Моніторинг організації допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного профільного 3

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Мазалова Є.Г. -М.Сімферополь


МОНІТОРИНГ організації допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного ПРОФІЛЬНОГО НАПРЯМКИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно спрямоване вивчення циклу споріднених предметів, облік освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів (в тому числі лінгвістичних), створення умов для навчання старшокласників відповідно до їх професійного самовизначення.

Допрофільна підготовка є невід'ємною частиною профільного навчання і являє собою систему педагогічної, психологічної, інформаційної, організаційної діяльності, яка сприяє самовизначенню учнів 8-9-х класів у виборі ними подальших напрямків профільного навчання, сфери їх майбутньої професійної діяльності.


ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ


При вивченні організації допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів Автономної Республіки Крим було поставлено низку дослідницьких завдань, серед яких:

  • визначення загальних тенденцій у діяльності органів управління освітою з організації допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного профільного напрямку;

  • оцінювання ефективності організації допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного профільного напрямку;

  • визначення чинників, що впливають на якість допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного профільного напрямку;

  • прогнозування динаміки ефективності допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного профільного напрямку.


  1. ОБ'ЄКТИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ МОНІТОРИНГУ


Об'єктами досліджень були визначені:

    • форми організації допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного профільного напрямку;

    • рівень навчальних досягнень учнів класів філологічного профільного напрямку;

    • створення умов у загальноосвітніх навчальних закладах для організації допрофільної підготовки і філологічного профільного навчання;

    • організація роботи з обдарованими дітьми;

    • якісний склад педагогічних працівників, що здійснюють допрофільної підготовки та викладання в класах філологічного профілю;

    • психологічний супровід вибору учнями профілю навчання.

Інструментарій моніторингу: анкетування респондентів (відповідно до вибірки); аналіз статистичної інформації.

  1. РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ


З метою вивчення чинників, що впливають на якість організації допрофільної підготовки і філологічного профільного навчання, було проведено анкетування за показниками, які, як правило, визначають ефективність профільного навчання.

Анкетування всіх категорій респондентів проводилося анонімно, що дало можливість одержати більш об'єктивну оцінку ефективності організації допрофільної підготовки та результативності функціонування профільних класів.

Респондентами анкетування виступили:

  • керівники загальноосвітніх навчальних закладів, в яких функціонують профільні філологічні класи - 31 (99,9% від запланованої кількості);

  • практичні психологи - 17 (89,5%);

  • вчителі, які працюють у 8-9-х допрофільної, 10-11-х профільних філологічних класах - 60 (115%);

  • учні 9-х допрофільної, 10-11-х профільних філологічних класів - 106 (100%);

  • батьки учнів 10-11-х профільних філологічних класів - 69 (73,4%).

Результати проведеного моніторингу показали, що створена певна система в діяльності вивчених районних, міських відділів та управлінь освіти з організації допрофільної підготовки та профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, де функціонують класи філологічного профілю:

  • допрофільна підготовка та профільне навчання в класах філологічного (іноземна, українська, російська, кримськотатарська філології) та історико-філологічного профілів організована відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі, затвердженої рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 25.09.2003р. № 10/12-2;

  • допрофільна підготовка та філологічний профіль навчання організований у загальноосвітніх навчальних закладах різних типів;

  • організація роботи класів філологічного профілю навчання здійснюється загальноосвітніми навчальними закладами на основі результатів аналізу кадрового потенціалу, попередньої діагностики інтересів учнів, побажань батьків та учнів;

  • загальноосвітні навчальні заклади надають різні можливості для задоволення потреби в допрофільної підготовки та профільному філологічному освіту, а саме:

      • в 8-9-х класах - введено курси за вибором, поглиблено вивчаються окремі предмети на диференційованій основі, організовується робота факультативів, забезпечується участь школярів у предметних олімпіадах, працюють предметні гуртки;

      • в 10-11-х класах - використовуються додаткові години варіативної частини навчального плану для поглибленого вивчення профільних предметів, курсів за вибором; спецкурсів, організації індивідуальних та групових занять, забезпечується участь у секціях МАН, предметних олімпіадах (діаграма 7);

  • загальноосвітні навчальні заклади, в яких функціонують класи філологічного профілю навчання, в цілому забезпечені педагогічними кадрами, якісний склад яких, відповідає вимогам чинного законодавства;

  • проводиться певна робота зі створення в загальноосвітніх навчальних закладах умов, необхідних для роботи класів філологічного профілю, оснащуються відповідні кабінети сучасним обладнанням та навчально-дидактичними посібниками;

  • психологічні служби регіонів здійснюють практичну роботу і відповідну психодіагностику, спрямовану на виявлення інтересів та психологічний супровід допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного профілю.

За даними моніторингових досліджень у 2007/2008 навчальному році у вивчених 8 регіонах Автономної Республіки Крим функціонував 71 клас філологічного профілю. У порівнянні з 2006/2007 навчальним роком кількість класів зменшилася на 15,5%. Тенденція до зниження загальної кількості філологічних профільних класів, простежується як у міських, так і в сільських регіонах.

Створення та функціонування філологічних профільних класів у певній мірі пов'язано із взаємозалежними факторами, що впливають на подальший розвиток цього профілю. За даними анкетування різних груп респондентів за ранжиром були визначені наступні фактори:

  • зміцнення і розвиток матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів (64,6% керівників ЗНЗ; 73,8% вчителів, 46,9% батьків);

  • інвестиції в освіту (54,3%; 36,9%; 35,8% відповідно);

  • теоретична і науково-методична підготовка педагогічних і керівних кадрів (31,1%; 25,7%; 33,9%);

  • підвищення ролі методичних служб регіону (33,6%; 35,9%; 18,6%);

  • впровадження інноваційних технологій (32,7%; 34,1%; 22,9%);

  • збільшення кількості навчальних годин на профільні предмети (19,8%; 23,8%; 12,7%);

  • зміна стилю управління з боку керівників (19,8%; 16,9%; 24,6%).

Крім того, було зазначено, що досить суттєвим фактором впливу на кількість організованих профільних класів взагалі, і філологічних зокрема, є негативний показник демографічного зростання населення в більшості регіонів автономії.

У ході моніторингу визначені завдання, які, на думку керівників загальноосвітніх установ, вчителів, які працюють в 10-11-х філологічних профільних класах і батьків учнів, що вибрали цей профіль навчання, є пріоритетними в організації філологічного профільного навчання:

  • формування готовності до свідомого вибору професії (керівники ЗНЗ - 20,3%; вчителя - 6,9%; батьки - 21,8%);

  • підготовка до конкуренції на ринку праці (17,6%; 4,9%; 9,9% відповідно);

  • орієнтація на певний вид професійної діяльності (16,2%; 22,7%; 25,5%);

  • реалізація принципу особистісно орієнтованого навчання для створення власної освітньої моделі кожного учня (12,2%; 22,7%; 5,5%);

  • формування соціальної, комунікативної, інформаційної компетенцій на професійному рівні (10,8%; 11,9%; 10,9%);

  • підготовка учнів до вступу у ВНЗ (9,5%; 20,8%; 15,4%);

  • забезпечення можливостей рівного доступу учнівської молоді до здобуття професійної освіти та початкової професійної підготовки (8,1%; 2,9%; 5,5%);

  • оволодіння учнями старших класів навичками самостійної науково-практичної діяльності (2,7%; 4,9%; 2,7%);

  • забезпечення наступності між загальною середньою і професійною освітою (2,7%; 1,9%; 3,6%).

    Аналіз статистичних даних свідчить про те, що у 6-17% учнів 11-х класів на високому рівні сформовані практичні навички, загальнонавчальні компетенції. Про це свідчить кількість учнів, нагороджених золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні», а саме:

    • профіль іноземної філології - 33 учнів, що складає 7,5% від загальної кількості учнів це профілю;

    • профіль української філології - 29 учнів (9,2%);

    • профіль кримськотатарської філології-3 учнів (16,6%);

    • профіль російської філології - 22 учнів (6,6%);

    • історико-філологічний профіль - 4 учнів (5,9%).

    этапе Всеукраинских ученических олимпиад, ставших в дальнейшем призерами IV этапа в 2007/2008 учебном году. Разом з тим, як негативну тенденцію, необхідно відзначити незначна кількість учнів класів філологічного профілю, які перемогли у III етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад, що стали надалі призерами IV етапу в 2007/2008 навчальному році. этапа Всеукраинских ученических олимпиад по украинскому языку победителей и призеров IV этапа нет. Так, з 10-ти призерів III етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з української мови переможців і призерів IV етапу немає. этапа стали 4 учащихся (2 учащихся – английский язык, 1 учащийся – немецкий язык и 1 учащийся – французский язык). З 33-х переможців з іноземної мови (20 учнів - англійська мова; 9 учнів - німецька мова, 4 учнів - французька мова), призерами IV етапу стали 4 учнів (2 учнів - англійська мова, 1 учень - німецька мова та 1 учень - французька мова). Аналігічная тенденція простежується з учасниками Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН. этапа (профиль - украинская и русская филология) призером III этапа стал 1 учащийся (г. Симферополь). У 2007/2008 навчальному році з 10-ти учасників II етапу (профіль - українська і російська філологія) призером III етапу став 1 учень (м. Сімферополь).

    Необхідно відзначити позитивну тенденцію в стимулюванні і заохоченні здібних та обдарованих учнів. З 2007/2008 навчального року 2 учнів стали стипендіатами Президента України (р.р. Саки, Сімферополь); 25 - стипендіатами Ради міністрів Автономної Республіки Крим (м. Армянськ-1 учень; м. Керч-2 учнів; м. Саки-1 учень; м. Сімферополь-5 учнів; Бахчисарайський район-16 учнів). Стипендіатами міських рад стали 5 учнів м. Керчі; 1 учень м. Красноперекопська; 1 учень м. Саки; 11 учнів м. Сімферополя. У вивчених сільських регіонах за останні 3 роки стипендіатів органів місцевого самоврядування не було.

    Забезпечення рівня підготовки старшокласників відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти є пріоритетним завданням освіти взагалі і профільного філологічного зокрема.

    Найбільш високий рівень навчальних досягнень показали учні класів іноземної філології та історико-філологічного профілю. Високий і достатній рівні навченості показали 92,8% учнів класів іноземної філології та 84,7% учні класів історико-філологічного профілю, позитивним є відсутність початкового рівня за результатами державної підсумкової атестації. Достатній і високий рівень навчальних досягнень показав 81,1% учнів класів української філології, 79,1% учнів класів російської філології та 75% учнів класів кримськотатарської філології.

    Разом з тим, не всі учні класів філологічного профілю навчання засвоїли навчальний матеріал на рівні вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти, тому що близько 1% учнів класів української філології, 3,3% учнів класів російської філології і 8,3% учнів класів кримськотатарської філології показали початковий рівень навчальних досягнень за результатами державної підсумкової атестації.

    За результатами анкетування 20,8% батьків учнів відзначають, що підготовка учнів до вступу у ВНЗ є одним із пріоритетних завдань профільного навчання. Разом з тим, загальноосвітні навчальні заклади не завжди виправдовують очікування батьків, тому що лише 22,6% учнів, які вибрали спеціальність, відповідну профілю, надходять до відповідних ВНЗ (16,7% - кримськотатарська філологія, 18,6% - історико-філологічний профіль, 18,7% - іноземна філологія, 22,5% - російська філологія, 31,7% - українська філологія).

    Проведені дослідження показують, що в основному для викладання в класах філологічного профілю залучаються висококваліфіковані, досвідчені педагоги з відповідною освітою.

    Однак до викладання у філологічних профільних класах рідко залучаються викладачі ВНЗ, у тому числі й у містах Автономної Республіки Крим, де є достатня кількість ВНЗ. У 2007/2008 навчальному році викладання предметів філологічного профілю, у вивчених регіонах, здійснювали тільки 3 викладачі ВНЗ (м.м. Джанкой, Керч, Сімферополь).

    Забезпеченість навчальними програмами, в основному, становить 100% по всіх філологічним профілями, однак невирішеним залишається питання забезпеченості навчальною літературою та навчальними посібниками. Найменші показники в наступних регіонах:

    • м. Джанкой - українська філологія - забезпеченість 20%; іноземна філологія - забезпеченість 22%;

    • м. Керч - російська філологія - 31%; іноземна філологія - 30%; українська філологія - 35%; історико-філологічний профіль - 40%;

    • м. Сімферополь - історико-філологічний профіль - 50%.

    Регіональними психологічними службами, як правило, забезпечується психологічний супровід профільного навчання та допрофільної підготовки. Практичними психологами загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється робота з вивчення освітніх потреб учнів 8-9-х класів.

    Респонденти відзначають, що практичними психологами проводяться анкетування, тестування, співбесіди, індивідуальні та групові консультації. В основному, психологи застосовують апробовані ефективні психодіагностичні методики для вивчення професійної спрямованості та визначення особистісних характеристик учнів. Найбільш популярна у фахівців «Карта інтересів» і проекційні тести різної спрямованості. За результатами діагностики, а також на запити педагогів і батьків, організується психологічна корекція. На підставі відповідей різних категорій респондентів, можна відзначити, що в 1 / 3 випадків вибору філологічного профілю навчання вирішальну роль зіграла своєчасна психодіагностика. Так вважають 35,1% керівників загальноосвітніх навчальних закладів, 31,3% вчителів, 28,2% батьків і 32,5% учнів.

    Системі допрофільної підготовки як невід'ємної частини профільного навчання приділяється належна увага. Якісний склад вчителів, які забезпечують допрофільної підготовки, більшою мірою відповідає важливість справ.

    Використовуються різні форми реалізації допрофільної підготовки. У 2007/2008 навчальному році поглиблено вивчали предмети філологічного циклу 607 учнів 8-х класів і 1230 учнів 9-х класів, спецкурси та курси за вибором - 793 учнів 8-9-х класів; відвідували факультативи - 107 учнів, предметні гуртки - 355 учнів; брали участь у роботі наукових об'єднань - 25 учнів, в діяльності секцій МАН - 45 учнів 8-х класів та 95 учнів 9-х класів; брали участь у предметних олімпіадах - 421 учень 8-х класів та 638 учнів 9-х класів.

    Викладачі застосовують як індивідуальні, так і групові форми роботи, Респонденти відзначають, що домінують традиційні уроки і заняття, 33,3% - впроваджується система підготовки та захисту проектів, 16,5% - тренінги, 16,4% - індивідуальні консультації, 4% - інтерактивне навчання, 1% - дослідження та експерименти.

    97,6% батьків і учнів відзначають, що у загальноосвітніх навчальних закладах систематично проводиться інформаційно-роз'яснювальна робота, організовуються зустрічі з викладачами ВНЗ та представниками професій філологічного напрямку.

    У ході моніторингу, виявлено чинники, що негативно впливають на якість організації допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного профільного напрямку:

    • недостатня кількість навчальних кабінетів відповідно до профілю навчання (41,6% від потреби);

    • низький рівень оснащеності навчальних кабінетів відповідно до Типових переліками (у 2007/2008 навчальному році він склав лише 19,3%);

    • відсутність навчально-методичних комплектів для допрофільної підготовки та профільного філологічного навчання;

    • недостатньо ефективно впроваджуються інформаційно комунікативні технології навчання, що є в наявності програмно-педагогічні засоби навчання, як правило, не використовуються належним чином;

    • залишається мінімальним кількість вчителів філологів, які пройшли навчання за програмою Інтел-навчання для майбутнього;

    • мінімальна варіативність елективних курсів та спецкурсів, що обмежує можливості учнів у виборі подальшого напрямку навчання;

    • відсутність або недостатня кількість регіональних авторських програм спецкурсів, елективних курсів для філологічних профільних класів, які мають професійну, межпредметную спрямованість;

    • вкрай рідко залучаються до роботи у філологічних профільних класах викладачі ВНЗ;

    • малоефективні форми роботи з обдарованими учнями.

    Перераховані вище негативні фактори є типовими і властиві в тій чи іншій мірі іншим профільним напрямками.

    За результатами проведеного дослідження можна зробити певний прогноз підвищення якості допрофільної підготовки та філологічного профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на основі вдосконалення системи управління загальноосвітніми навчальними закладами регіонів Автономної республіки Крим.

    Підвищення якості допрофільної підготовки та філологічного профільного навчання можливе за умов:

    • впровадження системи моніторингу ефективності організації допрофільної підготовки і філологічного профілю навчання на регіональному рівні, в т.ч. щорічного проведення регіонального та інституційного моніторингів результатів зовнішнього незалежного оцінювання випускників профільних класів філологічного напрямку;

    • впровадження інформаційно комунікативних технологій навчання, ефективного використання в навчальному процесі програмно-педагогічних засобів, що є в наявності;

    • розробки та впровадження системи професійно орієнтованого профільного філологічного навчання;

    • раціонального підбору кваліфікованих педагогічних кадрів і залучення науковців для здійснення допрофільної підготовки та філологічного профільного навчання;

    • підвищення рівня професійної компетентності вчителів, які здійснюють допрофільної підготовки та філологічне профільне навчання;

    • координації спільної діяльності служб зайнятості населення, загальноосвітніх навчальних закладів, ВНЗ, методичних, психологічних служб і соціальних педагогів у питаннях організації професійної освіти учнівської молоді;

    • забезпечення поповнення бібліотечних фондів навчальних закладів, районних, міських методичних кабінетів (центрів) необхідною навчальною літературою, дидактичними матеріалами та програмно педагогічними засобами навчання;

    • проведення ретельного аналізу наявної матеріально-технічної бази навчальних кабінетів, прогностичних розрахунків її ефективного використання в умовах економічної та фінансової кризи, з урахуванням подальшого переходу на профільне навчання;

    • створення в загальноосвітніх навчальних закладах інтегрованих профільних предметних навчальних кабінетів, зміцнення і поповнення їх навчально-методичної бази;

    • розробки регіональних авторських програм елективних курсів та спецкурсів для організації профільного навчання як предметно, так і професійно орієнтованих.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Педагогіка | Стаття
    52кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Моніторинг організації допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного профільного
    Моніторинг організації допрофільної підготовки та профільного навчання в класах філологічного профільного 2
    Особливості профільного навчання в старших класах
    Методика створення міжшкільних груп як однієї з форм організації профільного навчання
    Реалізація профільного навчання в середній загальноосвітній школі
    Ефективність впровадження профільного навчання в сільських школах
    Методика проведення моніторингового дослідження ефективності профільного навчання в навчальних закладах 2
    Методика проведення моніторингового дослідження ефективності профільного навчання в навчальних закладах 3
    Методика проведення моніторингового дослідження ефективності профільного навчання в навчальних закладах
    © Усі права захищені
    написати до нас
    Рейтинг@Mail.ru