Можливості інформаційних технологій навчання у процесі розвитку творчого мислення

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
Державна освітня установа вищої професійної освіти
«Череповецький ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
ІНСТИТУТ педагогіки та психології
КАФЕДРА корекційної педагогіки та спеціальної психології
РЕФЕРАТ
на тему: «Можливості інформаційних технологій навчання у процесі розвитку творчого мислення».
Виконала:
студентка групи 4КП - 21
Миронова Ганна Анатоліївна
Перевірила:
Серікова К.В.
Череповець -2008/2009 уч. рік

Зміст
Введення
Глава 1. Розвиток інформаційних технологій навчання
Глава 2. Інформаційні технології навчання у розвитку творчого мислення
2.1 Творчі здібності
2.2 Форми і методи роботи, які сприятимуть розвитку творчих здібностей
2.3 Освітня середовище
2.4 Підходи до стимулювання і розвитку творчої активності
2.5 Розвиток якостей, що характеризують дивергентное мислення
Висновок
Список використаної літератури

ВСТУП
Процес інформатизації, що охопив сьогодні всі сторони життя сучасного суспільства, має кілька пріоритетних напрямків, до яких, безумовно, слід віднести інформатизацію освіти. Вона є першоосновою глобальної раціоналізації інтелектуальної діяльності людини за рахунок використання інформаційних технологій (ІТ).
Останнім часом, в центрі уваги дослідників знаходяться питання з вивчення сутності нових інформаційних технологій навчання, їх дидактичні, психолого-педагогічні можливості застосування в школі.
Інформаційні технології навчання - педагогічна технологія, що використовує спеціальні способи, програмні та технічні засоби (кіно, аудіо-і відеозасоби, комп'ютери, телекомунікаційні мережі) для роботи з інформацією.
Проблема інформаційних технологій є міждисциплінарною. Питанням ІТ у розвитку мислення присвячені роботи Захарова І.Г., Кукушкіна В.С., Гребенщикова В.Ю.
Недоліком склалася освітньої системи є, зокрема, те, що однією з основних цілей тут нерідко є тільки підготовка необхідного суспільству кваліфікованого учасника виробничого процесу. Всі інші потенційні можливості особистості, в тому числі й творчі, практично залишаються незатребуваними. Як результат, людина з недостатньо розвиненим творчим мисленням надалі має труднощі у сприйнятті постійно ускладнюється світу, у прийнятті рішень у нестандартних ситуаціях, не здатний вловлювати зв'язку між поняттями і явищами, хоч скільки-небудь відрізняються від звичних. Як результат, людина з недостатньо розвиненим творчим мисленням надалі має труднощі у сприйнятті постійно ускладнюється світу, у прийнятті рішень у нестандартних ситуаціях, не здатний вловлювати зв'язку між поняттями і явищами, хоч скільки-небудь відрізняються від звичних.
Свого часу Л.С. Виготський сформулював основне завдання педагогіки майбутнього, в якій життя "розкривається як система творчості, постійного напруження і подолання, постійного комбінування та створення нових форм поведінки. Таким чином, кожна наша думка, кожен наш рух і переживання є прагненням до створення нової дійсності, проривом вперед до чогось нового ...». Виховання творчої особистості - завдання всієї системи освіти від дошкільного до вищого. І роль системи вищої освіти тут дуже відповідальна, оскільки саме на цьому етапі є можливість, часто остання, заповнити ті упущення, які були допущені раніше.

1. Розвиток інформаційних технологій навчання

Рівень підготовки випускників шкіл, що вступають в активне життя, недостатньо відповідає вимогам стрімко розвивається науки, техніки, економіки. Традиційне викладання в школі піддається справедливій критиці за формалізм, орієнтацію на просте запам'ятовування навчального матеріалу і формування однотипних умінь і навичок, за відсутність гнучкості, недостатня увага до розвитку в учнів інтелектуальних здібностей, зниження якості навчання. У зв'язку з цим виникають протиріччя під час навчання старшокласників: - між потребами сучасного інформаційного суспільства в якісно нових членах, які мають творчим мисленням і володіють інформаційними технологіями та обмеженими можливостями сучасної школи у цьому напрямку; - між вдосконаленням змістовної основи інформаційних технологій навчання і відсутністю науково-обгрунтованих досліджень з даної проблеми.

Інформаційні технології навчання мають майже 50-річну історію, і виникнення їх пов'язують з появою в середині двадцятого століття електронної обчислювальної машини (ЕОМ), яка змінила існуючий до цього процес оволодіння знаннями. Перший етап виникнення інформаційних технологій припадає на 50-60-ті роки двадцятого століття. У цей період тільки з'явилися перші електронні обчислювальні машини, які передбачалося використовувати для автоматизації обчислень. Але вже в 1954 році Б. Скіннер висуває ідею програмованого навчання, пропонуючи використовувати ЕОМ як засіб автоматизації педагогічної праці. Ідею підхоплюють наші вчені Н.В. Тализіна, О.М. Леонтьєв, П.Я. Гальперін, які для підвищення ефективності програмованого навчання пропонують теорію поетапного формування розумових дій. На даному етапі відбувається теоретична розробка ідеї використання комп'ютерів у навчальному процесі, де ЕОМ відводиться роль нового технічного засобу навчання, роль «екзаменатора», «репетитора», тобто починають розвиток комп'ютерні технології навчання. Як зазначає Н.Д. Нікандров, в 1959р. в США було близько 100 конструкцій навчальних машин і всього 2-3 програми, які можна було вважати дидактично придатними і цінними. Другий етап (60-70-ті роки двадцятого століття) припадає на розробку автоматизованих навчальних систем (АОС). Педагоги починають розуміти, що лавиноподібне впровадження обчислювальної техніки в навчальний процес не веде до підвищення ефективності викладання до тих пір, поки викладач підлаштовується під її можливості.

Вже до 1960р. спостерігається збільшення навчальних програм до 160-170. У цей період діяльність вчених спрямована на пошук ідей та методів з використання та подання знань за допомогою штучного інтелекту. На цьому етапі починають свій розвиток інформаційні технології навчання. Третій період - кінець 70-х початок 80-х років двадцятого століття. Розвиток інженерних знань та інструментальних засобів АОС. З'являються персональні електронні обчислювальні машини (ПЕОМ) на базі великих інтегральних схем і можливість використовувати їх як порівняно недорогі, але потужні засоби обробки та накопичення інформації. Комп'ютерні технології навчання та інформаційні технології навчання продовжують розвиватися.

До початку 80-х років минулого століття в основному використовувався термін «комп'ютерне навчання» або «програмоване навчання», які не пов'язували з терміном «інформація» Але вже в 1982р в тлумачному словнику з'являється термін «інформаційні технології» під яким розуміються отримання, обробка, зберігання та передавання графічної, текстової, цифрової, аудіо-і відео-інформації на основі мікроелектронних засобів обчислювальної техніки і зв'язку. Четвертий період - з середини 80-х років до середини 90-х років двадцятого століття. У нашій країні була прийнята державна Комплексна програма, яка передбачала розробку АОС і впровадження їх у процес навчання. У цей же час в Росії виникає нова фундаментальна наука - інформатика роль і місце в системі наукових знань якої, зазнавали змін. На даному етапі проведено серйозні дослідження за моделями пояснення в АОС, інтелектуальним технологіям, стратегіям навчання та оцінювання знань. У цей період виникає глобальна мережа Інтернет та розробляються інформаційні технології навчання з нею пов'язані (дистанційне навчання, гіпертекстова і HTML технології). Інформаційні технології навчання продовжують розвиватися.

П'ятий період, з середини 90-х років минулого століття і до сьогоднішнього дня, характеризується масовістю і доступністю персональних комп'ютерів у Росії, широким використанням телекомунікацій, що дозволяє автоматизувати процес управління освітою, впроваджувати розробляються інформаційні технології навчання в освітній процес, удосконалюючи і модернізуючи його, покращуючи якість знань, підвищуючи мотивацію до навчання, максимально використовуючи принцип індивідуалізації навчання. На даному етапі інформаційні технології навчання застосовуються як приватні методики залежно від навчальних цілей і навчальних ситуацій (мікросвіти, гіпертекст, мультимедіа, дистанційне навчання, віртуальна реальність і т.д.).


2. ІТО у розвитку творчого мислення

2.1 Творчі здібності
Види творчості дуже різні за своєю природою - це мистецьке, наукове, технічне, педагогічне творчість. Дотримуючись Л.С. Виготському, визначав «творчість соціальних відносин», тобто «Творчі здібності до швидкої і вмілої соціальної орієнтуванні», можна виділити комунікативне і адаптивне творчість.
Якщо ж зупинитися на сфері пізнавальної, когнітивної, діяльності, то тут сучасна психологія визначає творчі здібності, або креативність, в контексті загальних інтелектуальних здібностей.
З діяльнісної точки зору креативність може виявлятися по-різному: як на рівні цілісної особистості (наукове, художнє, педагогічна творчість), так і окремих складових пізнавальної діяльності - в ході вирішення творчих завдань, участі в проектах і т.д. Але завжди можна знайти прояв здатності встановлювати несподівані на перший погляд зв'язки та співвідношення, коли творча особистість самостійно вибудовує систему відносин з предметним і соціальним оточенням. І саме це потрібно вважати найважливішим у творчому процесі, не заперечуючи, тим не менш, значущості підсумкового результату. Таким чином, у педагогічному плані головним у творчості є те, що учень в ході пізнавальної творчої діяльності усвідомлює свою значимість як «перетворювача світу», відкривача нового, реалізуючи себе як особистість.
Отже, в чому ж суть креативності в контексті пізнавальної діяльності? Існують різні тлумачення цього поняття. Так Дж. Гілфорд визначає креативність як дивергентне мислення, яке характеризується здатністю висувати безліч в рівній мірі правильних ідей при вирішенні певної проблеми, нестереотипного самого мислення. Відповідно, в якості критеріїв креативності використовуються набори властивостей, які характеризують особливості творчої пізнавальної діяльності. Дивергентное мислення характеризують: швидкість, гнучкість, оригінальність, точність.
Зупинимося на моменті, пов'язаному з наслідуванням. Проходження зразкам - дуже важливий фактор, що визначає динаміку розвитку творчих здібностей. Особливості наслідування в творчої пізнавальної діяльності характеризуються послідовним переходом від наслідування репродуктивного характеру через творче наслідування обраному зразком до самостійної творчості, фундамент якого формується двома попередніми стадіями. Однак цей процес повинен регулюватися педагогом, оскільки сам вибір зразка для наслідування (як узагальнено, так і самого принципу здійснення пізнавальної діяльності) може викликати у учнів певні труднощі. Експерименти показують *, що студенти з самого початку високим рівнем креативності вибирають високі зразки для наслідування, у той час як некреативну навчають, такий, можливо, недосяжний, зразок для наслідування не можуть і не намагаються знайти. Останні залишаються на стадії репродуктивної діяльності.
2.2 Форми і методи роботи, які сприятимуть розвитку творчих здібностей
Сприйняття себе як творчої особистості є найважливішою умовою творчого акту. При цьому критичне ставлення до результатів власної діяльності цілком припустимо, але з однією умовою - не можна робити це в процесі діяльності, нехай критичність виявляється тільки тоді, коли нове вже запропоновано або створене, а не при її зародженні. У цьому сенсі віра у власну непересічність - дуже важлива умова для реалізації творчих здібностей людини.
З урахуванням того, що прояви креативності (їх ослаблення або посилення) схильні до впливу багатьох зовнішніх умов, правильний вибір форм організації навчально-виховного процесу може зіграти тут вирішальну роль. Педагоги, що ставлять за мету розвиток творчих здібностей учнів, зобов'язані приділяти особливу увагу дивергентному мисленню. Поряд з підбором спеціальних завдань, що дозволяють розвивати швидкість, гнучкість, оригінальність і точність мислення, педагог може застосувати ряд перевірених загальних підходів до стимулювання і розвитку творчої активності:
1. Забезпечення сприятливої ​​атмосфери. Доброзичливість з боку викладача, відмова від оціночних суджень і критики на адресу учня сприяють вільному прояву дивергентного мислення. Соціальне підкріплення проявів креативності.
2. Збагачення освітнього середовища різноманітними новими об'єктами.
3. Стимулювання допитливості учня. Надання йому можливості ставити запитання. Заохочення висловлювання оригінальних ідей.
4. Особистий приклад педагога у використанні творчого підходу до вирішення проблем. Наявність інших позитивних зразків креативності. Створення умов для наслідування творчому поведінки.
2.3 Освітня середовище
Для формування креативності як особистісного, а не тільки поведінкового властивості потрібно спеціальним чином організоване середовище. Так звані «локальні» методики розвитку креативності (наприклад, рішення нестандартних завдань), безумовно, корисні. Проте в результаті їх застосування яких навчають, просто засвоюють деякі нові способи рішення і згодом відтворюють засвоєні дії (наприклад, збірні команди для участі в інтелектуальних олімпіадах спеціальним чином тренують). У таких випадках креативність проявляється у відповідь на зовнішні впливи, у певних обставинах, а не в результаті особистих потреб суб'єкта. Саме тому для формування креативності як особистісної властивості потрібна спеціальна середовище, забезпечує багатостороннє системний вплив на учня.
Нерегламентованість забезпечується: широким впровадженням елементів дистанційного та відкритої освіти, що базується на ІТЗ; наданням учнем можливості роботи за індивідуальним планом завдяки широкій підтримці самостійної роботи електронними ресурсами; вільним, нерегламентованим, асинхронним спілкуванням з педагогами за допомогою сучасних комунікаційних технологій (електронна пошта, електронна конференція).
Потенційна багатоваріантність є обов'язковою характеристикою інформаційного освітнього середовища сучасного навчального закладу. Багатоваріантність досягається в змістовному плані: медіатеки, електронні бібліотеки, мережа Internet надають учнем не один-два підручники, а безліч матеріалів, які містять різні точки зору на суть досліджуваної проблеми. Зразки креативної діяльності і її результати доступні завдяки інформаційній освітньому середовищі навчального закладу та глобальної мережі Internet. Це матеріали електронних конференцій, віртуальних семінарів і форумів, періодичні наукові електронні видання, персональні Web-сторінки провідних вчених і Web-сайти наукових центрів. Широку популярність набувають дистанційні олімпіади, конкурси, віртуальні науково-дослідні лабораторії. У багатьох випадках можна ознайомитися не стільки зі структурою такої лабораторії або наукового центру, а й простежити динаміку їх роботи, відображену в періодичних звітах і описах отриманих результатів. У практику формування сайтів навчальних закладів входить і публікація кращих робіт учнів (творів, есе, рефератів, курсових та дипломних).
2.4 Підходи до стимулювання і розвитку творчої активності
Розглянемо, що ж дають інформаційні та комунікаційні технології для розвитку до стимулювання і продовження творчої активності.
1. Використання ІТО допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти. Опис творчого процесу, його результати можуть бути представлені та обговорені на електронній конференції, опубліковані в електронному виданні, розміщені на Web-сайті навчального закладу. Наприклад, на зміну рукописним тематичним журналів (історичні, літературні та ін) не тільки у вузах, а й у багатьох школах, гімназіях, ліцеях з'являються електронні журнали, для яких немає проблем з тиражуванням та розповсюдженням. Кожен бажаючий може ознайомитися з їх матеріалами через Internet, а при відсутності у навчального закладу свого Web-сайту - через локальну мережу.
2. ІТО розширюють можливості освітнього середовища як різноманітними програмними засобами, так і методами розвитку креативності учнів. До таких програмних засобів відносяться моделюючі програми, пошукові, інтелектуальні навчальні, експертні системи, програми для проведення ділових ігор. Фактично в усіх сучасних електронних підручниках робиться акцент на розвиток творчого мислення. З цією метою в них пропонуються завдання евристичного, творчого характеру, ставляться питання, на які неможливо дати однозначну відповідь, і т.д. Комунікаційні технології дозволяють по-новому реалізовувати методи, що активізують творчу активність. Навчають, можуть долучитися до дискусій, які проводяться не тільки в аудиторії або класі, але й віртуально, наприклад на сайтах періодичних видань, навчальних центрів.
3. Новий зміст освітнього середовища створює і додаткові можливості для стимулювання допитливості учня. Одним з таких стимулів є можливість задовольнити свою цікавість завдяки найширшим можливостям глобальної мережі Internet, надається доступ до електронних бібліотек (науково-технічним, науково-методичним, довідкових і т.д.), інтерактивним баз даних культурних, наукових та інформаційних центрів, енциклопедій, словників. Крім цього існують і так звані «списки розсилки», що дозволяють отримувати по електронній пошті збірки матеріалів по безлічі «вузьких» тем.
4. Створювані на сайтах навчальних закладів персональні Web-сторінки педагогів надають додаткові можливості і для того, щоб відкрити учнем «двері» у свою творчу майстерню. На таких сторінках можна показати не лише навчальні матеріали, а й свої наукові публікації, проспекти проведених досліджень, кращі роботи «учнів, що перевершили вчителя».
2.5 Розвиток якостей, що характеризують дивергентное мислення
Крім створення спеціальної освітньої середовища, що сприяє формуванню креативності, ІТО дозволяють надавати прямий і непрямий вплив на розвиток якостей, що характеризують дивергентное мислення. Розглянемо, які види програмного забезпечення ІТО найбільш ефективно виявляють, формують, розвивають, тренують швидкість, гнучкість, оригінальність і точність мислення.
Швидкість. Здатність до продукування великої кількості різноманітних ідей, рішень будь-якої проблеми може бути розвинена за допомогою ІТО в різних аспектах. Безпосередній вплив на формування цієї якості природним чином надають усілякі програми: навчальні і тренувальні, для проведення ділових ігор з контролем часу. Звичайно говорити про розвиток швидкості саме дивергентного мислення можна тільки в тих випадках, коли ці програми засновані на нелінійних алгоритмах і при повторному використанні пропонують навчають все нові і нові ситуації, а також використовують об'ємний банк різнорівневих завдань, адаптуючись під конкретного учня. Також прямий вплив на розвиток швидкості мислення надають мозкові штурми, сам принцип яких і полягає у висуненні безлічі різних ідей за обмежений час. Робота з системами для пошуку інформації та гіпертекстовими системами (енциклопедії, словники, підручники) впливає на формування швидкості мислення навіть непрямим чином, оскільки ефективність їх використання безпосередньо пов'язана з розробкою багатоваріантної схеми пошуку. Тому педагогу бажано розробляти не прямі завдання для пошуку інформації (наприклад, за певним набором ключових слів) за обмежений час, а формулювати їх узагальнено, залишаючи за учнями вироблення різних варіантів пошуку.
Гнучкість. Дуже багато навчальні і моделюючі програми побудовані за принципом конструктора, що пропонує обучаемому спеціальне середовище, в якій можна розвивати гнучкість мислення, будуючи із заданого набору елементів моделі процесів - технологічних, економічних, політичних, фізичних, хімічних і т.д. Але, по суті справи, в будь-якій продуктивній роботі за комп'ютером є потенційні можливості розвитку гнучкості мислення - всі інструменти і принцип їх дії заздалегідь дуже чітко визначені. І розвиток творчого мислення тут залежить від того, які завдання поставлені перед учнем. Головне правило формулюється дуже просто: при чіткій конкретизації інструментів виконання вимоги до кінцевого продукту діяльності учня повинні носити самий загальний характер, залишаючи простір для самовираження. А.В. Хуторський визначає, відповідно, відкриті завдання, що фіксують тільки структуру їх рішення або окремі елементи. Додаткове використання таких завдань у поєднанні з програмними засобами створює момент змагання: як при обмежених можливостях отримати найбільш цікавий результат. Учнем можуть бути запропоновані завдання від найпростіших, що носять навчальний характер, до дослідних проектів:
- Текстові, графічні редактори - створення варіантів оформлення логотипів, рекламних буклетів, Web-сторінок і т.д., в яких використовуються заздалегідь певні елементи;
- Електронні таблиці - обгрунтований вибір діаграми, оптимальним чином ілюструє рішення деякої задачі серед безлічі можливих діаграм; дослідження задач з параметрами, що визначають на підставі єдиної моделі безліч різноманітних рішень;
- Системи управління базами даних - проектування структури, в рамках якої можуть бути представлені вихідні дані; використання мови запитів до бази даних для вироблення конструкцій, оптимальним чином забезпечують пошук інформації для довідкових інформаційних систем («Гарант», «Кодекс», «Консультант Плюс» тощо), електронних каталогів бібліотек, пошукових систем в Internet, баз даних навчального призначення.
Оригінальність. Формування здібностей, що дозволяють обучаемому вловлювати неочевидні асоціації, продукувати нестандартні ідеї і рішення проблем, цілком ймовірно, є однією з найактуальніших і в той же час найскладніших педагогічних завдань. Об'єктивно подібне розкріпачення мислення може стати можливим завдяки комплексним властивостям інформаційного освітнього середовища, що дозволяє обучаемому спільно з педагогам проектувати індивідуальну освітню траєкторію, підбираючи найбільш підходящий графік навчання, інформаційні ресурси, нарешті, методи навчання. Суб'єктивно ж дуже велику роль тут відіграє можливість самовираження для кожного, коли педагог і інші учні не роблять поспішних висновків і необгрунтованих суджень, надаючи ймовірність прояву ініціативи.
Точність. Віднесених до категорії характеристик дивергентного мислення, це якість можна вважати досить універсальним, оскільки воно буває притаманне і людям, що не відрізняються творчими здібностями. У той же час творчу пізнавальну діяльність без прагнення до завершеності результату слід скоріше вважати імітацією творчості. Найбільш ефективним засобом, що стимулює учнів до вдосконалення продукту творчості, є різноманітні форми колективного співробітництва і, звичайно ж, оприлюднення досягнутих результатів. Інформаційна освітнє середовище навчального закладу дозволяє об'єднати зусилля для виконання спільних телекомунікаційних проектів, в яких кожен учасник несе відповідальність за якість підсумкового результату.
Творчість - це доля людини. Сучасні технології можуть допомогти в розвитку відповідних здібностей і зробити більш ефективною багато етапи творчого процесу, дозволяючи домагатися все більш і більш досконалих результатів.
У художній творчості використання комп'ютерних графічних редакторів стало цілком звичним як доповнення до традиційних інструментів. Навчають,, що мають природні здібності до малювання, отримують у своє розпорядження нові інструменти і можуть проявити себе вже в комп'ютерній графіці та анімації. Для тих же, кому ця область творчості давалася насилу, робота з графічним редактором допомагає стати сміливіше і повірити у свої можливості. Відомо, що більшість дітей, навіть не володіють художніми здібностями, люблять розфарбовувати, змальовувати сподобалися картинки, але у них не завжди це виходить, і вони втрачають інтерес до малювання. Якщо ж дати їм можливість спробувати свої сили в графічному редакторі, запропонувавши спочатку лише розфарбувати, доповнити готовий малюнок, все та ж легкість виправлення невдалих «штрихів» допоможе повірити у свої сили, розкріпачить їх і при малюванні на папері.
Таким чином, можна говорити про те, що в сучасному інформаційному середовищі є якісь каталізатори творчого процесу, але вони проявляють себе в тому випадку, якщо і педагог ставить перед учнем творчі завдання.

ВИСНОВОК

У процесі навчання за допомогою ІТ дитина вчиться працювати з текстом, створювати графічні об'єкти та бази даних, використати електронні таблиці. Діяльність по розробці бази даних і подальше дослідження розміщеної в ній інформації, створює умови для самостійного творчого всебічного засвоєння навчального матеріалу в певній предметній області і сприяє розвитку мислення школярів.

Розширення різноманітності програмних засобів (моделюючі програми, пошукові системи тощо) з акцентом на розвиток творчого мислення: завдання евристичного характеру, творчі завдання, питання, не передбачають однозначну відповідь і т.д.
Дитина дізнається нові способи збору інформації і вчиться користуватися ними, розширюється його кругозір, розвивається пізнавальна діяльність.
Перед учнем відкриваються величезні можливості у творчому використанні кожної індивідуальної середовища, що володіє своєю мовою. Інтеграція всіх цих середовищ в єдиний складний продукт, перетворює навчання в процес творчого навчального проектування.
Інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання з застосуванням засобів концептуального та математичного моделювання явищ і процесів, які дозволяють підвищити ефективність навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гребенщикова В.Ю. Інформатизація в організації творчої пізнавальної діяльності учнів. / / Збірник наукових статей. Великий Новгород: новго ім. Ярослава Мудрого, 2000.
2. Захарова І.Г. Інформаційні технології в освіті: Учеб. посібник для студ. вищ. пед. навчань, закладів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2003.
3. Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти. / Под ред. Полат Є.С. - М., 1999.
4. Педагогічні технології: Учеб. посібник для педагогічних спеціальностей. / Под ред. В.С. Кукушкіна .- М.: ІКЦ «МарТ»: - Ростов н/Д.- 2006.
5. Холодна М.А. Психологія інтелекту: Парадокси дослідження. - СПб., 2002.
6. www. nigma. Ru /
7. www. informika. Ru /
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Реферат
58кб. | скачати


Схожі роботи:
Розвиток творчого мислення молодших школярів в процесі навчання
Розвиток творчого мислення в процесі навчання і виховання у вищій школі
Використання педагогічних технологій розвитку творчих здібностей в процесі трудового навчання
Розвиток творчого мислення в практиці навчання
Використання інформаційних технологій в навчальному процесі
Теоретичні засади розвитку творчого професійно-педагогічного мислення
Дидактичні можливості информационнокоммуникационных технологій у процесі знайомства дошкільнят
Проектнобазірано навчання з інформаційних технологій 7 клас
Використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій у навчальному процесі на прикладі 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru