додати матеріал


Митний контроль 5

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УНІВЕРСИТЕТ
Економічний факультет
Кафедра фінансів та обліку
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ
(Реферат)
Виконала
студентка 3 курсу,
групи 945
Заярський А.В.


Науковий керівник
доцент
Корецька Є.М.

Томськ 2007
Поняття митного контролю та його сутність.
У ринковій економіці державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється перш за все економічними методами.
Митний контроль є одним із засобів реалізації митної політики Російської Федерації, що представляє собою сукупність заходів, що здійснюються митними органами з метою забезпечення дотримання митного законодавства Російської Федерації. Його основна мета - визначення за допомогою різного роду перевірок відповідності проведених учасниками митно-правових відносин операцій і дій у сфері митної справи вимогам норм митного законодавства та виявлення на основі цього митних порушень.
Митні органи здійснюють постійний контроль переміщення товарів і транспортних засобів фізичним обсягом більше 850 млн т на суму понад 150 млрд дол. США на рік. Щорічний обсяг оформлюваних вантажних митних декларацій становить понад 2,3 млн шт., Митних прибуткових ордерів - понад 1 млн шт.
У структурі внутрішнього державного фінансового контролю митні органи відіграють особливу роль. Це - правоохоронні органи виконавчої влади, наділені спеціальними владними повноваженнями з метою виконання покладених на них завдань і функцій у сфері митної справи, у тому числі в податковій сфері та сфері валютного контролю. Права і обов'язки митних органів в частині фінансового контролю за дотриманням податкового законодавства при переміщенні товарів через митну територію Російської Федерації аналогічні правам та обов'язкам державних податкових інспекцій: проводити податкові перевірки; перевіряти всі документи, пов'язані з обчисленням податків, що стягуються; зупиняти операції платників податків по рахунках в банках при невиконанні чи неналежному виконанні ними податкового законодавства; виробляти стягнення недоїмок з податків, а також сум штрафів у безспірному порядку; застосовувати штрафні санкції; надавати відстрочку або розстрочку зі сплати податків і т. д.
Федеральна митна служба є федеральним органом виконавчої влади, що здійснює відповідно до законодавства Російської Федерації функції з контролю та нагляду в галузі митної справи, а також функції агента валютного контролю та спеціальні функції з боротьби з контрабандою, іншими злочинами та адміністративними правопорушеннями.
Федеральна митна служба здійснює свою діяльність безпосередньо через митні органи та представництва служби за кордоном у взаємодії з іншими федеральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування, Центральним банком Російської Федерації, громадськими об'єднаннями та іншими організаціями.
Федеральна митна служба здійснює такі повноваження у встановленій сфері діяльності з метою державного фінансового контролю:
• здійснює стягнення митних зборів, податків, антидемпінгових, спеціальних і компенсаційних мит, митних зборів, контролює правильність обчислення і своєчасність сплати зазначених зборів, податків і зборів, вживає заходів щодо їх примусового стягнення;
• забезпечує дотримання встановлених відповідно до законодавства Російської Федерації про державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності та міжнародними договорами Російської Федерації заборон і обмежень стосовно товарів, що переміщуються через митний кордон Російської Федерації;
• здійснює забезпечення однакового застосування митними органами митного законодавства Російської Федерації;
• приймає рішення про класифікацію товарів відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності та забезпечує опублікування таких рішень;
• забезпечує в межах своєї компетенції захист прав інтелектуальної власності; приймає в установленому порядку попередні рішення про класифікацію товарів відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, про походження товару з конкретної країни (країна походження товару).
З метою вирішення поставлених перед митними органами завдань вони здійснюють:
• ведення реєстру банків та інших кредитних організацій, що володіють правом видачі банківських гарантій сплати митних платежів;
• ведення митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності;
• ведення митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики;
• інформацію і консультацію на безоплатній основі з питань митної справи учасників зовнішньоекономічної діяльності;
• у межах своєї компетенції валютний контроль операцій, пов'язаних з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон Російської Федерації;
провадження у справах про адміністративні правопорушення та розгляд таких справ відповідно до законодавства Російської федерації про адміністративні правопорушення;
• дізнання і виробництво невідкладних слідчих дій відповідно до кримінально процесуальним законодавством Російської Федерації;
• відповідно до законодавства Російської Федерації оперативно-розшукову діяльність;
• функції головного розпорядника та одержувача коштів федерального бюджету, передбачених на утримання служби, та реалізацію покладених на неї функцій.
Про внесок митних органів у формування доходної частини федерального бюджету можна судити за наступними даними: якщо в 2002 р . адміністровані ними податкові надходження склали 588 300 000 000 руб., у 2003 р. - 757 600 000 000 руб., то в 2004 р . ця сума досягла 1219500000000 руб., або i02, 6%. K планом. Суттєво зросли платежі, як по імпорту, так і по експорту. Якщо в 2002 р . до бюджету було перераховано 12500 млн дол. митних платежів від імпортних операцій і 6,2 млрд дол. від експортних, то в 2004 р . ці показники склали відповідно 19,6 і 22,7 млрд дол. Частка платежів, що збираються митними органами, досягла в 2004 р . 41,6% доходів всього національного бюджету, або 8% ВВП.
В даний час ведеться активна робота щодо Концепції розвитку Федеральної митної служби. Її головна мета - прозорість, спрощеність і ефективність митного контролю. Основним принципом Концепції стане митний контроль у вигляді сервісу, який грунтується на таких принципово нових положеннях, як: використання системи управління ризиками, впровадження електронного документообігу та електронного декларування, застосування попереднього декларування товарів і транспортних засобів, мінімізація митних формальностей у прикордонних митних органах, зсув концентрації контрольно-ревізійних дій з етапу основного митного оформлення на наступні (після випуску) етапи. Передбачаються, зокрема, скорочення числа митних пунктів, усунення подвійного (тобто повторного) митного контролю, впровадження систем електронного відстеження вантажів - від кордону до регіону реалізації. Особливу увагу, на нашу думку, має бути приділена системі електронного декларування товарів, з тим щоб суб'єкт господарювання зміг представити електронні документи в попередньому режимі. Митні органи отримали б можливість заздалегідь оцінити їх з точки зору достовірності, можливих операцій контролю, аналізу ризиків і так далі. Тим самим до моменту надходження товару для митного оформлення помітно скоротилися б і терміни проведення контрольних процедур. Крім того, електронне декларування дозволяє виключити суб'єктивізм у прийнятті рішення конкретним митним інспектором і зробити однаковим застосування митного законодавства.
Наступний крок - це розробка уніфікованих електронних форм не тільки власне митних, але і різних дозвільних документів, міжнародних накладних, рахунків-фактур і т.д. Це дозволить створити передумови для вирішення більш широкого кола завдань, допустимо, у сфері міжнародної електронної торгівлі.
Вигода від запровадження електронної системи декларування очевидна. Адже навіть статистика свідчить про те, що значні фінансові витрати фірм пов'язані саме з підготовкою паперових документів. Крім того, електронне декларування сприяє максимальної оборотності вантажів, скорочення простоїв транспорту. За рахунок електронної технології вже до 2008 - 2010 рр.., За даними Федеральної митної служби, мінімум наполовину скоротиться чисельність митних перевірок і асортимент перевіряються товарів.
Менше 10% імпортних вантажів і 8% експортних буде перевіряти російська митниця до початку 2008 р . Таке скорочення в обсязі перевіряються вантажів відбудеться за рахунок розвитку інформаційних технологій. Аналогічна система контролю давно налагоджена, наприклад, між Бельгією і Голландією, Австрією і Німеччиною, Швецією і Фінляндією. Але ці країни давно узгодили не тільки методи митного контролю, а й зовнішньоторговельні мита і стандарти якості товарів і послуг у взаємній торгівлі. У Росії реальне узгодження режиму і методів митного контролю мають місце тільки з Білорусією і Казахстаном. Система наскрізного електронного контролю діє поки на маршрутах Росія - Фінляндія - Швеція, що дозволило більш ніж удвічі прискорити митні операції з товарами взаємної і транзитної торгівлі.
На зміну тотальному контролю на етапі митного оформлення приходять система аналізу та управління ризиками і сильна служба митної інспекції, яка забезпечує вибірковий контроль. Принцип вибірковості реалізується шляхом застосування тільки тих форм митного контролю, які достатні для забезпечення дотримання митного законодавства Російської Федерації. При виборі форм митного контролю використовується система управління ризиками. При цьому під ризиком розуміється ймовірність недотримання митного законодавства Російської Федерації.
Форми митного контролю.
Згідно зі ст. 366 Митного кодексу РФ (ТК РФ) митний контроль може здійснюватися в таких формах:
• перевірка документів і відомостей:
• усне опитування;
• отримання пояснень;
• митне спостереження;
• митний огляд товарів і транспортних засобів;
• митний огляд товарів і транспортних засобів;
• особистий огляд;
• перевірка маркування товарів спеціальними марками, наявності на них ідентифікаційних знаків;
• огляд приміщень та територій для цілей митного контролю;
• митна ревізія.
Перевірка документів та відомостей полягає у вивченні документів на переміщувані через митний кордон товари та транспортні засоби, визначенні відповідності їх оформлення встановленим правилам, встановлення достовірності документів та достовірності, які у них відомостей і може передувати іншим формам митного контролю.
Перевірка достовірності відомостей, представлених в митні органи при митному оформленні, здійснюється шляхом їх зіставлення з інформацією, отриманою з інших джерел, у тому числі за результатами проведення інших форм митного контролю, аналізу відомостей спеціальної митної статистики, обробки відомостей з використанням програмних засобів, а також іншими способами, не забороненими законодавством Російської Федерації.
При проведенні митного контролю митний орган має право мотивовано запитати додаткові документи та відомості виключно з метою перевірки інформації, що міститься в митній декларації та інших митних документах. Згідно зі ст. 363 ТК РФ особи, що переміщують товари, транспортні засоби через митний кордон, зобов'язані надавати для митного контролю в митні органи необхідні документи та відомості.
При здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, посадові особи митних органів вправі проводити усне опитування фізичних осіб, а також осіб, які є представниками організацій, що володіють повноваженнями щодо таких товарів і транспортних засобів, без оформлення пояснень зазначених осіб у письмовій формі. Усне опитування фізичних осіб, як правило, проводиться з метою з'ясування наявності в їхньому багажі предметів, заборонених до ввезення до Росії або вивозу з неї. Опитування посадових осіб проводиться на предмет з'ясування тих чи інших обставин, необхідних для проведення митного контролю. Це може бути додаткова інформація щодо відомостей, заявлених в митній декларації.
Отримання пояснень - це отримання посадовою особою митного органу відомостей про обставини, що мають значення для проведення митного контролю, від осіб, що мають відношення до переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон і мають в своєму розпорядженні таких даних. Пояснення оформляється у письмовій формі. Форма пояснення встановлюється федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим у галузі митної справи.
Митне спостереження - це гласне, цілеспрямоване, систематичне або разове, безпосереднє або опосередковане (із застосуванням технічних засобів) візуальне спостереження уповноваженими посадовими особами митних органів за перевезенням товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, вчиненням з ними вантажних та інших операцій.
Митний огляд - товарів і транспортних засобів - це зовнішній візуальний огляд товарів, багажу фізичних осіб, транспортних засобів, вантажних ємностей, митних пломб, печаток та інших засобів ідентифікації товарів для цілей митного контролю, що проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу, якщо такий огляд не пов'язаний з розкриттям транспортного засобу або його вантажних приміщень і порушенням упаковки товарів. Даний огляд може проводитися за відсутності декларанта, інших осіб, що володіють повноваженнями у відношенні товарів і транспортних засобів, та їх представників, за винятком випадків, коли зазначені особи виявляють бажання бути присутнім при митному огляді. За результатами митного огляду товарів і транспортних засобів посадовими особами митних органів може бути складено акт за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади,
уповноваженим в галузі митної справи, якщо результати такого огляду можуть знадобитися надалі, а на вимогу особи, яка має повноваження щодо товарів і (або) інших транспортних засобів, посадові особи митного органу зобов'язані скласти акт або надати відмітку про факт проведення митного огляду на транспортному (перевізний) документ, наявному вулиця.
Митний огляд - це проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу огляд товарів і транспортних засобів, пов'язаний із зняттям пломб, печаток та інших засобів ідентифікації товарів, розкриттям упаковки товарів або вантажного приміщення транспортного засобу або ємностей, контейнерів та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари . Митний огляд товарів проводиться після прийняття митної декларації на товари. До подання митної декларації на товари, що ввозяться на митну територію Російської Федерації, митний огляд може проводитися з метою ідентифікації товарів для митних цілей або за наявності інформації про порушення митного законодавства Російської Федерації з метою перевірки такої інформації, а також проведення митного контролю на основі вибіркової перевірки . Огляд проводиться після обов'язкового повідомлення декларанта. При митному огляді товарів і транспортних засобів можуть бути присутніми, а на вимогу уповноваженої посадової особи митного органу зобов'язані бути присутніми зазначені особи або їх представники. За результатами митного огляду складається акт у двох примірниках, Форма акта затверджується федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим у галузі митної справи.
Особистий огляд як виняткова форма митного контролю може бути проведений за рішенням начальника митного органу за наявності підстав припускати, що фізична особа, наступне через державний кордон Російської Федерації і знаходиться в зоні митного контролю або транзитній зоні аеропорту, відкритого для міжнародного сполучення, приховує при собі і добровільно не видає товари, заборонені, відповідно, до ввезення на митну територію Російської Федерації і вивезення з цієї території. Рішення про проведення особистого огляду приймається начальником митного органу в письмовій формі шляхом накладення резолюції на рапорті посадової особи митного органу або оформляється окремим актом. Посадова особа зобов'язана оголосити фізичній особі рішення про проведення особистого огляду, ознайомити фізична особа з його правами та обов'язками при проведенні такого огляду і запропонувати добровільно видати приховувані товари. Про проведення особистого огляду складається акт за формою, яка визначається федеральним законом виконавчої влади, уповноваженим у галузі митної справи, у двох примірниках.
Митні органи здійснюють перевірку наявності на товарах або їх упаковці спеціальних марок, ідентифікаційних знаків чи інших способів позначення товарів, які використовуються для підтвердження легальності їх ввезення на митну територію Російської Федерації у випадках, передбачених законами та іншими правовими актами Російської Федерації. Відсутність на товарах спеціальних марок, ідентифікаційних знаків чи інших способів позначення товарів розглядається як підтвердження факту ввезення товарів на митну територію Російської Федерації без виробництва митного оформлення і випуску товарів. Огляд приміщень і територій проводиться з метою підтвердження наявності товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, в тому числі умовно випущених, на складах тимчасового зберігання, митних складах, у приміщеннях магазину безмитної торгівлі, а також вулиць, у яких повинні знаходитися товари відповідно з умовами митних процедур або митних режимів. Огляд приміщень і територій проводиться за наявності інформації про втрату товарів і (або) транспортних засобів, їх відчуженні або про розпорядження ними іншим способом або про їх використання в порушення вимог та умов, встановлених цим Кодексом, для перевірки такої інформації, а також на основі вибіркової перевірки. Огляд приміщень і територій проводиться при пред'явленні приписи, підписаного начальником митного органу, та службового посвідчення. Перелік посадових осіб митних органів, що мають доступ в зазначені приміщення і на зазначені території, а також форма припису визначаються федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим у галузі митної справи. У разі відмови забезпечити Доступ посадових осіб митних органів у приміщення і на території вони мають право входити до приміщень і на території з припиненням опору і розкриттям заборонених приміщень у присутності двох понятих. Про всі випадки входження до приміщень і на території з припиненням опору і розкриттям заборонених приміщень митні органи повідомляють прокурора протягом 24 годин. За результатами огляду складається акт за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, уповноваженим у галузі митної справи.
Митні органи можуть проводити митний ревізію - перевірку факту випуску товарів, а також достовірності відомостей, зазначених у митній декларації та інших документах, що подаються при митному оформленні, шляхом зіставлення цих відомостей з даними бухгалтерського обліку і звітності, з рахунками, з іншою інформацією.
Вибір об'єктів митної ревізії, визначення форми контрольних заходів ведуться на основі аналізу різних джерел інформації, в тому числі і відомостей, отриманих з використанням системи управління ризиками.
Митна ревізія може проводитися в загальній і спеціальній формах.
Загальна митна ревізія проводиться за рішенням начальника митного органу або особи, яка його заміщає. Перед початком проведення ревізії копія такого рішення вручається особі, у якої вона повинна проводитися.
При проведенні загальної митної ревізії митні органи вправі отримувати доступ в межах своєї компетенції до баз і банків даних автоматизованих інформаційних систем особи, що перевіряється. Перевірка не може тривати більше трьох робочих днів. Проведення перевірки не повинно перешкоджати здійсненню виробничої або комерційної діяльності особи, що перевіряється. Повторне проведення спільної митної ревізії щодо одних і тих же товарів не допускається.
Спеціальна митна ревізія може проводитися митними органами у випадках, якщо за результатами спільної митної ревізії або при застосуванні інших форм митного контролю виявлені дані, які можуть свідчити про недостовірність відомостей, представлених при митному оформленні, або про користування та розпорядження товарами з порушенням встановлених вимог і обмежень ; при виявленні даних про порушення порядку сплати митних зборів, податків або недотриманні заборон і обмежень, встановлених відповідно до законодавства Російської Федерації про державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності. Проведення спеціальної митної ревізії призначається начальником митниці або вищестоящого митного органу. Рішення про проведення спеціальної митної ревізії приймається у письмовій формі. Перед початком проведення спеціальної митної ревізії копія такого рішення вручається особі, у якої вона повинна проводитися.
При проведенні спеціальної митної ревізії митні органи мають право: вимагати безоплатного подання будь-якої документації та інформації; оглядати приміщення та території особи, що перевіряється, а також проводити огляд і огляд товарів відповідно до ТК РФ у присутності уповноважених представників особи, що перевіряється, а в разі проведення митної ревізії у індивідуального підприємця - у присутності двох понятих, проводити інвентаризацію товарів; проводити вилучення товарів або накладати на них арешт у відповідності зі ст. 377 ТК РФ. Спеціальна митна ревізія не може тривати більше двох місяців з дня прийняття рішення про проведення спеціальної митної ревізії. Повторне проведення спеціальної митної ревізії в одного і того ж особи відносно одних і тих же товарів не допускається.
Проведення митної ревізії (в загальній і спеціальній формах) допускається лише у відношенні юридичних осіб і індивідуальних підприємців. Результати проведення митної ревізії (в загальній і спеціальній формах) оформляються актом за формою, яка визначається федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим у галузі митної справи.
Необхідно відзначити позитивну практику проведення митних ревізій. Найбільш результативними є спеціальні митні ревізії, призначені за результатами огляду приміщень та територій, в ході якого можливе закріплення факту перебування товарів, ввезених на митну територію Російської Федерації з порушенням митного законодавства.
У 2004 р . за результатами 5480 митних ревізій порушено понад 3 тис. справ про адміністративні правопорушення, 51 кримінальну справу, донараховано до бюджету 1,4 млрд руб. Митні органи у звітному році порушили 2,6 тис. кримінальних справ. Загальна вартість незаконно переміщених товарів склала 2,3 млрд руб За результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення призначено покарань на суму понад 3,7 млрд руб.
В даний час митною службою Російської Федерації проводиться цілеспрямована робота з удосконалення форм і методів митного контролю та посилення його ролі в підвищенні ефективності державної фінансового контролю. [3]
Порядок обчислення митних платежів
Митні платежі в механізмі державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності виконують дві основні функції - регулюючу і фіскальну.
Регулююча функція є основним засобом реалізації зовнішньоторговельної політики Російської Федерації, здійснюючи яку наша країна захищає свої економічні інтереси у сфері зовнішньоекономічних відносин. Останнім часом митні платежі стали одним з найбільш ефективних інструментів реалізації охоронного (протекціоністського) напрями зовнішньоторговельної політики, оскільки являють собою можливість реалізації названої задачі з використанням виключно економічних важелів, не вдаючись до інструментарію адміністративного впливу (заборонам, ембарго і т.д.).
Іншим не менш важливим напрямком застосування митних платежів є їхня фіскальна функція, яка полягає у поповненні дохідної частини федерального бюджету. У вирішенні цього завдання митні платежі відіграють особливу роль, про що можна судити з динаміки їх надходжень у дохідну частину федерального бюджету:
у 2002 р. - 19% від суми податкових доходів федерального бюджету і 15% від загальної суми доходів федерального бюджету;
в 2003 р . - 22% від суми податкових доходів федерального бюджету і 17,5% від загальної суми доходів федерального бюджету;
у 2004 р. - 26% від суми податкових доходів федерального бюджету і 19% від загальної суми доходів федерального бюджету.
Визначивши значимість митних платежів, дамо їм коротку правову характеристику.
Митні платежі стягуються митними органами у зв'язку з переміщенням товарів і транс-
кравців засобів через митний кордон Російської Федерації.
Відповідно до Митного кодексу (ст. 318) до них відносяться:
1) ввізне мито;
2) вивізне мито;
3) податок на додану вартість, що справляється при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації;
4) акциз, що стягується при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації;
5) митні збори.
Митні платежі встановлюються відповідно до законодавства Російської Федерації: мито - Законом Російської Федерації «Про митний тариф», ПДВ і акцизи - Податковим кодексом, митні збори - Митним кодексом.
У разі виникнення колізій (зіткнень) норм митного та податкового законодавства при регулюванні відносин щодо встановлення, запровадження і стягування митних платежів застосовується норма ст. 2 Податкового кодексу РФ, відповідно до якої щодо митних платежів застосовуються норми митного законодавства, якщо інше не встановлено самим Податковим кодексом РФ.
Податкова база для цілей обчислення митних платежів встановлюється на законодавчому рівні: для мита - в Законі РФ «Про митний тариф», а для ПДВ та акцизу - у другій частині Податкового кодексу РФ.
Податкова база являє собою вартісну фізичну чи іншу характеристику об'єкта оподаткування (стосовно до митних платежах - товарів, що переміщуються через митний кордон).
При оподаткуванні митом податкова база залежить від виду застосовуваної ставки.
Відповідно до ст. 4 Закону РФ «Про митний тариф» у Російській Федерації застосовуються такі види ставок мита:
- Адвалорних, що нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів;
- Специфічних, що нараховуються у встановленому розмірі за одиницю оподатковуваних товарів;
- Комбінованих, що поєднують обидва названі види митного обкладання.
Таким чином, при оподаткуванні митом за адвалорних ставками базою оподаткування буде митна вартість, при оподаткуванні за специфічними ставками - кількісні або фізичні характеристики товару, а при оподаткуванні за комбінованими ставками - одна з двох вищеназваних баз, використання якої дасть найбільшу величину мита.
За загальним правилом мита, ПДВ, акцизи, що стягуються у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон, обчислюються самостійно декларантом або іншими особами, відповідальними за сплату митних платежів.
Винятками з цього правила є такі випадки:
- Митні збори, ПДВ, акцизи на товари, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях і щодо яких не потрібна подача окремої митної декларації, обчислюються митними органами, які здійснюють митне оформлення в місцях міжнародного поштового обміну (п. Зет. 295 ТК РФ);
- При виставленні вимоги про сплату митних платежів числення митних мит, ПДВ і акцизів проводиться митним органом (п. 2 ст. 324 ТК РФ).
Обчислення сум митних зборів, ПДВ і акцизів, що підлягають сплаті, проводиться у валюті РФ, проте це не означає, що валюта РФ обов'язково є і валютою, в якій відбувається сплата митних платежів (валютою платежу) .2
Забезпечення сплати митних платежів
Статтею 340 Митного кодексу Російської Федерації передбачені наступні способи забезпечення сплати митних платежів: застава товарів та іншого майна; банківська гарантія, внесення грошових коштів у касу або на рахунок митного органу у федеральному казначействі (грошову заставу); поручительство.
Крім того, в якості ще одного способу забезпечення сплати митних платежів для платника передбачена можливість використовувати договір страхування у випадках, визначених спільно федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим у галузі митної справи, і федеральним органом виконавчої влади з нагляду за страховою діяльністю. Такий договір повинен укладатися за правилами, встановленими цивільним законодавством (п. 1 ст. 347 Митного кодексу РФ), і, ймовірно, предметом такого договору має бути страхування ризику несплати особою належних з нього митних платежів.
Перелік способів забезпечення сплати митних платежів не є закритим, правовими актами Російської Федерації можуть бути передбачені й інші способи забезпечення (п. 3 ст. 340 ТКРФ). Такими актами повинні бути федеральні закони, укази Президента РФ або Уряду РФ (за змістом ст. 3-5 ТК РФ).
Способи забезпечення платежів
Платник митних платежів має право самостійно вибрати спосіб забезпечення їх сплати (п. 2 ст. 340 ТК РФ), за винятком застосування договору страхування, використання якого передбачається спеціальним порядком. Таким чином, з юридичної точки зору митний орган не має права пред'явити платнику митних платежів вимогу про застосування якогось певного способу забезпечення їх сплати. Хоча видається сумнівним, що митний орган буде безмовно приймати те забезпечення, яке самостійної запропонує платник, і не «включить» адміністративний ресурс в тому випадку, якщо з якихось причин (об'єктивного чи суб'єктивного характеру) надане забезпечення його не влаштує. У крайньому разі митний орган завжди зможе знайти спосіб «перекрити кисень» навіть цілком сумлінному підприємцю.
Відносини зі сплати митних платежів носять публічно-правовий характер, тому що однією з сторін цих відносин виступає держава в особі спеціально уповноважених ним на це органів держави. Державою для забезпечення виконання його функцій встановлені спеціальні індивідуально безоплатні платежі до державної скарбниці, які особа у встановлених законодавством випадках зобов'язана сплатити. На відміну від відносин, що регулюються цивільним законодавством, у сфері митної справи фактичне рівність сторін правовідносин і автономія їх волі відсутні, навпаки, має місце домінування державного органу і здійснення ним визначених законодавством владних повноважень щодо суб'єктів, що діють у сфері таких його повноважень.
Пункт 3 ст. 2 Цивільного кодексу РФ допускає у встановлених законодавством випадках застосування цивільного законодавства до майнових відносин, заснованих на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій. Але видається, що юридичне оформлення хитросплетіння цивільного та митного законодавства при забезпеченні сплати митних платежів могло б бути і більш вдалим (якщо взагалі в ситуації, що розглядається варто змішувати зазначені галузі законодавства).
У цивільному праві виникнення відносин щодо забезпечення виконання особою його зобов'язання перед кредитором обумовлено існуванням відповідного основного цивільно-правового зобов'язання. За всіх способів забезпечення виконання зобов'язань, передбачених гл. 23 ГК РФ, фігурує кредитор в основному зобов'язанні, інтерес якого в належному виконанні і забезпечується. Таким чином, існують два цивільно-правових зобов'язання: зобов'язання боржника перед кредитором за основним зобов'язанням і зобов'язання боржника або іншої особи перед тим же кредитором за додатковим (забезпечує) зобов'язанню, причому друге жорстко прив'язане до першої. Недійсність основного зобов'язання (тобто його фактична відсутність) тягне недійсність акцесорних зобов'язання, що забезпечує його виконання (п. 3 ст. 329 ЦК РФ).
У сфері митної справи конструюється наступна схема забезпечення виконання зобов'язання зі сплати митних платежів. Існує публічно-правове зобов'язання конкретної особи по сплаті митних платежів, що виникло з підстав, передбачених законодавством. Дане публічно-правове зобов'язання пропонується забезпечити тими способами, які передбачені для цивільного обороту, і в основному на підставі правових норм, передбачених знову-таки для цивільного обороту, тобто для правовідносин, заснованих на рівності і автономії волі учасників. Наскільки ж застосовно таке регулювання?
Митний кодекс пропонує укладати у разі забезпечення виконання зобов'язання зі сплати митних платежів договори (наприклад, застави, поруки) між митним органом і заставодавцем (поручителем). Так, безпосередньо вказано, що договір поруки укладається між митним органом та поручителем у відповідності до вимог цивільного законодавства (ст. 346 ТК РФ). Щодо договору застави, правда, відсутня вказівка, відповідно до вимог якого законодавства його слід укладати. Можна дотримуватися наступної позиції: враховуючи, що застава є інститутом цивільного права, очевидно, такий договір слід укладати відповідно до вимог цивільного законодавства. Однак, як вже було сказано, цивільне законодавство застосовується до адміністративних правовідносин тільки у випадках, передбачених законодавством. У ситуації, що розглядається ст. 341 [4]

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Зирянова Т.В. Даниленко Н.І. Митний контроль та його роль у підвищенні ефективності державного фінансового контролю. - М: Фінанси та Кредит. - 2005
2. Трошкіна Т.М. Порядок обчислення митних платежів. - М: Фінансове право. - 2006
3. Бадулін О. Забезпечення сплати митних платежів. - М: Право і зкономіка. - 2004
4. Свінуков В. Правове забезпечення митного контролю. - М: Право і зкономіка. - 2005


1 Зирянова Т.В. Даниленко Н.І. Митний контроль та його роль у підвищенні ефективності державного фінансового контролю. - М: Фінанси та Кредит. - 2005.
3 Бадулін О. Забезпечення сплати митних платежів. - М: Право і зкономіка. - 2004
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Митна система | Реферат
69.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Митний контроль
Митний контроль
Митний контроль 3
Митний контроль 4
Митний контроль 2
Митний контроль 2 Вивчення сутності
Митний контроль Російської Федерації
Митний контроль діляться і радіоактивних матеріалів
Митний контроль та оформлення відповідальності у сфері зовнішніх ек
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru