Матеріально-виробничі запаси

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення

Матеріально-виробничі запаси - це частина майна:

а) використовується при виробництві продукції (сировини і основні матеріали);

б) призначена для продажу;

в) використовувана для управлінських потреб організації (допоміжні матеріали паливо, запасні частини та інше).

Основна частина матеріально-виробничих запасів використовується в якості предметів праці у виробничому процесі. Вони цілком споживаються в кожному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції.

У цілому по країні питома вага матеріалів в собівартості виготовленої продукції складає понад 70%, а в текстильній та хімічної промисловості - до 85%.

До матеріалів відносяться сировина, основні і допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо, тара, запасні частини, будівельні та інші матеріали.

Актуальність роботи виявляється в тому, що в промисловості постійно збільшується споживання товарно-матеріальних цінностей у виробництві. Це обумовлюється розширенням виробництва, значною питомою вагою матеріальних витрат у собівартості продукції і зростанням цін на ресурси. У результаті вищесказаного в умовах ринкової економіки актуальною стає тема обліку та контролю витрат матеріальних запасів на виробництво продукції.

Метою даної курсової роботи є дослідження складського обліку матеріалів у ТОВ «Сухінічская фабрика електроустановочних виробів» та його зв'язку з бухгалтерським. Для досягнення мети поставлені такі завдання:

  1. Розкрити зміст і структуру матеріальних запасів

  2. Впорядкувати МПЗ

  3. Розглянути документальне оформлення операцій по руху МПЗ

Предметом дослідження є складський і бухгалтерський облік матеріалів у ТОВ «Сухінічская фабрика електроустановочних».

Об'єктом дослідження - ТОВ «Сухінічская фабрика електроустановочних»

У даній роботі використовувалися такі методи пізнання, як масове спостереження, метод групування, монографічний метод, економіко-математичний, абстрактно-логічний, табличний.

Теоретичною базою для даної курсової роботи є праці російських вчених, таких як Кондраков Н.П., Безруких П.С. , Палій В.В. та ін, нормативно-правові документи, Статут, баланси за 2004-2006 р. ТОВ «Сухінічская фабрика електроустановочних виробів»

Глава 1. МПЗ, їх класифікація та оцінка в бухгалтерському обліку

1.1. Класифікація МПЗ

У бухгалтерському обліку як матеріально-виробничих запасів них (МПЗ) приймаються активи:

- Використовувані при виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг), призначеної для продажу (сировина і основні матеріали, покупні напівфабрикати і ін);

- Призначені для продажу (готова продукція і товари);

- Використовувані для управлінських потреб організації (допоміжні матеріали, паливо, запасні частини та ін.)

Основна частина МПЗ використовується в якості предметів праці і у виробничому процесі. Вони цілком споживаються в кожному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції.

У залежно від ролі, яку відіграють різноманітні виробничі запаси в процесі про ізводства, їх поділяють на такі групи: сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, відходи (поворотні), паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини, інвентар та господарські речі.

Сировина і основні матеріали - Предмети праці, з яких з готовляют продукт і які утворюють матеріальну (речовинну) основу продукту. Сировиною називають продукцію сільськогосподарсько го господарства та добувної промисловості (зерно, бавовна, худобу, молоко та ін), а матеріалами - продукцію обробної промисло вості (борошно, тканина, цукор та ін.)

Допоміжні матеріали використовують для впливу на сировину і основні матеріали, додання продукту певних споживчих властивостей або ж для обслуговування та догляду за знаряддя ми праці і полегшення процесу виробництва (спеції в ковбасному виробництві, мастильні, обтиральні матеріали та ін.)

Слід мати на увазі, що поділ матеріалів на основні та допоміжні носить умовний характер і нерідко залежить лише від кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видів продукції.

Покупні напівфабрикати - сировина і матеріали, що пройшли оп ределенний стадії обробки, але не є ще готової про дукції. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто складають їх матеріальну основу.

Зворотні відходи виробництва - залишки сировини і матеріалів лов, що утворилися в процесі їх переробки в готову продук цію, повністю або частково втратили споживчі властивості вихідної сировини і матеріалів (тирса, стружка тощо).

З групи допоміжних матеріалів окремо виділяють у зв'язку з особливістю їх використання паливо, тару і тарні матеріа ли, запасні частини.

Паливо поділяють на технологічне (для технологічних цілей), рухове (пальне) і господарське (на опалення).

Тара і тарні матеріали - предмети, використовувані для упа ковки, транспортування, зберігання різних матеріалів і продук ції (мішки, ящики, коробки).

Запасні частини використовують для ремонту і заміни зношених деталей машин і устаткування.

Інвентар та господарські речі - це частина МПЗ організації, яка у ролі коштів праці протягом не більш 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців (інвентар, інструменти та ін.)

Крім того, матеріали класифікують за технічними властивостями і ділять на групи: чорні і кольорові метали, прокат, труби та ін

Зазначені класифікації виробничих запасів использу ет для побудови синтетичного та аналітичного обліку, а також залишення статистичного звіту про залишки, надходження і витрати де сировини і матеріалів у виробничо-експлуатаційної діяль ності. Для обліку МПЗ застосовують такі синтетичні рахунки:

  1. «Матеріали»;

  2. «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;

  1. «Резерви під зниження вартості матеріальних цінностей»;

  2. «Заготівельні та придбання матеріальних цінностей»;

  3. «Відхилення вартості матеріальних цінностей»;
    41 «Товари»;

43 «Готова продукція»;

позабалансові рахунки:

002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання»;

003 «Матеріали, прийняті в переробку»;

004 «Товари, прийняті на комісію";

забалансо вий рахунок «Спеціальна оснащення, передана в експлуатацію».

1.2. Оцінка матеріально-виробничих запасів

МПЗ приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собі вартості.

Фактичною собівартістю матеріально-виробничих за пасів, придбаних за плату, визнається сума фактичних зат рат організації на придбання, за винятком ПДВ і інших відшкодовуваних податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації).

Витрати з доведення матеріально-виробничих запасів до стану, в якому вони придатні до використання в запланований них цілях, включають витрати організації з доопрацювання і поліпшення ня технічних характеристик отриманих запасів, не пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг.

Фактична собівартість МПЗ при їх виготовленні силами організації складається з фактичних витрат, пов'язаних з про изводством цих запасів.

Фактична собівартість МПЗ, внесених в рахунок внеску до статуту ний (складеного) капітал організації, визначається виходячи з:

- Їх грошової оцінки, узгодженої засновниками (учасниками) організації; отриманих організацією за договором дарування або безоплатно, виходячи з їх ринкової вартості на дату оприбуткування;

- Придбаних в обмін на інше майно (крім грошових коштів), виходячи з вартості обмінюваного майна, яка встановлюється ис ходячи з ціни, за якою в порівнюваних обставин зазвичай організація кон визначає вартість аналогічних цінностей.

МПЗ, на які поточна ринкова вартість протягом року сни зілась або які морально застаріли, повністю або частково втратили свою первісну якість, відображаються в бухгалтерському балансі на кінець звітного року за вирахуванням резерву під зниження вартості матеріальних цінностей.

МПЗ, не належать організації, але знаходяться в її користуванні або розпорядженні відповідно до умов договорів на ра, приймаються до бухгалтерського обліку на позабалансові рахунки в оцінці, передбаченій в договорі.

Оцінка МПЗ, вартість яких при придбанні визначена в іноземній валюті, провадиться в рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом ЦБ РФ, що діє на дату прийняття запасів до бухгалтерського обліку.

Матеріальні цінності відображають на синтетичних рахунках за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі) або облік цінами. В якості облікових цін на матеріали застосовуються:

- Договірні ціни;

- Фактична собівартість матеріалів за даними попереднього місяця або звітного періоду (звітного року);

- Планово-розрахункові ціни;

- Середня ціна групи матеріалів.

Фактична собівартість матеріально-виробничих ресурсів визначається виходячи з витрат на їх придбання, включаючи опл ату відсотків за придбання в кредит, наданий постав ком цих ресурсів, нарахованих відсотків по позикових коштах, що залучаються для придбання запасів (до їх прийняття до обліку), націнки (надбавки), комісійної винагороди, сплаченого постачальницьким, зовнішньоекономічним організаціям, митних зборів, витрат на транспортування, зберігання і доставку матеріалів льних запасів до місця їх використання, якщо вони не включені в це ну придбання, витрат з доведення запасів до стану, придатності ного до використання у запланованих цінах, інших витрат, непо средственно пов'язаних з придбанням матеріально-виробничих запасів.

Фактичні витрати з придбання МПЗ визначаються з ура сумових різниць, що виникають до прийняття запасів до обліку, у випадках, коли оплата проводиться в рублях у сумі, еквівалент ної сумі в іноземній валюті (умовних грошових одиницях).

Обчислення фактичної собівартості заготовлення кожного виду сировини і матеріалів вимагає значних витрат праці та време ні. Тому фактичну собівартість заготовляння обчислює лише невелика частина організацій за основними видами сировини або матеріалів. У більшості організацій поточний облік матеріальних цінностей ведуть за обліковими цінами.

При синтетичному обліку матеріальних цінностей за фактічес кой собівартості відхилення фактичної собівартості матеріалів лов від середньої покупної ціни або від планової собівартості враховують на окремих аналітичних рахунках за групами матеріалів.

При синтетичному обліку матеріальних цінностей за обліковими цінами відхилення фактичної собівартості матеріальних цінно стей від вартості їх за обліковими цінами враховують на синтетичн ком ​​рахунку 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей».

Визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів списуються на виробництво, дозволяється виробляти наступній ми методами оцінки запасів:

  • за собівартістю кожної одиниці;

  • по середній собівартості;.

  • за собівартістю перших за часом закупівель (метод ФІФО);

  • за собівартістю останніх за часом закупівель (метод ЛІФО)
    Застосування одного з цих методів за виду (групі) запасів про диться виходячи з припущення послідовності застосування облік ної політики.

За собівартістю кожної одиниці оцінюють МПЗ, які використовую ться організацією в особливому порядку (дорогоцінні метали, драго коштовне каміння і т.п.), або запаси, які не можуть бути звичайним чином замінені на інші.

При відпуску матеріалів за собівартістю кожної одиниці можна використовувати два варіанти обчислення собівартості одини ци запасу:

  • включаючи всі витрати, пов'язані з придбанням запасу;

  • включаючи тільки вартість запасу за договірною ціною.
    Застосування другого (спрощеного) варіанту допускається при не можливості безпосереднього віднесення транспортно-заготовив тільних та інших витрат, пов'язаних з придбанням запасів, а собівартість (наприклад, при централізованого постачання матерія лов). У цьому випадку різниця між фактичною собівартістю при набутих запасів та їх вартістю за договірними цінами розбраті деляется пропорційно вартості відпущених матеріалів за договірними цінами.

Середня собівартість визначається по кожному виду (групі) запасів як частка від ділення загальної собівартості виду (групи) запасів на їх кількість, відповідно складаються з собівартості та кількості по залишку на початок місяця і за вступивши шим запасах протягом місяця.

Перший і другий способи оцінки матеріальних ресурсів є традиційними для вітчизняної облікової практики. У тече ние звітного місяця матеріальні ресурси списують на виробництво ство (як правило, за обліковими цінами), а в кінці місяця списують відповідну частку відхилень фактичної собівартості мате ріальних ресурсів від вартості їх за обліковими цінами.

При методі ФІФО застосовують правило: перша партія на при хід - перша у розхід. Це означає, що незалежно від того, яка партія матеріалів відпущена у виробництво, спочатку списують ма теріали за ціною (собівартості) першої закупленої партії, потім за ціною другій партії і т.д. в порядку черговості, поки не буде отримано загальний витрата матеріалів за місяць.

При методі ЛІФО застосовують інше правило: остання партія на прихід - перша в витрата, тобто спочатку списуються матеріали по собівартості останньої партії, потім по собівартості попередньої і т.д.

Глава 2. Облік матеріалів у ТОВ «Сухінічская фабрика електроустановочних іздлій»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Сухінічская фабрика електроустановочних виробів»

У цій роботі розглянута господарська діяльність і проаналізовано процес складського обліку матеріалів товариства з обмеженою відповідальністю «Сухінічская фабрика електроустановочних виробів» (далі ТОВ «СФЕУІ»).

ТОВ «СФЕУІ» було утворено 20 жовтня 2000 року. Свою діяльність, дана організація почала здійснювати з 1 листопада 2000 року. Місцезнаходження організації: Російська Федерація, Калузька область, м. Сухиничи, вул. Писемського, д. 14. ТОВ «СФЕУІ» зареєстрована Адміністрацією МО «Сухінічскій район» під реєстраційним номером 1024000805487 (Додаток 1), Податковими органами м. Сухиничи ВАТ «СФЕУІ» присвоєно ІПН і КПП - 4017004508 і 402701001 відповідно (Додаток 2), Відділом збору інформації присвоєно коди ЄДРПОУ - 51143741, Окатий - 2923650100, КВЕД - 31.20.1 та інші (Додаток 3).

ТОВ «СФЕУІ» діє на підставі Статуту товариства з обмеженою відповідальністю, в якому закріплені правовий статус товариства, предмет і цілі діяльності організації, порядок розподілу отриманого прибутку, права та обов'язки органів управління організацією, розмір статутного капіталу і т.п.

У відповідності до Статуту ТОВ «СФЕУІ» має цивільні права і несе обов'язки, необхідні для здійснення господарської діяльності, є власником належного йому майна і відповідає даним майном за своїми зобов'язаннями.

Статутний капітал ТОВ «СФЕУІ» становить 3 500 000,00 (три мільйони п'ятсот тисяч рублів).

Основним видом діяльності ТОВ «СФЕУІ» є виробництво монтажних коробок і електроустановочних виробів.

Вищим органом управління ТОВ «СФЕУІ» є загальні збори учасників, до компетенції якого належить вирішення наступних питань: внесення змін і доповнень до Статуту товариства; обрання Генерального директора та дострокове припинення його повноважень; зміна розміру статутного капіталу; затвердження річних звітів, річної бухгалтерської звітності; розподілу отриманого прибутку; інших питань, передбачених законодавством РФ.

Керівництво поточною діяльністю організації здійснює Генеральний директор. Строк повноважень Генерального директора становить 1 рік, але він може переобиратися необмежену кількість разів. Генеральний директор організує виконання рішень Загальних зборів учасників ТОВ «СФЕУІ», без довіреності діє від імені організації, представляє її інтереси, укладає угоди, затверджує штат, видає накази і дає вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками організації.

Бухгалтерія ТОВ «СФЕУІ» представлена ​​головним бухгалтером, бухгалтером-касиром і п'ятьма фахівцями, що займаються різними ділянками бухгалтерського обліку (бухгалтер матеріального столу, бухгалтер з розрахунку заробітної плати, бухгалтер з обліку основних засобів).

В організації застосовується журнально-ордерна форма обліку. При використанні для ведення бухгалтерського обліку обчислювальної техніки журнали-ордери формуються застосовуваним програмним забезпеченням.

В основні завдання бухгалтерії організація входить:

  1. формування облікової політики;

  2. ведення бухгалтерського та податкового обліків;

  3. своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської та податкової звітності;

  4. контроль за рухом майна і виконанням зобов'язань та ін

Обов'язки між працівниками бухгалтерії в ТОВ «СФЕУІ» чітко розподілені. Чітке розподіл посадових повноважень дозволяє більш оперативно обробляти інформацію і скорочувати час на її перевірку.

Організаційно-економічну характеристику ТОВ «СФЕУІ» доповнимо основними показниками діяльності організації. Дані зведені в таблицю (Додаток 4).

За досліджуваний період часу загальна чисельність працівників і працівників ТОВ «СФЕУІ» не змінювалася і становила: 450 осіб, з них 30 чоловік - ІТП, 10 осіб - адміністративний апарат організації і 410 чоловік робітники фабрики.

За даними Додатку 4, можна зробити висновок, що за досліджувану динаміку років можна відзначити тенденцію до збільшення практично всіх показників, що вказує на розвиток ТОВ «СФЕУІ», розширення масштабів його діяльності і випускаються обсягів продукції. До 2006 року в порівнянні з 2004 роком багато показники зросли майже вдвічі. Так, виручка від реалізації товарів до 2006 року збільшилася на 73% по відношенню до 2004 року і на 33% в порівнянні з 2005 роком. Одночасно зі збільшенням виручки спостерігається і збільшення валового прибутку (на 80% і 34% в 2006 році в порівнянні з 2004 і 2005 роками відповідно). У 2004-2006 роках у ТОВ «СФЕУІ» відбувається розширення всіх виробничих ресурсів, одночасно з розширенням обсягу виробництва спостерігається ефективне їх використання на що вказує прискорення оборотності оборотних коштів.

Продуктивність праці даної організації у 2004 році склала 317 одиниць товарної продукції на одного середньорічного працівника, що на 97 одиниць товарної продукції менше в порівнянні з 2005 роком і на 259 одиниць - у порівнянні з 2006 роком або на 737% і 34% відповідно.

Процес реалізації продукції характеризується сприятливими тенденціями щодо аналізованої організації. Однак ситуація поглиблюються зростанням дебіторської та кредиторської заборгованостей. У середньому за досліджуваний період часу кредиторська заборгованість перевищує дебіторську в 1,5 рази. У подальшому це може спричинити за собою втрату фінансової незалежності та інвестиційної привабливості.

Проведений аналіз фінансової діяльності ТОВ «СФЕУІ» показав, що фабрика характеризується стабільним економічним становищем, що сприяє подальшому розширенню і збільшенню розмірів її діяльності.

2.2. Облік матеріалів на складах і в бухгалтерії ТОВ «Сухінічская фабрика електроустановочних виробів»

Для забезпечення виробничої програми відповідними матеріальними ресурсами в ТОВ «СФЕУІ» створені спеціалізовані склади для зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин та інших матеріалів. Кожному складу наказом по організації присвоюється постійного ен номер, який згодом вказується на всіх документах, що належать до операцій даного складу. Склади повинні бути забезпе ни справними вагами, вимірювальними приладами та мірною тарою

Вступники в організацію матеріали оформляють бухгалтер ськими документами в наступному порядку.

Разом з відвантаженням продукції постачальник висилає покупцю розрахункові та інші супровідні документи: платіжне вимог вання (у двох примірниках: один безпосередньо покупцеві, дру гой - через банк), товарно-транспортні накладні та ін Розрахункові та інші документи, свя занние з надходженням матеріалів, надходять до бухгалтерії, де перевіряється правильність їх оформлення, після чого їх передають відповідальному виконавцю з постачання.

Перевірені платіжні вимоги з відділу постачання пере дають в бухгалтерію, а квитанції транспортних організацій - експе дитора для отримання і доставки матеріалів.

Експедитор приймає на станції прибули матеріали по ко кількість місць і масі. При виявленні їм ознак, що викликають сумнів у схоронності вантажу, він може зажадати від транспорт ної організації перевірки вантажу. У разі виявлення недостачі місць або маси, пошкодження тари, псування матеріалів складається комерційний акт, який служить підставою для пред'явлення претензій до транспортної організації або постачальника.

Прийняті вантажі експедитор доставляє на склад організації і здає завідувачу складу, який перевіряє відповідність кількості та якості матеріалу даними рахунка постачальника. Прийняті комірником матеріали оформляють прибутковими ордерами форми № М-4 (Додаток 5). Прихід ний ордер підписують завідувач складом і експедитор. Матеріальні цінності прибуткують у відповідних одиницях виміру

При перевезенні матеріалів автотранспортом, в якості первинного документа застосовують товарно-транспорт ву накладну (Додаток 6). Товарно-транспортну накладну застосовують як прибуткового документа у покупця у разі відсутності розбіжності кількості вантажів, що надійшли з даними накладної.

На складах (коморах) матеріальні цінності розміщують по секціях іям, а всередині них за групами, типо-та сорторазмера в штабелях, ящиках, контейнерах, на стелажах, полицях, осередках, піддонах, що забезпечує швидку їх приймання, відпуск та контроль за відпо відно фактичної наявності встановленим нормам запасу (ліміту).

Відпуск матеріалів зі складу оформляють вимогами-накладними форми № М-11 (Додаток 7), які виписуються цехом-одержувачем у двох примірниках: перший, з розпискою комірника, залишається в цеху, другий, з розпискою одержувача - у комірника.

У процесі виробництва відбувається передача матеріалів між структурними підрозділами організації. Ці операції оформлюються накладними на внутрішнє переміщення, передачу товарів, тари (Додаток 8)

Усі первинні документи по руху матеріалів зі складів і підрозділів організації сел тупа в бухгалтерію, де вони після відповідного контролю нормуються в пачки і передаються потім в обчислювальний центр. Саме на цій стадії облікового процесу працівники бухгалтерії рії здійснюють контроль за законністю, доцільністю і правильністю документального оформлення операцій по руху матеріалів. Після перевірки первинні док ументи піддаються таксуванні (множенням кількості матеріал ів на ціну).

Аналітичний облік матеріалів у бухгалтерії ведеться сальдовий метод му. Бухгалтерія використовує як регістрів аналітичного обліку картки складського обліку матеріалів, які на складах.

Щодня працівник бухгалтерії перевіряє правильність зроблених комірником записів у картках складського обліку та підтверджує їх своїм підписом на самих картках. В кінці місяця завідувач складом, а в окремих випадках працівник бухгалтерії пе переносять кількісні дані про залишки на 1-е число місяця за кожним дому номенклатурного номера матеріалів з ​​карток складського обліку в сальдову відомість. Після про перевірки і візування працівником бухгалтерії сальдову відомості передають у бухгалтерію, де залишки матеріалів таксує по твердих обліковими цінами і виводять їх підсумки за окремими обліковими групами матеріалів і в цілому по складу.

На підставі зазначених сальдових відомостей складають звід ву сальдову відомість, в яку переносять підсумки сальдових ве домості складів і підрозділів за групами матеріалів, по cy 6 рахунками, синтетичними рахунками, складах, підрозділам.

Сальдові відомості та зведені сальдові відомості щомісячної але звіряються з даними синтетичного обліку матеріалів.

Для узагальнення та групування інформації про рух матеріалів лов використовують відомості руху матеріалів (накопичувальні відомості). Вони складаються по кожному складу (підрозділу) окремо по приходу і витраті матеріалів, і облік в них може здійснюватися за фактичною собівартістю матеріалів або їх обліковими цінами. Після закінчення місяця у відомостях підраховують підсумки оборотів за місяць в розрізі груп матеріалів за субрахунками та синте тичних рахунках по кожному складу або підрозділу.

Підсумкові дані відомостей руху матеріалів щомісяця переносять в зведену відомість руху матеріалів, у якій наводяться також відомості про залишки матеріалів на початок і до нец місяця в розрізі груп матеріалів за відповідними синте тичних рахунках і субрахунках.

Дані зведеної відомості руху матеріалів і накопичувальних відомостей щомісяця звіряються з показниками аналітичних, кого обліку, тобто з оборотними і сальдовими відомостями.

Глава 3. Удосконалення складського обліку в організаціях РФ.

3.1. Організація контролю за обліком і рухом МПЗ в організаціях

Бухгалтерський облік в сучасних умовах є однією з універсальних функцій управління виробництвом, покликаної здійснювати повсякденний і дієвий контроль за дотриманням встановлених норм і нормативів, збереженням власності, а також забезпечувати отримання достовірної і в той же час оперативної інформації, необхідної для контролю за виконанням плану і прийняття управлінських рішень.

Отже, підвищення ролі обліку матеріалів, об'єктивність його інформацією залежать в першу чергу від форм і методів контролю, які давали б можливість оперативно, своєчасно підводити підсумки роботи з економії у всіх ланках виробництва, виявляти внутріцехові резерви, своєчасно викорінювати факти безгосподарності та марнотратства.

Посилення контролю за станом сировини і матеріалів та раціональне їх використання робить істотний вплив на рентабельність організації та загалом на її фінансове становище. Так як сировину і матеріали становлять значну частину майна і витрати на їх складають до 80% у собівартості продукції.

Основними напрямами підвищення ефективності використання матеріалів є впровадження ресурсозберігаючих, маловідходних і безвідходних технологій.

Раціональне використання матеріалів та сировини залежить також від повноти зборів та використання відходів і обгрунтованою їх оцінки.

Слід також зазначити, що ефективність використання матеріалів багато в чому залежить не тільки від обліку руху, а й від організації їх зберігання.

У збереження сировини і матеріалів важливу роль відіграють технічні оснащені складські приміщення з сучасними ваговимірювальними приладами та пристроями, що дозволяють механізувати й автоматизувати складські операції і складський облік.

Однією з умов раціонального використання виробничих ресурсів є нормування складських матеріалів.

Організації повинні прагнути до дотримання норм виробничих запасів кожного виду матеріалу, оскільки їх надлишок призводить до уповільнення оборотності оборотних коштів, а недолік може привести до зриву виробничого процесу.

Для контролю за станом виробничих запасів важливе значення має організація складського обліку запасів.

До організації складського обліку матеріалів пред'являється наступні вимоги:

- Склади підприємства повинні бути спеціалізовані, тому що матеріали різних фізико-хімічних властивостей вимагають різних режимів зберігання (наприклад, контроль температури і вологості);

- Складські приміщення обладнуються стелажами, полицями, шафами, ящиками для зберігання матеріалів;

- На кожен вид матеріалу виписується ярлик, у якому вказують його найменування, номенклатурний номер, марку, сорт, розміри, одиниці виміру;

- Для захисту властивостей сировини вимагає температуру нижче нуля, має зберігатися у спеціальних холодильних камерах та ін

Комірник зобов'язаний своєчасно інформувати службу постачання про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм, а також про залишки матеріалів, які тривалий час знаходяться без руху.

Бухгалтерії постійно покликані здійснювати контроль за якістю норм і нормативів, вживати заходів з перегляду норм з урахуванням нової техніки, технології та змін в організації праці і виробництва.

Використання норм в обліку передбачає насамперед лімітування відпуску матеріалів у виробництво. Відпуск матеріалів на виготовлення продукції не завжди є фактом використання цих матеріалів. Для правильного визначення витрат важливо контролювати витрачання матеріалів у процесі виробництва продукції.

Внутрішній контроль за витрачанням матеріалів у процесі виробництва продукції організується з урахуванням витратних матеріалів та технології виробництва. Тому наступною стадією контролю за використанням матеріалів у виробництві є виявлення відхилень фактичних витрат матеріалів від встановлених норм. Основними методами виявлення зазначених відхилень є: документальне оформлення відхилень від норм; партіонний розкрій матеріалу; технічний розрахунок із застосуванням інвентаризації (інвентарний метод).

Спосіб документування заснований на документальному оформленні відхилення фактичної витрати матеріалів від встановлених норм, нормативів і умов. Такі відхилення в багатьох випадках виникають через невідповідності некондиційність заміни матеріалів, а також у результаті неправильного їх використання у виробництві.

Зазвичай різні види відхилень від норм по-різному оформлюються у первинних документах. Так, документ на видачу матеріалу понад ліміт свідчить про відхилення, які вимагають подальшого аналізу. Якщо ж понадлімітним відпусткою перекрити втрати матеріалів за рахунок перевитрати або шлюбу - це випадок явних відхилень від норм.

При відпуску матеріалів, невідповідних специфікаціям і технологічному процесу виробництва продукції з-за численних розбіжностей або некондиційна та інших причин, відхилення зазвичай визначають безпосередньо в документах на відпуск матеріалів у виробництво. У них, як правило, вказують розмір відхилень від норм по кількості, вартості і причини цих відхилень.

При разових замінах одного матеріалу на інші, при використанні повноцінного матеріалу в замін відходів рекомендується відпускати матеріали по спеціальним сигнальним документам (вимогам на заміну). У більшості випадків при заміні матеріалів здорожує їх собівартість і збільшується трудомісткість їх обробки. Тому в документах так само відзначають причини заміни, розмір відхилень по кількості і вартості з розрахунку відпущеного матеріалу.

Спосіб партионного розкрою заснований на документуванні результатів розкрою і виявлень відхилень від діючих норм витрат за матеріалами, що піддаються розкрию на деталі та заготовки частин продукції. Але цей спосіб застосовують у крупносерійних і масових виробництвах, в яких подача матеріалів на розкрій здійснюється партіями і продукція виходить головним чином шляхом обробки отриманих заготовок і виготовлення з них окремих деталей, частин і вузлів, а потім механічного з'єднання їх у готову продукцію. Тому тут важливим є контроль за використанням матеріалів на першій операції перетворення їх в деталі і заготовки.

Фактичні витрати матеріалів по кожній калькуляційної групі порівнюється з нормативними витратами по даній групі і встановлюються факти відхилення від норм, які за допомогою коефіцієнтів, що виражають відношення відхилень до нормативного витраті, розподіляються на відповідні об'єкти обліку витрат. Тобто, досягається роздільне відображення в обліку витрат матеріалів за нормами і відхиленнями від норм.

У частині контролю за збереженням матеріалів на місцях зберігання і виробничих ділянках використовують інвентарний спосіб. Інвентаризація майна має на меті забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку. Розглянутий метод заснований на балансі матеріальних цінностей.

Періодичність проведення подібних перевірок відображена в обліковій політиці організації. Інвентаризація також може проводитися за менш короткий період на розсуд самої організації.

3.2. Шляхи вдосконалення обліку МПЗ

Оформлення відпуску матеріалів трудомістко через велику кількість і розмаїття первинних документів. Тому важливе значення має спрощення обліку на цій ділянці. З цією метою первинні документи на внутрішнє переміщення і відпуск у виробництво матеріалів слід оформляти тільки в натуральних показниках. В кінці місяця в бухгалтерії за даними первинних документів за допомогою спеціального програмного забезпечення відбувається автоматичне списання на витратні рахунки матеріалів за обліковими цінами, у якості яких служать оптові ціни придбання, визначені за методом ФІФО.

З метою вдосконалення документального оформлення відпуску матеріалів на виробництво можна запропонувати підвищити контрольні функції первинного обліку і ввести в обіг лімітно-забірні карти, які призначені, по-перше, для послідовного оформлення відпустки матеріалів, що споживаються при виконанні робіт систематично, наприклад, розчинник, фарба, а по-друге, для поточного контролю за лімітами відпуску матеріалів на виробничі потреби. З цією метою необхідно встановити ліміт відпуску матеріалів на виробництво, грунтуючись на прогресивних нормах і планових обсягах їх витрати реалізації.

Лімітно-забірні карти сприяють посиленню контролю за відпуском матеріалів зі складу в межах передбаченого ліміту і різко скорочують кількість разових документів. Проте їх застосування не дозволяє контролювати використання матеріалів безпосередньо у виробництві.

Більш широке впровадження комп'ютерного обліку у процес оформлення первинних документів може бути одним з найбільш ефективних шляхів вдосконалення первинного обліку. З цією метою необхідно автоматизувати складський облік, що дозволить механізувати обробку інформації про внутрішнє переміщення матеріальних запасів, знизити ймовірність помилок при перенесенні інформації з первинних документів до регістрів бухгалтерського обліку, а також скоротити кількість первинної облікової документації, що, у свою чергу, буде сприяти підвищенню точності і оперативності обліку руху матеріальних цінностей на підприємстві.

Важливим завданням роботи підприємства є покращення ресурсозбереження. Цьому також сприяє упорядкування первинної документації, широке впровадження типових уніфікованих форм, підвищення рівня механізації і автоматизації учено-обчислювальних робіт, а також забезпечення строго порядку приймання, зберігання та витрачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива та ін, обмеження числа посадових осіб, які мають право підпису документів на видачу особливо дефіцитних і дорогих матеріалів. Для забезпечення збереження виробничих запасів, правильної приймання, зберігання та відпуску цінностей важливе значення має наявність на підприємстві в достатній кількості складських приміщень, оснащених ваговими і вимірювальними приладами, мірною тарою та іншими пристосуваннями. Необхідно також впровадження ефективних форм попереднього і поточного контролю за дотриманням норм запасів і витрачанням матеріальних ресурсів.

Важливою умовою ефективного використання матеріалів на виробництві, є правильний вибір методів обліку. Методологія організації бухгалтерського обліку матеріальних ресурсів передбачає вибір одного з декількох методів їх обліку та оцінки, який фіксується в обліковій політиці підприємства. Для вибору методу необхідно провести аналіз витрат матеріалів. Так визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів, списаних у виробництво, дозволяється робити одним з таких методів оцінки запасів: за середньою собівартістю, за собівартістю перших за часом закупівель (ФІФО), за собівартістю останніх за часом закупівель (ЛІФО).

Крім того, матеріали на рахунку 10 "Матеріали" можуть враховуватися або за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), або за обліковими цінами. При обліку матеріалів за обліковими цінами (планова собівартість придбання, середні покупні ціни та ін) різниця між вартістю цінностей за цими цінами та фактичною собівартістю придбання цінностей відображається на рахунку 16 "Відхилення у вартості матеріалів".

Організації мають право самостійно обирати спосіб класифікації матеріальних ресурсів. Класифікатор повинен повною мірою систематизувати наявні на складах різні матеріали, припускати контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку, сприятиме більш точному розподілу відхилень у вартості матеріальних цінностей за напрямами витрат.

Важливим є також вибір методу обліку на складі, який повинен забезпечити оперативність та достовірність кількісного обліку на складі, систематичний контроль за правильністю документування операцій по руху матеріалів та відповідності залишків матеріалів за даними складського обліку з залишками матеріалів за даними бухгалтерського обліку.

Висновок

На підставі вищесказаного можна зробити наступні висновки:

1. У залежно від ролі, яку відіграють різноманітні матеріально-виробничі запаси в процесі про ізводства, їх поділяють на такі групи: сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, відходи (поворотні), паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини, інвентар та господарські речі.

2. МПЗ приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собі вартості.

Фактичною собівартістю матеріально-виробничих за пасів, придбаних за плату, визнається сума фактичних зат рат організації на придбання, за винятком ПДВ і інших відшкодовуваних податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації).

3. Аналітичний облік матеріалів у бухгалтерії ТОВ «СФЕУІ" ведеться сальдовий метод. Бухгалтерія використовує як регістрів аналітичного обліку картки складського обліку матеріалів, які на складах.

4. Проведений аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «СФЕУІ» показав, що фабрика характеризується стабільним економічним становищем, що сприяє подальшому розширенню і збільшенню розмірів її діяльності.

5. Посилення контролю за станом сировини і матеріалів та раціональне їх використання робить істотний вплив на рентабельність організації та загалом на її фінансове становище.

6. В даний час визначальне значення набувають якісні показники, як зниження питомих витрат сировини, матеріалів і палива. Тому необхідно комплексно використовувати природні і матеріальні ресурси, максимально усунути втрати і нераціональні витрати.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
104.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Матеріально виробничі запаси
Матеріально виробничі запаси 2
Матеріально-виробничі запаси Реєстрація господарських
Виробничі запаси
Виробничі запаси 2
Виробничі запаси прибутковість підприємства
Виробничі запаси облік та аналіз
Виробничі запаси прибутковість підприємства
Облік виробничих запасів 2 Виробничі запаси
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru