додати матеріал


Національна транспортна система Республіки Казахстан

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Алматинський філія недержавного освітнього закладу вищої професійної освіти
«Санкт-Петербурзький Гуманітарний Університет Профспілок»
Факультет Економічний
Кафедра Економіки, інформатики та математики
контрольна робота
З дисципліни Економіка Казахстану
Тема: Національна транспортна система Республіки Казахстан
Виконав студентка:
302 ЕЗ гр. 3 курсу
заочного відділення
Овчинникова
Наталія
Олександрівна
Алмати
2009

Зміст
Введення
1. Національна транспортна система Республіки Казахстан
1.1. Транзитні можливості
2. Транспортні коридори на території Казахстану
2.1. Новий транспортний коридор «Західна Європа - Західний Китай»
3. Рішення транспортних проблем державою
3.1. Позицирование на світовому ринку
Висновок
Список літератури

Введення
Тема даної контрольної роботи називається національна транспортна система Республіки Казахстан. Актуальність даної теми полягає в тому, що майбутнє Казахстану нерозривно пов'язане з подальшим розвитком транспорту, який сьогодні називають третьою, провідною галуззю матеріального виробництва. У Казахстані отримали розвиток всі види транспорту: залізничний, авіаційний, автомобільний, морський, річковий, трубопровідний і електронний. Управління транспортом здійснюють Міністерство транспорту і комунікацій, а також національні компанії: «Казахстан Темір Жоли», «Ейр Астана». У республіки функціонують понад 2000 транспортних підприємств.
Основною метою даної роботи є вивчення розвитку і стану на сьогоднішній день транспортної системи Республіки Казахстан.
Завданнями дослідження є розгляд транзитних можливостей, транспортних коридорів на території республіки, створення нового транспортного коридору «Західна Європа - Західний Китай» і його переваги, а також висвітлення рішень транспортних проблем державою і позиціювання Казахстану на світовому ринку.

1. Національна транспортна система Республіки Казахстан
Суверенний Казахстан - унітарна держава, по площі (2724,9 тис.км 2) займає близько 2% поверхні всієї земної кулі, 6,1% території Азії, і входить до десятки найбільших у світі країн, поступаючись лише Росії (17 075 тис.км 2), Канаді (9971 тис.км 2), Китаю (9597 тис.км 2), США (9364 тис.км 2), Бразилії (8547 тис.км 2), Австралії (7741 тис.км 2) , Індії (3288 тис.км 2), та Аргентині (2780 тис.км 2) [1]. За міжнародними мірками економіка республіки має середні розміри і виробляє близько 0,16% ВВП світу. У цілому ж за обсягом ВВП Казахстан сьогодні займає 56-е місце на планеті. Частка транспорту в обсязі ВВП сягає вже понад 10%. Залізничний, авіаційний, автомобільний, морський, річковий, трубопровідний і електронний види транспорту утворюють єдину транспортну систему.
Залізничний транспорт забезпечує 58,1% усього вантажообігу і 10,8% пасажирообігу в країні. Його іменують артерією, що живить економіку. АТ «Казахстан Темір Жоли» - найбільша казахська компанія, де працюють 85 тис. осіб, займає 7-е місце у світі за обсягом вантажоперевезень після США, Китаю, Індії, країн Європейського союзу, Росії та Україні. На півночі території держави перетинають три сибірські магістралі: Транссибірська - через м. Петропавловськ, Южносибирская - через Астану - Павлодар на Барнаул і Середньосибірська - через Кустанай - Кокшетау і далі на Барнаул.
Величезне значення в перевезенні вантажів і пасажирів мають три великі казахстанські Магістралі: Оренбург - Ташкент, збудована на початку ХХ століття (1904 - 1905 рр..), Турксиб, якої в квітні 2005 року виповнилося 75 років, Транськазахстанськая (Петропавловськ - Моїнти - Шу). Загальна протяжність доріг - понад 14 тисяч кілометрів, з яких 4 тис. - електрифіковані. Від усіх великих залізничних магістралей відходять довгі або коротші шляхи, які з'єднують промислові вузли Казахстану. До них належать дороги: Астана - Павлодар, Єсиль - Аркалик, Атирау - Октябрськ - Орськ, Озен - Актау - Атирау, Отрар - Жанабай та ін За останні роки завершено будівництво мосту через Ертіс в Семее і найважливішою залізничної лінії Алтинсаріно - Хромтау і Аксу - Дегелен. Величезне значення має будівництво таких залізних доріг, як: Ераліево - Курик, Мангишлак - Баутіно, Хоргос - Жетиген та ін
У 1992 році почалося регулярне залізничне сполучення з Китайською Народною Республікою. З введенням цієї магістралі з'явилася можливість налагодження перевезень через Китай до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Завершується реконструкція швидкісної залізниці Алмати - Астана - Бурабай, планується поліпшити інфраструктуру між станціями дружба і Актогай з метою збільшення пропускної спроможності залізничного транспорту між Казахстаном і Китаєм. Важливе значення для Південного і всього Казахстану буде мати будівництво залізної дороги, що зв'язує Китай, Киргизстан, Узбекистан з виходом на Іран, Туреччину і далі в країни Європи.
Як і багато інших галузей, залізничний транспорт вимагає додаткового розвитку. Основними проблемами є: зношеність парку тепловозів і електровозів, низька пропускна здатність окремих доріг, необхідність будівництва нових магістралей. У цих цілях у найближчі 5 років планується побудувати 1600 км нових і електрифікувати 2700 км існуючих доріг із залученням більше 2 млрд. доларів США. Всього ж на реалізацію транспортної галузі в республіці до 2015 року передбачається виділити і освоїти близько 30 млрд. доларів.
Основним видом транспорту в державі сьогодні є автомобільний, яким користуються 85% пасажирів. Кількість автомобілів на 1 січня 2005 року в Казахстані досягло 1 млн. 532 тис., у тому числі: 1 млн. 204 тис. - легкові, 328,0 тис. - вантажні. Загальна протяжність доріг становить близько 150 тис, км. [2] Протяжність автомобільних доріг з твердим покриттям перевищує 90 тисяч кілометрів. Магістральні траси пов'язують Казахстан з усіма сусідніми державами, в загальній транспортній системі знаходяться всі обласні, районні центри та міста. До них відносяться траси: Алмати - Бішкек - ​​Шимкент - Ташкент; Алмати - Шілік - Наринкол, Алмати - Караганда - Астана та ін Однак і автомобільний транспорт відстає від світових стандартів. Так, густота доріг з твердим покриттям в республіці складає 30,9 км на 1000 км 2. У Казахстані на 1000 жителів припадає 68 автомобілів.
Авіаційні лінії пов'язують рр.. Алмати, Астани з усіма обласними центрами, багатьма містами і населеними пунктами республіки, а також містами СНД, через Казахстан відкрито 63 повітряні коридори. У Казахстані сьогодні є 21 аеропорт. Найбільшою повітряної гаванню держави став реконструйований аеропорт у новій столиці Астані. В даний час компанія «Ейр-Астана» обслуговує понад 40 міжнародних і внутрішніх ліній. В Алмати побудований сучасний міжнародний аеропорт, проведена реконструкція аеропорту в м. Атирау. У 2006 році пасажирообіг авіакомпаній у Казахстані склав 3,29 млрд. пас, / км. Не маючи достатнього досвіду міжнародних авіаперевезень, казахстанські льотчики зуміли в складних умовах перехідного періоду покласти початок виконання регулярних рейсових польотів в Китай, Німеччину, Туреччину, Монголію, Австрію, Швейцарію, Індію, Пакистан, Угорщину, Грецію та інші держави світу.
Протяжність експлуатаційних водних шляхів становить понад 4 тисячі кілометрів. В основному вони проходять по Каспійському морю, річкам Ертіс і Жайик, частково на Ілє і озері Балхаш. На річкових маршрутах діють обладнані порти і вантажні причали. Найбільш великі річкові порти - Павлодар, Атирау, Уральськ, Усть-Каменогорськ, Шім'ї. У 2004 році річковим транспортом перевезено більше 500 тис. тонн вантажів. Морський транспорт зосереджений на Каспійському морі, з якого є вихід в басейни річок Волга і Жайик.
У 1998 році створена спеціальна морська компанія «Казмортрансфлот», яка вже має три танкери. До початку ХХI століття завершено перший етап реконструкції морського порту в м. Актау, роль якого з освоєнням Мангістауської нафти з кожним роком буде зростати; планується будівництво судноремонтного заводу, по вантажообігу (10 млн. тонн на рік) - він вже сьогодні найбільший на Каспії. Розширюються і зміцнюються морські порти Атирау, Баутіно, Курик. Розвивається трубопровідний транспорт. Сьогодні в державі протяжність магістральних трубопроводів становить більше 17 тис. км (10 тис. км газопроводів і 7,4 тис. км нафтопроводів), які з'єднують родовища з переробними підприємствами, як в самій республіці, так і в Росії, Узбекистані, Азербайджані. У 2006 році у всьому обсязі вантажообігу трубопровідний транспорт склав 25,5% (компанії «Казтрансойл» і «Казтрансгаз» належать до світових лідерів). Для перекачування Мангишлакскій нафти побудовані нафтопроводи: Жанаозен - Жетибай - Актау і Жанаозен - Атирау - Самара (1500 км). До Павлодар і Шимкент проведено нафтопровід з Омська. Через Казахстан проходять потужні газові магістралі: Середня Азія - Центр, Бухара - Урал, газопровід Мубарек - Ташкент - Чимкент - Тараз - Бішкек - ​​Алмати. Так, відповідно до намічених програмами завершено будівництво трубопроводу (КТК) Тенгіз - Новоросійськ, пропускною спроможністю до 70 млн. тонн нафти, введений в експлуатацію трубопровід Карашаганак - Великий Шаган - Атирау, побудований нафтопровід до Китайської Народної Республіки Атасу - Алашанькоу. Важливе значення для економіки держави матиме будівництво нового газопроводу уздовж Каспійського моря відповідно до рішення, прийнятого в травні 2007 року президентами Росії, Казахстану і Туркменістану. Республіка Казахстан є державою зі стабільно розвивається і демонструє послідовне зміцнення показників своєї діяльності. Співвідношення довжини доріг за видами транспорту показано нижче (табл. 1).
Табл. 1. Характеристики транспортного комплексу Республіки Казахстан
Види доріг
Протяжність доріг, тис. км.
Щільність доріг, км/1000 кв.км території
Автомобільні дороги з твердим покриттям
88,4
14,0
Залізниці
32,4
5,1
Експлуатовані водні шляхи
3,9
1,5
Повітряні траси
61,0
Ключову роль у розвитку економіки і промисловості країни, а також і в експортно-імпортних і транзитних відносинах відіграють залізничний і автомобільний види транспорту. Зростання ВВП Казахстану в період з 2000 по 2004 роки склав 42,7%, при цьому обсяг вантажних перевезень всіма видами транспорту збільшився лише на 28,5%. У результаті склалася ситуація, коли існуючі потужності транспортної інфраструктури стримують темпи зростання економіки. Перспективи економічного розвитку Казахстану з очікуваними темпами зростання ВВП 8,8-9,2% в рік і середньорічними темпами зростання в обробній промисловості 8-8,4% неминуче потягнуть за собою подальше підвищення навантаження на транспортну систему. Сировинна спрямованість економіки Казахстану, поряд з великими відстанями та низькою щільністю населення, зумовлює високу залежність економіки від транспорту. Якщо в період економічного спаду транспортний комплекс забезпечив всі потреби економіки держави, а також надав підтримку шляхом стримування тарифів і цін на транспортні послуги, то в даний час, у період стабільного зростання, необхідна істотна державна підтримка для відновлення і підйому транспортної галузі. Незбалансоване розміщення транспортно-комунікаційної мережі на всій території країни перешкоджає розвитку єдиного економічного простору та зростанню мобільності населення. Зростаючий попит на якісні транспортні послуги задовольняється не в повному обсязі через недостатній рівень технічного розвитку транспортної системи і відставання у галузі транспортних технологій.
1.1 Транзитні можливості
Геополітична роль Республіки Казахстан, тобто роль транзитного мосту між Європою та Азією, а також між Росією і Китаєм визначається її розташуванням у центрі євразійського континенту. Вона розташована на стику Європи й Азії, завдяки чому володіє значним транзитним потенціалом, надаючи азіатським країнам географічно безальтернативну наземну транспортну зв'язок із Росією і Європою. Головна перевага, яким володіють транзитні коридори, що проходять через територію Казахстану, полягає у значному зменшенні відстаней. При здійсненні сполучення між Європою і Китаєм через Казахстан відстань перевезень зменшується у два рази в порівнянні з морським шляхом і на тисячу кілометрів в порівнянні з транзитом по території Росії. Республіка Казахстан має необхідний потенціал для серйозної переорієнтації зовнішньоторговельного балансу. Цей потенціал полягає, перш за все, в унікальних транзитних можливостях країни: територія Республіки Казахстан розташована на напрямку сухопутного моста для вантажних потоків між основними макроекономічними полюсами - країнами Європейського Союзу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Америки та Євразії; скорочення часу доставки транзитних вантажів.
Створення трансконтинентальних магістралей вигідно для міжнародної торгівлі. Між країнами Європейського Союзу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону щорічно курсує близько 6 млн. контейнерів. Зараз основна частина цього потоку (98%) перевозиться іноземним морським флотом через закордонні порти, минаючи територію Казахстану. Разом з тим транзитний шлях з Азіатсько-Тихоокеанського регіону до Європи по території Казахстану набагато коротше морського шляху. Головна конкурентна перевага Казахстану - більш короткий, за інших рівних умовах, час доставки вантажів. Ця обставина дозволяє прогнозувати неминуче зростання вантажопотоків у напрямку Китай - Європа і транзиту через Казахстан (рис. 3.). Через територію Казахстану проходять три основних транзитних напрямки:
1. Європа - Китай (за участю Росії);
2. Європа - Китай (через країни Організації економічного співробітництва, ОЕС);
3. Росія - Центральна Азія.

http://www.loginfo.ru/arhiv/include/2008/log03_08/2-7.jpg
Рис. 3. Прогноз зростання вантажопотоків у напрямку Китай - Європа і транзиту через Казахстан. [3]
На країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР), які демонструють зростання ВВП, у середньому, на рівні 5-7% на рік, а зовнішньої торгівлі - 9-14%, вже припадає 60% глобального світового виробництва і 40% світової торгівлі. Доходи транспортних компаній Казахстану від транзиту вантажів становлять близько 500 млн. дол США, то є лише один відсоток від загального ринку транзитних перевезень між Європою та Азією.
2. Транспортні коридори на території Казахстану
По території Казахстану проходять сформовані на основі існуючої в республіці транспортної інфраструктури чотири міжнародні транспортні коридори. Коридори дозволяють значно скоротити відстань у сполученні Схід-Захід і терміни доставки вантажів. Всі ці транспортні маршрути відносно нові, активно розвиватися почали в 90-і роки. Вони дозволяють значно скоротити відстань і терміни доставки вантажів у міжнародному сполученні Схід - Захід. Залізничний транспорт має найкращі перспективи розвитку транзитного потенціалу та підвищення його використання.
Залізнична станція Достик (міжнародний прикордонний пункт Достик - Алашанькоу) на казахстансько-китайському кордоні має особливе значення в забезпеченні міжнародних перевезень по Трансазиатской залізничної магістралі. Тут, а також у містах Астані, Алмати, Актау на державному рівні планується створення регіональних транспортно-логістичних центрів в рамках реалізації транспортно-логістичного кластеру. Акціонерним товариством «Казахстан Темір Жоли» був розроблений план будівництва Транськазахстанськая залізничної магістралі шириною колії 1435 мм (далі - ТКЖМ) у напрямку від станції Достик до державного кордону з Туркменістаном з подальшою можливістю подальшого проходження даної магістралі через територію Туркменістану і з'єднанням із залізничною магістраллю Ісламської Республіки Іран з шириною колії 1435 мм і далі з виходом на європейські ринки через територію Туреччини (рис. 5.). Введення ТКЖМ, за первинними оцінками експертів, дозволить залучити в транзитному сполученні - до 35 млн. т, в експортному сполученні - до 20 млн. т.
http://www.loginfo.ru/arhiv/include/2008/log03_08/2-11.jpg
Рис. 5. Динаміка контейнерного вантажопотоку через перехід Достик - Алашанькоу [4].
Планується відкриття другого міжнародного прикордонного залізничного переходу та будівництво залізничної лінії Хоргос - Сариозек, яка є продовженням будується Китаєм залізничної лінії Цзінхе - Хоргос. Це буде сприяти подальшому зростанню транзитних перевезень з Китаю і забезпечить швидкі темпи розвитку зони вільної торгівлі на прикордонному пункті переходу Хоргос. Отримає подальший розвиток і вже існуюча мережа міжнародних автомобільних транспортних коридорів.
2.1. Новий транспортний коридор «Західна Європа - Західний
Китай »
Основні результати проведеного аналізу залізничних перевезень в республіці Казахстан показали незначну конкурентоспроможність цього виду транспорту в розглянутому коридорі. У найближчі 10-15 років за висновком компанії «TASC» (Ізраїль) поліпшення залізничної мережі не очікується, що виключає її конкуренцію з автотранспортом. Тільки створення термінально-логістичного сервісу на залізниці дозволить ЖД Казахстану підвищити свою конкурентоспроможність. Досліджуваний у роботі транзитний коридор сьогодні неконкурентоспроможна в порівнянні з Транссибірською магістраллю, він не може залучити значну частку вантажопотоку в напрямку Південно-Східна Азія - Західна Європа. Трансазиатская залізниця зараз не в змозі забезпечити достатній рівень обслуговування на більшості маршрутів (низька швидкість, численна кількість прикордонних переходів). Однак, як головні магістральні автошляхи, так і регіональні в цьому регіоні є дорогами низької якості. Для створення коридору важливим є розвиток маршрутів Ташкент - Астрахань - Москва і Алмати - Астана - Єкатеринбург. Протяжність цих доріг становить понад 1500 км. Їх неякісне покриття обумовлено суворими погодними умовами. При реалізації запланованих Мінтранскомом РК інвестиційних проектів:
· Транс'європейський магістральна дорога Е40;
· Достик - Алмати - Астана - Москва;
· Урумчі - Киргизстан - Іран;
коридор зможе надати більш високий рівень обслуговування перш за все на коротких або середніх відстанях, що дозволить забезпечити розвиток торгівлі на прилеглих територіях всередині Казахстану, а також створити мережу транспортно-логістичних центрів, які обслуговують транзит вантажопотоків як у напрямку Ірану, так і Росії. Реалізація цих проектів дозволить через поліпшення і створення обхідних доріг великих населених пунктів підвищити значення цього коридору в забезпеченні вантажопотоків з головних напрямків, одним з яких вже сьогодні є північ і північний захід у напрямку на Росію. У «Програмі Уряду Республіки Казахстан на 2007-2009 роки» у розвитку транзитного потенціалу особливу увагу приділено реалізації проектів з будівництва автотранспортного коридору в напрямку Західна Європа - Росія - Казахстан - Західний Китай, автомобільних і залізничних коридорів в широтному напрямку, що пов'язують казахстанські морські порти Каспійського моря з східними воротами країни. Передбачається, що реалізація проекту створення нового транспортного коридору «Західна Європа - Західний Китай» дозволить переорієнтувати частину перевезених з Китаю товарів з морського транспорту (45 днів) на автомобільний (11 днів) [5]. За даними Мінтранскома республіки, загальна протяжність автодороги Західна Європа - Китай складе 8 тис. 998 км, більше 3 тис. 200 км з яких пройде по території Казахстану на основі існуючої автодороги Самара - Чимкент - Тараз - Кордан - Алма-Ата - Хоргос. Сьогодні, використовуючи свою основну перевагу - геополітичне місце розташування, Республіка Казахстан може зосередитися на розширенні пропускної здатності транспорного-логістичної системи на напрямку міжнародного транзитного коридору «Західний Китай - Західна Європа» та надання якісних послуг доданої вартості. Складовою частиною транспортно-логістичної системи є логістичні центри, що надають весь комплекс послуг з обробки, зберігання, транспортування вантажу, і керуючі зростаючими товаропотоки в сучасній глобальній економіці.
3. Рішення транспортних проблем державою
Для вирішення існуючих транспортних проблем в Республіці Казахстан на державному рівні прийнято низку документів. У червні 2005 року постановою Уряду Республіки Казахстан затверджено план зі створення кластеру «Транспортна логістика». Місією транспортно-логістичного кластеру є забезпечення рівня розвитку і діяльності транспортного комплексу відповідно до вимог економіки і населення Казахстану в перевезеннях і успішної конкуренції на світових ринках транзитних перевезень. Для успішного вирішення всіх існуючих в країні транспортних проблем у 2006 році прийнята «Транспортна стратегія Республіки Казахстан до 2015 року», метою якої є випереджаючий розвиток транспортно-комунікаційного комплексу, спроможного у повному обсязі задовольняти потреби економіки і населення в транспортних послугах. Тут сформульовано стратегічні завдання розвитку транспортної системи і механізми їх реалізації. Основне завдання, сформульована в Стратегії - інтеграція транспортної системи Казахстану в світову транспортну систему шляхом:
· Підвищення рівня розвитку транспортної інфраструктури на базі основних меридіональних і широтних транспортних магістралей, що пов'язують маршрутів і вузлів за напрямками Схід-Захід і Північ-Південь; досягнення найбільшої ефективності транспортних процесів,
· Зниження частки транспортної складової у вартості кінцевої продукції у внутрішньому, транзитному та експортно-імпортному сполученні.
3.1. Позицирование на світовому ринку
Стратегія передбачає позиціонування Казахстану на світовому ринку як і ролі трансконтинентального економічного моста для взаємодії європейської, азіатсько-тихоокеанської і південно-азіатській економічних систем. При цьому основним завданням є технологізація процесів перетікання ресурсів у просторі між Заходом і Сходом (Європою і Азією). А на регіональному рівні Казахстан позиціонується як сучасний сервісний центр. Використовуючи наявний потенціал, Казахстан повинен стати розвиненою сервісним центром регіону з надання широкого спектру послуг, що відповідають міжнародним стандартам. Деякі очікувані результати реалізації «Транспортної стратегії Республіки Казахстан до 2015 року» представлені нижче.
· Здійснення переходу транспортної системи на якісно новий рівень функціонування, формування оптимальної транспортної мережі. Органічна інтеграція Казахстанського транспортного комплексу в світову транспортну систему.
· Створення мережі транспортно-логістичних центрів інтермодальних перевезень.
· Зниження транспортної складової у вартості кінцевої продукції та послуг до 6,9%, підвищення конкурентоспроможності експорту. Частка транспорту у ВВП (без особистих автомобілів) складе 7,9% (у 2005 році - 11%). З урахуванням реалізації Стратегії індустріально-інноваційного розвитку та перспектив територіального розвитку зниження грузоемкості економіки планується до 5 т-км/долл. США ВВП;
· Збільшення обсягів транзиту через територію Республіки Казахстан.
На сьогоднішній день країни, що розвиваються, переважно азійські, виробляють приблизно 60% світового ВВП. Оскільки зараз існує лише одна потужна Транссибірська магістраль, що проходить через Росію до Європи, за якою Китай та інші країни Південно-Східної Азії можуть транспортувати вантажі, то КНР зацікавлена ​​в будівництві коротшою, більш ефективної і менш бюрократичної залізничної гілки. Новий транспортний маршрут дозволить здійснити транспортування вантажів не тільки з Китаю, але і всієї Південно-Східної Азії через Китай і Казахстан на Захід. Для реалізації китайського проекту потрібно багато років, як для створення необхідної інфраструктури, так і для вирішення комплексу юридичних питань.

Висновок
Отже, на закінчення даної контрольної роботи підведемо підсумки по проробленому дослідженню.
На сьогоднішній день відсутність в Республіці Казахстан транспортно - логістичної інфраструктури, налагодженої системи транспортно-експедиційного обслуговування, на основі прийнятої в світовій практиці термінальної технології грузодвижения, ускладнює процес товарообміну, знижує ефективність використання рухомого складу транспорту, в цілому негативно позначається на розвитку всього господарського комплексу, не дозволяючи повною мірою використовувати її потенціал. Але в «Програмі Уряду Республіки Казахстан на 2007-2009 роки» у розвитку транзитного потенціалу особливу увагу приділено реалізації проектів з будівництва автотранспортного коридору в напрямку Західна Європа - Росія - Казахстан - Західний Китай, автомобільних і залізничних коридорів в широтному напрямку, що пов'язують казахстанські морські порти Каспійського моря з східними воротами країни. Побудова сучасної транспортно-логістичної інфраструктури забезпечить інтеграцію Казахстану в міжнародну глобальну транспортно-логістичну систему «Західний Китай - Західна Європа». Цього можна досягти при використанні мультимодального контейнерного сервісу, що забезпечує формування і транспортування транзитних потоків. Республіка Казахстан є державою зі стабільно розвивається і демонструє послідовне зміцнення показників своєї діяльності.

Список літератури
1. Єрмаков В. Казахстан в сучасному світі. Видання 4-е .- Алмати: ВД «Жибек Жоли», 2007 .- 208 с.
2. Назарбаєв Н.А. Казахстан 2030. Процвітання безпеки і процвітання всіх казахстанців: Послання Президента країни народу Казахстану. Алмати. Бiлiм, 1997. - 32с.
3. Назарбаєв Н.А. «Транспортна стратегія Республіки Казахстан до 2015 року», проект «Спеціальна економічна зона« Західні ворота Казахстану »- 29с.
4. Н. Ісінгарін, Статистичне огляд 2007 р - 49с.
5. Послання Президента Республіки Казахстан Нурсултана НАЗАРБАЄВА народу Казахстану «Новий Казахстан в новому світі». Астана 28 лютого 2007 (Частина 1) - 18с.
6. Статистичні показники економічного розвитку РК і її регіонів. м. Алмати, 2007р., № 1 - 166с


[1] Єрмаков В. Казахстан в сучасному світі. Видання 4-е .- Алмати: ВД «Жибек Жоли», 2007 .- 6с.
[2] Статистичне огляд Казахстану. м. Алмати, 2007. № 1
[3] ТЕО створення «СЕЗ ПТЕЗ« Хоргос - Східні ворота »» .2007 р.
[4] М. Ісінгарін, Статистичне огляд 2007 р
[5] Послання Президента Республіки Казахстан Нурсултана НАЗАРБАЄВА народу Казахстану «Новий Казахстан в новому світі». Астана 28 лютого 2007 (Частина 1) - 8с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Транспорт | Контрольна робота
59.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Податкова система Республіки Казахстан
Фінансова система Республіки Казахстан
Ринкова система Республіки Казахстан
Накопичувальна пенсійна система Республіки Казахстан
Банківська система Республіки Казахстан проблеми та перспективи її розвитку
Національна економічна безпека і проблеми е забезпечення в Республіці Казахстан в умовах
Нафтогазова промисловість Республіки Казахстан
Позабюджетні фонди Республіки Казахстан
Житлове законодавство Республіки Казахстан
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru