Нафтогазова промисловість України

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати


Нафтогазова промисловість України

Нафтогазова промисловість України представлена ​​підприємствами з видобутку та переробці нафти і газу. Головними нафтогазовими галузями країни є Дніпровсько-Донецька, Карпатська та Причорноморсько-Кримська, а різні за запасами родовища нафти і газу виявлені в більшості (15) регіонів країни.

Родовища нафти і газу

Дніпровсько-Донецька западина є найбільшою нафтогазоносної областю України. Вона заповнена багатокілометровими переважно осадовими відкладеннями девонського (потужність понад 4000 м), карбонового (3700 м), пермського (1900 м), тріасового (450 м), юрського (650 м), крейдового (650 м), палеогенового (250 м) і неогенового (30 м) періодів історії розвитку Землі. Родовища нафти і газу тут приурочені до палеозойських (девонським, карбоновим і пермським) і мезозойських (тріасовий) породам, що утворився 410-245 млн. років тому.

Передкарпатським родовища вуглеводневої сировини дещо молодші - вони сформувалися на рубежі мезозойської і кайнозойської ер. Протягом крейдового і палеогенового періодів (135-24 млн років тому) в цьому районі накопичувалися багатокілометрові товщі так званих флішові порід (створених шарами пісковиків, глин, мергелів і туфів порід), з яких нафта та газ добувають вже більше двох століть.

Історичні нотатки

У другій половині XIX і на початку ХХ ст. Дрогобич був одним із центрів з переробки озокериту, парафіну і нафти. Тут (і в сусідньому Бориславі) в 1900-1910 рр.. видобувалося близько 90% всієї нафти Галичини. Після приєднання західноукраїнських земель до СРСР, Дрогобич протягом двох десятиліть (1939-1959 рр..) Був столицею однойменної області, з часом об'єднаної з Львівською.

Згідно з деякими джерелами, найстаршими нафтовидобувними районами Передкарпаття є батьківщина знаменитого українського письменника І. Франка с. Нагуєвичі та околиці м. Коломиї, де нафта відома з кінця XVIII століття, а в Старій Солі її добували на початку 1800-х років. Розвиток капіталізму в Австро-Угорської імперії, освоєння нової сировини, глибокого буріння (з 1884 р. бурові свердловини досягали глибини до 500-600 м) і відносно неглибоке залягання нафтоносних горизонтів сприяли розширенню нафтовидобутку в Передкарпатті.

У 1864 р. на всіх прикарпатських промислах видобуто 2 тис. тонн нафти, в 1886 р. - 29,1 тис. тонн, а найвищого рівня видобутку нафти Східна Галичина досягла в 1909 р. - більше 2 млн. тонн. На ті часи ці обсяги становили близько 5% світового видобутку рідкого палива. Освоєння нафтовидобутку і переробки призвела до бурхливого розвитку регіону і поступово перейшла під контроль іноземних (переважно французьких і американських) підприємців. Їм також належав супутній промисел - видобуток і переробка озокериту (супутника нафти), широко використовується для виготовлення тоді актуальних свічок і в лікувальних цілях. У наступні роки видобуток нафти і озокериту в Передкарпатті скорочувалася.

Карта-схема основних нафтогазових родовищ України

Родовища нафти: 1 - Старосамбірському, 2 - Бориславське, 3 - Долинське, 4 - Прилуцьке, 5 - Ніновское, 6 - Бургуватовское, 7 - Козіевское, 8 - Решетняковское, 9 - Східно-Саратське;

Родовища газу: 10 - Залужанское, 11 - Гріневського, 12 - Косівське, 13 - Солотвинське, 14 - Абазовское, 15 - Семенцовское, 16 - Руденківському, 17 - Перещепинське, 18 - Єфремівське, 19 - Шебелинське, 20 - Приазовське, 21 - Стрілецьке , 22 - Джанкойське, 23 - Задорненське, 24 - Глібівське, 25 - Голіцинське, 26 - Штормове.

Нафтогазові родовища: 27 - Надвірнянське, 28 - Талалаївське, 29 - Гнідінцовское, 30 - Анастасьевская, 31 - Качанівське, 32 - Радченківському, 33 - опішнянської, 34 - Дружелюбівське.

Нафта Україна

Родовища нафти Україною

Регіон

Кількість

родовищ

Запаси, млн. тонн


Відкрито

Разраба-розробляються


Сумська

21

17

40,9

Львівська

17

9

35,5

Полтавська

23

17

31,2

Івано-Франківська

23

17

26,1

Чернігівська

20

17

15,1

Харківська

11

4

11,7

Чернівецька

1

-

7,6

Одеська

2

-

5,5

АР Крим

10

1

5,1

Дніпропетровська

5

5

1,1

України

133

87

179,8


Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний регіон сформувався на Лівобережжі Україні, де в Сумській, Полтавській, Чернігівській та Харківській областях розвідані і експлуатуються родовища високоякісної нафти. Деякі з них містять значну кількість супутнього природного газу, використовуваного для газифікації навколишніх міст і сіл. У 1970-х роках нафту Лівобережної України почали добувати з глибини близько 3000 м переважно фонтанним способом, коли нафта із земних глибин піднімається під тиском нафтових газів. Нафтогазовидобувні управління функціонують у Сумській (Охтирське і Качанівське родовища), Чернігівській (Гнідінцовское, Прилуцьке родовища та ін) і Полтавській (Сагайдацкое, Зачепилівське, Радченківському родовища та ін) областях.

Нафтогазові родовища

Україна

Назва

Кількість родовищ

Запаси

Нафта, млн. тонн

133

146,7

Газовий конденсат

151

80,7

Газ природний, млрд. м 3

вільний

241

1098,5

розчинений

104

37,2

Гелій, млн. м 3

з газу

60

218

з нафти

5

0,4

Етан, млн. тонн

з газу

68

56,6

з нафти

29

1,4

Пропан, млн. тонн

з газу

68

30,6

з нафти

29

1,3

Бутани, млн. т

з газу

68

14,1

з нафти

28

0,8

Газ природний вугільних шахт, млрд. м 3


127

153,7


Бурова вишка - конусоподібна металева конструкція, що встановлюється над стовбуром свердловини і призначена для підйому і опускання в свердловину труб і бурових інструментів.

У Карпатському нафтогазоносному регіоні нафту добувають більше двох століть, і її запаси тут значно виснажені. У 1950-х роках були відкриті нові родовища, які якийсь час підтримували відносно високий рівень видобутку "чорного золота". В даний час нафтопромисли експлуатуються в районах міст Борислава (Львівська область), Долини та Надвірній (Івано-Франківська область). Масштаби видобутку нафти тут незначні й у зв'язку з істотним скороченням запасів в останні роки не розширюються. У Причорноморсько-Кримському нафтогазоносному регіоні, розташованому на півдні країни, розвідані відносно невеликі родовища нафти. Деякі фахівці відзначають схожість геологічної будови шельфу Чорного і Азовського морів з багатими на нафту регіонами Перської затоки і Каспійського моря і навіть прогнозують у недалекому майбутньому можливість відкриття тут нафтових запасів світового значення. В даний час Україна не забезпечує своїх потреб у нафті і нафтопродуктах за рахунок власних ресурсів. Велика їх частина надходить з Російської Федерації (Західний Сибір, Поволжя та ін.) Потенціал українських нафтопереробних заводів (Лисичанського, Кременчуцького, Херсонської, Надвірнянського, Дрогобицького, Львівського і Бердянського), орієнтованих в тому числі і на привізну сировину, вже багато років не використовується на повну потужність.

Газ Україні

Видобуток газу і нафти в Україну


1960

1970

1980

1991

1997

2005

Газ природний, млрд. м 3

14,3

58,8

56,6

24,2

18,2

19,9

Нафта, млн. тонн

2,16

13,08

5,70

3,95

2,88

3,1

Конденсат, млн. тонн

0,60

0,95

1,75

0,95

1,22

1,29


На відміну від нафти масштаби запасів і видобутку природного газу в Україну значно більшими. Газова промисловість України зародилася на Прикарпатті в 1920-і роки. У 1940 р. в Передкарпатті зосереджувалося 87% видобутку газу всього Радянського Союзу. Основними газовими промислами були Угерсько-Більче-Волицька (тут у середині 1960-х років видобувалося майже 60% прикарпатського газу), Рудківське-Ходовіцкій, Опарське, Дашавське, Калуський і Косівський ділянки (розташовані на території Львівської та Івано-Франківської областей). Тут була створена система газопроводів, найбільш протяжні з яких - Дашава - Київ - Москва, Рудки - Мінськ - Вільнюс - Рига і ін Поступово участь західно-українського регіону в газовидобутку скорочувалася, за рахунок швидкого освоєння вуглеводневих родовищ, розташованих в центральній і східній частині СРСР. У 1951 р. в Передкарпатті видобували 42,2%, в 1957 р. - 26,4%, в 1965 р. - близько 10% газу Радянського Союзу. У 1965 р. видобуток газового палива на заході України становив близько 19 млрд. м 3. Сучасна видобуток газу в Передкарпатті, зосереджена на родовищах Івано-Франківської області, незначна і становить менше 20% всього газовидобутку Україні.

Родовища газу Україні

Регіон

Кількість

родовищ

Запаси, млрд. м 3


Відкрито

Розробляється


Полтавська

62

32

634,4

Харківська

41

21

402,5

АР Крим

23

2

108,3

Львівська

30

20

101,2

Сумська

18

15

82,6

Івано-Франківська

20

16

31,6

Дніпропетровська

13

10

21,6

Чернігівська

9

5

13,0

Луганська

11

7

11,8

Волинська

1

-

7,7

Запорізька

2

6,7

Закарпатська

4

1

3,3

Херсонська

1

1

2,3

Чернівецька

5

1

1,6

Донецька

1

-

1,2

України

241

131

1429,8


У 1960-і роки газова промисловість почала інтенсивно розвиватися в межах Дніпровсько-Донецької западини. Основні родовища газу зосереджені тут у Полтавській та Харківській областях. Найбільш відоме з них - Шебелинське, звідки свого часу в різних напрямках були прокладені газопроводи: Шебелинка - Харків, Шебелинка - Полтава - Київ, Шебелинка - Дніпропетровськ - Кривий Ріг - Одеса - Кишинів, Шебелинка - Білгород - Курськ - Брянськ - Москва.

Значні родовища природного газу відкриті на півдні країни, в рівнинній частині Кримського півострова і прилеглих до неї ділянках шельфу Чорного і Азовського морів. Споруджено газопровід Глібівка - Сімферополь - Севастополь з відгалуженням до Ялти, Євпаторії і Сак.

На думку ряду фахівців, Україна має великі перспективні площі, де можливе відкриття родовищ вуглеводневої сировини (особливо газу) світового масштабу. Перш за все, такі припущення і надії (про найбільші у світі запаси природного газу) відносяться до північної (української) частини шельфу Чорного моря. У якості одного з аргументів наводиться факт, що Чорне море - це єдиний морський водоймище в світі, де товща води від дна до глибин 150-50 м заповнена сірководнем. Висловлюються припущення, що під дном моря нагромадилася величезна кількість природного газу, який по розломах проходить до води і насичує її і справа лише за малим - навчитися його звідти витягати

Газова галузь - одна з найважливіших і проблемних складових паливно-енергетичного комплексу України. Але, незважаючи на високі кредитні рейтинги НАК «Нафтогаз», в якийсь момент національна компанія з предмета гордості перетворилася на проблемну компанію. Розглянемо причини виникнення «проблемності» газовій сфері в Україну, чи дійсно ситуація c забезпеченням споживачів країни настільки критична і безвихідна, якою її бачать деякі експерти. Перехід від стабілізації до зростання видобутку газу, нарощування обсягів транспортування, ринкові ціни, відкритість ринку (включаючи його учасників) та ряд інших якісних змін на внутрішньому газовому ринку могли б перетворити проблемну галузь на візитну картку стани.

В Енергетичній стратегії до 2030 року красиво розписані основні стратегічні цілі розвитку газової промисловості:

  1. стабільне, безперебійне та економічно ефективне забезпечення внутрішнього попиту природний та зріджений газ;

  2. збільшення обсягів власного видобутку газу та зменшення залежності від зовнішніх поставок енергоресурсів;

  3. ефективне використання геополітичного потенціалу України як одного з найбільших держав-транзитерів вуглеводневої сировини.

Про те, наскільки реальними є ці плани, сказано вже чимало. Спробуємо і ми тверезо оцінити перспективи України в цій сфері та намітити шляхи досягнення вищезазначених цілей.

Залежність країни від імпортованого газу

Україна споживає близько 78 млрд. м3 природного газу на рік, забезпечуючи себе газом власного виробництва лише в обсязі 20 млрд. м3, тобто на 25%. Зміна середньорічного споживання газу за період 1988 - 2005 рр.. в України має таку картину (млрд. м3

Зовнішній фактор

У 2006 році відносини в газовій сфері між Газпромом і НАК «Нафтогаз Україна» регламентувалися Довгостроковим Контрактом про обсяги та умови транзиту російського природного газу через територію України на період з 2003 по 2013 роки, відповідним додатком до нього на 2006 рік і тристоронньою Угодою ВАТ «Газпром »з компанією« ROSUKRENERGO »і НАК« Нафтогаз Україна ». В якості постачальника природного газу в Україні з 1 січня 2006 року визначена компанія «ROSUKRENERGO». Для реалізації на внутрішньому ринку України природного газу, що надходить з території Російської Федерації, 2 лютого 2006 року НАК «Нафтогаз Україна» і компанія «ROSUKRENERGO» створили спільне підприємство (СП) ЗАТ «Укргаз Енерго». Ціна постачання газу компанією «ROSUKRENERGO» для споживачів України формується виходячи з цін на газ, що закуповується в Туркменістані та Росії.

Управління споживанням, енергоефективність

Враховуючи тенденцію до проведення Росією політики підвищення цін на експортовані енергоресурси України необхідно вже зараз вирішувати питання, які тривалий час відкладалися у зв'язку з їхньою політичною непопулярністю. Серед них: - енергоефективність; - ціни на газ.

Але, придивившись до цих двох проблем, можна зробити висновок, що проблема насправді існує всього одна. Проблема економічно обгрунтованих цін, вирішує проблему енергоефективності, через відсутність якої наша країна, поряд з Росією, займає одну з лідируючих позицій у світі за енергоємністю ВВП.

Вирішенню цього питання заважає те, що керівництво країни постійно шукає всілякі шляхи виходу із ситуації шляхом «затикання дірок» чи адміністративними методами. Так, для вирішення проблеми енергоефективності було створено Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, одним із завдань якого було визначено створення нормативів енергоспоживання (встановлення лімітів, санкції за їх перевищення). Для більш ефективного вирішення поставлених завдань, в управління агентству надали Державну інспекцію з питань енергозбереження (до цього була під керівництвом Мінпаливенерго).

Так само одночасно уряд шукає інші шляхи вирішення енергетичної проблеми, один з яких - переговори з Росією, спрямовані на збереження ціни на газ на якомога нижчому рівні. Переговорний процес необхідний, але при цьому потрібно враховувати можливості країни, а так само брати до уваги, що переговори - це тимчасове рішення проблеми рівня ціни на газ, і часто воно приймається в обмін на політичні поступки, які не відразу стають явними для широкої публіки, а іноді і для некваліфікованих переговірників.

Наприклад, Європа, яка так само істотно залежить від поставок російського газу, вона вживає заходів щодо мінімізації ризиків. Більшість цих методів грунтуються на ринковому підході. Тому, на нашу думку, Україна для істотного підвищення ефективності використання газу та зменшення енергоспоживання на одиницю ВВП необхідно реформування ринку і ціноутворення газу відповідно до вимог Європейської газової директиви 2003 року.

Перспективи видобутку газу

Можливість власного видобутку газу визначається в першу чергу обсягами розвіданих видобутих запасів вуглеводнів. На 01.01.2006 р. підприємства НАК "Нафтогаз" мали 184 ліцензії на промислову розробку родовищ нафти і газу і 158 ліцензій на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку надр. На державному балансі по підприємствах Компанії значаться поточні розвідані видобувні запаси в обсязі 924 млрд. куб. м газу.

Оцінка і аудит запасів основних родовищ, проведені за міжнародними стандартами, показали, що фактичні сумарні запаси складають лише 85% від тих, які знаходяться на балансі, з них рентабельна частина запасів ще менше. Це вказує на те, що наявні достовірні запаси не можуть забезпечити стабілізацію і тим більше зростання видобутку газу.

У зв'язку з цим стоїть завдання нарощування обсягів геологорозвідувальних робіт та приросту достовірних запасів вуглеводнів (нерозвідані ресурси вуглеводнів складають близько 5468,3 млн. т у.п., з них 30% нерозвіданих ресурсів газу припадають на акваторії Чорного і Азовського морів.) В українському секторі Чорного і Азовського морів відкрито 14 газових і газоконденсатних родовищ, 3 з них знаходяться в промисловій розробці та 3 - у дослідно-промисловій експлуатації. У 2005 році видобуток газу з родовищ українського шельфу склала 1226,96 млн. куб. м, в 2006 році очікується на рівні 1250 млн. куб. м газу. Перспективи обіцяють, але реальність така, що з 1992-2005 рр.. обсяги видобутку газу НАК «Нафтогаз» перебували практично на одному ж рівні, коливання становлять + - 2%, а в 2005 році ця цифра склала 19,2 млрд. м3.

Регулювання газового сектора

Регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в газовому секторі з 1998 року здійснює Національна комісія регулювання електроенергетики. Вона:

- Встановлює тарифи на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами;

- Встановлює тарифи на постачання природного газу;

- Встановлює тарифи на зберігання газу в газосховищах;

- Встановлює граничні рівні цін на газ природний для різних категорій споживачів.

У той же час, на ринках, суміжних з природними монополіями, які потенційно є конкурентними, завданням Комісії є сприяння розвитку конкуренції (ринок поставок природного газу).

Але орган регулювання в Україні, не настільки незалежний орган, як того хотілося б, і ціни і тарифи для населення на сьогоднішній день узгоджуються з урядом. Кабінет міністрів, у свою чергу дуже рідко дає добро на підвищення тарифів для цієї категорії, у зв'язку з чим роздрібні ціни на природний газ до недавнього часу були незмінними на протязі 7 років. Стримування рівнів цін і тарифів на природний газ для побутових споживачів призвело до того, що населення станом на початок 2006 року відшкодовувало близько 48% економічно обгрунтованого рівня ціни на природний газ, тим самим, збільшуючи обсяги перехресного субсидування. Плюс все це ускладнюється нерозвиненою законодавчою базою газового сектора (наприклад, вже кілька років не прийнятий Закон України «Про функціонування ринку природного газу».)

Тільки в 2006 році тарифи на газ для населення були підвищені до 414 грн. за м3, проте пізніше уряд прийняв рішення про граничної ціни для населення на рівні 339 грн. за м3, (можливо що ціна на газ для населення буде залежати від обсягів споживання газу в 2007 році).

Граничні рівні цін на природний газ для потреб населення, бюджетних установ і підприємства комунальної теплоенергетики включають до свого складу безпосередньо ціну природного газу, цільову надбавку на ціну природного газу в розмірі 2%, вартість послуг з транспортування природного газу, а також податок на додану вартість ( для підприємств комунальної теплоенергетики тариф на постачання природного газу застосовується тільки за умови постачання за регульованим тарифом. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» встановлено, що потреба в природному газі населення задовольняється з ресурсів газу, видобутого ( зокрема в процесі виконання договорів про спільну діяльність) підприємствами НАК «Нафтогаз Україна» і НАК «Надра України», ВАТ «Укрнафта», іншими господарськими товариствами, частка держави в статутному фонді яких не перевищує 50% акцій, а також господарськими товариствами більш ніж 50% акцій яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, та іншими господарськими товариствами, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, і з інших ресурсів природного газу НАК «Нафтогаз Україна».)

НКРЕ за погодженням з Мінекономіки підвищила граничні рівні цін на природний газ і для споживачів бюджетної сфери та підприємств комунальної теплоенергетики на 80%, встановивши їх з 1 липня 2006 року на рівнях 648 грн. за 1000 м3 і 686 грн. за 1000 м3 відповідно. 16.02.06 був затверджений граничний рівень ціни на газ на рівні 548,0 грн. за 1000 м3 без урахування ПДВ та тарифів на транспортування та постачання газу, який сьогодні повністю відшкодовує витрати, пов'язані з його закупівлею і реалізацією.

Граничні рівні цін на природний газ можуть змінюватися у зв'язку зі зміною складових: закупівельних цін на природний газ, тарифів на послуги з його транспортування і постачання, величині ставки ПДВ. Не зовсім об'єктивна картина і з граничними цінами на газ для промислових споживачів у порівнянні з промисловими споживачами інших країн. У країнах Західної Європи найнижчі тарифи встановлено для найбільших споживачів, а незахищені групи населення отримують від держави субсидії. У нашій же країні ситуація протилежна - найнижчий тариф на газ має населення. Для останніх років стала характерна ситуація, коли деякі промислові групи отримують ліцензії на постачання природного газу за нерегульованим тарифом (на термін 3-5 років) і пробують напряму укласти контракт на закупівлю газу, в результаті чого ціна закуповуваного ними газу зменшується.

Козирі Україні

Україна є одним з найбільших транзитерів природного газу і нафти в світі. Цьому сприяє вигідне географічне розташування держави, розвинена система нафто-і газопроводів, які отримують і транспортують енергоресурси зі Сходу на Захід.

Основний оператор газотранспортної системи України - ДК "Укртрансгаз" - здійснює подачу природного газу магістральними газопроводами, як для забезпечення споживачів України, так і транзитних поставок російського газу в країни Центральної і Західної Європи, а також до Молдови і південні регіони Російської Федерації. ДАТ "Чорноморнафтогаз" забезпечує поставку газу споживачам Автономної Республіки Крим. Газотранспортна система України об'єднує 37,8 тис. км магістральних газопроводів, 73 компресорні станції, 13 підземних газосховищ з активним обсягом газу більше 34,5 млрд. куб. м, мережа газорозподільних і газовимірювальних станцій та АГНКС. Пропускна здатність системи на вході становить 290 млрд. куб. м на рік, на виході -175 млрд. м.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Географія | Реферат
71.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Нафтогазова промисловість Республіки Казахстан
Вугільна промисловість України
Нафтова промисловість України
Хімічна промисловість в України
Ракетнокомічна промисловість України
Ракетно комічна промисловість України
Тютюнова промисловість України і Росії
Ракетно-комічна промисловість України
Ракетно-комічна промисловість України
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru