Міжнародне співробітництво в рамках ООН

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Кафедра міжнародної економіки
Контрольна робота
з дисципліни:
Міжнародна економіка
Тема: Міжнародне співробітництво в рамках ООН

План
1. Загальна характеристика міжнародних економічних організацій. Особливості і характер економічної діяльності ООН
2. Система органів економічного співробітництва в рамках ООН
3. Діяльність основних підрозділів системи органів ООН та спеціалізовані установи ООН
4. Деякі проблеми розвитку економічного співробітництва в рамках ООН
5. Участь України в міжнародних економічних організаціях
Завдання
Список використаної літератури

1. Загальна характеристика міжнародних економічних організацій. Особливості і характер економічної діяльності ООН
Міжнародні економічні відносини (МЕВ), крім правових аспектів (міжнародні договори, угоди, кодекси, хартії і т.д.) та інших складових, включають також інструменти їх реалізації, а саме: освіта та забезпечення діяльності відповідних міжнародних економічних організацій, спрямованої на досягнення цілей світового розвитку.
В даний час пріоритет у МЕВ як і раніше зберігається за зовнішньоторговельними відносинами (80% всього обсягу МЕВ), в яких тепер дедалі більше переважає принцип вільної торгівлі. Це проявляється у скасуванні кількісних обмежень імпорту, зниженні митних зборів, створення вільних економічних зон, спільних ринків і т. д.
Для реалізації цих відносин створювалися і створюються різні торгово-економічні блоки, зони вільної торгівлі та інші формування. Серед найбільш відомих діючих нині регіональних організацій можна назвати: ЄС, ЄАВТ, НАФТА, АТЕС, «Меркосур», а також ОЕС-ЕКО - організацію економічного співробітництва в центрально-азіатських держав (Іран, Пакистан, Туреччина); СААРК - Південно-азіатську асоціацію регіонального співробітництва (Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, Бангладеш, Мальдіви, Бутан, Непал); Андський пакт - Торгова угода Венесуели, Колумбії, Еквадору, Перу і Болівії; ЮЕМОА - Західно африканський економічний і валютний союз (Кот-д'Івуар, Буркіна -Фасо, Нігерія, Того, Сенегал, Бенін, Малі); САДК - Південно-африканський комітет розвитку (Ангола, Ботсвана, Лесото, Малаві, Мозамбік, Маврикій, Намібія, ПАР, Свазіленд, Танзанія, Зімбабве).
Глобалізація МЕВ обумовлює появу міжрегіональних міжнародних організацій, наприклад: ОПЕК (Організація країн експортерів нафти, заснована в 1960 р . і складається з 13 країн трьох континентів); ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку, що складається з 24 країн чотирьох континентів) та ін
Проте головну роль у глобалізації МЕВ, зокрема зовнішньоторговельної діяльності, в даний час грає ряд установ системи Організації Об'єднаних Націй (ООН).
Організація Об'єднаних Націй (ООН) була створена в 1945 р . і є всеосяжною міжнародною організацією, що об'єднує 185 держав.
ООН безпосередньо здійснює свою діяльність у сферах економічного, соціального та політичного розвитку країн, сприяє формуванню позитивного, стабільної та сприятливого середовища міждержавного співробітництва.
До основних цілей міжнародного економічного співробітництва відносяться:
розвиток економічного і соціального прогресу, забезпечення високого рівня життя всіх країн і народів;
визначення та використання найбільш прогресивних міжнародних економічних відносин, заснованих на справедливості, спільності інтересів, взаємне співробітництво між усіма державами;
розвиток міжнародних зв'язків і співпраці для вирішення міждержавних економічних і соціальних проблем;
досягнення співробітництва у науково-технічних, промислово-виробничих і соціальних областях на основі рівних переваг, вдосконалення взаємних інтересів і вигоди для всіх держав;
забезпечення прискореного розвитку і економічного зростання країн, особливо країн, що розвиваються;
досягнення більш прогресивних, раціональних і справедливих зовнішньоекономічних відносин, сприяння вдосконаленню структури світової економіки;
створення необхідних умов для інтенсивного економічного співробітництва між усіма націями і народностями;
розвиток і заохочення міжнародного співробітництва і міждержавних економічних зв'язків, сприяння колективної безпеки на основі дотримання суверенної економічного, соціального та політичного рівності держав.
Удосконалюючи принципи та основні ідеї, спрямовані на розвиток міжнародних економічних відносин, ООН реалізує найважливіші функціональні аспекти, в числі яких особливу актуальність набуває дослідження проблем взаємозв'язку між глобалізацією і розвитком економіки в світі, вивчення ролі і впливу глобалізації економіки на регулювання світових фінансових процесів.
Важливою функціональною сферою діяльності ООН є також розробка перспективних форм і методів партнерства між промислово розвиненими і країнами, що розвиваються з урахуванням ступеня їх економічного розвитку.
Пріоритетне значення в ООН має формування плідної і продуктивної міжнародного економічного середовища, що сприяє досягненню прогресу у процвітанні та стабільності розвитку країн світу, ефективної інтеграції країн, що розвиваються в систему міжнародної торгівлі.
ООН сприяє забезпеченню невід'ємного права вибору кожною країною своєї економічної системи розвитку, володіння, використання і експлуатації всіх своїх природних багатств і ресурсів, а також розширенню науково-технічної діяльності промислово розвинених і країн, що розвиваються для мобілізації національних ресурсів на досягнення економічного розвитку.
Особливе значення зараз набуває функціональний аспект ООН, пов'язаний із забезпеченням подальшої інтеграції країн у сферах розвитку аналітичної та нормативної діяльності для розробки перспективної економічної і соціальної політики в світі.
У процесі здійснення функціональної діяльності, спрямованої на дослідження проблем впливу глобалізації економіки на регулювання світових фінансових відносин, ООН сприяє досягненню стабільного фінансового розвитку сфер національних економік різних країн, вдосконаленню міжнародних економічних зв'язків на основі взаємної вигоди, рівних переваг і надання режиму найбільшого сприяння. ООН сприяє неухильному розвитку світової економіки шляхом розробки пріоритетних підходів та заходів, що відповідають вимогам промислово розвинених і країн, що розвиваються, що відповідає глобальним світовим економічним позиціям і умов.
Важливе місце в діяльності ООН займає функціональний аспект, пов'язаний з розробкою перспективних форм і методів партнерства між країнами. При цьому особливе значення має розробка положень та процедур міжнародних угод щодо надання фінансово-економічних преференцій країнам, що розвиваються, лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків і їх розширення.
Особливе значення мають функціональні дії ООН у галузі формування плідної і продуктивної міжнародної економічної діяльності країн. У зв'язку з цим розробляються важливі заходи щодо підвищення відповідальності держав за сприяння встановленню систематичного доступу до всіх створюваним товарах і послугах по вигідним, справедливим і стійким цінами, що сприяє таким чином пріоритетного розвитку світової торгівлі. Забезпеченню лібералізації і постійно зростаючому розширенню світової торгівлі під патронажем ООН сприяє реалізація координаційних можливостей і зусиль, спрямованих на справедливе вирішення проблем у сфері міжнародної торгівлі, диверсифікації експорту товарів і послуг, досягнення додаткових вигод у торгівлі для кожної з країн, значного збільшення їх валютних надходжень, прискорення темпів зростання і вдосконалення торгівлі з урахуванням вимог їх розвитку, поліпшення можливостей для участі в розширенні світової торгівлі у вигляді істотної раціоналізації умов доступу на ринки товарів і послуг, встановлення справедливих, вигідних і стабільних цін на міжнародних ринках. Системному просуванню міжнародної торгівлі сприяє вплив ООН на процеси, що сприяють вільному вибору кожною державою форм організації своїх зовнішньоекономічних відносин з урахуванням розвитку багатосторонніх угод, що відповідають міжнародним зобов'язанням і потребам міждержавного економічного співробітництва.
Важливу роль у діяльності ООН має функціональний аспект, пов'язаний зі сприянням забезпечення невід'ємного права вибору кожною країною системи свого економічного розвитку, володіння, використання і експлуатації всіх, се природних ресурсів і багатств. Для реалізації цього принципового напрямки ООН розробляє аналітичні та нормативні основи законодавчих гарантій формування та застосування ресурсного потенціалу країн, повної мобілізації та раціонального використання всіх наявних ресурсів.
Найважливішою функцією ООН є координація проблем, пов'язаних з формуванням і реалізацією світових інвестицій, створенням необхідних умов для їх розвитку у сферах міжнародного підприємництва. ООК сприяє створенню реальної основи для лібералізації діяльності в області прямих іноземних інвестицій, підтримки тенденцій до проведення відкритої інвестиційної політики в багатьох країнах світу, що сприяє розвитку ринкових відносин.
2. Система органів економічного співробітництва в рамках ООН
Формування і реалізація пріоритетного функціонального потенціалу Організації Об'єднаних Націй знаходить безпосереднє відображення в діяльності міжнародних організацій, що діють і розвиваються в рамках ООН:
ЮНКТАД - Конференція ООН з торгівлі та розвитку, заснована в 1964 р . і діє під егідою Генеральної Асамблеї ООН;
ЕКОСОР - Економічна і Соціальна Рада ООН;
КНТР - Комісія з науки і техніки з метою розвитку;
ЮНІДО - Організація ООН з промислового розвитку, заснована в 1966 р .;
МТЦ - Міжнародний торговий центр;
ПРООН - Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй;
ЄЕК ООН - Європейська економічна комісія Організації Об'єднаних Націй;
ВОІВ - Всесвітня організація інтелектуальної власності, заснована в 1967 р ., І ін
Організаційна структура ООН
ПРООН
ЮНКТАД
МТЦ
КНТР
ЮНІДО
ВОІВ
ЕЄК
ГАТС
ТРІПС
Генеральна Асамблея ООН
Економічна і Соціальна Рада ООН
Рис.1. Фрагмент організаційної структури ООН.


Секретаріат ООН - трете основна ланка в системі органів економічного співробітництва. Секретаріат - це адміністративно-виконавчий орган, який обслуговує нормальне функціонування інших ланок ООН.
Більшою мірою він працює на економічні служби ООН.
У цілому всі ці організації мають на меті регулювання певних аспектів функціонування світового співтовариства для створення всіх умов гармонійного його розвитку в майбутньому.
У них багато в чому створюється правовий простір, в рамках якого відбуватиметься взаємодія всіх компонентів світового господарства.
3. Діяльність основних підрозділів системи органів ООН та спеціалізовані установи ООН
ЮНКТАД є постійним міжурядовим органом і координаційним центром Генеральної Асамблеї ООН у галузі торгівлі, фінансів, технологій, інвестицій та розвитку. Мета діяльності організації - надання сприяння країнам, що розвиваються у вирішенні завдань, пов'язаних з глобалізацією МЕВ та інтеграцією в світову економіку на справедливій основі.
Для досягнення цієї мети ЮНКТАД здійснює дослідницьку та аналітичну роботу, організує обговорення відповідних питань на міжурядовому рівні, а також проводить діяльність у сфері технічного співробітництва та ін Учасниками організації в даний час є 188 держав. Багато міжурядові і неурядові організації мають статус спостерігача і беруть участь у її роботі.
Конференція - вищий керівний орган ЮНКТАД - проводиться раз на чотири роки на рівні міністрів для вироблення стратегічних напрямків діяльності і визначення пріоритетів у роботі.
У період між конференціями щорічно скликається Рада з торгівлі та розвитку, який також є керівним органом ЮНКТАД. До складу Ради, відкритого для всіх членів Конференції, в даний час входять 144 країни. Рада має декілька допоміжних органів - функціональних комісій, а також відповідає за забезпечення роботи КНТР - допоміжного органу ЕКОСОР ООН.
ЮНКТАД очолює Генеральний секретар Конференції в ранзі заступника Генерального секретаря ООН. Секретаріат, розташований у Женеві (Швейцарія) і нараховує близько 400 співробітників, входить до складу Секретаріату ООН. Річний бюджет організації за оперативною діяльності складає близько 50 млн. дол, що виділяються з бюджету ООН. Діяльність по лінії технічного співробітництва фінансується з позабюджетних ресурсів, що виділяються країнами-донорами, країнами-бенефіціарами, а також деякими організаціями в орієнтовному річному обсязі 24 млн. дол
У рамках ООН ЮНКТАД співпрацює з багатьма іншими організаціями, в тому числі з: ДЕСВ (Департамент ООН з економічних і соціальних питань), ПРООН, а також з групою Світового банку, МВФ та ін Крім того, поза ООН співпраця здійснюється з широким колом таких організацій, як ОЕСР, різні регіональні угруповання та ін.
ЮНКТАД проводить оперативну діяльність за такими основними програми:
1. Глобалізація і стратегія в галузі розвитку.
У цьому напрямку вирішується ряд наступних завдань:
вивчення тенденцій світової економіки та оцінка їх впливу на процес розвитку;
аналіз макроекономічної політики в контексті взаємозалежності країн і секторів економіки;
аналіз конкретних проблем розвитку і успішного досвіду їх вирішення для використання країнами, що розвиваються, здійснюють перехід до ринкової економіки;
вивчення питань, пов'язаних з фінансовими потоками і заборгованостями, а також надання допомоги країнам, що розвиваються в регулюванні боргових відносин;
надання інформації з питань торгівлі та розвитку, а також розширення банку даних.
2. Міжнародна торгівля товарами, послугами та сировиною.
Завданнями цього напряму є:
сприяння країнам, що розвиваються у сталому розвитку шляхом надання їм допомоги для реальної інтеграції в міжнародну торговельну систему;
зміцнення експортного потенціалу країн на основі аналізу впливу на торгівлю та розвиток певних міжнародних угод;
заохочення диверсифікації виробничої діяльності країн, що розвиваються, які залежать від сировинного сектора, і надання їм допомоги в управлінні торговельними ризиками;
сприяння комплексному вирішенню проблем торгівлі, навколишнього середовища та розвитку шляхом координації цієї діяльності;
аналіз і надання допомоги країнам щодо вдосконалення законодавчої та політичної основи діяльності в галузі конкуренції.
3. Інвестиції, технології та розвиток підприємств.
Цей напрямок пов'язаний з вирішенням наступних завдань:
аналіз загальних тенденцій прямих іноземних інвестицій та їх впливу на торгівлю, технології та розвиток країн, а також вивчення наслідків цього впливу;
вивчення політики та механізму реалізації підтримки процесу розвитку мікро-, малих і середніх підприємств;
генерування політики заохочення розвитку технологічного потенціалу та інноваційної діяльності країн, що розвиваються, а також передачі їм технологій;
проведення оглядів інформації з науково-технічної та інноваційної політики для визначення можливих варіантів дій країн;
сприяння країнам, що розвиваються у стимулюванні поліпшення інвестиційного клімату;
підтримка розвитку підприємництва та інноваційних програм підготовки кадрів в країнах, що розвиваються.
4. Інфраструктура послуг для розвитку та ефективність торгівлі.
У цьому напрямку вирішуються завдання:
допомога країнам, що розвиваються в підвищенні ефективності їхньої сфери послуг, що забезпечує підтримку торгівлі за допомогою програм технічного співробітництва;
підтримка розробки національної політики і правового забезпечення з розвитку інфраструктури послуг для сприяння розвитку, спрощення та підвищення ефективності торгівлі;
сприяння розширенню торгівлі шляхом полегшення доступу до електронної інформаційної технології через глобальну мережу відповідних центрів;
допомога в розвитку нових видів послуг для полегшення доступу неформального сектору та мікропідприємства до кредитних ресурсів;
допомогу країнам, які не мають виходу до морів, а також острівним державам в усуненні перешкод, пов'язаних з високими транспортними витратами.
5. Найменш розвинені, не мають виходу до морів і острівні країни. Даний напрямок пов'язано з вирішенням наступних завдань:
координація роботи з проблем найменш розвинених країн і надання їм технічної допомоги в інтересах розвитку торгівлі;
оцінка економічних і соціальних показників цих країн у контексті міжнародних і внутрішніх умов;
сприяння здійсненню низки міжнародних програм, прийнятих в останні роки по цих країнах;
Крім програмних напрямків, зазначених вище, ЮНКТАД проводить також діяльність у сфері технічного співробітництва.
ЮНІДО створена в 1966 р . як автономний орган ООН для сприяння промисловому підйому в країнах, що розвиваються. Організація сприяє промисловому розвитку і співробітництва на глобальному, регіональному та національному рівнях, а також по секторах промисловості.
Для досягнення своїх цілей організація здійснює дослідницько-аналітичну діяльність, розробку регіональних стратегій розвитку та програм, організовує проведення конференцій та публікації з питань своєї компетенції, надає технічну допомогу країнам, що розвиваються. Учасниками ЮНІДО в даний час є близько 150 держав. Прийом у члени організації відкритий для всіх країн, які поділяють її принципи. Крім того, в її роботі можуть брати участь суб'єкти, що мають статус спостерігачів. Організація розташована у Відні (Австрія).
Головними керівними органами ЮНІДО є: Генеральна конференція ЮНІДО (Конференція), Рада з промислового розвитку (Рада) і Секретаріат. Крім цього, для надання допомоги Раді заснований Комітет з програмних і бюджетних питань.
Діяльність ЮНІДО здійснюється відповідно до програми її роботи та бюджетами.
У процесі виконання своїх функцій ЮНІДО вирішує такі основні завдання:
сприяння розширенню та прискоренню індустріалізації країн, що розвиваються, зокрема модернізації їх галузей промисловості;
координація і контроль діяльності установ ООН по лінії промислового розвитку;
створення нових та опрацювання існуючих концепцій і підходів до реалізації промислового розвитку на всіх рівнях, а також узагальнення результатів досліджень у цій галузі;
заохочення і надання допомоги країнам у розробці програм розвитку і планів індустріалізації в державному, кооперативному і приватному секторах економіки;
сприяння контактам розвиваються і промислово розвинених країн в частині компетенції організації;
допомога країнам, що розвиваються в комплексному і повному використанні наявних місцевих ресурсів для виробництва товарів на внутрішній і зовнішній ринки;
організація поширення та обміну інформацією з усіх аспектів промислового розвитку;
сприяти передачі промислових технологій з розвинених країн що розвиваються і між останніми;
підтримка програм підготовки кадрів для промисловості країн, що розвиваються;
допомога у створенні та діяльності інституційної інфраструктури для надання правових та консультативних послуг промисловості;
допомогу на прохання урядів країн, що розвиваються в доступі до зовнішніх фінансових ресурсів для реалізації окремих промислових проектів.
Вирішуючи свої задачі на глобальному, регіональному та національному рівнях, ЮНІДО співпрацює з багатьма установами системи ООН, а також з міжурядовими, урядовими та неурядовими організаціями поза цією системою. Результати багаторічної діяльності організації втілені у численних міжнародних угодах, реалізація яких дозволяє прискорювати промисловий підйом країн, що розвиваються та їх інтеграцію в світову економіку.
Європейська економічна комісія Організації Об'єднаних Націй (ЄЕК ООН) була утворена в 1947 р . зі штаб-квартирою в Женеві (Швейцарія). ЄЕК є міжнаціональним форумом, на якому досягається взаємна домовленість і згода в процесах формування та виконання спільних напрямків діяльності країн, реалізації їх спільної політики.
Головна мета ЄЕК - створення необхідних умов для взаєморозуміння, узгодження і гармонізації колективних дій в галузі політики і практичного її досягнення в країнах - членах цієї міжнародної організації.
В основі діяльності ЄЕК лежать наступні принципи:
забезпечення систематичної роботи всіх структурних органів, регулярного проведення робочих нарад, конференцій і семінарів з найважливіших проблем, які становлять особливий інтерес для світової спільноти;
узгодження пріоритетних проектів і програм, сприяння прогнозним дослідженням та координації діяльності щодо їх виконання;
недопущення дублювання в спільній діяльності і при прийнятті спільних зусиль для реалізації поставлених цілей,
досягнення взаємозв'язку і взаємозумовленості між ООН і регіональними об'єднаннями та організаціями, що діють поза її системи, забезпечення їх сталого розвитку.
ЄЕК реалізує такі основні функціональні аспекти діяльності:
сприяння економічному, науково-технічному і соціальному розвитку країн на основі інтеграції регіонального та міжрегіонального співробітництва;
забезпечення проведення спільних наукових досліджень і розробок у системі економічного аналізу та оцінки пріоритетних програм і проектів, пов'язаних з економічними, політичними і соціальними сферами країн;
підготовка і проведення конвенцій, узгодження й адаптація норм і стандартів у галузях економіки, техніки, технології та навколишнього середовища з метою заохочення міжнародної кооперації та координації діяльності в регіональних об'єднаннях країн;
розвиток і використання економічних і соціальних можливостей національного росту країн шляхом вдосконалення роботи в галузі навколишнього середовища, промисловості, енергетики, транспорту і торгівлі, а також у багатьох областях повсякденного життя населення;
заохочення вдосконалення і раціоналізації перехідних процесів країн Східної і Центральної Європи в систему ринкових відносин, сприяння їх участі та об'єднання в європейську та глобальну світову економіку;
організація підготовки та проведення конференцій, симпозіумів і нарад міжурядових груп і груп експертів, навчальних семінарів та практикумів;
формування інформаційної бази та забезпечення необхідною документацією всіх взаємозалежних структурних органів;
координація діяльності центральних органів ООН, спеціалізованих і європейських установ, урядових та міжурядових організацій.
Поряд з пріоритетними напрямками діяльності, пов'язаними з економічними та статистичними дослідженнями, промисловістю і технологією, енергетикою і транспортом, навколишнім середовищем, ЄЕК займається також вирішенням проблем сільського господарства, міжнародної торгівлі, лісової і целюлозно-паперової промисловості, питаннями населених територій.
Аналітична діяльність ЄЕК грунтується на обміні досвідом та інформацією між країнами, в якій досліджується і обгрунтовується положення справ в кожній конкретній технічної, соціальної та економічної області, що знаходить відображення в науково-практичних публікаціях.
Діяльність ЄЕК, пов'язана з підготовкою та проведенням міжнародних конвенцій, розробкою відповідних програм і проектів, стандартів і норм, сприяє розвитку процесів гармонізації та координації практичної діяльності, поліпшення організаційно-економічних зв'язків між країнами.
В даний час Європейська економічна комісія ООН активно підтримує і розвиває партнерські відносини з Європейським союзом, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), а також з такими субрегіональними організаціями, як Співдружність Незалежних Держав, Центрально-європейська ініціатива, Чорноморське економічне співробітництво, які у свою чергу орієнтують ЄЕК на вдосконалення її видів діяльності в економічній, соціальній, політичній і культурній галузях.
4. Деякі проблеми розвитку економічного співробітництва в рамках ООН
Глобальні проблеми носять загальний, універсальний характер. Універсальність і глобальність проблем пов'язана з тим, що вони стосуються всіх країн земної кулі незалежно від їх суспільно-політичного ладу і не можуть бути вирішені однієї або групою держав.
Глобальні проблеми роблять все більший вплив на соціально-економічний розвиток країн в негативному аспекті і можуть бути вирішені лише спільними зусиллями всіх держав світу. Глобальні проблеми, як правило, визначаються ходом розвитку всього людства, характером вдосконалення продуктивних сил сучасного суспільства. Багато глобальні проблеми є важливим елементом сучасних міжнародних економічних відносин, і все більше стають їх невід'ємною частиною.
До числа глобальних проблем належать такі:
збереження миру і перетворення гонки озброєння заради економічного розвитку і побудови процвітаючих суспільств;
вимушена міграція великих мас людей, обумовлена ​​локальними військовими конфліктами, поява особливої ​​категорії населення - біженців;
подальший розвиток прав людини шляхом посилення особистої та економічної свободи;
продовольча проблема і заходи щодо її вирішення, особливо в Африці, Азії і Латинській Америці;
подолання забруднення навколишнього середовища, що загрожує самому життю на землі, і вирішення екологічної проблеми, яка охоплює практично всі географічні райони світу;
зміцнення соціально-економічної діяльності різних структур ООН, а також деяких інших міжнародних організацій.
Для вирішення глобальних проблем потрібні певні попередні передумови, до числа яких можна віднести наступні.
По-перше, необхідне створення конкретних умов для розвитку і зміцнення світової економіки шляхом скорочення військових витрат, щорічна сума яких складає близько 1 трлн. дол При цьому 25% всіх НДДКР поки ще направлено на військові цілі.
По-друге, доцільно забезпечити економічну стабільність і рівність економічних можливостей для всіх. Для цього необхідно перебудувати і підвищити ефективність міжнародних економічних відносин шляхом сталого економічного зростання, зниження інфляції і безробіття, забезпечення стабільності товарообміну і більш відкритого доступу на світові ринки, встановлення справедливих світових цін, вжиття ефективних заходів для країн, що будують ринкову економіку, здійснення кроків, спрямованих на зниження тягаря зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються, збільшення допомоги з боку розвинених країн Заходу і міжнародних організацій на потреби розвитку відсталих країн Африки, Азії і Латинської Америки, розширення співробітництва. У сфері міжнародних економічних відносин необхідна зближення національних господарств, уніфікація економічного законодавства відповідно до норм міжнародного права, підвищення рівня соціального захисту населення. Крім того, для вирішення всіх зазначених глобальних проблем велике значення має співробітництво міжнародних організацій (ООН, Європейського союзу, міжнародних кредитно-фінансових інститутів) з окремими країнами, які зацікавлені у вирішенні цих проблем у рамках своїх національних територій. Оскільки вирішення глобальних проблем вимагає великих грошових витрат, то необхідно в рамках світового співтовариства знайти, нарешті, такі форми і методи управління і регулювання, які б дозволили підтримувати стабільність як національних економік, так і сформовану систему сучасних міжнародних економічних відносин у цілому.
5. Участь України в міжнародних економічних організаціях
Активізація проведення ринкових перетворень, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, інтеграція України в систему світового господарства - основні чинники, які зумовили необхідність членства нашої країни в міжнародних фінансових організаціях (МФО). Відомо, що членство будь-якої країни в цих організаціях сприяє привабливості її народного господарства як потенційного об'єкта для вкладення зовнішніх ресурсів, дає можливість отримати кваліфіковану інформаційну допомогу для інвестиційного процесу, сприяє налагодженню зв'язків з міжнародними страховими та фінансовими організаціями, забезпечує належні гарантії в обгрунтованих інвестиційних проектах .
До основних міжнародних інституцій, які надають технічну допомогу і з якими співпрацює України, можна віднести: Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк (СБ).
Діяльність ЄБРР спрямована на сприяння здійсненню структурних і галузевих реформ, які дають імпульси конкуренції, підприємництва, приватизації з урахуванням індивідуальних особливостей країн, які перебувають на різних рівнях економічного розвитку. Крім цього, Європейський банк здійснює інвестування в розвиток приватного сектора, в програми, спрямовані на зміцнення фінансової та правової систем.
Основними формами фінансування ЄБРР є кредити, вкладення в акціонерні капітали (тобто акції) і надання гарантій.
На сьогодні банк поступово переорієнтовує свою діяльність з країн Центральної та Південної Європи на країни раннього або середнього етапу переходу, тобто переважно на держави колишнього СРСР. В Україні, наприклад, обсяг щорічних зобов'язань ЄБРР збільшився зі 100 з лишком млн. дол в 1996 році до більш ніж 250 млн. дол в 2000 році.
У найближчій перспективі, зокрема до 2005 року, Європейський банк реконструкції та розвитку планує збільшити свій портфель до 17,4 млрд. євро, довівши щорічний обсяг бізнесу до 3,4 млрд. євро, щорічні обсяги операцій ЄБРР у ​​нашій країні можуть досягти 400 млн . євро.
За період співпраці України з ЄБРР діяльність банку сконцентрувалася в основному на таких стратегічних напрямках, як технічна допомога підприємствам державної форми власності у розробці інвестиційних проектів, фінансових планів систем закупівель на світових ринках і управління проектами, залучення приватних інвестицій в агропромисловий комплекс України; надання довгострокового кредитного капіталу приватним компаніям в банківському секторі й розвиток експортного комерційного кредиту та інших фінансових інструментів для підтримки експортерів; надання кредитних ліній приватному виробництва, пряме фінансування спільних підприємств; допомогу в реформуванні найважливіших секторів інфраструктури - транспорту, телекомунікацій, муніципальних служб; сприяння реструктуризації, головним чином , енергетичного комплексу шляхом впровадження енергозберігаючих технологій, фінансування нафтових і газових проектів, модернізації обладнання, гарантування безпеки на ядерних станціях.
На відміну від ЄБРР, спектр діяльності Міжнародного валютного фонду полягає, в першу чергу, у нагляді як за розвитком макроекономічної політики країн-членів, так і за розвитком міжнародної економіки в цілому; надання можливості країнам отримувати тимчасову фінансову допомогу для погашення власних міжнародних боргів внаслідок незбалансованого платіжного балансу; крім того, у наданні технічної допомоги країнам-членам у сфері банківського регулювання, державного фінансування та платіжного балансу.
Починаючи з 1994 року Україна активно співпрацює з Міжнародним валютним фондом. Основні види кредитів надаються МВФ Україна з системного трансформаційному позикою (STF), з резервного кредитування (Stand-by) та в межах програми розширеного фінансування (EFF). За період з 1994 по 1998 рік Україна реалізувала чотири кредитні угоди з МВФ. Фактично наша держава отримала за позикою STF (1994 рік) близько 720 млн. дол США за річною ставкою 5,75% на термін 10 років з відстрочкою виплати основної суми боргу на 4,5 роки; за позиками Stand-by в 1995 році - близько 780 млн. дол, в 1996 році - близько 860 млн. дол в 1997-1998 роках-близько 247 млн. дол Позики Stand-by надавалися за річною ставкою 6,29% на строк 5 років з відстрочкою виплати основної суми боргу на 3,25 роки.
Перевагою кредитування в рамках програми EFF є надання коштів на більш тривалий термін і в більшому обсязі під невеликі відсотки.
Практика реалізації Україною програм Фонду системних трансформацій і Stand-by дали можливість уряду України розпочати обговорення можливостей створення нової середньострокової програми, спрямованої на забезпечення економічного зростання реального сектору економіки.
Нинішнє відновлення фінансування для України з боку МВФ відкриває можливості розблокування фінансування проектів Світового банку, створення передумов для вступу фінансових ресурсів від інших міжнародних організацій, сприяння вирішенню питання щодо завершення реструктуризації офіційних боргів перед кредиторами Паризького клубу. Крім того, затвердження кредитів МВФ означає для приватних інвесторів відносно невисокий ризик капіталовкладень в Україні.
Україна співпрацює з Світовим банком і усіма його складовими - Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР), який є головною частиною групи МБ, Міжнародною асоціацією розвитку (MAP), Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), Багатостороннім агентством гарантій інвестицій (БАГІ), Міжнародним судом (МС). Кожне з цих установ банку виконує свої певні функції у процесі співробітництва з країнами-членами.
Банк підтримує інвестиційні проекти у державному секторі економіки Україні, реалізуються 24 проекти Світового банку, які знаходяться на різних стадіях підготовки і впровадження.
Залучення зовнішніх ресурсів з джерел міжнародних фінансових організацій, з одного боку, дає можливість країні, яка бере кредити, сприяти втіленню в життя численних інвестиційних проектів, отримувати кваліфіковану інформаційну допомогу, позитивно впливати на мобілізацію вітчизняного капіталу та залучення іноземного у відповідних сферах. З іншого боку, кредити підлягають поверненню з відсотками, що негативно відбивається на стані платіжного балансу. Крім того, держава не завжди ефективно розпоряджається наданими їй засобами, часто спрямовуючи їх на вирішення нагальних економічних проблем, а не на інвестування у виробничі об'єкти. У той же час відомо, що інтенсивне залучення іноземних кредитів під гарантії уряду країни на різних умовах і в яких-небудь формах закономірно призводить до нагромадження зовнішнього державного боргу.
Через невирішеність проблеми ефективної співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями накопичилося борговий тягар.
Таким чином, подальше необгрунтоване залучення величезних обсягів фінансових ресурсів з джерел міжнародних фінансових організацій небезпечно, проте відмова від них приведе до ускладнення економічної ситуації в нашій країні. Рішення цієї проблеми лежить в площині вдосконалення законодавчих засад щодо ефективного використання отриманих коштів міжнародних фінансових установ.
1.Задача (№ 38)
Які промислові та сільськогосподарські товари і за яких умов виявляються неторгуємой? Наведіть приклади неторгуємой товарів, які за певних умов можна продавати за кордон.
З точки зору міжнародної мобільності всі товари поділяються на торгуються і неторгуємой.
Торговані товари - товари, які можуть пересуватися між різними країнами.
Неторгуємой товари - товари, які споживаються в тій же країні, де і зроблені, і не переміщаються між країнами.
За стандартизованої класифікації ООН всі існуючі товари та послуги поділяються на 9 великих груп (таблиця 1.)
Якими торгують і неторгуємой товари
Таблиця 1.
Група товарів
Тип товару
1. Сільське господарство, мисливство, лісове господарство і рибальство
2. Добувна промисловість
3. Обробна промисловість
Торговані
4. Комунальні послуги і будівництво
5. Оптова і роздрібна торгівля, ресторани і готелі
6. Транспортування, збереження і зв'язок і фінансове посередництво
7. Оборона та обов'язкові соціальні роботи
8. Інші комунальні, соціальні та особисті послуги
Неторгуємой
Проте, існують також виключення. Так, за певних умов деякі промислові та сільськогосподарські товари виявляються неторгуємой.
Наприклад, якщо на шляху рибопродуктів з Росії до Японії, де вони в два рази дорожче, виникає митний тариф у 100% вартості, то ніякого сенсу везти рибу в Японію ні, ті ж гроші можна виручити і в Росії.
У той же час, будівництво в основній своїй масі вважається неторгуємой послугою, достатньо поглянути на будівлі, відремонтовані і побудованим турецькими, югославськими і іншими іноземними фірмами в Росії, щоб переконатися в зворотному. Транспорт також сильно залучений в міжнародну торгівлю, і неторгуємой бути тільки ті послуги, які виявляються транспортом усередині країни - міськими автобусами, таксі та ін

2.Задача (№ 36)
У чому суть впливу імміграції на виробництво трудомісткого та капіталомісткого товарів у країні, що приймає:
А) в моделі факторів виробництва Хекшера - Оліна;
Б) в моделі специфічних факторів виробництва?
Вплив імміграції на виробництво трудомісткого та капіталомісткого товарів у приймаючої країні лежить в основі моделі специфічних факторів виробництва

Список літератури
1. Багрова, І.В. Міжнародна економічна Діяльність України [Текст]: Навчальний посібник / І. В. Багрова, О. О. Гетьман, В. Є. Власюк; Дніпропетровський ун-т ЕКОНОМІКИ та права. - К.: ЦНЛ, 2004. - 384 с.
2. Дахно, І.І. Світова економіка [Текст]: Навчальний посібник / І. І. Дахно. - К.: ЦНЛ, 2006. - 264 с.
3. Дахно, І.І. Світова економіка [Текст]: Навчальний посібник / І. І. Дахно. - 2-ге вид., Перероб. І доп. - К.: ЦУЛ, 2008. - 280 с.
4. Карбала, Р. Міжнародна економіка [Текст]: підручник: пров. з англ / Р. Карбала. - 7-е вид. - Суми: Козацький вал, 2004. - 652 с.
5. Козик, В.В. Міжнародні Економічні Відносини [Текст]: Навчальний посібник / В. В. Козик, Л. А. Панкова, Н. Б. Даниленко. - 6-тє вид., Стереотипами. - К.: Знання, 2006. - 406 с.
6. Міжнародна економіка [Текст]: навчальний посібник / Т. М. Гоголєва, В. Г. Ключіщева, Ю. І. Хаустов. - М.: КНОРУС, 2005. - 304 с.
7. Світова економіка [Текст]: навчальний посібник для вузів / ред. І. П. Ніколаєва. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 510 с.
8. Міжнародна економіка [Text]: підручник / мін-во ОСВІТИ І науки України; ред.: Ю. Г. Козак, Д. Г. Лук `яненко, Ю. В. Макогон. - 3-тє вид., Допов. І переробл. - К.: ЦУЛ, 2009. - 560 с.
9. Міжнародна економіка [Текст]: Навчальний посібник / ред. Ю. Г. Козак. - 2-ге вид., Перероб І доп. - К.: ЦУЛ, 2008. - 1118 с.
10. Міжнародна економіка [Текст]: навчально-методичний посібник / мін-во ОСВІТИ І науки України, КНЕУ; ред. Поручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 160 с.
11. Міжнародна економіка [Текст]: підручник / КНУ ім. Тараса Шевченка; ред. А. П. Румянцев. - 3-тє вид., Перероб. І доп. - К.: Знання, 2006. - 479 с.
12. Міжнародна економіка [Текст]: підручник / мін-во ОСВІТИ І науки України, Нац. металургійна академія України; ред. В. М. Тарасевич. - К.: ЦНЛ, 2006. - 224 с.
13. Міжнародна економіка: у харчуванні та відповідях [Текст]: Навчальний посібник / мін-во ОСВІТИ І науки України; ред. Ю. Г. Козак. - К.: ЦНЛ, 2004. - 676 ​​с.
14. Одягайло, Б.М. Міжнародна економіка [Текст]: Навчальний посібник / Б. М. Одягайло. - 2-ге вид., Віпр. І доп. - К.: Знання, 2006. - 407 с.
15. Передерій, О.С. Міжнародні Економічні Відносини [Текст]: Навчальний посібник / О. С. Передерій; МІН-во ОСВІТИ І науки України, Закарпатський держ. ун-т. - К.: ЦНЛ, 2006. - 274 с.
16. Романчиків, В.І. Міжнародні Економічні Відносини [Текст]: Навчальний посібник / В. І. Романчиків, І. О. Романенко. - К.: ЦУЛ, 2008. - 256 с.
17. Руденко, Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові та Валютні операції [Текст]: підручник / Л. В. Руденко. - Вид. 2-ге, перероб. І доп. - К.: ЦУЛ, 2007. - 632 с.
18. Ципін, І.С. Світова економіка [Текст]: підручник / І. С. Ципін, В. Р. Веснін. - М.: ТК Велбі: Проспект, 2007. - 248 с.
19. Шевчук, В.О. Міжнародна економіка: теорія і практика [Text]: підручник / В. О. Шевчук. - 2-ге вид., Перероб. І доп. - К.: Знання, 2008. - 663 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Контрольна робота
89.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Міжнародне виробниче співробітництво
міжнародне патентно-правове співробітництво
Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
Міжнародне науково-технічне співробітництво
міжнародне патентно правове співробітництво
Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю
Міжнародне науково-технічне співробітництво
Міжнародне співробітництво України та країн Скандинавії
Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru