Місце і роль економічної соціології у системі соціологічного знання

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІСЦЕ І РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ В СИСТЕМІ СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ. ЇЇ СТРУКТУРА, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ

1. Які три головні структурних елементи соціології?

Економічна соціологія, що представляє собою конкретизацію общесоциологических теорій і принципів дослідження процесів взаємодії економічної та соціальної сфер суспільства, не є самодостатньою науковою дисципліною. Вона органічно включена в якості важливого концептуального компонента в цілісну розвивається систему сучасного соціологічного знання.

Протягом 170 років, що минули з тих пір, як соціологія, завдяки працям О. Конта, почала робити перші кроки в якості самостійної науки, вона перетворилася на багатогранну і багаторівневу систему наукового знання. У її сучасній структурі виділяються:

1. Загальна соціологічна теорія, що досліджує родові особливості та закономірності розвитку суспільства, різні типи суспільств, взаємодія в них особистостей, соціальних груп і спільнот, соціальних організацій та інститутів, пов'язаних між собою загальним соціокультурним простором.

2. Приватні соціологічні теорії, які функціонують у двох видах: а) галузеві соціологічні теорії (економічна соціологія, політична соціологія, соціологія культури тощо); б) спеціальні соціологічні теорії, що носять міжгалузевий характер, оскільки їхні об'єкти проникають в різні сфери суспільства - соціологія управління , соціологія молоді, соціологія девіантної (що відхиляється) поведінки і т.п.

3. Прикладні соціологічні дослідження, орієнтовані на застосування специфічних соціологічних методів і дослідницьких процедур для вивчення конкретних соціальних явищ і процесів (динаміка попиту на певні види товарів, ціннісних орієнтації, електоральних уподобань, ступеня релігійності населення і т.д.) і досягнення на цій основі реального соціального ефекту.

Економічна соціологія виникає у відповідь на соціальну проблему, що вимагає свого вирішення. Вона тісно пов'язана із загальною соціологічною теорією, сприймаючи з неї основні методологічні принципи дослідження, теоретичні концепції, арсенал соціологічних категорій і т.п., модифікуючи все це з урахуванням специфіки властивого тільки їй самій об'єкта і предмета дослідження. Вона, як і всі інші галузеві та спеціальні соціологічні теорії, має виходи в прикладні соціологічні дослідження, орієнтовані на вивчення конкретних соціально-економічних проблем (підвищення економічної активності населення, динаміка рівня доходів різних груп населення тощо) і на пошук ефективних способів їх дозволу. Отримані в результаті всіх цих досліджень висновки та рекомендації можуть бути втілені в соціальних технологіях, що дозволяє надавати активну перетворювальне вплив на об'єкт дослідження (зміна параметрів соціально-економічних процесів, вдосконалення управління ними і т.д.).

Включаючись в якості важливого компонента в динамічно розвивається систему соціологічного знання, економічна соціологія має досить складною структурою.

2. Що являють собою інтереси і потреби як структурні компоненти економічної соціології?

Оскільки в центрі уваги економічної соціології перебуває людина, яка прагне задовольнити свої потреби, інтереси, прагнення, остільки першим її структурним компонентом є дослідження інтересів і потреб, перш за все економічних, окремих індивідів, їх груп і спільнот. Інтерес представляє собою емоційно забарвлене підвищену увагу, прагнення особистості або групи до будь-якого об'єкта (продукту харчування, одязі, машині, музиці, спорту тощо), пов'язане із задоволенням певної потреби. Тому він виступає в якості реальної причини діяльності людини, в тому числі й економічної, спрямованої на задоволення тієї чи іншої потреби. Але якщо потреби спрямовані передусім на отримання користі, на конкретну сукупність життєвих засобів, на предмет задоволення, то інтерес може бути і альтруїстичним, перейнятим безкорисливої ​​турботою про благо інших чи суспільства в цілому. Втілюючи в собі життєву енергію і прагнення людей, інтереси і потреби справляють істотний вплив на економічну діяльність і поведінку як окремих індивідів, так і їх груп.

Досліджуючи особливості взаємодії економічної та соціальної сфер суспільства і виникають у результаті такої взаємодії явища і процеси, економічна соціологія звертає увагу насамперед на те обставина, що для задоволення своїх життєвих потреб люди використовують не тільки природні блага (повітря, воду, їстівні рослини і т. п.), але і блага; які необхідно проводити своєю працею - одяг, житло, хліб, книги і т.д. А це означає, що в коло її предметної області включається процес виробництва матеріальних і духовних благ. Саме ж таке виробництво не може здійснитися крім економічної та інших видів творчої людської діяльності. Але всякий предмет, створений працею людини, будь це хліб, брюки, книга або що-небудь інше, проводиться для того, щоб його рано чи пізно спожити. Отже, економічна діяльність нерозривно пов'язана зі споживчим та іншими видами економічної поведінки. Одні люди, одержавши винагороду за свою працю, вкладають зароблене в будь-яку справу і виробляють нові товари, потім продають ці товари, а інші витрачають все зароблене на придбання різних речей або перетворюють його в заощадження.

3. Що таке економічна діяльність?

Економічна діяльність - це динамічна система активного впливу особистості, соціальної групи або спільності на навколишнє природне та соціальну дійсність, в процесі якого відбувається перетворення цієї дійсності, виробництво необхідних для людей життєвих благ, а також відтворення людини як істоти суспільного. Економічну діяльність здійснюють люди, які займаються працею і будують продукти праці - різноманітні товари.

4. Що являє собою економічну поведінку?

Економічна поведінка являє собою сукупність побачити ззовні вчинків індивідів і груп, що втілюються не тільки у виробництві продуктів праці, а й у їх споживанні. Так, наприклад, дуже часто говорять про споживчому поведінці, маючи на увазі сукупність мотивів, що підштовхують індивіда до придбання тих або інших товарів, необхідних не тільки для споживання, але і обираних з метою престижу, популярності і т.п. Якщо економічною діяльністю займаються робітники, селяни, інженери, підприємці, створюють своєю працею певні споживчі цінності, то економічне поведінка властива всім людям, що споживають продукти праці, у тому числі пацієнтам лікарень, будинків для людей похилого віку і т.д. Тому термін «економічна поведінка» за своїм обсягом значно ширше, ніж поняття «економічна діяльність». Економічна поведінка та активна економічна діяльність, включені в якості об'єктів дослідження у предметне поле економічної соціології, складають її другий структурний елемент.

У дослідженні економічної діяльності та економічної поведінки економічна соціологія відрізняється від економічної теорії тим, що акцентує свою увагу на соціальному змісті економічної діяльності та поведінки. Вона, зокрема, вивчає соціальні умови виробництва та обміну товарів, особливості характеру і змісту праці в різних типах суспільств, вплив організації та поділу праці на соціальні характеристики особистості, обумовленість соціальної стратифікації в суспільстві економічними факторами.

5. У чому сутність соціальних відносин як структурного елементу економічної соціології?

У центрі уваги предметної області економічної соціології перебувають соціальні відносини, що складаються в процесі виробництва матеріальних благ, їх розподілу, обміну та споживання. У якій би процес соціально-економічного характеру ні вступали ті чи інші індивіди - будь то виробництво матеріальних благ чи придбання товарів в магазинах, вони при цьому завжди включаються в певні соціальні відносини. Якщо окрема людина стає робочим ливарного цеху Мінського автомобільного заводу, він вступає у певні відносини з іншими робітниками своєї бригади, з майстром дільниці, а іноді і з начальником цеху. Якщо йому потрібно зробити ремонт гальмівної системи свого особистого автомобіля, він вступає у певні відносини з працівниками авторемонтної майстерні. В одному випадку це будуть відносини ділового співробітництва, в іншому - панування і підпорядкування (господар і його працівник), в третьому - відносини купівлі та продажу (продавець і покупець) і т.п. Поза таких відносин не може бути ні процесу виробництва, ні обміну, ні розподілу, а значить, і споживання вироблених матеріальних або духовних благ.

Отже, кожен конкретний випадок економічної поведінки є не тільки певна операція по відношенню до тієї чи іншої речі (до обладнання, продукту праці або купується товару), але й настільки ж певний вчинок по відношенню до іншої людини - до свого колеги по роботі, продавцю, покупцеві і т.п. Сукупність різноманітних зв'язків, що виникають між окремими індивідами в процесі економічної поведінки, в тому числі і в економічній діяльності, складає те, що називають економічними відносинами. Однак у суспільстві між людьми складаються не тільки економічні, але й інші види відносин - політичні, правові, дружні, ворожі і т.п. Всі вони накладають певний, часто дуже істотний відбиток на їхню економічну поведінку. Багатогранна система всіх цих видів відносин між окремими індивідами, їх групами і спільнотами називається соціальними відносинами.

Соціальні відносини - це сукупність різноманітних зв'язків, що виникають між окремими індивідами, їх групами і спільнотами; а також всередині останніх в процесі їх економічної, політичної та іншої діяльності та економічної поведінки. Економічна соціологія вивчає різні типи соціальних відносин: відносини панування і підпорядкування, відносини купівлі-продажу, відносини партнерства, конкуренції і т.п. Вивчення соціальних відносин, насамперед економічних, становить третю структурний елемент економічної соціології.

6. Яка роль соціальної структури як елемента предметного поля економічної соціології?

У процесі економічної діяльності і розвитку нерозривно пов'язаних з нею соціальних відносин людей та їх груп складається цілком певна соціальна структура суспільства. Вона являє собою сукупність соціально нерівних та розрізняються соціально-економічним становищем у системі суспільних відносин соціальних груп, спільнот, їх соціальних інститутів і взаємодій між ними. Внаслідок різного майнового стану (багаті чи бідні), місця і ролі в суспільстві (керуючі або підлеглі), у способах і розмірах доходів (підприємці, банкіри, робітники та ін), в системі розподілу влади (панівна верхівка і позбавлене владних функцій більшість) ці групи роблять різний вплив на розвиток соціально-економічних процесів. А з цього випливає, що вони характеризуються різними видами економічної діяльності та різним економічним поведінкою. Тому одним з важливих компонентів предметного поля економічної соціології є вивчення соціальної структури суспільства та її впливу на розвиток економіки.

7. Що являє собою економіка як соціальний процес?

Як би не були сильно розвинені ринкові відносини, якого б розмаху ні досягала конкуренція, завжди в суспільстві діють певні соціальні механізми, що регулюють економічну діяльність, такі, зокрема, як держава, культура, релігія, мораль. Їх регулює, стимулюючу або, навпаки, обмежує вплив на економічну сферу суспільства теж входить у предметну область економічної соціології.

З усього сказаного випливає висновок, що у сфері економіки реально діє не одновимірний економічна людина, а багатогранні, багатовимірні особистості, які є активними суб'єктами взаємодій не тільки в процесах виробництва та споживання, а й в інших сферах суспільства - політичної, культурної, релігійної, спортивної та т.п. Тому економічна соціологія досліджує економіку як специфічний соціальний процес, нерозривно пов'язаний з усіма іншими сферами суспільного життя. Сама ж цей зв'язок здійснюється через різноманітну діяльність різних соціальних груп, включених як в економіку, так і в політичні, юридичні, демографічні, культурні та інші соціальні процеси.

8. У чому полягають основні завдання економічної соціології?

Якщо взяти до уваги все викладене, то вимальовуються основні завдання, які покликана вирішувати економічна соціологія.

Перша з основних завдань економічної соціології полягає в тому, щоб вивчати взаємодію соціальних та економічних чинників та процесів, що протікають на певній історичній щаблі розвитку суспільства і в певних економічних умовах. Вирішення цієї задачі дозволяє виявити, що соціально-економічні процеси, що формуються в результаті становлення сучасного постіндустріального (інформаційного) суспільства, вельми істотно відрізняються від соціально-економічних процесів індустріального, а тим більше - аграрно-ремісничого суспільства.

Друге завдання економічної соціології полягає в тому, щоб досягти розуміння причин, що детермінують виникнення і розвиток тих чи інших соціально-економічних процесів на певному історичному етапі і в певних економічних умовах.

Третє завдання економічної соціології визначається тим, що з різноманітною сукупності причин процесів, що розглядаються, їх передбачуваних і непередбачених наслідків виникає необхідність виділити основні, що відтворюються в потоці соціально-економічних подій. На цій основі визначаються тенденції і соціальні закономірності, чинники та наслідки економічного підйому або спаду, можливих криз і флуктуації в розвитку економічної та соціальної сфер суспільства, в їх взаємодіях.

Четверте завдання економічної соціології полягає в тому, щоб зрозуміти і пояснити особливості певних типів економічної поведінки і пов'язаних з ними соціальних відносин, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання різних товарів і послуг. Усе це здійснюється в контексті поділу праці, функціонування грошей, ринку і регулюючих їх динаміку економічних інститутів.

П'яте завдання економічної соціології полягає в дослідженні соціальних механізмів, що впливають на розвиток економічної сфери суспільства і регулюють економічну діяльність індивідів, спільнот і груп.

Шоста завдання - вивчення особливостей мотивації різних форм соціально-економічної поведінки людини (особистості чи соціальної спільності) і його впливу на процеси і результати економічного розвитку.

Сьома завдання - визначення особливостей і ефективності впливу на людину та її економічну діяльність основних груп соціальних регуляторів: статусно-рольових, культурних, управлінських.

Восьма завдання - дослідження спрямованості і характеру впливу на зміну соціально-економічної структури суспільства існуючої в ньому господарської системи: а) планово-централізованої, де існує жорстке планування економічної діяльності та її результатів, де немає підприємців, фермерів, осіб вільних професій і свободи економічного вибору ; б) ринкової, де існує свобода економічного вибору і конкуренція, взаємодіють названі і інші соціальні верстви, що включаються в економічну діяльність, і де важливу роль відіграє економічний ризик і готовність до нього.

Дев'ята завдання - визначення раціональних напрямів та вивчення ефективності економічної політики держави, яка встановлює норми, правила і рамки господарської діяльності різних суб'єктів: індивідів, спільнот, підприємств і т.п. і регулюючої економічну поведінку громадян.

Десята завдання - дослідження конкретних соціально-економічних, соціокультурних та соціально-політичних умов, в яких розгортається функціонування економічної та соціальної сфери суспільства, їх взаємодія.

Одинадцята завдання зумовлюється тим, що на основі виявлення чинників, тенденцій і закономірностей розгортання соціально-економічних процесів дана галузь соціологічного знання здійснює прогнозування найбільш ймовірних сценаріїв соціально-економічних трансформацій в сучасному суспільстві.

І, нарешті, дванадцята завдання економічної соціології полягає в тому, щоб на основі виявлення основних факторів, тенденцій і закономірностей розвитку соціально-економічних процесів, найбільш ймовірних прогнозних сценаріїв їх розгортання у більш-менш віддаленому майбутньому - сформулювати науково обгрунтовані рекомендації для прийняття і здійснення управлінських рішень.

9. Які основні функції економічної соціології?

Функції економічної соціології можуть бути сформульовані наступним чином.

1. Пізнавальна функція має своєю метою вивчення особливостей соціально-економічних процесів на певній історичній щаблі розвитку суспільства, відповідає на питання: «Які соціально-економічні процеси в суспільстві, в якому ми живемо?».

2. Пояснююча функція дає наукове розуміння причин, що породжують ті чи інші соціально-економічні явища і процеси (економічний підйом або криза, інфляція, безробіття, бідність і т.п.), відповідає на питання: «Чому в суспільстві відбуваються саме ці, а не інші соціально-економічні процеси? ».

3. Оціночна функція здійснює оцінку розвиваються в суспільстві економічних та соціальних процесів, що діють у ньому соціальних інститутів з точки зору відповідності їх інтересам і потребам людей, насамперед економічних; відповідає на питання: «Чи забезпечують діючі в суспільстві соціальні інститути, які розвиваються в ньому соціально-економічні процеси нормальне добробут різних груп населення? ».

4. Концептуально-теоретична функція втілюється в науковому визначенні та трактуванні діючих в суспільстві соціально-економічних тенденцій і закономірностей, відповідає на питання: «Що, як і чому робиться людьми в економічній і соціальній сферах суспільства і чи можна це змінити на краще?».

5. Прогностична функція являє собою побудову ймовірних прогнозів і сценаріїв соціально-економічних трансформацій в більш-менш довгостроковій перспективі, відповідає на питання: «Які соціально-економічні зміни можливі в найближчому і віддаленому майбутньому?».

6. Управлінська функція пов'язана з тим, що виявивши тенденції та закономірності соціально-економічного розвитку, визначивши прогнозні варіанти тих чи інших змін в економіці та соціальній сфері суспільства, економічна соціологія в змозі сприяти вдосконаленню управління соціально-економічними процесами, відповідає на питання: «Як ефективніше керувати соціально-економічними процесами? ».

7. Освітня функція реалізується за допомогою розповсюдження знань через систему навчальних закладів, різні інститути підвищення кваліфікації кадрів, а це допомагає людям (в першу чергу навчаються і активно діючим в тих чи інших галузях економіки та соціальної сфери) краще дізнатися, зрозуміти і оцінити ті соціально-економічні процеси , які відбуваються в суспільстві, щоб змінити їх на краще, відповідає на питання: «Що потрібно знати про економічні і соціальні явища в суспільстві, як краще використовувати ці знання?».

Література

1. Бабосов Є.М. Прикладна соціологія. Мн., 2000. Гл.З. Економічна соціологія.

2. Верховинній В.І. У пошуках предмета економічної соціології / / Соціологічні дослідження. 1998. № 1.

3. Галко І.К., Ломоносов Є.З. Економічна соціологія. Мн., 2001. Гол. 2. § 2.6. Структура економічної соціології. § 2.7. Функції економічної соціології.

4. Заславська Т.І., Ривкіна Р.В. Соціологія економічного життя. Новосибірськ, 1991. Розд. 1 Гол. 3, 4. Завдання економічної соціології.

5. Радаєв В.В. Економічна соціологія М., 2000. Розд. 1. лекція 3. Про предмет економічної соціології.

6. Сілласте Г. Основи економічної соціології. М., 2001. Гол. 3. Предмет, об'єкт економічної соціології, їх прояв у фінансово-банківській сфері.

7. Соколова Г.М. Економічна соціологія. Мн., 2000. Розд. II, гл. 1. Предметна галузь економічної соціології.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Соціологія і суспільствознавство | Реферат
49.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Типи науковості в соціології Структура соціологічного знання
Місце і роль психологічної педагогіки в системі сучасного наукового знання
Соціологія культури як проблемна область соціологічного знання Предметне поле соціології
Соціологія як наука Військова соціологія в системі соціологічного знання
Предмет культурологи та її місце в системі гуманітарного знання
Місце соціології в системі суспільних наук
Місце соціальної психології в системі наукового знання і суспільної
Місце соціальної психології в системі наукового знання і суспільної
Місце соціальної психології в системі наукового знання і суспільної практики
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru