Лицарі Лицарські ордена Хрестові походи

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Навколо лицарів, яких одні називають неус-

трашімимі воїнами, захисниками слабких,

галантними кавалерами, а інші-нестійкий-

вими в бою, дикими гвалтівниками, жадібними грабіжниками, вертілася в сутності історія

європейського Середньовіччя, тому що вони в ті часи були реальною силою, яка тво-

рила історію. Лицар - це перш за все про-професійний воін.Но не просто воїн. "Ри-

цар "," Рейтер "," Шевальє "... на всіх мовах

означає "вершник". Спорядження Лицаря було дуже дорогим: ще наприкінці Хстолетія, коли

розрахунок вівся на худобу, комплект озброєння

разом з конем коштував 45 чи корів 15 коби-ліц.Аето величина чи череди навіть табуна цілого села!

Але мало взяти в руки зброю - нею треба вміти

відмінно пользоваться.Для цього треба беспрес-

танние треніровкм з самого юного віку.

Отже, тяжеловооружонний вершник повинний бути багатою людиною, що розташовує часом.


-1 -

У XI - XII вв.термін «лицар» отримав понад

широке значення і позначав людини благо-

рідного походження, що належить до військового стану.

За клятву вірності сеньйору лицар одержував

землю з працюючими на нього селянами,

право на суд над ними, право збору і привласнення податків.

Як же відбувався справжній бій? Два зако-

ванних у залізо вершника, закритих щитами, виставивши вперед довгі списи, СШІ-

балісь з нальоту, і від страшного таранного удару, посиленого вагою збруї і вагою

коня в сполученні зі швидкістю руху,

один з них з тріснутим щитом і розпір-

тієї чи кольчугою просто приголомшений виле-

тал з седла.Еслі ж збруя витримували,

а списи ламалися, починалося «рубка» на мечах

Удари були рідкісними, але страшнимі.Об їхню силу говорять останки воїнів, загиблих в сра-

женіях Середньовіччя,-розрубані черепи,

перерубані гомілкові кості.Вот заради та-

кого бою і жили лицарі.

Лицарська честь розумілася дуже своєрідна-

Разно.Устав тамплієрів дозволяв лицарю

нападати на супротивника попереду і ззаду, спра-


-2 -

ва і ліворуч, скрізь, де можна нанести удар.Но ес-

Чи противник змушував відступити хоча б

кілька лицарів, їхні соратники, помітивши це,

як правило, вдарялися в панічну втечу,

яке не в силах була зупинити жоден

полководець.

Ніякої дисципліни в лицарів не було і бути не могло.Ібо лицар-індивідуальний боєць, привілейований воїн з болісно гострим почуттям власної гідності.

Він професіонал від народження й у військовій де-

ле дорівнює кожному зі свого стану, аж до

короля.В бої він залежить тільки сам від себе

і може виділитися, бути першим, тільки по-

казав свою хоробрість, добротність своєї дос-

Пехов і жвавість коня.І він показував це все-

ми силами.

Лицарів було мало.Напрімер, у всій Англії

в 70-х рр.. XIII в.насчітивалось 2750 рицарей.В

боях брало участь звичайно кілька десятків лицарів, і лише у великих боях вони обчислювалися сотнями, рідко перекидаючи за тисячу.Понятно, що ця мізерна кількість звіт-

у повноцінних бійців не можна було розтрачено-вать, розпорошувати по мелочам.І тоді з кінця

XI ст., Під час хрестових походів, сталі метушні-


-3 -

кати духовно-лицарські ордени зі строгими

статутами, що регламентують бойові дію-

вия.



Тамплієри. Офіційно цей орден називаються

вався «Таємне лицарство Христове і Храму

Соломона », але в Європі був відомий як Ор-

ден лицарів Храма.Его резиденція знаходилася в Єрусалимі, на місці, де, за переказами, був

розташований храм царя Соломона.Саміх ж лицарів називали храмовниками.

На печатці тамплієрів були зображені два

лицаря, скачуть на одного коня, що поса-

але було говорити про бідність і братстве.Сім-

валом ордену став білий плащ з червоним вось-

міконечним хрестом.

Метою його членів було «по можливості піклуватися про дороги і шляхи, а особливо про охорону прочан». Статут забороняв будь-які світські розваги, сміх, спів і т.д.Рицарі

повинні були дати три обітниці: цнотливості,

бідності та послушанія.Дісціпліна була жесткой.Орден підпорядковувався лише своєму Ве-

лікому магістру і Папі римському.

-4 -

ГОСПІТАЛЬЕРИ.Офіціальное назва-

«Орден вершників госпіталю Святого Іоанна

Єрусалимського ». Спочатку головною заду-

чий ордена був догляд за хворими та пораненими.

Лицарі роздавали безоплатну допомогу бід-

някам, влаштовували для них три рази на тиждень

безкоштовні обеди.Госпітальери мали притулком для підкидьків і грудних Младен-

цев.Однако з середини XII в.главной обов'язках,

стю лицарів стає війна з невірними

і охорона паломників.

Лицарі брали три обітниці: бідності, це-

ломудрія і послушанія.Сімволом ордену став

восьмикутний білий крест.Первоначально

він знаходився на лівому плечі чорної мантії.

Пізніше лицарі стали носити червоне вбрання

з нашитим на грудях крестом.В ордені було три категорії: лицарі, капелани, що служить

братія.Во чолі ордена стояв Великий магістр.Для прийняття важливих рішень соби-

рался генеральний капітул.


Тевтонців. («Орден Будинку Святої Марії

Тевтонської »). У XII в. У Єрусалимі істота-

вал госпіталь німецькомовних паломників.

Він і став попередником Тевтонського

ордена.

-5 -

Лицарі ордену давали обітниці цнотливості, по-

слухання і бедності.В відміну від інших ор-

Денов, лицарі яких були різних «язиків»

(Національностей), Тевтонський орден в основ-

ном складався з німецьких лицарів.

Символом ордена були білий плащ і прос-

тієї чорний хрест.

Тевтонці дуже швидко залишили свої обов'язки з охорони паломників та лікування

ранених.Орден став займатися «благої діяль-

тельностью »-вогнем і мечем нести слово хри-

тово в східні землі.Землі, які завоював-

вивалі лицарі, ставали їх володінням при

верховної влади ордена.

Лицарі підкорили країни Прибалтики, осно-

вав місто Рігу.Оні підкорили пруссів і відобра-

Чи є у Польської держави північні землі.Од-

нако план приєднання російської території

до земель Тевтонського ордена зазнав пів-

ний крах.

У XX ст. німецькі фашисти звеличували колишні заслуги ордена і його ідеологію.Оні

використовували і символіку тевтонцев.Желез-

ний хрест (чорний хрест на білому тлі) був

важливою нагородою «Третього рейху».

Тевтонський орден формально існує в

Німеччині і до цього дня.

-6 -



Учениці 3-а класу

Української гімназії № 1

Корсюченко Євгенії


Хрестовий Похід називають вій-

ні експедиції, організовані західним хри-

стіанскім світом проти мусульман.Іх метою

було завоювання Єрусалиму і Святої зем-

Чи (Палестини). З 1095г. по 1291г. було перед-

прийнято восем великих походів у Святу зем-

лю.Кроме того, хрестовими походами також

вважаються експедиції проти язичників або

єретиків в самій Європі (наприклад, завоювання

прибалтійських земельТевтонскім орденом,

війни з маврами в Іспанії, війни з єретика-

мі-альбігойцями в Південній Франції, військові операції угорських військ проти єретиків у Боснії.

Хрестові походи були викликані не тільки суто релігійними устремліннями, а й тим

що з кінця Хв.Европа переживала економіч-

ське возраждение і вела з мусульманським світом боротьбу на торгових шляхах Середземноморського

морья: контроль над Полестіной значно

полегшив би торговельні підприємства європей-

ських купцов.В цей же час в умовах порів-

даткового благополуччя збільшувалася євро-

пейської населення, а так як військова справа було

досить вигідним заняттям, то в Європі ско-

пілась величезна військова сила, готова до


-7 -

найризикованішим підприємствам і не зна-

дящая застосування будинку.

18 листопада 1095г. у французькому місті Клермоні Папою Урбаном II був скликаний церков-

вний собор, який підтримав ідею війни з му-

сульманамі за християнські святині на Вос-

токе.Участнікам походу дарувалася простіше-

ня всіх грехов.Отправляющіеся в Святу

землю давали обітницю нести хрест на плечах

своїх до кінця і дійсно пришивали до свого одягу хрести, від чого і звалися хрестоносцями.

Першими без особливих приготувань виступили простолюдіни.Ета погано збройних-

женная натовп, на чолі з ченцем Петром Пустельником і збанкрутілим лицарем Валь-

тером голяка, пройшла через Угорщину і Бол-

гарію, учинивши безліч заворушень.

Основні сили хрестоносців рушили поз-

ж і складалися з чотирьох отрядов.В основ-

ном в цей похід відправилися вояки з зе-

мілину, підпорядкованих французькому королеві це-

брухт військо налічувало близько 4000 вершників

та 25 000 піхотинців.

До початку XII ст. хрестоносцями було захоплено-

але практично все узбережжя Палестини і

такі міста, як Арсуфа, Цезарея, Акра, Бейрут,

-8 -

Сидон, Ашкелон, та й ТірБило створено чоти-

ре держави: Єрусалимське королівство,

князівство Антіохійське, графства Тріполі

і Едеське. . Засновником Іерусалі-

мского королівства став Готфрід Бульйонський

який був проголошений «захисником

Святого Гробу Господнього ».

Вся історія держав хрестоносців на Сході пройшла в постійних війнах з му-

сульманскім окруженіем.Мощние лицарські

замки і постійна готовність зустріти

ворога зі зброєю в руках дозволили крестонос-

цям довго зберігати свої володіння у Святій

землі.


У середині XII ст. Мусульмани повели серйозний напад на християнські володіння на Вос-

токе.В 1144г. впала Едесса.Тогда був підпри-

Нят другий хрестовий похід (1147-1149гг.).

Слово Боже проповідував лицарям відомого-

ний богослов абат Бернар Клервоскій.На

Цього разу в експедиції взяли участь два

монарха: німецький король Конрад III і фран-

кий король Людовик VII. Конрад на чолі

німецьких військ пройшов углиб Анатолії та

був вщент розгромлений мусульманамі.После

поразки Конрад сховався в Нікеї, чекаючи-

-9 -

чись підходу французьких сил.

Звідти Конрад разом з військом Людова-

ка VII виступив в Ефес, але по дорозі захворів

і повернувся до Константінополь.А француз-

ська армія пробивалася далі, відчуваючи жорстокі позбавлення і витрачаючи сили в стич-

ках з туркамі.Армія рушила до Єрусалиму,

де Людовика чекав Конрад, ізлічівшійся в

Константинополі, і тут же було прийнято

фатальне рішення взяти штурмом сирійський

місто Дамаск.Однако після довгої безуспеш-

ної облоги блискуче хрестоносне воїнство

відступило від Дамаска.Второй хрестовий

похід завершився безславно.


Третій хрестовий похід став відповіддю

Заходу на захоплення в 1187г. Єрусалиму і ряду палестинських земель султаном Єгипту відважним воїном Салах-ад-Діном, відомим

в Європі під ім'ям Саладіна.Во час цієї

експедиції хрестоносці завоювали острів

Кіпр і, уклавши угоду з Саладіном, су-

мілині зберегти за собою узбережжі Палесті-

ни від Тиру до Яффи.Століца Єрусалимської-

го королівства була перенесена в Акру, а купці

і поломников отримали право вільно посе-

щать Єрусалим протягом трьох років.

-10 -

Четвертий хрестовий похід спочатку був задуманий як військова операція проти

Егіпта.Во чолі хрестоносців встав маркіз

Боніфацій Монферратський з Ломбардії,

який мав міцні зв'язки з Востоком.Для

того, щоб військо переправилося до Африки,

був необхідний флот, який погодилася

надати Венеція за половину військової добичі.Однако у хрестоносців не вистачило грошей, щоб сплатити витрати венеціанців.

Тоді дож Енріко Дандоло запропонував крес-

Тоносцам поки відкласти похід у египед і

захопити багатий торговий місто Задар на

східному узбережжі Адріатичного моря в Далмаціі.Несмотря на заборону Папи Інноке-

нтія III (1198-1216гг.) розоряти християнські

землі, хрестоносці осадили Задар і Взяли його

в 1202г.А потім дож, знову використовуючи фінан-

ші труднощі лицарів, спровокував їх на похід до Візантії.

На місці Візантійської імперії Хресто-

носцамі була створена Латинська імперія,

першим государем якої був обраний граф

Бодуен Фландрскій.Латінская імперія про-

Існувала до 1261г.

Завдяки четвертого хрестового походу

венеціанці значно зміцнили свої пози-

-11 -

ції в Східному Средіземноморье.Оні отримали великі торговельні пільги, стали

володарями цілих кварталів у Константи-

нополя, в їх руки перейшли деякі грецькі

порти і острови (наприклад, Крит).


Наступні хрестові походи фактично стали етапами втрати християнських територі-

торій на Сході. П'ятий хрестовий похід

(1217-1221гг.), В якому взяли участь анг-

лийский, голландські, німецькі та угорські

лицарі, попрямував до Єгипту під командування-

ням єрусалимського короля Жана Бріеньского

Французи, очолювані папським легатом

Пелагієм, прибутку трохи позже.Мусульмане,

Стурбовані скупченням настільки великих сил, запропонували укласти мир, але Пелагій

Відмовився вести з ними переговори.

Військові дії продовжувалися, і лицарі

5 листопада 1219г. взяли місто Дамьетту.Путь

на Каїр, столицю Єгипту був открит.Тем НЕ

менше хрестоносці не просунулися далі:

деякий час вони чекали прибуття герман-

ського імператораФрідріха II, а потім, коли

Ніл вийшов з берегів, вони уклали восьми-

річне перемир'я з противником і віддалилися

геть.

-12 -

Фрідріх II Гогенштауфен повів своїх лицарів у шостий хрестовий похід (1228-1229)

коли якраз закінчився термін перемир'я з Єгиптом

Фрідріху вдалося на якийсь час зайняти частину па-

лестінскіх територій і захопити иерус-

лим, знову потрапив до рук мусульман в 1244г.

ВИЮН 1245г. Папа Інокентій IV підтри-

тиснув бажання французького короля

Людовика IX виступити в черговий похід

проти невірних, які захопили Єрусалим.

Людовик вважав хрестовий похід перш

всього справою на славу Бога і навряд чи прагнув

отримати будь-які матеріальні вигоди.

Генуя і Марсель надали хрестоносцям

флот, щоб переплисти Егіпет.Всего виступила-

пило близько 15 000 лицарів, які в 1249г.

захопили Дамьетту, а в 1250г. розгромили

єгипетські війська у аль-Мансура.Однако про-

тивника перехопив французькі кораблі з

провіантом, і в таборі хрестоносців почалися

голод і болезні.Людовік відвів війська до клю-

чевому пункту-Дамьетте, але по дорозі їх навко-

жили сарацини і змусили сдаться.Пленен-

ний король уклав десятирічне перемир'я

з султаном, який зобов'язався відпустити всіх

полонених.


-13 -

У 1270г. Людовик IX зробив новий крес-

товий поход.Крестоносци висадтлісь не в

Єгипті, а в Тунісе.Вскоре їх табір охопила

епідемія чуми, від якої загинули багато

рицарі.Среді них був і сам французький ко-

роль.Так трагічно закінчився останній великий хрестовий похід на Схід.


-14 -

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Історія та історичні особистості | Реферат
34.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Лицарські ордена
Хрестові походи
Хрестові походи
Культура Середньовіччя і хрестові походи
Хрестові походи на Святій землі
Хрестові походи в єврейських та візантійських джерелах
Хрестові походи - військово-релігійна акція
Хрестові походи Експедиція 1101-1103 рр.
Хрестові походи Царювання Готфріда і Балдуїна I
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru