Мінерально-сировинна база Красноярського краю

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ

ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЇ І НАФТОГАЗОВОГО СПРАВИ

КАФЕДРА: ГМПР

Мінерально-сировинна база Красноярського краю.

(Реферат)

Виконав: ст.

Перевірив:

Зміст:

Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .2

1. Паливно-енергетична сировина ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 3

1.1 Перспективи формування нафтогазовидобувного комплексу ... ... 3

1.2 Стан сировинної бази та перспективи розвитку

вуглевидобувного виробництва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 4

2. Металеві корисні копалини ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .6

2.1 Чорні метали ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .7

2.2 Кольорові метали ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 8

2.3 Рідкісні та рідкісноземельні метали ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .10

3. Золото ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .11

4. Неметалічні корисні копалини ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .12

Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .15

Малюнок N 1 ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .16

Малюнок N 2 ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .17

Таблиця N 1 ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .18

Таблиця N 2 ... ... ... ... ... .... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 19

Список літератури ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 22

Введення.

Метою реферату є опис та аналіз мінерально - сировинної бази Красноярського краю.

Актуальність цієї теми в тому, що Красноярський край - один з небагатьох суб'єктів Російської ської Федерації, здатних забезпечити себе практично усіма видами мінеральної сировини, а ряд з них - і експортувати тувати.

Його мінерально-сировинна база (МСБ) включає понад 1300 родовищ і перспективних проявів більш ніж 80 видів корисних копалин. За запа сам і видобутку багатьох корисних копалин край займає передові позиції в Росії (табл.1). Головні з них - це вугілля, алюміній, мідь, нікель, кобальт, свинець, сурма, золото, платиноїди, неметалеві корисні копалини і дуже важливі в перспективі нафта і газ.

За приблизними оцінками вартість балансових запасів корисних копалин Красноярського краю складають ет 67300000000000 р., Або 2,3 трлн дол. США. Тим часом обсяг видобутку в грошовому вираженні в 2000 р. складе всього 6,8 млрд р.., Або 0,01% вартості балансових запасів, тобто потенціал МСБ краю використовується далеко не повністю.

1. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СИРОВИНА

Паливно-енергетична сировина займає помітне місце в МСБ Красноярського краю. Перелік його видів включає нафту, конденсат, газ, кам'яне і буре вугілля, торф (рис. 1). Інвестиційний потенціал оцінюється в 19,4 млрд. дол.

1.1 ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ нафтогазовидобувного комплексу

За величиною прогнозних ресурсів нафти, природного газу та конденсату Красноярський край посідає друге місце в Росії після Тюменської області. Вони становлять: по не ФТІ - 8,2 млрд. т, вільному газу - 23,6 трлн. м 3, розчиненому в нафті газу - 638 млрд. м 3. Це - половина углево огрядних ресурсів східних районів Росії.

Незважаючи на вкрай низьку геологічну вивченість тери торiї краю (щільність глибокого буріння - 1,14 м / км 2 при щільності буріння в Західному Сибіру 30 м / км 2), тут під підготовлені значні запаси (за категоріями C 1 + С 2) не ФТІ і конденсату (919,8 млн. т) і вільного газу (1,2 трлн. м 3), що є надійною основою для формування вання нафтогазовидобувного комплексу.

Найбільш перспективні в цьому відношенні Большехетської і Юрубчено-Тохомскій нафтогазоносні райони.

У межах Большехетської району підготовлено 116,5 млн. т запасів нафти категорії C 1 і 247,7 млн. т категорії С 2 - Видобуток нафти може досягати 17-18 млн. т на рік.

Близько 60% запасів зосереджено у відкладеннях Яковлевской свити, нафти якої містять до 40% масляних фракцій, що робить їх унікальним сировиною для отримання моторних масел. Вартість такої нафти на міжнародному ринку на 30-40% вище, ніж "уральської суміші" - усереднені ної нафти, що надходить з трубопроводів ВАТ "Транс-нафта".

Найбільш рентабельний спосіб реалізації нафти Біль шехетской групи з урахуванням відсутності в Росії достатньої потужності нафтопереробних заводів, що працюють по масляній схемою, і завантаженості експортних терміна лов - транспортування Північним морським шляхом. У разі реалізації такого проекту Красноярський край і Росія в цілому отримають новий шлях для експорту нафти в Західну Європу, що не залежить від транспорту нафти через треті країни. Реалізація проекту дозволить також прискорити вовле чення в розробку родовищ східній частині Ямало-Ненецького автономного округу.

У межах Юрубчено-Тохомского району підготовлені запаси нафти категорій C 1 (60 млн. т) і С 2 (377,5 млн. т). Загальна оцінка суми запасів і ресурсів категорій С 1 + С 2 + С коливається в інтервалі 0,8 -1,2 млрд. т. Видобуток нафти в цьому районі може досягати 55-60 млн. т на рік.

Організація видобутку дозволить повністю задовольнити по реби Ачинського НПЗ (проектна потужність 12 млн. т на рік) і в значній мірі - потреби Ангарського НХК. Крім того, в перспективі, за умови створення великого центру нафтовидобутку на півдні Сибірської платформи, включа ющего родовища Красноярського краю , Іркутської області та Республіки Саха (Якутія), можливе постачання нафти на експорт у Китай, Японію, Республіку Корея, інші країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР).

Створення центрів з видобутку газу можливе на території Катангского і Ангарського районів.

У межах Катангского нафтогазоносного району поки підготовлені порівняно невеликі запаси газу: по ка горії C 1 - 147,4 млрд. м 3, по категорії С 2 - 19,7 млрд. м 3.

У межах Ангарського газоносного району підготовлено всього 0,6 млрд. м 3 запасів газу категорії C 1 і 29,9 млрд. м 3 - категорії С 2, однак у цілому по району запаси і ресурси газу категорій С 1 + С 2 + С 3 досягають 1 трлн. м 3.

Розробка газових родовищ Красноярського краю ста новится особливо актуальною у зв'язку зі зростаючим інтересом Китаю та інших країн АТР до імпорту енергоносіїв і в першу чергу - природного газу. Потреби тільки Кі танучи в газі становлять на найближчу перспективу близько 30 млрд. м 3 газу на рік.

Характерною особливістю природного газу Східного Сибіру є низька сірчистість і високий вміст гелію (в 3-10 разів вище промислового). При крупномасш ТАБН видобутку газу Східна Сибір (Красноярський край в тому числі) може стати найбільшим експортером на ринку АТР не тільки природного газу, а й гелію - важливої ​​сировини для ряду сучасних виробництв.

1.2 СТАН СИРОВИННОЇ БАЗИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ вуглевидобувного виробництва

Красноярський край відноситься до найбільш угленасищенним територій Росії. У його межах знаходяться такі круп ні вугленосні басейни як Кансько-Ачинський, Тунгуський, Таймирський, Північно-Таймирський і західна частина ленських го. Тут зосереджено більше 45% всіх кондиційних ресурсів і 26% розвіданих запасів вугілля країни.

Кансько-Ачинський басейн - один з найбільших в світі (близько 80% його площі знаходиться на території Краснояр ського краю).

Вугілля більшості родовищ відносяться до бурих марки 2БВ, вугілля Балахтінський і Переяславської родовищ перехідні від бурих до кам'яних (марки 2БВ). Вугілля Саяно-Партизанського родовища і палеозойські вугілля Білозерського родовища відносяться до кам'яних марок Г2-ГЗ.

Нізкозольние і малосірчисті з низькими концентраціями токсичних компонентів вугілля басейну є прекрасним енергетичним паливом, сировиною для хімічної промисло вості, виробництва рідкого моторного та котельного палив, одержання штучного пального газу шляхом під земною газифікації. Вугілля Саяно-Партизанського месторож дення можуть використовуватися в коксової шихті для металург гічних заводів.

У цілому ж Кансько-Ачинський басейн - стабільна сировинна база вугілля, здатна протягом 100 років забезпечувати річний видобуток не менш 450 млн. т.

Стратегічний напрямок освоєння та використання уг лей - глибока переробка.

Тунгуський басейн. Близько 90% його площі (0,9 млн. км 2) знаходиться в межах Красноярського краю.

На території басейну умовно виділяється ряд вугленосних районів, що розрізняються ступенем угленасищенності і рівнем геологічної вивченості. Найбільш вивчений і щодо промислово освоєний Норільський район, вугленосність якого пов'язана з відкладами тунгуської серії пермокарбона. Вугілля - гумусові низько-среднезольная, малосірчисті - від кам'яних до антрацитів. Розвідані за паси зможуть забезпечити потреби району у вугіллі на тривалу перспективу. У цілому в межах Тунгуського басейну в межах краю. Евенкійського і Таймирського авто автономних округів з різним ступенем повноти вивчені 110 родовищ і углепроявленій. Тільки на Кайерканском родовищі щорічно видобувається 200-250 тис. т вугілля. Проте в даний час у зв'язку з переходом на газо постачання видобуток вугілля знизився у кілька разів. Сумарні запаси, повністю придатні для відкритих монтажних робіт, складають 460 млн. т (A + B + C 1 + С 2). Прогнозні ресурси вугілля - 1878,8 млрд. т, у тому числі кам'яного -1859,4 млрд. т.

Таймирський басейн простягається у вигляді вузької смуги довжиною близько 1000 км і шириною близько 100 км, перетинаю щей півострів від Єнісейського затоки на заході до побе режья моря Лаптєвих на сході. Загальна площа басейну досягає 80 000 км 2. Вугленосність пов'язана з пермськими відкладеннями. Вугілля басейну - кам'яні, високоякісних ні; відносяться до марок Ж, К, ОС, Т, 2Т. На деяких родовищах і проявах відзначається перетворення вугілля в графіт і Термоантрацит під впливом трапових інтрузій долерітов.

Перспективи освоєння вугілля можуть бути реалізовані з урахуванням високого попиту на кам'яне вугілля за кордоном і можливості вивезення його Північним морським шляхом.

Ленський басейн. У межах Таймирського АТ до Ленскому басейну відноситься Анабаро-Хатангська вугленосний район, приурочений до Хатангська западині Єнісей-Ленського прогину, виконаної раннемелового вугленосними відкладення ми. На північному борту западини найбільш детально вивчені родовища Юрюнг-Тумус (Нордвікское), мис Портовий та ін На південному борту відкрито Хатангська родовище бурого вугілля (на південно-східній околиці с. Хатанга) з запа самі 47,9 млн. т.

У найближчі роки родовище може стати основним джерелом палива для Хатангська району на тривалу перспективу. Загальні запаси і ресурси Анабаро-Хатангська вугленосного району оцінюються в 57,8 млрд. т.

Напрямок подальших робіт з розвитку вугільної промисловості в краю пов'язане з нарощуванням видобутку на діючих і споруджуваних потужностях в Кансько-Ачинском басейні з продовженням тут робіт з розвідки перс акад. вугленосних площ, а також на південній околиці Тунгуського басейну з метою розвитку вугільної бази Ниж нього Пріангарья і Евенкійського АТ.

Перспективними напрямками використання вугілля Кан ско-Ачинського басейну є гідрогенізація, високо швидкісний піроліз, гидрирующую крекінг, виробництво гумінових добрив і т.д. З 1 млн. т Кансько-Ачинський вугілля можна отримати: гидрогенизацией - 250 тис. т рідкого моторного палива; швидкісним піролізом - 300-350 тис. т сухого напівкоксу і 170 тис. т газово-смоляний фракції; гидрирующую крекінгом - 20 тис. т вугільної смоли, 16 тис. т нафталіну та інші продукти переробки.

ТОРФ

У Красноярському краї розвідано 150 родовищ торфу із запасами по категоріях А + В + С1 + С2 - 413,5 млн. т. За сте пені вивченості та освоєності ці родовища рас межі наступним чином: розробляються і закон сервіровані - 15, резервні, підготовлені для постановки детальних розвідувальних робіт - 135. Крім того, за балансом знаходиться 55 родовищ із запасами некондиційного торфу з зольністю більше 35% і середньою потужністю торф'яного покладу менше 1,5 м в кількості 2147 млн. т (Матухін Р.Г. та ін, 1997).

Прогнозні ресурси торфу оцінюються в 3114,36 млн. т. Технологічні властивості торфів родовищ краю изу печені тільки в тій мірі, яка необхідна для з'ясований ня можливості їх використання в сільському господарстві. Спеціальні дослідження торфу, спрямовані на виявлені ня можливостей комплексного використання у паливно- енергетичної, будівельної, хімічної галузях про мисловості, медицині, бальнеології та курортології, не проводилися. Вирішення цих завдань має велике значення для розширення сфери використання сировинної бази тор фа, створення високорентабельної торф'яної промислово сті.

2. МЕТАЛІЕСКІЕ КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Металеві корисні копалини Красноярського краю характеризуються помітним різноманітністю (рис. 2) і значно в'язковим ресурсним потенціалом. За запасами і прогнозним ресурсам окремих їх видів край займає провідне місце не тільки в Росії, але і в світі. Інвестиційний потенціал металевого мінеральної сировини оцінюється майже в 1,7 млрд. дол.

2.1 ЧОРНІ МЕТАЛИ

Залізо. Красноярський край своєму розпорядженні значні за пасами залізних руд і може повністю забезпечувати сировиною Кузнецький і Західно-Сибірський металургійні заводи, а також експортувати руду. Скорочення витрат на транспортування руди з інших районів країни та країн СНД дозволить знизити собівартість продукції названих заводів на 20-30%. Балансові запаси залізних руд Красноярського краю за сумою категорій A + B + C 1 на 01.01.96 р. складають 1,8 млрд. т, або близько 3% загальноросійських.

Економічно ефективні і освоюються запаси залізних руд зосереджені в Ірбінський-Краснокаменської руд ном районі Східного Саяна. У його складі виділяються дві групи родовищ - Ірбінський і Краснокам'янська, на яких працюють однойменні копальні.

В області зчленування Східного та Західного Саян виділяється ються два залізорудних райони: Кізірскій і Табрат-Таятскій (Казирскій), з якими зв'язуються перспективи розвитку видобутку залізних руд.

Марганець. Основою МСБ марганцю в краї є Поро-жинського родовище, в межах якого виявлено по над 60 рудних тіл загальною довжиною до 6 км і потужністю від 1,0 до 37,5 м. Руди двох типів - окислені і карбонатні. Основні балансові запаси зосереджені в окислених рудах (18,2-18,86% окису марганцю) і складають за категоріями С 1 + С 2 75,2 млн. т. При збагаченні за традиційною магнітно-гравітаційної схемі можливо отримання з оксидних руд концентратів 1 -3-го сортів із вмістом марганцю - 36,0-48,1%, заліза - 5,3-9,5%, фосфору - 0,32-0,38% при добуванні 79% марганцю в сумарний концентрат.

За рентгенорадіометріческой схемою збагачення можли але отримання оксидного концентрату, а також пероксидного 1-4-го сортів із вмістом марганцю - від 26,9 до 55,6%, заліза - від 0,3 до 18,9%, фосфору - від 0, 12 до 0,36% при сумарному добуванні марганцю 83,1%.

Районом широкого розвитку марганцевого зруденіння в корах вивітрювання є хребет Арга, де розта дружини відпрацьоване Мазульское родовище і багато чисельні непромислові рудопроявів. Район перспективний на виявлення родовищ окислених Маргао цевих руд.

Титан. Красноярський край володіє значним мінера льно-сировинним потенціалом для організації виробництва титану і його діоксиду. Найбільш значні родовища ня титану локалізовані в базит-гіпербазітових масивах Східного Саяна (Лисанская група) і лучно-ультрабазітових масивах півночі Сибірської платформи (Майма-ча-Котуйская провінція), а також в алювіальних відкладень ях Сибірської платформи (Модашенское родовище).

2.2 КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ

Алюмінієве сировину. Станом на 01.01.95 р. на тери торiї Красноярського краю державним балансом уч Тено 6 родовищ бокситів: Центральне, осеть, ІБД-жібдек (Чадобецкая група), Порожнінское, верхотуру ське, Кіргітейское (Пріангарская група). Найбільші за паси бокситів (60,6%) зосереджені в середньому по розмі рам Центральному родовищі.

Родовища після переоцінки запасів і особливо у зв'язку з прийняттям рішення про завершення будівництва Богучанської ГЕС на Ангарі і можливістю отримання де Шевою енергії можуть стати сировинною базою алюмінієвої промисловості краю. Підвищенню конкурентоспроможності бокситів буде сприяти застосування нової техноло гії їх переробки з використанням схеми первинного знезалізнення шляхом магнітної сепарації. Вміст глинозему в цьому випадку може підвищитися з 32-36 до 45-55% і при цьому продукту марки Б1-Б2, другий продукт - железотітановий концентрат - надалі також зможе знайти застосування.

Будівництво глиноземно-алюмінієвого Кодинской заво та (400 тис.т / рік) вирішує питання найбільш раціонального використання енергії Богучанської ГЕС.

Перспективи нарощування сировинної бази бокситів зв'язуються з довивчення неопоіскованних площ і виявлені ленням нових об'єктів.

У Красноярському краї відомо кілька великих місце народжень нефелінових руд, що складають масиви лужних комплексів: Горячегорское, Андрюшкіна річка (в Кузнецькому Алатау), Середньо-Татарське (в центральній частині Єнисейськ го кряжа). Держбалансі враховані запаси родовищ: Го рячегорского - 445,9 млн. т за категоріями А + В + С 1 і 292,1 млн. т по категорії С 2, і Андрюшкіна річка -450,8 млн. т нефелінсодержащіх берешітов за категоріями A + B + C 1.

Нефелінові руди - великий сировинної резерв алюм вої промисловості Центрального Сибіру. Сьогодні Ачін ський глиноземний комбінат використовує високосортні НЕ феліновие руди (уртіти) Кия-Шалтирского родовища, розташованого в Кемеровській області. Свинець, цинк. Свинцево-цинкові руди локалізовані в Горевского родовищі, запаси якого складають по над 40% загальноросійських.

Родовище представлено трьома основними рудними тілами, потужність яких змінюється від перших метрів до 90 м. Вміст свинцю в рудах - 7,0%, цинку - 1,35%. Проектом кондицій (1963 р.) за базовий був прийнятий варіант відпрацювання родовища кар'єром продуктивністю 2 млн. т руди на рік з отриманням концентратів на промпло-чику Горевского ГЗК та їх переробкою на свинець і цинк на заводі, будівництво якого планувалося в Абакані. Відмова від будівництва заводу, низькі (ледь досягали 10% планових) обсяги видобутку, що позбавляють переваг відпрацювання родовища кар'єром, падіння світових цін на свинець і цинк з'явилися причинами серйозних економічних проблем на Горевского ГЗК, що загрожують його зупинкою. У цій ситуації основними умовами підвищення рентабельності підприємства є:

перерахунок запасів родовища за новими разведоч ним кондицій;

перехід на підземну видобуток найбагатших (до 10-15% Pb + Zu) руд;

будівництво на проммайданчику Горевского ГЗК заво та по переробці свинцево-цинкового концентрату з використанням гідрометалургійному-електролізної техноло гії.

Реалізація запропонованих заходів дозволить щорічно при до биче 250 тис.т руди отримувати 50 тис.т концентрату, виробляти 25-30 тис.т свинцевих, 5-7 тис.т цинкових продуктів і 20-25 т срібла.

Сурма. Основу сировинної бази сурми краю складають комплексні золотосурьмяние родовища двох формацій: сурьмосодержащей золотосульфідной і золотоантімо-ніт-кварцовою. До першої належать Олімпіадінское міс торожденіе і ряд перспективних проявів, розташований них в Олімпіадінской рудної зоні.

У Олімпіадінском родовищі зосереджено більше 80% загальноросійських запасів сурми категорії С 2 і більше 40% запасів в цілому. На родовищі з 1985 р. ведеться видобуток золота з "пухких" руд кори хімічного вивітри вання, в яких вміст сурми за даними технологи чеського випробування становить 0,3%.

Технологія збагачення корінних руд з отриманням сурми ного концентрату випробувана в напівпромислових услови ях стосовно пірометалургійний переробці су льфідних концентратів.

Золотоантімоніт-кварцова формація представлена ​​рядом рудних об'єктів на Енісейськом кряжі, найбільш вивченим з яких є Удерейское золотосурьмяное родовище. Сурм'яне зруденіння локалізується в кварц-серіцітових сланцях ніжнеудерейской підсвіти і представ лено кварц-антімонітовимі, ​​кварц-антимоніт-бертьеріто вими жилами з середнім вмістом сурми до 10,5%. Виконана в 1997 р. укрупнена переоцінка месторожде ня показала можливість досить високою рентабельно сти його освоєння.

Нікель, мідь, кобальт, платиноїди. Проблема видобутку і виробництва нікелю, міді, кобальту і платиноїдів у Крас ноярском краї безпосередньо пов'язана з освоєнням МСБ його се вірних територій. Мінерально-сировинний потенціал сівбі ра краю (Норільський промисловий район і прилеглі площі) визначається як унікальний за запасами хіба даних і розроблюваних комплексних родовищ сульфідних мідно-нікелевих руд з кобальтом, платиноїдів і золотом, на базі яких більше 55 років діє Норіль ський гірничо-металургійний комбінат.

З урахуванням сучасного рівня виробництва склалася МСБ забезпечить діяльність гірничо-видобувних підприємств не ма АТ "Норільський комбінат" до 2065 р.

Основні перспективи нарощування запасів багатих комп лексних сульфідних руд зв'язуються в першу чергу з об'єктами, виявленими в районі діючих рудників, в тому числі на перспективний тип малосульфідних платіноідних руд. Великі ресурси платиноїдів укладені в техногенних утвореннях - хвостах Норільській ОФ.

Інший район, вельми перспективний на виявлення про промислово значимих розсипів мінералів платинової групи (в основному ірідосмін і самородний осмій), приурочений до ділянки розвитку ультраосновних порід Тулінского масиву ва в Маймеча-Котуйская районі Пріанабарья.

У зв'язку з освоєнням північних територій в останні роки виникла низка проблем, вирішення яких пов'язане з изу ченіем нікеленосності численних гіпербазітових масивів Канського зеленокам'яних поясу (Канская брила, Східний Саян). У ряді масивів встановлено перспектив ве мідно-нікелеве зруденіння. У межах Кінгашского масиву виявлено середнє за масштабом сульфідні мідно-нікелеве родовище із супутніми кобальтом, платиноїдів і золотом.

2.3 рідкісних і рідкісноземельних металів

На Енісейськом кряжі розвідано і передано для освоєння ніобій-рідкоземельні Татарське родовище, а також виявлені Чуктуконское і Кійское родовища в корах вивітрювання.

Чуктуконское родовище розташоване в Богучани ському районі в 100 км на північ від Кодинской, в 230 км від залізниці ст. Карабула.

Освіта промислових концентрацій ніобію і рідкісних земель на родовищі зобов'язане розвитку потужних кор вивітрювання по магматичним породам. Прогнозні ре сурси цих металів на площі 6 км 2 і запаси в блоці 800x600 м достатні, щоб віднести родовище до раз ряду найбільших, як Томтор в Республіці Саха (Якутія) і Баян-Обо в Китаї.

Кійское родовище рідкоземельних руд розташоване в 530 км на північ від Красноярська в межах однойменного лужного масиву.

Власне родовищем є смуга карбонатити вого штокверки протяжністю 2,5 км при середній ширині 400 м; збагачений ділянка кори вивітрювання по карбонатитах має розміри 300x400 м.

Вміст оксидів рідкісних земель в пробах сягає 20%, становлячи в середньому 5,90%; домішок,%: Nb 2 O 5 - 0,3; ZrO 2 -0,1; Li 2 O - 0,06. Основна відмінність від руд родовища Томтор полягає в істотно більшому вмісті оксидів і гідроксидів заліза, що дає можливість ефективного збагачення руди за рахунок переведення заліза в магнітне стан i ви лення його магнітною сепарацією.

Схема можливої ​​організації виробництва рідкісних і рідкісноземельних металів на базі цих родовищ вклю чає:

технологічне довивчення руд і розробку техно гического регламенту їх переробки;

дорозвідку та перерахунок запасів родовищ за але вим кондицій;

будівництво заводу з переробки рідкіснометальних концентратів на базі конверсійного виробництва в Ж лезногорске.

Перша черга заводу з переробки 10 тис.т багатих руд або концентратів буде щорічно компенсувати вибули виробничі потужності в європейській частині Ріс ці та ближньому зарубіжжі і знизить зростаючу залежність мость від зарубіжних джерел сировини по ряду рідкісних ме них металів.

З територією Евенкійського АТ пов'язані перспективи виявлення родовищ стронцію. Тут вже виявлено ряд проявів, найбільш відомі з яких - Большедо-вогнінское, Увакітское і Малоувакітское. Прогнозні ре сурси стронцію оцінюються в 31,3 млн т при середньому вмісті окису стронцію 28%.

3. ЗОЛОТО

На території краю розвідано понад 300 корінних, розсип них і комплексних родовищ і перспективних рудоп-роявленій золота. Його сировинна база зосереджена в тра діціони освоюваних Єнісейської, Східно-Саянской зо лотоносних, Норільській золотоплатіноносной провінціях, а також у нових перспективних Таймир-Североземельской, Маймеча-Котуйская і Анабарской провінціях.

Найбільш значний сировинний потенціал золота власне золоторудних родовищ зосереджений на Ені сейском кряжі в межах Єнісейської золотоносної про винце (55,4% запасів і більше 60% прогнозних ресурсів рудного золота краю).

Єнісейська провінція. Золоторудних об'єктів провінції включають 94,2% балансових запасів (категорії A + B + C 1 + С 2) і 94,1% прогнозних ресурсів (категорії P 1 + Р 2) краю (без урахування автономних округів), що на довгу перспективу визначатиме розвиток його золотодобувної промисловості.

Екзогенні формації Єнісейської золотоносної провінції представлені розсипні родовища, розробка яких ведеться вже понад 160 років і які до цих пір значною мірою визначають структуру видобутку в регіоні. Певні перспективи видобутку розсипного золота в Єнісейської провінції зв'язуються з карстовими розсипами та об'єктами кор вивітрювання. Виділено низку площ, перспективних на виявлення об'єктів даного типу (Чин Гасанської-Тейське, Верхньо-Гаревская, Енашімінская, зирян-Рудиковський, Удерейская, Мурожнінская).

Східно-Саянська провінція. У балансових запасах і про гнозних ресурсах рудного золота краю на частку Східно-Саянской провінції доводиться близько 6%. Дещо вище показники по розсипному золоту (близько 11% балансових запасів і 10% прогнозних ресурсів). Однак потенціал зо лотоносності провінції далеко не вичерпаний і вимагає до виконавчої оцінки.

У золоторудних вузлах провінції локалізовані месторожде ня ендогенних рудних (золотосульфідно-кварцовою, золотосульфідной і золоторедкометалльной) і екзогенних (ал лювіальной, елювіально, елювіально-делювіальних) фор мацій.

Основний промислової золотоносної формацією є золотосульфідно-кварцова. Вона представлена ​​місце народженнями та проявами Вільхівське-Чібіжекского руд ного вузла (Костянтинівське, Лисогірський, Ведмеже, Оль-ховское, Середня Тарча, Дістлеровское, Іванівське, Кара-тавское та ін.)

Перспективи золотосульфідно-кварцовою формації зв'язку вають з Вільхівське-Чібіжекскім, Шіндінскім, Кізірскім і Сісімскім рудними вузлами.

Перспективи розсипному золотоносності зв'язуються з древніми (мезозойськими і третинними) і молодими (з тимчасовими) розсипами в межах золотоносних вузлів. Таймир-Североземельская провінція відіграє поки ограни ченную роль у МСБ золота. Тут немає підготовлених запа сов (балансових) рудного золота, а його прогнозні ресурси (категорій P 1 + Р 2) становлять трохи більше 9% ресурсів золота краю.

Тим не менш роботами останніх років в південній частині о-ва Більшовик встановлені унікальні за рівнем золото носності прояви малосульфідной золотокварцевой формації, які дозволили досить оптимістично оціни ти перспективи розвитку золотодобування в Таймир-Севе роземельском регіоні, особливо в південній частині Большева стского рудно-розсипного району .

4. Неметалевих корисних копалин

На території Красноярського краю розвідано понад 600 родовищ неметалевих мінеральної сировини, що формують потужну базу для стабільного функціонувати вання і подальшого розвитку цілої низки виробництв (див. рис. 2).

Фосфатні руди. На території краю виявлено місце народження як фосфорітових, так і апатитових руд. Найбільшого поширення набули апатитові руди, СОСР згрупованого в Маймеча-Котуйская, Єнисейськ-Чадобецкой і Східно-Саянской апатітоносних провінціях.

Родовища фосфоритів, що викликають найбільший ін терес, розташовані в Східному Саяне (Телекское, Сейбін ське та інші родовища). Вони локалізуються в корах хімічного вивітрювання по первинних рудним горизон там. Для родовищ цього типу розроблено ефективні методи збагачення і переробки руд з метою одержання ня фосфатних добрив.

Балансові запаси фосфоритів - 34,7 млн. т, прогнозні ресурси - 612,3 млн. т. Основні запаси фосфорітових руд зосереджені в Східно-Саянському регіоні; прогнозні ресурси - в Евенкійському АТ (375 млн. т).

Графіт, Термоантрацит. Красноярський край має значні запаси і прогнозними ресурсами графіту (відповідно 86,5 і 264,8 млн. т) і термоантраціта (41,9 і 178,1 млн. т).

Усі родовища, прояви та перспективні площі розташовуються в західній частині Тунгуського вугленосного басейну. Виділяються два основних графітоносних райо на - Курейскій (власне в краї) і Ногінський (в Евенкії ському АТ).

У межах Курейского району детально розвідано одне іменне родовище графіту з балансовими запасами промислових категорій в обсязі 9,8 млн. т.

Каолін. Основні родовища та прояви каолінового го сировини, придатної для виробництва виробів тонкої ке Раміка, килимово-мозаїчної плитки, цегли, цементу, вогнетривів, знаходяться в Рибінської западині. Тут розташовані розроблялися раніше Балайское (з сумарними за пасами 5 млн т) і розробляється в даний час Кам-Пановскому (з промисловими запасами 12,2 млн. т) місце народження каолінових і вогнетривких глин. Досліди з доданням кам кампановскіх каолінів до руд Кия-Шалтирского родовища при переробці їх на глинозем на Ачинском глиноземному комбінаті дозволяють компенсувати зниження змістів глинозему в сировині і збільшити термін його відпрацювання без будівництва збагачувального підприємства.

Магнезит. У межах Єнісейського кряжу виділений великий Удерейскій магнезітоносний район з прогнозними ресур самі 352 млн. т і детально розвідані родовища магнезиту Кіргітейское, Тальське, Верхотуровское з сум Марні запасами промислових категорій 223,2 млн. т. В даний час розробляються Кіргітейская група родовищ ( Північно-Ангарський ГМК) і Верхотуровское родовище (АТ "Стальмаг"). Родовища магнезитів Нижнього Пріангарья можуть розглядатися в якості еф ної сировинної бази для формування великих підприємствах металургійної, вогнетривкої та інших галузей промисловості. Загальні запаси магнезитів оцінюються тут в 400-500 млн. Т.

Тальк. МСБ тальку формують родовища і проявле ня двох генетичних типів: пов'язаних з ультраосновнимі (гіпербазітовий пояс Західного Саяна) і магнезіальних-карбонатними (східна частина і північні відроги Єнісейського кряжу) породами. У карбонатних (доломітових) протерозойських товщах виявлено родовище Кіргітей ське і ряд перспективних проявів.

Цеоліти. Сумарні запаси цеолітів, оцінені в 73 млн. т, зосереджені практично повністю у двох родовищах - Пашенском і Сахаптінском. Сахаптінское родовище цеолітів доізучается і вже є най далі перспективним для промислового освоєння.

Оптичне та п'єзооптичної сировину. На території краю, в основному в адміністративних межах Евенкійському го АТ, розташовується найбільша провінція оптичного ісландського шпату. Її площа близько 100 тис. км 2. Практич но всі родовища ісландського шпату локалізуються в ефузивних породах туфолавовой товщі тріасу. Загальні запаси оптичного кальциту оцінюються як унікальні. Відновлення масштабної видобутку можливе при поліпшенні кон'юнктури ринку цієї сировини.

Алмази. У середній течії р.Подкаменная Тунгуска вікон турени райони, перспективні на виявлення промисло них концентрацій алмазів кімберлітового типу. Крім того, на півночі краю в межах Попігайской кільцевої структури виявлені і детально вивчені унікальні за запасами родовища імпактних (технічних) алмазів, які можуть бути залучені в промислове освоєння в середньостроковій перспективі.

ВИСНОВОК.

Красноярський край по запасах золота, вугілля, свинцю, сурми, алюмінієвої сировини, міді, нікелю, Кобаль та, платиноїдів займає провідні позиції в Росії, а по деяких з них є світовим лідером. Пріоритетні напрями розвитку та освоєння МСБ:

розробка нових концептуальних підходів до освоєння родовищ корисних копалин, що забезпечують ви сокую рентабельність вилучення корисного компонента, екологічну безпеку виробництва і сприяю щих сталого розвитку окремих територій і краю в цілому;

розвиток нафтогазової промисловості з перспекти вої участі в Азіатсько-Тихоокеанському проект на базі міс торожденій нафти і газу півдня Сибірської платформи;

розвиток вугледобувної промисловості на основі традиційної видобутку і перспективної переробки бурого вугілля унікального Кансько-Ачинського басейну;

прискорений розвиток золотодобувної промисло вості краю з доведенням видобутку металу до 25-27 тонн на рік до 2005 р.;

розвиток і реструктуризація гірничо-видобувної промисловості та металургії кольорових і рідкісних металів у Нижньому Приангар'я і Красноярську.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Мінеральні ресурси Росії (червень 1993р.).

  2. Мінеральні ресурси Росії (вересень 1996р.).

  3. Мінеральні ресурси Росії (березень 2000р.).

  4. Пошукова система Yandex.

  5. Пошукова система Rambler.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Геологія, гідрологія та геодезія | Реферат
87.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Мінерально сировинна база Красноярського краю
Сировинна база хімічного комплексу Росії
Сировинна база і напрямки розвитку хутряної промисловості
Сировинна база хімічної промисловості Республіки Татарстан
Сировинна база особливості розвитку і розміщення вугільної промисловості
Сировинна база хімічної промисловості україни її регіональні особливості
Річки Красноярського краю
Форсована індустріалізація Красноярського краю
Статистика населення Красноярського краю
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru