приховати рекламу

Нормування праці одне з головних напрямів наукової організації праці

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
1. Наукова організація праці
2. Поняття нормування праці, класифікація норм і нормативів
3. Порядок вступу, заміни і перегляду норм праці
Висновок
Список використаних джерел

Введення
Актуальність теми дослідження визначена тим, що Росія вступила в третє тисячоліття в умовах помітного пожвавлення економіки, подолавши найбільш гострі наслідки фінансової та економічної кризи 1998 р. Але настав глобальна економічна криза 2008-2009 рр.. І незважаючи на зниження за останнє десятиріччя інтересу до проблем нормування праці, ті значні вітчизняні та зарубіжні теоретичні напрацювання, а також великий практичний досвід, накопичений у цій області, підприємствам необхідно використовувати для виживання в складних економічних умовах.
Науково-дослідна робота у сфері нормування праці є одним з найважливіших напрямів діяльності НДІ праці. Науково-обгрунтовані норми по праці означають, насамперед, їх оптимальність і раціональність як з точки зору економічної функції (функції управління діяльністю організації), так і соціальної (урахування психофізіологічних можливостей людини). Саме на вдосконалення наявних і розробку нових методик нормування праці, що враховують зазначені фактори, спрямовані зусилля провідних фахівців НДІ праці.
Впровадження практичних рекомендацій щодо удосконалення теорії і практики нормування праці, поліпшення системи управління дозволить істотно підвищити ефективність функціонування виробничих підприємств та забезпечить їм стійке положення в умовах жорсткої конкурентної боротьби і світового сучасного кризи.
Робота з удосконалення нормування праці покладається на керівників та роботодавців, бо вони зацікавлені в раціональному використанні робочої сили. У той же час і самі працівники зацікавлені в об'єктивній оцінці їх праці. Проте, багато керівників підприємств та органи управління економікою стали взагалі відкидати доцільність нормування праці в умовах ринку і зменшують значимість організації праці та заробітної плати. На кожному п'ятому підприємстві промисловості стався розпад мережі нормативно - дослідних організацій, різко звузилася нормативна база і, найголовніше, відбулося її старіння; на більшості підприємств фактично припинена робота з перегляду норм трудових витрат, а також з розрахунку і обгрунтування норм на нові вироби, не планується зниження трудомісткості що випускається продукції і відбувається подорожчання її за рахунок роздування цін, не піклуйся про постійне зниження витрат на виробництво.
Нормування праці - процес безперервний. Це підтверджується досвідом зарубіжних країн з розвиненою ринковою економікою, зокрема, США, Німеччини та інші, де нормування праці традиційно розглядається в якості найважливішої функції внутрішньофірмового управління. Необхідність нормування праці викликана потребою в постійній роботі з виявлення резервів зниження виробничих витрат і розробки на їх основі графіків виробництва продукції та завантаження обладнання, вирішення завдань гуманізації праці.
За рахунок раціональної організації виробництва і праці можна подвоїти обсяг промислової продукції без додаткових капітальних вкладень.
Оцінка сучасного стану нормування праці свідчить також про незадовільний забезпеченні підприємств і навчальних закладів науково - методичними та практичними посібниками, нормативними матеріалами.
Метою, справжньої роботи є вивчення особливостей нормування праці як одного з головних напрямків наукової організації праці.

1. Наукова організація праці
Наукова організація праці (НОП) - процес вдосконалення організації праці персоналу на основі сучасних досягнень науки, техніки, технології. Початок застосування системи НОТ відноситься до 1910-1915 рр.. в США, коли американським інженером Ф.У. Тейлором була запропонована система методів організації та нормування праці, управління виробничими процесами, добору, розстановки робочої сили, стимулювання праці тощо, спрямована на суттєве підвищення інтенсивності, а в кінцевому рахунку - продуктивності праці. Система передбачала облік психофізіологічних особливостей людини при чергуванні праці й відпочинку в трудовому процесі. Система Тейлора послужила основою для подальшого вдосконалення організації праці на науковій основі, особливо в умовах розгортання науково-технічної революції, прискорення оновлення техніко-технологічних способів виробництва. [1]
Тейлор визначив завдання, які вирішуються в рамках НОТ:
1. Удосконалення форм поділу праці;
2. Поліпшення організації робочих місць;
3. Раціоналізація методів праці;
4. Оптимізація нормування праці;
5. Підготовка робітничих кадрів. [2]
Сучасна наукова організація праці включає в себе як організаційно-технічні та техніко-економічні, так і психофізіологічні аспекти організації праці та управління. Удосконалення організації праці та управління персоналом в індустріально розвинених країнах є об'єктом спеціального вивчення численними науково-дослідник-ськими установами, державними і приватними консультативними фірмами.
2. Поняття нормування праці, класифікація норм і нормативів
Нормування праці являє собою складову частину (функцію) управління виробництвом і включає в себе визначення необхідних витрат праці (часу) на виконання робіт (виготовлення одиниці продукції) окремими працівниками (бригадами) та встановлення на цій основі норм праці.
При цьому необхідними визнаються витрати, відповідні ефективному для конкретних умов виробництва використанню трудових і матеріальних ресурсів за умови дотримання встановлених законодавством режимів праці та відпочинку.
Універсальним вимірником кількості праці, витраченого на виконання тієї чи іншої роботи, є робочий час. Тому норми праці визначаються через кількість робочого часу, необхідного для виконання певної роботи або через обсяг роботи, який повинен бути виконаний в одиницю часу.
Законодавчі основи регулювання питань нормування праці знайшли своє відображення у главі 22 Трудового кодексу РФ (ТК РФ), а також у «Положенні про організацію нормування праці в народному господарстві», затвердженому Постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 19 червня 1986 року № 226/П- 6.
При нормуванні використовуються норми і нормативи.
Під нормою розуміється кількість часу, необхідного для виконання певного обсягу робіт, під нормативом - кількість часу, необхідного для виконання на виконання окремих елементів виробничого або трудового процесу.
Стаття 160 ТК РФ виділяє такі норми праці, як норми виробітку, часу, обслуговування.
Положення з нормування праці серед норм і нормативів виділяє норму часу, норму виробітку, норму обслуговування, норму чисельності, норматив чисельності.
Норма часу - це величина витрат робочого часу, встановлена ​​для виконання одиниці роботи працівником або групою працівників (зокрема, бригадою) відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах.
Норма складається з норми підготовчо-заключного часу і норми штучного часу, що складається з оперативного часу, часу обслуговування робочого місця і часу на відпочинок і особисті потреби.
Норма виробітку - це встановлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції), який працівник чи група працівників (зокрема, бригада) відповідної кваліфікації повинні виконати (виготовити, перевезти і т.д.) в одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах.
Норма виробітку є величиною похідною від норми часу і визначається діленням робочого часу виконавців нормованої роботи за обліковий період (годину, робочий день, зміну, місяць) на норму часу.
Норма обслуговування - це кількість виробничих об'єктів (одиниць обладнання, робочих місць тощо), які працівник чи група працівників (зокрема, бригада) відповідної кваліфікації зобов'язані обслужити протягом одиниці робочого часу в певних організаційно-технічних умовах. Ці норми призначаються для нормування праці працівників, зайнятих обслуговуванням устаткування, виробничих площ, робочих місць, а також для осіб, які обслуговують ЕОМ і прибиральниць. Крім того, норми обслуговування розробляються для встановлення норм часу (виробітку) при багатоверстатній роботі, а також у тих випадках, коли недоцільно нормування праці працівників на основі норм часу (виробітку), тобто при повній автоматизації роботи.
Різновидом норми обслуговування є норма керованості, що визначає чисельність працівників, якими має керувати один керівник.
З нормою обслуговування пов'язане поняття норми часу обслуговування, під якою розуміється величина витрат робочого часу, встановлена ​​для обслуговування одиниці обладнання, виробничих площ або інших виробничих одиниць в певних організаційно - технічних умовах.
Норма чисельності - це встановлена ​​чисельність робітників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій або обсягів робіт у певних організаційно-технічних умовах. За нормами чисельності визначаються витрати праці за професіями, спеціальностями, групами або видами робіт, окремими функціями, в цілому по підприємству або цеху, їх структурним підрозділам.
Норматив чисельності - заздалегідь встановлена ​​розрахункова величина, що представляє собою кількість працівників, яких можна утримувати для обслуговування того чи іншого об'єкта або виконання певного обсягу робіт (тобто встановлюється на основі норм обслуговування).
Норми праці можуть встановлюватися на окрему операцію (операційна норма) та взаємопов'язану групу операцій, кінцевий комплекс робіт (укрупнена, комплексна норма). Останні встановлюються з розрахунку на планово-облікову (облікову) одиницю продукції (робіт), як правило, на закінчений виріб, вузол, обсяг робіт, етап або об'єкт будівництва.
Єдині норми праці розробляються на роботи, що виконуються за однаковою технологією в аналогічних умовах виробництва в одній або в ряді галузей, і є обов'язковими до застосування на всіх підприємствах при нормуванні праці працівників на відповідних видах робіт. Єдині норми затверджуються на певний термін.
Норми праці визначаються за нормативними матеріалами, до яких відносяться нормативи з праці.
Нормативи по праці - це регламентовані значення (величини) витрат праці (часу) на виконання окремих елементів (комплексів) робіт, обслуговування одиниці обладнання, робочого місця, бригади, структурного підрозділу тощо, а також чисельність працівників, необхідних для виконання виробничих , управлінських функцій або обсягу робіт, прийнятого за одиницю виміру, залежно від конкретних організаційно-технічних умов та факторів виробництва. До нормативів з праці відносяться також нормативи режимів роботи технічних засобів, обладнання, за якими встановлюються оптимальні режими протікання процесу і визначається основний (технологічний) машинне машинно-ручне час.
Нормативні матеріали для нормування праці служать базою для розрахунку обгрунтованих норм витрат праці, і повинні відповідати таким основним вимогам:
· Відповідати сучасному рівню техніки і технології, організації виробництва і праці;
· Враховувати в максимальній мірі вплив техніко-технологічних, організаційних, економічних і психофізіологічних факторів;
· Забезпечувати високу якість встановлюваних норм праці, оптимальний рівень напруженості (інтенсивності) праці;
· Відповідати необхідному рівню точності;
· Бути зручними для розрахунку за них витрат праці на підприємствах (в установі, організації) і визначення трудомісткості робіт;
· Забезпечувати можливість використання їх в автоматизованих системах і персональних електронно-обчислювальних машинах для збору і обробки інформації, розробки норм праці. [3]
Норми праці встановлюються:
· На окрему операцію (операційна або диференційована норма);
· Взаємозв'язану групу операцій (укрупнені норми);
· На закінчений комплекс робіт (комплексна норма).
Ступінь диференціації або укрупнення норм визначається конкретними умовами організації виробництва і праці.
За сферою застосування нормативні матеріали для нормування праці поділяються на міжгалузеві, галузеві (відомчі, професійні) та місцеві.
Міжгалузеві норми призначаються для нормування праці на роботах, що виконуються на підприємствах (в установах, організаціях) двох і більше галузей економіки.
Галузеві (відомчі, професійні) норми призначаються для нормування праці на роботах, що виконуються на підприємствах (в установах, організаціях) однієї галузі економіки.
Місцеві норми праці розробляються на підприємствах (в установах, організаціях) в тих випадках, коли відсутні міжгалузеві та галузеві нормативні матеріали, а також при створенні більш прогресивних організаційно-технічних умов або їх невідповідності в порівнянні з врахованими при розробці діючих галузевих нормативних матеріалів.
Типові норми праці згідно зі статтею 161 ТК РФ розробляються і затверджуються в порядку, встановленому Урядом Російської Федерації. Постановою Уряду РФ від 11 листопада 2002 року № 804 «Про Правила розробки і затвердження типових норм праці» визначено, що типові норми праці розробляються федеральним органом виконавчої влади, на який покладено управління, регулювання та координація діяльності у галузі (підгалузі) економіки.
Типові міжгалузеві норми праці затверджуються Мінпраці Росії.
Типові професійні, галузеві та інші норми праці затверджуються федеральним органом виконавчої влади за погодженням з Мінпраці Росії.
Типові норми праці затверджуються федеральним органом виконавчої влади відповідно до правил підготовки нормативних правових актів федеральних органів виконавчої влади.
Перегляд типових норм праці у випадках, передбачених законодавством Російської Федерації, здійснюється у порядку, встановленому для їх розробки та затвердження.
Місцеві нормативні матеріали розробляються на окремі види робіт у тих випадках, коли відсутні відповідні міжгалузеві та галузеві нормативні матеріали. Місцеві нормативні матеріали затверджуються адміністрацією підприємства.
Норми можуть встановлюватися як на стабільні роботи (постійні норми), так і на період освоєння тих чи інших видів робіт при відсутності нормативних матеріалів для нормування праці (тимчасові норми), або на окремі види робіт, що носять одиничний характер (разові або одиничні норми).
Термін дії тимчасових норм, як правило, становить:
· Розроблених безпосередньо на підприємстві, в установі, організації - 3 місяців;
· Розроблених вищестоящою організацією - не більше 6 місяців;
· Розроблених Міністерством (відомством) - не більше одного року.
Разові норми встановлюються на окремі роботи, що носять одиничний характер (позапланові, аварійні, випадкові та інші роботи, не передбачені технологією), і діють, поки ці роботи виконуються, якщо для них не введені тимчасові або постійні норми.
Обов'язковим для підприємств відповідних міністерств і відомств Російської Федерації є галузеві та міжгалузеві норми і нормативи.
У всіх випадках норми праці повинні бути обгрунтованими з технічної, економічної, організаційної, психофізіологічної і соціальної сторін.
З економічного боку норми повинні бути ефективні з точки зору мінімізації витрат праці, з психофізіологічної - повинні забезпечувати збереження здоров'я працівників, з соціального боку повинні встановлюватися норми, у виконанні яких зацікавлені працівники, з технічного боку норми повинні відповідати рівню техніки і технології, організації виробництва і праці.
Технічне обгрунтування враховує виявлення і аналіз технічних чинників, залежних від виробництва, проектування технологічних режимів роботи обладнання. Організаційне обгрунтування припускає, що при розрахунку норм повинні враховуватися прогресивні методи організації виробництва і праці.
Економічне обгрунтування передбачає аналіз впливу розроблюваних норм на продуктивність праці, якість і собівартість продукції та інші показники виробництва.
Психофізіологічне обгрунтування передбачає вибір оптимального варіанту трудового процесу, що протікає в сприятливих умовах з нормальною інтенсивністю праці та раціонального режиму праці та відпочинку з метою збереження здоров'я працюючих, їх високої працездатності і життєдіяльності.

3. Порядок вступу, заміни і перегляду норм праці
Згідно статті 160 ТК РФ норми праці повинні встановлюватися відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.
Введення, а також заміна і перегляд норм праці оформляються локальними нормативними актами організації (наказом, розпорядженням, положенням з нормування і т.п.) і з урахуванням думки представницького органу працівників (профспілкового органу, ради трудового колективу тощо).
Норми витрат праці можуть бути встановлені двома методами: на основі детального аналізу, здійснюваного на підприємстві (в установі, організації), і проектування оптимального трудового процесу (аналітичний метод); або на основі статистичних звітів про вироблення, витрати часу на виконання роботи за попередній період , або експертних оцінок (сумарний метод).
Аналітичний метод дозволяє визначати обгрунтовані норми, впровадження яких сприяє підвищенню продуктивності праці і в цілому ефективності виробництва.
Сумарний же метод тільки фіксує фактичні витрати праці. Цей метод застосовується у виняткових випадках при нормуванні аварійних або дослідних робіт.
Норми, які розробляються на основі аналітичного методу, є обгрунтованими, а норми, встановлені сумарним методом, - дослідно-статистичними.
Розробка обгрунтованих нормативних матеріалів здійснюється одним із способів аналітичного методу: аналітично-дослідним або аналітично-розрахунковим.
При аналітично-дослідницькому способі нормування необхідні витрати робочого часу по кожному елементу нормованої операції визначають на основі аналізу даних, отриманих в результаті безпосереднього спостереження за виконанням цієї операції на робочому місці, на якому організація праці відповідає прийнятим умов.
При аналітично-розрахунковому способі витрати робочого часу на нормовану операцію визначають за нормативами часу на окремі робочі операції, розробленим раніше на основі хронометражних спостережень, або розрахунком, виходячи з прийнятих режимів оптимальної роботи технологічного обладнання.
Аналітично-розрахунковий спосіб є найбільш раціональним і кращим способом проектування нормативних матеріалів, тому що є найбільш досконалим і економічно ефективним способом нормування.
Для розробки норм праці організовуються і проводяться такі заходи: [4]
Підготовчі та організаційно-методичні праці
У ході робіт визначаються цілі та завдання розробки нормативних матеріалів для нормування праці, уточнюються види норм, складається технічне завдання.
Технічне завдання розробляється організацією-виконавцем нормативно-дослідної роботи та затверджується організацією-замовником.
Вивчаються діюча технологія, інструкції, положення, організаційно-технічні умови і методи виконання роботи на робочих місцях, підбираються паспорта обладнання, характеристики застосовуваних інструментів, пристосувань, сировини, матеріалів, режимів роботи обладнання, утримання технологічних і трудових процесів; встановлюється можливість розробки нормативних матеріалів з застосуванням нормативів часу, в тому числі мікроелементних, використання електронно-обчислювальних машин для проектування раціональних трудових процесів і розрахунку норм праці.
Розробляється методична програма проведення робіт з розробки нормативного документа, що відображає наступні питання:
· Вибір підприємств (установ, організацій), їх структурних підрозділів, на основі організації виробництва і праці яких будуть розроблятися прогресивні технологічні (трудові) процеси і раціональні організаційно-технічні умови їх виконання, що передбачаються при проектуванні норм затрат праці;
· Використання діючих нормативних матеріалів для нормування праці, в тому числі і мікроелементних нормативів;
· Визначення факторів, що впливають на витрати часу при виконанні окремих робіт і забезпечують найбільшу точність нормативів і норм при найменшій складності і трудомісткості їх розробки;
· Інструктаж працівників, які здійснюють спостереження і аналіз витрат робочого часу та проектування норм і нормативів, використання для цієї роботи приладів, відеотехніки, комп'ютерної техніки, даних статистичної, оперативної та іншої звітності;
· Перевірку проекту нормативних матеріалів у виробничих умовах;
· Оформлення збірника нормативних матеріалів у цілому.
Проведення вивчення витрат робочого часу на робочих місцях
Зазначені роботи включають:
· Здійснення підготовки до спостережень, вибираються виконавці, за роботою яких будуть вестися спостереження, уточнюється відповідність технології, організації робочого місця та його обслуговування проектованим;
· Проведення безпосередніх вимірів робочого часу (хронометраж, фотографії робочого часу, відеозйомка трудових процесів і т.д.) або моментних спостережень, при цьому максимально використовуються матеріали, пов'язані з встановленням норм витрат праці на обраних підприємствах;
· Проведення технічних розрахунків, експериментальних та інших дослідних робіт, обробка зібраних матеріалів.
Проведення обробки зібраних матеріалів
Дані роботи включають:
· Аналіз та узагальнення результатів вивчення витрат робочого часу, розробка нормативів (норм) витрат праці;
· Уточнення основних факторів, що впливають на величину витрат праці; висновок емпіричні (заснованих на досвіді) формули залежностей між значеннями факторів, що впливають і величинами затрат праці;
· Підготовку проекту нормативного документа в першій редакції, а також інструктивних вказівок про порядок проведення його перевірки безпосередньо на підприємстві;
· Визначення конкретних підприємств (установ, організацій), їх структурних підрозділів для проведення на них перевірки нормативних матеріалів;
· Направлення проекту нормативного документа з інструктивними вказівками про порядок проведення його перевірки на обрані підприємства (установи, організації), в їх структурних підрозділи.
Перевірка нормативних матеріалів у виробничих умовах
Метою перевірки є виявлення характеру уточнень і доповнень, що підлягають внесенню в проект.
Підготовка остаточної редакції нормативних матеріалів
Проводиться аналіз та вивчення результатів перевірки проекту нормативного документа у виробничих умовах, узагальнення отриманих відгуків, зауважень та пропозицій.
Перегляд встановлених норм праці відповідно до статті 160 ТК РФ може мати місце в міру вдосконалення або впровадження нової техніки, технології та проведення організаційних яких інших заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці, а також у разі використання фізично і морального застарілого обладнання.
Слід звернути увагу, що не може бути підставою для перегляду раніше встановлених норм досягнення високого рівня виробітку продукції (надання послуг) окремими працівниками за рахунок застосування з їхньої ініціативи нових прийомів праці і вдосконалення робочих місць (тобто передових методів і форм організації праці).
Заміна і перегляд єдиних і типових норм здійснюється органами, їх затвердили.
Переглянуті норми також підлягають оформленню локальним нормативним актом організації і доведення до працівників не пізніше ніж за два місяці до їх введення.
Перевірка діючих на підприємстві (в установі, організації) норм праці здійснюється атестаційними комісіями, затвердженими керівниками підприємств (установ, організацій).
За результатами перевірки по кожній нормі приймається рішення: атестувати або не атестувати. Атестованими визнаються технічно обгрунтовані норми, відповідні досягнутому рівню техніки і технології, організації виробництва і праці.
Застарілі і помилково встановлені норми визнаються не атестованими і підлягають перегляду. Застарілими, зокрема, повинні вважатися норми, що діють на роботах, трудомісткість яких зменшилася внаслідок загального поліпшення організації виробництва і праці, зростання професійної майстерності та вдосконалення виробничих навичок робітників і службовців. Помилковими можуть вважатися норми, при встановленні яких були неправильно враховані організаційно-технічні умови або допущені неточності в застосуванні нормативних матеріалів, або у проведенні розрахунків.
При перевірці норм витрат праці адміністрація зобов'язана забезпечити ретельну перевірку виконання передбаченої нормами технології на всіх операціях трудового процесу, відповідності фактично виконаного обсягу робіт обсягам, закладеним при розрахунку норм. Одночасно адміністрація зобов'язана виходячи з конкретних виробничих умов при перевірці норм раціоналізувати технологічні процеси тих операцій, умови виконання яких, передбачені нормами, не відповідають досягнутому рівню організації виробництва і праці, передового досвіду.
Перегляд застарілих норм здійснюється у строки і в розмірах, що встановлюються керівництвом підприємства за погодженням з профспілковим комітетом.
Перегляд помилкових норм здійснюється в міру їх виявлення за погодженням з профспілковим комітетом.
Підставами для застосування поправочних коефіцієнтів до норм і нормативів можуть послужити освоєння виробничих потужностей, нової техніки, технології, нових видів продукції або невідповідність фактичних організаційно-технічних умов виробництва передбаченим у знову вводяться нормах і нормативах.
З метою планомірної роботи зі зниження трудових витрат, забезпечення прогресивності діючих норм, на підприємстві (в установі, організації) до початку року може розроблятися календарний план заміни та перегляду норм праці.
Розробка плану здійснюється на основі намічених до впровадження заходів плану технічного розвитку і вдосконалення виробництва та інших заходів, що забезпечують підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості виконання робіт і скорочення чисельності за рахунок скорочення трудових витрат.
У календарному плані передбачаються, по-перше, розробка норм на нові роботи і роботи, раніше не охоплені нормуванням праці, і, по-друге, перегляд норм, визнаних в результаті їх перевірки застарілими.
Розмір перегляду кожної застарілої норми витрат праці, що вказується в календарному плані і є основою розрахунку економічного ефекту, визначається орієнтовно за результатами її перевірки.
Проект календарного плану заміни і перегляду норм витрат праці адміністрацією підприємства виноситься на обговорення трудового колективу і з урахуванням його рекомендацій затверджується керівником підприємства за погодженням з профспілковим комітетом.
Адміністрація підприємства зобов'язана роз'яснити кожному працівникові підстави перегляду норм, ознайомити його з методами, прийомами праці та умовами, за яких вони повинні застосовуватися.
Заходи календарного плану заміни і перегляду норм обов'язково повинні бути тісно ув'язані з відповідними показниками економічного і соціального розвитку підприємства і взаємними зобов'язаннями колективного договору, угоди.
У всіх випадках відповідно до статті 162 ТК РФ про введення нових норм праці працівники повинні бути сповіщені не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження (до прийняття ТК РФ згідно статті 103 Кодексу законів про працю РФ повідомлення повинно було проводитися не пізніше ніж за один місяць).
Затверджені у встановленому порядку нормативні матеріали для нормування праці впроваджуються на підприємствах, в установах, в організаціях відповідно до їх областю застосування і сферою дії.
Вводяться в дію вони наказом керівника за погодженням з виборним профспілковим органом.
Для забезпечення ефективного впровадження та освоєння нормативних матеріалів і норм, розроблених на їх основі, на підприємствах, в установах і в організаціях рекомендується проведення наступних заходів:
· Перевірка організаційно-технічної підготовленості виробничих ділянок та робочих місць до роботи за новими нормами (наскільки організаційно-технічні умови виконання робіт відповідають умовам, передбаченим новими нормами часу);
· Планування та реалізація в короткі терміни організаційно-технічних заходів щодо усунення виявлених недоліків в організації праці і виробництва, а також щодо поліпшення умов праці;
· Ознайомлення з новими нормами часу всіх працюючих, які будуть працювати за ними, в терміни відповідно до чинного законодавства.
Ознайомлення з новими нормами повинно супроводжуватися проведенням масової роз'яснювальної роботи, інструктажу працюючих, а в необхідних випадках і навчанням їх роботи в нових організаційно-технічних умовах.
Якщо при проведенні зазначеної вище роботи з'ясується, що на підприємстві (в установі, організації) існуючі організаційно-технічні умови більш досконалі, ніж умови, передбачені в галузевих нормах або нормативах, і діючі місцеві норми на відповідні роботи більш прогресивні, ніж нові норми, то нові галузеві норми чи нормативи не впроваджуються.
На тих підприємствах, де фактичні організаційно-технічні умови співпадають з умовами, передбаченими в збірнику, нові норми чи нормативи вводяться без будь-яких змін.
У міру впровадження на підприємстві (в установі, організації), нового обладнання і технологічної оснастки, більш досконалої технології та організації виробництва і праці, ніж передбачено в нормативних матеріалах, які забезпечують зростання продуктивності праці, введені норми витрат праці, розраховані на їх основі, можуть бути замінені новими, більш прогресивними місцевими нормами часу.
У рамках запровадження, перегляду та заміни норми праці, адміністрація підприємства (установи, організації) зі свого боку, по-перше, повинна забезпечити нормальні умови роботи для виконання норм виробітку, в тому числі:
· Справний стан приміщень, споруд, машин, технологічної оснастки і обладнання;
· Своєчасне забезпечення технічної та іншої необхідної для роботи документацією;
· Належна якість матеріалів, інструментів, інших засобів і предметів, необхідних для виконання роботи, їх своєчасне надання працівникові;
· Умови праці, що відповідають вимогам охорони праці та безпеки виробництва.
По-друге, адміністрація зобов'язана роз'яснити кожному працівникові (бригаді) підстави заміни або перегляду норм, ознайомити його з методами, прийомами праці та умовами, за яких вони повинні застосовуватися.

Висновок
Отже, нормування праці - це встановлення міри витрат праці на виготовлення одиниці виробу або виконання заданого обсягу роботи з урахуванням певної (проектованої або фактичної) організації праці. [5]
Нормування праці включає:
· Норму виробітку - кількість одиниць продукції за одиницю часу;
· Норму часу - час, необхідний для виготовлення одиниці продукції.
Найважливіші завдання нормування праці - послідовне поліпшення організації праці і виробництва, зниження трудомісткості продукції, посилення матеріальної зацікавленості працівників у підвищенні ефективності виробництва, підтримка економічно обгрунтованих співвідношень між зростанням продуктивності праці та заробітної плати.
На підприємствах (об'єднаннях) нормування праці покликане забезпечити:
· Виявлення резервів зростання продуктивності праці на кожному робочому місці за рахунок вдосконалення техніки і технології, інструменту та пристосувань;
· Встановлення технічних норм на окремі частини виробничого процесу відповідно до умов його виконання, сучасний і систематичний перегляд цих норм у зв'язку із змінами виробничо-технічних умов, підвищенням кваліфікації та навичок працюючих;
· Вдосконалення методів нормування праці з метою підвищення об'єктивності норм, їх технічної, економічної і психофізіологічної обгрунтованості;
· Облік індивідуальних і колективних результатів праці;
· Поширення і закріплення передового досвіду;
· Розширення сфери нормування праці на всі категорії працюючих.
У процесі нормування праці виявляються та усуваються зайві трудові прийоми і рухи, непродуктивні і виснажливі замінюються більш раціональними; вишукуються можливості суміщення окремих елементів виробничої операції; розробляються і впроваджуються технічно обгрунтовані норми витрат праці, що сприяє підвищенню його продуктивності та ефективності використання засобів виробництва.
Нормування праці сприяє раціональному розміщенню працівників підприємства і правильному використанню ними робочого часу, впливає на поліпшення організації праці і виробництва. Розроблені норми використовуються при складанні планів підприємства та його підрозділів, вирішенні питань розподілу і кооперації праці, визначенні необхідної кількості обладнання та чисельності працюючих. Обгрунтованість норм значною мірою сприяє правильному визначенню розміру заробітної плати, матеріальної зацікавленості працівників, здійсненню принципу оплати праці за його кількістю і якістю.

Список використаних джерел
1. Трудовий кодекс Російської Федерації від 30.12.2001, № 197-ФЗ.
2. Асистент-словник проф. - Http://yas.yuna.ru/
3. Бигін В.Б., Малінін С.В. Нормування праці в умовах переходу до ринкової економіки. - М., 1995.
4. Генкін Б.М. Економіка і соціологія праці. - М.: Норма, 2007.
5. Коноплицький В., Філіна А. Це - бізнес: Тлумачний слів. економ. термінов.-Київ, 1996.
6. Мосейчук М.А. Нормування праці. / / Заробітна плата. - № 2. - 2004. - Http://www.klerk.ru/articles/? 11153
7. Науково-дослідний інститут праці і соціального страхування - http://niitruda.ru/science/norm.html
8. Основи управління персоналом. / Под ред. Б.М. Генкіна - М.: Вищ. шк., 1996.
9. Павленко А.П., Суетина Л.М. Організація нормування праці на підприємствах в сучасних умовах. - М., 1997.
10. Рофе А.І. Економіка і соціологія праці. - М.: МІК, 1996.
11. Фильев В.І. Нормування праці на сучасному етапі. - М., 1997.
12. Економіка праці / За ред. Ісупова Л.І., Погосяна Г.Р. - М.: Економіка, 1991.


[1] Наукова організація праці. - Http://abc.informbureau.com/html/iaoxiass_idaaiecaoess_odoaa.html
[2] Наукова організація праці. - Http://ru.wikipedia.org/wiki/
[3] Мосейчук М.А. Нормування праці. / / Заробітна плата. - № 2. - 2004. - Http://www.klerk.ru/articles/?11153
[4] Генкін Б.М. Економіка і соціологія праці. - М.: Норма, 2007.-192-210.
[5] Коноплицький В., Філіна А. Це - бізнес: Тлумачний слів. економ. термінов.-Київ, 1996.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Реферат
71.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Теорія наукової організації праці Ф Тейлора Делегування повноважень
Організації нормування і оплати праці ВАТ Ягуновское
Нормування і контроль у галузі охорони праці Предмет охорона праці і його місце серед інших наук
Аналіз організації праці та нормування його витрат на машинно автоматичних операціях
Наукова організація праці Завдання з удосконалення з організації праці на підприємстві
Нормування праці 4
Нормування праці 2
Нормування праці 3
Нормування праці
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru