Металознавство і сертифікація продукції

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Шпаргалки по металознавству і сертифікації продукції
1. Металознавство - це наука, яка вивчає залежність між складом, будовою і властивостями металів, сталі і сплавів і закономірністю їх зміни під дією теплових, фіз-х, механічних і ін впливів.
Типи межатомной зв'язку. Міжатомних зв'язків - явл-ся основою кристал-го будови елементів і залежить від сил взаємодії атомів в рез-ті взаємодії їх елементів.
Розрізняють 3 типи межатомной зв'язку: іонна, ковалентний, металева.
Іонна - виникає в комплексі атомів (різнорідних), коли будь-якої з них віддає з зовнішньої оболонки, а ін приймає на свою зовнішню оболонку 1 або декілька електронів, при цьому утворюються "+" і "-" заряджені іони.
Ковалентний зв'язок - утворення молекул F 2 CL 2 H 2 не можна пояснити іонним типом зв'язку. У даному випадку має місце ковалентний зв'язок при кіт. деякі електрони належать 2-му або декільком атомам тобто відбудеться усуспільнення електронів належать різним атомам.
Металеві. зв'язок - металам притаманний особливий тип зв'язку - металева. це возн-т тоді (у комплексі атомів), коли при їх зближенні зовн. Ел-ти втрачають зв'язок з отд-ми атомами стан-ся загальними, легко пересуваючи-ся між позитивно зарядженими іонами. Метал сост-т з правильно розташованих в просторі позитивних іонів і перемещ-ся серед них обобществляя-х електронів.
Кристалічна будова металів. Тверді вещ-ва в залежності від розташування атомів в просторі поділяються на аморфні і кристалічні. У аморфних (смола, скло) атоми в просторі розташовуються безладно, хаотично. У крист-х вещ-х атоми располаг-ся закономірно в строго повтор-ся порядку, утворюючи так звані. кристаліч. грати.
Усі метали і сплави при кімнатній. темп. і атм тиску явл-ся крист. тілами (крім ртуті, кіт. переходить в твердий крист. сост. при t 0 30 0 С) Кріст. грати можна уявити собі, якщо подумки перемістити центри прямими лініями.
Различ-т у металів різне розташування атомів в крист-й решітці. Для більшості пром-х металів хар-ни слід. Типи кристалічних граток:
1) об'ємно - центрована кубічна (ОЦК) .2) граніцентріров. кубічна (ГЦК) .3) Гексогокальная щільно упакована (ГПУ).
Елементи кристалографії. У крист-х решітках є площині (крісталлографіч. плоск-ти) на кот-х атоми розташовані по різному Це означає, що і властивості в різних кристалограф-х плоск-х і напр-х будуть неоднаковими. Завис-ть фіз-х і між-х властивості від напрямку в кристалах наз-ся анізотропією. Для опису положення атомів у плоск-х і непр-х исп-т наступні ел-ти кристалографії:
1) параметр. крист. решітки.
2) координаційне число - число атомів, що припадають на елементарну комірку.
3) атомна площина - площина атомів.
4) кристалографічні індекси (індекси площин та індекси напрямів).
Кристалографічні індекси. У кристалі можна показати велику кількість плоск-й, прох-х через вузли крист. решітки, це так звані. крісталлографіч. плоск-ти. Розташування атомів на цих площинах розташ. їх будуть визна-ть хутро-е, фіз-і і ін властивості металів. Для визна-я положення цих плоск-й у просторі корист-ся так звані. кристалограф. індексами. Вони представляють собою 3 цілих раціон-х числа, величина кіт-х обратна осьовим відрізкам відсікаються даної плоск. на осях координат, при цьому одиниці довжини уздовж цих осей вибира-т рівними довжинами ребер елемент комірки.
Крім індексів площин мають місце крісталлографіч. інд. напрямів. Індекси напрямів збігаються з індексами перпендикулярних їм площин, при цьому інд. направл-й пишуться в квадратних дужках.
Поліморфні перетворення. Залежність фіз. і хутро. св-тв в кристалі від напрямку зв. анізотропією.
Пол впливом темпер. і тиску в деяких металах (жел, титан, кобальт) у твердому стані відбувається перебудова з одного типу крист. решітки в іншій. Здатність металу істот-ть в різних кристаліч. формах при різних температурах зв. поліморфізмом.
Магнітні перетворення. Деякі метали (жел, кобальт, нікель) відрізняються здатністю добре намагнічуватися. Це властивість називається феромагнітним. При нагріванні феромагнітних. св-ва губляться. Кюрі показав, що втрати ферромагн. св-тв соотв-ет определ. температура, назв. т. Кюрі. Для нікелю-400гр. Цельс, заліза-770, коб. - 1200.
Магнітні відрізняються від поліморфні. перетворень, а саме - магнітні сопровожд-ся зміною крист. решітки, відбувається. в інтервалі температут.
2. Реальне стрункий. кристаліч-х тел. Дефекти крист. реш.
У реальних кристалах строгий порядок атомова порушується. Исслед-е реал. кристалів виявило багато видів порушення крист. будови. Ці порушення називаються дефектами або несовершенствованіямі крист. решітки. Наявність. деф-в у решітці визначають реальні властивості металів і сплавів.
Дефекти крист. решітки поділяються на 3гр.:
1) точкові,
2) лінійні,
3) поверхневі.
Вони мають атомні розміри. Крім них мають місце так звані. об'ємні дефекти (пори, тріщини, подряпини)
Дефекти в крист. решітці можуть виникати з різних причин - з підвищ. t, при деформації і т.д.
1) точкові - вакансії, діслокацірованние атоми, домішкові атоми впровадження і заміщення. З підвищ. t посилюються коливання атомів, і окремі атоми з підвищеною енергією можуть піти з вузла решітки (вакансії) або Переміст. на ін місце (діслоцір. атоми). І вакансії і діслоц. атоми переміщуються по кристалу. Вільне місце в решітці може зайняти атом домішки, якщо його розміри порівнянні з основним атомом, утворюється домішковий атом заміщення. Якщо розміри малі - домішковий атом впровадження.
2) лінійні-к лін. деф. відносяться дислокації, котор. можуть виникнути при деформації металу. При деформації. (Зрушенні), коли одна частина зміщений. относіт.д.р., може виникнути як би зайва атомна полуплоскость, котор. не має продовження в нижній своїй частині. Ця зайва полуплоскость зв. дислокацією.
3. Лінійні дислокації бувають покладе. і отріцат.
Дислокації легко переміщаються по кристалі, сприяючи тим самим здійсненню пластичної деформації. Якби дислокації в металі були відсутні, і всі атоми в металі були б жорстко зв. ін з ін, то такий матеріал мав би високою міцністю, і його не можна було б не деформувати, ні обробляти різанням.
І точкові і лінійні дефекти призводять до спотворення кристаліч. решітки.
3) поверхневі дефекти - до них відносяться спотворення крист. решітки на межах поділу між окремими зернами. Метали складаються з дуже великого числа окремих кристалів (зерен), тому їх називають полікристалічними тілами (багато-). На кордонах розділу між зернами правильне розташування атомів порушено, і тому на кордоні зерен крист. решітки завжди спотворені.
Всі вищеперелічені дефекти крист-го будови можуть вступати у взаємодію ін з ін і суттєво впливають на св-ва металів.
4. Діаграма залізо-вуглець.
Сплави заліза з вуглецем (сталі і чавуни) явл. найважливішим матеріалом сучасної техніки. Перше уявлення про діаграмі железоуглерод було дано Черновим Д. К, який відкрив так звані критичні точки в сталі і показав їх залежність від змісту вуглецю (727 ® З і 911 ® С).
Залізо - метал сріблясто-білого кольору, tплавленія = 1539 ®, має 2 типу кристалічних граток:
1) ОЦК нижче 911градусов - α-залізо і вище 1390градусов - дельта-залізо,
2) грати ГЦК - від 911 до 1392градусов - гамма-залізо.
При 768градусов залізо втрачає магнітні властивості (точка Кюрі); залізо пластично і має невисоку твердістю.
Вуглець зустрічається в природі у вигляді алмазу, що має складну кубічну решітку і високу твердість і міцність. І у вигляді графіту, що має шарувату гексагональну решітку. Tплавленія алмазу = 3500С, при взаємодії заліза з вуглецем образ-ся хімічна сполука Fe 3 C (будемо позначати Ц) - містить 6,67% вуглецю.
У залежності від того, в якій кристалічній решітці заліза розчинений вуглець розрізняють слід фази:
1) ферит (Ф) - це твердий розчин впровадження вуглецю в альфа-залізі, має грати ОЦК; максимальна розчинність вуглецю при 727 градусах становить 0,02%. Ферит має низьку міцність і твердість і гарну пластичність.
2) аустеніт (А) - твердий розчин впровадження вуглецю в гамі-залозі, решітка ГЦК існує тільки при високих температурах більше 727градусов. Максимальна розчинність вуглецю в гамма-залозі при 1147градусах складає 2,14%, при 727градусах = 0,8%.
3) рідка фаза (Ж) - існує вище лінії ликвидус і являє собою рідкий розчин вуглецю в залізі. Діаграма стану заліза-вуглець наведена на рис.
У системі залізо-вуглець має місце 2 перетворення - 1-е - лінія EKF (1147) - евтектичного перетворення, при якому рідина кристалізується з одночасним утворенням 2-х фаз - аустеніту і цементиту. Евтектика, що складається з аустеніту і цементиту наз-ся ледебуріта (Л (А + Ц)), 2-е - лінія PSK (727) - евтектоїдних перетворення відбувається в твердому стані, коли аустеніт розпадається з утворенням 2-х нових фаз - фериту і цементиту. Евтектоід, що складається з фериту і цементиту наз-ся перлітом (П (Ф + Ц).
ES - лінія граничної розчинності вуглецю в аустеніт.
PQ - лінія перед розчинності вуглецю в фериті.
Сталі, що мають вміст вуглецю менше 0,8% наз-ся доевтектоїдних. Сталі, що містять 0,8% вуглецю наз-ся евтектоїдних. Сталі, що містять більше 0,8% вуглецю наз-ся заевтектоіднимі.
Чавуни із вмістом З 4,3% наз-ся евтектичними, менше 4,3 - доевтектичні, більше 4,3 заевтектичних.
Т. про при повільному охолодженні у процесі кристалізації у сплавах системи заліза - цементит формується слід структура: у доевтектичних сталях - перліт, ферит, в евтектичних - перліт і цементит, в білих доевтектичних чавунах - ледебурит, перетворений + перліт + цементит вторинний, у білих евтектіч чугунахь - ледебурит перетворений., в білих заевтектичних чавунах - ледебурит перетворений і цементит первинний.
У білих чавунах весь вуглець знаходиться у зв'я-му стані у вигляді цементу Fe 3 C, злам чавунів світлий, білий, звідси назва.
У сірих чавунах злам сірий, вуглець нах-ся у вільному стані у вигляді графіту.
Процес виділення графіту з рідкої або твердої фази наз-ся графітизації. Він вимагає тривалого часу і йде при дуже повільному охолодженні. На процес графітизації впливають слід фактори: швидкість охолодження, хімічний склад чавуну і спец присадки, які змінюють форму і розмір графічних включень. У чавунах завжди є домішки кремнію, марганцю, фосфору, сірки, і ін домішки можна розділити на карбидообразующие, кіт пов'язують вуглець, цементит і сприяє відбілюванню чавуну (марганець, хром, молібден), графітообразующіе домішки сприяю виділенню графіту та освіти сірого чавуну (кремній , нікель, мідь). Сірка явл-ся шкідливою домішкою, погіршує жидкотекучесть чавуну, підвищує схильність до утворення тріщин, тому її зміст обмежує в звичайних чавунах - до 0,12%, у високоміцних не більше 0,03%. Вміст фосфору 0,2-0,3%, він збільшує жидкотекучесть і підвищує зносостійкість
5. Маркування чавунів
Чавун відрізняється від сталі більш високим вмістом вуглецю, кращими ливарними властивостями, але меншою пластичністю (він крихкий). Білі чавуни дуже тендітні, погано обробляються різанням і звичайно йдуть на переплав в сталь або піддаються відпалу (1000С, витримка 10-15 годин) для отримання ковких чавунів. Сірі чавуни добре використовують для фасонних виливків на заводах (станини, корпусу), добре оброб-ся різанням, добре працюють в умовах тертя, гасять вібрації і коливання. Св-ва чавунів залежать від форми графітних включень і стр-ри мет-й основи. Розрізняють сірі чавуни: з пластинчастої формою графіту, шнуровідних, кулястої, сиплеся. Структура чавунів може бути феритної, феррито-перлітною і перлітною. Чавуни з перлітною основою явл-ся найбільш міцними. Сірі чавуни маркують літерами СЧ і цифрами (СЧ12-28, де 12-межа міцності при розтягуванні (12кг сили на мм2); 28-межа міцності при вигині). Для отримання високоміцного чавуну з кулястим графітом в ківш з рідким чавуном вводять модифікатор (магній, церрій). Модифікованого. сприяє отриманню при кристалізації графіто-кулястої форми. Маркування високоміцних чавунів ВЧ42-12, де 42-межа міцності при розтягуванні, 12-відносне подовження в%. Ковкий чавун маркують КЧ30-6.
6. Маркування та структура сталей
Сталь - основний матеріал у машинобудуванні, приладобудуванні, будує-ве. Володіє цінних комплексом хутро-х, фізико-хімічні-х і технологічн. св-в. Сталі й сплави прийнято класифікувати: за хім. складом, за призначенням, за кач-ву, за структурою. За хім. складом: вуглецеві, леговані.
Вуглецевої наз-ся сталь, св-ва якої опред-ся вмістом вуглецю. У завис-ти від вуглецю сталь може бути: низьковуглецевої (до 0,25% С), середньовуглецевих (0,25-0,6% С), високовуглецевої (більше 0,6%). У сталях завжди присутні домішки: кремній, сіліціум, сірка, фосфор, маргангец, О 2, Н 2, і т.д. Кремній і марганець - корисні домішки, сірка і фосфор - шкідливі домішки. Утримуючі. S ≤ 0.07%, Р ≤ 0,07%.
Легованої сталлю наз-ся така, в кіт. введені спец. ел-ти (легуючі) для отримання потрібних властивостей. У залежності від содержнанія легуючих сталь підрозділ-т: низьколеговану (сумарне утримуючі. Легуючих до 2,5%), среднелегір. (2,5-10%), високолегір. (Більше 10%). За основний легуючий ел-ту стали бувають: хромисті, кременисті, нікеліевие, хромонікеліевие і т.д.
За кач-ву сталі поділяють на сталь звичайної кач-ва - містить до 0,06% S і до 0,07% P; якісна сталь - S = 0,035%, Р = 0,035%; високоякісні - S, P до 0,025%; особовисококачеств. - S до 0,025, Р до 0,020 і менше. Якість сталі опред-ся її металургій-м произв-м, вмістом шкідливих домішок S і Р, вмістом газів.
Стали за призначенням класифіку-ся так: інструментальні (застосува-ся для обробки різанням, тиском, для виміряє-го інструмен-ту); конструкційні (для виготовлення деталей машин, конструкцій, в строит-ве і т.д.); сталі і сплави спец-го призначення (нержавіючі, корозійно-стійкі, зносостійкі, жароміцні, прецизійні і т.д.).
Маркування легують-х сталей і сплавів, прийнята в Росії складається з букви, означ. той чи інший легуючий ел-т і цифри, показ. утримуючі. цього ел-та, тобто прийнята буквено-цифрова маркування.
Вуглецеві сталі звичайної кач-ва маркують Ст і цифрами від 0 до 6, що вказують умовний номер марки. Іноді в марці вказують ступінь розкислення при виплавці, наприклад Ст15кп.
Якостей. конструкц. сталь отлич-ся від сталі звичайної кач-ва меншим вмістом сірки і фосфору, але великим - кремнію і марганцю. Вона маркується-ся цифрами, показ-ми утримуючі. вуглецю в сотих частках відсотка. Серед якостей-х конструкц-х сталей видел.2 особливі групи: автоматні і котельні. Авт. отлич-ся підвищеної оброблюваністю різанням і исп-ся для неответств-х деталей масового поізв-ва, виг-х на верстатах-автоматах (кріпильних-шурупи, гвинти). Маркувати ся став літерою А і цифрою, покази. середнє содерж-ие вуглецю в сотих частках відсотка: А30. Котельні сталі застосовують для виг-ия котлів, посудин, що працюють під тиск і при t до 450С (камери згоряння, суднові топки і т.д.). Маркування - буква К і цифра: 12К - 0,12% С.
Вуглецеві інструментальні сталі маркірують буквою У і цифрою, показ. утримуючі. вуглецю в десятих частках відсотка. Якщо сталь якостей., То в кінці марки ставиться літера А. У12А - 1,2% С. Випускаються слід. марки: У7, У8, У9, У10, У11, У12, У13. Виг-т свердла, мітчики, розгортки, напилки.
Для маркування легуючі. стали застосува-ся буквено-цифрова сис-ма. Легуючі. ел-ти, що входять в сталь позначають першими літерами їхніх назв: А-азот, Ю-алюміній, У-вуглець, Н-нікель, Б-необ, Х-хром, Д-мідь, Р-бор, У-вольфрам, Ф -ванадій, К-кобальт, С-кремній, М-молібден, Г-марганець, Т-титан. У конструкц-х легують-х сталях перші цифри в марці показ-т вміст вуглецю в сотих частках%. Якщо легують-го ел-та міститься до 1,5%, то цифра не ставиться, якщо більше - цифра ставиться після букви.30ХГСА, де 0,3% С, хром-1%, марганець-1%, кремній-1% , А-високоякісних. У інструмент-х легуючі. сталях цифра на початку марки указ-т на утримуючі. З в десятих частках%. Якщо вуглецю більше 1%, то цифра в маркуванні не ставітся.9ХС (0,9% С, 1% хром, 1% кремній), ХВГ (С> 1%, хром 1%, вольфрам 1%, марганець 1%).
Деякі марки стали позначу-ся особливо: буква Ш на початку марки означ-т шарікоподшипниковая (исп-ся для виг-ия підшипників кочення). Зміст хрому в ній указ-т в десятих частках%. ШХ15 (1,5% хрому, 1% С)
Позначений. швидкорізальної. сталей, начин. з літери Р-ці стали володіють унікальною. властивістю зберігати високу твердість при нагріванні ріжучої кромки до 700 ◦ Сі вище. Цифра після букви Р позн. утримуючі. вольфраму-основного легуючі. елемента в цих сталях.
Сучасно. бистрореж. стали утримуючі.: хром, кобальт, титан, та інші елементи.
Напр.: Р6М5-6% вольфраму, 5% молібдену.
Сталі й сплави розроблений. і освоєні на заводі Електросталь мають слід. позначений.: ЕІ, ЕП, ЕК. і далі порядків. номер довідника заводу, стандартів та ін
Напр.: ЕІ-835 = Х25Н16Г7АР → хром 25%, нікель16%, марганец7%, азот, бор
З легуючих сталі з особливими фіз. - Хіміч. властивостями отлич. корозійні. - Стійка сталь.
12Х18Н9Т = угрерод0, 12%, хром 18%, нікель9%, титан 0,8%.
Сталь має підвищену опираємося. корозії в різних агресивних. середовищах (нерж. сталь).
Особливими властивостями володіє зносостійка марганцю. сталь 110Г13Л = 1,1% вуглецю, 13% марганцю, Л-ливарна. Застос. для залоз. дорожні. хрестовин, ланок гусениць, зубів ковшів ексковаторов, тобто там, де мають місце високі ударні навантаження і зносостійкий.
7. Основи тримаючи. оброб. (ТО)
Тримаючи. обробкою назив. процес оброб. металів і сплавів шляхом теплового впливу з метою змінений. структури і властивостей у необхідному спрямований. ТО може бути передуватиме. і остаточно.
Передуватиме. ТО - застос. для напівфабрикатів (прокат, зливки) і заготовок для поліпшений. структури, знижений. твердості, покращений. оброблюваності.
Закінчать. ТО піддають різноманітні деталі та інструмент для отриманий. необхідний. властивостей.
Для того, щоб змінити властивості в результ. тримаючи. оброб. необхідні фазові та структурні перетворений. при нагріванні та охолодженні.
Перетворений. характериз. визначений. критич. температ., кіт. Показати. діаграм. залізо-вуглець. (P.18)
При нагріванні і охолодж. в сталях можл. следующ. перетворений.:
1) превр. феррито-цементит. суміші (перліту) у аустеніт при нагріванні вище 727 ◦ С
2) розпад аустеніту на фер. - Цемент. суміш (перліт) при охолодж. нижче 727 ◦ С
3) превр. аустеніту в мартенсит при швидкому охолодж. (Гарт сталі)
4) превр. мартенситу в фер. - Цемент. суміш при відпустці загартований. стали
5) у разі високолегір. хромонікелев. сталей при нагріванні має місце зворотне мартенситно. перетворений. (Тобто мартенситу в аустеніт).
Велике практич. Є форумом. при тримаючи. оброб. має швидкість охолоджений. аустеніту.
Якщо швидкість охолоджений. невелика, то образ. фер. - Цемент. суміш (перліт), якщо швидкість охолодж. збільшити, то образ. структури, кіт. отримали назву сорбіт і тростит.
Перліт, сорбіт і тростит отлич. один від одного товщиною ферит. і цементітную. пластин. Напр. У палиці - платівки фериту і цемент. настільки тонкі, що їх можна рассмотр. тільки під електронним мікроскоп.
Мартенсит утворюється при дуже швидкому охолодж. аустеніту.
Основн. видами терм. оброб. явл.:
1) відпал,
2) нормалізація,
3) гарт,
4) хіміко-тримаючи. Оброб. (СТВ)
Вони отлич. один від одного темпер. нагріву, довгих. витримки і швидкістю охолоджений.
Відпал - процес тримаючи. оброб. при кіт. метал нагрівають вище або нижче критич. темпер. (727-911 ◦ С). Витримують при цих темпер. і повільно охолодж. (Як правило разом з піччю). Відпал проводять для зняття напружений., Отриманий. рівноважної. структури і для вирівнювання по хім. складом.
Мають місце слід. різновид. відпалу:
дифузійний (t 1200 ◦ С)
повний
неповний
сфероідезірующій
рекрісталлізаціонний
ізотермічний
світлий.
Некіт. різне. предст. на рис. 19
1. Дифузія. отж. (Гомогенізація) застос. для зменшений. хіміч. неоднорідності в злитках і виливках. Нагрівання до 1100-1200 ◦ С, витримка залежить від металу, піддають в основному легуючі. сталі. Через довгих. витримки при високий. темпер. має місце укрупне. зерен, тому після дифузії. відпалу застосовую повний (р. 19, позиція 2) і неповний (позіц.3). Повний застос. для доевтектоїдних. сталей, він призводить до зняття напружений., підвищ. пластичності і покращує оброблюваність. Неповна. відпал застос. до евтектоїдних. і заевтектоідн. сталям.
2. Сфероідезірующ. відпал застос. для інструментально. і кулько - підшипників. сталі. Він явл. різновид. неповно. відпалу і служить для отримання зернистого перліту, в кіт. цементит має округлу форму (сфероїдальну) для цього застос. маятників. відпал. (Позіц.6).
3. Ізотермічю отж., Проводять з метою економії часу при цьому образів. структури відбувається. при постійного. температ., а не при повільному охолоджений.
4. Рекрісталліз. відпал (темпер.650-700 ◦ С). Піддав. вироби після холодн. пластичною. деформації.
5. Високий відпустку (темп.550-600 ◦ С) піддав. стали мартенситного класу середньо і високовуглецевої. з метою пом'якшення.
6. Світлий відпал проводять за тими ж режимі, що і. і неповно. відпал. При цьому використ. печі із захисною атмосферою з вакуумом.
Нормалізація - метал нагрівають вище 727-911 ◦ С, витримає. і охолодж. на повітрі. Нормалізує. отлич. від повного відпалу тільки великою швидкістю охолоджений.
Загартування. Нагрівання до t вище критич., Витримка при цих t і послід-її швидке охолодження. Упрочняющая тримаючи. обр. зв. загартуванням. При ній з аустеніту образ. мартенсит, збільшується твердість, міцність, зменшується пластичність. T нагр. під загартування доефтектоідних сталей на 30-50C вище 911C QUOTE . Для евтект. і заевтект. на 30-50C QUOTE вище 727C.
Швидкість нагріву і час витримки зав. від хім. складу, маси і конфігурації виробів. Швидкість охолодження важн. параметр при загартуванню, т.к саме від неї залежить утворення остаточної структури і виникнень внутрішніх напружень. В якості охолодження середовища при загартуванню використовують воду, водні розчини солей, масел, і т.д. Вони мають різну охолоджуючу здатність: вода охолоджує швидше ніж масло в 6 разів, в інтервалі температур 550-650C. Вода застосовується для звичайних вуглецевих сталей, масло - для легованих.
В даний час розробляється ряд водних розчинів полімерів, займають середнє положення між водою і олією. Загартовування здійснюють різними способами:
1. Загартування в одному охолоджувачі;
2. Загартування в двох середовищах (застосовується для деталей складної форми, нагріту деталь спочатку охолоджують у воді потім в олії);
3. Ступенева, полягає в тому, що нагріту до температури загартування деталь переносять у ванну з розплавленим сіллю при температурі вище мартенситного перетворення при цьому витримку вибирають такий, щоб аустеніт повністю перетворити в тонку суміш ферит + цементит (сорбіт ростить). При виборі способу гарту і охолодження середовища потрібно враховувати закаліваемость і прокаливаемость сталі. Під закаліваемостью розуміється здатність стали набувати максимальну твердість після гарту, вона залежить від вмісту вуглецю чим більше вуглецю тим вище твердість. Прокаливаемость - здатність стали сприймати загартування на певну глибину. Серцевина і поверхню виробу охолоджується з різною швидкістю, тому мартенсит може утворюватися не по всьому перерізу. На неї впливають: хімічний склад, швидкість охолодження, величина зерна.
8. Відпустка. Це тримаючи. обраоботка, що полягає в нагріві загартованої сталі не вище 727C, витримка і подальше охолодження на повітрі. Загартована сталь завжди піддається відпустці, і він є остаточною термічною обробкою. Мета відпустки - зняти внутрішніх напружень після гарту, зниження твердості і збільшення пластичності. У залежності від того яку структуру і властивість потрібно отримати у виробі розрізняють види відпустки: низький, середній, високий. Низький - нагрівання загартованої сталі до 150-250C, витримка 1-3 години і охолодження на повітрі. Піддаються ріжучі та вимірювальні інструменти. Середній - температура 300-450C, охолодження на повітрі, для виробів працюють при циклічних навантаженнях. Високий відпустку - температура 500-680C майже повністю знімають внутрішні напруги від загартування; застосовується для конструкційних сталей, які працюють в умовах складних напруг і відчувають ударні навантаження. Гарт з високим відпусткою називається поліпшенням, піддаються середньовуглецеві і низьколеговані сталі.
ХТО - термічна обробка в хімічно активних середовищах, в результаті змінюється хімічний склад, структура, властивості поверхневого шару. Після ХТО збільшується твердість і міцність поверхні, збільшується корозійна стійкість і довговічність виробу. Щоб змінити хімічний склад поверхні деталі її нагрівають в спеціальному середовищі (твердої, рідкої або газоподібної). У залежності від того, яким елементом насичується поверхню, розрізняють такі види ХТО: цементація (насичення вуглецем), азотування, нітроцементація (вуглець + азот), борирование, силицирование, алікірованіе (насичення алюмінієм), хромування. При ХТО відбувається дифузія атомів насичує елемента в поверхні, він взаємодіє з залізом і вуглецем, а також з легованими елементами в сталі. Глибина проникнення і товщина отриманого шару залежить від температури процесу і тривалості витримки.
Цементація, піддав-т низьковуглецеві сталі, при цьому підвищ-ся зносостійкість, твердість поверх-ти, а серцевина ост-ся в'язкою і пластично. Проводять у тв-х, рідких або газоподібних середовищах, кіт наз-ся карбюризаторами. У кач-ве твердого карбюріз-ра исп-т дрібний древ кут, рідкого - розплав солей, CaCO 3, BaCO 3, газоподібного - природн газ. Наїб прогресивною технологією явл-ся исп-ие Газоут середовища, тобто природного газу, кіт входить до складу спец контрольованої атмосфери, кіт має складний склад і хар-ся здатністю насичуватися вуглецем поверхню до опред концентрації вуглецю. Атмосферу пригот-т у спец-х установках і склад атмосфери можна регулювати.
Для проведення процесу цементації сталь нагрів-т в науглерожів середовищі до t = 930-950 ° С, витримки-т неск-ко годин і після витримки (6-10 годин) деталь подстужівают до 850-880 ° С і далі проводять гарт у маслі . Після піддав-т низькому відпуску. В рез-ті на поверх-ти образ-ся мартенсит і карбіди (HRC 60-64), при цьому серцевина має стр-ру перліту і фериту. (HRC 20-30).
Азотування - це процес ХТО, заключ-ся в насиченні поверх-ти азотом. Азот-ие проводять серед аміаку при t ° = 500-600 ° С, при цьому аміак розкладаючи-ся з образ-м атомів азоту, кіт проникають в поверх-ть, утворюючи хім соед-ия нітриди (з алюмінієм, титаном, молібденом) . Твердість після азот-ия HRC 70-80 одиниць. Процес азот-ия закінчать-й, тому деталь перед азотування піддають гарту і високому відпуску. Іноді азот-ие проводять в рідкому середовищі, в розплив-х ціаністих солях.
Нітроцементація - одноврем насичення поверх-ти азотом і вуглецем; осущ-т в газовому середовищі, що є сумішшю насичуватися вуглецем газу та аміаку, t ° = 850-870 °, витримка 2-10 годин. Після закінчення витримки видавництва піддав-т загартуванню та подальшого нізкотемпер-му відпустки; піддав-т деталі для автомоб і тракторів.
Борирование - насичення поверх-ти бором при нагріванні в боросдержащих середовищі (бура, треххлорістий бор та ін.) Боріров поверх-ти облад-т підвищ корозійною стійкістю, исп-т різні види боріров-я: електролізне, газове і в порошках боросдержащих солей при t ° = 850-900 ° С, витримка від 2-6 годин; піддав-т низько і среднеуглерод стали, товщ шару до 0,2 мм, твердість HRC = 75 одиниць піддав-т дет нафтових насосів, штампів, прес-форм, бурів.
До різновидів ХТО относ0ся дифузійна металізація - насичення поверх-ти разл-ми металами (хром, алюміній, цинк, нікель, кремній і т.д.). після мет-ии підвищ-ся твердість, окаліностойкость, корозійна стійкість і т.д. Насичення проводять при t ° = 700-1400 ° С. Различ-т слід види металізації:
Занурення вид-ия в розплав метал, якщо він має низьку t плавл (алюміній, цинк);
Занурення в розплав солі, що містять потрібний ел-т;
З газового середовища, містить хлориди разл-х металів.
Екологічна сер-ція. Мета екологічний сер-ції - стимулювання і заохочення таких виробників які впроваджують такі технологічні процеси і розробляють таку продукцію яка в мінімальному ступені забруднює окруж середовище і гарантує безпеку продукції для життя здоров'я та майна споживачів.
Для багатьох видів продукції екологічний сер-кат або знак визначає конкурентоспроможність продукції на світовому ринку.
У Росії в даний час екологічна сер-ція розвивається, встановлені об'єкти, що мають відношення до цієї галузі і об'єкти діляться на 3 основ групи:
1) продукція процеси роботи послуги, екологічні вимоги до яких утримуються в держ стандартах.
2) Об'єкти які в силу екологічної специфіки не можуть піддаватися сер-ції про правилами системи ГОСТ-Р.
3) окруж. середовище з усіма її складовими, для яких ще не розроблені нормативні вимоги та процедури сер-ції.
Оцінка якості окруж. середовища в Росії проводять сразліч відомчі організації, органи місцевого самоврядування, природоохоронні органи. При цьому оцінки, що подаються різними сторонами, як правило не порівнянні і ціна помилок може бути занадто велика, тому необхідно займатися як сер-цією об'єктів так і способами оцінки відповідності.
Виділяються 4 види об'єктів екологічний. сер-ції:
1) об'єкти окруж. природного середовища
2) джерела забруднення окруж. середовища
3) продукція природоохоронного призначення
4) Екологічні інформаційні ресурси і технології.
Актуальна сфера екологічний. сер-ції - відходи вироб-в.
Сер-ція в цій галузі спрямована на виключення небезпечного впливу відходів на довкілля й максимальне виконання відходів як вторинної сировини.
Велика увага приділяється оцінці екологічності нових видів продукції і процесів, для яких перш за все потрібно встановити відповідності вимоги нормативної документації.
У Росмен прийнятий держ стандарт "Система управління якістю окруж середовища". Керівництво по створенню і методам забезпечення ГОСТ-Р ІСО 14004 прийняті також 3 стандарту за екологічним аудиту (перевірки).
9. Поверхневе зміцнення сталі.
У ряді випадків конструкції і деталі раб-т таких ум-х, коли max напряж возн-т на поверх-ть, а не всю деталь наскрізь. Твердо і міцно поверх-ть і в'язка серцевина увелич-т Робото-ть вид-ия.
На практиці использ методи поверх-ти зміцнення до кіт относ-ся і рассмотр ХТО, а також методи поверхневого гартування. Для осущ-ия поверхневого гарту, її нагрів-т різними способами: киснево-ацетіловой пальником, в електроліті при пропуск-ии струму, індукції-м нагрівом, струмами високої частоти пром, контактним нагріванням електрострумом.
В остан час нагрівання осущ-т лазерним променем і нізкотемп плазмою. На практиці найбільш часто прим-т поверхн загартування струмами високої частоти. Для цього деталь приміщ-т на індуктор. Якщо індуктор включити в мережу переп-го струму високої частоти, то поява ся електромагніт толі, що пронизує приміщ в індуктор робити. В рез-ті на поверх-ти образ-ся вихрові струми, кіт проходячи в осн-м по поверх-ти і нагрівають її. Глибина проникнення струму залежить від питомої електросопровожденія металу, його магнітної проникності і частоти струму. При цьому, чим більша частота, тим менша глибина проникнення.
Швидкість нагріву струмами високої частоти (ТВЧ) у багато разів перевищує швидкість нагрівання в печах, а саме - поверх-ть нагрів-ся до заданої t ° за дек сек. Перед гарту ТВЧ сталь піддав-т предворіт тримаючи обраб-ці, нормалізації або поліпшення.
Поверхн зміцнення при нагріванні лазерним променем має ряд сущ-х преимущ-в:
Висока концентр енергії (вузький пучок);
Швидкість нагріву;
Змінюючи енергію променя і час пов-ия можна отримувати разл види зміцнюючої обраб-ки, а саме - поверхн загартування, наплавлення твердосплавних покритті і ХТО. Лазерний промінь оббігаючи поверх-ть вид-ие ост-т за собою характерний слід з новими изм-ми св-ми, тому щоб підвищити св-ва деталі, промінь повинен послід-но пройти всю поверх-ть вид-ия.
Поверхневе зміцнення деформуванням. Для цього исп-т явище наклепу при пластичній деформації. З цією метою вид-ие піддав-т обкатці роликами або ударами дробом із спец-х дробометних апаратів. Дробинки від 0,2 до 1,5 мм виг-т із сталі або білого чавуну. При такій обраб-ке товщина наклепаного шару досяг-т 0,2-0,4 мм. Наклеп застосува-т для підвищення довговічності, термообраб-х ресор, пружин і ін-х пружних ел-в.
Термомеханічна обробка (ТМО).
ТМО - це тримаючи пов-ие в поєднанні з механіч-му. механич пов-ие (деформування) підвищує щільність дислокацій, а послід тримаючи пов-ие перерозподілу т дислокації таким чином, що у них поява ся можл-ть для переміщення, що обеспеч-т достат високу пластичність при високій міцності.
Сущ-т неск-ко різновидів ТМО:
Низькотемпературна термомех обр (НТМО)
Високотемпер ТМО (ВТМО).
ТМО разв-т отримати в сталях високу міцність, а пластичність ост-ся на дост високому рівні.
Обладнання для термічної обробки.
Всі обладнання-я діляться на основне додат, допоміжних. До основн відносить печі, ванни, агрегати. Вуст ТВ4, гартівні банки і т.д. Допол використан після тримаючи обробки мийних машин, травлення установки і тд. Вспом отн установки для получ контрол атмосфери, підйомно-транспорт контейнери, повітро-дули і тд
Основне тримаючи обладнання вкл нагрівачі печі і пристрої, а також установки охолодження. Печі й нагреват пристрої грізітіруются в залежності від видів операції для кіт вони призначені має місце гартівні, нормал та ін печі.
Печі працюють на Газоут, рідкому паливі та електричні. За конструк печі бувають переодіч дії та безперервної дії. За использ різних ср-в у робочому просторі, печі можуть бути з насищающ, окислювальної, нейтрал атмосферою, вакуумні і печі-ванни з розплавляють солями металу.
Основними хар-ми печей ял min, макс. температура, розпад палива, розмір робочого простору, вироб-ть, ср-во переміщення виробів у печі і чудова потужність.
10. Сертифікація продукції
Сертифікація в перекладі з латин означає "зроблено вірно" вона предст собою Дея-ть в рез-ті кіт підтверджується відповідність продукції процесів послуг тим требован кіт вони повинні відповідати-ть.
Сертифікація в сучасних умовах завермающ і законодавець устанавлив якість товар, прцессов і послуг, вид деят-ти.
Обязат сертиф вкл Групи і номенклатура рассчит об'єктів кіт можуть бути потенційно небезпечними для життя, здоров'я та майна потреб тов, прцессов та послуги.
Об'єктами зобов сертиф - цикл явл харчова прод, ліки, тов побутової техніки і тд Перелік продовать продукції послуг підлягає зобов сертиф - цикл утверж вироб-му, держ станд деталізований перелік.
Организ і провед робіт по обязат сертиф-ии осущ специал уповноважений фед орган виконає влади в обл сертиф-ии д станд Росії.
У Росії дійств більше 20 систем зобов сертиф-ии сама відомих і представить з них з-ма сертиф гост Р.
Добровільна сертифікація. Піддав процес, продукції, послуга кіт не попод до переліку зобов х сертиф-ии. Добров сертиф осущ по дог-ву між заявником та оргоном по сертиф-ии. Добров сертиф прод, послуг подлеж зобов сертиф не може замінити останню. У Росії дейст більше 100 с-м. Добров сертиф. У країнах з розвинувши ек-ї і ринкової інфострук-й преоблад Добров сертиф.
У Росії в наст час провід в основ обязатсертіф для распредел Добров сертиф в Росії необхідно.
законод підтримка і пропаганда добрий сертиф 2 Оган забезпечу слів добрий сертиф 3культура роботи вироб-ля.
громадськості потреба подтвержд кач-ва продукції.
Підтвер.послуги соов Прд прцессов послуг здійсню виготов продукції, споживе продукції і 3 незавер стороною то має місце сертиф відпо і заява про відпо, в 1м разі перевірку відповідно осущ третій независ сторона як кіт виступ іспитат лаборато або центри третій сторона незалежний від виготов і потреб. У випадку заяви про соотв проерку соот осущ виробляє прод і дає про це письмову заяву.
Принципи сертифікації.
Сертиф в Росії осущ на слід принципах.
забезпечення достовірності інф-ий про об'єкт сертиф.
об'єктивність і незалежність від виготов до споживача.
профессііон випробувань.
искл дискримінації за відноси до іноз заявником.
право заявить вибирати орган з сертиф до випробувач лаборатор, відповід учасник сертиф 6откритость інф-ії про рез-х сертиф 7 використан у деят-ти по сертиф рекомендацій і правил міжнар организ за стандартом положення міжнар стандпртов та ін док-в.
Зізнання акредитації закордон оргоном по сертиф і іспитат лабор а також сертиф і знаків у Росії на основі багатосторонніх соглаш у кіт бере участь Росія.
Дотримання конфідеціал інф-ії составл комерц таємницю.
Правила з проведення сертифікації.
Вони устан рекоменд кіт застосовують при організ та проведення робіт з зобов і Добров сертиф ці правила растраст на всі об'єкти сертиф Росії та закордон походження. Для того щоб обеспеч ознака Росії сертиф за кордоном правила і рекомендації складено у відповід з дійств міжнар нормами і правилами. Правила включають положе6нія, що стосуються уч-в сертифікації, проведення робіт в області сертиф. і сис-м сертифікації. Участь у сис-х сертиф. може бути в 3-х формах: допуск до сис-ме сертиф., участь у сис-ме сертиф., членство в сис-ме сертиф. Система сертиф. - Це совок-ть ел-в сертиф., За допомогою яких осущ-ся сертифікація. Сторонами у процедурі сертиф. явл-ся виробники, продавці, потреб-чи прод.
Способи інформування про відповідність.
Будь-яка сис-ма сертиф-ии исп-т стандарти (межд., націон), на соотв-ие кот-м і проводяться випробування. Інф-я про соотв-ии необхідна покуп-лю, контралірующім органам, страх-м комп-м і т.д.
У сис-х сертиф. третьою стороною прим-т 2 способи вказівки соотв-ия стандартам: це сертифікат соотв-ия і знак соотв-я.
Сертифікат соотв-ия - це док-т, що повідомляє, що обеспеч-ся необхідна впевненість в тому, що належним чином ідентифікують. (Перевірена) продукція, процес, послуга соотв-т конкретного станд. або ін нормат-му док-ту. Деталі., Представл. У сертифікаті має забезпечити можл-ть порівняння її з рез-ми випробувань, на основі кіт. він виданий.
Знак соотв-я - це захищено. в уст-м порядку знак, застосовуваний в соотв-ии з правилами сертиф. і в якому зазначено, що обеспеч-ся необхідний. впевнені-ть в тому, що дана прод., процес, послуга соотв-т конкр-му стандарту або ін нормат-му док-ту. Знак соотв-ия обмежений опред. системою сертифікації і ця система зобов'язана контролювати соотв-ие знака соотв-му стандарту.
Порядок проведення сертиф-ції в Росії.
Пор. провед. сертиф. уст-н постановл-м Держ стандарту в .... по отнош. до ОС, але може прим-ся і при ДС. Порядок роз'яснює які хар-ки прод. перев-ся, за якими критеріями вибира-ся схема сертиф., в якій послід-ти осущ-ся процедура сертиф-ції.
Загальні засади порядку соотв-т рекомендацій. ІСО / МЕК. Порядок уст-т послід-ть дій, составл-х процедуру сертиф-ції:
Подача заявки на сертифікацію. Заявник напр-в заявку до органу з сертиф. або Держ стандарт, кіт. рассм-т її в установл-му порядку і повідомл-т заявнику рішення і в якій сис-ме проходитиме сертифікація.
Добір. вручну-яобразцов та їх випробовування. Зразки для випробувальний-й відбираючи-т випробувальний. набір. або орган з сертифікації. Зразки після випробувальний-й хран-ся, протоколи випробувальний-ий представл. заявнику та органу з сертиф.
Аналіз соотв-ия пр-ва (сертіф. пр-ва). У завис-ти від вики. схеми сертиф. проводять аналіз соотв-ия пр-ва або сертифікацію пр-ва.
Видача сертифіката соотв-ия і ліцензії на застосування знака соотв-ия. Протоколи випробувальний-ий, рез-ти оцінки пр-ва та інших док-ти пост-т в орган по сертиф-ції; по рез-м оцінки соотв-я висновок експерта, кіт. явл-ся головним док-м, на підставі кіт. орган з сертиф. прини-т рішення про видачу сертифіката соотв-я. При покладе. реш-ии оформ-ся сертифікат, указ-ся основ-ия для його видачі та реєстраці. номер. Термін дії сертифіката. соотв-я уст-т орган з сертиф-ії, як правило, не більше 3-х років. Изгот-ль получ-т право маркування сертифікує. прод. знаком соотв-я, отримавши ліцензію від органу з сертифікації. Знак соотв-я в кожній сис-ме сертиф. прийнятий свій.
Інспекційний контроль засертіфіціров. прод. ІнСпе. контроль засертіф. прод. провід-ся або за планом, або позапланово в теч. усього терміну дії сертифіката, але не рідше 1 разу на рік. Форми контролю періодич. і внепланов. перевірки з випробуванням зразків з метою доказ-ва того, що вироблена прод. продолж-т соотв-ть вимогам получ-го сертифіката.
Коригувальні меропр-я - призн-ся у випадках, якщо наруш-ся соотв-я продукц. установл-м требов-м і правилами застосування знака соотв-я. Ці меропр-я призн-ся орган з сертиф., Кіт. преостанавлівает дію сертифікату та ліцензії на исп-е знака соотв-я. Про це інформ-ся все зацікавить. сторони (уч-ки сертифікації). Орган з сертиф. уст-т термін корекції х меропр-й і контрол-т їх заборону.
Якщо коректно. меропр-я призвели до покладе-м рез-м, орган з сертиф-ии зобов'язує изгот-ля застосовувати іншу маркеровке прод., про що також повинні бути поінформовані уч-ки сертиф-ии. При отриц-м рез-ті або нееффект-ми меропр-й сертиф. соотв-я і ліцензія на застосування знака соотв-я анулюються.
Законадат. база сертифікації.
Сертиф. в Росії проводиться на основ-ии законад-ва. Законами, устан-ми основи сертиф. явл-ся:
закон про стандартизацію.
закон про сертиф. прод. і послуг.
закон про забезпечення єдності вимірювань.
Законами, що вводять зобов. сертиф. явл-ся:
1. закон про захист прав споживачів.
2. закон про основи охорони праці.
3. закон про інф-ії і захисту інф. та ін закони.
Крім вишепереч-х законів сертифікація провод-ся на основі постанов прав-ва і д. стандарту Росії.
11. Економічна оцінка роботи з сер-ції продукції, та систем якості.
Основ витрати виробника на забезпечення якості продукції йдуть на досягнення необхідних характеристик продукції, а витрати на забезпечення безпеки продукції виробник намагається мінімізувати. Споживач зі свого боку також не зацікавлений оплачувати витрати на охорону окруж середовища. Д-ва має встановлювати тарифи на послуги з обов'язкової сер-ції. Держстандарт Росії розробив і затвердив керівництво по оплаті праці по сер-ції продукції і послуг. Рекомендації розроблені та прийняті з однією метою - встановити єдиний порядок оплати робіт з обов'язкової сер-ції продукції і послуг. Оплата грунтується на спец принципах:
1) Всі фактич роботи, зроблені за сер-ції за винятком робіт, які фінансуються з коштів держбюджету, оплачуються за рахунок власних коштів підприємств, організацій і громадян.
2) Рівень рентабельності робіт з обязат сер-ції не повинен перевищувати 85%.
3) Інспекційний контроль за сертифікованою продукцією та послугами оплачуються в розмірі фактично зроблених витрат організаціями, які виконують відповідні роботи.
4) Прибуток від робіт по обязат сер-ції, які залишаються в органах по сер-ції та випробувальних лабораторіях, повинна використовуватися на вдосконалення та розвиток нормативно - технічних, випробувальної бази та на навчання фахівців.
12. Схеми з сертифікації.
Схеми, застосува в Росії, розроблені з урахуванням рекомендацій ISO / IEC. Схеми повністю соответс рекомендації ІСО / ІЕК і прийнятим в межд-й практиці правилами серт-ии.
Кожна схема містить один або кілька способів док-ва відповід-ия сертифікату. Способи док-ва:
Випробування типу випробування 1 мул декількох зразків, являющ типовими представниками.
Перевірка вироби. Застосовується, коли для об'єктивної оцінки кач-ва недостатньо випробувань, а необхідний аналіз технологічного процесу.
Інспекційний контроль. Предусм в больш-ве схем і проводиться після видачі сертифіката.
Схема 1.
Обмежується випробуваннями в акредитивній лабораторії типових зразків, узятих з партії товару. Застосовується, як правило, для вид-ий складної конструк-ції. Схему 1 доповнює схема 1а, суть якої аналіз стану вироб-ва.
Схема 2.
Складніше, ніж попередня, так як крім випробувальний зразків у ній передбачене інспекційний контроль за сертифіко продукцією, взятої в торгівлі. Зразки відбираються у торгових орг-ях, реализ прод і піддаються випробувань у аккредіт лабораторії. Схема 2а додат схему 2 і полягає в аналізі стану про-ва до видачі сертифіката.
Схема 3.
Аналогічна схемою 2, крім інспекційного контролю шляхом випробування зразків, узятих на підприємстві виготовлювачі. Зразки випробовуються також у аккредіт лабораторії. Схема 3 а додат схему 3 та предусм випробування типу аналіз стану пр-ва до видачі сертифіката.
Схема 4.
Полягає у випробуванні типових зразків, як і у попередньому схемах, тільки інспекції контроль дещо складніше. Зразки для контролю відбираються як у підпр виробника, так і в торгівлі. Схема 4а аналогічна попередньої.
Схема 5.
Найскладніша і збрешемо. Полягає у випробуваннях типових зразків, перевірки пр-ва шляхом сертиф с-ми управління якістю, або сертиф самого пр-ва і більш суворого інспекції контролю, який проводиться в 2 формах:
Як випробування зразків сертиф продукції, взятій у виробниц і в торгівлі.
Як перевірка стабільності умов пр-ва і дійств с-ми управління якістю.
Схема 6.
Полягає в оцінці на підприємстві вже дійств с-ми управління якістю органом з сертифікації. При цьому, якщо сертиф на з-му підприємство вже має, достатньо надати заяву-декларацію, яка регістр в органі з сертиф і служить підставою дл отримання ліцензії на випробування знака відповідності.
Схема 7.
Полягає у випробуванні партії товару. Від партії отбіаются зразки (вибірка), які проходять випробування. Інспекція контроль не проводиться.
Схема 8.
Предусм проведення випробувань кожного виробу, виготовленого підприємством, в аккредіт лабораторії (100% контроль якості прод).
У Росії додатково до рассм 8 схемами допускаються ще 2: 9 та 10а. ці схеми засновані на заяві-декларації виготовить з останнім інспекції контролю за сертиф продукцією. Ці схеми в найбільшою мірою підходять для малих підприємств і продукції, що випускається малими партіями.
Заява-декларацію підписує керівник підприємства, разом із супровідними протоколи випробувань прод на підприємстві, і інф-ію про належному контролі якості на підприємстві.
Російські правила визна-т ті конкретні ситуації, в яких діє та чи інша с-ма. Схема 1 предназн для обмеженого обсягу випуску вітчизн та імпортованої продукції, яка поставляється за короткостроковими контрактами. Схема 2 застосува для імпорт-й продукції, що поставляється регулярно протягом тривалого часу. Схема 3 рекомендується для продукції, стабільність якості якої дотримується в теч тривалого часу, що передує сертифікації. Схема 4 використан в тих випадках, коли недоцільно не проводити інспекції контроль. Схема 5, 6 вибирається тоді, коли пред'явлено жорсткі підвищені вимоги до стабільності хар-к продукції, що випускається. Схема 6 також застосовується за наявності у виробника с-ми випробувань, яка дає можливість перевірити відповідність всіх хар-к вироби, передбачене правилами сертифікації. Схема 7 рекомендується у разі випуску продукції масовим тиражем. Схема 8 застосовується для продукції відповідального призначення.
13. Сертифікація прод і сертифікація про-ва. Сертиф с-м якості
Ефект управління якістю перед-т на додаток до розглянутих схем сертифікації продукції також сертиф с-м якості та пр-ва.
Під системою якості розуміється сукупність орган. Стр-ри, методик, процесів і рс-в, енобходімих для осуществл загального керівництва якістю.
Під сертифікацією с-м якості розуміється дія 3 сторони незалежної, доводять, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що с-ма якості соотв обраної моделі (ГОСТР ІСО9001, ГОСТР ІСО 9002, ГОСТР ІСО 9003).
Під сертифікацією пр-ва розуміється дію 3 незалежної сторони, доказ, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що по-во і його умови забезпечують стабільність хао-до произв продукції, послуг, робіт опред нормативними док-тами.
Осн вимога до сертифікації с-м якості приведені у слід док-тах:
ГОСТР ІСО 9001 - 96 - с-ми якості. Модель забезпечення якості при проектуванні, разраб, про-ве, монтажі та експлуатації.
ГОСТР ІСО 9003 - 96 - с-ма якості. Модель забезпечення якості при контролі та іпситаніях ГП.
Правила проведення сертиф с-м якості в с-ме ГОСТР визначається слід стандартами:
ГОСТР40.001-95.
ГОСТР40.002-96.
ГОСТР40.003-96
Регістр систем якості Держстандарту Росії.
Регістр є систему сертиф., Побудовану відповідно:
1. з дійств-му законодавством РФ
2. до правил з сертифікації.
3. з держ. стандартами і межд. правилами та процедурами.
Згідно з документацією в регістрі осущ-т сертиф. систему якості, сертиф. пр-ва та інспекційний контроль.
14. Порядок і процедури сертиф. систем якості та ви-ва.
Процес сертиф. систем кач-ва сост. З 3 наступних етапів:
1. попередня, заочна оцінка системи якості.
2. остаточна перевірка і оцінка системи якості.
3. інспекційний контроль за сертифікованою системою кач-ва
На 1-му етапі проводиться: оформлення заявки про намір сертифікувати систему якості, оплата реєстраційного внеску, предст-е організ. - Методич-х документів з управління якістю, формування комісії експертів аудиторів, попередня перевірка і оцінка системи якості і т.д.
На 2-му етапі поводится: укладення договорів на проведення другого етапу, розробляється програма перевірки, разраб. терміни перевірки, безпосередньо пров-ся перевірки, складання акта за результатами перевірки та видача сертифіката на систему якості заявнику.
На 3-му етапі проводиться: щорічні інспекційні перевірки сертифіко-й системи якості.
При сертиф. пр-ва підприємства-заявник готує вих. матеріали, оформляє заявку і напр-т її в організацію, провід. сертиф. пр-в.
Організація здійснює такі дії:
експертизу використаних матеріалів.
аналіз інф-ії про кач-ве продукції, що випускається підприємством.
формує комісію експертів.
сост-ся програма перевірки та проводиться перевірка.
на закінчення оформляється сертифікат відповідності, вноситься до держ. регістр і видається підприємству.
Також як і в першому випадку проводитися інспекційний контроль засертифікувати вироби.
Ресертифікація систем якості та пр-ва.
Порядок проведення ресертифікації систем якості та пр-в устан-т ГОСТ Р 40.002-96 - Система сертифіката. ГОСТР. Регістр систем якості. осн. полож. Відповідно до даних док-ми ресертіф. проводять після закінчення терміну дії сертифіката. з метою підтвердження відповідності систем кач-ва (в-ва) норматив-м док-м на черговий термін. При цьому інспекційний контроль що істотно знижує витрати на роботи з сертифікації.
Процес ресертіф. систем кач-ва і пр-в вкл-т:
Організацію робіт з ресертифікації (подача заявки, надання необхідних док-в, декларація-заявка).
Проводиться оцінка систем якості.
Повірка та оцінка системи якості (в-ва) на підприємстві.
Інспекційний контроль заресертіфіц. сис-й кач-ва (в-ва).
Правила та порядок проведення інспекційного контролю заресертіф. сис-й кач-ва (в-ва) регламентовані в ДСТУ 40.005-96. системи сертиф. ГОСТР. регістр систем кач-ва. Інспекції. контроль за сертиф. систем кач-ва і пр-ва.
15. Особливості сертифікації послуг.
Роботи з сертифікації послуг у Росії поч. в 1992р. З виходом закону РФ "про захист прав споживачів".
Держстандарт Росії спільно з низкою міністерств розробив і затвердив слід. основоположні док-ти:
1. загальний класифікатор послуг населення (ОК002-93).
2. комплекс стандартів, що визначають термінологію і вимоги до окремих видів послуг, підпр. служби побуту і персоналу.
3. правила сертиф. робіт і послуг у Росії.
У Росії згідно з постановою уряду затверджено перелік робіт і послуг, що підлягають обязат. сертифікації:
ремонт і обслуговування радіо спектр. апаратури, побут-х машин і приладів.
хімчистка та фарбування.
обсл. і реш. авто-х ср-в.
транспортні послуги.
послуги ЖКГ.
туристські послуги
послуги торгівлі і товариств. харчування.
Сертифікація послуг передбачає проведення випробувань (сертифікації) тих робіт і послуг, які уявляю небезпеку для здоров'я людини, створення системи сертиф. послуг можливого лише тільки за наявності повної і достовірної інформації та достоверн. нормативної бази. це дозволяє адекватно оцінювати сертиф. послуги. У нормативних док-х, на соотв-е кот-м провод-ся сертифікація повинні бути уст-ни обов'язкові вимоги до послуг, умови обслуговування, а також методи перевірок, що дозволяє забезпечити повне і достовірне підтвердження соотв-я послуг необхід-м вимогам .
Документи, застосовувані при обов'язковій сертифікації послуг повинні містити:
Вимоги щодо безпеки для життя, здоров'я, майна, екологічні вимоги, вимоги до методів випробування (перевірок), вимоги до процесів і майстерності випробування послуг, вимоги до систем якості.
При проведенні робіт з сертифікації послуг необхідно враховувати особливості послуг, а саме характер послуг, взаємодія споживача і виконавця, наявність санітарно-гігієнічних, естетичних та ін хар-к і осущ-е оцінки кач-ва безпосередньо споживачами.
Сертиф. послуг осущ-ся в тій же послідовності, що і сертиф. продукції. При сертиф. послуг исп-т 7 схем. Р / м основні з них:
Схема 1. Застосовується для робіт і послуг, якість і безпека яких обумовлені майстерністю виконавця. (Кач-во перукаря, кравця, викладача) при оцінці та контролі майстерності застосовують особливий вид стандарту на послугу, тобто вимога до обслуговуючого персоналу.
Схема 2. Оцінює виконання робіт, надання послуг, грунтуючись на слід-х категоріях:
1. метрологічна, методична, организац-я, информац-я і правове, і ін забезпечення процесу виконання робіт і надання послуг.
2. професіоналізм обслуговування та персоналу.
3. безпеку наданих послуг.
Схема 3. Застосовується при сертифікації произв-х послуг.
Схема 4. Застосовується при оцінці орг-ии виконавця роботи або послуг на соотв-е устан-м вимогам. При цьому оцінюється не тільки процес вип-я послуг, але й правильність присвоєння підприємству певної категорії.
Схема 5. Застосовується при сертифікації найбільш небезпечних робіт і послуг (медіц., перевезення пасажирів, і т.д.). при цьому оцінка наявної системи кач-ва по сх.5 проводитися за стандартами ISO серії 9000.
Схема 6 і 7 грунтуються на виконанні декларації до якої додаються необхідні документи. (См схеми 9 і 10 сертифікації продукції). Схема 6 реалізується при сер-ції робіт і послуг невеликих пре-тий. Схема 7 застосовується при наявності у виконавця системи якості. При перевірці результатів робіт і послуг широко використовується соціологічні та експертні методи.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Шпаргалка
110кб. | скачати


Схожі роботи:
Сертифікація послуг та сертифікація продукції
Сертифікація продукції
Стандартизація і сертифікація продукції
Стандартизація і сертифікація продукції
Сертифікація та маркування продукції
Сертифікація продукції машинобудування
Сертифікація продукції в системі УкрСЕПРО
Технічні умови та сертифікація продукції
Стандарти якості сертифікація продукції та товарів
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru