приховати рекламу

Метафора в англійській мові

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст

Введення

Глава 1. Метафора в сучасній лінгвістиці

1.1 Метафора як мовна одиниця

1.1.1 Проблема визначення метафори

1.1.2 Прийоми метафоризації

1.1.3 Функції метафори

1.2 Поняття метафори в сучасній лінгвістиці

1.2.1 Когнітивні метафори

1.2.2 Проблема первинної і вторинної номінації. Номінативні метафори

1.2.3 Метафора як вторинна номінація

Глава 2. Аналіз когнітивної метафори у романі Дж. Голсуорсі «Власник»

2.1 Вторинна номінація в романі

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Кожна мова унікальний і має свої особливості. Людина, що володіє будь-яким іноземною мовою, використовує різноманітні лексичні одиниці, вживає різні граматичні та фонетичні закони мови. Однак нерідко говорять виявляються безпорадними перед самими простими мовними ситуаціями, які вимагають мовного поводження, що відповідає певної комунікативної стратегії. Виникають парадокси мовного спілкування: людина час від часу відчуває повну нездатність до мовному взаємодії з іншими членами цього ж мовного колективу. І справа в незнанні мови - справа зазвичай у невмінні коректно ним користуватися, тобто в невмінні «розмістити» себе в тій чи іншій мовній ситуації.

Вивченням метафори займаються багато лінгвістів: Арутюнова Н.Д., Бессорабова Н.Д., Єфімов А.І., Чудінов А.П., Харченко В.К. та інші. Їх дослідження ми взяли за основу теоретичної частини дипломної роботи.

Метафора як мовне явище зустрічається не тільки в усному мовленні, але також і в письмовій. Величезне значення метафори полягає у використанні її в художніх творах. Немає ні одного автора, який не скористався б метафоричним перенесенням для того, щоб в яскравих фарбах описати героїв, різні явища і дії. Не виняток і роман Дж. Голсуорсі «Власник».

Актуальність дипломної роботи визначається неоднозначністю подання метафори як мовної одиниці. Крім того, метафора використовується у всіх художніх творах, але ми вважаємо, що порівняно невелика кількість вчених займаються виділенням метафори у творах.

За основу практичної частини дипломної роботи був взятий роман Дж. Голсуорсі «Власник». Наш вибір не випадковий, так як цей твір широко використовується в дослідженнях. Але новизна нашої теми полягає в тому, що в публікаціях немає досліджень на наявність вторинної номінації в даному романі.

Таким чином, ми можемо виділити наступну мету дипломної роботи: пред'явлення доказової бази того, що в романі Дж. Голсуорсі метафора являє собою вторинну номінацію.

Для досягнення мети вирішуються наступні завдання:

  1. визначити основні функції та особливості метафори;

  2. розглянути основні типи метафори;

  3. знайти метафору в романі Дж. Голсуорсі «Власник»;

  4. вивчити способи передачі вторинної номінації;

  5. довести, що в романі Дж. Голсуорсі «Власник» метафора являє собою вторинну номінацію.

Об'єкт дослідження: метафора як мовне явище.

Предметом дослідження дипломної роботи є вторинна номінація в романі Дж. Голсуорсі «Власник».

Робота складається з вступу, двох розділів, висновків по главам, висновків та списку використаної літератури.

У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження та її актуальність, формулюються цілі та завдання, висвітлюється наукова новизна, теоретична і практична значущість роботи. У першому розділі «Метафора в сучасній лінгвістиці» визначається поняття метафори, її функції, типи і стилістичне значення. У другому розділі «Аналіз когнітивної метафори у романі Дж. Голсуорсі« Власник »пред'являється доказова база використання метафори у романі, а також дослідження щодо того, що метафора є вторинну номінацію. Наводяться приклади метафори як вторинної номінації. У висновку підводяться загальні підсумки дипломної роботи.

Загальний обсяг роботи 67 сторінок, кількість джерел: 38. У роботі наведено не менше 110 прикладів метафоричних конструкцій.

Глава 1. Метафора в сучасній лінгвістиці

1.1 Метафора як мовна одиниця

1.1.1 Проблема визначення метафори

Вивченням поняття метафори займалися і займаються багато вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Але до теперішнього часу в лінгвістичному розумінні метафори між вченими існують розбіжності. Зусиллями сучасних лінгвістів, зокрема Черкасової Є.Т., Серебренниковим Б.А., Кубрякова О.С., були визначені лінгвістичні поняття і процеси, що обумовлюють виникнення і функціонування метафори в мові. До них відносяться: основне значення слова, загальний семантичний елемент, що є результатом освіти семантичної двуплановости метафоричного значення; лексико-семантичні зв'язки слів, логічно не відповідають реальним зв'язкам предметів і явищ дійсності, певний семантичний тип слова, граматичні категорії одухотвореності - бездушності імен іменників.

Перераховані положення стали вже традиційними, класичними в теорії метафори, наприклад: твердження про семантичної двуплановости метафор, про загальні для основного і переносного значень смислових компонентах, про незвичайний метафоричному оточенні, про певні семантичних класах слів, здатних розвивати образні значення.

Отже, ми слідом за А.П. Чудіновим визначаємо метафору, як основну ментальну операцію, яка об'єднує дві понятійні сфери і створює можливість використовувати потенції структурування сфери-джерела за допомогою нової сфери [Чудінов А.П., 2000: 7].

У вивченні метафор головне значення відводиться основним лексичним значенням слова. Але й тут існують деякі проблеми, тому що в даному випадку мова йде про іменник у ролі метафори до позиції предиката, додатки і до поєднання з родовим відмінком іншого іменника. Але характеризує функція метафори вимагає свого вираження у формі присудка. Н.Д. Арутюнова пише: «Теза про те, що метафора співвіднесена з позицією предиката, не передбачає, що будь-яке фігуральне за своїм змістом присудок є метафорою. Метафора в присудок стикається з обмеженнями, обумовленими морфологічними та лексико-семантичними чинниками ». [Арутюнова Н.Д., 1988: 5] Питання про синтаксичному оформленні метафор також вважається невирішеним, і складність його посилюється можливістю поєднання в одній і тій же мовної одиниці декількох тропів. Так, метафора може бути гіперболічної, метонімічно, іронічної, існують метафоричні порівняння, метафоричні перифрази.

Слід зазначити, що метафора існує у мові як реальна семантико-синтаксична одиниця. Отже, тут ми можемо говорити про ознаки метафори:

1) ознака семантичної двуплановости. Дана ознака випливає, перш за все, розглядати з точки зору тлумачення прямого і переносного значення. Можна навести чимало тлумачень, де пряме і переносне значення розкриваються таким чином, що вимальовуються їхні загальні риси. Так, основне і переносне значення в слові «пульс» об'єднані в уявленні про темпі, ритмі, в слові «виворіт» - про приховану, оборотній стороні чого-небудь.

2) ознака абстрагованості. У пресі метафоризації слово проробляє величезну семантичну роботу, в результаті якої його значення стає узагальненим і тим самим менш визначеним;

3) ознака експресивності. Ознакою метафори є її оцінне якість. Спираючись на ознаку основного і переносного значення, порівнюючи їх, виявляється, що метафора загострює увагу на якийсь семантичної межі, укладеної в основному значенні;

4) синтаксичний ознака. Цей ознака виражається в синтаксичних умовах метафоризації слова, які даються словниками і довідниками;

5) морфологічна ознака. Є числовою характеристикою метафор-іменників. Дається словниками або довідниками. [Телія В.М., 1977: 36]

Метафора - це твердження про властивості об'єкта на основі деякого подібності з уже позначеним у переосмислено значенні слова. Тут можливий гіпотетичний домисел і превалює суб'єктивне початок у погляді на дійсне. Тому метафора так широко експлуатується в кваліфікативно-оцінної діяльності свідомості. Техніка метафори - основний прийом непрямої номінації. Ця закономірність обумовлена ​​тим, що при формуванні непрямих найменувань у переосмисляет значенні актуалізуються ті ознаки, які істотні щодо сенсу і детонації опорного найменування. Це створює умови для предикації об'єктам нових, невласних для них ознак, а тим самим - для стрибкоподібного розвитку нового сенсу за рахунок інтерференції вже позначених попередньому значенні властивостей об'єкта і зрощення з ним ознак, атрібутіруемих знову позначається «зі сторони» опорного найменування. [Кубрякова Е . С., 1978: 64]

1.1.2 Прийоми метафоризації

На жаль, менш досліджена онтологія метафори як прийому створення нових смислів. Тому тут хотілося б більш детально зупинитися на прийомах метафоризації.

Хоча проблема метафори має багатовікову історію, онтологія цього явища та механізми метафоризації, тобто способи переосмислення значень слів у процесі їх пристосування до вираження нового для них номінативного завдання, досліджувалися в мовознавстві переважно в семасіологічному аспекті - на основі зіставлення та аналізу вже готових мовних значень мовної метафори. Мабуть, таке одноаспектное дослідження метафори і є причиною того, що в лінгвістиці поки не існує розробленої теорії метафори, здатної відповісти на запитання, як вона "робиться". Історіографія метафори могла б навести досить переконливі факти, що свідчать про це.

Лінгвістика і літературознавство, вийшовши з тісного співдружності, в якому вони перебували тривалий час, переслідують у вивченні і описі феномена метафори різні завдання.

В основі мовної метафори лежать об'єктивувалися асоціативні зв'язки, що відображаються у конотативних ознаках, несучих відомості або про побутово-практичному досвіді даного мовного колективу, або про його культурно-історичному знанні. Наприклад: «море» - безмірне водний простір, тому безмірна кількість може бути названо морем. Мотивом для метафоричного переносу можуть служити відпрацьовані в мові логіко-синтаксичні схеми структурування класів подій або соположеніе в структурі світу речових об'єктів - їх предметно-логічні зв'язки, що відбивають мовний досвід мовців. [Арутюнова Н.Д., 1988: 20]

Основна відмінність мовної метафори від мовної головним чином полягає в тому, що перша створюється на основі конотацій, що супроводжують слово в його звичайному вживанні. Крім того, закріплених за смисловим потенціалом даного слова мовним узусом, що вбирає в себе те, що становить мовний досвід. Даний досвід залишається за рамками системи лексичних значень, утвореною їх тотожністю і відмінностями й правилами регулярної сполучуваності. Мовна метафора і тому так легко стирається і втрачає живу образність, що вона «звичайна», а її мотивування прозора, добре знайома і без особливих на те зусиль запам'ятовується, внаслідок фонового знання мовців. Вона обмежено вписується в рамки синтаксичних структур за рахунок переосмислення властивостей формальних суб'єктів або об'єктів і отримує нові семантико-синтаксичні ознаки. При цьому роль суб'єктивного чинника (у разі мовної метафори) врівноважується об'єктивністю переосмислюємо мовних значень і значень опорних найменувань, смисловими правилами, які регулюють сполучуваність слів, а почасти й нормами вживання, їх охоронною функцією. Мовний характер метафори проявляється в закріпленні відтворюваності переосмисленого значення мовної форми у мовній ланцюга. [Jose Ortege-y-Gasset, 1966: 83]

Мовна метафора «походить» із конкретного контексту й завжди пов'язана з ним. Вона народжується й існує в ньому, розпадаючись разом з ним, оскільки коннотатівние ознаки, службовці мотивом для переосмислення словесного значення, фокусуються тільки в рамках даного лексичного набору (у межах пропозиції або цілого тексту). Такі конотації відбивають звичайно індивідуальне, а не колективне бачення світу, тому вони суб'єктивні і випадкові щодо загального знання. Але й мовна метафора не цілком довільна. Здатність слова відобразити новий зміст закладена в його семантичному наповненні: чим «природніше» узгоджується мотив переосмислення зі смисловим змістом слова, тим прозоріше метафора й тим яскравіше її ефект.

1.1.3 Функції метафори

Метафора як мовна одиниця, вживаючись у мові, несе свою мовну навантаження. Отже, доцільно виділити основні функції метафори, для того щоб визначити її роль у мові. Харченко В.К. виділяє наступні функції:

1) Номінативна функція.

Можливість розвитку у слові переносних значень створює потужний противагу утворенню нескінченного числа нових слів. «Метафора виручає словотворчість: без метафори словотворчість було б приречене на безперервне виробництво все нових і нових слів і обтяжив б людську пам'ять неймовірним вантажем». [Парандовский Я., 1982: 4]

Унікальна роль метафори в системах номінації пов'язана з тим, що завдяки метафорі відновлюється рівновага між нез'ясовним або майже незбагненним, простим найменуванням та найменуванням зрозумілим, прозорим, кришталевим.

Номінативні властивості метафор просвічують не тільки в межах конкретної мови, а й на міжмовної рівні. Образ може виникати при дослівному перекладі запозиченого слова і, навпаки, при перекладі слів рідної мови на інші мови.

Так, наприклад, у латинській мові «автор» (auctor або augeo - «збільшую») - це «той, хто примножує будь-яку річ, тобто повідомляє їй рух, силу, фортеця, опору і стійкість».

У процесах метафоричної номінації багато що залежить від національних традицій, скажімо, в такій області, як культура імені. Даруючи дитині ім'я, в Середній Азії традиційно використовують метафорику: Айжан - «весела місяць», Алтинай - «золота місяць», Гульбахор - «весняний квітка». Ім'я-метафора зустрічається і в інших мовах. [Бессарабова Н.Д., 1987: 9]

2) Інформативна функція. Першою особливістю інформації, переданої у вигляді метафор, є цілісність, панорамність образу. Панорамність спирається на зорову природу образу, змушує по-новому поглянути на гностичну сутність конкретної лексики, конкретних слів, які стають основою, сировиною, фундаментом будь-якої метафори. Щоб метафора відбулася, зародилася, спрацювала, у людини повинен бути щедрий запас слів-позначень.

3) Мнемонічна функція.

Метафора сприяє кращому запам'ятовуванню інформації. Дійсно, варто назвати гриби природними пилососами, і ми надовго запам'ятаємо, що саме гриби найкраще всмоктують токсини з грунту. Підвищена запам'ятовуваність образу обумовлена, мабуть, його емоційно-оцінної природою. У чистому вигляді мнемонічна функція, як, втім, і інші, зустрічається рідко. Вона поєднується з пояснювальною функцією в науково-популярній літературі, з жанрообразующих функцією в народних загадках, прислів'ях, в літературних афоризмах, з евристичної функцією в філософських концепціях, наукових теоріях, гіпотезах.

4) Текстообразующая функція.

Текстотвірний властивостями метафори називається її здатність бути вмотивованою, розгорнутої, тобто поясненої і продовженої.

Ефект текстотворення - це наслідок таких особливостей метафоричної інформації, як панорамність образу, велика частка несвідомого в його структурі, плюралізм образних віддзеркалень.

5) жанрообразующих функція.

Жанрообразующих можна назвати такі властивості метафори, які беруть участь у створенні певного жанру.

Польський дослідник С. Гайда вважає, що між жанровою і стилем існують безпосередні зв'язки. Дійсно, для загадок і прислів'їв, од і мадригалів, ліричних віршів і афористичних мініатюр метафора майже обов'язкове. Арістотель називав загадку добре складеної метафорою. Ср: Шуба нова, на Подолі діра (ополонку). Близько кола золота голова (соняшник).

Жанрообязательность метафори в загадках можна доводити і на матеріалі дитячої художньої творчості, загадок, придуманих дітьми: Стоять два зелених берега, а між ними не перебратися (береги річки). Руді звірі під землею живуть, землю ногами б'ють (землетрус).

6) Пояснювальна функція.

У навчальній і науково-популярній літературі метафори грають зовсім особливу роль, допомагаючи засвоювати складну наукову інформацію, термінологію. Якщо вести мову про підручники, то метафори в їх пояснювальній функції значно ширше використовувалися в підручниках XIX - початку XX ст., Ніж у нині діючих підручниках.

Пояснювальна функція метафор дарує нам мовну підтримку при вивченні фізики, музики, біології, астрономії, живопису, при вивченні будь-якого ремесла. [Булигіна Т.В., 1990: 14]

7) Емоційно-оцінна функція.

Метафора є чудовим засобом впливу на адресата мовлення. Нова метафора в тексті сама по собі вже викликає емоційно-оцінну реакцію адресата мовлення.

У новому, несподіваному контексті слово не тільки набуває емоційну оцінку, але часом змінює свою оцінку на протилежну. Так, при метафоричному вживанні слово «раб» може отримати чи не позитивний заряд: «Він знав: всі, хто коли-то вижив і переміг, хто зміг когось врятувати чи врятувався сам, всі і кожен були, по суті, щасливими рабами досвіду. Тільки досвід - знав Жуков - робить людину по-справжньому невразливим ». [Вежбіцка Я., 1996: 31]

8) конспіруються функція.

Конспіруються називається функція метафори, використовуваної для засекречування сенсу. Не кожен метафоричний шифр дає підставу говорити про конспірацію сенсу. Велика роль метафори у створенні езопової мови, але в літературному творі доречніше вести мову про метафоричному кодуванні, ніж про конспірацію сенсу. Зрозуміло, коли знаєш, що «академія» означає тюрма, конспіративні властивості метафори викликають сумніви, тим більше що настільки подібні та оригінальні метафори міцно осідають в пам'яті і не вимагають повторних роз'яснень.

9) Ігрова функція.

Метафору іноді використовують як засіб комічного, як одну з форм мовної гри. Кожна людина у ігровому поведінці реалізує найбільш глибоку, бути може, безумовну свою потребу.

Як форма мовної гри метафора широко вживається в художніх творах.

У фольклорі існувала форма, в якій лідируючої функцією метафор була ігрова функція. Ми маємо на увазі приказки - жанр, досліджуваний, як правило, укупі з прислів'ями і втрачає при такому дослідженні специфіку своєї мови. Якщо метафора прислів'їв переважно етична, яка виховує, то метафора приказок - ігрова, створена швидше для балагурства, ніж для виховання: Рости великий, та не будь локшиною, тягнися верствою, та не будь простий. Рідня серед дня, а як сонце зайде-її і чорт не знайде.

10) Ритуальна функція.

Метафора традиційно використовується в привітаннях, вітаннях, святкових тостах, а також при вираженні співчуття, співчуття. Таку її функцію можна назвати ритуальної.

Розвиток ритуальної функції метафор залежить і від національних традицій. Так, на Сході були прийняті розгорнуті, розлогі вітання з безліччю порівнянь, епітетів, метафор. Етичну сторону подібних вітань не слід зводити до лестощів. Це похвала авансом, бажання бачити перед собою зразок мудрості та чесності.

Запропонована класифікація функцій метафори багато в чому умовна і схематична. По-перше, можна сперечатися про кількість та ієрархії функцій. Наприклад, не виділяти як самостійну мнемонічний функцію, конспіруються розглядати в рамках кодує, емоційно-оціночну підключати до читача. По-друге, схематизм класифікації обумовлений тим, що в живій життя мови функції перехрещуються, сполучаються, знаходяться у відносинах не тільки взаємного доповнення, але і взаємної індукції. [Харченко В.К., 1992: 19]

При вивченні проблеми взаємодії функцій можна йти як від форм різних іпостасей мови, так і від самих функцій. Висока інформативність метафори породжує евристичні властивості. Використання метафори в ритуальних діях, виступах дає аутосуггестівний ефект. Мнемонічна функція метафори, полегшуючи запам'ятовування, впливає і на пояснювальні потенції метафор у навчальній та науково-популярної літератури. Кодуючі властивості метафори призвели до широкого її використання як етичного кошти, оскільки етичний ефект нерідко залежить від інтонації, потаємне етичного впливу.

Таким чином, ми з'ясували основні положення використання метафори у мові, визначили поняття метафори, як мовної одиниці. Крім того, нами були розглянуті основні функції метафори. На основі нашого дослідження можна зробити наступні висновки: метафора як мовне явище повсюдно супроводжує мова і мова; вивченням метафори займаються багато лінгвістів; вони розглядаються метафору з різних точок зору і дають свої визначення даного явища у мові. Ми ж, в даній дипломній роботі дотримуємося думки Чудінова А.П., який визначає метафору, як основну ментальну операцію, яка об'єднує дві понятійні сфери і створює можливість використовувати потенції структурування сфери-джерела за допомогою нової сфери. Нами також були визначені функції метафори, які дає Харченко В.К. З викладеного видно, що метафора виконує в мові достатню кількість різноманітних функцій і досить широко використовується у мові. Далі ми розглянемо типи метафор, визначимо їх особливості та структуру.

1.2 Поняття метафори в сучасній лінгвістиці

1.2.1 Когнітивні метафори

У ХХ столітті на тлі розвитку нових напрямків метафора стає для лінгвістики в цілому деяким об'єднуючим феноменом, дослідження якого кладе початок розвитку когнітивної науки. Проте до останніх десятиліть ХХ століття, коли проблема статусу метафори в концептуальній теорії стала привертати особливу увагу лінгвістів, дослідження з цього приводу носили випадковий характер і не виділялися в окремі обгрунтовані теорії. З одного боку, метафора припускає наявність подібності між властивостями її семантичних референтів, оскільки вона повинна бути зрозуміла, а з іншого боку - відмінність між ними, так як метафора покликана створити якийсь новий зміст.

В історії лінгвістики існувало кілька трактувань питання класифікації метафор. Різні дослідники виділяли їх в певні типи, розробляли різні підходи та критерії, відповідно до яких розподіляли потім метафори по різних класах.

У рамках метонімічно (заснованої на суміжності понять) стратегії намічаються два варіанти, метонімічно феноменологічна стратегія і метонімічно ноуменологіческая стратегія. Перша задає концептуалізацію через приклади, зразки або просто через окремі прояви. Наприклад, любов можна концептуалізувати через приклади закоханих пар - Ромео і Джульєтта, Трістан та Ізольда, Майстер і Маргарита - або через прояви любові: «Любов - це поцілунки, побачення, хвилювання».

Друга стратегія використовує гіпероніму. Це класичне визначення через рід і видову специфіку: «Любов - почуття, що виникає між чоловіком і жінкою». В основі обох стратегій лежать відносини суміжності. Одне явище визначається через інше, гомогенне йому. Зв'язок між явищами присутній в реальності.

Метафора перетворюється на символ, якщо включає в себе гомогенний елемент. Символ кохання Купідон тримає в руках лук і стріли (гетерогенний компонент - метафора: любов вражає людину, як стріла), але сам він зображується у вигляді оголеного немовляти (гомогенний компонент: діти - атрибут любові). [Ілюхіна Н.А., 1994: 7]

Гомогенні компоненти - прояви метонімічності (суміжності) на тлі метафоричної стратегії (подібності). З цими проявами в метафору входить феноменальний світ, вона перестає бути довільним домислювання до явища іноприродним реальності, виникає мотив, який прив'язує її до дійсності, що обмежує ступінь свободи метафоричного пошуку.

Наявність гомогенних компонентів у гетерогенної метафорі створює нескінченну семантичну перспективу. У метафорі компонент порівняння елімінується. У символі зона уподібнення незамкнута. Звідси та вичерпність символу, яка незмінно підкреслюється в естетиці.

В основі виділених стратегій лежить презумпція метафори, і символ тлумачиться як метафора, ускладнена відносинами суміжності.

Зараз хотілося б зупинитися на співвідношенні метафори і порівняння. Метафора формує схожість, пропонуючи нові перспективи та напрямки для зіставлення, в той час, як порівняння актуалізує у нашій свідомості існуючі стереотипи сприйняття дійсності. Арутюнова Н.Д. при розгляді різниці між синтаксичними формами втілення перенесення значень приходить до висновку, що саме метафора «статична, вона відображає зупинився, позбавлений внутрішньої динаміки світ - світ сутностей», а «порівняння - уподібнення рухливого і вимірно». [Арутюнова Н.Д., 1988: 1]

Когнітивна метафора, яка полягає у перенесенні ознаки предмета до події, процесу, ситуації, факту, думки, ідеї, теорії концепції та іншими абстрактними поняттями, дає мові логічні предикати, що позначають послідовність, причинність, цілеспрямованість, виводимість, обумовленість, допустово. Сполучуваність абстрактних імен більшою мірою грунтується на різних образних уявленнях, метафори. Як предикатів імен зі значенням емоційного стану не завжди придатні слова в їх прямому номінативному значенні, оскільки мова йде про відтворювати, а не спостерігається світі. [Арутюнова Н.Д., 1999: 3] Говорячи про особливості предикатів при абстрактних іменах, слід зазначити, що внутрішній світ людини моделюється за образом зовнішнього, матеріального світу, тому основним джерелом психологічної лексики є лексика «фізична», використовувана у вторинних, метафоричних сенсах.

Дієслівні предикати, що вживаються при іменниках, що позначають емоції нелюбові в самому широкому спектрі, можна розділити на кілька груп:

1) Дієслова, вживання яких з іменами, які позначають емоції, типово, тому значення іменника не змінюється. Наприклад: James had cherished hopes - «Джеймс плекав надії»; yearning came on him - «туга знайшла на нього»; a misgiving arose within him - «у нього з'явилося передчуття» і так далі. У даних контекстах спостерігається аналітизм у відображенні досліджуваного сенсу: дієслово репрезентує ідею емоційного дії, а ім'я конкретну емоцію.

2) дієслова різних семантичних груп. Вони можуть вживатися з різними за значенням іменниками, характеризуючи їх як певні явища дійсності, даючи їм оцінку. Наприклад: deserting his wife and child - «покинувши дружину і дитину», poured out the whole story - «вилив всю історію» і так далі

3) дієслівні предикати, за допомогою яких здійснюється метафоричне перенесення значення іменника: took a thing into head - «вбив щось у голову».

Як ми вже говорили, метафора виникає при уподібненні одного явища іншому на основі семантичної близькості станів, властивостей і дій, які характеризують ці явища. З формальної точки зору, метафоричне перенесення полягає у вживанні слова або словосполучення, призначеного для позначення одних об'єктів дійсності, щодо найменування чи характеризації інших об'єктів на підставі умовного тотожності приписуються їм предикативних ознак. [Глазунова О.І., 2000: 6]

Мовні механізми реалізації метафоричного переносу в художньому тексті вельми різноманітні. Метафоричне перенесення здійснюється: 1) при найменуванні предмета: the house was a white elephant - будинок був білим слоном; 2) при вживанні іменника в предикативній кваліфікуючу функції: he had become almost a myth - він став майже міфом; 3) при вживанні дієслів та дієслівних форм у функції предиката: by deserting his wife and child - покидаючи його дружину і дитину; 4) при вживанні прикметників і прислівників: cold grey eyes - холодні сірі очі, the spidery fingers of her hands - недбалі пальці її рук; 5) у генітивних поєднаннях: crown of red - gold hair - корона рудих золотого волосся; 6) у порівняльних конструкціях:: a film like a bird was beginning to come, followed her - фільм птахом став приходити, переслідуючи її; 7) у стійких фразеологічних сполученнях. [John Galsworthy. The Forsyte Saga, 1922: 159]

Асоціативні зв'язки, що виникають при метафоричному перенесенні, мають загальноприйнятий характер або спираються на суб'єктивно-авторську оцінку даних явищ. Існування в мові етнічно маркованих образів, що становлять основу фразеологічних сполучень, зумовлюють широке використання їх у художній літературі для кваліфікації персонажів. [Глазунова О.І., 2000: 28]

Кодування змісту за допомогою зорових образів апелює до пам'яті, узагальнюючої попередній досвід суб'єкта у вигляді розгалужених моделей дійсності і має складне багаторівневе будову. Вибір допоміжного суб'єкта обумовлений конкретною ситуацією, а також основним суб'єктом, вірніше відносяться до нього предикативними ознаками. Останні є, по суті, певними «каталізаторами» метафоричного перенесення, тому що формування асоціативної зв'язку починається в тому випадку, якщо хоча б один з предикативних ознак основного суб'єкта потрапляє у сферу дії закріплених у свідомості носіїв мови характеристик допоміжного узагальненого суб'єкта.

1.2.2 Проблема первинної і вторинної номінації. Номінативні метафори

Теорія номінації пов'язана, перш за все, із з'ясуванням того, як співвідносяться між собою понятійні форми мислення, яким чином створюються, закріплюються і розподіляються найменування за різними фрагментами об'єктивної реальності. Номінація довгий час вивчалася на рівні парадигматичних відносин. З точки зору філософії номінацію розглядали як різноманіття співвідношень між словом, річчю і поняттям. Виникнення теорії номінації пов'язано з уявленнями Празького лінгвістичного гуртка. Їх внесок полягає в тому, що вони визначили мову як систему знаків, що служать для реалізації конкретної мети. [Телія В.М., 1990: 23]

Незважаючи на високу частотність вживання терміна «номінація» у сучасній лінгвістиці, його зміст до сих пір залишається багатозначним.

Так, наприклад, одне і те ж назву «номінація» позначає як процес створення, закріплення та розподілу найменування за різними фрагментами дійсності, так і значущу мовну одиницю, утворену в процесі називання. Крім того, у різних дослідників часто не збігається зміст термінів «первинна» і «вторинна» номінація.

Булигіна Т.В., Гак В.Г., Уфімцева А.А. під первинною номінацією розуміють мовне означивание за допомогою слів і словосполучень, а під вторинної - мовне означивание за допомогою пропозицій. Винятковість людської мови, яка полягає в здійсненні їм одночасного означивания і слів і висловів дає дослідникам можливість зробити висновок, що в мові існують дві різні, хоча і взаємопов'язані сфери означиванія: 1) сфера первинної освіти словесних знаків, які називають повторювані подання об'єктивної дійсності і суб'єктивного досвіду носіїв мови; [Гак В.Г., 1967: 21; Булигіна Т.В., 1991: 215] 2) сфера вторинного означування, створення висловлювань як «повних знаків». [Уфімцева А.А., 1968: 41]

Номінативні знаки обслуговують класифікаційно-номінативну сферу та, виконуючи репрезентативну функцію, обозначівают як одиничні предмети і факти, так і дають ім'я класу предметів або серії фактів. [Бенвеніст Е., 1974: 113]

Для позначення здатності сучасних мов поповнювати свій номінативний інвентар існує поняття вторинної номінації, під якою розуміється використання фонетичного вигляду первісної мовної одиниці для нового, що позначається, тобто появи нового значення у даної мовної одиниці. [Парандовский Я., 1982: 78]

При цьому результати вторинної номінації сприймаються як похідні за морфологічним складом і за змістом.

Способи вторинної номінації в такому розумінні різняться в залежності від мовних засобів, використовуваних для створення нових імен, і від характеру взаємин «ім'я - реальність».

За типом засобів розмежовують:

  1. словотворення як регулярний спосіб створення нових слів і значень;

  2. синтаксичну транскрипцію, при якій морфологічні засоби вказують на зміну синтаксичної функції при збереженні лексичного значення;

  3. семантичну транскрипцію, яка не міняє матеріального вигляду переосмисляет одиниці і призводить до утворення багатозначних слів, а також фразеологізмів різних типів. [Азнаурова Е.С., 1988: 10]

За характером вказівки ім'ям на дійсність розрізняють два типи вторинної номінації: автономних і неавтономних.

Автономна номінація - це вторинне значення слів, які знаходять самостійну номінативну функцію і називають той чи інший фрагмент об'єктивної реальності, його ознака або дія автономно, на базі одного імені.

При неавтономної вторинної номінації формування нової мовної одиниці відбувається за допомогою такого використання комбінаторної техніки мови, при якій мовна завжди співвідноситься зі своїм означуваним побічно, за посередництвом семантично опорного для даної комбінації найменувань. [Маслова-Лашанская С.С., 1973: 49]

Вторинна номінація, як ми вже говорили, - це використання вже наявних у мові номінативних засобів у новій для них функції наречення. Вторинна номінація може бути мовної та мовленнєвої. У першому випадку результати вторинної номінації з'являються як прийняті мовою і конвенциально закріплені значення словесних знаків, у другому - як окказиональное їх вживання в невласне для них номінативної функції. При цьому в самих процесах вторинної номінації немає суттєвої різниці. Проте в мові такі вторинні найменування, які являють собою найбільш закономірні для системи даної мови способи іменування і заповнюють відсутні в ньому номінативні засоби.

На відміну від первісних найменувань, всі вторинні найменування формуються на базі того значення слова, чиє ім'я використовується в новій для нього функції називання. Однак у сфері вторинної номінації різняться два принципово різних способу відображення дійсності і віднесення понятійно-мовного змісту найменувань до позначається об'єктах.

Перший спосіб вторинної номінації полягає в тому, що тут має місце непряме відображення позамовних об'єкта, опосередковувані попереднім значенням слова, ті чи інші ознаки якого грають роль внутрішньої форми, переходячи в нове смисловий зміст. Сформувався таким чином сенс співвідноситься з немовним поруч автономно. Тому і характер читача цінності нового лексичного значення залежить від тієї смислової інформації, яка укладена в ньому, що виражається у самостійній читача функції такого роду номинативно-похідних значень слів.

Другий спосіб вторинної номінації ускладнюється підключенням до процесу найменування комбінаторно-синтезуючої діяльності свідомості і відповідної мовної техніки. Внаслідок цього відносно іменування тут бере участь ще одне або декілька інших найменувань, які вже існують у мові. Іншими словами, такий спосіб полягає в тому, що, поряд з непрямим характером відображення дійсності, опосередкованим наступністю деяких елементів з попереднього значення слова, формування сенсу нового найменування протікає тут під безпосереднім впливом смислового змісту іншого найменування, яке детермінує характер відображення дійсності у нове ставлення іменування , задаючи той чи інший ракурс її розгляду, і тим самим також опосредуя це відображення. Тому й сформувалися понятійно-мовне зміст таких найменувань співвідноситься з позамовних поруч, не автономно, а побічно. Характер номінативної цінностей нових лексичних значень, їх здатність позначати фрагменти дійсності, тісно пов'язаний зі значенням опорного найменування, що знаходить вираз у несамостійної читача функції таких непрямо-похідних значень слів і проявляється в синтагматичної обумовленості їхнього вибору й комбінації в ході побудови пропозиції. [Телія В.М., 1977: 14]

У процесі вторинної номінації завжди має місце взаємодія чотирьох компонентів: дійсність - понятійно-мовна форма її відображення - переосмислює значення мовної форми, опосредующее отнесенность нового сенсу до дійсності, - мовна форма у вторинній для неї функції наречення.

При непрямій номінації попереднє значення мовної форми передає частину інформації, суттєвою для позначуваного об'єкта, у знову формується понятійно-мовне зміст імені. Спрямованість номинативно-похідних значень слів на позамовною ряд має автономних характер і не потребує комбінаторної підтримки даного значення іншими словами.

Якісна відмінність номинативно-похідних, непрямих значень слів від значень прямих полягає в тому, що вони позначають предмети, процеси, якості, атрібутіруя їм і частина невласних для них ознак, тому такі значення завжди специфичнее за змістом, ніж властивості класу об'єктів, до яких вони застосовні. Прихована в читача-похідних значеннях слів смислова опосередкованість проявляється і в обмеженому діапазоні їх сполучуваності, часто звуженому щодо властивостей позначаються об'єктів, і в наявності у них таких лексичних зв'язків, які ці значення успадковують від попередніх. Так, наприклад, «хвилювання» - масове вираження невдоволення, протесту проти чого-небудь, також означає «безладне, хаотичне прояв невдоволення», наслідуючи ці ознаки від основного значення, тому неможливі поєднання «планомірні, організовані хвилювання». [Єрмакова О.П., 2000: 12]

При вторинному використанні слів в новій для них функції називання закономірно виникає смислова спадкоємність найменувань, що призводить до багатозначності словесних знаків. Номінативна виробничості зазвичай виражається в мотивованості вторинних найменувань, в наявності у них внутрішньої форми, що виступає як посередник між новим змістом і його віднесеністю до дійсності. Переосмисляет значення словесного знака не лише пристосовується до вираження нового для нього позамовних змісту, але й опосередковує його в самому процесі відображення. При цьому необхідно відзначити, що якщо в номінативному акті переважають прагматичні чинники, то мотив вибору мовної форми може згідно з використанням фантазії іменує далеко відійти від ядра опосередковуваного значення, що особливо характерно для жаргонної сфери номінації. [Телія В.М, 1981: 16]

Система образів, потенційно призначених для вираження предикативних ознак, досить різноманітний і включає в себе найменування, актуализирующие як зовнішні, так і внутрішні характеристики суб'єкта референції. У системі засобів метафоричного перенесення метафоричну номінацію відрізняє здатність до одноразового висловом комплексу асоціюються з образом-символом предикативних характеристик, здатність до експлікації не лише зовнішніх, але і внутрішніх характеристик та тісна взаємодія між ними на основі системи аксіологічних цінностей, закріплених у свідомості носіїв мови. Метафорична номінація дає можливість виразити не тільки якості або властивості, що мають еквіваленти в нейтральних мовних структурах, але і значення, що не піддаються точній мовній експлікації при використанні нейтральної лексики.

В освіті метафори також нерідко беруть участь асоціативно-образні засоби метафоричної номінації.

Система асоціативно-образних засобів, використовуваних при метафоричної номінації, може мати в пропозиції різним статусом, зокрема, виступати в якості предиката. Метафорична предикация має місце в тому випадку, якщо на пропозиції як предиката вживається лексема, співвідноситься з суб'єктом не прямо, а опосередковано, через допоміжний суб'єкт, який має у свідомості носіїв мови значенням типового образу - носія даної предикативной характеристики.

Генітивних метафори, структура яких в обов'язковому порядку включає в себе основний і допоміжний суб'єкти, за формальними показниками зближуються з метафоричними додатками і метафоричної предикацией з іменниками в називному відмінку в позиції предиката, однак з точки зору семантичних значень, володіють істотними відмінностями. За допомогою метафоричних додатків і предикатів мовець, як правило, дає загальну характеристику предмета спілкування, тоді як у генітивних метафоричних конструкціях він характеризується по одному або декільком із властивих йому предикативних ознак: за розміром, формою, по температурі, за кольором, за структурою, по ширині і так далі. Генітивних метафори орієнтовані на опис об'єктивних показників з точки зору суб'єктивного їх сприйняття, тому вони в меншій мірі, ніж інші структури, висловлюють ставлення до описуваних фактів з аксіологічних оціночних позицій.

Атрибутивні і адвербіального-атрибутивні метафоричні конструкції складають найбільш продуктивну різновид метафоричних переносів, в силу того, що їхня структура призначена для реалізації найрізноманітніших відтінків метафоричного значення. Серед даних метафоричних структур по частотності вживання помітно виділяється група атрибутивних словосполучень, основу яких складають прикметники, іменники та прислівники, що володіють метафоричним значенням: sad blow - прикрий удар, golden age - золоті роки і так далі.

Другу групу атрибутивних конструкцій утворюють словосполучення причастя, герундій і інфінітиви, що володіють метафоричним значенням: servants eating their heads off - службовці з'їдають їх голови і так далі. [Кубрякова О.С., 1988: 87]

1.2.3 Метафора як вторинна номінація

З терміном «номінація» безпосередньо пов'язані стежки мови, в тому числі і метафора, так як вони також називають предмети і явища. Отже, тут ми можемо говорити про таку різновиди метафори, як номінативно метафора.

Номінативна метафора виникає на основі семантично автономної лексики і вона, як правило, одночленная, позбавлена ​​контексту. Однак у рамках конкретної лексики існує вид відносин, що послаблюють взаємну незалежність імен. Це відносини частини і цілого. Частини предметів регулярно отримують метафоричні найменування. Позначаючи частина предмета, метафоричне ім'я відразу включається в словосполучення, ясності стосовно його предметну віднесеність. [Гак В.Г., 1977: 72]

«Идентифицирующая» метафора становить ресурс номінації, а не спосіб нюансування сенсу. Образ, який вона дає мові, що ідентифікує лексиці, по суті, не потрібний. Слово прагне від нього звільнитися. Семантичний процес зводиться до заміни одного дескриптивного значення іншим. Метафора використовується в номінативних цілях і породжує омонимию. Класична семантика каже в цьому випадку про перенесення назви. Такого роду перенесення звичайно спирається на подібність предметів з якого-небудь зовнішнього, очевидного ознакою. Метафора цього типу наочна. Вона апелює не до інтуїції, а до зору. Відповідаючи акту уподібнення, вона не виробляє спалаху, що представляє предмет у новому, перетворює його світлі. Вона не підказує, а вказує. Виконавши номінативну функцію, метафора зникає. При цьому згасання образу в загальному випадку не спонукає говорять вдатися до нової, більш живою і свіжою метафорі. Точно також як людина в стандартних обставин не потребує кількох іменах, класу предметів досить однієї назви. Номінативний дублювання відбувається лише в умовах розпаду мовної норми. [Чудінов А.П., 2000: 56]

Для розгляду метафори як вторинної номінації необхідно звернутися до процесу метафоризації предикативного значення. Цей процес, як відомо, зводиться до присвоєння об'єктам «чужих» ознак, тобто ознак, властивостей і станів, що належать іншому класу об'єктів або відносяться до іншого аспекту даного класу. Наприклад, прикметник «гострий» в прямому значенні относимого до ріжучих і колючим предметів, для характеристики запаху, нюху, нюху, почуття та інших відчуттів. Крім того, говорять про гострий розум, гострих захворюваннях, гострій критиці і так далі.

Метафора цього типу також з більшою чи меншою мірою визначеності може бути виведена з порівняння: буря шумить подібно до того, як виє звір → буря виє як звір → буря виє. Уподібненням в цьому виді метафори відбувається за цілком певному експлікованим ознакою. Дія аналогії має своїм наслідком розширення галузі застосування предикативних слів. Цим, з одного боку, розширюється і семантично збіднюється поняття ознаки, а з іншого боку - виробляється більш тонка диференціація ознак іншої категорії реалій. [Бессарабова Н.Д., 1987: 34]

Особливо важлива роль метафори у формуванні області вторинних предикатів - прикметників і дієслів, що позначають ознаки предметів, тобто відносяться до непредметні сутностей. Властивості останніх виділяються на основі аналогії з об'єктами, доступними чуттєвого сприйняття.

Прикметники позначають властивості предмета, що пізнаються певним органом почуттів, метафорично використовуються для диференціації ознак, що відносяться до іншого аспекту матерії. Так, ідентифікація відтінків кольору здійснюється «температурними» словами: теплий холодний тон, cold grey eyes - холодні сірі очі і так далі; диференціація звучання досягається словами, відносяться до просторових параметрах, що осягається зором, чи словами «дотикального» значення: високий низький голос. Важливо відзначити, що метафора змінює в цьому випадку логічний порядок предикатів: ознаки предмета трансформуються в ознаки ознак предмета.

Предикативне метафора регулярно служить завданню створення признаковом лексики «невидимих ​​світів» - духовного начала людини. Модель фізичного світу, даного у відчуттях, приймається за модель мікрокосмосу. Внаслідок цього фізична лексика використовується для позначення психічних якостей людини, який може бути охарактеризований такими «фізичними» прикметниками, як гарячий, тупий, холодний, теплий, крижаний, жорсткий і так далі.

Метафора є також джерелом лексики, яка обслуговує світ подій і абстрактних понять, конструюються людиною. Знімаючи обмеження на сполучуваність, метафора веде до створення узагальнених, семантично знебарвленого предикатів, здатних з'єднуватися з будь-якими суб'єктами - конкретними і абстрактними, живими і неживими. Зносячи семантичні бар'єри, метафора в той же час знімає кордону між логічними порядками.

Якщо метафора, що виникла в результаті переходу ідентифікують слів в предикатні, сприяє створенню тонких синонімів, слів вузької зони застосування, то ознакових метафора, навпаки, призводить до генералізації понять: і специфічними і узагальненими значеннями мова зобов'язана метафорі.

Метафора допомагає виявити природу непредметностних сутностей. Вивчення метафоричних предикатів, що відносяться до категорій світобудови, дає можливість приховати деякі уявлення про буття у стародавніх народів. Так, метафоричні предикати, що з'єднуються з найменуваннями темпоральних понять, проливають світло на найдавніші уявлення про час у різних народностей.

Важливим результатом признаковом метафори є створення області вторинних предикатів, що визначають первинні ознаки предмета, що характеризують елементи людської психіки, обслуговуючих імена подій, фактів, дій, станів, а також імена, пов'язані з світу ідей, думок, суджень, концепцій. Область вторинних предикатів тим самим майже повністю складається з вторинних значень прикметників і дієслів. Метафора в цьому випадку є вимушеною: до неї вдаються не від багатства вибору, а швидше від бідності, відсутності прямих номінацій. Когнітивна метафора, як і номінативні, не є стійкою. Здійснивши свою функцію, вона меркне. Особливо швидкоплинно існування метафори, суб'єктом якої є абстрактні категорії.

Багато метафоричні прикметники природніше входять до атрибутивні, ніж предикативні відношення. Метафора входить до атрибутивні відносини, часто підкоряючись тим закономірностям, які змушують говорять віддавати перевагу субстантивне присудок ад'єктивного, а не тим, які роблять атрибутивну позицію більш бажаною для метафори, ніж предикатних.

Отже, ми розглянули основні положення у визначенні метафори як основної одиниці. Нами встановлено існування когнітивної метафори, яка поєднує в собі номінативну метафору, генітивних метафору і так далі. Основна відмінність даних типів полягає в тому, що вони по-різному використовують вихідні одиниці і по-своєму їх преоюразуют. У мові використовуються різні засоби трансформації одиниць. До них можна віднести наступні: вживання і перетворення різних частин мови, вживання вже існуючих понять для визначення нових значень і так далі.

Наступним нашим завданням є розгляд вторинної номінації в романі Дж. Голсуорсі «Власник». На основі наведених даних ми спробуємо довести наявність вторинної номінації в романі і на аналізі прикладів.

Глава 2. Аналіз когнітивної метафори у романі Дж. Голсуорсі «Власник»

2.1 Вторинна номінація в романі

Однією з основних завдань нашої дипломної роботи - довести, що метафора в романі Дж. Голсуорсі «Власник» представляє собою вторинну номінацію. Вторинна номінація тут видається у когнітивних метафор, які широко представлені в романі.

Розглянемо і класифікуємо приклади метафор роману «Власник» з точки зору структурно-семантичного аналізу, розробленого Г.М. Склерявской.

Структурно-семантичний аналіз метафоричних конструкцій проводиться в рамках дослідження денотатів, які беруть участь в їх освіту. На думку ряду дослідників, метафоричні переноси у мові підпорядковані досить жорсткої закономірності і здійснюються в певних напрямках від однієї семантичної сфери до іншої. В якості загальнопоширених варіантів Г. Н. Скляревська виділяє переноси за наступними схемами [Склерявская Г.Н., 1993: 101]:

  1. Предмет - предмет. У романі «Власник» до такого типу метафор відносяться наступні.

The family nest - сімейне гніздечко; the Soamses in their nest - сімейство Сомса у своєму гнізді. Генітивних метафора, де перенесення значення грунтується на метонімічно ноуменологіческой стратегії. Тут метафора формує схожість «house - дім» - «nest - гніздо, тобто місце, де живуть птахи». На цьому і грунтується вторинна номінація. Метафоричний перенесення здійснюється при вживанні іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Метафора є атрибутивну конструкцію, в якій об'єкт представлений іменником у метафоричному значенні «nest - гніздо», а допоміжний суб'єкт «family» - іменником у прямому значенні.

Branch of the family - гілка сім'ї. генітивних метафора, заснована на метонимическим перенесення подібності понять «part - частина» і «branch - гілка, гілка». Або ж, наприклад, іменник «branch - гілка, гілка» вживається в іншій метафорі: a gathering of this family - no branch of which had a liking for the other - збіговисько цієї сім'ї - ні одна гілка якої не відчувала розташування до іншої. Таким чином, ми бачимо наявність вторинної номінації. Метафоричний перенесення здійснюється при вживанні іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Метафора є атрибутивну конструкцію, в якій об'єкт представлений іменником у прямому значенні «сім'я», а суб'єкт в метафоричному переносному значенні «гілка». The corner of her brother Timothy's drawing-room - кут вітальні її брата Тімоті. Генітивних метафора, де перенесення значення грунтується на метонімічно номинативной стратегії. Метафора формує схожість «corner - кут» і «place - місце». Таким чином, видно, що виникла мовна одиниця «corner» вдруге вербалізує вже існуюче поняття «place». У цьому полягає процес вторинної номінації. [Мумінов Т.А., 1978: 27]

Plumage of bright waistcoats - оперення яскравих жилетів. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. У даному випадку іменник «plumage - оперення» вживається у метафоричному значенні і вербалізує вже існуюче поняття «ornament - прикраса». Вторинна номінація тим самим виступає як особливий вид представлення знань.

The round of the family - коло сім'ї. Когнітивна метафора заснована на вживанні іменника в предикативній кваліфікуючу функції. «Round - коло» вживається в переносному метафоричному значенні і несе в собі вже існуюче поняття «in the family». Таким чином, ми бачимо, що вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

She poured out the whole story - вона вилила всю історію. Когнітивна метафора, заснована на вживанні дієслова у функції предиката. Тут дієслово «to pour out - виливати рідину» вживається у метафоричному значенні і замінює інший дієслово «to tell - розповідати». Автор, ми вважаємо, вжив дану форму для того щоб підкреслити відтінок несподіванки розказаної історії, тобто «вилила, як дощ, раптово». Таким чином, на обличчя вторинна номінація вже існуючого поняття виступає як особливий вид знань.

Money was now his light - гроші зараз були світлом для нього. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється при найменуванні предмета. Тобто в даному випадку вдруге номінується іменник «light - світло», вербалізує вже існуюче поняття «important - важливий», так як «світло» тут виступає в значенні «все важливе, єдине» і так далі. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Pretty penny - кругла сума. Когнітивна метафора представлена ​​атрибутивної конструкцією. У метафоричному значенні в даному випадку вживається іменник в предикативній кваліфікуючу функції «penny», так як його початкове значення «пенс, грошова одиниця Англії». Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Іменник «penny» вербалізує вже існуюче поняття «money - гроші», вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

For armor - для броні. Когнітивна метафора представлена ​​іменником в предикативній кваліфікуючу функції. Дане іменник вживається в новому оточенні і приносить нове значення для мовної одиниці «protection - захист». Таким чином, ми бачимо, що відбувається процес вторинної номінації.

At the bottom of Soames's heart - у серце Сомса. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «bottom - підстава» вживається в новому оточенні і вдруге вербалізує вже існуюче поняття «inside - всередині».

The premonition of danger put a burnish on their armor - передчуття небезпеки змусило їх навести лиск на свої обладунки. Когнітивна метафора включає в себе гомогенний компонент «put a burnish on armor - навести лиск на обладунки ». Метафоричний перенесення здійснюється за допомогою сталого фразеологічного поєднання. Тут словосполучення вживається в новому значенні і вдруге номінується як «привести себе в порядок». Крім того, можна також виділити іменник «armor - обладунки», що вживається в переносному значенні «cloth, wear - одяг». Таке вживання можливо, так як «armor - обладунок» - військовий одяг в середньовіччі. Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Crown of red-gold hair - корона золотисто - рудих волосся. Когнітивна метафора представлена ​​іменником «crown - корона», яке іменує предмет і вживається в новому значенні «багато волосся, копиця волосся». В основі лежить процес когнітивної концептуальної деривації. [Уфімцева А.А., 1977: 79] Дане вживання грунтується на візуальному схожості, так як «корона» - це те, що носили на голові королеви. Таким чином, ми бачимо, що вживання іменника «crown» можливо і воно вербалізує вже існуюче поняття, в основі якого лежить процес вторинної номінації.

  1. Другий тип метафоричного перенесення грунтується на структурі предмет-людина. Наприклад:

Into the fibro of their sons - у душі їх синів. У даному випадку когнітивна метафора представлена ​​іменником «fibro - волокно», яке вживається в новому оточенні і приносить нове значення іменника «spirit - душа». Таким чином, відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

The letter was like a boy - лист було так схоже на хлопчика. У даному випадку когнітивна метафора також заснована на вживанні порівняльної конструкції. Іменник «boy - хлопчик» вживається в новому оточенні. Таке перенесення можливий, так як метафорична одиниця «boy» дає характеристику змісту листа, який написав хлопчика, тобто «лист було таке, яке саме цей хлопчик міг написати». Отже, ми з'ясували, що іменник "boy» вербалізує вже існуюче поняття. Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Lived under his protection - жив по його крилом. Когнітивна метафора. Метафоричне перенесення тут здійснюється при сталого фразеологічного поєднання. Даний перенесення можна вважати можливим, тому що в російській мові вираз «під крилом» означає «мати когось, хто захистить тебе». Отже, метафорична одиниця вербалізує вже існуюче поняття «to protect». Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Women are the devil - жінки як диявол. Когнітивна метафора заснована на найменуванні предмета. У даному випадку жінкам приписується особливість їх характеру «диявол». Таким чином іменник «devil» вербалізує вже існуюче поняття і може бути замінено на ряд прикметників, що несуть негативний відтінок. Наприклад: harmful - шкідливий, bad - поганою, malicious - злий character - характер. Вторинна номінація виступає як особливий вид знань.

That little slip - ця маленька пушинка. Метафоричне перенесення в метафорі здійснюється при найменуванні предмета. «Маленькій пушинкою» автор називає дівчину, звертаючи тим самим увагу читача на особливість її статури. Іменник «slip - пушинка, тріска, лучинка» вживається в переносному метафоричному значенні. Таким чином, ми бачимо наявність вторинної номінації, тому що «slip» вживається в новому оточенні і вербалізує вже існуюче поняття.

Not one of your thread - papers - ні то що ви - тріски. Ще один яскравий приклад вживання метафоричного перенесення при найменуванні предмета. Вторинної номінацією тут володіє іменник «thread - papers - тріски, паперові нитки», так як дане іменник вживається в новому оточенні і наділяє особа специфічною властивістю «тріскою», тобто дуже худий, худий. Даний метафоричне перенесення можливий тут, тому що «тріска» - це щось маленьке і тонка. Таким чином, іменник вербалізує вже існуюче поняття «худий, худий».

Soamses is a brick - Сомса - це цеглина. Когнітивна метафора являє собою метафоричний перенос, заснований на найменуванні предмета. У даному випадку «brick - цегла», вжите в переносному значенні і характеризує сім'ю, як «міцну, непорушну». Отже, поняття «brick» може бути замінено на "strong - міцний». Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Old as the hill - старий як гора. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою порівняльної конструкції. Метафора «Old as the hill» вживається при описі місцевості, підкреслюючи її старовину і первісність. Іменник «hill - гора, пагорб» вживається в переносному значенні, утворюючи вторинну номінацію, так як його нове оточення привносить нове значення. На російську мову дана метафора може бути переведена як «старий як світ».

Had had his eye on a house - поклав очей на будинок. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to have - мати» вживається в новому оточенні, тим самим створюючи нове значення «цікавитися». Таким чином, відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Дана метафора може бути замінена на словосполучення «he was interested in the house - цей будинок зацікавив його». Вторинна номінація в даному випадку виступає як особливий вид представлення знань.

Their faces said very plainly - на їхніх обличчях було ясно написано. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «face - особа» вживається в новому оточенні і утворює вторинну номінацію. Таким чином, дана одиниця вербалізує вже існуюче поняття «their looks were very plainly - у них був ясний погляд». Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид знань.

Temperament protested - характер протестував. Когнітивна метафора заснована на вживанні іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «temperament», вжите в метафоричному значенні саме по собі не може «протестувати», але все-таки тут таке перенесення можливий, тому що під даною одиницею мається на увазі «man - людина». А саме «man 's temperament». Таким чином, в наявності процес когнітивної концептуальної деривації. Іменник «temperament» вербалізує вже існуюче поняття «man 's temperament». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

The room now had its revenge - кімната тепер мстилася йому. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. У даній метафорі іменник «room - кімната» одушевляється і приймає у своєму контексті нові одиниці. Тим самим відбувається процес когнітивної концептуальної деривації.

Bandied from mouth to mouth - переходити з вуст у вуста. Метафорична одиниця «mouth - рот, вуста» є когнітивної метафорою, де метафоричне перенесення здійснюється при вживанні іменника в предикативній кваліфікуючу функції. У даному випадку іменник «mouth - рот, вуста» виступає в новому оточенні. Це перенесення можливий, так як «рот, вуста» вживається у значенні «людина, яка передає будь-яку інформацію». Відбувається процес когнітивної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий тип представлення знань.

She held a peculiar position amongst them - вона займала дивну позицію серед них. Когнітивна метафора, де метафорична одиниця представлена ​​у вигляді словосполучення «to hold a position - займати позицію». Дієслово «to hold - тримати, зберігати» вживається в новому оточенні «position - позиція», що приносить йому нове вторинне значення «займати». Таким чином, виникла мовна одиниця «to hold a position - займати позицію» вдруге вербалізує вже існуюче поняття. А це і є вторинна номінація.

They say her mother 's father was cement - кажуть, що батько її матері був цементом. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється при найменуванні предмета. У даному випадку іменник «cement - цемент» вживається в новому оточенні. Варто зауважити, що поєднання такого роду є досить рідкісним явищем, але все ж воно можливе, так як тут автор говорить про силу духу персонажа, виділяючи тим самим його «силу і міць». Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

He married a good deal of money - він одружився на купі грошей. Тут когнітивна метафора утворюється за допомогою генітивних поєднання «a good deal of money». У даному випадку такий перенос можливий, так як автор характеризує фінансове становище нареченої, тим самим вказуючи, що вона була багатою, і її чоловік бачив у ній лише вигоду. Ми можемо припустити, що дану метафоричну конструкцію вжили лише для того, щоб підкреслити корисливість намірів чоловіка. Таким чином, метафорична одиниця вербалізує вже існуюче поняття «he married a very rich woman». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Wore a smile - надів на себе посмішку. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій основ на вживанні дієслова у функції предиката. У метафоричному значенні тут вжито дієслово «to wear - одягати». У даному випадку такий перенос можливий, тому що автор підкреслює, що посмішка була фальшивою, тобто штучною, одягненою. Дієслово «to wear - одягати» вербалізує вже існуюче поняття. Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація вступає як особливий вид представлення знань.

Little water stood in her eyes - вода стояла в її очах. Когнітивна метафора, метафоричний перенесення здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. У даному випадку «water - вода» вживається в переносному метафоричному значенні і відображає непряме значення позамовних матеріалу. Іменник «water - вода» вербалізує вже існуюче поняття «tears - сльози». Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Перенесення заснований на схожості понять «вода - сльози». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

June is an atom - Джун - піщинка. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою найменування предмета. У даному випадку іменник «atom - атом» вживається в переносному значенні і відноситься до людини, тим самим визначаючи його місце серед громади. Метафоричне перенесення заснований на схожості розміру предмета «atom» - найдрібніша величина, і «незначне положення Джун в суспільстві». Таким чином, відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

But he went bankrupt - але він збанкрутував. У даному випадку ми бачимо приклад відображення непрямого значення позамовних матеріалу. Метафоричне перенесення тут здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to go» має своє початкове значення «йти кудись». У даному випадку він вживається у метафоричному значенні «стати». Тобто замінює вже існуюче поняття «to become». Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Irene's beauty had sunk into his sense - краса Ірен зачепила його почуття. Метафоричний перенос в даній когнітивної метафори здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to sink» має своє початкове значення «опускатися, занурюватися». Але вживаючись у новому оточенні набуває нового значення «зачіпати, зачіпати». Таким чином, відбувається процес вторинної номінації вже існуючого поняття «to touch».

  1. Нерідкі випадки вживання метафоричного перенесення, здійснюваного за схемою предмет - фізичний світ.

He has been admitted to a vision of the dim roads of social progress - йому представлялася можливість прозріти туманні шляху розвитку суспільства. генітивних метафора заснована на метонімічно номинативной стратегії словосполучення «dim road - туманна дорога» і «way - шлях». Метафоричний перенесення здійснюється при вживанні іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Тут генітивних метафорична одиниця виступає в новому оточенні «roads of social progress» і вдруге вербалізує вже існуюче поняття «road - дорога» - «way - шлях».

An upper middle-class family in full plumage - сім'я, що відноситься до верхівці в повному оперенні. Метафорична одиниця «in full plumage» представляє собою когнітивну метафору, включає гомогенний елемент, тобто «сім'я у повному оперенні», що означає «сім'ю у повному складі». Метафоричне перенесення в даному випадку здійснюється при вживанні іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Виділення суб'єктів: головний суб'єкт - «а n upper middle - class family»; допоміжний узагальнений суб'єкт - «in full plumage». Дана метафора являє собою атрибутивну конструкцію. Метафора в даному прикладі принесла нове значення «сім'ї у повному складі». Вторинної номінацією володіє частина «in full plumage - у повному оперенні», яка використовується замість узагальнюючого слова «all - все». Таким чином, дану метафору можна замінити на "all upper middle - class family - сім'я вище середнього рівня в повному складі».

The vertical ridges above his brows - вертикальні хребти на його бровами. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. У даному випадку цим іменником є «ridges - хребти, гірські вершини». Метафорична одиниця вербалізує вже існуюче поняття «wrinkles - зморшки». Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Soames 's smile died - усмішка Сомса померла. А також метафора the smile had died off her lips - усмішка злетіла з її губ. Метафорична одиниця «died - померла» представляє собою когнітивну метафору, включає гетерогенний компонент, який означає «died - померла»: stopped - припинилася, disappeared - зникла і того подібне. Метафоричний перенесення здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. У даному випадку дієслово «to die - померти» вживається в новому оточенні з іменником «smile - усмішка». В основі лежить процес когнітивної концептуальної деривації. Знову виникла мовна одиниця «smile died» вдруге вербалізує вже існуюче поняття. Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Lips, sensuous and sweet - губи, чуттєві та солодкі. У даному випадку ми можемо виділити гетерогенну метафору, яка заснована на уподібненні. Метафора виділяється на основі суміжності понять. Метафоричний перенесення здійснюється при вживанні прикметника «sweet - солодкий», що відноситься до губ. Метафора «lips, sensuous and sweet» підсилює ефект при описі зовнішності людини. Говорячи про вторинної номінації, ми можемо говорити, що прикметник «sweet - солодкий», вживаючись у новому оточенні, привносить нове значення, тим самим замінюючи вже існуюче поняття «beautiful - гарний».

The heat danced over the corn - спека танцювала по зерну. Вам представлений яскравий приклад когнітивної метафори, метафоричне перенесення в якій здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to dance - танцювати» вживаючись у новому оточенні, з явищем природи «heat - спека» вдруге вербалізує вже існуюче поняття. Отже, ми можемо замінити дану метафору на «the corn was died from the heat - зерно гинуло від спеки». Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Hang the cost - виставляйте ціну. Когнітивна метафора, метафоричний перенос у даному випадку здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to hang - виставляти, вивішувати» вживається в новому оточенні з іменником «cost - ціна». Станься процес когнітивної концептуальної деривації. Дана метафора в повній мірі може бути замінена на поєднання «what is the cost? - Скільки коштує? ». Ми бачимо, що тут присутній вдруге номінована одиниця.

Summer seemed to reign over - здавалося, що літо панує тут вічно. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Автор вживає дієслово «to reign - панувати, панувати» для того, щоб акцентувати увагу читача на це явище. Дієслово «to reign» вживаючись у новому оточенні, утворює вторинну номінацію і вербалізує вже існуюче поняття «to be - бути, перебувати». Отже, замість даної метафори можна було вжити «it was summer here». Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Cold grey eyes - холодні сірі очі. Тут можна виділити гетерогенну метафору, яка заснована на уподібненні. У даному разі метафора виділяється на основі суміжності понять. Метафоричний перенесення здійснюється при вживанні прикметника «cold - холодний». Метафора «cold grey eyes» підсилює ефект при описі зовнішності людини. Говорячи про вторинної номінації, ми можемо припустити, що використання прикметника «cold - холодний» можна замінити на «indifference - байдужий», «wicked - злий» і тому подібне, оскільки прикметник «cold - холодний» носить відтінок «недружній, відчужений, злий, байдужий ».

The golden age - золотий вік. Когнітивна метафора, де метафоричної одиницею виступає прикметник «golden - золотий». Дане прикметник виступає в новому оточенні «age - вік» і, отже, приносить новий відтінок, тому що «golden - золотий» має вторинне значення «позитивний, багатий, відмінний». Таким чином, в даному випадку мовна одиниця вербалізується у вже існуючому понятті «The golden age - the beautiful, best age». Тут вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Heavy face - м'ясисте обличчя. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою прикметника «Heavy - важкий». Дане прикметник вживається в новому оточенні і утворює вторинну номінацію, вербалізує вже існуюче поняття «big - велике, thick - товсте». Таким чином, відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Heart of London - серце Лондона. Когнітивна метафора заснована на найменуванні предмета. У даному випадку іменник «heart - серце» вживається в новому оточенні і утворює вторинне значення «центр». Таким чином, ми бачимо, що відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Іменник «heart - серце» вербалізує вже існуюче значення. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Her own flesh and blood - свою власну кров і плоть. Метафоричні одиниці «flesh - плоть» і «blood» утворю когнітивну метафору, вживаючись у новому оточенні і тим самим вдруге номінуються. У даному випадку метафоричне перенесення здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменники «flesh» і «blood» в даному прикладі передають значення «relatives - родичі». Таким чином, відбувається процес вербалізації вже існуючого поняття. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Sidle round - описувати коло. Метафоричний перенесення здійснюється при вживанні дієслова у функції предиката «sidle - описувати». У даному випадку дієслово «описувати» вживається в новому оточенні і тає самим приносить нове значення, тобто «описувати коло» - «ходити по колу».

Haze hovered - туман плив. Мовна одиниця «to hover - парити» відображає непряме значення. У когнітивної метафори перенесення здійснюється при вживанні дієслова у функції предиката. Дієслово «to hover - парити» вербалізує вже існуюче поняття «to lay - стелитися». Тим самим в наявності вторинна номінація мовної одиниці.

The death of plants - смерть рослин. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. У даному випадку має місце непряме відображення позамовних об'єкта. Іменник «death - смерть» характеризує стан людини, але в даному випадку вживається з «plant - рослина». Тим самим здійснюється метафоричне перенесення. Іменник вдруге номінує вже існуюче поняття «to dry up - висохнути». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Nickolas 's face wore a pleasant look - на обличчі Миколи з'явився задоволений погляд. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to wear - одягати» вербалізує вже існуюче поняття «to become - ставати», утворюючи вторинну номінацію. У даному випадку відбувається непряме відображення позамовних об'єкта. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

That unseen glance of his was cold and dubious - той його невидимий погляд був холодний і сумнівний. У даному випадку в якості вторинної номінації виступає прикметник «cold - холодний», так як воно вербалізує вже існуюче поняття «released - відчужений, anger - злий». Метафоричний перенесення здійснюється за допомогою прикметника.

And in four years the crash had come - і через чотири роки вибухнула катастрофа. Когнітивна метафора представлена ​​дієсловом у функції предиката. У даному випадку має місце непряме вживання позамовних об'єкта. Дієслово «to come - приходити» вживаючись в метафоричному значенні вербалізує вже існуюче поняття «to happen - відбуватиметься». Вторинна номінація в даному випадку виступає як особливий вид представлення знань.

Examined him - вивчив його. Когнітивна метафора. Метафоричний перенесення здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. «To examine - досліджувати» вживається в переносному значенні і вербалізує вже існуюче поняття «to look at - дивитися на кого-то». Таким чином, ми бачимо, що дієслово «to examine» утворює вторинну номінацію.

The appearance of the park - поява парку. Метафоричний перенос в даній когнітивної метафори здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «appearance - поява» утворює вторинну номінацію і вербалізує вже існуюче поняття «it was the park». Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Natural course of things - природний хід речей. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою прикметника «natural - природний, натуральний». Дане прикметник виступає в новому оточенні і вербалізує вже існуюче поняття «simple - простий, right - правильний». Таким чином, відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

A frown crossed her face - похмурий погляд перетнув її особа. Когнітивна метафора. У даному випадку метафоричне перенесення здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to cross - пересікати» вживається в переносному значенні і утворює вторинну номінацію. Відбувається вербалізація вже існуючого поняття «her look was frown - її погляд був розгубленим». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

He crowned his labours with success - він коронував свої праці успіхом. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється при вживанні дієслова у функції предиката. Тобто дієслово «to crown - коронувати» у поєднанні з іменником «success - успіх» вербалізує вже існуюче поняття «to be successful - бути успішним». Таким чином відбувається процес концептуальної когнітивної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

The least touch of the West India - найостанніша дотик до Західної Індії. Метафоричне перенесення в даній когнітивної метафори здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Тут відбувається повна трансформація мовної одиниці, так як іменник «touch - дотик» вживається в значенні «trip - подорож». Таким чином, відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

The cab rattled gaily along the street - таксі весело гуркотіло по вулиці. Когнітивна метафора. Метафоричне перенесення в даному випадку здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to rattle - гуркотіти» вживається в новому оточенні і вербалізує вже існуюче поняття «to go - йти, їхати». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

  1. Крім того можна зустріти в романі метафори з конструкцією предмет - психічний світ.

Bright minutes - яскраві хвилини. Метафоричне перенесення в даній когнітивної метафори здійснюється за допомогою прикметника. Прикметник «bright» має початкове значення «яскравий, блискучий», але вживаючись у новому оточенні з іменником «minute - хвилина» набуває нового значення «щасливий, що запам'ятовується». Таким чином, прикметник «bright» вдруге вербалізує вже існуюче поняття «happy, remembered».

Life was slipping away from her - життя вислизала від неї. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій заснований на вживанні дієслова у функції предиката. Дієслово «to slip - вислизати» вживається в новому оточенні, утворюючи вторинну номінацію. Даний процес заснований на схожості понять: вислизати значить повільно йти, залишати. Можна відзначити, що в даному разі метафора носить емоційно-експресивний характер, показуючи читачеві, що герою поступово стає все гірше. [Уфімцева А.А., 1977: 67] Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

June had broken the ice - Джун зламала лід. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Тут одиниця «ice - лід» вербалізує вже існуюче поняття «to remove half - words - усунути недомовки». Отже, ми бачимо, що в даному випадку відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

His eyes roved from bottle to bottle - його очі перебігали від однієї пляшки до іншої. Когнітивна метафора побудована на перенесенні значення «to rove - бродити, перебігати», яка вживається в новому оточенні з іменником «eyes - очі» і представляє собою вторинну номінацію, так як дана мовна одиниця вербалізується у новому значенні «eyes roved - очі перебігали» замість прямого значення «eyes looked for - очі шукали». Метафоричний перенесення здійснюється при вживанні дієслова «to rove - бродити, перебігати» у функції предиката.

A chill fell on June's spirit - у душі Джун похололо. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою генітивних поєднання «chill fell - холод впав». Таким чином вже існуюче поняття «fear - страх» вербалізується за допомогою поєднання, так як «холод у душі» в першу чергу можна порівняти зі страхом «chill fell». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

A misgiving arose within him - у нього виникло передчуття. Метафоричне перенесення тут здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to arise - виникати, з'являтися» вживається в новому оточенні і приносить нове значення «to appear - з'являтися». Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Her eyes grew steady with anger - у її очах ріс гнів. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. У даному випадку дієслово «to grow - рости» вживається у метафоричному значенні, вдруге вербалізує вже існуюче поняття «to be - бути, перебувати». Відбувається процес концептуальної когнітивної деривації. Отже, дана метафора може бути замінена на "it was anger in her eyes». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

  1. Нижче показані приклади метафор з конструкціями предмет-абстракція.

Revel between earth and heaven - бенкетувати між небом і землею. Когнітивна метафора, де в переносному значенні вживається сполучення «between earth and heaven - між небом і землею», який утворює атрибутивну конструкцію. Дане поєднання вербалізує вже існуюче поняття «everywhere - скрізь». Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Breaking the silence - порушивши тишу. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою причастя «breaking - зламавши, зруйнувавши». У даному випадку причастя вживається в новому оточенні і вербалізує вже існуюче поняття «to speak - говорити», тобто «порушити тишу» - «почати говорити що-то». Але слід зауважити, що в даному випадку таке перенесення доцільний, оскільки акцент робиться на те, що «всі мовчали і потім хтось заговорив». Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Put ideas into her head - її в голову прийшла ідея. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій заснований на вживанні дієслова у функції предиката. Дієслово «to put - покласти» вживається в новому оточенні і вдруге вербалізує вже існуюче поняття «to think out - придумати». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Came at once to the point - перейти до суті. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «point - точка» вживається в новому оточенні і утворює нове поняття «суть». Таким чином, відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Its age was felt to be a comfort - цей вік, відчувалося, був зручним. Генітивних метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. У даному випадку метафоричної одиницею є іменник «comfort - комфортний, зручний». У даному випадку метафоричне перенесення здійснюється на метонимическим схожості понять, тобто «good - добрий» і «comfort - комфортний, зручний». Дані одиниці несуть в собі позитивний відтінок «зручності, комфорту» якогось часу або місця. Отже, метафорична одиниця «a comfort» вербалізує вже існуюче поняття. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Secret of her heart - секрет її серця. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «heart» вживається у метафоричному значенні і тим самим несе відтінок «потаємної таємниці», тобто «her own secret». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

Literature colored his view of life - література забарвлювала його вид життя. Когнітивна метафора. Метафоричний перенесення здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. «To color - фарбувати» вживається у метафоричному значенні і несе в собі сенс «розуміння, зміни». Таким чином, ми бачимо, що даний перенесення можливий, тому що дієслово передбачає зміну життя. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

The brightness faded from James 's visage - яскравість зникла з вигляду Джеймса. Когнітивна метафора, де метафоричне перенесення здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «brightness - яскравість» вдруге вербалізує вже існуюче поняття і утворює вторинну номінацію.

The prelude of their drama - прелюдія їх драми. Когнітивна метафора ускладнена використанням інших найменувань, відмінних від вже існуючих в мові. Тобто іменник «prelude - прелюдія, тобто початок чогось, передісторія» вживається у метафоричному значенні і вербалізує вже існуюче поняття «beginning - початок», утворюючи вторинну номінацію. Крім того іменник «drama - драма» також вживається у метафоричному значенні і приносить нове поняття іменника «life - життя».

  1. Часто в романі можна зустріти вживання метафоричних конструкцій, в основі яких лежить структура тварина - людина.

    They were old cats - вони були старими котами. Когнітивна метафора утворюється шляхом намінованія предмета. Вдруге номінується в даному випадку іменник «men - люди, чоловіки». Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Іменник «cat - кіт» набуває нового значення і характеризує поведінку людини. Вторинна номінація виступає як особливий вид знань.

    Like a fly in sugar - як муха в патоці. Когнітивна метафора. Метафоричний перенесення здійснюється за допомогою порівняльної конструкції «like». Тут з мухою в патоці порівнюють людини, який живе в достатку. Отже, іменник «fly - муха» вживається в переносному значенні і вдруге вербалізує вже існуюче поняття.

    Always a stubborn beggar, Nick - завжди впертий осел, Нік. Когнітивна метафора в даному випадку представлена ​​іменником «beggar - жебрак, жебрачка». Слід відзначити особливість інтерпретації слова «осів» і «beggar - жебрак». У даному випадку враховуються особливості російського сталого поєднання «упертий, як осел». Метафорична одиниця «beggar» представляє собою когнітивну метафору. Метафоричний перенесення здійснюється при найменуванні предмета, наділеного певною особливістю і тим самим звертає увагу читача на особливість характеру (впертий). Дана одиниця виступає у своєму новому оточенні з прикметником «stubborn - упертий». Таким чином, виникла мовна одиниця вдруге вербалізує вже існуюче поняття. Вторинна номінація в даному випадку виступає як особливий тип представлення знань.

    L ame ducks - нещасні. Когнітивна метафора заснована на найменуванні предмета (особи). Вжите в переносному значенні словосполучення «lame ducks», яке на російську мову перекладається як «кульгаві качки» вживається в новому оточенні і означає «нещасні», тим самим відбувається процес когнітивної концептуальної деривації, де словосполучення вербалізує вже існуюче поняття «unfortunate - нещасні».

    Ще один яскравим прикладом вторинної номінації в романі можна вважати: the spidery fingers - павукові лапки. Це когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою прикметника «spidery - павукові». У даному разі метафора носить емоційно-експресивний характер, де при описі людини використовується поняття, звично дається при описі комах, і дає негативну, неприємну характеристику. [Гулигіна Є.В., 1967: 21] Таким чином, ми бачимо процес когнітивної концептуальної деривації. У даному випадку метафорична одиниця «spidery» може бути замінена на прикметники «dexterous - спритні, thin - тонкий».

    Like cattle - немов стадо. Являє собою когнітивну метафору, в якій метафоричне перенесення здійснюється за допомогою порівняльної конструкції. Іменник «cattle - стадо» вживається в новому оточенні. Тут «cattle - стадо» відноситься до людини. Метафоричне перенесення в даному прикладі можливий, тому що «стадо - це кількість тварин, разом роблять що-небудь». До людини дане іменник може бути застосоване у випадку, коли люди неорганізовано у великій кількості роблять щось, як, наприклад, в даному прикладі «the stood like cattle head to head ... - вони стояли, наче стадо голова до голови ...». [Арутюнова Н.Д., 1978: 19] Таким чином, іменник «cattle - стадо» вдруге вербалізує вже існуюче поняття «crowd - натовп».

    Like a leopard - як леопард. Метафорична одиниця являє собою когнітивну метафору, метафоричне перенесення в якій здійснюється за допомогою порівняльної конструкції. Метафора «Like a leopard» описує рису характеру героя роману: «як леопард», тобто швидкий і сильний. Таким чином, вжите в новому оточенні іменник «леопард» реалізує вже існуюче поняття. Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

    1. Нерідкі випадки вживання метафоричного переносу зі структурою людина - людина. Наприклад:

    In his dandified way - у своєму барвисте способі. Когнітивна метафора, де метафоричне перенесення здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. «Way - спосіб» має своє початкове значення «шлях, дорога» і в даному випадку вживається в метафоричному значенні, вдруге вербалізує вже існуюче поняття «habit - звичка». Таким чином, іменник «way - шлях» утворює вторинну номінацію.

    A sure trustee of the family soul - опікун душі сімейства. Когнітивна метафора. Метафоричне перенесення тут здійснюється при вживанні іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «soul - душа» вживається у метафоричному значенні. У даному випадку метафоричне перенесення можливий у тому випадку, якщо іменник «soul - душа» має значеня «life - життя», що і відбувається в прикладі. Таким чином, відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

    Soamses, the pioneer - leader of the great Forsyte army - Сомса, ватажка головного загону великої армії Форсайтов. Конструкція представлена ​​метафоричної одиницею «army - армія». Таким чином, метафоричне перенесення здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «army - армія» виступає в новому оточенні і утворює вторинну номінацію. Дана одиниця вербалізує вже існуюче поняття «сім'я», так як в даному випадку автор підкреслює єдність і силу сім'ї Форсайтов. Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид знань.

    Метафора deserting his wife and child - «кинувши свою дружину і дитину» представляє метафоричний перенесення при вживанні причастя «deserting - покинувши». Дієслово «to desert - покидати» вживається в новому оточенні, приносячи новий відтінок «кидати» і може бути замінений на більш звичний дієслово «to leave - покидати, залишати». У даному випадку ми можемо бачити яскравий приклад вербалізації вже існуючого поняття. Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий тип представлення знань.

    Did you ever see such a collection of rumty-too ​​people - ти коли - небудь бачив таке зборище. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «collection» вживається у метафоричному значенні і вдруге номінує вже існуюче поняття «crowd - натовп». Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид кончини знань.

    A very singular-looking man - дивний молодий осіб. Когнітивна метафора, що реалізується у мовній формі «singular - винятковий» вживається у метафоричному значенні, де перенесення здійснюється за допомогою прикметника. Слово «singular - винятковий» вживається в новому оточенні, так як тут є схожість понять «singular - винятковий» і «individual - індивідуальний, strange = дивний» і тому подібне. Замість вище перерахованих прикметників в даному прикладі використовується «singular - винятковий» для перебільшення дивного вигляду людини. Тут відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Таким чином, тут має місце вторинна номінація.

    T he wild Buccaneer - дикий пірат. У даному випадку метафоричне перенесення здійснюється при найменування особи, що характеризується навіженим характером і зарозумілістю. Метафорична одиниця «Buccaneer» представляє собою когнітивну метафору і вживається в новому для себе оточенні при описі особи.

    1. Останнім типом метафоричних конструкцій є вживання структури фізичний світ - психічний світ. Наприклад:

    A misgiving arose within him - у нього виникло передчуття. Метафоричне перенесення тут здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to arise - виникати, з'являтися» вживається в новому оточенні і приносить нове значення «to appear - з'являтися». Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

    The highest efflorescence of the Forsyte - найвищий розквіт Форсайта. Метафорична одиниця «efflorescence» представляє собою когнітивну метафору і включає в себе концепт «розквіт: початок чогось нового». У даному випадку можливе вживання слова «efflorescence» у новому для нього значенні, так як «efflorescence» має основне значення «початок цвітіння» і в даному випадку використовується для позначення поняття «підйом, успіх». Обидва значення мають загальну позитивну забарвлення з відтінком «початок чогось». Таким чином, мовна одиниця «efflorescence» вербалізує вже існуюче поняття.

    But my nerves are out of order - але мої нерви не в порядку. Метафоричне перенесення в цій метафорі також здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. У даному випадку таким іменником є «order - черга, порядок». Це іменник носить відтінок «люди, які стоять у черзі, по-черзі» і тому подібне. Ми ж бачимо, що в даному випадку словосполучення «to be out of order» вжито в переносному значенні і несе відтінок «вийти з ладу». Отже, іменник «order» вербалізує вже існуюче поняття. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

    Також в даному романі зустрічається когнітивна метафора, в якій метафоричне перенесення здійснюється за допомогою генітивних сполучень: shadowy mist of facts - імла фактів. У даному випадку іменник «mist» вживається в новому оточенні і передає відтінок «великої кількості фактів». Отже, ми бачимо, що тут має місце процес когнітивної концептуальної деривації.

    A very sweet look had come into the old lady's face - дуже світлий погляд з'явився на особі старої дами. Метафоричний перенесення здійснюється при вживанні дієслова у функції предиката (had come into). У даному разі метафора носить емоційно-експресивний характер. [Безменова Н.А., 1989: 47] Метафора принесла нове значення дієслова to come into - з'являтися, причому перше значення даного дієслова «приходити в». Тут метафоричну конструкцію можна було уявити, як «the look of old lady 's face was sweet».

    She took a thing into her head - вона вбила собі щось у голову. Метафоричне перенесення в цій когнітивної метафори здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Слід зауважити, що дослівний переклад тут такий: «вона поклала собі щось у голову». Таким чином, ми бачимо, що дієслово «to take - брати» вживається в переносному значенні і реалізує вже існуюче поняття «think - думати». Отже, вторинна номінація представляється як особливий вид знань.

    James had cherished hopes - Джеймс плекав надії. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to cherish - плекати» вживається в новому оточенні, вербалізує вже існуюче поняття «to dream, to hope». Таке перенесення в даному випадку можливий, тому що даний дієслово в поєднанні з іменником «hope - надія» приносить нове значення «сподіватися». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

    His heart cried out - його серце кричало. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. У даному випадку дієслово «to cry - кричати, плакати» вживається у метафоричному значенні і вдруге вербалізує вже існуюче поняття «to be upset - бути засмученим, переживати». Таким чином, ми бачимо, що вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

    He had remained young and green at heart - у душі він залишився молодим і зеленим. Когнітивна метафора, в якій беруть участь дві одиниці, вжиті в метафоричному значенні. По-перше - це іменник «heart - серце», утворене за другим способом вторинної номінації, тобто замість прямого значення «soul - душа» вживається зовсім інше значення, по-друге - прикметник «green - зелений» вдруге номінує вже існуюче поняття « young - молодий ». Відбувається процес когнітивної концептуальної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

    He had imbibed the belief - він ввібрав віру. Метафоричний перенос в даній когнітивної метафори здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Тут відбувається непряме вживання позамовних об'єкта. Дієслово «to imbibe - вбирати» вживається у метафоричному значенні і вербалізує вже існуюче поняття «to fell - відчувати». Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

    In deep thoughts - в глибоких роздумах. Когнітивна метафора представлена ​​прикметником «deep - глибокий». У даному випадку автор підкреслює стан людини, який «думає». Прикметник «deep» виступає в новому оточенні і утворює вторинну номінацію, вербалізує вже існуюче поняття «to think a lot - багато думати». Вторинна номінація виступає як особливий вид знань.

    A cloud of thought - хмара думки. Когнітивна метафора представлена ​​у вигляді генітивних поєднання. Іменник «cloud - хмара, хмара» вживається в новому оточенні, тобто з іменником «thought - думка». Таким чином, іменник «cloud - хмара, хмара» приймає на себе нове значення і вдруге номінується як «неприємний, темний, чорний». Тут ми можемо виділити суб'єкти: головний - «thought», який вживається в прямому значенні, і допоміжний узагальнюючий суб'єкт - «cloud» в переносному значенні. Вторинної номінацією володіє частина «cloud», так як дана одиниця вербалізує вже існуюче поняття.

    Висновок

    Підводячи підсумки дипломної роботи, слід зазначити, що нами були досягнуті основні цілі та виконані поставлені завдання.

    1) А саме, ми з'ясували мовну природу метафори. Тобто, метафора як мовне явище являє собою основну ментальну операцію, яка об'єднує дві понятійні сфери і створює можливість використовувати потенції структурування сфери-джерела за допомогою нової сфери. Дане визначення дає нам Чудінов. Слід зазначити, що вивченням метафори в мові займаються багато вчених, всі вони дають різне визначення метафори, розглядають її з різних точок зору. У дипломній роботі ми виявили найбільш загальні положення визначення метафори і визначили її основні функції. Такі, як: інформативна, ігрова, мнемонічна, Текстообразующая, евристична та інші. Крім того, метафора включає в себе деякі різновиди, до яких відносяться когнітивна, генітивних, автономна і неавтономна метафори.

    Метафора як засіб утворення нових значень має свої типи, такі як генітивних метафора, когнітивна метафора, атрибутивна метафора. Ми детально розглянули особливості когнітивної метафори у мові. Даний тип метафори утворює нове поняття за допомогою вже існуючих одиниць. Примітно, що при утворенні когнітивної метафори беруть участь різні засоби. Наприклад: іменник, дієслово, прикметник, порівняльні конструкції, стійкі фразеологічні звороти і так далі. Однією з відмінною особливості метафори є вторинна номінація, тобто уявлення предмета або явища за допомогою вже існуючого поняття. Вторинна номінація утворюється шляхом різних технік, а саме: непрямого відображення позамовних об'єкта, і підключенням до процесу найменування комбінаторно-синтезуючої діяльності свідомості і відповідної мовної техніки.

    Вторинна номінація утворюється шляхом використання різних засобів: словотворення як регулярний спосіб створення нових слів і значень; синтаксичну транскрипцію, при якій морфологічні засоби вказують на зміну синтаксичної функції при збереженні лексичного значення; семантичну транскрипцію, яка не міняє матеріального вигляду переосмисляет одиниці і призводить до утворення багатозначних слів, а також фразеологізмів різних типів.

    2) За основу практичної частини дипломної роботи був взятий роман Дж. Голсуорсі «Власник». На основі теоретичного матеріалу ми виявили величезну кількість метафоричних конструкцій у романі. Спираючись на матеріал, який визначає вторинну номінацію ми довели, що в даному художньому творі широко представлений процес вторинної номінації. Ми привели не менше ста прикладів метафоричного перенесення, дали їх основну характеристику. Крім того, відповідно до класифікації Склерявской Г.М. ми розділили всі метафоричні конструкції з використання різних схем. На основі отриманих досліджень ми з'ясували, що метафора в даному романі вдруге вербалізує вже існуючі поняття і приносить мовним одиницям, вжитим в метафоричному значенні новий сенс і відтінок. Так, вживаючись у новому оточенні метафоричні одиниці, набувають нового значення, переходячи в новий клас і набуваючи багатозначність.

    Говорячи про наявність когнітивної метафори у романі, слід зазначити, що мовними механізмами реалізації метафоричного переносу в художньому творі є перенесення при найменуванні предмета, при використанні іменника, дієслова, прикметника, генітивних поєднань і стійких фразеологічних сполучень.

    Таким чином, ми з'ясували, що метафора становить величезний інтерес для вивчення, оскільки до теперішнього часу немає однозначного визначення даного явища. Тим самим існують різні суперечки про природу, зміст і вживанні метафори. У дипломній роботі ми узагальнили отриману інформацію і розглянули метафору з різних точок зору. Практична значимість роботи полягає у виявленні вторинної номінації в романі Дж. Голсуорсі «Власник». Ми з'ясували, що метафора тут виконує функцію вторинного найменування.

    Список використаної літератури

    1. Азнаурова Е.С. Прагматика художнього слова. М., 1988.

    2. Арутюнова Н.Д. Пропозиція та її сенс. М., 1976.

    3. Арутюнова Н.Д. Типи мовних значень: Оцінка. Події. Факт. М., 1988.

    4. Арутюнова Н. Д. Функціональні типи мовної метафори / / Известия АН СРСР. Сер. літ. і яз. 1978. № 4.

    5. Арутюнова Н. Д. Мова і світ людини. М., 1999.

    6. Безменова Н. А. Мовний вплив як риторична проблема / / Проблеми ефективності мовної комунікації. М., 1989.

    7. Бенвеніст Е. Загальна лінгвістика. М., 1974, 198 с.

    8. Бессарабова Н.Д. Метафора як мовне явище. Значення і сенс слова: художня мова, публіцистика. / Под ред. Д.Е. Розенталя. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 200с.

    9. Булигіна Т.В. Особливості структурної організації мови як системи і методи її дослідження. М., 1991.

    10. Булигіна Т.В., Крилов С.А. Категорії - В.: еЛС, 1990, 341с.

    1. Вежбіцка А. Мова, культура, пізнання. М., 1996.

    2. Гак В.Г. До типології лінгвістичних номінацій. Мовна номінація. Загальні питання. М., 1977

    3. Гак В.Г. Про двох типах знаків у мові. - В кн.: Матеріал конференції «Мова як знакова система особливого роду». М., 1967

    4. Глазунова О.І. Логіка метафоричних перетворень. СПб., 2000

    5. Гулига О.В. Семантика та сінсемантіка як ознаки смислової структури слова. - В.: Філологічні науки, 1967, № 2, с.93

    6. Єрмакова О. П. Семантичні процеси у лексиці / / Російська мова кінця ХХ століття (1985-1995). М., 2000.

    7. Ілюхіна Н. А. Про одну метафоричної категорії / / Функціональна семантика слова. Єкатеринбург, 1994.

    8. Колшанскій Г.В. Співвідношення суб'єктивних і об'єктивних чинників у мові. М., 1975.

    9. Кубрякова О.С. Частини мови в ономасіологічний освітленні. М., 1978.

    10. Кубрякова О.С. Роль словотвору у формуванні мовної картини світу. - В.: Роль людського фактора в мові. М., 1988.

    11. Лакофф Дж. Когнітивна семантика / / Мова і інтелект. М., 1995.

    12. Маслова-Лашанская С.С. Про процес найменування. - В.: Скандинавський збірник. XVIII, Таллінн, 1973.

    13. Мумінов Т.А. Проблеми вторинної номінації у лексиці (освіта переносного значення): автореф. Дис. На здобуття наукового ступеня канд.філ.наук: (10.02.19) / МГПИИЯ ім. Моріса Тореза. - М., 1978. - С. 26.

    14. Мюллер В. К. Англо-російський словник. - М.: Астрель. - 2003. - 704с.

    15. Парандовский Я. Способи номінації в сучасній російській мові. М., 1982.

    16. Серебренніков Б.О. Номінація і проблема вибору. М., 1960

    17. Склерявская Г.М. Метафора в системі мови. С.-П.: Вид.-во Наука, 1993 - 150 с.

    18. Телія В.М. Вторинна номінація і види найменувань. / / Пер. під ред. Б.А. Серебреннікова. М., Наука, 1977. - С.129-221.

    19. Телія В.М. Типи мовних значень (пов'язане значення). М., 1981, с.260.

    20. Телія В.М. Номінація. - В.: Енциклопедичний лінгвістичний словник. М., 1990, с.336-337.

    21. Уфімцева А.А. Слово в лексико-семантичній системі мови. М., 1968.

    22. Уфімцева А.А. Поняття мовного знака. - В кн.: Загальне мовознавство. М., 1970

    23. Уфімцева А.А. Мовна номінація. М., 1977

    24. Харченко В.К. Функції Метафори. - Воронеж, 1992

    25. Чудінов А. П. Структурний та когнітивний аспекти дослідження метафоричного моделювання / / Лінгвістика: Бюлетень Уральського лінгвістичного суспільства. Єкатеринбург, 2001. Т. 6.

    26. Чудінов А. П. Теорія метафоричного моделювання на сучасному етапі розвитку / / Лінгвістика: Бюлетень Уральського лінгвістичного суспільства. Єкатеринбург, 2000. Т. 5.

    27. John Galsworthy. The Forsyte Saga, Volume I. The Man Of Property, 1922.

    28. Jose Ortega-y-Gasset. Las dos grandes metaforas. - In: Ortega-y-Gasset J. Pbras Completas. Tomo 2., Madrid, 1966, p. 387-400.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Іноземні мови і мовознавство | Диплом
    310.8кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Функціонально-семантичні особливості модальних дієслів в англійській мові в непрямій мові
    Словотвір в англійській мові
    Ім`я іменник в англійській мові
    Привід On в англійській мові
    Фразеологія в англійській мові
    Словосполучення в англійській мові
    Паронімія в англійській мові
    Запозичення в англійській мові
    Латинські запозичення в англійській мові

    Нажми чтобы узнать.
    © Усі права захищені
    написати до нас
    Рейтинг@Mail.ru