Методи фінансового аналізу 4

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Методи фінансового аналізу

Введення

Управління бізнесом в ринковій економіці характеризується багатьма особливостями, слід виділити деякі з них. По-перше, у загальній сукупності ресурсів підприємства домінуючу значущість набувають фінансові ресурси. По-друге, прийняття управлінських рішень фінансового характеру завжди здійснюється в умовах невизначеності. По-друге, наслідком реальної самостійності підприємств основною проблемою керівників стає пошук джерел фінансування та оптимізація інвестиційної політики. По-четверте, встановлюючи комерційні відносини з будь-яким контрагентом, можна покладатися виключно на власну оцінку його фінансової спроможності.

У цих умовах обгрунтованість прийнятих управлінських рішень щодо деякого господарюючого суб'єкта, а багато хто з цих рішень по суті своїй мають фінансову природу, значною мірою визначається якістю фінансово-аналітичних розрахунків.

Аналіз - одна із загальних функцій управління економічними системами, значимість якої не схильна до впливу часу і навряд чи може бути переоцінена. В тій чи іншій мірі аналізом займаються всі, хто має хоч найменше відношення до діяльності господарюючих суб'єктів.

Аналіз як деяка різновид доцільної діяльності людини багатогранний і має безліч областей програми, одна з них - фінансова діяльність суб'єкта господарювання. Фінанси підприємства слід трактувати, як його кровоносну систему. Наскільки добре функціонує ця система, настільки життєздатна підприємство. Сукупність аналітичних процедур, що дозволяють приймати рішення фінансового характеру відносно деякого суб'єкта господарювання, і може бути пойменовані фінансовим аналізом в широкому сенсі.

Організація фінансових потоків і управління ними залежать від багатьох факторів, в їх числі: тип бізнесу, розміри підприємства, його організаційна структура управління та ін Цілком очевидно, що роль і принципи організації фінансових потоків, обсяги мобілізуються при цьому ресурсів, ступінь захищеності інтересів кредиторів різко різняться в комерційній та благодійної організації, у фінансовій та будівельній компанії, у великому універмазі і невеликому кіоску. Чинним законодавством Росії передбачено створення різних типів господарюючих суб'єктів, організаційно-правова форма яких накладає певний відбиток і на принципи управління фінансами в тому чи іншому випадку.

Враховуючи такі важливі властивості бухгалтерської звітності, як регулярність складання, популярність її основних показників, визначеність алгоритмів і правил складання, наявність підтвердження первинними документами можна сказати, що бухгалтерська (фінансова) звітність в умовах ринку стає практично єдино достовірним засобом комунікації. Крім усього іншого достовірність даних звітності підприємств певних форм власності підтверджена незалежними експертами (аудиторами) та звітність відноситься до документів, що підлягають зберіганню протягом визначеного та досить тривалого терміну, тому з її допомогою можна отримати уявлення про фінансову історію підприємства.

Тому такою актуальною є тема даної дипломної роботи, так як в умовах ринкової економіки необхідно володіти знаннями в галузі фінансового аналізу та вміти застосувати їх на практиці.

Крім того, своєчасне виявлення негативних тенденцій у фінансово-господарській діяльності підприємства дає можливість керівництву зробити певні дії, щоб не допустити банкрутства.

Мета даної дипломної роботи - дослідити методи аналізу фінансового стану підприємства.

Об'єкт дослідження - ВАТ «Сибір». Предмет дослідження - діяльність підприємства.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: визначити мету, зміст і методи фінансового аналізу; розглянути основні параметри фінансової звітності, використовуваної для фінансового аналізу підприємства; провести фінансовий аналіз сільськогосподарського підприємства ВАТ «Сибір».

Дана дипломна робота складається з вступу, трьох глав і висновку. У першому розділі досліджуються сутність і методи фінансового аналізу підприємства. Другий розділ містить аналіз фінансового стану ВАТ «Сибір» за 2002-2003 рр.. У третьому розділі за результатами аналізу розкриваються проблеми фінансової діяльності підприємства і даються рекомендації щодо поліпшення фінансового стану ВАТ «Сибір».

При написанні дипломної роботи використовувалися 30 джерел літератури: навчальна та методична література, матеріали періодичної преси.

1. Сутність і методи фінансового аналізу

1.1. Основні особливості, цілі та методика фінансового аналізу

Елементи аналітичної функції притаманні будь-якої господарської діяльності. Однак, початок певної формалізації і систематизації аналітичних процедур традиційно пов'язують з процесом становлення та розвитку бухгалтерського обліку. Багата інформаційна база, сформована в рамках бухгалтерського обліку надає гарні можливості для аналітичних розрахунків, що стає особливо актуальним у міру розвитку ринкових відносин.

У змістовному плані фінансовий аналіз можна представляти як процес, що полягає в ідентифікації, систематизації та аналітичної обробки доступних відомостей фінансового характеру, результатом якого є надання користувачу рекомендацій, які можуть служити основою формалізованої для прийняття управлінських рішень щодо даного об'єкта аналізу.

До основних особливостей фінансового аналізу належать:

  • забезпечення загальної характеристики майнового та фінансового стану підприємства;

  • пріоритетність оцінок: платоспроможності, фінансової стійкості та рентабельності;

  • базування на загальнодоступної інформації;

  • інформаційне забезпечення рішень тактичного і стратегічного характеру;

  • доступність до результатів аналізу будь-яких користувачів;

  • можливість уніфікації складу та змісту лічильно-аналітичних процедур;

  • домінанта грошового вимірника в системі критеріїв;

  • високий рівень достовірності та верифіковані підсумків аналізу (в межах достовірності даних публічної звітності).

У певних випадках для реалізації цілей фінансового аналізу буває недостатньо використовувати лише бухгалтерську звітність. Окремі групи користувачів, наприклад, керівництво і аудитори, мають можливість залучати додаткові джерела (дані виробничого і фінансового обліку). Проте, найчастіше річна і квартальна звітність є єдиними джерелами зовнішнього фінансового аналізу.

Методика фінансового аналізу включає три взаємозалежних блоку:

- Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;

- Аналіз фінансового стану підприємства;

- Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Основна мета фінансового аналізу - одержання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому інтерес представляє як поточний фінансовий стан підприємства, так і прогноз на найближчу або відокремлену перспективу, тобто, очікувані параметри фінансового стану.

Зміст конкретних цілей фінансового аналізу істотно залежить від завдань суб'єктів фінансового аналізу. Цілі фінансового аналізу досягаються в результаті вирішення певного взаємозалежного набору аналітичних завдань, які являють собою конкретизацію цілей аналізу з урахуванням організаційних, інформаційних, технічних і методичних можливостей проведення цього аналізу. Основними факторами є обсяг і якість вихідної інформації.

Щоб приймати управлінські рішення в галузі виробництва, збуту, фінансів, інвестицій і новвоведеній, керівництву потрібна постійна поінформованість з відповідних питань, можлива лише в результаті відбору, аналізу, оцінки і концентрації вихідної інформації.

Основний принцип аналітичного читання фінансових звітів - це дедуктивний метод, тобто від загального - до приватного. Але він повинен застосовуватися багаторазово. У ході такого аналізу як би відтворюється тимчасова і логічна послідовність господарських фактів і подій, спрямованість і сила впливу їх на результати діяльності.

Фінансовий аналіз є прерогативою вищої ланки управлінських структур підприємства, здатних впливати на формування фінансових ресурсів і на потоки грошових коштів. Ефективність або неефективність приватних управлінських рішень, пов'язаних з визначенням ціни продукту, розміру партії закупівель сировини або поставок продукції, заміною обладнання або технології, повинна пройти оцінку з точки зору загального успіху підприємства, характеру його економічного зростання і зростання загальної фінансової ефективності

Основними функціями фінансового аналізу є:

  • об'єктивна оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності і ділової активності об'єкта аналізу;

  • виявлення чинників і причин досягнутого стану та отриманих результатів;

  • підготовка і обгрунтування прийнятих управлінських рішень в галузі фінансів;

  • виявлення та мобілізація резервів поліпшення фінансового стану і фінансових результатів, підвищення ефективності всієї господарської діяльності.

Примірна схема аналізу фінансової діяльності наведена на рис. 1.

Рис. № 1. Схема фінансового аналізу підприємства.

Головною метою будь-якого виду фінансового аналізу є оцінка та ідентифікація внутрішніх проблем підприємства для підготовки, обгрунтування і прийняття різних управлінських рішень, у тому числі:

  • в області розвитку;

  • виходу з кризи;

  • переходу до процедур банкрутства;

  • купівлі-продажу бізнесу або пакета акцій;

  • залучення інвестицій (позикових коштів).

Таким чином, ключовим питанням для розуміння сутності й результативності фінансового аналізу є концепція господарської діяльності підприємства як потоку рішень про використання ресурсів з метою отримання прибутку.

Незалежно від того, в якій сфері виробництва здійснюється діяльність підприємства, кінцева мета не змінюється. Все різноманіття рішень для досягнення цієї мети може бути зведене до трьох основних напрямках:

  • рішення по вкладенню капіталів (ресурсів);

  • операції, проведені за допомогою цих ресурсів;

  • визначення фінансової структури діяльності підприємства.

1.2. Види, форми і методи фінансового аналізу

Основна мета фінансового аналізу - отримання ключових, найбільш інформативних параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами.

Залежно від конкретних завдань фінансовий аналіз може здійснюватися в наступних видах:

  • експрес-аналіз (призначений для отримання за 1-2 дня загального уявлення про фінансовий стан компанії на базі форм зовнішньої бухгалтерської звітності);

  • комплексний фінансовий аналіз (призначений для отримання за 3-4 тижні комплексної оцінки фінансового положення компанії на базі форм зовнішньої бухгалтерської звітності, а також розшифровок статей звітності, даних аналітичного обліку, результатів незалежного аудиту тощо);

  • фінансовий аналіз як частину загального дослідження бізнес-процесів компанії (призначений для отримання комплексної оцінки всіх аспектів діяльності компанії - виробництва, фінансів, постачання, збуту і маркетингу, менеджменту, персоналу тощо);

  • орієнтований фінансовий аналіз (призначений для вирішення пріоритетною фінансової проблеми компанії, наприклад оптимізації дебіторської заборгованості на базі як основних форм зовнішньої бухгалтерської звітності, так і розшифровок тільки тих статей звітності, які пов'язані із зазначеною проблемою);

  • регулярний фінансовий аналіз (призначений для постановки ефективного управління фінансами компанії на базі подання у визначені терміни, щоквартально або щомісячно, спеціальним чином оброблених результатів комплексного фінансового аналізу).

Залежно від заданих напрямків фінансовий аналіз може проводитися в наступних формах:

  • ретроспективний аналіз (призначений для аналізу сформованих тенденцій і проблем фінансового стану компанії, при цьому ми вважаємо, що, як правило, буває досить квартальної звітності за останній звітний рік та звітний період поточного року);

  • план-фактний аналіз (потрібно для оцінки і виявлення причин відхилень звітних показників від планових);

  • перспективний аналіз (необхідний для експертизи фінансових планів, їх обгрунтованості та достовірності з позицій поточного стану і наявного потенціалу).

Вихідною базою фінансового аналізу є дані бухгалтерського обліку та звітності, аналітичний перегляд яких повинен відновити всі основні аспекти господарської діяльності та здійснених операцій в узагальненій формі, тобто, з необхідною для аналізу ступеня агрегування.

Практика фінансового аналізу виробила основні методи читання фінансових звітів. Серед них можна виділити наступні:

  • горизонтальний аналіз;

  • вертикальний аналіз;

  • трендовий аналіз;

  • метод фінансових коеффіфіентов;

  • порівняльний аналіз;

  • факторний аналіз.

Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат в цілому.

Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто, основний тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників в майбутньому, а, отже, ведеться перспективний, прогнозний аналіз.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин даних звітності, визначення взаємозв'язків показників.

Порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарський порівняння за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарське порівняння показників даної фірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними.

Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохатіческіх прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), тобто що полягає в роздробленні результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Грунтуючись на даних про минулу діяльність підприємства, фінансовий аналіз спрямований на зниження невизначеності щодо його майбутнього стану.

Результати аналізу фінансового стану підприємства має першорядне значення для широкого кола користувачів, як внутрішніх, так і зовнішніх по відношенню до підприємства - менеджерів, партнерів, інвесторів і кредиторів.

Для внутрішніх користувачів, до яких в першу чергу відносяться керівники підприємства, результати фінансового аналізу необхідні для оцінки діяльності підприємства і підготовки рішень про коригування фінансової політики підприємства.

Для зовнішніх користувачів - партнерів, інвесторів і кредиторів - інформація про підприємство необхідна для прийняття рішень про реалізацію конкретних планів щодо цього підприємства (придбання, інвестування, укладання тривалих контрактів).

Між внутрішнім і зовнішнім фінансовим аналізом існують певні відмінності.

Зовнішній фінансовий аналіз орієнтований на відкриту фінансову інформацію підприємства і припускає використання типових (стандартизованих) методик. При цьому, як правило, використовується обмежена кількість базових показників. При виконанні аналізу основний акцент робиться на порівняльні методи, тому що користувачі зовнішнього фінансового аналізу найчастіше перебувають у стані вибору - з яким з досліджуваних підприємств встановлювати або продовжувати взаємини і в якій формі це найбільш доцільно робити.

Внутрішній фінансовий аналіз відрізняється більшою вимогливістю до вихідної інформації. У більшості випадків для нього не достатньо інформації, що міститься в стандартних бухгалтерських звітах, і виникає необхідність використовувати дані внутрішнього управлінського обліку.
У процесі аналізу найбільший акцент робиться на розуміння причин змін фінансового стану підприємства і пошук рішень, спрямованих на поліпшення цього стану. При цьому абсолютно не важливо, чи досягається поставлена ​​мета шляхом використання стандартних або ж оригінальних методик.

На відміну від зовнішнього, внутрішній аналіз не обмежується розглядом підприємства в цілому, а практично завжди спускається до аналізу окремих підрозділів та напрямків діяльності підприємства, а також видів продукції.

У таблиці 1 представлено порівняння двох підходів до фінансового аналізу.

Таблиця 1

Відмінності між зовнішнім і внутрішнім фінансового аналізу


Зовнішній аналіз

Внутрішній аналіз

Мета

Оцінка фінансового стану (проблема вибору)

Поліпшення фінансового стану

Вихідні дані

Відкрита (стандартна) бухгалтерська звітність

Будь-яка інформація, необхідна для вирішення поставленого завдання

Методика

Стандартна

Будь-яка, відповідна вирішення поставленого завдання

Акцент

Порівняння з іншими підприємствами

Виявлення причинно-наслідкових зв'язків

Об'єкт дослідження

Підприємство в цілому

Підприємство, його структурні підрозділи, напрямки діяльності, види продукції

Основними напрямами фінансового аналізу є:

  1. Аналіз структури балансу.

  2. Аналіз прибутковості діяльності підприємства і структури виробничих витрат.

  3. Аналіз платоспроможності (ліквідності) і фінансової стійкості підприємства.

  4. Аналіз оборотності капіталу.

  5. Аналіз рентабельності капіталу.

  6. Аналіз продуктивності праці.

Основними джерелами інформації для фінансового аналізу є дані бухгалтерського та управлінського обліку:

  • дані про майно підприємства (активах) та джерела його утворення (пасивах) на початок і кінець досліджуваного періоду у вигляді аналітичного балансу;

  • дані про результати діяльності підприємства за досліджуваний період у вигляді аналітичного звіту про прибутки та збитки.

Традиційно і особливо при проведенні зовнішнього аналізу в якості вихідної інформації використовується стандартний бухгалтерський баланс (форма № 1). Дані про майно та джерела повинні бути збалансовані між собою.

Активи повинні бути структуровані за їх економічною природою (за принципом віднесення вартості на вироблену продукцію, термінами використання і ступеня ліквідності).

Дані про джерела фінансування повинні бути розділені за принципом власності та термінами залучення.

Форма аналітичного балансу і фінансовий аналіз його показників буде детально розглянуто у 2 розділі даної роботи на прикладі балансу за 2002 року ВАТ «Сибір».

Таким чином, предметом вивчення фінансового аналізу є фінансові ресурси та їх потоки, основною метою - оцінка фінансового стану і виявлення можливостей ефективного функціонування підприємства, головним завданням - ефективне управління фінансовими ресурсами підприємства.

1.3. Економічний зміст звітних даних бухгалтерської звітності

Перш ніж приступати до виконання якихось розрахунків та аналізу з метою подальшого застосування в залежності від отриманого результату, потрібно скласти чітке уявлення про вихідної інформаційній базі: її склад, зміст, структуру, принципи підготовки, економічної інтерпретації основних її елементів, їх взаємозв'язку і т . п.

Очевидність економічної інтерпретації деяких показників звітності конкретним користувачем визначається не тільки рівнем його аналітичної підготовки, але й знанням формування системи показників в бухгалтерському обліку, регульованому методологією та податковим законодавством. Тому необхідність розуміння економічного змісту звітних даних очевидна.

1) Бухгалтерський баланс

Оскільки одне з призначень бухгалтерського балансу полягає в характеристиці змін у фінансовому стані підприємства за звітний період, він містить дві колонки показників - на початок року і кінець періоду (кварталу, півріччя, 9 місяців, року). У бухгалтерському балансі активи та зобов'язання повинні представлятися з підрозділом залежно від терміну обігу на оборотні (короткострокові) і необоротні (довгострокові). Активи та зобов'язання представляються як оборотні (короткострокові), якщо термін обігу (погашення) по них не більше 12 місяців після звітної дати або тривалості операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців. Всі інші активи і зобов'язання представляються як необоротні (довгострокові).

Бухгалтерський баланс являє собою таблицю, що складається з активу і пасиву, активна сторона балансу дає уявлення про майно підприємства, пасивна - про структуру джерел його коштів.

Кошти в активі балансу групуються за двома розділами. У першому розділі відображаються довгострокові (позаоборотні) активи: основні засоби та нематеріальні активи за залишковою вартістю, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво.

У другому розділі наводиться інформація з оборотних активів, до яких відносяться запаси сировини і матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, всі види дебіторської заборгованості, грошові кошти та інші активи.

Пасив балансу представлений трьома розділами:

- Капітал і резерви (розділ III);

- Довгострокові зобов'язання (розділ IV);

- Короткострокові зобов'язання (розділ V).

Пасив балансу відображає відносини, що виникають в процесі залучення коштів, і тому його інтерпретація має юридичний відтінок. Справа в тому, що пасив балансу - це, в певному сенсі, сума зобов'язань організації. Наприклад, статутний капітал можна трактувати як зобов'язання перед власником за виділеним організації основним і оборотним засобам; кредити банків - зобов'язання організації перед банками по позиках, одержаних на різні цілі; кредиторська заборгованість є зобов'язання перед контрагентами: постачальниками - за отримані товарно-матеріальні цінності та надані послуги, робітниками і службовцями - щодо оплати праці, бюджетом - з податку на прибуток та інших платежів і т.д. різні фонди та резерви - це зобов'язання адміністрації перед колективом організації в цілому по виробничому і соціальному розвитку.

Усі ці зобов'язання законодавчо ранжуються за зобов'язаннями та пріоритетності їх задоволення і, крім того, надають різні права особам, перед якими вони виникли у господарюючого суб'єкта у зв'язку із залученням коштів.

Крім юридичної, можлива і економічна інтерпретація пасиву балансу - він представляє собою звід джерел коштів. Будь-яка стаття в пасиві повинна трактуватися не як власне фінансові ресурси, а як якийсь умовний джерело, за яким стоїть реальне фізична або юридична особа, що надала господарюючому суб'єкту грошові кошти в прямій або опосередкованій формі.

Оскільки виникли у зв'язку з наданням коштів зобов'язання раніше чи пізніше будуть неодмінно погашені, відповідне джерело цілком може зникнути джерела коштів і власне засоби - це зовсім різні категорії, тому вони і представлені в різних розділах - відповідно в пасиві і активі балансу. У цьому сенсі слова «придбати активи за рахунок прибутку» не слід розуміти буквально, оскільки будь-яка подібна угода може бути здійснена в кінцевому підсумку лише за рахунок грошових коштів, а не за рахунок како-то невловимої прибутку.

Прибуток - це умовний розрахунковий показник, а не реальні кошти, які можна використовувати в операціях купівлі-продажу. Іншими словами, якщо в балансі показана прибуток у розмірі 1 млн. руб., Це зовсім не означає, що у даної організації є така сума на рахунку або в касі. Більше того, організація може бути прибутковою і водночас не мати готівки на виплату заробітної плати або дивідендів.

Точно також повинен інтерпретуватися і термін «капітал», що розглядається в контексті джерел фінансування або пасивів балансу, - це джерело коштів, а не власне грошові ресурси.

Капітал - це кошти, якими володіє організація для своєї діяльності з метою одержання прибутку. Формується капітал підприємства за рахунок як власних (внутрішніх) так і позикових (зовнішніх) джерел.

Основним джерелом фінансування організації є власний капітал (рис. 2).

Рис. № 2. Склад власного капіталу підприємства

Статутний капітал - це сума коштів засновників для забезпечення статутної діяльності. На державних підприємствах - це вартість майна, закріпленого державою за підприємством на правах повного господарського відання; в акціонерних підприємствах - номінальна вартість акцій; для товариств з обмеженою відповідальністю - сума часток власників; для орендного підприємства - сума вкладів його працівників. Статутний капітал формується в процесі первинного інвестування коштів. Вклади засновників у статутний капітал можуть бути у майновій формі, у вигляді грошових коштів і нематеріальних активів.

Величина статутного капіталу оголошується при реєстрації підприємства, і коригування його величини вимагає перереєстрації установчих документів.

Додатковий капітал, як джерело коштів підприємства, утворюється в результаті переоцінки майна або продажу акцій вище їх номінальної вартості, а також в результаті реінвестування прибутку на капітальні вкладення.

Резервний капітал включає залишки резервного та інших аналогічних фондів, створюваних відповідно до законодавства або відповідно до установчих документів підприємства.

Фонд соціальної сфери формується в разі наявності у організації об'єктів житлового фонду та зовнішнього благоустрою (отриманих безоплатно, у тому числі за договором дарування, придбаних організацією), раніше не врахованих у складі статутного (складеного) капіталу, статутного фонду, додаткового капіталу.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) звітного періоду відображається в балансі накопичувальним підсумком з початку року. В кінці року невикористана її частина приєднується до залишку нерозподіленого прибутку минулих років.

До засобів спеціального призначення і цільового фінансування належать безоплатно отримані цінності від фізичних і юридичних осіб.

Основним джерелом поповнення власного капіталу є прибуток підприємства. Якщо підприємство збиткове, то власний капітал зменшується на суму отриманих збитків. Значну питому вагу в складі внутрішніх джерел займають амортизаційні відрахування від використовуваних власних основних засобів і нематеріальних активів. Вони не збільшують суму власного капіталу, а є засобом його реінвестування. До інших форм власного капіталу належать доходи від здачі в оренду майна, розрахунки із засновниками.

Основну частку в складі зовнішніх джерел формування власного капіталу займає додаткова емісія акцій. До числа інших зовнішніх джерел відносяться матеріальні та нематеріальні активи, передані підприємству безкоштовно фізичними та юридичними особами в порядку благодійності (рис.3).

Рис. № 3. Джерела формування власного капіталу

Позиковий капітал - це кредити банків і фінансових компаній, позики, кредиторська заборгованість, лізинг, комерційні папери. Він поділяється на довгостроковий (більше року) і короткостроковий (до року).

Власний капітал характеризується простотою залучення, забезпеченням більш стійкого фінансового стану і зниження ризику банкрутства.

Особливість власного капіталу полягає в тому, що він інвестується на довгостроковій основі і піддається найбільшому ризику.

Кредиторська заборгованість - це заборгованість, яка дуже тісно пов'язана з масштабами виробничої діяльності. Стаття «Постачальники і підрядчики» зазвичай займає основну питому вагу в цьому підрозділі.

За статтею «Інші кредитори» показується заборгованість підприємства за розрахунками, що не знайшли відображення по інших статтях цієї групи .. Зокрема за цією статтею відображаються заборгованість організації по платежам по обов'язковому і добровільному страхуванню майна, працівників організації та інших видів страхування, в яких підприємство є страхувальником, заборгованість з відрахувань до позабюджетних фондів, сума орендних зобов'язань підприємства за основні засоби, передані їй на умовах договору фінансового лізингу.

У підрозділі «Доходи майбутніх періодів" відображаються джерела коштів, отриманих у звітному періоді, але відносяться до майбутніх звітних періодів (орендна плата, плата за комунальні послуги тощо), а також інші суми, що враховуються відповідно до правил бухгалтерського обліку. До них відносяться:

- Недостачі товарно-матеріальних цінностей, виявлені за звітний період;

- Безоплатно отримані цінності;

- Різниця між стягуваної з винних осіб сумою за відсутні або зіпсовані товарно-матеріальні цінності та їх вартістю за обліковими цінами.

У підрозділі «Резерви майбутніх витрат і платежів" показуються залишки коштів, зарезервованих підприємством відповідно до облікової політики для цілей рівномірного включення майбутніх витрат у витрати виробництва або обігу звітного періоду та перехідні на наступний рік. До вказаних резервів відносяться резерви на:

- Майбутню оплату відпусток працівникам;

- Виплату щорічної винагороди за вислугу років;

- Виплату винагород за підсумками роботи за рік;

- Ремонт основних засобів;

- Виробничі витрати на підготовчі роботи у зв'язку з сезонним характером виробництва;

- Гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

- Майбутні витрати на рекультивацію земель та здійснення інших природоохоронних заходів.

2) Звіт про прибутки та збитки

Як відомо, основним поточним результативним показником діяльності підприємства є чистий прибуток, який залежить від багатьох факторів. Перш ніж аналізувати дану звітну форму з метою прийняття відповідних управлінських рішень, необхідно володіти методологією формування звітних даних. У даній роботі наводиться коротка характеристика показників Звіту про прибутки та збитки.

За статтею «Виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг (нетто-виручка)» відображається виручка від реалізації готової продукції (робіт, послуг), від продажу товарів тощо, яка обліковується на рахунку «Продажі», для визначення фінансових результатів від реалізації. Термін «нетто» означає, що виручка в бухгалтерській звітності відображається за мінусом податку на додану вартість (ПДВ), акцизів та інших обов'язкових платежів.

За статтею «Собівартість реалізації товарів, продукції (робіт, послуг) відображаються фактичні витрати (витрати), пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг, пов'язані з реалізованої продукції (робіт, послуг). Торговельні та постачальницько-збутові організації по цьому рядку вказують покупну вартість товарів. Порядок формування собівартості визначається відповідними правилами бухгалтерського обліку.

Стаття «Валовий прибуток» є розрахунковий показник, який визначається як різниця між нетто-виручкою і собівартістю.

Стаття «Комерційні витрати» характеризує витрати, пов'язані зі збутом продукції (робіт, послуг) у виробників і товарів у торговельних і збутових організацій. Торговельні та постачальницько-збутові організації враховують по цьому рядку витрати обігу, що припадають на реалізовані товари.

За статтею «Управлінські витрати» відображається величина загальногосподарських витрат організації, які обліковуються на відповідному рахунку, якщо обліковою політикою передбачено їх списання безпосередньо на рахунок «Продаж». У випадку, якщо таке списання не передбачено обліковою політикою, зазначені витрати відображаються у складі собівартості проданих товарів (робіт, послуг). Необхідність відокремлення комерційних та управлінських витрат визначена Положенням «Бухгалтерська звітність організації» (ПБУ 4 / 99).

Стаття "Прибуток (збиток) від продажів» є розрахунковий показник, який визначається як різниця між валовим прибутком і витратами комерційного та управлінського характеру.

Статті «Відсотки до отримання» і «Відсотки до сплати з'явилися у звітності з 1996 року у зв'язку з подальшим наближенням вітчизняної звітності до вимог міжнародних облікових стандартів. Їх призначення - виділити результати операцій, що мають фінансову природу і пов'язаних з одержанням (сплатою) відсотків і дивідендів. Таким чином, стаття «Відсотки до отримання» відображає суми належних до отримання відсотків за облігаціями, депозитами, процентів за зберігання коштів на розрахункових рахунках та ін Стаття «Відсотки до сплати» призначена для відокремлення витрат по сплаті відсотків, що проходять за дебетом рахунка 91 « Інші доходи і витрати », що має особливе значення для оцінки фінансового ризику даної компанії. Проте в даний час ця стаття не заповнюється, оскільки подібні витрати відповідно до Положення про склад витрат включаються до собівартості продукції.

За статтею «Доходи від участі в інших організаціях" відображаються доходи, що підлягають отриманню від участі у спільній діяльності без створення юридичної особи (за договором простого товариства) і доходи по внесках до статутного капіталу інших організацій, що враховуються відповідно до правил бухгалтерського обліку на рахунку 91 «Інші доходи і витрати».

За статтями «Операційні доходи (витрати)" відображаються такі доходи і витрати:

  • доходи і витрати, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації;

  • доходи і витрати, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності;

  • доходи і витрати від продажу основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів (крім іноземної валюти), продукції, товарів;

  • результати переоцінки майна і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті.

Доходи, що належать за цими операціями, та витрати, пов'язані з отриманням цих доходів, показуються у звіті розгорнуто, тобто НЕ сальдіруются.

У складі операційних витрат відображаються також суми належних до сплати окремих видів податків і зборів за рахунок фінансових результатів відповідно до встановленого законодавством РФ порядком. При вибутті амортизується майна у складі операційних витрат відображаються витрати, пов'язані з його вибуттям, і залишкова вартість.

По групі статей «Позареалізаційні доходи (витрати) відображаються такі доходи і витрати:

  • штрафи, пені, неустойки, нараховані за порушення умов договорів;

  • доходи і витрати від безоплатної передачі або отримання активів;

  • надходження і перерахування до відшкодування заподіяних організації збитків;

  • збитки і прибуток минулих років, виявлена ​​у звітному році;

  • суми кредиторської та дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;

  • сума уцінки та дооцінки активів (за винятком необоротних активів);

  • інші доходи та витрати, безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції, робіт, послуг.

Доходи, що належать за цими операціями, та витрати, пов'язані з отриманням цих доходів, показуються у звіті розгорнуто, тобто НЕ сальдіруются.

Стаття "Прибуток і збиток до оподаткування» є розрахунковий показник, що визначається як різниця між наведеними вище доходами і витратами.

Стаття "Надзвичайні доходи і витрати». Порядок визнання надзвичайних доходів і витрат визначається відповідно до загальних правил бухгалтерського обліку і здійснюється на рахунку 99 «Прибутки та збитки». Порядок обліку надзвичайних доходів і витрат для цілей оподаткування визначається відповідним податковим законодавством.

За статтею «Податок на прибуток" відображається сума податку на прибуток, що розраховується за даними податкового обліку, тобто з урахуванням обмежень на склад та величину витрат, віднесених на витрати.

Стаття «Чистий прибуток (збиток) являє собою розрахунковий показник, який визначається як різниця між прибутком (збитком) до оподаткування і величиною податку на прибуток.

Дві розглянуті форми - Бухгалтерський баланс і Звіт про прибутки та збитки є основними формами звітності, обов'язково присутніми в періодичної звітності, оскільки саме вони відображають майнове і фінансове становище підприємства на звітну дату, а також досягнуті ним у звітному періоді фінансові результати. Звідси випливає висновок, що для визначення негативних моментів у діяльності підприємства та прийняття управлінських рішень для усунення «вузьких місць», необхідно, в першу чергу проаналізувати показники, відображені в зазначених формах.

Методики читання бухгалтерської звітності різноманітні і жорстко не формалізуються. До них відносяться:

  • знання і розуміння принципів бухгалтерського обліку;

  • володіння нормативними документами в галузі обліку і звітності;

  • принципи формування основних частин звітності;

  • принципи та логіка проведення вертикального і горизонтального аналізу звітності;

  • принципи побудови і склад системи показників, які розраховуються за даними звітності.

При проведенні фінансового аналізу застосовуються економічні, статистичні методи, методи оптимального програмування, дескриптивні (описові з вертикальним і горизонтальним аналізом), предикативні (прогнозні) і нормативні моделі.

Проте, певна послідовність в їх практичній реалізації може бути сформульована: Фінансовий аналіз діяльності підприємства складається з:

  • загального аналізу фінансового стану, що дозволяє простежити динаміку валюти балансу, структуру активів і пасивів підприємства, майна, запасів і витрат, зробити загальний висновок про фінансовий стан підприємства;

  • аналізу фінансової стійкості - визначення платоспроможності підприємства;

  • аналізу ліквідності балансу - оцінки здатності підприємства розраховуватися за своїми зобов'язаннями (кредитоспроможності);

  • аналізу фінансових результатів - оцінки ефективності виробництва і вкладення тимчасово вільних грошових коштів.

При проведенні спільного аналізу фінансового стану використовуються:

  • абсолютні значення показників;

  • їх питомі ваги, що характеризують структуру активу, пасиву, майна і запасів;

  • зміни в абсолютних величинах (різниця в абсолютних значеннях на кінець і початок року), які характеризують приріст або зменшення тієї чи іншої статті балансу;

  • зміни в питомих вагах (різниця в питомих значеннях на кінець і початок року), що характеризують динаміку структури активу, пасиву балансу, майна і запасів підприємства.

Аналіз динаміки валюти балансу (суми статей активу і пасиву балансу) проводиться шляхом порівняння валюти балансу на початок і кінець аналізованого періоду.

1.4. Аналіз фінансової стійкості, ліквідності балансу, оборотності капіталу

Зовнішнім проявом фінансової стійкості будь-якого підприємства є платоспроможність, тобто здатність підприємства забезпечувати власними і позиковими джерелами платежі по основних і оборотних виробничих фондів для безперервного процесу виробництва. Платоспроможність визначається ступенем забезпеченості запасів і витрат джерелами формування.

Аналіз фінансової стійкості дозволяє відповісти на питання: наскільки правильно було управління фінансами за певний період. Сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність (здатність своєчасно повністю виконати свої зобов'язання) виступає її зовнішнім проявом.

Розрізняють чотири типи фінансової стійкості:

  • Абсолютна стійкість фінансового стану - наявність у підприємства надлишку власних джерел формування «Запасів» (СОС), що відповідає нерівності (1):

СОС 0, (1)

Де СОС = П III - А I - З ПДВ

П III - підсумок розділу III пасиву балансу «Капітали і резерви»;

А I - підсумок розділу I активу балансу «Необоротні активи»;

З ПДВ - запаси підприємства з урахуванням ПДВ.

  • Нормально стійкий фінансовий стан - «Запаси» забезпечуються сумою власних коштів підприємства і довгострокових позикових коштів, що відповідає нерівності (2):

СОС <0; СДС 0 (2)

Де СДС = СОС + П IV,

П IV - підсумок розділу IV пасиву балансу «Довгострокові зобов'язання».

  • Нестійкий фінансовий стан - «Запаси» забезпечуються за рахунок власних і позикових коштів (довгострокових і короткострокових), що відповідає нерівності (3):

СОС <0; СДС <0; СЗС 0 (3)

де СЗС = СДС + ЗС,

ЗС - короткострокові позики і кредити.

  • Кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на межі банкрутства) - «Запаси» не забезпечуються джерелами формування, що відповідає нерівності (4):

СОС <0; СДС <0; СЗС <0 (4)

де СОС - надлишок або нестача власних оборотних коштів;

СДС - надлишок або нестача власних оборотних коштів і

довгострокових позикових коштів;

СЗС - надлишок або нестача власних оборотних коштів і позикових

Засобів (довгострокових і короткострокових).

Поняття ліквідності поєднує в собі два поняття: часу і ціни. Тобто, протягом якого часу і за якою ціною можна реалізувати ті чи інші активи, перетворивши їх в абсолютно ліквідний актив - гроші.

Аналіз ліквідності балансу дозволяє оцінити кредитоспроможність підприємства, тобто його здатність розраховуватися за своїми зобов'язаннями. Ліквідність визначається покриттям зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

За ступенем ліквідності активи поділяються на:

  • найбільш ліквідні активи (сума грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень підприємства), НЛА;

  • швидко реалізовані активи (сума дебіторської заборгованості з терміном погашення менше року і інших активів), БРА;

  • повільно реалізовані активи (сума дебіторської заборгованості з терміном погашення більше року, запасів, за винятком витрат майбутніх періодів, ПДВ по придбаних цінностей і довгострокові фінансові вкладення), МРА;

  • важкореалізоване активи (необоротні активи за вирахуванням довгострокових фінансових вкладень), ТРА;

За терміновості зобов'язань пасиви поділяються на:

  • найбільш термінові зобов'язання (Сума кредиторської заборгованості й інших короткострокових пасивів), НСО;

  • короткострокові пасиви (короткострокові позики і кредити), КПС;

  • довгострокові пасиви (підсумок розділу IV пасиву балансу), ДПС;

  • постійні пасиви (сума капіталу і резервів, доходів майбутніх періодів, резервів майбутніх витрат і платежів, скоригована на величину витрат майбутніх періодів), ПСП.

Для дотримання абсолютної ліквідності балансу повинні дотримуватися наступні нерівності:

НЛА ≥ НСО (1)

БРА ≥ КСП (2)

МРА ≥ ДСП (3)

ТРА ≤ ПСП (4)

Нерівності (1) і (2) характеризують поточну ліквідність, нерівності (3) і (4) - перспективну.

Аналіз оборотності капіталу складається з наступних показників:

  • коефіцієнт оборотності:

До об = V рп / СО,

де К об - коефіцієнт оборотності;

V рп - V розділ пасиву балансу;

СО - середньорічна сума оборотних коштів.

  • тривалість одного обороту (дні):

Дл = СО * Т / V РП,

де СО - середньорічна сума оборотних коштів;

Т - кількість днів в аналізованому періоді;

V рп - V розділ пасиву балансу.

  • коефіцієнт закріплення оборотних коштів:

Ка = СВ / V РП,

де СО - середньорічна сума оборотних коштів;

V рп - V розділ пасиву балансу.

  • Величина абсолютної економії (залучення) оборотного капіталу (тис. крб.).

СО = СО 1 - СО 0 * I vp,

де СВ - величина абсолютної економії (залучення) оборотного капіталу;

СО 1 - середньорічна сума оборотних коштів на кінець аналізованого періоду;

СО 0 - середньорічна сума оборотних коштів на початок аналізованого періоду;

I vp - індекс зміни V розділу пасиву балансу.

I vp = V р П 1 / V р П0

Даний аналіз дуже важливий для підприємств галузі з тривалим виробничим циклом, як наприклад, сільське господарство.

При загостренні в останні роки проблеми дефіциту обігових коштів, часто виникає питання, куди деваюются кошти, виділені в централізованому порядку. Фінансовий аналіз діяльності підприємства дозволяє відповісти і на це питання.

У висновку першого розділу слід зазначити, що існує безліч методів і видів фінансового аналізу: економічні, статистичні, методи оптимального програмування, дескриптивні (описові з вертикальним і горизонтальним аналізом), предикативні (прогнозні) і нормативні моделі.

Зокрема Постановою Уряду РФ від 20 травня 1994 р. N 498 "Про деякі заходи щодо реалізації законодавства неспроможність (банкрутство) підприємств" (зі змінами від 27 липня 1998 р., 27 серпня 1999 р., 27 листопада 2000, 7 червня 2001 р.) визначено систему критеріїв для визначення незадовільної структури балансу неплатоспроможних підприємств.

Показниками для оцінки задовільності структури балансу підприємства є: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності.

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує загальну забезпеченість підприємства обіговими коштами для ведення господарської діяльності й своєчасного погашення термінових зобов'язань підприємства.

Коефіцієнт поточної ліквідності визначається як відношення фактичної вартості знаходяться в наявності у підприємства оборотних коштів у вигляді виробничих запасів, готової продукції, коштів, дебіторських заборгованостей і інших оборотних активів (сума підсумків II і III розділів активу балансу) до найбільш термінових зобов'язань підприємства у вигляді короткострокових кредитів банків, короткострокових позик і різних кредиторських заборгованостей (підсумок II розділу пасиву балансу за вирахуванням рядків 500, 510, 730, 735, 740).

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних коштів (підсумок 1 розділу пасиву балансу) і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів (підсумок I розділу активу балансу) до фактичної вартості знаходяться в наявності у підприємства оборотних коштів у вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, коштів, дебіторських заборгованостей і інших оборотних активів (сума підсумків II і III розділів активу балансу).

Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності характеризує наявність реальної можливості у підприємства відновити або втратити свою платоспроможність протягом певного періоду. Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності визначається як відношення розрахункового коефіцієнта поточної ліквідності до його встановленого значення. Розрахунковий коефіцієнт поточної ліквідності визначається як сума фактичного значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець звітного періоду і зміни значення цього коефіцієнта між закінченням і початком звітного періоду в перерахунку на встановлений період відновлення (втрати) платоспроможності.

Підставою для визнання структури балансу підприємства незадовільною, а підприємства - неплатоспроможним є виконання однієї з наступних умов:

  • коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше 2;

  • коефіцієнт забезпеченості власними коштами на кінець звітного періоду має значення менш 0,1.

При наявності встановлених підстав для визнання структури балансу незадовільною, у випадку, якщо коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності, визначений виходячи із значення періоду відновлення платоспроможності, рівного шести місяців, і встановленого значення коефіцієнта поточної ліквідності, рівного двом, має значення більше одиниці, може бути прийнято рішення про наявність реальної можливості в підприємства відновити свою платоспроможність.

При відсутності встановлених підстав для визнання структури балансу незадовільною, у випадку, якщо коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності, визначений виходячи із значення періоду втрати платоспроможності, рівного трьом місяцям, і встановленого значення коефіцієнта поточної ліквідності, рівного двом, має значення менше одиниці, може бути прийнято рішення про те, що підприємство найближчим часом не зможе виконати свої зобов'язання перед кредиторами (про втрату платоспроможності підприємства).

Таким чином, актуальність проведення фінансового аналізу підприємства закріплена на урядовому рівні, так як з його допомогою можна визначити банкрутство, а також шляхи виходу з фінансової кризи.

У 2 розділі будуть розглянуті найбільш відомі і широко застосовуються дескриптивні методи фінансового аналізу.

2. Фінансовий аналіз підприємства ВАТ «Сибір»

2.1 Коротка характеристика підприємства ВАТ «Сибір»

Краснозерскій район розташований на півдні Новосибірської області, в центрі Кулундинской зони. Утворений у червні 1933 року. Територія району складає 5,3 тис. кв. км, чисельність жителів на 1 січня 2001 р. - 40,5 тис. чол. У районному центрі - селищі міського типу Краснозерское - проживає майже третина жителів району (9,7 тис. чол.). Національний склад населення району: 87% - росіяни, 13% - німці, українці, казахи та інші національності. За чисельністю казахів (1,2 тис.) район знаходиться на першому місці в області.

Район має декілька промислових підприємств, зосереджених в основному в райцентрі Краснозерское: завод м'ясо-кісткового борошна, хлібокомбінат, пивоварний завод, ремонтно-технічне підприємство, швейна фабрика, маслозавод, лісгосп. Кілька підприємств з переробки сільгосппродукції діє в сільській зоні. У селі Веселівському є цегельний завод.

Сільське господарство - основне заняття населення. Краснозерскій район має найбільшу площу посівів в області. Сільськогосподарським виробництвом в районі займаються 19 акціонерних товариств, два товариства, сільгоспкооператив, дослідне господарство Академії сільськогосподарських наук, 20 підсобних господарств різних підприємств, 198 фермерських господарств. Основна спеціалізація господарств - вирощування зерна і тваринництво. По валовому збору і продажу зернових культур, а також по поголів'ю овець, продажу вовни та баранини район займає найвищі позиції в області. Одним з акціонерних товариств є ВАТ «Сибір», яке перетворено в акціонерне товариство в 1996 році в ході приватизації з колгоспу «Росія». В даний час в суспільстві працює близько 200 чоловік. Основним виробництвом у ВАТ «Сибір» є виробництво зернових культур (рільництво) і тваринництво.

Виробництво зернових культур здійснюється на сільгоспугіддях загальною площею 4005 га, в тому числі:

  • посів пшениці - 2205 га;

  • посів вівса - 700 га;

  • посів ячменю - 800 га;

  • посів кукурудзи - 300 га.

Крім того, ВАТ «Сибір» належать сінокісні луки площею 170 га і пасовища для випасу великої рогатої худоби - 750 га.

Таким чином, ВАТ «Сибір» є власником земельних угідь загальною площею 4925 га, основна частка яких 46% відведена під виробництво пшениці (рис. 4)

Рис. № 4. Структура сільгоспугідь ВАТ «Сибір»

Тваринництво представлено стадом великої рогатої худоби в 1,5 тис. голів.

Товариство є юридичною особою і має у власності майно, що обліковуються на його самостійному балансі. Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Вищим органом управління товариства є загальні збори акціонерів. Загальне керівництво суспільством здійснює директор, обраний зборами акціонерів.

Директор керує суспільством відповідно до чинного законодавства виробничо-господарської і фінансово-економічною діяльністю підприємства, несучи всю повноту відповідальності за наслідки прийнятих рішень, збереження та ефективне використання майна підприємства, а також фінансово-господарські результати його діяльності. Організовує роботу і ефективну взаємодію всіх структурних підрозділів.

Як і більшість сільськогосподарських підприємств ВАТ «Сибір» є збитковим (табл. 2).

Таблиця 2.

Фінансові результати ВАТ «Сибір» тис. руб.

Показники

Роки

2000

2001

2002

Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг

Собівартість реалізації продукції, робіт, послуг

48892


47474


51852


50532

52224


50926

Прибуток (збиток) від виробничо-господарської діяльності

-1418

- 1320

- 1298


При всій збитковості фінансової діяльності суспільства можна відзначити позитивну тенденцію до зниження суми збитку. Так, у 2002 році сума збитку знизилася по відношенню до 2000 року на 120 тис. руб., По відношенню до 2001 року - на 22 тис. руб.

З таблиці 2 можна визначити, що зменшення суми збитку пов'язано зі збільшенням зростання виручки від реалізації продукції, який випереджає ріст витрат (мал. 5).

Темп зростання виручки в 2002 році склав:

по відношенню до 2000 року: (52224 / 48892 * 100) - 100 = 6,8%;

по відношенню до 2001 року: (52224 / 51852 * 100) - 100 = 0,7%.

Рис. № 5. Динаміка виручки і собівартості виробництва

Темп зростання собівартості в 2002 році склав:

по відношенню до 2000 року: (50926/47474 * 100) - 100 = 7,3%;

по відношенню до 2001 року: (50926/50532 * 100) - 100 = 0,8%.

Таким чином, позитивна динаміка зниження суми збитку пов'язана зі збільшенням виручки від реалізації продукції.

Як вже було зазначено в даній роботі сільське господарство є домінуючою галуззю виробничої Краснозерского району, який постійно займає лідируюче місце по виробництву зернових в Новосибірській області. ВАТ «Сибір» займає не останнє місце серед сільськогосподарських підприємств району.

2.2. Аналіз фінансової бази ВАТ «Сибір»

Як вже вище було зазначено, основна мета проведення фінансового аналізу - отримати уявлення про стан підприємства: його платоспроможності, використанні капіталу, ліквідності активів, прибутковості і т.д. Дану групу показників ще називають показниками структури капіталу і платоспроможності або коефіцієнтами управління джерелами коштів. Використовуючи дані бухгалтерського балансу ВАТ «Сибір» (Додаток 1) визначимо структуру його капіталу за 2001-2002 рр.. (Рис. 6).

Рис. № 6. Класифікація джерел коштів для аналізу фінансової стійкості підприємства

Відповідно до наведеної класифікації структура капіталу ВАТ «Сибір» в 2002 році по відношенню до 2001 року зазнала змін (рис.7). Розмір власного капіталу в абсолютному значенні знизився на 1136 тис. руб. (25086-23950) або на 4,5%% (100-23950/25086 * 100).

Позикові кошти, навпаки, в абсолютному значенні збільшилися на 964 тис. руб. або на 20% (5814/4850 * 100-100).

Дана ситуація говорить про те, що підприємство відчуває гостру нестачу оборотних коштів, заповнення якої здійснюється за рахунок залучення позикового капіталу.

Рис. 7. Динаміка структури коштів ВАТ «Сибір»


Таким чином, в 2002 році частка власних коштів ВАТ «Сибір» знизилася на 4%, відповідно частка залучених коштів збільшилася (рис.8).

Рис. № 8. Структура капіталу ВАТ «Сибір

Спочатку проведемо горизонтальний аналіз балансу товариства, наведеного для зручності розрахунків в агрегований вигляд (табл. 4).

Таблиця 4

Горизонтальний аналіз балансу ВАТ «Сибір»

Статті та розділи балансу

Код

2001

2002

Відхилення,% (4 / 3 * 100)

рядки

1

2

3

4

5

I. Необоротні активи

Нематеріальні активи

110

15

15

100,0

Основні засоби

120

26517

26517

100,0

Незавершене будівництво

130

0

0

Прибуткові вкладення в матеріальні

135

0

0

Довгострокові фінансові вкладення

140

0

0

Інші необоротні активи

150

0

0

Разом по розділу I

26532

26532

100,0

II. Оборотні активи

Запаси

210

2364

2158

91,3

Податок на додану вартість

220

18

16

88,9

Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш, ніж через 12 місяців після звітної дати)

230

0

0

Дебіторська заборгованість (платежі

240

502

620

123,5

по якій очікуються протягом

12 місяців після звітної дати)

Короткострокові фінансові вкладення

250

0

0

Грошові кошти

260

520

438

84,2

Інші оборотні активи

270

0

0

Разом по розділу II

290

3404

3232

94,9

III. Капітал і резерви

Статутний капітал

410

1500

1500

100,0

Додатковий капітал

420

17302

17450

100,9

Резервний фонд

430

0

0

Фонд соціальної сфери

440

100

100

100,0

Цільові фінансування і надходження

450

2500

0

0,0

Нерозподілений прибуток минулих років

450

0

0

Непокритий збиток минулих років

465

1003

986

98,3

Нерозподілений прибуток звітного року

470

0

0

Непокритий збиток звітного року

475

1320

1298

98,3

Разом по розділу III

490

23725

21334

89,9

IV. Довгострокові зобов'язання

Позики і кредити

510

2000

2500

125,0

Інші довгострокові зобов'язання

520

0

0

Разом у розділі IV

590

2000

2500

125,0

V. Короткострокові зобов'язання





Позики і кредити

610

50

60

120,0

Кредиторська заборгованість

620

2800

3254

116,2

Заборгованість учасникам (засновникам)

630

0

0

по виплаті доходів

Доходи майбутніх періодів

640

1361

2616

192,2

Резерви майбутніх витрат

650

Інші короткострокові зобов'язання

660

Разом у розділі V

690

4211

5930

140,8

БАЛАНС

29936

29764

99,4

Аналізуючи отримані результати горизонтального аналізу балансу, можна зробити певні висновки:

1) ВАТ «Сибір» не розвиває свою матеріально-технічну базу Показник рядка балансу 120 «Основні засоби» залишився незмінним у 2002 році по відношенню до 2001 року.

2) Оборотні активи (рядок балансу 290) знизилися на 5,1% (100-94,9). В основному це відбулося за рахунок зниження залишків грошових коштів. Негативним є зростання дебіторської заборгованості, який по відношенню до 2001 року склав в 2002 році 23,5%.

3) Зріс додатковий капітал на 0,9%, до структури якого входять амортизаційні відрахування. Склавши ставлення 17450/26517 * 100 = 65,8, можна сказати, що знос основних засобів товариства склав у 2002 році 65,8%. Це означає, що парк обладнання старіє, але не оновлюється.

4) Недолік оборотних активів суспільство заповнює за рахунок залучення позикових коштів, про що свідчить рядок балансу 510, де відображений зростання кредиторської заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями на 25,0%, і рядок 610, яка показує зростання короткострокової заборгованості по кредитах і позиках на 20% .

5) Дефіцит оборотних коштів, у свою чергу, викликав зростання кредиторської заборгованості (рядок 620 балансу) на 16,2%.

6) Кредиторська заборгованість за борговими зобов'язаннями в загальній сумі на кінець 2002 року склала: 25,0 +20,0 +16,2 = 61,2%. У той же час доходи майбутніх періодів (рядок 640 балансу) на кінець 2002 року збільшилися на 92,2%, що перевищує зазначену кредиторську заборгованість на 31,0% (92,2 -61,2) і дає підставу припускати про погашення кредиторської заборгованості в 2003-2004 рр..

Таблиця 5

Вертикальний (структурний) аналіз балансу ВАТ «Сибір»

Статті та розділи балансу

Код

2001

2002

рядки

тис. руб.

уд.вес,%

тис. руб.

уд.вес,%

1

2

3

4

5

6

I. Необоротні активи

Нематеріальні активи

110

15

0,1

15

0,1

Основні засоби

120

26517

88,6

26517

89,1

Незавершене будівництво

130

0

0

Прибуткові вкладення в матеріальні

135

0

0

Довгострокові фінансові вкладення

140

0

0

Інші необоротні активи

150

0

0

Разом по розділу I

26532

88,6

26532

89,1

II. Оборотні активи

Запаси

210

2364

7,9

2158

7,3

Податок на додану вартість

220

18

0,1

16

0,1

Дебіторська заборгованість (платежі

230

0

0

по якій очікуються більш, ніж

через 12 місяців після звітної дати)

Дебіторська заборгованість (платежі

240

502

1,7

620

2,1

по якій очікуються протягом


12 місяців після звітної дати)

Короткострокові фінансові вкладення

250

0

0

Грошові кошти

260

520

1,7

438

1,5

Інші оборотні активи

270

0

0

Разом по розділу II

290

3404

11,4

3232

10,9

III. Капітал і резерви

Статутний капітал

410

1500

5,0

1500

5,0

Додатковий капітал

420

17302

57,8

17450

58,6

Резервний фонд

430

0

0

Фонд соціальної сфери

440

100

0,3

100

0,3

Цільові фінансування і надходження

450

2500

8,4

0

Нераспределнная прибуток минулих років

450

0

0

Непокритий збиток минулих років

465

1003

3,4

986

3,3

Нераспределнная прибуток звітного року

470

0

0

Непокритий збиток звітного року

475

1320

4,4

1298

4,4

Разом по розділу III

490

23725

79,3

21334

71,7

IV. Довгострокові зобов'язання

Позики і кредити

510

2000

6,7

2500

8,4

Інші довгострокові зобов'язання

520

0

0

Разом у розділі IV

590

2000

6,7

2500

8,4

V. Короткострокові зобов'язання





Позики і кредити

610

50

0,2

60

0,2

Кредиторська заборгованість

620

2800

9,4

3254

10,9

Заборгованість учасникам (засновникам) із виплати доходів

630

0

0

Доходи майбутніх періодів

640

1361

4,5

2616

8,8

Резерви майбутніх витрат

650

Інші короткострокові зобов'язання

660

Разом у розділі V

690

4211

14,1

5930

19,9

БАЛАНС

29936

100,0

29764

100,0

Метою вертикального аналізу є розрахунок питомої ваги окремих статей у підсумку балансу і його зміни. При цьому встановлено наступне:

1) спостерігається незначно збільшення частки основних фондів на 0,5%, що призвело відповідно до зниження частки оборотних активів, в основному за рахунок уеньшенія частки запасів (0,6%) і грошових коштів (0,3);

2) спостерігається зниження в структурі пасиву балансу питомої ваги власних капіталів, що пояснюється відсутністю в 2002 році цільового фінансування, а також зростанням кредиторської заборгованості по довгострокових і короткострокових зобов'язань.

Порівняльний аналітичний баланс характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників. Даний аналіз систематизує і узагальнює розрахунки горизонтального і вертикального аналізу, дозволяючи більш наочно розглянути зміни відносних і абсолютних величин.

Зниження валюти балансу оцінюється (-172) негативно, тому що скорочується господарська діяльність підприємства.

Аналіз ліквідності балансу виявив наступне.

Нерівність А1> П1 не дотримано (платіжний недолік на початок року - 2280 тис. руб., На кінець року -2816 тис. руб.), Що свідчить про нездатність підприємства розрахуватися по найбільш термінових боргах.

Нерівності А2> П2, А3> П3 і А4 <П4 дотримуються, отже, поточну платоспроможність підприємства можна визнати задовільною (Додаток 2)

Таблиця 6

Порівняльний аналіз балансу ВАТ «Сибір»

Статті та розділи балансу

Код

2001

2002

Зміни

рядки

в тис.

в уд.

у% до

руб.

вазі,%

2001

1

2

3

4

5

6

7

I. Необоротні активи

Нематеріальні активи

110

15

15

0

0,0

100

Основні засоби

120

26517

26517

0

0,5

100

Незавершене будівництво

130

0

0

0

0,0

0

Прибуткові вкладення в матеріальні

135

0

0

0

0,0

0

Довгострокові фінансові вкладення

140

0

0

0

0,0

0

Інші необоротні активи

150

0

0

0

0,0

0

Разом по розділу I

26532

26532

0

0,5

100

II. Оборотні активи

Запаси

210

2364

2158

-206

-0,6

91,29

Податок на додану вартість

220

18

16

-2

0,0

88,89

Дебіторська заборгованість (платежі

230

0

0

0

0,0

0

по якій очікуються більш, ніж

через 12 місяців після звітної дати)

Дебіторська заборгованість (платежі

240

502

620

118

0,4

123,5

по якій очікуються протягом

12 місяців після звітної дати)

Короткострокові фінансові вкладення

250

0

0

0

0,0

0

Грошові кошти

260

520

438

-82

-0,3

84,23

Інші оборотні активи

270

0

0

0

0,0

0

Разом по розділу II

290

3404

3232

-172

-0,5

94,95

III. Капітал і резерви

Статутний капітал

410

1500

1500

0

0,0

100

Додатковий капітал

420

17302

17450

148

0,8

100,9

Резервний фонд

430

0

0

0

0,0

0

Фонд соціальної сфери

440

100

100

0

0,0

100

Цільові фінансування і надходження

450

2500

0

-2500

-8,4

0

Нераспределнная прибуток минулих років

450

0

0

0

0,0

0

Непокритий збиток минулих років

465

1003

986

-17

0,0

98,31

Нераспределнная прибуток звітного року

470

0

0

0

0,0

0

Непокритий збиток звітного року

475

1320

1298

-22

0,0

98,33

Разом по розділу III

490

23725

21334

-2391

-7,6

89,92

IV. Довгострокові зобов'язання

Позики і кредити

510

2000

2500

500

1,7

125

Інші довгострокові зобов'язання

520

0

0

0

0,0

0

Разом у розділі IV

590

2000

2500

500

1,7

125

V. Короткострокові зобов'язання




Позики і кредити

610

50

60

10

0,0

120

Кредиторська заборгованість

620

2800

3254

454

1,6

116,2

Заборгованість учасникам (засновникам)

630

0

0

0

0,0

0

по виплаті доходів

Доходи майбутніх періодів

640

1361

2616

1255

4,2

192,2

Резерви майбутніх витрат

650

0

0,0

0

Інші короткострокові зобов'язання

660

0

0,0

0

Разом у розділі V

690

4211

5930

1719

5,9

140,8

БАЛАНС

29936

29764

-172

0,0

99,43

Аналіз фінансової стійкості ВАТ «Сибір»

Показник

Розрахунок

2001

2002

Відхилення

Наявність власних оборотних коштів

СОС = IIIрП - IрА

-2807

-5198

-2391

Наявність власних і довгострокових

позикових джерел

СД = СОС + IVрП

-807

-2698

-1891

Загальна величина основних джерел

формування запасів і витрат

ОІ = СД + стр.610

-757

-2638

-1881

Забезпеченість запасів джерелами їх формування


Δ СОС = СОС-стор.210

-5171

-7356

-2185

Коефіцієнт забезпеченості

власними засобами

К = (IIIрП-IрА) / IIрА

-0,82

-1,61

-0,78

Оборотність капіталу

Коб = стр.290 * Т / VРП

295

199

-96

Коефіцієнт забезпеченості

матеріальних запасів власними

засобами


КСА = (IIIрП-IрА) / стор.210

-1,19

-2,41

-1,22

На основі даних проведеного аналізу можна судити про великий нестачі власних оборотних коштів, і цей недолік прогресує. У зв'язку з нестачею власних і довгострокових позикових джерел підприємство не в змозі формувати запаси, як наслідок - зниження запасів у 2002 році.

Відповідно, коефіцієнт забезпеченості власними коштами має від'ємне значення, що сигналізує про крайній дефіцит коштів.

Оборотність капіталу збільшилася на 96 днів, що є позитивним моментом і надалі повинно привести до деякої економії коштів.

Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними коштами вкрай низький, має від'ємне значення і тенденцію до збільшення. Це може означати, що підприємство відчуває нестачу оборотних коштів для поповнення матеріальних запасів.

З наведеного аналізу фінансової діяльності ВАТ «Сибір» слід наступне:

дефіцит оборотних коштів;

низька платоспроможність;

низька ліквідність;

висока зношеність основних засобів.

Одним словом, підприємство збиткове і знаходиться на межі банкрутства. Тому необхідно вживати дії в частині залучення фінансових потоків виходячи з галузевої спрямованості району.

3. Шляхи виходу ВАТ «Сибір» з фінансової кризи

3.1 Проблеми фінансової діяльності підприємства

Проведений у 2 чолі аналіз фінансової діяльності ВАТ «Сибір» виявив його збитковість.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами має від'ємне значення, що сигналізує про крайній дефіциті коштів

Підприємство відчуває гостру нестачу оборотних коштів, заповнення якої здійснюється за рахунок залучення позикового капіталу. У 2002 році частка власних коштів ВАТ «Сибір» знизилася на 4%. Дефіцит оборотних коштів, у свою чергу, викликав зростання кредиторської заборгованості на 16,2%.

Підприємство не розвиває свою матеріально-технічну базу. Зношеність основних фондів становить 65,8%.

Підприємство не здатне розрахуватися по найбільш термінових боргах. Ліквідність балансу дуже низька.

Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними коштами вкрай низький, має від'ємне значення і тенденцію до збільшення. Це ще раз підтверджує, що підприємство відчуває нестачу оборотних коштів для поповнення матеріальних запасів.

Основна проблема криється в низьких закупівельних цінах сільськогосподарської продукції. Собівартість сільськогосподарського виробництва перевищує обсяги продажів. Такий стан речей характерний не тільки для ВАТ «Сибір», а для всієї сільськогосподарської галузі. І вирішити питання про підвищення закупівельних цін можливе лише на державному рівні. Крім того, проблема криється у високій вартості ПММ, вирішити яку можливо також тільки на державному рівні.

3.2 Шляхи покращення фінансового стану ВАТ «Сибір»

Для сільськогосподарських підприємств підвищення врожайності є бажаною метою, бо потрібно менше вкласти зусиль для отримання більшої кількості їжі (зерна, плодів, ягід, і т.п.). Звичайно, людина практично завжди зацікавлений у збільшенні врожайності рослин. І чим менше при цьому він витратить своїх зусиль і матеріальних ресурсів, щоб викликати підвищення врожайності, тим краще. Такі економічні аспекти підвищення врожайності.

Через те, що у нинішніх селян не вистачає грошей на хімікати, або просто немає умов, сіють вони в переважній більшості не протравленими насінням (жито, пшениця, ячмінь). Як наслідок, знижується схожість насіння на 25-30%. Відповідно такі ж втрати при збиранні.

Мало того, що їх вартість хімікатів досить висока, особливо для окремих фермерських господарств, так ще потрібен спеціальний перелік споруд, який згідно Санітарним правилам і нормам СанПиН 1.2.1077-01, затвердженим Постановою Головного державного санітарного лікаря РФ від 8 листопада 2001 р. N 34 повинен включати:

  • склад пестицидів або агрохімікатів, приміщення (майданчик) для протруювання насіння, приміщення для зберігання протруєного насіння, розчинно-заправний вузол;

  • майданчик для зберігання машин, апаратів і транспорту, що використовуються для робіт з пестицидами і агрохімікатами;

  • майданчик з навісом для складування порожньої тари;

  • майданчик або спеціальний комплекс для знешкодження тари, транспортних засобів, апаратури та ін;

  • приміщення для зберігання знешкоджуючих засобів, споруди для очищення виробничих стічних вод;

  • приміщення для очищення і знешкодження спецодягу (пральня);

  • стоянку "чистого" автотранспорту, гараж, майстерні, цистерни з резервним запасом води;

  • будівлі адміністративного та побутового призначення.

Для організації пункту протруювання насіння при елеваторі потрібні такі витрати:

Заробітна плата

150000

руб.

Нарахування на заробітну плату робітника

53400

руб.

Амортизаційні відрахування

3500

руб.

Сировина і матеріали

300000

руб.

Разом основні витрати

506900

руб.

Накладні витрати 40%

202760

руб.

Разом витрат

709660

руб.

Будь-яке сільськогосподарське підприємство зацікавлене у збільшенні врожайності рослин. І чим менше при цьому він витратить своїх зусиль і матеріальних ресурсів, щоб викликати підвищення врожайності, тим краще. Такі економічні аспекти підвищення врожайності.

У 1986-89 рр.. в Горьківської області була випущена перша пілотна партія електромагнітних установок продуктивністю 20 тонн на годину для колгоспів і радгоспів. Ця партія була придбана колгоспами і радгоспами Горьківської, Кіровської областей, Краснодар, Ставропілля, Казахстану. Рекламацій на випущене обладнання не надходило.

Розроблене електромагнітне обладнання було спеціально адаптовано до існуючих технологічних процесів. Зокрема, перед посівом, навесні, згідно з технологічним регламентом, покладається виробляти хімічну протруювання насіння антигрибковими і антибактеріальними препаратами. На жаль, цей процес не є корисним ні для насіння, ні для людини, в силу того, що залишкові, слідові кількості речовин-протруйників, як правило, залишаються і в кінцевій продукції зерноводства - зерні, а потім у хлібопродуктах, м'ясі, молоці і молочних продуктах. Більшість з цих речовин відносяться до класу абіогенних (несумісних з життям) хімічних речовин, мутагенів і канцерогенів. Саме тому вітається будь сніженіеколічества цих речовин в процесі протруювання насіння. Дослідженнями встановлено, що застосування електромагнітної обробки насіння зернових призводить не тільки до підвищення врожайності в середньому на 10-12%, але також і до підвищення резистентності (опірності) до грибкових та бактеріальних захворювань зерна. У ряді випадків можливе зниження на 30% кількості речовин-протруйників насіння, що, безумовно, сприятливо позначається на зниженні мутагенної і канцерогенної небезпеки отриманого врожаю зерна для людини і сільськогосподарських тварин. Тобто, в кінцевому рахунку, сприяє отриманню більш «екологічно чистої» продукції.

Відомо, що екологічно чиста сільськогосподарська продукція коштує дорожче. Тому з метою виведення ВАТ «Сибір» з категорії «збиткове господарство» рекомендується виробляти екологічно безпечну електромагнітну обробку насіння, при якій середня величина підвищення врожайності зернових культур (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза) складає близько 12%. Крім того, при електромагнітної обробки посадкового матеріалу підвищується вміст клейковини в зерні, що в свою чергу підвищує цінність зерна і закупівельну ціну.

Так, закупівельні ціни з низьким вмістом клейковина становлять 3,5 тис. руб. за 1 тонну пшениці, з високим вмістом 5 - 5,5 тис. руб., тобто різниця становить близько 50%.

Готова промислова профі-установка продуктивністю 30 тонн на годину для установки на стрічковий транспортер шириною 500 мм коштує 32 250 руб. Витрати з урахуванням доставки складуть максимум 50 тис. руб. Тепер порахуємо економічний ефект від придбання електромагнітної установки для обробки зерна.

Витрати для протруєння насіння посівних пестицидами, як було зазначено вище, складають 709 660 тис. руб. на рік. Для протруєння насіння достатньо буде придбати 20 електромагнітних установки, єдині витрати на придбання яких складуть 1000 тис. руб. (20 * 50).

Крім того, при електромагнітної обробці насіння пшениця стає екологічно чистою, що призводить до збільшення її закупівельної вартості.

У середньому ВАТ «Сибір» намолочують 9700 тн зерна щорічно. Продаючи його за закупівельними цінами 4 тис. руб. за 1 тн отримує в середньому за рік 38 800 тис. руб.

Екологічно чистий урожай можна буде продавати по 5 тис. за 1 тонну, значить, дохід від продажу складе 9700 * 5 = 48 500 тис. руб., Тобто додатково можна буде отримати: 48500 - 38800 = 9700 тис. руб.

Таким чином, додатковий дохід від продажу зернових складе:

9700 - 1000 = 8700 тис. руб., За рахунок якого можна буде покрити збитки минулих років.

Залишається додати, що електромагнітну установку для обробки насіння можна придбати за адресою: Росія, 603105, Нижній Новгород, Паніна 4-119, телефон: 8 (312) -350 714.

Крім того, можна здати в оренду комерційним структурам вільні приміщення в адміністративному будинку загальною площею 320 кв. м. по 250 руб. за 1 кв. м. Тоді підприємство щомісяця буде мати додатково 80 тис. руб. (320 * 250), за рік сума складе 80 * 12 = 960 тис. руб.

Висновок

У даній дипломній роботі проведена дослідна робота з виявлення сутності, методів і видів фінансового аналізу. При цьому встановлено, що фінансовий аналіз має першорядне значення при визначенні фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

На прикладі ВАТ «Сибір», видом діяльності якого є сільськогосподарське виробництво, проведено дескриптивний фінансовий аналіз, в результаті якого було виявлено низька платоспроможність підприємства, низька ліквідність, збитковість господарської діяльності.

Для виведення підприємства з кризового стану розроблено конструктивну пропозицію по електронній обробці насіння пшениці, що дозволить підприємству не лише погасити збитки минулих років, а й отримати прибуток від своєї діяльності. Такий результат можливо отримати за рахунок закупа установок з електромагнітної обробці насіння, що виробляється в Нижньому Новгороді. Витрати в сумі 1 млн. руб. на придбання установки окупляться в перший же рік експлуатації по перше за рахунок зниження витрат на протруєння насіння пестицидами, по-друге, за рахунок отримання екологічно чистого зерна, закупівельна вартість якого вища, ніж зерна, протравлювання насіння якого проводилася за допомогою пестицидів.

Таким чином, виведення підприємства з кризової ситуації необхідно проводити з урахуванням його галузевої приналежності. Так, якщо ВАТ «Сибір» виробляє зернові, необхідно шукати шляхи підвищення врожайності, що призведе до додаткового врожаю, а отже і додаткового прибутку за його продаж.



Бібліографічний список

  • 1. Федеральний закон від 26 грудня 1995 року N 208-ФЗ Про акціонерні товариства (в ред. Від 27.02.2003)

  • 2. Федеральний закон від 8 січня 1998 р. N 6-ФЗ "Про неспроможності (банкрутство)" (зі змінами від 21 березня, 25 квітня 2002 р.)

  • 3.Указ Президента РФ від 22 грудня 1993 р. N 2264 "Про заходи щодо реалізації законодавчих актів про неспроможність (банкрутство) підприємств" (зі змінами від 25 липня 2000 р.)

  • 4. Постанова Уряду РФ від 20 травня 1994 р. N 498 "Про деякі заходи щодо реалізації законодавства неспроможність (банкрутство) підприємств" (зі змінами від 27 липня 1998 р., 27 серпня 1999 р., 27 листопада 2000, 7 червня 2001 р.)

  • 5. Постанова Уряду РФ від 25 квітня 1995 р. N 421 "Про додаткові заходи щодо реалізації законодавства Російської Федерації про неспроможність (банкрутство) підприємств і організацій" (зі змінами від 27 липня 1998 р., 27 серпня 1999 р., 27 листопада 2000 , 7 червня 2001 р.)

  • 6. Постанова Уряду РФ від 22 травня 1998 р. N 476 "Про заходи щодо підвищення ефективності застосування процедур банкрутства"

  • 7.Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства / Н. П. Любушин, В. Б. Лещева, В. Г. Дьякова.; Під ред. Н. П. Любушина. - М.: ЮНИТИ, 1999.

  • 8.Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Фінансовий аналіз. - М.: Видавництво «ДІС», 1997.

  • 9. Аксьонов С.І.; Буличов А.А.; Груніна Т.Ю.; Туровецкій В.Б.
    Вплив низькочастотного магнітного поля на активність естераз і зміна рН у зародка в ході набухання насіння пшениці
    Біофізика, 2000; Т.45, вип.4, - С. 737-745

  • 10. Бакаєв О.С. Річна бухгалтерська звітність комерційної організації. М.: Бухгалтерський облік, 2000.

  • 11. Бернстайн Л.А. Аналіз фінансової звітності. М.: Фінанси і статистика, 1996.

  • 12. Вакуленко Т.Г., Фоміна Л.Ф. Аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності для прийняття управлінських рішень. - СПб.: Герда, 2001.

  • 13. Вахрушіна М.А. Бухгалтерський управлінський облік. М.: Фінстатінінформ, 1999.

  • 14. Інформаційно-довідкова система «Новосибірська область». - К.: Інжгеодезія, 2001

  • 15. Ковальов В.В.. Фінансовий аналіз: методи і процедури. Фінанси і статистика. М.: 2001.

  • 16. Ковальов В.В., Патров В.В. Як читати баланс. М.: Фінанси і статистика, 1998.

  • 17. Ксьонз Н.В.; Качеішвілі С.В. Аналіз електричних і магнітних впливів на насіння Механізація та електрифікація сільського господарства, 2000; N 5, - С. 30

  • 18. Коротков Е. Антикризове управління. Підручник. М.: ИНФРА-М, 2000.

  • 19.Как аналізувати фінансове становище підприємства "О. В. Єфімова. Москва 2002 г.

  • 20. Миронова І.О. Аналіз фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. - Спб: Профікс, 2002.

  • 21.Основи економічного аналізу господарюючого суб'єкта. А.Н. Богатко - М.: Фінанси і статистика, 1999р.

  • 22. Патрушіна Н.В. Аналіз фінансових результатів за даними фінансової звітності / / Бухгалтерський облік. М.: 2002. № 5, с. 68-72.

  • 23. Довідник фінансиста підприємства. 3-тє вид., Доп. і перераб. ИНФРА-М, 2001.

  • 24. Санітарним правилам і нормам СанПиН 1.2.1077-01, затвердженим Постановою Головного державного санітарного лікаря РФ від 8 листопада 2001 р. N 34

  • 25. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності. Навчальний посібник. М.: ИНФРА-М, 2002.

  • 26. Шеремет А.Д., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. М.: ИНФРА-М, 2002.

  • 27. Фінанси. Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. Ковальової А.М. М.: Фінанси і статистика, 1996.

  • 28. Федорова Г.В. Фінансовий аналіз підприємств при загрозі банкрутства. - М.: Омега-Л, 2003.

  • 29. Економічний аналіз: підручник для вузів / Під ред. Проф. Л.Т. Гіляровського. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.

Додаток 1



БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС



на 1 січня 2003





КОДИ

Форма № 1 по ОКУД

0710001

Дата (рік, місяць, число)

Організація ВАТ "Сибір" за ЗКПО

Ідентифікаційний номер платника податків ІПН

5406007750

Вид діяльності: роздрібна торгівля ЗКГНГ

71200

Організаційно-правова форма / форма власності

Відкрите акціонерне товариство по ОКОПФ / ОКФС

Одиниця виміру тис. руб., Млн. руб. (Непотрібне закреслити) по СОЕІ

384/385




Адреса: р.п. Краснозерское




Дата затвердження

Дата відправлення (прийняття)





Код

На нача-

На кінець

АКТИВ

стор

ло року

року

тис.руб.

тис.руб.

1

2

3

4

I. Необоротні активи

Нематеріальні активи (04,05)

110

15

15

в тому числі:

патенти, ліцензії, товарні знаки (знаки обслу-

111

вання), інші аналогічні з переліченими

права та активи

організаційні витрати

112

ділова репутація організації

113

Основні засоби (01, 02, 03)

120

26517

26517

в тому числі:

земельні ділянки і об'єкти природокористування

121

будівлі, споруди, машини та обладнання

122

26517

26517

Незавершене будівництво (07,08,61)

130

Прибуткові вкладення в матеріальні цінності

135

0

0

в тому числі: майно для передачі в лізинг

136

майно, надане за договором прокату

137

Довгострокові фінансові вкладення (06,82)

140

0

0

в тому числі:

інвестиції в дочірні суспільства

141

інвестиції в залежні суспільства

142

інвестиції в інші організації

143

позики, надані організаціям на термін

більше 12 місяців

144

інші довгострокові фінансові вкладення

145

Інші необоротні активи

150

0

0

РАЗОМ по розділу I

190

26532

26532

II. ОБОРОТНІ АКТИВИ

Запаси

210

2364

2158

в тому числі:

сировину, матеріали та інші аналогічні

цінності (10,14,15,16)

211

1163

1008

тварини на вирощуванні та відгодівлі (11)

212

1201

1150

витрати в незавершеному виробництві

(Витрати обігу) (20,21,23,29,30,36,44)

213

готова продукція і товари для

перепродажу (14,15,16,20,41,42,43)

214


товари відвантажені (45)

215

витрати майбутніх періодів (97)

216

інші запаси і витрати

217


Податок на додану вартість по придбаних

цінностям (19)

220

18

16

Дебіторська заборгованість (платежі по якій

очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати)

230

в тому числі:

покупці і замовники (62,63,76)

231

векселі до отримання (62)

232

заборгованість дочірніх і залежних товариств (76)

233

аванси видані (60,76)

234

інші дебітори

235

Дебіторська заборгованість (платежі по якій

очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)

240

502

620

в тому числі:

покупці і замовники (62,63,76)

241

502

620

векселі до отримання (62)

242

заборгованість дочірніх і залежних товариств (76)

243

заборгованість учасників (засновників) за

внесках до статутного капіталу (75)

244

аванси видані (60,76)

245

інші дебітори

246

Короткострокові фінансові вкладення (58,59,81)

250

в тому числі:

позики, надані організаціям на термін менше 12 міс.

251

власні акції, викуплені в акціонерів (81)

252

інші короткострокові фінансові вкладення

253

Грошові кошти

260

520

438

в тому числі:

каса (50)

261

20

15

розрахункові рахунки (51)

262

500

423

валютні рахунки (52)

263

інші грошові кошти (55,57)

264

Інші оборотні активи

270

РАЗОМ по розділу II

290

3404

3232

БАЛАНС (сума рядків 190 +290)

300

29936

29764

Плакат № 1. Схема фінансового аналізу підприємства

Плакат № 2. Відмінності між зовнішнім і внутрішнім фінансового аналізу


Зовнішній аналіз

Внутрішній аналіз

Мета

Оцінка фінансового стану (проблема вибору)

Поліпшення фінансового стану

Вихідні дані

Відкрита (стандартна) бухгалтерська звітність

Будь-яка інформація, необхідна для вирішення поставленого завдання

Методика

Стандартна

Будь-яка, відповідна вирішення поставленого завдання

Акцент

Порівняння з іншими підприємствами

Виявлення причинно-наслідкових зв'язків

Об'єкт дослідження

Підприємство в цілому

Підприємство, його структурні підрозділи, напрямки діяльності, види продукції

Плакат № 4. Динаміка фінансових результатів ВАТ «Сибір» тис. руб.

Показники

Роки

2000

2001

2002

Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг

Собівартість реалізації продукції, робіт, послуг

48892


47474


51852


50532

52224


50926

Прибуток (збиток) від виробничо-господарської діяльності

-1418

- 1320

- 1298


Плакат № 4. Динаміка виручки і собівартості виробництва

Плакат № 5. Аналіз фінансової стійкості ВАТ «Сибір»

Показник

Розрахунок

2001

2002

Відхилення

Наявність власних оборотних коштів

СОС = IIIрП - IрА

-2807

-5198

-2391

Наявність власних і довгострокових

позикових джерел

СД = СОС + IVрП

-807

-2698

-1891

Загальна величина основних джерел

формування запасів і витрат

ОІ = СД + стр.610

-757

-2638

-1881

Забезпеченість запасів джерелами їх формування


Δ СОС = СОС-стор.210

-5171

-7356

-2185

Коефіцієнт забезпеченості

власними засобами

К = (IIIрП-IрА) / IIрА

-0,82

-1,61

-0,78

Оборотність капіталу

Коб = стр.290 * Т / VРП

295

199

-96

Коефіцієнт забезпеченості

матеріальних запасів власними

засобами


КСА = (IIIрП-IрА) / стор.210

-1,19

-2,41

-1,22

Плакат № 3. Структура сільгоспугідь ВАТ «Сибір»

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
381кб. | скачати


Схожі роботи:
Методи фінансового аналізу
Види та методи фінансового аналізу
Методи фінансового аналізу для цілей оцінки бізнесу
Статистичні методи аналізу фінансового стану підприємства в умовах ринку
Розробка фінансового плану будівельного підприємства на основі аналізу його фінансового стану
Основи фінансового аналізу
Сутність фінансового аналізу
Сутність і роль фінансового аналізу
Теоретичні основи фінансового аналізу
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru