Научение дошкільнят розповідання по пам`яті

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ЗМІСТ
I. НАВЧАННЯ ДІТЕЙ розповідь за ПАМ'ЯТІ
1.1. Навчання дошкільників розповідання по пам'яті з власного досвіду
1.2. Провідні прийоми навчання дітей розповідання по пам'яті
1.3. Теми, пропоновані дошкільнятам різних вікових груп для навчання розповідання по пам'яті
II. ОПИС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ І АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАНИХ МЕТОДІВ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК 1.
ДОДАТОК 2.

I. НАВЧАННЯ ДІТЕЙ розповідь за ПАМ'ЯТІ
1.1 Навчання дошкільників розповідання по пам'яті з власного досвіду
Програмою дитячого саду передбачена система занять з навчання розповідання. Навчаючи дитину розповідання, тобто самостійного зв'язного і послідовному викладу своїх думок, педагог допомагає йому знаходити точні слова і словосполучення, правильно будувати речення, логічно пов'язувати їх один з одним, дотримуватись норм звуко-і слово-вимови. Іншими словами, вихователь вдосконалює всі сторони мовлення дитини - лексичну, граматичну, фонетичну. При цьому виконання дошкільням завдань з розповідання інтенсифікує процес оволодіння мовними засобами. Адже дитина, чиї розповіді з інтересом та увагою вислуховують оточуючі, відчуває потребу висловлюватися точніше, зрозуміліше; докладає зусилля для того, щоб його мова звучала чітко, ясно і досить голосно, він починає з великою увагою ставитися до допомоги дорослого, коли той у разі необхідності нагадує потрібні слова або допомагає почати розповідь, перейти від однієї його частини до іншої і т. п.
Важливо, щоб діти говорили про добре знайомих їм предмети, факти, події. Тоді їх мова стає більш зв'язковою і вільною.
У процесі підготовки до занять з розвитку мовлення вихователь повинен відбирати такий матеріал для оповідань, на основі якого поглиблюються моральні уявлення і почуття дитини, її емоційні та естетичні переживання. B процесі навчання діти опановують умінням складати розповіді різних видів. Розповіді на реалістичні теми вимагають від дитини життєво достовірного, точного викладу фактів. До таких розповідей, які в методиці розвитку мови прийнято називати фактичними, належать розповіді по сприйняттю, а також по пам'яті.
Особлива категорія дитячих оповідань по пам'яті - з індивідуального (особистого) досвіду дитини. Дитині потрібно самостійно відібрати зі своїх вражень ті, які відповідають завданням педагога. А розповідати він повинен найбільш зрозуміло, докладно, оскільки описуваний предмет або подію зазвичай слухачам не відомі. Важче такою діяльністю керувати і педагогу, так як він, не знаючи точного змісту майбутньої розповіді, не завжди може доповнити або поправити відповідь. Для вихователя такі розповіді - показник інтересів, уявлень дитини.
Розповідання з особистого досвіду вимагає великої допомоги вихователя. На перших заняттях педагог може використовувати розповідь-зразок. Щоб наблизити його зміст до розповідей дітей, можна використовувати форму спогади про своє дитинство або передачі розповіді свого знайомого дитини. Зміст зразка може бути і вигаданим. Головне, щоб він наштовхнув дитини на думку про включення до розповіді найбільш корисного, позитивного досвіду зі свого життя і життя однолітків (взаємодопомога, працьовитість, акуратність, любов до тварин і т. д.).
Напередодні занять з розповідання буває доцільно запропонувати дітям поспостерігати за чимось вдома, для того щоб викликати довільне запам'ятовування об'єкта, події.
1.2 Провідні прийоми навчання дітей розповідання по пам'яті
Оволодіння вихователем методами та прийомами навчання розповідання - одне з найважливіших умов успішної роботи з розвитку мовлення дошкільнят.
На заняттях використовуються такі прийоми, як пояснення, питання, мовної зразок, демонстрація наочного матеріалу, вправи, опенька мовленнєвої діяльності та ін
Специфічним заняттям, де дошкільнята зустрічаються з необхідністю достовірно, зрозуміло і стисло розповісти про свій досвід, є складання листа. Листування дітей під керівництвом педагога - важливий засіб морального і розумового виховання. Цю роботу можна проводити і поза занять. У молодших групах складання листа - колективна діяльність, загальна розмова, з якого педагог вибирає і записує окремі фрази, висловлювання. З більш старшими дітьми зміст і форму листа обговорюють більш докладно. Для того щоб діти свідоміше ставилися до листування, у старшій і підготовчій до школи групах цьому можна присвятити декілька занять. Текст колективного листа повинен бути великим, розгорнуту розповідь дітей про їхнє життя, складений по частинах.
Приводи для написання листа можуть бути різними: виявити увагу до товариша (хворому, виїхав), звернутися до цікавого людині (письменнику, художнику, передовики виробництва), встановити листування з дітьми з іншого дитячого саду (в іншому селі, національної республіки), послати поздоровлення зі святом солдатам.
Відомо, що письмова мова - вища форма зв'язного монологічного мовлення. Саме вона характеризується більшою плановістю і довільністю. Оскільки педагог буде записувати текст, він попереджає дітей про те, що потрібно гарненько обдумувати пропозиції. «Колективне складання листа полегшує вихователю формування у дітей дуже важливою здібності відбору кращого, найбільш відповідного варіанту пропозиції (фрази) або більшої частини тексту, що продовжують виклад змісту листа. Ця здатність, власне, і є суттю довільності, усвідомленості побудови висловлювання («Я можу сказати так, але, напевно, краще сказати по-іншому») ».
На занятті педагог знайомить дітей з традиційними правилами побудови листа. Спочатку йдуть звернення та привітання (обговорюються його варіанти). Потім пояснюється причина звернення до адресата з листом, висловлюється бажання дізнатися про його життя, здоров'я, новинах. А вже потім повідомляється про власне життя.
Якщо висловлювання дітей за своїм змістом зводяться до однієї фрази (наприклад: «У нас багато іграшок»), вихователь дає невеликий план і спонукає їх розповідати докладніше, пропонує написати про найцікавіший (саморобках, мешканців куточка природи та ін.) В кінці заняття педагог читає лист цілком, потім пояснює, що його потрібно переписати акуратно. Решта роботи з листом (заклеювання, оформлення конверта а опускання в поштову скриньку) проводиться вже поза заняття. Якщо в дитячому садку є магнітофон, можна складати звукові листи, хоча висловлювання дітей при цьому будуть більш вільними, у розмовному стилі.
Надалі, поза занять, педагог не тільки залучає до написання листа групку дітей, але і допомагає деяким дітям оформити індивідуальні листи.
Закріплювати вміння розповідати за поданням можна за допомогою дидактичних ігор. Особливо широко використовуються для цієї мети гри-загадки «Вгадай, що за звір», «Вгадай, хто (що) це». Аналогічні ігри, в яких діти описують відсутні предмети: «Вгадай, що ми задумали», «Коли це буває?», «Де був Петя?».
Основне правило в цих іграх - не називаючи предмета, який задуманий, описати його по головним (істотним) ознаками. Виділити ці ознаки па перших заняттях допомагає план розповіді-опису або зразок розповіді.
Наприклад, складаючи загадку про тварину, треба сказати про його зовнішній вигляд, про те, чим вона харчується, де живе; в загадках про професії - про трудові операції, знаряддя праці, спецодязі.
Словесні дидактичні ігри, що включають розповіді дітей по пам'яті, наприклад «Радіо», «Що я бачив», «Подорож вранці, ввечері», «Відгадай-ка», «Схожий - не схожий», не повинні бути тривалими, оскільки складні для дітей. Їх проводять після аналогічних занять та ігор, що включають опис предметів, іграшок, картинок по зоровому сприйняттю.
1.3 Теми, пропоновані дошкільнятам різних вікових груп для навчання розповідання по пам'яті
Навчання розповідями по пам'яті починається з початку року в старшій групі. Більш легкі теми - із загального, колективного досвіду, тобто про те, що було раніше сприйнято всіма дітьми групи спільно з вихователем. Цей вид розповіді вимагає довільній пам'яті. Психологами встановлено, що найсильніший вид пам'яті емоційний. Тому краще пропонувати дітям теми, що залишили яскравий слід не тільки в їхній свідомості, але й у почуттях. Це можуть бути теми «Ялинка в дитячому садку», «Наша білочка», «Як ми робимо іграшки малюкам», «Свято врожаю» та ін Зазвичай розповідання проводять не відразу після події. Враження дітей спочатку закріплюються в розмовах про побачене в пережите, іграх, малюнках.
У підготовчій до школи групі знаходять місце і теми більш загального характеру, що вимагають узагальнення досвіду, моральних суджень: «Наші улюблені іграшки та ігри», «Що осінь дарує людям», «З ким я люблю грати». Своєрідним узагальненням природознавчих знань є рішення мовних логічних завдань, коли дітям доводиться шукати відповідь на якесь питання, продовжувати розпочатий вихователем розповідь-загадку про природу. Наведемо приклад такої розповіді.
Різнокольорові кораблики
«Прийшла я до ставка. Скільки різнокольорових корабликів сьогодні на ставку - жовті, червоні, помаранчеві! Вони прилетіли сюди по повітрю. Опуститься такий кораблик на воду й негайно попливе. Багато ще прилетить їх сьогодні, завтра і післязавтра. Розкажіть, що це за кораблики плавають на ставку, в яку пору року вони бувають ».
Для успішного проведення заняття важливе значення має емоційний настрій дітей, який забезпечується вмілим, в образній формі, нагадуванням дітям сприйнятого ними раніше. З цією метою педагог може задати дітям питання, запропонувати невелику розповідь, а також наочний матеріал: фотографії, картинки, показати іграшку-саморобку.
Загальну тему доцільно розділити на дрібні підтеми і скласти розповідь по частинах. Одну й ту ж підтему можна запропонувати послідовно кільком дітям, особливо якщо перший оповідач незадовільно впорався із завданням. Необхідно привчати дітей стежити за складанням розповіді по заданій мікротеми, не повторювати сказаного і не забігати вперед.
Наприклад, невеликі оповідання про святі ялинки (як робили ялинкові іграшки і готувалися до свята; яка ялинка, як вона прикрашена, як прикрашений зал; яка іграшка на ялинці тобі найбільше сподобалася; як проходило свято; виступи наших хлопців; новорічні подарунки) допоможуть дітям повніше і яскравіше пригадати цю подію, а потім скласти докладну розповідь.
Матеріал для розповідання повинен бути корисним у виховному відношенні.
У старшій групі на початку року можна пропонувати дітям для оповідань поодинокі факти: згадати і описати улюблену іграшку, якій малюк грає вдома, розповісти про свій домашній тварині, про кімнату або квартирі, де він живе. З плином часу теми ускладнюються: описати якусь подію (як пройшов день народження або самий цікавий вихідний день), улюблену книжку.
У підготовчій до школи групі корисні теми етичного характеру: «Мій друг», «Навчився сам - навчу іншого», «Як ми допомагаємо малюкам», «Хороший вчинок мого товариша».
Як це видно, всі пропоновані теми конкретні, присвячені одному певному вузькому питання. Абстрактні теми, наприклад випадок з життя, цікава пригода, смішний випадок, часто не викликають необхідних асоціацій в пам'яті дітей. Як правило, дитину ускладнює необхідність аналізу свого життєвого досвіду. Найчастіше з таким завданням справляються лише найкращі оповідачі. Але й вони або копіюють розповідь вихователя, або відверто фантазують.
Теми для розповідей можуть бути підказані умовами життя дітей.

II. ОПИС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ І АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАНИХ МЕТОДІВ
Заняття (див. Додаток 1, Додаток 2) були проведені в середній і старшій групах дошкільного закладу.
Список дітей середньої групи:
1. Нікітін Влад;
2. Берестень Оля;
3. Петрушина Ліза;
4. Макаров Іван;
5. Падалец Женя;
Протягом проведення заняття всі діти даної групи були активні, з інтересом включилися. Казка, запропонована для драматизації була знайома і зрозуміла вихованцям.
Важливим етапом заняття було читання вихователем початку казки. Це допомогло дошкільнятам налаштуватися на необхідний емоційний фон, а також згадати сюжет казки.
Мовленнєвий розвиток дітей даної групи відрізняється нерівномірністю. Тобто в групі присутні діти з досить розвиненою, логічною і послідовною промовою, великим для даного віку словниковим запасом (Петрушина Ліза, Берестень Оля). Однак, є діти, мова яких вимагає певної корекції і подальшого розвитку.
Даний аспект проявлявся і в ході проведення заняття. Так, дітям з добре розвиненою мовою, вихователь міг дати більшу самостійність в процесі переказу. Іншим же дошкільнятам були потрібні численні підказки й співпрацю вихователя.
У переказуванні тексту опорою для дітей служили початку фраз, вимовлені вихователем. Крім того, правильно згадати фразу героя допомагали дії, які виконували діти разом з вихователем (присідання, «поїдання пиріжка»).
Крім переказування безпосереднього тексту казки діти передавали в процесі програвання інтонації, міміку і жести героїв (здивування, злість ведмедя).
Список дітей старшої групи:
1. Васильєва Ганна;
2. Гусаков Ілля;
3. Пасютін Валера;
4. Кірєєва Поліна;
5. Шульц Ксенія.
Діти досить активно включилися в роботу над моделюванням казки. Єдиним мінусом даного методу було те, що велика кількість часу було витрачено на розгляд та ознайомлення дітей з іграшками, використаними для моделювання казки. Крім того, діти в процесі розгляду моделей відволікалися від теми і завдання.
Результативним виявився прийом бесіди з дітьми з питань. Відповіді дітей були правильними, розгорнуті.
При самостійній роботі дошкільнят з моделювання казки можна відзначити, що діти досить близько до тексту передавали фрази героїв. Слід також сказати про те, що дошкільнята передавали текст героїв казки, використовуючи елементи народно-фольклорної лексики.
При моделюванні казки дошкільнятами була збережена і правильно передана послідовність подій, логіка розповідання.
Складними для дітей виявилися деякі питання вихователя (наприкінці моделювання казки). Так, дітям було складно відповісти на запитання про те, чому герої представлені в тому чи іншому кольорі - і зв'язати якості героїв з квітами.

Список літератури:
Алексєєва М.М., Яшина В.І. Методика розвитку мови і навчання рідної мови дошкільнят - М.: Академія, 1998 - 400 с.
Бородич А. М. «Методика розвитку мовлення дітей», М., 1981, - 235 с.
Логінова В.І., Максаков О.І., Попова М.І. та ін Розвиток мовлення дітей дошкільного віку - під ред. Ф. О. Сохіна - М.: Просвещение, 1984 - 223 с.
Ушакова О.С. Розвиток мови і творчості дошкільнят: ігри, вправи, конспекти занять. - М., 2001, - 268 с.
Філічева Т.Б. , Соболєва О.В. Розвиток мови дошкільника: Методичний посібник з ілюстраціями. - К.: Вид-во «АРГО», - 1997. - 80 с.

ДОДАТОК 1.
План-конспект заняття у старшій групі з научіння розповідання по пам'яті
Мета: Навчання дітей розповідання методом моделювання казок.
Завдання:
1. Вчити дітей самостійно переказувати і розуміти казки на основі побудови наочної моделі.
2. Уміти будувати повні, виразні відповіді на питання за змістом прочитаної казки.
3. Розвивати вміння використовувати заступники при переказі не тільки всієї казки, але й окремих епізодів.
Матеріал й устаткування: Набір великих умовних заступників до казки «Хаврошечка». (Хаврошечка, Одноглазка, Двуглазка, Тріглазка, господиня, сильна людина, корова, яблуня). Вони різного кольору і форми. На кожну дитину конверт з умовними заступниками меншого розміру, столи.
Хід заняття:
Діти грають у групі. Заходять гості, діти вітаються з ними, пропонують їм сідає.
1. Вихователь: Хлопці, підійдіть, будь ласка до мене. Я знаю, що ви дуже любите казки. Назвіть свої улюблені казки. (Відповіді дітей).
Вихователь: Нещодавно ми познайомилися ще з однією казкою «Хаврошечка». Пробували її розповісти, але впоралися з працею, тому що її зміст охоплює багато дій. Щоб нам легше розповісти цю казку можна скласти підказку, тобто модель цієї казки.
Вихователь розміщує на фланелеграфе фігурки - заступники персонажів і вирішує з дітьми, яка фігура кого буде позначати.
Вихователь: Назвіть героїв казки? Скільки їх? (Діти перераховують, їх - 8). Даємо кожному персонажу фігурку - заступник. Вони різного кольору і форми.
Вихователь: Чому Хаврошечка і сестри червоного кольору? (Дівиці - красуні).
Чому господиня жовтого кольору? (Зла).
Чому сильна людина синього кольору? (Він добрий).
Коричневий коло - хто це? (Корова).
Зелене деревце? (Це - яблуня).
Вихователь: Згадуємо початок казки і викладаємо в першій рамочці відповідні фігурки - заступники. (Діти працюють самостійно).
2. Діти по черзі розповідають і складають модель казки.
3. Вихователь запрошує дітей сісти з ним на килимок і послухати питання.
Вихователь: Діти, чи сподобалося вам складати казку за моделями? (Так).
Назвіть казкові чарівні образи? (Одноглазка, тріглазка, чарівна яблуня, корова, Хаврошечка).
Казкові дії? (Хаврошечка влізла у вухо корові).
Буває таке в житті? - Ні. Тільки в наших казках, яких? (Чарівних).
Назвіть ще чарівні казки? Діти, а з яких слів зазвичай починаються казки? (Жили-були, в деякому царстві, державі).
Який фразою починається наша казка? («Є на світі люди хороші ...»).
Якими словами закінчилася наша казка? А ще якими словами закінчуються казки, назвіть? («Стали вони жити-поживати, та добра наживати»; або «Так вони живуть, пряники жують, медком запивають, нас з вами згадують», або «І я там був: мед, пиво пив, по вусах текло, а в рот не попало », або« Тут і казці кінець - хто дослухав - молодець! ».
4. Оцінка відповідей дітей.

ДОДАТОК 2.
План-конспект заняття в середній групі з розвитку навичок розповідання
Мета: вчити дітей уважно слухати казку, брати участь в її інсценуванні і драматизації її уривків.
Завдання:
1. Виховувати навички розповідання по пам'яті;
2. Сприяти інтонаційної виразності мовлення дітей.
Попередня робота: за 2-3 дні до заняття бажано розглянути малюнки до казки, постаратися, щоб діти запам'ятали слова, які говорив ведмідь, маючи намір з'їсти пиріжок, та Машенька, сидячи в коробі.
Хід заняття:
Вихователь розповідає казку. Дістає іграшки, що зображують Машеньку і ведмедя. Нагадує дітям епізод з казки:
«Повернувся ввечері ведмідь, побачив Машеньку, зрадів:« Ага, - каже, - тепер не відпущу тебе! Будеш у мене жити. Будеш піч топити, будеш кашу варити ».
Вихователь питає, що ж повинна була робити Машенька в будинку ведмедя? Відповідає сам, а діти доповнюють окремі слова:
«Будеш грубку (палити), будеш кашку (варити)».
Далі драматизується наступний епізод:
Вихователь і діти:
Йде ведмідь між ялинками, йде між березами, у вибалки спускається, на прігорочкі піднімається. Йшов-йшов, втомився і каже:
«Сяду на пеньок» (сідає);
«Знімання пиріжок»;
Марійка: (за спиною у ведмедя). «Бачу, бачу! .. Не сідай на пеньок, не їж пиріжок ...
Ведмідь: Бач, яка оката. Усе бачить!
Вихователь: Підняв він короб і пішов далі.
Підведення підсумків заняття. Вихователь питає, чи сподобалася дітям така гра, чи будуть вони вдома вчитися розповідати.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Контрольна робота
39.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Розвиток пам`яті дошкільнят
Розвиток пам`яті дошкільнят 2
Розвиток довільної пам`яті у дошкільнят
Організація пам`яті СП Доступ до пам`яті Блоки пам`яті
Характеристики процесора та внутрішньої пам`яті комп`ютера швидкодію розрядність обсяг пам`яті
Види пам`яті витісняють статичну пам`ять
Пам`ять і закони пам`яті
Теорії пам`яті
Організація пам яті МП IA 32
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru