Міжгалузевий баланс 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Міжгалузевий баланс

Міжгалузевий баланс (МОБ, метод "витрати-випуск») - економіко-математична балансова модель, яка характеризує міжгалузеві виробничі взаємозв'язки в економіці країни. Характеризує зв'язки між випуском продукції в одній галузі і витратами, витрачанням продукції всіх беруть участь галузей, необхідним для забезпечення цього випуску. Міжгалузевий баланс складається у грошовій і натуральній формах.
Міжгалузевий баланс представлений у вигляді системи лінійних рівнянь. Міжгалузевий баланс (МОБ) представляє собою таблицю, в якій відображено процес формування і використання сукупного суспільного продукту в галузевому розрізі. Таблиця показує структуру витрат на виробництво кожного продукту та структуру його розподілу в економіці. За стовпцями відбивається вартісний склад валового випуску галузей економіки за елементами проміжного споживання і доданої вартості. За рядками відображаються напрями використання ресурсів кожної галузі.
У міжгалузевому балансі розташовані три квадранта. У першому відображається проміжне споживання і система виробничих зв'язків, у другому - структура кінцевого використання ВВП, у третьому - вартісна структура ВВП.
Теоретичні основи міжгалузевого балансу були розроблені в СРСР у 1923-1924 рр.. У 30-і рр.. для вивчення американської економіки американський економіст Василь Леонтьєв застосував метод аналізу міжгалузевих зв'язків із залученням апарату лінійної алгебри. Метод став відомий під назвою "витрати - випуск».
Балансовий метод застосовується для аналізу, нормування, прогнозу, планування виробництва і розподілу продукції на різних рівнях - від окремо підприємства до народного господарства в цілому. Характерні риси та особливості цього методу описуються за допомогою матричних моделей балансу. До цих моделей відносять міжгалузеві баланси районів республік і народного господарства в цілому, межпродуктовие баланси в натуральному вираженні, матричні моделі трудомісткості і фондоємності продукції, моделі промфінплану підприємств. Всі ці моделі побудовані за єдиною матричній схемі, яку зручніше за все розглянути на прикладі міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції в народному господарстві.
У моделі міжгалузевого балансу передбачається, що народне господарство складається з безлічі галузей, кожна з яких виробляє переважно один який-небудь продукт або надає певні послуги. У процесі виробництва одна галузь використовує продукцію іншої галузі (сировина, матеріали, устаткування, паливо, енергію, послуги) і між ними неминуче виникають взаємні потоки товарів і послуг. Сформована відповідно до потреб галузей структура потоків товарів і послуг відображається в математичній моделі міжгалузевого балансу системою рівнянь такого вигляду:
х 1 = х 11 + х 12 + ... + х 1 n + 0у 1;
х 2 = х 21 + х 22 + ... + х 2 n + У 2;
... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
х n = х n 1 + х n 2 + ... + х nn + У n. (1)
Розрізняють два види балансу: вартісної - по галузях виробництва і натуральний - за видами продукції в натуральному вираженні.
У вартісному балансі змінні х 1, х 2, ..., х n означають обсяги валової продукції першої, другої, ..., n-ої галузі, x ij - Обсяги витрат i-й галузі на виробництво продукції j-й галузі, у i - Кінцевий продукт, який не надходить у сферу поточного виробничого споживання, а йде на кінцеве споживання (в особисте і суспільне, на накопичення, експорт, відшкодування втрат і т.д.). Систему (1), яку враховує структуру сформованих взаємних витрат галузей, можна назвати «економічної картою» народного господарства.
У натуральному балансі змінні х 1, х 2, ..., х n означають обсяги n видів виробничих продуктів в натуральних одиницях (автомобілів у штуках, вугілля в тоннах і т.д.). Величина x ij означає обсяг споживання продукту I при виробництві продукту j (вугілля при виробництві автомобілів, електроенергії при видобутку вугілля тощо), а величина у i - Кінцевий продукт - ту частину продукції, яка не використовується у виробничому споживанні. Наприклад, для виробництва цукру в необхідному обсязі х i потрібно передбачити обсяги його витрат x ij в кондитерській і молочній, промисловості, витрати на виробництво безалкогольних напоїв, виноробне, плодоовочева та консервне виробництва, а також необхідно задовольнити попит населення на цукор як кінцевий продукт особистого споживання.
У матричній формі системи рівнянь (1) міжгалузевий вартісної та межпродуктовий натуральний баланси мають однакову вираз. У тому і іншому випадку загальний обсяг продукції х i поділяється на обсяг виробничого споживання - проміжний продукт х i 1, х i 2, ..., х in і обсяг невиробничого споживання - кінцевий продукт у i, причому питома вага їх для різних галузей вартісного балансу і різних продуктів натурального балансу неоднаковий.
Однак вартісної баланс на відміну від натурального поряд з рівняннями
x j = у формі розподілу продукції допускається побудова рівнянь у формі споживання продукції
(2)

де - Матеріальні витрати j-й споживає галузі; V j + M j - Її чиста продукція; V j - Сума оплати праці; m j - Чистий дохід - прибуток.
Зробимо перетворення системи рівнянь (1) - кожне з доданків x ij розділимо і помножимо на x j і позначимо


... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
, (3)
Це перетворення системи (1) приводить її до звичайної математичної формі системи n лінійних рівнянь з n невідомими х 1, х 2, ..., х n (Або у 1, у 2, ..., у n) при заданих значеннях коефіцієнтів а ij і величин у 1, у 2, ..., у n (Або х1, х2, ..., хn).
Коефіцієнти називаються коефіцієнтами прямих витрат. Для всіх галузей їх задають у вигляді матриці:
(4)
Коефіцієнти прямих витрат у натуральному балансі означають технологічні норми витрати продукту i на виробництво одиниці продукту j (наприклад, витрата цукру на банку плодово-ягідних консервів або на кілограм морозива, кіловат-годин електроенергії і тонн вугілля на один автомобіль і т.д.). у вартісному балансі коефіцієнти а ij означають витрати галузі I на кожен рубль валової продукції галузі j.
У моделі міжгалузевого балансу коефіцієнти прямих витрат а ij передбачаються постійними. Це припущення дозволяє за допомогою рівнянь (3) перейти від вивчення і аналізу сформованих господарських взаємозв'язків до прогнозу пропорційного розвитку галузей і планування темпів їх зростання.
У системі рівнянь (3) всі невідомі х 1, х 2, ..., х n перенесемо в ліву частину рівняння ми отримаємо нову фору запису системи рівнянь міжгалузевого балансу:
(5)
Модель міжгалузевого балансу (5) має просту матричну форму запису (Е - А) Х = У і дозволяє вирішити такі завдання:
1) визначити кінцевий обсяг кінцевої продукції галузей у 1, у 2, ..., у n за заданими обсягами валової продукції у 1, у 2, ..., у n (В матричній формі У = (Е - А) Х);
2) за заданою матриці коефіцієнтів прямих витрат А визначити матрицю коефіцієнтів повних витрат Р, елементи якої служать важливими показниками для планування розвитку галузей (в матричній формі Р = (Е - А) -1);
3) визначити обсяги валової продукції галузей х 1, х 2, ..., х n за заданими обсягами кінцевої продукції у 1, у 2, ..., у n (В матричній формі Х = (Е - А) -1 У = Р У);
4) за заданим обсягами кінцевої або валової продукції галузей х 1, х 2, ..., х n визначити залишилися n обсягів.
У першій задачі планується валовий випуск продукції, а кінцева продукція є похідним показником. Такий підхід легше здійснити на практиці, але він може призвести до нераціональної структурі національного доходу і диспропорцій у розвитку окремих галузей третє завдання пропонує більш прогресивний принцип планування - від національного доходу. Однак розраховані рівні валової продукції для одних галузей можуть виявитися завищеними і ресурсно-незабезпеченими, а для інших - заниженими, не завантажуються навіть діючі виробничі потужності. Четверте завдання певною мірою відображає існую практику планування.
Для того щоб матриця коефіцієнтів прямих матеріальних витрат А була продуктивною, необхідно і достатньо, щоб виконувалося одне з перерахованих нижче умов:
1) матриця (Е - А) неотрицательно оборотна, тобто існує зворотна матриця (Е - А) -1   0;
2) матричний ряд Е + А + А 2 + А 3 + ... .= сходиться, причому його сума дорівнює зворотної матриці (Е - А) -1;
3) найбільше за модулем власне значення матриці А, тобто рішення характеристичного рівняння , Строго менше одиниці;
4) всі головні мінори матриці (Е - А), тобто визначники матриць, утворені елементами перших рядків стовпців цієї матриці, порядку від 1 до n, є позитивними.
Більш простим способом перевірки продуктивності матриці А є обмеження на величину її норми. Якщо норма матриці А строго менше одиниці, то ця матриця продуктивна. Дана умова являється достатнім, але не необхідною умовою продуктивної.

Список використаної літератури
1. І. В. Орлова Економіко-математичне моделювання: М. ХТРЕІУ 2007.
2. В. Д. Коновалов Економіко-математичні моделі та методи: Волгоград 1998.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Економіко-математичне моделювання | Контрольна робота
22.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Міжгалузевий баланс
Захист права власності комплексний міжгалузевий аналіз регулю
Захист права власності комплексний міжгалузевий аналіз регулювання
Баланс підприємства
Бухгалтерський баланс 3
Платіжний баланс 3
Бухгалтерський баланс 4
Платіжний баланс 4
Платіжний баланс 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru