Ліквідація юридичної особи Договору поставки та купівлі продажу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ЗМІСТ

1. ПОРЯДОК ЛІКВІДАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ........................ 3

2. ВІДМІННІСТЬ ДОГОВОРІВ ПОСТАВКИ ДЛЯ ДЕРЖАВНИХ ПОТРЕБ ВІД ІНШИХ ДОГОВОРІВ ПОСТАВКИ ........................................ .................. 6

3. ЗАВДАННЯ ................................................. .................................................. .. 10

4. ПРОЕКТ ДОГОВОРУ РОЗДРІБНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ .................... 14

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ................................................ ............................. 17


1. ПОРЯДОК ЛІКВІДАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Порядок ліквідації юридичних осіб регламентується Цивільним Кодексом Р.Ф., Федеральним законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб і індивідуальних підприємців», а також спеціальними Федеральними законами: «Про акціонерні товариства», «Про некомерційні організації», «Про товариства з обмеженою відповідальністю» , «Про державних і муніципальних унітарних підприємствах».
Основні етапи ліквідації:
- Засновники (учасники) юридичної особи або орган, що прийняли рішення про ліквідацію юридичної особи, зобов'язані письмово повідомити про це в уповноважений державний орган для внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі ліквідації.
- Засновники (учасники) юридичної особи або орган, що прийняли рішення про ліквідацію юридичної особи, призначають ліквідаційну комісію (ліквідатора) та встановлюють порядок і строки ліквідації відповідно до Цивільного Кодексу Р.Ф., іншими законами. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Ліквідаційна комісія від імені юридичної особи виступає в суді.
- Ліквідаційна комісія поміщає в органах друку, в яких публікуються дані про державну реєстрацію юридичної особи, публікацію про його ліквідацію та про порядок і строк заявлення вимог його кредиторами. Цей термін не може бути менше двох місяців з моменту публікації про ліквідацію. Ліквідаційна комісія вживає заходів до виявлення кредиторів і одержанню дебіторської заборгованості, а також письмово повідомляє кредиторів про ліквідацію юридичної особи.
- Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, які прийняли рішення про ліквідацію юридичної особи. У випадках, встановлених законом, проміжний ліквідаційний баланс затверджується за погодженням з уповноваженим державним органом.
- Якщо наявні в юридичної особи (крім установ) грошові кошти недостатні для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи з публічних торгів у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
- Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи провадиться ліквідаційною комісією в порядку черговості, встановленої статтею 64 Цивільного Кодексу, згідно з проміжним ліквідаційним балансом, починаючи з дня його затвердження, за винятком кредиторів п'ятої черги, виплати яким провадяться по закінченні місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.
- Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, які прийняли рішення про ліквідацію юридичної особи. У випадках, встановлених законом, ліквідаційний баланс затверджується за погодженням з уповноваженим державним органом.
- При недостатності у ліквідованого казенного підприємства майна, а у ліквідованого установи - грошових коштів для задоволення вимог кредиторів останні вправі звернутися до суду з позовом про задоволення решти вимог за рахунок власника майна цього підприємства чи установи.
- Залишилося після задоволення вимог кредиторів майно юридичної особи передається його засновникам (учасникам), мають речові права на це майно або зобов'язальні права щодо цієї юридичної особи, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або установчими документами юридичної особи.
- Ліквідація юридичної особи вважається завершеною, а юридична особа - припинив існування після внесення запису про це до єдиного державного реєстру юридичних осіб.

2. ВІДМІННІСТЬ ДОГОВОРІВ ПОСТАВКИ ДЛЯ ДЕРЖАВНИХ ПОТРЕБ ВІД ІНШИХ ДОГОВОРІВ ПОСТАВКИ
Постачання товарів для державних потреб виділено в ДК як окремого виду договору купівлі-продажу (§ 4 гл. 30). Такі поставки здійснюються на основі двох самостійних договорів: а) державного контракту; б) укладеного відповідно до нього договору поставки. Договором поставки товарів для державних потреб передує державний контракт.
Згідно зі ст. 526 ЦК за державним контрактом на поставку товарів для державних потреб постачальник (виконавець) зобов'язується передати товари державному замовнику або за його вказівкою іншій особі, а державний замовник зобов'язується забезпечити оплату поставлених товарів.
З цього визначення державного контракту випливає, що контракт - це цивільно-правовий договір про оплатній передачі товарів постачальником державному замовнику (покупцеві). Він за своїм змістом є таким виглядом купівлі-продажу, як договір поставки, так як товари купуються державним замовником не для особистого, сімейного, домашнього вжитку.
Термін "державний контракт", з одного боку, підкреслює особливу значимість поставок для державних потреб, з іншого - участь в договорі держави в особі відповідних органів - державних замовників. При цьому державний замовник, як правило, бере участь в розміщенні замовлень на товари для державних потреб і може вказувати одержувача товарів і платника. Проте державний замовник у всіх випадках приймає на себе обов'язок забезпечити оплату поставлених товарів, тобто гарантує оплату.
У законах про поставки товарів для державних потреб визначені цілі та завдання організації таких поставок для федеральних і регіональних державних потреб. До них віднесені: а) створення та підтримання державного резерву; б) підтримання необхідного рівня обороноздатності країни; в) забезпечення експортних поставок для виконання міжнародних зобов'язань; г) реалізація федеральних і регіональних цільових програм.
Ці цілі і завдання дозволяють визначити широку сферу застосування державного контракту (договору поставки товарів для державних потреб) та відносини, що підпадають під регламентацію нормативних актів про поставки товарів для державних потреб.
Під державними потребами розуміються потреби Російської Федерації і її суб'єктів в товарах, які забезпечують виконання функцій держави і задоволення цих потреб за рахунок федерального бюджету та позабюджетних джерел. Всі закони про забезпечення державних потреб товарами покладають обов'язок формувати державні замовлення на відповідні органи виконавчої влади.
У судовій практиці зустрічаються рішення, в яких відносини між державним замовником та його контрагентами трактуються як адміністративно-правові. Однак органи виконавчої влади, які виступають в якості державного замовника, укладаючи державні контракти (договори) з постачальниками (виконавцями), вступають у відносини, що регулюються цивільним законодавством. Відповідно до ст. 124 ЦК такі відносини державних органів з іншими учасниками цих відносин - юридичними особами та індивідуальними підприємцями будуються на рівних засадах. Отже, укладені державні контракти та договори поставки товарів для державних потреб є цивільно-правовими договорами.
Для трактування укладеного договору поставки як державного контракту (договору поставки товарів для державних потреб) потрібна наявність одночасно таких ознак: 1) мета - забезпечення державних потреб, 2) формування державного замовлення та укладання договору органом виконавчої влади або уповноваженими ним особами; 3) оплата за рахунок бюджетних коштів, як правило, передбачених у видатках відповідного бюджету, і позабюджетних джерел фінансування.
Державним контрактом (договором поставки товарів для державних потреб) притаманні риси, властиві звичайним договорами поставки. Його предметом, як правило, є дії з передачі речей, визначених родовими ознаками, термін виконання договору віддалений від моменту його укладення; передача товарів здійснюється у визначені договором терміни та періоди.
Разом з тим можна відзначити суттєві відмінності порядку укладання і змісту державного контракту від укладання і змісту інших видів договору купівлі-продажу:
1) покупцем є державний замовник - орган державної влади або уповноважені ним особи;
2) державні контракти укладаються на основі державного замовлення, що формується у встановленому законом порядку;
3) основним способом розміщення замовлень на покупку товарів для державних потреб є проведення конкурсів, які дозволяють виявити постачальників, які пропонують кращі умови виконання державного замовлення;
4) державний замовник забезпечує не тільки своєчасну оплату товарів, а й відшкодування збитків, які можуть бути завдані постачальнику (виконавцю) у зв'язку з виконанням ним державного замовлення;
5) порядок і строки укладення державного контракту (договору поставки) на основі замовлень встановлені нормами ЦК;
6) закони про поставки товарів для державних потреб визначають організації, для яких висновок державного контракту в якості постачальника є обов'язковим;
7) інтересам державного замовника надається особливий захист, зокрема, закони про поставки товарів для державних потреб передбачають неустойку за порушення зобов'язань. У ряді випадків неустойку надано штрафний характер;
8) спори, що виникають при укладанні державного контракту або укладається на його основі договору, розглядаються арбітражним судом незалежно від того, чи є в однієї зі сторін обов'язок укласти договір.
Таким чином, як вже зазначалося, державний контракт і договір поставки товарів для державних потреб відрізняються від інших договорів поставки товарів, по-перше, метою продажу і придбання товарів, по-друге, участю в постачаннях державних замовників, у якості яких виступають органи виконавчої влади або уповноважені ними особи, по-третє, оплатою товарів за рахунок коштів бюджету і позабюджетних джерел фінансування. Продаж та придбання державним замовником товарів за рахунок коштів бюджету і позабюджетних джерел фінансування зумовили особливий порядок укладення договорів та розгляду що виникають при цьому розбіжностей, гарантованість державним замовником платежів за поставлені товари і тим самим стимулювання прийняття замовлень виконавцями.

3. ЗАВДАННЯ
ДАНО:
Згідно з рішенням місцевої адміністрації сімнадцятирічної Васильєвої було дозволено вступити в шлюб з Федоровим до досягнення вісімнадцятирічного віку. Після реєстрації шлюбу, маючи намір переїхати до чоловіка, що проживає в іншому селищі, Васильєва вирішила продати будинок, який перейшов до неї за заповітом. Оскільки ніхто з її односельців не виявив бажання придбати будинок для постійного проживання, вона домовилася з Нікітіним про продаж йому будинку на знос за 500 доларів США.
Батьки Васильєвої заперечували проти цієї операції. На їхню думку, будинок взагалі не слід було продавати на знесення, оскільки він знаходиться у хорошому стані і їм вдалося знайти покупця, який бажає придбати будинок для постійного проживання за велику суму.
Васильєва відповіла, що договір з Нікітіним вже укладено, і змінювати або розривати його вона не має наміру. Батьки звернулися з позовом до суду про визнання укладеного договору недійсним, як вчиненого їх неповнолітньою донькою без їх згоди.
Вирішіть справу.
РІШЕННЯ ЗАДАЧІ:
Відповідно до п. 2 ст. 175 і п. 2 ст. 21 ЦК РФ, неповнолітня Васильєва є дієздатною і має право здійснювати операції, у тому числі й угоду купівлі-продажу будинку, який перейшов до неї за заповітом.
Стаття 175. Недійсність угоди, укладеної неповнолітнім у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років
1. Угода, укладена неповнолітнім у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років без згоди його батьків, усиновителів або піклувальника, у випадках, коли така згода вимагається згідно із статтею 26 цього Кодексу, може бути визнана судом недійсною за позовом батьків, усиновителів або піклувальника.
Якщо така угода визнана недійсною, відповідно застосовуються правила, передбачені абзацами другим і третім пункту 1 статті 171 цього Кодексу.
2. Правила цієї статті не поширюються на угоди неповнолітніх, які стали повністю дієздатними.
Коментар до статті
Під угодами неповнолітніх, які стали повністю дієздатними, на які правила не поширюються, розуміються операції емансипованих неповнолітніх (ст. 27 ЦК) і неповнолітніх, що вступили в шлюб до досягнення 18-річного віку (п. 2 ст. 21 ЦК).
Стаття 21. Дієздатність громадянина
1. Здатність громадянина своїми діями набувати і здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки і виконувати їх (цивільна дієздатність) виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку.
2. У разі, коли законом дозволяється одружуватися до досягнення вісімнадцятирічного віку, громадянин, який не досяг вісімнадцятирічного віку, набуває дієздатності в повному обсязі з часу вступу в шлюб.
Придбана в результаті укладення шлюбу дієздатність зберігається в повному обсязі і в разі розірвання шлюбу до досягнення вісімнадцяти років.
При визнанні шлюбу недійсним суд може прийняти рішення про втрату неповнолітнім чоловіком повної дієздатності з моменту, що визначається судом.
Коментар до статті
1. Дієздатність, що означає здатність громадянина своїми діями набувати і здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки і виконувати їх, характеризує активні можливості фізичних осіб. Це юридична властивість людина набуває лише після досягнення певного рівня розумової та психічної зрілості, коли стає здатним приймати осмислені рішення. Оскільки всі люди досягають цього рівня в різному віці, законодавець був змушений зупинитися на якійсь оптимальною для більшості індивідів вікової межі. За законодавством РФ повна цивільна дієздатність виникає з настанням повноліття, тобто після досягнення 18-річного віку.
2. Придбання повної цивільної дієздатності означає, по-перше, що з цього моменту особа має право самостійно брати участь у цивільному обороті без посередництва законних представників або будь-яких органів, а по-друге, здатне нести самостійну цивільно-правову відповідальність. Сделкоспособность (здатність здійснювати операції) і деліктоздатність (здатність самостійно відповідати за шкоду, заподіяну протиправними діями) є основними елементами дієздатності.
3. Громадянин, який не досяг 18-річного віку, набуває дієздатності в повному обсязі з часу вступу в шлюб. Ця норма спрямована в першу чергу на забезпечення рівності майнових прав подружжя (у противному випадку повнолітній чоловік мав би можливість укладати угоди, в тому числі і з общесупружескім майном, самостійно, а неповнолітній - тільки за згодою законних представників).

4. ПРОЕКТ ДОГОВОРУ РОЗДРІБНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
ДОГОВІР
роздрібної купівлі-продажу
г._________________ "___"_______ 200__р.
(Найменування підприємства, установи, організації, П.І.Б. фізичної особи),
__________________________________________________именуемое в
надалі Продавець, з одного боку, і ________________________
(Найменування підприємства, установи,
________________________, В особі _____________________________
організації, П.І.Б. фізичної особи),
___________________, Іменоване надалі Покупець, з іншого боку, уклали цей договір про наступне:
1. Предмет договору
1.1. Предмет договору, в подальшому товар, належить продавцю на праві власності, не закладений, не заарештований, не є предметом позовів третіх осіб.
Продавець зобов'язується передати ____________________________________
(Найменування товару і характеристики)
_____________________________________________________________
і стосуються його у власність Покупця, а Покупець зобов'язується оглянути товар, прийняти та оплатити на умовах цього договору.
1.2. Належність товару документально підтверджується _________
_____________________________________________________________
2. Обов'язки сторін
Продавець зобов'язується:
2.1. Передати товар та пов'язані супровідні документи Покупцеві на умовах цього договору.
2.2. Забезпечити перевезення товару.
2.3. Передати товар за описом і якості, що відповідає вимогам договору, у тарі та упаковці, яка виключає можливість його псування (знищення) під час перевезення.
Покупець зобов'язується:
2.4. Уплатить за товар цену в соответствии с условиями договора.
3. Сумма договора. Порядок розрахунків
3.1.Сумма настоящего договора составляет __________________ рублей.
(___________________________________________________________).
(Сума прописом)
3.2. Расчеты по данному договору производятся после подписания настоящего договора (всей суммы, части суммы п. 3.3) в размере __________________ руб. путем (наличного, безналичного) расчета.
3.3. Выплата оставшейся части суммы будет осуществляться «____» числа каждого месяца, включительно, с момента заключения настоящего договора, в размере ____________ руб.
3.4. Покупатель вправе воздержаться от уплаты цены (суммы) договора в случае, если у него отсутствовала возможность осмотра по вине Продавца.
4. Срок исполнения договора
4.1. Договор вступает в силу с момента его подписания.
4.Передача (товара) осуществляется "____"_____________200__г.
4.3. Срок исполнения договора может быть продлен лишь в случае, если одна из сторон приостановит исполнение своих обязательств.
4.4. Приостановление исполнения обязательств возможно лишь в выявившихся после заключения настоящего договора случаях серьезного недостатка в способности другой стороны осуществить исполнение или ее поведение по подготовке исполнения договора.
4.5. Сторона, приостанавливающая исполнение, независимо от того, делается это до или после отправки ______________________________ (товара), должна незамедлительно известить другую сторону в письменной форме и должна продолжить осуществление исполнения, если другая сторона предоставит достаточные гарантии исполнения своих обязательств.
5.1. Ответственность сторон, не предусмотренная в настоящем договоре, определяется в соответствии с положениями ГК РФ.
5.2. Стороны освобождаются от ответственности за частичное или полное неисполнение обязательств по настоящему договору, если это неисполнение явилось следствием обстоятельств непреодолимой силы, возникших после заключения договора в результате событий чрезвычайного характера, которые сторона не могла ни предвидеть, ни предотвратить разумными мерами (форс-мажор). К таким событиям чрезвычайного характера относятся: наводнение, пожар, землетрясение, взрыв, шторм, оседание почвы, эпидемии и иные явления природы, а также война или военные действия, забастовка в отрасли или регионе, принятие органом государственной власти или управления решения, повлекшего невозможность исполнения настоящего договора.
5.3. При наступлении и прекращении указанных в п.5.2 обстоятельств сторона по настоящему договору, для которой создалась невозможность исполнения ее обязательств по настоящему договору, должна немедленно известить другую сторону, приложив соответствующую справку.
5.4. При отсутствии своевременного извещения, предусмотренного в п.5.3., сторона обязана возместить другой стороне убытки, причиненные неизвещением или несвоевременным извещением.
5.5. Наступление форс-мажорных обстоятельств влечет увеличение срока исполнения договора на период их действия.
6. Рассмотрение споров
6.1. Все споры и разногласия, которые могут возникнуть из настоящего договора будут по возможности разрешаться путем переговоров между сторонами.
6.2. В случае невозможности разрешения споров путем переговоров стороны передают их на рассмотрение в арбитражный суд.
7. Иные положения
7.1. Договор, может быть, расторгнут по взаимному соглашению сторон или одной из них в случае нарушения условий договора другой стороной, выразившихся в явном нарушении условий настоящего договора. Одностороннее расторжение договора осуществляется путем письменного уведомления. При неполучении ответа на уведомление в семидневный срок с момента обычного срока получения уведомления, договор считается расторгнутым.
7.2. Стороны обязаны сообщать друг другу об изменении своего юридического адреса, номеров телефонов, телефакса в двухдневный срок.
7.3. С момента подписания настоящего договора вся предшествующая переписка, документы и переговоры между сторонами по вопросам, являющимся предметом настоящего договора, теряют силу.
7.4. Любые изменения и дополнения к настоящему договору действительны лишь если, они совершены в письменной форме и подписаны надлежаще уполномоченными на то представителями сторон. Приложения к настоящему договору составляют его неотъемлемую часть.
Адреса и подписи сторон:
Продавец Покупатель
тел._______________________ тел._____________________________
__________________________ ________________________________
(подпись) (подпись)
М.П. М.П.

Використаної літератури
А. Нормативні акти
1. Гражданский кодекс Российской Федерации с изменениями и дополнениями на 30 декабря 2008 г.
2. О некоторых вопросах, связанных с применением положений Гражданского кодекса РФ о договоре поставки: Постановление Пленума Высшего Арбитражного Суда РФ от 22 октября 1997 г. №18.
4. О закупках и поставках сельскохозяйственной продукции, сырья и продовольствия для государственных нужд: Федеральный закон от 2 декабря 1994 г. №53-ФЗ с изменениями и дополнениями на 2 декабря 2006 г.
5. О конкурсах на размещение заказов на поставки товаров, выполнение работ, оказание услуг для государственных нужд: Федеральный закон от 6 мая 1999 г. №97-ФЗ.
6. О поставках продукции для федеральных государственных нужд: Федеральный закон от 13 декабря 1994 г. № 60-ФЗ.
8. О размещении заказов на поставку товаров, выполнение работ и оказание услуг для нужд: Федеральный закон от 31.12.2005 №207-ФЗ.
Б. Література
1. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй/Под ред. проф. Т.Є. Абовой и А.Ю. Кабалкина; Ин-т государства и права РАН. - М.: Юрайт-Издат; Право и закон, 2003.
2. Комментарий к части второй Гражданского Кодекса Российской Федерации для предпринимателей. Під ред. М.І. Брагінського, В.І. Витрянского. – М.: Фонд Правовая культура, 2001.
3. Цивільне право. Підручник. Частина друга. Под общей редакцией А.Г. Калпина. - М.: Юрист, 2002.
4. Цивільне право Росії. Підручник. Частина друга: Зобов'язальне право: Курс лекцій / Відп. Ред. О.Н. Садиков. М., 1997.
5. Сергєєв А.П., Толстой Ю.К. Підручник з цивільного права. Частина 2. - М.: Проспект. - 2001.
6. Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право: Загальні положення. М., 1997.
7. Витрянский В.В. Договір купівлі-продажу і його окремі види. М.: Статус, 2001.
8. Завидів Б.Д. Договор: подготовка, заключение, изменение. М.: Инфра-М, 1997.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
54.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Ліквідація юридичної особи Договору поставки та купівлі-продажу
Договір поставки товарів для державних потреб як різновид договору купівлі-продажу
Ліквідація юридичної особи в зв язку з банкрутством
Ліквідація юридичної особи в звязку з банкрутством
Договору купівлі-продажу
Види договору купівлі-продажу
Види договору купівлі продажу
Укладення договору купівлі-продажу
Особливості договору купівлі продажу нерухомості
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru