додати матеріал


приховати рекламу

Методична розробка робочої програми дисципліни Психологічне здоров`я у старшому підлітковому 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Федеральне агентство з освіти
ГОУ ВПО Російський державний професійно-педагогічний університет
Інститут психології
Кафедра педагогічної психології
Курсова робота
з дисципліни «Методика викладання психології»
Методична розробка робочої програми дисципліни «Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці»
Студент Золотовскова А.А.
Група ПП-308
Викладач Відяєво Н.В.
Єкатеринбург
2008

Зміст
Введення
Методична розробка робочої програми дисципліни «Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці»
Методична розробка лекції на тему «Депресивні стани»
Методична розробка практичного заняття на тему: «Будьмо здорові!»
Методична розробка форми контролю засвоєння теми «Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці»
Висновок
Бібліографічний список

Введення
«Здоров'я не купиш» - так нам казали батьки і бабусі з дідусями. А що для нас здоров'я? Перш за все - це фізичне благополуччя. Але поняття «здоров'я» характеризується складністю, багатозначністю і неоднорідністю складу. І незважаючи на уявну простоту його повсякденного розуміння «в ньому відбиваються фундаментальні аспекти біологічного, соціального, психічного та духовного буття людини» [6, 3].
Психологічне здоров'я особистості рідко ставало предметом грунтовного дослідження, так як психологія двадцятого століття була сфокусована на аномаліях людської природи, кризах і конфліктах. Однак здоров'я психіки людини цікавило ще античних філософів - Епікура, Алкмеона, Цицерона. Лише у другій половині двадцятого століття почалася систематизована розробка психологічних концепцій здоров'я. Із зарубіжних вчених психологічне здоров'я досліджували З. Фрейд, Р. Мей, К. Юнг, А. Маслоу, К. Роджерс, С. Гроф, А. Адлер та інші. Загалом зводі дисциплін виділилася психологія здоров'я (health psychology), покликана досліджувати соціокультурні та соціально-психологічні проблеми здоров'я та охорони здоров'я. У вітчизняній психології підйом інтересу до цієї області припадає на останнє десятиліття ХХ століття. Дослідженнями займалися Д. Леонтьєв, Г. Калітеевская, В. Леві, В. Семке, Г. Братусь, А. Личко та інші.
Психологічне здоров'я - поняття умовне, виділяє тільки одну зі складових здоров'я людини, воно може бути розділене на індивідуальне і суспільне. Індивідуальне психологічне здоров'я - це таке «стан психіки індивіда, яке характеризується цілісністю і узгодженістю всіх психічних функцій організму, що забезпечують відчуття власної психологічної комфортності, здатність до цілеспрямованої осмисленої діяльності та оптимальне виконання соціальних функцій, адекватним загальнолюдським цінностям і етнокультурним особливостям тієї групи, до якої належить індивід »[8, 21]. Оцінка психологічного здоров'я повинна враховувати неповторність та унікальність кожної особистості і її самоідентичність.
Під терміном «громадське здоров'я» мається на увазі рівень психологічного здоров'я популяції, тобто поширеність в ній психічних захворювань, алкоголізації та наркоманії, розумової відсталості, деструкцій у поведінці.
Особливо актуальною проблема психологічного здоров'я стає останнім часом для психології освіти: саме в процесі становлення особистість найбільш схильна до порушень психологічного здоров'я і в той же час подається психокорекції.
Мета моєї курсової роботи - методологічна розробка дисципліни «Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці» для спеціальності 031000 - Педагогіка і психологія - за очною формою навчання. Для досягнення мети я поставила наступні завдання:
· Проаналізувати літературні джерела;
· Узагальнити матеріали з даної теми;
· Розробити робочу програму дисципліни, лекцію на тему «Депресивні стани», практичне заняття на тему «Об'єднання групи», форму контролю засвоєння теми і питання до заліку з дисципліни.
Що відбуваються в нашій країні соціально-економічні перетворення, розмитість ціннісних і смислових орієнтирів породили абсолютно нові вимоги не тільки до дорослих людей, але і до підлітків. Різко змінилися різні сфери, що далеко не завжди позитивний вплив на динаміку розвитку особистості підлітка (сім'я, школа, неформальні об'єднання, ЗМІ). Саме ці структури нерідко стають передумовами порушень емоційно-вольової сфери особистості, психічних розладів та девіантної поведінки - змін у психологічному здоров'ї.
Ось чому всім педагогам-психологам необхідно мати уявлення про психологічне здоров'я особистості, для чого розроблена дисципліна «Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці». Комплексність дисципліни допомагає підготувати студентів до подальшого навчання, дає базові уявлення про такі явища, як конфлікти, група, міжособистісні відносини, психотехнології, дозволяє освоїти деякі методики, необхідні для самопізнання, саморозвитку та самовдосконалення.

Методична розробка робочої програми дисципліни «Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці»
Види і обсяг навчальної роботи, графік вивчення навчальної дисципліни «Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці»
для спеціальності 031000 - Педагогіка і психологія
за очною формою навчання
Обсяг навчальної роботи, перелік і термін контрольних заходів
Очна форма навчання
1. Види і обсяг навчальної роботи, у ч.
1.1. Загальна трудомісткість дисципліни
90
1.2. Аудиторні заняття
40
1.2.1. Лекції
22
1.2.2. Практичні (семінарські) заняття
18
1.2.3. Лабораторні роботи
-
1.3. Самостійна робота
50
1.3.1. Курсовий проект (робота)
-
1.3.2. Контрольна робота
-
1.3.3. Розрахунково-графічна робота
-
1.3.4. Інші види самостійної роботи
50
2. Графік вивчення дисципліни
2.1. Курс
1
2.2. Семестр
2
2.3. Іспит (семестр)
-
2.4. Залік (семестр)
2
2.5. Курсовий проект (робота)
-
2.6. Контрольна робота
-
Сьогодні рідкісний школяр, приходячи навіть у перший клас, повністю здоровий. Найчастіше діти приходять до школи з «букетом» захворювань як фізичних, так і психологічних.
«Зниження рівня здоров'я молоді необхідно розглядати як одну з причин, що підривають безпеку країни» [22, 119]. В даний час стає очевидним, що навіть розумно поставлене моральне, розумове та фізичне виховання правильно організоване загальна і професійна освіта досягають результатів тільки тоді, коли навчаються фізично і психічно здорові. Тому виникає необхідність розробки корекційних програм, спрямованих на формування поняття і методів підтримки психологічного здоров'я на високому рівні.
Дисципліна викладається на першому курсі в другому семестрі і передбачає своїм завершенням залік.
Тематичний план курсу
«Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці»
для спеціальності 031000 - Педагогіка і психологія
за очною формою навчання
Найменування теми (розділу) дисципліни
Всього аудит. годин
У тому числі
лекції
семінарські заняття
1. Методологічні проблеми психології здоров'я
2
2
-
2. Психологічне здоров'я - основа розвитку особистості
7
4
3
3. Дослідження психологічного здоров'я
4
3
1
3.1. Здоров'я на різних етапах онтогенезу
2
2
-
3.2. Види здоров'я
2
1
1
4. Індивідуальне психологічне здоров'я
5
2
3
4.1. Поняття, структура індивідуального здоров'я
2
1
1
4.2. Методи дослідження психологічного здоров'я особистості
3
1
2
5. Громадська психологічне здоров'я
8
5
3
5.1. Характеристика суспільного здоров'я
1
1
-
5.2. Група, її види і характеристики
1
1
-
5.3. Психологічний клімат у групі
2
1
1
5.4. Здорове спілкування
2
1
1
5.5. Методи дослідження психологічного здоров'я групи
2
1
1
6. Фактори, що впливають на психологічне здоров'я
10
4
6
6.1. Міжособистісні відносини: дружба
1
1
-
6.2. МЛО: любов
1
-
1
6.3. МЛО: самотність
1
-
1
6.4. Депресія
2
1
1
6.5. МЛО: ворожнеча
1
-
1
6.6. Конфлікт
4
2
2
7. Методи регулювання психологічного здоров'я
4
2
2
РАЗОМ:
40
22
18
Основний зміст навчальної дисципліни
Лекційні заняття
Тема 1. Методологічні проблеми психології здоров'я
Психологія здоров'я: історичний аспект. Предмет, завдання і методи психології здоров'я. Особливості розвитку психології здоров'я в Росії. Поняття здоров'я, його зміст в розумінні різних авторів. Види здоров'я: душевне, духовне, моральне, розумове, соматичне, психологічне, соціальне, біологічне, індивідуальне і суспільне. Зв'язок духовного та психологічного здоров'я. Сучасні проблеми вивчення психологічного здоров'я.
Тема 2. Психологічне здоров'я як основа розвитку особистості
Поняття психологічного здоров'я, його характеристика. Підходи до його розгляду: концепції античних, зарубіжних і вітчизняних авторів. Критерії рівня оцінки психологічного здоров'я або показники психологічного здоров'я особистості. Прийняття відповідальності за своє життя. Саморозуміння і самосприйняття. Уміння жити в теперішньому моменті. Осмисленість індивідуального буття. Здатність до розуміння і прийняття інших.
Компоненти психологічного здоров'я: мотиваційно-ціннісний, змістовно-операційний, рефлексивно-оцінний, емоційно-вольової, креативний. Вербальні і невербальні форми здорового психічної поведінки.
Тема 3. Дослідження психологічного здоров'я
Психологічне здоров'я на різних етапах онтогенезу. Гендерний аспект психологічного здоров'я. Загальна характеристика видів психологічного здоров'я.
Тема 4. Індивідуальне психологічне здоров'я
Поняття, структура індивідуального психологічного здоров'я. Соціальні, фізіологічні і психічні аспекти. Оцінка: неповторність та унікальність особистості. Самоідентичність. Захисні механізми. Соціальна адаптація, впевненість. Спрямованість особистості, потреби, мотиви. Соціалізація. Методи дослідження психологічного здоров'я особистості. Шкала самооцінки, тривожності, депресії. Опитувальник нервово-психічної напруги.
Тема 5. Громадська психологічне здоров'я.
Громадська психологічне здоров'я як здоров'я популяції: визначення, характеристика, оцінка. Поширеність психічних захворювань, алкоголізму і наркозалежності, розумової відсталості, деструкцій поведінки. Співвідношення між психічно здоровими і хворими людьми. Психологічне здоров'я групи як передумова стабільності та благополуччя соціуму в цілому. Поняття соціальної групи, явища в групі. Конформізм і лідерство. Види груп. Групова динаміка. Структура малої групи. Відносини в групі. Позитивний і негативний вплив групи на особистість. Психологічний клімат в групі, згуртованість як найважливіший фактор ефективного спілкування. Сприйняття і розуміння людьми один одного: поняття спілкування.
Види і сторони спілкування. Роль спілкування в психологічному розвитку людини.
Методи дослідження психологічного здоров'я групи: діагностичний опитувальник соціально-психологічного клімату групи; соціометрія; ціннісно-орієнтаційної єдності (Цоя), схильність до відхиляється (СОП).
Тема 6. Фактори, що впливають на психологічне здоров'я
Види факторів: мегафактори, макрофактори та мікрофактори, позитивний і негативний вплив. Міжособистісні стосунки. Дружба. Любов. Самотність. Ворожнеча. Депресія як причина порушення психологічного здоров'я особистості і колективу. Види депресії, підходи до її вивчення, методи дослідження. Конфлікт як причина порушення психологічного здоров'я особистості і колективу. Поняття, сутність, структура конфлікту. Умови виникнення. Види: Внутріособистісний, міжособистісний, міжгруповий, особистість-група. Динаміка. Стратегії поведінки в конфлікті, способи його вирішення.
Тема 7. Методи регулювання психологічного здоров'я
Цілі, можливості та умови сприятливого здійснення регулювання психологічного здоров'я. Принципи реалізації, завдання. Виховання як основа особистісного благополуччя. Психопрофілактика. Психокорекція. Арт-терапія. Дельфінотерапія. Кольоротерапія. Електромагнітна терапія. Ароматерапія. Використання інших методів: релаксація, аутотренінг, гіпноз, НЛП.
Практичні та семінарські заняття
1. Два семінару на тему: «Підходи до дослідження психологічного здоров'я»
2. Тренінг невербального спілкування «Здорова особистість»
3. Семінар «Соціальна адаптація особистості»
4. Тренінг впевненої поведінки «Здоров'я - це впевненість»
5. Освоєння методики «Шкала самооцінки» Спілбергера - Ханіна
6. Освоєння методики «Особистісна шкала рівня тривожності» Т. Немчина
7. Тренінг згуртування групи «Будьмо здорові!»
8. Семінар «Види і сторони спілкування»
9. Освоєння методики Цоя В. Іваншіна
10.Семінар «Любов як фактор, що впливає на психологічне здоров'я особистості»
11. Семінар «Самотність як чинник, що впливає на психологічне здоров'я особистості»
12.Освоеніе методики «Шкала депресії»
13. Семінар «Ворожнеча як фактор, що впливає на психологічне здоров'я особистості»
14. Рольова гра «Конфлікт»
15. Освоєння методики «Стратегії взаємодії в конфлікті» Д. Томаса
16. Аутотренінг як метод саморегуляції психологічного здоров'я
17. Коллажірованіє на тему: «Психологічне здоров'я»
Методична розробка лекції на тему «Депресивні стани»
Так як депресія є найважливішим чинником, що негативно позначається на стані психічного здоров'я як підлітків, так і дорослих людей, для її попередження і корекції необхідна теоретична база. Без опори на наявні знання психокорекція та психопрофілактика депресивних станів можуть виявитися неефективними, а час і зусилля, необхідні для їх виконання, - витраченими даремно.
У програмі курсу тема «Депресивні стани» займає одне з найважливіших місць, її вивчення рекомендується присвятити не менше двох занять.
Бібліографія:
Основна література:
1.Іовчук Н.М., Північний А.А. Депресія у дітей та підлітків. М.: Просвещение, 1999. 348с.
2.Кон І.С. Дитина і суспільство. М.: Академія, 1988. 412с.
3.Псіхіческіе стану: хрестоматія / сост. Л. В. Куликов. СПб.: МОВА, 2001. 476с.
4.Лічко А.Є. Психопатії та акцентуації характеру у підлітків. Л.: 1983.
Додаткова література:
5.Пріхожан А.М. Тривожність у дітей та підлітків: психологічна природа і вікова динаміка. М.: 2000.
6.Сініцкій В.М. Депресивні стани. Київ, 1986.
7.Вопроси психології.
8.Псіхологіческій журнал.
9.Соціальная і клінічна психіатрія.
10. Журнал практичного психолога.
Форма організації заняття: лекція з елементами діалогу. Заняття розраховане на підготовлену аудиторію - перший курс спеціальності «Педагогіка і психологія».
Мета лекції - сформувати систему початкових уявлень про проблему депресивності. Завдання лекції - дати інтегральне визначення депресії, розглянути різні види депресії, зробити короткий огляд досліджень і методів вивчення депресії, розглянути основні підходи до вивчення депресивних станів, виділити особливості прояву депресії на різних етапах розвитку індивіда.
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
Сучасна людина живе в складному світі. Вимоги від суспільства постійно змінюються, як змінюються структури сім'ї, школи. Засоби масової інформації останнім часом негативно впливають на психіку: порушується емоційно-вольова сфера, з'являються психічні розлади, девіантну поведінку. Емоційне неблагополуччя підлітка стало об'єктом уваги шкільних психологів, педагогів, батьків. Якщо вчасно виявити це неблагополуччя, можна уникнути девіантної поведінки і різних труднощів у будь-якої активності підлітка. Одне з найяскравіших проявів подібного неблагополуччя - депресивні стани. Депресія - одне з найпоширеніших захворювань у світі. Кожна п'ята жінка і кожен десятий чоловік хоча б раз у своєму житті захворює депресією.
Класична депресія - це душевний стан, переживають як печаль, пригніченість, тривога, ангедонія (втрата здатності отримувати задоволення від звичних справ). До обов'язкових симптомів депресії також відносяться зовнішнє безвольність, сповільненість рухів і уповільнення темпу мислення (депресивна тріада).
Невротична депресія - результат тривалої психотравмуючої ситуації. Така депресія частіше за все зустрічається серед людей з певними особливостями особистості, наприклад, прямолінійність, безкомпромісність у поєднанні з невпевненістю, нерішучість у певних ситуаціях.
Ще 15-20 років тому підліткові депресивність практично не згадувалася в літературі, трохи пізніше стала згадуватися, але лише в медичному сенсі. В останні роки відбулося радикальна зміна ситуації: за кордоном спостерігається значне зростання інтересу до цієї проблематики з боку психології - загальної, педагогічної, вікової, клінічної. З'явилися фундаментальні психологічні праці, великомасштабні епідеміологічні та лонгітюдние дослідження. Але все ж доводиться констатувати, що «білих плям» у даній проблемі залишається ще дуже багато. Різні аспекти депресивних станів представлені у вітчизняній літературі поки що явно недостатньо, а це суттєво ускладнює проведення корекційної роботи.
Деякі автори розглядають депресію як свого роду хвороба цивілізації. Соціально-політичні та економічні зміни в житті нашого суспільства тягнуть за собою серйозні зміни особистості. Тому у вітчизняній літературі з'явилися дослідження, пов'язані з проблемами адаптації до соціальних і культурних змін, таких авторів як Синицький В.М., Антропов Ю.Ф., Положій Б.С., Іовчук Н.М., Білозьорова В.В., Прихожан А.М. та інші. Вивчалися проблеми соціального псіхотравматізма підлітка, тривожність, рефлексія проблемних життєвих ситуацій в юнацькому віці і т.д.
Визначення депресії
Питання аудиторії: «Як ви розумієте явище депресії? У чому вона проявляється? »
Кожна наука трактує депресію по-своєму. У медицині термін «депресія» використовуються для опису психопатологічного стану, який характеризується поєднанням пригніченого настрою, зниження психічної і рухової активності з соматичними розладами. У психології «депресія» - афективний стан, що характеризується негативним емоційним фоном, зміною мотиваційної сфери, когнітивних уявлень і загальної пасивністю поведінки.
Депресивний стан включає в себе дві складові: суб'єктивне переживання негативного афекту і симптоми його вираження в поведінці, міміці, жестах, певні зрушення у внутрішньому середовищі організму. Депресія завжди проявляється в єдності соматичних і психічних змін.
Відповідно до класифікації Американської психіатричної асоціації DSM-III-R, депресія виражається за наявності п'яти симптомів з дев'яти, за умови, що симптоми були присутні майже кожен день протягом останніх двох тижнів. Класифікація виділяє симптоми депресії, характерні для певної вікової стадії. Вважається, що між депресією у дорослого та його дитячими порушеннями в емоційно-вольовій сфері немає прямого зв'язку.
Основні симптоми прояву депресії
Емоційні прояви: туга, страждання, пригнічений, пригнічений настрій, відчай; тривога, почуття внутрішнього напруження, очікування біди; дратівливість, відчуття провини, часті самозвинувачення; невдоволення собою, зниження впевненості в собі, зниження самооцінки, зниження або втрата здатності переживати задоволення від раніше приємних занять; зниження інтересу до навколишнього світу, втрата здатності переживати будь-які почуття (у випадках глибоких депресій).
Депресія часто поєднується з тривогою про здоров'я і долю близьких, а також зі страхом здатися неспроможним у громадських місцях.
Фізіологічні прояви: порушення сну (безсоння, сонливість), зміни апетиту (його втрата або переїдання); порушення функції кишечника (запори); зниження сексуальних потреб; зниження енергії, підвищена стомлюваність при звичайних фізичних та інтелектуальних навантаженнях, слабкість, болі і різноманітні неприємні відчуття в тілі (наприклад, в серці, в області шлунка, у м'язах).
Поведінкові прояви: пасивність, труднощі залучення в цілеспрямовану активність; уникнення контактів (схильність до самоти, втрата інтересу до інших людей); відмова від розваг; алкоголізація та зловживання психоактивними речовинами, що дають тимчасове полегшення.
Розумові прояви: труднощі зосередження, концентрації уваги; труднощі прийняття рішень; переважання похмурих, негативних думок про себе, про своє життя, про світ у цілому; похмуре, песимістичне бачення майбутнього з відсутністю перспективи, думки про безглуздість життя; думки про самогубство (у важких випадках депресії); наявність думок про власну непотрібність, незначущості, безпорадності; сповільненість мислення. Для постановки діагнозу «депресія» необхідно, щоб частина перерахованих симптомів зберігалася не менше двох тижнів.
Види депресії
За викликає причин депресії поділяють на ендогенні - коли причина депресії всередині, не видно (здається, що в людини все добре, ніхто не помер, не кинув) і екзогенні - коли є явна зовнішня причина. Тут можна виділити психогенну, післяпологову і циркуляторную.
Психогенна депресія розвивається в ситуації втрати життєво важливих для даної особистості цінностей (втрата або смерть близького, сильний стрес на роботі і т.д.). Особи, які страждають такий депресією, характеризуються підвищеною чутливістю і мінливістю настрою. Стан психогенної депресії розвивається протягом короткого проміжку часу. Часто спостерігається фіксація на втраті, внутрішнє напруження і занепокоєння за свою долю, і долю близьких. Хворі скаржаться на тугу і розумову загальмованість, висловлюють ідеї власної малоцінності, песимістично оцінюють своє минуле, сьогодення і майбутнє. Самогубство сприймається ними як єдиний вихід з болісною ситуації. У осіб з вираженими істеричними рисами характеру подібна депресія проявляється в примхливості і дратівливості в поведінці. Спроби самогубства зумовлені демонстративним поведінкою і є для них «останньою краплею».
Післяпологова депресія розвивається у молодих матерів у перший місяць після пологів. Так як народження дитини є важливим етапом і почасти критичним періодом у житті жінки, то організм у цей час виявляється найбільш вразливим. Така депресія проявляється в емоційній нестійкості, стомлюваності, розладах сну, підвищеної тривожності, почуття відторгнення дитини. Причинами післяродової депресії можуть служити гормональні перебудови, соціальна ситуація навколо народження дитини, особливості психіки жінки (у особистостей з перепадами настрою чи депресіями до пологів висока ймовірність розвитку післяпологовий депресії).
Особливістю циркулярної депресії є добові, сезонні або інші варіанти коливання настрою. Страждаючі депресією також описують світ як "неяскравий", нецікавий, дивляться по його неначе через скло. Ранні пробудження, неможливість заснути, змушують таких хворих довго лежати в ліжку і міркувати про нікчемність свого існування, безперспективності майбутнього. Подібні роздуми можуть закінчитися суїцидом (зранку, поки ніхто не може перешкодити).
Також депресію можна поділяти на три види:
- Функціональна - властива психічно здоровим людям. Виникає рідко або періодично;
- Патологічна - зустрічається у людей з серйозними психіатричними порушеннями;
- Уявна - виникає в результаті самонавіювання Приблизно 50% всіх випадків функціональної депресії - це уявна, що здається депресія.
За своїм походженням депресія може бути реактивною, тобто реакцією на душевні удари (смерть близької людини, навалилася важка тілесна хвороба, службова катастрофа і т. д.). Депресія може бути органічною або соматичної (при якомусь пошкодженні мозку - травматичному, токсичному, інфекційному, при навантаженість соматичними хворобами, старістю). Може виникнути депресія у людей з особливою схильністю - в похилому віці, пов'язана з гормональною перебудовою організму. Нарешті, депресія може виникнути природжено-генетично (як би зсередини себе, без зрозумілих причин: «ендогенна депресія»).
Риси депресії в дитячому віці
Короткочасність, швидкість зміни депресивного стану збудженням, масивність вегетативних порушень, шкільна неуспішність, вираженість фіксації на своєму фізичному стані, епізоди страху і тривоги, нав'язливість, грубість, порушення поведінки.
З 1 року до 3 років депресія виражається в порушенні травлення, сну, припинення розвитку. Діти виглядають сумними, відрізняються маловиразний мімікою і підвищеною дратівливістю. Моторне розвиток сповільнено. Часто спостерігається тривалий, уповільнене пережовування їжі. В ігровому поведінці знижуються творчі можливості і витримка.
У дошкільному віці (3-6 років) депресія проявляється в страху, нестабільності афекту, моторних розладах, в ізоляції, нападах невмотивованого плачу, в агресії. Діти часто виявляють свій стан у міміці, вони легко збудливі, настрій нестійкий. Слабка здатність радіти, почуття безпорадності і страх покарань відбивається на грі. Вони менше бігають, лазять, менше беруть участь в групових іграх. Мова і малювання розвинені слабко. Сон з частими кошмарами, труднощами засипання, пробудженнями і страхами.
У молодших школярів депресія проявляється в боязкості, невпевненості, незацікавленості в іграх і навчанні, нападах плачу, відчуття безрадісності існування. Працездатність періодично знижується, з'являється дратівливість. Діти говорять про свою печалі, суїцидальних думках, порушеннях сну або переживання про те, що батьки мало зважають з ними, мало приділяють уваги ім. Їх мова сповільнена, голос монотонний і, як правило, з відтінком відчаю. Вони описують себе негативно - як дурних і не заслуговують любові.
З віком соматичні скарги відходять на другий план, більшою мірою проявляється коливання настрою, відчай і психомоторна загальмованість. Чим ближче вікова стадія наближається до пубертату, тим виразніше проявляються дисгармоничность, замкнутість. Відчай і почуття, що в такій ситуації нічого не зміниться, ведуть до підвищеного ризику суїциду. Іноді людина намагається поліпшити свій настрій алкоголем чи наркотиками.
Для дитячої депресії характерні зміни інтенсивності ознак протягом дня. Коливання вираженості симптомів також залежать від життєвої ситуації. Підвищені вимоги призводять до посилення депресії. Зниження вимог і навантажень ведуть до зникнення депресивної симптоматики.
Дослідження депресії
Дослідження відрізняються за способами комбінування інформації з різних джерел, за часовими рамками і по рамках вибірки. В останні роки у проведенні досліджень депресії досягнутий великий прогрес. Проте дані з різних країн відрізняються. Можливо, це пов'язано з використанням різних модифікацій однієї методики. До того ж немає відповіді на питання «Як депресивність впливає на психосоціальний статус молоді?» Або «Чи продовжиться у дорослого депресія, якщо вона виявлялася в дитинстві і подростничество?». Для того, щоб вірно відповісти на такі питання, потрібно проводити лонгітюдние дослідження. Згадайте, що таке лонгитюд?
Звичайно, лонгітюдние дослідження дуже затратні та проблематичні. Адже чим довше йде дослідження, тим більша ймовірність того, що вибірка зменшиться. Зазвичай втрачається 20-30% респондентів - дітей і підлітків. Як ви думаєте, які можуть бути причини втрат у вибірці?
Ще одна проблема лонгитюда - як повторювана діагностика впливає на результат. Крім цього, потрібно точно визначити, коли з'явилися ознаки депресії. Як правило, дітям дуже складно точно пригадати час виникнення симптомів. Якщо з початку депресії пройшло більше трьох місяців, то діти вже не можуть згадати час її появи.
Ще одне важливе питання у дослідженні та виявленні депресії - це точність інформації. Іноді дані від різних інформаторів не узгоджуються. Зазвичай діти повідомляють про меншій кількості і вираженості симптомів, ніж їхні батьки. А батьки можуть не помітити будь-які прояви депресії, або перебільшити її негативні характеристики.
Які фактори можуть вплинути на дитячу та підліткову депресивність? Соціодемографічний ситуація, проблеми у шкільному житті, в здоров'ї, вживання психотропних або наркотичних речовин, антисоціальна поведінка, сімейні відносини, дружба і т.д.
Як ви вважаєте, депресія частіше характерна для юнаків або для дівчат? Шкільні труднощі, порушення сну, думки про смерть, незадоволеність собою частіше зустрічається у юнаків. Вони більш чутливі до сімейних проблем, особливо сприймають труднощі і складно реагують на них.
Клінічні підходи у вивченні депресії
В історії медицини думки про наявність депресії у дітей часто розходилися. Першим дослідження по депресії узагальнив Х. Еммінгхаус в 1887р. У своєму зведеному працю з дитячої психіатрії він зазначив клінічні особливості депресивних проявів, підкреслив можливість виникнення депресії під дією психогенних факторів. Німецький педопсіхіатр Х. Штутте проаналізував результати досліджень і прийшов до висновку, що психогенні депресії у підлітків короткочасні і залежать не тільки від зовнішніх факторів, але і від темпераменту дитини. Нісен відзначає характерні прояви депресії: недостатня контактність, тривога, загальмованість, агресивність, розлади сну. Багато вчених вказували на прихований характер депресії.
У 1971 році в Англії вийшов збірник, повністю присвячений питанням підліткової психіатрії. Дослідники прийшли до висновку, що депресії можна розділити на 3 категорії: 1) масковані депресивні реакції, 2) гострі депресивні реакції, 3) хронічні реакції дитинства.
Динаміка невротичної депресії з Антропову Ю.Ф.
Антропов виділив початковий (перший) і наступний (другий) етапи. При сприятливому розвитку захворювання депресія обмежується початковим етапом. При несприятливому перебігу депресія розвивається за трьома напрямками: а) наростання соматичних розладів і зародження психосоматичних захворювань; б) ендогенізація, тобто наростання внутрішніх психічних проблем; в) формування патохарактерологіческіх змін особистості.
Депресивний дитина в школі
Часто депресивні стани викликають конфлікти з вчителями та дітьми, грубі порушення дисципліни. Можлива відмова від відвідування школи. За втручання адміністрації школи депресія тільки зростає. Дитина може втратити інтерес навіть до позашкільною занять і до ігор. Депресія пов'язана з труднощами у встановленні дружніх відносин. Цікаві дані отримав дослідник Гудйер в 1990 році: діти, що відчувають нестачу соціальних досягнень, зазвичай не схильні до розвитку депресії.
Підлітковий вік - такий період у житті людини, під час якого йде перетворення дитини на дорослу людину. За цей короткий проміжок часу відбуваються глобальні фізіологічні і психічні зміни. Людина стає здатним виконувати соціально-професійні функції та функції освіти сім'ї.
Багато авторів - Виготський, Божович, Ельконін, Еріксон, Кле - перехід від дитинства до юності характеризують поняттям «криза». Як ви розумієте, що таке криза?
Вікова криза - умовне поняття, яке означає етап вікового розвитку між стабільними періодами. У російську психологію термін «криза» вперше ввів Виготський Л.С. і визначив його як цілісне зміна особистості дитини, регулярно виникає при зміні стабільних періодів. Які вікові кризи ви вже знаєте? Віковий криза зумовлена ​​виникненням основних психічних новоутворень. Виготський виділив 6 криз: криза новонародженості, одного року життя, трьох років, семи років, підлітковий і юнацький криза. Окремі автори визнають наявність криз у дорослих людей, наприклад 40 років. А деякі психологи вважають, що у підлітків немає кризи. Наприклад, М. Мід в 1980х рр.. досліджувала дорослішання дітей на остовах Самоа, Адміралтейства і Нової Гвінеї. Вона знайшла, що перехідний вік у цьому суспільстві не супроводжується кризою або драмою. Підлітки Океанії не знають жорстких сексуальних табу, для них немає проблеми індивідуального самовизначення - професійного, соціального чи морального. Тому перехідний період не знає тут внутрішньої напруженості, характерною для європейської та американської культури.
Сучасність принесла нові вимоги до соціальної зрілості. Межі її постійно знижуються. Ускладнення суспільно-трудової діяльності спричинило за собою збільшення термінів навчання. Нові покоління молоді починають трудове життя набагато пізніше, ніж їхні ровесники в минулому. Соціальна зрілість людини визначається соціальними умовами, традиціями суспільства, соціальною роллю, яку він виконує в суспільстві. І, звичайно, умови, що сприяють або перешкоджають депресії, залежать від епохи, в якій живе людина. Чим характеризується підлітковий вік? Підвищена емоційність, легка збудливість, мінливість настрою, поєднання полярних якостей, підвищена тривожність, агресивність - всі ці прояви емоційного розвитку можуть викликати депресію як реакцію на неможливість реалізувати себе. Також депресія може бути викликана невмінням встановлювати емоційні контакти з оточуючими, нерозумінням відносин з людьми, нездатністю адаптуватися до складної і мінливої ​​ситуації. Які ще причини можуть бути? Депресивність батьків, особливості дитячо-батьківських відносин, стан здоров'я, академічна успішність, фізіологія і т . д.
Методи вивчення депресивності
Для вивчення підліткової депресивності є опитувальник Хаймана-Подільського «Депріскоп», що складається з 31 затвердження; опитувальник CDI Марії Ковач, висловлювання групувати; «Лист життєвих подій» з 42 твердженнями; опитувальник «Поведінка батьків і ставлення підлітків до них»; опитувальник «Оцінка стану здоров'я підлітків ». При оцінці депресивності можна використовувати такі методи, як шкала депресії, аналіз шкільної успішності, самооцінки, рівня тривожності, вивчення особистісних особливостей, щоденники.
Для виявлення депресії у дорослих можна використовувати такі методи, як шкала депресії, вивчення особистісних особливостей (наприклад, за допомогою 16-факторного опитувальника Кеттелла), дослідження самопочуття, хвороб, щоденників.
Як показали дослідження, депресію можна зареєструвати, якщо є стійкі зрушення в стані організму. Тому не варто «запускати» своє психічне здоров'я і чекати, коли допомога може виявитися неефективною або складно застосовною. Необхідно стежити за собою в усіх сенсах - психічному в першу чергу.
Методична розробка практичного заняття на тему: «Будьмо здорові!»
Для підтримки психологічно здорового клімату в колективі необхідною умовою є ефективне спілкування та сприятливі міжособистісні відносини. Для створення таких відносин слід проводити різні заходи, наприклад, тренінги згуртування.
Етап
Вправа
Мета
Матеріали
Час, хв
Знайомство
Привіт
Установка емоційного контакту з учасниками
2-3
Розминка
Коліна
Розвиток навичок уваги і групової взаємодії, згуртування, розкріпачення
7-8
Робота над темою
Перекинь м'ячик
Згуртування, навчання взаємодії
2 тенісних м'яча
9-10
Розминка
Крізь кільце
Навчання координації спільних дій, асертивності згуртування
Обруч
6-7
Робота над темою
Нічний сторож
Тренування спостережливості, впевненості, згуртування
Предмет охорони - дзига
10-15
Розминка
Назви число
Навчання координації спільних дій
12-13
Завершення роботи
Подарунок
Зняття напруги, підведення підсумків
3-4
Вправи:
Привіт - Учасники по колу називають своє ім'я, настрій. Встановлюються правила групи.
Коліна - Сидячи в колі, учасники кладуть руки на коліна сусідів так, щоб права рука лежала на лівому коліні сусіда праворуч, а ліва рука - на правому коліні сусіда зліва. Вважаємо по порядку, плескаючи по коліну. Після 2-3 пробних кіл завдання ускладнюється: не вимовляємо числа, що закінчуються на 6 або кратні шести, а двічі ляскаємо по коліну. Хто помилиться - прибирає руку.
Перекинь м'ячик - Учасники стоять у тісному колі, потрібно якомога швидше перекинути м'ячик один одного так, щоб він побував в руках у кожного. Повторюється 3-4 рази, з кожним разом прискорюється темп. Потім потрібно придумати і продемонструвати спосіб перекинути м'яч за одну секунду так, щоб він побував в руках у кожного. Рішення: всі учасники ставлять складені «човником» руки один над одним і по черзі розводять руки в сторони. М'яч, падаючи вниз, передається з рук в руки і em встигає побувати у кожного учасника.
Крізь кільце - учасники стоять у шерензі, взявшись за руки, крайньому дається в руки обруч. Завдання - не розчіплюючи, просочитися крізь кільце так, щоб воно опинилося на іншому кінці шеренги. Повторюється 2-3 рази. Потім можна шеренгу зробити кільцем.
Нічний сторож - Водящий грає роль нічного сторожа. Він зображує сплячого - повертається спиною до інших і не дивиться на них. За ним лежить предмет охорони. Решта стоять на відстані п'яти метрів від сторожа, по команді починають рухатися. Один з них грає роль злодюжки, його завдання - непомітно для сторожа стягнути предмет, а потім торкнутися їм кожного з учасників. Сторож раз на 6 секунд прокидається, повертається в бік учасників і спостерігає за ними - не більше 5 секунд. Коли повертається сторож, всі завмирають в тих позах, в яких їх застав сторож. Коли сторож знову засинає і відвертається, учасники знову можуть рухатися. Завдання сторожа - зрозуміти, хто злодій до того, як злодій торкнеться всіх учасників. На це дається 3 спроби. Учасники допомагають злодюжці маскуватися.
Назви число - ведучий називає будь-яке число від 1 до рівного кол-ву учасників у групі. Одночасно встають стільки людина, яка кількість названо. Якщо це вдалося, ведучим стає наступний учасник.
Подарунок - Учасники по колу називають свій настрій, емоції, у чому були труднощі і що вони хотіли б подарувати групі.
Методична розробка форми контролю засвоєння теми «Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці»
Оцінка рівня засвоєння знань - у формі тестування, яке проводиться з метою виявлення готовності студента до здачі заліку.
До заліку допускаються студенти, які правильно відповіли на 80% завдань.
Тест з дисципліни «Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці» для спеціальності 031000 Педагогіка і психологія.
Виберіть правильний варіант відповіді. У деяких питаннях варіантів може бути декілька.
1. Цілісність і узгодженість всіх психічних функцій організму, адекватність особистісних проявів навколишнього середовищі називається:
1) психічне здоров'я
2) індивідуальне психологічне здоров'я
3) громадське психологічне здоров'я
4) свідомість
2. Система заходів щодо запобігання неблагополуччя в психічному розвитку дитини, у розвитку його особистості:
1) психокорекція
2) психопрофілактика
3) безпеку психічного здоров'я
4) психодіагностика
3. Хто автор твердження: «Здоров'я індивіда залежить від структури даного суспільства. Здорове суспільство розвиває здатність людини любити людей. Нездорове суспільство позбавляє людину почуття власного Я »?
1) К. Хорні
2) Е. Берн
3) Р. Мей
4) Е. Фромм
4. Порушення здатності індивіда пристосовуватися як особистість до існування в суспільстві відповідно до вимог цього товариства і з власними потребами, мотивами та інтересами:
1) соціальна фасилітація
2) соціальна депривація
3) соціальна дезадаптація
4) посттравматичний стрес
5. Автор, який розглядає психологічне здоров'я в рамках екзистенціального підходу:
1) Р. Мей
2) З. Фрейд
3) Е. Еріксон
4) А. Маслоу
6. Види психологічного здоров'я згідно Дмитрієвої Т.Б.:
1) Соціальне і біологічне
2) Моральне, духовне, соматичне
3) Розумовий, душевне, фізіологічне
4) Індивідуальне і суспільне
7. До критеріїв оцінки рівня психологічного здоров'я не належить:
1) Прийняття відповідальності за своє життя
2) саморозуміння і самосприйняття
3) Розуміння своїх недоліків і підключення компенсаторних можливостей
4) Здатність до розуміння і прийняття інших
8. Людина як носій певних властивостей, якостей, придбаних ним у соціокультурному середовищі в процесі спільної діяльності та спілкування:
1) Індивід
2) Особистість
3) Член товариства
4) Персоніфікатор
9. Здатність людини впевнено і з гідністю відстоювати свої права, не обмежуючи при цьому прав інших:
1) Агресивність
2) Асертивність
3) Упертість
4) Сором'язливість
10. Процес засвоєння індивідом соціального досвіду, системи соціальних зв'язків і відносин:
1) Ідентичність
2) Читання
3) Сприйняття
4) Соціалізація
11. Щодо стійке структурне утворення, цінність, значимість, якої індивід наділяє себе в цілому і окремі сторони своєї особистості, діяльності, поведінки:
1) Самоактуалізація
2) Самосвідомість
3) Самооцінка
4) Самосприйняття
12. Психолог, автор мотиваційно-потребової теорії особистості:
1) О.М. Леонтьєв
2) А. Маслоу
3) Д.А. Леонтьєв
4) К. Юнг
13. До захисних механізмів психіки не відносяться:
1) Реактивний освіта, регресія
2) Заміщення, сублімація, заперечення
3) Раціоналізація, проекція, компенсація
4) Витіснення, ідентифікація
5) Відмова, затінення
14. Два або більше людини, які взаємодіють один з одним, усвідомлюють свою групову приналежність і беруть участь у спільній діяльності:
1) Групове поведінку
2) Мала група
3) Група зустрічей
4) Соціальна група
15. Взаємодія людей, що складається в обміні між ними інформацією і що допомагає організувати їх спільну діяльність:
1) Контакт
2) Спілкування
3) Розмова
4) Планування
16. Види спілкування за способом подачі інформації:
1) Вербальне, невербальне
2) Внутрішнє, зовнішнє
3) Вербальне, невербальне, внутрішнє
4) Відкрите, закрите, змішане
17. Сторони спілкування:
1) Особистісна, громадська, афективна
2) Інтерактивна, комунікативна, перцептивна
3) Інтроспективна, комунікативна, перцептивна
4) Афективна, особистісна, смислова
18. Автор методики «Соціометрія»:
1) Г. Андрєєва
2) Т. Шпрейер
3) Т. Немчин
4) Д. Морено
19. Макрофактори, що впливають на психологічне здоров'я особистості:
1) Космос, держава
2) Держава, мова
3) Соціум, сім'я
4) Навчальна група, конфлікт
20. Види конфлікту за критерієм суб'єкта взаємодії:
1) Внутріособистісний
2) Міжособистісний
3) Міжгруповий
4) Особистість-група
5) Всі відповіді вірні
21. Стратегії поведінки особистості в конфлікті за Д. Томасу:
1) Оборона, уникнення, компроміс
2) Уникнення, пристосування, компроміс
3) Завзятість, відмова, узгодження
4) Співпраця, суперництво
22. Щодо стійкий стан організму, що характеризується зниженим настроєм, уповільненням інтелектуальної та моторної діяльності, песимізмом і соматоневрологічних розладами:
1) Депресія
2) Деструкція
3) Дезадаптація
4) деперсоніфікація
23. Член соціальної групи, який користується авторитетом і повагою серед інших учасників групи:
1) Керівник
2) Глава
3) Лідер
4) Експерт
24. Особистісне утворення, схильність людини до частих і інтенсивним переживань стану тривоги:
1) Занепокоєння
2) Стрес
3) Тривога
4) Рефлексія
25. Види депресій за типом прояви:
1) Ендогенні, соматогенні, психогенні
2) Внутрішні, зовнішні
3) Психічні, фізичні
4) Явні, приховані
Доповніть:
26. Правильна, нормальна діяльність організму, його повне психологічне і фізичне благополуччя називається _______________.
27. Довільне і цілеспрямована зміна окремих психофізіологічних функцій і психічних станів в цілому, яке здійснюється самим суб'єктом шляхом спеціально організованої психічної активності, називається _____________.
28. Зіткнення інтересів, потреб, потягів особистості, що виникає за умови їх приблизно рівної значимості, але різної спрямованості, називається _______________.
29. Процес зовнішнього зміни установок, думок, поведінки у бік згоди з групою як реакція на груповий тиск - _______________.
30. Відносини між людьми, засновані на взаємній прихильності, духовної близькості, спільності інтересів, симпатії, називається ___________.
31. Засіб психологічної саморегуляції станів, засноване на використанні прийомів самонавіювання і східних технік - _____________.
32. Загальний стан спокою, розслабленості м'язів, що настає при відході до сну або в результаті довільних зусиль - _______________.
КЛЮЧ ДО ТЕСТУ
1 - 2
2 - 2
3 - 4
4 - 3
5 - 1
6 - 4
7 - 3
8 - 2
9 - 2
10 - 4
11 - 3
12 - 1
13 - 5
14 - 4
15 - 2
16 - 1
17 - 2
18 - 4
19 - 3
20 - 5
21 - 2,4
22 - 1
23 - 3
24 - 3
25 - 1
26 - здоров'я
27 - психічна саморегуляція
28 - конфлікт
29 - уявна (зовнішня) конформність
30 - дружба
31 - аутотренінг (аутогенне тренування)
32 - релаксація
Після проходження тестових завдань студент допускається до заліку.
Питання до заліку
1. Визначення психологічного здоров'я, його види.
2. Компоненти психологічного здоров'я.
3. Показники психологічного здоров'я.
4. Коротка характеристика античних підходів до розгляду психологічного здоров'я.
5. Коротка характеристика зарубіжних підходів до розгляду психологічного здоров'я.
6. Коротка характеристика вітчизняних підходів до розгляду психологічного здоров'я.
7. Психологічне здоров'я на різних етапах онтогенезу.
8. Гендерний аспект психологічного здоров'я.
9. Впевненість як фактор, позитивно впливає на психологічне здоров'я особистості.
10. Структура і спрямованість особистості, її мотиви і потреби.
11. Соціалізація.
12. Тривожність.
13. Самооцінка.
14. Індивідуальне і суспільне психологічне здоров'я: схожість і відмінності.
15. Залежності та їх роль у психічному розвитку.
16. Деструктивна поведінка.
17. Психологічне здоров'я групи, групова динаміка.
18. Види груп.
19. Структура малої групи, МЛО в ній.
20. Згуртованість як найважливіший фактор сприятливого психологічного клімату в групі.
21. Спілкування, види і сторони.
22. Роль спілкування в психологічному розвитку людини.
23. Соціометрія.
24. Цоя.
25. Методи дослідження психологічного здоров'я групи.
26. Дружба.
27. Любов.
28. Самотність.
29. Депресія.
30. Ворожнеча.
31. Конфлікт, види, структура.
32. Умови виникнення, динаміка конфлікту.
33. Стратегії поведінки особистості в конфлікті.
34. Методи регулювання психологічного здоров'я.
35. Значення психологічного здоров'я особистості в соціумі.

Висновок
Отже, психологічне здоров'я - умовне поняття, що виділяє тільки одну зі складових здоров'я людини. Воно може бути індивідуальним і суспільним. Індивідуальне психологічне здоров'я - це цілісність і узгодженість всіх психічних функцій. Оцінка психологічного здоров'я повинна враховувати неповторність та унікальність кожної особистості і її самоідентичність.
Громадське здоров'я увазі рівень психологічного здоров'я популяції, тобто поширеність в ній психічних захворювань, алкоголізації та наркоманії, розумової відсталості, деструкцій у поведінці.
Особливо актуальною проблема психологічного здоров'я стає останнім часом для психології освіти: саме в процесі становлення особистість найбільш схильна до порушень психологічного здоров'я і в той же час подається психокорекції.
Я досягла мети своєї курсової роботи - методологічної розробки дисципліни «Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці» для спеціальності 031000 - Педагогіка і психологія - за очною формою навчання. Для досягнення мети я виконала наступні завдання:
· Проаналізувала літературні джерела;
· Узагальнила матеріали з даної теми;
· Розробила робочу програму дисципліни, лекцію на тему «Депресивні стани», практичне заняття на тему «Об'єднання групи», форму контролю засвоєння теми і питання до заліку з дисципліни.
Так як організоване загальна і професійна освіта досягає результатів тільки тоді, коли навчаються фізично і психічно здорові, виникає необхідність розробки корекційних програм, спрямованих на формування поняття і методів підтримки психологічного здоров'я на високому рівні.
Одне з найважливіших напрямів в роботі шкільного психолога є профілактична та корекційна робота з сім'єю, яка спрямована на оптимізацію дитячо-батьківських відносин, підвищення рівня довіри, на усунення елементів ворожості і стабілізацію стилю виховання. Вироблення стратегії і тактики подібної роботи повинна вестися з урахуванням особливостей психологічного здоров'я особистості, для чого розроблена програма «Психологічне здоров'я у старшому підлітковому віці», що допомагає сформувати базові уявлення про це явище і освоїти методики для самопізнання, саморозвитку та самовдосконалення.

Бібліографічний список
1. Райгородський Д.Я. Дитина і сім'я. Самара: БАХРАХ-М, 2002. 736с.
2. Федосенко Є.В. Психологічний супровід підлітків: система роботи, діагностика, тренінги. СПб.: МОВА, 2004. 256с.
3. Фернхем А., Хейвен П. Особистість і соціальну поведінку. СПб.: ПИТЕР, 2001. 319с.
4. Фромм Е. Здорове суспільство. М.: АСТ, 2006. 539с.
5. Бойко О.В. Гендерні аспекти психологічного здоров'я / / Питання психології, 2005, № 1. С.110-115.
6. Васильєва О.С., Філатов Ф.Р. Психологія здоров'я людини: еталони, уявлення, установки. М.: Академія, 2001. 352с.
7. Гришанова З.І., Левченко О.В. До питання про діагностику психічного здоров'я особистості / / Прикладна психологія, 2002, № 2. С.90-96.
8. Дмитрієва Т.Б., Положій Б.С. Психічне здоров'я росіян / / Людина, 2002, № 6. С.21-31.
9. Дубровіна І.В. Шкільна психологічна служба. М.: Просвещение, 1991. 296с.
10. Іовчук Н.М., Північний А.А. Депресія у дітей та підлітків. М.: ВЛАДОС, 1999. 214с.
11. Карандашев В.М. Методика викладання психологи. СПб.: ПИТЕР, 2007. 250С.
12. Кон І.С. Дружба. СПб.: ПИТЕР, 2006. 457с.
13. Кон І.С. Дитина і суспільство. СПб.: ПИТЕР, 2006. 236с.
14. Кузнєцов О.М., Лебедєв В.І. Достоєвський про таємниці психічного здоров'я. М.: Изд-во Російського відкритого ун-ту, 1994. 168с.
15. Леві В.Л. Розмова в листах. М.: Радянська Росія, 1982. 272с.
16. Личко А.Є. Психопатії та акцентуації характеру у підлітків. Л., 1983. 134с.
17. Пахальян В.Е. Психопрофілактика і безпека психічного здоров'я дітей / / Прикладна психологія, 2002, № 5-6. С.83-95.
18. Преображенська Н.А. Потенціал вашої особистості. Єкатеринбург: У-Факторія, 2003. 320с.
19. Прихожан А.М. Тривожність у дітей та підлітків: психологічна природа і вікова динаміка. М.: АСТ, 2000. 198с.
20. Психічні стани: хрестоматія / сост. Л.В. Куликов. СПб.: МОВА, 2001. 458с.
21. Психоаналіз і культура: Вибрані праці К. Хорні та Е. Фромма. М.: Юрист, 1995. 623с.
22. Резер Т.М. Абітурієнт-2001. Фізичне та психологічне здоров'я / / СОЦИС, 2001, № 11. 118-122.
23. Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Мозок. Навчання. Здоров'я: кн. для вчителя. М.: Просвещение, 1989. 239с.
24. Семке В.Я. Умійте панувати собою, чи розмови про здорову і хворий особистості. Новосибірськ: Наука, 1991. 237с.
25. Синицький В.М. Депресивні стани. Київ: 1986. 153с.
26. Сучасний психологічний словник / ред. Б.Г. Мещеряков, В.П. Зінченко. СПб.: Прайм-Еврознак, 2007. 490с.
27. Хрестоматія з вікової психології: навч. посібник для студентів / сост. Л.М. Семенюк. Під ред. Д.І. Фельдштейна. М.: Міжнародна педагогічна Академія, 1994. 256с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Курсова
160.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Методична розробка робочої програми дисципліни Психологічне здоров`я у старшому підлітковому
Розробка робочої програми навчальної дисципліни
Особливості агресивної поведінки у старшому і молодшому підлітковому віці
Психологічне здоров`я вчителя
Структура та зміст робочої програми педагога дошкільного навчального закладу
Емоції стрес і психологічне здоров`я
Поняття про психологічне здоров`я і особистості
ПРОЕКТНО-МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПО лінгводидактики
Методична розробка навчальної лекції
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru