додати матеріал

приховати рекламу

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Надзвичайні ситуації

Основні поняття та визначення

Відомо, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна, а самі небезпеки носять перманентний характер (перманентний - постійний, безперервно триває, від латинського permaneo - залишаюся, продовжувати).

Потенційна небезпека - це небезпека прихована, невизначена в часі і просторі. Реалізується потенційна небезпека через причини і в разі, якщо небажані наслідки будуть значні, то ця подія класифікується як надзвичайна ситуація.

Словник російської мови С. Ожегова пропонує таке визначення: надзвичайний - винятковий, дуже великий, що перевершує всі.

У житті всі відхилення від звичайного, нормального ми називаємо надзвичайною подією або ситуацією. У нормативних документах даються такі визначення.

Надзвичайна ситуація (НС) - це обстановка на певній території, що склалася в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного чи іншого лиха, які можуть спричинити або спричинили за собою людські жертви, шкоду здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу, значні матеріальні втрати і порушення умов життєдіяльності людей.

Екстремальне подія - це відхилення від норми процесів чи явищ.

Аварія - це екстремальна подія техногенного характеру, сталося з конструктивних, виробничих, технологічних або експлуатаційних причин, або через випадкових зовнішніх впливів, і що полягає у пошкодженні, виході з ладу, руйнуванні технічних пристроїв або споруд.

Виробнича або транспортна катастрофа - це велика аварія, що призвела за собою людські жертви, значну матеріальну шкоду та інші тяжкі наслідки.

Небезпечне природне явище - це стихійне подія природного походження, яке за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалості може викликати негативні наслідки для життєдіяльності людей, економіки і природного середовища.

Стихійне лихо - це катастрофічне природне явище (або процес), яке може викликати численні людські жертви, значну матеріальну шкоду та інші тяжкі наслідки.

Екологічна катастрофа (екологічне лихо) - надзвичайна подія особливо великих масштабів, викликане зміною (під впливом антропогенних факторів) стану суші, атмосфери, гідросфери та біосфери, що супроводжується масовою загибеллю живих організмів і економічним збитком.

Класифікація надзвичайних ситуацій

Всю сукупність можливих надзвичайних ситуацій доцільно спочатку розділити на конфліктні та безконфліктні.

До конфліктним, перш за все, можуть бути віднесені військові зіткнення, економічні кризи, екстремістська політична боротьба, соціальні вибухи, національні і релігійні конфлікти, тероризм, розгул кримінальної злочинності, великомасштабна корупція і ін

Безконфліктні надзвичайні ситуації, у свою чергу, можуть бути класифіковані (систематизовані) по значній кількості ознак, що описують явища з різних сторін їх природи і властивостей.

Всі надзвичайні ситуації можна класифікувати за трьома основними принципами - масштабу поширення, темпу розвитку і природу походження.

Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабом поширення

При класифікації надзвичайних ситуацій за масштабом поширення слід враховувати не тільки розміри території, що зазнала впливу НС, але і МОЖЛИВІ її непрямі наслідки. До них належать важкі порушення організаційних, економічних, соціальних та інших суттєвих зв'язків, що діють на значних відстанях. Крім того, береться до уваги тяжкість наслідків, яка і при невеликій площі НС може бути величезною і трагічною.

Локальні (приватні) надзвичайні ситуації не виходять територіально та організаційно за межі робочого місця або ділянки, малого відрізку дороги, садиби або квартири. До локальних відносяться надзвичайні ситуації, внаслідок яких постраждало не більше 10 чоловік, або порушено умови життєдіяльності не більше 100 осіб, або матеріальний збиток становить не більше 1 тис. мінімальних розмірів оплати праці.

Якщо наслідки надзвичайної ситуації обмежені територією виробничого чи іншого об'єкта (тобто не виходять за межі санітарно-захисної зони) і можуть бути ліквідовані його силами і ресурсами, то ці НС називаються об'єктовими.

Надзвичайні ситуації, поширення наслідків яких обмежено межами населеного пункту, міста (району), області, краю, республіки і усуваються їх силами і засобами, називаються місцевими. До місцевих належать надзвичайні ситуації, внаслідок яких постраждало понад 10, але не більше 50 чоловік, або порушено умови життєдіяльності понад 100, але не більше 300 осіб, або матеріальний збиток становить понад 1 тис., але не більше 5 тис. мінімальних розмірів оплати праці.

Регіональні надзвичайні ситуації - такі НС, які поширюються на територію кількох областей (країв, республік) чи економічний район. Для ліквідації наслідків таких НС необхідні об'єднані зусилля цих територій, а також участь федеральних сил. До регіональних відносяться НС, в результаті яких постраждало від 50 до 500 осіб, або порушено умови життєдіяльності від 500 до 1000 чоловік, або матеріальний збиток становить від 0,5 до 5 млн. мінімальних розмірів оплати праці.

Національні (федеральні) надзвичайні ситуації охоплюють великі території країни, але не виходять за її межі. Тут задіюються сили, засоби та ресурси всієї держави. Часто вдаються і до іноземної допомоги. До національних відносяться НС, в результаті яких постраждало понад 500 осіб, або порушено умови життєдіяльності понад 1000 осіб, або матеріальний збиток становить більше 5 млн. мінімальних розмірів оплати праці.

Глобальні (транскордонні) надзвичайні ситуації виходять за межі країни і поширюються на інші держави. Їх наслідки усуваються силами і засобами як постраждалих держав, так і міжнародного співтовариства.

Класифікація надзвичайних ситуацій за темпом розвитку

Кожному виду надзвичайних ситуацій властива своя швидкість поширення небезпеки, що є важливою складовою інтенсивності протікання надзвичайної події і характеризує ступінь раптовості впливу вражаючих факторів. З цієї точки зору такі події можна підрозділити на:

  • раптові (вибухи, транспортні аварії, землетруси тощо);

  • стрімкі (пожежі, викид газоподібних сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, сель тощо),

  • помірні (викид радіоактивних речовин, аварії на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо);

  • плавні (аварії на очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні відхилення і т.п.). Плавні (повільні) надзвичайні ситуації можуть тривати багато місяців і років, наприклад, наслідки антропогенної діяльності в зоні Аральського моря.

Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням

У Росії застосовується базова класифікація НС, побудована за типами та видами надзвичайних подій, що ініціюють надзвичайні ситуації. При цьому застосовується наступна нумерація і термінологія.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

1.1. Транспортні аварії (катастрофи):

  • товарних поїздів;

  • пасажирських поїздів;

  • річкових і морських вантажних суден;

  • на магістральних трубопроводах і ін

1.2. Пожежі, вибухи, загроза вибухів:

  • пожежі (вибухи) на транспорті;

  • пожежі (вибухи) в будівлях та спорудах житлового, соціально - побутового, культурного значення та ін

    1.3. Аварії з викидом (загрозою викиду) хімічно небезпечних речовин (Хов):

    • аварії з викидом (загрозою викиду) Хов при їх виробництві, переробці йди зберіганні (поховання);

    • втрата джерел Хов;

    • аварії з хімічними боєприпасами та ін

    1.4. Аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин:

    • аварії на атомних станціях;

    • аварії транспортних засобів і космічних апаратів з ядерними установками;

    • аварії з ядерними боєприпасами в місцях їх зберігання, експлуатації або установки;

    • втрата радіоактивних джерел та ін

    1.5. Аварії з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних речовин (БОВ):

    • аварії з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних речовин на підприємствах і в науково-дослідних установах;

    • втрата БОВ та ін

    1.6. Раптове обвалення будівель, споруд:

    • обвалення елементів транспортних комунікацій;

    • обвалення виробничих будівель і споруд;

    • обвалення будинків і споруд житлового, соціально - побутового та культурного значення.

    1.7. Аварії на електроенергетичних системах:

    • аварії на автономних електростанціях з тривалим перервою електропостачання всіх споживачів;

    • вихід з ладу транспортних електроконтактних мереж та ін

    1.8. Аварії на комунальних системах життєзабезпечення:

    • аварії в каналізаційних системах з масовим викидом забруднюючих речовин;

    • аварії на теплових мережах в холодну пору року;

    • аварії в системах постачання населення питною водою;

    • аварії на комунальних газопроводах.

    1.9. Аварії на очисних спорудах:

    • аварії на очисних спорудах стічних вод промислових підприємств з масовим викидом забруднюючих речовин;

    • аварії на очисних спорудах промислових газів з масовим викидом забруднюючих речовин.

    1.10. Гідродинамічні аварії:

    • прориви гребель (дамб, шлюзів тощо) з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затопленням;

    • прориви гребель з утворенням проривного паводку та ін

    Надзвичайні ситуації природного характеру

    2.1. Геофізичні небезпечні явища:

    • землетрусу;

    • виверження вулканів.

    2.2. Геологічні небезпечні явища (екзогенні геологічні явища):

    • зсуви;

    • селі;

    • пилові бурі;

    • обвали, осипи, Куруме, ерозія, схиловий змив і ін

    2.3. Метеорологічні та агрометеорологічні небезпечні явища:

    • бурі (9-11 балів), урагани (12-15 балів), смерчі, торнадо, шквали, вертикальні вихори;

    • крупний град, сильний дощ (злива), сильний туман;

    • сильний снігопад, сильна ожеледь, сильний мороз, сильна хуртовина, заморозки;

    • сильна спека, посуха, суховій.

    2.4. Морські гідрологічні небезпечні явища:

    • тропічні циклони (тайфуни), цунамі, сильне хвилювання (5 і більше балів), сильне коливання рівня моря;

    • ранній крижаний покрив, натиск льодів, інтенсивний дрейф криги, непрохідний лід;

    • відрив прибережних льодів і ін

    2.5. Гідрологічні небезпечні явища:

    • високі рівні вод (повені), повені;

    • затори та зажори, низькі рівні вод та ін

    2.6. Гідрогеологічні небезпечні явища:

    • низькі рівні грунтових вод;

    • високі рівні грунтових вод.

    2.7. Природні пожежі:

    • лісові пожежі;

    • пожежі степових та хлібних масивів;

    • торф'яні пожежі, підземні пожежі горючих копалин.

    2.8. Інфекційні захворювання людей:

    • поодинокі випадки екзотичних та особливо небезпечних інфекційних захворювань;

    • групові випадки небезпечних інфекційних захворювань та ін

      • 2.9. Інфекційна захворюваність сільськогосподарських тварин:

        • поодинокі випадки екзотичних та особливо небезпечних інфекційних захворювань;

        • інфекційні захворювання не виявленої етіології та ін

        2.10. Поразки сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками:

        • масове поширення шкідників рослин;

        • хвороби не виявленої етіології та ін

        Надзвичайні ситуації екологічного характеру

        3.1. Надзвичайні ситуації, пов'язані зі зміною стану суші (грунту, надр, ландшафту):

        • катастрофічні осідання, зсуви, обвали земної поверхні через вироблення надр при видобуванні корисних копалин та іншої діяльності людини;

        • наявність важких металів (у тому числі радіонуклідів) та інших шкідливих речовин у грунті (грунті) понад гранично допустимих концентрацій;

        • інтенсивна деградація грунтів, опустелювання на великих територіях через ерозію, засолення, заболочування грунтів та ін;

        • кризові ситуації, пов'язані з виснаженням не поновлюваних природних копалин;

        • критичні ситуації, викликані переповненням сховищ (звалищ) промисловими і побутовими відходами, забрудненням ними довкілля.

        3.2. Надзвичайні ситуації, пов'язані зі зміною складу і властивостей атмосфери (повітряного середовища):

        • різкі зміни погоди або клімату в результаті антропогенної діяльності;

        • перевищення ГДК шкідливих домішок в атмосфері;

        • температурні інверсії над містами;

        • «Кисневий» голод у містах;

        • значне перевищення гранично допустимого рівня міського шуму;

        • освіта великої зони кислотних опадів;

        • руйнування озонового шару атмосфери;

        • значні зміни прозорості атмосфери.

        3.3. Надзвичайні ситуації, пов'язані зі зміною стану гідросфери (водного середовища):

        • брак питної води внаслідок виснаження водних джерел або їх забруднення;

        • виснаження водних ресурсів, необхідних для організації господарсько - побутового водопостачання і забезпечення технологічних процесів;

        • порушення господарської діяльності та екологічної рівноваги внаслідок забруднення зон внутрішніх морів та світового океану.

        Надзвичайні ситуації

        АНТРОПОГЕННИХ

        ПРИРОДНІ

        Транспортні аварії
        Аварії на промислових об'єктах
        Водогосподарські аварії
        Аварії на системах життєзабезпечення
        Аварії на вибухо-і пожежонебезпечних об'єктах
        НС, пов'язані зі зміною стану гідросфер

        Геологічні небезпечні явища
        Гідрометеорологічні і геліофізичних небезпечні явища
        Природні пожежі
        Особливо небезпечні епідемії
        НС, пов'язані зі зміною стану і властивостей атмосфери
        НС, пов'язані зі зміною стану тваринного і рослинного світу

        Аналізуючи класифікацію надзвичайних ситуацій за походженням, слід відзначити такі особливості.

        На транспорті аварії і катастрофи можуть бути різними.

        По-перше, це авіаційні катастрофи, що тягнуть за собою значну кількість людських жертв. Вони, як правило, вимагають пошукових та аварійно-рятувальних робіт.

        По-друге, аварії і катастрофи поїздів на залізничному транспорті, вибухи і прояви агресивних властивостей перевезених вантажів. У цих випадках спостерігаються не тільки руйнування транспортних засобів, загибель і каліцтва людей, а й забруднення місцевості.

        І, нарешті, аварії на водних комунікаціях, що супроводжуються значними людськими жертвами і забрудненням акваторій портів та прибережних територій нафтопродуктами та сильнодіючими отруйними речовинами.

        Аварії на промислових об'єктах можливі без забруднення навколишнього природного середовища поза санітарно - захисної зони, але при цьому найчастіше забруднюються і руйнуються виробничі приміщення та інші споруди, що знаходяться на території підприємства.

        Навколишнє природне середовище часто забруднюється при аваріях з викидом радіоактивних речовин. До них відносяться:

        • аварії на АЕС з руйнуванням виробничих приміщень, інженерних споруд і радіоактивним забрудненням території за межами санітарно - захисних зон;

        • витік радіоактивних газів на підприємствах ядерно-паливного циклу;

        • аварії на ядерних суднах, падіння літальних апаратів з ядерними енергетичними пристроями на борту з подальшим радіоактивним забрудненням місцевості.

        Аварії з викидом хімічних або бактеріологічних речовин супроводжуються груповим ураженням обслуговуючого персоналу та населення на прилеглій до об'єкта території. Такі аварії вимагають проведення дегазаційних та інших спеціальних заходів на значній території.

        Під водогосподарськими катастрофами маються на увазі затоплення, що утворюються в результаті руйнування гідротехнічних споруд. До аварій на системах життєзабезпечення населення відносяться аварії на трубопроводах, при яких транспортуються речовини викидаються в навколишнє середовище, аварії на енергомережах, а також на інших інженерних спорудах. Всі вони, так чи інакше, порушують нормальну життєдіяльність населення.

        Особливо небезпечними епідеміями вважаються епідемії чуми, холери, віспи, сибірської виразки, жовтої лихоманки, СНІДу, а також інших хвороб, що охоплюють значну частину населення.

        Епізоотії (широке поширення заразних хвороб тварин) створюють надзвичайні стани, пов'язані зі зміною тваринного світу.

        Епіфітотії (широке поширення інфекційних хвороб рослин) створюють надзвичайні стани, пов'язані зі зміною рослинного світу.

        Кожна надзвичайна ситуація характеризується своєрідністю наслідків, що заподіюються здоров'ю людей і народному господарству. Найбільш тяжкі наслідки приносять природні катастрофи та стихійні лиха. Аналіз показує, що 90% з них припадає на чотири види: повені - 40%, тайфуни - 20%, землетруси і посуха - по 15%. За кількістю постраждалих і руйнівній дії, тайфуни і сильні землетруси (8 і більше балів) порівнянні з ядерними вибухами. Так, наприклад, число жертв від землетрусу в італійському місті Мессіні (1908) склало 120 тис. чоловік, у Токіо (1923) -143 тис. осіб, у Вірменії (1988) загинуло близько 25 тис. і поранено було понад 18 тис. осіб .

        Тривожним набатом прозвучали катастрофи в індійському місті Бхопале (1984) та на Чорнобильській АЕС (1986). Їх масштаби вийшли за межі територіально - географічних понять і зажадали перегляду підходів до екстремальних ситуацій, що завдає великої шкоди.

        В даний час на території Російської Федерації щорічно відбувається приблизно 1,5 тис. великих надзвичайних ситуацій. У них страждає більше 10 тис. чоловік, з яких більше 1 тис. гине. І це без урахування наймасовіших подій - дорожньо - транспортних, що забирають щорічно 30 і більше тис. життів росіян.

        Вражаючі фактори надзвичайних ситуацій

        Основними видами наслідків надзвичайних ситуацій є: руйнування, захворювання, загибель, різного виду зараження (радіоактивне, хімічне, бактеріальне) і ін

        Крім цього люди, перебуваючи в екстремальних умовах надзвичайної ситуації, відчувають психотравмуючі фактори. Йде порушення психічної діяльності у вигляді реактивних (психогенних) станів. При цьому психогенне вплив відчувають і люди, що знаходяться поза зоною дії надзвичайної ситуації. По суті, це очікування надзвичайної ситуації та її наслідків.

        Якщо радіус дії небезпечних і шкідливих факторів надзвичайних ситуацій можна визначити розрахунком, то радіус дії психотравмирующего може бути будь-яким. При цьому розвивається фобія (від грецького phobos - страх, страх), тобто нав'язливий, не приходить страх перед чим-небудь.

        У 1945 році, після атомного бомбардування американцями японських міст Хіросіми і Нагасакі, радіацією було зачеплено приблизно 160 тис. жителів, але страх перед ядерним зброєю стали відчувати всі жителі планети. Після аварії на Чорнобильській АЕС більше 15 млн. людей стали відчувати страх перед радіацією. Так звана радіофобія здатна призвести до таких психічних розладів, що можуть розвинутися захворювання, що відзначаються при променевої хвороби. Найчастіше психотравмуючі фактори посилюються через пресу та електронні засоби масової інформації (телебачення, радіо та ін.)

        Для жителів Росії психотравмуючі фактори посилюються тим, що гостро не вистачає фахівців в області психології людини. За різними оцінками у нас від 1,5 до 4 тис. подібних фахівців, а, наприклад, в США їх десятки тисяч.

        Небезпечні і шкідливі фактори надзвичайної ситуації, впливаючи на конкретну територію з розташованими на ній населенням, спорудами, флорою і фауною, утворюють вогнище ураження.

        При цьому розрізняють:

        • простий вогнище ураження - це вогнище ураження, що виник під впливом одного вражаючого фактора (наприклад, руйнування від вибуху або пожежі);

        • складний вогнище ураження - це вогнище ураження, що утворився в результаті дії кількох вражаючих факторів (наприклад, внаслідок вибуху сталися руйнування конструкцій, що викликали пожежу і розгерметизацію ємностей з хімічно - небезпечними речовинами).

        Найчастіше вогнища ураження складні. Наприклад, землетруси приносять не тільки руйнування, але і пожежі, інфекційні захворювання і психічні розлади що залишилися в живих мешканців.

        Форми вогнищ ураження залежать від природи джерела, наприклад, при землетрусі - кругла форма, ураган утворює форму у вигляді смуги, а пожежа або зсув утворюють вогнище ураження неправильної форми.

        Стадії розвитку надзвичайних ситуацій

        Дослідження в області надзвичайних ситуацій дозволяють зробити висновок, що основна маса екстремальних подій виникає в результаті:

        • впливу природного фактора (природні процеси внаслідок гравітації, земного обертання, різниці температур і ін);

        • впливу природного середовища на споруди і техніку (корозія, зміна технічних показників і т.п.);

        • виникнення або розвитку з вини людини (наприклад, при порушенні правил експлуатації) відмов і дефектів у спорудах, машинах і т.п.;

        • впливу технологічних процесів (температур, вібрації, агресивних парів і рідин, підвищених навантажень та ін) на споруди, машини, механізми і т.п.;

        • військової діяльності та ін

        Незалежно від класифікаційної приналежності, у розвитку надзвичайних ситуацій виділяють чотири стадії.

        • Зародження - виникнення умов або передумов для надзвичайної ситуація (посилення природної активності, накопичення деформацій, дефектів і т.п.). Встановити момент початку стадії зародження важко. При цьому можливе використання статистики конструкторських відмов і збоїв, аналізуються дані сейсмічних спостережень, метеорологічні оцінки і т.п.

        • Ініціювання - початок надзвичайної ситуації. На цій стадії важливим є людський фактор, оскільки статистика свідчить, що до 70% техногенних аварій і катастроф відбувається внаслідок помилок персоналу. Більше 80% авіакатастроф і катастроф на морі пов'язані з людським чинником. Для зниження цих показників необхідна більш якісна підготовка персоналу. Так, наприклад, у США для підготовки оператора для АЕС витрачається до 100 тис. доларів. Необхідно піднімати престиж роботи диспетчера і оператора.

        • Кульмінації - стадія вивільнення енергії чи речовини. На цій стадії відзначається найбільший негативний вплив на людину і навколишнє середовище шкідливих і небезпечних факторів надзвичайної ситуації. Однією з особливостей цієї стадії є вибуховий характер руйнівного впливу, залучення до процесу токсичних, енергонасичених та інших компонентів.

        • Загасання - локалізація надзвичайної ситуації та ліквідація її прямих і непрямих наслідків. Тривалість даній стадії різна, можливі дні, місяці, роки і десятиліття.

        В якості прикладу пропонується наступна послідовність подій:

        • наступ пожежонебезпечного періоду в лісі можна оцінити як стадію зародження надзвичайної ситуації;

        • надісланий не загашені багаття в лісі викликав стадію ініціювання надзвичайної ситуації;

        • лісова пожежа - це стадія кульмінації надзвичайної ситуації;

        • стадія згасання починається з моменту взяття під контроль пожежі, тобто його локалізації (обмеження). Закінчення стадії загасання пов'язано з гасінням пожежі та подальшими роботами з рекультивації земель і відновлення лісових посадок.

        Організаційна структура Міністерства з надзвичайних ситуацій Росії

        Одним з напрямків у діяльності Міністерства є керівництво створенням і розвитком Російської системи попередження і дій у надзвичайних ситуаціях (РСЧС). Вона створена з метою об'єднання зусиль федеральних і місцевих органів виконавчої влади, їх сил і засобів у справі попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій. Функціональна схема РСЧС представлена ​​на рис.

        Уряд Російської Федерації

        |

        Міністерство Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних бествій

        |

        Робочий орган:

        Російська система попередження та дій у надзвичайних ситуаціях

        |

        ПІДСИСТЕМИ

        | | |

        Відомча (комісії з НС)

        Територіальна за рівнями: федеральний, регіональний, місцевий (комісії з НС)

        Функціональна (комісії з НС)

        Функціональна схема Російської системи попередження і дій у надзвичайних ситуаціях

        Функціональна підсистема і комісії з надзвичайних ситуацій включає в себе:

        • органи повсякденного керівництва та чергові диспетчерські групи;

        • сили і засоби спостереження і контролю за надзвичайними ситуаціями;

        • сили і засоби ліквідації надзвичайних ситуацій та ін

        Сили та засоби ліквідації надзвичайних ситуацій

        Найважливішою складовою частиною єдиної государстенной системи попереджень і ліквідації надзвичайних ситуацій є її сили і засоби. Вони поділяються на сили і засоби спостереження і контролю та засоби ліквідації надзвичайних ситуацій.

        Міністерство Російської Федерації у справах ЦО, НС та ліквідації наслідків стихійних лих у якості основної мобільного сили має в своєму розпорядженні загонами і службами Асоціації рятувальних формувань Росії. Так, у звітній доповіді міністра МНС Росії С. Шойгу за 1996 рік були опубліковані наступні показники:

        • всього діяло 129 рятувальних формувань (загонів) пошуково - спасатальной служби (ППС) міністерства;

        • силами рятувальних загонів проведено понад 2000 операцій, в яких було врятовано понад 500 людей.

        Крім загонів рятувальників, МНС Росії задіює такі сили:

        • военнізірованние і невоеннізірованние протипожежні, пошуково - рятувальні та аварійно - відновлювальні формування федеральних органів виконавчої влади та організацій України;

        • установи та формування служби екстреної медичної допомоги МОЗ Росії та інших федеральних органів виконавчої влади та організацій України;

        • формування служби захисту тварин і рослин Міністерства сільського господарства Росії;

        • частини Міністерства внутрішніх справ (МВС) Російської Федерації та підрозділи муніципальної міліції;

        • сили цивільної оборони у військових з'єднаннях і на об'єктах народного господарства;

        • військові частини і з'єднання радіаційного, хімічного, біологічного захисту та інженерних військ Міноборони Росії;

        • сили та служби пошукового та аварійно - рятувального забезпечення польотів цивільної авіації;

        • відновлювальні та пожежні поїзди Міністерства шляхів сполучення Росії;

        • аварійно - рятувальні служби Військово - Морського флоту Росії та інших міністерств;

        • воєнізовані протиградові і протилавинні служби Росгідромету;

        • територіальні аварійно - рятувальні формування Державної інспекції по маломірних суднах РФ Мінприроди Росії;

        • підрозділи Державної протипожежної служби МВС Росії;

        • воєнізовані гірничорятувальні, протифонтанної і газорятувальні частини Мінпаливенерго Росії;

        • аварійно - технічні центри та спеціалізовані загони Мінатому Росії;

        • загони і фахівці - добровольці громадських об'єднань.

        Список літератури

        1. http://www.znakcomplect.ru/tehbez1.php

        2. http://www.arspas.ru/mchs/spravochnik/1/likvid_chs.php

        3. http://www.mchs.gov.ru/

        4. http://www.intuit.ru/department/itmngt/mantechno/6/

        5. Сахно І.І., Сахно В.І. Медицина катастроф (організаційні питання). - М.: ГОУ ВУНМЦ МОЗ України, 2002.

        6. Куреленко Є. Автокатастрофи http://belkmk.narod.ru

        7. «Медико-тактична характеристика залізничних катастроф». Http://belkmk.narod.ru

        8. «Організація медико-санітарного забезпечення при терористичних актах з використанням небезпечних хімічних речовин. Методичні рекомендації »від 08.02.2007 р. http://law-news/ru/med/m11

        9. «Організація екстреної медичної допомоги при радіаційних аваріях». Http://cityref.ru

        10. «Медико-тактична характеристика вибухів». Http://belkmk.narod.ru

        Посилання (links):
      • http://www.znakcomplect.ru/tehbez1.php
      • http://www.arspas.ru/mchs/spravochnik/1/likvid_chs.php
      • http://www.mchs.gov.ru/
      • http://www.intuit.ru/department/itmngt/mantechno/6/
      • http://belkmk.narod.ru/
      • http://cityref.ru/
    • Додати в блог або на сайт

      Цей текст може містити помилки.

      Безпека життєдіяльності та охорона праці | Реферат | 110,6кб. | скачати

      Схожі роботи:
      Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій 2
      Гасіння пожежі та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на ЗАТ Миргородський елеватор
      Попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків
      Прогнозування попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій на Туймазінському газопереробному
      Прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій на гідротехнічних спорудах Павлівської ГЕС
      Медико-санітарне забезпечення під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру
      Ліквідація наслідків катастроф
      ЧАЕС - ліквідація наслідків
      Медико санітарне забезпечення під час ліквідації наслідків надзвичайних
      © Усі права захищені
      написати до нас
      Рейтинг@Mail.ru