додати матеріал


Морально екологічне виховання молодших школярів на уроках Людина і світ

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти Республіки Білорусь

Білоруський державний університет
імені Максима Танка
Факультет початкової освіти
Кафедра загальної біології
Морально - екологічне виховання молодших школярів на уроках "Людина і світ"
 
 
 
 
 
 
 
 
Робота захищена Курсова робота
в комісії студентки 4 курсу, 402 групи
____________________ Денного відділення
з оцінкою Мислівчік Любові Григорівни
____________________
Науковий керівник:
члени комісії ____________________________
____________________
__________________________
Мінськ 2005

ЗМІСТ


 

ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3

РОЗДІЛ 1. Морально-екологічне виховання
молодших школярів
§ 1.Сущность морального виховання ... ... ... ... ... ... ... 7
§ 2.Екологіческое виховання - складова частина
морального виховання ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 13
§ 3. Використання екологічних понять і
морально-екологічних уявлень при
вивченні курсу "Людина і світ" ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 15
РОЗДІЛ 2. Методи і прийоми морально-
екологічного виховання молодших школярів.
§ 1. Діагностика сформованості морально-
екологічних якостей молодших школярів
у навчальній діяльності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20
§ 2. Методи і прийоми формування морально -
екологічного досвіду у молодших школярів ... ... ... ... ... ... 23
§ 3. Результати дослідно-експериментальної роботи ... ... .29
ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .31
БІБЛІОГРАФІЯ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 33
ДОДАТОК 1 ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .35
ДОДАТОК 2 ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .38
 
 
 
 
 
 
Введення
"Через красиве - до людяному
- Така закономірність виховання "
В.А. Сухомлинський
В даний час екологічна проблема взаємодії людини і природи, а також впливу людського суспільства на навколишнє середовище стала дуже гострою і прийняла величезні масштаби. В умовах екологічної катастрофи величезне значення набуває екологічне виховання як складова частина морального виховання людини різного віку і професій. Зараз дуже багато екологічних проблем не тільки в Білорусі, але і у всьому світі. Більшою мірою це відбувається тому, що школа завжди дуже мало приділяла уваги моральному та екологічному вихованню учнів.
Формування екологічної свідомості - найважливіше завдання школи в даний час. Формування моральної культури неминуче стикається з екологічним вихованням особистості. Потрібно відзначити взаємовплив двох планів виховних впливів: по - перше, це комплексний вплив на формування ставлення школярів до природи в єдності екологічних, моральних та естетичних компонентів; по - друге, власне моральне виховання в широкому сенсі з метою формування у школярів естетичного, екологічного ставлення до дійсності взагалі і до природи як її частини. В сукупності обидва плану здійснюються засобами "природного вмісту" навчального пізнання, впливу самої природного середовища, конкретних природних явищ, об'єктів, їх матеріальних властивостей, а так само впливом моральних властивостей трудової та творчої діяльності, спрямованої на природні об'єкти.
Сприйняття, оцінка, переживання естетично значущих об'єктів живої та неживої природи виявляється не тільки важливим мотивом спілкування сучасної людини з природою, а й активним чинником морального виховання, формування його дієво - гуманістичної позиції і культури поведінки. Тому морально-екологічне виховання стимулює формування спрямованості школярів на природоохоронну активність їх екологічної культури. Екологічне виховання як елемент у системі виховання спрямоване на всебічний розвиток школяра, становлення його як трудівника, громадянина, розумного споживача. При цьому підкреслюється значення естетичних потреб, оцінок, відносин до природи в розвитку екологічної відповідальності школяра.
Для педагогів, провідних виховну роботу зі школярами на основі природної краси, необхідні глибоке розуміння характеру суспільних відносин людини до світу, знання і конкретні уявлення про завдання і шляхи формування моральних, дієво - гуманістичних і естетичних оцінок природних об'єктів, про різновиди людської діяльності в природі, а так само про особливості становлення особистої духовно - змістовної позиції по відношенню до природи як до об'єкта соціальної та естетичної цінності.
Природа повинна бути розкрита не тільки як матеріальне середовище людського існування, але і як духовна, що входить в об'єкти наукового і художнього пізнання, а так само як матерія, предмет і знаряддя його життєдіяльності. Без розвиненої здатності морального сприйняття неможливо цілісне уявлення і сутнісне пізнання природного об'єкта, явища як естетичного, характерного, скоєного в своєму роді. Без цього неможлива його правильна оцінка, рішення певних пізнавальних, трудових, творчих завдань, що стоять перед людиною.
Питаннями морального та екологічного виховання займалися такі відомі педагоги як І.Ф. Харламов, О.С. Богданова, В.І. Петрова, І.А. Каїров, Л.Ф. Островська, І.Д. Звєрєв, О.М. Захлєбний, Плешаков та ін
Актуальність досліджуваної нами проблеми знайшла відображення в "Концепції виховання дітей та трудящої молоді в Республіці Білорусь". У розділах з морально-етичної та екологічної культури виділено зміст виховної роботи, критерії сформованості культур. Відповідно до Концепції була розроблена "Програма виховання дітей та учнівської молоді в Республіці Білорусь". Ця програма є конкретним втіленням концепції стосовно педагогічній практиці в реформованої школі. Крім змісту в "Програмі виховання дітей та учнівської молоді в Республіці Білорусь" розглянуті основні поняття, цінності, актуальні типові потреби, пріоритетні види діяльності, виховні ситуації, оптимальні методи, прийоми, форми, засоби, продуктивні технології, специфічні особливості.
Проблемою нашого дослідження є створення педагогічних умов для морально-екологічного виховання молодших школярів у процесі навчальної діяльності. Для вирішення цієї проблеми вчителю потрібно не тільки знання методики викладання, але й уміння направити свою діяльність на морально-екологічне виховання у навчальній діяльності.
Мета курсової роботи - теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити можливості здійснення морально-екологічного виховання учнів початкової школи на уроках "Людина і світ".
Об'єкт дослідження - процес морально-екологічне виховання молодшого школяра.
Предмет дослідження - методи і прийоми здійснення морально-екологічного виховання в початковій школі.
Приступаючи до дослідження, ми висуваємо таку гіпотезу: морально-екологічне виховання молодших школярів буде успішно здійснюватися:
a. Тільки в реалізації виховних можливостей змісту навчального матеріалу на уроці;
b. У використанні вчителем методів, засобів, що сприяють формуванню морально-екологічних знань, умінь.
Відповідно до проблемою, метою, об'єктом і предметом дослідження поставлені завдання:
1. Вивчити педагогічну літературу по моральному та екологічному вихованню молодших школярів.
2. Розкрити основне поняття "екологічне виховання" як складову частину морального виховання у навчально - виховному процесі початкової школи.
3. Визначити найбільш ефективні методи і прийоми морально-екологічного виховання молодших школярів.
База дослідження - Мінська гімназія № 149.
Методи - бесіда, дидактичні ігри, діагностичний метод (анкетування), педагогічні спостереження, вивчення передового педагогічного досвіду.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ГЛАВА I
Морально-екологічне виховання молодших школярів. 1.1.Сущность морального виховання
Мислителі різних століть трактували поняття моральності по-різному. Ще в стародавній Греції в працях Аристотеля про моральне людині говорилося: "Морально прекрасним називають людини досконалого гідності ... Адже про моральну красу говорять з приводу чесноти: морально прекрасним кличуть людини справедливого, мужнього, розсудливого і взагалі який володіє всіма чеснотами". [1с.79]

З роками розуміння моральності змінилося. У Ожегова С. І. Ми бачимо: "Моральність - це внутрішні, духовні якості, якими керується людина, етичні норми, правила поведінки, що визначаються цими якостями".

В. І. Даль тлумачив слово мораль як "моральне навчання, правила для волі, совісті людини".

У короткому словнику по філософії поняття моральності прирівняне до поняття мораль. "Мораль (латинське mores-звичаї) - норми, принципи, правила поведінки людей, а також саме людську поведінку (мотиви вчинків, результати діяльності), почуття, судження, в яких виражається нормативна регуляція відносин людей один з одним і суспільним цілим (колективом, класом, народом, суспільством). "

В етичному словнику під мораллю, або моральністю розуміється специфічна форма суспільної свідомості, яка являє собою сукупність принципів, вимог. Норм та правил, що регулюють поведінку людини в усіх без винятку сферах його громадського та особистого життя, його ставлення до суспільства, до тієї соціальної групи. Представником якої він є, до себе як до члена даного суспільства, а також до виконання покладених на нього соціальних обов'язків.
У Радянській дитячої енциклопедії під моральністю мається на увазі сукупність історично змінюються принципів. Правил і норм, що регулюють поведінку людей.
У відношенні між людьми завжди високо цінувалися моральні почуття, такі моральні якості як доброта, милосердя, терпимість, порядність, ввічливість, уміння правильно вести себе в суспільстві, сім'ї, побуті, в колективі. Це і багато чого іншого входить у зміст моральної культури. Вона не передається у спадок, не виникає сама по собі, а вимагає спеціального морального виховання.
Л. Ф. Болотіна характеризувала моральне виховання як формування у школярів моральної свідомості, моральних почуттів. Навичок і звичок моральної поведінки, тобто моральних якостей. [4 с.48]
У педагогічній енциклопедії під моральним вихованням розуміється цілеспрямоване формування моральної свідомості, розвиток моральних почуттів і вироблення навичок і звичок моральної поведінки.
Харламов вважав, що моральне виховання - це процес, спрямований на цілісне формування і розвиток особистості дитини. Воно передбачає становлення відносин дитини до Батьківщини, до праці, до своїх обов'язків, до суспільства, до навколишнього середовища, до самого себе. Моральне виховання об'єднує таким чином патріотичне, екологічне, естетичне воспітаніе.Нравственное виховання сприяє перетворенню соціально необхідних вимог суспільства у внутрішні стимули особистості кожної дитини, такі як обов'язок, честь, совість, гідність. Моральність виконує роль "компаса" поведінки, що дозволяє орієнтуватися в житті. Через систему орієнтацій, норм, оцінок, ідеалів вона регулює поведінку людей.
Згідно з "Програмою виховання дітей та учнівської молоді в Республіці Білорусь" моральне виховання покликане забезпечити переведення вироблених в загальнолюдській культурі моральних цінностей і що випливають із них принципів поведінки в системі внутрішніх вимог до самого себе у переконання особистості, що є мотивами саморегуляції. Програма виділяє також завдання морального виховання для молодшого шкільного віку:
· Формування досвіду турботи про інших, про класному колективі;
· Формування навичок аналізу відносин у класному колективі;
· Освоєння правил культури поведінки у відносинах з батьками, хлопчиками, дівчатками, співробітниками школи;
· Освоєння морального ставлення до природи;
· Формування ціннісного ставлення до праці, до культури ненасильства. [24]
Дослідники, зокрема, виділяють завдання морального виховання:
1. вироблення моральної свідомості, що включає стійкі моральні переконання, поняття;
2. розвиток глибоких моральних почуттів;
3. формування навичок поведінки.
Моральна свідомість - відображення у свідомості людини принципів моральності, тобто норм поведінки, що регулюють ставлення людей один до одного і до суспільства. Моральна свідомість виражається у формі моральних понять і переконань. Найбільш загальні моральні поняття, в яких відображаються істотні сторони моральних відносин, називаються моральними категоріями і розглядаються наукою про мораль - етикою. Найважливішими моральними поняттями є добро, борг, справедливість, совість, честь, щастя. Зміст морального поняття пов'язані з оцінкою і вчинку, і його мотиву. Так само як і моральність в цілому, моральні поняття не є абсолютними, а змінюються від епохи до епохи.
Моральні почуття - переживання людини свого ставлення до вчинків і дій, регульованими нормами моральності. Моральні почуття поряд з інтелектуальними та естетичними відносяться до вищих почуттів, найбільш багатим за змістом і складним за структурою. До сфери моральних почуттів належать: співпереживання, співчуття, емпатія, почуття обов'язку, відповідальності за результати своєї діяльності, честь, відповідальність за свою поведінку і т. д.
Поведінка, обумовлене моральними нормами і принципами, які регулюють відносини людей у суспільстві, прийнято вважати етичною поведінкою. Найважливішою умовою виховання моральної поведінки є формування моральної свідомості, моральних понять, моральних почуттів. З визначень моральних понять випливає взаємозв'язок і взаємозалежність завдань морального виховання.
Загальноосвітня школа ставить перед собою наступні завдання по моральному вихованню:
1. розкривати учням зміст загальнолюдських моральних цінностей і обгрунтовувати їх значення для суспільства в цілому і для особистості кожного учня окремо;
2. домагатися перетворення суспільних норм і правил поведінки в глибокі особисті переконання учнів, в їх дієво - вольову сферу;
3. прищеплювати школярам сумлінне і постійне виконання моральних норм і правил поведінки вдома, в школі, в громадських місцях;
4. виховувати несприйнятливість до аморальної поведінки в навчальній, трудовій, громадській діяльності, в особистих справах і вчинках учнів.
Кожна із зазначених завдань виконує певні функції, а в сукупності вони розкривають технологію виховання у школярів цілісної структури моральних цінностей. У кожному конкретному випадку можуть взаємодіяти різні сторони процесу: моральне просвітництво, переконання і привчання, можливо рівномірний взаємодія всіх трьох сторін виховання.
Логічна структура морального виховання представляється наступним чином. Найважливішим завданням цього процесу є оволодіння учнями знаннями норм і правил поведінки. Без знання норм і правил поведінки неможливо підвести учнів до переконання, тим більше до їх реалізації. Якщо якісь норми моральної поведінки і будуть вироблятися, то несвідомо, методом проб і помилок. Тому необхідно систематичне і цілеспрямоване виховання у школярів моральної поведінки з ранніх дитячих років.
Все залежить від віку, але логічно завжди треба починати з морального освіти. Хоча в кожному конкретному випадку початком може бути і вчинок, і співучасть, і почуття. Знання основ моралі допоможе учням глибше осмислити свою поведінку й оцінити вчинки інших, розібратися в складних ситуаціях взаємин з однолітками та старшими, знайомими і незнайомими людьми. Островська Л. Ф. ставить перед педагогом і батьками учнів початкової школи такі завдання з формування у дітей морального виховання:
· Виховувати різноманітні позитивні звички, допомагають нормально рости, розвиватися й організовують поведінка дитини;
· Формувати у дітей культуру поведінки, виховувати їх удома, у громадських місцях, дотримуючись загальноприйняті норми поведінки;
· Вчити дітей шанобливо ставитися до оточуючих, рахуватися з їх думкою, інтересами, зручностями;
· Виховувати навички та культуру спілкування з дорослими і однолітками, що виражаються в товариськості, ввічливості, запопадливості, стриманості, делікатності, скромності, чуйності, умінні рахуватися з інтересами інших;
· Виховувати культуру мовлення, тобто вміння ввічливо розмовляти, звертатися до дорослих на "ви", на ім'я та по батькові, говорити з чіткою дикцією, привітно і без зайвої жестикуляції;
· Виховувати дбайливе ставлення до навколишньої природи (вміння бачити прекрасне, прагнути берегти природу, діяти відповідно до правил і т. д.);
· Виробляти у дитини елементарні навички організації свого вільного часу відповідно до встановленого розпорядком в школі, в сім'ї;
· Формувати у дитини розумні потреби і виховувати почуття обов'язку. [17 с.62]
Тому необхідна цілеспрямована робота по ознайомленню учнів із загальнолюдськими нормами і правилами поведінки вдома, в школі, громадських місцях, у взаєминах між однолітками, хлопчиками і дівчатками, по відношенню до рідної природи, тваринам, по відношенню до самого себе. Зрозуміло, виховання загальнолюдських моральних цінностей має відбуватися з урахуванням національних особливостей, на культурно-національній основі, з урахуванням звичок, звичаїв і традицій свого народу.
Справжній, глибинний дієвий процес морального виховання полягає у вирішенні протиріч між дитиною, його самоствердженням і життям. Школяр знаходить хороші чи погані моральні якості завдяки тому, яким він виходить з життєвих ситуацій, що його чинить моральний вибір, які здійснює вчинки. Або набуває вміння керувати собою, долати зовнішні перешкоди і внутрішні слабкості, або ситуація захоплює його, породжує розгубленість і страх, пригнічує, змушує обманювати та лицемірити. У процесі подолання життєвих труднощів і протиріч, глибоких емоційних переживань дитина розвиває в собі основу моральності-моральне й естетичне почуття, потреба в доброму діянні і моральному задоволенні.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1.2.Екологіческое виховання - складова частина морального виховання.
Екологічне виховання - це єдність екологічної свідомості та поведінки, гармонійного з природою. На формування екологічної свідомості впливають екологічні знання і переконання. Екологічні уявлення формуються на уроках курсу "Людина і світ".
Мета екологічного виховання - формування відповідального ставлення до навколишнього середовища, яке будується на базі екологічної свідомості. Це вимагає дотримання моральних і екологічних принципів природокористування та пропаганду ідей його оптимізації, активну діяльність з вивчення і охорони природи своєї місцевості. Теоретична база морально-екологічного виховання грунтується на вирішенні трьох завдань у їх єдності: навчання, виховання і розвитку. Критерієм сформованості відповідального ставлення до навколишнього середовища є моральна турбота про майбутні покоління. Правильно використовуючи різні методи виховання, вчитель може сформувати екологічно грамотну і морально виховану особистість.
Якщо формування екологічної свідомості йде на уроці, то норми екологічної поведінки закріплюються в діяльності, організованої у позакласній та позашкільній роботі.
Відповідальне ставлення до природи - складна характеристика особистості. Вона означає розуміння законів природи, які життя людини, виявляється в дотриманні моральних і правових принципів природокористування, в активній творчій діяльності з вивчення і охорони середовища, пропаганді ідей правильного природокористування, у боротьбі з усім, що згубно відбивається на навколишній природі.
Умовою такого навчання і виховання виступає організація взаємозалежної морально-екологічної діяльності учнів, спрямованої на вивчення і поліпшення відносин між природою і людиною.
Критерієм сформованості відповідального ставлення до навколишнього середовища є моральна турбота про майбутні покоління.
Мета екологічного виховання досягається у міру рішення в єдності наступних завдань:
1. освітніх - формування системи знань про екологічні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення;
2. виховних - формування мотивів, потреб і звичок екологічно доцільної поведінки та діяльності, здорового способу життя;
3. розвиваючих - розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь з вивчення, оцінки стану і поліпшення навколишнього середовища своєї місцевості; розвиток прагнення до активної діяльності з охорони навколишнього середовища: інтелектуального (здатності до аналізу екологічних ситуацій), емоційного (відношення до природи як до універсальної цінності), морального (волі та наполегливості, відповідальності). [14 c.35]
Зміст екологічного виховання включає в себе систему норм, які випливають з моральних ціннісних орієнтацій. Система цінностей виходить з розуміння унікальності і цінності природи. При цьому людина розглядається як частина природи, а при характеристиці природи підкреслюється її багатостороння цінність для людини.
Зміст екологічного виховання засвоюється учнями в їх різній діяльності. Кожна з форм організації навчального процесу стимулює різні види пізнавальної діяльності учнів: самостійна робота з різними джерелами інформації дозволяє накопичити фактичний матеріал, розкрити сутність проблеми; гра формує досвід прийняття доцільних рішень, творчі здібності, дозволяє зробити реальний внесок у вивчення та збереження місцевих екосистем, пропаганду цінних ідей. [19 с.67]. Методи і прийоми екологічного виховання ми докладно охарактеризуємо у другому розділі.
 
 
 
 
1.3 Використання екологічних понять і морально-екологічних уявлень при вивченні курсу "Людина і світ"
Формування екологічних понять у молодших школярів у курсі "Людина і світ" відбувається на основі розширення екологічних уявлень, їх конкретизації, ілюстрування значним числом яскравих, доступних прикладів.
Із самих перших уроків "Людина і світ" людина, природа і суспільство розглядаються в їх нерозривній, органічному єдності. Це дозволяє вже на самому ранньому етапі шкільного навчання почати формувати у дітей цілісного морально-екологічного уявлення про навколишній світ, про місце в ньому людини.
На уроках ознайомлення з навколишнім світом у першому класі діти дізнаються про зміни в природі, що відбуваються під впливом людини, переконуються у необхідності охорони природи, залучаються до посильну природоохоронну діяльність, потім продовжується формування знань про предмети і явища природи. Діти отримують конкретні знання про рослини і тварин, що оточують нас. Одночасно на доступному для учнів рівні розкриваються сформовані протиріччя між суспільством і природою, шляхи її розв'язання. Учні дізнаються про реальні екологічні проблеми, які постали перед людьми. При вивченні курсу природознавства у молодших школярів формуються поняття: екологія, екологічні ланцюжка (харчові зв'язки між організмами), екологічні проблеми, екологічна катастрофа.
У другому класі на початку навчального року вивчаються теми "Рослини і тварини", "Умови, необхідні для життя рослин і тварин", "Зв'язок живої та неживої природи", які дають можливість узагальнити, систематизувати і розширити що вже є у дітей уявлення про різноманіття природи , взаємодії природи і людини, живої та неживої природи.
Стосовно до кожного компонента розглядаються його особливості, значення в природі та житті людини, охорона даного природного компонента. Особлива увага звертається на розкриття різноманітних взаємозв'язків у природі. Тут, на доступному учням рівні, розглядаються зв'язку між неживою і живою природою, між різними компонентами живої природи (рослинами, тваринами), між природою і людиною. Через пізнання даних зв'язків і відносин учні вивчають навколишній світ і в цьому їм також допомагають екологічні зв'язку. Їх вивчення дозволяє школярам придбати основи діалектико-матеріалістичного світогляду, сприяє розвитку логічного мислення, пам'яті, уяви, мови.
Постійна увага вчителя до розкриття екологічних зв'язків значно підвищує інтерес учнів до предмету. При описовому ж вивченні курсу інтерес у школярів поступово знижується, це відбувається неминуче, навіть у тому випадку, якщо вчитель привертає цікаві факти, загадки, прислів'я і т.д., оскільки теоретичний рівень матеріалу залишається, по суті, незмінним. Якщо ж при вивченні курсу розкриваються різноманітні і складні зв'язки, що існують у природі, теоретичний рівень матеріалу підвищується, пізнавальні завдання, поставлені перед учнем, ускладнюються і це сприяє розвитку інтересу. [9 с.93]
Вивчення екологічних зв'язків, сприяє підвищенню екологічної культури школярів, вихованню відповідального ставлення до природи. Без знання екологічних зв'язків важко уявити можливі наслідки втручання людини у природні процеси. Без цього неможливо повноцінне екологічне виховання школярів.
У третьому класі, при вивченні тем «Збережемо повітря і воду, корисні копалини і грунт», «Збережемо дивовижний світ рослин і тварин», учні дізнаються про реальні екологічні проблеми, які постали перед людьми. До таки проблем відносяться:
· Захист неживої природи і грунтів від забруднення, руйнування та виснаження;
· Збереження різноманіття видів організмів і цілісності співтовариств;
· Охорона природи як необхідна умова збереження здоров'я людей.
У курсі "Людина і світ" можна виділити три ступені вивчення природи.
Перша: об'єкти природи розглядаються в їх окремо, без акцентування уваги нас зв'язки між ними. Це важливий щабель, без якої вивчення наступних буде ускладнено, але нею не можна обмежуватися.
Друга: об'єкти природи розглядаються в їх взаємному зв'язку. Наприклад, вивчається, чим харчуються різні тварини, будуються ланцюга харчування.
Третя: розглядаються вже не просто предмети природи, а процеси. На попередніх ступенях вивчалися предмети, а на цьому зміни, які з ними відбуваються. Які природні зміни нас цікавлять в природу перш за все?
По-перше: сезонні - в їх основі лежить дія природних факторів, по-друге: зміни, викликані діяльністю людини. Ці процеси виникають в природі завдяки факторам, які передаються по ланцюжку існуючих зв'язків. Третій ступінь вивчення природи допомагає учням на основі екологічних знань пояснити явища природи, а в деяких випадках і передбачити їх.
Для повноцінного екологічного виховання необхідне вивчення природи на всіх трьох рівнях. [30 с.127]
Не існує однозначних рецептів з приводу того, які екологічні зв'язку, на якому уроці і як саме розглядати. Це може вирішити тільки вчитель, який працює в конкретному класі в умовах конкретного природного оточення. Важливо врахувати необхідність диференційованого підходу до учнів, підбору для них завдань різного ступеня складності.
З усього сказаного раннє слід, що виховання, засноване на розкритті конкретних екологічних зв'язків, допоможе учням засвоювати правила і норми поведінки в природі. Останні, у свою чергу, не будуть голослівними твердженнями, а будуть усвідомленими і осмисленими переконаннями кожного учня.
Отримуючи певну систему знань на уроках "Людина і світ" учні також можуть засвоїти норми і правила морально-екологічної поведінки в природі, так як через екологічну просвіту виховується відповідальне ставлення до природи.
Але норми і правила поведінки будуть погано засвоєні, якщо не будуть враховуватися умови екологічного виховання.
Перша найважливіша умова - екологічне виховання учнів повинно проводиться в системі, з використанням місцевого краєзнавчого матеріалу, з урахуванням наступності, поступового ускладнення і поглиблення окремих елементів.
Друга неодмінна умова - треба активно залучати молодших школярів у посильні для них практичні справи з охорони місцевих природних ресурсів. Таких справ дуже багато: це внутрішнє і зовнішнє озеленення школи, скверу, догляд за квітниками, шефство над лісовими ділянками там, де ліс знаходиться близько від школи, збір плодів і насіння лугових і деревно-чагарникових рослин, збирання хмизу, охорона і підгодівля птахів, шефство над пам'ятниками природи в ході вивчення рідного краю тощо.
Екологічні поняття у молодших школярів формуються з опорою на властиві молодшим школярам емоційну чуйність, допитливість і, разом з тим, здатністю опановувати певними теоретичними знаннями.
При вивченні теми "Будемо берегти здоров'я" формується уявлення про людину, як частини живої природи, про будову і життєдіяльності нашого організму і про вплив на неї навколишнього середовища.
У третьому класі тема "Рослинний світ Білорусі" знайомить учнів з рослинами, природними зонами нашої країни, основними екологічними проблемами цих зон, природоохоронної роботою в них. При вивченні теми "Природні багатства Білорусі" в четвертому класі розглядаються поверхню, корисні копалини, водойми, грунти, природні співтовариства, охорона природи краю. Екологічні знання дітей розширюються, поглиблюються, деталізуються.
Щоб екологічне виховання не було безпідставним, обов'язково потрібно формування екологічної свідомості. Екологічно утворена особистість, знаючи яку шкоду природі приносять ті чи інші дії, формує своє ставлення до цих дій і вирішує для себе питання про їх правомірність. Якщо людина екологічно утворений, то норми і правила екологічної поведінки будуть мати під собою тверду основу і стануть переконаннями цієї людини.
Як відомо, виховання в широкому сенсі слова - це процес і результат розвитку особистості під впливом цілеспрямованого навчання і виховання. Навчання ж - це процес взаємодії вчителя і учня, в ході якого здійснюється освіта людини.
На уроці вирішуються три завдання: освітня, виховна та розвиваюча. Тому урок дає більше можливості для виховання у молодших школярів нового ставлення до природи, заснованого на гуманізмі.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 2
Методи і прийоми морально-екологічного виховання молодших школярів.
2.1.Діагностіка сформованості морально-екологічних якостей молодших школярів у навчальній діяльності.
На діагностичному етапі було проведено анкета з метою: перевірки первинних умінь, навичок вести себе в природі.
Ми провели анкету в експериментальному і контрольному класах.
Були взяті 2 класи: експериментальний (17человек) і контрольний клас (17человек).
Далі наводяться відповіді учнів експериментального і контрольного класів:
1.Любішь ти відпочивати на природі?
· Так (17чел.)
· Так (17чел.)
2.Що ти найбільше любиш робити на природі?
· Слухати птахів, милуватися природою, гуляти (3 чол.)
· Засмагати, купатися (5 чол.)
· Грати в рухливі ігри (4 чол.)
· Збирати гриби, ягоди (2 чол.)
· Рвати квіти (3 чол.)
· Ловити рибу (2 чол.)
· Збирати гриби, ягоди (4 чол.)
· Купатися (5 чол.)
· Розводити багаття (4 чол.)
· Робити з гілок курінь (2 чол.)
· Грати на траві у футбол (2 чол.)
3.Ти допомагав тварин, рослин?
· Ні, (6 чол.)
· Підібрав бездомну собаку (1 чол.)
· Лікував собаку (5 чол.)
· Підгодовували птахів взимку (5 чол.)
· Ні, (5 чол.)
· Підібрав птицю і годував її (1 чол.)
· Підібрав собачку (1 чол.)
· Забинтував зламане дерево (2 чол.)
· Підживляю взимку птахів (8 чол.)
4.Ти допомагав дорослим в охороні природи?
· Ні (4 чол.)
· Робив з татом шпаківню (5 чол.)
· Допомагав на дачі (5 чол.)
· Брав участь в озелененні шкільного двору (3 чол.)
· Ні (5 чол.)
· Робив з татом шпаківню (7 чол.)
· Брав участь в озелененні шкільного двору (5 чол.)
5.Любішь книги про природу? Які?
· Не люблю читати (3 чол.)
· В. Біанкі, Є. Чарушина (14 чол.)

· Не люблю читати (2 чол.)
· В. Біанкі, Є. Чарушина (15 чол.)

Аналізуючи результати двох анкет, хочеться сказати, що результати в основному однакові в обох класах. Вони милуються природою, але все-таки розводять багаття, ламають гілки на курінь, дозволяють собі рвати квіти. Для молодшого шкільного віку доступні поняття хороших і поганих вчинків. Під гарною поведінкою вони мають на увазі старанне ставлення до навчання, корисна праця, дотримання елементарного порядку, прояв ввічливості, дружбу з однолітками, чесність і правдивість. Чим раніше для себе дитина почне засвоювати такі навички та звички, які поклали б початок подальшому вдосконаленню особистості, загальному розвитку і вихованості і відповідали нормам загальнолюдської моралі, тим легше вони будуть сприйматися ним як щось само собою зрозуміле. Отже, стануть не просто орієнтирами поведінки в даній конкретній ситуації, а саме нормами, за якими дитина живе, навіть не розглядаючи в деяких ситуаціях інших варіантів поведінки.
У подальшій роботі ми постараємося вселити їм, що цього робити не можна. З інших питань, анкети результати майже однакові. І звідси випливає висновок, що уявлення учнів про дбайливе ставлення до природи і її багатстві, про допомогу тваринам і рослинам, про охорону природи і правила поведінки в природі дуже недосконалі, неглибокі і є далеко не у всіх учнів.
2.2.Методи та прийоми формування морально-екологічного досвіду у молодших школярів.
На перших етапах найбільш доцільні методи, які аналізують і коректують сформовані у школярів екологічні ціннісні орієнтації, інтереси і потреби. Використовуючи їх досвід спостережень і природоохоронної діяльності, вчитель у ході бесіди з допомогою фактів, цифр, суджень викликає емоційні реакції учнів, прагне сформувати у них особисте ставлення до проблеми.
На етапі формування екологічної проблеми особливу роль набувають методи, що стимулюють самостійну діяльність учнів. Завдання та завдання спрямовані на виявлення протиріч у взаємодії суспільства і природи, на формування проблеми і народження ідей про шляхи її вирішення з урахуванням концепції досліджуваного предмета. Стимулюють навчальну діяльність дискусії, сприяючи прояву особистого ставлення учнів до проблем, знайомству з реальними місцевими екологічними умовами, пошуку можливостей їх вирішення.
На етапі теоретичного обгрунтування способів гармонійного впливу суспільства і природи вчитель звертається до розповіді, який дозволяє представити наукові основи охорони природи в широких і різнобічних зв'язках з урахуванням факторів глобального, регіонального, локального рівнів. Пізнавальна діяльність стимулює моделювання екологічних ситуацій морального вибору, які узагальнюють досвід прийняття рішень, формують ціннісні орієнтації, розвивають інтереси і потреби школярів. Активізується потреба у вираженні естетичних почуттів і переживань творчими засобами (малюнок, розповідь, вірші тощо). Мистецтво дозволяє компенсувати переважне число логічних елементів пізнання. Властивий мистецтву синтетично підхід до дійсності, емоційність особливо важливі для розвитку мотивів вивчення та охорони природи. [5 с.47]
Засобом психологічної підготовки школярів до реальних екологічних ситуацій виступають рольові ігри. Вони будуються з урахуванням специфічних цілей предмета.
Ряд методів має універсальне значення. Кількісний експеримент (досліди з вимірювання величин, параметрів, констант, що характеризують екологічні явища; експериментальне вивчення екологічної техніки, технології; досліди, що ілюструють кількісне вираження екологічних закономірностей і т.п.) дозволяє успішно формувати структурні елементи екологічного знання і ставлення до них як до особисто значущим.
Реалізація завдань екологічного стану вимагає перегляду форм і методів навчання. Більшість вчителів, які працюють в початкових класах, віддає перевагу методам, формам і методичним прийомам навчання, розглянутим Н.А. Фролової і Л.С. Квасцовой:
· Стимулювання учнів до постійного поповнення знань про навколишнє середовище, для чого використовуються на уроках сюжетно-рольові ігри, бесіди, доповіді учнів, вікторини;
· Розвиток творчого мислення, вміння передбачати можливі наслідки пріродообразующей діяльності людини, для чого залучаються методи, що забезпечують формування інтелектуальних умінь: аналіз, синтез, порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, досвід, лабораторна робота, бесіда, спостереження - традиційні методи;
· Формування дослідницьких навичок, умінь, здібностей приймати екологічно доцільні рішення і самостійно здобувати нові знання - проблемний підхід до процесу навчання;
· Залучення учнів в практичну діяльність щодо вирішення проблем навколишнього середовища місцевого значення (виявлення рідкісних і зникаючих видів, організація екологічної стежки, захист природи - відновлення лісу, пропаганда екологічних знань: лекції, бесіди, плакати). [6 с.60]
Прагнучи викликати в школярів емоційні реакції, показати непривабливість безвідповідальних дій, вчитель використовує приклад і заохочення. Покарання - це крайня, виняткова міра впливу на учнів. Якщо дані методи виховання будуть використовуватися на потрібному етапі навчання, з урахуванням психологічної підготовленості учнів і з урахуванням природних умов, то вчитель може сформувати екологічно грамотну і морально-виховану особистість.
Формування екологічних понять у молодших школярів здійснюється за допомогою завдань, яким доцільно надавати екологічну спрямованість. Завдання, які використовуються на уроках, повинні розкривати не тільки зв'язки організмів із середовищем проживання, а й ціннісні нормативні та практичні діяльні аспекти ставлення людини до рідної та соціальної природному середовищу. У результаті цього учні частіше будуть залучатися в самостійний пошук, вчитися прогнозувати наслідки поведінки і діяльності в навколишньому середовищі, опановувати практичними вміннями, брати участь у творчій діяльності.
Системне побудова завдань дозволяє дитині побачити конкретні місця існування живих організмів - їх будинки і квартири, багатосторонні зв'язки з середовищем проживання і між собою, що дозволяє дитині відкривати для себе багато екологічних закономірності.
У морально - екологічному вихованні молодших школярів важливі не окремі заходи, а добре продуманий безперервний процес діяльності по вивченню, збереженню та поліпшенню природного середовища. Серед нетрадиційних форм організації роботи на уроці, яким можна надати екологічну орієнтацію, слід виділити уроки-свята і тематичні уроки (Свято лісу, Лісовий карнавал, Бережи природу, та ін.) Зміст натуралістичних свят може бути різним, але принципи організації їх в основному загальні. Не важливо, яка тема обрана для того чи іншого свята, головне, щоб він був спрямований на всебічний розвиток школярів, формування їх активної життєвої позиції, громадянської відповідальності за долю рідної природи і надовго закарбувався в пам'яті всіх його учасників. "Охорона природи - обов'язок кожного" - ось основна ідея, яка червоною ниткою повинна проходити через композицію будь натуралістичного справи.
Більшу частину виховної навантаження несе на собі період колективної підготовчої роботи свята. У ході підготовки треба стимулювати творчу ініціативу, винахідливість, вигадку школярів. Бажано обрати рада справи, який уточнює, конкретизує план підготовки і проведення уроку-свята, розробляє завдання та доручення хлопцям. Кожному можна запропонувати домашнє завдання-під готувати свій добрий сюрприз. Учитель може допомогти зорієнтуватися у виборі сюрпризу.
Ключ до успіху уроків-свят - у подоланні формалізму і штампу в їх проведенні. Необхідно сміливіше імпровізувати, вводити в програми тематичних уроків-свят театралізовані лялькові вистави, ходи жартівливо-карнавального типу, влаштовувати виставки, аукціони, ярмарки, підтримувати імпровізоване самодіяльне творчість учнів. До цих уроків можна підготувати спецвипуски стінгазет, конкурси малюнків, плакатів, фотографій, творів-мініатюр про полюбився куточку природи,
Заслуженою популярністю у хлопців користуються конкурси і турніри. Ігрові конкурси носять зазвичай комплексний характер, представляючи собою сплав традиційних вікторин, різних змагань, виступів. Так, турнір знавців природи може включати декілька етапів:
1. Конкурс на кращого знавця таємниць природи (потрібно висунути свою гіпотезу щодо розгадки однієї з її таємниць).
2. Конкурс малюнків "природоохоронні знаки" (командам пропонується намалювати різні природоохоронні знаки, які можна встановити в таборі, в лісовій зоні турботи, на екологічній стежці).
3. Естафета ерудитів (вона проводиться ланцюжком: перша команда задає питання друге, друга - третій і т. д.).
4. Конкурс усних розповідей на тему "Червона книга природи" (учасники турніру повинні розповісти про дивовижне, на їх погляд, представника флори чи фауни, що потрапив на сторінки Червоної книги). Для конкурсу можна запропонувати і такі теми: "Найкрасивіший куточок нашого краю", "Дивовижна рослина (тварина)", "Очевидне - неймовірне" і т.п.
5. Конкурс знавців голосів природи (команди слухають магнітофонний запис з голосами птахів, інших тварин. Її включають 2-3 рази. Необхідно написати назви тварин в тому порядку, в якому звучали їхні голоси),
6. Реклама книг про природу (книга може бути запропонована наперед або в ході турніру).
7. Конкурс на кращу інсценізацію байки, персонажами якої є представники флори чи фауни.
Переможців в особистому та командному першості визначають за підсумками турніру в цілому. [25 зі 157]
Вдалим поєднанням ігрової та пізнавальної діяльності молодших школярів є ігри-екскурсії. Н.С. Жесткова говорить про те, що вчитель повинен ретельно готуватися до екскурсії і приводить докладний план підготовки:
1. Намітити тему. Бажано, щоб назва теми звучала емоційно або проблемно, що дозволяє відразу зацікавити учнів.
2. Визначити мету, завдання і скласти попередній план екскурсії.
3. Вибрати місце проведення екскурсії, заздалегідь побувати там, розробити маршрут. Передбачити місця для рухливих ігор, інформації, спостережень, збору природного матеріалу, суспільно корисної діяльності учнів.
4. Уточнити зміст виховного і пізнавального матеріалу, підібрати ігровий матеріал, вірші, загадки, вікторини.
5. Продумати методику проведення екскурсійного заняття.
6. Спланувати організаційні форми діяльності учнів (коли і де проводити масові і групові спостереження), виконання суспільно корисних справ, розподілити обов'язки між підгрупами або окремими учнями.
7. Продумати до яких узагальнень, висновків треба підвести учнів, як оцінити їх вихованість і дисциплінованість.
8. Коли остаточно уточнені зміст і методика проведення екскурсії, можна доопрацювати план.
Вчителі пропонують давати дітям заучувати перед екскурсією вірш про природу, використовуючи для цього вірші І. Буніна, Ф. Тютчева, С. Єсеніна. На екскурсії використовувати загадки С. Маршака, Е. Сєрової, Р. Федькіна. Перед екскурсією давати дітям по підгрупах або окремим учням різні завдання по спостереженню за тваринами і рослинами. необхідно приділяти велику увагу підвищенню пізнавальної активності учнів на екскурсіях. Для цього служать дидактичні ігри, такі як: "Дізнайся дерево по листу" або "Що змінилося?", Спрямовані на порівняння побаченого і відтворення в пам'яті того, що було. Н. Г. Томіліна (кандидат біологічних наук) з Москви вважає, що успіх екскурсії в ліс в основному залежить від уміння вчителя будувати свою розповідь, використовуючи сліди життєдіяльності тварин, описуючи життя рослин, вивчаючи взаємозв'язок, в якій перебувають рослини і тварини. [8 с.187]
Ігрова діяльність молодших школярів включає в себе багато інших різноманітних видів діяльності і тому є універсальною. Особливо важливо те, що діти беруть участь в іграх без примусу, на добровільних засадах. Педагогічно грамотне керівництво ігровою діяльністю дозволяє розширити кругозір молодших школярів, залучити до природоохоронної роботу велика кількість школярів, допомагає виховувати в людях почуття відповідальності за стан рідної природи.
У нашій роботі з формування морально-екологічного досвіду у молодших школярів я використовувала нетрадиційний урок-свято.
2.3.Результати дослідно-експериментальної роботи.
На цьому етапі ми провели анкету. Анкета проводилася в тих же класах. Результати експериментального і контрольного класів:
1. . Потрібно захищати природу?
· Так (17 чол.)
· Так (16 чол.)
· Ні (1 чол.)
2. . Добре чи полювати на диких тварин?
· Ні (17 чол.)
· Так (1 чол.)
· Ні (16 чол.)
3. Чи подобається тобі читати книги про природу, тварин?
· Так (14 чол.)
· Ні (3 чол.)
· Так (15 чол.)
· Ні (2 чол.)
4. Чи подобається тобі професія лісника?
· Так (5 чол.)
· Ні (12 чол.)
· Так (5 чол.)
· Ні (12 чол.)
5. Чи подобаються тобі екологічні ігри?
· Так (17 чол.)
· Так (17 чол.)

В експериментальному класі діти сприймали матеріал з інтересом без ознак втоми. Активно брали участь у процесі навчання. На наступних бесідах з теми уроку практично всі хлопці показали досить глибокі знання. Школярі висловлювали зацікавленість у проведенні таких занять і надалі.
У контрольному класі урок проводився за тією ж самою темою, але без застосування гри, матеріал буде викладався сухо. Для школярів початкових класів такий матеріал сприймався досить важко, що вплинуло на засвоєння знань. Учням не було цікаво сприймати весь матеріал, до кінця уроку настала стомленість. Урок видався дітям звичайним, стандартним.
За результатами анкети видно, що в експериментальному класі знання засвоїлися краще, ніж у контрольному за рахунок проведеного уроку-свята. За підсумками роботи нами були розроблені рекомендації по успішному морально-екологічному вихованню:
1. З метою формування морально-екологічної культури учнів необхідний комплекс заходів: продовжити роботу з удосконалення змісту навчальних програм з урахуванням морально-екологічних питань у відповідності до змісту освіти.
2. Розширювати і поглиблювати всі види позаурочної діяльності морально-екологічного виховання - пізнавальну, трудову, опитніческую, краєзнавчу. Впроваджувати в навчальний процес різні спецкурси і факультативи морально-екологічного аспекту.
3. Систематично вивчати, узагальнювати та поширювати передовий досвід учителів з морально-екологічного виховання, необхідно вести спецкурси екологічного спрямування.
4.Актівізіровать участь молодших школярів у різноманітній дослідно-дослідної, природоохоронної діяльності, організовувати різні екологічні клуби, гуртки і т.д.
 
 
 
           
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Висновок
У результаті нашої дослідно-експериментальної роботи ми зробили наступні висновки:
1.Нравственно-екологічне виховання школярів - пріоритетний напрямок у роботі школи, здійснюване з урахуванням віку учнів, має кінцевою метою формування морально-екологічної культури.
2.Теоретичні основи морально-екологічного виховання молодших школярів досить розроблені в науковій та методичній літературі.
3.Несмотря пожвавлення роботи з морально-екологічного виховання в школах, її рівень, як правило, залишається досить низьким.
4.Для систематизації роботи необхідна програма морально-екологічного виховання молодших школярів, забезпечує організацію пізнавальної, пізнавально-розважальної, практичної та дослідницької діяльності учнів, використання і поєднання нетрадиційних і традиційних форм, активних методів і прийомів роботи, безперервність і послідовність у викладі матеріалу.
5. Формування екологічної свідомості - найважливіше завдання школи. І робити це треба дохідливо і ненав'язливо. І в цьому нам можуть допомогти уроки нетрадиційної форми: наприклад уроки-свята, екскурсії. На таких уроках можна домогтися того, чого неможливо добитися на традиційному уроці: активної участі учнів у підготовці уроку, зацікавленості в тому, щоб урок пройшов добре. Нетрадиційні уроки, як правило, надовго запам'ятовуються дітям, і звичайно, той матеріал, який на них вивчався. Тому нетрадиційні форми уроку особливо важливі для формування екологічної свідомості у школярів.
6.При проведенні нестандартних уроків у школярів не тільки підвищився рівень морально-екологічних знань, а й значною мірою змінилася мотивація вчинків у природі, а також інтереси учнів.
7.Целенаправленная систематична робота з морально-екологічного виховання, сприяє значному підвищенню морально-екологічної культури школярів.
Підготовка курсової роботи переконала мене великий важливості подальшої роботи, спрямованої на підвищення морально-екологічної культури учнів початкових класів. Метою дослідження взаємодії морального та екологічного виховання є формування людини з високим рівнем морально-екологічної культури, що поєднує в собі морально-екологічні знання та переконання, стійку лінію поведінки і дій, що мотивується морально-екологічними цінностями.
Морально-екологічна освіта і виховання учнів здійснюється в урочній і позаурочній діяльності. Позаурочна робота більш цікава для учнів своєї вільної формою, а класна - несе більше інформації. Для того, щоб зацікавити учнів, уроки повинні бути різноманітними, цікавими, захоплюючими. У своїй педагогічній практиці мною використовуються різні форми і методи проведення уроків. Необхідно, щоб хлопці були не лише слухачами, а й самі брали активну участь у проведенні уроку
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бібліографія
1.Арістотель. Твори в 4-х томах - М.: 1984, т.4.
2.Архангельскій Н.В. Моральне виховання. - М.: Просвещение, 1979. 3.Бабанскій Ю.К. Педагогіка: Курс лекцій. - М.: Просвещение, 1988.
4.Болотіна Л.Р. Педагогіка: Навчальний посібник для педагогічних інститутів. - М.: Просвещение, 1987.
5.Віноградова Н.Ф. Екологічне виховання молодших школярів: Проблеми і перспективи .- М.: Просвещение, 1990.
6.Воспітаніе та розвитку дітей у процесі навчання природознавства: З досвіду роботи. Посібник для вчителя. / Упорядник Мельчаков Л.Ф. - М.: Просвещение, 1981.
7.Жесткова Н.А. Екологічне виховання школярів у початкових класах - М.: Педагогіка, 1972.
8.Захлебний О.М. Загальне та екологічна освіта: єдність цілей і принципів реалізації / / Радянська педагогіка. - 1984. - № 9.
9.Захлебний О.М. Школа і проблеми охорони навколишнього середовища - М.: Педагогіка, 1981.
10.Захлебний О.М., Звєрєв І.Д., Суравегина І.Т. Охорона природи в шкільному курсі біології - М.: Просвещение, 1977.
11.Зверев І.Д. Екологія в шкільному навчанні: Новий аспект освіти. - М., 1980.
12.Зверев І.Д. Організація екологічної освіти в школі. М., 1990.
13.Зверев І.Д., Суравегина І.Т. та ін Екологічна освіта школярів .- М., 1983.
14.Каіров І.А. Моральне розвиток молодших школярів у процесі виховання. - М.: Просвещение, 1979.
15.Концепція виховання дітей та учнівської молоді в РБ - Мн.: 2001.
16.Кучер Т.В. Екологічне виховання учнів .- М.:
Просвітництво, 1990.
17.Ліхачев Б.Т. Екологія особистості / / Педагогіка. - 1993. - № 2.
18.Моісеева Л.В., Кастунов І.Р. Діагностика рівня екологічних знань та сформованості екологічних відносин у школярів / Міністерство освіти Російської Федерації; УГПИ Наук. пед. центр «Унікум». - Єкатеринбург, 1993.
19.Отношеніе школярів до природи / За ред.: Звєрєва І.Д., Суравегиной І.Т. - М.: Педагогіка, 1988.
20. Пакулова В.М., Кузнєцова В.І. Методика викладання природознавства .- М.: Просвещение, 1990.
21.Программа виховання дітей та учнівської молоді в РБ - Мн.: 2001.
22. Програми для установ, що забезпечують здобуття загальної середньої образобанія з російською мовою навчання з 12 - річним терміном навчання. 1-4 класи. - Мн.: Національний інститут освіти, 2004.
23. Салєєва Л.П. Використання ігрових ситуацій під час навчання молодших школярів з метою формування дбайливого ставлення до природи / / Рольові ігри з охорони природи в середній школі - М., 1977.
24.Суравегіна І.Т. Методична система екологічної освіти / / Радянська педагогіка. - 1988.
25.Суравегіна І.Т., Сенкевич В.М. Екологія і світ: Метод. посіб. для вчить. - М.: Нова школа, 1994.
26.Педагогіка. / Под ред. Харламова І.Ф.-М.: Педагогіка, 1987.
27.Екологіческое освіта школярів. / Под ред. Звєрєва І. Д.,
Суравегиной І.Т. - М.: Педагогіка, 1983.

Додаток 1
Урок-свято.
Перед заняттям була проведена бесіда на тему "Збережемо природу".
На формуючому етапі був проведений урок-свято "Світ навколо мене". Учитель показує перший плакат дитячої екогазети.
Перший кореспондент. - Я буду говорити про це блакитному полі (показує на плакат). Але спочатку ви повинні здогадатися, про що піде мова: "Через ніс відбувається в груди. І зворотний тримає шлях. Він невидимий, та все ж ... Без нього ми жити не можемо. "(Воздух.)
- Правильно, мова піде про повітрі. Ми живемо в повітряному океані, який називається атмосферою. Ми звикли повітряний океан кликати небом. Хто знає вірші або загадки про небо? "Вище лісу, вище гір, розстеляється килим. Він завжди - завжди розкинуть наді мною і тобою, то він сірий, то він синій, то він яскраво-блакитний. "(Небо)
- Усе живе дихає повітрям, і це повітря може бути чистим. Але не завжди він таким буває. Чи знаєте ви, що у повітрі містяться мікроби - дуже маленькі живі істоти? Серед них є такі, які викликають хвороби, наприклад, грип. Коли в кімнаті багато людей, а вікна закриті, мікробів може накопичитися дуже багато. На всі предмети з повітря осідає пил, 1 мікроби в ній накопичуються. Що ж потрібно зробити, щоб мікробів було менше? (Відповіді молодших школярів.)
- Провітрити кімнату, стерли пил лажной ганчіркою - прибрали мікробів з блакитного поля! (Учень прибирає аплікації мікробів з плаката.) Ще добре очищають і освіжають повітря рослини. Вони збирають на листя шкідливі речовини, які у повітрі виявляються разом з димом заводів і фабрик. Тому у великих містах має бути багато зелені, а нам всім треба берегти рослини.
Учитель.
- Ось бачите, хлопці, ми правильно зробили, пояснивши, як знищити мікробів, а поле стало чисте, блакитне. Якщо ми зможемо очистити всі поля - то в кінці нас зустріне веселий чоловічок!
- Тепер наступна сторінка нашої екогазети - подивіться, що ж це таке: якісь незрозумілі зображення. Давайте послухаємо наступного кореспондента. Другий кореспондент. - Хлопці, хто з вас любить слухати пісні і іншу музику? Майже у всіх є улюблені співаки та гурти, їх слухати особливо приємно. Ось в одній пісеньці дівчина співає такі слова: Неодмінно кожним вранці Я вмикаю телевізор, І, звичайно, репродуктор, І ще магнітофон.
- Весело? Так. А чому ж сусіди їй кажуть: Гей, громадянка у вікна, Ви у домі не одна. Чому ж цілий будинок Мушу слухати цей грім? (Відповіді молодших школярів.)
- Їм не подобається, тому що шумно і неприємно. Шум у наш час є забруднювачем навколишнього середовища, так як сучасні машини - вантажівки, літаки і т.д. видають такі сильні звуки, від яких люди можуть захворіти. А дуже гучна музика викликає шумове сп'яніння і діє як наркотик. Тому дуже шкідливо включати вдома магнітофон надовго і на повну потужність. Ось ще: деякі хлопці люблять пожартувати - голосно грюкнути чи крикнути над вухом у свого приятеля. Це дуже небезпечно - різкий, сильний звук може зруйнувати слуховий апарат. Бачите, скільки звукових забруднювачів (показує на другий плакат) навколо нас. Тільки приємна, тиха музика, спокійна розмова, створюють звуковий комфорт.
- Що можуть зробити діти, щоб вдома й у школі вони мали звуковий комфорт? (Відповіді молодших школярів.)
- Не включати голосно музику, не кричати. Учитель.
- Ну ось, два поля ми вже пройшли, а ми підемо далі, на синю сторінку нашої екогазети.
Третій кореспондент: Не вмитися, ні напитися без води, листку не розпуститися без води,
без води прожити не можуть птах, звір і людина, і тому завжди всім скрізь потрібна вода!
- Ця сторінка про воду. Де найбільше води на Землі? В океані. А де знаходиться вода? У морях, в річках, у струмках. Сніг і хмари - це теж вода. Для рослин і тварин не всяка вода годиться. В океані вода яка? Солона. А щоб напитися і вмитися потрібна прісна вода і має бути чистою. Про яку воду говориться: "Водичка, водичка, вмий моє личко, щоб щічки червоніли, щоб очі блищали, щоб сміявся роток, щоб кусався зубок?"
- Звичайно, це про чистій воді. Брудною водою вмитися не можна. Прісної води на нашій планеті не так вже й багато, її треба берегти. А як? (Відповіді дітей.)
- По-перше, економно витрачати, не залишати крани відкритими, а по-друге, берегти воду від забруднення. Подивіться на синє поле, на ньому плями - це забруднювачі. Люди часто викидають в річки, струмки, озера різне сміття, миють у них машини, а ще багато бруду потрапляє у воду від заводів і фабрик. Чи зможемо ми, хлопці, очистити це поле, щоб зустріти веселого чоловічка? Що треба зробити? (Відповіді дітей.)
. - Треба економити воду, не викидати в річки і озера сміття, не мити в них машини. Ми виростемо і навчимося очищати відходи заводів і фабрик Вчитель:
-А тепер, зелена сторінка нашої екогазети. Четвертий кореспондент. - Зелена сторінка нашої газети - сторінка життя. Вона зелена оскільки основу живої природи становлять рослини, вони дають їжу і кисень всім живим істотам.
Жити в зеленому світі цьому добре взимку і влітку. Життя літає метеликом, шустрим бігає звіром, в хмарах паморочиться птахом, скаче по гілках куницею. Життя прекрасне, життя навколо. Людина природі друг!
- Тільки чи завжди людина ставиться до природи як до одного? (Відповіді дітей.) Подивіться на це поле, на ньому чорні кола і квадрати, в кожному з них рослини чи тварини, яких залишилося мало. Яке правило поведінки у природі потрібно знати, щоб рослин з гарними квітами було багато колом? (Відповіді дітей.)
- Не рвати квіти, не збирати букети в дикій природі, не плести вінки. Гарними рослинами треба милуватися в природі, а не губити їх.
- Подивіться, як ці малюнки прикрашають нашу сторінку, так само як самі ці рослини - природу. Але поле псують чорні квадрати, в яких тварини, особливо постраждалі від людини. Що будемо робити? (Відповіді дітей.)
- Головне правило - не ловити ніяких тварин, не лякати їх, не кричати у лісі, не чіпати пташиних гнізд. Найважливіше - не чіпати, не ображати нікого, навіть самих маленьких жучків, павучків, черв'ячків. Вчитель пояснює, що ці тварини постраждали більше, ніж інші: метелики з-за своєї краси, хижі птахи через неправильне розуміння ролі хижаків в природі, а жаби і жаби через те, що людям не подобається їхній зовнішній вигляд.)
Учитель.
-Звичайно, хлопці, не про всіх рослинах і тваринах, які потребують охорони, ми змогли зараз поговорити. Але якщо ми будемо знати правила поведінки в природі, ми допоможемо всім. А зараз, подивіться на останній плакат нашої екогазети. Ось і наш веселий чоловічок. Людина усміхається - йому добре. Йому добре в чистому світі. Він здоровий. Здоров'я людини - це теж багатство природи і його треба берегти.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 2.
Екскурсія: ліс, яруси лісу.
Цілі екскурсії:
1.Дать знання про лісових ярусах, про рослини і тварин, які населяють різні яруси лісу.
2.Научіть розпізнавати на практиці дерева, чагарники, трав'янисті рослини і мохи, розрізняти яруси лісу.
3.Развівать вміння порівнювати об'єкти природи, аналізувати, спостерігати, виконувати замальовки природних об'єктів з натури.
4.Воспітивать дбайливе ставлення до природи.
Обладнання:
1.Блокноти і прості олівці.
2Маленькіе грабельки і совок.
3.Нож.
Попередня підготовка:
1.Виучіть напам'ять уривки з віршів, наведені нижче:
Ліс, точно терем розписної,
Ліловий, золотий, багряний,
Веселої, строкатою стіною
Варто над світлою галявиною.
* * *
Зачарований невидимкою,
Дрімає ліс під казку сну.
Немов білою хусткою
Підв'язав сосна.
* * *
Юний ліс в зелений дим одягнений,
Теплих гроз нетерпляче чекає.
Всі весни диханням зігріте,
Все кругом і любить і співає.
* * *
У глушині лісової, в глушині зеленої,
Завжди тінистій і сирий,
У крутому яру під горою
Б'є з каменів джерело студений.
2.Разделіть клас на 3 групи.
3.Пріготовіть завдання для практичної роботи по групах.
Завдання для 1 групи.
1) Які рослини належать до першого ярусу?
Назвіть і покажіть їх.
Як їх відрізнити один від одного?
2) Проведіть спостереження за деревами: які тварини селяться серед їхніх гілок, в дуплах, під корою (попросіть допомоги у вчителя).
3) Подумайте, чому ці тварини поселилися саме на деревах?
4) Виконайте замальовки всіх чотирьох ярусів лісу, враховуючи правильне співвідношення розмірів і форм рослин.
Завдання для 2 групи.
1) Які рослини належать до другого ярусу?
Назвіть і покажіть їх.
Як їх відрізнити один від одного?
2) Проведіть спостереження за чагарниками: які тварини селяться серед їхніх гілок, під корою (попросіть допомоги у вчителя), біля коріння.
3) Подумайте, чому ці тварини поселилися саме на чагарниках?
4) Виконайте замальовки всіх чотирьох ярусів лісу, враховуючи правильне співвідношення розмірів і форм рослин.
Завдання для 3 групи.
1) Які рослини належать до третього і четвертого ярусу?
Назвіть і покажіть ці рослини.
Як їх відрізнити один від одного?
2) Проведіть спостереження за травами і мохами: які тварини селяться серед них (скористайтеся грабельками і совком)
3) Подумайте, чому ці тварини поселилися саме на нижніх ярусах?
4) Виконайте замальовки всіх чотирьох ярусів лісу, враховуючи правильне співвідношення розмірів і форм рослин.
Хід екскурсії.
1.Організаціонний момент.
Діти розміщуються на заздалегідь обраної учителем лісовій доріжці таким чином, щоб вчитель був у центрі, і учням не доводилося стояти на траві. Ще до початку екскурсії з хлопцями необхідно було провести бесіду про правила поведінки на природі, а зараз потрібно їх повторити.
- Як потрібно поводитися на природі?
- Де ви можете ходити?
- Що можете робити?
- Чого не можна робити на природі?
2. Вступна бесіда.
Хлопці, де ми з вами знаходимось?
Вам тут подобається?
Гуляючи лісом, я часто згадую різні вірші. Може бути з вами теж це відбувається?
Зараз хлопці (назвати чотирьох заздалегідь підготовлених учнів) прочитають вам уривки з віршів російських поетів, а ви уважно їх послухайте і порівняйте. (Діти читають напам'ять чотиривірші.)
Сподобалися вам уривки з віршів?
Що спільного у всіх цих чотиривіршів? (Вони всі про ліс.)
А як виглядає ліс у цих віршах? Які відмінності ви знайшли? (У них описаний ліс у різні пори року.)
Про який пори року говориться в першому уривку? Доведіть. (Аналогічно розбираються інші чотиривірші.)
А який час року зараз?
Який зараз місяць, рік і число?
Яка погода стоїть на дворі?
Як виглядає ліс 30 березня?
3. Вивчення нової теми.
  А що таке ліс?
Які бувають лісу? (Хвойні, листяні і змішані.)
Чим вони відрізняються один від одного?
Розгляньте уважно рослини, що оточують вас, і визначте, в якому лісі ви знаходитесь.
На які групи можна розділити рослини цього лісу? Знайдіть декілька варіантів відповіді. (1. Хвойні та листяні. 2. Дерева, чагарники, трави і мохи. 3. Може зустрітися відповідь: високі, середні і низькі рослини.)
Чи не заважають рости один одному рослини лісу? (Ні, тому що вони ростуть ярусами - поверхами: вище за всі дерева, нижче - чагарник, ще нижче - трави, гриби, а в самому низу - мохи.)
Яруси лісу прийнято вважати зверху вниз. Назвіть, будь ласка, рослини першого ярусу - поверху, другого, третього і четвертого.
А тепер назвіть номери поверхів - ярусів на яких ростуть чагарники, мохи, дерева, трави. (Можна повторити такі вправи кілька разів для закріплення у вигляді гри в парах, групах або фронтально.)
Як ви думаєте, чи випадково розміщення рослин у лісі поверхами і чому? (Боротьба за світло і тепло ...)
Як ви думаєте, чи ростуть поверхами під землею коріння рослин? Якщо так, то як? (Найглибші коріння у дерев і т. д.)
До якого ярусу ви віднесли б молоді і ще поки низькі деревця? (Молода поросль дерев відноситься до першого ярусу, незважаючи на їхнє зростання.)
4.Практіческая робота.
Чи тільки рослини живуть у лісі?
Зараз ми спробуємо з'ясувати, для яких ще живих істот ліс є рідним домом.
Для цього ми поділимось на групи, кожна з яких отримає конверт із завданням. За 15 хвилин групи повинні обстежити територію (вказати кордону) і надати класу звіт про свої дослідження згідно з цим завданням. Для роботи вам потрібні блокноти, олівці та інструменти, які можна отримати у вчителя (або бригадира).
(Дається деякий час, щоб діти могли розбитися на заздалегідь сформовані групи. Групам лунають конверти із завданнями. Діти починають виконувати практичну роботу з допомогою інструкції, а вчитель контролює цей процес і надає допомогу.)
5. Звіт по практичній роботі.
За сигналом вчителя групи збираються разом і повинні оголосити результати своєї роботи. Після виступу групи її учасникам можуть бути задані питання, деякі відомості можуть викликати спір, який варто вирішити на місці, якщо для цього не буде перешкод.
6. Підведення підсумків екскурсії.
Чи сподобалась вам екскурсія?
Які відкриття ви зробили сьогодні?
Як розміщуються рослини і тварини в лісі?
Чому в лісі потрібно ходити по стежках, а не де вам захочеться?
Як потрібно ставитися до рослин, тварин і чому?
Навіщо потрібен ліс?
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Курсова
143.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Морально-екологічне виховання молодших школярів на уроках Людина і світ
Екологічне виховання молодших школярів 2
Екологічне виховання молодших школярів
Фольклор як засіб морально-етичного виховання молодших школярів
Патріотичне виховання молодших школярів на уроках музики
Патріотичне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання
Естетичне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання
Виховання організованості молодших школярів на уроках фізичної культури
Екологічне виховання учнів на уроках біології
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru