Місцеве самоврядування як інститут громадянського суспільства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Шубіна Н.В.

Однією з найскладніших проблем при формуванні системи місцевого самоврядування є питання про його базові цінності, найбільш значущих саме для нинішнього етапу суспільного розвитку.

На основі цього, наприклад, вирішується питання про розміри одиниці місцевого самоврядування (за територією і за кількістю жителів). Якщо основне завдання - домогтися максимальної ефективності діяльності місцевих органів влади, досягнення найбільш високого рівня надання ними послуг населенню, то вибір, як правило, робиться на користь більших самоврядних одиниць, здатних сконцентрувати у своїх руках достатній обсяг ресурсів. Однак у цьому випадку існує серйозна небезпека втрати ними власне самоуправленческого початку. Але ж значення місцевого самоврядування в житті країни далеко не вичерпується управлінськими функціями. Виступаючи в ролі найбільш важливого сполучної ланки між громадянським суспільством і державою, воно є невід'ємною сутнісної характеристиками демократичного суспільства.

Будучи тієї оптимальної точкою, де сходяться інтереси місцевих співтовариств, окремого громадянина, держави, політичних партій, груп інтересів, місцеве самоврядування має величезні потенційними можливостями гармонізації взаємовідносин між ними, зміцнення різного роду соціаль-них зв'язків. Однак ця ж обставина призводить до того, що саме на даному рівні з найбільшою гостротою виявляється і весь комплекс соціальних, політич-ських та економічних проблем даного суспільства, стикаються інтереси не тільки місцевих, а й регіональних та загальнонаціональних політичних еліт.

Розвиток місцевого самоврядування є противагою авто-писарчуківського влади центру і гарантом існування в суспільстві плюралізму. Місцеве самоврядування розширює коло суб'єктів політичної влади і одне-тимчасово обмежує останню, тим самим воно сприяє розвитку сво-боди індивідуума.

Саме місцеве самоврядування надає широкі можли-ності для участі громадян у політичному процесі. І тут видається особливо важливим забезпечити максимальну доступність органів місцевого самоврядування для пересічного громадянина, оскільки в цьому випадку йому надається можливість відігравати активну політи-чний роль.

Займаючись координацією, інтеграцією та інноваціями, органи місцевого самоврядування в сучасних умовах займають досить міцне положення в системі суспільного управління і в міру розвитку демократії покликані відігравати все більш важливу роль у визначенні загальнонаціональної політики та вирішення загальнонаціональних проблем. Виступаючи з позицій управлінського лідера в місцевому співтоваристві, будучи живим носієм самої ідеї спільноти, конструктивної громадянської активності, принципу субсидіарності, вони є центром тяжіння для інших інститутів громадянського суспільства, що функціонують на території даної місцевості, оскільки нерідко тільки завдяки підтримці місцевої влади та з їх безпосереднім допомогою недержавні організації здатні реалізувати багато свої проекти.

Одночасно при необхідності саме органи місцевого самоврядування можуть найбільш ефективно виступати в якості посередника між громадськими організаціями і державою. У свою чергу, недержавні організації можуть служити для місцевого самоврядування хорошим індикатором громадської думки, одним з найважливіших каналів зворотного зв'язку місцевої влади з населенням.

Всіляко підтримуючи розвиток місцевого самоврядування, необхідно віддавати собі звіт в тому, що в реальній дійсності воно залишається все ж значною мірою керуванням і в цій якості може завдати настільки ж серйозної шкоди правам і свободам окремих громадян, а часом і цілих груп, як і центральне уряд. Звідси необхідність взаємоконтролю різних рівнів суспільного управління і структурних елементів політичної системи за дотриманням прав і свобод грома-дан. В умовах вкрай неоднорідного складу населення найважливішу роль тут має відігравати різного роду громадські організації, як виразники інтересів різних соціальних, національних, культурних, демографічних та ін груп. Взаємодії з ними, органи місцевого самоврядування нерідко навчаються у них гнучкості, навичкам самоорганізації, командній роботі, демократичної культури прийняття рішень.

Роль місцевого самоврядування у становленні та розвитку громадянського суспільства залежить від наявності громадського контролю і політичного рівноправ'я, що знаходять своє виро-ються не тільки у створенні рівних умов для всіх учасників виборчого процесу, забезпечення його конкурентності та свободи волевиявлення громадян, але і в подальшій підзвітності представників влади народу, їх відповідальності перед суспільством за проведену політику і конкретні дії, які вони роблять, знаходячись при владі.

У міру розвитку громадянського суспільства все більший вплив на діяльність органів місцевого самоврядування надають різні групи інте-ресов. У результаті позиції місцевих рад можуть вступати в протиріччя з більш прямими мимі формами участі громадян, оскільки якщо органи місцевого самоврядування представляють інтереси місцевого співтовариства в цілому, то громадські організації висловлюють і захищають інтереси окремих категорій громадян. Таким чином, на перший план виходить проблема узгодження інтересів, пошуку взаємоприйнятних рішень.

Одним з найбільш дієвих шляхів недопущення виникнення подібного роду конфліктів є активна участь не лише політичних партій і організацій, а й інших недержавних організацій у забезпеченні представництва своїх інтересів у місцевих радах. При цьому всі учасники виборчого процесу повинні пам'ятати, що:

- Для формування політично представницького місцевого самоврядування необхідно, щоб голоси всіх громадян мали рівну вагу, незалежно від того, де вони живуть і за яку партію голосують;

- Для адек-ватного соціального представництва необхідно забезпечення реального дорівнює-ства можливостей брати участь у виборах органів влади для представників всіх соціальних груп і прошарків населення;

- Для представництва громадської думки потрібно, щоб доступ до засобів масової інформації та органам влади не залежав від багатства і зв'язків.

У нинішньої російської ситуації особливого значення набуває усвідомлення органами місцевого самоврядування та недержавними організаціями існування загальних інтересів і проблем, які повинні змусити їх об'єднувати свої зусилля, коор-дініровать свою діяльність, намагатися встановити можливо більш тісні зв'язки один з одним.

В основі цього лежать два об'єднують фактора. По-перше, це загальна за-бота про повсякденне демократичній практиці, максимально наближеної до лю-дям, по-друге, відстороненість від процесу прийняття рішень у рамках загальнонаціональної або регіональної політики. Можливість здійснювати реальний вплив на процес прийняття рішень напря-ну пов'язана зі здатністю до вироблення єдиної (або хоча б близькою) позиції.

Розвиток громадянського суспільства вимагає переходу від "культури конфлікту" до "культури згоди", а для цього необхідне усвідомлення спільності базових інтересів. Таке усвідомлення легше досягти саме на місцевому, локадьном рівні і, відповідно, може бути реалізовано через місцеве самоврядування. У той же час саме тут найбільш виразно простежується відповідальність громадян за результати свого політичного, зокрема, електоральної поведінки, що має сприяти посиленню демократичного елемента в політичній культурі суспільства.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Історія та історичні особистості | Доповідь
15.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Інститут Громадської палати в Росії як елемент громадянського суспільства
Інститут Громадської палати в Росії як елемент громадянського суспільства
Розвиток місцевого самоврядування як інституту громадянського суспільства
Поняття громадянського суспільства всеукраїнський референдум гарантії місцевого самоврядування
Органи місцевого самоврядування 2 Місцеве самоврядування
Місцеве самоврядування 3
Місцеве самоврядування 7
Місцеве самоврядування 6
Місцеве самоврядування 5
© Усі права захищені
написати до нас