Міжнародні стандарти аудиту

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Призначення МСА

  1. Поняття і значення аудиторських стандартів

  2. Етапи розвитку МСА

  3. Цілі МСА

  4. Осн фактори, що впливають на розробку стандартів

  5. Роль міжнародної федерації бухгалтерів в розробці МСА

  6. Класифікація МСА

  1. Поняття і значення аудиторських стандартів

Аудит стандарти - док-ти, які формулюють єдині баз треб-я, загальний підходи до проведення аудиту. Стандарти опред-ют ​​нормативні треб-я до кач-ву і надійності аудиту, масштаби аудит перевірки, недоліки аудиту, питання методології, баз принципи, якими повинні рук-ся аудитори.

Дотримання аудит стандартів дозволяє забезпечити опред ур-нь гарантії рез-ів аудит перевірки. Якщо аудитор допускає відступ від стандартів, то він повинен бути готовий пояснити причину цього.

Значення стандартів:

  1. забезпечують вис кач-во аудит перевірки

  2. сприяють впровадженню в аудит практику нових наукових досягнень

  3. допомагають користувачам зрозуміти процес аудиту

  4. підвищують громадський імідж професії аудиту

  5. усувають зайвий контроль із боку д-ва

  6. допомагають аудиторам вести переговори з клієнтом

  7. забезпечують зв'язок отд-х ел-ів аудит процесу

Стандарти явл-ся підставою для док-ва в суді, кач-ва проведення аудиту і опред-я заходи отв-ти аудиторів. На базі аудит стандартів формують-ся навчальні програми для підготовки аудиторів, а також єдині треб-я для проведення іспитів на право займатися аудит діяль-ма.

Аудит стандарти повинні уд-ть змін ек усл-й. З цими змінами стандарти підлягають періодичному перегляду.

У наст час в світ аудит практиці прим-ся стандарти слід ур-ній:

  1. міжнар стандарти аудиту

  2. нац стандарти

  3. стандарти проф аудит об'єднань

  4. внутрішні (внутріфірмові) стандарти аудит орг-й і індивід аудиторів

  1. Етапи розвитку МСА

Процес стандартизації аудит діяль-ти можна вважати прийняття США в 1932 р ФЗ "Акту про правильність цінних паперів", у якому висунуто, регламентовані опред треб-я з проведення незалежного аудиту негосуд корпорацій, що випускають ц.б.

У 1934 р амер інститутом федерації бухгалтерів випущений бюлетень "Перевірка фін звітів незалежними аудиторами", в якому визначено порядок проведення аудит процедур, що діють і по теперішній час

З 1939 р амер інститут бухгалтерів почав регулярно публікувати бюлетені, рег-ие проведення аудиту

Зокрема, діючий при інституті Комітет по процедурах аудиту виклав 7 основних положень, які лягли в основу сучасного аудиту. Особливе місце в цьому док-ті стали дослідження в обл-ти внутрішнього контролю, що дозволяє забезпечити достовірність рег-і, класифікації та узагальнення облікової інф-і будь-якого ек суб'єкта. У цьому ж звіті висунуті рекомендації по формир-у ауд укладення стандартної форми.

Новий етап стандартизації аудиту - після 2-ї світ війни.

Слід важливим етапом становлення аудит стандартів явл-ся прийняття амер інститутом бухгалтерів у 1948 р "10 Загальноприйнятих стандартів аудиту". Ці стандарти поділені на 3 групи: Загальні стандарти, Стандарти роботи на об'єкті, Стандарти висновків

У цьому ж році інститут внутрішніх ревізорів США публікує "Обов'язки внутрішнього аудитора"

З 60-х років в світ ек-ці намітилася тенденція по об'єднанню нац корпорацій і створення міжнародних фін груп. Це в свою чергу викликало необхід-ть стандартизації на міжнародному ур-не треб-й до відання. З цієї причини в 70-і роки почалася раз-ка МСФЗ. Це послужило причиною розробки єдиних треб-й і для аудиторів.

Розробка МСА почалася в 1977 р. У наст вр ключова роль у створенні МСА належить Міжнародній федерації бухгалтерів. У рамках цієї федерації питаннями аудиту (зокрема стандартами) займається Міжнародний Комітет з аудиторській практиці.

Початкова редакція МСА, розроблених Комітетом, включала в себе 29 стандартів проведення аудиту та 4 стандарти з надання супутніх послуг.

90-і роки Комітет розпочав реформування стандартів: змінилася їх стр-ра, нумерація, було приведено в соотв-и з новими треб-ями їх сприяння з-е, система була доповнена новими стандартами

У наст вр діє редакція 2001 р, в ній налічується 47 стандартів, поділених на 10 груп:

    1. "Вступні зауваження" - містять 3 стандарти, які визна-ють юр статус МСА, сод-ат перелік термінів, описують стр-ру МСА і призводять клас-у супутніх послуг

    2. "Отв-ть" - 6 стандартів, опред-їх цілі та осн принципи аудиту, питання отв-ти аудиту та аудіруемих осіб, вирішують питання, пов'язані з контролем кач-ва роботи аудиторів, формою і сприяння з-ем робочої документації, визна-ють поняття "шахрайство" і "помилка"

    3. "Планування" - 3 стандарти описують процес планир-я аудит перевірок, питання розуміння аудитором бізнесу клієнта, дається трактування концепції істотності в аудиті

    4. "Внутрішній контроль" - 3 стандарти, опис-ють процеси оцінки аудит ризику і систем внутр контролю клієнта, в тому числі при використанні клієнтом комп'ютерних інф систем, а також якщо бу клієнта ведеться сервісними орг-ями (бух і аудит фірмами)

    5. "Аудит док-во" - 10 стандартів, опр-ют процес збору аудит док-в у разл ситуаціях, розкриває сод-е і хар-р аналитич процедур, вибіркових перевірок

    6. "Використання праці ін фахівців" - 2 стандарти, опис-ють процеси використання в ході аудит перевірок роботи ін незалежних аудиторів, внутрішніх аудиторів клієнта, експертів і фахівців в разл областях

    7. "Висновки та звіти в аудиті" - 3 стандарти, що дають рекомендації по формі і сод-ю аудит висновків, складання звітів аудиторів, порядок включення в ці звіти доп інф-і

    8. "Спеціалізовані області" - визна-ють дії аудитора при складанні звітів по спеціальним аудит завдань, а також при вивченні прогнозованої аудит інф-і

    9. "Супутні послуги" - явл-ся рук-вом для аудиторів при наданні соп-х послуг: загальним перевіркам фін отч-ти, виконання узгоджених процедур, компіляції (підготовці) фін отч-ти

    10. "Положення щодо межд практиці аудиту" - 11 стандартів, розкриваються особ-ти аудиту міжнар банків, а також особ-ти аудиту в разі застосування клієнтами комп інф систем. У цій групі також вирішуються разл питання про проведення аудит перевірок: спілкування з рук-вом клієнта, аудит малих підприємств та ін

  1. Цілі МСА

З розвитком ТНК, інтеграцією і перетворенням аудит фірм у великі міжнар групи з'явилося необх-ть уніфікації аудиту у міжнар масштабі. Проблеми, що виникають в обл-ти аудиту, практично однакові у всьому світі. Тому нац проф орг-і аудиторів за раз-ке нових стандартів перш за все вивчають варіанти реш-я поставлених завдань в ін країнах і міжнар ур-не.

Раз-кою міжнар стандартів аудиту займається неск-ко орг-ї, з них ключова роль належить Міжнародній федерації бухгалтерів. У цій орг-та питаннями аудит стандартів заним-ся Міжнар комітет з аудит практиці.

Стандарти, що видаються комітетом, переслідують дві мети:

    1. сприяти розвитку аудиту в тих країнах, де ур-нь професіоналізму нижче від загальносвітового

    2. уніфікувати підходи до аудиту у міжнар масштабі

Міжнародні стандарти аудиту прим-ся в будь-яких випадках проведення аудит перевірок, а також у отнош-та супутньої діяль-ти аудиторів. У той же час міжнар стандарти не перевершують нац стандарти, тобто якщо є розбіжності м \ ду нац і міжнар стандартами, то повинні застосовуватися національні.

У більшості країн межд стандарти служать в кач-ве основи для роз-ки нац стандартів (у тому числі в Росії, Австралії, Бразилії, Індії, Голландії). Деякі невеликі і слабо розвинені країни затвердили непоср-но тексти межд стандартів у кач-ве національних (Кіпр, Малайзія, Нігерія, Фіджі, Шрі Ланка). У тих країнах, в яких є давні традиції аудиту, а власні системи нац стандартів склалися раніше, ніж міжнародні (Канада, GB, Ірландія, США) межд стандарти просто приймаються до відома проф орг-ями аудиторів.

  1. Осн фактори, що впливають на розробку стандартів

Прийняття разл ек рішень, заснованих гол чином на використанні достовірної фін інф-ї. Вона у свою чергу формують-ся і представляється у вигляді встановлених форм отч-ти. Таким обр-му, осн маса зацікавлених користувачів спирається у своїх висновках на фін отч-ть, тому що не мають можл-ти отримати додаткове інф-ю про фін-госп діяль-ти ек суб'єкта. Крім того, зацікавлені користувачі змушені приймати інф-ю, відображену в фін отч-ти, як достовірну. В наслідок цього виникає потреба у високопрофесійних незалежних аудиторів. При цьому слід зазначити, що думка аудиторів з питання достовірності фін отч-ти властива певна суб'єктивність.

Для підтвердження своєї думки про достовірність аудитор повинен представити достатні відповідні ауд докази. У цьому випадку підвищується ступінь довіри до фін отч-ти. Хоча слід зазначити, що досягнення абсолютної впевненості неможливо в слідстві обмежень, властивих будь-якій системі бу і внутрішнього контролю. В рез-ті застосування процедур тестування, використання доказів, хоча і явл-ся переконливими, не повною мірою остаточними. Таким чином, критерієм для визна-я кач-ва ауд послуг, а також для єдності орг-і порядку і оформлення рез-ів служать стандарти, що дозволяють, як аудиторам, так і зацікавленим користувачам бути впевненими, що не буде підтверджена свідомо не достовірна інф -я, а сама ауд перевірка буде проведена сумлінно.

Процес концентрації світ капіталу, що викликає процес злиття в сфері ауд послуг, представляє більше шир можливості у сфері спектру ауд послуг, бу, консультацій в обл-ти інвестицій, менеджменту, маркетингу, фін аналізу, управлінського обліку. Вплив цих факторів робить істотний вплив на процес стандартизації.

Зовнішні фактори

У наст час чинності посилення інтеграції в країнах світ спільноти зростає роль процесу уніфікації нац систем бу. Хоча нац треб-я більш точно охоплюють специфіку ек відносин окремих країн, в той же час розвиток внешнеек зв'язків вимагає розробки єдиних підходів до ведення бу, складання фін отч-ти як внутрішніх, так і міжнародних ек суб'єктів.

На основі єдності методичних підходів, уніфікації застосовуваних моделей обліку можливе формую-е і подання бух отч-ти, зрозумілою і однаково трактованої кваліфікованими користувачами в разл країнах. Виходячи з цих треб-й, формую-ся міжнар стандарти обліку і отч-ти.

Дуже часто міжнародні корпорації мають дочірні п \ п, філії та представництва на території разл країн, що відрізняються ур-ньому ек розвитку, треб-ями і традиціями в обл-ти бу, в податковому зп д. У цих випадках інколи доводиться вести дві бухгалтерії. Це значною мірою ускладнює опред-е фін рез-ів та складання консолідованої отч-ти по корпорації в цілому. Неспівмірність показників фін отч-ти, їх недостатня прозорість сильно ускладнюють і значною мірою спотворюють дійсне фін положення, що в свою чергу призводить до значних втрат і банкрутства дочірніх п \ п, філій і представництв.

Ауд послуги носять міжнародний хар-р, проте до наст часу сущ-і прагнення нац об'єднань аудиторів не допустити на внутр ринок міжнар ауд орг-и. Наслідком цього явл-ся устан-е разл бар'єрів. МСА явл-ся одним з механізмів щодо зняття таких бар'єрів.

МСА припускають єдність методології, осн принципів проведення аудиту, вироблення єдності в розумінні осн ролі і значення, мети і завдань, способів і процедур осущ-я аудиту, а також вони дозволяють зацікавленим користувачам бути впевненими у достовірності аудиту

  1. Роль міжнародної федерації бухгалтерів в розробці МСА

Конституція міжнародної федерації бухгалтерів говорить, що її місія полягає у всесвітньому розвитку і посиленні позицій бух і ауд професії, заснованих на керівництві гармонізованими стандартами з метою надання високоякісних послуг в інтересах общ-ва.

Для реалізації завдань в обл-ти аудиту при федерації сформований автономний міжнародний комітет ауд практики, який осущ-ет розробку та публікацію стандартів і положень аудиту та супутніх послуг. Для того, щоб МСА враховували всю широту думок і підходів світової спільноти, до складу комітету входять представники самих разл країн. Це дозволяє комітету приділити особливу увагу національним нормативним актам, їх особливостям, врахувати цю інф-ю при розробці МСА.

Сам процес розробки осущ-ся в неск-ко етапів:

  1. комітет відбирає певні теми для докладного вивчення підкомітетами

  2. комітет делегує підкомітетом зобов'язання по передуватиме підготовці та розробці проектів стандартів

  3. підкомітети вивчають попередню інф-ю, що складається з положень і рекомендацій, нормативних актів разл країн, а також док-ів, виданих регіональними та іншими проф орг-ями

  4. підкомітети готують проекти стандартів і передають їх на розгляд комітету. Комітет після розгляду представляє проект стандартів на затвердження міжнар федерації бухгалтерів. Стандарт вступає в дію після його офіц публікації на англ мові.

  1. Класифікація МСА

У наст вр діє редакція 2001 р, в ній налічується 47 стандартів, поділених на 10 груп:

  1. "Вступні зауваження" - містять 3 стандарти, які визна-ють юр статус МСА, сод-ат перелік термінів, описують стр-ру МСА і призводять клас-у супутніх послуг

100 - передмова до МСА і супутніх послуг

110 - глосарій (перелік термінів)

120 - концептуальна основа МСА

  1. "Зобов'язання" - 6 стандартів, опред-їх цілі та осн принципи аудиту, питання отв-ти аудиту та аудіруемих осіб, вирішують питання, пов'язані з контролем кач-ва роботи аудиторів, формою і сприяння з-ем робочої документації, визна-ють поняття " шахрайство "і" помилка "

200 - цілі та загальні принципи аудиту фін отч-ти

210 - домовленості про аудит

220 - контроль кач-ва роботи аудиторів

230 - документація

240 - шахрайство і помилка

250 - облік законів та нормативних актів при аудиті фін отч-ти

  1. "Планування" - 3 стандарти описують процес планир-я аудит перевірок, питання розуміння аудитором бізнесу клієнта, дається трактування концепції істотності в аудиті

300 - планування

310 - знання бізнесу

320 - суттєвість в аудиті

  1. "Кошти (система) внутрішнього контролю" - 3 стандарти, опис-ють процеси оцінки аудит ризику і систем внутр контролю клієнта, в тому числі при використанні клієнтом комп'ютерних інф систем, а також якщо бу клієнта ведеться сервісними орг-ями (бух і аудит фірмами )

400 - оцінка ризиків і систем внутр контролю

401 - аудит в усл-ях комп'ютерних та інф систем (КІС)

402 - аудит клієнтів, що користуються послугами сервісними орг-ми

  1. "Аудит док-ва" - 10 стандартів, опр-ют процес збору аудит док-в у разл ситуаціях, розкриває сод-е і хар-р аналитич процедур, вибіркових перевірок

500 - ауд док-ва

501 - ауд док-ва - додаткове розгляд спеціальних статей

510 - перша ауд перевірка - початкове сальдо

520 - аналитич процедури

530 - ауд вибірка та ін процедури вибіркової перевірки

540 - аудит оціночних значень

550 - пов'язані сторони

560 - наступні події

570 - допущення про безперервність діяль-ти п \ п

580 - заява керівництва

  1. "Використання праці третіх осіб" - 3 стандарти, опис-ють процеси використання в ході аудит перевірок роботи ін незалежних аудиторів, внутрішніх аудиторів клієнта, експертів і фахівців в разл областях

600 - використання праці ін аудитора

610 - розгляд роботи внутрішнього аудитора

620 - використання праці експертів

  1. "Аудиторські висновки та звіти" - 3 стандарти, що дають рекомендації по формі і сод-ю аудит висновків, складання звітів аудиторів, порядок включення в ці звіти доп інф-і

700 - аудит висновок за фін отч-ти

710 - зіставні значення

720 - інша інф-я в док-ах, які містять перевірену фін отч-ть

  1. "Спеціалізовані області аудиту" - 2 стандарти, визна-ють дії аудитора при складанні звітів по спеціальним аудит завдань, а також при вивченні прогнозованої аудит інф-і

800 - звіт аудитора за спеціальними аудит завданням

810 - перевірка прогнозної фін інф-і

  1. "Супутні послуги" - 3 стандарти, явл-ся рук-вом для аудиторів при наданні соп-х послуг: загальним перевіркам фін отч-ти, виконання узгоджених процедур, компіляції (підготовці) фін отч-ти

910 - завдання по огляду фін інф-і

920 - виконання погоджених процедур

930 - завдання з підготовки фін інф-і

  1. "Положення щодо межд практиці аудиту" - 11 стандартів, розкриваються особ-ти аудиту міжнар банків, а також особ-ти аудиту в разі застосування клієнтами комп інф систем. У цій групі також вирішуються разл питання про проведення аудит перевірок: спілкування з рук-вом клієнта, аудит малих підприємств та ін

1000 - процедури міжбанківського підтвердження

1001 - використання середовища КІС - автономних комп'ютерів

1002 - використання середовища КІС - інтерактивних комп'ютерних систем (on line)

1003 - використання середовища КІС - систем баз даних

1004 - взаимод-е гос інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів

1005 - особ-ти аудиту малих п \ п

1006 - аудит міжнародних комерційних банків

1007 - спілкування з рук-вом клієнта

1008 - оцінка ризиків та системи внутрішнього контролю в системах КІС та пов'язані з ними питання

1009 - аудит з застосуванням комп'ютерів

1010 - облік екологічних питань при аудиті фін отч-ти

Осн положення аудиту, викладені в міжнародних стандартах

      1. Концептуальні основи МСА

      2. Цілі аудиту в соотв-и з треб-ями міжнар стандартів

      3. Осн принципи, викладені в МСА

      4. Треб-я професійного скептицизму аудиторів

  1. Концептуальні основи МСА

Вони викладені в стандартах 100 "Передмова до МСА і супутніх послуг" і 120 "Концептуальні основи МСА". У стандарті 100 визначені осн завдання і методи органу щодо прийняття МСА, яким явл-ся Міжнародний комітет з ауд практиці.

У цьому стандарті опред-ся статус розроблюваних комітетом положень, до них відносяться:

1) МСА - ними аудитори повинні рук-ся у всіх випадках проведення аудиту та до всіх питань, що мають істотне значення

2) положення за ауд практиці - вони не мають обов'язкового значення як стандарти, а лише рекомендаційне значення. Положення призначені розширювати, доповнювати та коментувати стандарти.

У цьому стандарті вводиться поняття "гарантують послуги" Assurance services.

Весь спектр послуг, що надаються аудиторами ділиться на 2 групи:

а) коли аудитори щось підтверджують чи гарантують особам (достовірність отч-ти, вірність оцінок і припущень, результати офіційних експертиз та ін)

б) інші послуги (бухгалтерські, податкові, консультаційні)

Саме при наданні гарантують послуг до аудитора пред'являються підвищені треб-я, вони стосуються чесності, об'єктивності і незалежності.

У стандарті 120 розмежовуються непоср-но ауд послуги та супутні послуги.

У соотв-и з стандартам до супутніх послуг належать:

- Огляди фін отч-ти

- Узгоджені між аудитором і аудіруемим особою процедури

- Підготовка фін інф-і

Цей стандарт не вкл-ет в супутні послуги, такі послуги, які пов'язані з н \ о, консультуванням, рекомендаціями по бу, по фін питань. При цьому слід зазначити, що надання соп послуг не передбачає вираження аудитором впевненості, яке необхідно непоср-но для ауд послуг.

У даному випадку під упевненістю мається на увазі висловлення думки аудитора щодо тверджень, наданих ек суб'єктом і призначених для користувачів

Прямих аналогів цих стандартів немає. У опред сенсі аналогом явл-ся Закон "Про ауд діяль-ти", зокрема в законі зафіксовані положення:

а) розмежовують непоср-но аудит і соп послуги

б) наводиться перелік соп послуг (який в порівнянні з МСА набагато ширше)

в) опред-ся статус правил (стандартів) ауд діяль-ти, порядок їх прийняття

  1. Цілі аудиту в соотв-и з треб-ями міжнар стандартів

Цілі та принципи аудиту викладені в стандарті 200 "Мета та осн принципи діяль-ти фін отч-ти". У соотв-и з цим стандартом під метою аудиту розуміється формую-е думки аудитора про те, що фін отч-ть ек суб'єкта підготовлена ​​з усіх істотних аспектів, які висуваються до цієї отч-ти.

У стандарті наводяться формулювання, які повинен використовувати аудитор. Наприклад, "отч-ть дає правильну і справедливу картину" або "отч-ть відображає достовірно в усіх суттєвих аспектах". У той же час, згідно зі стандартом, користувач фін отч-ти не може вважати, що дана думка гарантує життєздатність ек суб'єкта і еф-ть ведення справ керівництвом.

У Росії мета аудиту викладена в законі "Про ауд діяль-ти" і Фед правило (стандарті) № 1 "Мета і осн принципи діяль-ти фін отч-ти": "метою аудиту явл-ся вираження думки про достовірність фін (бух) отч-ти аудіруемих осіб і соотв-е порядку ведення бух обліку з \ д РФ. Також як і в міжнародному стандарті в Фед правило (стандарті) № 1 є посилання: "незважаючи на те, що думка аудитора може сприяти зростанню довіри до фін отч -ти, користувач не повинен приймати дана думка ні як вираження впевненості безперервності діяль-ти в майбутньому, ні як підтвердження еф-ти ведення справ його рук-вом

  1. Осн принципи, викладені в МСА

Принципи аудиту викладені в стандарті 200 "Мета та осн принципи діяль-ти фін отч-ти". Згідно з ними при осущ-і своїх обов'язків аудитор повинен рук-ся слід принципами:

- Незалежність

- Чесність

- Об'єктивність

- Проф компетентність і належна добросовісність

- Конфіденційність

- Проф поведінку

- Проходження техніч стандартам

Ріс стандарт № 1 також висуває треб-е рук-ся цими принципами, але на відміну від межд стандартів до їх переліку не включений принцип слідування техніч стандартам

У міжнародному стандарті принцип "Дотримання техніч стандартам" означає, що аудитор у своїй діяль-ти повинен рук-ся разл техніч і нормативними док-ами, що регламентують аудит на міжнародному і нац рівні.

  1. Треб-я професійного скептицизму аудиторів

У стандарті 200 включено треб-е проф скептицизму аудиторів при виконанні своїх обов'язків. Згідно стандарту аудит повинен проводиться в соотв-и з треб-ями всіх МСА, при цьому аудитор повинен підходити процес ауд перевірки з опред часткою проф скептицизму, що означає не приймати на віру отриману інф-ю, а усвідомлювати, що в ній можуть сущ- ть істотні спотворення, обумовлені впливом разл факторів.

Прояв проф скептицизму припускає, що аудитор критично оцінює вагомість отриманих ауд доказів, уважно вивчає ауд док-ва, які суперечать к-л документами або заявами або ставить їх під сумнів.

Аудитору слід проявляти проф скептицизм для того, щоб не випустити з уваги підозрілі обстоят-ва, не зробити невиправданих узагальнень, не використовувати помилкові припущення. У ході проведення ауд перевірки аудитор не повинен вважати рук-во аудируемого особи безчесним, але в теж час не повинен припускати і беззастережну чесність її. Усні та письмові заяви рук-ва не повинні підміняти аудитору достатні та належні ауд док-ва.

Аналогічні треб-я проф скептицизму містяться і в рос стандарті № 1

Застосування м \ н стандартів аудиту на етапі організації аудиторської перевірки

1. Вимоги м \ н стандартів до складання листа-зобов'язання

2. Планування ауд перевірки у відповід-і з м \ н стандартами

3. Отримання аудитором знань про бізнес клієнта в соот-и з м \ н стандартами

4. Опред-е рівня суттєвості викривлень фін звіт-ти

1. Вимоги м \ н стандартів до складання листа-зобов'язання

Процес складання листа-зобов і його зміст розглядається в стандарті 210 "Умови домовленостей про аудит".

У відповідності і з цим стандартом лист-обяз-во повинно містити такі положення:

1) підтвердження прийняття аудитором завдання на проведення перевірки

2) підтвердження цілей і масштабів ауд перевірки

3) підтвердження зобов в аудитора перед клієнтом

4) можл форми звітів аудитора по рез-м ауд перевірки.

Вимога м \ н стандарту зі складання листа-зобов застосовуються як аудиті фін звіту, так і при наданні супутніх послуг. Лист-зобов під направляється клієнта до початку проведення аудиту. Стандартна форм листа-зобов передбачає наявність слід розділів:

1. мета аудиту фін звіт-ти

2. відповідальність рук-ва клієнта за складання та надання фін звіт-ти

3. обсяг аудиту з посиланнями на нормативні положення

4. форма і спосіб повідомлення рез-в аудиту

5. попередження про наявність ризику не виявлення суттєвих перекручень з-за різних обмежень

(Пр. внаслідок тестового або вибіркового характеру аудиту, внаслідок обмежень властивих системам бу і внутр контролю)

6. вимогу вільного доступу до інфе, необх-мій для проведення аудиту.

Крім цих обязат положень у листі-зобов-ве, як правило, зумовлюються:

а) заходи, пов'язані з плануванням аудиту (осн елементи загального плану, терміни проведення робіт, види процедур)

б) перелік очікуваних від рук-ва письмових заяв (про достовірність звітності, про наявність пов'язаних сторін та ін)

в) основи для обчислення гонорару

г) можл-ти залучення ін аудиторів та експертів исп-я роботи внутр аудиторів та ін співробітників клієнта

д) координування роботи з попереднім аудитором

е) обмеження відповідь-ти аудитора при необх-ти

ж) при необх-ти надання клієнту доп узгоджених послуг.

Якщо аудіруемих фірма має філії, дочірні общ-ва, то в листі-зобов ве дб зазначено про проведення їх аудиту. При цьому аудитор повідомляє інфу чи буде він аудировать їх самостійно або із залученням доп аудиторів.

У повному обсязі лист-обяз-во складається при первісному аудиті.

У разі повторних аудиторських перевірок лист-обяз-во може складатися у слід випадках:

1. неправильне розуміння клієнтом мети й обсягу аудиту

2. перегляд умов домовленості

3. зміни у складі керівних органів клієнта або його власників

4. суттєві зміни характеру і масштабу діяль-ти клієнта

5. зміни зп д, що стосуються вимог до ведення бу, складання фін звіт-ти, проведення ауд перевірок

З цих випадків слід особливо виділити випадки зміни домовленостей з ініціативи клієнта. Ці зміни можуть носить обгрунтований або необгрунтований характер.

До обгрунтованим змін належать:

а) зміна обставин, що впливають на необх-ть надання послуги. Пр. потенційного інвестора стали цікавити відомості, що стосуються не всієї фін звіт-ти, а лише дані звіту про прибутки та збитки

б) спочатку неправильне розуміння клієнтом характеру аудиту (пр. клієнт вважає, що аудит буде проводиться лише в отн-і окремих ділянок бу, а не всієї фін звіт-ти)

в) обмеження обсягу домовленості викликано об'єктивними обставинами. Пр. філія клієнта перетворений на самостійну орг-ю і переданий ін власнику.

Необгрунтованими вважається такі изм-я умов домовленості, к-ті пов'язані з обмеженнями аудиту через неточну, неповної та незадовільної інформації. Якщо прохання клієнта про зміну умов не має розумного обгрунтування, то аудитор повинен продовжувати виконання первинної домовленості. У разі невозм-ти аудитор повинен відмовитися від проведення аудиту, а при необх-ти повідомити про відмову власникам клієнта.

2. Планування ауд перевірки у відповід-і з м \ н стандартами

Питання планування розкриваються в стандарті 300 "Планування".

Планування - розробка загальної стратегії і деталей ауд ​​перевірки. Мета планування забезпечення своєчасного проведення аудиту. Належна планування забезпечує належну увагу до найбільш важливих напрямків перевірки. Це сприяє виявлення потенційних проблем і завершення перевірки в стислі терміни. Планування також сприяє гарній роботі допоміжного персоналу, координації перевірки з дея-тью ін аудиторів і експертів. Планування покликане правильно розподілити роботу серед асистентів аудитора та запрошених фахівців.

Обсяг планування залежить від наступних чинників:

1. розмірів перевіряється клієнта

2. Складність майбутньої перевірки

3. досліди роботи аудитора, в т.ч. з даним клієнтом

Елементи загального плану з метою координації мб обговорені з рук-м клієнта і його співробітниками.

При розробці загального плану аудитору необх-мо врахувати слід моменти:

1. знання бізнесу клієнта:

а) умови галузі

б) характеристики клієнта

в) рівень компетентності рук-ва

2. розуміння систем бу і внутрішнього контролю

а) облікова політика

б) вплив нових нормативних актів

в) досвід аудитора в області оцінки даних систем

3. аудиторський ризик і суттєвість

а) оцінка аудиторського ризику

б) визначення рівня суттєвості

в) виявлення проблем областей бу

4. характер, строки й обсяг аудиторських процедур

а) розподіл процедур по областях аудиту

б) вплив інформаційної технології на аудит

в) можливе використання результатів роботи внутр аудиту

5. координація, контроль і аналіз роботи

а) потреба в персоналі

б) залучення ін фахівців

6. інші аспекти

а) припущення про безперервність діяль-ти клієнта

б) існування пов'язаних сторін

в) умови аудиторського завдання

г) характер і терміни звітності

Програма аудиту опред-ет характер, терміни і обсяг запланованих аудиторських процедур, необхідних для здійснення загального плану.

Програма - це набір інструкцій для асистентів аудитора, явл-ся засобом контролю їх роботи. У програмі мб вказано час, що відводиться на виконання процедур. Якщо в ході аудиту виявляються обставини, які не відображені в загальному плані та програмі або відбиті не повною мірою, аудитору слід внести відпо-ті корективи у загальний план і програму. Причини таких змін документуються.

3. Отримання аудитором знань про бізнес клієнта в соот-и з м \ н стандартами

Це питання рассм-ся в стандарті 310 "Знання бізнесу". Знання (розуміння) бізнесу клієнта необхідно для виявлення подій і операцій, які можуть чинити істотний вплив на фін отч-ть або на процес аудиту аудитору необхідно отримати достатній обсяг знань про бізнес, для того щоб краще розуміти події, операції та методи роботи, здійснювані клієнтом і роблять істотний вплив на отч-ть, хід проведення ауд перевірки і саме ауд висновок.

Аудитор не може розташовувати тим обсягом знань про бізнес, яким володіє рук-во клієнта, тому аудитор повинен ретельно розробити процес отримання таких знань

Стандартом вказуються першочергові питання, які повинен розглянути аудитор:

  1. загальні ек фактори, у тому числі загальний ур-нь ек діяль-ти (спад або зростання)

  2. галузеві фактори і усл-я, в тому числі циклічність чи сезонність діяль-ти, стан галузевого ринку та конкуренції в галузі

  3. індивідуальні особ-ти клієнта, в тому числі хар-ки упр-я і його стр-ра, особ-ти фін-госп діяль-ти, усл-я підготовки фін отч-ти, вимоги зп д (нормативно-правове поле)

Спираючись на цей перелік, аудитори ще до укладення договору повинен отримати попередні відомості про бізнес і їх дос-ть для подальшого проведення аудиту.

Після укладення договору аудитору необхідно розширити знання про бізнес. Цей процес триває протягом всієї перевірки.

Джерела отримання відомостей про бізнес клієнта:

  1. досвід попередньої роботи з даним клієнтом і з аналогічними суб'єктами

  2. бесіда зі співробітниками клієнта, зокрема з внутрішніми аудиторами, огляд їхніх звітів

  3. бесіди з іншими аудиторами та експертами, які надають послуги даного клієнта

  4. публікації про клієнта та про галузі в ЗМІ

  5. зп д і нормативні акти, що впливають на діяльність ть клієнта

  6. відвідування адм і произв приміщень

  7. огляд внутрішніх док-ів клієнта, зокрема протоколів засідань загальних зборів акціонерів або засновників, ради директорів, виробничих нарад; розгляд посадових інструкцій, програм розвитку клієнта

Отримані аудитором знання бізнесу служить основою для подальшого вираження проф думки аудитора отн-но значної частини аспектів його фін-госп діяль-ти. Треб-е про отримання знань про бізнес поширюється не тільки на аудиторів, але і на їх асистентів, при цьому вони повинні запитувати необхідну інф-ю і ділитися між собою.

4. Опред-е рівня суттєвості викривлень фін звіт-ти

МСА оперують поняттям "суттєвості", відображених у МСФЗ. Згідно з ними, інф-я вважається суттєвою, "якщо її пропуск або спотворення можуть вплинути на ек рішення користувачів фін отч-ти. Суттєвість залежить від розміру статті або помилки. Суттєвість явл-ся осн кач хар-кою, яка повинна мати інф-я для того, щоб бути корисною ".

Концепція суттєвості представлена ​​в стандарті 320 "Суттєвість в аудиті". Оцінка суттєвості явл-ся предметом проф судження аудитора. Прийнятний ур-нь суттєвості устан-ся аудитором при розробці загального плану з метою виявлення значних з колич точки зр-я спотворень. При цьому повинні прийматися до уваги також такі фактори, як якісні спотворення (порушення з \ д, облікової політики). Аудитор повинен враховувати також, що незначні, але систематичні викривлення можуть чинити істотний вплив на фін отч-ть.

В рез-ті розгляду разл аспектів фін отч-ти аудитор може встановити разл ур-ні суттєвості стосовно фін отч-ти в цілому до сальдо окремих рахунків і касових операцій.

Встановлені ур-ні суттєвості застосовуються в 2 випадках:

1 - при опред-і хар-ра термінів та обсягів планованих ауд процедур

При плануванні оцінка суттєвості дозволяє аудитору вибрати ті процедури, які можуть знизити ауд ризик

2 - при оцінці наслідків спотворень

Оцінка суттєвості невиправлених спотворень проводиться за сукупністю, включаючи конкретні спотворення виявлені аудитором і прогнозовані помилки.

Якщо аудитор вважає спотворення суттєвими, то йому необхідно знизити ауд ризик одним з 2 способів:

а) розширити коло ауд процедур з тим, щоб з'ясувати реальну величину прогнозованих помилок (сущ-ет вер-ть, що вона буде нижчою передбачуваної)

б) запропонувати рук-ву внести поправки в фін отч-ть. Якщо рук-во відмовляється вносити виправлення, то аудитору слід вирішити питання про соотв-їй модифікації ауд укладання

Якщо сов-ть несправних спотворень близька до ур-ню суттєвості, то аудитору треба провести додаткове процедури з метою уточнення величини спотворень

Оцінка ризику та оцінка системи внутрішнього контролю

1. Загальний порядок визначення ауд ризику

2. Оцінка невід'ємного ризику

3. Поняття системи внутрішнього контролю і опред-е її ризику

4. Визначення ризику невиявлення

5. Особливості оцінки ауд ризику при використанні клієнтом комп'ютерних інформаційних систем

6. Оцінка ризику для клієнтів, що користуються послугами обслуговуючих організацій

1. Загальний порядок визначення ауд ризику

Стандарти і рекомендації щодо отримання уявлення про ауд ризик, системах бу і внутр контролю наведені в стандартах 400 "Оцінка ризиків та система внутр контролю", 401 "Аудит в умовах комп'ютерних інформаційних систем", 402 "Аудит клієнтів, що користуються послугами обслуговуючих орг-й" .

Згідно глосарію ауд ризик - імовірність того, що аудитор висловить невідповід-її ауд думку у випадках, коли в фін звіт-ти міститися суттєві викривлення. Правильне уявлення про ризик необх-мо скласти для проведення планування аудиту.

Ауд ризик вкл 3 складових:

1. Невід'ємний ризик - схильність сальдо рахунку або класу операцій істотним спотворень за умови відсутності відповід-х ср-в внутр контролю

2. Ризик системи контролю - ризик того, що суттєві викривлення сальдо рахунку або класу операцій не будуть попереджені, виявлені або своєчасно виправлені за допомогою систем бу і внутр контролю

3. Ризик невиявлення - ризик того, що ауд процедури не дозволяють виявити суттєві викривлення в сальдо рахунків або класах операцій

2. Оцінка невід'ємного ризику

Невід'ємний ризик оцінюється на основі професійного судження аудитора по 2 групам факторів:

1. на рівні фін звіт-ти

а) чесність рук-ва, його досвід і знання - некомпетентність або недобросовісна адм-я може звести до 0 еф-ть контрольних дій, що обумовлює високий ризик появи перекручувань у звіт-ти

б) наявність обставин, які чинять тиск на рук-во - пр. звіт-ть мб свідомо перекручена під натиском власника контрольного пакету акцій

в) характер бізнесу клієнта і його галузеві особливості - пр. ймовірність недостовірності звіт-ти зростає в тих галузях, до-і регулюються недосконалими, часто змінюваними нормативними актами

2. на рівні сальдо рахунків і класу операцій

а) наявність рахунків, що потребують коректування або пов'язаних з великим обсягом розрахунків - пр. сума резервів по сумнівних боргах дб скоректована після банкрутства 1 з дебіторів. При великим кол-ве подібних дебіторів підвищується ризик спотворення звіт-ти

б) специфіка операцій - пр. ймовірність помилок при обліку фін рез-та від продажу имущ-ва вище якщо продажна ціна істотно відрізняється від реальної ринкової ст-ти

в) суб'єктивність оцінки сальдо рахунків - пр. 1 і теж обор-е може мати різні оцінки: балансову ст-ть, чистий продажну ст-ть, ст-ть використання

г) схильність активів втрат - пр. ризик появи перекручувань у рез-ті шахрайства вище найбільш ліквідних видів имущ-ва

д) завершення незвичайних і складних операцій в кінці року - за відсутності таких операцій ризик виникнення помилок істотно зменшується

3. Поняття системи внутрішнього контролю і опред-е її ризику

Попередня оцінка ризику системи контролю проводиться після отримання подання про систему бу і внутр контролю.

Система бух обліку - сов-ть завдань, процедур, бух записів клієнта, що застосовуються в цілях ідентифікації, збору, аналізу, розрахунку, класифікації, узагальнення та відображення рез-в госп подій.

Система внутр контролю - політика і процедури, прийняті рук-вом клієнта для сприяння у реал-і цілей, які передбачають впорядковане й ефективне ведення фін-госп діяль-ти. ці цілі увімкнено:

1. суворе дотримання політики рук-ва

2. забезпечення збереження активів

3. запобігання та виявлення фактів шахрайства і помилок

4. точність і повноту бух записів

5. своєчасну підготовку достовірної фін інформації.

Ф-і системи внутр контролю виходять за рамки ф-й системи бу.

Система внутр контролю вкл в себе 2 складових:

1. контрольне середовище - загальні отн-я, обізнаність та дії рук-ва, пов'язані з цією системою

Контрольна середовище саме по собі не забезпечує еф-ти системи, вона лише "оболонка", наповнена конкретними процедурами контролю.

2. Процедура контролю - політика, процедури і контрольна середовище, створене рук-м для досягнення конкретних цілей клієнта. До процедур контролю відносяться:

а) контроль та затвердження док-в

б) перевірка арифметичної точності записів

в) ведення та перевірка аналитич рахунків і оборотних відомостей

г) підготовка, проведення і затвердження звітів

д) осущ-е контролю над прикладними прога і середовищем комп'ютерних інфорацію систем (КІС)

е) порівняння даних отриманих з внутр джерел з даними зовнішніх джерел

ж) порівняння фактичних даних з кошторисними

з) проведення інвентаризації имущ-ва

і) обмеження прямого фізичного доступу до активів та записів.

Аудитору необх-мо отримати уявлення:

1. про систему бу для розуміння

а) осн класів операцій клієнтів

б) способу ініціювання таких операцій

в) значущих бух записів, док-в і рахунків

г) процеси ведення обліку та складання отч-ти

2. про контрольному середовищі для оцінки дій рук-ва

3. про процедури контролю для розробки плану перевірки

При перевірці приділяється увагу тільки тим ел-там систем бух обліку і внутрішнього контролю, які мають відношення до інф-і, використовуваної в ході підготовки фін отч-ти.

Еф-ті системи бух обліку і внутр контролю забезпечують:

1) доступ до активів, записам здійснення операцій тільки з дозволу рук-ва

2) своєчасний облік усіх операцій в точних сумах на соотв-их рахунках у встановлений звітний період

3) зіставлення облікових даних по активах з фактичними через розумні проміжки часу; вжиття заходів щодо виявлених розбіжностей

Система внутрішнього контролю не може бути абсолютно еф-ою в слідстві таких обмежень:

1) витрати, пов'язані з осущ-ем контролю, не повинні бути вище очікуваних вигод

2) тому велика частина ср-в контролю орієнтована на тек операції, це не дозволяє еф-но діяти у разі рідкісних операцій

3) існує можл-ть помилок і зловживань у слідстві дій персоналу

4) можл-ть неадекватності контрольних процедур зростає внаслідок змін усл-й діяль-ти клієнта

Аудитор отримує уявлення про системи бух обліку і внутрішнього контролю на основі попереднього досвіду роботи з даним клієнтом і наступних процедур:

1) опитування співробітників, вивчення документації про їх службові обов'язки

2) перевірка док-ів і записів, що створюються клієнтом, в рамках систем бу і внутр контролю

3) спостереження за діяль-ма і операціями клієнта

Характер, терміни та обсяги цих процедур залежать від розміру і стр-ри суб'єкта (клієнта), рівня суттєвості, застосовуваних ср-в контролю та документування та оцінки невід'ємного ризику.

4. Визначення ризику невиявлення

При плануванні роботи аудитор приймає до уваги попередню оцінку ризику системи контролю і невід'ємного ризику для визна-я допустимого ризику невиявлення. Рівень ризику невиявлення залежить від хар-ра ауд процедур. Чим більше обсяг цих процедур, тим нижче величина ризику невиявлення. Тим не менше, навіть при перевірці всіх сальдо рахунків і операцій певний ризик невиявлення буде присутній.

Сущ-ет зворотній взаємозв'язок між ризиком невиявлення і сукупним рівнем невід'ємного ризику і ризику систем контролю.

З метою зниження ризику невиявлення у ході осущ-я ауд процедур аудитору необхідно звернути увагу:

1) на хар-р процедур і види джерел ауд доказів

2) на строки виконання

3) на обсяг

Якщо аудитор встановить, що ризик невиявлення не може бути знижений до прийнятного рівня, то йому слід висловити умовно позитивну думку (із застереженнями) або відмовитися від висловлення думки.

Якщо система внутр контролю неефективна, то аудитор не може проводити процедуру їх тестування. при цьому осущ-ся проведення процедури перевірки тільки по суті.

5. Особливості оцінки ауд ризику при використанні клієнтом комп'ютерних інформаційних систем

Особливості оцінки ризику в разі застосування клієнтом комп інф систем рассм-ся в стандарті 401 "Аудит в усл-ях комп інф систем". Ці особливості пов'язані у 1-у чергу з тим, що оцінка ризику в цих умовах ускладнюється. Застосування ком інф систем можливо, якщо суб'єкт використовує комп'ютери для обробки істотною інф-ї. Аудитору треба мати достатні знання комп інф систем.

Якщо необхідні спеціалізовані знання, то аудитор може звернутися до фахівця. Загальна мета і обсяг аудиту не змінюються, але застосування комп інф систем може вплинути:

а) на хар-р ауд процедур

б) на аналіз невід'ємного ризику і ризику ср-в контролю

в) на тестуванні контролю та процедур перевірок по суті

При плануванні аудиту необхідно отримати уявлення про функціонування комп системи у слід аспектах:

1) значимість і складність комп обробки даних

Значимість опред-ся суттєвістю даних фін отч-ти, отриманих з пом-у комп обробки.

Складність опред-ся слід обстоят-вами:

а) великий обсяг операцій ускладнює виявлення та виправлення помилок, допущених в процесі обробки

б) автоматично генеруються операції або проводки

в) автоматично сост-ся кореспонденція рахунків без окремого підтвердження

г) автоматично осущ-ся обмін операціями з ін підрозділами ел способом, при цьому не проводиться їх фізичної перевірки

2) орг-я стр-ра діяль-ти комп систем її вплив на розподіл обов'язків персоналу

3) доступність даних, термін їх зберігання, види мат носіїв

Якщо комп системи відіграють значну роль, то аудитору треба звернути увагу на слід обставини:

а) відсутність слідів операції - інф-я може сущ-ть тільки в комп форматі

б) єдина обробка операцій - усувається можл-ть описок, але з'являється вер-ть систематич помилок в упр-і

в) відсутність розподілу функцій - одна особа може осущ-ть несумісні функції

г) можл-ть помилок і порушень при розробці та експлуатації комп систем - сущ-і можл-ть недозволеного доступу до даних, а скорочення персоналу може утруднити виявлення спотворень

в) ініціювання або осущ-е операцій без дозволу рук-ва

е) зав-ть інших ср-в контролю комп обробки

ж) можл-ть соверш-я упр контролю

з) можл-ти осущ-ся комп методів аудиту

6. Оцінка ризику для клієнтів, що користуються послугами обслуговуючих орг-й

Обслуговуюча орг-я - це фірма, що виконує операції з обліку і контролю і подготавливающая пов'язану з ними отч-ть чи ведуча облік операцій і обробна пов'язані з ними дані.

До обслуговуючим орг-ям відносяться спеціалізовані бух або ауд фірми.

Аудитор повинен враховувати вплив обслуговуючої орг-і на систему бух обліку і внутр контролю клієнта виходячи з таких положень:

а) якщо обслуговує орг-я веде тільки первинний і зведений облік операцій, то клієнт самостійний у осущ-та контролю і складанні отч-ти

б) якщо обслуговує орг-я проводить операції і сост-ет отч-ть клієнта, то клієнту доведеться покластися на її політику та процедури

Аудитору треба визначити значимість діяль-ти обслуговуючої орг-і для клієнта і врахувати слід фактори:

1) хар-р наданих обслуговуючої орг-та послуг

2) ум-я договору між клієнтом та обслуговуючої орг-ей

3) показники отч-ти, на які ок-ет вплив обслуговує орг-я і рівень невід'ємного ризику, пов'язаний з цим

4) ступінь взаимод-я систем бу і внутр контролю клієнта та обслуговуючої орг-та

5) контроль з боку клієнта за операціями, виконуваними обслуговуючої орг-ей

6) фін уст-ть обслуговуючої орг-та

7) відомості про загальні комп ср-вах контролю

Якщо аудитор дійшов висновку, що ризик системи контролю клієнта в означає мірою залежить від обслуговуючої орг-та, то йому треба:

1) отримати уявлення про системи бу і внутр контролю, а ризик системи контролю оцінити максимально високо

2) якщо обсяг відомостей недостатній, то отримати інф-ю від аудитора обслуговуючої орг-и або зустрінеться з її рук-вом

3) протестувати ср-ва контролю клієнта за діяль-тю обслуговуючої орг-та

4) протестувати ср-ва контролю обслуговуючої орг-та

5) ознайомиться з обслуговуванням аудитора обслуговуючої орг-та про стан бу і внутр контролю.

Такий звіт може бути складений 2-х типів:

а) висновок про придатність стр-ри складається з опису систем бу і внутр контролю обслуговуючої орг-и і думки аудитором з цього приводу. Такий звіт не може исп-ся для зниження аудитором клієнта ризику системи контролю

б) висновок про придатність і еф-ти функционир-я систем бу і контролю обслуговуючої орг-и. У нього вкл-ся також висновок аудитора обслуговуючої орг-та із зазначенням видів і рез-ів проведених тестів контролю

Такий висновок може бути використано для зниження ризику, якщо аудитор клієнта позитивно оцінить хар-р і терміни проведення та обсяг тестування

При використанні цих звітів аудитор клієнта не повинен на них посилатися, тому що це може бути розцінено як покладання частини отв-ти на аудитора обслуговуючої орг-и.

Аудиторські докази

1. Поняття і види ауд док-в у від-і з м \ н стандартами

2. Ауд док-ва в отн-і окремих статей звіт-ти

3. Застосування аналитич процедур у відповід-і з м \ н стандартами

4. Вибіркова перевірка в соот-и з м \ н стандартами

1. Поняття і види ауд док-в у від-і з м \ н стандартами

Загальні положення за ауд док-м містяться в стандарті 500 "Ауд док-ва"

Ауд док-ва - інфа, отримана аудитором під час формування висновків, на к-их грунтується його думка. До ауд док-м відносяться первинні док-ти, бух записи, інфа, отримана з ін джерел. Ауд док-ви отримують в рез-ті проведення тестів контролю і процедур перевірки по суті.

Тести контролю - тести, проведені в отн-е належної орг-та, ефективності систем бу і внутр контролю.

Процедура перевірки по суті проводиться для виявлення суттєвих перекручень фін вітч-ти. Процедури перевірки бувають 2 видів:

а) детальні тести операцій і сальдо рахунків

б) аналітичні процедури.

При отриманні ауд док-в, аудитору слід оцінити їх достатність (кількісна міра ауд док-в) і доречність (якісна міра).

Тестування ср-в контролю проводиться для підтвердження ризику системи внутр контролю. Процедури перевірки по суті спрямовані на підтвердження даних фін звіт-ти.

За джерелами док-ва поділяються на:

внутрішні - отримані від аудируемого особи

зовнішні - отримані з ін джерел.

За своїм характером розрізняють слід ауд док-ва:

а) візуальні - рез-ти оглядів та спостережень

б) документальні - инфа на паперових, електронних та ін носіях

в) усні - отримана при опитуванні персоналу або у формі заяви рук-ва

Аудитору необх-мо оцінити надійність док-в.

При цьому слід враховувати:

1. док-ва, отримані із зовнішніх джерел надійніше внутрішніх

2. док-ва, отримані з внутр джерел надійніші, якщо система бух обліку і внутр контролю ефективні

3. док-ва, зібрані самим аудитором надійніше док-в, наданих ек суб'єктом

4. док-ва у формі док-в і письмових заяв надійніше усних заяв.

Якщо док-ва, отримані з різних джерел суперечать один одному, то аудитору необх-мо провести додаткові процедури з метою з'ясування реального стану справ. Якщо в аудитора є серйозні сумніви з приводу суттєвих тверджень, то аудитору необх-мо отримати достатні відповідні док-ва для усунення таких сумнівів. Якщо це неможливо, то аудитор повинен висловити умовно-позитивну думку (із застереженнями) або відмовитися від висловлення думки.

М \ н стандартами передбачені слід процедури отримання док-в:

1. інспектування - перевірка записів, док-в і матеріальних активів

2. спостереження - вивчення процесів або процедур, виконуваних іншими особами

3. запит і підтвердження - пошук і отримання інформації у обізнаних осіб

4. підрахунок - перевірка точності арифметичних розрахунків або виконання самостійних розрахунків

5. аналітичні процедури - аналіз значимих пок-лей і тенденцій

2. Ауд док-ва в отн-і окремих статей звіт-ти

У ході ауд перевірки виникає необх-ть застосування в отн-і окремих статей звіт-ти спец ауд процедур у стандарті 501 "Ауд док-ва - додатковий розгляд особливих статей".

У стандарті наведено опис осущ-я некіт-их з цих процедур:

I. Присутність аудитора при інвентаризації товарно-матеріальних запасів - проводиться в тому випадку, якщо величина товарно-матеріальних запасів явл-ся істотною для фін звіт-ти. Якщо характер та місцезнаходження товарно-матеріальних запасів не дозволяє аудитору бути присутнім при інвентаризації, то йому необх-мо отримати альтернативні док-ва, пр. аудитор може з'ясувати обсяг матеріалів виходячи з витраченого кол-ва і надійшли обсягів. Якщо запаси зберігаються на зберіганні у 3-їх осіб, то аудитор повинен отримати від них підтвердження, що стосується цих запасів. При цьому необх-мо враховувати ступінь незалежності 3 сторони і доцільність особистого спостереження аудитора та перевірки документації 3 сторони.

II. Підтвердження дебіторської заборгованості по виплаті заробітної-ти доцільно в тому випадку, якщо величина деб заборго-ти явл-ся суттєвою є підстави розраховувати на отримання відповіді від дебіторів. Аудитор направляє дебіторам запити в позитивній формі (дебітор повинен підтвердити або висловити незгоду) або в негативній формі (дебітор відповідає тільки у разі незгоди). Позитивна форма дозволяє отримати більш надійні ауд док-ва. У разі неотримання відповіді проводиться альтернативної процедури

Наприклад, вивчення наступних надходжень ден ср-в, відображених у записах по рахунках.

III. Запит про судові справи і претензії

Аудитору треба спочатку виявити такі претензії. Для цього можуть бути приведені слід процедури:

- Направлення запитів рук-ву

- Ознайомлення з протоколами засідань ради директорів і листуванням юристів

- Перевірка рахунків судових витрат

- Використання ін інф-і (бесіди з юристами ек суб'єкта)

У разі виявлення істотних судових справ аудитору треба письмово звернутися до юристів з тим, щоб визначити ступінь поінформованості рук-ва про ці справи, а також оцінити надійність проведеної їм оцінки фін наслідків позовів

IV. Вартісна оцінка та розкриття інф-і про довгострокові інвестиції

Якщо величина довгострокових інвестицій істотна, то аудитор повинен:

- Розглянути докази здатності суб'єкта надалі враховувати ці інвестиції у складі довгострокових активів

- Обговорити з клієнтом його наміри з даного питання і отримати від рук-ва письмові заяви

- Розглянути отч-ть і ін інф-ю (наприклад, біржові котирування)

- Обговорити питання про необхідність коригування ст-ти інвестицій та її відображення в обліку

V. Інф-я за сегментами

Це інф-я, що відноситься до разл підрозділам, галузевою або географічним аспектам діяль-ти суб'єкта. Якщо вона явл-ся суттєвою, то аудитору треба отримати док-ва щодо її розкриття у відповідності до встановлених основами фін отч-ти. Аудитору треба обговорити з рук-вом методи, які використовуються для складання інф-ї та визначити забезпечують вони її необхідне розкриття. Аудитор повинен також проаналізувати операції між сегментами для встановлення відповідності даним попередніх періодів та визначення адекватності розкриття інф-і про невідповідності

3. Застосування аналитич процедур у відповід-і з м \ н стандартами

Аналитич процедури - це аналіз істотних пок-лей і тенденцій, вкл-я підсумкове дослідження в \ д і взаємозв'язків, не відпо-х іншої інфе і прогнозним значенням.

Аналитич процедури застосовуються в слід випадках:

1. при плануванні аудиту - для отримання уявлень про бізнес і виявленні зони ризику

2. в кач-ве процедур перевірки по суті з урахуванням їх цілей і ступеня надійності, достовірності і порівнянності джерел інформації

3. при проведенні спільного огляду фін звіт-ти на останньому етапі аудиту - при формулюванні загальних висновків аудитора про відповід-і фін звіт-ти уявленням про бізнес клієнта.

Порядок осущ-я аналитич процедур розглядається в стандарті 520 "аналитич процедури". У відповідності і з цим стандартом аналитич процедури передбачають зіставлення фін інфи зі слід даними:

а) інфою за попередні періоди (порівняні значення)

б) очікуваними рез-ми: кошторисними або прогнозними пок-ми чи пок-ми розрахованими самим аудитором

в) аналогічною або галузевої інф-і

Ступінь довіри аудиту до рез-там аналитич процедур залежить від наступних чинників:

1) істотність аналізованих статей

2) обсягу доп процедур, спрямованих на ці ж цілі

3) точності прогнозування очікуваних рез-ів аналитич процедур

4) оцінки ризику системи контролю і невід'ємного ризику

Аудитор повинен дослідити виявлені в рез-ті проведення аналитич процедур значні зміни і взаємозв'язку, що суперечать ін інф-ї. Дослідження проводиться у вигляді складання запитів рук-ву, отримання підтвердження його відповідей, осущ-е інших ауд процедур у випадку незадовільності інф-ї.

4. Вибіркова перевірка в соот-и з м \ н стандартами

Ауд вибірка - застосування ауд процедур у відношенні менш ніж 100% статей, включених у сальдо рахунку або операцій, які становлять обороти по рахунках. Ел-ти ауд вибірки мають відбиратися таким чином, щоб на всі ел-ти генеральної сов-ти поширювалася однакова віз-ть бути відібраними.

Рекомендації щодо побудови та використання ауд вибірки наведені в стандарті 530 "Ауд вибірка та ін процедури вибіркової перевірки". Ауд вибірка може складатися стат або нестатістіч методами.

Стат вибірка хар-ся випадковим відбором ел-тів та використанням теорії вер-ти для оцінки рез-ів. Якщо вибірка сост-ся без застосування таких методів, то вона вважається нестатистической.

При розробці ауд вибірки треба враховувати:

1) цілі тесту

2) хар-ки генеральної сукупності (вона повинна бути доречною і повної)

3) необхідність розподілу ген сов-ти на отд групи ел-тів (процес стратифікації)

4) обсяг вибірки - він повинен бути достатнім для того, щоб знизити ризик вибіркового методу до прийнятного рівня

5) ступінь показності (репрезентативності) вибірки - од-ці генеральної сов-ти повинні мати однакову вер-ть попадання у вибірку

6) передбачуваний рівень помилки - якщо він є неприйнятно високим, то аудитору треба збільшити обсяг вибірки

Якщо при проведенні тестів контролю виявлені помилки, аудитор повинен проаналізувати їх пряме пов-е на фін отч-ть і уточнити оцінку еф-ти системи внутр контролю. Якщо виявлені помилки володіють загальними хар-ками, то аудитору слід виявити всі статті з такими хар-ками та провести процедури стосовно до цих статей.

При проведенні процедур перевірки по суті аудитору необхідно поширити виявлені помилки не ген сов-ть. Потім оцінюється їх вплив на фін отч-ть. Для цього отримані рез-ти порівнюються з допустимою помилкою (вона встановлюється виходячи з рівня суттєвості).

Якщо загальна величина помилок вище допустимої і немає доп доказів відсутності суттєвих відхилень, аудитор вважає, що в отч-ти є істотні спотворення. Якщо знайдена величина близька до додаткових значенням, то аудитору треба провести додаткове ауд процедури для уточнення величини спотворень.

Крім вибірки аудитор може використовувати слід способи відбору ел-тів:

1) відбір всіх ел-тів - застосовується у тому випадку, якщо ген сов-ть складається з невеликого числа істотних статей і якщо невід'ємний ризик і ризик системи контролю високі

Технічно застосування 100% перевірки виправдано і в тому випадку, якщо клієнт використовує комп інформаційні системи, а ауд фірма застосовує спеціалізовані ауд програми

2) відбір специфич статей - аудитор може використовувати слід статті:

а) перевищують опред суму; б) мають підвищеним ризиком і незвичайні; в) значимі для отримання інф-і про бізнес клієнта системи бух отч-ти і внутр контролю, а також про виконання клієнтом опред процедур Рез-ти такого відбору не можна поширювати на всю ген сов-ть, тому що такі методи не носять стат хар-ра.

Використання рез-тов роботи третіх осіб

1. Застосування рез-ів роботи ін аудиторів

2. Використання роботи внутрішнього аудиту

3. Залучення експертів

1. Застосування рез-ів роботи ін аудиторів

Застосування рез-ів роботи ін аудиторів рассм-ся в стандарті 600, у ньому вказується, що ін аудитори можуть залучатися до проведення ауд перевірки для рассм-я отд-х компонентів аудиту (відокремлених підрозділів, відділ напрямків діяль-ти). Цим стандартом вводиться поняття:

Головний аудитор - це аудитор, що відповідає за підготовку висновку про фін отч-ти суб'єктів

Др аудитор - аудитор, перевіряючий фін інф-ю, представлену компонентами і включену в фін отч-ть суб'єкта

Аудитор повинен визначити чи може він діяти в кач-ве гол аудитора. Для цього рассм-ся:

а) значимість перевіряється ним частини фін отч-ти

б) її знання про діяль-ти компонентів

в) ризик спотворень отч-ти компонентів, що перевіряються ін аудитором

г) обсяг доп процедур щодо компонентів

Гол аудитор повинен проаналізувати проф компетентність ін аудитора, проінформувати його:

а) про треб-і неза-ти щодо суб'єктів і компонента

б) про треб-ях обліку аудиту і отч-ти

в) про використання рез-ів його роботи та координації їх спільної діяль-ти

Гол аудитор повинен прийняти до уваги значущі рез-ти роботи ін аудитора

Аспекти, що впливають на фін інф-ю компонента, можуть бути обговорені з рук-вом компонента і з ін аудитором

У раб док-ах гол аудитор зазначає компоненти, в яких проводилася перевірка ін аудиторами, їх імена, проведені процедури. Якщо аудитор компонента модифікує висновок, то гол аудитор повинен вирішити значущі застереження ін аудитора отч-ти суб'єкта. Якщо гол аудитор приходить до висновку, що роботу ін аудитора не можна исп-ть, а сам не може виконати достатні процедури, то він повинен висловити умовно позитивну думку або відмовитися від вир-а думки.

2. Використання роботи внутрішнього аудиту

Розглядається стандартом 610 "Исп-е роботи внутр аудиту". У соотв-и з ним внутр аудит - діяль-ть внутр підрозділи клієнта за оцінкою його роботи, перевірці і моніторингу, адекватності та ефек-ти системи бу і внутр контролю.

Як правило, внутр аудит вкл-ет в себе слід ел-ти:

1) огляд системи бу і внутр контролю

2) перевірка фін і госп інф-і

3) аналіз еф-ти діяль-ти

4) перевірка дотримання зовнішніх і внутрішніх нормативних актів

Роль і мета внутр аудиту опред-ся рук-вом суб'єкта. Внутр аудит не може бути незалежним, як зовнішній, тому, якщо зовнішній аудитор використовує рез-ти роботи внутр аудиту, то отв-ть покладається на зовнішнього аудитора. Для того, щоб використовувати рез-ти роботи внутр аудиторів зовнішнім аудиторам треба враховувати наступне:

а) орг-й статус

б) обсяг функцій

в) техніч компетентність

г) проф ретельність

Якщо зовн аудитор має намір використовувати рез-ти роботи внутр аудитора, він повинен розглянути заплановані види діяль-ти внутр аудиту на період перевірки та по можливості погодити їх терміни, обсяг і процедури. У теч-та періоду перевірки, зовн і внутр аудитори повинні обмінюватися інф-їй про факти, які можуть вплинути на їх роботу. Для того, щоб исп-ть рез-ти роботи внутр аудиторів, зовнішнім аудиторам необхідно переконатися в його соотв-й цілям зовнішнього аудиту з наступних позицій:

1) професіоналізм внутр аудиторів

2) достатність і доречність отриманих ними доказів

3) відповідність підготовлених звітів рез-ам роботи

4) ретельність розгляду незвичайних питань

Зовнішній аудитор може вивчити перевірені внутрішнім аудитором показники, осущ-ть спостереження за виконанням внутр ауд процедур.

3. Залучення експертів

Розглядається стандартом 620 "прив-е експертів". Згідно з ним, експерт - фізична особа або фірма, що володіє спеціальними навичками, знаннями та досвідом у к-л конкретної області, відмінною від бу і аудиту.

Аудитор може не володіти знаннями експерта. Експерт може явл-ся штатним раб-му ауд особи або аудитора або залучатися ними на договірній основі. Це основна відмінність від нашого ріс стандарту.

Робота експерта може бути використана:

      1. для оцінки отд-х видів активів, визначення їх кол-ва або фіз стану

      2. для визна-я обсягу виконаних і незавершених робіт

      3. для юр тлумачення договорів і нормативних актів

Аудитор повинен враховувати істотність розглянутої експертом статті отч-ти, ризик її спотворень, к-ть і якість інших наявних доказів. Аудитор оцінює компетентність експерта на підставі його проф атестації або ліцензування, членство в соотв-їй проф орг-та, досвіду і репутації в цікавій аудитора сфері. Крім того, необхідна оцінка об'єктивності експерта, особливо в тих випадках, якщо експерт найнятий аудіруемим особою або пов'язаний з ним іншим чином. У разі сумнівів у компетентності і неза-ти експерта аудитору треба обговорити це з рук-вом клієнта, при необхідності виконати додаткове процедури або звернутися до ін експерту. Обсяг роботи експерта повинен відповідати цілям ауд перевірки. При подальшій оцінці роботи експерта аудитор розглядає:

а) використані первинні дані, допущення і методи, послідовність їх застосування

б) підсумки роботи експерта з урахуванням отриманих аудитором знань про бізнес клієнта і доп процедур

Відп-ть за доречність і прийнятність використаних припущень і методів несе експерт. Якщо рез-ти роботи експерта не надають достатніх і доречних доказів або суперечать ін ауд док-вам, аудитору треба виконати додаткове процедури, залучити ін експерта або модифіковані висновок, пославшись на роботу експерта.

Якщо аудитор складає беззастережно позитивний висновок, то посилання на роботу експерта не робиться, тому що це може розцінюватися як поділ отв-ти аудитора з експертом.

Міжнародні стандарти, які розглядають процеси збору та узагальнення інф-і в ході ауд перевірки

1. Перевірка початкових сальдо

2. Перевірка оціночних значень

3. Дослідження операцій з пов'язаними сторонами

4. Вплив наступних подій на фін отч-ть

5. Допущення про безперервність діяль-ти суб'єкта

6. Розгляд випадків шахрайства та помилок

7. Перевірка дотримання треб-я законів і нормативних актів

8. Використання заяви рук-ва клієнта

1. Перевірка початкових сальдо

Рассм-ся стандартом 510 "Перша ауд перевірка - початкові сальдо".

Початкові сальдо - залишки на рахунках, що є на початок аудируемого періоду. Вони грунтуються на сальдо рахунків на кінець попереднього періоду і відображають вплив операцій та облікової політики попереднього періоду. Аудитор проводить перевірку початкових сальдо в тому випадку, якщо аудит проводиться вперше, попередній аудит проводився ін аудитором або виявлено умовні факти або зобов на початок періоду.

У випадку першої перевірки, аудитору треба отримати док-ва:

1) початкові сальдо не сод-ат спотворень, істотно впливають на отч-ть аудируемого періоду

2) залишки були правильно перенесені на початок аудируемого періоду

3) облікова політика застосовується послідовно, зміни в ній були враховані і належним обр-му розкриті

Обсяг і хар-р інф-і, необхідний щодо початкових сальдо, залежить від наступних чинників:

а) облікової політики суб'єкта

б) фактів проведення аудиту попередніх періодів і модифікацій ауд ​​висновків

в) суттєвості початкових сальдо для отч-ти тек періоду

Якщо попередня перевірка проводилася ін аудитором, то нинішньому аудитору треба ознайомитися з його раб док-ами, враховуючи при цьому його проф компетентність і неза-ть.

Якщо висновки попереднього аудитора явл-ся модифікованим, то нинішньому аудитору під час ауд перевірки слід приділити увагу тим проблемам, зазначеним в застереженнях попереднього аудитора. При цьому нинішній аудитор повинен дотримуватися проф етичні норми.

Якщо ці дії не призвели до бажаних рез-ам, то аудитору треба осущ-ть альтернативні процедури (розгляд операцій, що відбулися в тек періоді і підтверджують залишки на початок періоду: проведення інвентаризації, підтверджень від 3-х сторін і ін)

Дії аудитора при отриманні док-в, що стосуються початкових сальдо

1. Не отримано док-ва отн-но початкових сальдо

Аудитору треба висловити думку з застереженнями або відмовитися від вираження думок

2. Початкові сальдо містять спотворення

Аудитору треба проінформувати рук-во клієнта й попереднього аудитора, висловити думку з застереженнями або негативну думку

2. Перевірка оціночних значень

Рассм-ся в стандарті 540 "Аудит оцінних значень".

Оцінне значення - це приблизна сума статей при відсутності способів виміру.

Слід розмежовувати поняття:

- Оціночна значення - оцінка статей, відображених у отч-ти

- Прогнозна інф-я - повідомляє про можливі події і передбачуваних діях клієнта у зв'язку з цим

Оціночні значення часто формуються в усл-ях невизначеності результату подій на основі суджень. Відп-ть за підготовку оціночних значень несе рук-во клієнта.

Як правило, процедура опред-я оціночних значень грунтується на досвіді клієнта для застосування нормативних значень. Наприклад, в рос практиці до оцінним значенням относ-ся резерв на кап ремонт, визначається на основі галузевих норм. Аудитор повинен визна-ть обгрунтованість оціночних значень, розкриття необхід інф-і про нього.

При цьому исп-ся слід підходи:

1) огляд і тестують-е процесу виведення оціночних значень

При цьому прим-ся слід процедури:

а) оцінка даних і аналіз припущень, на яких заснована оцінне значення

б) перевірка обчислень виконуваних значень

в) порівняння оціночних значень і фак рез-ів попередніх періодів

2) використання незалежної оцінки і порівняння отриманих рез-ов з даними клієнтів

3) огляд наступних подій, що підтверджують або спростовують зроблену оцінку

У кач-ве док-в обгрунтованості оцінки рук-ва виступають:

а) дані, що обробляються у системі бу

б) док-ва, отримані із зовнішніх джерел

в) прогнозні дані для визна-я оціночних значень

г) держ або галузеві стат дані

При оцінки припущень аудитор повинен розглянути їх обгрунтованість з урахуванням фак рез-ів перед періодів. Аудитор перевіряє доречність формул, правильність процедур обчислення.

Ауд док-ва отн-но оціночних значень можуть бути отримані при огляді послід подій. Закінчать оцінка обгрунтованості оціночних значень пров-ся на підставі знань бізнесу клієнта та аналізу узгодженості оцінки з ін док-ками. Якщо є значна різниця між оцінкою, здійсненої аудитором, і значенням, визначеним рук-вом, то клієнту необхідно обгрунтувати оцінні значення. Якщо соотв-його обгрунтування не буде надано, то аудитор повинен просити рук-во про перегляд оцінного значення, а виявлена ​​різниця вважається спотворенням

3. Дослідження операцій з пов'язаними сторонами

Рассм-ся стандартом 550 "пов'язані сторони". Цей стандарт оперує поняттям пов'язаних сторін, розкритим з МСФЗ 24 "Деталі-я про пов'язані сторони". Згідно з ним, сторони вважаються пов'язаними, якщо при прийнятті фін і пріозв рішень одна сторона може контролювати іншу і ок-ть на неї значний вплив.

У ріс практиці аналогом поняття "пов'язані сторони" явл-ся поняття "афілійовані особи".

Операції з пов'язаними сторонами - передача рес-ов чи зобов у між ними поза зав-ти від справляння плати.

Необхід-ть збору інф-і про пов'язані сторони та операції з ними в ході аудиту обумовлена ​​слід:

1) розкриття цієї інф-і треб-ет нормативні док-ти про фін отч-ти

2) пов'язані сторони можуть вплинути на фін отч-ть клієнта

3) надійність док-в, отриманих від пов'язаної сторони, оцінюється нижче, ніж отриманих від незв'язаних сторін

4) операції з пов'язаними сторонами можуть мотивуватися незвичайними діловими відносинами, в тому числі корисливими міркуваннями учасників угод

З метою виявлення пов'язаних сторін аудитору необхідно:

1) запросити у рук-ва інф-ю про їх наявність

2) вивчити порядок опред-я пов'язаних сторін самим суб'єктом

3) вивчити робочі док-ти за попередній рік з метою уточнення списку пов'язаних сторін або направити соотв-ий запит попереднього аудитору

4) вивчити склад акціонерів, протоколи їхніх зібрань

5) вивчити нал декларації клієнтів

На сущ-е невиявлених пов'язаних сторін можуть вказувати:

а) операції з нетиповими усл-ями (реал-я продукції за істотно заниженими або завищеними цінами)

б) операції, здійснені без видимої логічної причини (отримання позики від к-л суб'єкта при достатній наявності власних оборотних ср-в)

в) операції, форма яких не соотв-ет сод-ю

г) незвично оброблені операції (при наявності автоматизованого обліку некіт док-ти заповнюються вручну)

д) операції незвично великого обсягу

е) невраховані операції

Аналізуючи виявлені операції, аудитор повинен переконатися, що вони належним обр-му враховані і розкриті. Якщо аудитор не може отримати достатніх і доречних док-в по операціях з пов'язаними сторонами або приходить до висновку, що інф-я про них розкрита неадекватно, він повинен модифіковані ауд висновок.

4. Вплив наступних подій на фін отч-ть

Рассм-ся стандартом 560 "Подальші події". Наступні події розкриті в МСФЗ 10 "Умовні події та події, що відбулися після облікової дати", де рассм-ся 2 типу подій:

- Надають додаткове док-ва отн-но усл-й, сущ-их на кінець періоду (підтвердження дебіторів суми ДЗ на кінець періоду

- Вказують на ум-я, що виникли після закінчення періоду (прострочена ДЗ, списана на збитки у звітному періоді, надійшла після закінчення цього періоду)

Від аудитора треб-ся отримання док-в, що всі наступні події, треб-ие внесення коригувань у фін отч-ть, були виявлені. Технічно, процедури, для цього необхідні, осущ-ся аудитором непоср-но перед датою підписання ауд ув'язнення.

До цих процедур относ-ся:

1) запити рук-ву, в тому числі:

а) про тек стані статей, облікованих на основі передуватиме і неокончат даних

б) про нові зобов-вах, отриманих позиках, укладених договорах поруки

в) про продаж активів

г) про випуск нов акцій, боргових зобов в

д) про злиття та ліквідації

е) про конфіскацію активів або їх загибелі

ж) про нетипових бух коректуваннях

з) про дотримання принципу безперервності діяль-ти

2) ознайомлення з протоколами зборів акціонерів і виконавчих органів

3) розгляд промежут фін отч-ти, кошторисів прогнозів

4) запити юристів клієнта відносить-но судових розглядів і претензій

Якщо поледующей події виявлені, то аудитор повинен проаналізувати правильність їх обліку та адекватність представлення інф-і в їх отч-ти. До підписання ауд укладання аудитор несе отв-ть за відображення послід подій фін отч-ти, після підписання - не несе, в той же час, якщо аудитору стало відомо про події, що зробили сущ вліяніяе на фін отч-ть, йому треба обговорити питання з приводу проведення доп ауд процедур з метою вивчення змін фін отч-ти

5. Допущення про безперервність діяль-ти суб'єкта

Допущення про безперервність діяль-ти ек суб'єкта передбачає, що він буде продовжувати вести госп дея-ть в доступному для огляду майбутньому і не має наміру і необх-ти ліквідуватися або суттєво скоротити масштаби своєї діяль-ти. МСФЗ № 1 "Подання фін звіт-ти" вимагає, щоб рук-во ек суб'єкта оцінювало його здатність продовжувати свою діяльність ть і становила звіт-ть на основі вищевказаного допущення, крім випадків, коли є наміри чи необх-ть ліквідувати п \ п . При цьому дб врахована інфа за період 12 і більше місяців після дати підписання звіт-ти. Док-ми доречності допущення явл-ся прибутковість операцій і доступ орг-ї до фін ресурсів як до власної так і до позикових.

М \ н стандартом аудиту № 570 "Допущення про безперервність діяль-ти п \ п" вказуються події або умови, к-ті можуть викликати у аудитора сумніви у дотриманні припущення безперервності:

1. нетто позиція по чистих зобов м

2. відсутність перспективи погашення позики та ін кредиторської заборго-ти

3. порушення умов договору з кредиторами

4. залучення короткострокових позик для фінансування довгострокових активів

5. негативні операційні ден потоки

6. неналежні значення ключових фін коеф-ів

7. значні операц збитки

8. істотне зниження ст-ти активів, використовуваних в кач-ве основи для вступу ден ср-в

9. затримки або припинення виплати дивідендів

10. нездатність забезпечити фінансування інвестицій

11. догляд ключового управлінського персоналу, плинність кадрів

12. втрата осн ринку, ліцензій, осн постачальників

13. невиконання вимог з \ д в отн-і капіталу

14. судові позови в отн-і ек суб'єкта, к-ті можуть істотно погіршити його фін положення

15. зміна з \ д, що надає негативний вплив на діяльність ть суб'єкта

16. затримка дати підписання фін звіт-ти рук-вом і ін події.

Аудитору необх-мо проаналізувати доречність исп-я керівництвом припущення безперервності діяль-ти. При плануванні аудиту аудитору необх-мо звернути увагу на наявність вищевказаних умов. Аудитор розглядає оцінку рук-ва в отн-і дотримання допущення. У тому випадку якщо така оцінка не робилася, то необх-мо звернутися до рук-ву за її проведенням. На осн етапі ауд перевірки аудитор аналізує інфу, к-ой користувалося рук-во при проведенні оцінки. Якщо рук-во не бажає давати оцінку або розглянутий період не відпо-ет вимогам аудитора, то при підготовці ауд укладання аудитор повинен його модифіковані внаслідок обмеження обсягу роботи аудитора.

В інших випадках аудитор оцінює висновки рук-ва по слід критеріями:

а) повнота обліку інформації про події та умови

б) доречність процедур і припущень, прийнятих при оцінки рук-м

в) обгрунтованість планів рук-ва щодо майбутніх дій.

На основі отриманих док-в аудитору необх-мо опред-ть чи існує неопред-ть, що вимагає розкриття відомостей про неї її наслідки в фін звіт-ти, тобто ситуацій, рез-ти к-их залежать від майбутніх дій або подій, на к-ті клієнт не може вплинути, але к-ті впливають на фін звіт-ть. Якщо є вищевказана неопред-ть і необх-мі відомості про неї розкриті в звіт-ти, то аудитор висловлює беззастережно позитивну думку, але вкл-ет на закінчення заяву про наявність неопред-ти. Якщо неопред-ть не повністю розкрита в фін звіт-ти, то аудитор повинен висловити умовно позитивну думку з застереженнями або негативний.

6. Розгляд випадків шахрайства та помилок

Це визначено стандартом 240 "Шахрайство та помилки". Згідно з ним, шахрайство - навмисна дія, досконале 1 або кількома особами з числа рук-ва і співробітників аудируемого особи або 3-ми особами та спричинило за собою неправильне уявлення фін отч-ти "

Шахрайство може вир-ся у слід діях:

1) маніпуляція, фальсифікація, зміна облікових записів і док-ів

2) незаконне привласнення активів

3) приховування або пропуск інф-і про операції облікових записах або док-ах

4) отраж-е в обліку неіснуючих операцій

Помилки - ненавмисні погрішності, допущені в фін отч-ти

До помилок относ-ся:

- Мат прорахунки

- Описки

- Недогляд фактів або їх невірна інтерпретація

- Неправильне застосування облікової політики

Відп-ть за запобігання та виявлення фактів шахрайства і помилок несе рук-во аудируемой орг-та, при цьому він повинен застосовувати еф-ті системи бу і внутр контролю, проводити щорічний аудит

На аудитора не перенос-ся отв-ть за запобігання помилок і шахрайства.

Для їх виявлення аудитор у процесі планир-я повинен:

а) запросити у рук-ва дані про раннє виявлених фактах мошен-ва і помилок

б) виходячи з цього оцінити ризик істотних спотворень фін ОЧТ-ти

в) розробити процедури, з пом-у яких можна виявити ці суттєві викривлення

У ході ауд перевірки треба враховувати слід усл-я, підвищують ризик шахрайства і помилок:

1) передумови для возн-я сумніви в чесності та компетентності рук-ва

а) осущ-е одноосібного рук-ва, відсутність нагляду з боку власників і засновників

б) невиправдана складність стр-ри упр-я, ускладнює контроль і робить його неефектив-им

в) неусунення недоліків у системі внутр контролю

г) вис плинність кадрів і недоукомплектованість серед бух-рів, фінансистів, юристів

2) несприятливі зовнішні та внутр усл-я

а) спад в отр-ли, зростання числа банкрутств

б) недост-ть оборотного капіталу

в) погіршення кач складу доходів

г) значні інвестиції в нестабільно розвивається отр-ль або нерентабельні види продукції

д) зав-ть від одного або дек-їх видів продукції або замовників

е) фін тиск на рук-во

ж) тиск на персонал суб'єкта з метою скорочення термінів підготовки отч-ти

3) незвичайні операції

а) проведені в кінці року, що роблять істотний вплив на доходи

б) складність операцій, застосовуваних методів обліку

в) операції з пов'язаними сторонами

г) надмірно висока оплата окремих видів послуг

4) проблеми з отриманням достатніх і доречних док-в

а) неадекватні облікові записи

б) надмірне кол-во поправок

в) операції, не відображені в соотв-и до стандартів і процедур

г) недостатні документальні підтвердження операцій

д) розбіжності між бух записами і підтвердженнями 3-х осіб

е) неаргументовані чи неясні відповіді рук-ва на запити аудиторів

У разі використання ком-х інф систем звертається також увага на невозм-ть отримати інф-ю, записану в комп файлах, на зміни у програмах, не відображені документально, загальні невідповідності комп даних і даних фін отч-ти.

Якщо рез-ти ауд процедур вказує на можливу наявність спотворень, аудитор повинен оцінити їх суттєвість. Якщо оцінка можливих спотворень перевищує рівень суттєвості, аудитор повинен провести додаткове процедури.

Якщо рез-ти цих процедур не розкидається підозри аудитора, то він повинен обговорити ситуацію з рук-вом, повідомити йому про факти шахрайства та помилок, навіть якщо вони не тягнуть суттєвих наслідків.

Якщо на думку аудитора спотворення мали істотний вплив на фін отч-ть і не були належно виправлені і відбиті в отч-ти, то він вир-ет умовно позитивне чи негативне думку.

Якщо з вини клієнта не вдалося отримати достатні відповідні ауд док-ва про наявність чи відсутність спотворень, то аудитор вир-ет умовно позитивну думку або відмовляється від вир-а думки на увазі обмеження обсягу аудиту.

У опред випадках аудитор зобов'язаний повідомити контрольні органи про факти шахрайства або помилок. Якщо суб'єкт не приймає дій по виправленню шахрайств, то аудитор може відмовитися від проведення аудиту і від співпраці з даним суб'єктом. При одержанні запиту від нового аудитора, якого попросили провести перевірку, діючий аудитор може повідомити колезі про причини відмови.

Якщо клієнт не дозволяє проінформувати, то чинний аудитор повідомляє новому про це

7. Перевірка дотримання треб-я законів і нормативних актів

Це рассм-ся стандартом 250 "Врахування законів та нормативних актів при аудиті фін отч-ти". Згідно з цим стандартом недотримання - це дія чи бездіяльність суб'єкта в фін-госп сфері, що суперечить зп д. Недотримання може зробити істотний вплив на фін отч-ть, проте опред-е фактів недотримання має грунтуватися на думці юристів, а закінчать рішення приймається струму судом.

Закони та нормативні акти:

1) опред-ют ​​форму і сод-е фін отч-ти

2) устан-ет загальні та спеціальні усл-я ведення діяль-ти клієнта

3) передбачає фін наслідки за недотримання встановлених треб-й

Рук-во клієнта несе отв-ть за недотримання треб-й з \ д, за запобігання та виявлення фактів недотримання. Аудитор ж не несе отв-ти за запобігання таких фактів.

У ході перевірки аудитору необхідно розглянути фактори, що збільшують ризик не виявлення суттєвих перекручень і є рез-ами недотримання, до них відносять-ся:

  1. наявність законів і нормативних актів, що не роблять істотний вплив на фін отч-ть і не враховуються в системах бух обліку і внутр контролю

  2. недосконалість систем бу і внутр контролю суб'єкта

При планир-та аудиту аудитор повинен виходити принципів проф скептицизму і володіти поданням про треб-ях з \ д, застосовних до даного суб'єкту. Для цього необхідно:

  1. використовувати наявну інф-ю про діяль-ти суб'єкта

  2. запитувати рук-во про політику та процедури, спрямованих на дотримання зп д

  3. обговорити з рук-вом політику і процедури виявлення, оцінки та відображення в обліку судових позовів та санкцій

  4. обговорити треб-а з \ д з аудиторами дочірніх п \ п

Процедури, що проводяться з метою перевірки дотримання зп д:

  1. ознайомлення з протоколами зборів засновників

  2. складання запитів рук-ву клієнта про судові позови, розглядах і санкції

  3. виконання процедур перевірки по суті

  4. отримання від рук-ва підтвердження того, що повідомлено всі факти недотримання зп д-вом

Обстоят-ва, які можуть вказувати на те, що певного зп д:

1) розслідування, що проводяться держ органами

2) факт накладення штрафів і пені

3) оплата послуг, не визначених договорами

4) видача позичок пов'язаним сторонам та їх працівників, держ службовцям

5) закупівлі за цінами, істотно відрізняються від ринкових

6) незвичайні готівкові платежі, виплати на пред'явника

7) незвичайні операції з компаніями, зареєстрованими в офшорних зонах

8) недостатнє документальне оформлення операцій

9) неадекватна система бу

10) негативні коментарі в ср-вах масової інф-і

Якщо аудиторові стали відомі факти недотримання зп д-вом, то необхідно оцінити вплив їх наслідків на їх отч-ть. При цьому береться до уваги можливі фін наслідки, наприклад, пені, штрафи, санкції, збитки, загроза конфіскації активів, вимушене припинення діяль-ти, судовий розгляд.

Слід також розглянути розкриття цих наслідків та їх вплив на достовірність фін отч-ти.

Про факти недотримання аудитор повідомляє ревізійної комісії, раді директорів і вищому рук-ву. У разі причетності вищого рук-ва він може поінформувати власників і засновників і повідомити також в контрольні органи. Якщо факти недотримання зп д-вом зробили істотний вплив на фін отч-ть, то аудитор висловлює умовно позитивне чи негативне думку.

Якщо з вини клієнта не вдалося отримати достатні відповідні док-ва про наявність чи відсутність фактів порушень, то аудитор висловлює умовно позитивну думку або відмовляється від висловлення думки на увазі обмеження обсягу аудиту.

Якщо суб'єкт не приймає дій по виправленню порушень, то аудитор може відмовитися від проведення перевірки та подальшої співпраці з даним суб'єктом, (+ Попередні питання)

8. Використання заяви рук-ва клієнта

Це рассм-ся в стандарті 580 "Заява рук-ва", згідно з яким заяву рук-ва - відомості, що надаються аудитору рук-вом в ході перевірки з власної ініціативи або у відповідь на конкретні запити.

Аудитор може запросити слід заяви:

  1. про визнання отв-ти рук-ва за складання та подання фін отч-ти

  2. про відсутність порушень в обліку та викривлень у отч-ти

  3. про повноту наданої аудитору документації та інф-і

  4. про існування пов'язаних сторін

  5. про збитки з різних операцій

  6. про плани та наміри отн-но активів

  7. про право соб-ти на активи

  8. про порядок визначення оціночних значень

  9. про оцінку доречності припущень безперервності діяль-ти

  1. про розкриття умовних зобов'язань і гарантій

  2. про подальші події

  3. та ін заяви

При отриманні заяви рук-ва аудитор повинен отримати зовнішні і внутрішні ауд док-ва, що підтверджують заяви рук-ва, оцінити об'єктивність заяв і ступінь поінформованості осіб, їх надали.

Якщо заява рук-ва суперечить ін ауд док-вам, аудитор повинен вивчити обстоят-ва і наново проаналізувати питання про достовірність інших заяв.

Найбільш доказовими явл-ся письмові заяви, які сост-ся у формі заяви-листи рук-ва. Якщо заява від рук-ва надійшла в усній формі, то аудитор у письмовій формі викладає сод-е бесіди, і вкл-ет до його складу робочих док-ів. Якщо рук-во відмова-ся надати необхідні заяви, то це рассм-ся як обмеження обсягу аудиту. У цьому випадку, аудитор вир-ет умовно позитивну думку або відмовляється від вир-а думки.

Міжнародні стандарти оформлення результатів аудиторських перевірок

1. Вимоги МСА, які пред'являються до складання аудиторського висновку щодо фінансової звітності загального призначення

2. Висновки аудитора про порівняннях, включених до перевіряється звітність

3. Відображення в аудиторському висновку результатів перевірки іншої інформації, що має відношення до фінансової звітності

4. Складання звіту про виконання спеціального аудиторського завдання

1. Вимоги МСА, які пред'являються до складання аудиторського висновку щодо фінансової звітності загального призначення

Для підготовки аудиторського висновку в МСА передбачено три стандарти;

  • МСА 700 "Незалежний аудиторський висновок по фінансовій звітності загального призначення" описує порядок складання аудиторського висновку у випадках, коли аудитор висловлює беззастережно позитивну думку і не модифікує висновок;

  • МСА 701 "Модифікації незалежного аудиторського висновку" містить керівництво по складанню модифікованих висновків внаслідок включення параграфа, привертає увагу, а також для вираження думки з застереженням, негативної думки або відмови від висловлення думки;

  • МСА 800 "Аудиторський звіт з аудиторським завданням для спеціальних цілей" призначений для особливих випадків, які будуть описані у вопр. 2.

В аудиторському висновку повинно міститися ясно висловлену думку аудитора про фінансову звітність, із застосуванням в беззастережно позитивному думці фраз "дає достовірне і справедливе уявлення" або "представлена ​​справедливо у всіх істотних відносинах", які є еквівалента ми. В окремих випадках національне законодавство може наказувати аудитору для вираження думки використання фраз, відмінних від наведених вище; тоді аудитор повинен вирішити, чи зможуть зацікавлені користувачі адекватно сприйняти його думку. У будь-якому випадку він повинен виконати обов'язки щодо формування думки, викладені в МСА 700. Критерієм правильності та справедливості подання перевіреної інформації є застосовні основи фінансової звітності, як було встановлено в МСА 200.

Після вивчення та оцінки висновків, зроблених на підставі отриманих доказів, аудитор визначає, підготовлена ​​чи інформація відповідно до встановлених основами фінансової звітності, і формулює думку про фінансову звітність в цілому. Це визначення включає розгляд в контексті застосовних основ фінансової звітності наступних аспектів:

  • відповідність вибору та застосування облікової політики вимогам основ фінансової звітності;

  • обгрунтованість оціночних значень, визначених керівництвом клієнта;

  • доречність, надійність, порівнянність і зрозумілість інформації у фінансовій звітності, включаючи облікову політику;

  • достатність розкриття інформації у фінансовій звітності (наприклад, підготовленої відповідно до МСФЗ) для того, щоб зацікавлені користувачі могли отримати уявлення про вплив суттєвих операцій та подій на показники фінансової звітності (фінансове становище, результати діяльності, грошові потоки).

У деяких виняткових випадках застосування спеціальних вимог основ фінансової звітності може призвести до того, що звітність буде вводити в оману зацікавлених користувачів. Тому в деяких основи фінансової звітності передбачено можливості відступу від окремих положень у рідкісних випадках для того, щоб досягти правдивого подання інформації у фінансовій звітності. Якщо ж застосовні основи фінансової звітності такого відступу не передбачають і звітність, складена відповідно до їх положень, вводить користувачів в оману, то, зіткнувшись з такою ситуацією, аудитор повинен розглянути питання про модифікацію аудиторського висновку.

Згідно МСА 700 основними елементами аудиторського висновку є:

  1. назва;

  2. адресат;

  3. вступний параграф або введення;

  1. параграф, що встановлює відповідальність керівництва аудируемого особи за складання та подання фінансової звітності;

  2. параграф, що описує обов'язки аудитора у зв'язку з перевіркою фінансової звітності;

  3. параграф, що містить думку аудитора про фінансову звітність;

  4. параграф, що описує інші обов'язки аудитора;

  5. підпис аудитора;

  6. дата видачі аудиторського висновку;

  7. адреса аудитора.

У назві стандартом рекомендується використовувати слова "незалежний аудитор", щоб відрізнити висновок від звітів інших осіб.

Адресат визначається відповідно до умов домовленості про аудит та національними нормативними актами. Як правило, висновок адресується акціонерам або особам, відповідальним за управління організацією, фінансова звітність якої перевірялася аудитором.

Вступ містить найменування аудируемой організації, вказівку на те, що був проведений аудит її фінансової звітності, перерахування кожної форми перевіреної звітності, посилання на значущі положення облікової політики і на інші пояснення, зазначення дати та періоду, за підсумками якого складена звітність.

Якщо звітність підготовлена ​​відповідно до МСФЗ, то у введенні перераховуються форми: баланс, звіт про доходи (прибутки і збитки), звіт про зміни капіталу, звіт про рух грошових коштів, перелік суттєвих положень облікової політики та інші пояснення.

В аудиторському висновку повинно міститися згадка про відповідальність керівництва за підготовку та подання фінансової звітності відповідно до застосовних основами фінансової звітності, а також за:

  • розробку, впровадження та функціонування системи внутрішнього контролю, що забезпечує підготовку фінансової звітності, вільної від спотворень, що виникають внаслідок помилок та шахрайства;

  • вибір та застосування належної облікової політики;

  • визначення обгрунтованих оціночних значень.

Положення про відповідальність керівництва організації по відношенню до фінансової звітності залежать від особливостей національного законодавства. В окремих випадках обов'язки керівництва можуть бути доповнені, в інших ситуаціях відповідальність покладається не на керівників, а на представників власників, рад директорів та інші особи.

Обов'язок аудитора полягає, перш за все у виразі його думки про фінансову звітність на основі проведеної перевірки. Крім того, даний параграф повинен містити вказівку на те, що перевірка проводилася у відповідності з МСА і з дотриманням етичних вимог, а також що перевірка планувалася і проводилася з метою забезпечення достатньої впевненості в тому, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень. Крім цього, вказується, що перевірка включала:

  • аналіз доказів, підтверджуючих суми та відомості,

  • містяться у звітності;

  • відбір аудиторських процедур, заснований на професійному судженні, включаючи оцінку ризику істотних спотворень фінансової звітності внаслідок помилок та шахрайства;

  • розгляд внутрішнього контролю з метою розробки адекватних аудиторських процедур.

Висновок також має містити підтвердження аудитора щодо того, що перевірка надає достатні підстави для вираження думки.

У параграфі, виражає беззастережно позитивну думку аудитора, вказується, чи дає фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах достовірне і об'єктивне уявлення фінансового стану і результатів діяльності суб'єкта відповідно до встановлених основами фінансової звітності (наводиться посилання на МСФЗ, національні стандарти, те й інше разом в залежності від застосовуваної юрисдикції).

Стандарти, закони або загальноприйняті основи фінансової звітності в різних юрисдикціях можуть вимагати або дозволяти аудитору конкретизувати інші обов'язки, які відображаються в окремому параграфі аудиторського висновку, наступного за пунктом, що виражає думку аудитора.

Аудиторський висновок зазвичай підписується від імені аудиторської фірми і особисто від імені аудитора або іншим чином відповідно до діючої юрисдикцією. Висновок датується числом, відповідним датою завершення аудиторської перевірки, тобто дати, коли отримані достатні належні аудиторські докази для висловлення думки аудитора, і не раніше дати підписання або затвердження фінансової звітності, що означає момент, коли уповноважені особи беруть на себе відповідальність за її зміст.

В адресі вказуються держава, місто і місце, де знаходиться офіс аудитора, відповідального за проведення перевірки.

Висновок аудитора має бути оформлене в письмовому вигляді.

Приклад. Беззастережно позитивний аудиторський висновок.

Висновок незалежного аудитора

Акціонерам компанії ЛВС

Ми провели аудиторську перевірку наступних фінансових звітів компанії АВС:

  • бухгалтерського балансу на 31 грудня 20ХХ р.;

  • звіту про доходи за 2Охх р.;

  • звіту про зміни капіталу за 20ХХ р.;

  • звіту про рух грошових коштів за 2Охх р.;

  • пояснювальної записки, що розкриває зміст облікової політики,

  • та приміток.

Відповідальність за підготовку та справедливе представлення фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності несе керівництво компанії АВС. Зазначена відповідальність поширюється на розробку, впровадження та підтримку функціонування внутрішнього контролю, забезпечує підготовку та справедливе представлення фінансової звітності, вільної від істотних викривлень внаслідок помилок та шахрайства; вибір та застосування належної облікової політики; визначення обгрунтованих оціночних значень.

Наш обов'язок полягає в тому, щоб висловити думку про достовірність цієї фінансової звітності на основі проведеної нами аудиторської перевірки. Ми провели аудиторську перевірку відповідно до Міжнародних стандартів аудиту. Ці стандарти зобов'язують нас дотримуватися етичних вимоги та планувати і проводити перевірку таким чином, щоб забезпечити розумну впевненість у відношенні того, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень. Перевірка включала:

  • аналіз доказів, підтверджуючих суми та відомості, що містяться у звітності;

  • відбір аудиторських процедур, заснований на професійному судженні, включаючи оцінку ризику істотних спотворень фінансової звітності внаслідок помилок та шахрайства;

  • розгляд внутрішнього контролю з метою розробки адекватних аудиторських процедур.

Ми вважаємо, що проведений нами аудит надає достатній обсяг відомостей для висловлення нашої думки.

На нашу думку, фінансова звітність достовірно відображає фінансовий стан компанії ЛВС на 31 грудня 20ХХ р., результати її фінансово-господарської діяльності та рух грошових коштів за рік, що закінчився в зазначену дату, у відповідності з Міжнародними стандартами фінансової звітності.

Від імені аудиторської фірми ХУ Z

Керівник фірми (підпис)

Аудитор (підпис)

Дата

Адреса

Аудиторський висновок вважається модифікованим, якщо воно містить пояснювальний параграф або думку, відмінну від беззастережно позитивного.

МСА 701 визначає два види аспектів, які призводять до модифікації ув'язнення:

  • не впливають на думку аудитора (модифікація виражається у вигляді додаткового пункту);

  • мають вплив на думку аудитора (при цьому висловлюється думка з застереженням, негативну думку або відмова від висловлення думки).

Аудитор повинен модифікувати висновок шляхом включення додаткового пункту, якщо є чинники, що вказують на:

  • проблеми дотримання припущення безперервності діяльності;

  • значну невизначеність, здатну в майбутньому вплинути на фінансову звітність;

  • невідповідність іншої інформації, що міститься у перевіреній звітності, показникам, наведеним у цій фінансовій звітності.

Згадані чинники не впливають на думку аудитора, що має бути відображено в ув'язненні, причому дані параграфи наводяться в ув'язненні після вираженого аудитором думки.

Аудитор не має можливості висловити беззастережно позитивну думку, якщо існує одна з нижченаведених обставин:

  1. обмеження обсягу аудиту;

  2. незгоду з керівництвом щодо допустимості обраної облікової політики, методів її застосування або достатності розкриття фінансової інформації в звітності.

Якщо вплив цих обставин суттєво і глибоко для фінансової звітності, то аудитор висловлює негативну думку.

Якщо вплив цих факторів не настільки суттєво і глибоко, але беззастережно позитивну думку висловити не можна, то аудитор висловлює думку з застереженням.

Якщо обмеження обсягу істотно, через що аудитор не може отримати достатні відповідні аудиторські докази, то повинен бути складений відмова від висловлення думки. При цьому на закінчення не вноситься параграф про обов'язки аудитора, а опис обсягу аудиту опускається або коригується.

Якщо висновок відмінно від містить беззастережно позитивну думку, то аудитор повинен описати всі суттєві причини цього і по можливості дати кількісну оцінку можливого впливу на фінансову звітність.

Інформація про причини, за якими аудитор вважав за потрібне висловити думку, відмінну від беззастережно позитивного, наводиться в аудиторському висновку до вираження думки.

Приклад. Частковий модифікованого аудиторського висновку, що містить додатковий параграф.

На нашу думку, фінансова звітність достовірно відображає фінансовий стан компанії АВС на 31 грудня 20ХХ р., результати її фінансово-господарської діяльності та рух грошових коштів за рік, що закінчився в зазначену дату, у відповідності з Міжнародними стандартами фінансової звітності.

Не змінюючи думки про достовірність фінансової звітності, ми звертаємо увагу на інформацію, викладену в поясненнях до фінансової звітності (пункт X), а саме на те, що до теперішнього часу не закінчено судовий розгляд між компанією АВС (відповідач) і компанією XXX з питання правильності визначення штрафних санкцій за невиконання умов договору. Сума позову складає ххх тис. дол Фінансова звітність компанії АВС не передбачає ніяких резервів на виконання зобов'язань, які можуть виникнути в результаті рішення суду не на їх користь.

Приклад. Частковий модифікованого аудиторського висновку, що містить думку з застереженням чинності обмеження обсягу аудиту.

Наш обов'язок полягає в тому, щоб висловити думку про достовірність цієї фінансової звітності на основі проведеної нами аудиторської перевірки. Ми провели аудиторську перевірку відповідно до Міжнародних стандартів аудиту. Ці стандарти зобов'язують нас дотримуватися етичних вимог, планувати і проводити перевірку таким чином, щоб забезпечити розумну впевненість у відношенні того, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень. Перевірка включала:

  • аналіз доказів, підтверджуючих суми та відомості, що містяться у звітності;

  • відбір аудиторських процедур, заснований на професійному судженні, включаючи оцінку ризику істотних спотворень фінансової звітності внаслідок помилок та шахрайства;

  • розгляд внутрішнього контролю з метою розробки адекватних аудиторських процедур.

У ході перевірки ми не змогли отримати підтвердження від компанії-дебітора щодо оформленої за нею заборгованості в розмірі ххх тис. дол Ми також не змогли отримати достатньо достовірних підтверджень наявності цієї заборгованості за допомогою альтернативних процедур.

На нашу думку, за винятком коригувань (при наявності таких), які могли б знадобитися, якщо б ми могли отримати підтвердження оформленої дебіторської заборгованості, фінансова звітність достовірно відображає фінансовий стан компанії АВС на 31 грудня 20ХХ р., результати її фінансово-господарської діяльності та рух грошових коштів за рік, що закінчився в зазначену дату, у відповідності з Міжнародними стандартами фінансової звітності.

Приклад. Частковий модифікованого аудиторського висновку, що містить відмову від висловлення думки чинності обмеження обсягу аудиту.

Відповідальність за підготовку та справедливе представлення фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності несе керівництво компанії АВС. Зазначена відповідальність поширюється на розробку, впровадження та підтримку функціонування внутрішнього контролю, забезпечує підготовку та справедливе представлення фінансової звітності, вільної від істотних викривлень внаслідок помилок та шахрайства; вибір та застосування належної облікової політики; визначення обгрунтованих оціночних значень.

Ми не мали можливості отримати достатні належні аудиторські докази щодо обсягу виручки, дебіторської заборгованості, зобов'язань перед третіми особами.

У силу суттєвості перерахованих у попередньому абзаці обставин ми не можемо висловити думку про фінансову звітність компанії АВС.

Приклад. Частковий модифікованого аудиторського висновку, що містить негативну думку.

Наш обов'язок полягає в тому, щоб висловити думку про достовірність фінансової звітності на основі проведеної нами аудиторської перевірки. Ми провели аудиторську перевірку відповідно до Міжнародних стандартів аудиту. Ці стандарти зобов'язують нас дотримуватися етичних вимоги та планувати і проводити перевірку таким чином, щоб забезпечити розумну впевненість у відношенні того, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень. Перевірка включала:

  • аналіз доказів, підтверджуючих суми та відомості, що містяться у звітності;

  • відбір аудиторських процедур, заснований на професійному судженні, включаючи оцінку ризику істотних спотворень фінансової звітності внаслідок помилок та шахрайства;

  • розгляд внутрішнього контролю з метою розробки адекватних аудиторських процедур.

У процесі перевірки між нами і керівництвом компанії АВС виникли розбіжності з приводу застосування положень облікової політики, що стосуються відображення отриманих доходів. Ми вважаємо, що внаслідок неправильного застосування облікової політики обсяг виручки від продажів за період, що перевірявся було занижено на суму ххх тис. дол, внаслідок чого спотворені суми зобов'язань з податків і розмір отриманого прибутку.

На нашу думку, в силу суттєвості впливу обставин, перелічених у попередньому абзаці, фінансова звітність не відображає достовірно фінансовий стан компанії АВС на 31 грудня 20ХХ р., результати її фінансово-господарської діяльності та рух грошових коштів за рік, що закінчився в зазначену дату, у відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності.

2. Висновки аудитора про порівняннях, включених до перевіряється звітність

Зіставлення - це відповідні суми і інші розкриваються відомості за попередній звітний фінансовий період або інші періоди, представлені для цілей зіставлення. У МСА 710 "Зіставлення" викладено стандарти і рекомендації щодо обов'язків аудитора, що стосуються зіставлень. Показники для зіставлення можуть бути наступними:

- Відповідні показники - включаються як частина фінансової звітності за поточний період і розглядаються тільки у зв'язку з показниками за цей період (наприклад, суми доходів і витрат за поточний і минулий періоди, наведені у звіті про прибутки та збитки за звітний період);

- Порівнянна фінансова звітність - фінансова звітність за попередній період, наведена для цілей зіставлення з фінансовою звітністю поточного періоду.

Аудитор повинен визначити, чи відповідають зіставлення основам фінансової звітності, які належать до перевіреній звітності. У відношенні зіставлень аудитор визначає:

- Відповідність облікової політики поточного та попереднього періоду, наявність необхідних коригувань і розкриття відомостей;

- Узгодження показників з сумами і розкривають відомості, представленими за попередній період.

При складанні аудиторського висновку аудитор не вказує окремо на відповідні показники, оскільки виражає думку про звітність в цілому. Виняток становлять нижченаведені випадки:

1. Раніше видане аудиторський висновок за попередній період містить думку, відмінну від беззастережно позитивного, і питання, що викликав модифікацію висновків, не вирішене. У цьому випадку аудитор модифікує висновок про звітність поточного року по відношенню до відповідних показників;

2. Раніше видане аудиторський висновок містить беззастережно позитивну думку, але аудитор дізнався про істотні перекручування, що впливають на звітність за попередній період. Якщо звітність не переглянута і відомості не були розкриті належним чином, то висновок щодо звітності за поточний період модифікується по відношенню до відповідних показників, а якщо відповідні показники представлені у звітності за поточний період належним чином, то на закінчення можна включити пояснюючий параграф з приводу відповідних показників.

Якщо фінансова звітність, що містить відповідні показники, перевіряється новим аудитором, то висновок повинен містити або посилання на те, що фінансова звітність за попередній період перевірялася іншим аудитором, або вказівка ​​на те, що звітність за попередній період не перевірялася. Якщо при перевірці новий аудитор виявить, що відповідні показники спотворені, вона повинна вимагати від керівництва їх перегляду і в разі відмови модифіковані аудиторський висновок. У висновку за порівнянною фінансової звітності аудитор конкретно вказує на зіставлення. Висновок застосовується до кожного окремо представленому фінансового звіту, і аудитор у разі необхідності може висловити думку, відмінну від беззастережно позитивного, за окремі періоди і в той же час видати окремий висновок по решті звітності. Якщо думка про звітність за попередній період, що склалося в ході поточної перевірки, відрізняється від раніше вираженого, то аудитор розкриває істотні причини цієї відмінності в пояснюючим параграфі.

Якщо звітність за попередній період була перевірена іншим аудитором, то можливий розвиток подій за одним з таких варіантів:

  1. Попередній аудитор може повторно скласти аудиторський висновок за перевіреною ним звітності, а новий складає висновок тільки за поточний період.

  2. Новий аудитор складає висновок, в якому міститься інформація про те, що звітність за попередній період перевірено іншим аудитором і про тип і дату укладення, виданого попередником.

При перевірці звітності новий аудитор може виявити непомічене попереднім аудитором істотне спотворення, що впливає на фінансову звітність за попередній період.

У цьому випадку новий аудитор повинен обговорити дане питання з керівництвом і після отримання згоди звернутися до попередника з пропозицією про повторному складанні ув'язнення за попередній період по перевиданої звітності. Якщо попередник погоджується видати висновок, то новий аудитор складає висновок за поточний період. Якщо попередній аудитор відмовляється виконати зазначені вимоги, то новий аудитор може у своєму висновку відзначити, що передує висновок щодо звітності було складено до її перевидання і що при перевиданні були зроблені необхідні коректування.

Якщо звітність за попередній період не перевірялася, новий аудитор повинен вказати на цей факт в ув'язненні та перевірити початкові сальдо поточного періоду. Якщо при перевірці виявиться, що показники за попередній період спотворені, аудитор повинен зажадати від керівництва їх перегляду, а в разі відмови - модифікувати аудиторський висновок.

3. Відображення в аудиторському висновку результатів перевірки іншої інформації, що має відношення до фінансової звітності

Інша інформація - це інформація фінансового і нефінансового характеру, що міститься разом з фінансовою звітністю в опублікованому документі, наприклад, включені в річний звіт дані про посадових осіб, зайнятості, планованих капітальних витратах, аналітичні коефіцієнти й інша інформація. Згідно МСА 720 "Інша інформація в документах, що містять перевірену фінансову звітність" аудитор не зобов'язаний складати висновок за цією інформацією, але повинен ознайомитися з нею для виявлення істотних невідповідностей з перевіреною звітністю, оскільки такі протиріччя можуть поставити під сумнів висновки, що містяться в аудиторському висновку . Інша інформація повинна бути отримана аудитором до дати складання аудиторського висновку. Аудитор не несе відповідальності за з'ясування того, чи належним чином викладена інша інформація.

При виявленні невідповідностей аудитор повинен визначити необхідність внесення поправок в перевірену звітність або іншу інформацію. Якщо потрібно внести поправки до звітності, але суб'єкт не виконує ці вимоги, то аудитор повинен висловити думку з застереженням або негативну думку. Якщо потрібні поправки до іншої інформації, але суб'єкт відмовляється їх вносити, то аудитор включає на закінчення пояснюючий параграф, що описує невідповідність, або вживає інших заходів (відмовляється від видачі висновку або продовження перевірки). У разі виявлення аудитором в іншої інформації спотворення фактів, що не мають відношення до змісту перевіреної звітності, він повинен обговорити це питання з керівництвом суб'єкта і в залежності від результатів обговорення попросити керівництво:

- Проконсультуватися з компетентною третьою стороною;

- Усунути спотворення фактів.

Якщо керівництво відмовляється усувати спотворення фактів, то аудитор повинен вжити заходів щодо повідомлення осіб, відповідальних за загальне керівництво суб'єктом, про свої сумніви, при необхідності отримавши юридичну консультацію.

Якщо аудитор не отримав доступу до іншої інформації до дати складання висновку, то він повинен ознайомитися з нею при першій можливості. У разі виявлення невідповідностей чи перекручень фактів аудитор має визначити потребу в перегляді перевіреної звітності чи іншої інформації. Якщо необхідний перегляд звітності, то аудитор слідує рекомендаціям МСА 560 "Подальші події", а якщо потрібно перегляд іншої інформації, то аудитор звертається до керівництва з пропозицією проінформувати її користувачів про проведення перегляду. У разі відмови керівництва аудитор вживає заходів щодо інформування осіб, відповідальних за загальне керівництво суб'єктом, про свої сумніви з приводу іншої інформації.

У державному секторі аудитор може мати додаткові обов'язки з перевірки іншої інформації, в такому разі застосування вищеописаних положень недоречно.

4. Складання звіту про виконання спеціального аудиторського завдання

Стандарти і рекомендації аудитору з підготовки звіту у зв'язку з виконанням спеціальних аудиторських завдань встановлені МСА 800 "Звіт незалежного аудитора з аудиторським завданням спеціального призначення". Положення стандарту стосуються наступних видів послуг:

  1. перевірки фінансової звітності, підготовленої відповідно до основ обліку, відмінними від МСА або національних стандартів;

  2. перевірки звітів по компонентах фінансової звітності (певних рахунків, їх елементів або деталей фінансової звітності);

  1. перевірки на відповідність умовам договору;

  2. перевірки узагальненої фінансової звітності.

МСА 800 не застосовується для підготовки звіту за результатами проведення огляду, узгоджених процедур або підготовки фінансової інформації.

До початку виконання завдання аудитор повинен уточнити у клієнта його характер, форми і зміст свого передбачуваного звіту. Щоб уникнути неправильного тлумачення звіту, аудитор може вказати в ньому, для якої мети підготовлений звіт, і викласти будь-які обмеження щодо його поширення та використання.

Звіт за всі завданням, крім перевірки узагальненої звітності, повинен містити такі основні елементи:

  1. назва;

  2. адресат;

  3. вступний параграф (введення), де описується перевірена інформація та розмежування відповідальності керівництва суб'єкта і аудитора;

4) параграф, що описує обсяг роботи (з посиланням на МСА або інші стандарти і описом виконаної роботи);

  1. параграф, що виражає думку з приводу фінансової інформації;

  2. дату звіту;

  3. адреса аудитора;

  4. підпис аудитора.

Запропоновані форми звіту у разі, якщо суб'єкт надає інформацію урядовим органам, довірчим керуючим та іншим суб'єктам, можуть не відповідати даним вимогам. У такому випадку аудитор у разі необхідності може:

- Внести поправки відповідно до МСА;

- Змінити формулювання;

- Докласти окремий звіт.

У аудиторському звіті про фінансову звітність, підготовленої відповідно до основ обліку, відмінними від МСА або національних стандартів, має бути заява, що вказує на застосовувані основи, або посилання на пояснення до звітності, що містять таку інформацію. Аудитору слід пам'ятати, що сукупність бухгалтерських умов, прийнятих для задоволення індивідуальних переваг, не є основою бухгалтерського обліку.

На думці аудитора має бути зазначено, підготовлена ​​чи звітність в усіх суттєвих аспектах у відповідності з цими засадами. Якщо звітність не має адекватного назви або основи невірно зазначені, аудитор повинен модифіковані звіт.

Перевірка по компоненту фінансової звітності може здійснюватися самостійно або бути частиною завдання щодо перевірки звітності в цілому; рівень суттєвості в першому випадку має бути нижче, ніж у другому. Аудиторська перевірка при виконанні такого спеціального завдання повинна носити більш масштабний характер, ніж перевірка того ж компонента при аудиті фінансової звітності в цілому. Це слід враховувати в тих випадках, коли дане спеціальне завдання виконується одночасно з аудитом фінансової звітності. У думці аудитора має бути зазначено, підготовлений що перевіряється компонент фінансової звітності відповідно до основ обліку. При вираженні негативної думки або при відмові від висловлення думки з приводу фінансової звітності в цілому аудитор готує окремий звіт за її компонентів тільки у тому випадку, якщо вони не становлять більшу частину всієї звітності.

При перевірці відповідності умовам договору звичайно розглядаються:

  • виплата відсотків;

  • забезпечення фінансових коефіцієнтів;

  • обмеження на виплату дивідендів;

  • використання доходів від продажу майна.

Спеціальні завдання, метою яких є вираження думки з приводу відповідності суб'єкта певним умовам договору, виконуються в тому випадку, якщо аспекти відповідності мають відношення до питань, що не виходять за рамки професійної компетенції аудитора. Якщо в завданні зачіпаються особливі питання, які перебувають поза області фінансових та бухгалтерських знань, аудитор повинен розглянути необхідність запрошення експерта. У звіті вказується думку аудитора з приводу виконання суб'єктом конкретних умов договору.

Узагальнена фінансова звітність - це підготовлена ​​суб'єктом фінансова звітність у зведеній формі, в якій викладені перевірені аудитором річні фінансові звіти з тим, щоб інформувати зацікавлені групи користувачів тільки про основні результати фінансової діяльності та фінансового стану суб'єкта. Висновок про скорочену звітності дається тільки в тому випадку, коли аудитор висловив думку про фінансову звітність, на підставі якої складена досліджувана узагальнена звітність. Скорочену звітність слід супроводити чітким зазначенням на її характер, попередженням, що для кращого розуміння інформації про суб'єкта узагальнену звітність слід читати разом з останньою перевіреної фінансової звітністю.

Аудиторський звіт про узагальненої фінансової інформації повинен містити крім типових елементів:

  • посилання на дату аудиторського висновку за несокращенной звітності та тип аудиторської думки про неї;

  • висновок про відповідність інформації узагальненої звітності відомостями несокращенной звітності.

Якщо думка аудитора з несокращенной звітності модифіковано, але він задоволений узагальненої звітністю, то у звіті вказується, що хоча узагальнена звітність не суперечить несокращенной, але вона підготовлена ​​на підставі звітності, яку не можна визнати достовірною у всіх істотних відносинах.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Лекція
343.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Міжнародні стандарти аудиту Міжнародні стандарти
Міжнародні стандарти аудиту 4
Міжнародні стандарти аудиту 5
Міжнародні стандарти аудиту 3
Міжнародні стандарти аудиту 6
Міжнародні стандарти аудиту 2
Міжнародні стандарти аудиту Класифікація і
Міжнародні стандарти з планування аудиту
Міжнародні стандарти аудиту та супутніх послуг
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru