Нормативний метод обліку витрат

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

СИБІРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
Забайкальський ІНСТИТУТ ПРЕДПРІНІНІМАТЕЛЬСТВА
Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту
Курсова робота
Предмет: Бухгалтерський управлінський облік
На тему: Нормативний метод обліку витрат, порядок розробки нормативів, виявлення відхилень від норм
Виконавець студентка групи 252
Колотилін Н.А.
БХ-05-226-4
Науковий керівник
Чуліна Н.А.
Чита
2008

Зміст
Введення
Глава 1. Основні поняття в нормативному методі обліку витрат та його сутність
1.1 Поняття Нормативного методу обліку витрат та його сутність
1.2 Поняття норми, види норм, порядок розробки нормативів
1.3 Виявлення відхилень від норм, визначення фактичної собівартості продукції
Глава 2. Практичне застосування нормативного обліку витрат в організації
2.1. Коротка економічна характеристика діяльності ВАТ «Майстриня»
2.2. Практичне застосування нормативного обліку витрат у ВАТ «Майстриня», організація обліку обчислення собівартості, виявлення відхилень від норм.
Глава 3 Рекомендації щодо становлення управлінського обліку в ТОВ «Майстриня»
Висновок
Бібліографічний список.
Програми

Введення
Підвищення ефективності господарювання на будь-якому етапі економічного розвитку країни є головним завданням. Це робить необхідним застосування нормативної системи управління як на рівні галузей національного господарства, так і в рамках одного підприємства.
Нормативна система управління витратами представляє собою сукупність процедур з планування, нормування, відпуску матеріалів у виробництво, складання внутрішньої звітності, калькулювання собівартості продукції, здійснення економічного аналізу та контролю на основі норм витрат. Її основною метою є повне використання виробничих факторів і економніше господарювання.
Нормативні витрати служать основою управління бізнесом. Вони обумовлені поруч обмежень і орієнтують підприємство на майбутнє.
Розраховують нормативні витрати на матеріал і працю, накладні витрати. Виходячи із сутності норми поділяються на основні, ідеальні та поточні. Відповідно вони характеризують тенденцію ефективності виробництва окремих виробів протягом тривалого періоду; мінімальну величину витрат для діяльності в ідеальних умовах виробництва; досяжні витрати на короткий відрізок часу.
Система поточних норм, нормативів і кошторисів витрати різних ресурсів називається нормативним господарством. Основою розрахунку нормативних величин виступають поопераційні, подетальні, повузлової норми матеріальних витрат, норми часу, норми виробітку тощо Нормативне господарство є відправна точка системи контролю за витратами виробництва.
Велика питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції промисловості зумовлює їх значення у процесі формування норм і нормативів. Саме з нормування матеріальних запасів і витрат починають організацію системи нормативного управління витратами. Таким чином, тема курсової роботи є актуальною.
Метою курсової роботи є вивчення нормативного методу обліку витрат.
Завданнями курсової роботи у зв'язку із зазначеною темою є: розглянути такі поняття як норма, види норм, вивчити порядок розробки нормативів, навчитися виявляти відхилення від норм і визначати фактичну собівартість продукції (робіт, послуг).
Об'єкт дослідження даної курсової роботи є підприємство ВАТ «Майстриня», діяльністю якого є пошиття та реалізація одягу. Підприємство обладнане всім необхідним обладнанням для ЗАКРОЙКА та пошиття одягу. ВАТ «Майстриня» веде закупівельну діяльність необхідних матеріалів і комплектуючих, самостійно обслуговує своє виробництво. Період розгляду 1.10.2006-1.11.2006

Глава 1. Основні поняття в нормативному методі обліку витрат та його сутність
1.1 Поняття Нормативного методу обліку витрат та його сутність
Під методом обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції розуміють сукупність прийомів організації документування та відображення виробничих витрат, що забезпечують визначення фактичної собівартості продукції та необхідну інформацію для контролю за процесом формування собівартості продукції.
За основу класифікації методів калькулювання собівартості продукції беруться об'єкти обліку витрат, об'єкти калькулювання та способи контролю за собівартістю продукції.
Існує безліч методів калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Але всю їх сукупність можна класифікувати за двома основними напрямками: оперативності контролю за витратами та об'єктам обліку витрат.
За оперативності контролю методи можна підрозділити на методи обліку витрат у процесі виробництва продукції і методи обліку минулих витрат.
За об'єктами обліку витрат зазвичай виділяють методи обліку при масовому і серійному виробництві (по деталях, частин виробів, виробів, процесів і т.д.) і при індивідуальному дрібносерійному виробництві (на замовлення).
Слід зазначити, що класифікація методів обліку калькулювання собівартості продукції є об'єктом
дискусій. Свого часу міністерствами і відомствами були перераховані три основні методи калькулювання собівартості продукції: нормативний, попередільний і позамовний.
Нормативний метод обліку і калькулювання собівартості продукції звичайно характеризується тим, що на підприємстві по кожному виробу на основі діючих норм та кошторисів витрат складається попередня калькуляція нормативної собівартості виробу. В ідеалі, якщо б протягом місяця всі витрати на підприємстві відповідали діючим нормам, нормативам і кошторисам, а обсяг виробництва відповідав запланованому, фактична собівартість виробу була б дорівнює нормативній. Виходячи з цього облік організують таким чином, щоб всі поточні витрати підрозділити на витрату за нормами і відхиленнями від норм. Дані про виявлені відхилення дозволяють керівникам усіх рівнів виробничого процесу управляти собівартістю продукції і разом з тим бухгалтерії калькулювати фактичну собівартість вироби шляхом додавання до нормативної собівартості виробу (вирахування з неї) відповідної частки відхилень від норм по кожній статті.
Нормативний метод обліку і калькулювання собівартості продукції в його ідеальному вигляді передбачає дотримання наступних принципів:
попереднє складання калькуляції нормативної собівартості по кожному виробу на основі діючих на підприємстві поточних норм і кошторисів;
ведення протягом місяця обліку змін діючих норм для коригування нормативної собівартості визначення впливу цих змін на собівартість продукції та ефективності заходів, що послужили причиною зміни норм;
облік фактичних витрат протягом місяця з підрозділом їх на витрати за нормами і відхиленнями від норм;
встановлення та аналіз причин, а також умов появи відхилень від норм за місцями їх виникнення;
визначення фактичної собівартості випущеної продукції як суми нормативної собівартості, відхилень від норм та змін норм.
Здійснення цих принципів у повному обсязі та ідеальному вигляді дозволяє укрупнити об'єкти обліку витрат, вести аналітичний облік не по виробах, а по групах однорідних виробів. Сукупність облікової групи виробів визначається самим підприємством. Найважливішою умовою виділення груп є однорідність виробів, що включаються до групи, по конструкції і технології виготовлення.
При дотриманні такої послідовності складання калькуляції фактичної собівартості звичайно досягаються достовірні результати про витрати для ціноутворення та контролю витрат. Але це найбільш трудомісткий варіант. Менш трудомісткими є варіанти, за яких:
в нормативний збір включають тільки прямі витрати і, отже, нормативну калькуляцію складають тільки по прямих витратах;
залишки незавершеного виробництва при зміні норм не перераховують, а всі зміни норм та відхилення від них відносять на товарний випуск;
при незначності змін протягом звітного періоду норм окремий облік їх не організовують, а розглядають їх разом з відхиленнями норм.
Калькулювання - це процес визначення собівартості певного об'єкта витрат.
Під об'єктами витрат розуміють сегменти діяльності підприємства, які вимагають вимірювання пов'язаних з ними витрат (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1
Приклади об'єктів витрат (об'єктів калькулювання)
Об'єкт витрат
Приклад
Виріб
Пральний порошок «Веселка»
Послуга
Рейс авіакомпанії «Чита-Москва»
Проект
Будівництво нафтового терміналу
Замовник
Загальний обсяг реалізації взуття магазину «Будинок взуття»
Діяльність
Контроль рівня якості телевізорів
Підрозділ
Відділ маркетингу
Програма
Програма підготовки магістрів ділової адміністрації
Слід зазначити, що на промислових підприємствах витрати зазвичай спочатку відносяться до відповідних підрозділах, а потім - до видів продукції (послуг), які виробляються відповідними підрозділами.
1.2 Поняття норми, види норм, порядок розробки нормативів
Норма - це заздалегідь встановлений числовий вираз результатів господарської діяльності в умовах прогресивної технології та організації виробництва.
Норма реально розраховується на основі технічно обгрунтованих норм витрат матеріалів і інших ресурсів, яка, у свою чергу, встановлюється відповідно до технічної документації на виробництво продукції. Норматив калькулювання використовується для визначення фактичної собівартості продукції, оцінки браку у виробництві і розмірів незавершеного виробництва.
Нормативи повинні безперервно підтримуватись на рівні останніх досягнень науки і техніки, шляхом їх систематичного перегляду, удосконалення методів визначення потреби підприємства в засобах виробництва та розробки технічно обгрунтованих норм витрат сировини, матеріалів, палива, електроенергії, часу.
Нормативи витрати виробничих ресурсів включають нормативи, що визначають використання живої праці, предметів праці і засобів праці.
Нормативами живої праці є витрати праці робочого часу, розцінки для відрядників і тарифні ставки почасових, норми обслуговування робочих місць і устаткування, нормативи бюджету робочого часу працівників, нормативи чисельності ІТП і службовців та ін
За предметів праці розробляються норми витрат сировини і основних матеріалів на виробництво одиниці продукції (робіт) або їх складових (г, кг, т), норми витрат електроенергії, пари, стиснутого повітря та інших видів енергії для технологічних цілей і господарських потреб, норми витрати допоміжних матеріалів на один виріб, один машинокомплект, на 1000 руб. випуску запасних частин та ін
По засобах праці встановлюють норми амортизаційних відрахувань, норми знімання продукції з одиниці устаткування і з 1 виробничої площі, нормативи вартовий, змінної та добової продуктивності верстатів, установок і агрегатів, режими роботи устаткування в плановому періоді, нормативні коефіцієнти використання обладнання в часі та потужності і ін
Норми і нормативи використання виробничих ресурсів розробляються спільно працівниками технічних служб, планового відділу та бухгалтерії. При розробці цих норм: або використовують дані попереднього періоду, або ще раз розробляють технічно обгрунтовані норми.
У першому випадку, по суті, норми і нормативи не розробляються, а використовуються фактично склалися в організації норми витрати виробничих ресурсів з усіма втратами і нестачами.
Розробка технічно обгрунтованих норм і нормативів здійснюється на основі паспортних даних обладнання, галузевих довідників, експертних оцінок, експериментів, використання новітньої науки і техніки.
При плануванні загальновиробничих і загальногосподарських витрат доцільно використовувати нормативні коефіцієнти цих витрат. Слід мати на увазі, що для загальновиробничих витрат нормативний коефіцієнт повинен обчислюватися окремо для змінних і постійних витрат.
Нормативний коефіцієнт змінних загальновиробничих витрат обчислюють діленням планованих змінних загальновиробничих витрат на плановану кількість машиночаса, нормачасов, трудовитрат або інше плановане кількісне вираження певної бази.
Нормативний коефіцієнт постійних загальновиробничих витрат визначають відношенням їх планованої величини до планованого кількісним виразом певної бази (нормогодини трудовитрат або ін.)
1.3 Виявлення відхилень від норм, визначення фактичної собівартості продукції
Відхилення від норм - це виявлена ​​різниця між фактичними і нормативними витратами. За змістом відхилення ділять на негативні (перевитрата) і позитивні (економія).
Негативні відхилення виникають при порушенні технологічного процесу виробництва продукції, недоліків в організації та управлінні виробництвом (при псування сировини і матеріалів, наявності шлюбу, при понаднормових роботах і т.п.).
Позитивні відхилення, як правило, є наслідком заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва (при раціональному використанні відходів, усунення шлюбу, вдосконаленні технології виробництва тощо). Позитивні відхилення можуть виникати при використанні занижених норм, тому норми періодично переглядають і при необхідності - підвищують.
Для обліку відхилень від норм використовують такі способи: документування, інвентарний, розрахунковий. Способи документування та інвентарний використовують для обліку відхилень за прямими змінних витрат. Розрахунковий спосіб застосовується, як правило, для обліку відхилень за непрямими змінним витратам.
Аналітичний облік відхилень від норм здійснюється по місцях виникнення витрат, причин, видами викуповується продукції, статтям калькуляції.
Знову розроблені норми затверджуються керівником організації або уповноваженими ним особами. На основі розпорядчих документів відповідні служби виписують повідомлення про зміну норм і передають їх в цехи, у відділ постачання та економічні служби. У повідомленнях вказують норми до і після зміни, підстави для внесення змін, дату введення нових норм, шифри структурних підрозділів, що використовують змінені норми, шифри виробів, по яким змінено норми, і інші дані. Із змінами, що впливають на оплату праці робітників (норм часу і розцінок), робітники повинні бути ознайомлені до введення нових норм.
Нові норми зазвичай вводять з початку місяця, але вони можуть вводиться і протягом місяця. При значній кількості змін норм дані сповіщень доцільно записати в картки (відомості) обліку змін норм, що відкриваються на кожний виріб. Підсумкові місячні дані щодо зміни норм використовуються для коригування нормативної калькуляції виробів. Крім того, дані зазначених карток використовують для контролю за ефективністю проведених змін норм за основними напрямками технічного процесу, структурним підрозділам, виду продукції тощо
Для контролю за ефективністю заходів, що зумовили зміну норм, доцільно скласти класифікатор причин змін норм (таблиця 1.2).
Таблиця 1.2
Класифікатор причин змін норм
Шифр
Найменування причини
Впровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва
01
Впровадження нових технологічних процесів
02
Механізація процесу виробництва
03
Автоматизація процесу виробництва
04
Модернізація обладнання та інших засобів праці
05
Удосконалення систем технічного контролю
2. Поліпшення використання предметів праці
11
Зміна рецептури і розкрою матеріалів
12
Заміна матеріалів
13
Використання відходів
14
Зміна цін на сировину, матеріали, напівфабрикати
3. Удосконалення планування, організації виробництва та управління
21
Удосконалення системи матеріально - технічного постачання
22
Спеціалізація підрозділів
23
Кооперування з іншими організаціями
і т.д.
Маючи нормативні калькуляції, документи на відхилення від норм та їх зміни, бухгалтер розраховує фактичні витрати звітного місяця. Фактична собівартість продукції визначається алгебраїчним складанням суми витрат за поточними нормами з величиною відхилень від норм і величиною змін норм (формула 1).
, Де (1)
- Фактичні витрати;
- Нормативні витрати;
О - величина відхилень від норм;
І - величина змін норм.
Повна собівартість продукції, планованої до випуску в майбутньому періоді, визначається в узагальненому документі - кошторисі витрат на виробництво і реалізацію продукції. Для визначення виробничої собівартості із загальної суми витрат на виробництво передусім виключаються витрати, що відносяться на невиробничі рахунки, вартість робіт з капітального будівництва та капітального ремонту, що виконувалися для свого підприємства; транспортні послуги, що надаються стороннім організаціям, непромисловим господарствам підприємства; вартість науково-дослідних робіт, виконуваних для сторонніх організацій, і т. п.
Аналіз займає важливе місце в системі управлінського обліку. Проведення аналізу дозволяє виявляти відхилення показників у роботі підприємства та причини, що викликали ці зміни. На підставі результатів аналізу (зокрема показників витрат на виробництво) приймаються різні управлінські рішення, тому важливо провести точний, достовірний аналіз, що дозволяє зрозуміти реальну ситуацію на підприємстві.
Завданнями аналізу собівартості продукції є:
оцінка обгрунтованості і напруженості плану по собівартості продукції, витратам виробництва і звертання на основі аналізу поведінки витрат;
встановлення динаміки і ступеня виконання плану по собівартості;
визначення чинників, що вплинули на динаміку показників собівартості і виконання плану по них, величини і причини відхилень фактичних витрат від планових;
аналіз собівартості окремих видів продукції;
виявлення резервів подальшого зниження собівартості продукції.
Аналіз собівартості продукції спрямований на виявлення можливостей підвищення ефективності використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів у процесі виробництва, постачання і збуту продукції.
Аналіз фактичної собівартості продукції підприємства полягає у встановленні ступеня її відповідності нормативним і плановим величинам, вивченні причин зміни рівня собівартості, у виявленні резервів подальшого її зниження.
Аналіз собівартості одиниці найважливіших видів продукцій дозволяє визначити, за рахунок чого саме відбулося підвищення або зниження планових витрат. Для глибокого аналізу собівартості продукції слід проаналізувати собівартість товарної продукції по калькуляційних статтях витрат.
Використання системи калькуляції собівартості за нормативними витратам робить можливим докладний аналіз відхилень по кожному центру відповідальності.
Нормативні витрати визначаються заздалегідь. Вони є плановими. Нормативні витрати - це не те ж саме, що і кошторисні витрати. Кошторис відноситься до всієї діяльності або операції; норма дає ту ж інформацію про одиницю продукції. Норма забезпечує оцінку витрат на одиницю виробництва, а кошторис - оцінку витрат на весь обсяг діяльності.
Щоб встановити нормативні витрати на продукт, необхідно оцінити планові витрати праці, матеріалів і накладні витрати. Потім вони підсумовуються, утворюючи нормативні витрати на виробництво продукту.
Нормативні витрати на продукт визначаються за допомогою технічного аналізу наступним чином.
Норми на матеріали. Вони засновані на специфікаціях виробів, які визначаються після дослідження кількості вводяться матеріалів, необхідних для виготовлення кожної одиниці продукції. Потім нормативні витрати множаться на ціни.
Норми трудовитрат. Щоб встановити норми трудовитрат, необхідно проаналізувати всі види діяльності з різних операцій. Кожну операцію аналізують і обчислюють допустимий час, який потрібно середньому робітникові для виконання роботи.
Норми накладних витрат. Процес встановлення нормативних ставок розподілу накладних витрат для системи калькуляції собівартості за нормативними витратам. Основна відмінність полягає в тому, що накладні витрати розраховуються за погодинними ставками, помноженим на нормо-години (тобто час, який повинен бути витрачено), а не на фактично відпрацьований час.

Глава 2. Практичне застосування нормативного обліку витрат в організації
2.1. Коротка економічна характеристика діяльності ВАТ «Майстриня»
ВАТ «Майстриня» було зареєстровано адміністрацією Жовтневого району м. Красноярська 20 січня 1994. Юридична адреса підприємства: 660049, р . Красноярськ, вул. Калініна, будинок 56. ВАТ «Майстриня» здійснює свою діяльність на підставі Статуту. Кількість засновників 18 (14 - юридичні особи, 4 - фізичні). Підприємство є юридичною особою. Має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах в рублях.
Органами управління ВАТ «Майстриня» є:
загальні збори акціонерів;
рада директорів;
генеральний директор.
Вищим органом управління ВАТ «Майстриня» є загальні збори акціонерів. Один раз на рік товариство проводить річні загальні збори акціонерів. Проведені крім річного Загальних зборів акціонерів є позачерговими.
Річні загальні збори акціонерів проводяться в період з 1 березня по 30 червня в рік, наступний за звітним фінансовим роком. На річних Загальних зборах акціонерів зважуються питання про обрання Ревізійної комісії, затвердження аудитора Товариства, розглядається представляється Радою директорів річний звіт товариства та інші документи.
Річні Загальні збори акціонерів вправі розглянути будь-яке питання, який відповідно до Статуту Товариства та чинним законодавством віднесено до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів і включений до порядку денного з дотриманням необхідних процедур.
До виключної компетенції Загальних зборів акціонерів належать: внесення змін і доповнень до Статуту Товариства; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію Товариства; затвердження річних звітів, бухгалтерських балансів, рахунків прибутків і збитків товариства, розподіл його прибутків і збитків; утворення виконавчого органу товариства, обрання членів ревізійної комісії Товариства, дострокове припинення їх повноважень, затвердження аудитора товариства та ін
Основною діяльністю ВАТ «Майстриня» є пошиття та реалізація одягу. Підприємство обладнане всім необхідним обладнанням для ЗАКРОЙКА та пошиття одягу. Підприємство веде закупівельну діяльність необхідних матеріалів і комплектуючих, самостійно обслуговує своє виробництво.
2.2. Практичне застосування нормативного обліку витрат у ВАТ «Майстриня», організація обліку обчислення собівартості, виявлення відхилень від норм.
Розглянемо кошторис витрат на виробництво продукції (Додаток 1). Додаткова заробітна плата основних і виробничих робітників та персоналу управління визначається в розмірі 11% до їхньої основної заробітної плати.
Всі дані розраховуються, виходячи з попереднього досвіду і планованого обсягу випуску виробів. Планувалося випустити 2000 одиниць продукції. Планована виручка складає 1300000 крб.
Накладні (загальновиробничі і загальногосподарські) витрати, в кінці місяця списуються на рахунок 20 «основне виробництво) і будуть використовуватися при калькулюванні собівартості продукції (Додаток 2). Вони визначаються з кошторису витрат. Для визначення виручки від реалізації відсоток рентабельності встановлено в розмірі 25 відсотків.
Після закінчення облікового періоду (01.10.06 - 01.11.06) було складено журнал реєстрації господарських операцій, що містить фактичні витрати на виробництво (Додаток 3)
На підставі отриманих фактичних витрат проводиться аналіз собівартості. Спочатку приводиться порівняння загальновиробничих витрат (Додаток 4)
Таким чином спостерігається зниження загальновиробничих витрат (-2902 руб.). Максимальне зниження (економія) спостерігалася по таких статтях як основна заробітна загальновиробничих робітників (-2080 руб.), Додаткова заробітна плата загальновиробничих робітників (-342 руб.).
Далі розглянемо загальногосподарські витрати (Додаток 5). За загальногосподарських витрат спостерігається зниження витрат на (-44 руб).
На підставі подученного даних складається зведена карта витрат (таблиця 6).
Повна собівартість 2000 одиниць продукції знизилася на 2613 руб. Практично за всіма видами витрат спостерігається економія. Було витрачено менше, ніж планувалося, матеріалів. Зменшилася заробітна плата робітників як основна, так і додаткова. Це пов'язано з тим, що була порушена трудова дисципліна і, як наслідок - утримання з основної заробітної плати, і менше, ніж планувалося, працівників пішли у відпустки. Але поряд з цим мала місце зміна тарифів на тепло та енергію. Останнє необхідно врахувати для майбутніх розрахунків нормативної собівартості у величині зміни норм.

Глава 3 Рекомендації щодо становлення управлінського обліку в ТОВ «Майстриня»
Слід запровадити наступні пропозиції щодо вдосконалення управлінського обліку на підприємстві ТОВ «Майстриня»:
Скорочення витрат на обслуговування виробництва і керування знижує собівартість продукції. Розмір цих витрат на одиницю продукції залежить не тільки від обсягу випуску продукції, але і від їх абсолютної суми. Домогтися цього можливо двома шляхами:
вдосконалення структури апарату управління. Для реалізації цього проекту вважається за потрібне створити планово-економічний відділ, одним з головних напрямів, діяльності якого будуть планування і прогнозування діяльності підприємства. На даний момент прогнозуванню, розробці цільових проектів щодо вдосконалення роботи підприємства не приділяється належної уваги. Тому, на основі економічного відділу пропонується організувати планово-економічний відділ і акцентувати його роботу на плануванні і прогнозуванні діяльності підприємства.
вдосконалення роботи управлінського персоналу. У даний момент всі відділи пов'язані з обробкою економічної інформації і прийняття управлінських рішень не використовують у достатній мірі комп'ютерне забезпечення, замінюючи їх примітивними калькуляторами. Таким чином, необхідне підвищення кваліфікації управлінського персоналу і залучення на постійну роботу експертів в області комп'ютерних технологій. Це дозволить максимізувати ефективність управління і в кінцевому підсумку зменшити витрати на утримання управлінського персоналу, а це в свою чергу призведе до зниження собівартості продукції в цілому. Знизити собівартість продукції. До зниження може привести наступне:
реклама, так як продукція підприємства є досить високоякісної і її реклама, по всім засобам масової інформації, включаючи Інтернет, дозволить створити або зміцнити імідж продукції, як високоякісного продукту;
збутова мережа, розширення мережі фірмових магазинів дозволить збільшити частку підприємства на місцевому ринку і таким чином збільшити обсяги реалізації продукції;
пошук нових постачальників, сировину і матеріали входять у собівартість за ціною їх придбання з урахуванням витрат на перевезення, тому правильний вибір постачальників матеріалів впливає на собівартість продукції. Якісно новий метод пошуку партнерів може забезпечити Інтернет як передова система всесвітньої зв'язку. Більшість, навіть дрібних підприємств розміщують інформацію про себе і свій продукт на створеному спеціально для цих цілей сайті і зв'язок з цим виробником можлива протягом кількох секунд.
Недоліком в роботі ТОВ «Майстриня» у сфері обліку витрат на виробництво є низька автоматизація праці, практично всі регістри бухгалтерського обліку ведуться вручну. Це збільшує можливість помилок при розрахунках, складність проведення аналізу витрат.
ТОВ «Майстриня» слід автоматизувати працю своїх бухгалтерів. Це дозволить одержувати більш точну та оперативну інформацію про стан не тільки виробничих витрат, але і інших показників роботи підприємства.

Висновок
Визначення собівартості продукції є одним з головних питань організації обліку. Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з випуском і реалізацією продукції, обчислення фактичної собівартості окремих її видів і всієї продукції в цілому. Обчислення цього показника необхідно для оцінки виконання плану по даному показнику і його динаміки; визначення рентабельності виробництва й окремих видів продукції; здійснення внутрішньовиробничого госпрозрахунку; виявлення резервів зниження собівартості продукції; визначення цін на продукцію; обчислення національного доходу в масштабах країни; розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки, технології, організаційно-технічних заходів; обгрунтування рішень про виробництво нових видів продукції і зняття з виробництва застарілих.
Аналіз собівартості продукції в розрізі статей калькуляції дає можливість не тільки отримати найбільш повну картину зміни витрат, але і розібратися, де сталися відхилення і хто їх винуватець. Аналіз собівартості в калькуляційної розрізі базується на класифікації витрат за місцем їх виникнення незалежно від економічного змісту. Саме тому можна встановити місце виникнення відхилення: основне виробництво, загальновиробничі, загальногосподарські, витрати.
Дослідивши в даній роботі питання аналізу собівартості продукції на прикладі підприємства ТОВ «Майстриня» можна зробити наступні висновки:
підсумком аналізу собівартості є виявлення резервів подальшого поліпшення показників. Резерви повинні бути узагальнені, взаємно ув'язані, визначена їхня загальна сума й основні напрямки реалізації;
завданнями аналізу собівартості продукції є: оцінка обгрунтованості і напруженості плану по собівартості продукції, витрат виробництва та звернення на основі аналізу звернення витрат; встановлення динаміки і ступеня виконання плану по собівартості; визначення факторів, які вплинули на динаміку показників собівартості і виконання плану по них, величини і причини відхилень фактичних витрат від планових; аналіз собівартості окремих видів продукції; виявлення резервів подальшого зниження собівартості продукції.
аналіз собівартості продукції спрямований на виявлення можливостей підвищення ефективності використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів у процесі виробництва, постачання і збуту продукції.
вивчення собівартості продукції дозволяє дати більш правильну оцінку рівню показників прибутку і рентабельності, досягнутому на підприємстві.
У даній роботі було розглянуто теоретичні та практичні сторони нормативного методу обліку витрат на виробництво. Даний метод є більш трудомістким, оскільки вимагає не тільки калькуляції фактичних витрат на виробництво, але і розрахунку норм, які періодично треба переглядати.
У практичній частині роботи розглянуто процес обліку витрат нормативним способом на прикладі ТОВ «Майстриня». Недоліком в роботі даного підприємства у сфері обліку витрат на виробництво є низька автоматизація праці, практично всі регістри бухгалтерського обліку ведуться вручну. Це збільшує можливість помилок при розрахунках, складність проведення аналізу витрат. Підприємству слід автоматизувати працю своїх бухгалтерів. Це дозволить одержувати більш точну та оперативну інформацію про стан не тільки виробничих витрат, але і інших показників роботи підприємства.

Бібліографічний список.
1. Податковий кодекс РФ .- М: МЦФЕР, 2006р.
2. Трудовий кодекс РФ .- М.: МЦФЕР, 2006р.
3. Положення про ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ (затверджене наказом Мінфіну РФ від 07.05.2003г. № 94н) - М.: «Інформаційне агентство ІПБ-БІНФА», 2005р.
4. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово - господарської діяльності підприємств (затверджений наказом Мінфіну) - Юрайт - Издат, 2006
5. Бабаєв Ю.А. «Теорія бухгалтерського обліку» - М.: ЮНИТИ, 2005 р .
6. Баканов М.І., Шеремет А.Д. «Теорія економічного аналізу» - М.: Фінанси і статистика, 2006р.
7. Бубликова М.І. к.е.н., доцент, Порошина В.А., к.е.н., доцент-Аналіз організаційно - економічних умов господарства (Метод. Вказівки та робочі таблиці), Барнаул, 2004 р .
8. Глушков І.Є. «Бухгалтерський облік сучасного підприємства» - М.: Новосибірськ КРОІУС, ЕКОР, 2006р.
9. Ковальов В.В Збірник завдань з фінансового аналізу. Навчальний посібник - М.: Фінанси і статистика, 2005р.
10. Ковальова В.В. Фінансовий аналіз-М.: Фінанси і статистика, 2005р.
11. Кондаков М.П. Бухгалтерський управлінський облік - М.: інфа - М., 2007р.
12. Любушкін Н.П. та ін «Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємств» - М.: ЮНИТИ, 2004р.
13. Романова Т.В. Первинні документи й чинне законодавство Російської Федерації. - М.: Статус-кво, 2000
14. Савицька Г.В. «Аналіз господарської діяльності підприємств АПК» - Мінськ, «Екоперспектіва», 2005р.
15. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності Мінськ-Москва: ІП «Екоперспектіва», 2005р.
16. Смекалов П.В., Ораевская Г.А. «Аналіз господарської діяльності підприємств» - М.: Фінанси і статистика, 2006р.
17. Сухов М.В. Податковий облік витрат на сировину та матеріали / / Головбух, № 6, 2002
18. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. «Методика фінансового аналізу» - М.: ИНФРА-М, 2005р.
19. Яковлєв В.Б., Корнєв Т.М. «Аналіз ефективності сільськогосподарських виробництв» - М.: Госагропроміздат, 2006р.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
85.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Нормативний метод обліку витрат 2
Нормативний метод обліку витрат та калькулювання собівартості продукції
Нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості про
Нормативний метод обліку і калькулювання
Нормативний і позамовний методи обліку витрат
АВС - метод обліку витрат і калькулювання
Попроцессний метод обліку витрат і калькулювання
Метод обліку витрат АВС сутність і призначення
Позамовний метод обліку витрат і калькулювання собівартості
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru