додати матеріал


Монголо-татарське нашестя на Русь Селянська війна Вітчизняна війна 1912 р Період перебудови

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Пермський гуманітарно-технологічний інститут

Гуманітарний факультет

Контрольна робота

З дисципліни "Історія Батьківщини"

Перм, 2007

Етапи монголо-татарського нашестя на Русь (основні етапи цього процесу в XIII - XV ст.)

Початок XIII століття - об'єднання кочових монгольських племен у Центральній Азії.

1206 - Чингіз-Хан став всемонгольским ханом, який створив сильну державу і потужне, дисципліноване військо.

1211 - військо Чингіз-хана вторглося в Північний Китай.

1219-1221 р.р. - Була завойована Середня Азія.

1222-1223 р.р. - Монголи підкорили Закавказзі, розбили половців і рушили в руські землі.

31 травня 1223 - на річці Калка було розгромлено російське військо на чолі з князем Мстиславом.

1235 - прийнято рішення розпочати похід для завоювання Європи, який очолив Батий (онук Чингіз-хана).

1236 - монголо-татари розгромили Волзьку Болгарію.

1237 - нападу піддалося Рязанське князівство, якій не надав допомогу володимирський князь Юрій Всеволодович.

Січень 1238 - монголо-татари вирушили у Володимиро-Суздальської землі (взяті і розорені: Москва, Володимир, Суздаль та інші міста).

4 березня 1238 - у битві на річці Сіті зазнав поразки Володимиро-Суздальський князь Юрій Всеволодович.

1239 р. - похід монголо-татар у південному напрямку.

Осінь 1240 р. - впав Київ - був відкритий шлях на Захід.

1241 р. - розгромлено Галицько-Волинське князівство - монголи вторглися в Центральну Європу.

Зазнавши великих втрат у боротьбі з Руссю і зустрівши опір народів Центральної Європи, монголо-татари повернули на схід. У пониззі Волги вони утворили нову державу - Золота Орда. Русь не увійшла до складу Золотої Орди, але практично на всій її території була встановлена ​​система татарського панування. Ординське іго було встановлено на Руській землі майже на два з половиною століття.

8 вересня 1380 - Куликовська битва, яка призвела до розгрому монголо-татарських військ і показала можливість перемоги над ними.

Середина XV століття - поновилися татарські набіг і на Русь.

1445 - сини хана Улу-Мухаммеда завдали сильна поразка під Суздалем війську Василя II.

Осінь 1480г. - Русь повалила остаточно ненависне ярмо.

Селянська війна під керівництвом О. Пугачова: причини і наслідки

Послідовне посилення кріпацтва викликало загострення класової боротьби. Вищим її виразом стала селянська війна під проводом Омеляна Пугачова (1773-1775 роки).

Причини війни:

подальше закріпачення селян;

позбавлення козаків колишніх вольностей;

погіршення становища гірничозаводських робітників Уралу, народів Поволжя і Приуралля;

зміцнення абсолютистско-феодального держава в Росії.

Наслідки війни:

селянська війна не принесла селянам полегшення.

Вітчизняна війна 1812 р. - причини та підсумки

Агресивні дії Наполеона в Європі, континентальна блокада проти Англії, що ущемляли економічні інтереси Росії, особисті стосунки двох імператорів стали причинами погіршення відносин між Францією і Росією і початку нової війни.

Підсумки війни:

Втрати з обох сторін були величезними;

Плани Наполеона звалилися;

Французькі війська отримали удар, після якого не змогли оговтатися;

Росія відстояла свою незалежність і територіальну цілісність.

Нова економічна політика: причини, суть, наслідки

Причини:

Економічна і політична криза після громадянської війни і з-за політики "воєнного комунізму".

Населення Росії скоротилося на 10 млн. чоловік;

промислове виробництво зменшилося у 7 разів, закрилися багато підприємств;

робочі опинилися на вулиці, різко впала продуктивність праці;

в цілковитому занепаді був транспорт;

видобуток вугілля і нафти перебувала на рівні кінця XIX століття;

різко скоротилися посівні площі;

валова продукція сільського господарства становила 67% довоєнного рівня;

протягом ряду років люди жили впроголодь;

не вистачало одягу, взуття, медикаментів;

дитяча безпритульність.

У березні 1921 р. на X з'їзді РКП (б) Ленін обстоював у своїй доповіді необхідність введення "антикризової" програми. З'їзд схвалив заходи щодо виходу з кризи і рішення з'їзду ознаменували перехід до нової економічної політики (НЕПу).

Сутність НЕПу: нова економічна політика була спрямована на подолання масового невдоволення політикою "воєнного комунізму".

Цілі НЕПу:

відновлення господарства і пошук нових шляхів побудови соціалізму;

створення внутрішньополітичної стабільності, залучення селян на бік Радянської влади;

подолання кризи влади.

Основні положення НЕПу:

заміна продрозкладки продподатком;

дозвіл приватної торгівлі;

децентралізація управління економікою;

денаціоналізація дрібної і середньої промисловості;

проведення грошової реформи (зміцнення фінансової системи);

перехід до грошової оплати праці;

скасування безкоштовних послуг;

дозвіл оренди землі і найманої праці;

переведення держпідприємств на госпрозрахунок і самофінансування;

допуск приватного капіталу в економіку у вигляді концесій.

У цілому НЕП оцінювався як перехідний період, тактичний хід, тимчасовий відступ на шляху розвитку соціалізму.

Ленін вважав, що в Радянській республіці не повинна бути допущена політична лібералізація (багатопартійність).

Ленін пропонував однопартійність і адміністративно-ринкову систему.

Наслідки НЕПу:

Розшарування в місті і на селі;

Відродження процесів збагачення одних і зубожіння інших;

Розшарування селянства;

Зростання робітничого класу (відхід у місто селян);

Збільшення державного бюрократичного апарату;

Формування нової буржуазії (непманів);

Основне заняття непманів - торгівля;

Зростання безробіття;

Сільгосп податок у селян;

Буржуазія платила податок з обороту і до місцевого бюджету;

Прибутковий податок став ділитися на: основний і прогресивний;

Існувало 10 непрямих податків.

Основні заслуги НЕПу:

Перехід селян на бік Радянської влади;

Відновлення економіки;

Підйом промисловості і сільського господарства;

Вихід з економічної кризи;

Надання свободи підприємствам;

Сформована нова концепція розвитку соціалізму;

Проведення грошової реформи;

Необхідність розвитку різноманітних форм власності.

Період перебудови (1985-1991 рр.). М.С. Горбачов - радянський лідер нової формації. Економічні та політичні перетворення в СРСР - зміст і наслідки

11 березня пленум ЦК КПРС пост Генерального секретаря обрав Михайла Сергійовича Горбачова. Він став останнім Генеральним секретарем ЦК КПРС.

Обрання Горбачова показало, що партійне керівництво готове і прагне до змін.

Квітневий пленум ЦК КПРС

Основні рішення пленуму:

почалися зміни, які отримали назву "Перебудова";

проголошений курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни;

подолати відставання темпів економічного зростання;

збільшити обсяг машинобудування;

вивести радянську економіку на нові рубежі;

реформувати структуру управління народним господарством;

підготувати новий варіант програми партії;

розпочати підготовку до 27 з'їзду партії.

Гасла реформи Горбачова:

Перебудова;

Гласність;

Прискорення.

На вирішення цих завдань були націлені заходи з наведення порядку, зміцнення трудової і технологічної дисципліни. Нове керівництво було підтримано народними масами:

темпи приросту продуктивності праці в промисловості та будівництві перевищили показники в 1,3 рази;

показники в залізничному транспорті зросли втричі;

зросли капіталовкладення у соціальній сфері;

почалася антиалкогольна компанія.

В економіці спостерігається дві тенденції:

1. Розширення самостійності державних підприємств.

2. Відродження приватного сектора.

30 червня 1987 виходить закон "Про державне підприємство", який передбачає:

перехід на госпрозрахунок,

самофінансування,

самоокупність,

виконання державних замовлень.

Але держава продовжувала:

спускати план,

встановлювати ціни,

визначати випуск тієї чи іншої продукції,

встановлювати рівень оподаткування.

Ринку як такого не виходило, була дозволена приватна діяльність, яка зіткнулася з низкою проблем:

фінансовими,

правовими,

постачальними,

психологічними.

Реформа в сільське господарство прийшла з великим запізненням, вона носила половинчастий характер (землю у приватну власність не передали). У травні 1988 року було оголошено про передачу землі в оренду на 50 років селянам або фермерам.

Висновок: економічні реформи не давали бажаного результату і не зачіпали основні питання (ціни, кредит, постачання). Реформи призвели до різкого падіння життєвого рівня населення і зустріли опір не тільки з боку консерваторів, але і з боку населення.

Політичні реформи вирішували такі завдання:

нова кадрова політика партії;

зміна партійно-державних керівників;

розвиток елементів демократії в партії;

запровадження альтернативних виборів партійних секретарів;

вводилося таємне голосування;

в практику вводилися вибори керівників підприємств;

необхідність відродження з'їздів Рад;

змінено виборче законодавство;

зберегти провідну роль партії,

розробити проект нової конституції.

Всі питання політичного реформування вирішувалися на 19 партійної конференції, в резолюції якої йшлося про моделі гуманного, демократичного соціалізму з людським обличчям.

Підсумок. Політична лібералізація привела до створення неформальних об'єднань, які надалі переросли в політичні партії.

Головним завоюванням перебудови є гласність:

пішли реабілітації державних діячів 20-30-х років;

створено комісію з додаткового вивчення матеріалів, пов'язаних з репресіями 30-50-х років;

реабілітовані учасники "московських процесів";

відбулося обмеження цензури;

процес лібералізації торкнувся літературу, друк, кіно, театр, телебачення.

У рішеннях 27 з'їзду КПРС чітко позначився поворот у зовнішній політиці:

висунуто положення про взаємозв'язок всіх світових систем;

ведеться боротьба за світове визнання Горбачова;

відбувається скорочення витрат на гонку озброєння;

нормалізуються відносини із Заходом;

посади міністрів закордонних справ зайняв Шеварнадзе;

визначено три основних напрямки зовнішньої політики:

пом'якшення напруженості між Сходом і Заходом;

врегулювання регіональних конфліктів;

розширення економічних зв'язків з усіма країнами.

Середини 80-х років починається новий етап розвитку радянського суспільства - перебудова, яка зачепила область культури, науки та освіти.

Була проголошена політика "гласності", на квітневому 1985р. пленумі ЦК КПРС і XXVII з'їзді партії (1986) було проголошено "повернення до справжнього соціалізму" ("з людським обличчям").

Припинилася практика дріб'язкової опіки засобів масової інформації.

У ряді редакцій проводять ліберальну лінію, що приваблює масу нових читачів - різко зростають тиражі журналів "Вогник", "Прапор", "Новий світ" і газет "Московские новости", "Аргументи і факти".

Найважливіші риса культурного життя періоду перебудови - повернення незаслужено забутих, замовчуються та заборонених в минулі роки творів, вихід на екрани фільмів, довгі роки пролежали на полицях.

Після прийняття на XIX партійної конференції резолюції "Про гласність" (1988) була фактично ліквідована цензура, був ліквідований "залізну завісу" у галузі культури. На зміну ідеологічному диктату КПРС в науці, літературі, мистецтві приходить диктат ринку, де платоспроможний попит є основним критерієм оцінки наукового чи художнього творчості. "Залишковий принцип" фінансування культури. Впровадження ринкових відносин погіршило становище творчої інтелігенції, але, тим не менш, створюється ряд нових творів, виникають нові популярні публіцистичні передачі, театри і театральні студії.

У 1988р. проводиться I-ий в СРСР конкурс краси.

Проголошується вільне відправлення релігійних культів, зняті заборони на поширення релігійної літератури. У 1988р. Російська Православна церква на офіційному рівні відзначала 1000-річчя прийняття християнства на Русі. Поширення одержують не тільки інші світові релігії, але навіть релігійні секти.

Звернення до релігії і містики приймає все більш масовий характер у міру поширення кризи віри у всесилля керівництва соціалістичні ідеали.

Стан справ у науці.

Втручання бюрократичного апарату серйозно сповільнило прогрес у науці, за винятком фундаментальних галузей, таких як космонавтика, ядерна фізика, молекулярна біологія. З труднощами вдавалося утримувати досягнутий у попередній період рівень. Поступово на зміну ідеологічному диктату КПРС приходить диктат ринку, що веде до пожвавлення в прикладних галузях науки і "залишковим принципом" фінансування фундаментальних областей. Починається відтік наукових кадрів за кордон, відбувається погіршення матеріального становища інтелігенції.

Найбільший прогрес був досягнутий в системі суспільних наук. Активно ведуться дослідження проблем історії СРСР, обговорюються подальші шляхи історичного розвитку.

Система освіти.

У 1984р. була розпочата шкільна реформа, яка запровадила 11-річний термін навчання і передбачає поступове зменшення опіки над освітою.

Головним напрямком реформи вищої школи (що почалася в 1987) стала інтеграція освіти, науки і виробництва. Запроваджувався принцип договірних відносин між ВНЗ та підприємством: підприємство замовляло підготовку спеціаліста і оплачувало його навчання, встановлення гнучких навчальних планів, упор на самостійну роботу студента.

Таким чином, перебудова призвела до глибокого перелому в суспільній свідомості, серйозних змін у сфері культури.

До кінця 80-х років радянська економіка знаходилася в глибокій кризі:

наростав товарний голод;

падала платоспроможність рубля;

посилювався "чорний ринок".

Причини:

не розвивалися галузі, що виробляють предмети споживання;

економіка була сверхмілітарізована;

відсутня серйозна фінансова політика;

не створювалося нових важелів управління економікою;

уряд Рижкова розраховувало за 1.5 року здійснити програму стабілізації економіки;

у травні 1990 року оприлюднюється програма переходу до ринкової економіки, яка передбачала втручання держави;

урядовій програмі протистояла програма "500 днів" Явлінського і Шаталіна, яка пропонувала створити основи ринку, формування приватної власності і стабілізацію фінансів;

противагу програм загострив відносини Єльцина і Горбачова.

Соціальні проблеми

Невирішеність економічних, політичних проблем призвела до погіршення соціальної обстановки в країні:

посилюється інфляція;

зростає попит на товари народного споживання;

ростуть ціни на "чорному ринку";

посилюється криза у постачанні.

Слідство: мітинги і демонстрації в столиці і в шахтарських регіонах.

З 1991 року страйкарі вимагають відставки Горбачова.

Перебудова породила посилення відцентрових тенденцій у республіках:

національні рухи активізуються;

виникають збройні конфлікти;

погіршується становище російськомовного населення в ряді республік;

набирає обертів боротьба за незалежність республік (Україна, Грузія, Прибалтика).

Підсумок. Під впливом обставин, що склалися керівництво визнало необхідність укладення нового союзного договору. У березні 1991р. був проведений референдум з проблеми збереження СРСР (більшість населення висловилася за збереження союзу).

Список літератури

  1. Буганов В.І., Зирянов П.М. Історія Росії, кінець XVII - XIX ст.: Учеб. для 10 кл. загаль. установ / За ред. О.М. Сахарова. - 6-е вид. - М.: Просвещение, 2000.

  2. Островський В.П., Уткін А.І. Історія Росії. XX століття. 11 кл.: Учеб. загаль. навч. закладів. - М.: Дрофа, 1995.

  3. Сахаров О.Н., Буганов В.І. Історія Росії з найдавніших часів до кінця XVII століття: Учеб. для 10 кл. загаль. установ / За ред. Сахарова. - 8-е изд. - М.: Просвещение, 2002.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Історія та історичні особистості | Тести
39.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Монголо-татарське нашестя на Русь
Європа і Русь у період монголо-татарського нашестя Діяльність Івана IV
Монголо-татарське нашестя
Монголо-татарське нашестя і література XIII століття
Русь дохристиянська Невідома вітчизняна війна 945-980 рр.
Толстой л. н. - Вітчизняна війна 1812 року в долях головних героїв роману л. н. товстого війна
Велика Вітчизняна Війна - друга світова війна
Російська культура в період монголо-татарського нашестя
Селянська війна Омеляна Пугачова
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru