Норми і раціони годівлі сільськогосподарських тварин

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

Частина 1. Наукові основи повноцінної годівлі овець маток і ягнят

Частина 2. Визначити норми і склад раціону на зимовий період для бичків живою масою 250 кг при відгодівлі на сенаже (силосі) для забезпечення добового приросту 800 гр.

Частина 3. Розрахунок річної потреби корів у кормах 250 голів, плановий удій 6000 кг

Висновок

Література

Введення

Від овець отримують різноманітну продукцію: вовна, молоко, баранину, овчини або смушки, на якість яких впливають рівень і якість годівлі. Сучасні норми годування передбачають забезпечення тварин енергією, поживними речовинами та елементами живлення. Вони залежать від живої маси, вгодованості, рівня та характеру продуктивності (настриг вовни, молочність, якість сперми і т. д.), фізіологічного стану і способу утримання тварин.

Норми годівлі розраховані на статевовікових товарних тварин середньої вгодованості, для племінних і елітних овець їх збільшують на 10 - 15%. Для годівлі овець всіх вікових та фізіологічних груп використовують доброякісні і добре поїдається корму.

При складанні раціонів для овець необхідно звертати увагу на збалансованість їх по всіх нормативними показниками, тому що погано збалансовані раціони знижують використання поживних речовин та збільшують потребу в кормах.

Вівці належать до жуйним тваринам, але клітковину кормів перетравлюють гірше, ніж велика рогата худоба. Вовна овець на 97-99% складається з кератину, тому вони вимогливі до протеїну. Вівці добре засвоюють синтетичні азотисті речовини, сечовину, амонійні солі, сірковмісні амінокислоти, в тому числі сірку.

Вівці поїдають в 1,5-2 рази більше рослин різних видів, ніж інші травоїдні. Влітку добре використовують пасовищний корм, а взимку - грубі й соковиті корми на помірному дачі концентратів.

Використовувати гранульовані кормосуміші в якості єдиного корму тривалий час не можна, так як сосочки рубця сильно розростаються, відбувається кератинізація епітелію і надлом сосочків.

При годівлі овець необхідно враховувати всі елементи системи нормованої годівлі: норми, тип годівлі, збалансованість і структуру раціону, техніку годівлі та контроль повноцінності годівлі.

Мета нашої роботи полягає в тому, щоб сформулювати наукові основи повноцінної годівлі вівцематок і ягнят.

У відповідності з поставленою метою нам необхідно вирішити завдання:

- Розглянути наукові основи повноцінного годівлі овець маток і ягнят;

- Визначити норми і склад раціону на зимовий період для бичків;

- Провести розрахунок річної потреби в кормах корів.

Частина 1. Наукові основи повноцінної годівлі овець маток і ягнят

Годування вівцематок

Неодмінна умова збільшення виробництва продукції вівчарства та підвищення його економічної ефективності - добре організоване відтворення стада, багато в чому визначається системою годівлі та використання маточного поголів'я.

Плодючість маток, їх материнські якості і вовнових продуктивність у виробничих умовах реально можуть бути підвищені лише при організації відповідних умов годівлі тварин.

У відношенні потреби в енергії, поживних і біологічно активних речовинах можна виділити три періоди різного фізіологічного стану маток: від відбиття ягнят до кінця случного сезону; суягності, особливо друга її половина; період підсосу.

Всі ці періоди дуже відповідальні, оскільки забезпечення умов для нормального перебігу процесів живлення однаково важливо як для маток, так і для приплоду. Поєднання суягності, а потім високої молочності з нормальним ростом вовни і збереженням живої маси вимагає ретельної організації нормованої годівлі маток при підготовці до злучки, в суягний і лактаційний періоди.

Недостатнє або неповноцінне годування маток у період підготовки їх до злучки і під час парувальної кампанії призводить до зниження плодючості, підвищенню відсотка мертвонароджених ягнят, погіршення життєздатності приплоду після народження. При поганому годівлі маток у періоди суягності і підсмоктування різко знижується їх молочна і вовнових продуктивність, якість вовни. Недолік молока негативно позначається на розвитку ягнят.

Найважливішою умовою ефективної експлуатації племінного поголів'я служить оптимальне забезпечення овець енергією. Енергетичні потреби дорослих маток складаються з витрат енергії на підтримку життєвих функцій, активізуються в період суягності і особливо під час лактації, на зростання вовни, молокоутворення. Норми енергетичного живлення багатоплідних маток вище, ніж малоплодних. Маткам з двойневим приплодом потрібно енергії на 13-15% більше, ніж маткам з Одинцовій.

Помітних відмінностей у використанні енергії та поживних речовин у неодружених маток і в перший період суягності (12 - 13 тижнів) не спостерігається. У останню ж третина суягності їх використання на відкладення в організмі зростає.

Важливість оптимального забезпечення маток протеїном визначається тим, що нестача його в раціонах призводить до погіршення апетиту, зниження продуктивності та ефективності використання кормів, а значний надлишок збільшує втрати енергії і також знижує використання поживних речовин. За даними А. В. Модянова, при достатньому забезпеченні холостих маток м'ясо-вовнових порід енергією зміст 8,5-9,6% протеїну в сухій речовині раціонів є оптимальним. У першій половині суягності помітних змін в інтенсивності азотистого обміну і потреби в протеїні не відбувається навіть у багатоплідних маток. У другій половині суягності, особливо в останню її третина, потреба маток у протеїні помітно зростає (нормою вважається близько 13% протеїну в сухій речовині раціону). Потреба лактуючих маток у протеїні зазнаватиме великих коливань і залежить від рівня молочної і вовнової продуктивності, стадії лактації, живої маси, породних особливостей. У перші 6 - 8 тижнів лактації для м'ясо-вовнових овець оптимальний вміст протеїну в сухій речовині раціону 14%, а до кінця лактації - близько 10,5%.

У раціонах холостих маток тонкорунних та романівської порід і в перший період суягності оптимальним можна вважати зміст 90 г перетравного протеїну в розрахунку на 1 корм. од. (При настриг вовни в митому волокні 2,5 кг), а для маток м'ясо-вовнових порід (при настриг 1,7 - 2 кг вовни в митому волокні) - 80 р. В останню третину суягності і в період лактації потреба маток у протеїні зростає на 10 - 15%.

Матки в період суягності і підсмоктування гостро реагують на мінеральну та вітамінну недостатність раціонів. При нестачі кальцію і фосфору, а також при D-вітамінному голодуванні народжуються слабкі ягнята, знижується молочність маток, підвищується їх сприйнятливість до різних захворювань. Потреба овець в кальції залежить від рівня продуктивності. Найбільш чітко це проявляється у маток в період підсосу. У залежності від стадії лактації вона виражається приблизно таким чином (при одному ягняті), г на одну голову на добу:

Місяць лактації Кальцій Фосфор

1-Й 1,0 8,0

2-й 9,0 7,0

3-Й 7,5 6,0

4-й 6,5 5,0

За даними А. Хенніг, в раціоні підсисних маток має міститися 0,3-0,45% кальцію в розрахунку на суху речовину і 0,25-0,35% фосфору. Для маток з двома ягнятами наведені норми слід збільшувати на 30%. Оскільки у овець підвищена потреба у сірці, необхідної для росту вовни, то при використанні дефіцитних по цьому елементу раціонів погіршуються перетравність і використання поживних речовин, знижуються прирости і настриги вовни. За даними А.В. Модянова, приблизна потреба маток в сірці в другу половину суягності і в першу половину лактації становить 0,25-0,35% від сухої речовини.

Орієнтовно потреба овець в мікроелементах становить, мг: марганцю - 40 - 60, цинку - 30, міді - 5-10, кобальту - 0,10 - 0,11, йоду - 0,2 - 0,5 в розрахунку на 1 кг сухого речовини. Нормування підлягає і забезпеченість овець вітамінами A, D і Е.

У таблиці 1 наведені норми годівлі для маток вовнових і шерстно-м'ясних порід у період суягності, а в табл. 2 - для лактуючих.

Норми годівлі маток м'ясо-вовнових, Романівської, каракульської і м'ясо-сальних порід у відповідні періоди фізіологічного стану та при однаковій живій масі не мають великих відмінностей у порівнянні з наведеними нормами.

Необхідно завжди мати на увазі, що суягності і лактація відносяться до критичних періодів, коли матки найбільш сильно реагують на недокорм.

Підготовку овець до злучки за допомогою покращеного годування необхідно починати за 1 -1,5 міс. до початку парувальної кампанії.

У першу половину суягності не потрібно помітного підвищення рівня харчування маток у порівнянні з підготовчим періодом. У другій же половині суягності і особливо в кінці її потребу маток в кормі різко зростає. Крім достатньої загальної поживності, особливу увагу необхідно приділяти змісту в раціоні протеїну, мінеральних речовин і вітамінів.

Таблиця 1

Норми годівлі холостих і суягних маток вовнових і шерстно-м'ясних порід (настриг митої вовни 2-2,3 кг), на одну голову на добу

Показники

Холості і суягние в перші 12 - 13 тижнів

Суягние в останні 7 - 8 тижнів


Жива маса, кг


50

70

50

70

Кормові одиниці

1,05

1,25

1,35

1,55

Обмінна енергія, МДж

12,5

14,5

14,5

17,5

Суха речовина, кг

1,75

2,0

1,9

2,3

Сирий протеїн, г

160

185

200

220

Перетравний протеїн, г

95

115

135

155

Сіль поварена, м

10

12

13

15

Кальцій, м

6.5

7,5

8

9,5

Фосфор, м

4,4

5

5,5

6,2

Магній, м

0,6

0,8

1

1,2

Сірка, м

4

4,7

4,6

5,3

Залізо, мг

54

70

68

88

Мідь, мг

12

16

14

18

Цинк, мг

40

52

54

70

Кобальт, мг

0,5

0,65

0,65

0,85

Марганець, мг

60

75

81

106

Йод, мг

0,5

0,64

0,55

0,72

Каротин, мг

12

15

14

20

Вітамін D (кальциферол), ME

600

800

850

1150

Для суягних маток прийнятний раціон, що включає 1 - 1,5 кг хорошого сіна, 2,5 - 4 - соковитих кормів, 0,3 - 0,5 кг концентратів. Частина сіна може бути замінена ярої соломою при компенсації ті поживних речовин шляхом використання високопоживних кормів.

Високопродуктивним елітним маткам з настригом 3-3,5 кг вовни в чистому волокні поживність раціонів треба підвищувати на 10-12% шляхом включення до їх складу високопоживних грубих і соковитих кормів.

В останній місяць суягності обсяг раціону маток зменшують при збереженні енергетичного рівня і загального надходження поживних речовин.

Організація нормованої годівлі маток у період підсосу повинна передбачати задоволення потреби тварин в енергії та поживних речовинах залежно від живої маси, вовнової продуктивності, молочності маток і кількості ягнят.

У середньому матки з одним ягням в перші 2 міс. лактації продукують січня -1,9 кг молока на добу, 0,7-1 кг в подальшому. Матки з ягнятами-двійнятами мають молочність на 20-25% вище, а якщо врахувати, що для синтезу 1 кг молока потрібно 0,75 - 1,06 корм, од., То потреба підсисних маток у порівнянні холостими в енергії та поживних речовинах майже подвоюється.

Таблиця 2

Норми годівлі лактуючих овець вовнових і шерстно-м'ясних порід, на одну голову на добу

Показники

Перші 6-8 тижнів лактації

Друга половина лактації


Жива маcca, кг


50

70

50

70

Кормові одиниці

1.9

2.15

1,45

1,65

Обмінна енергія, МДж

20,0

24,5

15,5

18,0

Суха речовина, кг

2,0

2,60

1,95

2,35

Сирий протеїн, г

290

330

240

260

Перетравний протеїн, г

200

225

145

165

Сіль поварена, м

17

21

14

16

Кальцій, м

11,7

13,5

8,7

10,5

Фосфор, м

7,8

8,6

5,8

6,6

Магній, м

1,6

1,8

1,3

1.5

Сірка, м

6,8

7,5

5

5,8

Залозі, мг

ПЗ

130

95

120

Мідь, мг

18

22

15

20

Цинк, мг

ПЗ

142

76

95

Кобальт, мг

1,08

1,4

0,85

1,05

Марганець, мг

АЛЕ

130

95

120

Йод, мг

0,85

1,1

0,66

0,8

Каротин, мг

22

25

17

20

Biтамін D (кальцій-Фероль), МК

850

1100

700

900

Після ягнения маток на повний раціон переводять поступово. У перші 2-3 дні їм дають високоякісне сіно, гранульовані кормосуміші або трав'яне борошно та концентрати. У подальшому в раціони вводять силос, сінаж, коренеплоди.

Раціони з високою питомою вагою силосу ретельно балансують не тільки по загальній поживності і перетравного протеїну, а й з урахуванням змісту окремих вуглеводів і їхнього кількісного співвідношення. При цьому в перші 1,5-2 міс. лактації для м'ясо-вовнових овець оптимальне надходження протеїну знаходиться в межах 14% у сухій речовині раціону, а в кінці лактації - близько 10,5%. Оптимальне співвідношення цукру і мереварімого протеїну 1: 1, при цьому в розрахунку на 1 г цукру має надходити 1,5 - 1,8 г крохмалю.

Добовий раціон силосного типу для підсисних матки повинен включати наступні оптимальні кількості кормів, кг: сіно бобова - 0,6 - 0,8, сіно злакове - 0,6-0,8, силос високої якості - 3,5, кормові буряки - 1 , 5, комбікорм - 0,4 - 0,6. Зразкові раціони для лактуючих маток з урахуванням породної належності наведені в табл. 3.

Таблиця 3

Зразкові раціони маток живою масою 50 кг до перші 6-8 тижнів лактації, на одну голову на добу

Показники

Породи


вовнових і шерстно-м'ясні

м'ясо-вовняні

романовська

Сіно злаково-разнотравное і люцернового, кг

1,3

-

-

Сіно злаково-разнотравное, кг

-

1,0

1,0

Дерть ячмінна, кг

0,6

0,4

0,3

Силос кукурудзяний, кг

3,0

4,0

2,5

Борошно трав'яна (Конюшинову), кг

19

0,2

0,4

Сіль поварена, м

-

15,0

16

Сечовина, м


10,0

-

Динатрийфосфат, м

7,0

-

-

Натрій фосфорнокислий, м


6,0

-

Сірка елементарна, м

1,3


-

Цинк сірчанокислий, мг

-

247

-

Мідь сірчанокисла, мг

-

40

-

Кобальт хлористий, мг

3,0

3,0

3,0

У раціоні міститься:

кормових одиниць

2.0

2,1

2,4

обмінної енергії, МДж

23.0

22,0

23,1

сухої речовини, кг

2,3

2,2

2,3

сирого протеїну, г

305

278

350

перетравного протеїну, м

206

171

230

кальцію, г

20,8

13,9

16,3

фосфору, г

8,0

6,8

6,4

магнію, г

8,5

8,8

8,0

сірки, г

6,9

6,6

6,3

заліза, мг

1524

1614

1564

міді, мг

21

23

20

цинку, мг

128

129

124

кобальту, мг

1,15

1,18

1,1

марганцю, мг

130

138

134

йоду, мг

0,89

0,91

0,9

каротину, мг

65

90

55

вітаміну D (кальциферол), MF.

880

770

730

У раціон сенажних типу можна включати сінажу високої якості до 75% за поживністю. Високу ефективність має використання кормів у складі збалансованих розсипних, гранульованих або брикетованих кормосумішей.

Спільне використання в зимових раціонах гранульованих кормосумішей з кукурудзяним силосом у співвідношеннях 2: 1 (60-70% гранул і 40-30% силосу за поживністю) забезпечує високу економічну і біологічну ефективність. При використанні пресованих кормосумішей значно зростає потреба у воді. Тому підсисних маток поять не менше 3 разів на добу, при цьому краще використовувати автопоїлки.

На вівчарських комплексах тварин годують з урахуванням цехової організації виробництва. У цеху ягнения та вирощування ягнят до 20-добового віку маток зазвичай годують повнораціонними гранульованими чи брикетованими кормосуміші з бункерних самокормушек по поїдання. У цеху вирощування ягнят з 20-денного до 2-місячного віку маток годують на кормової майданчику розсипних повнораціонними кормосуміші 2 рази на день, а ягнятам дають підгодівлю - комбікорм та сіно з годівниць у відсутність маток.

Годування ягнят У технологічному циклі інтенсивного виробництва продукції вівчарства організація ефективного вирощування молодняку ​​набуває великого значення.

Основний метод вирощування ягнят у молочний період - підсисний (до 4 міс.). Практикується також ранній відбирання ягнят (у 90 -, 60 -, 45 -, 14-денному віці) і штучне їх вирощування (з 3-денного віку). При будь-яких термінах відбирання період вирощування ягнят від народження до 4-місячного віку можна віднести до критичного і в цей час потрібно саме відповідальне ставлення до організації годівлі молодняку.

Годування ягнят при підсосному методі вирощування до 4-місячного віку. Тривалість підсисного періоду при традиційних технологіях виробництва вівчарської продукції 4 міс. З точки зору особливостей і вимог до годівлі можна виділити наступні три періоди: 1 - 2-й тижні - годування ягнят виключно молоком, 3 - 4-та - привчання до поїдання підгодівлі, 5 - 8-а - привчання до поїдання великих кількостей корму. З 9-го тижня організовують цільове годування у відповідності з намічуваним напрямком використання тварин: на плем'я, для виробництва вовни, для отримання ягнятини і молодої баранини.

Перше годування ягнят молозивом проводять не пізніше, ніж через 30 хв після народження. Молозиво для новонароджених обов'язково в будь-яких ситуаціях. Встановлено, що природна резистентність організму ягнят та їх виживаність тим вище, чим швидше після народження вони отримують перші порції молозива і чим частіше в перші години після народження вони смокчуть мати. Навіть при надранньої відлученні ягнят і вирощуванні їх на замінниках овечого молока вони повинні знаходитися з матками не менше 2-3 днів, тобто поки триває молозивні період. Особливу увагу приділяють ягнятам зі слабко вираженим смоктальним рефлексом. Їх підсаджують до матки, відкривають їм рот і направляють в нього струмінь молозива, після чого допомагають ягнятам знайти сосок вимені.

На 1-му міс. після народження зростання ягнят залежить від молочності маток, на 2-му міс. він знаходиться приблизно в однаковій залежності від рівня молочності маток і підживлення. У наступний період підсисного вирощування вплив підживлення на розвиток ягнят значно посилюється, а материнського молока - різко зменшується, оскільки на 3-му і 4-м міс. лактації молочна продуктивність маток знижується. З 9 - 10-не-ділового віку ягнята задовольняють свої потреби в поживних речовинах за рахунок материнського молока на 15 - 20% - Протягом 4-го міс. життя ягня отримує лише близько 10% молока від його кількості за весь підсисний період. Цим визначається велика важливість раннього привчання ягнят до поїдання підгодівлі, до її складу і якості.

Дрібне подрібнення кормів або борошниста консистенція їх погіршує поедаемость. Добре поїдаються люцернового і конюшинове сіно другого і подальших укосів, плющені овес, ячмінь і кукурудза, гранульована суміш концентрованих кормів Кількість сіна поступово збільшують з 100 г у 4-тижневому віці до 350-400 г на 16-тижневому, а норму концентрованих кормів - відповідно з 50 до 350 г з введенням в раціон у віці 12 - 16 тижнів по 50 - 75 г протеїнових кормів і по 5 - 10 г суміші мінеральних речовин у розрахунку на одну голову на добу. Раціон доповнюють кормовим буряком, морквою та високоякісним силосом без скорочення кількості концентрованого корму. Високоякісні зелені корми включають в раціон ягнят з 8-тижневого віку. До 4-місячного віку добре розвинені ягнята поїдають по 2 г зеленого корму на добу.

Важливе значення має підтримання у ягнят хорошого апетиту. Для цього використовують підгодівлі високої якості бажано практикувати ізоляцію ягнят від матерів на не скільки годин (не більше 6 год) на день. При більш тривалому перерві сильно зголоднілі ягнята смокчуть з великою жадібністю, і переїдання іноді є причиною розладів травлення. Щоб уникнути цього, треба використовувати корм високої якості і суворо дотримуватися час годування тварин.

При інтенсивному вирощуванні ягнят бажано годувати зерно-бобовими кормами. При такому годуванні жива маса ягнят м'ясо-вовнових порід складає, кг: у місячному віці - 12 - 13, в 2-місячному - 18-19, в 3-місячному-24 - 26 і в 4-місячному - 30-32.

Зміст перетравного протеїну в комбікормах для ягнят-cocунов має становити 125-130 г на 1 корм. од.

Годування ягнят при ранньому відлученні. Ранній відбирання з наступним інтенсивним вирощуванням ягнят в даний час має вважатися одним з найважливіших умов інтенсифікації вівчарства та підвищення його рентабельності.

Численними дослідами і практикою в багатьох країнах світу доведена можливість, доцільність та висока економічна ефективність відбиття ягнят від матерів раніше традиційного терміну (4 міс). Особливо ефективний ранній відбирання ягнят при інтенсивному ритмі відтворення (два ягнения на рік або три за 2 роки), оскільки матки зазвичай не приходять в охоту в період лактації. У той же час інтенсивне відтворення овець по-справжньому ефективно тільки в тих випадках, коли добре організований ранній відбирання ягнят, створена технологія вирощування їх і розроблено виробництво недорогих замінників овечого молока і спеціальних стартерних комбікормів.

Особливості годування ягнят до 4-місячного віку визначаються термінами їх відлучення. При відбиранні у 3-денному та 2-тижневому віці ефективне їх подальше вирощування неможливо без використання замінників овечого молока (ЗОМ). Його бажано згодовувати і при відлученні ягнят від маток у 30-денному віці.

Ефективне вирощування відібраних в 45-60-денному і тим більш старшому віці ягнят цілком можливо без використання замінників овечого молока при згодовуванні високо якісних стартерних комбікормів-концентратів. Це пояснюється тим, що в умовах добре організованого виробництва ягнята в 2-місячному віці вже добре поїдають корми у великій кількості, так як до 1,5-місячного віку вони привчені до поїдання не тільки спеціальних підгодівлі, а й інших кормів.

Ця обставина свідчить про те, що тривалість підсисного періоду і терміни відбирання ягнят як фактори, що впливають на розвиток молодняку ​​і показники продуктивності маток, мають важливе економічне значення. Відлучення ягнят у 2-тижневому віці, особливо штучне їх вирощування (надранній відбирання - у 3-денному віці), вимагає дефіцитних і дорогих замінників овечого молока і передстартерний комбікормів, а також добре налагодженої технології штучного вирощування ягнят.

Відлучення ягнят у 45-60-денному віці з господарсько-економічної точки зору найбільш ефективний. Не потрібні дефіцитні і дорогі замінники овечого молока, до статочно доступних спеціальних комбікормів, що при подальшому інтенсивному вирощуванні дозволяє здійснювати стрижку молодняку, здавати його на м'ясо в рік народження, доїти маток і переробляти молоко на харчові цілі. При належній організації виробництва такої відбирання можна прімепять не тільки на товарних фермах, але і в племінних господарствах.

При вказаних термінах відбирання важливо раннє привчання ягнят до твердих кормів, споживання яких сприяє більш швидкому функціональному становленню рубцевого травлення. Найбільшу цінність представляють гарне бобове сіно, високоякісні гранульовані кормосуміші, комбікорми, які включають плющені овес, ячмінь чи кукурудзу.

Таким чином, вимоги до організації годівлі рано віднятих ягнят дуже високі. Чим молодший вік віднімають від матері ягнят, тим біологічно повноцінніше повинні бути кормосуміші. У табл. 4 наведено склад кормосумішей для рано віднятих ягнят. Склад, поживність і біологічна цінність смакові якості комбікормів мають вирішальне значення вирощуванні рано віднятих ягнят. Гранулювання комбікормів сприяє кращій їх поїдання і підвищенню інтенсивності росту ягнят.

При визначенні складу кормосумішей враховують високу потребу ранолтнятих ягнят у протеїні і незамінних амінокислотах, мінеральних речовинах і вітамінах.

Для успішного вирощування ягнят при ранньому відлученні не обходимо привчати їх з 7-15-денного віку до рослинних кормів. Надають їм досхочу високоякісне люцернового або конюшинове сіно.

Таблиця 4

Склад кормосумішей для рано віднятих ягнят

Компоненти

Вік ягнят, днів


40 - 60

60 - 120


1

2

1

2

Дерть кукурудзяна

30

15

30

10

Дерть ячмінна

15

25

15

30

Дерть пшеничне

20

10

20

11

Дерть вівсяна


10


20

Висівки пшеничні

4

10

6


Шрот соняшниковий

10

14

10

10

Борошно люцернового

10

10

15

15

Сухе знежирене молоко

5




Сухі кормові дріжджі

3

3



Премікс

0,4

0,4

0,4

0,6

Біовіт-40

0,1

0.1

0,1

0,2

Мел

1

1

1

1

Сіль поварена

1

1

1,8

1,6

Обесфторепний фосфат

0,5

0,5

1.0

0,6

Зміст і 1 кг кормосуміші:




кормових одиниць

1,05

0,99

1,02

0,92

нереварімого протеїну, м

149

142

128

117

кальцію, г

8,76

8,51

9,62

8,41

фосфору, г

5,11

5,61

5,6

5,37

Рання відбиття ягнят і їх інтенсивний відгодівлю широкого поширення набули в НРБ. Для цього промисловість цієї країни випускає стартерні та фінішні комбікорму. Стартерні комбікорми, як правило, багатокомпонентні, більш поживні і повноцінні. У більшості випадків вони містять сухе молоко та дорогі енергетичні та дієтичні рослинні корми. Фінішні комбікорму складаються з порівняно невеликого числа компонентів і дешеві.

Особливості годування при штучному вирощуванні ягнят. Поширення отримує відбирання ягнят через 48 годин після народження і у віці до 2 тижнів з подальшим вирощуванням їх на замінниках овечого молока. Надранній відбирання і штучне їх вирощування застосовують в першу чергу до ягнятам-сиротам і ягнятам від маломолочних маток, якщо немає можливості підсадити їх іншим маткам. Добре організоване штучне вирощування забезпечує максимальне збереження і інтенсивне вирощування всіх ягнят-сиріт, а також з багатоплідних виводків і від маломолочних маток. Крім того, це важливий чинник збільшення виробництва товарної молочної продукції вівчарства.

Обов'язкова умова успішного вирощування ягнят при відлученні надранньої-випоювання їм молозива матері або іншої матки, що перевіряються в той же день. Збереження ягнят штучників, які не отримали молозива, дуже низька.

Головна особливість штучного вирощування ягнят - приготування або використання готового замінника овечого молока, Випаюємо в рідкому вигляді з допомогою спеціального технологічного обладнання. Починають випаювати замінник ягнятам через 3-4 год після відлучення до 10-денного віку 6 - 5 разів на добу по 125-200 г за одне годування, у віці з 11 до 35 днів - 4 - 3 рази по 350-500 г з подальшим переходом на двократне випоювання по 600 - 400 г за один прийом.

Основу всіх замінників овечого молока, як правило, становить сухе знежирене коров'яче молоко з добавками жирів рослинного і тваринного походження, вітамінів, мінеральних речовин та антибіотиків. Склад ЗОМ за рецептом ВНДІ вівчарства та козівництва наступний,% за масою: сухе знежирене коров'яче молоко - 70, жири кулінарні 25, фосфатидні концентрати - 5. На 100 г сухого замінника додають вітаміну А - 1120000 МО, вітаміну D - 220000 ME, вітаміну Е - 2500 мг, биомицина сірчанокислого (кристалічного) - 5 г, хлористого кобальту - 0,7, сірчанокислої міді - 2, йодистого калію - 0, 1-0,3 м.

Для приготування рідкого замінника овечого молока сухий порошок ЗОМ розводять в кип'яченій воді при температурі 50 - 55 ° С у співвідношенні 1:5. Випоюють його охолодженим до температури приміщення (10 - 16 ° С) режимним графіком або при вільному цілодобовому доступі досхочу в клітинних батареях для штучного вирощування ягнят з автоматичних сосковий поїлок, пластмасових відер з сосками або з корит, відер, пляшок з сосками.

Таблиця 5

Приблизний середньодобовий раціон для ягнят при згодовуванні замінника молока досхочу, м

Раціон

Вік ягнят, днів


3-30

31-60

Замінник овечого молока (у сухому вигляді)

240-270

270-330

Концентрати

30-50

180-250

Грубий корм (трав'яні гранули)

приучення

80-150

Вміст у раціоні:

кормових одиниць

0,46-0,50

0,7-0,8

нереварімого протеїну, м

55-70

95-120

сухої речовини, г

260-280

460-600

кальцію, г

3

5

фосфору, г

3

4

сірки, г

0,7

1,4

З 7-10-денного віку ягнятам дають підгодівлю, як і при відлученні в більш старшому віці. У табл. 5 наведено середньодобовий раціон при штучному вирощуванні ягнят.

При відсутності замінника овечого молока можна використовувати свіже незбиране коров'яче молоко, на 10 кг якого додають 700-800 г сухого замінника незбираного молока (ЗНМ) для телят і 10 г риб'ячого жиру. Суміш випоюють після ретельного перемішування. У таких випадках необхідно враховувати, що принциповою відмінністю замінників овечого молока для ягнят від замінника цільного молока для телят є більш високий вміст жиру в першому. Найбільш доцільна тривалість випоювання 45 діб при витраті на одну голову за весь період 10 кг сухого ЗОМ або 55 кг розведеного.

Частина 2. Визначити норми і склад раціону на зимовий період для бичків живою масою 250 кг при відгодівлі на сенаже (силосі) для забезпечення добового приросту 800 гр.

Склад вологих повнораціонних кормосумішей на основі кукурудзяного силосу для вирощування бичків на м'ясо при рівні середньодобових приростів 800 г,% за масою

Компоненти

Силосний тип

Силосної-сенажних тип


Жива маса, кг


250

250

Силос кукурудзяний

65-76

35-40

Сінаж

-

35-39

Солома

15-17

15-16

Корнеклубнеплоди

2-3

2-3

Концентрати

8-10

7-8

Люцерновий різання, борошно

1,2-1,5

1,4-1,5

Сечовина

0,35-0,4

0,3-0,35

Сіль поварена

0,2-0,3

0,2-0,3

Кормові фосфати

0,2-0,3

0,2-0,3

Мел

0,25 - 0,3

0,2-0.25

В 1 кг кормосуміші міститься:



обмінної енергії, МДж

2,9-3,0

3,0-3,3

кормових одиниць

0,29-0,3

0,3-0,33

сухої речовини, кг

0,33-0,35

0,35-0,40

перетравного протеїну, м

29-30

30-32

Добова норма згодовування кормосуміші, кг

18-20

18-20

Частина 3. Розрахунок річної потреби корів у кормах 250 голів, плановий удій 6000 кг

Тип годівлі впливає на обмін речовин в організмі тварин, відтворювальні здатності та продуктивність. При виборі типу годівлі враховують вплив виду кормів на характер рубцевого травлення і фізіологічний стан тварин. Згодовування великого обсягу концентратів при зниженій кількості грубих та соковитих кормів супроводжується порушенням процесів бродіння в рубці, внаслідок чого знижується вміст жиру в молоці, зсувається обмін речовин у бік кетозу, розвивається остеодистрофія.

Концентратний тип годівлі підходить для високопродуктивних корів у перші 2-3 міс. лактації при розд. У подальшому необхідно поступово переводити корів на полуконцентратное або малоконцентратное годування.

Полуконцентратний і малоконцентратний типи годівлі з великою питомою вагою соковитих кормів, особливо коренеплодів, і помірною кількістю концентратів (100-300 г на 1 кг молока) сприяють кращому перетравленню та використання тваринами поживних речовин раціону. У результаті підвищується молочна продуктивність і поліпшуються фізіологічний стан та репродуктивні здібності тварин.

Основні компоненти раціону для корів: у літній період - зелені корми; у зимовий (стійловий) період - сіно, сінаж, силос, корнеклубнеплоди і як балансуючого компонента комбікорму. Для заповнення відсутніх елементів живлення та підвищення біологічної цінності раціонів в них включають мінеральні добавки, вітамінні препарати або вітамінно-мінеральні премікси.

Для корів з високим генетичним потенціалом молочної продуктивності використовують спеціальні високоенергетичні (13,5-13,7 МДж на 1 кг сухої речовини) і високопротеїновим (235-250 г сирого протеїну на 1 кг сухої речовини) комбікорми, збагачені спеціальними преміксами.

У структурі раціонів зимового періоду основні корми (сіно, сінаж і силос) повинні складати не менше 60-70% їхньої енергетичної поживності. Корнеклубнеплоди зазвичай дають коровам з добовим удоєм більше 10-12 кг. При відсутності корнеклубнеплодов в раціони включають патоку або сухий буряковий жом. Для балансування раціонів за каротину слід згодовувати 1 -2 кг трав'яних брикетів і гранул на додаток до основних кормів або замість частини сіна.

Кількість об'ємистих кормів в раціоні стійлового періоду залежить від величини удою, кг на голову на добу: сіно - 4-8 кг; сінаж - 10-30; силос - 10-30; трав'яні брикети - 1-3; трав'яна різка та борошно - 1 -2; коренеплоди - 8 - 25 кг.

Річна потреба кормів

Корми

на одну корову на добу, кг

на 250 корів, на добу, кг

на 250 корів, в рік, кг

Грубі (всього)

14

3500

1277500

У тому числі

Сіно


14

3500

1277500

солома

-



Соковиті (всього)

35

8750

3193750

У тому числі:

Силос і сінаж


25


6250


2281250

Кормова буряк

10

2500

912500

Морква кормова

3

750

273750

Зелені

36

9000

3285000

концентровані

30

7500

2737500

Висновок

Найважливішою умовою ефективної експлуатації племінного поголів'я служить оптимальне забезпечення овець енергією. Енергетичні потреби дорослих маток складаються з витрат енергії на підтримку життєвих функцій, активізуються в період суягності і особливо під час лактації, на зростання вовни, молокоутворення. Норми енергетичного живлення багатоплідних маток вище, ніж малоплодних. Маткам з двойневим приплодом потрібно енергії на 13-15% більше, ніж маткам з Одинцовій.

Важливість оптимального забезпечення маток протеїном визначається тим, що нестача його в раціонах призводить до погіршення апетиту, зниження продуктивності та ефективності використання кормів, а значний надлишок збільшує втрати енергії і також знижує використання поживних речовин. Після ягнения маток на повний раціон переводять поступово. У перші 2-3 дні їм дають високоякісне сіно, гранульовані кормосуміші або трав'яне борошно та концентрати. У подальшому в раціони вводять силос, сінаж, коренеплоди.

При інтенсивному вирощуванні ягнят бажано годувати зерно-бобовими кормами. При такому годуванні жива маса ягнят м'ясо-вовнових порід складає, кг: у місячному віці - 12 - 13, в 2-місячному - 18-19, в 3-місячному-24 - 26 і в 4-місячному - 30-32.

Література

  1. Богданов Г.А. Годівля сільськогосподарських тварин. - М.: Агропромиздат, 1990. - 624 с.

  2. Бергнер Х.А., Кетц. Наукові основи живлення сільськогосподарських тварин .- М.: Колос, 1973.

  3. Даниленко І.А., Пасічник Г.І., Пасічник В.І. Нормована годівля корів .- Київ: Урожай, 1975.

  4. Дев'яткін А.І. Вирощування і відгодівля великої рогатої худоби на комплексах. - М.: Россельхозиздат, 1978.

  5. Демченко П.В. Біологічні закономірності підвищення продуктивності жівотних.-М.: Колос, 1972.

  6. Денисов М.І., Наукові основи годівлі корів. - М.: Колос, I960.

  7. Дмитроченко А.П., Зайцева Н.І., Мороз 3.М. та ін Методи нормування годівлі сільськогосподарських тварин. - Л.: Колос, 1970.

  8. Дмитроченко А.П., Пшеничний П.Д. Годівля сільськогосподарських тварин. - Л.: Колос, 1975.

  9. Зоотехнічний аналіз кормів / Е.А. Пєтухова, Р.Ф. Бессірн, Л.Д. Халеноева и др. - М.: Агропромиздат, 1989.

  10. Макарцев Н.Г. Годівля сільськогосподарських тварин. - Kалуга: ГУП «Обліздат», 1999.

  11. Норми і раціони годівлі сільськогосподарських тварин. / Под ред. А.П. Калашникова, В.І. Фісінін, В.В. Щеглова, Н.І. Клейменова М, 2003.

  12. Норми і раціони годівлі сільськогосподарських тварин / ЛП. Калашников, Н.І. Клейменов, В.В. Щеглов і ін Ч.1. Велика рогата худоба. - М.: Знание, 1994.

  13. Пєтухова Е.А., Ємеліна М.Т., Крилова В. С, Мартьянов І. М. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин. - М Агропромиздат, 1990.

  14. Практикум по годівлі сільськогосподарських тварин / Л.В. Торопова, А.В. Архипов, Р.С. Бессарабова и др. - М.: Колос, 2004. - 296 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Сільське, лісове господарство та землекористування | Курсова
152.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Норми і раціони годівлі сільськогосподарських тварин Годування робочих
Норми годівлі і раціони для биків виробників
Норми годівлі і раціони для спортивних коней
Висівки макухи та шроти в годівлі сільськогосподарських тварин
Рослини використовуються для годівлі сільськогосподарських тварин
Премікси та їх використання в годівлі сільськогосподарських тварин і птиці
Значення вітамінів в годівлі тварин
Корнеклубнеплоди і баштанні корму в годівлі тварин
Значення мінеральних речовин в годівлі тварин
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru