додати матеріал


Метафора в науково-популярному медичному дискурсі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

На правах рукопису

УТКІН Тетяна Ігорівна

МЕТАФОРА

У науково-популярному

МЕДИЧНОМУ ДИСКУРС

(Семіотичний, когнітивно-комунікативний,

прагматичний аспекти)

Спеціальність 10.02.19 - теорія мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Перм - 2006

Робота виконана у ГОУ ВПО «Пермський державний університет» на кафедрі англійської філології

Науковий керівник: доктор філологічних наук,

Мішланова Світлана Леонідівна

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент

Кушніна Людмила Веніамінівна

кандидат філологічних наук, доцент

Карпушина Олена Євгенівна

Провідна організація: Уральський державний

педагогічний університет

Захист дисертації відбудеться 26 жовтня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 212.189.11 при ГОУ ВПО «Пермський державний університет» за адресою: 614990, м. Перм, вул. Букірева, 15, зал засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Пермського державного університету.

Автореферат розісланий 22 вересня 2006.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор філологічних наук В.А. Салімовскій

Реферована робота присвячена проблемі вивчення семіотичного, когнітивно-комунікативного та прагматичного аспектів метафори в науково-популярному медичному дискурсі.

Актуальність дослідження. У сучасному інформаційному суспільстві велика увага приділяється вивченню не тільки процедур отримання та переробки, але і технологіям адекватної передачі знання. У зв'язку з цим підвищується інтерес до науково-популярного дискурсу як прагматично орієнтованого способу вербалізації наукового знання.

На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки, що характеризується антропоцентризмом, тобто розглядом мовних явищ у взаємозв'язку з людиною, його діяльністю і мисленням, нову інтерпретацію отримує поняття «метафора». У дослідженнях, присвячених проблемі метафори, підкреслюється її важлива роль у побудові концептуальної та вербальної систем людини, її активну участь у категоризації мови, процесах мислення і сприйняття (Алексєєва 1998; Алексєєва, Мішланова 2002; Арутюнова 1990; Баранов, Добровольський 1997; Баранов, Караулов 1991, 1994; Блек 1990; Булатова 1999; Вершиніна 2002; Губернаторова 2003; Гусєв 1988; Деменський 2000; Демьянков 1994; Девідсон 1990; Жоль 1984; Кассірер 1990; Кубрякова 1999; Кулієв 1987; Лакофф 1988, 2004; Лакофф, Джонсон 1990; Лапін 1988; Маккормак 1990; Метафора в мові і тексті 1988; Міллер 1990; Мішланова 1998, 2002; Опаріна 1987, 1988; Ортега-і-Гассет 1990; Ортон 1990; Рассохіна 2001; Рахілина 2000; Річардс 1990; Сєдов 1997, 1998; Серль 1990; Телія 1988; Федосєєв 2005; Чудінов 2001; Bettina 1997; Biere 1997; Erdem, Satir 2006; Fadeeva 2002; Fauconnier 1999; Jackendoff 1983; Knowledge and language 1993; Lakoff, Johnson 1980; Liebert 1995, 1996, 1997; Metaphor in cognitive linguistics 1999; Turner, Fauconnier 1995, 1998 і ін.) У той же час практично відсутні дослідження метафори в науково-популярному дискурсі.

Особливий інтерес для сучасної лінгвістики набуває дослідження науково-популярного медичного дискурсу (НПМД). Необхідність популяризації медичних знань обумовлена ​​зміною базової концепції медицини і, відповідно, зміною моделі взаємодії лікаря і пацієнта. У рамках паціентоцентріческой концепції медицини актуальним стає пошук шляхів підвищення рівня їх взаєморозуміння і співпраці.

У лінгвістичних дослідженнях вже були представлені результати вивчення науково-популярного дискурсу, в тому числі НПМД: стратегії взаємодії лікаря і пацієнта та рівні інформування пацієнта (Алексєєва, Мішланова 2002; Байк, Кіщенко 2001; Глязер 1969; Заневський 1996; Казаріна 1998; Карасик 2002; Лазарєв 1999; Мішланова 2002; Психологія здоров'я 2003; Саітова, Сиромятникова 2000; Тарасов, Веліков, Фролова 1989; Фуко 1998; Шейгал, Черватюк 2005; Ясько 2005; Focusing of health communication 1998; Liebert 1995; Pozzi 2001; Wodak 1993), особливості науково-популярного тексту (Айтмуханова 1995; Баташева 1986; Богуславська 2001; Будассі 1993; Волкова 1998; Городникова, Будассі 1995; Дускаева 2004; Кисліцина 1986; Маєвський 1979; Одинцов 1982; Поліщук 1983; Феллер 1981), специфіка вторинного тексту та інтертекстуальність ( Борисенко 2003; Нестерова 2005; Новиков 1983; Смирнов 1995; Сунцова 1995; Чернявська 1999, 2004), лексичні та синтаксичні особливості різних жанрів наукового тексту (Алексєєва 1998; Баженова 2001; Володіна 2000; Гарбовський 1988; Данилевська 2005; Даниленко, Волкова, Морозова , Новікова 1993; Кожина 1983; Комарова 1991; Котюрова 1988; Крижанівська 1996; Лейчик, Бесекірска 1998; Різновиди і жанри наукової прози 1989; Салімовскій 2002; Трошева 1999; Троянська 1989). Однак узагальнюючих системних досліджень науково-популярного медичного дискурсу не робилося. Поза полем зору дослідників опинилися аспекти метафоричного моделювання, а також порівняльний аналіз метафори в різних типах медичного дискурсу.

У даному дослідженні зроблена спроба вивчення метафори НПМД в семіотичному, когнітивно-комунікативному та прагматичному аспектах. Методологічною базою роботи служить системний підхід, що дозволяє розглядати аспекти метафори комплементарно, тобто використовувати результати, отримані при дослідженні одного з аспектів метафори, для більш глибокого вивчення інших її аспектів. Основні теоретичні положення роботи закладені в працях з теорії дискурсу (Алексєєва, Мішланова 2002; Дейк ван 1989; Квадратура сенсу 1999; Кібрик, Плунгян 1997; Кубрякова 1999, 2000; Макаров 1998; Фуко 1998; Чернявська 2001, 2003; Discourse studies in cognitive linguistics 1999), семіотики (Барт 1994; Крістева 2004; Лотман 1992, 1999; Семіотика 1983, 2000; Степанов 1971, 1983, 2001; Якобсон 1985), інтертекстуальності (Барт 1994, 2001; Борисенко 2003; Крістева 2004; Кузьміна 1999; Смирнов 1995 ; Чернявська 1999, 2004), теорії метафори (Алексєєва 1998; Арутюнова 1978, 1990; Лакофф 2004; Мішланова 2002; Метафора в мові і тексті 1988; Теорія метафори 1990; Чудінов 2001; Fauconnier 1999; Turner, Fauconnier 1995, 1998;), теорії тексту (Алексєєва 1998; Бабенко, Васильєв, Казарін 2000; Гальперін 1981; Дрідзе 1984; Мурзін 1974, 1984; Мурзін, Штерн 1991; Новиков 1983; Солганик 2002).

Об'єктом дослідження виступає науково-популярний медичний дискурс, репрезентовані у вигляді ієрархії текстів, когнітивно-комунікативної завданням яких є популяризація наукового медичного знання в залежності від професійної та комунікативної компетенції суб'єктів дискурсу.

Предметом дослідження виступає метафоризації, розуміється як сукупність когнітивно-комунікативних стратегій вербальної репрезентації прагматично переробленого (процессірованного) наукового знання.

Мета роботи - вивчити семіотичний, когнітивно-комунікативний і прагматичний аспекти метафоризації з урахуванням специфіки науково-популярного медичного дискурсу, виявити особливості метафоричного моделювання та функціонування метафори в різних типах медичного дискурсу.

Для досягнення поставленої мети в дослідженні вирішувались такі завдання:

  1. виявити специфіку НПМД як типу медичного дискурсу;

  2. розробити основи типології текстів НПМД;

  3. з позицій когнітивно-дискурсивної теорії метафори визначити метафоризацію в якості одиниці НПМД;

  4. скласти тезаурус метафор НПМД;

  5. вивчити процеси концептуалізації і категоризації в НПМД, побудувати концептуальну модель метафори;

  6. вивчити експлікацію метафоризації в процесі текстотворення, побудувати модель експлікації метафоризації;

  7. вивчити комунікативну структуру НПМД, виявити найбільш активні тема-рематична моделі метафори;

  8. визначити функціональні особливості метафори в НПМД;

  9. провести порівняльний аналіз метафоризації в різних типах медичного дискурсу.

В основу дослідження покладена гіпотеза, згідно з якою метафоризація в НПМД є вербальної репрезентацією прагматично переробленого наукового знання, за допомогою якої розпочатий адресантом процесинг наукової інформації продовжується адресатом у ході інтерпретації тексту.

Матеріалом дослідження послужили 2352 контексту метафор (з них 252 включають прецедентні тексти і фразеологізми) і 700 комунікативних блоків (контекстів метафор, які репрезентують рух інформації за допомогою однієї або кількох метафор відповідно до комунікативного завдання), отриманих методом суцільної вибірки з науково-популярних медичних текстів, а також 315 науково-популярних статей. Загальний обсяг проаналізованого матеріалу склав більше 2000 сторінок друкарського тексту. В якості джерел матеріалу були вибрані журнальні та газетні статті (як з медичних, так і немедичних видань), медичні брошури, дитяча медична енциклопедія, опубліковані в період другої половини ХХ століття - початку ХХ I століття.

Методи дослідження. До загальнонаукових методів, що застосовувалися у дослідженні, відносяться системний аналіз та моделювання, а також методи статистичного аналізу. У дослідженні застосовувалися лінгвістичні методи, що включають компонентний, дефініціонний, дериваційний, порівняльний аналіз, а також методи когнітивної лінгвістики (концептуальний аналіз, метод тезаурусного опису метафоричних моделей).

Вивчення макроструктури НПМД проводилося на матеріалі 315 науково-популярних статей. Для побудови концептуальної моделі метафори та моделі експлікації метафоризації був складений словник тезаурусного типу (Баранов, Караулов 1991, 1994), що включає 2352 контекстів вживання метафори. Для моделювання комунікативної структури метафори предпринимался аналіз 700 комунікативних блоків.

На захист виносяться наступні положення:

  • У семіотичному аспекті метафоризації є одиницею науково-популярного дискурсу, вторинного, по відношенню до наукового, типу дискурсу, ускладнює систему внутрішньої організації дискурсу і формує трансдіскурсівное простір, що включає ієрархію типів тексту НПМД.

  • Метафоризація як одиниця НПМД являє собою сукупність стратегій популяризації, кожна з яких забезпечує реалізацію конкретної функції метафори (концептуалізації, категоризації, контамінації, персоніфікації, позитивного інформування). Оскільки в процесі переробки наукового медичного знання актуалізуються всі стратегії популяризації, можна говорити про синкретизм функцій метафори в НПМД, і, відповідно, про поліфункціональності метафори.

  • У когнітивно-комунікативному аспекті НПМД характеризується подвійний інверсією репрезентируемая в ньому інформації, що обумовлює специфіку метафоризації і визначає особливості функціонування метафори. Метафоризація в НПМД характеризується виборчою активністю метафоричних моделей: концептуальної моделі метафори та моделі експлікації метафоризації. Функція концептуалізації проявляється тенденцією до моноконцептуальності і скороченням тематичного репертуару; функція категоризації - високою активністю таксону Людина як соціальний суб'єкт у концептуальній моделі метафори; функція контамінації - ускладненням синтаксичної структури НПМД, а також переважанням предикативной метафори в моделі експлікації метафоризації.

  • Прагматичний аспект вивчення метафори обумовлений зміною базової концепції і затвердженням паціентоцентріческой парадигми в медицині. Метафоризація як вербальна репрезентація прагматично переробленого наукового знання в НПМД характеризується специфікою комунікативної (тема-рематична) моделі. Функція персоніфікації проявляється ослабленням деагентівності і номіналізації, типових для наукового дискурсу; функція позитивного інформування - подвійний концептуальної інверсією, збільшенням частки меліоративної метафори, прецедентних текстів і фразеологізмів у моделях метафоризації.

  • Ізоморфізм моделей метафоризації в різних типах тексту в НПМД обумовлений універсальністю механізму концептуалізації, похідним характером даного типу дискурсу і наявністю глибинних прототипические структур, сформованих у процесі пізнання дійсності. Відмінності виявляються при порівнянні метафоричних схем і моделей експлікації метафоризації з іншими типами медичного дискурсу (науковим і наївним).

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що метафора вперше розглядається в єдності семіотичного, когнітивно-коммунікатівнго і прагматичного аспектів. У рамках дослідження вперше здійснено комплексний системний підхід до вивчення НПМД, в результаті чого визначено трандіскурсівний статус і похідна природа НПМД, запропонована типологія текстів у НПМД, визначено механізм концептуалізації та виявлена ​​специфіка його актуалізації. У дослідженні розроблено принципи метафоричного моделювання, запропоновано концептуальну модель метафори, чотирьохетапну модель експлікації метафоризації, комунікативна модель метафори в НПМД. Вперше виділені та описані функції метафори в НПМД, проведений порівняльний аналіз моделей метафоризації в НПМД та інших типів медичного дискурсу.

Теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає в тому, що вивчення специфіки метафоризації в НПМД дозволяють уточнити наявні положення термінознавства, теорії професійної комунікації, загальної теорії дискурсу, когнітивістики, лінгвістики тексту, дериватології, теорії метафори, фразеології, функціональної стилістики, лінгвокультурології, міжкультурної комунікації.

Практична значимість роботи визначається можливістю використовувати результати дослідження у курсах з лексикології, лінгвістики тексту, у практиці навчання іноземних мов та російської мови як іноземної в медичних навчальних закладах, у лексикографічній та перекладацькій практиці, пропедевтики внутрішніх хвороб, при складанні методичних рекомендацій для студентів медичних вузів, організації навчання пацієнтів, а також для оптимізації просування реклами медичних послуг і фармацевтичної продукції.

Апробація роботи. Основні результати дослідження обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Іноземні мови і літератури в системи вищої регіональної освіти і науки» (Перм, 2006), Всеросійській науковій конференції «Текст-2000: теорія і практика. Міждисциплінарні підходи »(Іжевськ, 2001); науково-методичної конференції« Проблеми контролю якості освітнього процесу в Пермській державної медичної академії »(Перм, 2001); на підсумкових наукових сесіях ПГМА (Перм, 1998-2005), на викладацьких наукових конференціях, засіданнях кафедр і семінарах в Пермському державному університеті та Пермської державної медичної академії (1998-2006). Основні положення дисертації відображені в 16 публікаціях.

Структура дисертаційного дослідження визначається поставленою метою та завданнями дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, бібліографічного списку, списку джерел матеріалу дослідження. Робота ілюстрована 13 таблицями і 2 малюнками. Основний текст дисертації викладено на 177 сторінках, список літератури містить понад 200 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Запровадження обгрунтовується актуальність роботи, визначаються мета, завдання та матеріал дослідження, формулюється предмет і об'єкт наукового вивчення, описуються методи роботи, розкриваються теоретична і практична значущість, наукова новизна дисертаційного дослідження, викладаються положення, що виносяться на захист.

У першому розділі «Семіотика метафори в науково-популярному медичному дискурсі» аналізується сучасний стан теорії метафори, підкреслюється значимість когнітивно-дискурсивної концепції в дослідженні метафори, обгрунтовується производность науково-популярного дискурсу, розкривається семіотична природа метафори

Вивчення тенденцій у дослідженні метафори свідчить про те, що найбільшим евристичним потенціалом володіють когнітивно-дискурсивні теорії. У сучасних теоріях метафора визначається як універсальне явище, механізмом якого служить концептуальна інтеграція, актуалізується в дискурсі і представляє собою етапи розвитку мовного знака.

Дослідження метафори в науково-популярному медичному дискурсі зажадало визначення його статусу в ієрархії типів у системі медичного дискурсу та специфіки його освіти. Соціокультурний, чи «широкий екстралінгвальний контекст» у визначенні дискурсу (Арутюнова 1998) дозволяє зіставити дискурс з поняттям семіосфери, запропонованим Ю.М. Лотманом (Лотман 1999). Взаємодія дискурсів за аналогією з «сутичкою» семіосфери супроводжується утворенням нового дискурсу «більш високого порядку», що включає в себе вихідні. Такі відносини можна визначити як інтердіскурсівние (Квадратура сенсу 1999; Чернявська 2001, 2003; Scollon et al., 1995). Інтердіскурсівнимі є, за визначенням, всі мовні елементи, структури, відносини, стратегії, що характеризують одночасно багато дискурси (Чернявська 2003: 36). У світлі концепції інтердіскурсівності науково-популярний дискурс являє собою похідний дискурс «більш високого порядку», утворений на основі вихідних типів дискурсів (наукового і наївного) і, відповідно, об'єднує їх семіотичний потенціал. Розгляд науково-популярного дискурсу в семіотичному аспекті дозволяє охарактеризувати даний дискурс як інтрадіскурс, генератор інформації і джерело розвитку внутрішньої структури дискурсу. Семіотичні відносини інтертекстуальності (Барт 1994; Крістева 2004; Кузьміна 1999; Чернявська 1995, 1999, 2002, 2003) в науково-популярному дискурсі призводять до детермінованим відносинам між первинними і вторинними текстами, а також ієрархічної організації інтрадіскурса, або трансдіскурсівності.

У нашому дослідженні ми спираємося на діяльнісної визначення дискурсу (Алексєєва, Мішланова 2002) і визначаємо метафоризацію як дію, способом реалізації якого виступають різні стратегії (операції, прийоми, вміння тощо). Стратегії, спрямовані на вирішення когнітивних і комунікативних завдань, є когнітивно-комунікативними. У науково-популярному дискурсі когнітивно-комунікативні стратегії обумовлюють процес популяризації наукового знання і, отже, формування похідного, вторинного по відношенню до наукового типу дискурсу, ускладнюючи систему внутрішньої організації дискурсу. Отже, метафоризація в науково-популярному дискурсі - це опосередкована сукупністю когнітивно-комунікативних стратегій популяризації вербалізація прагматично процессірованного (переробленого) наукового знання. Результатом кожного етапу метафоризації є метафора - когнітивно-комунікативна структура, похідна по відношенню до наукового дискурсу, що репрезентує у науково-популярному дискурсі оброблене за допомогою стратегій популяризації наукове знання.

Характерною особливістю метафори науково-популярного дискурсу є її поліфункціональність, оскільки вона є результатом впливу комплексу стратегій. До найбільш значущих належать такі функції метафори: концептуалізації, категоризації, контамінації, персоніфікації, позитивного інформування, кожна з яких співвідноситься зі стратегіями популяризації.

Актуалізація даних функцій здійснюється в певних типах текстів, що представляють даний дискурс. Тип тексту розглядається як сукупність текстів, що функціонують в одній конкретній області діяльності і репрезентують окремий дискурс (Чернявська 2004). Функціональні особливості типу тексту полягають у переробці знання при передачі його від адресанта до адресата, при цьому передбачається, що адресат, інтерпретуючи текст, повинен здійснювати подальшу переробку наукового медичного знання. Отже, текст у дискурсі служить інструментом, оптимизирующим процес популяризації наукового знання. Типологія тексту базується на рівні професійної та комунікативної компетенції суб'єктів дискурсу (адресата і адресанта) і являє собою ієрархію утворюються в науково-популярному медичному дискурсі типів текстів. У дослідницьких цілях за типами текстів були збережені назви і жанри аналізованих видань: «Дитяча енциклопедія», «Немедичні газета», «Медична газета», «Здоров'я 2001-2003 рр..», «Здоров'я 1968-1969 рр..». Запропонована типологія текстів дозволяє не тільки розширити існуючі уявлення про медичний дискурсі, але є передумовою для вивчення метафори і виявлення особливостей її функціонування в різних типах текстів НПМД.

Оскільки науково-популярний медичний дискурс володіє специфічною структурою внаслідок його похідного характеру, метафора як одиниця НПМД, володіючи властивостями цілого, тобто дискурсу, характеризується особливою когнітивно-комунікативної структурою, властивості якої виявляються в дискурсивних функціональних закономірності.

У другому розділі «Вивчення метафори в когнітивно-комунікативному аспекті» метафора розглядається з позицій її функціонування в НПМД, описується концептуальна модель метафори, модель експлікації метафоризації та особливості їх репрезентації у різних типах тексту НПМД і в порівнянні з іншими типами медичного дискурсу (науковим і наївним ).

У когнітивно-комунікативному аспекті НПМД характеризується подвійний інверсією репрезентируемая в ньому інформації, що обумовлює специфіку його когнітивно-комунікативної структури і визначає стратегії популяризації. У цілому розвиток НПМД визначається дією таких когнітивно-комунікативних стратегій, як генералізація (редукція змісту, обмеження "тематичного репертуару», зменшення інформаційної щільності) і конкретизація (ускладнення синтаксичної структури, стратегія персоніфікації, посилення модальності викладу, створення образності та експресивності). Дискурсивні стратегії популяризації є протилежно спрямованими. Більше того, вони вибірково і специфічно діють відносно концептів первинного та вторинного текстів. Іншими словами, дані стратегії популяризації, що виражаються в редукції змісту і скорочення «тематичного репертуару», специфічні у відношенні наукових концептів, або інформації первинного тексту і спрямовані на її узагальнення і генералізацію, а стратегія зменшення інформаційної щільності, передбачає конкретизацію наукового знання за рахунок залучення концептів наївного дискурсу. Однак у НПМД ці протилежно спрямовані стратегії діють комплементарно, припускають один одного, оскільки кожна з них є умовою реалізації іншої стратегії. При цьому стратегія, спрямована на конкретизацію інформації, передбачає генералізацію вихідного наукового знання, що з теорії функціональних систем, є передумовою збереження і розвитку наукового знання за рахунок його визнання і затребуваності суспільством.

Функціонування метафори в НПМД визначається комунікативної завданням, яка полягає в оптимізації сприйняття і розуміння складною, хоча і відомої в науковому дискурсі інформації, але є для адресата нової і вперше одержуваної.

Процес формування НПМД як похідного типу дискурсу супроводжується інтеграцією концептів, результатом якої є утворення когнітивної структури, що відрізняється від вихідних дискурсів, але включає в себе їх елементи. Специфіка когнітивної структури НПМД обумовлена ​​дією когнітивно-комунікативних стратегій популяризації медичного знання: редукції змісту (тенденція до моноконцептуалізаціі) і обмеження «тематичного репертуару» (у НПМД обговорюються 23 теми замість 39, нормативно визначених за класифікатором медичних спеціальностей). За допомогою цих стратегій здійснюється концептуалізація, або відбір наукової інформації, що підлягає вербалізації в дискурсі. Оскільки одиницею НПМД, що володіє властивостями вербальної репрезентації прагматично переробленого наукового знання, є метафоризація, перетворення медичних концептів первинного наукового дискурсу є результатом дії однією з функцій метафори, функції концептуалізації. У НПМД функція концептуалізації актуалізується на рівні денотативного дескриптора.

Оскільки співвідношення теми з підтемами представляє собою співвідношення цілого і його частин, тематична структура тексту має ієрархічну будову, що, у свою чергу, визначає порядок розташування тим у тексті. Так, у науковому, або первинному, дискурсі, композиційно-логічна структура визначається наступним порядком розташування у тексті підтем: нозологія, епідеміологія, етіологія, патогенез, клінічна картина, диференційна діагностика, лікування, ускладнення, прогноз, профілактика. Однак у НПМД може порушуватися порядок проходження підтем, прийнятий у науковому медичному дискурсі. При описі хвороб, як правило, не даються їх синонімічні назви, не розкриваються етіологія і патогенез, не проводиться диференціальна діагностика. Специфікою суперсхеми НПМД є підтема «казуїстика», тобто включення до тексту опису клінічного випадку. Тільки після цього пред'являються підтеми, що стосуються репрезентації даної нозологічної форми, що вказує на дію когнітивно-комунікативної стратегії зменшення інформаційної щільності.

Оброблене у результаті дії стратегії редукції змісту і скорочення «тематичного репертуару» наукове знання підлягає подальшій інтерпретації в процесі його засвоєння адресатом. Метафорі відводиться важлива роль на цьому етапі процесування медичного знання. Вона сприяє його інтеграції в концептосферу інтерпретуючого дискурсу, тобто забезпечує категоризацію нового знання. За допомогою функції категоризації реалізуються така стратегія популяризації, як стратегія опори на минулий досвід, яка проявляється в специфіці метафоричної моделі.

У даному дослідженні ми спиралися на визначення метафоричної моделі, прийняте в когнітивної теорії метафори. Згідно з цим визначенням, метафорична модель представляє собою понятійну область (область джерела), елементи якої пов'язані різними семантичними відносинами («виконувати функцію», «сприяти», «каузіровать», «бути прикладом» тощо); назвою метафоричної моделі служить родове поняття , що об'єднує елементи її таксонів (Баранов, Караулов 1991, 1994). Слід зазначити, що оскільки метафорична модель є результатом природної, а не наукової категоризації дійсності, то організація мовного матеріалу всередині метафоричної моделі проводиться на підставі визначень, представлених у тлумачному словнику (Ожегов 1995). З метою уніфікації параметрів порівняння тезауруса метафор у НПМД і науковому медичному дискурсі за ступенем експлікації метафоричних моделей, у даній роботі робиться спроба побудови таксономічного фрейму на основі виділення доменів, базових таксонів, видових, підвидові, термінальних таксонів. Всього було проаналізовано 2352 контексту метафор із застосуванням узагальненої методики побудови таксономічекого фрейму. Кількісний розподіл метафоричних моделей представлена ​​в таблиці 1.

У таблиці показано, що серед видових таксонів у НПМД максимальною активністю володіє таксон Людина як біологічна істота (19,8%). Високо активними є також видові таксони Професійна діяльність (18,6%), Політика і війна (14,6%), Бут (14,2%). Помірно репрезентативними виявилися видові таксони Культура (10,4%), Простір і ландшафт (7,1%), Механізм (6,2%). Низьку активність виявили видові таксони Рослина (4,1%), Тварина (3%), Природні явища (2%). Самими нечисленними в НПМД виявилися видові таксони Рослина, Тварина і Природні явища.

При порівняльному аналізі метафоричних моделей НПМД виявлена ​​подібна тенденція образної репрезентації медичного знання в різних типах тексту НПМД (табл. 2). У всіх типах тексту сфера ЛЮДИНА є більш активної у порівнянні зі сферою ПРИРОДА. Отримані в ході порівняльного аналізу результати свідчать про дію ідентичних стратегій метафоризації в НПМД і тим самим підтверджують можливість розгляду НПМД як самостійного типу дискурсу.

Таблиця 1

Метафоричні моделі в науково-популярному медичному дискурсі

Метафорична модель

Кількість метафор,%

Приклади

ЛЮДИНА

83,8

-

Діяльність людини

64

-

Побут

14,2

Гвоздь, шило, квітковий горщик, квартиру, мешканці, переселитися, тимчасові переселенці, адреса, поріг, вікно, сходи, сходинка, шпалери, панчіх, краватка, солодкий сироп, коктейль, застілля, баріться, жироподібних, іржавий

Професійна діяльність

18,6

Архітектор, головний страж, охоронець, сторожові, стояти на сторожі, приборкати, заганяти в клітку, тримати у вузді, транспортування, вивантажувати, цінний свідок, хабар, вбивця, санітар, картка пацієнта, милиці, ниточка, викроювати, хімічна лабораторія, магазин, сховище, нештатний, конкурувати, дезорганізовувати

Політика і війна

14,6

Жорстока агресія, оголошувати першу світову війну, погрожувати, терорист, господарство, дефіцитний, головний штаб, мобілізація, накази, кинджал, вибуховий пристрій, міна уповільненої дії, лобова атака, перейти в наступ, утримувати оборону, мішень, захоплювати чужі території, пробивати пролом , виробляти артобстріл

Механізм

6,2

Електромотор, пусковий механізм, апарат, клапан, зажіматель, вимикач, електрична лампочка, молот, запускати, служити без поломок, гнати, скинути пар, заряджатися, віджимати, пробуравливает

Культура

10,4

Навчати, шкільний підручник, алфавіт, почерк, шифр, розчерк, знак питання, філія геологічного музею, звід, фасад, фундамент, ворота, мідні труби, гармошка, скрипка, великий барабан, натягнуті струни, бальзаківський, пролог, суперобкладинка, біографія, Ахіллес , виліпити, намалювати, намальований, головний диригент, маска, чорно-білий фільм, кульмінація, злагоджена тренована команда, футбольний м'яч, четкообразний, сповідь, апокаліпсис

Людина як біологічний

істота

19,8

Голова, голова дорослої людини, вуха, шийка, соскоподібного, що дрімає, спати, голодування, божевілля, нежить, атавізм, бородавка, крок, ходити, бігти, плентатися, їхати, відчуття коротких уколів, гострий, відчуття піску, знати, дізнаватися, розпізнати , говорити, виражатися міцно, попереджати старіння, жити, мудрий, жорстокий, нещадний, уважний, несимпатичний, подобатися, любити, не бажати, бажання, супутник, таємничий

ПРИРОДА

16,2

-

Простір і ландшафт

7,1

Джерело, канал, крапля джерельної води, хвилі, виплеснутися, сплески, поперечні борозенки, грядка, магістральні дороги, стежки, поглиблення, ямки, печера, западина, горбистий, гребінь, надра, грунт, кам'яніти, острівці, порожнечі, порожні

Природні явища

2

Вогонь, спалах, спалювати, осіння пора, літо, ранок, лавиноподібний, танути, повітряний, райдужка, блискавка, швидше блискавки, сонце в зеніті, сонячний

Рослина

4,1

Рослини, дерево, молоді пагони, крона, лист кропиви, листя папороті, посаджений, проростати, пускати коріння, виноградина, зелена оливка, зерно квасолі, огірок, гарбуз, цибулина

Тварина

3

Тварини, миша, жираф, свинка, кішка, що сидить кішка, вигнута спинка, крик півня, гніздитися, гніздяться, що летить метелик, скребе тарган, укус комара, поміняти шкіру, панцир

Таблиця 2

Порівняльна характеристика метафоричних моделей у різних типах тексту НПМД (%)

Метафорична модель

Здоров'я

1968-1969рр.

Здоров'я

2001-2003рр.

Меди-Цінськая

газета

Негайної Цінськая

газета

Дитяча

енциклопедії-енциклопедія "

ПРИРОДА

22

18

16

9

16

Природні явища

3

2

1

3

1

Ландшафт

9

6

8

4

4

Простір

1

1

1

1

0,4

Рослини

5

5

3

-

7,6

Тварини

4

4

3

1

3

ЛЮДИНА

78

82

84

91

84

Людина як біологічна істота

18

20

20

18

23

Людина як соціальний суб'єкт

60

62

64

73

61

Побут

16

15

15

10

15

Професійна діяльність

21

16

18

21

17

Механізм

4

5

8

5

9

Політика і війна

12

15

12

23

11

Культура

7

11

11

14

9

Дана стратегія метафоризації забезпечує ефективне сприйняття медичного знання завдяки зниженню щільності інформації, опорі на минулий досвід і експресивність викладу.

У нашому дослідженні ми зробили спробу зіставити дані щодо наукового та наївного медичного дискурсу (Мішланова 2003) з результатами аналізу метафоричної моделі НПМД. Модифікована схема медичного дискурсу представлена ​​в таблиці 3.

Таблиця 3

Порівняльна характеристика метафоричних схем наукового, науково-популярного і наївного дискурсів (середні значення) (%)

Дискурс

Людина як біологи-чеський істота

Жива природа

Нежива природа

Людина як соціальний суб'єкт

Наївний

38 **

35 *

12

15

НПМД

19,8 *

7,1

9,1

64 **

Науковий

10

12

14 *

64 **

** - Домінантна метафорична модель;

* - Друга за активністю метафорична модель.

Представлені в таблиці 3 дані свідчать про те, що ядро метафоричної схеми НПМД має схожі риси як з ядром метафоричної схеми наукового дискурсу, так і з ядром метафоричної схеми наївного дискурсу і утворює своєрідну «рамку», що ще раз підтверджує похідний характер НПМД і його унікальність як самостійного типу дискурсу.

Функція контамінації, чи вербальної репрезентації концептуальної інтеграції в текстотворенні, співвідноситься зі стратегією зниження інформаційної щільності і виявляється характером зв'язку речень у тексті, а також ускладненням синтаксичної структури НПМД. У ході дослідження була виявлена ​​велика варіабельність репрезентації метафоризації, що дозволило прийти до висновку про чотирьохетапну моделі експлікації метафоризації в НПМД. На відміну від наукового медичного дискурсу в НПМД експлікації порівняння передує так званий преддеріваціонний етап, а вторинна номінація бере участь в утворенні алегорії.

У НПМД модель експлікації метафори включає наступні дериваційні кроки: контексти метафори з паралельної і ланцюгової зв'язком (Всі клітини можуть чинити опір мікробам. Але в різному ступені. У державі, наприклад, всі його населення так чи інакше здатне чинити опір ворогам. Але відомо й те , що цього недостатньо. Держава містить спеціальні війська. Щось схоже і в організмі. У всіх клітинах організму є речовини, здатні вбивати або затримувати розмноження мікробів. <...> На жаль, гуморальні (тобто рідинні) фактори природного імунітету не дуже сильна зброя. Ні лізоцим, ні комплемент не діють на багато мікробів. І ті чудово себе почувають на шкірі і розмножуються в крові. Проти них необхідні особливі «війська» (Петров 1987, С.39)), порівняння (Апендикс, або червоподібний відросток, по довжині можна порівняти з мізинцем дорослої людини, за формою він нагадує черв'яка, а по товщині приблизно з олівець (Ротенберг 1993. С.257)), предикативне метафора (Тіло явно починало бунтувати: виникло море невпізнаних тривожних відчуттів: тяжкість і розпирання в животі, поколювання в серці, та й зітхнути часом щось заважало (Лечебнік. Моє здоров'я № 1, 2003. С.13)), додаток (Справа в тому, що вітаміни Р і З виявилися синергістами - речовинами, що діють в одному напрямку. Разом вони беруть участь у різних процесах обміну речовин. Вітаміни-супутники, вони стають сильнішими в присутності один одного і, спираючись на допомогу один одного, обходяться для виконання доручених їм завдань меншими силами. (Здоров'я № 10, 1968. С.28)), прийменникові атрибутивні структури (Лімфатичні залози, або, як їх ще називають, лімфатичні вузли, розміром приблизно з зерно квасолі, розташовані в різних частинах нашого тіла (Ротенберг 1993. с.186)), генітивних атрибутивні структури (Матка - це порожнистий орган у формі груші, покритий оболонкою і оточений товстими м'язовими стінками (Ротенберг 1993. С.21)), атрибути з суффіксоідом (Поздовжні гребінці, четкообразние піднесення на поверхні нігтя - ознака хворого поліартритом (Здоров'я № 2, 2001. С.17)), контракція (Існує кілька програм міні-ліфта: базова - для особи, тіла і рук; з підвищенням температури маски; з Алое Форте Гель для зрілої , втомленою, збезводненої шкіри (Краса & Здоров'я № 6, 2002. С.34)), генітивних конверсія (А погода псується - осінь, зима наближається і несе з собою як завжди цілий букет вірусних інфекцій (Домашній доктор № 12, 2003. З .3)), атрибутивна конверсія (Кожен зуб закріплений у своєму кістяне «горщику», і весь цей стоматологічний «сад» у щелепах маленьких дітей розміщений в 2 ряди: 32 постійних під 20 молочними (Здоров'я № 5, 2001. С.34) ), транспозиція (У них можна знайти камені, які вийшли з нирок. Деякі «вимушені переселенці» швидко йдуть по сечоводу, що з'єднує нирки і сечовий міхур, але деякі застряють і залишаються там до тих пір, поки їх не потривожать лікарі (Здоров'я № 11 , 2001. С.60)).

У результаті аналізу різних способів експлікації метафоризації в НПМД була виявлена ​​тенденція до елімінації компонентів контексту метафори, які репрезентують денотативний дескриптор і збільшення в контексті метафори компонентів, які репрезентують сигніфікативний дескриптор.

Контексти метафори, в яких експлікований сигніфікативний дескриптор метафори, а денотативний дескриптор представлений імпліцитно, розглядаються як алегорія. Незважаючи на різну ступінь експлікації метафоричної моделі в різних типах тексту, слід відзначити загальну тенденцію метафоризації в НПМД, яка виявляється в тому, що в даному типі дискурсу експлікується в максимальному ступені предикативні структури, транспозіти і узгоджені атрибути. Особливої ​​уваги заслуговує той факт, що предикативна метафора домінує у всіх типах тексту в НПМД, до того ж даний тип метафори істотно перевершує аналогічний показник у науковому медичному дискурсі (Мішланова 2002). Більш того, моделі експлікації метафоризації в даних типах дискурсу діаметрально протилежні (рис. 1).


Рис. 1. Порівняльна характеристика моделей експлікації метафори в різних типах медичного дискурсу (%)

У науковому медичному дискурсі максимальним є кількість атрибутів (47%), а кількість предикатів - мінімальним (17%). У НПМД, навпаки, максимальним є кількість предикатів (58%), а мінімальним - кількість атрибутів.

У третьому розділі «Вивчення метафори в прагматичному аспекті» метафора розглядається з позицій її функціонування в НПМД, описується комунікативна модель метафори, а також особливості актуалізації функцій персоніфікації та позитивного інформування.

У сучасних дослідженнях, присвячених специфіці діяльності лікаря, наголошується встановлений століттями «суб'єкт-суб'єктний» характер медичної діяльності (Ясько 2005). Це означає, що стосунки «лікар - пацієнт» складають основу медичної практики. Більш того, в сучасній медицині все більш актуальним стає питання про участь пацієнта у прийнятті лікарського рішення, в плануванні лікування. Тому при розгляді прагматичного аспекту медичного дискурсу релевантним є визначення моделей співпраці медичних працівників і пацієнтів, а також структурно-функціонального типу дискурсу.

Найбільш поширена типологія моделей співробітництва медичних працівників і пацієнтів включає патерналістську, інформаційну, інтерпретаційну і інструментальну моделі (Саітова, Сиромятникова 2000). На додаток до цих моделей ми пропонуємо наступні структурно-функціональні типи медичного дискурсу: імперативний монологічний (змови); спекулятивний монологічний (виступи на консиліумах, трактування авторитетів, заборона на нове, власну думку; схоластика); імперативний діалогічний (домінантна позиція лікаря); інтерактивний діалогічний (співробітництво лікаря і пацієнта).

Подання про динаміку медичного дискурсу дозволяє зробити висновок про те, що монологічні типи дискурсу (як імперативний, так і спекулятивний) не співвідносяться з моделями взаємодії лікаря і пацієнта. Ці моделі характерні тільки для діалогічних типів дискурсу, причому патерналістських модель порівнянна з діалогічним імперативним типом дискурсу, а інтерпретаційна - з діалогічним інтерактивним.

Незважаючи на те, що в сучасних концепціях активність пацієнта є пріоритетом, реальна взаємодія лікаря і пацієнта утруднене через відсутність дієвих комунікативних стратегій і недостатнього досвіду визначення потрібного обсягу сообщаемой наукової інформації. Тому вивчення природи і сутності науково-популярного медичного дискурсу, виявлення когнітивних і комунікативних стратегій популяризації медичного знання необхідні не тільки для розвитку самого НПМД, а й медичного дискурсу в цілому.

Вибір стратегій популяризації та визначення форм і способів взаємодії дозволяє автору гнучко й оперативно активізувати в необхідний момент в потрібному місці фрагменти приватної моделі ситуації реципієнта. Тим самим для адресата значно прискорюється і полегшується перехід від перцептивного етапу як вихідного моменту формування когнітивних структур до подання як функціональному узагальнення предметів, а потім до формування поняття на новій, більш складної моделі ситуації.

Функція персоніфікації співвідноситься зі стратегіями опори на минулий досвід і зменшення інформаційної щільності, що призводить до зменшення типового для наукового стилю явищ деагентівності і номіналізації за рахунок активності в метафоричної моделі таксону Людина як соціальний суб'єкт і домінування предикативной метафори в моделі експлікації метафоризації, в тому числі за рахунок посилення модальності викладу.

Функція позитивного інформування включає стратегії опори на минулий досвід, образності та експресивності, а також зменшення інформаційної щільності і супроводжується подвійний концептуальної інверсією, що обумовлює специфіку комунікативної моделі НПМД. У науково-популярному медичному дискурсі як дискурсі похідного типу тематично організована медична інформація відповідно до завдань інформування та впливу піддається дії когнітивно-комунікативних стратегій, що визначають організацію способів розвитку інформації. Вивчення рух інформації здійснювалося в ході аналізу комунікативних блоків. Під комунікативним блоком у нашому дослідженні ми розуміємо такий контекст метафори, в якому репрезентується рух інформації за допомогою однієї або кількох метафор відповідно до комунікативного завдання. Комунікативна завдання НПМД полягає в оптимізації сприйняття і розуміння наукової інформації. Внаслідок похідного характеру НПМД і детермінованості інтертекстуальних відносин у науково-популярному медичному дискурсі у структурі метафори дана або відома інформація репрезентується денотативним дескриптором, а нова або невідома інформація - сигніфікативним. Слідом за Л.Г. Бабенко аналіз матеріалу дозволив виявити 5 тема-рематична структур (Бабенко 2000: 269-272).

Аналіз 700 комунікативних блоків показав, що у всіх типах тексту НПМД домінують моделі з канонічною ступінчастою тема-рематична організацією тексту (від 40 до 55%) і тема-рематична структурою віялового типу з повторюється стабільної темою і різними Ремами (від 31 до 48%) , тобто з моделями, які репрезентують концептуальну інверсію когнітивної структури НПМД. Іншими словами, переважання даних моделей ще раз підтверджує похідний характер НПМД і свідчить про те, що наукова інформація є первинною, або даної в НПМД. При порівняльній характеристиці тема-рематична моделей звертає увагу активність тема-рематична моделей, концентруючи структуру паралелізму в текстах дитячої енциклопедії. Крім цього, тема-рематична модель «Дитячої енциклопедії» відрізняється максимальною експліцитно (13%).

У метафорі як одиниці діяльності відображається і закріплюється поряд з результатами пізнавальної діяльності людини ставлення пізнає суб'єкта до пізнаної дійсності. Отже, обов'язковим компонентом метафоричного значення виступає оцінний компонент, який надає йому експресивно-емоційне забарвлення. Оціночний компонент лексичного значення слова зазвичай сприймається як компонент, що виражає позитивну (меліоративну) або негативну (пейоративних) оцінку. Специфікою НПМД є посиленням позитивної атракції за рахунок збільшення частки меліоративної метафори в метафоричної моделі та зменшення пейоративних метафори.

Як вже було зазначено раніше, НПМД є прагматично орієнтованим способом вербалізації медичного знання, що передбачає оптимізацію сприйняття складної наукової інформації. Для нього характерна наявність прецедентних текстів, концентруючи одиниці «культурного архіву» адресата, наприклад: «Холодна гладь дзеркала знову не радує? На жаль, та, що дивиться на вас з його глибини, далеко не «рум'яний та понад», і тим більше не всіх стрункішою. Куди поділася точена фігурка, якої ви так пишалися кілька років тому? »(Краса & Здоров'я № 6, 2002. С.36).

Реалізація комунікативної задачі НПМД, що полягає в оптимізації процесу переробки наукового знання, стає можливою завдяки актуалізації стоїть за прецедентним феноменом деякого уявлення про нього, «інваріанту його сприйняття, який і робить всі апеляції до прецедентної феномену« прозорими », зрозумілими, коннотатівно забарвленими» (Червоних 2002: 45). За допомогою метафори актуалізуються закріплені у свідомості культурний досвід, образно-емоційні характеристики людей, їх поведінку, що сприяє позитивному сприйняттю нової, невідомої інформації.

У Висновках узагальнюються результати дослідження, формулюються основні висновки, намічаються подальші перспективи вивчення метафори у науково-популярному медичному дискурсі.

Порівняльний аналіз концептуальної моделі метафори, моделі експлікації метафоризації, а також комунікативної моделі метафори свідчить про наявність подібних тенденцій у різних типах тексту НПМД. Ізоморфізм моделей метафоризації в різних типах тексту НПМД обумовлений універсальністю механізму концептуалізації, похідним характером даного типу дискурсу і наявністю глибинних прототипические структур, сформованих у процесі пізнання дійсності. Відмінності виявляються при порівнянні концептуальних моделей, метафоричних схем і моделей експлікації метафоризації з іншими типами медичного дискурсу (науковим і наївним).

Перспективи дослідження метафори в НПМД полягають у вивченні лінгвокультурної специфіки метафоричного моделювання.

Основні положення та результати дослідження відображені в наступних опублікованих роботах:

  1. Семантична деривація на основі медичних термінів / / Проблеми гуманітарного знання: на рубежі століть: Тези науково-практичної конференції. - Архангельськ, 1999. - С. 52-53 (у співавторстві з С. Л. Мішлановой).

  2. Навчально-методичний комплекс з англійської мови. Методичний посібник. -Перм: Перм. держ. мед. академія, 2000. -128 С. (У співавторстві з З. С. Шатрової, С. Л. Мішлановой).

  3. Форми контролю, пропоновані навчально-методичним комплексом з англійської мови для заочного відділення ФВСО / / Проблеми контролю якості освітнього процесу в ПГМА. Тези доповідей навчально-методичної конференции.-Перм, 2001. - С. 16-17. (У співавторстві з З. С. Шатрової, С. Л. Мішлановой).

  4. Науково-популярний медичний текст з когнітивної точки зору / / Матеріали наукової сесії ПГМА. - Перм, 2001. - С.21. (У співавторстві з С. Л. Мішлановой).

  5. Метафоризація в науково-популярному медичному тексті / / Текст-2000: Теорія і практика. Міждисциплінарні підходи; Матеріали Всеросійської наукової конференції. - Іжевськ, 2001. - С.55. (У совторстве з Алексєєвої Л.М., Мішлановой С.Л.).

  6. Практикум з граматики англійської мови. Методичний посібник. - Перм: ПГМА, 2002. - 152 с. (У співавторстві з З. С. Шатрової, С. Л. Мішлановой).

  7. Практикум по формуванню та розвитку навичок читання англійською мовою. Методичний посібник. - Перм: ГОУ ВПО «ПГМА МОЗ Росії», 2003. - 79 с. (У співавторстві з З. С. Шатрової, С. Л. Мішлановой).

  8. Особливості концептуальної інтеграції в науково-популярному тексті / / Матеріали наукової сесії 2004 року. - Перм-Іжевськ, 2004. - С.12.

  9. Механізм фразеологізаціі в науково-популярному тексті / / Жанри, типи і сорти тексту: Межвуз.сб.научн.трудов; Вип.1, Орел; ОГИИК, 2004. - С.78-85.

  10. The VCR in teaching English as a tool of raising competence in medical communication. Англійська мова в полікультурному регіоні (= English in a Multi-Cultural Community): Матеріали міжнар. конф. / УДМ. Держ. Ун - т. - Іжевськ, 2005. - Ч .1: Тези. - З .101. (У співавторстві з С. Л. Мішлановой).

  11. До проблеми типології науково-популярних медичних текстів / / Проблеми вивчення і викладання іноземних мов: Зб. матеріалів науково-практичної конференції «Іноземна мова і світова культура». - Перм, 2005. - С.74-78 (у співавторстві з С. Л. Мішлановой).

  12. Atherosclerosis: Video Resource Book (методіч. рекомендації до відеоуроків по темі «Атеросклероз»). - Перм: ГОУ ВПО ПГМА Росздрава, 2005. - 44 с. (У співавторстві з С. Л. Мішлановой).

  13. Концептуальна метафора в російськомовному науково-популярному медичному дискурсі / / У i знітився ЛНПУ i мен i Тараса Шевченка: Ф i лолог i чн i науки. - Луганськ: Альма-матер, 2006. - 11 (106). - Ч.1. - С. 72-78 (у співавторстві з С. Л. Мішлановой).

  14. Когнітивні та комунікативні стратегії популяризації в медичному дискурсі / / Проблеми лінгвокультурологічного та дискурсивного аналізу: Матеріали Всеросійської наукової конференції «Мова. Система. Особистість », Єкатеринбург, 23-25 ​​квітня 2006 року / Урал. держ. пед. ін-т. - Єкатеринбург, 2006. -230 С. - С. 183-187 (у співавторстві з С. Л. Мішлановой).

  15. Семіотичні, когнітивно-комунікативні та прагматичні особливості науково-популярного медичного дискурсу / / Матеріали Ювілейної наукової сесії академії. - Перм: ГОУ ВПО «ПГМА їм Є.А. Вагнера Росздрава », 2006. - С. 84-85 (у співавторстві з С. Л. Мішлановой).

  16. Метафоризація як спосіб позитивного інформування у науково-популярному медичному дискурсі / / Вісник Поморського університету. Серія «Гуманітарні та соціальні науки». - 2006. - № 6. - С. 244-249 (у співавторстві з С. Ю. Гуляєвої).

47


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Реферат
122.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Метафора в науково популярному медичному дискурсі
Образне порівняння в науково-популярному лінгвістичному тексті
Міжособистісні відносини в медичному колективі
Науково-методична та науково-дослідна робота викладачів
Метафора
Метафора в психотерапії
Метафора в англійській мові
Метафора в поезії І Бахтерева
Емоції в політичному дискурсі
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru