Модифікація вторинних полімерів для виготовлення виробів різного функціонального призначення

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

На правах рукопису
АБДУЛЛАЄВ Равшан Амонуллаевіч
МОДИФІКАЦІЯ ВТОРИННИХ ПОЛІМЕРІВ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ РІЗНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Технологія та переробка полімерів і композитів
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
2007

ЗАГАЛЬНА харатерістіки РОБОТИ
Актуальність теми:
Неухильне зростання полімерних матеріалів неминуче викликає зростання полімерних відходів. Серед них значну частку займають термопласти, здатні до неодноразової переробці. Однак, їх повторне використання не задовольняє підвищеним технічним вимогам серійного виробництва через деструктивних процесів і знижених властивостей. Модифікація вторинних полімерів здатна забезпечувати підвищення рівня їх властивостей. Але практична реалізація процесів отримання та використання модифікованих термопластів утруднена через недостатню вивченість явищ, що виникають при їх переробці: недостатньо відомостей про зміни структури, виникненні нових функціональних груп, про освіту нових типів зв'язків, про формування комплексу нових фізико-механічних властивостей. Саме тому проблема утилізації полімерних відходів повністю до цих пір не вирішена ні в одній країні світу. Тому використання вторинних полімерів, зокрема, термопластів, є актуальною проблемою сучасності. Її рішення буде здатне забезпечити ефективне використання вторинних термопластів і прогнозувати конкретні області застосування нових модифікованих матеріалів-не тільки з потрібним рівнем властивостей, але і більш дешевих.
Мета роботи:
вибір ефективних модифікаторів вторинних термопластів для підвищення комплексу властивостей виробів, отриманих на їх основі.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити задачі:
• дослідити вплив виду та кількості модифікаторів на властивості вторинних термопластів;
• оцінити з наукової та технологічної точок зору використовувані методи модифікації;
• різними методами оцінити взаємозв'язок структури і властивостей у модифікованих вторинних полімерах;
• розробити технологічну схему переробки полімерних відходів;
• провести порівняльний аналіз властивостей розроблених матеріалів з традиційними для визначення їх придатності в різних областях.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше:
• розроблені ефективні методи модифікації вторинних термопластів-ПЕТФ і ПЕНД, шляхом наповнення базальтовими волокнами, які забезпечують їх повторне використання в різних цілях;
• доведена можливість підвищення комплексу властивостей вторинних термопластів за рахунок змін їх структури при модифікуючих впливах (зростання ступеня кристалічності, розміру кристалітів, утворення хімічних зв'язків, збільшення щільності упаковки полімеру);
• виявлено здатність використовуваного для ВПЕТФ пластифікатора (ДБФ, ПЕМ-5) різко знижувати температуру термоокислювальної деструкції ВПЕТФ за рахунок високого термодинамічної спорідненості компонентів;
• встановлені під впливом подовжувача ланцюга підвищення молекулярної маси ВПЕТФ, підвищення в'язкості, і збільшення кількості функціональних груп (-СООН).
Практична значимість роботи полягає в:
• розробці технологічної схеми переробки ВПЕТФ у вироби методом лиття під тиском;
• зниження екологічної напруженості місцевості при повторному використанні полімерних відходів;
• розширення сировинної бази при виготовленні полімерних виробів за рахунок використання відходів;
• використанні результатів досліджень з модифікації реціклових полімерів у навчальному процесі за спеціальністю «Технологія переробки пластмас і еластомерів» в дисципліні «Екологічні проблеми виробництв полімерних матеріалів»;
• зниженні собівартості матеріалу за рахунок використання для модифікації ряду дешевих добавок і дешевих вторинних полімерів.
На захист виносяться такі основні положення:
• методи ефективної модифікації вторинних термопластів, що забезпечують необхідний рівень властивостей у виробах різного функціонального призначення;
• результати комплексних досліджень з впливу модифікаторів на структуру і властивості модифікованих вторинних полімерів;
• технологія одержання полімерних виробів на основі вторинних термопластів;
• дані техніко-економічного аналізу від залучення в оборот полімерних відходів.
Вірогідність і обгрунтованість результатів дослідження підтверджується комплексом незалежних і взаємодоповнюючих методів дослідження, стандартних методів випробувань технологічних і фізико-механічних властивостей.
Апробація результатів роботи.
Результати роботи були докладені на Міжнародних та Всеукраїнських конференціях: III Міжнародної конференції «Композит-2004» (Саратов, 2004), 3-ої Всеросійської науково-практичної конференції «Екологічні проблеми промислових міст» (Саратов, 2005), Міжнародному симпозіумі Східно-азіатських країн « Композити XXI-століття », Саратов-2005.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 друкованих праць, в тому числі 2 статті в центральних виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, шести розділів, загальних висновків та списку використаної літератури.
Автор висловлює глибоку подяку і вдячність за наукові консультації з питань переробки та застосування полімерів доценту кафедри «Хімічна технологія» Енгельського технологічного інституту СГТУ, к.х.н., Овчиннікової Галині Петрівні.

ЗМІСТ РОБОТИ
Вступ містить обгрунтування актуальності теми, мети і завдання досліджень, наукову новизну та практичну значимість роботи.
Глава 1. Літературний огляд
Проведено аналіз літератури з сучасного стану проблеми створення КМ з вторинних полімерів та їх модифікації. Розглянуто пріоритетні технології одержання КМ шляхом їх модифікації, узагальнено міжнародний досвід створення таких матеріалів. Аналізом і узагальненням літературних даних встановлено, що модифікація вторинних полімерів призводить до поліпшення властивостей КМ на основі вторинних полімерів.
Глава 2. Об'єкти і методи дослідження
В якості об'єктів дослідження були використані:
 вторинний поліетилентерефталат (ВПЕТФ), у вигляді подрібнених в флексо пляшок з-під напоїв;
 вторинний поліетилен низького тиску (ВПЕНД), у вигляді подрібнених відпрацьованих виробів, зокрема корпусу акумуляторів;
 вторинний полікапроамід (ВПКА), у вигляді стружок, утворених при механічній обробці блочного полімеру.
В якості модифікаторів використовувалися:
 дибутилфталат (ДБФ), і поліетілсілоксан (ПЕС-5), як пластифікатори;
 епоксідіановая смола ЕД-20, як подовжувач ланцюга ВПЕТФ;
 некондиційна базальтова вата (БВ), як наповнювач ВПЕТФ і ВПЕНД;
ПАР (алкілбензосульфонат), як змочувальну речовина;
 оксид цинку (Zn O), стеарат кальцію ([CH3 (CH2) 16 COO] 2 Ca), як регулятори структури.
Дослідження проводилися із застосуванням методів: термогравіметричного аналізу (ТГА), інфрачервоної спектроскопії (ІКС), рентгенографічного аналізу (РДА), оптичної мікроскопії (ОМ) і стандартних методів випробувань технологічних, фізико-механічних властивостей.
Експериментальна частина роботи
Глава 3. Модифікація вторинного поліетилентерефталату (ВПЕТФ)
Відомі напрямки рециклінгу вторинних термопластів (матеріальний та сировинної рецикла), були використані в роботі для повторної переробки ВПЕТФ. В якості модифікуючих методів для ВПЕТФ були обрані наповнення, пластифікація, подовження полімерного ланцюга, а також - хімічна деполімеризація.
3.1 Дослідження впливу наповнювачів на властивості ВПЕТФ
Введення наповнювачів в широкому інтервалі концентрацій завжди супроводжується зміною всього комплексу властивостей полімерної матриці. Ці зміни пов'язані зі змінами в структурі полімеру на різних рівнях її організації, що відбуваються при формуванні наповненою системи.
У роботі досліджена модифікація ВПЕТФ введенням в якості наповнювача базальтової вати. БВ у вигляді відходів споживання піддавалася механічної деструкції з утворенням в результаті 10% армуючих волокон з розміром 0,5-1мм, і 90% дисперсних частинок розміром 45-60 мкм. При введенні БВ всі фізико-механічні властивості ВПЕТФ покращали в 1,5-2 рази. Поліпшення властивостей ВПЕТФ пояснюється структурними змінами в полімері в присутності наповнювача (рис.1). Розподіляючись рівномірно в середовищі полімерної матриці, наповнювач прискорює релаксаційні процеси, підвищує щільність упаковки утворюються структур, знижує рівень залишкових напружень у полімері.
3.2 Дослідження впливу виду та кількості пластифікаторів на властивості ВПЕТФ
Одним з найскладніших питань при повторному використанні ВПЕТФ є можливість його переробки на ливарних обладнанні. Переклад полімеру в в'язкотекучий стан ускладнений через високого міжмолекулярної взаємодії і високої в'язкості, незважаючи на що мають місце процеси гідролітичною і термоокислювальної деструкції полімеру і падіння його молекулярної маси. Тому потрібна пластифікація ВПЕТФ.
У проведених дослідженнях кількість пластифікатора (ДБФ і ПЕМ-5) варіювалося від 10 до 40%.
Позитивним фактором пластифікації виявилося зниження температури переробки ВПЕТФ. Відомо що, температура переробки ПЕТФ становить 248-250С, нам вдалося здійснити цей процес при температурі 140 - 150 С. Це говорить про те що в присутності пластифікатора нафтових ВПЕТФ покращився.
Введення пластифікатора під ВПЕТФ призводить до зниження температури плавлення і в'язкості, підвищення плинності. Так при введенні в ВПЕТФ ПЕМ-5 в'язкість полімеру знижується в кілька разів.
3.3 Дослідження впливу подовжувача ланцюга на молекулярну масу ВПЕТФ
Відомо, що зниження молекулярної маси полімеру ВПЕТФ проявляється у зміні змісту - СООН груп за рахунок процесів деструкції. Молекулярна маса ВПЕТФ може бути збільшена шляхом введення в полімерну ланцюг «подовжувача» ланцюги.
У даній роботі в якості подовжувача ланцюга використовували епоксідіановую смолу ЕД-20. Проведено оцінку зміни показника текучості розплаву (ПТР) і молекулярної маси (ММ) модифікованого ВПЕТФ в залежності від часу перебування в розплаві і температури випробування. Показник текучості розплаву вимірювали на приладі ІІРТ при температурі 265, 260, 255 С, варіюючи час витримки.
Модифікація ВПЕТФ, епоксісоедіненіямі призводить до збільшення ММ ВПЕТФ в композиціях. Представлені графіки залежності ПТР композиції від змісту ЕД-20 у ВПЕТФ при різних умовах визначення: на характер залежності впливає і температура випробування, і особливо, час прогріву.
Як показують дослідження при введенні в ВПЕТФ ЕД-20 ММ ВПЕТФ підвищується з 29,4 тис. до 33,9 тис. ПТР композиції зменшується з 8,2 до 7,5 г/10мін. Оптимальна кількість ЕД-20, становить 0,5-1%, при якому підвищується молекулярна маса ВПЕТФ і, зменшується ПТР композиції.
3.4 Хімічна деполімеризація ВПЕТФ з отриманням ТФК і ЕГ
Серед різних методів вторинної переробки поліефірів великого значення набуває хімічний рециклінг. Цей напрямок одержав інтенсивний розвиток у цей час за кордоном.
У представленій роботі проведена спроба отримання ТФК і ЕГ з ВПЕТФ методом хімічної деполімеризації з використанням для забезпечення середовища більш дешевого (чим традиційний КОН) компонента-NaOH.
Модель реакції деполімеризації з розривом внутрішньомолекулярних зв'язків у полімері може бути представлена ​​наступним чином:
1) Освіта натрієвих солей ТФК і ЕГ:
2) Хімічна реакція востановления ТФК і ЕГ з натрієвих солей за допомогою H.
Було вивчено вплив на вихід і кількість одержуваних продуктів: температури реакції, тривалості процесу, розміру частинок (флексо) ВПЕТФ.
Розмір часток ВПЕТФ варіювався від 50 до 500 мм.
На процес деполімеризації вирішальний вплив мають: тривалість процесу (за 20 хв деполімеризація відбувається тільки 8%, а за 90 хв цей показник зростає до 90%); Кислотне число ТФК відповідає 500 при розмірі частинок 500 мм і 652 при-50мм. Ступінь розкладання ВПЕТФ в роботі досягала 96%. При цьому вихід ТФК відповідав-93,02%, а ЕГ-93,11%.
4.1 Дослідження впливу зв'язуючих шарів на характер міжмолекулярної взаємодії в ПКМ на основі ВПЕНД
Поверхностноі шари полімерів, в тому числі поліолефінів, можна активувати шляхом модифікації поверхні за допомогою різних низькомолекулярних і високомолекулярних речовин, які грають роль ПАР.
Дослідження проводилися по введенню ПАР, під ВПЕНД. Як видно з таб. 4, введення ПАР в ВПЕНД, ефективно впливає на весь спектр властивостей ВПЕНД.
При введенні ПАР утворюється шар модифікатора, який буде позитивно позначатися на властивостях полімеру як демпфуюча плівка з більш еластичними властивостями, ніж полімер. Такий еластичний шар сприяє зниженню внутрішніх напружень, виникнення активних функціональних груп, що взаємодіють з активними групами полімеру.

4.2 Дослідження взаємозв'язку структура-властивості розроблюваних ПКМ на основі ВПЕНД методом ТГА
У роботі уявлялося необхідне вивчити процес термічної деструкції ВПЕНД і композиції на його основі з метою з'ясування впливу модифікуючих добавок на формування структури і властивостей одержуваного матеріалу для визначення температурних меж експлуатації та кінетики термодеструкції.
За даними ТГА встановлено, що області основних деструктивних процесів виявлені в області температур 330 - 550 С, з мінімальною температурою деструкції 480 о С.
Результати ТГА для ВПЕНД, модифікованого ПАР
Температурні області інтенсивної деструкції модифікованого ВПЕНД лежать, у вихідного матеріалу, в інтервалі 373 С, а модифікованого 480 С, втрати маси в цих областях також відрізняються від вихідного полімеру: наприклад, при 300 С, не модифікований ВПЕНД має втрату маси 5,5%, модифікований ВПЕНД-3,9%. Найімовірніше ПАР, збільшуючи гомогенізацію системи в ВПЕНД, підвищує міжмолекулярної взаємодії між різними за хімічною природою компонентами.
Дані ІКС композиції представлені. З малюнка видно що для ВПЕНД характерні смуги поглинання-СН2, і С = О. При введенні ПАР під ВПЕНД спостерігається поява нових груп в області 2018 і в області 879 (групи С = С = С). Це говорить про те що з'явилися нові хімічні зв'язки. Модифікація шляхом введення ПАР викликає також збільшення інтенсивності смуг поглинання, що свідчить про збільшення ступеня впорядкованості структури ВПЕНД, модифікованого ПАР.
4.3 Дослідження впливу змішання різних вторинних термопластів на властивості ПКМ
У розширенні асортименту термопластів при отриманні матеріалів із заданими властивостями провідною тенденцією стає розробка полімер-полімерних композицій (ППК). Створення сплавів (сумішей) є найбільш економічним і технологічно доступним методом отримання нових КМ.
Було розглянуто суміщення ВПЕНД і ВПЕТФ у присутності пластифікатора ПЕМ-5. При поєднанні використовувалися такі склади між компонентами:
1. 30% ВПЕНД і 70% ВПЕТФ;
2. 50% ВПЕНД і 50% ВПЕТФ.
Поєднання призводить до полегшення переробки ВПЕТФ і поліпшенню індивідуальних властивостей кожного полімеру.
Як видно з табл. 6, при цьому збільшилася уд, з 58 кДж/м2 до 66,3 кДж/м2, сж з 28 до 35,3 МПа.
При цьому найкращі властивості були виявлені при композиції яка складається з ВПЕНД 50% + ВПЕТФ 50%. При цьому росл., Збільшується з 24 до 25,5 МПа, уд., З 58 до 66,3 кДж/м2, сж., З 28 до 25,5 МПа.
Поліпшення властивостей при співвідношенні ВПЕНД і ВПЕТФ 50/50%, в порівнянні з композицією ВПЕНД і ВПЕТФ 30/70%, мабуть пов'язано з тим, що ВПЕТФ не встигає повністю гомогенізувати в розплаві і внаслідок цього відбувається не щільне пакування молекул ПЕНД. При меншому вмісті ВПЕТФ по відношенню до ВПЕНД суміщення полімерів поліпшується, зростає упаковка макромолекул ВПЕНД, результатом чого служить підвищення фізико-механічних показників композиції.
4.4 Дослідження впливу УФ-опромінення на властивості ПЕ композиції
Ефективне зшивання поліолефінів може бути досягнуто фотохімічним впливом, що полягає в опроміненні УФ-світлом. У результаті такого впливу під впливом активізованих УФ-світлом молекул утворюються макромолекули, рекомбінація яких призводить до виникнення поперечних зв'язків.
Нами були опромінені УФ зразки ВПЕНД в суміші з ВПЕТФ в співвідношенні 50:50. Як показали дані фізико-механічних випробувань, р, збільшується в два рази, р в 4 рази, ІЗГ в 4 рази, уд в 1,5 разів, сж, в 2 рази. Виходячи з цих даних, можна припустити, що невеликі концентрації ВПЕТФ можуть служити свого роду захисними добавками для стабілізації надмолекулярної структури ВПЕНД до дії ультрафіолетового опромінювання.
Найбільше межмолекулярное зшивання спостерігається при співвідношенні ВПЕНД 50% і ВПЕТФ 50%. ВПЕТФ при цьому виконує роль наповнювача для ВПЕНД, що призводить до відчутного поліпшення фізико-механічних властивостей опроміненої системи. Крім цього умови важливим є міцне взаємодія на кордоні полімер-наповнювач, що особливо позначається на властивостях гетерогенної системи при великих кількостях наповнювача.
Глава 5. Модифікація вторинного поликапроамида (ВПКА)
5.1 Дослідження впливу регуляторів структури на властивості ВПКА
Відомо, що поліпшення фізико-механічних властивостей ПКМ можна добитися додаванням 1 - 10 частин регуляторів процесу кристалізації, оксидів та / або сульфідів другою головною групи періодичної системи елементів (Zn O, Zn S, Cd S), що призводить до зміни структури полімеру і відповідно - до поліпшення його фізико-механічних властивостей.
У роботі для модифікації ВПКА використовували відомі регулятори структури, які одночасно можуть служити наповнювачами. Введення різних модифікуючих добавок здійснювали в процесі лиття під тиском шляхом механічного змішування полімеру в розплаві з модифікуючими добавками, з вивченням їх впливу на структуру та фізико-механічні властивості ВПКА.
При виборі наповнювача - регулятора структури вивчався вплив на властивості ВПКА наступних дисперсних добавок: оксиду цинку, стеарату Са і їх сумісної дії. Виявилося, що всі з досліджуваних наповнювачів призводять до поліпшення фізико-механічних характеристик.
Найбільшого ефекту можна досягти при спільній дії малих добавок, властивості ПКМ при цьому зростають на 20 - 43%, за рахунок формування більш досконалої надмолекулярної структури, структуроутворення в обсязі полімеру що в результаті в найбільшою мірою викликає поліпшення механічних властивостей ПКМ.
5.2 Дослідження впливу зародків структуроутворення під ВПКА на характер утворюються надмолекулярних структур методом РДА
Для оцінки структурних особливостей розроблених на основі ВПКА композицій використовувався метод рентгенографічного аналізу, як основний при вивченні будови кристалітів (для оцінки ступеня кристалічності, розмірів кристалітів, ступеня порядку всередині них).
Найбільш ефективні зміни ступеня кристалічності і розмірів кристалітів ВПКА спостерігаються при невеликому вмісті Zn O (3%), коли його частки проявляють себе в якості штучних зародків структуроутворення.
Як показали результати досліджень, ступінь кристалічності у модифікованих ВПКА зразків зросла від 44 до 60%. Це підтверджує припущення про здатність використовуваних модифікаторів бути регуляторами процесу кристалізації.
Збільшення ступеня кристалічності зразків у присутності стеарату кальцію, який надає пластифицирующее дію, пов'язане з підвищенням рухливості молекулярних ланцюгів, що зумовлює їх велику впорядкованість.
При спільному введенні Zn O і стеарату Са, ступінь кристалічності зразків висока і досягає 60%. Структура модифікованого матеріалу більш термодинамічно рівноважна, щільно упакована, з однорідною кристалічною структурою.
У присутності обраних добавок у поліамідів існує наближена лінійна залежність між ступенем кристалічності з питомим об'ємом. Так щільність немодифікованого ВПКА зі сепенью кристалічнимі 44% дорівнює 1,12 - 103 кг/м3, а модифікованого, тобто більше закрісталізованного (зі ступенем кристалічнимі 60%), 1,16 - 103 кг/м3.
Наповнювачі, введені в ВПКА, зменшують розмір сферолітов. При цьому виявляється, що на їх величину істотно впливає додавання ZnO. Менший вплив на розміри сферолітов надає ст. Са.
Глава 6. Технологія та апробація модифікованих вторинних термопластів
З розроблених вторинних полімерів були виготовлені вироби різного функціонального призначення:
 черепиця та тротуарна плитка з ВПЕТФ наповнені подрібненої відпрацьованої БВ;
 вішалки для одягу з ВПЕНД, модифікованого ПАР;
 шестерні для ткацьких верстатів з ВПКА модифікованого спільним впливом Zn O і ст. Са.
Всі вироби пройшли виробничі випробування, витримали умови експлуатації і можуть бути рекомендовані для серійного виробництва. Технологічна схема одержання виробів з вторинних термопластів складається з наступних операцій:
1.Ручная сортування 5. Сушіння
2.Дробленіе 6.Смешеніе
3.Флотація 7. Формування
4.Отмивка
Техніко-економічний аналіз виробництва виробів з вторинних термопластів показав що:
При виробництві будівельних виробів з ВПЕТФ економія складе 53 руб/м2 виробів;
При виробництві виробів з ВПЕНД (в порівнянні з первинним) економія складе: енергоресурсів-853 кВт / год, трудовитрат - 200 чол / год, капіталовкладень - 13300 руб;
При використанні ВПКА собівартість (в порівнянні з металевими виробами) знижується на 60%, а при багаторазовому використанні ВПКА-ще більше.
Висновки
1. Науково і технологічно обгрунтовано використання різних методів модифікації для вторинних термопластів (ВПЕТФ, ВПЕНД і ВПКА), що забезпечили задовільний комплекс властивостей розроблених матеріалів.
2. Різними взаємодоповнюючими методами (РДА, ІКС, ДТА, оптична мікроскопія), доведено ефективність модифікації вторинних полімерів, що приводить до змін в їх структурі (зростанню ступеня кристалічності, розміру кристалітів, виникнення хімічних зв'язків, збільшення молекулярної маси та щільності полімеру).
3. Доведено можливість одержання якісних мономерних продуктів в умовах хімічної деполімеризації ВПЕТФ, відповідних ТУ на ЕГ і ТФК).
4. Виявлено яскраво виражений ефект пластифікації ВПЕТФ ДБФ і ПЕМ-5 за рахунок їх високої термодинамічної сумісності, що приводить до підвищення ПТР з 8 до 28 г/10 хв, зниження Тпл. з 240 до 150 С, Тст. з 80 до 70 С.
5. Запропоновано використання БВ в якості армуючого наповнювача для ВПЕТФ і ВПЕНД в подрібненому стані з розміром частинок волокна 0,5-1мм питомою поверхнею-3,5 м2 / г, пористість-13%, рН поверхні-7,5, що забезпечують краще розподіл компонентів у полімерної матриці і кращі властивості ПКМ.
6. Розроблено технологічну схему одержання виробів з ВПЕТФ, наповненого подрібненої відпрацьованої БВ, методом лиття під тиском.
7. Визначено області застосування розроблених модифікованих матеріалів та проведено апробацію їх в умовах експлуатації (будівельні вироби з ВПЕТФ, вішалки для одягу з ВПЕНД, шестерні для ткацьких верстатів з ВПКА). Порівняння властивостей розроблених матеріалів з аналогами показало їх техніко-економічні переваги.

Основні положення та результати дисертаційної роботи викладені в наступних публікаціях:
1. Абдуллаєв, Р.А. Значення полімерів в народному господарстві / Р.А. Абдуллаєв, К. Мадрахімов, С. Каххаров, К. Дадажанов / / Матер. докл. Республ. наук.-практ. конфер. Наманган, 2003р .- Наманган: Наманг. інжен.-екон. ін-т, 2003.
2. Абдуллаєв, Р.А. Перспективи використання полімерів в народному господарстві / Р.А. Абдуллаєв, К. Мадрахімов, Г.П. Овчинникова / / Перспективні полімерні композиційні матеріали. Альтернативні технології. Переробка. Застосування. Екологія: доповіді Міжнар. конф. «Композит-2004». Саратов, 6-9 липня 2004р .- Саратов: СГТУ, 2004 .- С. 138-139.
3. Абдуллаєв, Р.А. Схема переробки модифікованого вторинного поліетилентерефталату / Р. А. Абдуллаєв, Г.П. Овчинникова, С.Є. Артеменко / / Екологічні проблеми промислових міст: Зб. наук. праць / Сарат. держ. техн. ун-т .- Саратов, 2005 .- С. 171-173.
4. Абдуллаєв, Р.А. Пластифікація вторинного поліетилентерефталату для його повторного використання / Р.А. Абдуллаєв, Г.П. Овчинникова, С.Є. Артеменко, К.А. Мадрахімов / / Композити XXI-століття: доповіді Міжнар. симпозіуму східно-азіатських країн, Саратов, 20-22 вересня 2005р .- Саратов: СГТУ, 2005 .- С. 135-137.
5. Абдуллаєв, Р.А. Технологія переробки модифікованого вторинного поліетилентерефталату / Р.А. Абдуллаєв, Г.П. Овчинникова, С.Є. Артеменко / / Фізико-хімія процесів переробки полімерів: зб. матеріалів III-Всерос. наук. конф. (з міжнар. участю) .- Іваново: Іванов. хім.-технолог. ун-т, 2006.-С.69-70.
6. Абдуллаєв, Р.А. Пластифікація вторинного поліетилентерефталату для його повторного використання / Р.А. Абдуллаєв, Г.П. Овчинникова, С.Є. Артеменко / / Вісник СГТУ.-2006 .- № 1. Вип.2 .- С.82-85.
7. Абдуллаєв, Р.А. Прогресивна технологія використання вторинного поликапроамида для текстильної промисловості / Р.А. Абдуллаєв, Г.П. Овчинникова, С.Є. Артеменко / / Текстильна промисловість .- 2006 .- № 7 .- С. 2-3.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Хімія | Реферат
49.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Виробництво конструкцій і виробів для малоповерхневого будівництва з вторинних сировинних ресурсів
Порівняльний аналіз функціонального призначення радіоелектронної апаратури
Характеристика функцій властивостей та вимог до одягу різного виду та призначення
Проектування і дослідження засобів автоматизації інформації різного цільового призначення
Виготовлення хлібобулочних виробів
Виготовлення виробів литтям
Виготовлення виробів з неметалічних матеріалів
Особливості виготовлення трикотажних виробів
Виготовлення ювелірних виробів і пластмас
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru