приховати рекламу

Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом порт Анапа порт Порт-Саїд

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати


Навігаційний проект переходу судна типу «Сормовський» за маршрутом порт Анапа - порт Порт-Саїд

Введення

З розвитком міжнародної торгівлі, науково-технічного прогресу зросла необхідність у забезпеченні флоту новими суднами. Кількісні, а головним чином, якісні зміни складу флоту ставить завдання більш глибокого наукового підходу до питань мореплавання.

В даний час, з розвитком морського транспорту, збільшилися швидкості судів до 17-25 вузлів і водотоннажність до декількох десятків тисяч тонн, у зв'язку з цим, для забезпечення безпеки суден потрібні кількісні і досить точні дані.

У загальному завданню забезпечення безпеки мореплавання проблеми розходження суден один з одним займає одне з найважливіших місць.

У зв'язку з цим найбільш важливим є навігаційна підготовка до переходу: укомплектування судновий колекції морськими картами, посібниками, посібниками, наукових матеріалів для коректури судновий колекції, підбір навігаційних морських карт, вибір маршруту, підготовка та перевірка в роботі технічних засобів навігації, перевірка наявності інформації про маневрених характеристик судна.

Найважливішим завданням підготовки до переходу є забезпечення навігаційної безпеки плавання, запобігання аварій і надзвичайних випадків. Попередня підготовка до переходу має важливе практичне значення: аналіз показує, що значна частина аварій була заздалегідь визначена - відсутністю або недостатньою ефективністю такої підготовки.

1. Попередня підготовка

1.1 Підбір карт, керівництв і посібників для маршруту переходу

Згідно РШСУ-98, підбір навігаційних морських карт, посібників, керівництв на майбутній перехід (рейс) виконується за каталогом карт і книг відповідно до вимог правил коректури, комплектування і зберігання карт та посібників, для плавання на судах цивільних відомств 9038.

Карти підбираються за відкоригованого каталогу карт і книг наступним чином:

- У будь-якій частині каталогу по аркушу «Нарізки частин каталогу», який розміщено на початку книги, визначає потрібна частина каталогу;

- У вибраній частині каталогу по збірному листу збірних аркушів карт, поміщених на початку розділу «Карти», виписуються номери збірних аркушів майбутнього району плавання;

- У тому ж розділі "Карти" за виписаними збірним листам, підбираються і виписуються номери необхідних карт по майбутніх маршрутом плавання; першими виписуються номери генеральних карт, на яких розташовані пункти відходу і приходу, а потім номери планів, приватних і шляхових карт;

- За виписаними номерами із суднової колекції вибираються стан їх коректури і при необхідності карти коригуються для приведення їх на рівень сучасності.

Для підбору лоцій і інших посібників для плавання користуються розділом «Книги» каталогу карт і книг. Межі лоцій, опис вогнів і знаків і інших посібників вказані на відповідних збірних аркушах в розділі «Книги», а цифри на цих аркушах позначають номери видань.

Підбір карт, керівництв і посібників для плавання за маршрутом переходу виконуємо по каталогу карт і книг № 7202 (частьIII. Середземне, Чорне, Азовське, Аральське моря і озеро Іссик - Куль).

Відомості про підібраних картах, довідниках і посібниках для плавання зведені в таблицю № 1.1.1

Таблиця № 1.1.1 - Карти

Адміралтейський номер карти

Заголовок (назва) карти

Масштаб

Рік видання

Дата судновий

коректури

Генеральні карти

1

30115

Чорне море і Східна частина Середземного моря

1:2000000

1989

01.11.2005

2

30301

Чорне і Азовське моря

1:1250000

1976

01.11.2005

3

30102

Чорне та Егейське моря

1:2000000

1969

01.11.2005

4

30103

Середня частина Середземного моря

1:2000000

1971

01.11.2005

5

31008

Західна частина Чорного моря

1:750000

1980

01.11.2005

6

31009

Східна частина Чорного моря

1:750000

1980

01.11.2005

7

30302

Егейське і Мармурове моря

1:1000000

1978

01.11.2005

8

30303

Від о. Кріт до порту Бейрут

1:1000000

1978

01.11.2005

9

30304

Від Олександрії до Бенгазі з о. Крит

1:1000000

1980

01.11.2005

10

31011

Від Севастополя до Новоросійська

1:500000

1984

01.11.2005

11

31010

Від Севастополя до Констанци

1:500000

1975

01.11.2005

12

31013

Від затоки Орду до порту Амасра

1:500000

1975

01.11.2005

13

31014

Від порту Констанца до порту Амасра

1:500000

1980

01.11.2005

14

31016

Північна частина Егейського моря

1:500000

1977

01.11.2005

15

31017

Південна частина Егейського моря

1:500000

1980

01.11.2005

16

31018

Від о. Кріт до затоки Анталья

1:500000

1980

01.11.2005

17

31019

Від мису Калеарди до порту Бейрут з о. Крит

1:500000

1980

01.11.2005

18

31021

Від о. Кріт до порту Порт-Саїд

1:500000

1980

01.11.2005

19

31020

Від порту Бейрут до порту Порт-Саїд

1:500000

1980

01.11.2005

Шляхові і приватні карти і плани

20

38170

Анапскій рейд і якірні місця біля мису Утріш

1:10000

1983

01.11.2005

21

32106

Від Анапи до Анапа

1:200000

1982

01.11.2005

22

32105

Від Феодосії до Анапи

1:200000

1983

01.11.2005

23

32104

Від Севастополя до Феодосії

1:200000

1982

01.11.2005

24

32125

Від 42 º 38'N - до 43 º 53'N. Від 31 º 44'Е - до 34 º 04'Е.

1:200000

1978

01.11.2005

25

32118

Від 42 º 10'N - до 43 º 25'N. Від 29 º 36'Е - до 31 º 56'Е.

1:200000

1978

01.11.2005

26

32114

Від порту Зонгулдак до мису Шіле

1:200000

1978

01.11.2005

27

32115

Від бухти Мічурін до мису Шіле

1:200000

1982

01.11.2005

28

34113

Від мису Шіле до мису Карабурун

1:100000

1971

01.11.2005

29

36127

Підходи до протоки Босфор

1:50000

1982

01.11.2005

30

36129

Протока Босфор

1:25000

1982

01.11.2005

31

32200

Мармурове море

1:200000

1978

01.11.2005

32

35201

Підходи до протоки Босфор

1:50000

1982

01.11.2005

33

33201

Мармурове море. Східна частина

1:100000

1978

01.11.2005

34

33202

Мармурове море. Середня частина

1:100000

1979

01.11.2005

35

33203

Мармурове море. Західна частина

1:100000

1978

01.11.2005

36

32201

Від порту Александруполіс до острова Лесбос з протокою Дарданелли

1:200000

1972

01.11.2005

37

33204

Протоку Дарданелли

1:100000

1978

01.11.2005

38

35212

Центральна частина протоки Дарданелли

1:50000

1974

01.11.2005

39

35213

Південна частина протоки Дарданелли

1:50000

1974

01.11.2005

40

32202

Від протоки Дарданелли до острова Скірос

1:200000

1972

01.11.2005

41

33205

Підходи до протоки Дарданелли

1:100000

1982

01.11.2005

42

33217

Підходь до порту Лесбос із заходу

1:100000

1982

01.11.2005

43

32206

Від о. Скірос до о. Ікарія

1:200000

1972

01.11.2005

44

32208

Від о. Ікарія до затоки Гекова

1:200000

1982

01.11.2005

45

33218

Від о. Родос до о. Крит

1:200000

1982

01.11.2005

46

32229

Від міста Ель-Аріш до мису Кавабурун

1:200000

1982

01.11.2005

47

36241

Підходи до Порт-Саїд

1:50000

1982

01.11.2005

48

39241

Порт Порт-Саїд

1:12500

1982

01.11.2005

Довідкові карти

30302-ДН-LC

Егейське і Мармурове моря SLO-Г SLO-Б SLO-X

1000000

1978

31016-LC

Північна частина Егейського моря

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1977

31017-LC

Південна частина Егейського моря

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1980

31018-LC

Від о. Кріт до затоки Анталья

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1983

31019-LC

Від мису Калеарди до порту Бейрут з о. Крит

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1982

31020-LC

Від порту Бейрут до порту Порт-Саїд

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1983

+31021-LC

Від о. Кріт до порту Порт-Саїд

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1986

Допоміжні карти

90199

Номограму для визначення початкового курсу при плаванні по ДБК



91012

Карти для прокладки ДБК



90080

Карта часових поясів світу

50000000

1979

90102-Н-Z. 4 л.

Карта світу. Горизонтальна (H)

І вертикальна (Z) складові напруженості іомагнітного поля епохи ... 1975 р. (карта елементів земного магнетизму).


20000000

1978

90400

Широтної пояс 30 º 00 '- 31 º 23'

200 000


90401

Широтної пояс 31 º 10 '- 32 º 32'

200 000


90402

Широтної пояс 32 º 20 '- 33 º 41'

200 000


90403

Широтної пояс 33 º 30 '- 34 º 50'

200 000


90404

Широтної пояс 34 º 40 '- 35 º 59'

200 000


90405

Широтної пояс 35 º 47 '- 37 º 05'

200 000


90406

Широтної пояс 36 º 53 '- 38 º 10'

200 000


90407

Широтної пояс 37 º 58 '- 39 º 13'

200 000


90408

Широтної пояс 39 º 00 '- 40 º 14'

200 000


90409

Широтної пояс 40 º 03 '- 41 º 16'

200 000


90410

Широтної пояс 41 º 05 '- 42 º 17'

200 000


90411

Широтної пояс 42 º 06 '- 43 º 17'

200 000


90412

Широтної пояс 43 º 07 '- 44 º 17'

200 000


90413

Широтної пояс 44 º 06 '- 45 º 15'

200 000


90414

Широтної пояс 45 º 05 '- 46 º 12'

200 000


90415

Широтної пояс 46 º 02 '- 47 º 08'

200 000


Таблиця № 1.1.2 - Керівництва та посібники

Адміралтейський

Найменування посібники

Примітки,

Дата судновий коректури

Керівництва для плавання

1244

Лоція Чорного моря. Доповнення №

01.11.2005

1245

Лоція Мармурового моря і проток Босфор і Дарданелли. Доповнення №

01.11.2005

1247

Лоція Егейського моря. Доповнення №

01.11.2005




1250

Лоція Південно-Східної частини Середземного моря. Доповнення №

01.11.2005







2217

Вогні і знаки Чорного та Азовського морів

01.11.2005

2219

Вогні Середземного моря Частина-1

01.11.2005

NP-78

Адміралтейський список Вогнів і туманних сигналів. Частина-Е

01.11.2005

3001


Радіотехнічні засоби навігаційного обладнання (РТС ПЗ)


01.11.2005

3203

Радіотехнічні засоби навігаційного обладнання (РТС АЛЕ) Чорного і Середземного морів

01.11.2005

3008


Розклад факсимільних гідрометеорологічних зведень

01.11.2005

3011

Розклад передач навігаційних попереджень (НП)

01.11.2005

3012

Розклад передач гідрометеорологічних повідомлень для мореплавців

01.11.2005

4228

Рекомендації при плаванні в протоках Босфор і Дарданелли

01.11.2005

9017

МППЗС-72

01.11.2005

9016

МСС

01.11.2005

9052

Збірник договорів і законодавчих актів іноземних держав з питань мореплавання,

Том-2

01.11.2005

9029

Керівництва МАМС

01.11.2005

Довідкові посібники

7202

Каталог карт та книг. Частина-3

01.11.2005

9024

Умовні знаки морських карт і карт ВВП

01.11.2005

6003

Таблиці припливів на 2005 р. Том-3

01.11.2005

6237

Атлас поверхневих течій Чорного моря

01.11.2005

6238

Атлас поверхневих течій Середземного моря

01.11.2005

6242

Атлас хвилювання і вітру Середземного моря

01.11.2005

9032

Довідник Порти Світу

01.11.2005

Обчислювальні посібники

9002

ТРАВНІ

2005

9011

МТ-75

1975

9004

ВАС-58, Том-2

1958

9005

ВАС-58, Том-3

1958

9007

ТВА-57

1957

Перед виходом у рейс на судні перевіряється наявність основної штурманської документації згідно з вимогами РШСУ-98, до них відносяться:

- Судновий журнал;

- Реєстр суднових журналів;

- Формуляри, технічні паспорти та і / е на суднові ТСН;

- Журнал поправок хронометра;

- Журнал поправок компаса;

- Журнал замірів води в льялах і танках;

- Таблиця радіодевіаціі;

- Таблиця поправок лага;

- Схеми тіньових секторів і метрових зон РЛС;

- Інформація про маневрених характеристик судна;

- Каталоги карт і книг;

- Підшивки повідомлень мореплавцям і коректурних калік;

- Журнали приспів, НАВАРЕА, НАВТЕКС;

- Журнал прогнозів погоди;

- Наказ про оголошення переліку обов'язкової судновий колекції.

1.2 Поповнення, зберігання, коректура та списання карток і книг

Для забезпечення безпеки плавання на кожному судні повинні постійно бути в наявності необхідні карти і керівництва для плавання, обов'язковий перелік яких для судна визначається службою мореплавання судновласника з урахуванням типу судна, плану перевезень, закріплення судна на одній чи іншій судноплавної лінії, а також можливих варіантів зміни районів плавання.

Комплектування, підбір і коректура карт, керівництв і посібників на майбутній рейс виконується відповідно до вимог діючих Правил коректури.

Судова колекція карт повинна постійно підтримуватися на рівні сучасності.

Для отримання необхідних карт і посібників, для плавання, третій помічник капітана складає заявку за формою, у двох примірниках, підписує її у капітана і не пізніше ніж за 10 діб до отримання карт і посібників, здає її в ЕРНК. У разі подання заявки з іншого порту має бути врахований час, необхідне для пересилання. При подачі заявки з моря по радіо, така має бути надіслана не менше ніж за 10 діб, із зазначенням дати і часу прибуття судна в порт. Користування картами і посібниками дозволяється тільки особам, які мають безпосереднє відношення до цих документів, без винесення з спеціально відведених службових приміщень.

Карти судновий колекції повинні зберігатися в ящиках штурманського столу, або на спеціально пристосованих стелажах або в пеналах, а керівництва для плавання - в ​​шафах або на спеціальних полицях. Штурманська рубка (або інше приміщення, в якому зберігаються карти і керівництва) є службовим приміщенням, порядок доступу до якого визначається капітаном.

Отримувані судном карти і посібники заносять в Номерний покажчик Каталогу карт і книг. Кількісний облік карт і посібників ведуть в інвентарній книзі по палубної частини.

Періодично оголошуються номери застарілих карт і посібників, які підлягають вилученню з обігу. Як правило, такі оголошення робляться після випуску в світ нових видань на ті ж райони. З отриманням оголошення про вихід нових видань третій помічник зобов'язаний проінформувати капітана судна і з його дозволу подати заявку на отримання нових видань.

Карти з суднової колекції замінюються на нові:

  • у разі оголошення в додатках до ІМ ГУН і МО або в II відділі випусків ІМ ГУН і МО про непридатність їх для навігаційних цілей.

  • У зв'язку з фізичним зносом їх внаслідок постійного вживання при плаванні в тому ж рейсі.

Ті, що прийшли в непридатність карти і книги і керівництва для плавання знищуються на судні спаленням або здаються на механічну переробку встановленим ЕРНК порядком.

Знищення карт і посібників для плавання провадиться лише після того як на судно надійдуть нові видання карт і посібників.

У всіх випадках списання карт і посібників здійснюється за актом, у якому вказуються номери списаних видань, загальна сума вартості, підстави або причина списання та примітки. Акт про списання, у двох примірниках, підписують члени команди на чолі зі старшим помічником капітана, затверджує акт капітан судна. Після цього роблять відповідні зміни в усіх документах з обліку суднових навігаційних посібників. Списання карток відбувається в тому випадку, коли крім Повідомлення про списання тієї або іншої карти на судно надходить нова карта, але вже з поліграфічними змінами, що не вимагає коригувань В іншому випадку слід приймати за робочу карту стару, що є в наявності карту і зберігати її разом з іншими придатними для плавання картками до того моменту, поки не буде отримана нова карта, повністю замінює вийшла з ужитку згідно Повідомлення мореплавцям ІМ ГУНіО її, який відпрацював свій термін, застарілий аналог.

Карти та керівництва періодично виправляють по коректурним документами.

Введено наступні види коректури карт:

  • нове видання, здійснюване в тих випадках, коли з-за великого числа

  • виправлень потрібне виготовлення нових оригіналів;

  • велика коректура: полягає у випуску нового тиражу без пересоставления оригіналів, але з урахуванням всіх змін в навігаційній обстановці;

  • вклейка знову віддрукованих окремих ділянок з необхідними

  • виправленнями;

  • мала коректура: випуск додаткового тиражу карт, коли попередній

тираж витрачений;

  • перевидання: здійснюється, коли обсяг виправлень, досягає 15% обсягу тиражу або тексту керівництва;

- Доповнення: видається періодично, у міру поповнення виправлень;

- Зведені коректури: як правило, видаються щорічно.

Керівництво для плавання коригують тільки за постійними Повідомлення мореплавцям, які виходять один раз на тиждень. Коректура карт в порту і в морі здійснюється третім помічником капітана. Якщо судно в море, то коректура карт виконується за допомогою радіоізвещеній або ж факсимільних повідомлень, в яких излогаются інформація про зміни навігаційної обстановки, що є строкової для мореплавців до отримання ними штатних Повідомлень мореплавцям тільки простим олівцем, а після отримання штатних в залежності від інформації Повідомлення- простим олівцем або кульковою ручкою з пастою червоного кольору.

При одержанні на судні в порту повідомлень мореплавцям ІМ ГУНіО, якщо поряд з номером одного зі сповіщень варто доповнення «В» - Тимчасово або «П» - Попередньо, тоді коректуру слід виконувати строго тільки простим олівцем, якщо поряд з номером сповіщення не є зовсім ніяких позначень, то зміна навігаційної обстановки згідно такому повідомленню є постійним і потребує коригування назавжди за допомогою кулькової ручки з пастою в цій ручці червоного кольору.

Починати необхідно з останнього, прийнятого до коректування повідомлення. Дані про зміни навігаційної обстановки, які необхідно терміново довести до відома мореплавців до отримання ними штатних Повідомлень мореплавцям, передаються по радіо.

У порту навігаційні морські карти коригуються за извещениям ІМГУН і О, коректура проводиться червоним кольором, а тимчасова та попередня коректура наноситься простим олівцем. У морі коректура проводиться тільки простим олівцем по приспів, НАВІП, НАВАРЕА і повідомленнями NАVТЕХ.

Всесвітня служба радіонавігаційних попереджень (ВСРНП).

У рамках ВСРНП передаються три види навігаційних попереджень - районні, прибережні і місцеві.

1) Для координування радіопередачі районних попереджень Світовий океан розділений на 16 географічних районів. Там, де необхідно, для скорочення позначення району використовують термін НАВАРЕА (NAVAREA) з наступним номером району. Районні попередження представляють собою

радіонавігаційні попередження далекого радіусу дії, складені районним координатором і передані через потужну радіостанцію.

2) Прибережні попередження (COASTAL WARNINGS) - це радіонавігаційні попередження, пов'язані з району чи частині району, які оголошуються національним координатором через національні берегові радіостанції.

3) Місцеві попередження (LOCAL WARNINGS) - це радіонавігаційні попередження, пов'язані з району знаходиться в межах юрисдикції портової влади.

Навігаційні попередження в рамках ВСРНП забезпечують мореплавців усіх країн навігаційною інформацією англійською мовою.

НАВТЕКС - Міжнародна автоматизована система навігаційної та метеорологічної інформації. Берегові станції працюють на частоті 518 кГц, і передають інформацію про навігаційних та гідрометеорологічних попереджень, льодової обстановки і прогнози погоди. Судна валовою місткістю 300 рег. т і більше, що вводяться в експлуатацію з 1990 р. повинні мати приймачі НАВТЕКС.

1.3 Гідрометеорологічні умови

Чорне море

Найбільш сильні й тривалі вітри у всіх районах моря наявні з жовтня по березень з більшою повторюваністю в північних районах моря.

Погіршення видимості через тумани відбувається головним чином восени і взимку; інтенсивні опади, що погіршують видимість, рідкісні. Восени Чорне море виявляється по впливом Сибірського антициклону, що поширюється на східну частину Європи, або циклонів, що виникають на середземноморській гілки полярного фронту і смещающихся на схід. При антициклонів циркуляції над морем, спостерігаються стійкі і сильні східні та північно-східні вітри, які обумовлюють переважанням холодної й сухої погоди.

Велику частину року середня температура повітря у відкритому морі вище, ніж на узбережжі. У листопаді спостерігається значна різниця між температурою повітря на північно-заході і південно-сході описуваного району.

Вітри від NE і NW найбільш часто спостерігаються в північній і західній частинах моря.

На узбережжі Кримського півострова від порту Ялта до порту Феодосія в протягом року переважають вітри від NW (повторюваність 22-62%) та від N (21-61%). В інших пунктах з вересня по березень-квітень найчастіше відзначається вітер від NE.

На західному узбережжі Чорного моря в більшості пунктів протягом всього року переважають вітри від N (18-41%) та від NW (12-26%).

Вітри зі швидкістю 15 м / с і більше у всіх районах моря спостерігаються щорічно і у всі сезони. Особливо популярні вони з жовтня по березень в північних районах, повторюваність їх у цей період досягає 10%.

Штормові вітри в район Чорного моря приходять частіше за все від N, N і NE, а також від S і SW. На значній частині узбережжя моря панує протягом усього року вітер NE (18-56%). Якщо цей вітер тримається протягом 2 діб, то нерідко спостерігається виникнення тягуни. Середньомісячна швидкість вітру змінюється від 2 до 8 м / с.

У цілому, для гідрологічного режиму описуваного району характерна, висока температура води протягом усього року, переважання хвиль висотою не більше 2 м і система стійких постійних течій. У відкритій частині моря повторюваність туманів складає в середньому 1-5% протягом року. У центральному районі моря тумани спостерігаються частіше, ніж в інших районах: повторюваність їх у середньому за рік становить тут 5%.

На узбережжі тумани мають той же річний хід, що і у відкритому морі. В осінній період року в більшості пунктів спостерігається от3 до7 днів з туманом в місяць, в деяких пунктах - до 10-12 днів.

У описуваному районі переважає видимість 5-10 миль і більше. Найкращі умови видимості відзначаються з квітня по листопад. Протягом доби найбільша видимість спостерігається вдень, найменша - вранці.

Може бути місячна хмарність над значною частиною описуваного району складає з жовтня по березень 7-8 балів. Може бути річне кількість ясних днів на більшій частині узбережжя змінюється від 65 до 92; на окремих ділянках північно-західного узбережжя воно не більше 60, а на західному узбережжі місцями збільшується до 134. середнє річне число похмурих днів (хмарність 8-10 балів) становить переважно 100-130.

Рівень Чорного моря змінюється в основному під впливом згінно-нагінних і сейшевих коливань, а також стоку річкових вод.

У західному районі моря нагони викликаються вітрами від NE і ENE, в північно-західному - вітрами від SE. Особливо великі згінно-нагінні коливання в західному і північно-західному районах Чорного моря наявні в жовтні-лютому. Їх величина перевищує 0,5 м, а іноді і більше. У рідкісних випадках на Чорному морі спостерігаються штормові нагони до 4 м.

Уздовж берега Чорного моря проходить основна течія, що охоплює все море замкнутим кільцем в зоні материкового схилу і рухається проти годинникової стрілки, паралельно берегової лінії, шириною 10-30 миль. Швидкість течії становить 0,6-1,2 вузла, а на осі вони збігаються з напрямком потоку, протягом збільшується до 1,4 вузла.

Гідрометеорологічні умови для плавання суден у Чорному морі в цілому сприятливі.

Труднощі можуть бути викликані сильними вітрами, погіршенням видимості через туманів та іноді з-за інтенсивних опадів.

Мармурове море

Клімат Мармурового моря середземноморський. Для нього характерна спекотна осінь. Він формується під дією циклонічної діяльності.

Середньомісячна температура в листопаді становить 10-15 º С.

У більшій частині мармурового моря протягом усього року переважають вітри від NE (20-65%). Суха осінь, туманів немає, дощі дуже рідкісні.

У відкритому морі і на островах протягом року є сусідами вітри від NE і N, повторюваність яких 40-70% м / с. шторми у відкритому морі відрізняються протягом усього року, але найбільш популярні вони в період з жовтня по березень, повторюваність 3-10%. Як правило, їм супроводжують падіння тиску і велика хмарність.

В описаному районі видимість частіше всього 5 миль і більше, повторюваність її 80-100%. Повторюваність видимості менше 2 миль протягом року менше 4%.

Гідрологічний режим Мармурового моря визначається в основному водообміну з Чорним і Середземним морем, кліматичних і фізико-географічними особливостями району.

У Мармуровому морі приливні коливання невеликі і практичного значення не мають.

Коливання рівня спостерігаються в основному в бухтах, затоках і протоках.

У протоці Босфор при сильних вітрах від S, а в протоці Дарданелли при сильних вітрах від SW відзначалися випадки підвищення рівня на 0,6 м, від середнього рівня.

Середня швидкість постійного течії при вході в протоку Босфор до 1 вузла, в протоці вона збільшується з півночі на південь від 1-2 до 5 вузлів і більше. У Мармуровому морі, при виході з протоки Босфор середня швидкість течії 2-4 вузла, в центральній частині моря до 1 вузла, біля північного входу в протоку Дарданелли 1,2 вузла, на південь місцями збільшується до 2-4 вузлів.

Іноді при виході з протоки Дарданелли в Егейське море вітри від SW раптово переходять в шквали від NE, дуже небезпечні для малих суден.

Провісником сильних вітрів від NW служать білі хмари, що піднімаються над європейським берегом.

Шторми бувають рідко. Середнє річне число днів з ними не перевищує 5. Виключенням є деякі пункти, наприклад порт Чанаккале, де в середньому в рік спостерігається 53 дні зі штормом, а середньо місячне число днів з ними коливається від 2-4с квітня по грудень.

У районі Мармурового моря спостерігаються місцеві вітри «мелт». Мелтей - стійкий вітер північних напрямків. Швидкість мелт зазвичай 7-13 м / с днем ​​і 4 - 6 м / с вночі.

Тумани утворюються переважно вночі та вранці; тривалість їх не тривала.

Гідрометеорологічні умови для плавання суден у Чорному морі в цілому сприятливі. Труднощі можуть бути викликані сильними вітрами, погіршенням видимості через туманів та іноді з-за інтенсивних опадів.

Егейське море

Для осіннього періоду характерна погода з переважанням циклонів, що проходять над південною частиною моря, переважають вітри від SE і SW, тривають до2-3 днів, іноді посилюються до штормової сили. У міру просування циклонів до острова Кіпр і далі на північний-схід спостерігаються вітри від W, які змінюються вітрами від NW; часто досягають штормової сили.

Середня місячна швидкість вітру у відкритому морі і на островах центральної його частини в листопаді становить 6-7 м / с. Штилі у відкритому морі рідкісні: протягом року повторюваність їх коливається від 2 до 10%.

В Егейському морі шторми від N і S зазвичай починаються раптово. Тумани бувають досить рідко. Видимість добра, так у відкритій частині Егейського моря повторюваність видимості 5 миль і більше становить 90-95%, а повторюваність видимості мене 5 миль не більше 5-10%. Також спостерігається велика хмарність в районі Егейського моря до 8-10 балів.

Гідрологічний режим Егейського моря визначається в основному водообміну з Чорним і Середземним морями, кліматичними та фізико-географічними особливостями району.

Коливання рівня в більшості місць непомітні і спостерігаються лише у вершинах бухт, в затоках і припливах де вони викликаються дією прілівоотлівних і згінно-нагінних явищ.

Режим циркуляції води характеризується перебігом проти годинникової стрілки, що обумовлено виходом вод з протоки Дарданелли і пануванням N, NE і SW вітрів.

Внаслідок цього у східних берегів переважають течії північного напрямку, швидкість їх не перевищує 1-1,2 вузла.

Гідрометеорологічні умови для плавання суден в районі Егейського моря протягом року неоднакові. З жовтня по березень плавання суден не може у зв'язку з погіршенням метеорологічних умов, пов'язаних з проходженням циклонів. У цей час збільшується число днів з опадами до 10 - 15 в місяць і число днів з штормами до 3-4 на місяць, відзначається найбільша повторюваність хвилювання 5 балів і більше, особливо при вітрах від NW, з-за туманів і зливових опадів значно погіршується видимість, в осінній період посилюється вітер.

Південно-Східна частина Середземного моря

Труднощі виникають при проходженні циклонів (жовтень-березень), коли спостерігаються шторми, погіршується видимість і посилюється хвилювання. Восени температура бістро знижується, збільшується хмарність і кількість хмар. Тип погоди, характеризується переважанням південних циклонів в холодний період року, вона відрізняється пониженням температури повітря, випаданням рясних опадів і сильними вітрами. Температура повітря висока: середня річна температура становить близько 15 про у відкритому морі і на острові Кріт і 12 о - 18 о на узбережжі.

Відносна вологість повітря значна і в більшості пунктів у середньому на місяць коливається, як правило, від 50 до 80%. У відкритому морі протягом всього року переважають вітри від W, NW і N, SW, сумарна повторюваність їх складає в основному 40 - 75%.

На більшій частині узбережжя Туреччини протягом всього року панують вітри від NW; повторюваність їх у деяких пунктах досягає 90%. З вітрів інших напрямків часто спостерігається вітер від N (повторюваність 50%). Середня місячна швидкість вітру повсюдно становить 3 - 6 м / с, лише у відкритому морі з жовтня по квітень збільшується до 7 - 9 м / с.

Штилі у відкритому морі рідкісні; повторюваність їх протягом року не перевищує 5%. На південному узбережжі Туреччини панують вітри від N і NW (15-25%). У західній частині моря штилі відмічаються часто повторюваністю 25 - 45%.

Вітри зі швидкістю до 16 м / с у відкритому морі рідкісні.

Шторми пов'язані головним чином з проходженням циклонів і бувають рідко, в більшості пунктів не щорічно. Середнє число днів з ними зазвичай не перевищує 1 на місяць.

У відкритому морі, в західній його частині, найбільш вірогідні шторми від W і E, а в східній частині - NW, W, E, SE.

Тумани у відкритому морі спостерігаються дуже рідко, повторюваність їх протягом року становить не більше 1%.

Протягом всього року в Середземному морі переважає видимість більше 10 миль, повторюваність її досягає 90%. Іноді на узбережжі спостерігається імла, що викликається пилом, яку приносять берегові бризи; видимість в цей час погіршується до 0,5 кб.

Середньомісячна хмарність у відкритому морі протягом року змінюється від 1 до 6 балів. Середнє місячне число похмурих днів в більшості пунктів рідко перевищує 5. Середнє місячне число днів з грозою становить переважно 0,3 - 3. Смерчі в цьому районі рідкісні і зустрічаються найчастіше з жовтня по січень.

Припливи в описуваному районі переважно півдобові мілководні. Середня величина квадратурного припливу не перевищує 0,3 м, а сізігійного від 0,1 до 0,6 м.

Постійне протягом йде з Атлантичного океану через Гібралтарську протоку уздовж північного берега Африки на Є. Уздовж східного берега моря постійне течія йде на N, а потім, біля берегів Туреччини повертає на W. Приблизно на меридіані 30 º північної довготи спостерігається круговорот води проти годинникової стрілки. Середня швидкість його не перевищує 1 вузла.

Слід зазначити, що в описаному районі, майже всюди, спостерігається знос судів до SЕ. Також в цьому районі протягом всього року спостерігаються хвилі заввишки менше 1,75 м, їх повторюваність 65-95%.

У описуваному районі протягом всього року переважають хвилі заввишки менше 1,75 м; повторюваність їх 65 - 95%. Часто спостерігаються хвилі заввишки 4 м, і більше. Найбільш сильне хвилювання біля берегів Туреччини, викликають вітри від SW.

Гідрометеорологічні умови для плавання суден у Середземному морі в цілому сприятливі. Клімат його характеризується високою температурою повітря, сезонною зміною напрямку вітру і добре вираженим в річному ході опадів дощовим і сухим сезонами.

Табл № 1.3.1 - Метеорологічна таблиця на місяць листопад

Метеорологічні елементи

Пункти спостережень


1

2

3

4

5

6

7

8

9

Повторюваність вітру,%

N

15

11

8

22

8

30

13

18

6


NE

11

10

16

17

27

23

5

16

6


E

5

9

4

7

7

10

2

4

5


SE

7

2

7

9

2

3

1

4

4


S

3

2

7

12

18

12

22

11

10


SW

6

5

13

12

23

8

1

18

6


W

11

16

16

2

2

4

1

2

1


NW

9

10

15

8

3

2

0

12

1


Штиль

27

35

14

11

10

8

55

15

61

Середня швидкість вітру, м / с.

3,1

2,9

4,6

3,1

5,1

4,2

2,2

3,4

1,8

Число днів зі швидкістю вітру ≥ 15 м / с.

3

2

3

0

2

1

0

0

0

Кількість днів з туманом

5

4

4

1

1

0

0

0

0

Середня хмарність, бали

6

6

6

7

6

8

5

5

5

Число ясних днів

(0 ÷ 2 бали)

7

6

8

3

3

7

7

10

6

Число похмурих днів (8 ÷ 10 балів)

14

16

16

11

10

11

6

6

6

Середня кількість опадів за добу, мм.

62

68

36

82

87

84

89

108

90

Максимальна кількість опадів за добу, мм.

94

92

67

88

92

...

45

183

105

Кількість днів з опадами

2

1

6

15

9

11

7

6

7

Число днів зі снігом

1

1

1

1

0

...

0

0

0

Кількість днів з грозою

0

0

0

1

2

1

2

2

1

Температура повітря, С º

середня


10,2

9,4

7,8

12,5

12,5

10,0

14,0

15,4

10,6


абсолютний max

24

27

26

26

28

24

32

36

21


абсолютний min

-11

-9

-12

-7

-7

-3

-7

-4

-3

Відносна вологість,%

78

81

86

77

76

77

71

65

70

1) порт Євпаторія; 5) місто Чанаккале;

2) порт Бургас; 6) порт Александропуліс;

3) порт Констанца; 7) порт Ізмір;

4) місто Стамбул; 8) порт Анталья;

9) порт Мерсин.

Гідрометеорологічні умови плавання у Чорному, Мармуровому, Егейському, Середземному морях з жовтня місяця менш сприятливі, в цей час циклонічна діяльність активізується, проходження циклонів супроводжується штормами, що створюють сильне хвилювання в прибережній зоні і відкритому морі. Поэтому необходимо подготовится к плаванию в штормовых условиях.

1.4 Навігаційно-гідрографічні умови

Черное море

Общие сведения. Черное море – средиземное море Атлантического океана – является самым восточным из морей и представляет собой вытянутый с запада на восток глубокий водоем между Европой и Малой Азией. Наибольшая длина по параллели 42 ° 30 ¢ северной широты от вершины Бургасского залива до Кавказского берега севернее рейда Редут – Кале около 610 миль; наибольшая ширина между мысом Очаковский и мысом Баба (41 º 17 ΄ N, 31 º 24 ΄ E) примерно 330 миль. В наиболее узкой части южная оконечность Крымского полуострова, мыс Сарыч, удалена от мыса Керемпе (42 º 01 ΄ N, 31 º 24 ΄ E) на Анатолийском берегу вверху всего на 142 мили.

Плавание по Черному морю особых трудностей не составляет так как опасности расположены в близи берегов. На подходах к крупным портам и к проливу Босфор из-за растущей интенсивности движения судов следует принимать меры предосторожности. Для определения места положения можно использовать горы, мысы, различные строения, а в открытом море – радионавигационные и астрономические средства.

Берега. К западу от пролива Босфор берег сравнительно не высокий; он имеет красноватый цвет в местах, где образован песчаными осыпями, и более темный цвет в местах, покрытых растительностью. Миси на цій ділянці обривисті.

Острова. В Черном море острова лежат в близи брегов, крупных здесь островов нет. Исключением является остров Змеиный расположенный против дельты реки Дунай. В 19 милях от берега. Глубина между средней частью острова Змеиный и брегом 27,5 м; опасностей здесь не обнаружено.

В близи северо-западного берега Черного моря в Тендровском заливе расположена группа низких песчаных остовов. Несколько островков лежит в Бургасском заливе. Кроме того, вблизи берегов, имеются крупные надводные камни и скалы.

Глубины, рельеф дна и грунт. Черное море представляет собой глубоководный бассейн с крутыми склонами. Изобата в сто метров проходит почти параллельно берегу, 1,5–10 милях от него. Только в западной и северо-западной частях моря эта изобата отходит на 20 – 30 миль, а местами и на 80 миль от берега.

Наиболее мелководна северо-западная часть моря. Изобата 100 м проходит по прямой линии от мыса Емине по направлению к порту Евпатория, отделяя большой мелководный район с глубинами, постепенно уменьшающийся к северу. Ізобати 200, 500 і 1000 м паралельні ізобат 100 м, з-за крутих знижень дна вони проходять на дуже близькій відстані від неї.

В прибрежной полосе моря у скалистых берегов грунт преимущественно галька и гравий, а у низких участках берега песок. На глубинах 20–30 метров песок становится илистым, а на еще больших глубинах постепенно переходит в глинистый ил. До глубин 200 м во многих местах встречаются большие скопления раковин. В северо-западной части моря между устьем реки Дунай и мысом Тарханкут на глубинах 50–60 м огромные площади заняты водорослями.

Течения . Система течения Чёрного моря может быть представлена как единая для всего моря замкнутая циркуляция водных масс, имеющая в отдельных прибрежных районах существенные особенности.

У западного побережья моря (От мыса Емине до острова Змеиный) течение направлено в основном на юг со средней скоростью 0,5–0,7 узла. В заливах и бухтах имеют место довольно обширные круговороты течений антициклонического характера (По часовой стрелке) со скоростями 0,1–0,3 узла. Наиболее чётко эти круговороты выражены севернее порта Констанца, между мысом Калиакра и Варненским заливом и в Бургасском заливе.

Земной магнетизм. Магнитное склонение на эпоху 2005 г. изменяется от 4 º Е западной части до 5,3 º Е в его восточной части.

Среднегодовое изменение магнитного склонения изменяется от 3,3 º Е на западе района моря до 1,7 º W на востоке района. Магнитное наклонение изменяется от 64,2 º N на севере района (порт Одесса), до 58,1 º N на юге.

Магнитные аномалии. Значительную площадь имеет аномалия в районе Одесского залива; здесь магнитное склонение изменяется от 5 º W до 9 º Е.

Средства навигационного оборудования. На большинстве мысов, далеко выступающих в море, установлены светящие знаки и маяки с дальностью видимости 10 – 25 миль.

Кроме визуальных средств навигационного оборудования на берегу Черного моря установлены радиомаяки и оборудовано несколько радиосистем высокой частоты точности.

На отдельных участках Черного моря, как правило, на косах установлены береговые радиолокационные отражатели; для улучшения их опознавания они установлены группами. Дальность отражателя зависит от радиолокационной судовой станции.

В водах Черного моря действует система ограждения МАМС (регион А), приведенная №3203 и «Радиолокационные системы» №3010 изд. ГУНиО МО.

Режим плавания. У берегов Болгарии и Румынии и на подходах к ним имеются запретные и временно опасные районы для плавания, запретные районы для постановки на якорь, лова рыбы придонными орудиями лова, подводных и дноуглубительных работ, а также временно опасные для постановки на якорь и лова рыбы.

Для уменьшения опасности навигационных аварий плавание в районах, где сходятся потоки движения судов, в районах с большой интенсивностью движения и в районах, судоходство в которых затруднительно и опасно осуществляется по системам установленных путей и систем разделения движения.

Порты и якорные места. У берегов Черного моря расположено много портов и гаваней, в которых можно укрыться от ветров и волнения всех направлений.

Лоцманская служба. Во все крупные порты Черного моря лоцманская проводка обязательна. В случае необходимости можно вызвать лоцмана и для входа в те порты, в которых лоцманская проводка необязательна.

Для лоцманской проводки судов следующих в порты северо-западного направления Черного моря, создана Единая морская лоцманская служба.

Спасательская служба. На Черноморском бассейне организовано взаимодействие аварийно – спасательных морских пароходств Черноморского флота и гражданской авиацией и Военно – Воздушных сил.

Служба навигационной информации. В описываемом районе можно получить гидрометеорологическую информацию, а также прибрежные предупреждения.

Оповещения мореплавателей об изменениях обстановки осуществляется в рамках Всемирной службы навигационных предупреждений.

В портах Черного моря по запросу капитана можно получить сведения о глубинах у пирсов, на подходах к фарватеру, в каналах, а также другую навигационную информацию.

Мармурове море

Общие сведения. В настоящей лоции описываются пролив Босфор, Мраморное море и пролив Дарданеллы от Черного моря до Эгейского моря (участок протяженностью около 160 миль); они отделяют Европу от Азии.

Длина пролива Босфор 16,2 мили; наибольшая ширина его 2 мили, наименьшая 4 кб. Мраморное море простирается с востока на запад на 120 миль и с севера на юг на 40 миль. Длина пролива Дарданеллы около 65 миль; наибольшая ширина его 14,6 мили, наименьшая 7 кб.

Берега. Обрывистые берега пролива Босфор образованы крутыми склонами гор. Північний берег Мармурового моря утворений грядою невисоких гір, відроги яких спускаються до моря. На большем своём протяжении этот берег обрывист. Обращенные к морю склоны гор покрыты травой, местами на склонах простираются обрабатываемые поля, а в долинах – сады и виноградник. Вдоль береговой линии тянется узкая, преимущественно каменистая отмель. Берег прорезан множеством пересыхающих летом речек и ручьёв.

Течения . В проливе Босфор течение идёт из Чёрного моря, в целом направленное узкой полосой на S. Из пролива Босфор течение следует в Мраморное море, при выходе из пролива оно делится на два мощных потока, которые направляются на SW и W.

На отдельных участках вдоль берегов течения имеют направления, противоположные направлению основных потоков течения.

В прибрежной части проливов почти повсеместно скорость течения почти 2,0 узла. В южной части пролива Босфор средняя скорость течения 2–4 узлов.

В самом проливе течение в основном направлено на юг. Основное южное течение из Чёрного моря направляется к западной стороне пролива у мыса Ганиче со скоростью 0,5–1,0 узла занимая всю ширину пролива Босфор.

Средняя скорость постоянного течения на поверхности в Мраморном море у пролива Босфор 0,5–2,0 узла, в центральной части моря до 1,0 узла, у северного входа в пролив Дарданеллы 1,0–1,5 узла.

В Мраморном море течения более слабые, чем в проливах Босфор и Дарданеллы. Средняя скорость течения 0,5–0,8 узла.

Входя в Мраморное море из пролива Босфор, течение расходится веером и замедляется, образуя три потока. В районе Измитского залива в долинах возникают шквалы, особенно при ветрах от W и иногда достигают вершины Измитского залива.

Европейский берег пролива Дарданеллы преимущественно высокий и приглубый, а азиатский берег – низкий, но местность в этом районе холмистая, постепенно повышающаяся в глубь материка.

Глубины, рельеф дна и грунт. Пролив Босфор глубоководен, глубины в его южной части достигают 110 м. Грунт в проливе ил.

В северной части Мраморного моря грунт – песок, ил и ракушка. Скелі зустрічаються біля північно-західного берега моря, в затоці Ердек, у півострова Капидаг, біля острова Мармара і біля острова Імрали. На глубинах до 60 м у берегов растет много водорослей; на глубинах до 80 м встречаются губки.

Пролив Дарданеллы глубоководен. Глубины в северо-восточной его части 20–110 м, а в центральной и юго-западной 20–95 м. Грунт в проливе Дарданеллы преимущественно ил, местами песок и ил, песок и ракушка, скала.

Особые физико – географические явления. К особым физико-географическим явлениям, которые следует учитывать при плавании в описываемом районе, нужно отнести сейсмическую деятельность и миражи.

Лоцманская служба. Лоцманская проводка для судов, следующих транзитом через проливы Босфор и Дарданеллы, необязательна, однако ввиду большого количества судов, сильного течения, а также множества береговых огней, из-за которых трудно обнаружить огни средств навигационного оборудования, рекомендуется брать ночью, в плохую погоду, в ограниченную видимость, а также всем большим судам.

Заявку на лоцмана нужно подавать за 24 часа до подхода к проливам Босфор и Дарданеллы.

В Турции для вызова лоцмана пользуются обычными сигналами по Международному своду сигналов и по телефонной радиосвязи.

Эгейское море

Общий обзор. Описываем Эгейское море, расположенное в северо-восточной части бассейна Средиземного моря. На востоке Эгейское море омывает берега полуострова Малая Азия, а на севере и западе – Балканского полуострова. С юга Эгейское море ограничено линией, соединяющей мысы Тенарон (36 º 23 ΄ N, 22 º 29 ΄ Е) и Акьяр (36 º 41 ΄ N, 28 º 14 ΄ Е) и проходящей через острова Китира, Андикитира, Крит, Карпатос и Родос.

Протяженность береговой линии с островами свыше 8000 миль. С севера на юг и с востока на запад Эгейское море простирается соответственно почти на 350 и 180 миль.

Берега. Западный берег Эгейского моря сильно расчленен горными хребтами. Склоны гор покрыты вечно зелеными кустарниками, местами на них разбиты фруктовые сады; выше в горах растут сосновые и дубовые леса.

Острова и проливы. Многочисленные острова, расположенные в Эгейском море, высокие. Значительное их количество вулканического происхождения.

Плавание среди островов Эгейского моря несложно, так как они опознаются хорошо. Глубины вблизи островов большие, и подводных опасностей в многочисленных проливах и проходах между ними почти нет. Около островов находится много якорных мест, где можно укрытся от ветров и волнения.

Глубины, рельеф дна и грунт. Дно Эгейского моря отличается большой неровностью. Рельеф его в настоящее время не остается постоянным вследствие непрекращающихся тектонических колебаний. Хотя неровный рельеф дна Эгейского моря и не создает непосредственной опасности для плавания. Грунт – ил, песок, глина и коралл.

Особые физико-географические явления. К особым физико-географическим явлениям, которые следует учитывать при плавании в Эгейском море, следует отнести сейсмическую и вулканическую деятельность и миражи.

Миражи возникают в тех случаях, когда наблюдается резкое расслоение атмосферы и на границах слоев происходит скачок плотности.

Юго-восточная часть Средиземного моря

Общие сведения. Плавание вдоль берегов описываемого в лоции района особых трудностей не представляет, так как большинство опасностей находится вблизи них.

Берега. Вдоль южного берега полуострова Малая Азия тянется горный хребет Тавр высотой более 3700 м. На значительном протяжении высокие горы подходят к морю почти вплотную; у заливов Анталья, Искендерун и некоторых других горы отходят от моря, уступая место низменности, образующей песчаные берега.

З гір у море стікають річки, гирла яких, як правило, перегороджуючи барами. На прибрежных низменностях расположены соленые озера и многочисленные болота.

Описываемый берег полуострова Малая Азия, особенно его западная часть, сильно изрезан и изобилует заливами и бухтами, в которых суда могут укрыться от непогоды.

В него вдаются широкие заливы Анталья, Искендерун, небольшие заливы Фетхие, Кастелоризон, Финике и Ташуджу, а также бухты Мар-марис, Караагач, Кёйджегиз, Юмурталык и другие. Заливы и бухты разделены высокими скалистыми мысами, приметными с большого расстояния; дальше других выступают в море мысы Курдоглу, Иблис, Бунда, Ташлык и Инджекум. Берег на всем протяжении приглуб; в некоторых местах вблизи него лежат скалы и банки.

Вдоль восточного берега Средиземного моря в небольшом расстоянии от береговой линии тянутся высокие горные хребты, отдельные вершины которых хорошо видны с моря. В северной части этого побережья поднимаются горы Гявур высотой около 1900 м, а в средней части – длинный хребет Ливан высотой около 3000 м. Далее к югу горы постепенно понижаются и отходят от моря. Рек в этом районе немного и они мелководны.

Восточный берег Средиземного моря изрезан сравнительно мало. В его северную часть вдается несколько широких заливов (северный из них называется Анталья) и большое количество бухт, разделенных выступающими далеко в море высокими скалистыми мысами, но хороших мест для укрытия судов здесь мало.

Острова и проливы. Одним из наиболее крупных в восточной части Средиземного моря является остров Кипр, отделенный от полуострова Малая Азия и восточного берега моря глубоководными и удобными для плавания проливами шириной соответственно 37 и 54 мили.

В расстоянии не более 5 миль от полуострова Малая Азия находится еще несколько небольших гористых и приглубых островов; самые крупные из них – острова Мейисти и Дана. Проливы между этими островами и берегом материка узкие, но судоходные.

Глибини, рельєф дна і грунт. Берега северной части Средиземного моря преимущественно приглубы. Дно в прибережній смузі рівне, але в безпосередній близькості від берега є небезпеки.

На севере района материковый склон крутой и большие глубины подходят близко к берегу. У берега полуострова Малая Азия изобата 200 м проходит в расстоянии около 1 мили от береговой линии; исключением является залив Искендерун, в котором глубины менее 100 м. От восточного берега Средиземного моря изобата 200 м удалена на расстояние до 10 миль.

Остров Кипр окружен большими глубинами, изобата 200 м проходит в 1–3,5 мили от его берегов Берега острова окаймлены узкой полосой опасностей

На шельфе, а также вокруг острова Кипр грунт преимущественно cкaлa. От североафриканского побережья грунт меняется от песчаного и скалисто-песчаного до илистого на больших глубинах.

Земной магнетизм (на эпоху 2005 г.) Магнитная изученность района, описываемого в данной лоции, удовлетворительная

Среднегодовое изменение магнитного склонения колеблется от +0,09° на западе райбна до +0,02° на востоке

Особые физико-географические явления. В описываемой части моря довольно часто наблюдаются миражи. Возникают они в тех случаях, когда образуется резкое расслоение атмосферы и на границе слоев происходит скачок плотности.

Средства навигационного оборудования. Описываемый в настоящей лоции район обеспечен средствами навигационного оборудования весьма неравномерно. Относительно хорошо обеспечены остров Кипр и восточный берег моря.

Для ориентировки при ограниченной видимости в некоторых местах имеются звукосигнальные установки.

Режим плавания. В юго-восточной части Средиземного моря имеются районы, запретные для плавания, якорной стоянки, районы опасные для плавания, районы военно-морских учений и полигоны подводных лодок.

У острова Кипр находятся порты Кирения, Пафос, Лимасол, Ларнака и Фамагуста, а также гавани Лодзи, Каравостаси, Ксёрос и другие.

Ремонтные возможности и снабжения. Почти во всех портах и крупных гаванях, расположенных в описываемом районе, можно принять топливо, воду, приобрести продовольствие и предметы судового снабжения.

Лоцманская служба. В каждом значительном порту или гавани описываемого в лоции района имеются лоцманские станции с дипломированными лоцманами.

Таблица №1.4.1 – СНО


Найменування

маяка (знаку)

Місце установки

Дальність

Милі

Відкриття

Закриття

Примечание (стр.)



Широта

N

Долгота Е


Пеленг

Вре-мя

Пеленг

Вре-мя


1

2

3

4

5

6

7

8

9


1

Анапский

46° 42,0

36° 48,1

18,5

-

-

34°

13.12

179

2

Румелі

41 º 14,0 ¢

29 º 07,0 ¢

19,5

163 º

03.46

-

-

35

3

Филь

41 ° 12 ¢ N

29 ° 07 ¢ E

7,6

-

-

-

-

38

4

Бююклимон

41 ° 12 ¢ N

29 ° 06 ¢ E

6,6

-

-

-

-

38

5

Скала Дикиликая

41 ° 11 ¢ N

29 ° 05 ¢ E

7,6

-

-

-

-

38

6

Анадолу-Кавагы

41 ° 11 ¢ N

29 ° 05 ¢ E


-

-

-

-

39

7

Бююкдере

41 ° 10 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

6,6

-

-

-

-

39

8

Киреч

41 ° 09 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

8,6

-

-

-

-

39

9

Пашабахче

41 ° 07 ¢ N

29 ° 05 ¢ E

8,6

-

-

-

-

39

10

Истинье

41 ° 07 ¢ N

29 ° 04 ¢ E

6,6

-

-

-

-

39

11

Конлыджа

41 ° 06 ¢ N

29 ° 04 ¢ E

8,6

-

-

-

-

39

12

Румели – Хисары

41 ° 05 ¢ N

29 ° 04 ¢ E

8,6

-

-

-

-

39

13

Кандилли

41 ° 04 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

8,6

-

-

-

-

39

14

Вебек

41 ° 05 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

8,6

-

-

-

-

40

15

Арнавуткей

41 ° 04 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

11,6

-

-

-

-

40

16

Ченгелькей

41 ° 04 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

10,6

-

-

-

-

40

17

Хайдарпаша

40 º 59,6 ¢

29 º 01,0 ¢

14,5

-

-

60,5 º

03.17

43

18

Домуз

40 º 40,0 ¢

27 º 38,0 ¢

10,5

46 º

04.23

274,9

05.18

50

19

Інджебурун

40 º 32,0 ¢

27 º 00,0 ¢

13,5

71,5 º

15.32

61 º

16.43

52

20

Махметчик

40 º 03,0 ¢

26 º 11,0 ¢

11,5

-

-

77 º

23.25

55

21

Геліболу

38 º 52,0 ¢

26 º 54,0 ¢

7,5

42 º

00.22

86 º

02.19

62

22

Чанаккале

39 º 50,0 ¢

25 º 58,0 ¢

16,5

41 º

00.57

49 º

02.56

56

23

Домуз

40 º 40,0 ¢

27 º 38,0 ¢

10,5

46 º

04.23

274,9

05.18

50

24

Інджебурун

40 º 32,0 ¢

27 º 00,0 ¢

13,5

71,5 º

15.32

61 º

16.43

52

25

Махметчик

40 º 03,0 ¢

26 º 11,0 ¢

11,5

-

-

77 º

23.25

55

26

Пыраса

38 º 52,0 ¢

26 º 54,0 ¢

7,5

42 º

00.22

86 º

02.19

62

27

Бати

39 º 50,0 ¢

25 º 58,0 ¢

16,5

41 º

00.57

49 º

02.56

56

28

Сигри

39 º 13,0 ¢

25 º 50,0 ¢

21,5

158 º

15.42

251 º

15.21

57

29

Папас

37 º 54,0 ¢

24 º 57,0 ¢

26,5

124 º

02.33

49°

06,17

146

30

Левита

37 º 56,0 ¢

24 º 32,0 ¢

16,5

128 º

08.07

348 º

12.51

114

31

Кондилиуса

37 º 39,0 ¢

24 º 06,0 ¢

20,5

113 º

12.16

352 º

16.22

117

32

Прасониси

37 о 46,0 ¢

23 о 46,0 ´

18,5

126 º

18.54

302 º

01.09

121

33


33 о 50,0 ¢

35 о 40,0 ´

24,5

98°

13.48

62°

15.12

123

34


31 о 41,0 ¢

32 о 00,0 ´

18,5

227°

17.04

136°

17.22

128

35


31 о 50,0 ¢

31 о 10,0 ´

21,5

241°

00.45

36 °

04.31

138

Таблица №1.4.2 – Радиомаяки

Назва та № по РТСНО

Позивний

Частота

(L) кГц

Характеристика

Дальність

Розклад роботи

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Кыз – Аульский 17

КА

315,5

А2

150

24 ч

3203

2

Ильинский 16

ІЛ

315,5

А2

150

24 ч

3203

3

Херсонеский 14

СВ

309,5

А2

150

24 ч

3203

4

Тарханкуцкий 12

ТР

309,5

А2

150

24 ч

3203

5

Еникальский 19

ЄП

300,5

А2А

150

24 ч

3203

6

Дообский 26

ДБ

315,5

А2

150

24 ч

3203

7

Бердянский ниж. 23


300,5

А2

150

24 ч

3203

8

Инеболу АРМк 1675

ІНБ

335

А2А

100

Непр

Ясно


3001 Стр. 99

9

Кефкен РМк

1680

КФ

301.1

А2А

150

Туман

Непр

Ясно

Н+0.2; 0.8; 32; 38.

3001 Стр. 99

10

Тюркели РМк

1685

РБ

301,1

А2А

150

Туман

Непр

Ясно

Н+0.2; 0.8; 32; 38.

3001 стр. 99

11

Стамбул АРМк 1715

ТОП

370,0

А2А

50

За запитом

3001 стр. 101

12

Текирдак АРМк

1725

ЕКІ

360

А2А

50

За запитом

3001 стр. 101

13

Лемнос АРМк 1775

ЛИО

429

А2А

150

Туман

3001 стр. 102

14

Кумкале 8000 (отв)

Т

-

-

13–23

Непр

3001 стр. 259

15

Самос АРМк 1750

СМО

375

А2А

80

За запитом

3001 стр. 101

16

Кос АРМк 1775

КОС

311

А2А

25

Непр

Ясно

3001 стр. 101

17

Даламан АРМк 1730

ДАЛ

346

NONA2A

25

Туман

3001 стр. 101

18

Родос АРМк 1770

РОС

339

А2А

150

Туман

Непр

Ясно

Н+00. 30

3001 стр. 102

19

Финике РМк

1735

ФР

297

А2А

150

Туман

Непр

Ясно

Н+00. 30

3001 стр. 101

20

Порт – Саид 2705

ПСД

348

А2

200

Непр

3001

стр138

21

Порт-Саид 2720

АЬД

403,2

А2

250

Непр

3001

стр138

Таблица №1.4.3 – РНС.

п / п

Назва РНС

Назва ланцюжка

Номер ланцюжка

Стор. РТСНО

1

2

3

4

5

1

Кантандзоро (Италия)

Карча (Турция

Середземне море

7990 SL1-X

7990 SL1-Y

7990 SLY-Z


27

Вывод: В Черном, Мраморном, Эгейском, Средиземном море количество маяков, радиомаяков достаточное, и это позволяет производить определение места с требуемой точностью и периодичностью. Что касается Радионавигационных систем, то на переходе встречается станция Кантандзоро (Италия) – Карча (Турция). Судовая коллекция карт содержит достаточное количество карт с изолиниями системы LORAN-C, это облегчает судоводителю работу по обсервациям в Эгейском, Средиземном море, и также обеспечивает определение места судна с требуемой точностью и периодичностью.

1.5 Відомості про порти

Порт Анапа

Порт Анапа. Анапская бухта вдается в берег между устьем реки Королис-Цкали и находящимся в 1,9 мили к WSW от него мысом Анапский. С юго-восточной и южной сторон бухты в 1–2 милях от берега поднимаются высокие горы. Западный берег бухты низкий. Берег в районе порта Анапа – башня нефтеперегонного завода; – маяк Анапский на 220° в 3,7 мили. Большая часть бухты занята отмелью с глубинами менее 10 м. Вдоль ее западного берега тянется желоб шириной 3 кб; глубины здесь 20–100 м. На набережной находятся управление порта и управление портового надзора. В порту Анапа есть два рейда: внешний и внутренний.

Портовые средства и оборудование. На акватории порта выставляются швартовные бочки. Погрузочно-разгрузочные работы механизированы; к важнейшим причалам подведены железнодорожные пути.

Ремонт . В порту Анапа можно произвести мелкий ремонт корпуса и механизмов малых судов.

Снабжение . В порту Анапа можно приобрести продовольствие. Пресная вода подведена ко всем причалам.

Определение девиации. В порту можно произвести определение радиодевиации. Радиодевиационный полигон находится в 2,2 мили к NNW от мыса Анапский.

Станции и сигналы. Сигнальный пост, поддерживающий связь с судами, стоящими на рейдах порта Анапа, находится к SW от северной оконечности мыса Анапский. На мачте сигнального поста могут подниматься штормовые сигналы.

Сообщение и связь . Порт Анапа имеет регулярное морское сообщение с портами Черного моря. Город Анапа связан с общей железнодорожной сетью страны; имеется воздушное сообщение. В порту Анапа есть портовая радиостанция.

Якорные места. Район якорных мест №425 находится на внешнем рейде порта Анапа в 8 кб к NNE от восточной оконечности мыса Анапский. Глубины в этом районе 9,2–20 м, грунт – ил с песком. Вблизи границ района выставляются вехи. Район якорных мест №426, предназначенный для стоянки малых судов, расположен в восточной части внутреннего рейда в 2,2 кб к N от основания Нефтяного мола.

Портовые правила. Ниже приводятся выдержки из Обязательных постановлений по морскому торговому порту Анапа изд. 1984 г. Копию действующих портовых правил мореплавателям следует получить у администрации порта.

1. Общие положения:

1.1.5. Акватория морского порта включает в себя Нефтяную гавань, внутренний рейд, фарватер и внешний рейд.

2. выход судов из порта:

  1. Вход судов в порт и выход из порта производятся круглосуточно, за исключением неблагоприятной погоды или иных обстоятельств, когда вход и выход могут быть запрещены. Об этом суда предупреждаются.

  2. Сигнальный пост расположен в 70 м к SW от светящего знака Бурун-Табия.

2.3 Общий порядок входа в порт и выхода из порта:

2.3.1. При подходе к порту Анапа, при постановке на якорь и съемке с якоря всем судам следует соблюдать осторожность, а при плавании руководствоваться лоцией, Правилами МППСС-72 и хорошей морской практикой.

Прием и высадка лоцмана на рейде осуществляются с подветренного борта при волнении моря не более 4 баллов. Во время ливневого дождя прием и высадка лоцмана запрещаются.

  1. Судно, принимающее на борт или высаживающее лоцмана, обязано остановить главный двигатель и погасить инерцию. При невозможности выполнения этого маневра из-за неблагоприятной гидрометеорологической обстановки суда должны уменьшить ход до минимального, обеспечивающего управляемость.

2.4. Регулирование движения судов:

  1. Старшим должностным лицом, обеспечивающим регулирование движения судов по акватории порта и внешнему рейду, является капитан порта.

  2. При необходимости постановки судна к причалу запрос на выделение причала подается диспетчеру порта на УКВ, позывной «Анапа-2», заблаговременно, но не позднее чем за 24 ч до прибытия в порт.

2.4.5. Военному кораблю предоставляется преимущество входа и выхода, за исключением аварийных случаев.

2.5.8. Сброс твердых, жидких и радиоактивных отходов запрещен.

3. Плавание судов в портовых водах:

3.1. О режиме плавания:

  1. Вход в порт и выход из порта всех судов без разрешения инспекции портового надзора запрещается.

  2. Суда, входящие в порт, обязаны уступить дорогу судам, выходящим из порта. Одновременный вход или выход из порта нескольких судов запрещаются.

  1. Во время входа в порт и выхода из порта транспортных и пассажирских судов малые суда (рыбопромысловые, спортивные, любительские) и другие плавсредства обязаны держаться в стороне от пути движения этих судов, не мешать их маневрированию.

  1. Вход и выход из порта допускаются для судов с осадкой, оставляющей под килем не менее 30 см и при малой воде.

Порт Порт-Саид

Порт Порт-Саид, самый большой по грузообороту порт Египта, расположенный в западной части Суэцкого канала.

Приметные пункты: при входе в порт Порт-Саид хорошо приметны гора Мимас в гавани Порт-Саид; два пика, возвышающие к SW от мыса Эт-Тин.

Режим плавання. Районы запретные для якорной стоянки, находятся к Е от восточного мола и непосредственно у вход во Внутреннюю гавань.

Лоцманская служба. Лоцманская проводка для судов более 150 рег. т обязательна. Суда должны сообщать свой приход за 24 ч по УКВ, лоцман встречает суда в 5 милях к NW от северного входа в гавань Порт-Саид, а также на якорных местах обозначенных на карте.

Снабжение. Жидкое топливо набирают из цистерн, в городе можно пополнить запасы продовольствия, пресная вода подведена к причалам.

Портовые средства и оборудования: на причалах порта установлены краны грузоподьемностью до 6,5 т и краны с ручным приводом грузоподьемностю 1 и 2т, порт располагает буксирами, лихтерами и понтонами.

Якорные места : суда с разрешения портовых властей становятся на якорь во внешней, средней и во внутренней частях порта. Перед входом в порт Порт-Саид на внешнем рейде находится район ожидания Северный и Южный; глубины в нем 15–17 м, грунт якоря держит хорошо. Карантинное место находится во Внешней гавани в 5 милях к N от сигнальной станции Камария.

Таблица №1.5.1 – Сведения о портах, местах укрытия и якорных стоянках

п / п

Найменування

Адмиралтейский № карты

Лоции и стр. описания

Місцеві правила плавання, штормові сигнали

1

Порт Ялта

38129

Лоція Чорного моря

Берега Ялтинского залива на расстоянии до 3 кб окаймлены рифами с глубинами менее 10 м. Вход в порт при волнении до 3 балов.

2

Порт Варна

39170

Лоція Чорного моря

В условиях плохой видимости менее 500 м плавание по каналам запрещено. До получения свободной практики держать поднятым сигнал «Q» (Кэбэк)

3

Порт Текирдаг

33203

Лоція Мармурового моря

Лоцманська проводка обов'язкове. Зв'язок цілодобово по УКВ, канал 16

4

о. Лемнос порт Мудрос в бухте Мудрос

33205

38214

Лоція Егейського моря

У гавань входити середнім проходом. Ширина на фарватере 2 кб., глубина 11 м. Идти курсом 330 0 на 5W, оконечность о. Яскраво-червоного. Як тільки св. зн. Сагради прийдёт на пеленг 73 0 , нужно лечь на него курсом 25 0 , приведя прямо на косу мыс Калойераки. Цим курсом слідувати до тих пір, поки північний край о. Алого не прийдет на пеленг 292 0 .

5

Порт Измир

33110

Лоція

Эгейского моря №1247

Суда, входящие в порт, должны держать якоря готовыми к отдаче и не иметь на буксире или у борта никаких других судов, кроме

лоцманской шлюпки. В плохую погоду портовые власти прибывают на суда после подхода

Их к причалам. Все суда должны входить в гавань Ичлиман и выходить из нее через северный вход. Пользоваться южным входом

Запрещено. Суда, входящие в гавань, обязаны уступать дорогу судам, выходящим из нее. Глубина у западной границы порта достигает 21 м. Глубины у большей части причалов позволяют швартоваться судам с осадкой до 7,3 м.

6

Бухта Фетхе



33198


Лоция юго – вост части Средиземного моря

Бухта Фетхе хорошо защищает от ветров и волнения. Східний берег бухти низький і болотистий,

Облямований місцями обсихаюче мулистій мілиною глибинами менше 5 м, на відстані від берегової лінії до 6 кб. К бухте Фетхе надлежит идти курсом ENE.

Увійшовши до бухти, потрібно йти до місця стоянки, дотримуючись заданого берега. На якорь в бухте Фетхе можно становится на глубинах 13–18 м, грунт здесь вязкий ил.

7

Порт Фамагуста

39220

Лоция юго-вост части Средиземного моря

В порту Фамагуста имеется лоцманская станция которая осуществляет проводку судов в порт, в порту можна пополнить запаси топлива и продовольствия, якорное место находится в 1,5 мили к ESE от порта, глубины здесь 10–15 м.

1.6 Вибір шляху на морських ділянках

Вибір шляху виконується на підставі аналізу всіх умов плавання з урахуванням осадки судна, його морехідних якостей та експлуатаційних вимог.

Вибраний шлях повинен задовольняти правовим обмеженням, забезпечувати навігаційну безпеку плавання і запобігання загрози зіткнення з іншими судами. Серед варіантів, що задовольняють цим вимогам, вибирається найбільш економічний шлях.

Также, выполняется расчёт плавания по дуге большого круга из точки с координатами j н =48 о 56,0 ¢ N, l н = 05 о 23,0 ¢ W в точку с координатами j к = 12 о 40,0 ¢ N, l к =58 о 36,0 ¢ W.

1) Произведём расчёт разности широт и разности долгот:

РШ = j к - j н = 12 º 40,0 ´ – 48 º 56,0 = -36 º 16,0 ´ кS=-2176 ´ ;

РД = l к - l н = -58 º 36,0 ´ – (-5 º 23,0 ´ ) = 53 º 13,0 ´ кE=3193 ´ ;

2) Из таблицы №26, «МТ-75», по значениям начальной и конечной широты, определяем значение меридианальных частей и рассчитываем их разность по формуле:

МЧ к = (12 º 40,0 ´ )=761,2

МЧ н = (48 º 56,0 ´ )= 3358,6

РМЧ = 2597,4

с помощью таблиц 2 и 5 а «МТ-75» рассчитаем значение «К лок »:

lg РД (3193) = 3,50420

lg РМЧ (2597,4) = 3,41454

lg tg К лок = 0,08966 К лок = 50 º 52,6 ´ SW = в круговом счете 230 º 52,6

lg РШ (2176 ´ ) = 3,33766

lg sec К лок (50 º 52,6 ´ ) = 0,19998

lg S лок = 3,53764 S лок = 3448,8 миль.

3) Произведём расчёт элементов ДБК:

расстояние, пройденное по ортодромии, рассчитаем по формуле:

cos D = sin φ Н · sin j к + cos φ Н · cos j к · cos РД

cos D =0,75395 · 0,21928 + 0,65694 · 0,97566 · 0,59879;

cos D = 0,54912 D = 56 º 41,6 ´ = 3401,6 миль.

Δ S = · 100% = [(3448,8–3401,6) / 3448,8)] ·100% = 1,4% > 0,5%, а значит плавание по ортодромии выгодно;

начального курса плавания по ортодромии (от. т. А):

ctg К н = cos j н · tg j к · cosec ( l кl н ) + sin j к · ctg( l кl н )

ctg К н = 0,65694 · 0,22475 ·1,24859+0,75395 · 0,74764

ctg К н = 0,37933 К н = 69 º 13,5 ´ SW= в круговом счете 249 º 13,5;

конечного курса плавания по ортодромии:

ctg К к = – tg j н · cos j к · cosec ( l кl н ) + sin j к · ctg ( l кl н );

ctg К к = – 1,14767 · 0,97066 · 1,24859 + 0,21928 · 0,74764;

ctg К к = -1,23414 К к = 39 º 01,0 ´ SW = в круговом счете 219 º 01,0;

4) Произведём проверку правильности расчёта «D» и «К н » при помощи таблицы «ТВА-57»:

Таблица №1.6.1

j к (N)

12 º 40,0 ´

T( j к )

57759


РД (E)

53 º 13,0 ´

S(РД)

4454

Т(РД)

73251


X (N)

20 º 34,3 ´

Т(Х)

62213

S(X)

572


j н (N)

48 º 56,0 ´


T(p)

72679


90 º +(х~ j н )

118 º 21,7 ´


S(y)

5466

Т(у)

76080

До н

69°13,7'

T(К н )

79145

S(К н )

8999

33°19,1' (90°-hс)= 56°41,6' ® 3401,6 мили

Т(h)

67081

5) Рассчитаем значения «К о » и « l о »:

а) = -31 º 59 ´ ;

б) = -26 º 36 ´ ;

в) j н + j к = 48 º 56,0 ´ +12 º 40,0 ´ = 61 º 36,0 ´ ;

г) j кj н = 12 º 40,0 ´ – 45 º 56,0 ´ = -33 º 16,0 ´ ;

= 26 º 36 ´ tg = 9,69963

( j н + j к ) = 61 º 36 ´ sin = 9,94424

( j кj н ) = 33 º 16 ´ cosec = 0,26079

lg tg (-31 º 59 ´l o ) 9,90466 38 º 45,6' ®

® l о = 70 ° 44,6 ´ W

д) ( l нl о ) = -5 º 23,0 ´ – (-70°44,6') = 65°21,6'

lg tg j н (48 º 56,0 ´ ) 0,05982

lg cosec (65°21,6) 0,04147

lg ctg K o 0,10129

К о = 38 º 22,7 ´ SW 218°22,7

Таким образом, определили значения « l о » и «К о »:

l о =70 ° 44,6 ´ W; К о = 218°22,7

6) Задаваясь значениями « l i » (через 10 º ) рассчитаем значения широт промежуточных точек ( j i ). Данные расчётов сводим в таблицу №1.6.2.

Таблица №1.6.2

Заданная долгота ( l i )

( l il о ) l о =70 º 44,6 ´

lg sin ( l il о )

lg ctg K o

0 =38 º 22,7 ´ )

lg tg j i

Широта проміж. точек ( j i )

1

10 º 44,6 ´

60 º

9,93753

0,10129

0,03882

47°33,5 ´ N

2

20 º 44,6 ´

50 º

9,88475

0,10129

9,98554

44 º 02,3 ´ N

3

30 º 44,6 ´

40 º

9,80807

0,10129

9,90936

39 º 03,5 ´ N

4

40 º 44,6 ´

30 º

9,69897

0,10129

9,80019

32 º 15,5 ´ N

5

50 º 44,6 ´

20 °

9,53405

0,10129

9,63534

23 º 21,6 ´ N

6

60 º 44,6 ´

10 °

9,23967

0,10129

9,34096

12 º 22,0 ´ N

7) Расчитываем значения координат вертекса:

j v =90 º0 =90 º -38 º 22,7 ´ =51 º 37,3 ´ N

l v = l 0 + 90 º =70 º 44,6 ´ -90 º =20 º 44,6 ´ E

Таблица №1.6.3

Заданная долгота ( l i )

θ = l v - l i ( l v =20 º 44,6 ´ E)

lg cos ( l v - l i )

lg tg j v

( j v =51 º 37,3 ´ N)

lg tg j i

Широта проміж. точек ( j i )

1

10 º 44,6 ´

30 º

9,93753

0,10129

0,03882

47°33,5 ´ N

2

20 º 44,6 ´

40 º

9,88475

0,10129

9,98554

44 º 02,3 ´ N

3

30 º 44,6 ´

50 º

9,80807

0,10129

9,90936

39 º 03,5 ´ N

4

40 º 44,6 ´

60 º

9,69897

0,10129

9,80019

32 º 15,5 ´ N

5

50 º 44,6 ´

70 °

9,53405

0,10129

9,63534

23 º 21,6 ´ N

6

60 º 44,6 ´

80 °

9,23967

0,10129

9,34096

12 º 22,0 ´ N

Убеждаемся, что расчёты « j i » выполнены правильно.

1.7 Підготовка технічних засобів навігації

Таблица №1.7.1 – Точностные характеристики технических средств навигации

Тип,

Марка ТСН

Умови

Измеряемый

параметр

СКП

Одного виміру

Модуль градієнта параметра

Радиопеленгатор «Рыбка – М»

Вдень, вночі візир

Радіопеленгах пеленг

± 1,0 °

± 2,1 °

1

ПІ РНС

КПІ - 5Ф

Вимірювання радіонавігації. параметрів

0,1–0,3 мкс


Допоміжна РЛС «Міус»

Ел. візир Шкали 4 8 Шкали 8 12

Пеленг Дистанція Дистанція

1,2°

1,2% от Д

1,0% от Д

1

Основная РЛС «Печора»

Ел. візир Шкали 4 8 Шкали 8 12

Пеленг Дистанція Дистанція

0,7 °

1,0% Д

0,7% Д

1

Гірокомпас «ВЕГА»

Курс

Пеленг

1 °

-

Лаг «МГЛ-25М»

0 5 уз.

Більше 5 уз.

Швидкість Швидкість

0,1 уз

0,3 уз

-

Магнітний комп. «КМО-Т»

КУРС

Пеленг

± 1,5 °


-

Спутниковая навигационная система GPS – «ГЛОНАСС»

контроль руху (швидкість, пройдена відстань)

местоположения дистанция до точки поворота

± 30 м

± 5 м (у диференціальному режимі)



Эхолот «НЕЛ -5»

До 5 м

5 10 м

10 20 м

Більше 20 м

Глибина

Глибина

Глибина

Глибина

0 м.

0,3 м

0,7 м

0,9 м

-

Підготовка суднових технічних засобів навігації до роботи в рейсі виконується відповідно до інструкції з їх експлуатації. З приходом апаратури в робочий стан, перевіряються її технічні параметри. Апаратура вважається в робочому стані, якщо її параметри в робочому режимі відповідають технічним умовам заводу-виготовлювача, встановлюються або уточнюються поправки приладів. Також прилади укомплектовуються ЗІПом (обов'язково).

Стан роботи технічних засобів перевіряється наступним чином:

для гірокомпас - сталістю контрольних пеленгів берегових орієнтирів, якщо за час стоянки він не вимикається;

для приемоиндикаторе СНС - наявністю індикації даних про останні обсерваціях;

для приемоиндикатора РНС – постоянством отсчетов навигационного параметра.

У друкувальних пристроях перевіряється наявність паперу, включаються тумблери датчиків і видів друку, робиться контрольна роздруківка, встановлюється вибраний інтервал друку для портових вод. Крім того, встановлюються показання часу курсографа, робиться контрольна роздруківка, на курсограме робиться відмітка часу.

Перевіряється наявність часу, папір в ехолот і при необхідності встановлюється сигналізація небезпечної глибини. Вибираються датчики інформації навігаційного комплексу або відеопрокладчіков, очищається оперативна пам'ять ЕОМ.

Включається сигналізація автоматичного контролю для утримання судна в заданій смузі руху.

Обмеження характерні для технічних засобів і способів навігації.

Магнітний компас. Недоліком магнітного компаса є те, що девіація змінюється зі зміною широти району плавання і вантажем, що перевозиться. Правильність табличних значень девіацій контролюється шляхом звірення показань магнітного і гіроскопічних компасів. Девіація знищується по необхідності (з обов'язковим складанням таблиці девіації), як правило, не рідше одного разу на рік. Остаточная девиация у главного магнитного компаса не должна превышать – 3 ° , а у путевого – 5 ° .

Гіроазімуткомпас. Основним недоліком гіроазімуткомпаса є можливість несподіваного відходу з меридіана, в режимі «Гірокомпас», при маневруванні. Достовірність інформації гірокомпас слід систематично контролювати шляхом звірення його показань з показаннями магнітного компаса. Звірення виконуються кожну годину, а при наближенні до небезпеки - частіше. Також, для того щоб уникнути несподіваний відхід з меридіана, необхідно перемкнути на режим «Гіроазімута», перед початком маневрувань. Постійна поправка гіроазімуткомпаса визначається після: тривалої стоянки судна; ремонту периферійних приладів; виявлення зміни поправок; періодично, під час плавання судна. Розбіжність часу по курсограмме не повинно перевищувати 10 хвилин за вахту. Якщо при разовому визначенні поправки у рейсі її величина відрізняється від обліковується більш ніж на 2 ° або середня величина 4 - 5-ти визначень поправок відрізняється від постійної поправки більш ніж на 1 °, слід вжити заходів до з'ясування причин такої розбіжності.

Лаг. Лаг як і будь-прилад дає показання з деякою помилкою. Для того щоб виміряти дійсне відстань за допомогою лага, пройдене судном, показання лага слід виправляти відповідною поправкою. Поправка лага називається величина виражена у відсотках, і служить для переходу від відстані, показаного лагом, до фактично пройденого судном відстані щодо води.

Радіолокаційна станція. РЛС має великі систематичні похибки кутомірного пристрою. Також недоліком РЛС є значний розкид дальності виявлення об'єктів залежно від гідрометеоумов і наявності тіньових секторів. Якщо тіньові сектори знаходяться попереду траверзу, необхідно періодично відвертати з курсу для їх перегляду. Поправки кутомірного і далекомірного пристрою визначаються на стоянці судна по точкових орієнтирів. Радіодевіація визначається і компенсується не рідше одного разу на рік.

Ехолот. Поправка ехолота визначається шляхом звірення глибин виміряних ехолотом з глибинами, виміряними ручним лотом з обох бортів судна в районі встановлення вібраторів. Перед вимірюванням глибин перевіряють частоту обертання виконавчого двигуна ехолота і розміреність ручного лота.

Хронометр. За послідовним значенням поправок хронометра щодоби вводиться хід хронометра, який не повинен перевищувати 4-х секунд при добовій вібрації ходу до 2,5-ї секунд. Хід секундоміра перевіряється за хронометром. Часы и лента курсографа согласовываются с хронометром один раз в сутки. Допустиме розходження не більше 20 секунд.

Приемоиндикаторе РНС. При роботі приемоиндикаторе РНС будь-якого типу не виключена можливість втрати ним однієї або декількох доріжок. При цьому обсервації на карті добре узгоджуються зі числення за компасом і лагу, перешкоджаючи виявлення помилки. Правильність інформації приемоиндикаторе РНС контролюється обсервації, періодично виконуваними за допомогою інших технічних засобів. При цьому можливо перевірка індикатора кожного каналу РНС шляхом визначення ліній положення, паралельних ізоліній радіонавігаційного параметра нанесених на радіонавігаційну карту.

Приемоиндикаторе СНС. У приемоиндикаторе СНС точність супутникової обсервації залежить від похибки вводиться вектора швидкості судна. Также, необходимо учитывать погрешность, обусловленную различием систем координат, в которых работает СНС и составлена навигационная карта.

Обслуговування суднового навігаційного обладнання включає в себе комплекс заходів спрямованих на забезпечення в період навігації постійної готовності до дії «безвідмовної роботи».

При зовнішньому технічному огляді перевіряють стан і справність дверцят, блокувань, кріплення, забарвлення і амортизації.

При внутрішньому огляді перевіряють стан і справність монтажних проводів, і їх кріплення, механічної міцності, деталей вузлів, і блоків систем, контактів поверхонь і інших роз'ємів.

Під час технічних оглядів, виконуваних при включеній апаратурі, перевіряють відповідність показань усіх вимірювальних приладів номінальним значенням, контролюють справність ламп і напівпровідникових приладів.

2. Проектування переходу

2.1 Підйом карт

Перш за все, наносимо на карту райони, де діють особливі умови плавання. Найбільш важливі відомості з таких правил можна виписати на неробочому місці карти; тут-таки робимо виноски на сторінки лоції, де ці правила наведені повністю.

Проводимо кордону фарватерів та рекомендовані курси, наносимо на системи розподілу руху суден; особливо виділяємо окремо лежать небезпеки як природні, так і штучні. Кольоровим олівцем відзначаємо ділянки берега і орієнтири, зміщені меридіани і паралелі для прокладки радіопеленгах від радіомаяків, що лежать за межами карти. Далі простим олівцем наносимо кордону дальності видимості маяків і знаків, у відповідних місцях карти наносимо магнітні відмінювання, наведені до року плавання. Особливу увагу приділяємо підйому карт на тих її ділянках, де шлях судна пролягає в безпосередній близькості від різного роду небезпек, а також там, де він проходить через вузькості і акваторії, обмежені навігаційними небезпеками. У таких випадках більш чітко виділяють сектора маяків, огороджувальні небезпеки, а в місцях їх відсутності проводимо додаткові огороджувальні лінії положення. У разі необхідності, намічаємо орієнтири для вимірювання поворотних пеленгів, проводимо лінії примітних природних створів.

З метою забезпечення безпеки судноплавства, у разі зниженої видимості, намічаємо і проводимо предостерегательная ізобати, кольоровим олівцем проводимо межі акваторії.

Підйом карти, окрім залучення додаткової інформації, акцентує увагу судноводія в кожному конкретному районі плавання, допомагає найбільш об'єктивно оцінити навігаційне забезпечення обраного курсу.

2.2 Попередня прокладка

Після вивчення та аналізу всіх умов плавання виконується попередня прокладка. Така прокладка спочатку виробляється на генеральних картах, що дає загальну орієнтування і дозволяє намітити протяжність і тривалість плавання по ділянках, виявити місце і час проходження складних і небезпечних ділянок, де буде потрібно тимчасова вахта на містку. После окончания работы на генеральных картах предварительную прокладку переносят на путевые и частые карты с выполнением необходимых расчётов, результаты которых заносятся в таблицу №2.2.1.

Таблица №2.2.1 – Предварительные расчёты перехода.

п / п

ІК

Плава-ние

S милі

V (уз)

Вре-мя

На курсі

Точки повороту

Орієнтир, ІП (Д)

в момент повороту







Т суд.

φ с. (N)

λ c (Е)


1

Вихід з порту

17.00

01.11.

2005

44 ° 54,1

37 ° 17,3

Мк Анапский 123 ° (2,1)

2

239 °

422

9,0

46.53

15.53

03.11.

2005

44° 18,0

29 ° 08,0

Мк Анадолу176° (6,6)

3

184 °

6,0

9,0

00.40

16.33

41 ° 14,0

29 ° 08,0

Мк Румели270° (0,9)

Мк Анадолу140° (1,3)

4

209°

2,0

9,0

00.13

16.46

41 ° 12,3

29 ° 07,5

Мк Филь 123°(0,4)

Мк Чалы303° (0,3)

5

223 °

1,8

9,0

00.12

16.58

41 10,9

29 05,0

Мк Кавак122° (0,2)

Мк Дикиликия302° (0,1)

6

219 °

1,8

9,0

00.12

17.10

41 ° 09,4

29 ° 03,5

Мк Бююкдере 302° (0,6)

Мк Сельвы139° (1,0)

7

180 °

0,55

9,0

00.04

17.14

41 ° 08,9

29 ° 03,5

Мк Киреч 246° (0,2)

Мк Сельвы116° (0,8)

8

146 °

1,9

9,0

00.12

17.26

41 ° 07,4

29 ° 04,8

М. Гюмюшсую 63° (0,8)

Мк Истинье243° (0,9

9

226 °

1,3

9,0

00.09

17.35

41 ° 06,3

29 ° 03,6

Мк Канлыджа 97° (0,3)

10

180 °

1,1

9,0

00.07

17.42

41 ° 05,0

29 ° 03,6

Мк Ашиян 270° (0,1)

11

225 °

0,6

9,0

00.04

17.46

41 ° 04,5

29 ° 03,0

Мк Кандили 113° (0,3)

Мк Бебек293° (0,2)

12

180 °

0,4

9,0

00.03

17.49

41 ° 04,1

29 ° 03,0

Мк Арнавуткей 270° (0,2)

13

207 °

1,2

9,0

00.08

17.57

41 ° 03,0

29 ° 02,3

Мк Дефтердар316° (0,2)

Мк Бейлербейн136° (0,4)

14

232 °

2,4

9,0

00.16

18.13

41 ° 01,6

28 ° 59,7

Мк Салыпазары 302° (0,4)

Мк Кызкулеси122° (0,4)

15

184 °

1,8

9,0

00.12

18.25

40 ° 59,6

28 ° 59,5

Мк Инджы 90°(1.0)

Мк Ахыркапы340° (0,9)

16

182 °

6,7

9,0

00.45

19.10

40 ° 55,2

28 ° 52,8

Мк Емількей 322 ° (3,0)

17

255 °

78,0

9,0

08.40

03.50

04.11.

2005

40 ° 46,2

27 ° 37,0

Мк Домуз 170.5° (6,0)

18

244°

35,0

9,0

03.57

07.47

40 ° 25,9

26 ° 44,6

Мк Геліболу 246 ° (3.0)

19

232.5 °

3,3

9,0

00.22

08.09

40 ° 23,9

26 ° 41,2

Мк Геліболу 348 ° (0,8)

20

219 °

6.4

9,0

00.43

08.52

40 ° 18,2

26 ° 36,0

Мк Каракова 300 ° (0,6)

21

230 °

8,2

9,0

00.55

09.47

40 ° 13,6

26 ° 22,8

Мк Акбаш 258 ° (1,8)

22

243 °

4.2

9,0

00.28

10.15

40 ° 11,6

26 ° 22,8

Мк Эджедбад 244° (1.4)

23

174 °

3.3

9,0

00.22

10.37

40 ° 08,5

26 ° 23,2

Мк Намазга 312 ° (0.4)

24

226 °

5.8

9,0

00.39

11.16

40 ° 04,2

26 ° 17,8

Мк Каранфіль 26 ° (1.6)

25

241°

5.5

9,0

00.37

11.53

40°01,8

26°11,6

Мк Мехметчик 318° (1.2)

26

263°

9,0

9,0

01.00

12.53

40°00,0

25°50,0

Мк Баты 147° (11.8)

27

214°

20,0

9,0

02.13

15.06

39°43,0

25°46,0

Мк Баба 47° (12.1)

28

180 °

124

9,0

13.47

04.53

05.11.

2005

37°28,8

25°51,0

Мк Попас 64, 0° (10,0)

29

125°

48,0

9,0

05.20

10.13

36°49,3

26°21,0

Мк Флуда 173° 11.2)

30

142°

92,0

9,0

10.27

20.40

35°46,9

27°46,0

Мк Прасониси 35°(4,2)

31

139

354

9,0


39.20

12.00

07.11.

2005

31 ° 24,5

31 ° 19,5

Мк Порт – Саид 184 ° (8,3)

S=1251 миль ∑T= 139.00 ч ∑V=9.0 уз

2.3 Природна освітленість

Таблица 2.3.1 – Естественная освещённость

Дата

Начало навига – ционных сум.


Тс



А



Тс



А


Конец навига – ционных сум.


Тс



У



Ф



Тс


Примітки

01.11

06.08

07.15

17.0°

17.12

353.0°

18.18

11.16

29


19.13

3E

02.11

06.14

07.20

19.4°

17.16

350.6°

18.22

12.21

30


20.25

3E

03.11

06.30

07.40

17.3°

17.30

342.7°

18.33

13.31

1


21.55

3E

04.11

06.43

07.48

23.8°

17.44

336.2°

18.49

14.14

2


23.34

3E

05.11

06.44

07.46

27.8°

17.52

332.2°

18.54

14.40

3


01.03

3E

06.11

06.53

07.53

35.1°

18.05

324.9°

19.06

15.15

4


02.30

3E

07.11

06.43

07.41

36.3°

18.04

323.7°

19.02

15.32

5


02.28

3E

2.4 Припливні явища

Враховуючи те, що величини прілівоотлівних явищ на всій акваторії Чорного моря, незначні, розрахунок припливів виконується тільки для портів призначення на 5 діб планованої стоянки. Время наступления полных и малых вод и их высоты для основных и дополнительных пунктов определяются по таблицам приливов, а результаты расчёта заносятся в таблицу №2.4.1

Таблица №2.4.1 – Приливы

Дата

Ранкові води

Вечірні води


ПВ

МВ

ПВ

МВ


Тс

h

Тс

h

Тс

h

Тс

h

07.11

11.37

0,6

05.35

0,0

23.24

0,6

18.04

0,0

08.11

12.21

0,6

06.18

0,1

00.05

0,6

18.44

0,1

09.11

01.53

0,5

07.05

0,2

13.16

0,5

19.14

0,1

10.11

02.51

0,4

08.01

0,2

14.37

0,4

20.35

0,1

11.11

03.05

0,4

09.11

0,3

15.36

0,4

21.35

0,2

2.5. Оценка точности места

Навігаційна безпека мореплавання забезпечується числення шляху судна та періодичними обсервації тільки з урахуванням їх точності, яка традиційно оцінюється середньоквадратичної похибкою СКП (М), імовірність якої становить Р = 63%.

Однак «Стандартами точності судноводіння» ІМО для оцінки точності поточного (зчисленому) місця судна прийнята ймовірність Р = 95%. Этому требованию практически удовлетворяет круг радиусом R = 2 М.

Требования к точности судовождения при плавании в любой зоне (стеснённого плавания, прибрежная зона, зона открытого моря), допустимое время плавания по счислению, значения СКП измерения возможных на переходе навигационных параметров, а также формулы для расчёта СКП счисления(М сt ), СКП счислимого места (М сч ), СКП возможных обсерваций (М о ) приведены в таблицах №2.5.1– №2.5.6. Керуватися їх даними необхідно при веденні виконавчої прокладки.

Таблица №2.5.1 – Количественные параметры Международного стандарта точности плавания

Зона судна

плавання

Радіальна СКП визначення місця

Частота обсервацій

Допустимий час обробки параметрів

Зона обмеженого плавання

акватория портов, гаваней

5 ¸ 20 м


безперервно


миттєво



узкие (100 ¸ 200 м) каналы, фарватеры

0,15 їх ширини

1 ¸ 5 хв

0,5 ¸ 1 хв

Прибережна зона

-фарватеры шириной 2 ¸ 20 кб

0,2 їх ширини


1 ¸ 5 хв.


0,5 ¸ 1 хв.



СРДС

0,2 ширины полосы движения (1 ¸ 5 кб)

10 ¸ 30 хв.

1 ¸ 3 хв.


рекомендованные пути до 25 миль от берега

2% від відстані до берега, але не> 2 миль

20 ¸ 30 хв.

1 ¸ 3 хв.


рекомендованные пути в расстоянии > 25 миль от берега

не> 2 миль

1 ¸ 2:00

5 ¸ 10 хв.

Зона відкритого моря

2% від відстані до наві. небезпеки, але не> 2 миль

2 ¸ 4:00

10 ¸ 15 хв.

Таблица №2.5.2 – Допустимое время плавания по счислению (мин.) для К с = 0,8

Найкоротша відстань до навігаційної небезпеки, (милі)

Допустима Р = 95 ° похибка місця М д (милі)

Похибка останньої обсервації М o (Р = 95%) милі.



<0,1

0,1

0,25

0,5

1,0

2,0

10

0,4

12

12

9

-

-

-

20

0,8

28

28

27

22

-

-

30

1,2

48

48

47

44

27

-

40

1,6

72

72

71

68

56

-

50

2,0

100

100

97

97

99

-

60

2,4

132

132

131

129

120

73

70

2,8

168

168

167

165

157

118

80

3,2

208

208

207

206

198

162

90

3,6

252

252

251

250

242

210

100

4,0

300

300

300

298

291

260

Таблица №2.5.3 – Вероятность обнаружения подходного буя в зависимости от точности места и расстояния до буя

СКП місця, М (милі)

Дальність виявлення буя (милі)


2,5

3,0

3,5

4,0

4,5

5,0

0,5

1

1

1

1

1

1

1,0

0,956

0,989

0,9982

0,9997

1

1

1,5

0,753

0,865

0,934

0,973

0,989

0,9963

Таблица №2.5.4 – Значение коэффициента К р2 в зависимости от заданной вероятности (Р зад ) при неизвестных элементах эллипса погрешностей

Р зад.

0,950

0,990

0,993

0,997

0,999

До р2

1,73

2,15

2,23

2,41

3,0

Таблица №2.5.5 – Расчёт Средней квадратичной погрешности места судна

Характеристика місця судна

Формула для розрахунку радіальної (кругом) СКП місця судна

Примітка

Зчисленому місце судна

М рах = (Милі)

М о-СКП останньої обсервації (милі)

М сt –СКП счисления (мили)

СКП числення шляху судна


М сt =0,7 x К с x tч(мили), при t<2 ч

М сt = К с x ч(мили), при t> 2 ч

К с – коэффициент счисления в районе

t – время плавания по счислению (час.)

Обсервованое місце за двома пеленга

М о = (Милі)

m n ° – CКП измерения пеленга (град.);

θ – разность пеленгов на ориентиры;

D 1 , D 2 -расстояния до ориентира (мили)

Обсервованое місце за трьома пеленга


М о =

m n ° – СКП измерения пеленга (град.);

D 1,2,3 – расстояния до ориентира (мили);

α , β – углы между пеленгами (град.)

«Крюйс-пеленг»


М з = (Милі)

М о – СКП в определении места по двум пеленгам

М ot – СКП с счислениями за время между П 1 и П 2

θ – разность пеленгов

Обсервованое місце за пеленгу і дистанції до одного орієнтира


М о = (Милі)

m n o – СКП измерения пеленга (град)

m D – СКП измерения расстояния до ор-ра (кб)

D - відстань до орієнтира (кб)

Обсервованое місце за двома дистанцій


М о = (Милі)

θ - кут між напрямками на ор-ри (град)

m D1,2 – СКП измерения расстояния (мили)

При m D1 = m D2 = m D - М 0 = 1,4 m D

sin θ

Обсервованое місце за трьома дистанцій


М о = (Милі)

m D – СКП измерения расстояния до ор-ра (мили)

θ - кут між напрямками

на ор-ри (град.)

«Крюйс-відстань»


М = (Милі)

М o – СКП определения места по расстояниям до двух ор-ров (мили): (х).

М Сt – СКП счисления за время между D 1 и D 2 (+)

θ – угол между Л.П. 1 и Л.П. 2 в точке пересечения D 1 и D 2

Обсервованое місце за двома горизонтальним кутах трьох орієнтирів


М о = (Милі)

D 1,2,3-відстані до орієнтирів (милі)

m α – СКП измерения углов (угл. мин.)

d 1-2, 2-3 - відстані між орієнтирами (милі)

θ – угол пересечения линий положения (град.)

Обсервованое місце по горизонтальному куті до пеленгу на один з орієнтирів



М о = (Милі)

α - измеренный горизонтальный угол (град.)

m α – СКП измерения угла (угл. мин.)

m n ° – СКП измерения пеленга (град.)

D 2 – расстояние до закрытого ориентира (мили)

d 1-2 - відстань між орієнтирами (милі)

Обсервованое місце по горизонтальному кутку і дистанції до одного з орієнтирів



М о = (Милі)

m α – СКП измерения горизонтального угла (угл. мин.)

m 2 D - СКП вимірювання дистанції (милі)

D 1, D 2 - відстань до орієнтирів (милі)

d – расстояние между ориентирами (мили)

Обсервованое місце за пеленгу на орієнтир і висоті світила

(П и h)



М о = (Милі)

m h – СКП измерения высоты светила (угл. мин.)

m n - СКП вимірювання пеленга на орієнтир (град.)

D – расстояние до ориентира (мили)

θ – угол пересечения линий положения (град.)

Обсервованое місце за секторним РМ КАМ або РНС з використанням радіонавігаційних карт


М о = (Милі)


m зн - СКП в определении Орт.П (знаки)

m v - СКП измерения радионавигационного параметра (мыс, ф. ц….)

Δ – разность оцифровки соседних гипербол (зн., мкс, ф. ц….)

L – расстояние в милях

Обсервованное місце по супутниковому РНС


М о = m p xsec h ср x = m p


m p – CКП определения расстояния до НИСЗ

h cp – средняя угловая высота НИСЗ

Δ A – разность азимутов между парами НИСЗ

Г – геометрический фактор

2.6 План обсервацій

При розробці навігаційного проекту для всіх ділянок шляху намічаються основні і резервні способи обсервацій.

С этой целью на генеральные карты перехода наносятся границы видимости маяков и приметных радиолокационных ориентиров, границы действия радиомаяков и рабочих зон РНС. Измеряются на карте и записываются пеленги открытия и закрытия маяков при входе и выходе из района их действия, отсчёты приемоиндикаторов РНС при входе в их рабочие зоны и выбирают наиболее точные способы определения места судна. Результаты сводятся в таблицу №2.6.1

Таблица №2.6.1 – План коррекции счислении

этапа

Тс

От….

До….

Кс

Средства и способы определения места




Основний

Резервный




Ориентиры, способ

Мо

Ориентиры, способ

Мо

1

13.15

10.02

1,4

РМ к Ильинский


0.25

М к Челбас

0.3

2

13.15

08.02

1,4

РМ к Херсонес

РМ к Тарханкутский

0,2

М к Ильинский

РМ к Херсонес

0.4

3

08.00

21.45

1,4

РМк Одесский

РМк Змеиный

0,26

РМк Одесский

РМк Тендровский

0,3

4

21.45

12.38

1,4

РМк Змеиный

РМк Констанца

0,24

РМк Змеиный

РМк Херсонес

0,26

5

12.38

22.38

1,4

РМк Анадолу

РМк Калиакра

0,25

РМк Кефкен

РМк Маслен-Нос

0,28

6

19.10

20.53

1,4

По П и Dp на Мк Анадолу

0,3

По 2-ум пеленгам на Мк Румели и Мк Анадолу

1,4

В проливе Босфор определение места производится непрерывно

7

00.18

06.51

1,4

По П и Dp доМк Ешилькей

0,08

По Dp до Мк Ешилькей и до мыса Инджи

0,09

В проливе Дарданеллы определение места производится непрерывно

8

17.12

22.29

1,4

По Dp до Мк Мехметчик и до о. Бозджаада

0,15

По пеленгу на Мк Мехметчик и Dp до о. Бозджаада

0,2

9

22.29

05.53

1,4

По П и Dp до Мк Папас

0,12

По П на Мк Псара и Dp до побережья о. Миконос

0,23

10

16.40 19.04

1,4

Мк Прасониси, пеленг – дистанция

0,13

ЛОРАН – С

0,25

11

20.09 01.52

1,4

GPS

0,19

ЛОРАН – С

0,25

2.7 Разработка графического плана перехода

1. Графический план – графическое изображение пути судна на карте с необходимыми пояснениями, касающимися режима плавания.

2. Выбор пути судна выполняется на основании анализа условий плавания с учетом осадки судна, его мореходных качеств и эксплуатационных требований, удаления от мест – убежищ и допустимого расстояния между ними.

3. Выбираемый путь должен удовлетворять правовым ограничениям (территориальные воды иностранных государств, запретные и опасные для плавания районы и пр.). Среди вариантов, удовлетворяющих этим требованиям выбирается наиболее экономический путь.

4. Графический план перехода составляется на генеральной карте вмещающей весь маршрут плавания.

5. При составлении графического плана перехода разрабатываются следующие требования:

  • определяется время выхода из порта отхода в порт назначения, прохода контрольных точек, опасных в навигационном отношении районов;

  • рассчитывается генеральная скорость всего перехода и отдельных его участков;

  • указываются участки пути, проходимые в светлое (день) и темное (ночь) время суток;

  • наносятся рабочие зоны действия РНС и РМ-ков;

  • вырабатываются рекомендации по проходу наиболее сложны участков плавания;

  • указываются места якорных стоянок и пункты захода;

  • разрабатываются меры по обеспечению навигационной безопасности плавания.

Висновок

В настоящей работе рассмотрен вопрос о навигационной подготовке перехода по маршруту п. Анапа – п. Порт-Саид.

Общая протяжённость маршрута 1251,0 мили. Переход осуществляется в ноябре месяце, в менее благоприятных гидрометеорологических условиях при отходе из п. Анапа. Складними ділянками на переході є: протоки Босфор і Дарданелли.

Проведено огляд навігаційних гідрографічних умов з подальшою оцінкою точності визначення місця. На сложных участках наиболее точными способами определения места являлись: «по трём пеленгам», «по трём дистанциям». Кроме традиционных способов определения места на маршруте возможна обсервация по РНС «Лоран С» и СНС «НАВСТАР» и «ГЛОНАСС».

Маршрут перехода проходит через территориальные воды Румынии, Болгарии, Турции. При проходженні територіальних вод використовується принцип мирного проходу.

Список використаної літератури

1. Рекомендации по организации штурманской службы на судах (РШС-89). – М.: ЦРИА «Морфлот», 1989. – 186 с.

2. Лєсков М.М., Баранов Ю.К., Гаврюк М.І. Навігація 2-е видання, перероб. і доп. – М.: Транспорт, 1986–247 с.

3. Єрмолаєв Г.Г. Морская лоция – 4-е изд. – М.: Транспорт, 1982. - 392 с.

4. Єрмолаєв Г.Г. Судноводіння в морях з приливами 2-е вид. - М.: Транспорт, 1986. - 254 с.

5. Єрмолаєв Г.Г Довідник капітана далекого плавання. – М.: Транспорт, 1988. – 143 с.

6. Кондрашіхін В.Т. Определение места судна – 2-е изд. - М.: Транспорт, 1989. – 169 с.

7. Красенів Б.І. Морехідна астрономія - 3-е вид. – М: Транспорт, 1986. - 302 с.

8. Баранов Ю.К., Гаврюк М.І. та ін Навігація - 3-тє вид. Підручник для ВУЗів. С.-П. Лань 1997. - 512 с.

9. Статут служби на суднах морських пароплавств Україні. – Одесса: ДМРФ МТ 1994. - 124 с.

10. Международная конференция по подготовке и дипломированию моряков – 1978-М: ЦРИА «Морфлот» 1982. – 145 с.

11. Бурханов М.В. Довідкова книжка штурмана. - М: Транспорт. – 1986. - 236 с.

12. Збірник організаційно-розпорядчих та інших документів і матеріалів з ​​безпеки мореплавання. – М: в/о «Мортехинформ-реклама», 1984. - 264 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Транспорт | Диплом
504.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Навігаційний проект переходу судна типу Волго-Балт за маршрутом порт Анапа порт Тріполі Лівія
Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом порт Ялта порт Неаполь
Навігаційний проект переходу судна типу Орель за маршрутом порт Новоросійськ порт Трапані
Навігаційний проект переходу судна типу ДЕСНА за маршрутом порт Скадовськ порт Марсель
Навігаційний проект переходу судна типу Буг за маршрутом порт Феодосія порт Палермо
Навігаційний проект переходу судна типу Волго - Балт за маршрутом порт Одеса порт Трієст
Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом порт Бердянськ Туніс
Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом Євпаторія Алжир
Навігаційний проект переходу судна типу Дніпро за маршрутом Поті-Ізмір

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас