і зовнішніх умов економічної діяльності всіх фірм і підприємств.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Норми і нормативи
Норми і нормативи використання матеріальних ресурсів
Норми і нормативи використання трудових ресурсів
Вартісні норми і нормативи
Норми матеріалів
Норми палива та енергії
Норми часу на операцію
Нормативи часу обслуговування обладнання
Норматив чисельності робітників, необхідних для обслуговування
Норми амортизації
Тарифні ставки
Норми відрахувань

Рис. 2.5. Види норм і нормативів на підприємстві
Ефективне використання нормативної бази у плановій роботі вимагає чіткої класифікації входять до неї норм і нормативів. Види норм та нормативів необхідні при планових розрахунках витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж відображені на рис. 2.5.
Норми, на відміну від нормативів, мають конкретне галузеве, внутрихозяйственное або внутрішньофірмовий призначення. Вони створюються для відповідних локальних умов робочого місця або певного типу виробництва і повинні відображати як загальні закономірності, так і специфічні особливості розвитку підприємства та вимірювання витрат економічних ресурсів при допустимих обмеження в плановані терміни їхнього використання. Норми зазвичай на короткостроковий, заздалегідь встановлений період їх застосування в заданих галузевих умовах з урахуванням взаємодії конкретних виробничо-технічних, організаційно-економічних, соціально-трудових та інших факторів. Всі вживані норми повинні завжди відповідати тим умовам, для яких вони були розроблені і призначені.
Облік змін норм на даному підприємстві відсутня. Не оформляється належним чином необхідна документація (сповіщення і відомість обліку змін норм). У результаті неможливо Неунікальна змін норм. Не проводиться аналіз відхилень змін норм за причинами і винуватцями, необхідний для розробки заходів для запобігання їх появи в майбутньому. Для того, щоб навести порядок в нормативному господарстві нашого підприємства потрібно організувати: ведення сигнальної документації змін норм, зведеної відомості обліку відхилень, а на її основі проводити аналіз відхилень норм з причин і винуватців за допомогою якого можна приймати своєчасні управлінські рішення.
Кошториси витрат на технічне обслуговування та ремонт електрообладнання складаються щорічно на основі планованого обсягу робіт з обслуговування і ремонту електроустаткування. Фінансування технічного обслуговування та поточних ремонтів електроустановок проводиться за кошторисом експлуатаційних витрат.
Витрати розраховуються за такими статтями:
1. Матеріали.
2. Паливо.
3. Енергія.
4. Заробітна плата і відрахування на соціальні потреби.
5. Амортизація основних фондів.
6. Інші витрати.
Витрати на матеріальні ресурси розраховуються згідно з нормативами використання матеріалів. Витрати матеріалів визначаються за місцями їх виникнення на основі планів роботи виробничих цехів і служб. Вартість матеріалів розподіляється по всіх виробничих технологічних процесів. На основі натуральних норм витрат і цін на спожите паливо, воду, запасні частини та матеріали визначаються витратні норми у вартісному вираженні.
Матеріальні нормативи - це важлива складова частина планово-економічної нормативної бази підприємства, що характеризує в умовах ринку величину витрати основних виробничих ресурсів на виконання робіт та послуг з ремонту та обслуговування електрогосподарства, до них відносять: норми витрат предметів праці; норматив використання ресурсів; нормативи витрат коштів праці та виробництва; нормативи запасів матеріалів.
Витрати на матеріали розраховуються за такою формулою:
, (2.2)
де М-витрати на матеріали;
-Витрати матеріалів і запасних частин i-го виду для обслуговування і ремонту j-го виду;
- Одиниця електричних мереж;
- Ціна матеріалів і запасних частин i-го виду.
Планування витрат на покупну електроенергію обгрунтовується розрахунками загальної потреби виробничих потреб. Для розрахунку загальної норми витрати електроенергії визначають сумарні витрати за групами устаткування. Вартість електроенергії, одержуваної з боку, визначається за прейскурантом. Витрати за статтею «Енергія» (Е) розраховують за формулою:
, (2.3)
де - Годинна норма споживання енергії одиницею обладнання;
З - планована завантаження обладнання;
- Число одиниць обладнання;
- Тариф за 1 кВт ∙ год електроенергії.
Витрати за статтею «Заробітна плата» (З / пл) розраховується для робітників за формулою:
, (2.4)
де - Трудові витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування, чол-год;
-Рівень оплати 1чол-год.
Також плануються доплати за шкідливі умови праці, змінний режим роботи, роботу у святкові дні, надбавки за високі показники роботи та др.надбавкі і доплати, дозволені законодавством.
Відрахування на соціальне страхування проводяться в розмірі 24% від всього фонду заробітної плати, а також від усіх виплат з фонду матеріального заохочення за винятком коштів, що виплачуються як надання одноразової допомоги.
Витрати на транспортні послуги розраховуються за формулою:
, (2.5)
де V-пробіг автотранспорту, маш.-год;
Ц - вартість 1 маш.-год роботи, грн.
Плановий розмір амортизаційних відрахувань за всіма амортізуемим основним фондам, які значаться на балансі підрозділу визначається розрахунком сум амортизаційних відрахувань по кожній групі основних фондів. Сума амортизаційних відрахувань на планований рік розраховується по кожному об'єкту або групи основних фондів множенням середньорічної вартості цих фондів на відповідні норми амортизаційних відрахувань з урахуванням поправочних коефіцієнтів окремо на повне відновлення і окремо на капітальний ремонт.
При визначенні суми амортизаційних відрахувань по окремих групах машин і устаткування застосовуються норми амортизаційних відрахувань, відповідні фактичним умовам експлуатації цих засобів праці в цеху. Для коригування норм амортизаційних відрахувань на фактичні умови роботи машин і устаткування береться та змінність роботи знарядь праці, яка закладена у розрахунках до плану виробництва, а за відсутності її - фактична змінність, при якій цех працює більшу частину року.
Загальний розмір амортизаційних відрахувань на планований рік за всіма амортизируемим основним фондам визначається шляхом підрахунку сум амортизації, обчислених за всіма групами основних фондів залежно від складу і розміру основних фондів. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів (А) визначаються за формулою:
, (2.6)

де - Діючі норми амортизаційних відрахувань;
- Середньорічна вартість основних фондів.
Елемент витрат "Інші витрати" планується на підставі передбачуваних витрат за статтями цього елемента. У інші витрати включаються всі витрати, які не увійшли до перераховані елементи. При плануванні інших грошових витрат враховуються витрати пов'язані з охороною праці, відрядження, поштово-телеграфні витрати, з винаходами і раціоналізаторськими пропозиціями та інші витрати.
На підставі нормативно-інформаційної бази, планового рівня виробничих параметрів, їх ресурсоємності та очікуваних результатів впровадження організаційно-технічних заходів щодо підвищення ефективності витрат, розраховується плановий рівень витрат за економічними елементами та статтями витрат.

3 Обгрунтування витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж
3.1 Визначення планового рівня витрат
Як відомо від обгрунтованості плану за витратами залежить ефективність роботи всього підприємства. Зробимо розрахунок планового рівня витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж.
На основі розрахунків окремих видів витрат і кошторисів витрат з підстанцій складається зведений кошторис витрат на виробництво по філії. Основними матеріалами для її складання є наступні:
- Розрахунок витрат на сировину, матеріали і електроенергію;
- Розрахунок величини основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників;
- Кошторис витрат на обслуговування та експлуатацію обладнання;
- Кошторис цехових витрат;
- Кошторис загальногосподарських витрат.
У свою чергу розрахунки всіх цих витрат провадяться виходячи з попередньо розроблених таких розділів плану підприємства, як виробнича програма, план організаційно-технічних заходів, план по праці і заробітної плати, розрахунок середньорічної вартості основних фондів.
Вартість основних матеріальних ресурсів представлена ​​в додатку 2, табл. Д.2.1, відображена по елементу «Матеріали», формується виходячи з річної потреби в ресурсах та їх вартості. Загальна сума витрат на матеріали складе 1575,35 тис. руб.
Вартість планованої покупної електроенергії розподіляється по всіх виробничих процесів. Витрати на електроенергію розраховуються виходячи з кількості спожитої електроенергії у попередньому році і ціни 1 тис.кВт / год на плановий період. Розрахунок витрат на електроенергію представлений в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Витрати на електроенергію на плановий період
Статті розрахунку
Значення
Кількість споживаної електроенергії, тис. кВт. ч.:
346,09
Тариф за 1 кВт. ч., руб.
1,13
Вартість споживаної електроенергії, тис. руб.
391,08
Отримані дані при розрахунку вартості електроенергії показують, що плановий рівень витрат на оплату електроенергії складе 391,08 тис. руб.
Витрати на паливо для автомашин визначаються виходячи з їх пробігу та норми витрати палива (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Витрати на паливо в плановому періоді
Марка транспортного засобу
Кількість автомобілів
Пробіг, км.
Норма витрати палива, л / км
Ціна за літр, руб.
Вартість, тис. руб.
ВАЗ-21043
3
6913
0,3
23,5
146,21
УАЗ-22153
3
8091
0,2
23,5
114,08
Газ-3110
2
8931
0,22
23,5
92,35
Ваз-2329
3
13945
0,22
23,5
216,29
ГАЗ 3110
2
8524
0,19
23,5
76,12
Всього
13
44404
-
-
645,05
Витрати на паливо в плановому році складуть 645,05 тис.руб.
Витрати на транспортні послуги розраховуються виходячи з потреби в транспортних послугах і розцінок на транспортні послуги сторонніх організацій (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
Витрати на транспортні послуги в плановому періоді
Марка транспортного засобу
Вартість 1 машино-години, руб.
Пробіг, км.
Вартість транспортних послуг, тис. руб.
ЛТЗ-60
873,91
591
516,48
ПАЗ-3205
740
331
244,94
ЗІЛ-45085
730
331
241,63
Всього
-
1113
1003,05
Витрати на транспортні послуги в плановому періоді складуть 1003,05 тис. руб.
В елементі "Витрати на оплату праці" відображаються витрати на оплату праці, включаючи премії робітникам і службовцям за виробничі результати і доплати до тарифних ставок і окладів, у тому числі за роботу у вихідні та святкові, за суміщення професій, розширення зон обслуговування, доплати за роз'їзний характер роботи, вахтовий метод роботи.
Для того щоб розрахувати відрахування на соціальні потреби, необхідно визначити розмір податкової бази для кожного окремого працівника. Розрахунок заробітної плати персоналу представлений в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4
Фонд заробітної плати на плановий період
Найменування показників
Од., Коеф.
Значення
Місячна тарифна ставка працівника
руб.
8 313
Середньомісячний фонд робочого часу за рік
годину
165,58
Тарифна ставка
руб / год
50,2
Нарахування, що враховують умови виконання робіт
15%
8
Коефіцієнт премій
80%
46,19
Районний коефіцієнт і північна надбавка
120%
124,710062
Разом з урахуванням накладних витрат
91%
436,693066
Трудовитрати
чел.-ч.
10196,18
Разом заробітна плата
тис. руб.
4452,60
ЄСП
24%
1068,62
Витрати на заробітну плату складуть 4452,6 тис.руб., В тому числі накладні витрати становлять 91%. Розмір відрахувань на соціальні потреби складе 1068,62 тис. руб.
В елементі «Амортизація" відображається сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення, обчислених виходячи з балансової вартості ОПФ і затверджених у встановленому порядку норм. Розрахунок амортизаційних відрахувань на плановий період представлений в табл. 3.5.
Таблиця 3.5
Амортизаційні відрахування в плановому періоді
Основні виробничі фонди
Середньорічна вартість, руб.
Норма амортизації,%
Амортизаційні відрахування, тис. руб.
1
2
3
4
Обладнання
595451
15
89,31765
Вимірювальні прилади
458766
15
68,8149
Обчислювальна техніка
131302
25
32,8255
Транспортні засоби
910235
25
227,5588
Інструмент
564634
25
141,1585
Інвентар
15882
30
4,7646
Разом
15417417
564,44
Амортизаційні відрахування основних виробничих фондів у плановому періоді складуть 564,44 тис. руб.
При плануванні інших грошових витрат враховуються відрахування відсотків за кредит, відрядні та поштово-телеграфні витрати, вартість послуг сторонніх організацій і т.д. До складу інших витрат включають загальногосподарські витрати. Планування даних витрат здійснює за окремими статтями витрат. Результати розрахунку витрат представлені в табл. 3.6.
Таблиця 3.6
Загальногосподарські витрати в плановому періоді
Витрати
Вартість, тис. руб.
Витрати по обслуговуванню робітників, у тому числі:
74
- Спец. одяг
40
- Спец. харчування
34
Витрати:
- Поштово-телеграфні
13
- Представницькі витрати
25
Податки і платежі
191
Винагороди авторам винаходів, технічних удосконалень і раціоналізаторських пропозицій
31
Інші дрібні витрати (з охорони праці, техніки безпеки, підготовки кадрів тощо)
280
Всього
614
Інші витрати в плановому періоді складуть 614 тис. руб.
Плановий рівень витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж і зміна витрат відносно минулого року представлено в табл. 3.7

Таблиця 3.7
Плановий рівень витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж
Стаття витрат
Факт
План
Відхилення, тис. руб.
Темп росту,%
Матеріали
1548,66
1575,35
26,69
101,72
Заробітна плата
4098,00
4452,60
354,60
108,65
ЄСП
1065,48
1068,62
3,14
100,30
Паливо
635,42
645,05
9,63
101,52
Електроенергія
371,27
391,08
19,81
105,34
Послуги виробничого характеру
944,13
1003,05
58,92
106,24
Амортизація
564,44
564,44
0,00
100,00
Інші
613,23
614,00
0,77
100,13
Всього
9840,63
10314,19
473,56
104,81
Витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж в плановому періоді зростуть на 473,56 тис. руб. або 4,81% щодо звітного періоду і складуть 8996,83 тис. руб. Зростання спостерігається за всіма видами витрат.
3.2 Економічна оцінка пропозицій щодо підвищення ефективності витрат
Придбання обладнання для регенерації трансформаторного масла дозволить повторно використовувати його і скоротити витрати на матеріали. Економія від даного заходу представлений в табл. 3.8.

Таблиця 3.8
Економія від впровадження системи регенерації трансформаторного масла
Показник
Значення
Витрати на придбання обладнання регенерації
138
Норма амортизації
10%
Амортизаційні відрахування
13,8
Витрати на реагенти і матеріали при регенерації
5,79
Необхідно докупити, 15%
26,77
Витрати на покупку трансформаторного масла
178,49
Економія
158,9
Вихід після регенерації трансформаторного масла складає 85%, тому необхідно 15% докупити. Витрати на реагенти та матеріали складуть 5,79 тис. руб. При закупівлі обладнання амортизаційні відрахування зростуть на 13,8 тис. руб.
На рис. 3.1. показані витрати на захід і очікуваний економічний ефект від впровадження системи регенерації трансформаторного масла.

Рис. 3.1. Економія від впровадження системи регенерації трансформаторного масла

Порівняльна оцінка використання марка транспортного засобу УРАЛ-42113 замість ПАЗ-3205 і ЗІЛ-45085 представлена ​​в табл. 3.9.
Таблиця 3.9
Економія при оптимізації транспортних послуг
Показник
Значення
Витрати ПАЗ-3205
244,94
Витрати ЗІЛ-45085
241,63
Витрати УРАЛ-42113
301,21
Ефект
185,36
На рис. 3.2. показана економія від оптимізації вантажопасажирських перевезень на технічне обслуговування високовольтних ліній електропередачі.

Рис. 3.2. Економія від оптимізації вантажопасажирських перевезень на технічне обслуговування високовольтних ліній електропередачі.
Можлива зміна планового рівня витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж в результаті реалізації пропозицій щодо підвищення їх ефективності представлено в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10
Зміна планового рівня витрат в результаті реалізації пропозицій
Стаття витрат
До впровадження заходу
Після впровадження заходу
Відхилення, тис. руб.
Темп росту,%
Матеріали
1575,35
1429,42
-145,93
90,74
Заробітна плата
4452,60
4452,60
0,00
100,00
ЄСП
1068,62
1068,62
0,00
100,00
Паливо
645,05
645,05
0,00
100,00
Електроенергія
391,08
391,08
0,00
100,00
Послуги виробничого характеру
1003,05
817,69
-185,36
81,52
Амортизація
564,44
57,24
13,8
102,44
Інші
614,00
614,00
0,00
100,00
Всього
10314,19
9996,7
-317,49
96,92
Таким чином, з наведених даних в таблиці 3.10 можна зробити наступний висновок: можливе зниження планованого рівня витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж при реалізації пропозицій щодо підвищення їх ефективності складе 2,8%. Найбільше відхилення спостерігається по елементу «Послуги виробничого характеру» на 21,05%.
У результаті впровадження заходів витрати на матеріали знизяться на 9,26%, а амортизаційні відрахування зростуть на 2,44%.
На здійснення капітальних вкладень можуть бути використані засоби їх прибуток підприємства або спеціальних фондів, що зменшує розмір прибутку на величину витрат, необхідних для придбання нового обладнання.
Найбільш характерну оцінку організації роботи ремонтної служби на планований період дає показник - середня вартість одного ремонту. Він відображає всі сторони діяльності ремонтної служби: використання матеріальних і трудових ресурсів, організацію праці і виробництва робіт, рівень техніки і технології. Можливе вплив заходів щодо вдосконалення організації робіт ремонтної на зміну середньої вартості одного ремонту представлено на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Зміна середньої вартості одного ремонту і технічного обслуговування, тис. руб.
З наведених на рис. 3.3 даних видно, що на планований період спостерігається зниження середньої собівартості одного поточного ремонту та технічного обслуговування. Найбільше відхилення проектної середньої вартості було досягнуто з технічного обслуговування на 6,07%. Також у результаті проведення комплексу заходів змінилася середня вартість поточного ремонту на 4,3%.
Ефективність запропонованих заходів можна оцінити порівнявши показники ефективності виробництва і показники ефективності витрат за планом і фактом.
Показники ефективності виробництва представлені в табл. 3.12.

Таблиця 3.12
Показники ефективності виробництва
Показник
Од. ізм.
Факт
План
Темп росту,%
Продуктивність праці
тис. грн. / чол.
317,44
322,32
101,54
Фондовіддача
руб. / руб.
0,638
0,642
100,64
Матеріаловіддача
руб. / руб.
2,812
3,043
108,23
Фондовіддача робіт з поточного ремонту та технічного обслуговування електричних мереж зросте на 0,64%, а матеріаловіддача на 8,23%.
Показники ефективності витрат представлені в табл. 3.13.
Таблиця 3.13
Показники ефективності витрат
Показник
Од. ізм.
Факт
План
Темп росту,%
Фондомісткість
руб. / руб.
1,567
1,557
99,37
Матеріаломісткість
руб. / руб.
0,356
0,329
92,40
У результаті впровадження заходів очікується зниження матеріаломісткості робіт і фондомісткості. У плановому періоді фондомісткість складе 1,557 руб., Матеріаломісткість складе 0,329 руб. на 1 рубль обсягу робіт.
З вищесказаного слід зробити наступний висновок, що реалізація комплексу заходів, а саме оптимізація транспортних послуг, повторне використання трансформаторного масла після його регенерації та впровадження системи «стандарт-костс» дозволить домогтися зниження рівня витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж.
На основі проведених розрахунків можна рекомендувати розроблену програму з підвищення ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж до впровадження на практиці.

ВИСНОВОК
Головним завданням філії ВАТ «Тюменьенерго» «Сургутські електричні мережі» є розподіл і відпуск електричної енергії споживачам Середнього Приобья Тюменської області по повітряних лініях електропередач. Собівартість - найважливіший підсумковий показник діяльності підприємства, так як визначає в кінцевому результаті фінансовий результат (прибуток). На досліджуваному підприємстві спостерігається зростання собівартості, у зв'язку з цим обгрунтування витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж є актуальним і своєчасним.
У ході аналізі ефективності витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж у звітному періоді було виявлено, що основним фактором зростання витрат є збільшення кількість поточних ремонтів і технічного обслуговування. Збільшення видатків відбувається за всіма статтями, найбільший приріст спостерігається за статтею матеріали 20,22%, заробітна плата, яка займає основну питому вагу в структурі збільшилася щодо плану на 4,45% або на 174,67 тис. руб., Відповідно зарплати збільшилися відрахування на соціальні потреби - на 45,41 тис. руб., витрати на паливо зросли на 6%, на електроенергію перевищили план на 6,27%.
У звітному періоді в порівнянні з планом витрати зросли за рахунок збільшення витрат матеріалів щодо норм і зростання цін на матеріали. Основними факторами, що визначили рівень транспортних послуг, є: пробіг і вартість одного машино-години. Амортизаційні відрахування в порівнянні з минулим роком збільшилися за рахунок введення нових ОПФ.
За результатами комплексного аналізу були виявленні резерви зниження витрат: підвищення контроль за витрачанням матеріалів на основі використання норм; зниження вартості транспортних послуг за рахунок вибір раціонального виду транспортного засобу; зниження витрат на матеріали за рахунок повторне їх використання - і їх оцінка склала 679 тис. руб .
Для підвищення ефективності витрат у плановому періоді запропоновано впровадження наступних заходів:
- Впровадження системи «стандарт-костс»;
- Повторне використання трансформаторного масла після регенерації;
- Оптимізація вантажопасажирських перевезень для технічного обслуговування високовольтних ліній електропередачі.
Процес регенерації масла та очищення від бруду дозволить повторно використовувати трансформаторне масло і скоротити експлуатаційні витрати на матеріали.
Впровадження системи «стандарт-костс» дасть можливість детально і своєчасно враховувати (виявляти) відхилення для кожного центру відповідальності; вказувати на виниклі відхилення з метою прийняття необхідних управлінських впливів, що регулюють рівень витрат; створення системи діючих прогресивних норм і нормативів і на їх основі визначення раціонального (обгрунтованого) нормативного рівня витрат матеріалів на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж; отримувати інформації про витрати за нормами на окремі види робіт; контролю та узагальнення даних про фактичні втрати і непродуктивних витратах; постійного підвищення достовірності, точності і оперативності обліку витрат; оцінки результатів роботи виробничих підрозділів і підприємства в цілому.
Використання марки транспортного засобу УРАЛ-42113 дозволить доставляти ремонтний персонал та необхідні матеріали та обладнання на технічне обслуговування високовольтних ліній електропередачі здійснюється з меншою вартістю одного машино-години.
Таким чином, можливе зниження планованого рівня витрат на поточний ремонт і технічне обслуговування електричних мереж при реалізації пропозицій щодо підвищення їх ефективності складе 251 тис. руб. (2,8%).
У результаті впровадження заходів витрати на матеріали знизяться на 5,93%; послуги виробничого характеру на 21,05%; амортизаційні відрахування зростуть на 2,44%.
Таким чином, впровадження заходів дозволить поліпшити основні показники ефективності виробництва і витрат. Фондовіддача робіт з поточного ремонту та технічного обслуговування електричних мереж зросте на 0,64%, а матеріаловіддача на 8,23%.
У результаті впровадження заходів очікується зниження матеріаломісткості робіт і фондомісткості. У плановому періоді фондомісткість складе 1,557 руб., Матеріаломісткість складе 0,329 руб. на 1 рубль обсягу робіт.
На підставі зроблених розрахунків можна рекомендувати запропоновані заходи до впровадження на підприємстві.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Положення про організацію планових ремонтів обладнання у філії ВАТ «Тюменьенерго» Сургутські електричні мережі .- Сургут, 2007. - 13с.
2. Рекомендації з розрахунку витрат на технічне обслуговування (абонентської плати) для філій ВАТ «Тюменьенерго». - Сургут, 2007. - 91с.
3. Рекомендації з розрахунку трудовитрат і матеріалів на поточний ремонт первинного обладнання підстанцій ВАТ «Тюменьенерго». - Сургут, 2007. - 131с.
4. Базові ціни на роботи з ремонту енергетичного обладнання, адекватівние умов функціонування конкурентного ринку послуг з ремонту та техпереозброєння. - М.: Російське відкрите акціонерне товариство енергетики та електроспеціфікі «ЄЕС Росії», 2003. - 55с.
5. Нормативна чисельність промислово-виробничого персоналу розподільних електричних мереж - М.: Російське відкрите акціонерне товариство енергетики та електроспеціфікі «ЄЕС Росії», 2004 .- 91с.
6. Правила організації технічного обслуговування та ремонту обладнання, будівель споруд електростанцій та мереж ВАТ РАО «ЄЕС Росії». - М.: Російське відкрите акціонерне товариство енергетики та електроспеціфікі «ЄЕС Росії», 2004. - 246с.
7. Абрютина М.С., Грачов А.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. - М.: Справа та сервіс, 1998 .- 631с.
8. Аналіз виробничо-господарської діяльності енергетичних підприємств / За ред. Р.Є. Лещинер. - М.: Вища школа, 2001 .- 413с.
9. Аналіз фінансово-господарської діяльності. Підручник / Л.М. Чечевіцина. Вид. 2-е, додатк. і перераб. - Ростов н / Д: Фенікс, 2007. - 384 с.
10. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємств / За ред. Раєвського В. А. - М.: Фінанси і статистика, 1999 .- 415с.
11. Аналіз господарської діяльності в промишленності. / Під загальною ред. В.І. Стражева. - Київ.: Вища школа, 2002 .- 531
12. Бердникова Т. Б. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства - М.: Инфра-М, 2001. - 211 с.
13. Астаф'єв В.Є. Економіка, організація та планування електротехнічного виробництва. - М.: Енергія, 1999. - 513с.
14. Афанасьєв Н.А. Система технічного обслуговування та ремонту обладнання енергогосподарств промислових підприємств. - М.: Вища школа, 1999 .- 513с.
15. Бреши Р., Манері С. Принципи корпоративних фінансів. М.: Трійка-Діалог, Олімп-Бізнес, 2007. - 345с.
16. Бромвіч Майкл Аналіз економічної ефективності капіталовкладень. -М.; Инфра-М, 2006.-342с.
17. Бухалков М.І. Планування на підприємстві: Підручник. - 3-е изд., Испр. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 416с.
18. Бухалков М.І. Внутрішньофірмове планування: Підручник. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 392с.
19. Гітельман Л.Д., Ратніков Б.Б. Енергетичний бізнес: Навчальний посібник. - 2-е вид., Испр. - М.: «Справа», 2006. - 600С.
20. Горелік О.М. Техніко-економічний аналіз та його інструментальні засоби: Навчальний посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2007. - 240с.
21. Горемикін В.А., Бугулов Е.Р. Планування на підприємстві. Підручник. - М.: Інформаційно - видавничий дім «Філін», 2002. - 313с.
22. Дубровін І.А., Єсін А.Р., Стуканова І.П. Економіка та організація виробництва: Навчальний посібник / Під загальною ред. проф. І.А. Дубровіна. - М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і Ко», 2007. - 202с.
23. Друрі К. Введення в управлінський і виробничий облік: пер.с англ. - М.: Аудит ЮНИТИ, 2003. - 540 с.
24. Єрмолович Л.Л. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. - Мн.: БГЕУ, 2001 .- 391с.
25. Зайцев Н.Л. Економіка промислового підприємства. - М.: ИНФРА-М, 2004 .- 531с.
26. Ідрисов А.Б. Планування і аналіз ефективності інвестицій .- М. 2004 .- 88 с.
27. Карпов Т.П. Управлінський облік: Підручник для вузів. - М.: ЮНИТИ, 2002. - 350С.
28. Ковпачків В.І., Ящур А.І. Виробнича експлуатація, технічне обслуговування та ремонт енергетичного устаткування: Довідник. - М.: Изд. ЗАТ «Енергосервіс», 1999. - 635с.
29. Котляров С.А. Управління витратами: Навчальний посібник. - СПб.: Питер, 2001. - 324с.
30. Лебедєв В.Г., Дроздова Т.Г., кустарів В.П. Управління витратами на підприємстві: навчальний посібник / за загальною ред. Г.А. Краюхіна. - СПб.: Бізнес-Преса, 2003. - 412с.
31. Маркова В.Д., Кузнєцова С.А. Стратегічний менеджмент. Курс лекцій. - М.: ИНФРА-М; Новосибірськ: Сибірська угода, 2000. - 345с.
32. Методика аналізу діяльності підприємства в умовах ринкової економіки: Навчальний посібник / За ред. Г.А. Крахіна. - СПб.: СПБГІЕА, 1996. - 234с.
33. Новіков О.В. Аналіз господарської діяльності енергетичних підприємств. - М.: Вища школа, 1999 .- 234с.
34. Організація, планування і управління діяльністю промислових підприємств / За ред. С.Є. Каменіцер. - М.: Вища школа, 2002. - 349с.
35. Організація енергетичного виробництва / За ред. В.І. Свєшнікова. - М.: «Вища школа», 2001. - 281с.
36. Галузеве регулювання заробітної плати: Навчально-методичний посібник. - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2002. - 208 с.
37. Прикін Б.В. Техніко-економічний аналіз виробництва: Підручник для вузів. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юніті - Дана, 2003. - 476с.
38. Романова Л.Є. Аналіз господарської діяльності: навчальний посібник. - Тула: ТулГу, 2003 .- 344с.
39. Раппопорт А.І. Реструктуризація російської електроенергетики: методологія, практика, інвестування. - М.: ЗАТ «Видавництво Економіка», 2005 .- 213с.
40. Савицька Г.В. Методика комплексного аналізу господарської діяльності: Короткий курс. - 3-е изд., Испр. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 320с.
41. Савицька Г.В. Теорія аналізу господарської діяльності: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 2005 .- 281с.
42. Самсонов В.С. Економіка підприємства енергетичного комплексу: Навчальний посібник. - 2-е вид. - М.: Вища школа, 2003. - 416с.
43. Сім нот менеждмента. - Видання третє, доповнене. - М.: ЗАТ «Журнал Експерт», 1998. - 424 с.
44. Скляренко В.К., Прудніков В.М. Економіка підприємства: Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 528 с.
45. Сібікін Ю.Д. Технічне обслуговування, ремонт електрообладнання та мереж промислових підприємств. - М.: Видавничий центр «Академія», 2003. - 432с.
46. Соціальна статистика: Підручник / За ред. І.І. Єлисєєвій - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 446 с.
47. Трубочкін М.І. Управління витратами підприємства: Навчальний посібник - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 319с.
48. Трусов А.Д. Облік витрат у комплексних виробництвах. - М.: Фінанси і статистика, 1992. - 348с.
49. Управлінський облік: Підручник / А.Д. Шеремет, О.Є. Миколаєва, С.І. Полякова; Під редакцією А.Д. Шеремета. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2005. - 344 с.
50. Фінансове управління компанією / Под ред. Є.В. Кузнєцової. - М.: Фонд "Правова культура", 2005.-384с.
51. Фоміна В.І. Економіка електроенергетики: Підручник. - М.: Іуе ГУУ, ІПКгосслужби, 2005. - 392с.
52. Хлєбніков В.В. Ринок електроенергії в Росії: Навчальний посібник. - М.: Владос, 2005. - 296с.
53. Холт Р.Н., Баренс С.Б. Планування інвестицій. -М.: "ДелоЛТД", 2004.-120 с.
54. Шеремет А.Д Комплексний аналіз господарської діяльності підприємства / Навчальний посібник для ВНЗ. - Испр. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 416с.
55. Економіка і управління в енергетиці: Навчальний посібник / За ред. М.М. Кожевнікова. - М.: Видавничий центр «Академія», 2003. - 384с.
56. Економіка підприємства: Підручник / За ред. О.І. Волкова. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 416с.
57. Антоненко І. Інформатизація управління ТО і Р мережевого енергоустаткування. / / Електрообладнання: експлуатація і ремонт. - 2008. - № 10. - С.36-43.
58. Бодрова Т.В. Управлінський облік як бізнес-процес управління податковим навантаженням господарюючого суб'єкта. / / Управлінський облік. - 2008. - № 5. - С. 98-103.
59. Григор'єв О.В. Необхідність збереження ефективної системи діагностичного та ремонтного обслуговування. / / Енергетик. - 2007. - № 1. - С.8-13.
60. Загрібає Н.Г. Економічна ефективність створення комплексної нормативної бази прямих витрат у корпоративній системі управління ремонтними роботами. / / Проблеми економіки та управління нафтогазовим комплексом. - 2005. - № 1. - С. 39-48.
61. Залевський В.А. Управлінський облік як інформаційний базис системи управління підприємством. / / Управлінський облік. - 2008. - № 9. - С. 3-11.
62. Зотов Г.В. Про проблеми реформування електроенергетики. / / Енергетик. - 2007. - № 2. - С.9-10.
63. Мишутине В., Тарасов О. Організація ремонтних та інженерно-технічних служб підприємства. / / Електрообладнання: експлуатація і ремонт. - 2008. - № 12. - С.57-65.
64. Нікуліна Л.М., Харіоновская Т.Л. Модель внутрішньої звітності підприємств промисловості. / / Управлінський облік. - 2008. - № 5. - С. 25-33.
65. Сухінін М.М. Організація ремонту електрогосподарства промислового підприємства. / / Електрообладнання: експлуатація і ремонт. - 2008. - № 1. - С.11-31.

Таблиця Д.1.1
Виробнича програма поточного ремонту та технічного обслуговування електричних мереж «Сургутских електричних мереж» ВАТ «Тюменьенерго»
Назва обладнання
Обсяг ремонтів
Місяць виконання ремонту
ТО
ТР
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
ПЛ на з / б опорах
450
-
ТО (51)
ТО (113)
ТО (191)
ТО (95)
ТДТН-25000/110
48
-
ТО (13)
ТО (9)
ТО (16)
ТО (10)
ВМТ-110Б-1250/25
54
23
ТО (9)
ТО (7); ТР (4)
ТР (9)
ТО (5)
ТР (7)
ТО (13)
ТО (6)
ТО (8); ТР (3)
ТО (6)
З-35М-630-10А-У3
13
19
ТО (3); ТР (4)
ТР (7)
ТО (3)
ТР (2)
ТО (5)
ТО (2); ТР (6)
84
Підпис: 84 НКФ-110
-
18
ТР (5)
ТР (3)
ТР (4)
ТР (3)
ТР (3)
ТФЗМ-110
-
28
ТР (6)
ТР (13)
ТР (9)
РНДЗ-35 \ 1000-УХЛ1
25
15
ТО (4); ТР (7)
ТР (3)
ТО (15)
ТР (3)
ТО (6): ТР (7)
ДОДАТОК 1
Підпис: ДОДАТОК 1
ЛР-110 кВ
31
13
ТР (7)
ТО (13)
ТО (9)
ТО (11)
ТР (6)
ШР-110 кВ
91
10
ТО (15); ТР (3)
ТО (23)
ТР (4)
ТО (13)
ТО (17)
ТР (3)
ТО (13)
ТО (20)
РНДЗ-110 \ 1000-УХЛ1
15
11
ТО (2); ТР (3)
ТР (4)
ТО (3)
ТО (6); ТР (3)
ТО (2)
ТО (2)


ДОДАТОК 2
Таблиця Д.2.1
Витрати на матеріали в плановому періоді
Вид матеріалу
Од. ізм.
Витрата
Ціна, руб.
Вартість, тис. руб.
1
2
3
4
5
Дрантя х / б
кг.
296,71
45
13,35
Електроди
кг.
51,43
80
4,11
Кисень
м3
53,41
39
2,08
Круг відрізний
шт.
9,89
40
0,40
Уайт спірит
л
551,88
68,64
37,88
Розчинник
л
173,08
55
9,52
Ущільнювач
кг
939,58
173,46
162,98
Силікагель КСКГ
кг
525,18
55,08
28,93
Силікагель індикаторний
кг
39,56
244,8
9,68
Котушка 5СЯ 520.307
шт.
90,00
1388,76
124,99
Котушка 5СЯ 520.303
шт.
41,54
1197,5
49,74
Фланець 8183581
шт.
12,86
962,33
12,37
Болт з гайкою
шт.
54,40
47,71
2,60
Підшипник № 42612
шт.
12,86
161,55
2,08
Стрижень 5КА 540039
шт.
12,86
1064
13,68
Ролик 8СЯ
шт.
118,68
49,69
5,90
Гайка М27
шт.
113,74
77
8,76
Собачка 8КА
шт.
9,89
700
6,92
Манжета 8СЯ
шт.
90,00
65,33
5,88
Кільце 8СЯ
шт.
75,17
29,17
2,19
Затверджувач
кг
12,86
37
0,48
Лист гума УМ8
кг
75,17
58,56
4,40
Комплект гумових ізд.разлічних вузлів, ТМ-100
шт.
16,81
1317,8
22,16
Комплект гумових ізд.разлічних вузлів, ТМ-160
шт.
20,77
1550,8
32,21
Комплект гумових ізд.разлічних вузлів, ТМ-250
шт.
36,59
2250
82,34
Відстійник розширювального бака
шт.
228,47
144,07
32,92
Маслоуказателе
шт.
23,74
224,58
5,33
Автомат А37
шт.
12,86
2360
30,34
Електротен до ПЕТ
шт.
71,21
115,25
8,21
Масло трансформаторне
л
193,85
520,78
100,95
Перемотка ел.двигуном
шт.
30,66
1248
38,26
Емаль
кг
370,89
61,5
22,81
Кальцій хлористий
кг
91,98
82,2
7,56
Лист 2 гк
кг
450,01
46,8
21,06
Мідь
кг
90,00
833,39
75,01
Бензин авіаційний
л.
63,54
107
6,80
Мастило
кг.
29,67
785
23,29
Шліфувальна шкурка
кг
35,80
137
4,91
Дрантя
кг.
78,33
36
2,82
Фарба
кг.
129,27
154
19,91
Силікагель
кг.
18,15
230
4,18
Уайт-спирт
л.
2,02
85
0,17
Вологостійка шпаклівка
кг.
9,41
257
2,42
Ізолятор
шт.
47,07
6313
297,14
РАЗОМ
-
-
-
15,75,35
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Диплом
674.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Технічне обслуговування та поточний ремонт електродвигунів
Технічне обслуговування та поточний ремонт електрообладнання автомобілів
Розрахунок витрат на технічне обслуговування та ремонт автомобілів
Визначення витрат на технічне обслуговування і ремонт транспортного флоту
Обслуговування та ремонт електричних двигунів ремонт синхронного двигуна
Технічне обслуговування і ремонт будівельних машин
Технічне обслуговування та ремонт холодильного шафи ШХ 0 8 м
Технічне обслуговування та ремонт холодильного шафи ШХ-08 м
Технічне обслуговування і ремонт акумуляторних батарей
© Усі права захищені
написати до нас