Краєзнавство в школі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Дитинство - щоденне відкриття світу,

і тому треба зробити так, щоб воно

стало, перш за все, пізнанням людини

і Вітчизни, їх краси і величі.

В. О. Сухомлинський


ВСТУП


Змінюються часи, епохи, люди ... Але вічним залишається прагнення людини до добра, любові, світла, краси, істини. Найбільше щастя для школи і батьків - виростити здорових і високоморальних дітей.

Виховання в школі, спрямоване на розвиток усіх дітей, має бути побудовано так, щоб забезпечити оптимальний розвиток кожної дитини виходячи з неповторності його індивідуальності.

В останні роки особливо неухильно зростає роль краєзнавства, коли однією з найважливіших суспільних завдань стає морально-патріотичне виховання підростаючого покоління. Краєзнавство краще за інших галузей знання сприяє вихованню патріотизму, любові до рідного краю, формування суспільної свідомості. Адже краєзнавство - завжди «краелюбіе».

Знання свого краю, його минулого й сьогодення необхідно для безпосередньої участі в його перетворенні, оскільки рідний край - жива, діяльна частка великого світу. Краєзнавство народжує почуття патріотизму - глибокої любові до Батьківщини.

1. КОМПОНЕНТИ ПАТРІОТИЗМ


Патріотизм є одним з моральних якостей особистості, що формується вже в дошкільному віці, і, як будь-яке моральне якість, воно включає:

- Змістовний компонент - оволодіння дітьми доступним їхньому віку обсягом уявлень і понять про навколишній світ: соціальний пристрій суспільства, життя радянського народу, історії країни, культурі, традиціях народу, природи рідного краю, вироблення правильних поглядів на факти суспільного життя країни;

- Емоційно-спонукальний компонент - переживання особистістю позитивного емоційного ставлення до засвоюваним знань, навколишнього світу (любові до рідного міста (села), краю, країні, гордості за трудові та бойові успіхи народу, поваги до історичного минулого рідної країни, захоплення народною творчістю, любові до рідної мови, природи рідного краю), прояв інтересу до цих відомостей, потреби розширити свій кругозір, прагнення брати участь у суспільно корисній праці;

- Діяльний компонент - реалізація емоційно відчутих і усвідомлених знань у діяльності (надання допомоги дорослим, прояв турботи про них, готовність виконати завдання дорослого, дбайливе ставлення до природи, речей, громадському майну, вміння відобразити отримані знання у творчій діяльності), наявність комплексу морально- вольових якостей, розвиток яких забезпечує дієве ставлення до навколишнього.

2. Робота вихователя дитячого садка по формуванню почав патріотизму у старших дошкільнят


Правильна організація роботи з патріотичного виховання старших дошкільників заснована, перш за все, на знанні вікових можливостей і психологічних особливостей дітей цього віку.

Дитина дошкільного віку відрізняється великою емоційністю. Почуття панують над усіма сторонами його життя, визначають вчинки, виступають в якості мотивів поведінки, висловлюють ставлення дитини до навколишнього. Відмінною особливістю почуттів дітей старшого дошкільного віку є розширення області явищ, які викликають ці почуття. Глибоке знайомство дітей цього віку з явищами суспільного життя сприяє зростанню соціального начала в почуттях, формування правильного ставлення до фактів навколишнього життя.

Важливе значення, в процесі формування у дошкільників любові до Батьківщини, має той факт, що емоційні переживання дітей старшого дошкільного віку набувають більш глибокий і стійкий характер. Хлопці цього віку здатні проявити турботу про близьких людей і однолітків. У вихованні дошкільнят велике значення має приклад емоційного ставлення дорослих до дійсності. Від багатства проявів почуттів дорослих, залежить емоційне сприйняття дітьми того чи іншого явища дійсності.

У старшому дошкільному віці значно розширюється обсяг знань про навколишній світ, якими оволодівають діти, що пов'язано з їх збільшеними можливостями в розумовому розвитку. Старшим дошкільнятам доступні знання, що виходять за рамки безпосередньо сприйманого. Проте самостійно дитина дошкільного віку не може проникнути в суть суспільних явищ. Тільки під керівництвом дорослих діти старшого дошкільного віку можуть засвоїти систему знань на основі розуміння природних, дійсно існуючих в навколишньому світі зв'язків і відносин між окремими предметами і явищами. Для цього педагогові необхідно утримання системи знань побудувати за ієрархічним принципом: виділити ядро, центральна ланка знань, які могли б стати основою цілеспрямованої системи. У процесі формування у дошкільників такої системи знань необхідно враховувати особливості змісту цих знань і засвоєння їх дітьми.

У дітей старшого дошкільного віку можуть бути сформовані не тільки повноцінні вистави, а й найпростіші моральні поняття, а також здатність до аналізу, порівнянню, класифікації, угрупованню знань за певними ознаками.

У дошкільнят формуються пізнавальні інтереси - виборча спрямованість особистості на предмети і явища дійсності. Дитина починає ставити перед собою пізнавальні завдання, шукає пояснення поміченим явищам. Відбувається перехід від простої цікавості до цікавості, яка викликається внутрішньою стороною предмета чи явища. Дитину починають залучати соціальні явища, про що свідчать дитячі питання, теми розмов, ігор, малюнків.

У дітей старшого дошкільного віку можна сформувати систему узагальнених знань про явища суспільного життя, які є основою їх свідомого ставлення до навколишнього, передумовою патріотичного виховання. Цьому сприяє збільшення обсягу уявлень і понять про навколишній світ у дошкільників.

У дошкільному віці складаються початку дієвого в повному сенсі цього слова відносини до Батьківщини, які проявляються в умінні піклуватися про рідних і близьких людей, робити потрібне для інших, берегти те, що створено працею людини, відповідально ставитися до дорученої справи, дбайливо поводитися з природою.

Однією з істотних особливостей дітей старшого дошкільного віку є те, що в цьому віці у дитини з'являється супідрядність мотивів і на цій основі складаються громадські мотиви трудової діяльності, прагнення зробити щось потрібне, корисне для оточуючих. Даний факт має велике значення для виховання почав патріотизму у дошкільнят, оскільки поява соціальних мотивів діяльності є основою формування моральних якостей особистості, призводить до зміни змісту почуттів.

Останні починають виникати не тільки у зв'язку із задоволенням вузько особистих потреб, а й у зв'язку з інтересами колективу. Соціальна мотивація праці дітей старшого дошкільного віку сприяє підвищенню ефективності діяльності дітей.

Найважливішим напрямком роботи вихователя дитячого саду є систематична, цілеспрямована діяльність по ознайомленню старших дошкільнят з рідною країною. При відборі змісту знань важливо виходити з урахування вимог науковості, доступності, вікових можливостей дітей, логічної послідовності подачі матеріалу, його виховної цінності, а також інтересу дітей до тієї чи іншої інформації, можливості відображення отриманих знань у діяльності дошкільнят.


3. Краєзнавча робота як форма патріотичного виховання


Важливим принципом відбору відомостей про навколишній світ для дітей дошкільного віку є краєзнавчий принцип, що передбачає використання в роботі з дітьми близького, доступного їм матеріалу. Використання в роботі з дітьми краєзнавчого матеріалу відповідає віковим особливостям дошкільнят, їх конкретно-образному, наочному мисленню.

Основними завданнями, які вирішуються в ході занять з ознайомлення старших дошкільників з рідною країною, є:

- Розширення і поглиблення уявлень і понять дітей про Батьківщину;

- Виховання почуття любові і прихильності до рідного краю, країні, поваги та гордості за свій народ, його історію, культуру;

- Розвиток інтересу, потреби у суспільствознавчих відомостях, емоційно-позитивного ставлення до навколишнього;

- Формування прагнення і готовність відбити отримані знання у діяльності.

Основними формами ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з явищами суспільного життя є заняття, екскурсії, цільові прогулянки, ігри-заняття. Екскурсії та цільові прогулянки слід частіше використовувати при ознайомленні дошкільнят з рідним містом (селом). Цінність цих форм роботи визначається не тільки тим, що діти мають можливість безпосередньо знайомитися з містом, а й тим, що на основі виникають у результаті їх проведення конкретних уявлень у хлопців згодом легше формуються знання про республіку і країні.

Заняття у формі гри - одні з найулюбленіших дітьми видів занять. Вони цікаві дошкільнятам, приносять їм радість, тому що в ході таких занять діти діють безпосередньо, вільно. Цінність їх полягає і в тому, що знання, отримані в процесі таких занять, легко переносяться дітьми у творчі ігри.

Система роботи з патріотичного виховання старших дошкільників обумовлює необхідність керівництва творчої діяльності дітей з метою формування у них передумов для активного ставлення до навколишнього світу.

З метою створення єдиної системи патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку, поряд з ігровою, необхідно широко використовувати також можливості образотворчої діяльності хлопців цього віку. Значення образотворчої діяльності в патріотичному вихованні дітей визначається можливостями її у посиленні та поглибленні моральних переживань дитини в процесі створення малюнка.

При ознайомленні дітей з працею дорослих важливо керуватися принципом переходу від простого, близького до більш далекому, складного (праця співробітників дитячого саду, батьків, людей у найближчому оточенні, характерні види праці людей міста, краю, інших республік).

Патріотичне виховання учнів починається з пізнання Малої Батьківщини, з пізнання запахів пряних степових трав, таємничого дихання морських глибин, співу жайворонка у піднебесся. Недарма ж у дореволюційній Росії в шкільних програмах існував предмет «родиноведение», який пізніше був перейменований в «Краєзнавство».

У тлумачному словнику В.І. Даля: «Краєзнавство - це сукупність знань (історичних, географічних і т. п.) про окремих місцевостях або в цілому країни, це всебічне вивчення своєї місцевості - природи, господарства, історії, побуту людей - переважно місцевими школами».

Без комплексного, всебічного вивчення рідного краю (чим займається краєзнавство) неможливе формування людини культури.

Шкільне краєзнавство, будучи одним з напрямів загального краєзнавства, є найважливіший фактор морального, інтелектуального, естетичного виховання підростаючого покоління. Будь-який школяр, який цікавиться краєзнавством, може вибрати собі заняття до душі. Розрізняють такі напрями краєзнавчої роботи: географічне, художнє, історичне, літературне, екологічне.

Географічне краєзнавство вивчає кліматичні особливості місцевості та їх динаміку, лісові та степові масиви, пагорби, яри, окремі дерева, кургани, фрагменти ландшафту і морських акваторій, степові кургани, окремі гори і бархани, грунту, тваринний світ, струмки і джерела.

Об'єктом художнього краєзнавчого пошуку можуть стати скульптура, архітектура, художні ремесла, усна народна творчість, музичний фольклор, різьблення по дереву, мистецтво танцю і т. п.

Предметом уваги краєзнавців-істориків є історія міст, селищ, окремих будівель, видатних особистостей, підприємств, шкіл, соціальних процесів і явищ, населення

У педагогічній науці метою літературного краєзнавства є виявлення двох залежностей: як те чи інше місто (село) сформували особистість письменника (поета) і як цей письменник відобразив у своїй творчості ту чи іншу місцевість.

Основними джерелами краєзнавчої інформації є:

періодична преса (газети, журнали, альманахи);

художня література (але потрібно пам'ятати, що не кожен письменник-художник достовірно відображає дійсність);

архівні фонди;

фонди музеїв;

всякого роду плани і карти;

матеріальні сліди культури (твори скульптури, живопису, архітектури);

матеріали статистики;

усні свідчення старожилів. Основні принципи краєзнавчої роботи:

системний підхід;

гранична достовірність фактів;

синхронність окремих напрямків пошуку (наприклад, мистецтво або природу краю не можна розглядати історичного контексту).

Форми краєзнавчої роботи - урочна і позаурочна, як активна (сам пошук, туризм, польова робота) і пасивна (відпрацювання польових матеріалів, екскурсійне обслуговування в шкільних музеях). Позаурочна краєзнавча робота - це пошукові експедиції, туризм, краєзнавчі теоретичні гуртки, тематичні вечори, конкурси, олімпіади, пленер (живописні етюди з натури).

Кінцевим результатом серйозної краєзнавчої роботи є шкільний музей.

Якість і обсяг краєзнавчої роботи, захопленість дітей та масштаби їх діяльності багато в чому визначає особистість вчителя. Не можна розраховувати на успіх, якщо ставитися до роботи формально, без особливої ​​особистої зацікавленості. Адже діти відразу відчують казенний присмак у спілкуванні.


4. Патріотичне виховання у початковій школі


Патріотизм, на думку методистів, є глибоке усвідомлення своєї нерозривності з Вітчизною не тільки в його історичному, культурному і територіальному аспекті, але і в нероздільної причетності з його природою.

Для виховання патріотизму в роботі можна використовувати народну тематику: народний фольклор, народну поезію, казки, епос, фразеологію і лексику рідної мови, різноманіття видів декоративно-прикладного мистецтва, народні обряди і традиції, тобто всі ті духовні цінності, чим багата наша велика Батьківщина, що становить стрижень національного характеру. Спочатку ця робота може здійснюватися на уроках, потім через фольклорний гурток, через факультативи з естетики.

Єдність вимог вчителів в області патріотичного виховання учнів знаходить своє конкретне вираження в продуктивному шкільному режимі, без якого неможливе успішне вирішення завдань навчання, ні виховання в цілому. Чіткий режим шкільного життя, навчальної роботи та позаурочних занять є важливим, ефективним чинником виховання дисциплінованості в учнів. Якщо не буде досягнуто єдність вимог вчителів-вихователів у великому і малому, не виручить ні зміст навчального процесу, ні високу індивідуальну майстерність окремих вчителів. Вчить, виховує, дисциплінує, прищеплює високу культуру праці, перш за все, сама організація навчально-виховного процесу, в якій не може бути дрібниць, все - «крупним планом»: і те, як вчитель увійшов у клас, як пройшло взаємне вітання, був Чи заслухано рапорт чергового по класу, в якому стані знаходиться робоче місце кожного учня, чи всі готові до уроку і т. д.

Правильний режим визначає діловитість колективу, чіткість його робочого ритму, виховує культуру розумової та фізичної праці. Підвищуючи рівень вимогливості до вихованців, він позитивно впливає на їх емоційну сферу, дисциплінує зовні і внутрішньо, виховує волю і гартує характер.

Якщо в школі не буде створено належної робочої атмосфери, не буде налагоджена тверда дисципліна на уроках, перервах і позаурочних заняттях, вчителі ніколи не зуміють вирішити загальноосвітні та виховні завдання, в тому числі патріотичного виховання.

ВИСНОВОК


Практика показує, що тільки цілеспрямована робота в сім'ї, живе батьківське спілкування з дітьми з урахуванням їх віку допомагають виховувати у синів і дочок почуття патріотизму, використовуючи багатющі можливості творів літератури та мистецтва. Дідусі й бабусі, батьки і матері силу впливу цих творів вбачають у тому, щоб показувати дітям і онукам любов до Батьківщини і переконаність, мужність і самопожертву загиблих і живих народів, розкривати їх моральні, духовні та людські якості. Конкретне осмислення ролі та місця рідної природи в житті суспільства і долю Вітчизни проявляється у кожного з нас в особистому зацікавленій, небайдуже ставлення до неї. Можливо, що завдяки заходам, реалізованим в умовах школи, школярі, що стали дорослими, в залежності від сфери своєї діяльності та соціального статусу, постараються зробити все особисто від себе залежне для збереження природних ресурсів Росії. Звичайно, в одному заході неможливо цілком охопити всю історію і традиції. Але розповісти про найбільш цінних, яскравих і помітних у всьому світі явища і події, визнаних типовими тільки для Росії, можна і треба. І якщо дитина з дитинства буде дбайливо ставиться до своїх національних символів, то з більшою впевненістю можна сказати, що стане патріотом своєї країни. У початковій школі патріотичне виховання можна почати з позакласних заходів. Виховна робота на уроках дасть помітні результати, якщо вона буде частиною всієї роботи школи з патріотичного виховання дітей, і якщо вона за змістом і за методами реалізації, буде ускладнюватися від класу до класу.

Краєзнавство вчить людей любити не тільки свої рідні місця, а й знати про них, привчає їх цікавитися історією, мистецтвом, літературою, підвищувати свій культурний рівень. Це наймасовіший вид науки. Д. С. Лихачов

13


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Реферат
45.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Землезнавство і краєзнавство
Бібліотека і краєзнавство
Екологічне краєзнавство Туркменістану
Бібліотека і краєзнавство Робота бібліотек з краєзнавчими документами
Історичне краєзнавство як елемент сучасної історичної освіти
Про деякі особливості локальних досліджень Алтайське краєзнавство кінця XIX століття - 1950-х років
Волейбол в школі
Вчитель у школі
Фізкультура в школі
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru