Можливості використання активних форм і методів в позакласній роботі зі школярами 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
ГОУ ВПО «Ставропольський ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
ФАКУЛЬТЕТ МЕДИКО-біолого-хімічні
КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ
Затверджено наказом по університету              Допущена до захисту
від «»_____________ 2006р № ______                    «_____»__________ 2007 Зав.кафедрою педагогіки і
психології вищої школи
                                                                           доктор пед.наук, професор
Бєляєв А.В.______________
                                                                          

ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

Можливості використання активних форм і методів в позакласній роботі зі школярами
Рецензенти: Виконала:
Ростова М.С. ____________________________ Студент 5 курсу
____________________________ Спеціальності «хімія»
очної форми навчання
Дата захисту: Науковий керівник:
«» Червня 2007р. к.п.н., доцент Харченко Г.І.
Оценка______________________  

Ставрополь 2007

ЗМІСТ
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
Глава I. Позакласна робота з хімії та її місце у навчально - виховному процесі
1.1. Загальна характеристика позакласної роботи 5
1.2. Класифікація позакласної робота з хімії 17
Масова позакласна робота з хімії 18
Науково - практичні конференції учнів з хімії 26
1.3. Активні форми та методи навчання 27
Глава II. Експериментальна робота з вивчення використання активних форм і методів в позакласній роботі
2.1. Організація експериментального дослідження                                31
2.2. Аналіз результатів 43
Висновки 45
Висновок 46   
Використана література 47

Введення
Однією з пріоритетних завдань сучасної школи є створення необхідних і повноцінних умов для особистісного розвитку кожної дитини, формування активної позиції кожного учня в навчальному процесі. Тому використання активних форм навчання є основою розвитку пізнавальної компетентності школяра. Активні пізнавальні здібності формуються і розвиваються в процесі пізнавальної діяльності. Коли дитина не просто слухач, а активний учасник в пізнавальному процесі, своєю працею здобуває знання. Ці знання більш міцні. Саме форма активного навчання - це перша іскорка, що запалює факел допитливості. Вчитель відмовляється від авторитарного характеру навчання на користь демократичного пошуково-творчого. В якості основних незаперечних переваг виступають: високий ступінь самостійності, ініціативності, розвиток соціальних навичок, сформованість уміння здобувати знання, розвиток творчих здібностей. Відчуття свободи вибору робить навчання свідомим, продуктивним і більш результативним.
Однією з форм навчально - виховного процесу, що формує частину виховання, є позакласна робота з хімії. Правильно поставлена ​​позакласна робота в школі має велике освітнє і виховне значення. Вона розширює та поглиблює знання, отримані на уроці, дозволяє придбати багато корисні навички, а, отже, наближає навчання і виховання до життя. Позаурочна робота полегшує індивідуальний підхід до учнів, створює сприятливі умови для розвитку у них самостійності.
Під час уроків неможливо задовольнити всі питання учнів. Позаурочна робота у взаємозв'язку з навчальної служить тим дієвим засобом, який мобілізує активність учня в пошуку знань і допомагає повніше задовольнити інтереси школярів.
При всьому різноманітті форм позакласна робота з хімії повинна бути органічно пов'язана зі шкільною програмою, виходити за межі і разом з тим доповнювати її, тобто повинна існувати тісний взаємозв'язок між навчальної та позаурочної роботою.

Мета дослідження - розробка і реалізація активних форм і методів позакласної роботи з хімії.
Об'єкт дослідження - процес позакласної роботи з хімії.
Предмет дослідження - можливості використання активних форм і методів в позакласній роботі зі школярами.
У відповідності з поставленою метою були сформульовані основні завдання дослідження:
1. Здійснити інформаційний пошук і аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження.
2. Провести теоретичний аналіз стану проблеми позакласної роботи з хімії.
3. Вивчити практичний досвід використання активних форм і методів позакласної роботи вчителів хімії.
4. За результатами теоретичного аналізу літератури та освітньої практики виявити структуру та зміст позакласної роботи з хімії з учнями.
5. Здійснити експериментальну перевірку ефективності форм і методів позакласної роботи з хімії.

Глава I. Позакласна робота з хімії та її місце в навчально-виховному процесі.
1.1. Поняття «позакласна робота» в педагогічній літературі.
У Російській педагогічної енциклопедії «позакласна робота» визначається як «складова частина навчально-виховного процесу в школі, одна з форм організації вільного часу учнів».
Позакласній роботі завжди приділялася пильна увага з боку багатьох вчителів, методистів та науковців. У методичній літературі існує багато визначень позакласної роботи. Більшість авторів вважають, що позакласна робота - навчально-виховний процес, реалізований в позаурочний час понад навчального плану і обов'язкової програми колективом учителів та учнів або працівників та учнів закладів додаткової освіти на добровільних засадах, обов'язково з урахуванням інтересів усіх її учасників, будучи невід'ємною складовою частиною виховного процесу [1].
Суть позакласної роботи визначається діяльністю школярів у позаурочний час при організуючою і спрямовуючої ролі вчителя. Але ця організація проводиться таким чином, що творчість і ініціатива учнів повинні завжди виходити на перший план. Л. М. Панчешнікова [2] вважає, що поза сумнівів той факт, що позакласна робота з предмету грає величезну роль для сучасної школи. В умовах розбудови соціальної і економічного життя суспільства сильно зростає роль позакласної роботи у вихованні нового обличчя особистості. Ця робота вносить внесок у такі якості особистості, як ініціативність, активність, творчість, здатність до саморозвитку, самовиховання, самоосвіти. Позакласна робота - це, з одного боку, педагогічна система, що володіє цілісними властивостями і закономірностями функціонування, а з іншого - невід'ємна частина вітчизняної системи освіти. З цієї причини однією з центральних проблем методики позакласної роботи завжди була проблема взаємозв'язку визначених і позаурочних занять як окремий випадок фундаментальної педагогічної проблеми цілісності навчально-виховного процесу.
У літературі зустрічається безліч формулювань цілей і завдань позакласної роботи з предмета, які давали такі автори: А. І. Нікішов [3], І. Я. Ланина [4], А. В. Усова [5], С. М. Савіна [6]. Існує безліч визначень цілей позакласної роботи для різних предметів. (Див. Таблицю 1.1).
Таблиця 1.
Навчальний предмет
Формулювання цілей позакласної роботи з предмета
Географія
Розширення і поглиблення базових знань і умінь школярів; розвиток здібностей учнів, розвиток пізнавального інтересу учнів; залучення школярів до дослідницької роботи; організація соціальної діяльності учнів.
Фізика
Формування особистості учня, розвиток самостійної і творчої активності; розширення і поглиблення знань з фізики
Біологія
Поглиблення і розширення знань учнів з предмета; поглиблення зв'язку теорії з практикою; розвиток самостійності і творчої активності учнів.
Хімія
Прищеплення інтересу до хімії, розвиток та вдосконалення навичок за хімічним експерименту; розвиток творчої активності,; підготовка учнів до практичної діяльності; організація відпочинку учнів у поєднанні з їх естетичним і моральним вихованням.
Як видно з перерахованих цілей позакласної роботи декількох шкільних предметів, розширення і поглиблення знань з предмету є спільною метою, істотною для позакласної роботи по всіх перерахованих предметів.
Так само можна відзначити, що позакласна робота ставить перед собою дуже важливу мету - це формування і розвиток творчої особистості учня. Однак серед перерахованих цілей позакласної роботи чітко проглядається, що в рамках деяких з представлених шкільних предметів існують характерні тільки для даного предмета цілі. Цілі позакласної роботи з предмета вимагають вирішення низки завдань, до яких автори відносять наступні: формування пізнавального інтересу до предмету; зв'язування шкільного предмета з життям; поглиблення і розширення змісту досліджуваного предмета; розвиток здібностей учнів; здійснення індивідуального підходу; професійна організація позакласної роботи з предмета; вдосконалення вмінь і навичок використання джерел інформації. Проте М. М. Ворзелян [7] зазначає, що кінцеві цілі і завдання позакласної роботи з предмета можуть бути конкретизовані і змінені вчителем відповідно до специфіки та можливостями предмета. У методичній літературі можна зустріти різні формулювання принципів позакласної роботи по ряду шкільних предметів [2,3,4,5,6]. При вивченні цих літературних джерел вдалося встановити, що існують загальні принципи позакласної роботи, характерні усіх шкільних предметів, а так само принципи, які характерні лише тільки даної дисципліни.
При аналізі літературних джерел були виділені загальні принципи позакласної роботи, які характерні для всіх шкільних предметів - добровільності (принцип, враховує бажання школярів взяти участь у позакласній роботі), врахування індивідуальних особливостей учнів (принцип, обліку відмінності спрямованості інтересів і рис характеру учнів). Існують принципи позакласної роботи, характерні лише для певного предмета - комунікативної активності [6] (принцип, стимулюючий та залучає учнів у використання нових, невідомих їм матеріалів, пізнавальна цінність і цікавість яких викликають потребу в спілкуванні, підвищують його якісний рівень, що сприяє розвитку комунікативної компетентності школяра).
Розглянемо важливі принципи позакласної роботи. Однією з найголовніших завдань [5] позакласної роботи є формування в учнів пізнавального інтересу до предмета. Такий інтерес не може виникнути, якщо робота виконана без бажання, з примусу. Тому А. В. Усова вважає, що принцип добровільності є одним з найважливіших принципів позакласної роботи. Учень повинен виражати щиро бажання взяти участь у позакласній роботі з предмета, без будь-яких на те примусу. Відомо, що за рівнями загального розвитку, спрямованості інтересів та рисами характеру учні відрізняються один від одного. Ігноруючи ці відмінності, неможливо досягти успіхів у позаурочній роботі. І. Я. Ланина стверджує, що принцип врахування індивідуальних особливостей учнів є важливим при організації позакласної роботи [4]. Він дозволяє враховувати рівні розвитку кожного учня і, виходячи з цього, коригувати всі види робіт, що проводяться з кожним учнем.
Як і в навчанні будь-якого шкільного предмету, в позакласній роботі визначальним є зміст, який відбирається довільно. Тематика позакласної роботи дуже різноманітна. В позакласній роботі більше, ніж у будь-який інший, проявляється вплив особистості вчителя, його кругозору, інтересів, теоретичного та морального багажу. Зміст позакласної роботи підпорядковується строго певним вимогам [8]: науковості (встановлює певне співвідношення змісту шкільного предмета з вмістом науки); доступності (зміст повинен відповідати віковим особливостям учнів, не йти далеко від шкільної програми, стимулювати прагнення до пізнання, до роботи з додатковою літературою , до дослідницької діяльності); актуальності і практичної значущості (зв'язок з життям); цікавості (учню повинно бути цікаво під час проведення позакласної роботи).
Основні завдання позакласної роботи:
1. Прищеплення інтересу до хімії
2. Розвиток та удосконалення навичок за хімічним експерименту
3. Розвиток творчої активності, ініціативи і самодіяльності учнів
4. Підготовка учнів до практичної діяльності
5. Організація відпочинку учнів у поєднанні з їх естетичним і моральним вихованням.
Навчання та виховання складає єдиний педагогічний процес, що забезпечує формування та всебічний розвиток особистості учня. Досвід показує, що педагогічні завдання успішно вирішуються лише при органічному поєднанні навчально - виховної роботи в ході уроку з цілеспрямованим впливом на учня в позаурочний час, тому позаурочні заняття справедливо розглядаються як важлива складова частина роботи школи.
Як відомо, позакласною роботою по предмету називають таку навчальну роботу, яка учні добровільно виконують під керівництвом вчителя в позаурочний час, понад навчального плану. Керівництво з боку вчителя може бути як безпосереднім, так і за допомогою запрошених для цієї мети фахівців з інших установ, студентів, учнів старших класів.
Новим навчальними планами середньої школи передбачені факультативні заняття з різних предметів, у тому числі з хімії. Так само як і позаурочні заняття, вони не обов'язкові для всіх учнів. Від позаурочних факультативні заняття відрізняються тим, що вони проводяться за певним та стабільним програмами. За формою вони близькі до звичайного уроку. Зміст цих занять не може повністю відповідати різним запитам окремих учнів.
Важливим завданням позакласних занять з хімії [9] є розвиток в учнів уміння самостійно працювати з літературою і навичок експериментальної роботи в лабораторії. Нарешті, істотний виховний елемент позаурочних занять - виконання суспільно корисних завдань, в ході якого в учнів виробляється почуття відповідальності, дбайливе ставлення до матеріальних цінностей, повага до праці.
Слід підкреслити ще одну дуже важливу сторону позаурочної робіт. Чудовий педагог нашого часу В.А. Сухомлинський писав: «Логіка навчального процесу таїть в собі небезпеку замкнутості і відособленості, тому що в школі на кожному кроці підкреслюється: досягай успіху власними зусиллями, не сподівайся на кого - то й - результати розумової праці оцінюються індивідуально. Щоб шкільне життя була пройнята духом колективізму, вона не повинна вичерпуватися уроками ». Позаурочна робота об'єднує учнів у дружні колективи, пов'язані між собою спільними інтересами і захопленнями. Вона допомагає долати такі негативні риси характеру, як замкнутість, егоїзм, недисциплінованість. Робота в колективах юних хіміків - гуртках, суспільства, секціях - виховує учнів у дусі товариства, цілеспрямованості, глибокого і активного інтересу до науки.
Позакласні заняття в більшій мірі, ніж урок і факультатив, пристосовані для розвитку в учнів самостійності в роботі, творчої самостійності та винахідливості, вони дозволяють глибше і конкретніше познайомити учнів з багатьма питаннями хімічного виробництва, встановити більш тісний зв'язок досліджуваного теоретичного матеріалу з практикою його використання в виробничих умовах, прищепити і розвинути багато цінні практичні навички та вміння. Позаурочні заняття мають відмінні від уроку форми організації, методи і зміст. Для такої роботи вчитель хімії має бути озброєний відповідними знаннями. Слід зазначити, що питаннями організації, методики і змісту окремих форм позаурочної роботи з хімії в останні роки приділялася значна увага. Були проведені конференції та наради, видані посібники з гуртковій роботі, спеціальні брошури та статті, наведені у бібліографії.
У теперішній час вже не можна задовольнитися проведенням епізодичних позаурочних заходів, хоча б і з масовим охопленням учнів. Необхідно прагнути до організації добре продуманою, що пов'язана з програмою та календарним планом, що враховує можливості школи, схильність учнів і, по предмету. Позаурочна робота з хімії повинна бути частиною загальношкільної системи позаурочних заходів, гармонійно поєднується з аналогічною роботою за іншими, і перш за все суміжним, предметами. Позаурочна робота з хімії спирається на допомогу з боку керівництва та громадських організацій школи. Слід враховувати і великі можливості в організації позаурочної роботи в школі, що виникають у зв'язку з різними заходами, що виходять за рамки шкільної роботи, як такої: участь в олімпіадах з хімії, конкурсах, виставках технічної творчості, оглядах хімічних кабінетів.
Позакласну роботу з хімії потрібно планувати: перспективно на навчальний рік і більш детально на півріччя і чверть. Необхідність ця визначається не тільки тим, щоб зв'язати позаурочні заняття з навчальними планами з хімії, а й тим, щоб уникнути перевантаження учнів позаурочні заходи з хімії та інших предметів.
Плани позаурочної роботи, як з окремих предметів, так і школи в цілому, обговорюються з учнівським активом, затверджуються директором школи і доводиться потім до відома всієї школи в спеціальних графіках, афішах, оголошеннях. Причому інформувати учнів про окремі заходи масового характеру необхідно завчасно.
Слід підкреслити, що не може бути успішною позакласної роботи без її початку на уроці хімії. Принцип єдності урочної та позаурочної роботи - найважливіший принцип організації навчально - виховного процесу.
Саме на уроках вчитель ставить перед учнями питання, які повинні стимулювати їх допитливість, дати перші імпульси до
читання додаткової літератури з предмету, викликати прагнення власними руками здійснити те, про що йдеться в підручнику і у прочитаних книгах. Шлях до організації масової та групової позаурочної роботи лежить через складання і читання невеликих додаткових повідомлень учнів на уроках, випуск хімічних бюлетенів, проведення спочатку епізодичних, а потім все більш систематичних масових заходів. Залучення до інтенсивну позаурочну роботу з предмету йде, таким чином, від уроку до масової роботи. Потім із загального числа учнів, охоплених масовою роботою, формується актив - учасники роботи гуртків і окремі учні, особливо допомагає вчителеві в організації масової роботи з хімії. Так поступово створюється в школі атмосфера захопленості предметом, причетності кожного до справ всього колективу і виникає струнка система позаурочної роботи, в якій кожен елемент існує не окремо, не паралельно іншим, а в тісному взаємозв'язку з ними і з урочної роботою.
У педагогічній теорії є декілька питань загального характеру, що безпосередньо відносяться до практики позаурочної роботи з хімії [9]. До таких питань, перш за все, слід віднести правильний вибір співвідношення між двома сторонами діяльності учнів: придбанням ними певної суми знань, що повідомляються вчителем або черпаних з підручника, і активною, по можливості самостійної роботи, в максимальному ступені відповідає завданню розвитку творчих здібностей учнів. Немає необхідності доводити, що для вирішення цього завдання позакласні заняття відкривають особливо широкі перспективи, оскільки саме тут найлегше реалізується дослідний варіант спільної діяльності вчителя та учнів: учні в ході освоєння нового матеріалу отримують відомості про досліджуваному об'єкті спочатку самостійно, на основі спостереження або досвіду, а потім уточнюють і узагальнюють їх за допомогою вчителя в ході обговорення виконаного експерименту.
Слід зупинитися на самому понятті «творчість» стосовно навчальної роботи учнів. Безсумнівним його ознакою є створення продукту, новизна якого може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Багато талановитих людей робили відкриття, вже відомі людству, перш ніж внести реальний внесок у ту чи іншу галузь науки, і для самого розвитку творчих здібностей учнів об'єктивна новизна результатів їхньої праці не має значення. Природно, що основою для вияву творчого потенціалу учнів в області хімії повинні бути добре засвоєні відомості в межах шкільного курсу. Однак між обсягом знань учнів і можливостями для їхньої роботи творчого характеру не існує прямого зв'язку. Вже на самих ранніх етапах вивчення хімії можна і треба прагнути до того, щоб у ході позаурочних занять ставити перед ними посильні завдання творчого характеру, що дозволяють виявити кмітливість, практичну винахідливість і кмітливість.
Створення проблемної ситуації на науково - практичних конференціях, дискусія по доповідях про проведену роботу і рефератах, проведення олімпіад, конкурсів, вікторин, самостійна робота з літературою, нарешті, виконання доступних робіт дослідницького характеру - все це можна розглядати як засоби і методи розвитку творчих здібностей учнів . Дослідницькі роботи в школі - явище в останні роки досить поширене, але поки ще досить слабо відбите в педагогічній літературі.
Важливим аспектом проблеми активізації роботи учнів є правильний вибір співвідношення між теорією і експериментом на позаурочних заняттях. Експериментальна робота і виконуються в ході її практичні розрахунки сприяють конкретизації знань і одночасно змушують учнів глибше вникнути в зміст основних хімічних понять. Великі можливості позаурочних занять щодо постановки експериментальної роботи учнів, і то в її дослідному, а не ілюстративному варіанті, що й справедливо були відзначені методистами.
Враховуючи вікові особливості психології учня, його прагнення отримати негайний і наочний результат виконаної роботи, можна рекомендувати не менше половини всього часу, відведеного на позаурочні заняття, приділяти експериментальній роботі. Вибір теоретичних питань, що розглядаються на заняттях, доцільно підпорядкувати можливостям постановки експерименту з даної конкретної теми. Так з двох тем: «Радіоактивність і будова атома» і «Принципи хімічної кінетики і рівноваги» - перевага, слід віддати кінетиці і рівноваги, оскільки до цього питання можна підійти експериментально, хоча ясно, що обидва ці розділу курсу становлять великий інтерес для учнів. Загальнотеоретичні питання засвоюються ефективніше, коли вони подаються на приватних прикладах, що допускають негайне практичне виконання. Наприклад, при обговоренні впливу концентрації реагуючих речовин на швидкість бімолекулярний реакції досить важко підібрати підходящу газофазних реакцію, яку можна здійснити в умовах хімічного кабінету. Тому, хоча класичний приклад реакції водню з йодом у багатьох відношеннях дуже простий і наочний, ймовірно, краще вибрати жидкофазная реакцію, її легко показати негайно.
Вся позакласна робота в школі будується на основі принципу добровільності [10]. Тому, особливо на перших порах, дуже важливо знайти стимули, які могли б зацікавити учнів ще до того, як вони глибше познайомитися з предметом у порядку проходження шкільної програми. Таким стимулом можуть бути елементи цікавості, зовнішньої ефективності різних демонстрацій, елементи гри та
театралізації. Зрозуміло, нудьги не місце і на уроці, але позаурочна робота надає виключно великі можливості для порушення інтересу учнів, вводити елементи цікавості в позаурочних заняттях. Вони, однак, не повинні представляти собою самоціль, у повинні підпорядковуватися загальним завданням навчання.
Для учнів, інтерес яких до хімії вже чітко визначився, цікавість, як така, поступово поступається місцем більш глибоке зацікавленості в суті виконуваної роботи. Тут доречна постановка таких експериментів, які дають чіткий конкретний результат, можуть наштовхнути учнів на роздуми і узагальнення, виробляти здатність вловлювати за розрізненими зовнішніми явищами відомі їм з основного курсу положення хімії, а в ряді випадків знаходити закономірності, що виходять за межі шкільної програми, але доступні для розуміння учнів. У масовій позаурочній роботі, тобто роботі, в яку залучені не тільки учасники хімічних гуртків, а й інші учні, цікавість - найважливіша і украй необхідна риса, що зберігає своє значення і в старших класах школи.
Позакласна робота з хімії переслідує не тільки цілі навчання, оволодіння предметом, і вирішує завдання виховання певних особистісних якостей. У вихованні вольових якостей, дисципліни, здорової обстановки в колективі важливе значення має правильне розуміння принципу добровільності участі школярів у позаурочній роботі з хімії. Це питання в ході занять звичайного типу не встає, однак для позаурочної роботи він представляється досить істотним, що було відзначено багатьма організаторами позаурочної роботи з хімії. Цей принцип означає, що учні за своїм вибором і бажанням беруться за ту чи іншу роботу, але виконують її обов'язково і в строк. Саме таке розуміння добровільності допомагає вихованню почуття відповідальності, свідомого ставлення до своїх, добровільно прийнятим на себе обов'язків. Допомагає в здійсненні цього принципу залучення колективу учнів до організаційної самостійності і самодіяльності. Корисно залучати самих учнів до оцінки своєї роботи. Трапляється, що оцінка, яку дають роботі своїх товаришів рецензенти - учні, і навіть самооцінка авторів у багатьох випадках виявляється набагато суворіше, ніж вчителі.
Найважливіше місце в системі позакласної роботи з хімії займає виконання завдань, що мають суспільно корисну спрямованість.
Слід прагнути до того, щоб всі види діяльності учнів при виконанні робіт індивідуального характеру так чи інакше могли бути використані в роботі колективу в цілому: не просто прочитати популярну книгу з цікавить питання, а й розповісти про прочитане товаришам на уроці, зацікавити їх тими чи іншими питаннями. Не просто виконувати експеримент, але й показати його на уроці, пояснити сутність спостережуваних явищ, домогтися, щоб експеримент був зручний для демонстрації в аудиторії. До суспільно корисної праці слід, перш за все, віднести роботу учнів з моделювання виробництва, виготовлення приладів і обладнання хімічного кабінету, розробка демонстраційного експерименту з хімії. Можливості учнівського колективу, як показує практика багатьох учителів хімії, надзвичайно велика, і робота учнів може серйозно допомогти в розширенні експериментальної бази хімічного кабінету. Не випускаючи з уваги цей, суто утилітарний аспект роботи учнів, слід враховувати і величезний виховний ефект роботи, бо ніщо так не сприяє вихованню самоповаги, розвитку трудових навичок, дбайливого ставлення до матеріальних цінностей, як активна, творча робота, що має конкретну суспільно корисну мету.

1.2. Класифікація позакласної роботи з хімії
Позакласну робота з хімії зручно підрозділити на масову, групову та індивідуальну [11,12,13]. Всі ці види позаурочної роботи різняться між собою не тільки кількістю учасників, але і мають свої організаційні форми, методи і зміст. Говорячи про індивідуальну позаурочній роботі, виділяються дві можливості. По - перше, епізодичне виконання окремих доручень учнями з метою його залучення до більш систематичної роботи. Такі завдання можна практикувати і в період, коли систематична групова позаурочна робота в школі або в даній паралелі ще не налагоджено. У міру посилення інтересу учнів до предмета такі індивідуальні заняття можуть перерости в систематичну роботу. По - друге, мова може йти про роботу з учнями, які вже цілком свідомо вирішили спеціалізуватися в галузі хімії або близьких до неї дисциплін і яких не може задовольнити рівень проведених у школі групових занять.
У своїй діяльності з організації позаурочної роботи вчитель спирається на учнівський актив. Групова робота охоплює, перш за все, учнів з вже пробудившимся інтересом до хімії або будь - якою її окремої області. До індивідуальних і групових занять, що проводяться під керівництвом вчителя хімії, слід віднести і роботу з такими учнями, які, можливо, цікавляться не стільки хімією, скільки можливістю докласти свої сили, знання до конструювання приладів, розробці наочних посібників, пропаганді хімічних знань серед учнів молодших класів, виконанні деяких допоміжних робіт оформлювального характеру. І така робота, розумно спрямовується і керована вчителем хімії, безсумнівно, буде сприяти вирішенню спільних навчально - виховних завдань. До масових форм роботи відносяться такі заходи, як науково - практичні читацькі конференції, тематичні вечори, зустрічі з професій, проведення в школі хімічних олімпіад, днів місячників, декад хімії. Характерною особливістю масової позаурочної роботи з хімії є те, що вона включає в себе, як правило, разові, епізодичні заходи, до участі в яких залучаються не тільки учні, спеціально цікавляться хімією, але і всі інші.
Масова позакласна робота з хімії
Масова позакласна робота з хімії включає заходи, що охоплюють не тільки учнів, які цікавляться хімією, але і всіх інших. До таких заходів належать хімічні вечори, науково - практичні та читацькі конференції, хімічні олімпіади, дні, тижні, місячники хімії, екскурсії на хімічні підприємства, пропаганда хімічних знань через стінну друк робота з профорієнтації учнів шляхом зустрічей з працівниками хімічних підприємств та установ. До масової роботи ставиться також організації позаурочного читання з хімії. В організації масових заходів вчитель спирається, перш за все, на свій актив. З ними умісти він складає план роботи. Ці плани складаються перспективно на навчальний рік і більш детально на півріччя і чверті. Плани повинні бути
узгоджені з планами роботи в школі. При їх складанні необхідно враховувати міжпредметні зв'язки хімії з фізикою, біологією, географією, історією, літературою.
Вибір окремих заходів, методика їх проведення та зміст повинен відповідати підготовці учнів та їх віковим психологічним особливостям. Слід підкреслити, що в масовій роботі, до якої залучаються також і учні без чітко визначеного інтересу до тієї чи іншої галузі знання, велике значення має цікавість проведених заходів, елементи гри та театралізації. Особливо це відноситься до роботи з учнями молодших класів. У восьмих класах учні з захопленням готують вечори цікавої хімії на тему «Від кремнію до сірники», «Чудеса алхімії», «Малахітова шкатулка», «Хімія в нашому побуті». Дев'ятикласників більше приваблюють виробничі питання, хоча в проведених заходах вони все ще вважають за краще бачити більше цікавості. Наприклад, учні беруть активну участь у підготовці вечора на тему «З історії відкриття елементів», «Фтор і його родичі» або конференції «Фтор будуєш руйнує». У зв'язку з вивченням періодичної системи і будови речовини добре проходять конференції, що вимагають більш серйозної підготовки, наприклад: «Періодична система вчора і сьогодні», «Заповітні думки Д.І. Менделєєва і їх втілення в життя »,« Інертні гази і їх застосування ».
Форми роботи в десятих класах безпосередньо визначаються тим, що інтереси більшості учнів стають серйознішими, глибше і охоплюють більш широке коло питань.
У одинадцятих класах посилюється інтерес учнів до вибору майбутньої професії. Для них посилюється інтерес учнів до вибору професії. Для них настроює зустрічі з науковцями та виробничниками хімічних і суміжних з ними спеціальностей. Типовою формою роботи для одинадцятих класів є науково - практичні конференції. Вони можуть бути присвячені великим питанням природознавства, наприклад, «Походження життя на Землі», «Фізика і хімія живого», або окремими областями хімії, особливо які мають практичне значення, наприклад: «Хімія барвників». Конференцією з залученням всіх бажаючих може закінчуватися діяльністю хімічного товариства в навчальному році.
  Дні, тижні, декади хімії проводяться в школі з метою пропаганди хімічних знань серед учнів. Це не тільки і не стільки популярні лекції, цікаві бесіди. Це своєрідні свято науки, що підводить підсумки всієї позаурочної роботи з хімії за тривалий період. Проводяться ці заходи один раз на рік, і готуватися до цієї події слід не менше трьох місяців. Штаб або рада з проведення дня (тижня, декади) хімії розробляє програму, в якій чітко визначає, що буде робити кожен клас, кому доручити те чи інше завдання, які лекції чи розмови будуть підготовлені і прослухані, про що буде йти мова на вечорах.
У період проведення тижня хімії проводять конкурси на кращу газету, розповідь і шкільну хімічну олімпіаду.
Інформувати учнів про проведення дня або тижня хімії в школі слід заздалегідь. За кілька днів до свята науки вивішують на самому видному місці барвисту афішу з докладною програмою.
У педагогічній літературі хімічних вечорами в середній школі приділяється значна увага. Тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, усні журнали та інші аналогічні заходи користуються успіхом в учнів, сприяють розширенню їх кругозору, є засобом пропаганди хімічних знань.
Хімічні вечори у школі повинні бути тісно пов'язані з програмою. Важливо враховувати вікові особливості учнів.
Успіх вечора залежить від ряду причин: розробки теми, якості відбору матеріалу, оформлення приміщення і звичайно, від самих виконавців. З чого починати підготовку до вечора? Відповідальний за його проведення призначає склад учасників, знайомить їх з темою, спільно з ними відбирає потрібний матеріал і складає докладний план підготовки до вечора. Підбір матеріалу - робота трудомістка, і починати е треба задовго до репетицій.
Треба уважно продумати форму хімічного вечора. Це може бути демонстрація дослідів з поясненням, поставлений сценарій, що включає окремі сцени, вірші, оповідання-завдання, вікторину.
Але головне, чого не слід випускати з уваги, між - окремими виступами повинно існувати внутрішня смислова зв'язок, інакше програма буде тематичної лише формально. Оформлення вечора додатково розкриває тему. На будь-якому тематичному вечорі потрібно відводити місце мистецтву, і в зовнішньому оформленні, і у самій програмі. Коли матеріал зібраний програма з урахуванням часу на різні її частини. Загальна тривалість вечора може бути від 1 до 2 годин. Якщо програма займає близько 2 годин, рекомендується передбачити антракт.
Важливо, щоб початок вечора було живим, цікавими. Це дозволяє завоювати увагу глядачів.
Тематика шкільних хімічних вечорів може бути найрізноманітнішою. Важливо, щоб їх підготовка і проведеніеспособствовалі того, щоб учні познайомилися з цікавим позапрограмних матеріалом, щоб вони більш глибоко зацікавилися хімією.
За змістом вечора можна класифікувати наступним чином: 1) за підсумками вивчення програмних тем курсу хімії
2) на різні общехимической теми (наприклад, «Хімія навколо нас», «Хімія і природа», «Наші друзі полімери»)
3) вечора з історії хімії, присвячені життю і діяльності видатних вчених - хіміків, знаменитими датами «хімічного календаря»
4) міжпредметні вечора (фізико - хімічних, хіміко - біологічні);
Природно, що характеристика вечорів аж ніяк не вичерпує їх змістом. Найважливіше значення мають способи подачі матеріалу, їх диференціація відповідно до рівня підготовки, педагогічними цілями, яким має бути підпорядковане проведення хімічного вечора. Все це становить підготовки і проведення вечорів. Основні цілі будь-якого хімічного вечора в школі такі:
1) привернути увагу і викликати зацікавленість до хімії у можливо більшого числа учнів
2) стимулювати допитливість учнів у деяких порівняно вузьких напрямах хімічної науки
3) розширити кругозір учнів.
Зміст вечора має бути підпорядковане який - то певній темі. Це необхідно для того, щоб учні, йдучи з хімічного вечора, забрали з собою ясно чергову суму нових знань і понять у галузі хімії. Безладне накопичення цікавих дослідів, не пов'язані воєдино, не запам'ятовуються, і, отже, педагогічна завдання вечора не буде виконана. Для того щоб вечір мав велику пізнавальну цінність, бажано, щоб тема його узгоджувалася з навчальним планом, розширювала і поглиблювала знання, отримані на уроці, пов'язувала їх з навколишнім життям. Під час бесіди на уроці, вчитель з'ясовує, які питання цікавлять учнів, і пропонує їм влаштувати вечір, на якому можна познайомитися з цими питаннями більш докладно. Далі вчитель разом з активістами остаточно формулює тему вечора, намічає план і дату його проведення.
З великим інтересом проходять вечори в восьмих класах на тему «Хімія в нашому побуті». Розділившись на три ланки, учні підбирають матеріал і продумують оформлення своїх виступів на наступні теми: «Наш дім», «Наша їжа», «Наш одяг». На зборі учні першої ланки розповідають про матеріали, з допомогою яких будують будинки, про масляних фарбах, шпалерах і пластиках. Учні другої ланки розповідають про те, як роблять різні матеріали, штучну шерсть, синтетичний шовк, обробляють шкіру. При цьому показують відповідні зразки, витягають капронові нитки. Учні з третьої ланки розповідають про те, як виготовляють найбільш важливу для людей їжу: хліб, молочні та м'ясні продукти, як консервують. Вечір на цю тему може бути показаний і батькам. На такому вечорі його учасники розповідають про те, як і чим краще вивести ті чи інші плями, вичистити предмети домашнього вжитку, як доглядати за кімнатними рослинами, ніж їх треба підгодовувати. Повідомлення супроводжуються демонстраціями. До такого вечора необхідно зробити стенди, присвячені окремим питанням побутової хімії, наприклад, різні тканини, їх розпізнавання і догляд за ними, миючі засоби, розчинники і різні склади для виведення плям, клеї та замазки, хімічні речовини, застосовувані в харчовій промисловості.
Старшокласники (9 - 10 класи) можуть підготувати вечора з історії хімії на теми «Від темряви до світла», «Історія відкриття елементів».
План вечора можна побудувати відповідно етапам розвитку хімічної науки [14,15,16,17]: відкриття алхіміків, хімія газів, електрохімія, спектральний аналіз, періодичний закон і радіохімія. Відповідно зазначеним етапам підбираються інсценування і єднальний текст для ведучих.
Якщо на хімічному вечорі передбачається проводити досліди з речовинами маловідомими або зовсім невідомими учням, то в оголошенні, яке повідомляє про майбутню вікторині, слід запропонувати познайомитися з властивостями таких речовин і дати список
літератури. Досвід показує, що в таких випадках учні охоче розшукують потрібну книгу і з інтересом чекають на вечорі питань, при відповідях на які вони зуміють проявити ерудицію.
Вечори, присвячені підсумкам вивчення програмних тем курсу хімії, організують, як правило, після вивчення певної теми курсу хімії в даному класі. На такі вечори запрошуються учні тільки класів, що працюють за однією програмою.
Вечори, присвячені життю і діяльності видатних вчених - хіміків, знайомлять учнів з історією науки, допомагають узагальнити їхні знання, сприяють вихованню патріотизму, на прикладі чудових людей допомагає виховати такі важливі риси, як працьовитість, цілеспрямованість та інші якості, що відрізняють справжнього вченого.
Зазвичай такі вечори присвячені ювілейним датам. Вони відкривають простір для ініціативи і вигадки учнів. Складовою частиною такого вечора є доповідь або лекція про життя і діяльність вченого. Однак такі лекції або доповіді не завжди мають успіх, і це визначається, зрозуміло, не темою лекції, а способом подачі матеріалу. Тому в лекцію можна включити не тільки елементи науково - змістовні, вимагають від слухачів, уваги, змушують їх активно мислити, але й елементи, оживляючі розповідь. Такими моментами можуть бути музичними фрагменти, уривки з улюблених літературних творів цього вченого або фрагменти з творів, сучасних даного вченому. При їх виконанні, звичайно досить кваліфікованому, учні не тільки отримують естетичне задоволення, а й знайомляться ближче з внутрішнім світом вченого, отримують уявлення про багатство його духовного життя. Фрагменти допомагають також більш жваво уявити собі епоху. По суті справи, це буде вже не просто доповідь або лекція, а лекція - концерт.
Як готувати лекції - концерти для ювілейних хімічних вечорів?
Перш за все, необхідно підібрати учнів, здатних виконати музичні номери, читати уривки з художніх творів, виступати з хореографічними номерами. Якщо поблизу є музична школа, або училище, то доцільно спільно з керівництвом цих дитячих установ відібрати учнів для виконання самодіяльних номерів.
Підготовка художньої частини забирає багато часу, але природно, найважливіше значення має змістовність його наукової частини. Учитель ретельно продумує текст лекції, в якій розкривається творча наукова робота вченого - хіміка. Наприклад, на вечорі, присвяченому життю та діяльності Д. М. Менделєєва, треба показати різнобічність діяльності вченого, окрім відкриття періодичного закону, його внесок у розвиток теорії розчинів, роботи з газами, щодо застосування мінеральних добрив, переробці нафти, підземної газифікації вугілля. Такий вечір можна закінчити витягами з його «заповітних думок».
До вечора добре зробити «елементарний» у вигляді башти з осередками, в яких, окрім хімічного символу, поміщають по можливості зразки відповідного елементу простої речовини, його руди і матеріалів, в отриманні яких він використовується. У плакаті - оголошення про майбутнє вечорі можна задати такі питання: чи є межа числа елементів Просто отримати чиста речовина? Яка біографія берилію? Яким спосіб вдається досить точно визначити вік знайдених при розкопках предметів? Чи можна очікувати відкриття нових елементів на інших планетах?
Вечір закінчується вікториною.
   Хімічні вікторини, як і інші види ігрових змагань, мають на меті закріпити і поглиблювати знання учнів з хімії. Вони в основному побудовані на програмному матеріалі шкільного курсу хімії. Проте їх завдання не повторювати питань, що задаються вчителем у класі, а показати знайомий матеріал з новою, часом несподіваного боку, викликаючи цим підвищений інтерес часом несподіваного боку, викликаючи цим підвищений інтерес до окремих питань хімії і до всього предмету в цілому. Звичайно, у вікторину включають і питання, кілька виходять за рамки шкільної програми. Такі питання, поставлені в цікавій формі, привертають увагу учнів, змушують їх читати додаткову літературу. Теоретичні питання вікторини чергують з демонстрацією дослідів. Після кожного досвіду ведучий ставить перед аудиторією питання. Відповіді на ці питання являють собою розгорнутий аналіз кожного досвіду. Щоб така вікторина проходила успішно, про її зміст необхідно заздалегідь попередити учасників. Для цього вивішують яскраве оголошення про те, коли буде проводитися вечір з хімії з вікторинами. Можна запропонувати різні способи проведення вікторини. У маленькій аудиторії вікторину зручно проводити за допомогою заздалегідь приготовлених карток, в кожній з яких записано одне питання. Якщо вчення зголосився відповідати на питання, йому дають першу картку. При правильній відповіді на запитання йому надається право дістати другу картку і так далі до тих пір, поки питання не виявиться не під силу.
У великій аудиторії такий метод не годиться, оскільки фактично відповідь на питання вікторини обмірковує тільки один учень. У цьому випадку надає право відповісти першим, який підняв руку.
В окремих випадках, наприклад при проведенні місячника хімії в школі, можна провести письмову вікторину.
Науково - практичні конференції учнів з хімії
Конференції учнів як особлива форма позаурочних масових заходів мають свої особливості, найбільш чітко виступають при зіставленні їх з хімічними вечорами. Основний елемент конференції - доповіді та повідомлення учнів. Вони можуть супроводжуватися демонстративними експериментом. На відміну від вечорів конференції проводять у строго академічної обстановці. Доповіді складають таким чином, щоб вони могли стимулювати дискусію. Завдання вчителя - допомогти доповідачам таким чином підібрати матеріал і знайти таку форму його викладу, яка максимально активізує сприйняття доповідей усіма присутніми.
Науково - практичні конференції учнів важлива складова частина у системі позаурочної роботи. Зміст своїх повідомлень на конференції учні черпають в значній мірі з науково - популярної літератури. Для участі у конференції доцільно запросити працівників хімічних вузів.
Конференції можуть бути присвячені або окремих тем шкільного курсу хімії або питань, що виходять за межі шкільної програми, але представляють досить широкий інтерес. Темою конференції може бути історії будь - якого відкриття та його подальший розвиток, промислове отримання будь - якої речовини і його використання в народній господарстві, життя і діяльність вченого.
Можлива тематика конференції «Періодичний закон і його наукове значення»: 1) історія відкриття періодичного закону і періодичної системи хімічних елементів Д.І. Менделєєва, 2) властивості хімічних елементів залежно від їх положення в періодичній системі; 3) принципи побудови періодичної системи; 4) розвиток періодичного закону в наші дні. Експериментальні докази складної структури атома; 5) заряд ядра і порядковий номер елемент; 6) геохімія і періодичний закон; 7) поширення хімічних елементів поза Землею.
Деякі конференції доцільно проводити спільно з вчителями інших дисциплін. Наприклад, спільно з учителем фізики можна підготувати конференції на теми «Атомна енергія та її використання в мирних цілях», «Електрохімічні процеси в техніці», «Використання високих і низьких температур і тисків в хімічній промисловості», «Хімія і фізика живого». У підготовці останньої конференції повинен взяти участь і вчитель біології. З особливим успіхом відбуваються конференції з на науково - виробничі теми «Хімія полімерів», Матеріали цього майбутнього »,« Розвиток кольорової металургії ».
Основний елемент науково - практичної конференції - доповіді та повідомлення учнів. Вони можуть супроводжуватися демонстрацією дослідів і експонатів.
1.3. Активні форми і методи навчання
Однією з пріоритетних завдань сучасної школи є створення необхідних і повноцінних умов для особистісного розвитку кожної дитини, формування активної позиції кожного учня в навчальному процесі. Тому використання активних форм навчання є основою розвитку пізнавальної компетентності школяра. Активні пізнавальні здібності формуються і розвиваються в процесі пізнавальної діяльності. Коли учень не просто слухач, а активний учасник в пізнавальному процесі, своєю працею здобуває знання. Ці знання більш міцні.
Саме форма активного навчання - це перша іскорка, що запалює факел допитливості. Вчитель відмовляється від авторитарного характеру навчання на користь демократичного пошуково-творчого. В якості основних незаперечних переваг виступають: високий ступінь самостійності, ініціативності, розвиток соціальних навичок, сформованість уміння здобувати знання, розвиток творчих здібностей. Відчуття свободи вибору робить навчання свідомим, продуктивним і більш результативним.
Ефективність використання того чи іншого розвивального активного методу багато в чому обумовлена ​​позицією вчителя, його спрямованістю на створення особистісно-орієнтованого педагогічного простору, демократичним стилем навчання, діалоговими формами взаємодії з дітьми, знання реальних можливостей учнів. А також слід відзначити необхідність системності у використанні активних форм, поступового збільшення ступеня дитячої самостійності в навчально-пізнавальної діяльності зменшенні різних видів вчительської допомоги.
Для продуктивної діяльності школяра, безумовно, потрібно:
1. Сформованість ряду комунікативних умінь.
2. Розвиток мислення учнів.
3. Досвід оціночної діяльності.
У використанні активних форм навчання важливим є також послідовність. Від недовготривалим проектів, дослідницьких завдань до довготривалих, від особистих проектів до групових та загальнокласних.
При здійсненні дослідницьких проектів варто виділяти наступні етапи:
I етап
Мотиваційний - вчитель заявляє загальний задум, створює позитивний мотиваційний настрій; учні: обговорюють, пропонують ідеї;
Плануючий-підготовчий - визначається тема і цілі проекту, формуються завдання, виробляється план);
II етап
Інформаційно-оперативний - учні збирають матеріал, працюють з літературою та іншими джерелами; вчитель спостерігає, координує, підтримує, спрямовує і сам є інформаційним джерелом);
III етап
Рефлексивно-оцінний - учні: представляють проекти, беруть участь у колективному обговоренні та оцінки результатів, учитель виступає учасником колективної оціночної діяльності.
Вивчення хімії завжди викликало активний інтерес у шкльніков.
У наші дні в розпорядженні вчителя, що йде на урок хімії, - яскраві підручники, робочі зошити, методичні посібники, лабораторне обладнання та реактиви. Але незмінним залишається природний інтерес школяра до хімії життя. Саме тому, як і раніше завдання вчителя - підтримати живу зацікавленість, озброїти учня вміннями самостійного вивчення. І вирішувати це завдання можна, використовуючи активні форми навчання.
Активні методи навчання - це методи, що включають учнів в процес "добування знань" і розвиток мислення. Вони дозволяють:
· Стимулювати розумову діяльність учнів;
· Розкрити свої здібності;
· Придбати впевненість у собі;
· Удосконалювати свої комунікативні навички;
· Можливість формувати в учнів творче мислення.
Можна стверджувати, що активні методи навчання зміщують акцент на розвиток школярів, не просто відтворюючи засвоєні знання, але і використовуючи їх у практичній діяльності.
Виходячи з професійного досвіду вчителів, до числа таких можна віднести:
· Ігровий метод;
· Метод критичного мислення;
· Проектний метод;
· Практичне заняття.

Глава II. Експериментальна робота з вивчення використання активних форм і методів
в позакласній роботі з хімії
2.1. Організація експериментального дослідження
Робота з вивчення використання активних форм і методів в позакласній роботі зі школярами проводилася в ліцеї № 5 в 9-х класах.
Експеримент складався з декількох етапів:
1. Підготовчий етап
Попередньо були вивчені наукова та методична література [18,19,20,21], досвід вчителів у позакласній роботі, виявлено можливості використання матеріалів, отриманих в ході дослідження. На цьому етапі підбирався матеріал за темами хімічних занять, додаткова література, складалися проекти позакласних заходів.
2. Діагностичний етап
На цьому етапі було проведено тестування вчителів хімії з метою виявлення найбільш популярних видів позакласної роботи. Результати тестування представлені в таблиці 2.
Таблиця 2
Популярність
серед вчителів
Вид позакласної роботи
1 місце (26%)
Індивідуальна позакласна робота
2 місце (23%)
Групова позакласна робота
3 місце (20%)
Факультативні заняття
4 місце (17%)
Предметні тижні з хімії, олімпіади
5 місце (14%)
Масова позакласна робота з хімії
Нами було виявлено, що в системі позакласної роботи з хімії склалися і стали традиційними такі активні форми навчання, як позакласні заняття практичного змісту (індивідуальна робота в кабінеті, групова позакласна робота, гуртки, олімпіади), факультативні заняття, рольові ігри, екскурсії, наукові лабораторії . Вони виходять за рамки уроку і добре відомі педагогам. Однак, було також встановлено, що ступінь активності учнів в позаурочних формах роботи, дуже відносна і залежить від того, які - активні або пасивні - методи становлять основу тієї чи іншої форми. Так, гурткові або факультативні заняття швидко розвалюються, якщо вони позбавлені дослідного, частково-пошукового методів та інших самостійних творчих робіт учнів за їх інтересами.
Аналогічне тестування було проведено серед учнів 9-х класів. Результати показали, що найбільшою популярністю користується масова позакласна робота з хімії та предметні тижні.
\ S
де 1 - масова позакласна робота з хімії, 2 - предметні тижні, 3 - групова позакласна робота, 4 - факультативні заняття, 5 - індивідуальна позакласна робота.
Рисунок 1 - результати тестування учнів 9-х класів
З цього етапу дослідження можна зробити висновок про те, що серед учителів на першому місці індивідуальна позакласна робота, а серед учнів - масова позакласна робота з хімії.
3. Організаційний етап
Нами були проведені різні позакласні заходи з хімії з використанням активних форм і методів навчання. Це предметна тиждень з хімії. Перед учнями 9-х класів була поставлена ​​задача оформити стенд. Переможці конкурсу отримали грамоту. Також були проведені гри «Що? Де? Коли? »,« Суд присяжних », КВК.
Протягом півроку здійснювався дослідницький проект з учнями 9-х класів. Базою досліджень була кафедра біологічної і медичної хімії, а також НОЦ «Технології живих систем». За нами була закріплена учениця 9Б класу Блощаненко Інна. У дослідний проект входили наступні етапи:
I етап
Мотиваційний - всі охочі брати участь в Малій Академії Наук будуть готувати дослідні проекти спільно з дипломниками кафедри біологічної і медичної хімії Ставропольського державного університету.
Плануючий-підготовчий - була визначена тема і цілі проекту. Тема дослідницького проекту Блощаненко Інни: «Тест-системи для визначення важких металів в об'єктах навколишнього середовища». Тема відрізняється новизною, актуальністю і практичною значущістю.
II етап
Інформаційно-оперативний - підбірка матеріалу, робота з літературою та іншими джерелами. Дипломник, за яким закріплений учень, спостерігає, координує, підтримує, спрямовує і сам є інформаційним джерелом. На цьому ж етапі проводився хімічний експеримент.
III етап
Рефлексивно-оцінний - учениця 9Б класу представила свій дослідницький проект в Малій Академії Наук.
Також, виходячи з результатів тестування учнів, нами був обраний один з захоплюючих видів масової позакласної роботи з хімії - хімічний КВК (клуб веселих і кмітливих). Крім пізнавальної функції КВН виконує і виховну роль, об'єднує учнів єдиною метою, сприяючи тим самим формуванню колективу.
До участі у КВК залучалися всі рішучі учні даної паралелі класів.
При проведенні КВН враховувалися не тільки знання хімії, але і витримка, коректність, взаємна повага учасників один до одного, за порушення яких вимогливе журі має право знімати очки. Проведення КВН може практикуватися в будь-яких паралелях класів, але найбільш захоплено, в ньому беруть участь учні 8 і 9 класів.
Успіх проведення КВК в значній мірі залежить від правильної організації. Особливо важливо підібрати ведучих, які неухильно повинні проводити лінію, і чітко витримувати заданий темп. Важливо також, щоб до складу журі входили шановні учнями люди і щоб присудження балів було суворим, об'єктивним, обгрунтованим і справедливим.
Не можна забувати, що КВН проводиться при масовому скупченні школярів, тому при виконанні хімічного експерименту особливо ретельно повинні дотримуватися правила техніки безпеки.
КВН проводився в кінці II чверті.
Підготовка до КВК.
При підготовці до КВН перш за все було відібрано зміст і складена програма.
У зміст КВН увійшли хімічні конкурси та вікторини, цікаві завдання й досвіди, конкурси художньої самодіяльності та розгадування кросвордів.
Кожним класом вибиралася команда. Участь брали чотири 9-х класу. У команду увійшло по 8 чоловік, які знають предмет, кмітливих, веселих і кмітливих. Члени команди вибрали капітана і готували спільно зі своїми уболівальниками домашнє завдання, у зміст якого входило наступне:
· Назва та девіз команди;
· Привітання журі і командам противника;
· Виготовлення емблеми для кожного члена команди, в яких знайшло вираз назви команди;
· Барвиста газета;
· Питання для команд - супротивників і для конкурсу капітанів;
· 2-3 номери художньої самодіяльності.
Від кожного класу виділялося по 2 людини в комітет з підготовки вечора. Комітет контролював хід підготовки до вечора кожної команди, займався оформленням залу, вивішував барвисті оголошення про майбутнє КВНі, готував стенд і картки з оцінками для журі, а також готував цікаві досліди-питання. Зал оформлявся наступним чином: на стінах вивішувалися плакати з висловлюваннями видатних людей про хімію. Наприклад: «Широко простягає хімія руки свої у справи людські» - М.В. Ломоносов; «Всі ми пов'язуємо з хімічною наукою подальший прогрес у пізнанні оточуючого нас світу. І не може бути в наші дні спеціаліста, який зумів би обійтися без знання хімії »- академік М.М. Семенов. Виставлялися зроблені самими хлопцями наочні посібники для кабінету хімії, хімічні стінгазети.
Заздалегідь вибрали журі, до складу якого увійшли вчителі хімії, організатор позакласної роботи та запрошені особи, з якими попередньо були обговорені критерії оцінок.
З числа членів комітету з підготовки до КВН були обрані двоє ведучих. З ними обговорювалося сценарій вечора і проводилися репетиції.
Проведення КВК.
На сцені двоє ведучих вітають присутніх і оголошують про початок вечора. Перший ведучий представляє присутнім склад журі. Другий ведучий надає слово голові журі.
Голова журі вітає учасників і оголошує, що кожен конкурс буде оцінюватися за п'ятибальною системою, а результати вивішуватися на стенді.
2-й ведучий запрошує по черзі на сцену команди для привітання. Капітан команди: «Наша команда називається« Хлор ». Девіз укладений в назві команди ».
Команда хором: «Хімік любить небезпечну роботу».
Якщо б я був султан,
Володів розумом,
Я б грав у КВН
Вранці, вночі, вдень.
Але з іншого боку, за таких справах
Скільки бід і турбот - О, Спаси, Аллах!
Не дуже погано грати в КВН,
Набагато гірше програвати всім.
Наш суперник розумний,
Але розумніше ми -
Але з іншого боку, за таких справах -
О, журі, не губи! О, Спаси, Аллах!
Таким же чином проходять виступи та інших команд.
1-й ведучий пропонує перевірити домашні завдання: оцінити вивішені стінні хімічні газети кожної команди.
2-й ведучий в цей час запрошує команди для конкурсу команд. Кожна команда задає по три питання. На обмірковування 30 секунд. Під час обдумування грає магнітофон із записами популярної музики. Спеціально виділений учень по годинах засікає час і вимикає магнітофон.
2-й ведучий: команди будуть задавати питання наступним чином: команда А - команді Б, команда Б - команді В, команда У - команді А.
Питання були наступні:
1. Яким чином можна видалити накип з чайника?
2. Від якого газу можна засміятися?
3. Де на Землі існує гігантський апарат для перегонки води, з яких частин він складається?
4. Како найважчий благородний газ? Чому ці гази називаються благородними (інертними)?
5. Чому свічки гаснуть в атмосфері вуглекислого газ?
6. Який відомий російський композитор був відомим хіміком?
7. Який лужний метал є радіоактивним?
1-й ведучий: поки журі підводить підсумки конкурсу команд запрошує на сцену членів комітету для демонстрування цікавого досвіду.
Присутнім уболівальникам пропонується пояснити цей досвід і оголошується, що за правильну відповідь відповідної команді будуть нараховані очки.
Досвід I. «Вогнетривкий хустку»
Хустка, змочений водою, змочують ацетоном і підпалюють. Хустка горить, але не згорає.
2-й ведучий просить глядачів пояснити побачене. Правильного пояснення не надійшло і ведучий дає пояснення сам. Журі оголошує підсумки минулих конкурсів та результати вивішуються на стенд.
1-й ведучий: а тепер конкурс лаборантів. Запрошуємо від кожної команди по одній людині. Завдання полягає в тому, щоб зібрати прилад для отримання кисню методом витіснення води при розкладанні оксиду ртуті. Час - 2 хвилини.
Заздалегідь на сцені встановлюються столи. З відведеного місця, де зібрані лотки з необхідним обладнанням, ці лотки ставляться на столи. У лотку знаходяться: штатив, лапка, дві пробірки, S-образна скляна трубка з пробкою, кристалізатор, пальник. Сам досвід не проводиться, так як оксид ртуті - заборонений для школи реактив, збирається тільки прилад.
2-й ведучий пропонує, поки журі обговорює результати конкурсу лаборантів, подивитися по одному номеру художньої самодіяльності від кожної команди.
1-й ведучий запрошує на конкурс: «Подумай і відгадай» від кожної команди по 2 особи. Їм необхідно відгадати в чайнворд якомога більше слів за три хвилини. Кожній команді дається великий плакат з намальованим чайнворд і завданням до нього.
Чайнворд

Чайнворд 1.
1. Розкладання речовин на складові частини при проходженні через його розчин електричного струму (електроліз).
2. Дорогоцінний метал (золото).
3. Молочно-блакитнуватий мінерал (опал).
4. Елемент III групи (лантан).
5. Інертний газ (неон).
6. Латинської назва азоту (нітрогеніум).
7. Метал, що підвищує міцність, жаростійкість сталі (молібден).
8. Елемент групи лантану (неодим).
9. Дрібна частка речовини, яка зберігає її хімічні властивості (молекула).
10. Латинської назву срібла (аргентум).
11. Автор періодичного закону (Менделєєв).
Чайнворд 2.
1. Найдрібніша хімічно неподільна частинка (атом).
2. Дрібна частка речовини, яка зберігає його хімічні властивості.
3. Інертний газ (аргон).
4. Легкий і м'який метал (натрій).
5. Галоген (йод).
6. Французький хімік, однофамілець відомого письменника в тій країні (Дюма).
7. Мінерал, що використовується для виробництва добрив (апатит).
8. Елемент IV групи (титан).
9. Шляхетний газ (неон).
10. Елемент групи лантану (неодим).
11. Російський хімік (Менделєєв).
Чайнворд 3.
1. Найдрібніша хімічно неподільна частинка (атом).
2. Великий російський хімік (Менделєєв).
3. Елемент, що входить до складу органічної речовини (водень).
4. Мінерал карбонатного складу (доломіт).
5. Елемент, названий на честь землі (телур).
6. Радіоактивний інертний газ (радон).
7. Застосовуваний для наповнення рекламних трубок газ (неон).
8. Радіоактивний елемент групи лантану (неодим).
9. Елемент 7 групи, який застосовується для виробництва ударопрочной сталі (марганець).
10. Метал, використовуваний для запобігання заліза від корозії (цинк).
11. Лужний метал (калій).
У той час, як вирішується чайнворд, 1-й ведучий пропонує подивитися ще один цікавий досвід.
Дослід 2. «Дим без вогню».
Скляну банку заздалегідь змочують невеликою кількістю концентрованої соляної кислоти, а кришку цієї ж банки змочують розчином аміаку. Накривають банку кришкою, і банку заповнюється білим димом.
Як і в попередньому випадку, вболівальники дають пояснення побаченому.
1-й ведучий оголошує конкурс дослідників.
На сцену викликаються від кожної команди по дві людини. Завдання полягає в тому, щоб розділити з допомогою запропонованих речовин дані в пробірці суміші і пояснити принцип поділу.
Час - 2 хвилини.
Кожній команді дається лоток, на якому знаходяться: магніт, склянку з водою, лист фільтрувального паперу і пробірка з однією з наступних сумішей:
1. сірка + залізо;
2. сірка + пісок;
3. залізо + пісок.
1-й ведучий надає слово журі, яке оголошує підсумки попередніх конкурсів.
Після закінчення конкурсу дослідників знову триває конкурс художньої самодіяльності.
2-й ведучий оголошує заключний конкурс - конкурс капітанів. Кожен капітан задає по три питання. Час на обдумування 30 секунд.
Були задані такі питання:
1. Які елементи періодичної системи названі на честь планет сонячної системи?
2. Чому атомна маса елементів у періодичній таблиці вказана в дрібних числах?
3. Як Ломоносов називав молекулу?
4. Які відхилення в періодичній системі ви знаєте? У чому їх причина?
5. На честь якого одного міста названо 4 хімічних елементу?
1-й ведучий знову пропонує, поки журі буде підбивати остаточні підсумки КВН подивитися декілька цікавих дослідів.
Дослід 3. «Вогняна заметіль»
У бутель ємністю 3-10 л, заздалегідь змочену 25%-ним розчином аміаку, вносять ложечку з напруженим над полум'ям пальника оксидом хрому (III) і скидають його. Утворюється цілий сніп іскор, які кружляють всередині бутлі як хуртовина. У темряві ефект посилюється.
Дослід 4. «Самозаймання спиртівки»
У тигель насипається кілька крупинок перманганату калію і додається одна крапля концентрованої сірчаної кислоти (обережно). Скляну паличку вносять в тигель, а потім підносять до гноті спиртівки. Гніт загоряється.
Досвід 5. «Вулкан на столі»
Розжарену металеву або скляну паличку вносять до дихромат амонію, гіркою насипаний на азбестового сітці, укріпленої на кільці штатива або покладеною на пісок. Реакція екзотермічна, протікає бурхливо, разом з азотом вилітають розпечені частки оксиду хрому (III). Якщо погасити світло, то створюється враження вулкану, з кратера якого виливаються розпечені маси.
Журі підводить остаточні підсумки КВН і оголошує переможців. Їм вручаються почесні грамоти, кращих учасників відзначають призами.
Час проведення КВН - 1,5 години.
Місце проведення - актовий зал школи.
Після закінчення вечора зал прибирають заздалегідь призначені учні.
Обладнання і реактиви
1. Стенд або дошка з назвами команд, на якому вивішувалися результати конкурсів.
2. Магнітофон з записом популярної музики.
3. Столи.
4. Спеціальний стіл для розміщення обладнання.
5. Стіл для журі.
6. Плакати з намальованими чайнворд.
7. Штативи.
8. Лотки.
9. Лапки.
10. Пробірки.
11. S-образна скляна трубка з пробкою.
12. Кристалізатор.
13. Пальники.
14. Склянка з водою.
15. Фільтрувальний папір.
16. Магніти.
17. Металева ложечка для нагрівання речовин.
18. Залізний лист для демонстрації дослідів.
19. Суха чиста скляна банка з кришкою.
20. Бутель на 3 - 10 л.
21. Тигель.
22. Спиртівка.
23. Ацетон.
24. Водний розчин аміаку (концентрований).
25. Суміші: сірка + залізо; сірка + пісок; пісок + залізо.
26. Оксид хрому (III).
27. Перманганат калію.
28. Концентровані кислоти: сірчана і соляна.
29. Дихромат амонію.
30. Посуд для слив хімічних реактивів.
31. Почесні грамоти для нагородження команд, призи переможцям.
32. Сірники.

2.2. Аналіз результатів
Проведена позакласна робота з хімії з використанням активних форм і методів дозволила поглибити і розширити знання учнів з найважливіших розділів хімії; підвищити міцність знань, умінь і навичок учнів на основі їх самостійній роботі; підвищити їх пізнавальний інтерес, розвинути творче ставлення до роботи. Результати визначалися згідно шкільного журналу і відкликання класного керівника.

Висновки
У результаті виконаної роботи можна зробити наступні висновки:
1. Здійснено інформаційний пошук і аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження.
2. Проведено теоретичний аналіз стану проблеми позакласної роботи з хімії.
3. Вивчено практичний досвід використання активних форм і методів позакласної роботи вчителів хімії.
5. Здійснена експериментальна перевірка ефективності форм і методів позакласної роботи з хімії.

З аключеніе
Позаурочна робота з хімії є найбільш рухомий формою навчання і виховання учнів, зміст і методика, якою визначається вчителем і учнями в залежності від їхніх інтересів, досвіду і можливостей вчителя, виробничого оточення школи. Позаурочні заняття з їх розмаїттям форм і методів створюють для становлення творчої особистості сприятливі умови, дозволяючи не тільки відповісти на виникаючі в учнів питання, але істотно конкретизувати і розширити їх знання як в галузі хімічної науки, так у відношенні науково - технічних завдань, ознайомлення з професіями та спеціальностями, пов'язаними з хімією і її додатками. Тим самим позаурочна робота з хімії сприяє вирішенню проблеми професійної орієнтації молоді.

Використана література:
1. Ворзелян Н.М. Проблеми методики викладання. - М.: Просвещение, 1983.-142с.
2. Панчешнікова Л.М. Методичний посібник для вузів. - М.: Просвещение, 1976.-187с.
3. Нікішов А.М. Організація виховання школярів. - М.: Просвещение, 1995.-58С.
4. Ланина І.Я. Розвиток інтересу школяра до предмета. - М.: Просвещение, 2001.-24с.
5. Усова А.В. Про організацію навчання школярів. - М.: Просвещение, 1989.-67с.
6. Кузнєцов В.І. Принципи активної педагогіки. - М.: Академія, 2001.-95С.
7. Щуркова Н. Є. Педагогічна технологія. - Педагогічне товариство Росії, 2005 .- 160с.
8. Позакласна робіт з хімії: методичні розробки. - М.: МГПИ ім. В.І. Леніна, 1981.
9. Позакласна робота з хімії: Посібник для вчителів. - М.: Просвещение, 1976.
10. Родін А.А. Масові форми позакласної роботи в школі. - М.: АПН РРФСР, 1961 .- 183с.
11. Байкова В.М. Хімія після уроків. На допомогу школі. - Петрозаводськ,
«Карелія», 1974 .- 175с.
12. Гольдфельд М.Г. Позакласна робота з хімії. - М.: Просвещение, 1976.-191с.
13. Наврусейко Н., Дебалтовская В. Хімічні вікторини. - Мінськ, «Народна застава», 1972.
14. Гроссе Е., Вайсмантель Х. Хімія для допитливих. Л.: Хімія, 1978.
15. Конарєв Б.А. Допитливим про хімію. - М.: Хімія, 1978.
16. Левашов В. Цікава хімія. - М.: Просвещение, 1991.
17. Плетнер Ю., Полосін В. Практикум з методики навчання хімії. - М.: Просещеніе 1971.
18. Популярна бібліотека хімічних елементів. тт. 1-4. - М.: Наука, 1977.
19. Алексинский В. Цікаві досліди з хімії. - М.: Просвещение, 1980.
20. Сомин Л. Захоплююча хімія. - М.: Просвещение, 1978.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Диплом
143.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Можливості використання активних форм і методів в позакласній роботі зі школярами
Можливості використання активних форм і методів навчання в позакласній роботі зі школярами
Цифрові фотоапарати і відеокамери в позакласній роботі зі школярами
Виховні можливості спортивної школи при роботі з молодшими школярами
Роль активних та інтерактивних форм і методів навчання в удосконаленні педагогічного процесу та
Використання інформаційних технологій в позакласній роботі з інформатики
Використання комп`ютера на уроках російської мови і в позакласній роботі
Використання PR методів у роботі суб`єктів сучасного ринкового п
Використання PR-методів у роботі суб`єктів сучасного ринкового простору з телевізійними
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru