Методи психологічного впливу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Християнський гуманітарно-економічний
ВІДКРИТИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
Навчальна дисципліна: «Юридична психологія»
Тема: «виправно-трудова психологія»
студентки 5 курсу гуманітарного факультету
«Захищений »____________
«Оцінка »___________
Одеса-2008р.

План

Введення. 3
1. Виправно-трудова психологія. 4
1.1 Поняття і зміст виправно-трудової психології. 4
1.2 Методи психолого-педагогічного впливу в установах по виконанню покарань. 7
Висновок. 11
Список використаної літератури .. 12

Введення

В одній з перших робіт (1925), присвячених розкриттю проблем виховно-трудовій психології, М.М. Гернет писав: «Не сперте і важке повітря в тюремній камері, не кількість повітря, що припадає на арештанта цікавить автора цих рядків, а жива душа людини, укладеного у в'язницю, з особливостями його переживань за високими стінами, за міцними дверима, під охороною внутрішньої і зовнішньої ».
Основи виправної психології були закладені ще в ХІХ столітті, коли в суспільстві стали формуватися ідей гуманізації тюремного покарання і вчені, приступивши до вивчення впливу позбавлення волі на психіку і поведінку людини, прийшли до висновку про необхідність використання психологічних знань у роботі з перевиховання засуджених.
Мета даної роботи розкрити сутність виправно-трудової психології і описати методи психолого-педагогічного впливу на засуджених - людей, які вчинили злочин.

1. Виправно-трудова психологія

1.1 Поняття і зміст виправно-трудової психології

Сьогодні у структурі Державного департаменту України з питань виконання покарань знаходиться 180 установ, у тому числі 131 виправна колонія, з яких 12 - для утримання жінок, 11 виховних колоній для неповнолітніх та 33 слідчих ізолятори. У виправних колоніях перебуває близько 150 тис. осіб [4].
Виправна (з 90-х років пенітенціарна) психологія як галузь юридичної психології визначає умови та особливості виправлення і перевиховання правопорушників, переважно у виправно-трудових установах. Зокрема, дана галузь досліджує інтелектуальні та особистісні властивості правопорушників, процес їх адаптації до перебування у виправно-трудових установах психічні стани, викликані позбавленням волі, методи і прийоми виховної роботи з цією категорією осіб, формування позитивної установки на виправлення та ін
Предмет вивчення пенітенціарної психології становлять факти, закономірності та механізми проявів психіки в окремих засуджених, соціально-психологічні явища в їхньому середовищі, а також ефективність засобів впливу, що застосовуються співробітниками виправних установ у процесі виконання різних видів покарання.
Різні форми впливу на засуджених складають систему методів, що сприяють їх підготовці до майбутнього життя на волі. Існує необхідність створення у засуджених позитивної структури потребностной бази для подальшого розвитку у них позитивної структури зв'язків, формування основи для сприйняття позитивного соціального досвід [4].
Соціально-психологічна адаптація засудженого відбувається в результаті впливу на нього комплексу психолого-педагогічних методів, що стимулюють прийняття особистістю високих соціальних цінностей. Найбільш важливими в цьому відношенні є відхід від шаблонів, індивідуалізація в обранні та застосуванні методів виховної роботи. Навіть обрання форм праці за ступенем тяжкості, характером виконуваних дій (праця чоловічий чи жіночий), результатами виконання завдань, відіграють велику роль у можливостях впливу на засуджених.
Форми праці припускають і облік спрямованості особистості. Так, виконання роботи, що не представляє ніякого інтересу для засуджених, тягне за собою негативний психологічний вплив на них і, як наслідок, веде до слабкого трудовому виховному ефекту. Так, наприклад, жінки відбувають покарання у виправно-трудових установах, віддають перевагу «жіноча праця». Зокрема, як свідчить практика, продуктивність і якість праці в них зростає, якщо вони шиють дитячий одяг, шкільну форму і, різко знижується, коли виробниче замовлення своїм об'єктом має виготовлення робочих рукавиць, брезентових фартухів і т.д. [4].
Виходячи з викладеного, пенітенціарну психологію можна визначити як галузь юридичної психології, що досліджує закономірності психічної діяльності особистості, яка відбуває покарання, а також можливості її ресоціалізації, тобто відновлення раніше порушених соціальних якостей.
У своєму розвитку пенітенціарна психологія використовує дані інших галузей психології. Найбільш тісно вона пов'язана з психологією праці, дані якої використовуються для дослідження психологічних факторів, що впливають на виховання у засуджених працьовитості, підвищення продуктивності праці, обрання виду і характеру виробництв, які надають виховний вплив.
Психологія мистецтва дає можливість використовувати в процесі виховного впливу дані про вплив естетичних цінностей на розвиток і становлення особистості, зокрема таких її потреб, які визначають ресоціалізацію особистості, пробуджуючи моральні, гуманні риси особистості.
Пенітенціарна психологія також пов'язана із загальною і соціальною психологією. У загальній психології використовуються дані про емоції, стрес, фрустрація, психологічних показниках темпераменту і характеру, вольових проявів, реакцій на подразник як основи формування методів індивідуального впливу на засуджених. .
Дані ж соціальної психології, які стосуються формуванню настроїв і почуттів різних соціальних груп (формальних і неформальних), застосовуються для дослідження закономірностей формування настроїв та почуттів колективів засуджених, у т. ч. окремих микроколлективов, у праці та побуті, психологічних основ групових злочинів, масових конфліктів, дезорганізують діяльність установ з виконання покарань [1].
До основних напрямів досліджень в області пенітенціарної психології відносяться:
вивчення закономірностей зміни психіки засудженого, розвиток його особистісних якостей і мотивів поведінки з метою визначення впливу на його свідомість факторів, пов'язаних з ізоляцією від суспільства;
дослідження морального впливу на засудженого кримінального покарання як чинника, який надає ганебне вплив, вивчення психічних станів засуджених, викликаних усвідомленням провини чи невинність з метою створення необхідних умов для їх адаптації;
дослідження психологічних особливостей засуджених, обумовлених їх віком, життєвим досвідом, національною приналежністю, видом злочинної діяльності і покаранням з метою розробки методів формування колективів засуджених та видів виховного впливу;
розробка групових та індивідуальних методів психолого-педагогічного впливу з метою найбільш ефективної корекції засуджених.
Вирішення названих завдань не є чимось раз і назавжди даними, застиглим, воно набуває нові напрямки та форми, зумовлені специфікою установ з виконання покарань, а також результативністю теоретичних положень і методик, впроваджених в практику їх діяльності.
Розглянемо тепер основні методи психолого-педагогічного впливу, використовувані в пенітенціарних установах.

1.2 Методи психолого-педагогічного впливу в установах по виконанню покарань

У установа з виконання покарань потрапляє особа з досить усталеними поглядами, навичками, звичками, манерою спілкування з людьми. Тому методи психолого-педагогічного впливу, що застосовуються у звичайній обстановці, тут повинні бути трансформовані стосовно до тих характеристик, які властиві особам, які відбувають покарання за скоєний ними злочин. Соціально - психологічні відхилення (дефекти) в поведінці та способі життя індивіда, ті, що в процесі здійснення ним злочинної діяльності, вимагають такого соціального контролю, який спрямований на руйнування злочинних потреб, ліквідацію накопичився у нього негативного соціального досвіду, створення основи для подальшого розвитку позитивної структури зв'язків [1].
Необхідною передумовою для обрання методів психолого-педагогічного впливу є вивчення особистості засудженого, його поведінки у генезі (до надходження до установи виконання покарань і під час перебування в ньому), ставлення до праці, навчання, режиму, комплексу заходів соціального впливу.
Особистість засудженого являє собою складну структуру, що об'єднує комплекс соціально - психологічних поглядів, потреб, відносин, в яких домінують негативні тенденції. В основі поведінки і діяльності кожної людини лежать потреби. Життя передбачає задоволення потреб, у тому числі матеріальних і духовних. Потреби людини спонукають його до активності, створенню і розвитку суспільного виробництва. Разом з тим рівень і характеристика потреб в нормі і при кримінальних відхиленнях можуть бути принципово різними. Аналіз та узагальнення рівнів потреб та інтересів у правопорушників дозволяють виявити:
1) порушення рівноваги між різними видами потреб і інтересів;
2) збочений характер окремих потреб; 3) примітивність потреб і інтересів;
4) аморальність, злочинні прояви у способах задоволення потреб.
У злочинців матеріальні потреби домінують над духовними, коло останніх вкрай вузький і припускає лише спілкування з людьми або отримання тих чи інших відомостей для придбання свого «злочинного престижу». Такі поняття як дружба, прихильність, злочинці в переважній числі розуміють викривлено: будуть гроші - будуть і друзі. Як правило, злочинці деяких категорій уникають праці, бажають жити «легко і красиво», не обтяжуючи себе фізичною роботою.
Методи психолого-педагогічного впливу, використовувані в установах по виконанню покарань, відповідають за своєю принциповою схемою загальним педагогічним заходам виховання, однак мають певну специфіку, яка визначається контингентом, у відношенні якого вони застосовуються. До цих методів поряд з високою і послідовної вимогливістю щодо режиму праці і відпочинку відноситься метод переконання, основною рисою якого є такий вплив на психіку засудженого, при якому досягається розуміння завдання і формується згоду з необхідністю її виконання.
Реалістичність, доказовість суджень і міркувань, які повинні володіти силою переконання, - головні сторони методу переконання. При цьому потрібно підбирати доступні і яскраві факти, що аргументують доводи переконання. Основним аргументом переконання є бесіда. Багаторазово повторювана, що має певну варіантність, вона у всіх випадках веде до позитивного ефекту.
До найбільш важливим методам кримінально - виконавчого впливу відноситься метод навіювання, що передбачає вплив на психіку людини без критичного його сприйняття останнім. Навіювання має на меті змінити ставлення засудженого до його негативних установок, прищепити йому нові устремління. Навіювання, як правило, пов'язане з авторитетом людини, його здійснюють. У загальній психології під навіюванням розуміють різні способи вербального і невербального емоційно забарвленого впливу на людину з метою створення у нього певного стану чи спонукання до певних дій. В основі навіювання лежить ослаблення дії свідомого контролю, здійснюваного у відношенні сприймають інформації [1].
Виділяють два способи проведення навіювання: словесне - шляхом прямого мовленнєвого впливу на засудженого і непряме, опосередковане будь - яким предметом чи дією [2]. Навіювання може викликати не тільки ті чи інші емоційні стани, а й вольові спонукання, що дуже істотно для практики діяльності установ з виконання покарань. Навіювання може бути як прямим, безпосередньо звернені до засудженого, так і непрямим, що мають на меті повідомлення позитивною, що вселяє інформації про інших осіб, причому в такій формі, яка не вимагає безпосередньої реакції у відповідь.
Методи непрямого навіювання включають в себе демонстрацію фільмів, вплив музикою, читанням художньої літератури тощо При здійсненні методів впливу важливо відзначити, що виникають у засудженого домінантні вогнища, що підтримують позитивні прагнення, починають згасати. Тому такі домінанти необхідно стимулювати повторенням впливу. Доцільно так само управляти самонавіюванням засудженого.
В якості важливого методу впливу на особистість засудженого в пенітенціарної психології називають метод передачі інформації. На думку А.В. Дулова, спеціально і цілеспрямовано відбирати інформацію, що надходить до засудженого, повинна сприяти поповненню його соціального досвіду, отримання та переробки їм відомостей, яких він раніше не отримував (або ігнорував), - про життя суспільства, про інтереси і діяльності людей, про трудових процесах, культури і т.д. [2]
Специфічним методом впливу на особистість засудженого є метод регулювання психічних спілкувань. Тут є певні можливості впливати і регулювати психічні спілкування, взаємодії з іншими засудженими, рідними і близькими. Такий метод так само передбачає контроль за входженням засудженого в мікроколективі (у тому числі з негативною спрямованістю).
Особливі умови перебування засудженого в місцях позбавлення волі припускають застосування методу примусу. Вчені, які досліджують пенітенціарну психологію (А. Г. Ковальов), вважають, що покарання діє в одних випадках страхітливо, в інших - змушує думати про те, який образ поведінки виявляється не тільки зручнішим в даний час, але і перспективним у справі самовиправлення.

Висновок

Виправна (пенітенціарна) психологічна наука будучи галуззю юридичної психології, виявляє умови та особливості виправлення і перевиховання правопорушників, переважно у виправно-трудових установах.
Пенітенціарна психологія вивчає як психологію окремих правопорушників, так і структуру формальних і неформальних груп в місцях позбавлення волі, психологічний феномен їх виникнення та функціонування.
До завдань виправної психології відносяться: дослідження ефективності покарання; зміна психіки особистості засудженого а в процесі виконання покарання; формування особливостей поведінки в умовах табірного і тюремного режимів.
Пенітенціарна психологія в тісному зв'язку з іншими науками (педагогікою, психологією праці, соціальною психологією) розробляє практичні рекомендації щодо ресоціалізації засуджених, засоби і способи психологічної корекції особистості правопорушника.
Суттєвою особливістю пенітенціарної психології є те, що вона має справу з людьми, які вчинили злочин, і ставить основним завданням їх перевиховання, залучення до суспільно-корисної праці, їх адаптації до нормального існування після закінчення терміну покарання.
Відомо, що перевиховувати завжди складніше, тому що цей процес пов'язаний з ломкою, певною мірою усталених в особистості поглядів на життя, її цінності і способи досягнення цілей. Тому, виходячи з об'єкта пенітенціарної психології та її виховних завдань, до фахівців, які працюють у виправних установах пред'являються особливі вимоги.

Список використаної літератури

1. Баранов П.П., Юридична психологія. -Ростов н / Д. -2004. -576с.
2. Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник. -2002. -376с.
3. Дулов А.В. Судова психологія: Підручник. -Мінськ: Вишейшая школа, 1975. -462с.
4. Коновалова В.Є., Шепітько В.Ю. Основи юридичної психології. -Х.: Одіссей, 2006. -352с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Психологія | Реферат
32.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Переконання і навіювання як методи психологічного впливу впливу керівника на підлеглих
Методи психологічного впливу і процес ресоціалізації засуджуючи
Методи психологічного впливу і процес ресоціалізації засуджених
Реклама як засіб психологічного впливу
Діалог як форма психологічного впливу
Прийоми інформаційно-психологічного впливу в рекламі
Форми психологічного впливу тренера на спортсменів
Особливості психологічного впливу реклами на споживача
Механізми психологічного впливу Навіювання і переконання
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru