додати матеріал

приховати рекламу

Молодіжна субкультура

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

ПЛАН
  "1-3" Вступ------------------------------------------------------------------------------------------ 2
1. Молодіжна субкультура - невід’ємна складова розвитку підлітка------------------------------------------------------------------------------------- 5
1.1. Поняття “субкультури”------------------------------------------------------------ 5
1.2. Молодіжна естрадна музика як яскравий приклад сучасного шоу-бізнесу       6
1.3. Провідні стилі сучасної естрадної музики----------------------------------- 8
1.4. Молодіжні естрадні групи, що є “культовими” для підлітків-------- 9
1. 5. Вікові особливості психо–фізіологічного розвитку підлітків.----- 13
2. Педагогічний експеримент------------------------------------------- 19
Висновки--------------------------------------------------------------------------------- 23
Список літератури--------------------------------------------------------------- 24
ДОДАТКИ

Вступ

Проблема формування особистості підлітка до теперішнього часу залишається однією з самих складних проблем у вітчизняній педагогіці. Її вирішення потребує комплексного науково-педагогічного підходу, адже процес формування особистості складається з різних факторів: впливу спадковості, виховання в сім’ї та школі та впливу оточуючого середовища.
Спадковість залежить від генотипу (або генофонду) людини, від успадкування зовнішніх та внутрішніх рис батьків, або ще раніших генерацій, проявляється у схожості задатків, здібностей, темпераменту, характерів, рис обличчя, тощо. Але спадковість може бути також і генетичним наслідком розумового відставання (через недорозвиненість інтелекту або алкоголізму батьків).
Виховання ж являється цілеспрямованим організованим процесом формування особистості, який впливає на свідомість та поведінку людини. Метою цього процесу є формування відповідних життєвих установок, понять, принципів, ціннісних орієнтацій, які забезпечують необхідні умови для розвитку людини, підготовки її до суспільного життя та успішної трудової діяльності.
До наступного фактору - впливу оточуючого середовища - мають відношення навколишні, суспільні, матеріальні та духовні умови існування людини.
Однією із складових кожного з цих факторів являється культура, як історично визначений ступінь розвитку суспільства та людини, який відображається у результатах матеріальної та духовної діяльності. Існують різні способи класифікації цього поняття, найбільш поширеним з яких є розділення культури на матеріальну та духовну, до якої відносять сферу виробництва, розповсюдження та споживання результатів духовної діяльності. Також до духовної культури належать різноманітні види духовної творчості, освіта, виховання та діяльність засобів масової комунікації - преси, радіо, кіно, телебачення та культурно-освітніх установ. (Естетика. Словник. М.,1989.-с.167.)
Але наприкінці ХХ століття з’явився новий термін на базі поняття “культура”; термін який зараз широко застосовується у сучасній педагогічній науці. Це “субкультура” (підкультура) - поняття, яке характеризує культуру групи або класу, що відрізняється від панівної культури або протистоїть їй. В це поняття входить і молодіжна субкультура, деякі складові якої будуть проаналізовані у цій роботі, а саме - російська та українська сучасна естрадна музика, яка на теперішній момент являється складним і протирічливим явищем цієї субкультури. Її вплив на підліткову психіку має величезне значення. У процесі спілкування під час педагогічної діяльності автора роботи з підлітками було виявлено, що ця тема являється актуальною та потребує детального розкриття.
Сучасні підлітки мають різноманітні музичні смаки, деякі з них розбираються у музичних стилях сучасної розважальної музики, але в більшості своїй вони не мають конкретного уявлення щодо естрадних музичних стилів, про те, як саме створюється сучасна естрадна пісня (в технології), та яким чином відбувається “розкрутка” (тобто популяризація) сучасного музичного проекту.
На жаль, навіть викладачі музики у загальноосвітніх школах часто не можуть дати відповідь учням щодо стильових напрямів та творчості груп та виконавців підліткової музики, адже ця тема поки що маловивчена і потребує постійного та систематичного опанування нової інформації, яка знаходиться у музичних та підліткових сучасних виданнях та фрагментарно у деяких телепередачах.
На думку О.Я. Ростовського, у музично-педологічній діяльності слідує постійно враховувати процеси і явища сучасного мистецького життя, що цікавить підлітків, і що вдумливий педагог завжди знайде потрібний зв’язок між навчальним матеріалом та музичним дозвіллям учнів. (О.Я.Ростовський. Методика викладання музики в основній школі. с.4)
І тому бажано, щоб сучасний вчитель музики був в курсі інтересів і уподобань своєї аудиторії та допомагав учням-підліткам правильно орієнтуватись в естрадній музиці, проводити історичні паралелі та знаходити тематичні та жанрові зв’язки між народною, професійною класичною музикою (яка входить до навчальної програми) та естрадним мистецтвом (яке має пряме відношення до молодіжної субкультури).
У цій роботі ми пропонуємо включити у індивідуальні робочі плани уроків музики в основній школі демонстрацію найкращих зразків естрадної творчості (від джазу до альтернативних сучасних), використання яких відповідало би меті та навчальним завданням уроку. Цей підхід ліквідував би синдром “заборонного плоду” (стосовно молодіжної субкультури) та сприяв би стимулюванню інтересу учнів до уроків музики.

1. Молодіжна субкультура - невід’ємна складова розвитку підлітка

1.1. Поняття “субкультури”

Поняття “субкультури” як наукового терміну є досить широким та багатоскладовим. За даними новітнього філософського словника “субкультура”- це система норм та цінностей, що відрізняє групу від більшості суспільства. Сучасне суспільство, яке базується на розділі труда та соціальної стратифікації, представляє собою систему багатоподібних напрямних субкультур. Поняття “субкультури” включає в себе також :
 1) сукупність деяких негативно інтерпретованих норм та цінностей традиційної культури, що функціонують як культура злочинного прошарку суспільства,
2) особлива форма організації людей (частіше всього молоді) - автономне цілісне утворення усередині панівної культури, яке визначає стиль життя та мислення її носіїв та відрізняється своїми звичаями, нормами та комплексами цінностей,
3) трансформована професійним мисленням система цінностей традиційної культури, що отримала своєрідне світоглядне забарвлення (професійні “с”).
За способом виникнення розрізняють субкультури, що утворились як позитивна реакція на соціальні та культурні потреби суспільства, та субкультури, які являються негативною реакцією на існуючу соц1альну структуру і панівну в суспільстві культуру. Взагалі сучасні субкультури являються специфічним способом диференціації розвинених національних та регіональних культур, в яких поряд з основною класичною традицією існують своєрідні культури утворення, що виникають на генетичній основі провідної культурної традиції, але по формі та змісту відрізняються від неї.
Молодіжна субкультура являється одним з багатьох видів субкультур. Молодь створює свій жаргонний язик, моду, музику та моральний клімат. Особливості цієї субкультури пояснюються, з одного боку - надлишком життєвої енергії, а з іншого - відсутністю у більшості молодих людей економічної та соціальної самостійності. І тому для такої людини спосіб знаходження свого місця у молодіжному угрупуванні є способом самоствердження та самореалізації себе в суспільстві.

1.2. Молодіжна естрадна музика як яскравий приклад сучасного шоу-бізнесу

Одним з проявів молодіжної субкультури являється тотальне захоплення естрадною музикою, яка нараховує безліч стилів та працюючих в них виконавців. Серед естрадної творчості минулого та сучасності кожна людина може знайти для себе ту музику, яка більш всього відповідає її естетичним потребам.
Творча діяльність сучасних відомих естрадних виконавців тісно пов’язана з комерційною структурою шоу-бізнесу, яка відображає рівень монополізації естрадної музики. Складовим цієї структури являються: індустрія виготовлення CD та касет, комерційне телебачення, радіомовлення, організація гастролей виконавців, система концертних залів, рекламні агентства і органи преси, що відають популяризацією естрадної музики. Також в цю структуру входять фестивалі, клуби та дискотеки, фан-клуби зірок, магазини, де продаються CD та аудіо- та відеокасети, тощо.
Успіх виконавців у публіки залежить від багатьох факторів: музики та текстів створених композицій, голосових та артистичних даних виконавця, його професійних вмінь та сценічного іміджу - уявного образу, що складається у свідомості публіки щодо конкретного виконавця чи групи.
Імідж створюється спеціально або мимоволі самим музикантом або його продюсером - людиною, яка здійснює технічне та фінансове керування процесом створення естрадного музичного проекту. Такими проектами можуть бути: звукозапис пісні, альбому, створення групи виконавців, тощо.
Провідним жанром естрадної музики є пісня - жанр, розвиток якого налічує багатовікову історію у різних країнах світу.
Технологія створення сучасної естрадної пісні та її “розкрутка” являються дуже дорогим і комплексним комерційним проектом, реалізація якого починається із вкладення в даний проект певної суми грошей. Для цього виконавець або продюсер повинен знайти спонсора ( людину, яка захоче вкласти гроші у цей проект). Це стосується конкретного уже існуючого виконавця. Способи пошуку виконавців можуть бути різними, але з них зараз найбільш розповсюдженим являється кастинг - конкурсний відбір виконавця, або декількох виконавців (для групи). Кастинг організується продюсерами проекту, і під час його проведення знаходять потрібних артистів. Наприклад, таким чином створились групи “Стрелки” і “Тату” (рос. назви).
Опис самого процесу створення наданий у конспекті уроку музики для 6-го (7-го) класу (див. додаток). Коли цей процес завершено, наступним дуже важливим етапом роботи є перетворення вже готової пісні в шлягер. До цього мають відношення:
1) ратирування - трансляція проекту у великій кількості у засобах масової інформації (по радіо та телебаченню);
2) випуск звукозаписаних пісенних збірників, до яких входить ця пісня;
3) популяризація в Інтернеті та у пресі;
4) випуск сувенірної продукції, яка рекламує даний проект.
Коли музичний проект розкручений, починається концертна діяльність виконавця чи групи на великих концертних майданах, в клубах, дискотеках та різних рекламних акціях. Виконавець та продюсер отримують гроші згідно контракту, укладеному на початку роботи над проектом.
Кожний сучасний музичний проект розраховано на певну аудиторію – вікові, психологічні та естетичні потреби якої враховуються при плануванні та розробці проекту. Ця особливість стосується також і різних стильових напрямів і течій естрадної музики.

1.3. Провідні стилі сучасної естрадної музики

Поп-музика - у сучасному розумінні це галузь легкої розважальної музики, найбільш загальними ознаками якої являються простота сприймання, демократичність, тяжіння до актуальності проблематики у віршованих текстах пісень, стандартизованість музично-поетичної мови. В області поп-музики працюють безліч західних, російських та українських виконавців ( наприклад Мадонна, Уітні Х’юстон, Тоні Брекстон (зах.), Андрій Губін, Діана Гурцкая, “Отпетые мошенники” (рос.), Олександр Пономарьов, Ані Лорак, Наталя Могілевська (укр.) та багато інших.). Галузь поп-музики в свою чергу, вміщує в себе рок-музику та диско-музику (танцювальну).
Рок-музика сформувалась у Великобританії та США на рубежі 50-60 рр. ХХ століття. Великого значення набула у творчості груп “Бітлз”, “Ролінг Стоунз” та інших. Її важливими ознаками являються: опора на блюзові композиційні структури та звукоряди, короткі поспівки, гіпертрофія метроритму (з акцентом на парних долях такту), застосування електричного та електронного утворення та підсилення звуку, підвищена експресія вокального та інструментального інтонування. Рок-музика представляє собою складний конгломерат течій, що відрізняються за музичними та немузичними ознаками: належності до різних соціально-культурних рухів (наприклад “панк-рок”, альтернативний рок), вікової орієнтації (рок для підлітків, рок для дорослих), динамічної інтенсивності (“важкий рок”, “м’який рок”), місцем в системі художньої культури (комерційний “поп-рок”, елітарний “рок-авангард”), тощо.   Видатних рок-музикантів та груп дуже багато, але серед сучасних російських та українських виконавців, що подобаються молоді, хочеться відзначити Земфіру (рос.), та “Океан Ельзи” (укр.).
Реп (англ. жаргонне, rap - стрекотіти) - специфічний вокально-виконавчий стиль поп-музики та рок-музики, що виник у афро-американській вокальній музиці та із скоромовки диск-жокеїв. Представляє собою сольну чи групову ритмізовану речитацію (яка інтонується або не інтонується) чи промовляння текстів пісень (чи відокремлених строф).
Хіп-хоп - вільний стиль сучасної естрадної музики. Хіп-хоп культура на Україні та в Росії не відрізняються від американської та європейської. Вона включає в себе брейк-данс (сучасний танцювальний стиль), музику , графіті, екстрім-спорт та моду. Музика цього стилю включає в себе елементи багатьох інших напрямків (наприклад соул, ритм-енд-блюз, джангл, реп та багато інших). Окрім того хіп-хоп ділиться на статуси (на які розподіляються представники музичного хіп-хопу:
Кордони стильових визначень та відношень тої чи іншої групи до стилю реп чи хіп-хоп досить умовні.
Ці обидва стилі ще не вивчені у музикознавчих вітчизняних працях, тому не дивно, що іноді у друкованих виданнях спостерігаються розбіжності щодо того, в якому з цих стилів працює виконавець чи група.
Суперечності в оцінках виникають і у представників цієї “продвинутой” (рос.) культури - простих слухачів та ді-джеїв.
Одними з яскравих представників стилю хіп-хоп, що знайшов відображення у вітчизняній естраді є група “Танок на майдані Конго”. А в Росії це “Дискотека Аварія”.

1.4. Молодіжні естрадні групи, що є “культовими” для підлітків

Звичайно перед початком опису діяльності груп треба підкреслити, що місцем популяризації їх пісень також є дискотека - улюблена танцювально-розважальне зібрання молоді. Програма дискотеки складається з хітів популярної музики та комп’ютерних ритмічних безтекстових композицій, в музиці яких переважають специфічні неприродні тембри ( така музика називається “дискотечною”, а молодь та підлітки іменують її “кислотною”). Проводить дискотеку ді-джей - людина, яка чередує різні композиції та незамітно переводить їх одну в іншу. Ді-джеї працюють у нічних клубах, а буває і на великому майдані, де проводиться дискотека.
Дискотеки бувають і у школах. Вони організуються як загальношкільні (де присутні середні та старші класи), так і обмежені рамками одного класу. Проводження шкільних дискотек (наприклад, з приводу якогось свята) завжди викликає серед учнів бурну схвальну реакцію, тому що це є способом продемонструвати себе у красивому вбранні, показати свої танцювальні вміння та гарно відпочити.
Серед молодіжних естрадних груп особливою популярністю у підлітків користуються: “Руки вверх”, “Тату”, “Дискотека Авария”(усі вони являються представниками російської естради).
Коротка історія створення груп .

“Руки вверх”

Склад групи: Сергій Жуков (вокал);  Олексій Потєхін (музичний супровід)
Вони познайомились у 1993 році у Самарі, де обидва працювали на радіостанції “Європа плюс Самара”, і вирішили створити групу. Спочатку робили спроби у різних стилях. Працюючи на весіллях та в клубах, в процесі роботи з публікою визначили для себе формулу ідеального хіту. Потім учасники групи вирішили їхати до Москви, щоб знайти професійну музичну студію та записати на ній свої роботи. Після багатьох труднощів на шляху до московського естрадного Олімпу їм пощастило, вони знайшли продюсера Андрія Малікова, і з того моменту почалась “розкрутка”.
Назва “Руки вверх” має дискотечне походження. В знак привітання ді-джея та у особливі кульмінаційні моменти дискотеки люди піднімають руки вгору - це є для ді-джея нагородою за його працю.
Група випустила вісім альбомів, з яких найяскравішими хітами являються: “Крошка моя”, “Чужие губы”, “Лишь о тебе мечтая …”, “Ну где же вы,  девчонки…”, “Ай-яй-яй”, “18 мне уже”. (рос.)

“Тату”

Склад групи: Олена Катіна (вокал);  Юлія Волкова (вокал)
Група створена на початку 2000 року сценаристом та режисером Іваном Шаповаловим, який нині виступає продюсером колективу. Учасниць проекту відібрали з п’ятисот претенденток на кастингу, який проходив на кіностудії “Мосфільм”. Найбільш “альтернативною” особливістю проекту “Тату” являється відверто сексуальний імідж групи. У змісті пісень, відеокліпах та Інтернеті дівчата представляють собою зразок сучасної лезбійської пари, а чи так воно насправді - слухачам невідомо.
Цей проект є яскравим прикладом дорогої та інтенсивної “розкрутки”, а доказом є те, що альбом “Тату” “200 по встречной” (рос.) розійшовся мільйонним тиражем.
Хіти: “Я сошла с ума”, “30 минут”, “Нас не догонят” (рос.)

“Дискотека Авария”

Склад групи: Микола Тимофєєв; Олексій Рижов; Олексій Сєров.
Раніше у складі був і Олег Жуков, але він помер від раку 9 лютого 2002 року. З його смертю група понесла тяжку втрату, але розпадатись вони не збираються.
Микола Тимофєєв та Олексій Рижов знайомі і працюють разом вже більше десяти років - з 1988 року. З 1991 до них приєднався Олег Жуков, а з 1996 - Олексій Сєров. Назва “Дискотека Авария” (рос.) з’явилась внаслідок того, що хлопці організували молодіжний вечір клубі, який був у аварійному стані. Хлопці постійно та наполегливо працювали - проводили дискотеки, приймали участь у концертах та постійно створювали нові композиції.
У 1997 р. учасники “Аварии” (рос.) познайомились з продюсером Петром Волковим та невдовзі після цього переїхали до Москви. У музичних композиціях групи є як і оригінальні, так і ремікси на пісні відомих естрадних виконавців. Тексти, музику та аранжировку створює один із засновників групи - Олексій Рижов.
Найяскравіші хіти: “Пей пиво”, “Некуда деваться”, “Новогодняя”, “Disco Superstar”.
Вищеназвані групи являються “культовими” для підліткової аудиторії, і тому автор роботи спробує визначити деякі загальні особливості їх музичної творчості, що забезпечує цей успіх.
1) Дані групи працюють у популярних стилях: (поп) дискотечно -”попсовий” (“Руки вверх”, “Тату”) та хіп-хоп (“Дискотека Авария”).
2) Сексуальна тематика пісень:
а) любовно-сексуальна (“Руки вверх”),
б) агресивно-сексуальна (“Тату”),
в) розважально-гумористична з сексуальним нахилом (“Дискотека Авария”).
3) Тексти пісень – у багатьох з них використовується молодіжно–підлітковий сленг (іноді з натяком на нецензурні вислови).
4) Музика легкодоступна для сприймання та яскрава завдяки професійно зробленим фонограмам та досить приємним тембрам голосів виконавців.
5) Рівень “розкрутки” цих груп достатньо високий – пісні завжди на слуху, а кліпи постійно транслюються на музичних каналах телебачення.
У спілкуванні з підлітками на теми естрадної молодіжної субкультури вчитель повинен бути особливо уважним та обережним в особистих оцінках діяльності груп та виконавців. Треба підкреслювати позитивне (наприклад, професіоналізм виконавців та їх прагнення проявити себе в естрадній музиці), та обминати негативне, а якщо це неможливо – спробувати у м‘якій формі висловити свою думку, але не вдаватись до моралістики.

1. 5. Вікові особливості психо–фізіологічного розвитку підлітків.

Кожний віковий період психо–фізіологічного розвитку людини має свої характерні особливості, врахування яких дає вчителеві змогу досягти найкращих результатів у своїй професійній діяльності. Особливо це стосується роботи з учнями підліткового віку, тому що підлітковий період є складним і протирічливим етапом розвитку людини.
Це період складних анатомо-фізіологічних змін в організмі дитини. Зміни в ендокринній системі пов‘язані з посиленням дії статевих залоз і статевим дозріванням, яке у дівчат починається у 11–12 років, а у хлопців приблизно на 1,5 роки пізніше. Спостерігається дисгармонія між ростом кістяка в довжину і розвитком мускулатури, що відстає від нього – тому рухи підлітка бувають незграбними, а напруження органів руху викликають больові відчуття. Також існує невідповідність у розвиткові органів серцево–судинної системи – серце росте швидше, ніж судини, і це ускладнює кровообіг і прискорює фізичну та розумову стомлюваність.
Все вищезгадане має відображення у психічній діяльності підлітка. Спостерігаються часті зміни у настроях та ступені урівноваженості. Для поведінки підлітків характерно: негативізм, дратівливість, упертість, відчуженість, заглибленість у власні переживання , тощо.
Підлітковий період є складним і з боку формування особистості, адже він є перехідним від незрілості до зрілості.
Процес розвитку особистості підлітка характеризується визначеними психологічними закономірностями.
За І. Бехом, їм властиве почуття дорослості, показниками якого являються:
1)                потреба, щоб оточуючі ставились до нього як до дорослого;
2)                прагнення до самостійності і бажання захистити деякі сфери свого життя від втручання дорослих (наприклад, взаємини з однолітками. Заняття у вільний час, танці);
3)                наявність власної лінії поведінки (не зважаючи на незгоду дорослих чи товаришів).
Також їм властива тенденція до дорослості – прагнення бути і вважатись дорослими. Ця тенденція, як і почуття дорослості, проявляється у тому, що підлітки претендують на нові права у відносинах з дорослими і товаришами, копіюють різні сторони поведінки і зовнішнього вигляду дорослих, бажають, щоб оточуючі визнали той факт, що вони вже не маленькі.
Почуття дорослості і тенденція до дорослості виникають за протилежних умов: з одного боку – за авторитарної системи виховання, а з іншого – за умов значної свободи та самостійності. Взагалі дорослість формується у практиці стосунків з оточуючими, що побудована  за зразком стосунків дорослих, та відбувається в діяльності, у якій підліток орієнтується на зразки та еталони дорослих. Прагнення до дорослості відображається у бажанні бути самостійним у всьому: в навчанні, праці, виборі друзів та дозвіллі. Підліток хоче сам приймати важливі рішення та активно відстоює свою позицію.
Одним з провідних моментів розвитку підлітка являється формування самосвідомості та самооцінки. Це виявляється у виникненні інтересу до самого себе, у зіставленні себе з іншими людьми та у самовихованні, стимулом до якого є критичне ставлення до себе. Зростання інтересу до оточуючих людей та їх морально–естетичних якостей приводить до формування морально–естетичних ідеалів, які найчастіше (особливо у молодшому підлітковому віці) обираються безпосередньо, за першим яскравим враженням, справленим на підлітка конкретною людиною. Під впливом цього враження підліток намагається у всьому наслідувати своєму кумирові. В процесі особистісного зростання ці ідеали або втрачають свою цінність, або навпаки – стають більш стійкими в залежності від того, наскільки змінюється або укріплюється світоглядна позиція підлітка.
Такими ідеалами можуть бути видатні історичні особистості, діячі культури та мистецтва, герої літературних творів чи улюблених фільмів, або, навіть ті люди, з якими підліток безпосередньо спілкується (наприклад, старший товариш або ровесник). Цей ідеальний образ стає критерієм, за яким підліток оцінює себе та інших людей, та являється регулятором його власної поведінки.
Провідним фактором самоутвердження підлітка є усвідомлення своєї ролі у двох існуючих системах взаємовідносин з оточуючими – ровесниками та дорослими. У кожній з цих систем підліток виявляє себе по різному.
Взаємини з дорослими характеризуються складним протиріччям внутрішньої позиції підлітка – прагнення до самостійності поєднується з тривогою, що він не впорається з новими завданнями, які поставлені перед ним. У цьому йому потрібна підтримка дорослого, але відкрито визнати це він не хоче. В даних відносинах підліток шукає прийнятне для нього співвідношення піклування і власної незалежності.
Зважаючи на це, дорослий повинен бачити і поважати в дитині особистість, але зберігати при цьому позицію ведучого. Зміна ставлення дорослого до підлітка має попереджувати вимоги підлітка, а не бути лише відповіддю на них. В останньому випадку дитина сама почне ламати рамки незадовольняючих її стосунків, і це може призвести до конфліктної ситуації. На жаль, нерозуміння є типовою особливістю взаємин підлітків з дорослими, і як наслідок цього виникають часті конфлікти з приводу як повсякденних звичок (одяг, макіяж, час відсутності вдома, тощо), так і з приводів шкільного життя та особистісних принципів та норм.
Емансипація від влади дорослих проявляється у заміщенні їх ролі групою однолітків, що являється феноменом з точки зору впливу оточуючих на дану особистість. Нестримний потяг до спілкування, до колективу, до спільних діяльності та дозвілля являються причинами об‘єднання підлітків у групи і сумісної діяльності у цих групах. Спрямованість таких груп лякає і вчителів, і батьків, тому що умовити підлітка оставити групу буває дуже важко.
У підлітковий період людина більш відчуває необхідність мати друга. Спостерігається підвищення інтересу до ровесника, як до людини з певними внутрішніми якостями. В процесі спілкування з однолітками підліток вибирає друзів за схожістю поглядів на життя, та чітко усвідомлює різницю між товаришем і другом, якому можна довіритись.
Надзвичайно важливим моментом особистісного та фізичного розвитку підлітка являються його взаємовідносини з представниками протилежної статі. В цей період у людини з‘являється гостра потреба в еротичному партнері. Інтенсивність цієї потреби виявляється не через природну необхідність, а скоріше через бажання відволікти себе від тривалої напруги в процесі ствердження себе як дорослої людини. Еротичний партнер може доповнити розвиток, але не є його метою. Реалізація сексуальної потреби відбувається по різному. У деяких підлітків вона обмежується переглядом кіно- та відеофільмів, де в основі сюжетів лежать статеві взаємовідносини між людьми, інтересом до художньої та бестселерної літератури та періодичних підліткових видань типу журналів “Cool”, “Cool girl” та інших, грою у комп’ютерні ігри, переглядом порносайтів Інтернету, тощо. Але, на жаль, є підлітки, котрі вступають в інтимні міжстатеві зв’язки, та ще при цьому не завжди дбаючи про гармонію почуттів. Шукаючи доступного сексуального задоволення, вони не усвідомлюють, до яких наслідків може призвести ця нерозважливість та необачність. Ці наслідки можуть бути як психологічними (наприклад,  утворення комплексу неповноцінності себе як особистості та статевої одиниці), так і фізичними, - пов’язаними зі здоров’ям (венеричні хвороби та небажана вагітність у дівчат).
Створення такої ситуації у сучасних міжстатевих стосунках підлітків пояснюється негативним впливом вулиці та засобів масової інформації на формування моральних цінностей ще не зрілої особистості.
Зважаючи на це, батьки і вихователі повинні намагатись керувати цим процесом та спрямувати його у потрібне русло.
Навчальна діяльність підлітка також, як і особистісне спілкування, являється провідним типом його діяльності. Її результативність значною мірою залежить від того, які взаємовідносини склались у підлітка з вчителями та однокласниками. Оволодіння знаннями та вміння їх примінити на ділі має безпосередній вплив на ставлення підлітка до товаришів, на його соціальний статус у групі однолітків, на визнання його досягнень учителями. Намагаючись утвердитися у класному колективі, підліток прагне розширити свій кругозір і розвивати інтелект, тому що інформованість та вміння відстояти свою думку значно підвищують його самооцінку та сприяють його самоствердженню у шкільному середовищі.
У підлітків із завищеною самооцінкою дуже яскраво помітна така вада характеру, як негативізм, тобто протидія усякому зовнішньому втручанню у своє життя. У поєднанні з почуттям дорослості негативізм часто виявляється у таких проявах підліткової поведінки, як словесна грубість, розбещеність, тютюнопаління, вживання спиртних напоїв та наркотиків, гра в азартні ігри, схильність до суїциду, тощо. Таких підлітків називають “важкими”, а їх виховання потребує індивідуального психолого-педагогічного підходу з боку дорослих. Зважаючи на розміри цієї ситуації у сучасному суспільстві, у багатьох школах з підлітками працюють психологи, існують різні молодіжні соціальні служби типу “Телефону довіри”, і це допомагає  знизити вражаючи показники морального розкладання підлітків.
Працюючи з учнями цієї вікової групи, сучасний вчитель повинен постійно удосконалювати свою педагогічну майстерність, бути в курсі останніх педагогічних інновацій, та пам’ятати, що підліткова аудиторія надзвичайно вимоглива до його професійних та особистих якостей.

2. Педагогічний експеримент

Мета:
1       Виявити рівень зацікавленості учнів молодіжною естрадною музикою;
2       Пізнати музично-естетичні смаки підліткової аудиторії щодо естрадної музики;
3       Підтвердити гіпотезу щодо необхідності вивчення естрадної музики в основній школі.
Для досягнення мети був обраний метод анкетування. В анкеті було поставлено 7 запитань, 5 з яких передбачали довільну відповідь, а 2 – одну з полярних відповідей (“так” чи “ні”).
Перелік запитань
1       Скільки тобі років ?
2       Стать (чоловіча/ жіноча)
3       Чи подобається тобі естрадна музика?
4       Який стиль естрадної музики тобі подобається більше всього?
5       Чи є у тебе улюблена група чи виконавець? Напиши назву цієї групи, ім’я виконавця, чи його сценічний псевдонім.
6       Подобається тобі співати “караоке”?
7       Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструментів?
В анкетуванні приймали участь 28 осіб – учнів 7 класу Київської середньої школи № 70, з яких було 16 дівчат та 12 хлопців.
Результати опитування (в %).
На питання: “Чи подобається тобі естрадна музика?” зі 100 % опитуваних 89,28 % відповіли “так”, а 10,71 % - “дивлячись яка”.
На питання: “Чи подобається тобі співати “караоке”?” – 71,42% відповіли “так” ( з них 50% дівчат та 24,42% хлопців), 17,85% відповіли “не пробував(ла)” (з них 14,28% хлопців, 3,57% дівчат), 10,7% відповіли “ні” (з них 7,14% хлопців, 3,5% дівчат).
На питання: “Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструментів?” – 75% відповіли “ні” (з низ 35,71% хлопчиків та 39,28% дівчат), 25% відповіли “так” (з них 17,85% дівчат та 7,14% хлопців). Серед інструментів переважало фортепіано, зустрічались також гітара та губна гармошка.
Запитання: “Який стиль естрадної музики тобі подобається більш всього?” та “Чи є у тебе улюблена група чи виконавець? ..” передбачали довільну відповідь. Опитувані вказували іноді по декілька стилів та назв груп. На основі їх відповідей складені наступні таблиці.
Таблиця 1.
Позиція
Стилі
Перевага,
у  %
1.
Поп-музика
46,42
2.
RAP
РОК
28,57
28,57
3.
Джаз
Хіп-Хоп
21,42
21,42
4.
Диско
7,14
5.
Дискотечна музика
3,57
Таблиця 2.
Позиція
Групи чи виконавці
Перевага,
у  %
1.
“Руки Вверх”
57,14
2.
“Тату”
50
3.
“Дискотека Авария”
46,42
4.
“Любэ”
“Океан Ельзи”
14,28
14,28
5.
“Пропаганда”
ДеЦл
Брітні Спірс
“Ні – Fi”
“Віагра”
10,71
10,71
10,71
10,71
10,71
6.
“Тотал”
“Отпетые мошенники”
Limp Biskit
Земфіра
Алсу
Валерій Меладзе
Мову –Play
7,14
7,14
7,14
7,14
7,14
7,14
7,14
7.
Інші (36 назв)
3,57
Дивлячись анкети, зрозуміло, що орієнтація у музичних стилях естрадної музики не зовсім точна. наприклад, учні, які назвали “Джаз” своїм улюбленим стилем, у відповіді на наступне питання не назвали жодного джазового виконавця. Чи, наприклад, деякі учні взагалі не відповідали на питання щодо стилю, чи писали замість назви стилю назву групи чи ім’я виконавця.
Кількість названих груп та виконавців дорівнює п’ятдесяти трьом та демонструє різноманітність естрадних музичних смаків підлітків.
У процесі вивчення особливостей молодіжної естрадної музичної субкультури автором роботи був двічі проведений нестандартний урок музики на тему: “Як саме створюється естрадна пісня?”.
Перший раз цей урок відбувся у 3-В класі гімназії № 4 у м. Одеса в рамках Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності “Музичне мистецтво”.
Другого разу урок був проведений у 7 класі Київської середньої школи № 70.
В процесі уроку спостерігалась зацікавленість учнів темою, а після його завершення вчитель деякий час спілкувався з учнями, відповідаючи на додаткові запитання, що виникли у них під час уроку (і в Одесі, і в Києві).
Після проведення уроку в школі № 70 вчителем музики даної школи та студентом-практикантом було прийняте рішення: під час практики у старший школі ( на V курсі НПУ ім. Драгоманова)  включити у плани-конспекти уроків демонстрацію кращих зразків естрадної музики.
Реалізація поставлених завдань уроку стосовно естрадної музики відбуватиметься за допомогою методів та прийомів, що вже використовуються вчителями на уроках музики – словесних (розповідь, пояснення, бесіда, тощо); наочних та наочно-слухових (ілюстрування, демонстрування твору, тощо);  стимулюючо-виховних та методів аналітичних дій (наприклад, порівняння, співставлення).

Висновки

У цій роботі ми намагались розібратися в тому, чому цінності молодіжної субкультури мають такий сильний вплив на підлітків. В процесі дослідження різних явищ субкультури стало зрозумілим, що цей вплив являється наслідком посиленого насадження цієї культури з тим, щоб догодити людям, які мають з цього комерційну вигоду.
У складній економічній, соціальній, та культурній ситуації сьогодення дітей потрібно виховувати на кращих зразках національної та світової культури, щоб зробити їх високодуховними громадянами своєї країни.
Сучасний педагог, навіть якщо від є справжнім професіоналом, не може чинити опір засобам масової інформації. І тому педагогу потрібно гарно розбиратись в субкультурі, щоб зрозуміти підлітка, зменшити негативний вплив деяких проявів субкультури та направити культурний розвиток підлітка у потрібне русло.
Основне завдання педагога – виховувати мислячих, висококультурних, духовних людей.

Список літератури:

1       Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1998.
2       Д’яконова Б., Опилат Н. Ди-джей: культ или мыльный пузырь? // Art Line. - №7-8. – 1999. – С.44-46
3       Эстетика. Словарь. – М., 1989.
4       Житомирский Д. Бунт и слепая стихия (в мире поп-музыки) // Искусство и массы в современном буржуазном обществе.Научно-популярное издание. – М., 1989, С. 69-107.
5       Музыкальный энциклопедический словарь / Глав. редактор Г.В. Келдыш. – М.: Советская энциклопедия, 1990
6       Новейший философский словарь. Научное издание. – Минск, 1999.
7       Рибалка О.Я. Формування моральних цінностей у міжстатевих стосунках підлітків // Постметодика. – №5-6. – 2001. – С. 146-149
8       Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2000.
9       Сінькевич Н. Особливості формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків // Рідна школа. - №12. – 2000. – С.22-23
10  Хижняк И.А.  Парадоксы рок-музыки: мифы и реальность. – К.: Изд-во ЦК ЛКСМУ. Молодь, 1989.
11  Щеглов А. БИС комментариев. Хип-хоп.// Неон. - №7. – 2002. – С.33
Сайти Інтернету за адресами:
www. avariya.ru
www.rukivverh.ru
www. tnmk.com.ua
www. taty.ru
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Музика | Курсова | 88,1кб. | скачати

Схожі роботи:
Молодіжна субкультура 2
Молодіжна культура і субкультура
Молодіжна субкультура в соціологічному вимірі
Молодіжний екстремізм і молодіжна субкультура
Сучасна молодіжна субкультура і музика
Молодіжна субкультура - невід ємна складова розвитку підлітка
Панк як субкультура
Професійна субкультура
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru