Міжнародні стандарти фінансової звітності як основа реформування національного обліку

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Росатом

Державна освітня установа вищої професійної освіти

Сіверська державна технологічна академія

Факультет технології управління

Кафедра СМ і БО

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ЯК ОСНОВА РЕФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ОБЛІКУ

Курсова робота

з дисципліни «Бухгалтерська фінансова звітність»

Сіверськ-2007р

Зміст

Введення

  1. Міжнародні стандарти фінансової звітності

Процес розробки МСФЗ

Принципи міжнародних стандартів фінансової звітності

Застосування МСФЗ в різних країнах світу

2. МСФЗ як основа реформування національного обліку

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) - це правила, що встановлюють вимоги до визнання, оцінки та розкриття фінансово-господарських операцій для складання фінансових звітів компаній у всьому світі. Стандарти фінансової звітності забезпечують порівнянність бухгалтерської документації між компаніями в загальносвітовому масштабі, а також є умовою доступності звітної інформації для зовнішніх користувачів.

До появи Міжнародних стандартів фінансової звітності в світі існували дві моделі обліку - континентальна та англосаксонська. В останнє десятиліття ХХ століття намітилося зближення цих облікових систем. Мало того, і континентальна, та англосаксонська моделі сьогодні «просуваються» у бік Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Міжнародні стандарти обліку дозволяють не тільки скоротити витрати компаній з підготовки своєї звітності (особливо в умовах консолідації фінансової звітності підприємств, що працюють в різних країнах), але і знизити витрати по залученню капіталу. Відомо, що ринкова ціна капіталу визначається двома основними факторами: перспективної віддачею і ризиками. Деякі з ризиків дійсно характерні для діяльності самих компаній, проте є й такі, які викликані браком інформації, відсутністю точних відомостей про віддачу капіталовкладень. Однією з причин інформаційної недостатності є відсутність стандартизованої фінансової звітності, яка, зберігаючи капітал, фактично примножує його. Це пояснюється тим, що інвестори згодні отримувати трохи більш низькі доходи, знаючи, що більша відкритість інформації знижує їх ризики.

Ці переваги в чому забезпечують прагнення різних країн до використання стандартів у національній практиці обліку.

Безпосередньо роботу над МСФЗ почав Центр ООН по транснаціональних корпорацій. Для розвитку глобальних економічних відносин був необхідний універсальна мова спілкування. Пізніше, в 1973 р., у Лондоні був створений Комітет з міжнародним стандартам фінансової звітності (КМСФО). З 1983 р. членами КМСФО стали всі професійні організації - члени Міжнародної федерації бухгалтерів. Мета КМСФО - уніфікація принципів бухгалтерського обліку, використовуваних господарюючими суб'єктами в усьому світі для складання фінансової звітності.

До кінця 1999 р. КМСФО розробив і опублікував 35 міжнародних стандарту фінансової звітності, які вже застосовуються або будуть застосовуватися в наступних звітних періодах. Ця система охоплює всі основні питання, пов'язані зі складанням фінансової звітності підприємствами й організаціями.

Міжнародні стандарти фінансової звітності станом на 1 грудня 1999

МСФЗ 1. Подання фінансової звітності

МСФЗ 2. Запаси

МСФЗ 4. Облік амортизації

МСФЗ 7. Звіти про рух грошових коштів

МСФЗ 8. Чистий прибуток або збиток за період, фундаментальні помилки і зміни в обліковій політиці

МСФЗ 9. Витрати на дослідження і розробки

МСФЗ 10. Умовні події, що відбулися після звітної дати

МСФЗ 11. Договори підряду

МСФЗ 12. Податки на прибуток

МСФЗ 14. Сегментна звітність

МСФЗ 15. Інформація, що відображає вплив зміни цін

МСФЗ 16. Основні засоби

МСФЗ 17. Оренда

МСФЗ 18. Виручка

МСФЗ 19. Виплати працівникам

МСФЗ 20. Облік урядових субсидій та розкриття інформації про урядової допомоги

МСФЗ 21. Вплив змін валютних курсів

МСФЗ 22. Об'єднання компаній

МСФЗ 23. Витрати на позики

МСФЗ 24. Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін

МСФЗ 25. Облік інвестицій

МСФЗ 26. Облік і звітність за програмами пенсійного забезпечення (пенсійними планами)

МСФЗ 27. Зведена фінансова звітність та облік інвестицій у дочірні компанії

МСФЗ 28. Облік інвестицій в асоційовані компанії

МСФЗ 29. Фінансова звітність в умовах гіперінфляції

МСФЗ 30. Розкриття інформації у фінансовій звітності банків та подібних фінансових інститутів

МСФЗ 31. Фінансова звітність про участь у спільній діяльності

МСФЗ 32. Фінансові інструменти: розкриття та подання інформації

МСФЗ 33. Прибуток на акцію

МСФЗ 34. Проміжна фінансова звітність

МСФЗ 35. Припинена діяльність

МСФЗ 36. Погіршення / пошкодження активів

МСФЗ 37. Резерви, умовні зобов'язання і непередбачені активи

МСФЗ 38. Нематеріальні активи

МСФЗ 39. Фінансові інструменти: визнання та оцінка

Кожен стандарт містить наступну інформацію:

- Об'єкт обліку - дається визначення об'єкта обліку та основних понять, пов'язаних з цим об'єктом;

- Визнання об'єкта обліку - дається опис критеріїв віднесення об'єктів обліку до різних елементів звітності;

- Оцінка об'єкта обліку - наводяться рекомендації щодо використання методів оцінки і вимог до оцінки різних елементів звітності;

- Відображення у фінансовій звітності - розкриття інформації про об'єкт обліку в різних формах фінансової звітності.

У першу чергу в переході на МСФЗ були зацікавлені найбільші англосаксонські і японські біржі (які, до речі, теж ведуть облік за американськими стандартами). Вони швидко зрозуміли, що залучати вигідних і великих клієнтів було б куди легше, якби всі вони вели облік по одній системі. Ідеальною в цьому плані була б американська система обліку GAAP.

Однак і при переході на GAAP виникає зовсім виправдане опір з боку деяких країн: адже навіть південний сусід США - Мексика, країна, ні в якій мірі не претендує на світове лідерство, - прийняла свої (а точніше - взявши на 100% американські) стандарти. Вона наполегливо називає їх мексиканським і ні за що не хоче визнати, що це американські стандарти, які просто переписані по-іспанськи. Зрозуміло, що тут свою роль зіграли і національна гордість, і небажання безкоштовно рекламувати американську GAAP де-небудь за межами США.

Тому Міжнародна організація з регулювання діяльності бірж постановила, що з 2000 р. всі біржі візьмуть за основу дуже близькі до американських, але все ж дещо інші уніфіковані стандарти фінансової звітності. З цього часу до котирування на всіх світових біржах стали допускатися папери тільки тих емітентів, які ведуть свою звітність за новими уніфікованим стандартам. Це рішення підтримали і самі біржовики, і транснаціональні корпорації, і об'єднання найбільших аудиторських компаній (так звана "Велика четвірка").

Мотиви кожної з груп компаній очевидні. Якщо бірж вигідно перейти на єдиний стандарт, щоб розширити ринок емітентів, то транснаціональні корпорації зацікавлені в уніфікації своєї разноязикой фінансової документації, а для аудиторів "єдина мова грошей" полегшує і спрощує перевірку і консалтинг.

Прихильники переходу на міжнародні стандарти контролюють такий капітал, який здатний чинити вирішальний вплив не тільки на промислові, а й на політичні кола і тим самим гарантувати успішне завершення глобальної фінансової реформи.

У той же час, ні КМСФО, ні бухгалтерське співтовариство в цілому не мають повноважень вимагати застосування МСФЗ. Ці стандарти застосовують у силу того, що регулюють (державні) органи в різних країнах визнають важливість діяльності СМСФО та уніфікації правил фінансової звітності. Слід зазначити, що повністю використовують міжнародні стандарти в основному країни, що розвиваються, залежні від іноземного капіталу. Країни ж з розвиненою ринковою економікою, зі сформованими національними традиціями ведення бухгалтерського обліку віддають перевагу внутрішнім стандартам, які розробляються з урахуванням основних принципів МСФЗ.

  1. Міжнародні стандарти фінансової звітності

В умовах глобалізації фінансових ринків, створення транснаціональних корпорацій актуальними стають проблеми гармонізації національних систем бухгалтерського обліку, особливо бухгалтерської звітності, з системами бухгалтерського обліку інших країн.

Ці причини послужили передумовою розробки міжнародних стандартів бухгалтерської (фінансової) звітності.

Поняття "Міжнародні стандарти фінансової звітності" включає в себе наступні документи:

1) передмова до положень МСФЗ;

2) принципи підготовки та подання фінансової звітності;

3) стандарти;

4) роз'яснення.

У Передмові до положень МСФЗ коротко викладаються цілі та порядок діяльності Комітету з МСФЗ, а також роз'яснюється порядок застосування міжнародних стандартів.

Принципи підготовки та подання фінансової звітності визначають основи підготовки і подання фінансової звітності для зовнішніх користувачів. У них розглянуто такі питання, як цілі фінансової звітності, якісні характеристики, які визначають корисність звітної інформації, визначення, порядок визнання та оцінки елементів фінансової звітності, поняття капіталу та підтримання капіталу. Принципи не є стандартом і не замінюють його. Даний документ призначений для сприяння: Комітету з МСФЗ - у розробці нових та перегляді діючих стандартів; національним органам стандартизації - у роботі над національними стандартами; укладачам фінансової звітності - у застосуванні МСФЗ та визначення порядку складання звітності з питань, щодо яких стандарти ще не прийняті ; аудиторам - у формуванні думки про відповідність або невідповідність фінансової звітності МСФЗ.

МСФЗ являють собою систему прийнятих в суспільних інтересах положень про порядок підготовки та подання фінансової звітності.

Ні Комітет з МСФЗ, ані професійні бухгалтерські організації не мають повноважень повсюдного дотримання МСФЗ. Ці стандарти застосовують у силу визнання різними регулюючими організаціями по всьому світу важливості гармонізації правил складання фінансової звітності, підтримки ними діяльності Комітету з МСФЗ, а також професійної переконаності бухгалтерів, аудиторів, фінансових менеджерів.

Стандарти призначені для підготовки фінансової звітності, користувачі якої покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації про компанію.

Роз'яснення МСФЗ готуються постійним комітетом з роз'ясненнями і приймаються Правлінням Комітету з МСФЗ. У них тлумачаться положення стандартів, що містять неоднозначні чи неясні рішення.

Вони забезпечують однакове застосування стандартів та підвищення порівнянності фінансової звітності, підготовлюваної на основі МСФЗ. Як питань для роз'яснень зазвичай обираються ті, які пов'язані із застосуванням існуючих стандартів, мають практичну спрямованість, становлять великий інтерес для користувачів стандартів.

МСФЗ розробляються Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності - КМСФО, який був створений у 1973 р. Комітет був спочатку заснований в результаті угоди між професійними бухгалтерськими організаціями з 10 країн. З 1983 р. всі професійні бухгалтерські організації - члени Міжнародної федерації бухгалтерів стали членами КМСФО.

Процес розробки МСФЗ

Щоб забезпечити найвищу якість стандартів, їх широке застосування в світі, Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності виробив багатоступеневу процедуру їх розробки та прийняття. Етапи розробки МСФЗ:

1) створення підготовчого комітету з широкого кола фахівців різних сфер для засудження питань, внесених до порядку Правління. Правління також проводить консультації з консультативною радою за стандартами;

2) розробка та публікація документа для публічного обговорення (термін для обговорення - 90 днів);

3) підготовка робочого проекту положень стандарту з урахуванням коментарів, отриманих від усіх зацікавлених сторін на другому етапі. На основі цього аналізу Правління готує проект міжнародного стандарту фінансової звітності, а також пропонує альтернативні рішення і аргументи на користь їх прийняття або відхилення. Протягом 90 днів всі зацікавлені сторони мають право вносити свої зауваження та пропозиції до робочого проекту. У певних випадках ще до проекту викладу принципів Правління може запропонувати питання на обговорення;

4) затвердження Правлінням робочого проекту положень МСФЗ. Розглядаються внесені зауваження по робочому проекту, узгоджується остаточний варіант. Остаточний варіант робочого проекту не публікується, але може бути представлений на вимогу громадськості;

5) випуск остаточного міжнародного стандарту фінансової звітності, який готується в результаті обговорення Проекту МСФЗ.

Інтерпретація МСФЗ, Проект стандарту і безпосередньо сам стандарт повинні бути затверджені як мінімум 8 членами Правління з 14. Для інших рішень досить простої більшості голосів членів Правління, при цьому потрібна присутність 7 членів на засіданні.

Засідання Правління, консультативної ради та комітету з питань консультацій є відкритими, хоча деякі процедурні питання (в основному стосуються персоналу) можуть вирішуватися в закритому режимі. Порядок засідань також публікується заздалегідь.

Крім стандарту, Правління публікує Основу для висновків, де пояснюється, яким чином Правління прийшло до тих чи інших висновків для того, щоб допомогти користувачам використовувати стандарти. Правління також публікує альтернативні думки, в яких висловлюються думки опонентів запропонованого правила обліку.

У ході роботи по розробці МСФЗ досягаються наступні цілі:

1) подальший розвиток МСФЗ на базі існуючої системи стандартів;

2) сприяння процесу уніфікації бухгалтерського обліку шляхом зменшення кількості альтернативних підходів, дозволених МСФЗ.

Перший стандарт був розроблений в 1974 р. В даний час діють 34 стандарту. Кожен стандарт включає наступні елементи:

1) об'єкт обліку - дається визначення об'єкта обліку та основних понять, пов'язаних з ним;

2) визнання об'єкта обліку - дається опис критеріїв віднесення об'єктів обліку до різних елементів звітності;

3) оцінка об'єкта обліку - наводяться рекомендації щодо використання методів оцінки і вимог до оцінки різних елементів звітності;

4) відображення у фінансовій звітності - розкриття інформації про об'єкт обліку в різних формах фінансової звітності.

Принципи міжнародних стандартів фінансової звітності

Міжнародні стандарти носять рекомендаційний характер, і країни можуть самостійно приймати рішення про їх використання. Але оскільки МСФЗ - це, по суті, узагальнена практика обліку найбільш розвинених облікових систем у світі (американської та континентальної), то очевидно, що їх сліпе копіювання часто може негативно позначитися на національній практиці бухобліку.

Принципова основа переходу на міжнародні стандарти - визнання загальних принципів підготовки та складання фінансової звітності.

Принципи підготовки та складання фінансової звітності сформульовані у вигляді окремого документа. Даний документ не є стандартом і не містить обов'язкових вимог і рекомендацій. Якщо які-небудь положення стандартів суперечать Принципам, то застосовуються положення стандарту. У той же час, на думку КМСФО при розробці майбутніх і перегляд існуючих стандартів число розбіжностей буде послідовно зменшуватися.

Відповідно до принципів мета фінансової звітності - надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані компанії. Ця інформація потрібна широкому колу користувачів при прийнятті економічних рішень.

До користувачів фінансової звітності Принципи відносять інвесторів, працівників, займодавцев, постачальників та інших торгових кредиторів, покупців, уряду та їх органи, громадськість.

Крім цілей, концептуальні основи визначають загальні принципи складання фінансової звітності, правила визнання та оцінки окремих елементів фінансової звітності.

Загальні принципи міжнародних стандартів були прийняті Правлінням в квітні 1989 р., і їх можна розділити на 2 групи:

1) основні припущення:

а) метод нарахування - господарські операції відображаються в момент їх вчинення, а не в міру отримання або виплати грошових коштів та їх еквівалентів. Операції будуть враховуватися в тому звітному періоді, в якому вони виникли.

Принцип дає можливість отримати об'єктивну інформацію про майбутні зобов'язання і майбутніх надходженнях грошових коштів, тобто дозволяє прогнозувати майбутні результати підприємства. Можливе неотримання частини оголошених до отримання грошових коштів може коригуватися своєчасним нарахуванням резерву на сумнівні борги за рахунок зменшення фінансових результатів звітного періоду;

б) безперервність діяльності - підприємство продовжить свою діяльність у найближчому майбутньому. А оскільки у підприємства немає наміру ліквідуватися або суттєво скорочувати масштаби діяльності, то його активи будуть відбиватися за первісною вартістю без урахування ліквідаційних витрат. В іншому випадку фінансова звітність повинна складатися на іншій основі, і ця основа повинна бути розкрита;

2) якісні характеристики інформації:

а) зрозумілість - пов'язана з передачею закладеного в переданої інформації сенсу. У бухгалтерській звітності інформація повинна передаватися в зрозумілому для користувачів вигляді. При цьому, користувач повинен вміти інтерпретувати цю інформацію і вміти використовувати для прийняття рішень.

б) доречність, тобто корисність інформації для користувачів фінансової звітності, на підставі якої приймаються певні рішення.

в) істотність (значущість), це відносна важливість даного об'єкта чи події. Виявляється якщо пропуск або помилкове обчислення можуть вплинути на рішення, що приймаються користувачами.

г) надійність: інформація є надійною, коли користувачі можуть покластися на неї, уявляє правдиво те, що вона або повинна представляти, або від неї обгрунтовано очікується, що вона буде це представляти. Щоб бути надійною, інформація зобов'язана давати правдиве уявлення про операції та інші події.

д) нейтральність (безсторонність), означає, що звітність повинна бути об'єктивною і не розрахованої на певного користувача, що може певним чином вплинути на прийняття рішень.

е) обачність (консерватизм), це обережність у формуванні суджень, яка необхідна при розрахунках в умовах невизначеності. Тобто, бухгалтер повинен проявляти більшу готовність визнання витрат та зобов'язань, ніж доходів і активів.

ж) переважання сутності над формою, значить те, що бухгалтер повинен показувати суть і економічну реальність господарської діяльності підприємства, а не тільки правові форми цієї діяльності.

з) порівнянність, можливість порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди для того, щоб визначити тенденції в його фінансове становище і результати діяльності.

і) своєчасність: необгрунтована затримка при наданні фінансової звітності може призвести до того, що звітність втратить свою доречність.

к) повнота надання інформації передбачає, що у фінансовій звітності міститься вся, що стосується справи, необхідна користувачеві для розуміння даного звіту, повинна виключатися можливість ввести користувача в оману.

л) правдиве уявлення передбачає відсутність суттєвих помилок та відхилень у бухгалтерській звітності.

Застосування МСФЗ в різних країнах світу

Міжнародні стандарти широко використовуються для ведення бухгалтерського обліку та надання фінансової звітності в усьому світі. Рівні їх застосування:

1) застосування МСФЗ в якості національних стандартів фінансової звітності.

Національні організації з розробки стандартів фінансової звітності використовують МСФЗ як орієнтир для розробки власних стандартів;

2) фондові біржі та регулюючі органи, які зобов'язують або дозволяють компаніям надавати консолідовану фінансову звітність відповідно до МСФЗ;

3) самі компанії - за інформацією КМФСО в даний час вже близько тисячі компаній, наприклад, Microsoft, Nestle, Nokia, Air France, Fiat, Adidas, надають фінансову звітність у повній відповідності до МСФЗ, що підтверджено аудиторським висновком.

Використання МСФЗ в різних країнах світу:

1) МСФЗ дозволені до використання в Австрії, Данії, Литві, Росії, Фінляндії, Швейцарії, Південній Америці;

2) МСФЗ обов'язкові для всіх компаній, що котируються на національних фондових ринках: Вірменії, Гондурасі, Грузії, Єгипті, Йорданії, Югославії, Ямайці;

3) МСФЗ обов'язкові для деяких компаній, що котируються на національних фондових ринках: Бахрейні (для банків), Китаї, ОАЕ (для банків), Румунії (для стратегічних компаній, з 2005 р. для всіх великих компаній), Україна (для банків);

4) МСФЗ плануються з 2005 р. для всіх компаній, що котируються на національних фондових ринках: Австралії, Бельгії, Великобританії, Німеччини, Голландії, Данії, Ліхтенштейні, Люксембурзі, Швеції, Фінляндії, Франції;

5) МСФЗ обов'язкові для всіх компаній, що котируються на національних фондових ринках, після вступу в ЄС: Угорщини, Латвії, Литві, Польщі, Словаччини, Словенії, Чехії;

6) МСФЗ плануються з 2007 р. для всіх компаній, що котируються на національних фондових ринках: Нової Зеландії.

Багато фінансових інститутів вже зараз здійснюють кредитування підприємств тільки при наданні звітності, складеної в МСФЗ.

У Росії обрано один з найбільш раціональних способів застосування МСФЗ - їх адаптація до національних стандартів. Вона передбачає поступове вдосконалення російських правил обліку та звітності, спрямоване на формування фінансової інформації високої якості відповідно до вимог міжнародних стандартів.

В даний час звітність за міжнародними стандартами готують найбільші російські компанії: ВАТ "Газпром", РАО "ЄЕС Росії", ВАТ "ГМК Норильський нікель", ВАТ "Російські залізниці", ВАТ "Аерофлот" і багато інших.

Незважаючи на все більше поширення МСФЗ, ряд країн поки не поспішає переходити на нові стандарти (США і Канада). Американська система обліку (US GAAP) є однією з провідних в світі. Вона займає міцні позиції, тому багато іноземних компаній, які бажають розмістити свої цінні папери на американському ринку, йдуть на значні витрати з трансформації звітності відповідно до GAAP. Комітет зі стандартів фінансового обліку США висловлювався про те, що саме ця організація повинна видавати міжнародні стандарти для використання на ринках капіталу.

  1. МСФЗ як основа реформування національного обліку

Зміцнення ринкових відносин у Росії, вихід на міжнародний ринок, збільшення числа власників і користувачів економічної інформації як всередині країни, так і за кордоном призвело до підвищення ролі бухгалтерського обліку та звітності в управлінні господарюючими суб'єктами.

Трансформація фінансової звітності відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності останнім часом стає все більш актуальною.

По-перше, трансформована у відповідності з МСФЗ фінансова звітність є одним з важливих кроків, які відкривають російським організаціям можливість залучення до міжнародних ринків капіталу. Загальновідомо, що капітал, особливо іноземний, вимагає прозорості фінансової інформації про діяльність компаній та звітності менеджменту перед інвесторами. В інвестора повинна бути можливість простежити, як використовується наданий їм капітал.

У сучасному світі МСФЗ поступово стають своєрідним ключем до міжнародного ринку капіталу. Якщо компанія має відповідну звітність, вона отримує доступ до джерел коштів, необхідних для її розвитку. Однак це не означає автоматичного надання шуканих ресурсів; шлях до них досить довгий і важкий.

Компанія потрапляє до числа тих обраних, хто при дотриманні інших умов може розраховувати на іноземне фінансування. Якщо ж компанія не має необхідної звітності, то вона, з точки зору західного інвестора, не заслуговує довіри, і не може розглядатися як конкурентоспроможна у змаганні з іншими претендентами капіталу.

По-друге, на російському ринку діє велика кількість компаній з іноземними інвестиціями, яким трансформована фінансова звітність необхідна для включення в консолідовану звітність материнських компаній.

По-третє, міжнародна практика показує, що звітність, трансформована згідно МСФЗ, відрізняється високою інформативністю і корисністю для користувачів. Зокрема, 80% респондентів зазначеного опитування у Франції вважають, що використання міжнародних стандартів дасть можливість раціоналізувати та оптимізувати інформаційні системи їх компаній.

З самого початку стандарти розробляються виходячи з потреб конкретних користувачів. При виборі того чи іншого методичного підходу основним критерієм служить корисність інформації для прийняття економічних рішень.

Сьогодні російський бухгалтерський облік перебуває в стадії реформування, переходу на міжнародні стандарти.

Важко знайти відмінності між російською і міжнародною практикою щодо проголошеної мети бухгалтерської звітності. В обох випадках вона полягає в тому, щоб надати достовірну інформацію про діяльність організації, корисну зацікавленим користувачам для прийняття управлінських рішень.

Але, при цьому, дані звітності, складеної за російськими правилами, істотно відрізняються від фінансової інформації, підготовленої відповідно до МСФЗ. Наприклад, у звітності однієї з найбільших вітчизняних трубопровідних організацій за 2001 р., складеної за міжнародними стандартами, величина основних засобів перевершувала аналогічний показник російського звіту відповідно більш ніж на 5 трлн. руб., а сума прибутку в звітності, складеної за російськими стандартами, перевершувала суму прибутку в звітності за міжнародними стандартами більш ніж на 2 трлн. руб.

В основі таких і подібних до них відмінностей - різне розуміння ряду основоположних елементів постановки та ведення бухгалтерського обліку. Це стосується пояснення достовірності, трактування активів, застосування методу нарахувань, вимог обачності, пріоритету змісту перед формою і раціональності, а також можливості професійних суджень (оцінок) при підготовці звітності.

Ці відмінності виявляються в різному порядку оцінки, визнання та відображення у звітності окремих видів активів, пасивів та операцій: різний порядок формування звітних показників про основні засоби, лізингових операціях, фінансових вкладеннях, запаси, витрати, вироблених на розсуд компанії, податку на прибуток.

Ведення паралельного бухгалтерського обліку по російським і міжнародним стандартам - робота трудомістка, потребує великих матеріальних витрат. Тому для більшості російських підприємств трансформація фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів є більш прийнятним способом подання фінансової звітності за міжнародними стандартами.

Список використаної літератури

  1. Федеральний закон № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» від 21 листопада 1996р.

  2. Наказ Мінфіну РФ № 94н від 31.10.2000г. «Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій і інструкції по його застосуванню»

  3. ПБО 1 / 98 «Облікова політика організацій». Зареєстровано в Мін'юсті РФ 31.12.1998г № 1673

  4. ПБО 10/99 «Витрати організації». Зареєстровано в Мін'юсті РФ 31.05.1999г № 1790

  5. ПБО 9 / 99 «Доходи організації». Зареєстровано в Мін'юсті РФ 31.05.1999г № 1791

  6. ПБО 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів». Зареєстровано в Мін'юсті РФ 19.07.2001г № 2806

  7. ПБО 6 / 01 «Облік основних засобів». Зареєстровано в Мін'юсті РФ 28.04.2001г № 2689

  8. ПБО 17/02 «Облік витрат на науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи». Зареєстровано в Мін'юсті РФ 11.12.2002г № 4022

  9. Соколов Я.В. Основи теорії бухгалтерського обліку. - М.: Фінанси і статистика, 2000 .- 128с.

  10. Облікова політика організації: бухгалтерський облік та оподаткування, під редакцією Рассказово-Ніколаєвої С.А. - М: АКДИ «Економіка і життя», 2006. - 446с.

  11. Довідник бухгалтера. - СПб: Нева, 2004 - 255с.

  12. Самойлов І.В. Облікова політика організації на 2005рік. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 228с.

  13. Астахов В.П. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. - М.: ФБК-ПРЕС, 2002. - 512с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
79.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Міжнародні стандарти фінансової звітності як основа реформуй
Міжнародні стандарти обліку та фінансової звітності 2
Міжнародні стандарти обліку та фінансової звітності
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності
Міжнародні стандарти обліку та фінансової звітності 2 Вимога МСФЗ
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності Міжнародна гармонізація
Міжнародні стандарти фінансової звітності 2 Стандарти з
Міжнародні стандарти фінансової звітності 6
Міжнародні стандарти фінансової звітності
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru