Міжнародне економічне право

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Завдання
1. Правове регулювання міжнародних морських, річкових перевезень і режим міжнародних проток.
2. Тестові завдання.
3. Дати правову характеристику ЄС.
Література

1.Правовое регулювання міжнародних морських, річкових перевезень і режим міжнародних проток
Обсяг перевезень морськими шляхами рік за роком зростає. Це обумовлюється не тільки дешевизною морських перевезень порівняно з іншими видами транспорту, а й географічним зручністю країн, які беруть участь у морських перевезеннях. Для разових перевезень використовуються судна орендовані (фрахтувати); судна, які використовуються на тривалий час, строк (тайм-чертер); судна, які на підставі угод між державами використовуються систематично на певних географічних напрямах, за раннє встановленим графіком.
Важливе значення для регулювання морських перевезень має міжнародне морське право як система правових норм і принципів, які регулюють відносини, які виникають в процесі використання Світового океану для торговельного та військового мореплавання, рибальського та морського промислу, видобутку біологічних і мінеральних ресурсів, проведення наукових досліджень. У основі таких відносин лежить принцип свободи відкритого моря, щодо якого всі держави і народи мають рівні права на використання Світового океану.
Джерелами міжнародного морського права є Статут ООН, Женевські Конвенції 1958р. (Про територіальне море і зону, яка прилягає до нього; Про відкрите море; Про континентальний шельф; Про рибальство і охорону живих ресурсів), Брюссельська конвенція 1910р., Лондонська конвенція 1954р. (З поправками 1962, 1969, 1972, 1973 рр..), Конвенція охорони людського життя на морі 1960р. Особливо важливе значення має Конвенція ООН морського права 1982р., Яка була підписана 159 державами. Вона охоплює питання, пов'язані з мореплавством і перельотами, розвідкою і розробкою ресурсів, рибальством і ін Конвенція визначає морські зони, правила проведення морських кордонів, права, обов'язки і відповідальність держав, механізм врегулювання суперечок.
Правове регулювання міжнародних морських перевезень передбачає також вирішення питань, пов'язаних з визначенням, по-перше, режиму торговельних суден у відкритому морі і в територіальних водах і, по-друге, режиму торговельних суден у міжнародних протоках і каналах, а також у портах.
Щодо ст.1 Конвенції з цього питання (Женева, 1958р.) Під «відкритим морем» слід розуміти всі частини моря, які не входять як до територіальних, так і до внутрішніх вод якоїсь держави і якими можуть користуватися різні держави.
«Відкрите море» вільне для доступу всіх держав і не одна з них не має права претендувати на підпорядкування якої-небудь його частини своєму суверенітету. Усі держави користуються у ньому свободою кораблеплаванія, рибальства, прокладання підводних кабелів і трубопроводів, а також свободою польотів.
Перебуваючи у «відкритому морі», судна повинні плавати під прапором тільки однієї держави (крім випадків, передбачених у міжнародних договорах), підкорятися юрисдикції тієї держави, під прапором якої вони знаходяться. Не дозволяється під час плавання або стоянки при входженні в порт міняти свій прапор (крім випадків переходу права власності на судно або зміни реєстрації). Судно має свою прописку в порту щодо держави, має прапор цієї держави і підпорядковується у відкритому морі тільки її юрисдикції.
Протоки відіграють важливу роль у міжнародному мореплаванні, створенні єдиної системи морських шляхів. Протока - це єдиний морський прохід, що з'єднує райони одного і того ж моря чи моря і океани між собою.
Хоча у світі існує безліч проток, лише частина з них може бути віднесена до категорії міжнародних. Визначальним моментом для віднесення того або іншого протоки до категорії проток, використовуваних для міжнародного судноплавства, є:
а) розташування протоки на світових морських шляхах;
б) його інтенсивне використання протягом досить тривалого періоду для цілей мореплавання багатьма державами;
в) такий протоку має з'єднувати морські простори, що користуються статусом відкритого моря, і бути або єдиним, або найбільш коротким шляхом між таким просторами.
Доктрина міжнародного права визнає, що міжнародні протоки, на відміну від інших морських проток, являють собою окрему категорію. Причому з різних ознак міжнародних проток на перше місце висувався критерій важливості для міжнародного судноплавства.
Конвенція ООН з морського права 1982 року встановила такі види проток, використовуваних для міжнародного судноплавства:
а) протоки між одною частиною відкритого моря або економічної зони, в яких будь-які судна користуються правом безперешкодного транзитного проходу з метою безперервного і швидкого проходу або прольоту через протоку (Баб-ель-Мандебська, Гібралтарську, Дрейка, Ла-Манш, Магелланова, Па- де-Кале, Сінгапурський тощо);
б) протоки між островом і континентальною частиною прибережної держави, в яких застосовується право мирного проходу як для транзиту, так і для заходу в територіальні і внутрішні води;
в) протоки між одним районом відкритого моря і територіальним морем держави, в яких також застосовується право мирного проходу;
г) протоки, правовий режим яких регулюється спеціальними міжнародними угодами (Чорноморські протоки, Балтійські протоки і т.д.).
Незалежно від правового статусу вод протоки, а вони можуть ставитися як до внутрішніх морських вод, так і до територіального моря прибережної держави, відповідно до загальних принципів міжнародного права, що випливають з положень статей 34-36 Конвенції з морського права 1982 року, у протоках забезпечується свобода судноплавства, що не зачіпає, проте, суверенітету прибережного держави. З іншого боку, що межують із протокою держави не повинні перешкоджати транзитному проходу або прольоту над протоками морських і повітряних суден інших держав і повинні відповідним чином оповіщати про будь-яку відому їм небезпеку для судноплавства або прольоту. У протоках установлюється режим мирного проходу.
Разом з тим межують з міжнародною протокою держави має право в межах, передбачених міжнародними угодами, регулювати транзитний і мирний проходи суден і літальних апаратів через протоку, зокрема, встановлювати правила щодо:
- Безпеки судноплавства;
- Запобігання забруднення судів;
- Недопущення рибальства;
- Навантаження і розвантаження товарів, посадки і висадки осіб у порушення митних, фіскальних, санітарних та імміграційних правил і т.п.
Розглянемо коротко правовий режим найбільш важливих міжнародних проток.
Географічно Чорноморські протоки не існують. Під Чорноморськими протоками розуміють Босфор, Дарданелли і з'єднують їх Мармурове море. Через ці протоки здійснюється вихід з Чорного моря в Середземне, і тому вони є важливими морськими шляхами для держав, розташованих в басейні Чорного моря. Найважливіше значення мають Чорноморські протоки і для України, що володіє потужним торговим флотом, провідною інтенсивну торгівлю через свої морські порти і надає їх для торгівлі іншим країнам. Крім того, Україна має в своєму розпорядженні і військово-морським флотом, а також низкою військово-морських баз, які здатні у своїй сукупності справити значний вплив на політичну і військову обстановку в Чорному і Середземному морях.
Режим Чорноморських проток визначено спеціальної Конвенцією про протоки 1936 р., підписаної в місті Монтре. Відповідно до неї прохід через ці протоки в мирний час для всіх торговельних судів вільний, але вимагає дотримання деяких санітарних норм. Суду підлягають санітарному огляду з боку представників влади Туреччини. Якщо стан суду відповідає санітарним нормам, що засвідчено відповідними документами, то воно може не зупинятися в протоках і йти своїм курсом. Якщо ж ні, то має зробити зупинку для ретельного санітарного огляду, а також сплатити вартість наданих послуг. Крім того, за прохід з кожної нетто-тонни Туреччиною стягується санітарний і маяковий збори.
У разі війни і за умовою, що Туреччина буде нейтральною країною, зберігається принцип вільного проходу як для воюючих, так і нейтральних країн. Якщо Туреччина буде воюючою країною, то вона пропускає судна лише тих країн, які не перебувають з нею у стані війни. Проте ці судна повинні будуть проходити через протоки вдень і тільки за вказаною владою маршрутом. Це ж ставитися до випадків, коли Туреччина опинилася під загрозою війни.
По духу конвенції нечорноморські держави не можуть проводити через протоки кораблі з ядерною зброєю, бо воно за потужністю незрівнянно зі снарядами калібру 203 мм. Загальний тоннаж усього загону при транзиті протоками не може перевищувати 15 тис. тонн. Загальний тоннаж перебувають у Чорному морі судів нечорноморських держав не може перевищувати 30 тис. тонн, а час їхнього перебування - 21 день. Зазначений тоннаж у виняткових випадках може бути доведений до 45 тис. тонн.
Конвенція встановила порядок польотів над протоками: нерегулярні польоти вимагають попередження за три дні, регулярні - загальне повідомлення про дати польотів.
Гібралтарську протоку є природним водним шляхом, який з'єднує Середземне море і Атлантичний океан. Особлива важливість цього морського шляху обумовлена ​​тим, що на акваторію Середземного моря виходять береги 20 європейських і африканських країн, що мають потужні торговий і військовий флоти. Територія протоки контролюється трьома великими портами: Гібралтаром (належить Великобританії), Альхесірас (Іспанія) і Танжером (Марокко).
У березні 1980 року Іспанія ввела в дію ордонанс про нейтральний судноплавство по протоці. Він не містив будь-яких обмежень для плавання з метою транзиту між Середземним морем і Атлантичним океаном, передбачаючи, що їхні документи і вантаж будуть «перебуває у доброму порядку». Після здобуття незалежності, 26 травня 1956 Марокко підписало договір з Францією, яким визнало себе правонаступником договорів Франції, в тому числі і щодо Гібралтару. Тим самим усі прибережні й інші заінтересовані держави підтвердили право безперешкодного плавання в протоці.
Під Балтійськими протоками мають на увазі три протоки, що забезпечують вихід із Балтійського в Північне море та Атлантичний океан.
Води Великого і Малого Бельтов перекриваються територіальними водами Данії, а води Зунда - територіальними водами Данії і Швеції.
Відповідно до Актами про збройний нейтралітет 1780 і ​​1800 років Балтійське море було оголошено закритим морем, у тому сенсі, що прибалтійські держави вправі приймати стосовно нього необхідні заходи для недопущення на морі і його берегах воєнних дій або насильства. Тому протоки були закриті для військових суден неприбережних держав.
Протоки Ла-Манш і Па-де-Кале відокремлюють берега Франції від берегів Великобританії. До прийняття Конвенції ООН, з морського права 1982 року, судноплавство в протоках регламентувалося загальними принципами міжнародного права щодо свободи судноплавства. В даний час аналогічний порядок регламентований нормами Конвенції.
Магелланова протока розташовується між південним краєм Південної Америки і архіпелагом Вогняна Земля і з'єднує Атлантичний і Тихий океани. Правовий статус протоки визначався взаємовідносинами Чилі та Аргентини, які ще в 1873 році у відповідь на запит Великобританії визнали свободу судноплавства по протоці, а 23 липня 1881 року в Буенос-Айресі уклали двосторонній договір, у статті 5 якого проголошені свобода судноплавства по протоці і його нейтралізація «на вічні часи».
Відповідний міжнародно-правовий режим мають канали: Суецький, Панамський, Кельтський.

2. Тестові завдання
1. . Виберіть держави - члени ЄС:
Відповідь: а) Люксембург;
в) Латвія;
г) Нідерланди.
2. Офіційні мови ООН:
Відповідь: а) Російський;
в) Китайський;
г) Французький.
3. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» застосовується у разі:
Відповідь: б) Коли місце проведення арбітражу знаходиться на Україну.
4. Без спеціальних повноважень мають право вести переговори і підписувати міжнародні договори:
Відповідь: а) Президент України;
в) Міністр закордонних справ України;
г) Прем'єр-міністр України.
5. Види експортних квот:
Відповідь: б) глобальна;
в) антидемпінгове;
г) групова.
6. Послідовність застосування засобів забезпечення рішення міжнародних економічних спорів:
Відповідь: а) Дипломатичні переговори, особисте посередництво, погоджувальні комісії, арбітражний розгляд спору.
7. Зниження офіційного курсу валюти називається:
Відповідь: в) девальвація.

3. Правова характеристика ЄС.
Право Європейського Союзу - це сукупність правових норм, які регулюють процеси європейської інтеграції, здійснюваних у рамках Європейського Союзу.
Економічна інтеграція не може успішно розвиватися без належної правової основи. Такою основою є право Європейського Союзу.
Європейський союз, ЄС (European Union, EU) - об'єднання європейських держав, що беруть участь в процесі європейської інтеграції.
Попередниками ЄС були: 1951-1957 - Європейське співтовариство вугілля та сталі (ЄОВС); 1957-1967 - Європейське економічне співтовариство (ЄЕС); 1967-1992 - Європейські співтовариства (ЄЕС, Євратом, ЄОВС); c листопада 1993р. - Європейський Союз. Назва «Європейські Співтовариства" часто вживається стосовно до всіх етапів розвитку ЄС.
Офіційними мовами ЄС є державні мови країн-членів: англійська, грецька, іспанська (каталанська), італійський, німецький, нідерландський, португальська, фінська, фламандський, французький, шведський.
ЄС має власну офіційну символіку - прапор і гімн. Прапор затверджений у 1986 і являє собою синє полотнище у формі прямокутника. Хоча ЄС не має офіційної столиці (країни-члени є черзі головами Співтовариства протягом півроку згідно латинському алфавіту), більшість основних інститутів ЄС розташовані в Брюсселі (Бельгія). Крім цього деякі органи ЄС знаходяться в Люксембурзі, Страсбурзі, Франкфурті-на-Майні та інших великих містах.
У цілому Європейський Союз підтримує дипломатичні відносини більш ніж з 130 країнами світу. Він бере участь в роботі ОЕСР і має статус спостерігача в ООН.
Механізм функціонування ЄС грунтується насамперед на політико-правовій системі управління, в яку входять як загальні або міждержавні органи, так і елементи національно-державного регулювання. В якості міждержавних органів управління ЄС виступають:
1. Рада Європейського союзу (СЕС). Він не рідше двох разів на рік проводить сесії на рівні глав держав і урядів, а також регулярно збирається на рівні різних міністрів (іноземних справ, економіки, фінансів, сільського господарства та ін.) СЕС на вищому рівні приймає стратегічні інтеграційні рішення на кшталт Єдиного європейського акта або Маастрихтського договору і володіє найважливішими нормотворческими функціями.
2. Комісія ЄС (КЄС) - виконавчий орган, свого роду уряд ЄС, впроваджувати в життя рішення СЕС. У той же час КЄС видає директиви і регламенти, тобто володіє і нормотворческими компетенціями. КЕС складається з 20 членів (комісарів), що відають певними питаннями (сільське господарство, енергетика і т.д.) і призначаються строком на п'ять років національними урядами, але не залежних від останніх. Резиденція КЕС знаходиться в Брюсселі, штат налічує приблизно 15 тис. чоловік. Серед органів Європейського союзу КЕС відіграє ключову роль у тому сенсі, що саме в його апараті розробляються ідеї та конкретні пропозиції щодо шляхів та форм подальшого розвитку Союзу.
3. Європейський парламент (ЄП) з резиденцією у Страсбурзі; обирається з 1979 р. прямим голосуванням громадян у всіх країнах - членах ЄС. Зараз у нього входять 626 депутатів, причому представництво кожної країни залежить від чисельності її населення. Після вступу в дію Маастрихтського договору з 1 листопада 1993 р. функції ЄП були значно розширені, вийшовши далеко за рамки переважно консультативних повноважень. До них відносяться ухвалення бюджету ЄС, контроль за діяльністю КЄС і право доручати їй розробку конкретних пропозицій щодо розвитку інтеграції, право приймати спільно з СЕС рішення з окремих питань законодавства ЄС.
4. Європейський суд, що забезпечує правильну інтерпретацію та реалізацію нормативних актів (законодавства) ЄС.
5. Європейський соціальний фонд орієнтації і гарантування сільського господарства (ФЕОГА), на який припадає велика частина бюджету ЄС.
6. Європейський соціальний фонд, що полегшує переміщення робочої сили всередині ЄС та її адаптацію до умов, що змінюються в інтеграційному просторі (наприклад, шляхом сприяння перепідготовці).
7. Європейський фонд регіонального розвитку, сприяє структурній перебудові кризових регіонів - слабо індустріально розвинених або депресивних (з великою питомою вагою старих галузей).
8. Європейський інвестиційний банк, створений на основі дольової участі країн - членів ЄС у його основному капіталі. Маючи функції комерційного банку, він надає кредити державним структурам країн - членів ЄС.
Європейський Союз об'єднує 15 європейських країн з метою забезпечення миру та процвітання своїх громадян в рамках все більш тісного об'єднання на основі спільних економічних, політичних і соціальних інтересів.
Основні проголошені цілі Союзу:
- Введення європейського громадянства;
- Забезпечення свободи, безпеки та законності;
- Сприяння економічному і соціальному прогресу;
- Зміцнення ролі Європи у світі.

Література
1. Закон України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 р., ст.5.
2. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994
3. Баймуратов М. О. Міжнародне право. - Х.: «Одіссей», 2000.
4. Вілкова Н.Г. Договірне право в міжнародному обігу. М., 2002.
5. Декларація прінціпів міжнародного права від 24 жовтня 1970р
6. Ковальов А.А. Міжнародне економічне право і правове регулювання міжнародної економічної діяльності на сучасному етапі. М., 1998.
7. Міжнародне право. Підручник за ред. В.Г. Буткевича - К.: «Либідь», 2004.
8. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. К.: «Либідь», 1995.
9. Тускоз Ж. Міжнародне право. К., 1998.
10. Фомін А.І., Нестеров П.М. Міжнародне право в документах (Основна частина). Навчальний посібник - Луганськ: Видавництво СНУ ім. В. Даля, 2004.
11. Шумілов В.М. Міжнародне економічне право. - Ростов н / Д: вид-во «Фенікс», 2003.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
39кб. | скачати


Схожі роботи:
Міжнародне економічне і міжнародне екологічне право
Міжнародне економічне право поняття принципи джерела
Міжнародне публічне право Дипломатичне право
Право притулку і міжнародне право
Міжнародне право 7
Міжнародне право 2
Міжнародне право 18
Міжнародне право
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru