додати матеріал

приховати рекламу

Культурні памятки Дніпропетровська

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Дніпропетровський державний університет
внутрішніх справ
Реферат
„Культурні пам’ятки Дніпропетровська
Виконав:
Перевірив:
Дніпропетровськ,
2007

План
1. Дніпропетровськ. Загальна характеристика.
2. Історична пам’ятка
3. Культура і освіта
3.1. Дніпропетровск
3.2. Дніпропетровська область
4. Наука
5. Архітектура міста
6. Нагірний Дніпропетровськ
6.1. Історія
6.2. Відомі люди
Додаток: Звід культурних пам’яток м. Дніпропетровська
Література

1. Дніпропетровськ. Загальна характеристика.
Дніпропетровщина - перлина України. Вона має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть. Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам’яного віку, вже понад 100 тисяч років тому регіон був заселений.Вчені вважають, що саме на Подніпров’ї ще 6 тисяч років тому вперше були приручені коні. В курганах на території Новомосковського району знайдені чотириколісні вози, одні з найстаріших у Східній Європі. Знахідки археологів, серед них всесвітньовідомі золоті пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха, свідчать не тільки про високий рівень матеріальної культури племен, населявших Придніпров’я, а й про їх високу духовну культуру.
За часів Київської Русі Придніпров’я межувало з кочівниками і мало з ними активні торговельні контакти. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світового значення «Із варяг у греки». Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі. 955 року на Монастирському острові зупинялась Велика Київська княгиня Ольга, а 972 року її син князь Святослав загинув на порогах у бою з печенігами.
Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей - п’ять із них виявлено на території сучасного Нікопольського району. Велику роль відіграло козацтво у національно-визвольній війні українського народу проти Польщі. Наприкінці грудня 1647 року на острові Томаківка перебував Богдан Хмельницький, який на початку наступного року в Микитинській Січі (тепер тут розташоване м.Нікополь) був обраний гетьманом Війська Запорозького. А битва на Жовтих Водах зіграла вирішальну роль у війні.
Великі зрушення в житті краю пов’язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин - вугілля, залізної та марганцевої руд, тощо. В цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості Півдня Російської імперії. Введена в експлуатацію 1884 року Катерининська залізниця об’єднала Донецький кам’яновугільний та Криворізький гірничорудний басейни. 1887 року пуском першої домни Брянського заводу покладено початок металургійної промисловості.
27 лютого 1932 року на основі п’яти округів Катеринославської губернії була утворена Дніпропетровська область. У 1938-39 роках частина її території відійшла до новоутворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей. З тих пір межі області не змінювались.
З Дніпропетровщиною пов’язані імена багтьох видатних діячів науки, культури, мистецтва, громадських діячів. На берегах Дніпра побували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Ілля Репін, Іван Карпенко-Карий. Тут народилась всесвітньовідома письменниця-теософ Олена Блаватська. Довгий час жив і працював видатний історик Дмитро Яворницький. Оспівували наш край поет і фольклорист Іван Манжура та письменник Андріан Кащенко. З Дніпропетровщиною пов’язані також імена сучасних видатних українських письменників нашого краю Олеся Гончара і Павла Загребельного. Багато значних вчених розвивали науку на теренах нашого краю - Ярослав Грдина, Іван Акінфієв, Лев Писаржевський, Олександр Чекмарьов, Олександр Терпигорєв, Антін Синявський.

2. Історична пам’ятка
В минулому, до 1918 року - Катеринослав (Eкaтepинocлaвъ). У 1918-1926 році - Січеслав (ця назва була надана місту за часів Української Народної Республіки і Гетьманату. Офіційного її скасування до накинення більшовиками 1926 року назви "Дніпропетровськ" не було). 1926 року місто отримало назву Дніпропетровськ на честь більшовицького діяча Григорія Петровського. На початку 1990-х років мали місце спроби повернути місту більш доречну українську назву Січеслав, але пострадянська влада на це не пішла.
В незалежній Україні Дніпропетровськ по праву є одним з найвизначніших політичних, промислових, фінансових, наукових та культурних центрів. За чисельністю населення Дніпропетровськ є третім містом в Україні. Дніпропетровськ разом з містами Дніпродзержинськ (Кам'янське), Новомосковськ (Самарчук), Підгородне, Ілларіонове, Синельникове, Верховцево, Верхньодніпровськ (Пішкарівка) і селищами Обухівка, Петриківка, Пісчанка, Спаське, Орловщина, Волоське, Новоолександрівка, Сурсько-Литовське, Солоне, Кринички, Аули складають Дніпровську агломерацію з населенням 2 млн. осіб.

3. Культура і освіта
3.1. Дніпропетровск
Дніпропетровськ - місто багатих культурних традицій. В ньому працює 7 державних театрів та 3 концертні організації, функціонує 6 державних та 173 музеї на громадських засадах, 55 бібліотек, фонд яких складає 1,4 млн. примірників, 287 пам'яток історії і культури нагадують нам про видатні події та видатних діячів науки, історії, мистецтва. У 1999 році своє 150-річчя відзначив Дніпропетровський державний історичний музей ім. Д.І. Яворницького.
Дніпропетровський вузівський регіон об'єднує 35 вищих навчальних закладів, у тому числі - 21 І-ІІ рівня акредитації та 14 ІІІ-ІУ рівня акредитації, в яких навчається майже 90 тис. студентів денної, заочної та вечірньої форм навчання, у 180 загальноосвітніх школах навчається майже 130 тис. дітей.
Для забезпечення фахівцями, що відповідають сучасним вимогам розпочато у навчальних закладах підготовку спеціалістів за новими перспективними спеціальностями.
В місті існує розвинена мережа закладів охорони здоров'я, через які реалізуються національні, регіональні, міжнародні проекти профілактики охорони здоров*я громадян. В лікувально-профілактичних закладах працює біля 4,5 тис. лікарів та більше 7 тис. молодших медичних спеціалістів. Лікувально-діагностичну допомогу надають 53 заклади, у тому числі і приватні. Реорганізація галузі продовжується.
У місті функціонує розвинена мережа спортивних споруд: 10 стадіонів, 370 спортивних майданчиків, 18 плавальних басейнів, 286 спортивних залів. В 46 дитячо-юнацьких спортивних школах займається більше 17 тис. дітей, в спортивних секціях - більше 30 тис. чоловік. 10 професійних команд з ігрових видів спорту відстоюють честь міста. Широкий інтерес в Україні викликають змагання на Кубок Президента України по волейболу. В складі збірної команди України в ХХУІІ Олімпійських іграх брали участь 25 спортсменів, 21 увійшов до складу Національної Параолімпійської збірної, всього на іграх було завойовано 20 медалей, 43 представники міста стали призерами міжнародних змагань.
3.2. Дніпропетровська область
Область має високий культурний рівень. Нині в області сім державних театрів, Будинок органної та камерної музики.
Помітним явищем культурного життя став Дніпропетровський театр одного актора «Крик» (керівник і виконавець - М.Мельник).
В області близько 90 народних і зразкових колективів художньої самодіяльності. Користуються успіхом дитячі колективи «Калина» (керівник В.Рогозін), «Орлятко» (керівник О.Соколовський), вокально-інструментальний ансамбль «Мастерок», дитячий балет на льоду «Кристалл» (керівник В.Пермінов).
У Дніпропетровську працює одна з найстаріших бібліотек України - обласна наукова з фондом понад 2,7 млн. примірників літератури. Усього в області до 700 масових бібліотек із загальним фондом понад 22153 тис. примірників.
В області 8 державних, 40 народних, 135 громадських музеїв. Серед них - Дніпропетровський історичний музей ім.Д.Яворницького.
На Дніпропетровщині працюють 750 клубних установ, 97 навчальних закладів та 91 дитяча школа культурницького характеру: музичні, культурні тощо.
Петриківка - всесвітньовідомий центр традиційного народного розпису. Виставки робіт петриківських майстрів постійно експонуються не тільки в межах області, а й по всій Україні і за кордоном
В області постійно відбуваються музичні, театральні та інші фестивалі всеукраїнського та міжнародного рівня. У травні 1999 року у Дніпропетровську проходив фестиваль «Червона рута».
У Дніпропетровську працює обласний дитячо-юнацький кіноцентр «Веснянка», широко відомий в Україні і за її межами.

4. Наука
Дніпропетровськ - один з найбільших наукових центрів України. В ньому зосереджено багато науково - дослідних та проектно-конструкторських організацій і перед усім: Придніпровський науковий центр Національної Академії Наук України та її інститути геотехнічної і технічної механіки; чорної металургії; транспортних систем і технологій, проблем природокористування і екології і т.д. Дніпропетровськ - кузня вчених, широко відомих і за межами України. Науковці вирішують багатопланові завдання від формування і реалізації космічної програми України до створення енергозберігаючих екологічно чистих технологій у гірничій справі, металургійній, хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві. Багато проектів, які розроблені та впроваджені дістали світове визнання і швидко знайшли практичне застосування. За досягнення на рівні світової науки вченим міста неодноразово присуджувались як міжнародні так і Державні премії України в галузі науки і техніки.

5. Архітектура міста
Місто проектували видатні архітектори – Клод Геруа, І.Старов. Будинки зводили за проектами В.Гесте і М.Козакова. З розрахунку на одного мешканця міста площа зелених масивів і насаджень складає 134 м2 - один з найвищих показників в Україні. В межах міста знаходяться ботанічний сад, природні та штучні лісопарки, з яких 2 парки - пам'ятники садово-паркового мистецтва 18 століття. У місті 2 29-поверхових будинка і два 25-типоверхових.

6. Нагірний Дніпропетровськ
Розташований на правому березі ріки Дніпро на одному з трьох пагорбів, що були ізначально у складі міста. Пагорб має відносну висоту приблизно 70 - 100 м і тягнеться з півночі на південь, східною своєю стороною дивиться на Дніпро і межує із старою козацькою місцевістю - Мандриківка; а західною стороною дивиься на Центр, що розмістився на місці старовинного села Половиця.
Культурні заклади
Значні пам'ятки архітектури: Преображенський собор, Верстова миля.
Історичний музей, Художній музей, Панорама Битви за Дніпро.
Театр одного актора.
6.1. Історія
Тут були окремі квартали Половиці, а там де зараз парк Шевченко, жив козак Лазар Глоба, що насадив сад на півничному схилі пагорба. З перенесенням Катеринослава на пагорб східніше Половиці у 1787 починається міська забудова пагорба. В 1787 році на місці майбутньої Соборної площі особисто Катериною ІІ за участю імператора Австро-Угорщини Йосипа Габсбурга була зроблена закладка фундаменту Преображенськог собора.
Тут завжди була проблема з водопостачанням, що була вирішена тільки в радянський час. Повулиці Дзержинській (Новодворянська) жили в зимових міських палацах дворяні і поміщики з Катеринославської губернії.
Міські квартали південніше Соборної (Жовтневої) площі стали з'являтися лише в 1880-их рр.. Вулиця Лагерна була однієї з найважливіших доріг міста, що вела із центральної частини Катеринослава на Мандриківку й далі в Лоцманську Каменку.
В 1908 році наприкінці вулиці Лагерної (суч. пр. Гагаріна) були побудовані казарми Феодосійського (район сучасної вул. Феодосійської) і Сімферопольського (зараз вул. Сімферопольська) полків.
Назва району була присутня в назві вулиці Нагорної (нині вул. Паторжинского). Завжди, ще з часів співіснування Половиці-Катеронослава, мешканці міста називали район Гора.
В 1899 році на півдні Соборної площі був відкритий перший в місті вищий навчальний заклад - Гірниче Училище (з 1912 року Гірничий інститут).
В 1930-х роках стали активно будуватися нові вищі навчальні заклади: Металургійній, Хіміко-технологічні, Медичний інститути, технікум електрифікації сільського господарства.
6.2. Відомі люди
На горі завжди селилася еліта міста. Тут побудував собі палац Григорій Потьомкін - коханець Катерини ІІ-ої. Планувала оселитися сама імператриця, з планами перенести столицю з Санкт-Петербурга в Катеринослав. Тут жили дворяни і поміщики губернії. Прості українці не любили цей раон по причині відсутності води.
З заснуванням Гірничого училища район став районом інтелігенції.
В радянські часи традиція продовжилася - тут оселяються керівники області, міста і промисловості. Відомий будинок областного керівництва по вул. Ворошилова. По вул Куйбишева в 6-типоверховому будинку мешкав Леонід Кучма.
В часи незалежності в районі оселяються керівникі області і міста (Павло Лазаренко, Валерій Пустовойтенко у будинок по вул. Ворошилова).

Додаток
Звід культурних пам’яток м. Дніпропетровська
Пам’ятки містобудування і архітектури – 35
Пам’ятки історії – 10
Памятки монументального мистецтва –
Памятки археології – 13
Історико-культурні заповідники
Всього - 58
Пам’ятки містобудування і архітектури

Памятка
Датування
Місцезнаходження
м.Дніпропетровськ
1
Палац (мур.)
1786 р.
парк ім.Т.Г.Шевченка
2
Перша чоловіча класична гімназія (мур.)
1861 р.
пл.Жовтнева, 2
3
Будинок земської лікарні (мур.)
1845 - 1847р.
пл.Жовтнева, 14
4
Будинок Музею старожитностей (мур.)
1903 р.
пр.К.Маркса, 16
5
Будинок Гірничого інституту (мур.)
1900 -1903 рр.
пр.К.Маркса, 19
6
Реальне училище (мур.)
1889 - 1890 рр.
пр.К.Маркса, 36
7
Будинок міської управи (мур.)
1901 р.
пр.К.Маркса, 47
8
Готель (мур.)
1912 р.
пр.К.Маркса, 66
9
Зимовий театр (мур.)
1907 р.
пр.К.Маркса, 97
10
Брянська Миколахвська церква (мур.)
1913 - 1915 рр.
пр.Калініна, 66
11
Комерційне училище (мур.)
1909 - 1912 рр.
Пр.Кірова, 2
12
Будинок Англійського клубу (мур.)
1870 р.
Вул.Леніна, 3
13
Будинок Театрально-концертного залу (мур.)
1913 р.
вул.Леніна, 5
14
Будинок Громадського зібрання (мур.)
1912 р.
вул.Леніна, 6
15
Будинок губернатора (мур.)
1830 р.
вул.Леніна, 14
16
Аудиторія Наукового товариства
1895 р.
вул.Плеханова, 42
17
Миколаївська церква в Кодаках (мур.)
1807 - 1810 рр.
вул.Жовтенят, 108
18
Святомиколаївська церква (мур.)
1856 р.
вул.Ярова, 1
19
Сукняна фабрика (мур.)
1794 р.
пр.К.Маркса, 106
20
Спасо-Преображенськай собор (мур.)
1830 - 1835 рр.
пл.Жовтнева
21
Палац праці (мур.)
1926 - 1932 рр.
вул.Профілактична, 1
м.Дніпродзержинськ
22
Миколаївський собор (мур.)
1894 р.
вул.Кірова, 4
Дніпропетровський район
23
Кодацька фортеця (мур.)
1635 р.
с.Старі Кодаки
Криничанський район
24
Вознесенська церква (мур.)
1823 р.
с.Миронівка (Семенівська с/р)
Нікопольський район
м.Нікополь
25
Церква Різдва Богородиці в Сулицькому (мур.)
1812 - 1820 рр.
вул.Войкова, 68
Новомосковський район
м.Новомосковськ
26
Пустельно-Миколаївський Самарський монастир (мур.):
1782 - 1820 рр.
27
Миколаївський собор (мур.)
1787 р.
28
Братські й настоятельські келії (мур.)
1816 - 1820 рр.
29
Троїцький собор (дер.)
1775 - 1780 рр.
пл.Перемога, 1
30
Дзвіниця Троїцького собору (дер.)
п.19 ст.
пл.Перемои, 1
Петриківський район
31
Церква Різдва Богородиц (мур.)і
1812 р.
смт.Петриківка
Царичанський район
32
Миколаївська церква (мур.)
1757 р.
с.Китайгород, вул.Музейна
33
Успенська церква (мур.)
1754 р.
с.Китайгород, вул.Музейна
34
Церква-дзвіниця Св.Варвари (мур.)
1756 р.
с.Китайгород, вул.Музейна
35
Укріплення Української лінії
1731 р.
с.Рудка
Пам’ятки історії

Памятка
Датування
Місцезнаходження
м. Дніпропетровськ
1
Новобогородицька фортеця
1688-1711 роки
с-ще Шевченко, вул. Новгородська, парк
2
Будинок, у якому жив і працював Д. Яворницький
перша половина XX століття
пл. Шевченка, 5
3
Могила Д. Яворницького
1940 рік
просп. К. Маркса, 16
Дніпропетровський район
4
Фортеця Кодак
1635-1711 роки
с. Старі Кодаки
Нікопольський район
5
Могила кошового отамана Івана Сірка
1680 рік, перенесена у1967 році
с. Капулівка
Солонянський район
6
Місце загибелі київського князя Святослава Ігоревича
945-972 роки
с. Микільське-на-Дніпрі
Царичанський район
7
Споруди Української укріпленої лінії - земляні вали укріплення (редут)
початок XVIII століття
с. Вербове
8
Споруди Української укріпленої лінії - 2 бастіони та польові укріплення між ними
початок XVIII століття
с. Залелія
9
Споруди Української укріпленої лінії - земляні вали укріплення(редути)
початок XVIII століття
с. Могилів
10
Споруди Української укріпленої лінії - земляний вал укріплення
початок XVIII століття
с. Тарасівка
Пам’ятки монументального мистецтва - відсутні
Пам’ятки археології

Памятка
Датування
Місцезнаходження
Апостолівський район
1
Курганний могильник
с. Запорізьке
2
Курганний могильник
с. Слов'янка
Дніпропетровський район
3
Курган
с. Лобойківка
Криворізький район
4
Курганний могильник
с. Веселий Кут
5
Курганний могильник Бабина Могила
с. Кам'яне Поле
Нікопольський район
6
Курган Орлова Могила
с. Лукіївка
7
Курган Нечаєва-Гегелина Могила
с. Лукіївка
Солонянський район
8
Городище
с. Башмачка
9
Курган
с. Безбородькове
10
Курганний могильник Могила Чекерезка
с. Томаківка
Софіївський район
11
Курганний могильник
с. Мар'ївка
12
Курганний могильник
с. Петропавлівка
Широківський район
13
Курган
с. Радевичеве
Література
1. Ю.А.МИЦИК. КОЗАЦЬКИЙ КРАЙ: НАРИСИ З ІСТОРІЇ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ XV – XVII СТ. — Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського держуніверситету, 1997. — 176 с.
2. Реабілітовані історією. Дніпропетровська область. Т. 4, кн. 4: Повернені імена: Мартиролог (Ч — Я), доповнення до кн. 1, 2, 3, 4 / Уклад.: В. В. Іваненко, Л. Л. Прокопенко, Р. К. Терещенко; Наук. Ред. В. В. Іваненко. — Дніпропетровськ, 2004. — 382 с. — 2000 прим.
3. І. Гончар. Дніпропетровський край. К. «Весна», 2002 р.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Краєзнавство та етнографія | Реферат | 122,7кб. | скачати

Схожі роботи:
Історична характеристика Дніпропетровська
Фортеця Кодак як предтеча Дніпропетровська
Памятки культури Стародавньої Персії
Найдавніші памятки писемної творчості
Археологічні памятки в історії мРівного
Памятки культури Стародавньої Персії 2
Найвизничніші памятки правової культури України
Видатні памятки природи та архітектури Закарпаття
Археологічні памятки та їх використання в туристичній діяльності
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru