додати матеріал


Методика складання бізнес плану інвестиційного проекту

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення. 3
Розділи бізнес-плану для інвестиційного проекту. 5
Висновок. 17
Список літератури: 19


Введення

Бізнес-план - це план створення і розвитку нового підприємства або стратегічного господарського підрозділу, що створюється для нового виду діяльності існуючим підприємством. Зазвичай план являє собою інвестиційний проект, проект вкладення коштів у будь-яке комерційне захід.
Кожен підприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно представляти потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсах, джерела їх отримання, а також вміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.
У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, використовуваним у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми, показує, яким чином її керівники збираються досягти свої цілі і завдання, в першу чергу підвищення прибутковості роботи. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі зростати, завойовувати нові позиції на ринку, де вона функціонує, складати перспективні плани свого розвитку.
В умовах переходу до ринкової економіки оволодіння мистецтвом складання бізнес-плану стає вкрай актуальним, що зумовлено наступними причинами:
1. У нашу економіку входить нове покоління підприємців, багато з яких не мають досвіду керівництва підприємством і тому вельми смутно уявляють собі всі очікують їх проблеми.
2. Наявна господарська середовище ставить і досвідчених керівників перед необхідністю по іншому прорахувати свої дії на ринку і готуватися до такого незвичного раніше для них заняття, як боротьба з конкурентами.
3. Розраховуючи отримати іноземні інвестиції для підйому вітчизняної економіки, російські підприємці повинні обгрунтувати свої заявки й доводити (на основі прийнятій на Заході документації), що вони здатні оцінити всі аспекти використання інвестицій не гірше бізнесменів з інших країн. [1]
Розв'язання перерахованих вище проблем і покликаний допомогти бізнес-план, який є основним документом, що визначає стратегію розвитку фірми.
Переважна більшість бізнес-проектів носить інвестиційний (витратний) характер. Величина інвестицій, необхідних для здійснення бізнес-проекту, залежить від усіх перерахованих підстав їх класифікації і, перш за все від масштабу, тривалості та складності проекту.
До інвестиційних проектів зазвичай відносять проекти, головною метою яких є вкладення коштів у різні види бізнесу з метою отримання прибутку. У цій групі бізнес-проектів виділяють інноваційні проекти, до яких відносять систему різних нововведень, що забезпечують безперервний розвиток фірми.

Розділи бізнес-плану для інвестиційного проекту

Резюме.
У цьому розділі бізнес-плану визначаються всі напрямки та сфери діяльності фірми. Межами сфер діяльності можуть служити вироблені товари, що існують сегменти ринку і технологічні можливості самої фірми. Після визначення сфер і напрямків діяльності по кожному з них фірма встановлює цілі, до яких прагнути фірма. Цими цілями можуть бути збільшення частки фірми на сформованих ринках до певної величини або підвищення загального обсягу продажів у кілька разів, збільшення росту чистого доходу, збільшення частки сервісних послуг або підвищення якості продукції, а також зниження терміну освоєння нових видів продукції, проникнення на ринки і витіснення старих товарів. [2]
Аналіз справ у галузі.
У цьому розділі описуються основні напрямки та цілі діяльності майбутнього проекту. Дуже важливо піднести ідею нового проекту в контексті сформованого на певний момент стану справ у галузі. Необхідно продемонструвати глибоке розуміння відповідності станів підприємства чи фірми і тій галузі, в якій воно приблизно буде функціонувати.
Крім цього в цьому розділі рекомендується дати довідку з нових продуктів і досягненням у цій галузі, описати нові ринки і покупців, нові потреби цих ринків, нові компанії і соціально-політичні тенденції і фактори, які зможуть зробити позитивний або негативний вплив на реалізацію проекту.

Види товарів (послуг).
З цього розділу починається основна частина бізнес-плану. У ньому описуються ті товари (послуги), які збирається запропонувати фірма майбутнім покупцям і заради виробництва яких замислювався весь проект. При спаді виробництва розумно поступає той, хто для свого бізнесу вибирає ті товари (послуги), виробництво яких вимагає мінімальної кооперації та поставок з боку і де досяжна широка заменяемость вихідної сировини і матеріалу. З урахуванням швидких змін у смаках, технології і стані конкуренції фірми не можуть покладатися на існуючі товари, оскільки споживач чекає нових удосконалених товарів. Всебічна розробка товару проводиться з однією метою - забезпечення його стійкої конкурентоспроможності на ринку. Сучасна теорія конкурентоспроможності виділяє 3 типи конкурентних переваг:
1) Більш низькі витрати. Під цим слід розуміти здатність фірми розробляти, виробляти і реалізувати товар при менших витратах, ніж конкуренти.
2) Диференціація. Під цим розуміють здатність фірми виділятися в натовпі конкурентів, пропонуючи товар, що помітно відрізняється або високим рівнем якості, або нестандартним набором властивостей, що реально цікавлять покупця.
3) Фокусування. Під цим розуміють орієнтацію зусиль фірми на якусь групу споживачів або на обмежену частину асортименту продукції або на специфічний географічний ринок. [3]
Аналіз ринку збуту.
Аналіз ринків збуту здійснюється на основі маркетингових дослідженнях відбувається в кілька етапів:
1) Сегментування. Під цим мається на увазі розбивка ринку на чіткі групи покупців за певними принципами (географічному, психографическому, поведінковому, демографічному).
2) Рішення про охоплення сегментів ринку. Після відбору декількох сегментів ринку перед фірмою стоїть питання: "Скільки сегментів слід охопити і як визначити найвигідніші сегменти?". Фірма може знехтувати відмінностями в сегментах і звернеться до всього ринку в цілому з одним і тим же пропозицією (недиференційований маркетинг), вступити в кілька сегментів і для кожного з них розробити окрему пропозицію (диференційований маркетинг) або сконцентрувати зусилля на великій частці одного або декількох субринках (концентрований маркетинг). Яку б стратегію маркетингу фірма не вибрала їй необхідно враховувати свої ресурси (при обмеженості ресурсів раціональної є стратегія концентрованого маркетингу), ступінь однорідності продукції (для однакових товарів підходить недиференційований маркетинг, а для відрізняються один від одного товарів більше підходить стратегія диференційованого або концентрованого маркетингу), ступінь однорідності ринку.
3) Вибір найбільш привабливих сегментів. Тут фірмі необхідно зібрати інформацію про всі сегменти: про обсяги продажів у грошовому вираженні, прогнозованих розмірах прибутку, очікуваних темпах зростання збуту. Найбільш вигідний сегмент повинен мати високий рівень поточного збуту, високими темпами зростання, високою нормою прибутку. Однак рідко на практиці один сегмент відповідає все цим вимогам, тому фірмі доводиться йти на компроміс і вибирати найбільш значущі для неї сегменти з точки зору встановлених цілей.
4) Оцінка ємності сегмента. Цей показник характеризує можливі обсяги збуту товарів (послуг) і визначається кількістю реалізованих або потенційно реалізованих товарів (послуг) протягом певного періоду.
5) Оцінка потенційної суми продажів, тобто тієї частки ринку, яку фірма сподівається захопити, і значить, тієї максимальної суми продажів, на яку вона може розраховувати при своїх можливостях.
6) Оцінка реального обсягу продажів, тобто необхідно оцінити, скільки реально зможе продати фірма в конкретних умовах діяльності, при витратах на рекламу, а головне - як цей показник може змінюватися місяць за місяцем, квартал за кварталом і т.д.
Конкуренція на ринках збуту.
Будь-який бізнес, навіть володіє хорошими ідеями по вдосконаленню продукції, рано чи пізно зіткнеться з проблемою конкуренції. Тому в даному розділі необхідно зібрати наступну інформацію про своїх конкурентів: чи є область діяльності фірми нової і швидко змінюється або давно існуючої, яка конкурентоспроможність товару (послуги) на ринку, чи багато уваги конкуренти приділяють рекламі своїх товарів, який рівень цін на товари (послуги ) конкурентів, який імідж фірм - конкурентів, якої ринкової стратегії дотримуються конкуренти в даний момент часу, яких дій можна чекати від них надалі.
Якщо на вибраному фірмою сегменті ринку існує конкуренція, то необхідно визначити, на яке місце вона може претендувати. У неї є 2 можливих шляхи: позиціонувати себе поруч з існуючими конкурентами і почати боротьбу за частку ринку (це можливо, якщо фірма має більші, ніж у конкурента, ресурсами і ринок досить великий, щоб вмістити двох конкурентів) і розробити такий товар, якого ще немає на ринку. Однак при прийнятті другого рішення фірма повинна бути впевнена в тому, що у неї є достатні технічні, економічні можливості для створення принципово нового товару і знайдеться достатня кількість покупців даного товару.
Проводячи такий аналіз конкурентів, підприємець повинен всіма силами утриматися від страшної помилки при складанні бізнес-плану - лакування дійсності. Тобто тут потрібно провести реалістичну оцінку сильних і слабких сторін конкурентів, оскільки навіть якщо йому і вдасться ввести в оману інвесторів і це надалі виявиться, то за підприємцем закріпиться репутація низькокваліфікованої бізнесмена або злісного обманщика. І тоді про отримання наступних кредитів не може бути й мови.
Аналіз сегментів ринку, на яких збирається працювати фірма, і рішення про її конкурентоспроможності в свою чергу дозволяє фірмі приступити до детального планування комплексу (плану) маркетингу.
План маркетингу.
Даний розділ покликаний пояснити основні елементи свого маркетингу, тобто для кожного товару (послуги) необхідно розробити свої власні плани маркетингу. У цей розділ бізнес-плану будь-який підприємець обов'язково включає такі пункти, як цілі і стратегії маркетингу, ціноутворення, схема розповсюдження товарів, методи стимулювання збуту, організація післяпродажного обслуговування клієнтів, формування громадської думки про фірму і її товари.
Існує 5 можливих концепцій щодо визначення стратегії маркетингу:
ü концепція вдосконалення виробництва, яка стверджує, що товари (послуги) знайдуть збут на ринку, якщо вони будуть широко поширені і доступні за ціною;
ü концепція вдосконалення товару, яка стверджує, що знайдуть збут ті товари (послуги), які відрізняються найкращою якістю, кращими характеристиками;
ü концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що товари (послуги) знайдуть збут на ринку, якщо фірма витратить значні зусилля і кошти на сферу збуту та стимулювання продажів;
ü концепція маркетингу, яка стверджує, що товари (послуги) знайдуть збут, якщо фірма вірно визначить потреби і потреби обраного нею сегмента ринку і задовольнить їх більш ефективно, ніж конкуренти;
ü концепція соціально-етичного маркетингу полягає в застосуванні концепції маркетингу з урахуванням одночасного виконання потреб не тільки споживачів товару, але й суспільства в цілому. [4]
Ціноутворення. Процес формування фірмою ринкових цін на свої товари включає як мінімум сім етапів: постановку задач ціноутворення, визначення попиту, оцінку витрат, проведення аналізу цін і товарів конкурентів, вибір методу встановлення цін, визначення остаточної ціни та правил її майбутніх змін, облік заходів державного регулювання цін.
Економісти виділяють 4 типи ринків, кожен з яких визначає свої способи в області ціноутворення: на ринку чистої (досконалої) конкуренції продавці не витрачають багато часу на розробку стратегії маркетингу, оскільки роль маркетингових досліджень, політики цін, реклами і стимулювання збуту мінімальна; на ринку монополістичної конкуренції продавці, щоб виділитися чимось, крім ціни, широко користуються практикою присвоєння товарам марочних назв, рекламою і методами особистого продажу; на олігополістичному ринку продавці дуже чутливі до політики ціноутворення і маркетингу один одного, і тому олігополіст ніколи не відчуває впевненості, що може домогтися якогось довгострокового результату за рахунок зниження ціни, а на ринку чистої монополії монополіст може встановити ціну з розрахунком на покриття витрат і отримання гарних прибутків, або будь-яку іншу.
Аналіз цін і товарів конкурентів. Хоча максимальна ціна визначається попитом, а мінімальна - витратами, на встановлення фірмою середнього діапазону цін впливають ціни конкурентів. Фірмі необхідно знати ціни і якість товарів своїх конкурентів. Вивчення товарів і цін конкурентів переслідує цілком конкретну мету - визначити так звану ціну байдужості, по якій покупцю буде байдуже, чий товар купити. Якщо фірма збирається випускати товар, аналогічний товару конкурента, то вона буде змушена призначити ціну, близьку до ціни конкурента. Якщо товар нижче по якості, ніж у конкурента, фірма не зможе запросити за нього таку ж ціну.
Вибір методу встановлення цін. Самими відомими і популярними методами є: нарахування певної націнки на собівартість товару (але застосовувати його можна, якщо на ринку немає конкурентів і фірма не побоюється появи); "дурне проходження за конкурентом" (фірма призначає ціну на товар таку ж, як і ціна його конкурентів, не звертаючи увагу на показники власних витрат чи попиту; він зручний і прийнятний для фірм, яким не по кишені проводити власні маркетингові дослідження); метод встановлення цін на основі відчутною цінності товару (основним фактором при цьому вважають не витрати, а купівельне сприйняття товару, і ціна в цьому випадку покликана відповідати відчутною ціннісної значимості товару); метод встановлення ціни на основі закритих торгів (фірма відштовхується від очікуваних цінових пропозицій конкурентів, а не від взаємозв'язку між ціною і витратами або попитом).
Визначення остаточної ціни. Ціль усіх попередніх методик - звузити діапазон цін, в рамках якого буде обрана остаточна ціна товару. Етап встановлення остаточних розмірів цін реалізується вже в ході конкретних переговорів з покупцями, але готується до нього треба заздалегідь. На цьому етапі треба буде вирішити два головні завдання:
1) створити власну систему знижок для покупців і навчитися нею користуватися. Всі знижки переслідують одну мету - привернути покупця, запропонувавши йому найбільш привабливі умови купівлі товару. Найпростіша знижка - знижка за платіж готівкою, хоча також широко поширені знижки за перевищення стандартного розміру закуповується партії, іноді використовуються знижки за закупівлю товарів до початку чергового сезону.
2) визначити механізм коригування цін у майбутньому з урахуванням стадій життя товару. Необхідно пам'ятати, що товар має свій життєвий цикл, і в залежності від поточної стадії життєвого циклу необхідно проводити зниження або збільшення цін (на стадії випуску товару і на етапі зменшення попиту необхідно знижувати ціни, а на стадії зрілості і збільшення попиту на нього - піднімати ціну ). Визначившись з остаточною ціною на товар, підприємець може тепер подумати про їх збуті.
Схема розповсюдження товарів (послуг). Під цим мається на увазі організація каналів збуту, тобто шляхів по якому товари рухаються від виробника до споживача. Учасники каналів збуту виконують певні функції, основними з яких є:
ü збір необхідної для організації та планування збуту інформації;
ü створення та розповсюдження інформації про товар, яка сприяла б його придбання споживачем, а також стимулювання оптових покупок;
ü налагодження та підтримування зв'язку з потенційними покупцями;
ü передпродажне пристосування товару до вимог споживачів;
ü узгодження цін та умов для подальшого акту передачі власності або володіння товаром;
ü-транспортування і складування товару; пошук додаткових коштів для покриття витрат щодо функціонування каналів збуту;
ü прийняття на себе відповідальності за функціонування каналу збуту. [5]
Методи стимулювання збуту. Рішення задач стимулювання збуту досягається за допомогою безлічі різноманітних засобів. При цьому розробник плану маркетингу враховує і тип ринку, і конкретні задачі в сфері стимулювання збуту. Основними засобами стимулювання збуту є зразки (пропозиція товару споживачам на пробу або безкоштовно), купони (дають право на обговорену економію при купівлі конкретного товару), премії (товар, пропонований за досить низькою ціною або безкоштовно як заохочення за купівлю іншого товару), експозиції і демонстрації товару в місцях продажу, стимулювання сфери торгівлі (надання знижки з певної кількості проданих товарів у певний відрізок часу, декількох безкоштовних додаткових товарів посереднику, який придбав у фірми певну кількість товару і т.д.), професійні зустрічі і спеціалізовані виставки (виробник виявляє на виставках нових потенційних покупців, підтримує контакти з клієнтурою, знайомиться з новими замовниками), конкурси, лотереї та ігри (вони надають можливість удачливим і старанним споживачам виграти якісь призи). Який вид стимулювання вибрати - завдання підприємця. Але в бізнес-плані він повинен показати, як здійснювався вибір і оцінка різних методів стимулювання збуту і наскільки кожен з обраних методів сприяє підвищенню збуту товарів (послуг).
Що стосується реклами, то до питань, які необхідно вирішити в цьому розділі, відносяться розробка стратегії реклами, визначення конкретних рекламоносіїв, обсяг реклами і т.д. Звичайно ж, при розробці даних питань краще за все звернеться до спеціальних рекламним агентствам, які професійно займаються всіма цими питаннями. Але якщо керівник підприємства упевнений у своїх силах і знаннях, то можна й самій фірмі розробити рекламну компанію. Єдине, що хотілося б підкреслити, що реклама повинна бути спрямована на тих людей, на яких розрахований товар.
Організація післяпродажного обслуговування клієнтів. Тут необхідно висвітлити питання, пов'язані з умовами гарантійного та післягарантійного обслуговування клієнтів, з наданням кола послуг у кожному з цих видів обслуговування, структурою та місцем розташування сервісних підрозділів.
Виробничий план.
Даний розділ готується тільки тими підприємцями, які збираються займатися виробництвом товарів. Головне завдання тут - довести потенційним партнерам, що фірма буде реально в змозі виробляти потрібну кількість товарів у потрібні терміни та з необхідною якістю. Але перед написанням цього розділу підприємець повинен зібрати попередню виробничу інформацію. Тут йому треба встановити перелік усіх базових операцій з обробки та збирання; скласти список всіх видів сировини і матеріалів; встановити назви фірм-постачальників, їх орієнтовні ціни; скласти специфікацію всього необхідного обладнання та з кожної одиниці устаткування з'ясувати, чи можна його орендувати або потрібно купувати ; визначити потребу у виробничих площах, можливості оренди приміщень, їх купівлі; визначити орієнтовно витрати на придбання інструментів, спецодягу, канцелярських товарів, на оплату рахунків за електроенергію та інші муніципальні послуги і т.д.
Організаційний план.
Після відповіді на питання, як будуть виготовлятися товари, важливо вирішити проблему набору співробітників і планування їх роботи, якщо фірма тільки створюється або змінює напрямок роботи, для чого необхідно набрати новий штат. Тому наступний розділ бізнес-плану - "Організаційний план". Команда управління є ключем до впровадження хороших ідей в успішний бізнес. Інвестори віддають перевагу сформувалася команді керівників, що поєднує технічні, управлінські, комерційні і ділові навички.
Правове забезпечення діяльності фірми.
Цей розділ іноді називають "Юридичним планом". Він особливо важливий для тих фірм, яким необхідно визначити форму ведення свого майбутнього справи. Практично мова йде про форму власності та правовий статус організації: приватне володіння, кооператив, державне володіння, відкрита або закрита акціонерна компанія, спільне підприємство і т.д. Конкретне наповнення цього розділу залежить від обраної форми організації. Одна справа, якщо у підприємця державне підприємство і необхідно роз'яснити систему підпорядкованості та межі втручання регулюючих органів у господарську діяльність, а інше - акціонерне товариство і необхідно встановити майбутній розподіл акціонерного капіталу. Але головне необхідно обгрунтувати причини вибору тієї чи іншої форми власності, намітити можливі перспективи зміни цих форм і пояснити, чому дана стратегія є найкращою.
Оцінка ризику та страхування.
Кожен новий проект неминуче зіштовхується на своєму шляху з певними труднощами, які загрожують її існуванню. Для будь-якого підприємця дуже важливо вміти передбачити подібні труднощі й заздалегідь розробити стратегії їх подолання. Необхідно оцінити ступінь ризику і виявити ті проблеми, з якими може зіткнутися фірма. [6]
Фінансовий план.
Фінансовий план складається на 3-5 років і включає в себе:
ü план доходів і витрат;
ü план грошових надходжень і виплат;
ü аналіз стану потоку реальних грошей (готівки);
ü балансовий план;
Прогноз доходів і витрат. Цей прогноз складається, принаймні, на перші три роки, причому дані за перший рік мають бути представлені у місячній розбивці. Він включає такі показники, як очікуваний обсяг продажу, собівартість реалізованих товарів і різні статті витрат.

Висновок

На закінчення роботи зробимо висновки за підсумками проведеного дослідження.
Складання бізнес-плану - дуже трудомістка і відповідальна справа. Необхідність дотримання взаємозв'язку між розділами, які очевидні навіть при короткому ознайомленні з розділами ставлять перед підприємством проблему вибору тих, хто повинен складати цей документ. (Прикладом такого взаємозв'язку можуть бути рішення щодо маркування товару, яке повинно прийматися з урахуванням того, що, з одного боку, це вимагає додаткових витрат, а з іншого - дає можливість встановлення більш високої ціни, звичайно, якщо це дозволяє зробити той тип ринку, яка була обрана в розділі "План маркетингу", і аналіз конкуренції на ньому. Сюди ж можна віднести і облік взаємозв'язку між все тим же типом ринку і стратегією маркетингу. Прикладом взаємозв'язку може також бути й облік визначеної в розділі "Аналіз ринку збуту" еластичності попиту в розділі "План маркетингу" при встановленні ціни на товар. Це далеко не повний перелік усіх факторів, які треба враховувати при складанні бізнес-плану).
Бізнес-план - принципово новий у нашій економіці документ, що являє собою сукупність ув'язаних в часі та просторі, узгоджених за цілями і ресурсів заходів і дій, спрямованих на успішне досягнення мети отримання максимально-можливого прибутку, шляхом здійснення підприємницьких угод.
Бізнес-план - це система доказів (маркетингових, виробничих, організаційних), що переконують інвестора у фінансовій вигідності даного конкретного проекту. У той же час в роботі бізнес-план розглядається і як важливий інструмент внутрішньофірмового управління, так як він є головним механізмом аналізу та системного, розгорнутого планування всіх сторін діяльності підприємства.
Конкретний бізнес-план, що міститься в практичній частині роботи, є гарною ілюстрацією управлінських рішень, які супроводжують бізнес.

Список літератури:

1. Акуленок Д.М., Буров В.П., Морошкин В.А. Бізнес-план фірми. Коментар і методики складання. и др. - М., 2001
2. Армстронг М. Основи менеджменту. Як стати кращим керівником. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2002.
3. Берл Густав і ін Миттєвий бізнес-план. Двадцять швидких кроків до успіху. / Пер. з англ. - М.: Дело ЛТД, 2004.
4. Бізнес - план. Методичні матеріали / за ред. Р.Г. Манилівське. - М: Фінанси і статистика, 2002.
5. Бізнес-плани: Повне довідкове керівництво / Під. ред. Степнова І.М. - М.: Лабораторія Базових Знань, 2001
6. Буров В.П., Морошкин В.А., Новіков О.К. Бізнес-план. Методика складання. Реальний приклад. - М.: Изд-во ЦІПКК АП, 2004
7. Гейтс Б. Бізнес зі швидкістю думки - М.: ЕКСПО-Прес, 2001
8. Горемикін В.А., Богомолов А.Ю. Бізнес - план: методика розробки. 45 реальних зразків бізнес - плану. - М.: «Ось-89», 2002.
9. Графський Ю. Бізнес для всіх: Вип. 3. Як стати підприємцем. - М.: В / А Фінвест, 2003.
10. Зайцев Н. Л. Економіка промислового підприємства. Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2004.
11. Іваннікова І.А. Бізнес - план інвестиційного проекту - М.: Експертне бюро, 2004.
12. Луньов М., Макаревич Л. Бізнес-план для отримання інвестицій. Методичні рекомендації. М.: Внешсигма, 2003.
13. Попов В.М. Бізнес-план інвестиційного проекту. Вітчизняний і зарубіжний досвід - М.: Фінанси і статистика, 2003. 432 с.
14. Самочкіна В.М. Фази життєвого циклу виробів і планування гнучкого розвитку підприємства / / Маркетинг у Росії і за кордоном, 2004, № 5.


[1] Берл Густав і ін Миттєвий бізнес-план. Двадцять швидких кроків до успіху. / Пер. з англ. - М.: Дело ЛТД, 1995.
[2] Ковелл Джозеф А., Хейзелгрен Бріан Дж. Бізнес-плани. Повне довідкове керівництво. / Пер. з агнл. - М.: БІНОМ, 2004, с. 78.
[3] Луньов М., Макаревич Л. Бізнес-план для отримання інвестицій. Методичні рекомендації. М.: Внешсигма, 2003, с. 67
[4] Маркова В.Д. Бізнес-план як інструмент виживання. / / ЕКО. - № 9, 2003.-с. 30-34.
[5] Маркова В.Д. Бізнес-план як інструмент виживання. / / ЕКО. - № 9, 2003.-с. 30-34.
[6] Буров В.В., Галь В.В. та ін Бізнес-план інноваційного проекту. Методика складання: Методичний посібник. - М.: ЦІПКК АП, 2004, с. 78
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Реферат
55.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Особливості бізнес-плану інвестиційного проекту
Основні етапи розробки бізнес-плану інвестиційного проекту
Розробка бізнес плану інвестиційного проекту з виробництва електротехніки
Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту ВАТ Мінський ПКТІ
Розробка основних розділів бізнес плану інвестиційного проекту організації готельно реабілітаційного
Методика складання бізнес плану підприємства
Розробка та аналіз фінансового плану інвестиційного проекту
Бізнес-план інвестиційного проекту
Бізнес-план інвестиційного проекту 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru