приховати рекламу

Методи психологічного впливу і процес ресоціалізації засуджуючи

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МОСКОВСЬКИЙ ПСИХОЛОГО-СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
Брянський філія
Юридичний факультет
очне відділення
Спеціальність: 030501.65 Юриспруденція
Реферат
предмет: Юридична психологія
тема: Методи психологічного впливу і процес ресоціалізації засуджених

Вивчення практики виправних установ (ВП) переконує в необхідності проведення спеціальної роботи з психологічної підготовки засуджених до відбування покарання, а також до життя на волі. Значення психологічної підготовки особливо зросло, так як була виявлена ​​необхідність поряд з практичною підготовкою (і на її основі) здійснювати психологічну підготовку засудженого до життя в нових умовах, яка виступає початковим і завершальним ланкою в процесі його виправлення і перевиховання.
Психологічна підготовка виступає засобом мобілізації засуджених, активізації їх установок, звичок, психічних станів, які відповідали б новим умовам праці, життя, побуту. У результаті цілеспрямованих дій у засудженого формуються стратегічний план поведінки та психологічна готовність реалізувати його в новій ситуації, що забезпечує швидке його включення в нову соціальну середу і діяльність у ній без додаткової витрати енергії на подолання внутрішньої напруги та опору.
Види психологічної підготовки засуджених. Слід розрізняти психологічну підготовку засуджених:
1) до відбування кримінального покарання з ізоляцією від суспільства;
2) до нових умов утримання у зв'язку з переміщенням в межах одного і того ж виправної установи або перекладом з однієї колонії в іншу іншого режиму, з колонії в тюрму, а також з в'язниці в колонію;
3) до відбування кримінального покарання без позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці;
4) до життя на волі у зв'язку із звільненням від покарання.
Необхідність психологічної підготовки звільняються з ІУ до життя на волі обумовлена ​​корінним відмінністю їх життя в місцях позбавлення волі від життя на свободі. Основними її напрямками є: підготовка до чесної продуктивної праці; підготовка до життя в умовах сучасного суспільства; підготовка до життя і роботи в трудовому колективі; підготовка до життя в сім'ї; активізація бажання і звички займатися самовихованням.
Важливим напрямом психологічної підготовки до звільнення є формування суспільно цінних перспектив, що втілюються зазвичай у життєвих планах.
Обстеження групи осіб, неодноразово судимих, показало, що перед останнім звільненням вони мали такі особисті плани: влаштуватися на цікаву роботу; продовжити вчитися в школі (вузі, технікумі); вирішити сімейні питання. Однак зуміла реалізувати життєві плани лише половина осіб, їх мали. Засуджені намагалися виправдати це становище об'єктивними факторами: труднощами, пов'язаними з працевлаштуванням, негативним впливом друзів, недовірою оточуючих, але чималу роль при цьому відігравав і суб'єктивний фактор - їх слабка емоційно-вольова стійкість, невихованість та інші негативні якості, які не були усунені в процесі виправлення і перевиховання.
Кожен другий з обстежених змінив кілька місць роботи, оскільки не був психологічно підготовлений до сприйняття вимог трудового колективу вільних громадян. Частина осіб вказала на неблагополучне найближче оточення, яке сприяло вчинення ними повторних злочинів, і на морально-психологічні чинники, пов'язані з їх особистими недоліками. Тому найбільш важливими питаннями психологічної підготовки є: формування готовності до самостійних рішень і дій і подолання внутрішніх суб'єктивних труднощів, які виникають на шляху до чесного життя.
Необхідною умовою психологічної підготовки до звільнення є зміна у засудженого самооцінки та рівня домагань. Слід показати засудженому шляху відновлення його соціального статусу.
Завчасна й безпосередня психологічна підготовка. Завчасна психологічна підготовка починається з першого дня перебування засудженого в колонії і триває протягом усього терміну відбування покарання. Вона є складовою частиною системи всієї виховної роботи, проведеної з засудженими.
Форми і методи психологічної підготовки засуджених.
Розрізняють загальну і спеціальну психологічну підготовку засуджених. Загальна психологічна підготовка є невід'ємною частиною процесу виправлення і перевиховання засуджених і являє собою метод самого широкого впливу на особистість. У ній прийнято розрізняти форми індивідуального і групового (колективного) впливу.
Індивідуальне психологічний вплив здійснюється на окрему особистість з опорою на її внутрішні можливості. Успіх такого впливу залежить від знання вихователем значущих для засудженого факторів позбавлення волі і змін у сфері ціннісних орієнтації, його вміння долати механізми «психологічного захисту», встановлювати психологічний контакт із засудженим і розташовувати до себе.
При колективному (груповому) психологічний вплив соціально-поведінковий ефект досягається взаємним впливом засуджених один на одного, які організовуються і направляються вихователем (психологом). Для цього насамперед треба організувати і згуртувати осіб (10-12 чоловік), що піддаються психологічному впливу, використовуючи з цією метою їх зацікавленість, схожість життєвих доль і перспективи. У такому колективі основним чинником психологічного впливу є громадська думка і колективне (групове) настрій, а механізмами впливу - переконання і навіювання.
Спеціальна психологічна підготовка має конкретні і вузькі завдання впливу на особистість: формування психічної стійкості, профілактика виникнення та розвитку психопатології. Вона зводиться за своєю сутністю до психогігієнічної роботі із засудженими. Найбільш поширеними і доступними методами спеціального психологічного впливу є психотерапевтична, психопрофілактична бесіди і навіювання (сугестія).
Психопрофілактична та психотерапевтична бесіди проводяться за заздалегідь розробленим планом, що враховує індивідуальні та групові особливості засуджених. Разом з тим в плані розмови має знайти відображення знайомство засуджених з майбутніми умовами їх життя.
У плани бесід, проведених із засудженим у зв'язку зі звільненням з ІУ, бажано включати: інформацію про порядок звільнення, ознайомлення з правилами реєстрації; консультації з працевлаштування, питання відновлення контактів в сім'ї; де і як продовжити навчання; як вести себе при недовіру і настороженому відношенні до визволеного з боку вільних громадян і т. п.
Психопрофілактична та психотерапевтична бесіди проводяться індивідуально або в групах засуджених, які добре знають один одного, близьких за психічному складу особистості. У таких групах легше складаються стосунки взаємної відвертості, і роль вихователя (психолога, психотерапевта) - підказати на конкретних прикладах правильний вихід з того чи іншого труднощі в життєвій ситуації. З замкнутими або легко ранимими засудженими слід проводити переважно індивідуальні бесіди.
Метод переконання є основним у виховному процесі ІУ. Він має певну специфіку, оскільки застосовується в рамках державного примусу і психологічно сприймається засудженим часом негативно. Метод переконання реалізується з використанням словесних засобів (пояснення, роз'яснення, навчання і т.д.) і поведінкових (у вигляді прикладу самого вихователя)
Метод навіювання (сугестії) з його основним засобом впливу - словом - може досить успішно допомогти засудженим у їх психологічної підготовки до життя в нових умовах. Навіювання на відміну від переконання - це психологічний вплив, розраховане на некритичне сприйняття засудженим виховує інформації чинності авторитетності особистості внушающего. Але, крім прямого мовленнєвого впливу на засудженого, треба використовувати і непряме, опосередковане навіювання, через створення зразків для наслідування.
Методи корекції поведінки - вони гальмують розвиток негативних якостей особистості і стимулюють розвиток позитивних. До цих методів належать метод стимулювання (заохочення) та метод гальмування (покарання).
Кожен із зазначених методів об'єднує цілу групу прийомів:
1. метод переконання - пояснення, виклад, роз'яснення, повчання, наставляння, іронію, жарт, навіювання, приклад;
2. метод стимулювання (заохочення) - схвалення, похвалу, довіра, вдячність, організацію перспектив, відстрочку покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, умовне і умовно-дострокове звільнення від покарання, помилування;
3. метод гальмування (покарання) - зауваження, навіювання, осуд, осуд, переклад до виправної установи з більш суворим режимом утримання, в'язницю, позбавлення побачення з родичами, обмеження в отриманні посилок і передач, приміщення в штрафний ізолятор і ін
Включення засудженого після звільнення з ВП в умови сучасного гуртожитку можна віднести до реадаптації.
До засобів ресоціалізації відносяться:
1. організація режиму та створення сприятливих умов утримання як найважливіших факторів надання позитивного впливу на засуджених;
2. організація часу, проведеного засудженими поза камерами (праця, заняття спортом, отримання освіти, культурні заходи і т.д.);
3. релігійно-моральне виховання;
4. соціально-психологічний тренінг;
5. добровільне лікування від алкоголізму і наркоманії та ін
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
19.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Методи психологічного впливу і процес ресоціалізації засуджених
Переконання і навіювання як методи психологічного впливу впливу керівника на підлеглих
Методи психологічного впливу
Реклама як засіб психологічного впливу
Діалог як форма психологічного впливу
Форми психологічного впливу тренера на спортсменів
Прийоми інформаційно-психологічного впливу в рекламі
Особливості психологічного впливу реклами на споживача
Механізми психологічного впливу Навіювання і переконання
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru