Механізація заготівлі силосу в полімерні рукави для молочно-товарної ферми на 600 голів з модернізацією

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Білоруський державний АГРАРНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра "ТОПЖ"

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

Тема: «Механізація заготівлі силосу в полімерні рукави для молочно-товарної ферми на 600 голів з ​​модернізацією гальмівного пристрою пакувальника силосної маси

Виконав: студент 4 курсу

30мпт групи

Д.С. Леонов

Керівник:

В.С. Симанов

Мінськ 2008

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка складається з 28 сторінок машинописного тексту. Вона містить в собі 20 аркушів формату А4, 6 таблиць. Графічна частина проекту представлена ​​на 5 аркушах формату А1.

Ключові слова: ферм, корівників, пакувальник силосної маси, ГАЛЬМІВНИЙ БАРАБАН.

У курсовій роботі розроблено проект заготівлі силосу в полімерні руава для молочно-товарної ферми поголів'ям 600 голів з ​​розробкою гальмівного пристрою пакувальника силосної маси. Вирішено ряд питань організації праці на фермі, виконані відповідні розрахунки і складено таблицю техніко-економічних показників проекту.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. РОЗРАХУНОК І ОПИС ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ молочно-товарній фермі НА 600 КОРІВ

    1. Обгрунтування системи змісту і структури поголів'я

    2. Вибір основних і допоміжних будівель та споруд

    3. Розрахунок майданчиків для вигулу тварин

    4. Розрахунок потреби у воді

    5. Розрахунок добової і річної потреби в кормах

    6. Розрахунок місткості гноєсховища

2.ТЕХНОЛОГІЧЕСКІЙ РОЗРАХУНОК ЛІНІЇ заготівлі силосу

3.КОНСТРУКТОРСКАЯ РОЗРОБКА

4.Расчет ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ І ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ покозателем ЛІНІЇ

5.БЕЗОПАСНОСТЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Тваринництво є найважливішою ланкою агропромислового комплексу. Ця галузь дає людині цінні продукти харчування, а так само сировину для промисловості.

Більшість ферм РБ мають молочно-товарний напрямок. Молочне напрямок є одним з пріоритетних напрямів розвитку сільського господарства РБ. І це не випадково. Молоко вважається дуже цінним продуктом, що містить велику кількість вітамінів та інших корисних речовин.

На МТФ застосовуються доїльні установки. До складу доїльних установок входить велика кількість різних елементів. Розробка цих елементів представляється дуже цікавим і творчим інженерним працею.

Метою курсового проекту є модернізація лінії заготівлі силосу в полімерні рукави для молочно-товарної ферми поголів'ям 600 голів з ​​розробкою гальмівного пристрою пакувальника силосної маси.

1 РОЗРАХУНОК І ОПИС ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МОЛОЧНО-ТОВАРНОІ ФЕРМИ НА 600 ГОЛІВ

1.1 Обгрунтування системи змісту і структури поголів'я

Для великої рогатої худоби застосовують дві системи утримання: прив'язні і безприв'язну. Різновидом безприв'язному системи є боксове утримання тварин.

Відповідно до завдання на проектування приймаємо боксове утримання тварин. При такому змісті худоби, молочних і комбінованих порід тварин розміщують групами, в секціях на глибокій підстилці, на гратчастих підлогах без підстилки та з влаштуванням в секціях індивідуальних блоків, що забезпечують сухе ложе твариною при мінімальному витраті підстилки або без неї. Годування тварин організовують у секціях для утримання худоби або на спеціальних кормових майданчиках, а в літній період можливе на вигульно-кормових дворах. Напування тварин з поїлок, встановлених в близи місць годівлі та на вигульно-кормових дворах. Доїння корів - у спеціальних приміщеннях з наявністю преддоільних майданчиків.

Кількість скотомест (поголів'я) в приміщеннях для утримання різних груп тварин ВРХ визначають множенням розміру підприємства (за кількістю корів) на розрахункові коефіцієнти. Дані наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Структура поголів'я молочно-товарної ферми на 600 корів

Групи тварин

Розрахунковий коефіцієнт

Кількість

голів у стаді

1

2

3

1. Корови, в т.ч.

- Дійні

- Сухостійні

- Новостельние і глибокотільних (у пологовому від діленні)

2. Нетелі (за 2 ... 3 місяці до отелення)

3. Телята профілакторного періоду (до 10 ... 20-денного віку)

4. Телята від 10 ... 20 днів до 3 ... 4 місяців

5. Телята від 3 ... 4 до 6 місяців

6. Молодняк від 6 до 12 місяців

7. Нетелі до 6 ... 12 місячної тільності


0,75

0,13

0,12


0,12

0,06


0,30

0,30

0,10

0,25


600 · 0,75 = 450

600 · 0,13 = 1978

600 · 0,12 = 1972


600 · 0,12 = 1972

600 · 0,06 = 36


600 · 0,30 = 180

600 · 0,30 = 180

600 · 0,10 = 60

600 · 0,25 = 150

Разом:

2,13

1278

1.2 Розрахунок майданчиків для вигулу тварин

Площа вигульно-кормового двору або вигульній майданчики для груп тварин визначаємо:

F = f 'm, м 2,

де f - питома площа вигулу на 1 тварина, м 2;

m - Кількість тварин у групі, голів.

За даними табл. 5.16 [1] вибираємо норми площ на одну голову:

  • корови 8 м 2, 600 голів

  • молодняк і нетелі 10 м 2, 282 голів

  • телята від 10 днів до 6 місяців 5 м 2, 396 голів

  • Тоді площа вигульних майданчиків складе:

  • для корів F кор = 8 '600 = 4800 м 2

  • для нетелей F мовляв + нетелі = 10 '282 = 2820 м 2

  • для телят F телят = 5 '396 = 1980 м 2

Загальна площа вигульних майданчиків буде:

F кор + F телят + F мовляв + нетелі = 4800 +1980 +2820 = 9600 м 2

1.3 Розрахунок потреби у воді

Вода витрачається на напування тварин і виробничі технологічні, гігієнічні, господарські та протипожежні потреби.

Потреба у воді для напування тварин визначаємо за середньодобовим нормами водоспоживання різними статево групами тварин за формулою:

Q добу ср = Σ q i · m i, л / добу

де q i - середньодобова норма водоспоживання тваринами i-го виду, л / добу;

m i-годівля тварин i-го виду, голів.

Тоді:

Q добу сер = 100 · 600 +50 · 272 +20 · 396 +50 · 60 = 82 020 л / сут.

З огляду на нерівномірність споживання води тваринами протягом доби, визначаємо максимальний добовий, часовий і секундний витрати що необхідно для розрахунку водопровідних споруд:

л / добу;

л / год;

л / с,

де a 1 і a 2 - відповідно коефіцієнти добової і нерівномірності (a 1 = 1,3; a 2 = 2,5).

Визначаємо місткість бака водонапірної вежі з урахуванням зберігання регулюючого (V р), протилежної (V п) та аварійного (V а) запасу води.

V = V р + V п + V а, м 3

Обсяг регулюючої місткості водонапірного бака з урахуванням витрат води на побутові потреби приймають 15 ... 25% від максимального добової витрати, тобто

V р = 0,2 · Q добу max = 0,2 · 106 626 = 21325,2 л = 21,3 м 3

Запас води для протипожежних цілей містять, як правило, у наземних або підземних безнапірних резервуарах, з яких її подають пожежними насосами. Місткість таких резервуарів визначається, виходячи з тривалості пожежі протягом t п = 2 ... 3 год при витраті води на гасіння q п = 2,5 ... 7,0 л / с, тобто:

V рез п = 3,6 · g n t n = 3,6 · 5,0 · 2,5 = 45,0 м 3;

Протипожежний запас води для водонапірних башт визначаємо з розрахунку гасіння пожежі протягом 10 хв у двох місцях одночасно з загальною витратою води 10 л / с, тобто:

V п = 10 · 10 · 60 / 1000 = 6,0 м 3;

Аварійний запас визначаємо з умов усунення аварії протягом двох годин.

V а = 2 · Q ч max = 2 · 11106,8 = 22213,6 л = 22,2 м 3

Разом:

V = 21,3 + 64,0 + 22,2 = 48,5 м 3

За каталогом вибираємо типовий проект водонапірної башти. Для нашого випадку вибираємо вежу БР-50 ТП 901-517/70. Місткість 50м 3, діаметром 3м, висота 18м, бак і стовбур із сталі листової. Вибираємо насос ЕЦВ-10-120-60.

1.4 Розрахунок добової і річної потреби в кормах

Приймаються сенажних-силосної-концентратний тип годівлі, при якому сінаж становить 17%, силос 11%, сіно 6%, коренеплоди 6%, концентрати 30% і зелені корми 30%. При цьому тривалість зимового періоду становить - 230, літнього - 135 днів. Річний удій 6000 кг від корови.

За даними таблиці складаємо раціон для тварин.

Таблиця 1.2.1

Середньодобовий раціон для 1 групи тварин (для дійних корів, сухостійних, ново-і глибокотільних і нетелів), кг

Період

Сіно

Сінаж

Силос

Коренеплоди

Концентрати

Зелені корми

Зимовий

5,5

5,5

12,0

19,0

6,0

-

Літній

-

-

-

-

5,5

75

Таблиця 1.2.2

Середньодобовий раціон для 2 групи тварин (телята, молодняк), кг

Період

Сіно

Сінаж

Силос

ЗНМ

Концентрати

Зелені корми

Зимовий

1,2

6,0

5,0

0,7

2,0

-

Літній

-

-

-

0,7

0,4

17,0

Визначаємо добову потребу в різних кормах для всіх груп тварин за формулою:

Q = a 1 · m 1 + a 2 · m 2 + ... + a n · m n; кг / добу

де Q - добове споживання різних кормів по фермі, кг;

a 1, a 2, a n - Витрата різних кормів з раціону на одну тварину, кг / добу;

m 1, m 2, m n - Кількість тварин у кожній групі, голів.

m 1 = 450 + 78 + 72 + 72 + 150 = 750, голів;

m 2 = 180 + 180 + 60 = 420, голів.

Тоді добова потреба в кормах складе:

Сіна: Q сіна = 5,5 · 750 +1,2 · 420 = 4629 кг,

приймаємо 4,6 т / добу;

Сінажу:

Q сінаж = 6,0 · 750 +6,0 · 420 = 6645 кг,

приймаємо 6,7 т / добу;

Силосу:

Q силос = 12,0 · 750 +5,0 · 420 = 11100 кг,

приймаємо 11,1 т / добу;

Корнеклубнеплодов:

Q корнепл = 19,0 · 750 = 14250 кг,

приймаємо 14,3 т / добу;

Концентратів:

Q конц зим = 6,0 · 750 +2,0 · 420 = 5340 кг,

приймаємо 5,4 т / добу;

Q конц л = 5,5 · 750 +0,4 · 420 = 4293 кг,

приймаємо 4,3 т / добу;

ЗНМ:

Q ЗНМ зим = 0,7 · 420 = 290 кг,

приймаємо 0,3 т / добу;

Q ЗНМ л = 0,7 · 420 = 290 кг,

приймаємо 0,3 т / добу;

Зелених кормів:

Q З.К. = 75 · 750 +17 · 420 = 63390 кг,

приймаємо 63,4 т / добу.

Разом підлягає обробці в кормоцеху наступну кількість кормів:

Q к.ц. = Q сіна + Q сінаж + Q силос + Q корнепл + Q конц зим =

= 4,6 + 6,7 + 11,1 + 14,3 + 5,4 = 42,1 т / добу.

Загальна кількість кормів не підлягають обробці в кормоцеху становить:

Q л = Q конц л + Q З.К. + Q ЗНМ л = 4,3 + 63,4 +0,3 = 68,0 т / добу.

Визначаємо річну потребу в кормах і результати розрахунків зводимо в табл. 1.3

Таблиця 1.3

Річна потреба в кормах, т

Види кормів


Зимовий

період

Літній

період


У добу

На період

У добу

На період

Сіно

4,6

1058

-

-

Сінаж

6,7

1541

-

-

Силос

11,1

2553

-

-

Корнеклубнеплоди

14,3

3289

-

-

Концентрати

5,4

1242

4,3

580,5

Зелені корми

-

-

63,4

8559

ЗНМ

0,3

69

0,3

40,5

Разом:

42,4

9752

68,0

9180

Всього на рік маємо

9752 + 9180 = 18932 т.

З урахуванням страхового фонду (5 ... 10%) загальна річна потреба в кормах за фермі складе 20447 тонн.

У нашому випадку підлягає обробці 42,4 ... 46,8 т / добу. Вибираємо кормоцех продуктивністю 50 т / добу. З цієї величиною вибираємо типовий проект кормоцеху ТП 801-6-9.84. Габарити 28 '12 м.

Визначимо місткість і число сховищ для сінажу та силосу.

Місткість сховищ визначаємо за формулою:

V заг = k з · Q рік / ρ, м 3

де k з - Коефіцієнт запасу, що враховує втрати від псування кормів при зберіганні;

Q рік - річна потреба сінажу та силосу для всіх груп тварин;

ρ - щільність кормів, т / м 3.

Силосування і сенажірованіе здійснюємо в траншеях. Приймаються коефіцієнт запасу:

  • для сінажу - 1,12 ... 1,15,

  • для силосу - 1,15 .. 1,25.

Приймаються щільність:

  • для сінажу - 0,5 ... 0,6 т / м 3,

  • для силосу - 0,6 ... 0,65 т / м 3.

Тоді загальна місткість їх буде:

  • для сінажу V сінажу = 1,15 · 1 541 / 0,55 = 3222 м 3.

  • для силосу V силосу = 1,2 · 2553 / 0,6 = 5106 м 3

Вибираємо ТП 811-37. Габарити 39 '9' 3 = 1053 м 3, для сінажу і 39 '9' 4 = 1404 м 3, для силосу.

Кількість траншів:

n сенажних .. = 3222 / 1053 = 3 шт.

n силосної. = 5106 / 1404 = 4 шт.

З урахуванням річних потреб і рекомендованих норм запасу (табл. 5.15. [1]) підбираємо типові сховища для сіна, корнеклубнеплодов і концентрованих кормів (комбікорми).

Навіс для сховища сіна, типовий проект № 813-150 18 х 30 м, місткістю 500 т, інші 58 т сіна зберігаємо в скирті 8,5 х18 м.

Корнеплодохраніліще на 1000 т, типовий проект № 813-76 18 х 74 м, і корнеплодохраніліще на 2000 т, типовий проект № 802.9-36.83 86 х 18 м, решта 289 т зберігаємо в буртах.

Склад концентрованих кормів на 100 т, типовий проект № 813-7,5 х20 м. Забезпечує двотижневий запас.

1.5 Розрахунок місткості гноєсховища

Місткість гноєсховища визначаємо виходячи з норм виходу і термінів зберігання гною за формулою:

V = m · g н · t g н,

де m - поголів'я тварин різних груп, голів;

g н - Вихід гною від однієї тварини на добу, кг;

t g н - число днів зберігання гною у сховище, звичайно 100 ... 150 днів.

У нашому випадку чисельність груп тварин і добовий вихід гною складає (див. табл. 1.4)

Таблиця 1.4

Добовий вихід гною за різними групами тварин

Група тварин

Чисельність групи

Добовий вихід гною, кг

Корови

600

53

Телята до 6 місяців

396

7

Нетелі і молодняк

282

25


Тривалість зберігання гною у сховищі приймаємо 120 днів. Тоді потребная місткість сховища становитиме:

V = 600 · 53 · 120 +396 · 7 · 120 +282 · 25 · 120 = 4997640 кг

Приймаються місткість гноєсховища 5000 т. Вибираємо типовий проект № 815-9 30 х 43 м, місткістю 20 00 т - 3 сховища.

Гноєсховище маємо за територією ферми.

1.6 Розрахунок добової і сезонної потреби в підстилковому матеріалі

Як підстилкового матеріалу приймаємо подрібнену солому.

Таблиця 1.5.1.

Добова потреба соломи (кг на одну голову) по різних групах тварин

Група тварин

Чисельність групи

Добова потреба соломи, кг

Корови

600

5

Телята до 6 місяців

282

2,5

Нетелі і молодняк

396

3,0

Тоді добова потреба в соломі складе:

Q добу = 600 · 5 +396 · 3 +282 · 2,5 = 11238 кг.

Приймаються 11,3 т / добу.

Визначаємо сезонну потребу в соломі для підстилки тварин:

Q сезон = 11,3 · 230 = 2600 т.

Для зберігання соломи приймаємо навіс на 500 т - 5шт. за типовим проектом № 817-151 18х30 м. Решта 100 т зберігаємо в скирті на 100 т кожна 7,5 х28м.

1.7 Вибір основних і допоміжних будівель та споруд

Молочно-товарна ферма являє собою єдину будівельно-технологічну сукупність, що включає в себе основні та підсобні виробничі, складські та допоміжні будівлі і споруди.

До основних виробничих будівель і споруд відносяться корівники, телятники, будівлі для утримання молодняку ​​різного віку, пологові відділення, вигульні і вигульно-кормові майданчики, доїльні приміщення, пункти штучного осіменіння, кормоцехи.

До підсобних споруд відносяться об'єкти для санітарно-ветірінарного обслуговування тварин, автоваги, системи водопостачання, каналізації, електро-і теплопостачання, внутрішні проїзди з твердим покриттям та огорожі.

Складські споруди включають склади кормів, підстилки, інвентарю, гноєсховища, майданчики або навіси для зберігання техніки.

До допоміжних споруд відносяться службові та побутові приміщення: контори, гардеробні, умивальники, душові, туалети.

У відповідності зі структурою поголів'я і класифікацією основних і виробничих споруд виробляємо, користуючись паспортами і каталогами типових проектів, вибираємо об'єкти відповідного призначення для МТФ на 600 корів:

  • три корівника на 200 голів безприв'язного боксового утримання, ТП 801-2-92.1287; 21 × 72 м;

  • 2 телятника на 260 голів з ​​пологовим відділенням на 50 місць ТП 8 01-453, 72 × 21 м;

  • телятник на 120 голів з ​​пологовим відділенням на 22 місця ТП 801-447, 60 × 10,8 м;

  • 1 молочних блок продуктивністю 12 тонн молока на добу;

  • пункт штучного осіменіння на 2 верстати і 10 стійл;

  • ветсанпропускників на 60 чоловік з блоком службових приміщень, з прохідною;

  • кормоцех 12х28 м;

  • ветпункт з ізолятором на 27 місць;

  • опалювальний дезбарьер для тваринницьких комплексів і ферм;

  • 2 в'їзних дезбар'єра;

  • автомобільні ваги на 30 т;

  • трансформаторна підстанція;

  • майданчик для коренеплодів;

  • навіс для сіна та підстилки;

  • траншея для зберігання силосу;

  • траншея для зберігання сінажу;

  • естакада для відвантаження худоби;

  • бункер для концкорми БСК-10;

  • гноєсховище;

  • жіжесборнік емк.25м 2;

  • жіжесборнік емк.35м 2;

  • місце для ємності зливових стоків.

2 ОПИС І РОЗРАХУНОК ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

ЗАГОТОВКИ, ЗБЕРІГАННЯ ТА РОЗДАЧІ СИЛОС

Силос - це корм з пров'ялених до вологості 70-75% трав, збережених в аеробних умовах. Консервування силосу досягається внаслідок утримання води, яка доступна для молочно-кислих бактерій.

Кращий сіолос отримують з багаторічних бобових (конюшини з тимофіївка, люцерни з тимофіївка), а також з однорічних трав (вико-горохово-вівсяна суміш).

Бобові трави на силос починають прибирати у фазі початку бутонізації, злакових - у фазі трубкування. В одному кілограмі сухої речовини такого силосу міститься не менше 0,85 к.од. і 100-140 г перетравного протеїну, корм виходить високої якості.

При приготуванні силосу поетапно виконуються наступні операції: скошування з плющенням, транспортування, завантаження в башту або до спеціального плівковий рукав, зберігання та вивантаження.

Трава на силос скошується косарки-плющилки (КПС-5Г, Е-302, КПРА-ЗА).

На якість силосу впливає ступінь подрібнення рослинної сировини. Сучасні кормозбиральні комбайни повинні забезпечити таке подрібнення, щоб частини довжиною до 80 мм складали не менше 80%. Подрібнення і завантаження в транспортний засіб виконують кормозбиральні комбайни ПЕО-270, «Полісся-700", Е-281 та ін

Для зберігання силосу використовуються силосні ями місткістю більше 800 тон. Максимальна тривалість завантаження - 4 дні, яка не дотримується. Закладка силосу в великогабаритні траншеї (понад 800 т) створює для багатьох сільгосппідприємств організаційні проблеми, тому що для дотримання оптимальних агротехнічних термінів потрібна максимальна концентрація техніки на 3-4 дні. Неминучі поломки призводять до перебоїв в роботі і порушення технології. Погані погодні умови можуть навіть зупинити процес заготівлі. По-друге, через зменшення розмірів тваринницьких ферм в нашій країні великогабаритні траншеї стали непридатними для зберігання силосу, тому необхідне будівництво більш менших ємностей

Дуже серйозною проблемою є поверхнева псування силосу, при якій від пліснявіння і гниття пропадає 150-200 кг корму з 1 м 2. Тому ретельна ізоляція силосу від повітря полімерними плівками - це обов'язковий прийом при зберіганні.

Головним досягненням технології заготівлі силосу в упаковці є те, що успішно долаються труднощі і недоліки традиційного приготування силосу в траншеї, де втрати кількості і якості відбуваються майже на всіх етапах: при недостатньому ущільненні силосу; через неповну герметизації; втрати в процесі зберігання; при виїмку і роздачі корму.

Для МТФ на 600-голів в рік необхідно 1271,44 т силосу з урахуванням страхового фонду. При середній врожайності кормових культур, оброблюваних для заготівлі силосу 180 ц / га і при одному укосі площа, займана цими культурами, буде дорівнює:

,

де Q - Обсяг заготівлі, т;

У - урожайність, т / га.

Визначимо необхідну кількість косарок для скошування трав на силос. При продуктивності косарки-плющилки Е-302 4,2 га / год їх кількість буде дорівнює:

,

де - Змінна продуктивність, га / см;

N - кількість днів роботи.

Приймаються одну косарку-плющилки Е-302.

Визначаємо необхідну кількість інших машин для заготівлі силосу:

- Силосозбиральні комбайн Е - 201

п = 70,6 / (5,0 × 10,5 × 10) = 0,13.

Приймаються один комбайн Е-281.

Кількість транспортних засобів, при дальності перевезення 5 км, у складі: Т-150К + ПІМ-40.

Визначаємо за висловом

;

,

де -Вантажопідйомність, т;

t pc - час циклу, год.

,

де - Час руху, год;

- Час на навантаження і розвантаження, год;

- Додатковий час, год.

;

.

де - Годинна продуктивність, т / год.

;

;

;

;

.

Приймаються один транспортний засіб.

Для укладання силосу в плівкові рукави приймемо укладиватель силосної маси УСМ-1 продуктивністю 30 т / год маси. Їх кількість визначиться як

;

.

Приймаються один пакувальник УСМ-l.

Зробимо розрахунок лини роздачі силосу. При одноразовому харчуванні силосом на добу необхідно 5376 кг. Отже, за одну роздачу в перебігу двох годин необхідно роздати 5376 кг.

Необхідна продуктивність кормораздатчика складе

,

де - Добова потреба, т.

.

Продуктивність КТУ-10А

,

,

де - Час завантаження, год;

- Час руху, год;

- Час роздачі, год;

- Додатковий час, ч.

де - Вантажопідйомність роздавальника, т;

- Продуктивність завантажувача, т / год.

;

де - Шлях з вантажем і без вантажу, км;

- Швидкість з вантажем і холостого ходу, км / год.

При відстані упаковок силосу від ферми в 0,5 км.

;

,

де - Обсяг кузова кормораздатчика, м 3;

- Коефіцієнт заповнення;

- Швидкість подачі корму.

.

.

Тоді

Продуктивність кормораздатчика

.

Приймаються один кормороздавальник КТУ-10А і один тримаємо у резерві на випадок виходу кормораздатчика з ладу.

3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

Дискові гальма володіють рядом позитивних якостей: компактністю, зручністю регулювання, рівномірністю розподілу питомих тисків на поверхні тертя і т. д.

У розглянутому гальмі є чотири пари поверхонь тертя, тому його сумарний момент тертя

Q - Нажимное зусилля, що діє на кожен з обертових дисків;

R o - Середній радіус тертя дисків;

μ-розрахунковий коефіцієнт тертя.

У цій формулі наближено допущено, що обидва натискних диска тиснуть на поверхні тертя з однаковим зусиллям Q. Для визначення величини Q розглянемо умови рівноваги натискного диска (рухомого).

Р окружне зусилля приводного механізму, прикладена до цього диску на радіусі R, а через N - сумарна нормальний тиск на поверхню.

Сила N розкладемо на складові N sinα і V cosα, де α - кут нахилу доріжки канавки до опорної поверхні натискного диска. Складова N cosα викликає з боку корпусу реакцію Q, діючу щодо осі гальма на плечі R o. На тому ж плечі R o виникає сила тертя μ Q, яка прагне захопити натискною диск у напрямку зі обертання фрикційного диска. Момент μ Q R o підсилює дію приводного моменту PR.

Враховуючи всі сили, що діють на натискною диск, висловлюємо умова його рівноваги наступним рівнянням моментів щодо осі гальма:

PR + μ Q R o = Nsinα R

звідки, враховуючи, що , Отримуємо

Підставивши це значення Q в рівняння, визначаємо величину моменту тертя дискового гальма:

Для усунення можливості самогальмування необхідно, як це випливає з наведених формул, щоб tga був більше коефіцієнта тертя μ. В існуючих конструкціях α ° = 30 ... 35 (tg α 0,6 ... 0,7).

Питомі тиску на поверхню тертя дискових гальм визначаються, як у дискових муфт зчеплення, виходячи з величини натискного зусилля на диски.

На ефективність дії гальм і зносостійкість їх основних тертьових деталей істотно впливає температура нагріву гальма, яка залежить від кількості тепла, що виділяється при гальмуванні, і від умов розсіювання цього тепла. З підвищенням температури знос дисків швидко зростає. Одним з видів зносу гальмівних барабанів є теплові тріщини на їхній робочій поверхні.

Теплова напруженість гальма може характеризуватися питомої роботи тертя , Кгс ∙ м / см 2, що припадає на одиницю його робочої поверхні:

де т - маса тормозимого машини, кгс ∙ з 2 / м;

- Швидкість руху на початку гальмування, м / с;

- Сумарна робоча поверхня всіх гальм, см 2.

У міру зростання швидкостей руху теплова напруженість гальм зростає, тому все більшого значення набуває інтенсифікація відведення тепла від поверхонь тертя. Для поліпшення відводу тепла застосовуються різні засоби: ребра барабанів з метою збільшення поверхні охолодження, посилена вентиляція і примусове охолодження барабанів, виготовлення барабанів з матеріалів, що володіють високим коефіцієнтом теплопередачі, і т. д.

Основною перевагою гідравлічного приводу гальм, крім зручності застосування гнучких комунікацій, є забезпечувана цим приводом одночасність гальмування всіх коліс, оскільки тиск в системі, необхідне для приведення в дію гальм, починає створюватися лише після того, як прийдуть в зіткнення всі робочі поверхні гальм, незалежно від величини зазорів між колодками і барабаном і від розмірів діаметрів гальмівних циліндрів.

4 РОЗРАХУНОК ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ І ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ покозателем ЛІНІЇ

4.1 Методика і розрахунок технологічної карти

Методика розрахунку технологічної карти полягає у визначенні річних експлуатаційних витрат. Складовими річних експлуатаційних витрат є витрати на електроенергію, витрати на амортизацію, ремонт і технічне обслуговування обладнання і витрати на зарплату обслуговуючого персоналу. Витрати на електроенергію визначаються по споживаній потужності устаткування, тривалості його експлуатації протягом року і кількості машин. Витрати на амортизацію, ремонт і технічне обслуговування визначаються за нормативними коефіцієнтам з урахуванням балансової вартості обладнання. Зарплата персоналу визначається за нормативом годинної тарифної ставки. Дані розрахунку технологічної карти для блоку корівників на 400 голів наведені в таблиці 6.1. У графі 2 карти записуємо в технологічній послідовності всі виробничі операції. У графі 3 пишеться обсяг робіт на добу. У графі 4 проставляється кількість днів у році (365). У графі 5 визначають обсяг робіт. У графі 6 дають найменування і марки машин, за допомогою яких виконують операції. У графі 7 вказують тип приводу машин і потужності двигуна. У графі 8 наводимо продуктивність машини за годину змінного часу. У графі 9 підраховують число годин роботи машини на добу. Графа 10 показує кількість годин роботи машини на рік. У графі 11 наводимо кількість обслуговуючого персоналу. Графа 12 заповнюється шляхом перемноження граф 9 і 11. Графа 13 заповнюється шляхом перемноження граф 10 і 11. У графі 14 записується необхідну кількість машин і устаткування (2 комплекти). Графа 15 містить відомості про балансову вартість машин. Графи 16 і 17 заповнюються з довідкових матеріалів (відповідно 14 і 18). Графа 19 заповнюється шляхом перемноження граф 7 і 10. Результат множення графи 19 на вартість 1 кВт-год записується в графу 20. Графа 21 - зарплата персоналу (перемножити графу 13 на годинну тарифну ставку). Графа 22 - інші прямі витрати (становлять 5% від зарплати персоналу). Графа 23 - річні експлуатаційні витрати (складаються 18,20,21 та 22 графи).

4.2 Розрахунок технологічної карти

Розрахунок технологічної карти полягає у визначенні річних експлуатаційних витрат.

Обсяг робіт на добу для роздавальника становить 38,5 т.

Кількість днів роботи в році - 360.

Річний обсяг робіт-38,5 * 365 = 14052 т.

Найменування і марки машин - РКС-3000.

Тип приводу машин і його потужності - двигуна 7,4 кВт.

Продуктивність машини за годину змінного часу - 10 т / ч.

Кількість годин роботи машини на добу - 38,5 / 10 = 3,85 ч.

Кількість годин роботи машини на рік - 3,85 * 365 = 1412,7 ч.

Число обслуговуючого персоналу - 2 осіб.

Кількість годин роботи персоналу на добу - 7,7 ч.

Кількість годин роботи персоналу на рік - 7,7 * 365 = 2810,5 ч.

Необхідна кількість роздавальників - 2.

Балансова вартість роздавальника - 84 млн. крб.

Відрахування на амортизацію, технічне обслуговування та ремонт -84 * (14,2 +16) / 100 = 25,4 млн. крб.

Витрата електричної енергії - 7,4 * 1412,7 = 10453,9 кВт-год.

Вартість електричної енергії 0,064 * 10453,9 = 669 тис. руб.

Зарплата персоналу 3780 тис. руб. на рік.

Інші прямі витрати (становлять 10% від зарплати персоналу) -0,1 * 3780 = 378 тис. руб.

Річні експлуатаційні витрати - 25400 +669 +3780 +378 = 30227 тис.руб.

4.3 Розрахунок техніко-економічних показників

Розрахунок економічної ефективності проводимо з використанням даних технологічної карти.

Річні експлуатаційні витрати на роздачу кормів за технологічною картою становлять 40441,2 тис. руб.

Отже, питомі експлуатаційні витрати на роздачу 1 т. кормосуміші складають:

Е у = = = 2,8 тис. руб. / т

Питомі витрати праці на роздачу 1т. кормосуміші визначає за формулою:

Т уд = = = 0,21

Σ Т рік - сума витрат робочого часу штатних робітників.

Продуктивність праці визначається як:

П т = 1 / Т уд = 1 / 0, 21 = 4,76

Енерговитрати на одиницю продукції розраховуються за формулою:

U уд = = = 1,04

Енергоозброєність процесу знаходимо з виразу:

Е в = = = 0,007 кВт / чол.

Розроблений проект за отриманими економічними показниками перевершує серійний проект.

5 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Доїльні установки експлуатуються в різний час доби. Найбільш часто обслуговуючому персоналу доводиться працювати в зміни зі слабким рівнем природної освітленості. Підлоги корівників слизькі від виділень тварин і води. Визначальною умовою безпеки праці в корівниках молочних ферм є забезпечення гарної освітленості робочих місць і технологічних переходів. В усіх виробничих та допоміжних приміщеннях повинні бути вжиті заходи до поліпшення природного та штучного освітлення. Природне освітлення при правильному його пристрої найбільш сприятливо для людини. Тому не слід затуляти світлові прорізи обладнанням. Скло світлових прорізів необхідно періодично очищати (не рідше двох разів на місяць). При проектуванні штучного освітлення необхідно приймати коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості від забруднення світильників. Щоб уникнути сліпучого дії світильників загального призначення висота їх підвісу повинна бути не менше встановленої норми.

До обслуговування машин та обладнання на фермах, у тому числі молочних відділеннях, повинні допускаються особи старше 16 років, навчені безпечним методам роботи на робочих місцях. У місцях обслуговування машин і механізмів повинні бути вивішені інструкції з техніки безпеки, особистої гігієни та надання долікарської медичної допомоги потерпілим. Усі стаціонарні машини, у яких потужність двигуна більше 2,8 кВт, встановлюються на бетонних фундаментах і закріплюються болтами. Силове навантаження по можливості роблять в металевих трубах. Вакуумні насоси встановлюються в окремому приміщенні на бетонному фундаменті і закріплюються анкерними болтами. Вони повинні бути обладнані глушниками шуму. Обладнання потокових ліній доїння та первинної обробки молока має бути змонтовано таким чином, щоб для зручностей технічного обслуговування залишався прохід не менше 0,8 м. У місцях миття доїльних апаратів повинна бути загальна або місцева каналізація. Підлоги повинні мати ухил у бік каналізаційної решітки.

Усі обертові деталі необхідно надійно захищати. Корпуси електродвигунів, пускових приладів, машин та обладнання, які можуть опинитися під електричним струмом, надійно повинні закріплюватися. Розмір діаметрів заземлюючих болтів, гвинтів, шпильок, а також контактних майданчиків біля них повинні відповідати величині номінального струму.

Всі провідники, штепсельні рознімання повинні мати маркування і розрізняльну забарвлення за функціональним призначенням ланцюгів.

Обладнання, повинна бути, забезпечено захисно-відключають пристроями, що забезпечують автоматичне відключення устаткування при порушенні нормальних режимів (запобіжниками, автоматичними вимикачами, захисно-отключаюшімі пристроями). Всі струмоведучі частини повинні мати надійну ізоляцію від механічного пошкодження в процесі монтажу і експлуатації у вводах проводів у корпуси, коробках висновків та інших місцях.

Холодильні установки повинні оснащуватися табличками, що попереджають про автоматичному включенні компресора і вимагають від сторонніх осіб необхідності не чіпати приводний ремінь компресора руками, якщо він відключений. Висвітлення в стійловому приміщенні і молочних відділеннях повинно відповідати санітарним нормам.

Перед початком роботи машин і агрегатів необхідно перевірити міцність кріплення обертових частин, справність захисних кожухів і огорож, паралельність приводних валів, наявність на електродвигунах вентиляторів. Для цього робочі органи машини слід прокручувати за шків рукою. Щоб не отримати травму руки під час огляду і регулюванню механізмів машин треба вжити заходів, що виключають довільне провертання цих механізмів. На бункери живлять транспортерів комбікорму не можна класти сторонні предмети. При виявленні несправності машини її негайно зупиняють і усувають виявлені несправності.

Очищення, змащення і регулювання машин необхідно проводити при повній їх зупинці і при вимкненому рубильнику. Обслуговувати устаткування не можна в одязі з довгими полами і широкими рукавами. Операторам необхідно бути в комбінезонах або куртках з брюками. При приготуванні хімічних розчинів для доїльних машин застосовують захисні окуляри, рукавиці, фартух, гумове взуття. При обслуговуванні забороняється експлуатувати молочний трубопровід при наявності тріщин або відколів скла, замінювати термостійкі скляні труби простими, зберігати в молочній гас, бензин та інші легкозаймисті речовини. При обслуговуванні доїльних установок забороняється входити до групового верстат, якщо в ньому знаходяться корови, стояти в дверях, проходах, входити або виходити в доїльний зал, коли корів випускають або впускають до нього.

ВИСНОВОК

Забезпечення ефективної експлуатації технічних засобів технологічних процесів тваринництва - один з основних шляхів зниження собівартості й підвищення якості продукції ферм, безумовного виконання планів її виробництва. Тривалі зупинки механізмів неприпустимі, оскільки це призводить до порушення технології утримання, і обертається великими втратами продукції, вимушеним тимчасовим залученням інших робітників і зниженням економічних показників роботи підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Гриб В.К., Лукашевич Н.М., Сьомкін Н, І. та ін Механізація жівотноводства.-Мн. : Ураджай. 1997 - 640 з

2.Механізація тваринництва. / За редакцією В. К. Гриба. - Мн.: Ураджай, 1987 - 440 с.

3.Брагінец Н.В. Курсове та дипломне проектування за механізацііжівотноводства .- М.: Колос. 1983 - 360 с.

4.Карташов A. IL, Куранов Ю.Ф. Машинне доїння корів. - М.: Вища школа. 1969 - 360 с.

5. Белянчіков НІ., Смирнов А. І Механізація тваринництва, - М.: Колос. 1983 - 360 с.

6.Краснокутскій Ю.В. Механізація первинної обробки молока. - Агропромиздат. 1988 - 336 с.

7.Мельніков СВ. Технологічне обладнання тваринницьких ферм ікомплексов. - Л.: Агропромиздат. 1985 - 640 с.

8.Цой Ю.А. Молочні потокові лінії тваринницьких ферм і комплексів. - М.. Колос. 1982-360 с.

9.Шаршунов В.А., Циганок ГОЛ. Довідник з машинного доїння корів: - Мн.: Ураджай, 1991 -216 з

10.Методіческіе вказівки з розрахунку і проектування "Генеральниеплани підприємства з виробництва молока, яловичини і свинини" - Мн.: Ураджай, 1999

11.Брагінец Н.В. Курсове та дипломне проектування за механізацііжівотноводства .- М.: Колос. 1983 - 360 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Сільське, лісове господарство та землекористування | Курсова
163.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Механізація заготівлі і роздачі сінажу для откормочной ферми ВРХ 4000 голів
Організація виробництва молока на молочно-товарній фермі на 600 голів худоби
Механізація технологічних процесів свинарської ферми на 1000 голів
Розробка проекту комплексу з виробництва яловичини на 600 голів
Проект вівчарської ферми на 95 голів
Комплексна механізація племінної ферми на 50 коней
Комплексна механізація молочної ферми ТОВ АПФ Хотьково
Полімерні сорбенти для розподільної хроматографії
Технології заготівлі складання і зварювання гнізда для відливання шпал на Могилівському автозаводі
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru